Розвиток експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції

Вивчення впливу екзогенних і ендогенних факторів на експортну активність високотехнологічних підприємств. Розробка концепції протидії новим методам конкурентної боротьби щодо вітчизняних підприємств, орієнтованих на експорт високотехнологічної продукції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.08.2015
Размер файла 54,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ФІЛІПОВА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Запоріжжя - 2008

Загальна характеристика роботи

високотехнологічний продукція конкурентний експортний

Актуальність теми. Зовнішня торгівля високотехнологічною продукцією на сьогодні є найбільш динамічним сектором світової торгівлі. Експорт високотехнологічної продукції - необхідна умова розвитку економіки країни та інструмент формування її позитивного іміджу, тому Україна має вийти на траєкторію своєї унікальної економічної моделі випереджального розвитку за допомогою виробництва та експорту сучасної високотехнологічної продукції на світові галузеві ринки. Підприємства, які зможуть посісти в цьому процесі провідні позиції, стануть головними суб'єктами глобальної економіки ХХІ ст.

Жорстка конкурентна боротьба із застосуванням недобросовісних методів у галузі поставок високотехнологічної продукції на зовнішні ринки вимагає від українських підприємств формування стратегії протидії агресивній конкуренції, ефективних механізмів підвищення їх конкурентоспроможності, утримання та закріплення конкурентних позицій.

Дослідження розвитку концепції експорту високотехнологічної продукції, її ефективного просування на зовнішні ринки як в умовах розвинутих ринкових систем, так і транзитивних економік, проводили зарубіжні вчені: В.Н. Авдулов, Е. Алден, Дж. Гамота, Л. Гарольд, Дж. Грем, Ф. Котлер, А.Н. Кулькін, В. Ляшенко, С. Мані, С. Перман, М. Портер, Х. Салім, О.Ю. Сем'янова та ін.

Експортну спрямованість високотехнологічних підприємств у вітчизняній науці підтримували та вивчали такі науковці, як В.В. Бадрак, Є.В. Балицький, О.Г. Білорус, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, С.Г. Згурець, В.І. Крамаренко, Н.М. Куреда, А.А. Мазур, В.П. Онищенко, С.І. Пірожков, Ю.В. Полунєєв, В.М. Порохня, О.Б. Саліхова, Г.А. Семенов, М.Я. Стадник, С.Г. Стріха, П.П. Стичішин, О.І. Сухоруков, Ю.Ф. Терещенко, які приділяли увагу маркетинговим стратегіям просування високотехнологічної продукції та трансферу технологій, експортному потенціалу високотехнологічних підприємств, функціям держави щодо стимулювання та підтримки діяльності експортерів тощо.

Разом з тим малодослідженими в комплексі розвитку високотехнологічних виробництв залишаються визначення та методи дослідження експортної активності підприємств. Необхідною є розробка системи протидії новітнім методам конкурентної боротьби, які застосовуються домінуючими конкурентами проти вітчизняних високотехнологічних підприємств. Потребує вдосконалення технологія участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції в умовах конкурентного навантаження. Науково-теоретична та практична значущість вказаних проблем зумовила вибір теми дослідження, її актуальність і цільову спрямованість дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до плану науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Механізми управління об'єктами і процесами ринкової економіки” (0105U002566), де автору належить методика оцінки експортної активності підприємств-експортерів високотехнологічної продукції, а також “Формування ефективних механізмів господарювання в умовах інформаційної економіки” (0108U000415), в якій автору належить удосконалення технології участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо підвищення експортної активності високотехнологічних підприємств та просування вітчизняної високоінтелектуальної продукції на зовнішні ринки.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

розкрити економічну природу, сутність категорії “експортна активність підприємства”, визначити передумови експортної орієнтації високотехнологічних підприємств;

запропонувати сукупність методів оцінки експортної діяльності високотехнологічних підприємств, визначити систему показників і послідовність проведення дослідження;

визначити вплив екзогенних та ендогенних факторів на експортну активність високотехнологічних підприємств;

оцінити сучасний стан і тенденції розвитку експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції;

сформувати напрями вдосконалення участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції в країнах, що розвиваються, їх активність та результативність;

запропонувати концепцію протидії новітнім методам конкурентної боротьби щодо вітчизняних підприємств, орієнтованих на експорт високотехнологічної продукції;

виявити механізми виникнення та поширення загроз безпеці зовнішньоорієнтованого бізнесу при здійсненні експортних операцій і засоби їх мінімізації.

Об'єкт дослідження - процес експортної діяльності вітчизняних підприємств, які постачають високотехнологічну продукцію та послуги, в умовах посилення глобалізації світового господарства.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти розвитку експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорії управління, які висвітлені в працях зарубіжних і вітчизняних науковців. Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані на основі системного використання спеціальних методів: термінологічного аналізу - при вдосконаленні термінологічного апарату, визначенні понять “високоінтелектуальна продукція”, “експортна активність”, “агресивна конкуренція”, “конкурентне навантаження”; структурно-функціональний метод - для виділення в системних об'єктах структурних елементів і визначення їх ролі; визначення ефективності експортних операцій та оцінки експортної активності підприємств - для дослідження залежності обсягу експорту від екзогенних та ендогенних факторів; оцінка внутрішньо-, зовнішньоекономічних та соціально-політичних ризиків - для прогнозування доцільності виходу підприємства на певний зовнішній ринок; маркетингові методи - Парето-аналіз та аналіз силового поля - для прогнозування розвитку й майбутнього стану факторів з визначенням дій та протидій.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України та інших країн щодо регулювання діяльності підприємств, які працюють у сфері високих технологій, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених з проблем визначення високотехнологічної продукції, доповіді ООН, міжнародна торговельна статистика СОТ, статистика Організації економічного співробітництва та розвитку, Євростату, матеріали Сьомої рамкової програми науково-технологічного розвитку ЄС 2007-2013, матеріали статистичних щорічників та бюлетенів Державного комітету статистики України, аналітично-прогнозні матеріали міністерств і відомств України, а також аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

визначено економічну сутність поняття “експортна активність підприємства” як прояв експортної діяльності, у процесі якої підприємство виявляє та застосовує всі наявні й латентні механізми просування власної продукції на зовнішні ринки і сприяє перетворенню вже розподілених ринків високотехнологічної продукції на власну користь;

сформовано концептуальний підхід до формування системи протидії вітчизняних високотехнологічних підприємств новітнім методам конкурентної боротьби, що застосовуються домінуючими конкурентами, яка передбачає об'єктивні потреби оновлення змісту і форм відносин “підприємство - держава - внутрішні конкуренти - зовнішні конкуренти”;

удосконалено:

підходи до просування вітчизняної продукції шляхом участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції, відмінність якого полягає у створенні об'єднань вітчизняних виробників, експортерів-посередників та іноземних місцевих агентів з метою збільшення ймовірності одержання тендерного замовлення;

ідентифікацію та шляхи мінімізації конкурентного навантаження внутрішнього та зовнішнього середовища у сфері поставок високотехнологічної продукції;

набули подальшого розвитку:

напрями закріплення та розширення еквівалентного позиціювання експортерів високотехнологічної машинобудівної продукції на вже опанованих та потенційно перспективних зовнішніх ринках;

сучасні засоби мінімізації загроз щодо безпеки бізнесу українських високотехнологічних підприємств на зовнішніх ринках.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо підвищення експортної активності українських виробників та експортерів високотехнологічної продукції й удосконалення механізмів просування такої продукції на світові галузеві ринки.

Результати аналізу теоретичних матеріалів і методичні положення, що викладені в дисертації, доведені до стадії, яка дає змогу використовувати їх у практичній діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств та експортерів високотехнологічної продукції. Авторські розробки щодо аналізу конкурентного середовища та протидії новітнім проявам конкурентної боротьби на світовому ринку високотехнологічної продукції впроваджено на ВАТ “Мотор Січ” (довідка № ВТД/1735 від 14.11.2008 р.). ДГЗП “Спецтехноекспорт” впровадило у свою діяльність авторську розробку щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму участі підприємств у міжнародних тендерах на постачання високотехнологічної продукції в країнах, що розвиваються (довідка № 31 К/8/1211 від 12.02.2008 р.). Авторська методика оцінки експортної діяльності використовується ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація” (довідка № 133-Н від 29.05.2008 р.). Запорізький обласний союз промисловців і підприємців “Потенціал” включив рекомендації щодо розробки економічної програми інноваційного розвитку Запорізької області в “Стратегію соціально-економічного розвитку Запорізької області на період до 2015 року” (довідка № 277-Р від 15.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Наукові положення, висновки та пропозиції, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження обговорювались на міжнародних наукових конференціях: “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (м. Алушта, 2006 р.); “Економічний і соціальний розвиток України в XXI ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2007 р.); “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Сімферополь, 2007 р.) та міжвузівських наукових конференціях “Актуальні проблеми управління підприємством” (м. Запоріжжя, 2007 р.); “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2007); “Формування ринкових механізмів господарювання” (м. Запоріжжя, 2007 р.); “Стан і проблеми управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2008 р.); “Сучасні та перспективні аспекти зовнішньоекономічної діяльності” (м. Запоріжжя, 2008 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 16 наукових робіт, у тому числі один розділ у монографії, 6 статей у наукових фахових виданнях, 9 тез доповідей у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 4,5 д. а., у тому числі в наукових фахових виданнях - 2,59 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації становить 160 сторінок. Робота містить 28 таблиць, 17 рисунків. Список використаних джерел - 153 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, методи та інформаційну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретико-методичні основи експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах конкуренції” - сформовано понятійний апарат роботи, висвітлено теоретичні засади експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах конкурентного навантаження; запропоновано синергетичне поєднання спеціальних наукових методів, що дають змогу здійснити економічну оцінку експортної діяльності високотехнологічних підприємств.

У контексті експорту хай-теківської продукції до високотехнологічних належать підприємства, що виробляють високотехнологічні товари; використовують високотехнологічне устаткування, а також експортери-посередники, які постачають високотехнологічну продукцію іноземним споживачам. Питома вага підприємств, що займаються інноваціями, зменшується щороку в середньому на 2%.

Встановлено, що за наявності великої кількості трактувань понять “високотехнологічна / наукоємна / високоінтелектуальна / хай-теківська продукція”, “високотехнологічне підприємство” не існує єдиного погляду щодо змісту цих об'єктів. У законодавстві України відсутня єдина правова термінологія в галузі високих технологій і супровідних визначень. Багато з авторів взаємозамінюють поняття “високотехнологічна” та “наукоємна” продукція. На нашу думку, як високоінтелектуальну можна визначити таку продукцію, на певних етапах життєвого циклу якої (ідея, розробка, виготовлення, кінцеве втілення в конкретну річ) використовуються досягнення високого інтелекту.

Стандартизованої класифікації високотехнологічних промислових виробництв не існує. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відносить до високотехнологічних такі галузі, як: авіакосмічна, комп'ютери та офісне обладнання, електроніка та засоби телекомунікації, фармацевтична промисловість, наукові прилади, електричне обладнання, неелектричне обладнання, хімічна промисловість, озброєння. На підставі класифікації ОЕСР Державним інститутом комплексних техніко-економічних досліджень (ДІКТЕД) Міністерства промислової політики України складено аналогічний перелік груп хай-теківських товарів. Концептуальним підходом до визначення високотехнологічної продукції є частка витрат на дослідження й розробки в загальному обсязі витрат (не менше ніж 15%).

Аерокосмічна галузь є представницькою галуззю України з розробки та виробництва високотехнологічної продукції з високим рівнем експортного потенціалу. Її питома вага в загальному експорті української високотехнологічної продукції становить близько 35%.

Порівняльний аналіз поглядів стосовно експортної діяльності показав, що в сучасній науці недостатньо дослідженим залишається визначення експортної активності підприємств та механізмів її підвищення. У своїх працях вітчизняні вчені здебільшого приділяють увагу визначенню експортного потенціалу підприємства та відповідних заходів щодо його розширення.

Під експортною активністю ми розуміємо такий прояв експортної діяльності, у процесі якого підприємство виявляє та застосовує всі наявні та латентні механізми просування власної продукції на зовнішні ринки і сприяє перетворенню вже розподілених ринків високотехнологічної продукції на власну користь. Експортна активність є наслідком проблем реалізації продукції на внутрішніх ринках.

Внаслідок своєї специфіки високотехнологічні підприємства мають виявляти більшу експортну активність на ринку, використовуючи свою гнучкість та здатність до швидкої переорієнтації. Ще однією особливістю є те, що в сучасних умовах значно збільшився склад учасників ринку високоінтелектуальної продукції, що призводить до посилення конкуренції та її перетворення на агресивну. Під агресивною конкуренцією ми розуміємо конкуренцію, метою якої є нагромадження капіталу, масштабу ринкової частки і яка спрямована на поглинання та розорення потенційно небезпечних конкурентів. Агресивна конкуренція антагоністична ринковій, адже спрямована на створення монополій, захоплення ринку.

В умовах глобальної конкуренції лідерство компанії забезпечується її діяльністю на всіх ринках, але особливо необхідно завоювати перевагу в стратегічно важливих країнах, де місткість ринку найбільша й існує розвинута інфраструктура. Для високотехнологічних галузей характерна глобальна конкуренція. У ході багатонаціональної конкуренції компанії борються за лідерство на національному ринку, у пріоритетних галузях - за світове панування.

Встановлено, що уніфікованої методики оцінки експортної діяльності та конкурентоспроможності високотехнологічного підприємства не існує. Це зумовлено як удосконаленням валютного законодавства, так і неоднозначністю розуміння поняття “конкурентоспроможність”. Найбільш поширеними є методи оцінки ефективності експортної діяльності підприємств за допомогою показників економічного ефекту від експорту та економічної ефективності експорту, а також методи оцінки конкурентоспроможності промислового підприємства за ринковою часткою, яка порівнює позиції компаній за темпами зростання галузі та відносною часткою ринку.

Існуючі методики оцінки ефективності експорту адаптовані нами з урахуванням удосконалення вітчизняного валютного регулювання, яким з 1 квітня 2005 р. скасовано обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь резидентів України: юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Автором обґрунтовано власну методику оцінки експортної активності високотехнологічних підприємств.

Використання методів визначення ефективності експортної діяльності високотехнологічних підприємств базується на виявленні певних показників та коефіцієнтів. Одним із показників вдалої експортної політики є коефіцієнт конкурентного навантаження на підприємство, який відображає, наскільки активними та руйнівними є дії конкурентів щодо вітчизняного підприємства на певному ринку, та показує, яку частку експортних контрактів підприємство втратило через конкурентів:

КН = Кк / ЗКк, (1)

де КН - коефіцієнт конкурентного навантаження на підприємство;

Кк - кількість контрактів, “перехоплених” конкурентами за рік, од.;

ЗКк - загальна кількість укладених підприємством контрактів за рік, од.

У роботі експортна активність високотехнологічних підприємств (ЕАП) представлена у вигляді впливу позитивних і негативних чинників на експортну діяльність підприємства з урахуванням обґрунтованих елементів експортної активності підприємства (Аi). Значення узагальнюючого показника експортної активності підприємства (ПЕАП) може визначатися за формулою:

(2)

де ПЕАП - узагальнюючий показник експортної активності підприємства;

Пi - безрозмірна величина, яка характеризує значення Аi;

i - відносна вагомість і-го критерію;

m - кількість критеріїв оцінювання.

Таким чином, розраховуючи показник експортної активності, підприємство може оцінити рівень власної активності на певному ринку; визначити, які показники підвищують або знижують цю активність та впливають на результат експортної діяльності.

У другому розділі - “Умови експортної діяльності високотехнологічних підприємств України на світових галузевих ринках” - проаналізовано детермінанти експорту високотехнологічної продукції, виявлено найбільш поширені канали просування української високотехнологічної продукції на зовнішні ринки, проведено ідентифікацію та мінімізацію конкурентного навантаження внутрішнього та зовнішнього середовища у сфері поставок високотехнологічної продукції, доведено необхідність удосконалення технології участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції.

Серед підприємств авіакосмічної галузі України, які виробляють та експортують високотехнологічну продукцію, лідирують АНТК ім. О.К. Антонова (м. Київ), КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля (м. Дніпропетровськ), ВАТ “Мотор Січ” (м. Запоріжжя), ВАТ “Хартрон” (м. Харків), ВАТ “Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе”, ДП “Укрспецекспорт” (м. Київ) із дочірніми підприємствами, ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація” тощо.

Ринок високих технологій є найприбутковішим у світі. Наприклад, 1 кг мікросхем коштує втричі дорожче, ніж 1 кг золота або 110 т нафти. Динаміка експорту вітчизняної високотехнологічної продукції свідчить про зменшення її частки у 2006 р. в загальному обсязі експорту майже вдвічі порівняно з 2003 р. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка експорту української високотехнологічної продукції,
млн дол. США

Найменування категорії

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Повітряні літальні апарати та космічні кораблі

266,9

200,6

252,9

278,8

421,91

Комп'ютерна та офісна техніка

7,8

82,6

17,4

24,3

27,1

Електроніка та техніка зв'язку

264,1

312,1

65,1

129,5

383,31

Фармацевтичні продукти

7,5

11,3

17,5

21,0

38,2

Наукові прилади

290,4

534,1

120,9

97,5

117,8

Електротехнічне обладнання

5,2

13,1

27,1

19,0

18,9

Хімічні продукти

16,1

17,8

67,9

83,9

122,6

Неелектрична техніка

131,5

148,1

234,9

178,4

154,7

Разом високотехно-логічних товарів

989,8

1 320,2

804,1

832,64

1284,75

З 2003 до 2006 р. експорт високих технологій зменшився на 15,9%. За підсумками 2007 р. експорт високотехнологічних товарів становив 1284,75 млн дол., або 2,61% загального українського експорту товарів, тоді як у 2003 та 2004 рр. цей показник дорівнював відповідно 4,29 та 4,04%. Лідерами серед високотехнологічних товарів за останні три роки є авіакосмічна продукція (33%), електроніка (18%), а також неелектрична техніка (17%). Проте наведені показники не виокремлюють транзиту та реекспорту товарів, що викривляє фактичну динаміку суто експорту високотехнологічної продукції.

ВАТ “Мотор Січ” - єдине в Україні та одне з небагатьох у світі підприємств, яке має завершений цикл виробництва авіаційних двигунів. Завод виготовляє, проводить випробування, супроводжує в експлуатації й ремонтує 55 типів і модифікацій двигунів для 61 виду літаків і вертольотів різного призначення, що експлуатуються в 109 країнах світу. Коефіцієнт високотехнологічності підприємства дорівнює 0,8, що свідчить про високу частку авіатехніки в продукції, яка виготовляється підприємством. Частка експорту в загальному обсязі виробництва продукції щороку збільшується та в 2007 р. становила 87,5%. Більше ніж 70% від загального доходу від реалізації промислової продукції у 2005-2007 рр. отримано від експорту в Росію та експорту в країни Азії (Індія, Китай, Корея та ін.).

Проведений у дисертаційній роботі аналіз експортної діяльності довів, що ВАТ “Хартрон” позиціонується, зокрема, на розробці та постачанні систем управління ракетними комплексами й космічними об'єктами. Загальний обсяг реалізованої продукції в 2007 р. зріс на 27,7% порівняно з 2006 р. і становив 102,3 млн. грн. Частка експорту в обсязі реалізованої продукції в 2007 р. становила 30,1%, що на 6% більше, ніж у 2006 р., та на 21,7% більше, ніж у 2005 р. Значну частку власної продукції ВАТ “Хартрон” експортує до Росії (71,1%).

Торговельні фірми також здійснюють експорт високотехнологічної продукції регіональних підприємств. ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація” переважно експортує високотехнологічну продукцію в далеке зарубіжжя (95%). Щорічне зростання обсягів експорту підприємства дорівнює 20-25%. Домінуючою статтею експорту ДП “Укрспецекспорт” є постачання, модернізація та ремонт авіаційної та спецтехніки. За минулий рік зростання обсягів експорту держпосередника становило майже 20%, що свідчить про сталу конкурентоспроможність експортерів (рис. 1).

Рис. 1. Конкурентоспроможність підприємств

Комплексне оцінювання ефективності експортної політики високотехнологічного підприємства у взаємозв'язку з урахуванням сукупного впливу всіх наявних конкурентних факторів дають змогу розробити заходи щодо підвищення експортної активності шляхом зростання конкурентоспроможності продукції на стратегічних сегментах світового ринку.

Посилення конкурентного навантаження на ринках високотехнологічної продукції шляхом введення односторонніх санкцій окремими державами проти компаній з Росії, України, Білорусі, Іспанії, Індії, Китаю та інших набуло системних перешкод до завоювання прибуткових ринків. Це характерно для недобросовісної конкуренції на світовому ринку високотехнологічної продукції, оскільки співробітництво вітчизняних підприємств з усіма країнами здійснюється виключно відповідно до міжнародних угод. По суті, така ситуація є торговельною війною, метою якої є заборона виходу на світовий ринок українських технологій. Сформовано переплетення конкурентоспроможності бізнесу з глобальною конкурентоспроможністю країн.

Високотехнологічна продукція реалізується як шляхом прямих експортних поставок, так і через тендери. Дослідження участі вітчизняних високотехнологічних підприємств у зарубіжних тендерах показало, що при проведенні зарубіжних тендерів на високотехнологічну продукцію ймовірність виграшу збільшується в тих випадках, коли експортер має власне представництво за кордоном (ВАТ “Мотор Січ”, ВАТ “Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе” та ін.) або бере участь через місцеві агентські фірми. Кожне підприємство повинно аналізувати тендерні пропозиції, які перемогли, і власні помилки для того, щоб за допомогою отриманої інформації вдосконалити свої навички з розробки проектів та пропозицій. Якщо вирішальний вплив справили інноваційний підхід, структура робочої програми, ідеї щодо управління проектом, конкурентні ціни або якість - ці елементи потрібно розвинути і в наступних тендерних пропозиціях. У тих випадках, якщо структура пропозиції нечітка, досвід команди неадекватний, рівень цін надто високий, технічні можливості переоцінені, необхідно врахувати та не допускати подібних помилок у ході наступної участі в тендері.

Для ринків збуту високотехнологічної продукції в недостатньо платоспроможних країнах характерне посилене конкурентне навантаження, яке супроводжується ще й ризиком неодержання платежів за експортовану продукцію; для розвинених ринків - конкурентне навантаження максимальне.

Таким чином, експортоорієнтованість вітчизняних високотехнологічних підприємств пояснюється незначною часткою внутрішнього попиту та вузькою спеціалізацією, що змушує підприємства шукати споживачів на зовнішніх галузевих ринках. Необхідні ефективна державна підтримка та вкладення в модернізацію та розвиток, у розробку та виробництво конкурентоспроможної продукції, фінансове забезпечення та доступні кредитні ресурси.

У третьому розділі - “Підвищення експортної активності високотехнологічних підприємств” - автором запропоновано детермінанти розширення еквівалентного позиціювання експортерів високотехнологічної продукції на вже опанованих та перспективних зовнішніх ринках; показники визначення експортної активності високотехнологічних підприємств; концепцію протидії новітнім проявам конкурентної боротьби; сучасні засоби ідентифікації та зниження загроз безпеці бізнесу в експортній діяльності українських високотехнологічних підприємств на світових галузевих ринках.

Для розширення експортної діяльності необхідні умови для ефективного використання наявних конкурентних переваг високотехнологічних підприємств, а також вирішення завдань адаптації до світової економічної кризи. Виробники, експортери та держава мають об'єднувати зусилля з метою підвищення привабливості вітчизняної продукції різними шляхами: підтримка інновацій від генерації знань до їх комерціалізації та налагоджування серійного виробництва, об'єднання угод про поставки техніки з договорами про економічне співробітництво, організація на території країни-покупця високотехнологічних ремонтних та виробничих підприємств, створення умов шляхом розвитку різних форм лізингу, кредитування, митної політики.

Географія поставок вітчизняних високотехнологічних підприємств охоплює понад 120 країн. Більше ніж половина продукції експортується в країни СНД та Балтії, близько 30% продукції - в країни Африки, Азії та Близького Сходу.

За результатами оцінки рівня експортної активності вітчизняних експортерів високотехнологічної продукції виявлено, що найбільшу активність в експортній діяльності виявляють зовнішньоторговельні об'єднання, зокрема ДП “Укрспецекспорт” та ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація” (0,95), які застосовують сучасний маркетинг, беруть активну участь у престижних виставках, зарубіжних тендерах, мають фахівців, які добре знають іноземні мови та національні особливості зарубіжних партнерів. Високу експортну активність (0,88) виявляє і ВАТ “Мотор Січ”, яке має постійні представництва за кордоном, багатий досвід і професійні кадри. АНТК ім. О.К. Антонова, КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля та ВАТ “Хартрон” зберігають перспективні експортні позиції завдяки унікальності власної продукції, а також значній перевазі цінової складової порівняно із зарубіжної продукцією.

За 2003-2007 рр. коефіцієнт ефективності експорту ЗАТ “ЗРЗА” за участю партнерських компаній перевищував одиницю, що свідчить про високу ефективність експортної діяльності підприємства. Експортні ціни у 2007 р. збільшились у середньому на 19% порівняно з попереднім роком. Індекс фізичного обсягу становить 0,92. Експортна виручка у 2007 р. збільшилась на 9%. Це пояснюється, перш за все, підвищенням експортних цін. Проте недоотримання експортної виручки через зміну кількісної структури експорту становить 15%.

Підприємства авіаційної галузі на 90% інтегровані з авіабудівними підприємствами Російської Федерації в межах діючої системи виробничої кооперації. Найбільш небезпечним для українських авіаційних підприємств може виявитись відмова російських партнерів від імпорту та експорту техніки й комплектуючих, які входять до виробничого циклу української та російської високотехнологічної продукції. Подальша інтеграція потребує вдосконалення міжнародно-правової бази з питань науково-технічної кооперації та інноваційної діяльності.

Стратегія розвитку експортної діяльності високотехнологічних підприємств має бути спрямована на збільшення обсягів реалізації продукції, розширення ринків збуту продукції, активізацію співробітництва з країнами зі швидкозростаючими ринками (Росії, Південної та Північної Америки, Південно-Східної Азії, Африки, Індії, Китаю), отримання максимального прибутку, модернізацію та впровадження у виробництво нових перспективних виробів, забезпечення виробництва висококваліфікованим персоналом.

Однією із складових експортної діяльності є подолання агресивної конкуренції на перспективних ринках. У зв'язку з жорстокістю недобросовісної конкуренції на найприбутковіших ринках автором запропонована концепція протидії вітчизняних високотехнологічних підприємств новітнім проявам конкурентної боротьби (рис. 2).

Рис. 2. Концепція протидії українських підприємств агресивній конкуренції

Концепція враховує стан і прогнози розвитку економіки України, галузевих ринків високотехнологічної продукції, а також об'єктивні потреби оновлення змісту та форм відносин “підприємство - держава - внутрішні конкуренти - зовнішні конкуренти”.

Оскільки сучасний бізнес досить динамічний, дуже складно налагодити процеси так, щоб усі загрози безпеці бізнесу були вчасно проаналізовані та свідомо прийняті або відхилені. Необхідним є створення особливої ризик-культури на підприємстві та карти загроз безпеці бізнесу. Для цього компанії необхідна формальна корпоративна процедура оцінки ризиків, в якій будуть прописані сукупності параметрів визначення ризиків кожної бізнес-одиниці. Проблеми, які посилює світова криза: асиметричні загрози, інтенсивність конкуренції, прискорений характер технологічних змін, вичерпання джерел екстенсивного експортно-сировинного зростання - вимагають, щоб підприємства розглядали ці чинники як можливості розвитку та втілення в життя високотехнологічних проектів.

Машинобудівна галузь має забезпечити зростання випуску конкурентоспроможної продукції та подальше нарощування експортного потенціалу галузевих підприємств. Частка промислових підприємств, які здійснюють технологічні інновації, до 2020 р. має зрости до 40-50% (2006 р. - 11,2%), а високотехнологічної продукції в обсязі експорту - до 15-25% (2007 р. - 2,61%). Загальний обсяг продажів ВАТ “Мотор Січ” до 2011 р. планується збільшити в 2,2 раза, ВАТ “Хартрон - в 1,8 раза, ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація - в 3 рази.

Таким чином, за фактичними даними, сформовано новий концептуальний підхід до системи протидії вітчизняних підприємств новітнім методам конкурентної боротьби, які застосовуються країнами-лідерами на зовнішніх ринках.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з розвитком експортної діяльності високотехнологічних підприємств у контексті посилення конкурентного навантаження. Головні наукові та практичні результати роботи полягають у такому.

1. Експортна активність підприємства - це такий прояв експортної діяльності, у процесі якого підприємство виявляє й застосовує всі наявні та латентні механізми просування власної продукції на зовнішні ринки і сприяє перетворенню вже розподілених ринків високотехнологічної продукції на власну користь. Експортна активність виявляється в результатах якісного ситуативно-позитивного перерозподілу конкурентних відносин на конкретному ринку, а саме в протидії агресивній політиці домінуючих конкурентів на прибуткових ринках збуту високотехнологічної продукції. Експортоорієнтованість українських високотехнологічних підприємств пояснюється їх вузькою спеціалізацією та обмеженим колом споживачів на внутрішньому ринку, що змушує підприємства шукати замовників на світових галузевих ринках.

2. Методика оцінки експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах відсутності уніфікованої класифікації високотехнологічних виробництв побудована на поєднанні спеціальних наукових методів інтерактивної взаємодії та дозволяє надати економічну оцінку експортної активності високотехнологічних підприємств; проаналізувати вплив ендогенних та екзогенних факторів на об'єкт дослідження; визначити ступінь конкурентного навантаження на експортерів високотехнологічної продукції; частку постійних споживачів, які віддають перевагу продукції та послугам певного підприємства; ефективність проходження підприємствами системи експортного контролю; спрогнозувати сприятливі та несприятливі умови проникнення на зовнішні ринки.

3. Визначено основні екзогенні фактори, які впливають на експортну активність українських підприємств при завоюванні світових галузевих ринків, а саме: залежність від кон'юнктури світового ринку, агресивна політика конкурентів, обмежений попит на продукцію, недостатня платоспроможність основних споживачів із слаборозвинутих країн, світова економічна криза; та ендогенні фактори: недостатнє бюджетне фінансування, забюрократизована система експортного контролю, знос основних фондів (понад 70%), неякісне правове регулювання, жорстка податкова політика, відплив та старіння кадрів, відсутність державної підтримки, незначна частка продукції із замкнутим циклом виробництва тощо.

4. Надано оцінку сучасному стану й тенденціям розвитку експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції. Головним завданням для українських підприємств, зокрема високотехнологічних, на найближчі три роки є подолання наслідків світової фінансової кризи, яка вплинула на розвиток економік більшості країн світу, що позначається на обсягах експорту продукції. Спад обсягів виробництва машинобудівної галузі України, а відповідно, й експорту, тільки на початку економічної кризи становив 13,9%. Позитивною тенденцією є те, що світовий ринок високотехнологічної продукції розвивається досить динамічно: з'являються нові споживачі, змінюються форми роботи, удосконалюються методи просування продукції. Українська модель функціонування високотехнологічних підприємств є життєздатною, проте вимагає оперативної модернізації. Найбільші перспективи для розвитку компаній, збільшення експортних постачань української високоінтелектуальної продукції відкриваються на ринках Африки, Південно-Східної Азії та Близького Сходу. Темпи зростання експорту високотехнологічної продукції найближчими роками необхідно підвищити до 11-16% на рік.

5. Удосконалено стратегію і тактику участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції в країнах, що розвиваються. Ефективність діяльності українських підприємств на всіх етапах проведення зарубіжних тендерів залежить від технічної можливості підприємства виконати замовлення, наявності коштів для виконання тендерних вимог, як-то можливість кредитування, оплата гарантії участі та гарантії виконання зобов'язань (яка становить від 10 до 25% від вартості контракту), що вилучає обігові кошти підприємств на тривалий час; запронованих замовниками умов платежу, адже цикл виготовлення, доставки та введення в експлуатацію високотехнологічного обладнання може бути декілька років. Експорт української високотехнологічної продукції через зарубіжні тендери може стати ефективнішим за умови спільної участі з досвідченими посередниками та місцевими зарубіжними агентами.

6. Запропоновано концептуальний підхід до формування системи протидії вітчизняних високотехнологічних підприємств новітнім методам конкурентної боротьби, які застосовуються домінуючими конкурентами і являють собою введення односторонніх санкцій з метою блокування експортної діяльності вітчизняних підприємств на прибуткових галузевих ринках. Просуваючи власну продукцію на зовнішні ринки, вітчизняні підприємства мають прогнозувати серед уже відомих конкурентів і нового конкурента з боку впливових держав. Відмінність полягає в суб'єктному складі конкурентів, який раніше обмежувався фізичними та юридичними особами - учасниками зовнішньоекономічної діяльності на світових галузевих ринках. Перспективним напрямом вважаємо створення галузевих корпорацій, кластерів та інших зовнішньоторговельних об'єднань, злагоджена діяльність яких посилює конкурентні переваги українських експортерів.

7. Встановлено фактори виникнення та поширення загроз щодо безпеки бізнесу при здійсненні експортних операцій та засоби запобігання ризикам. Половина країн світу не можуть забезпечити стабільного становища для ведення бізнесу: 96 країн з 198 держав (49%) входять до групи країн із “середніми”, “високими” або “надто високими” політичними ризиками. Це означає, що експортери в цих країнах відчувають перешкоди з боку держави, а іноді стикаються з неприховано ворожим ставленням. За показником загрози безпеці бізнесу 78 з 198 країн (40%) не гарантують підприємцям повної безпеки. Величина сукупних фундаментальних ризиків функціонування вітчизняних високотехнологічних підприємств за 7 років збільшиться в 1,9 раза (з 3,61 в 2008 р. до 7,2 в 2015 р.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

Филиппова Н.А. Проблемы завоевания внешних рынков украинскими предприятиями, ориентированными на экспорт высокотехнологичной продукции / Н.А. Филиппова // Экономика и управление. - Симферополь, 2006. - № 5. - С. 70-74.

Філіпова Н.О. Методи дослідження просування високотехнологічної продукції на зовнішні ринки / Н.О. Філіпова // Культура народів Причорномор'я. - Сімферополь, 2007. - № 2. - С. 48-51.

Філіпова Н.О. Міжнародний тендер як ефективний метод просування високотехнологічної продукції вітчизняних підприємств / Н.О. Філіпова // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2007. - № 5. - С. 112-117.

Філіпова Н.О. Нові заходи агресивної конкуренції щодо підприємств, орієнтованих на експорт високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Економіка і управління. - Сімферополь, 2007. - № 3. - С. 76-80.

Філіпова Н.О. Управління фінансовими ризиками підприємств, що експортують високотехнологічну продукцію / Н.О. Філіпова // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2007. - № 3. - С. 245-247.

Філіпова Н.О. Інноваційна послуга як джерело розширення ринків збуту високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя, 2008. - № 2. - С. 259-263.

Публікації в інших виданнях і матеріали наукових конференцій

Филиппова Н.А. Стратегические методы и приемы управления рисками во внешнеэкономической деятельности предприятий / Н.А. Филиппова // Методические аспекты формирования стратегии международной экономической деятельности в регионе : монография / под ред. проф. Ф.В. Зиновьева и В.Е. Реутова. - Симферополь : Таврия, 2006. - С. 146-154.

Филиппова Н.А. Экспортная деятельность высокотехнологических предприятий в современных условиях / Н.А. Филиппова // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: V межд. науч.-практ. конф., 2006 р. : тезисы доп. - Симферополь, 2006. - С. 47-48.

Філіпова Н.О. Актуальні аспекти міжнародного трансферу технологій / Н.О. Філіпова // Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України: V міжнар. наук.-практ. конф., 2007 р. : тези докл. - Алушта, 2007. - С. 60-61.

Філіпова Н.О. Валютні та фінансові ризики підприємств, які експортують високотехнологічну продукцію до близькосхідних та азіатських країн / Н.О. Філіпова // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами: міжнар. наук.-практ. конф., 2007 р. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2007. - Т. 7. - С. 576-579.

Філіпова Н.О. Конкурентна політика на ринках високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Стан і проблеми управління підприємствами в умовах ринкової економіки: XV міжн. наук. конф. молодих науковців, 2007 р. : тези доп. - Запоріжжя, 2007. - Ч. 2. - С. 98-99.

Філіпова Н.О. Окремі етапи життєвого циклу як фактор, що впливає на ефективність просування високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Теорія і практика економіки та підприємництва: IV міжнар. наук-практ. конф., 2007 р. : тези доп. - Алушта, 2007. - С. 224-225.

Філіпова Н.О. Особливості участі українських підприємств в міжнародних тендерах на постачання високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Формування ринкових механізмів господарювання: міжнар. наук. конф., 2007 р. : тези доп. - Запоріжжя, 2007. - С. 39-41.

Філіпова Н.О. Сутність і зміст поняття “просування високотехнологічної продукції / Н.О. Філіпова // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: IV міжн. наук.-практ. конф., 2007 р. : тези доп. - Тернопіль, 2007. - С. 469-471.

Філіпова Н.О. Позиціонування вітчизняних високотехнологічних підприємств на зовнішніх ринках / Н.О. Філіпова // Формування ринкових механізмів господарювання: міжнар. наук. конф., 2008 р. : тези доп. - Запоріжжя, 2008. - С. 56-57.

Філіпова Н.О. Концепція післяпродажного сервісу як ефективний інструмент просування високотехнологічної продукції на зовнішні ринки / Н.О. Філіпова // Стан і проблеми управління підприємствами в умовах ринкової економіки: XVI міжн. наук. конф. молодих науковців, 2008 р. : тези доп. - Запоріжжя, 2008. - Т. 4. - С. 275-276.

Анотація

Філіпова Н.О. Розвиток експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах загострення конкуренції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2008.

У роботі визначено сутність категорії “експортна активність підприємства”. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку експортної діяльності високотехнологічних підприємств в умовах агресивної конкуренції. Запропоновано оцінку експортної активності високотехнологічних підприємств, яка включає показники конкурентного навантаження на експортерів, стабільності споживачів, конкурентоспроможної експортної вартості високотехнологічної продукції тощо. Обґрунтовано концепцію протидії українських високотехнологічних підприємств новітнім методам недобросовісної конкуренції, що застосовуються країнами-лідерами, яка передбачає об'єктивні потреби оновлення змісту і форм відносин “підприємство - держава - внутрішні конкуренти - зовнішні конкуренти”. Запропоновано шляхи мінімізації конкурентного навантаження внутрішнього та зовнішнього середовища у сфері експортних поставок. Удосконалено стратегію й тактику участі українських підприємств у зарубіжних тендерах на постачання високотехнологічної продукції. Встановлено фактори виникнення та поширення загроз щодо безпеки бізнесу при здійсненні експортних операцій та засоби запобігання ризикам.

Ключові слова: високотехнологічні підприємства, експортна активність, агресивна конкуренція, високотехнологічна продукція, зарубіжний тендер, конкурентне навантаження, загроза безпеці бізнесу.

АННОТАЦИЯ

Филиппова Н.А. Развитие экспортной деятельности высокотехнологичных предприятий в условиях обострения конкуренции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Классический приватный университет, Запорожье, 2008.

К высокотехнологичным предприятиям в контексте экспорта хай-тековской продукции относятся предприятия, которые производят высокотехнологичные товары; используют высокотехнологичное оборудование, а также экспортеры-посредники, поставляющие высокотехнологичную продукцию зарубежным заказчикам. Современная тенденция такова, что удельный вес предприятий, занимающихся инновациями, уменьшается ежегодно в среднем на 2%.

Авиакосмическая отрасль является представительской отраслью Украины по разработке и производству высокотехнологичной продукции с высоким уровнем экспортного потенциала. Ее удельный вес в общем экспорте украинской высокотехнологичной продукции составляет около 35%.

Под экспортной активностью мы понимаем такое проявление экспортной деятельности, в процессе которого предприятие выявляет и применяет все явные и латентные механизмы продвижения собственной продукции на внешние рынки и содействует преобразованию уже распределенных рынков высокотехнологичной продукции в свою пользу. Экспортная активность является следствием проблем реализации продукции на внутренних рынках.

Установлено, что применение специальных научных методов позволяет дать экономическую оценку экспортной активности высокотехнологичных предприятий; проанализировать влияние эндогенных и экзогенных факторов на объект исследования; определить существование специфических и уникальных особенностей, которые характеризуют отраслевые рынки, деятельность и стабильность инозаказчиков; спрогнозировать благоприятные или неблагоприятные условия проникновения на внешние рынки и предложить пути уменьшения вероятности попадания в рискованные ситуации.

Определены основные внешние факторы, которые влияют на экспортную активность отечественных предприятий при завоевании мировых рынков, а именно: зависимость от конъюнктуры внешнего рынка, агрессивная политика конкурентов, недостаточная платежеспособность инозаказчиков, мировой экономический кризис; и внутренние факторы: недостаточное бюджетное финансирование, забюрократизированная система экспортного контроля, отсутствие госзаказа, изношенные основные фонды, некачественное правовое регулирование, жесткая налоговая политика, отток и старение кадров, отсутствие государственной поддержки, незначительная доля продукции с замкнутым циклом производства и др.

Высокотехнологичная продукция реализуется как посредством прямых экспортных поставок, так и через тендеры. Усовершенствована стратегия и тактика участия украинских предприятий в зарубежных тендерах на поставку высокотехнологичной продукции. Эффективность деятельности украинских предприятий на всех этапах проведения зарубежных тендеров зависит от технической возможности предприятия выполнить заказ, наличия средств для выполнения тендерных условий, т. е. возможности кредитования, оплаты гарантии участия и гарантии исполнения обязательств; приемлемых условий платежа, поскольку цикл изготовления, доставки и введения в эксплуатацию высокотехнологичного оборудования может составлять несколько лет. Экспорт украинской высокотехнологичной продукции посредством зарубежных тендеров может стать более эффективным при условии совместного участия с опытными посредниками и местными зарубежными агентами.

Установлены факторы возникновения и распространения угрозы безопасности бизнесу при осуществлении экспортных операций и способы предупреждения рисков. Размер совокупных фундаментальных рисков функционирования отечественных высокотехнологичных предприятий за 7 лет увеличится в 1,9 раз (с 3,61 в 2008 г. до 7,2 в 2015 г.). Проблемы, которые усиливает мировой кризис - ассиметричные угрозы, интенсивность конкуренции, ускоренный характер технологических изменений - требуют, чтобы предприятия рассматривали данные факторы как возможность развития и реального воплощения высокотехнологичных проектов.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.