Формування дивідендної політики акціонерного товариства на прикладі автотранспортних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.155.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування дивідендної політики акціонерного товариства на прикладі автотранспортних підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (автомобільний транспорт і дорожнє будівництво)

Федотова Ксенія Олександрівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економіки підприємства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Дмитрієв Ілля Андрійович, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Міщенко Володимир Акімович, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", завідувач кафедри фінансів, контролінгу і зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук, доцент Васильчук Ірина Петрівна, Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана, завідувач кафедри фінансів.

Захист відбудеться “27” листопада 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.04 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Національному транспортному університеті за адресою: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного транспортного університету за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 42.

Автореферат розісланий 22.10.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.В. Концева.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток акціонерної форми власності та фондового ринку в Україні в умовах світових інтеграційних процесів потребує вдосконалення теоретичної бази регулювання та оптимізації корпоративних відносин. Важливим індикатором прозорості та ефективності функціонування акціонерних товариств (АТ) виступає їх дивідендна політика, що характеризує розподіл прибутку підприємства. Формування ефективної дивідендної політики АТ передбачає встановлення розміру дивідендних виплат на рівні, що, з одного боку, задовольняє права акціонерів на частину прибутку АТ, а з іншого - дозволяє залишити власні інвестиційні ресурси для подальшого розвитку підприємства.

Проблеми формування дивідендної політики було широко розглянуто зарубіжними вченими, серед яких М. Бейкер, А. Е. Бернардо, Ф. Блек, В. де Бондт, І. Велч, Дж. Верглер, М. Дж. Гордон, Е. Джонсон, Дж. Лінтнер, Р. Х. Літценбергер, Ф. Модигліані, М. Х. Міллер, К. Равасвамі, С. А. Росс, М. Стетман, Р. Тейлер, А. Франклін, Х. Шефрін, Р. Шиллер, М. С. Шоулс. Проведені ними теоретичні та емпіричні дослідження спрямовані на оцінку впливу виплати дивідендів на ціну акцій корпорації та можливість залучення додаткових інвестиційних ресурсів за допомогою ефективної дивідендної політики. Дослідженням дивідендної політики та інвестиційної привабливості українських АТ займались такі вчені-економісти, як C. В. Богачов, І. П. Васильчук, О. Ф. Вожжова, І. М. Волик, С. І. Головко, О. Б. Денис, Л. П. Довгань, З. Б. Дрогомирецька, Е. Р. Камілова, Л. В. Клоченок, Л. О. Лігоненко, В. А. Міщенко, С. В. Нестерова, Л. С. Селіверстова, С. І. Цесаренко, Н. В. Юрчук. Їхні наукові розробки присвячені, насамперед, економії коштів на споживанні при розподілі прибутку АТ в умовах дефіциту власних інвестиційних ресурсів на вітчизняних підприємствах, а також підвищенню корпоративного іміджу підприємства через виплату дивідендів.

Разом з тим подальших досліджень потребує вплив дивідендної політики підприємства на інвестиційну привабливість його акцій на вітчизняному фондовому ринку і можливості підприємств шляхом формування ефективної дивідендної політики залучати максимальний обсяг інвестиційних ресурсів. Актуальність і недостатня розробленість цих питань вітчизняними вченими і практиками зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з планами науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Харківського національного автомобільно-дорожнього університету за темами: «Характеристика типів дивідендної політики підприємства» (номер державної реєстрації 0108U004606), «Соціально-економічні проблеми розвитку підприємства в умовах ринку» (номер державної реєстрації 0108U004607), у рамках яких здобувачем було запропоновано методику аналізу дивідендної політики вітчизняних підприємств і визначено з її допомогою основні типи дивідендної політики автотранспортних підприємств (АТП). Здобувач також взяв участь у виконанні госпдоговірної науково-дослідної роботи № 49-03-05 «Пошук резервів покращення фінансового стану підприємства» (номер державної реєстрації 0108U004608), в якій запропонував рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства за рахунок оптимізації розподілу прибутку на інвестування та споживання і визначення обсягів дивідендних виплат підприємства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо формування дивідендної політики АТ, що дозволяє ефективно розподілити прибуток між споживанням і реінвестуванням з урахуванням кон'юнктури фондового ринку та підвищити ринкову вартість підприємства, що забезпечить збалансування інтересів всіх учасників корпоративних відносин і сталий розвиток підприємства.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено такі задачі:

- уточнено сутність та зміст категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні;

- узагальнено теоретичні підходи щодо формування дивідендної політики підприємства і виділено актуальні положення в сучасних умовах;

- обґрунтовано необхідність відповідності формування дивідендної політики українськими АТ згідно з нормами корпоративної етики;

- розроблено методику аналізу дивідендної політики АТП з точки зору інвестиційної привабливості підприємства;

- визначено основні типи дивідендної політики АТП України, що відображають об'єктивність дивідендної політики та ризикованість інвестування коштів;

- розроблено концепцію формування дивідендної політики вітчизняними АТП в сучасних умовах господарювання;

- визначено розмір дивідендної премії на фондовому ринку України та умови її отримання підприємствами;

- розроблено методику формування ефективної дивідендної політики АТП, що дозволить залучити максимальний обсяг інвестиційних ресурсів при збереженні фінансової стабільності підприємства і корпоративного контролю.

Об'єктом дослідження є процес формування дивідендної політики акціонерного товариства.

Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування та перегляду дивідендної політики акціонерного товариства.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, законодавчі акти України, наукові публікації та праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем управління корпоративними фінансами і формування дивідендної політики.

Для рішення поставлених завдань у процесі дисертаційного дослідження було використано методи аналізу, синтезу, теоретичного узагальнення для визначення категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні та обґрунтування теоретичних підходів щодо її ефективного формування; статистичні методи дослідження динаміки, фінансовий аналіз - для вивчення сучасного стану та динаміки показників дивідендної політики АТП, кластерного аналізу - для визначення основних типів дивідендної політики вітчизняних АТП; багатофакторного кореляційного аналізу - для розробки моделі еталонного підприємства, яке здатне застосовувати дивідендні виплати для підвищення попиту на власні акції; багатокритеріальної оптимізації - для визначення оптимального розміру дивідендних виплат, що відповідатиме ефективній дивідендній політиці підприємства.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі акти та нормативні документи Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, зведені статистичні дані Державного комітету статистики та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, річна та квартальна звітність підприємств України, публікації з питань теми дослідження українських і зарубіжних авторів, результати власних спостережень автора щодо аналізу процесів та явищ, що досліджувалися.

Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:

вперше:

розроблено концепцію та методичне забезпечення формування дивідендної політики акціонерного товариства автотранспорту, суть якої полягає у визначенні розміру дивідендних виплат, що задовольняє очікування акціонерів і потенційних інвесторів та забезпечує підвищення ринкової вартості підприємства і залучення додаткових інвестиційних ресурсів без ризику погіршення його фінансового стану і зміни структури власників;

розроблено методику розрахунку оптимального розміру дивідендних виплат за критеріями максимізації обсягу інвестованого в розвиток підприємства капіталу і мінімізації витрат на його обслуговування на основі процедури узгодження інтересів найманих менеджерів щодо розвитку підприємства і потенційних інвесторів стосовно їх очікувань щодо виплати дивідендів, в процесі реалізації якого забезпечується ефективна взаємодія учасників корпоративних відносин і збалансування інтересів всіх власників акцій щодо розміру сплачених дивідендів і збереження ними корпоративного контролю; дивідендний акціонерний фондовий ринок

визначено умови отримання дивідендної премії при розміщенні акцій підприємства на фондовому ринку, за яких виплата дивідендів приведе до підвищення попиту на акції, а відповідно й їхньої переоцінки. На основі розробленої моделі еталонного підприємства було визначено, що запропоновану дивідендну політику доцільно проводити підприємству, якщо його структура власності не сприяє захисту прав міноритарних акціонерів, що виражається в переважному володінні акціями мажоритарними акціонерами, з яких більшість акцій належить одній юридичній особі, а решта - розпорошена серед міноритарних акціонерів фізичних осіб. Проте, розмір виплачених дивідендів забезпечує високу рентабельність балансової вартості акції, хоча не завжди відповідає динаміці чистого прибутку. Умовою реалізації такої дивідендної політики є спрямованість підприємства на стратегічний розвиток, що виражається в переважній частці необоротних активів в структурі майна, та конкурентоспроможність продукції підприємства, яка характеризується її рентабельністю та обумовлює високий рівень рентабельності капіталу, що дозволяє підприємству сплачувати дивіденди навіть при незначній частці власного капіталу в його загальній структурі без ризику втрати фінансової стабільності.

удосконалено:

методику аналізу дивідендної політики акціонерного товариства за рахунок розширення стадій його проведення аналізом об'єктивності дивідендної політики. Для цього запропоновані показники еластичності дивідендних виплат до чистого прибутку, вартості активів, власного капіталу та ринкової капіталізації підприємства. Використання запропонованої методики дозволить інвесторам визначити ступінь відповідності розміру сплачених дивідендів результатам діяльності акціонерного товариства;

дістали подальший розвиток:

економічна сутність категорії «дивідендна політика», що на відміну від існуючих понять розглядається не з огляду на фінансові аспекти формування власних ресурсів і розподілу прибутку, а виступає як самостійна складова корпоративного управління, виконуючи функції забезпечення ефективної взаємодії всіх його учасників;

класифікація типів дивідендної політики АТП, яка доповнюється виділенням додаткової ознаки - ступеня ризикованості інвестицій. При застосуванні політики мінімального розміру дивідендів пропонується виділення політики відмови від дивідендів у зв'язку зі збитковістю, політики реінвестування прибутку, політики об'єктивних мінімальних дивідендів без ризику втрати фінансової стабільності. При застосуванні політики середньої доходності акцій вживається політика підтримки середнього рівня дивідендів зі значним і середнім ризиком втрати фінансової стабільності, а також із загрозою банкрутства. При застосуванні політики виплати високих дивідендів використовується політика підтримки високих дивідендів із загрозою банкрутства та політика виплати об'єктивних високих дивідендів без ризику втрати фінансової стабільності. Застосування запропонованої класифікації дозволить врахувати ризик отримання стабільних дивідендних виплат в майбутньому і відповідність дивідендної політики правам акціонерів при виборі об'єкта інвестування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованої методики визначення розміру дивідендних виплат, що забезпечує стимулювання попиту на акції підприємства на фондовому ринку, дозволяє підприємствам в умовах світової фінансової кризи підтримувати ціну акцій на високому рівні і залучати достатній обсяг інвестиційних ресурсів. Розроблена методика аналізу дивідендної політики акціонерних товариств і визначення основних її типів дозволяє інвесторам обирати об'єкти інвестування, що задовольняють їх вимогам щодо виду і розміру очікуваних доходів. Ці результати впроваджено в практичну діяльність підприємств ВАТ «Автотранспортне підприємство 16354» (довідка про практичне впровадження №72 від 15.06.2008 р.), ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство №16363» (довідка про практичне впровадження №452 від 15.10.2008 р.), ВАТ «Хлібний автопарк» (довідка про практичне впровадження №231 від 15.10.2008 р.), а також використано при формуванні Програми розвитку молодіжного підприємництва в Харківській області (довідка про використання результатів дисертаційного дослідження №202 від 07.02.2008 р.).

Теоретичні положення дисертації з 2007/08 навчального року включено до програми навчального курсу “Капітал підприємства: формування та оцінка” для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності 6.050107 у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (довідка №1321/49 від 13.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У [1] списку опублікованих робіт особисто автору належить дослідження відповідності дивідендної політики вітчизняних АТ нормам корпоративної етики та причин відмови більшості АТ від виплати дивідендів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в доповідях на науково-практичних конференціях, а саме на V міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів» (м. Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики» (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні шляхи розвитку регіонів в контексті сучасних процесів світової інтеграції» (м. Херсон, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (м. Харків, 2007 р.), ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів (м. Харків, 2008 р.), IV(X) міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 робіт, загальним обсягом 4,13 ум.-др. аркушів, з яких 6 - у наукових фахових виданнях, в тому числі особисто автору належить 5 робіт обсягом 2,75 ум.-др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить: сторінок - 254, в т.ч. основного тексту - 169 сторінок машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 53 таблиці, 28 рисунків, що складають 69 повних сторінки, список використаних літературних джерел складається зі 153 найменувань на 14 сторінках, 6 додатків на 39 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти формування дивідендної політики акціонерного товариства» - розглянуто механізм розподілу прибутку АТ та систему категорій і понять, пов'язаних з формуванням дивідендної політики підприємства; визначено роль і функції дивідендної політики, уточнено визначення категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні; узагальнено теоретичні основи формування дивідендної політики підприємства і її впливу на вартість корпорації.

В умовах розвитку корпоративного сектору економіки актуальним стає питання наукового та методичного забезпечення управління корпоративними фінансами. Механізм розподілу прибутку АТ є складнішим ніж у підприємств іншої організаційно-правової форми, оскільки має враховувати інтереси всіх учасників корпоративних відносин. Постає завдання формування оптимальної дивідендної політики, яка у фінансовому аспекті представляє собою складову загальної фінансової стратегії підприємства і політики формування власних фінансових ресурсів та полягає у визначенні пропорцій розподілу прибутку, що направляються на споживання у вигляді дивідендів і реінвестування. Проте, роль дивідендної політики в корпоративному управлінні значно складніша. Дивідендна політика виконує ряд функцій відповідно до її ролі в корпоративному управлінні: функцію реалізації ефективної співпраці між менеджерами та міноритарними й мажоритарними акціонерами і виступає показником якості їх взаємовідносин; капіталотворчу функцію на фондовому ринку, що визначає рішення про виплату дивідендів підприємством відповідно до його цілей на фондовому ринку; інформативну функцію формування позитивного іміджу АТ на фондовому ринку та серед існуючих і потенційних акціонерів; контрольну функцію, що сприяє стабільності структури власності. Тому в роботі обґрунтовано таке визначення цієї категорії, що найбільш повно відображає її роль в сучасних економічних умовах: дивідендна політика - самостійна складова корпоративного управління, що представляє собою сукупність правил і принципів розподілу прибутку від результатів діяльності АТ між споживанням у вигляді дивідендів та інвестуванням, які забезпечують ефективні взаємовідносини між правлінням, акціонерами та іншими зацікавленими особами на основі реалізації прав: акціонерів - на частину доходів АТ, реальних і потенційних інвесторів та кредиторів - на отримання достовірної інформації про ступінь легальності діяльності АТ, підприємства - на можливість розвитку за рахунок забезпечення фінансування як з власних, так і із зовнішніх джерел.

Концепції формування дивідендної політики, що розроблені зарубіжними вченими, орієнтовані головним чином на реакцію акціонерів та потенційних інвесторів в умовах досконалого фондового ринку, проте не враховують особливостей формування дивідендної політики в умовах нерозвинених корпоративних відносин та нестачі інвестиційних ресурсів, характерних для національної економіки. Праці вітчизняних вчених, які присвячені проблемі раціональної дивідендної політики, розглядають цю проблему з точки зору збереження фінансової стабільності і підвищення корпоративного іміджу підприємства після виплати дивідендів. Узагальнення світового та вітчизняного наукового досвіду розробки ефективної дивідендної політики АТ на основі поєднання тверджень традиційної та біхевристичної фінансової теорії дозволило визначити основні положення формування дивідендної політики в умовах вітчизняної економіки, згідно яким дивідендна політика, яка сприятиме розвитку та підвищенню інвестиційного потенціалу підприємства, має бути розроблена з урахуванням збереження фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, наявності інвестиційних ресурсів як власних, так і залучених для розвитку та оновлення технологічної бази підприємства, укріплення корпоративного контролю.

У другому розділі - «Дослідження дивідендної політики акціонерних товариств автотранспорту України» - проведено аналіз практики дивідендних виплат АТ України, розроблено методику аналізу дивідендної політики, орієнтовану на інтереси інвесторів при виборі об'єкта інвестування, на основі якої визначено основні типи дивідендної політики АТП України.

Аналіз практики дивідендних виплат АТ показав, що розмір дивідендних виплат щорічно зростає. Проте, кількість АТ, які регулярно здійснюють виплату дивідендів, залишається все ще незначною - лише 7,9% від загальної кількості АТ України, що обумовлено такими причинами: негативні фінансові результати діяльності АТ; використання більшістю українських АТ неемісійних джерел інвестування; відсутність дійового механізму захисту прав акціонерів; значний інсайдерський вплив на управління АТ.

Приймаючи рішення про довгострокове інвестування в цінні папери АТ, акціонер сприймає дивідендну політику як основне джерело доходу та вагомий критерій інвестиційної привабливості, приділяючи особливу увагу таким її характеристикам: динаміка розміру та рівня виплати дивідендів; рентабельність інвестиційних вкладень; упущені можливості від інших напрямків інвестування; відповідність дивідендної політики результатам діяльності та довгостроковому розвитку АТ. Аналіз дивідендної політики АТ не може обмежуватися дослідженням величини та рівня дивідендних виплат, а має розглядати можливості інвесторів щодо отримання доходів як в поточний момент, так і складання прогнозів на перспективу, об'єктивність дивідендної політики та її відповідність інтересам акціонерів. В роботі обґрунтовується доцільність введення додаткового етапу аналізу дивідендної політики - аналізу її об'єктивності, що характеризується показниками еластичності розміру дивідендних виплат до чистого прибутку, вартості активів, власного капіталу та ринкової капіталізації АТ.

Для реалізації наведеного порядку проведення аналізу дивідендної політики підприємства пропонується система показників наведена в табл.1. Проведення дослідження за даними 16 вітчизняних АТП дозволило визначити інвестиційну привабливість цінних паперів АТ шляхом визначення ефективності дивідендної політики підприємства, що має забезпечувати відповідність доходів акціонерів результатам діяльності АТ як у короткостроковій, так і в стратегічній перспективі. Аналіз дивідендної політики довів різнорідність підприємств за обраними показниками, що дозволяє застосувати для подальшого групування підприємств за типами дивідендної політики кластерний аналіз. Кластеризація проводилася за показниками аналізу дивідендної політики, наведеними вище. В результаті аналізу було виявлено, що всі досліджені підприємства достатньо чітко розподіляються на 3 групи, причому основним критерієм розподілу виступав розмір дивіденду на одну акцію. В межах груп розподіл підприємств здійснювався за факторами та критеріями розподілу прибутку. Пропонується наступна класифікація типів дивідендної політики АТП, що відрізняється від існуючої виділенням додаткової ознаки - ступеня ризикованості інвестицій (табл.2).

Таблиця 1 Показники аналізу дивідендної політики підприємства

Д - дивідендний дохід на одну акцію, грн; ФВД - фонд виплати дивідендів, грн; N_а - середня кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу протягом періоду, за який здійснюється виплата дивідендів, од.; ЧП - чистий прибуток підприємства, грн; ЧП_а - чистий прибуток на акцію, грн; В_н - номінальна вартість акції, грн; В_р - ринкова вартість акції, грн; В_б - балансова вартість акції (відношення власного капіталу до кількості акцій), грн; А - вартість активів, грн; ВК - власний капітал, грн; К_р - ринкова капіталізація підприємства, грн.

Використання запропонованої класифікації інвесторами при виборі об'єктів інвестування дозволить врахувати ризик отримання стабільних дивідендних виплат в майбутньому і відповідність дивідендної політики правам акціонерів.

Таблиця 2 Класифікація типів дивідендної політики АТП

У третьому розділі - «Методичні основи формування дивідендної політики акціонерними товариствами автотранспорту» - розроблено концепцію формування ефективної дивідендної політики АТП; визначено дивідендну премію фондового ринку України; розроблено методичні рекомендації щодо формування ефективної дивідендної політики з використанням методу багатокритеріальної оптимізації для визначення розміру дивідендних виплат.

Одним із основних завдань галузі автомобільного транспорту на найближчий період є створення належних умов для входження українських міжнародних перевізників в європейську транспортну систему, що потребує залучення значного обсягу інвестиційних ресурсів підприємствами на оновлення рухомого складу і приведення його у відповідність з вимогами екологічної безпеки транспортних засобів та охорони навколишнього середовища. Велика кількість підприємств автотранспорту України мають організаційно-правову форму АТ. Тому залучення інвестиційних ресурсів стає можливим за рахунок додаткової емісії акцій. Проведення прозорої дивідендної політики дозволить АТ зарекомендувати себе як стабільно працююче, інформаційно відкрите підприємство, яке дотримується інтересів всіх груп акціонерів, що має позитивно відобразитися й на ринковій вартості його акцій та можливому обсягу залучення інвестицій.

У роботі розроблено концепцію формування дивідендної політики АТП, що основана на можливості використання підвищеного попиту на акції, за якими сплачуються дивіденди, для поліпшення їх інвестиційної привабливості, і залучення додаткового обсягу інвестиційних ресурсів, що ґрунтується на основних положеннях теорії задоволення вподобань інвесторів. Згідно з цією теорією існують періоди, коли, задовольняючи переваги інвесторів щодо виплати або відсутності дивідендів, підприємства можуть стимулювати попит на свої акції, що приводить до зростання їх ринкової вартості. При цьому існують періоди, коли серед інвесторів підвищується попит на акції, за якими сплачуються дивіденди, і вони готові переплачувати за них. Виникає дивідендна премія, тобто перевищення ринкової ціни акцій над їх фундаментальною вартістю через надмірний попит інвесторів. Проведені емпіричні дослідження довели, що на українському фондовому ринку є попит на акції, за якими сплачуються дивіденди, і він з 2004 р. має стійку тенденцію до зростання. Причому дивідендна премія підприємств, які сплачували дивіденди в минулому, протягом всього періоду дослідження була вищою, ніж дивідендна премія підприємств, що сплачували дивіденди вперше. Це свідчить про обережність інвесторів і наявність у них попиту на акції, за якими вони очікують стабільний дивідендний дохід. Динаміка коефіцієнта ринкової капіталізації та дивідендної премії фондового ринку України наведені на рис. 1.

Виплата дивідендів різними АТ може як позитивно, так і негативно сприйматися його акціонерами та потенційними інвесторами. В роботі визначено умови отримання дивідендної премії при розміщенні акцій на фондовому ринку. Запропонована модель еталонного підприємства, що може використовувати дивідендні виплати для стимулювання попиту на власні акції, що була розроблена із застосуванням методу багатофакторного кореляційного аналізу кількісного зв'язку між розміром дивідендної премії і показниками структури капіталу, масштабу діяльності, дивідендної історії і фінансового стану підприємства.

Рис. 1. Динаміка коефіцієнту ринкової капіталізації та дивідендної премії на фондовому ринку України

Для прогнозування розміру дивідендної премії або дисконту розроблена наступна кореляційна модель, основою для побудови якої стали показники підприємств, що включили свої акції до лістингу ПФТС:

,(1)

де Д_прем - дивідендна премія як частка до ринкової вартості акції, ЧА_ма - частка акцій, що належать мажоритарним акціонерам, в статутному фонді, %; ПА_юо - питома вага найбільшого пакету акцій, що належить юридичній особі в статутному фонді, %; А_фо - кількість акціонерів іменних акцій, фізичних осіб, чол.; R_б - рентабельність балансової вартості акції; Е_чпД - еластичність дивідендних виплат до чистого прибутку; К_авт - коефіцієнт автономії; R_кап - рентабельність капіталу; ОК_акт - питома вага оборотних коштів в активах; R_прод - рентабельність продажів.

Згідно з результатами дослідження застосовувати дивідендні виплати як інструмент підвищення інвестиційної привабливості акцій доцільно підприємствам, що задовольняють таким умовам (табл.3).

Формування ефективної дивідендної політики підприємства передбачає визначення такого розміру дивідендних виплат, який, при задоволенні прав акціонерів на частину прибутку АТ, забезпечить наявність достатнього обсягу інвестиційних ресурсів як внутрішніх, так і зовнішніх, не порушить фінансового стану підприємства та сприятиме ефективній взаємодії учасників корпоративних відносин.

Таблиця 3 Умови отримання дивідендної премії при розміщенні акцій на фондовому ринку

У дисертаційній роботі розроблено модель прийняття рішення про необхідність виплати і розмір дивідендів з використанням методу багатокритеріальної оптимізації за критеріями максимізації обсягу інвестованого в розвиток підприємства капіталу і мінімізації витрат на його обслуговування, що має вигляд:

,(2)

де Д_прем - дивідендна премія як частка до ринкової вартості акції; П - чистий прибуток підприємства, що підлягає розподілу, грн; Д - розмір дивідендного фонду, грн; ВК - власний капітал, грн; Д_ср - середній річний розмір виплачених дивідендів на акцію, грн; Е - витрати на емісію акцій, грн; a, b - параметри рівняння, що описує залежність кількості акціонерів, незадоволених дивідендною політикою підприємства, від розміру дивідендних виплат; N_a - кількість акцій АТ до здійснення додаткової емісії, од.; В_р0 - ринкова ціна акції до виплати дивідендів, грн; РФ - розмір резервного фонду підприємства, грн; ПК - позиковий капітал підприємства, грн; ПК_пот - поточні зобов'язання підприємства, грн; ГК - грошові кошти, грн; ФІ_пот - поточні фінансові інвестиції, грн.

На основі розробленої моделі в роботі було розраховано розміри дивідендних виплат та дивідендної премії, можливий обсяг додаткової емісії та обсяг можливого залучення інвестицій на ряді АТП.

Результати розрахунків довели ефективність запропонованої методики визначення розміру дивідендних виплат, оскільки виплата дивідендів зазначеними підприємствами дозволяє підвищити інвестиційну привабливість їхніх акцій, що надає можливість підприємству отримати додатковий обсяг інвестиційних ресурсів. Так на ВАТ «Полтаваавтотранс» виплата дивідендів у розмірі 15,8 тис. грн сприятиме підвищенню ринкової ціни акції на 4%. При здійсненні емісії обсягом 2057911 акцій підприємство матиме змогу залучити 3411 тис. грн інвестицій. При цьому потенційний обсяг інвестицій багаторазово покриває кошти, спрямовані на споживання у вигляді дивідендів. Проте, багатьом підприємствам сплачувати дивіденди недоцільно, оскільки це може негативно відобразитися на їхній ринковій оцінці. В такому випадку потрібно застосовувати інші засоби підвищення інвестиційної привабливості акцій. Можна стверджувати, що застосування цієї методики сприяє підвищенню добробуту всіх груп акціонерів, забезпечуючи максимізацію їхніх доходів як від росту курсової вартості акцій, так і у вигляді дивідендів, а також впевненості у стабільному розвитку підприємства.

Висновки

Одержані у ході дисертаційного дослідження результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання - розроблення методичних підходів і рекомендацій щодо формування ефективної дивідендної політики АТ. У ході проведення досліджень було отримано такі результати.

1. Механізм розподілу прибутку АТ є складнішим ніж у підприємств іншої організаційно-правової форми, оскільки має враховувати інтереси всіх учасників корпоративних відносин. Постає завдання формування оптимальної дивідендної політики, яка в сучасних умовах господарювання виступає окремою складовою корпоративних відносин і має забезпечувати ефективну взаємодію всіх його учасників.

2. Теоретичне обґрунтування формування дивідендної політики має бути основане на світовому досвіді вирішення цієї проблеми з адаптацією до умов вітчизняної економіки. Дивідендна політика, що сприятиме розвитку та підвищенню інвестиційного потенціалу підприємства, має бути розроблена з урахуванням збереження його фінансової стійкості і платоспроможності, наявності інвестиційних ресурсів, як власних, так і залучених, для розвитку та оновлення технологічної бази підприємства, укріплення корпоративного контролю. Стабільна та прозора дивідендна політика виступає запорукою позитивного корпоративного іміджу підприємства. Проте регулярно виплачує дивіденди досить незначна кількість АТ, порушуючи при цьому права частини акціонерів на участь у прибутку АТ, що призводить до зниження інвестиційної привабливості акцій на фондовому ринку.

3. У роботі розроблено методику аналізу дивідендної політики АТ, що дозволяє визначити абсолютний розмір і динаміку дивідендних виплат, рентабельність інвестиційних вкладень; упущені можливості від інших напрямків інвестування; об'єктивність дивідендної політики і її відповідність довгостроковому розвитку АТ, на основі якої було визначено основні типи дивідендної політики АТП України. Результати дослідження типів дивідендної політики АТ автотранспорту довели, що розмір сплачуваних дивідендів не завжди залежить від фінансових результатів діяльності підприємства та його розвитку. Дивідендну політику, яка проводилася на більшості досліджуваних підприємств, можна вважати неефективною, що зумовлює необхідність методичного обґрунтування оптимального рівня дивідендних виплат.

4. Вітчизняний фондовий ринок за рядом ознак можна вважати неефективним, що зумовлює доцільність застосування при формуванні дивідендної політики АТ основних положень біхевристичної фінансової теорії, а саме теорії задоволення вподобань інвесторів, яка стверджує, що існують періоди, коли інвестори надають перевагу інвестуванню коштів в акції, за якими сплачуються дивіденди, що спричиняє надмірний попит на них і їх переоцінку на ринку. Це дозволяє підприємствам отримувати додаткові інвестиції при формуванні відповідної дивідендної політики. Такі положення послужили основою розробленої в роботі концепції формування дивідендної політики, суть якої полягає у визначенні розміру дивідендних виплат, який задовольняє очікування акціонерів і потенційних інверсорів, та забезпечує підвищення ринкової вартості підприємства і залучення додаткових інвестиційних ресурсів без ризику погіршення його фінансового стану і зміни структури власників

5. Дослідження ринкової вартості підприємств України довело, що не всі підприємства можуть підвищити попит на власні акції шляхом виплати дивідендів. Розроблена в роботі модель дозволила оцінити можливості підприємств використовувати ефект дивідендної премії та спрогнозувати її величину.

6. Визначення оптимального розміру дивідендного фонду було отримано за допомогою методу векторної (багатокритеріальної) оптимізації, що дозволяє розрахувати фонд виплати дивідендів, який забезпечить максимізацію залучення інвестиційних ресурсів, як власних у вигляді нерозподіленого прибутку, так і залучених, при їх мінімальній вартості, максимізацію сукупного доходу акціонерів, як від дивідендних виплат, так і від росту курсової вартості акцій, стабілізацію структури власності і збереження контролю над АТ.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Гриньов А. В. Практика дивідендних виплат акціонерними товариствами України /А. В. Гриньов, К. О. Федотова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. В 4 т. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. -Випуск 218. - С. 506 - 514.

2. Федотова К. О. Особливості дослідження категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні / К. О. Федотова // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ «ХПІ», 2007. - № 13. - С. 26 - 32.

3. Федотова К.О. Аналіз дивідендної політики акціонерного товариства / Федотова К.О. // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Економічні науки. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - №2(18). - С. 118 - 124.

4. Федотова К. О. Класифікація типів дивідендної політики АТП України / К.О. Федотова // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ «ХПІ»,2008. - №18. - С.86 - 94.

5. Федотова К.О. Теоретичні аспекти формування дивідендної політики акціонерного товариства / К.О.Федотова // Комунальне господарство міст. Науково-технічний збірник. Серія: Економічні науки. - Київ: Техніка, 2008. - Випуск 80. - С. 322 - 330

6. Федотова К. О. Застосування політики виплати дивідендів для підвищення інвестиційної привабливості акцій підприємств України / К. О. Федотова // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Збірник наукових праць. - Одеса: ОНМУ, 2008. - Випуск 28. - С. 209 - 221.

7. Федотова К. О. Актуальність теоретичних концепцій дивідендної політики в умовах економіки України / К. О. Федотова // Дослідження та оптимізація економічних процесів «Оптимум - 2006»: труди V-ї міжнародної науково-практичної конференції. - Харків: типографія СПД-ФЛ Воронюк В.В., 2006. - С. 52 - 53.

8. Федотова К. О. Аналіз дивідендної політики акціонерного товариства / К. О. Федотова // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства: тези Міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. - С. 328 - 329.

9. Федотова К. О. Стала дивідендна політика як запорука економічної безпеки підприємства / К. О. Федотова // Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. - С. 186 - 188.

10. Федотова К. О. Залучення іноземних інвестицій в АТП України через побудову їх дивідендної політики / К. О. Федотова // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції Ч.1. - Харків: Вид-во ХНАДУ, 2007. - С. 181 - 183.

11. Федотова К. О. Огляд виплат дивідендів транспортними підприємствами України / К. О. Федотова // Проблеми економіки, управління та розвитку підприємств в сучасних умовах: матеріали ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. Тези доповідей. - Харків: ХДТУБА, 2008 р. - С. 35.

12. Федотова К. О. Формування дивідендної політики акціонерних товариств з урахуванням інтересів інвесторів / К. О. Федотова // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации: сб. трудов IV(X) Международной науч.-практ. конф. аспирантов и студентов. - Симферополь, 2008. - С. 175.

Анотація

Федотова К.О. Формування дивідендної політики акціонерного товариства на прикладі автотранспортних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний транспортний університет, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено комплексу питань, пов'язаних з формуванням ефективної дивідендної політики АТП України. Для цього розглянуто систему категорій і понять, пов'язаних з формуванням дивідендної політики підприємства; уточнено визначення категорії «дивідендна політика» в корпоративному управлінні; узагальнено теоретичні аспекти формування дивідендної політики підприємства і її впливу на вартість корпорації.

Проведено аналіз практики дивідендних виплат АТ України і визначено основні причини, через які підприємства відмовляються від виплати дивідендів. Розроблено методику аналізу дивідендної політики, орієнтовану на інтереси інвесторів при виборі об'єкта інвестування, на основі якої визначено основні типи дивідендної політики АТП України.

Розроблено концепцію формування дивідендної політики підприємства в сучасних умовах. Визначено дивідендну премію фондового ринку України. Розроблено методичні рекомендації щодо формування ефективної дивідендної політики з використанням методу багатокритеріальної оптимізації для визначення розміру дивідендних виплат.

Ключові слова: дивіденд, дивідендна політика, акціонерне товариство, корпоративне управління, акція, підприємство автотранспорту.

Аннотация

Федотова К.О. Формирование дивидендной политики акционерного общества на примере автотранспортных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальный транспортный университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена комплексу вопросов, связанных с формированием эффективной дивидендной политики АТП Украины. Для этого рассмотрена система категорий и понятий, связанных с формированием дивидендной политики предприятия, определена роль и функции дивидендной политики в условиях современной экономики. Уточнено определение категории «дивидендная политика» в корпоративном управлении как его самостоятельной составляющей, обеспечивающей эффективное взаимодействие всех участников корпоративных отношений. Обобщены теоретические основы формирования дивидендной политики предприятия и ее влияние на стоимость корпорации, разработанные отечественными и зарубежными учеными.

Проведен анализ практики дивидендных выплат АО Украины и определены основные причины, по которым предприятия отказываются от выплаты дивидендов. Усовершенствована методика анализа дивидендной политики, ориентированная на интересы инвесторов при выборе объекта инвестирования за счет внедрения дополнительной стадии анализа объективности дивидендной политики, на основе которой определены основные типы дивидендной политики АТП Украины.

Разработана концепция формирования дивидендной политики предприятиями Украины, обеспечивающая переоценку акций на фондовом рынке и увеличение потенциального объема инвестиций на основе определения размера дивидендных выплат, удовлетворяющих ожидания акционеров и инвесторов. Определена дивидендная премия фондового рынка Украины. Разработана модель эталонного предприятия, которому выгодно выплачивать дивиденды для привлечения дополнительного объема инвестиций. Определены основные условия получения дивидендной премии предприятием при размещении акций на фондовом рынке. Разработаны методические рекомендации относительно формирования эффективной дивидендной политики с использованием метода многокритериальной оптимизации для расчета размера дивидендных выплат по критериям максимизации объема инвестированного капитала и минимизации затрат на его обслуживание.

Ключевые слова: дивиденд, дивидендная политика, акционерное общество, корпоративное управление, акция, предприятие автотранспорта, распределение прибыли.

Annotation

Fedotova K.O. The Joint-stock Company Dividend Policy Forming on the Example of Motor Transport Enterprises. - Manuscript.

Thesis for scientific candidate's degree of economic sciences by specialty 08.06.01 - Economics, Organization and Management of the Enterprises. - National Transport University, Kiev, 2008.

The dissertation is devoted to the complex of questions related to the forming of effective dividend policy of motor-transport enterprises in Ukraine. A role and functions of dividend policy are certain. The determination of category «dividend policy» in the corporate management is specified; the theoretical aspects of forming the dividend policy of enterprise and its influence are generalized on the cost of corporation.

The analysis of dividend payments practice of joint-stock companies in Ukraine is conducted and principal reasons, for which enterprises renounce dividend payment, are certain. The method of dividend policy analysis is developed oriented to interests of investors at the entity selection of investing, and the basic types of dividend policy of motor-transport enterprises in Ukraine are certain on the basis of it.

The application of substantive provisions of catering theory of dividends is proved in the conditions of domestic economy. The dividend premium of fund market of Ukraine is certain. Methodical recommendations are developed concerning to forming the effective dividend policy with the use of multicriterion optimization method for the optimization the size of dividend payments.

Key words: dividend, dividend policy, joint-stock company, corporate management, share, enterprise of motor transport.

Размещено на Allbest.ru