Мотиваційні механізми діяльності фермерських господарств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

мотиваційні механізми діяльності фермерських господарств

Вольська Вікторія Валентинівна

Київ - 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з найважливіших пріоритетів ринкових перетворень на селі є розвиток фермерських господарств як поширеної та перспективної форми господарського підприємництва в АПК. З переходом сільськогосподарської галузі до відносин приватної власності змінюються механізми мотивації. Такі механізми повинні сприяти посиленню спонукальних мотивів, матеріальних та моральних стимулів ефективного функціонування фермерства. Це потребує нових теоретико-методологічних та методичних підходів до застосування в фермерській діяльності мотиваційних механізмів адекватних інтересам різних категорій працівників та ефективності фермерського підприємництва.

Проблеми економічного зростання фермерських господарств вимагають вирішення актуальних питань застосування таких систем стимулювання, які б сприяли підвищенню зацікавленості фермерів та найманих працівників у результатах господарювання.

Вивчення ефективності використання мотиваційних механізмів завжди було актуальним як в теоретико-методологічному, так і в практичному значенні. Мотиваційні механізми і на далі залишаються предметом досліджень науково-дослідних установ, багатьох учених-економістів, оскільки мотивацію вчені розглядають як пріоритетну функцію менеджменту.

Вирішенню даної проблеми в сільському господарстві присвятили свої дослідження відомі вчені-економісти, такі як: Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, В.В. Вітвіцький, В.С. Дієсперов, А.М. Кандиба, А.М. Колот, І.В. Коновалов, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, М.П. Поліщук, П.Т. Саблук, І.Х. Степаненко, Є.І. Ходаківський, Л.П. Червінська, Л.О. Шепотько, О.В. Шкільов, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин, К.І. Якуба та інші. Разом із тим багатогранність і складність проблеми удосконалення мотиваційних механізмів у підвищенні ефективності функціонування фермерських господарств вимагає проведення окремого дослідження.

Актуальність теми дослідження обумовлена, з одного боку, загальним незадовільним станом функціонування існуючих механізмів мотивації в фермерських господарствах, з іншого - необхідністю їх вдосконалення у відповідності до зміни економічних відносин у сільському господарстві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета й завдання дослідження. За мету дисертаційного дослідження поставлено удосконалення мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств й розробка пропозицій підвищення їх ефективності. Для досягнення зазначеної мети в процесі дослідження визначені такі завдання:

- обґрунтувати теоретичні й методологічні положення мотиваційного механізму діяльності фермерських господарств та виявити основні мотиви, що спонукають сільських трудівників до ведення фермерських господарств;

- оцінити економічний стан та діяльність фермерських господарств;

- оцінити дію мотиваційних факторів в фермерських господарствах та розробити методику дослідження ієрархії етапів мотивації трудової діяльності;

- розробити модель структуризації мотиваційних очікувань від кооперативного обслуговування діяльності фермерських господарств;

- визначити перспективні напрями посилення дії матеріальних мотивів трудової поведінки працівників у відповідності до еквівалента відтворення життєвих потреб в фермерських господарствах;

- розробити біхевіористичну модель внутрігосподарського управління та застосувати її в типовому фермерському господарстві на практиці.

Об'єктом дослідження є процес формування мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств Житомирської області.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та практичні аспекти формування та удосконалення мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання економічних явищ та системний підхід до питань формування та удосконалення мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств.

Зокрема, розв'язання поставлених у роботі завдань здійснювалося із залученням таких методів дослідження: історико-логічний, наукової абстракції - при дослідженні теоретичних аспектів мотиваційних механізмів, визначенні чинників та елементів їх формування; порівняння і співставлення, аналіз і синтез, побудова рядів динаміки із застосуванням статистично-аналітичних прийомів, різноманітні прийоми статистико-економічного методу: статистичне спостереження, прийоми статистичного групування, порівняння, соціометричний (анкетування керівників, спеціалістів, інженерно-технічних працівників, робітників) тощо.

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали головних управлінь економіки, агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації, Асоціації фермерів та приватних землевласників Житомирської області, звітність фермерських господарств, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та застосуванні мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств.

Вперше обгрунтовано дію мотиваційних механізмів по забезпеченню організаційно-економічної стійкості фермерських господарств на основі комплексного застосування змістовних, процесійних та біхевіористичних чинників мотивації з орієнтацією на позитивний еквівалент відтворення життєвих потреб працюючих.

Уточнено:

- сутність мотиваційного механізму діяльності фермерських господарств як категорії ринкової економіки, що ґрунтується на системному задоволенні індивідуальних потреб найманих працівників та досягненні економічних та соціальних потреб господарств;

- суть та значення економічної мотивації трудової діяльності як один з шляхів підвищення ефективності мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств;

- мотиви, що спонукають сільських трудівників до ведення фермерських господарств, зокрема встановлено, що основними з них є економічні: отримання прибутку, забезпечення сімї засобами існування, відтворення потреб сім'ї; моральні: відчуття власності, прагнення реалізувати себе як вільну людину, виробничо-комерційна самостійність, економічна незалежність, самореалізація; соціальні: сприятливий психологічний клімат, покращення якості життя; естетичні: задоволення від благодійної землеробської праці, радість спілкування з природою;

- систему основних біхевіористичних чинників мотивації в діяльності фермерських господарств, до яких належать: потреба в спілкуванні, потреба бути в колективі, сумісна праця і взаємодопомога.

Дістали подальшого розвитку:

- пропозиції щодо підвищення матеріальної заінтересованості фермерів у кінцевих результатах своєї праці: саме створення ефективної системи мотивації з допомогою об'єднання зусиль науковців і державної підтримки дозволить підвищити ефективність та конкурентноспроможність фермерських господарств; створення кооперативу по доробці зерна та реалізації зернової продукції кінцевому споживачу; створення нового інфраструктурного об'єднання “Фермерський ринок”;

- підходи спонукання найманих працівників до підвищення продуктивності праці з врахуванням мотиваційного механізму підвищення трудової активності.

Практичне значення дослідження. Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні дієвості мотиваційних механізмів в діяльності фермерських господарств; удосконаленні використання факторів мотивації аграрної праці залежно від ефективності господарювання; обґрунтуванні наукових підходів участі працівників в розподілі доходів з урахуванням мотиваційних механізмів з метою підвищення їхньої трудової активності. Розроблені в дисертації теоретичні положення й практичні рекомендації дають можливість розробити програму підвищення заінтересованості фермерів та найманих працівників в результатах господарювання; сформулювати стратегічні напрямки розвитку фермерських господарств Житомирської області на базі вдосконалення дієвості механізмів стимулювання аграрної праці залежно від ефективності господарювання.

Практична реалізація результатів дисертаційного дослідження буде сприяти зростанню продуктивності праці, підвищенню ефективності виробництва з метою забезпечення матеріального добробуту працівників та стабільного і ефективного розвитку фермерських господарств, посиленню їх конкурентноспроможності.

Результати досліджень і пропозицій щодо ефективного використання мотиваційних механізмів високопродуктивної праці схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № 1079/5 від 04.05.06 р.), управлінням агропромислового розвитку Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області (довідка № 100 від 27.04.06 р.), Асоціацією фермерів та приватних землевласників Житомирської області (довідка № 20 від 28.08.07 р.), фермерськими господарствами “Коваленка” (довідка № 2 від 10.02.06 р.), “Пролісок” (довідка № 2 від 3.03.06 р.), “Целованського” (довідка № 4 від 14.03.06 р.), “Суламіта” (довідка № 5 від 20.03.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором особисто. Наукові статті підготовлені автором одноособово і відбивають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні узагальнення й практичні положення результатів дослідження по вдосконаленню мотиваційного механізму діяльності фермерських господарств висвітлені автором на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум - 2006” (Суми, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансування і кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи” (Мелітопіль, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Українська наука XXI століття” (Київ, 2006 р.); Всеукраїнській студентській науковій конференції “Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (Умань, 2006 р.); міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (Житомир, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Простір і час сучасної науки” (Київ, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях загальним обсягом 2,1 д.а., із них у наукових фахових виданнях - 4 праці.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг роботи становить 176 сторінки комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 8 додатків і списку використаних літературних джерел, який налічує 197 найменувань. У тексті роботи розміщені 26 таблиць та 22 рисунка.

Основний зміст

фермерський господарство сільський трудівник

Перший розділ “Теоретичні основи мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств” присвячений розкриттю сутності предмету дослідження, доведена необхідність створення ефективної системи мотивації діяльності фермерських господарств, що дозволить підвищити їх конкурентоспроможність і ефективність функціонування.

У процесі дослідження встановлено, що розвиток фермерських господарств органічно пов'язується з його основним контекстом - створенням мотиваційного механізму високопродуктивної та високоякісної праці, підвищення добробуту селян і вирішення важливих економічних та соціальних проблем агропромислового комплексу.

Визначено, формування мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств передбачає створення сприятливих умов для успішного розвитку фермерства, які б мотивували працівників вести приватне господарство, організовувати власну справу і нести відповідальність за результати діяльності. Бажання селян створювати фермерські господарства повинно бути підкріплено державною підтримкою, формуванням відповідної політичної системи, нормативно-правової бази та сприятливого психологічного клімату на селі.

Основними мотивами ведення фермерських господарств є відчуття власності, прагнення до самостійного господарювання, самореалізації, отримання прибутку, підвищення добробуту своїх сімей, сприятливий психологічний мікроклімат, радість спілкування з природою (рис.1). Мотиваційний механізм управління діяльністю в фермерських господарствах повинний ґрунтуватися на системному задоволенні індивідуальних потреб найманих працівників та досягненні економічних та соціальних потреб фермерського господарства.

Мотиваційним механізмом діяльності фермерських господарств є сукупність методів, якими визначаються певні індивідуальні, групові та колективні особливості поведінки людини, спрямовані на досягнення поставленої мети. Різні тлумачення сутності та змісту мотиваційного механізму в науковій літературі об'єктивно відображають багатогранність дослідження цієї проблеми. Вивчення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, що присв'ячені дослідженням проблем мотивації, дозволило зробити висновок про доцільність проведення окремого дослідження, спрямованого на дослідження мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств.

Рис.1. Групи мотивів, що спонукають сільських трудівників до ведення фермерських господарств

У другому розділі “Організація виробництва і мотиваційні механізми в діяльності фермерських господарств” здійснено оцінку сучаного стану виробництва в фермерських господарствах Житомирської області, досліджено основні мотиваційні фактори й виявлено міру впливу їх на результативність праці та ефективність виробництва.

Чисельність фермерських господарств в Житомирській області в цілому зростає. В 1991 р. були створені перші 26 фермерських господарств, що отримали у користування 198 га сільськогосподарських угідь, що становить 7,6 га в розрахунку на одне господарство. Сьогодні незаперечний факт, що фермерські господарства визнані, існують поряд з іншими, конкурують як рівноправна форма господарювання на селі. Станом на 1 січня 2007 р. кількість фермерських господарств становила 746, в користуванні і володінні яких знаходилось 64,4 тис.га сільськогосподарських угідь, в тому числі 60,2 тис.га ріллі, середній розмір одного фермерського господарства 86,1 га (табл. 1). Виробництво валової продукції становило 61,9 млн.грн. Зокрема питома вага продукції рослинництва - 65,1 %, а тваринництва - лише 34,9 %. Розвиток фермерських господарств тваринницького напряму стримується через відсутність необхідних коштів та високозатратність, а відповідно й збитковість більшості видів тваринницької продукції. Проте, хоча у фермерів не вистачає власних коштів для здійснення достатнього обсягу вкладень у виробництво, вони і надалі розвиватимуть тваринницькі галузі.

Таблиця 1. Динаміка розвитку фермерських господарств Житомирської області (на кінець року)

Слід зазначити, на сьогодні фермерські господарства є одними з небагатьох роботодавців на селі. Фермерські господарства володіють аграрним трудовим ресурсним потенціалом і мають можливості забезпечити розширене відтворення виробництва. На сучасному етапі трудові ресурси в фермерських господарствах виступають найбільш значущою категорією й фактором виробництва тому що кожен виробничий процес потребує докладання конкретної праці. Кадровий потенціал в фермерських господарствах формується за рахунок членів та найманого персоналу. Основу можливостей відносно організації та ведення виробничої діяльності складають, в основному, наймані працівники (табл. 2). За трудовими угодами працює 1079 чоловік, що складає 30,3 % від загальної чисельності зайнятих у фермерських господарствах. Крім них, фермери залучають 1529 чоловік для виконання сезонних робіт та у найбільш напружені періоди виробничого циклу, що становить 42,8 % працюючих в господарствах. Із загальної чисельності зайнятих у фермерських господарствах 43,7 % складають жінки. В середньому в одному фермерському господарстві зайнято п'ять працюючих. Визначальними чинниками найму робочої сили є розміри фермерських господарств та їх виробничий напрям.

Фермерські господарства сприяють послабленню проблеми сільського безробіття, вони забезпечують роботою як членів своїх господарств, так і залучених найманих працівників.

Таблиця 2. Забезпеченість трудовими ресурсами фермерських господарств Житомирської області

Найбільш стійкими в умовах аграрної кризи виявилися ті фермерські господарства, які змогли ефективно пристосуватись до умов конкурентного середовища. Проаналізуємо основні економічні та фінансові показники діяльності фермерських господарств Житомирської області (табл. 3). Заради цього створюються і функціонують фермерські господарства.

Слід зазначити, за 2006 р. фермерські господарства Житомирської області отримали доход (виручку) від реалізації продукції 63264,6 тис.грн., що на 38,0 % більше ніж у 2004 р.. В тому числі від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва - 49,1 млн.грн. проти 34,1 млн.грн. у 2004 р., що у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь складало 762,3 грн. у 2006 р. та 549,0 грн. у 2004 р., на 1 працюючого - 13,8 тис.грн. та 7,7 тис.грн. відповідно. Фермерські господарства Житомирської області закінчили 2006 рік з прибутком 4,2 млн. грн. проти 3,7 млн.грн. у 2004 р., що склало відповідно 65,7 грн. і 60,0 грн. на 1 га сільськогосподарських угідь та 1,2 тис.грн. і 0,8 тис.грн. на 1 працюючого. Рівень рентабельності виробничої діяльності у цих господарствах становив у 2006 р. - 6,6 %, а у 2004 р. - 7,8 %. Слід відмітити, найбільший прибуток у 2006 р. отримали фермери Ружинського (1,4 млн.грн.), Радомишльського (1,2 млн.грн.), Овруцького (0,5 млн.грн.) районів. Отже, ці розрахунки дають підстави стверджувати, що тільки певна частина фермерських господарств працює високоефективно.

Таблиця 3. Основні економічні показники діяльності фермерських господарств Житомирської області

У процесі дослідження встановлено, дієвим механізмом покращення роботи фермерських господарств є активізація трудової діяльності працівників за рахунок удосконалення мотиваційних механізмів, які позитивно впливають на збільшення виробництва продукції, покращення її якості та підвищення ефективності господарювання. В комплексі внутрішніх факторів мотивації праці найманих працівників фермерських господарств перше місце займає мотив професія, за ним - зміст праці, далі - почуття відповідальності, що займає третє місце, на четвертому місці - самореалізація у праці, а на п'ятому - службове зростання. Щодо впливу зовнішніх факторів, то респонденти всіх категорій працюючих віддали перевагу оплаті праці, за ним - організація праці, далі - методи управління, на четвертому місці - стосунки з безпосереднім керівництвом, на пятому - умови праці. Такий перерозподіл позитивних відповідей пояснюється тим, що навіть в умовах загальної економічної депресії фермерські господарства Житомирської області мають відносно стабільний стан організації виробництва.

Відмітимо, тільки відносини, побудовані на довірі між людьми, покращення соціально-психологічного клімату в колективі є мотивам підвищення продуктивності праці найманих працівників. Продуктивність праці зростатиме тоді, коли керівники виявлятимуть турботу про підлеглих, ураховуватимуть їхню думку в прийнятті рішень, володітимуть методами управління.

До системи мотивів, які активізують трудову діяльність фермерів слід віднести підприємливість, конкуренцію, відкриття своєї справи, високу моральність, ініціативність, активність. Тут має місце якнайкращий прояв мотивації, адже фермер працюючи виключно на себе, розмежовує такі категорії як “моє” і “колективне”, немає відчуження від результатів праці. Фермерські господарства є доцільними і необхідними на сучасному етапі розвитку ринкових відносин.

Існуючий рівень мотивації в фермерських господарствах призводить до зниження ефективності трудової діяльності фермера, а як наслідок, до зниження результатів господарювання. І тому, вихід вбачається у створенні ефективної системи мотивації з допомогою об'єднання зусиль науковців і державної підтримки.

У третьому розділі “Шляхи підвищення ефективності мотиваційних механізмів у фермерських господарствах” обгрунтовано дію мотиваційних механізмів по забезпеченню організаційно-економічної стійкості фермерських господарств на основі комплексного застосування змістовних, процесійних та біхевіористичних чинників мотивації з орієнтацією на позитивний еквівалент відтворення життєвих потреб працюючих.

Слід зауважити, головною передумовою реалізації мотиваційної політики в фермерських господарствах є створення відповідних соціально-економічних умов праці, формування іміджу “платності”, взаємної поваги у відносинах роботодавець-працівник, що сприятиме підвищенню рівня мотивації найманих працівників. Механізм мотивації трудової діяльності має включати складові, які у разі правильного і своєчасного застосування забезпечать ефективність функціонування фермерських господарств.

Механізм мотивації має сприяти підвищенню в працівників мотивації працювати у фермерських господарствах, а головне - підвищенню мотивації вибору молодими людьми професій аграрного профілю. Такі заходи вкрай необхідні вже сьогодні, бо інтенсивне “вимивання” кваліфікованих кадрів, спричинило ситуацію близьку до критичної.

Дослідженням встановлено, що ефективність діяльності фермерських господарств може бути досягнена лише з допомогою участі та залучення обслуговуючих кооперативів. Так, з метою активізації участі фермерів в обслуговуючих кооперативах, пропонуємо модель структуризації мотиваційних очікувань від кооперативного обслуговування діяльності фермерських господарств (рис. 2). Мотивами створення фермерами таких кооперативів є складність самостійно вести господарство, недостатнє ресурсне та технічне забезпечення, відсутність спеціальної сільськогосподарської освіти.

Рис. 2. Модель структуризації мотиваційних очікувань від кооперативного обслуговування діяльності фермерських господарств

Оскільки фермерські господарства Житомирської області переважно спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, зокрема, вирощуванні зернових, то серед організаційних заходів пропонується створити кооператив по доробці зерна та реалізації зернової продукції кінцевому споживачу. Що дасть змогу його членам отримати зиск не тільки від виробництва, а й від подальших стадій руху виробленої ними продукції.

В звязку з тим, що фермерським господарствам вдається постійно нарощувати виробництво продукції тваринництва, пропонується створити також фермерський кооператив який би займався переробкою мяса та його реалізацією; надання інформаційно-консультаційних та інших послуг, повязаних з виробництвом мяса; забезпечення фермерських господарств членів кооперативу племінним молодняком; забезпечення кормами; надання послуг щодо проведення технологічних операцій, які учасникам кооперативу недоцільно виконувати самостійно.

Пропонуємо за доцільне створити нове інфраструктурне об'єднання “Фермерський ринок”. Головною метою якого є забезпечення ефективної взаємодії фермерів із сільгоспвиробниками з питань збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках; сприяння дрібним фермерським господарствам у формуванні укрупнених партій сільськогосподарської продукції, що мають бути реалізовані. Крім того, до функцій підприємства має входити транспортування, зберігання, оптова та роздрібна торгівля сільськогосподарської сировини та готової продукції; надання маркетингових, торгівельних, посередницьких, представницьких та інформаційно-консультаційних послуг.

Встановлено, що процес ефективного функціонування фермерських господарств Житомирської області стримується відсутністю своєчасного і якісного інформаційно-консультаційного забезпечення. Тому пропонується створення спеціальної консалтингової служби для обслуговування фермерських господарств, діяльність якої спрямована на задоволення потреб в інформаційних ресурсах з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології.

Слід відмітити, необхідною умовою функціонування фермерських господарств є еквівалент відтворення життєвих потреб найманих працівників, який повинен бути лише позитивним. Тобто наявність позитивного сальдо сімейного бюджету або відношення доходів до витрат сім'ї повинно бути більше одиниці. Встановлено, еквівалент відтворення життєвих потреб найманих працівників фермерських господарств має від'ємне значення. Тому для підвищення ефективності мотиваційних механізмів у діяльності фермерських господарств оплата праці повинна бути у відповідності до еквівалента відтворення життєвих потреб, серед яких пріоритетне значення набувають очікувані реальні доходи, премії за виробничі результати, заохочення та компенсаційні виплати, натуральна оплата, доходи від власності (рис. 3).

Рис. 3. Матеріальна мотивація відтворення життєвих потреб найманих працівників фермерських господарств

Виявлено, у шкалі мотиваційних цінностей працівників фермерських господарств Житомирської області перевагу здобувають принципи кооперативної поведінки. Управління необхідно здійснювати колегіально, через колектив, а управлінські рішення приймати, беручи до уваги думки та пропозиції працівників господарств. Запропоновано біхевіористичну модель групової мотивації для прийняття та застосування в фермерських господарствах, що підвищить ступінь адаптації управлінських рішень до виробничої ситуації (рис. 4).

До основних біхевіористичних чинників мотивації в діяльності фермерських господарств належать: бажання працювати в колективі, потреба в спілкуванні, потреба перебування в колективі, сумісна праця і взаємодопомога.

Рис. 4. Біхевіористична модель мотивації в фермерських господарствах Житомирської області

Обов'язково слід пам'ятати, шо зростання продуктивності праці у фермерських господарствах пов'язане, в першу чергу, з особистими якостями керівника, вмінням працювати у колективі, управляти. Сучасним менеджерам слід створювати такі умови праці, які б задовольняли потреби працівників, ініціюючи поведінку, спрямовану на досягнення якнайвищого результату їхньої діяльності.

Важливою умовою підвищення мотивації як фактору підвищення ефективності фермерських господарств є державна підтримка. Державна підтримка повинна мотивувати, стати своєрідним імпульсом становлення прибуткових, конкурентоспроможних фермерських господарств. Державна політика має бути направлена на стимулювання фермерів вкладати кошти у розвиток своїх фермерських господарств та підвищувати кінцеві результати виробництва, а серед стимулюючих факторів чільне місце повинні посісти можливість зниження податків, пільгові ціни на матеріально-технічні ресурси, встановлення стабільно-високих цін на сільськогосподарську продукцію та особливі умови кредитування. Державна влада в обов'язковому порядку повинна визначити своє ставлення до проблеми підвищення матеріальної заінтересованості фермерів в кінцевих результатах виробництва, всебічно підтримувати будь-які позитивні зрушення по даному питанню.

Отже, дослідження, висновки і пропозиції дисертації дають нам оптимістичну перспективу щодо ефективного розвитку фермерства на основі задіяних механізмів мотивації діяльності фермерських господарств. Саме створення ефективної системи мотивації з допомогою об'єднання зусиль науковців і державної підтримки дозволить підвищити ефективність та конкурентноспроможність фермерських господарств.

Висновки

1. Мотиваційний механізм управління діяльністю в фермерських господарствах ґрунтується на системному задоволенні індивідуальних потреб фермерів та найманих працівників, та забезпеченні економічних та соціальних потреб фермерських господарств.

Формування мотиваційних механізмів діяльності фермерських господарств передбачає створення сприятливих умов для успішного розвитку фермерства, які б мотивували працівників вести приватне господарство, організовувати власну справу і нести відповідальність за результати діяльності. Основними мотивами діяльності фермерських господарств є отримання прибутку, прагнення до самостійного господарювання, самореалізації, підвищення добробуту своїх сімей, сприятливий психологічний мікроклімат, задоволення від благодійної землеробської праці, радість спілкування з природою.

2. В результаті дослідження встановлено, що роль фермерських господарств в економіці Житомирської області постійно зростає. Переважна частина фермерських господарств спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, зокрема, вирощуванні зернових, картоплі та овочів. А тваринницькі галузі на м'ясо-молочному скотарстві та свинарстві. Виробництво валової продукції становить 62,0 млн.грн. Продукція рослинництва у валовому виробництві фермерських господарств займає 65,1%, а тваринництва - 34,9%.

3. Виявлено, що дієвим механізмом покращення роботи фермерських господарств є активізація трудової діяльності працівників за рахунок удосконалення мотиваційних механізмів. В комплексі внутрішніх факторів мотивації праці найманих працівників фермерських господарств перше місце займає мотив професія, за ним - зміст праці, далі - почуття відповідальності, що займає третє місце, на четвертому місці - самореалізація у праці, а на п'ятому - службове зростання. Щодо впливу зовнішніх факторів, то респонденти всіх категорій працюючих віддали перевагу оплаті праці, за ним - організація праці, далі - методи управління, на четвертому місці - стосунки з безпосереднім керівництвом, на пятому - умови праці.

4. З метою активізації участі фермерів в обслуговуючих кооперативах, пропонуємо модель структуризації мотиваційних очікувань від кооперативного обслуговування діяльності фермерських господарств.

Оскільки фермерські господарства Житомирської області переважно спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, зокрема, вирощуванні зернових, то пропонується створити кооператив по доробці зерна та реалізації зернової продукції кінцевому споживачу.

В звязку з тим, що фермерським господарствам вдається постійно нарощувати виробництво продукції тваринництва, пропонується створити фермерський кооператив який би займався переробкою мяса та його реалізацією; забезпечення фермерських господарств членів кооперативу племінним молодняком; забезпечення кормами; надання послуг щодо проведення технологічних операцій, які учасникам кооперативу недоцільно виконувати самостійно.

5. Запропоновано нове інфраструктурне об'єднання “Фермерський ринок”. Головною метою якого є забезпечення ефективної взаємодії фермерів із іншими сільгоспвиробниками з питань збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

6. Встановлено, що процес ефективного функціонування фермерських господарств Житомирської області стримується відсутністю своєчасного і якісного інформаційно-консультаційного забезпечення. Тому пропонується створення спеціальної консалтингової служби для обслуговування фермерських господарств, діяльність якої спрямована на задоволення потреб в інформаційних ресурсах з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології.

7. Встановлено, еквівалент відтворення життєвих потреб найманих працівників фермерських господарств має від'ємне значення. Тому для підвищення ефективності мотиваційних механізмів у діяльності фермерських господарств пропонується впровадження оплати праці у відповідності до еквівалента відтворення життєвих потреб, серед яких пріоритетне значення набуває: заробітна плата, премії за виробничі результати, заохочення та компенсаційні виплати, натуральна оплата, доходи від власності.

8. З метою забезпечення активної трудової діяльності працівників запропонована схема дослідження ієрархії етапів мотивації трудової діяльності та їх впливу на ефективність функціонування фермерських господарств, яка передбачає три етапи: дослідження пріоритетних мотивів, виявлення значимості мотивів та розробка стратегічних напрямків мотиваційної політики з періодичним її застосуванням один-два рази на рік.

9. Виявлено, у шкалі мотиваційних цінностей працівників фермерських господарств Житомирської області перевагу здобувають принципи кооперативної поведінки. Запропоновано біхевіористичну модель групової мотивації для прийняття та застосування в фермерських господарствах, що підвищить ступінь адаптації управлінських рішень до виробничої ситуації.

Література

1. Вольська В.В. Економічні інтереси фермерських господарств в ринкових умовах / В.В. Вольська // Вісник політехнічного університету. - 2006. - № 1. - С. 127-130.

2. Вольська В.В. Ефективність виробничої діяльності фермерських господарств / В.В. Вольська // Агроінком. - 2007. - № 11-12. - С. 37-42.

3. Вольська В.В. Підвищення матеріальної заінтересованості найманих працівників фермерських господарств у кінцевих результатах своєї праці / В.В. Вольська // Продуктивність агропромислового виробництва: наук.-практ. зб. - 2006. - № 3. - С. 162-170.

4. Вольська В.В. Розвиток фермерських господарств в регіоні / В.В. Вольська // Агроінком. - 2007. - № 3-4. - С. 24-27.

5. Вольська В.В. Економічна мотивація трудової діяльності в фермерських господарствах / В.В. Вольська // Українська наука XXI століття: матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 22-24 червня, 2006 р. - К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2006. - С. 10-11.

6. Вольська В.В. Мотиваційний механізм в діяльності сучасних фермерських господарств / В.В. Вольська // Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності: зб. матеріалів ІХ Всеукр. студ. наук. конф., 25 лист. 2006 р., Умань. - К.: Європ. ун-т, 2007. - С. 451-453.

7. Вольська В.В. Мотивація праці в фермерських господарствах / В.В. Вольська // Аграрний форум - 2006: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 25-29 вересня 2006 р. - Суми: Університетська книга, 2006. - С. 207-208.

8. Вольська В.В. Особливості мотивації праці фермерів / В.В. Вольська // Простір і час сучасної науки: матеріали 2-ої Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 25-27 квітня 2007 р. - К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2007. - С. 13-14.

9. Вольська В.В. Фінансове забезпечення діяльності фермерських господарств / В.В. Вольська // Формування стратегії розвитку регіонального АПК: матеріали 3-ої міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, 31 травня 2007 р. - Житомир: Вид-во ДВНЗ “Держ. агроекол. ун-т”, 2007. - С. 245-247.

10. Вольська В.В. Шляхи фінансування та кредитування фермерських господарств / В.В. Вольська // Фінансування і кредитування аграрного сектору: проблеми та перспективи: матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 вересня 2006 р. / Таврійська держ. агротехн. акад. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - С. 26-27.

Размещено на Allbest.ru