Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.В. ДОКУЧАЄВА

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

УДК 330.366

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ сільськогосподарських підприємств

Сокіл Олег Григорійович

Харків 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики України (м. Мелітополь)

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор Дацій Олександр Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Іванюта Світлана Миколаївна, Полтавський університет споживчої кооперації України, професор кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук, доцент Шиян Дмитро Вікторович, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, доцент кафедри статистики і економічного аналізу.

Захист відбудеться “ 9 ” грудня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: п/в "Комуніст-1", Харкіський р-н, Харківська обл., 62483.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університеті за адресою: ФБ ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, п/в "Комуніст-1", Харкіський р-н, Харківська обл., 62483.

Автореферат розісланий “ 6 ” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

стійкість економічний сільськогосподарський

Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки та розвитку аграрного виробництва, створення нових господарських формувань у сільському господарстві на основі різних форм власності потребують глибокого вивчення питання ефективності їх діяльності, розробки й організації застосування системи господарських механізмів функціонування корпоративних структур, дослідження ролі та значення організаційно-економічних і техніко-технологічних чинників впливу на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств. До того ж, макроекономічне середовище з огляду на нестабільність аграрної політики та вступу України до СОТ характеризується високим ступенем невизначеності, через це забезпечення стійкого розвитку підприємств у галузі сільського господарства особливо потребує стратегічних засад планування діяльності на перспективу. За таких умов індикатором спроможності підприємств адаптуватися до зовнішніх та внутрішніх чинників виступатиме економічна стійкість, як здатність ефективно використати підприємницький та виробничий потенціал.

Оцінка економічних передумов стабільного розвитку сільського господарства передбачає першочергове дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку забезпечення сільськогосподарського виробництва земельними і трудовими ресурсами, виробничими фондами та матеріально-технічною базою, капіталовкладеннями тощо, а також проведення загального аналізу ефективності функціонування сільськогосподарського виробництва.

Підтримка економічної стійкості аграрних підприємств, через їхню найбільшу вразливість порівняно з іншими гілками економіки, набуває актуального значення. Це питання є актуальним навіть в тих країнах, які досягли високого рівня розвитку. Так само і українське сільське господарство потребує уваги та відновлення після років кризи.

Дослідженню основних теоретичних категорій економічної стійкості підприємств присвячені праці таких зарубіжних економістів: И.Т. Балабанова, О.Г. Бодрова, К. Брігхема, І.Б. Загайтова, Е.А. Стоянової, П.Б. Струве тощо. Дослідженням стійкого розвитку сільськогосподарської діяльності займалися відомі вітчизняні учені, серед яких О.В. Ареф'єва, М.О. Бесєдін, В.К. Горкавий, Д.М. Городинська, О.І. Дацій, М.Я. Дем'яненко, О.В. Добровольська, С.М. Іванюта, Л.М. Лях, П.М. Макаренко, А.В. Македонський, Л.О. Мармуль, Л.Ю. Мельник, Л.І. Михайлова, О.В. Олійник, П.Т. Саблук, В.І. Топіха, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян, Д.В. Шиян та інші.

Однак при всій важливості проведених досліджень, ряд положень щодо формування економічної стійкості аграрних підприємств залишається невизначеним, що потребує його подальшого дослідження. Зокрема, уточнення й подальшої розробки потребує економічна стратегія як чинник підвищення економічної стійкості в сільському господарстві. Сьогодні система оцінки фінансово-економічного діяльності аграрних підприємств потребує подальшого вдосконалення та уточнення. Маловивчена методика розробки стратегії розвитку аграрних підприємств.

Актуальність проблеми, недосконалий рівень її дослідження й висвітлення в економічній літературі, важливе теоретичне та практичне значення для становлення ринкових відносин зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її цільову спрямованість і логіко-структурну будову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертації були одержані при виконанні досліджень у межах наукових тем Таврійського державного агротехнологічного університету: «Фінансове забезпечення відтворення та стимулювання підприємницької діяльності в аграрному секторі» (№ державної реєстрації 0107U008976), «Формування ефективної системи обліку, механізмів управління фінансами та інвестиційними процесами в регіональному АПВ» (№ державної реєстрації 0107U008970). В межах зазначених тем автором досліджено методично-теоретичні прийоми оцінки та підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій з підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, уточнення й удосконалення методичних прийомів і способів економічної оцінки та прогнозування їх розвитку в умовах ринкових відносин.

Для реалізації поставленої мети на першому етапі написання роботи були визначені такі завдання:

- дослідити теоретичні основи економічної стійкості сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових трансформацій;

- виявити та уточнити комплекс чинників впливу на економічну стійкість аграрних підприємств;

- обґрунтувати методичні підходи до оцінки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств;

- визначити сучасний економічний стан сільськогосподарських підприємств;

- визначити вплив основних факторів на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств;

- розробити заходи створення інтегрованої структури в сільському виробництві;

- визначити резерви збільшення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати заходи державної підтримки сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних аспектів аналізу, оцінки і формування економічної стійкості сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових трансформацій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання сутності явищ, праці з досліджуваної проблеми вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, нормативні акти з аграрних питань.

Дисертаційне дослідження виконувалося з використанням методів: монографічного (вивчення економічної стійкості окремих сільськогосподарських підприємств); абстрактно-логічного (теоретичне узагальнення та формування висновків); графічного метод (при наочному зображені економічних явищ і процесів у часі); системно-функціонального (для узагальнення теоретико-методологічних аспектів економічної стійкості); кореляційно-регресивного (при виявлені тісноти зв'язку між певними групами показників); статистичних групувань (при виявлені впливу ряду чинників на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств); екстраполяції (при визначені прогнозних рівнів показників); порівняльного аналізу та рядів динаміки (порівняно фактичні дані звітного періоду та попередніх років, виявлено зміни показників і параметрів функціонування в часі об'єкта дослідження). Ці методи стали методичною основою проведеного дослідження.

Інформативною базою дослідження слугували нормативно-правові акти України, статистичні дані Державного комітету статистики, Головного управління статистики у Запорізькій області, Управління агропромислового розвитку районних державних адміністрацій, економічна та бухгалтерська звітність підприємств Запорізької області а також літературні джерела.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретичних і методичних засад управління економічною стійкістю сільськогосподарських підприємств. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, конкретизуються в таких положеннях:

вперше:

- обґрунтовано інтегрований показник оцінки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, який на відміну від існуючих індексів відображає зміну реальної сільськогосподарської виробничої активності та результатів діяльності;

- удосконалено:

- класифікацію чинників зовнішнього середовища сільськогосподарських підприємств шляхом виділення чинників впливу на економічну стійкість: джерела ресурсів, ринок, конкуренція, динаміка і невизначеність умов, екологія та міра свободи підприємства в управлінні, тощо;

- організаційні та методичні підходи до визначення структури інтегрованих формувань в сільськогосподарському виробництві, що передбачає функціонування холдингу виробників, інвесторів, страхових компаній та участь державних адміністрацій;

набули подальшого розвитку:

- методика розрахунку державних дотацій на сільськогосподарську продукцію через використання індексу зростання виробництва, який буде стимулювати підвищення економічної стійкості підприємств;

- визначення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, як здатність підприємства протистояти внутрішнім і зовнішнім економічним, соціальним, екологічним, природнокліматичним, фінансовим чинникам, адаптуватися до змінних умов виробництва, зберігаючи або покращуючи початкову рівновагу;

- моделювання організаційно-функціонального об'єднання цільових програм або інтегрованих проектів, виходячи з принципів використання управлінських прийомів, досвіду інвестора, ресурсного потенціалу сільгосппідприємств, яке передбачається під час реалізації цільових програм або інтегрованих проектів підтримки з боку регіональних органів влади.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації доведені до рівня методичних узагальнень і прикладного інструментарію, застосування яких дає можливість сільськогосподарським підприємствам визначати їх економічну стійкість і загрози її зниження, розробляти економічно обґрунтовану стратегію розвитку в перспективі. Практичне значення мають такі розробки: обґрунтування методу розрахунку інтегрованого показника, що дозволяє суттєво спростити порядок визначення економічної стійкості; трирівнева модель прогнозування стійкості сільськогосподарських підприємств на основі трьох основних умов сільськогосподарського виробництва - земля, праця і знаряддя праці; модель організації і функціонування холдінгу, яка має на увазі реалізацію цільових програм або інтегрованих проектів, виходячи з принципів використання управлінських прийомів, досвіду інвестора, ресурсного потенціалу підприємств, та яка передбачається під час реалізації цільових програм або інтегрованих проектів підтримки з боку регіональних органів влади.

На практиці результати наукових досліджень прийняті для практичного використання та впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації (довідка № 01-01/1497 від 03.09.2009 р.), Управлінням агропромислового розвитку Якимівської райдержадміністрації цієї ж області (довідка № 06-622/821 від 31.08.2009 р.), ТОВ «Україна» Якимівського району (довідка №01-01/156 від 24.07.2009 р.), ТОВ «Велес-2004» (довідка № 03-01/117 від 28.07.2009 р.), ПП НВП «Прогрес» (довідка № 01.04/78 від 17.07.2009 р).

Матеріали дослідження, основні положення і висновки роботи використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладені дисциплін: „Аналіз господарської діяльності”, „Економічний аналіз”, „Стратегічний аналіз” (довідка №66/6-862 від 16.06.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблені автором особисто й містяться в 11 одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування апробовані та отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: «Капітальні вкладення, проблеми обліку», м. Мелітополь (2007 р.); «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації», м. Хмельницький (2008 р.); «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства», м. Дніпропетровськ (2008 р.); «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційного розвитку в Україні», м. Київ (2008 р.); «Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення», м. Київ (2009 р.); «Проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарських дорадчих служб», м. Мелітополь (2009 р.); Мультирівневі процеси інтеграції та дезінтеграції», м. Берлін (2009 р.)

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 11 наукових публікаціях, з них 6 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 4,9 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Обсяг роботи - 192 сторінки, з них: 27 таблиць займають 15 сторінок, 11 рисунків - 5 сторінок, 12 додатків - 16 сторінок, список використаних джерел налічує 148 найменувань та викладені на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено головну мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні засади економічної стійкості сільськогосподарських підприємств” - досліджено історичні трансформації і сучасні підходи до вивчення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств українськими та іноземними науковцями, обґрунтовано пропозиції по удосконаленню класифікації чинників впливу на економічну стійкість.

В Україні визначення «економічної стійкості сільськогосподарського підприємства» виникло порівняно недавно, із становленням ринкової економіки. До цього періоду в умовах командно-адміністративної системи. Формуванням економічної стійкості підприємств займалася в основному держава, і використані в цих цілях методи були засновані на суворій регламентації і широкому перерозподілі засобів виробництва.

Запорукою виживання і основою стабільного положення підприємства служить його стійкість, тобто такий економічний стан, який гарантує постійну платоспроможність підприємства, стабільний розвиток та зростання виробництва. На стійкість підприємства впливають різні фактори: виробництво і випуск дешевої, такої, що має попит продукції; міцне положення підприємства на товарному ринку; високий рівень матеріально технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій; налагодження економічних зв'язків з партнерами; ритмічність кругообігу засобів виробництва, ефективність господарських і фінансових операцій; малий ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Залежно від впливу наведених чинників низка дослідників виділяють внутрішню, зовнішню, загальну, фінансову, екологічну, соціальну та економічну види стійкості.

В роботі визначено, що економічна стійкість сільськогосподарського підприємства - це здатність підприємства протистояти внутрішнім і зовнішнім соціальним, екологічним, природнокліматичним, фінансовим діям або чинникам, уміння адаптуватися до змінних умов виробництва, зберігаючи або покращуючи початкову рівновагу. При цьому соціально-екологічні фактори дії у сільському господарстві мають сильніший вплив, ніж в тій чи іншій сфері національної економіки. Таким чином, дане визначення розкриває більш докладніше і повніше суть економічної стійкості сільськогосподарських підприємств.

Економічна стійкість підприємства зв'язана, перш за все, з якісною характеристикою факторів дії внутрішнього і зовнішнього середовища і рівнем впливу цих чинників на її формування.

Значення чинників зовнішнього середовища різко підвищується у зв'язку із зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних, політичних тощо). Саме зовнішнє оточення диктує стратегію і тактику подальшого розвитку сільськогосподарських підприємств.

В результаті дослідження встановлено, що зовнішні чинники класифікуються залежно від ступеня впливу на підприємство - на чинники прямої і непрямої дії. Так якщо середовище непрямої дії - це складний чинник, щоб підприємства могли його контролювати або впливати на нього. А на середовище прямої дії керівник підприємства може робити конструктивний вплив. Так, щоб бути економічно стійким, фахівцям підприємства необхідно бути в курсі подій середовища непрямої дії, передбачати її вплив на галузь, керувати підприємством так, щоб найбільшою мірою використати зовнішні дії з користю для свого підприємства. Оцінку впливу чинників необхідно проводити на підставі системи показників, що визначають економічну стійкість сільськогосподарського підприємства.

Розроблена система чинників з характеристикою і критерієм оцінки, що визначають зовнішні умови функціонування сільськогосподарського підприємства.

Об'єктивна оцінка економічної стійкості функціонування підприємства може базуватися на використанні системи показників. Їх вибір визначається тим, що всі показники в комплексі визначають загальну економічну стійкість і мають різну значимість для підприємства з погляду фактичного стану перспективних кінцевих результатів його діяльності.

В основі всіх економічних показників господарської діяльності лежать технічний і організаційний рівні, рівень фінансового стану і соціальних умов життя колективу. Від стійкості їх якісних рівнів виробництва залежить ефективність використання виробничих ресурсів. Отже, загальна економічна стійкість характеризується системою показників, об'єднаною в наступні групи: показники технічної стійкості; показники стійкості організації виробництва; показники фінансової стійкості; показники стійкості ділової активності; показники стійкості рентабельності; показники соціальної стійкості.

Пропонована в дисертації система показників повинна стати дієвим інструментом управління економічною стійкістю сільськогосподарського підприємства, надасть комплексне уявлення про його фінансовий стан, а також можливість визначити чинники впливу на економічну стійкість.

Аналіз співвідношення сільськогосподарських цін до промислових - значення індексу Тимошенка - дав змогу зробити висновок, що значення цього індексу залежить від особливостей динаміки обох індексів і відповідно визначає економічну активність сільськогосподарського підприємства.

В процесі апробації виявлено, що індекси сільськогосподарського і промислового виробництв більш об'єктивно характеризують економічну стійкість відношенням індексів обсягів виробництва сільськогосподарської і промислової продукції. Таким чином, впроваджений Індекс Стійкості буде характеризувати сільськогосподарську економічну стійкість більш доречно та точніше.

У другому розділі - „Аналіз економічної стійкості сільськогосподарських підприємств” - досліджено економічний стан, проведено оцінку впливу основних чинників на економічну стійкість та проаналізовано економічні показники сільськогосподарських підприємств Запорізької області.

Проведені дослідження дали підставу визначити основні чинники, що вплинули на нестабільність аграрного виробництва в країні та Запорізькій області.

Однією з головних причин важкого економічного стану аграрної сфери Запорізької області є неефективне регіональне управління соціально-економічним розвитком та дискримінаційна політика держави по відношенню до села.

До інших, але теж істотних, причин автором відносяться: застарілість матеріально-технічної бази сільського господарства, низький рівень забезпечення підприємств основними фондами, неефективна цінова політика на паливно-мастильні матеріали і на кінцевий вироблений продукт, відсутність гарантованих цін, важкодоступність участі у державних закупівлях, неможливість отримання фінансової підтримки у вигляді кредитів.

Головними напрямами підвищення економічної ефективності й стійкості аграрного сектора країни є система багатоканальної державної фінансово-економічної підтримки сільських товаровиробників, розвиток кооперації й інтеграції учасників виробництва, вивчення попиту і пропозиції, квотування продовольчого ринку в умовах євроінтеграційних процесів, впровадження енергозберігаючих та еколого-ощадних технологій аграрного виробництва, зберігання, переробка та реалізація сільськогосподарських продуктів.

Дослідження стану виробництва сільськогосподарських підприємств в Якимівському районі та Запорізькій області свідчить про потенційні можливості забезпечення економічної стабільності господарюючих суб'єктів. Як показують дані, в районі зберігся виробничий потенціал. Поряд з цим спостерігається тенденція скорочення виробництва продукції тваринництва в результаті зменшення поголів'я худоби з 1990 по 2007 рр. (на 82 % по Якимівському району та на 78 % по Запорізькій області), зменшення кількості тракторів (на 65 % по району і на 52 % по області), зменшення площі ріллі (на 3 % по району і на 14 % по області).

Основними ресурсами у виробничій діяльності аграрних підприємств є трудові. Скорочення чисельності сільського населення Запорізької області на 10% та зменшення кількості зайнятих у сільському господарстві на 43,8% у 2000-2007 рр. стали руйнівною силою економічної стійкості, що призвело до підвищення безробіття та низької оплати праці в агропромисловому комплексі. Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві більш ніж в 2 рази поступається середньо державному рівню. Крім того, мають місце періодичні затримки виплати працівникам.

Інфляція, жорстка монопольна дія з боку паливно-енергетичного комплексу, постачальників інших матеріально-технічних ресурсів, переробних і торгових організацій привели до того, що, потрапивши в жорсткі «лещата» цінового диспаритету, втрати від якого не компенсує держана підтримка; сільське господарство втратило канали збуту своєї продукції і придбання матеріально-технічних ресурсів. Послаблення контролю з боку держави за монополізованою промисловістю і сферою обслуговування, відсутність ринкових механізмів викликали горезвісний диспаритет цін і засобів. В результаті цього частка енергоресурсів, сировини і матеріалів в структурі собівартості сільськогосподарської продукції збільшилася в 3-4 рази. Одночасно скоротилися витрати на оплату праці, насіння, кормів і добрив. Така цінова політика привела до згортання виробництва. Вона, по суті, не стала стимулятором виробництва сільськогосподарської продукції, а була направлена на перерозподіл ресурсів і доходів, які з аграрної сфери стали направлятися в паливно-енергетичний комплекс, сферу послуг, фінансовий капітал, комерційні структури. В той же час зростали витрати на транспортування аграрної продукції, що стало одним з чинників дестабілізації продовольчого ринку України, підвищення роздрібних цін.

Стійке функціонування сільськогосподарських підприємств слід пов'язувати із збалансованою системою гарантованих та договірних цін.

Схема фінансування сільськогосподарських товаровиробників Запорізької області включає різні форми підтримки із загальнодержавного і обласного бюджетів, в тому числі асигнування на: цільові галузеві і міжгалузеві програми, поставки на умовах товарного кредиту, компенсації витрат на мінеральні добрива, дотації і компенсації, що виділяються сільськогосподарським товаровиробникам.

Співвідношення в засобах підтримки державного і обласного бюджетів визначилося в 2007 р. як один до чотирьох, хоча в 2003 р. це співвідношення складало один до семи. В 2007 р. сільське господарство області з держбюджету отримало 61,5 млн. грн, з регіонального бюджету 15,9 млн. грн. За останні п'ять років підтримка з державного бюджету збільшилася на 74,3%, з регіонального - в 2,7 рази. Відбулося зменшення дотацій і компенсацій на продукцію рослинництва на зрошувальних землях в 2007 р. порівняно з 2006 р. в 3 рази, тридцятивідсоткові компенсації складної сільськогосподарської техніки зменшились у 2,8 рази, погашення відсотків за кредитами комерційних банків зменшились у 4 рази.

Після проведених досліджень у дисертації обгрунтовано індекс стійкості, як інтегрований індекс економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Його можна розрахувати як на макрорівні - для України, області, так і для окремого підприємства з урахуванням середнього значення індексу промислового виробництва по району (області, України) На основі розрахунку індексу стійкості на рисунку 1 відображена економічна стійкість сільського господарства України за 1991-2008 рр.

Рис. 1. Економічна стійкість за 1991-2008 рр. сільськогосподарського виробництва України

Якщо звернути увагу на рисунок 1, то на перший погляд всі криві мають тенденцію до збільшення та зменшення в розрізі часу. Прослідковується істотні коливання індексів сільськогосподарського і промислового виробництва і відповідність залежності один від одного. Циклічність Індексу стійкості показує зміну активності сільськогосподарського виробництва.

На основі проведеного фінансово-економічного аналізу та рейтингової оцінки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Якимівського району можна зробити висновок, що тільки 3 підприємства з 25 досліджуваних мають четвертий рівень економічної стійкості з п'яти, з середнім значенням рейтингу від 320 до 375 одиниць.

На основі рейтингової оцінки розраховано економічну ефективність сільськогосподарського виробництва для підприємств з найбільшими рейтинговими показниками - для ТОВ «Веліс-2004», ТОВ «Україна» і ПП «НВП Прогрес» (табл. 1).

Порівнявши три підприємства, можна зробити висновок, що ПП «НВП Прогресс» має найстабільніше зростання за 2007-2008 рр.: збільшення загального чистого доходу на 100 га с/г угідь на 10,86%; збільшення загального чистого доходу на одного середньорічного працівника на 6,95% (при цьому із збільшенням працівників на 5 осіб або на 13%); загальна рентабельність продажу збільшилась на 45,35% відповідно. У 2007-2008 рр. ТОВ «Велис-2004», займаючись тільки рослинництвом, має відмінні показники: чистий дохід на 100 га зріс у два рази, майже у два рази збільшився дохід на одного працівника при збільшенні кількості працівників на 3 особи. ТОВ «Україна» теж має непогані показники економічної стійкості, але і свої недоліки: відбулося зменшення загальної рентабельності продажу на 31%. Це відбулося за рахунок збільшення повної собівартості на 16,7%, зменшення загального чистого доходу на 2,35%, та чистого доходу на 100 га - на 17,92%.

Таблиця 1. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва підприємств Якимівського району Запорізької області за 2007-2008рр.

Показники	ТОВ «Веліс-2004»	ТОВ «Україна»	ПП «НВП Прогрес»
	2008 р.	2008р. у % до 2007р.	2008 р.	2008р. у % до 2007р.	2008 р.	2008р. у % до 2007р.
Площа сільськогосподарських угідь, га	1850	93,9	2151	118,0	3250	109,2
Чистий дохід всього, тис.грн.	4547,20	191,7	2677,00	97,7	6616,70	121,0
Чистий дохід на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.	245,79	204,3	124,45	82,1	203,59	110,9
Чистий дохід на одного середньорічного працівника, тис.грн.	568,40	191,7	83,66	109,9	153,88	106,9
Повна собівартість, тис.грн.	2866,90	176,6	1684,40	116,7	4163,50	86,5
Виробничі витрати на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.	121,40	178,8	70,07	96,2	177,67	127,1
Собівартість реалізованої продукції на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.	121,79	166,5	70,37	96,9	119,17	84,6
Загальна рентабельність, %	158,6	12,5	158,9	-31,0	158,9	45,4
Державна підтримка на 1 га с.-г. угідь, тис.грн.	-	-	53,1	121,2	63,78	139,8

Таким чином, результати наших досліджень показують, що рівень економічної та фінансової стійкості досліджуваних аграрних підприємств Якимівського району прямо залежить від рівня виробничо-економічної діяльності та ефективної політики державної підтримки. Достатній рівень виробничого потенціалу забезпечує високий рівень виробництва сільськогосподарської продукції, економічне зростання, економічну рівновагу, а звідси і високий рівень економічної стійкості підприємств.

У третьому розділі - „Вдосконалення механізмів підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств” - обґрунтовані положення, щодо забезпечення економічної стійкості аграрних підприємств в результаті ефективного впливу державної підтримки, впровадження енергозберігаючих та еколого-ощадних технологій аграрного виробництва, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарських продуктів в умовах об'єднання підприємств АПК в єдине інтеграційне формування вертикального типу, яке сприятиме підвищенню економічної стійкості не тільки аграрних підприємств, а й інших його учасників.

Для підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Якимівського району пропонується інтегрувати підприємства за технологічним ланцюгом АПК «виробництво сировини - переробка - реалізація» у холдинг, що може забезпечити проведення злагодженої політики у сфері виробництва, ціноутворення й інвестицій, відновлення коопераційних зв'язків і врегулювання зобов'язальних відносин між підприємствами різних рівнів, а також створити сприятливі умові для формування рівноправних економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками і переробкою, стимулювати перерозподіл до них засобів з сфери АПК через прямі капітальні вкладення, лізинг устаткування, товарний кредит тощо (рис. 2).

Рис 2. Загальна схема взаємозв'язку учасників цільової програми

Перевагою холдингу є те, що не потрібна організація додаткової юридичної особи; основним документом простого товариства є договір, в якому сторони, учасники простого товариства визначають умови ведення спільної діяльності, сторони-учасники зберігають свою юридичну самостійність і незалежність по відношенню один до одного; управління справ в простому товаристві може покладатися на одну організацію; вся продукція в рамках простого товариства є сумісною власністю, що забезпечує її цільове використання і перерозподіл усередині товариства; товариство передбачає ліквідацію подвійного оподаткування.

Створення холдингу дозволить використати переваги інтегрованого підприємства і призведе до:

підвищення економічних вигод від вже наявних засобів за рахунок поліпшення управління підприємством;

стабілізації економіки підприємств за рахунок зближення інтересів;

розширення можливості регулювання рівня відпускної ціни на кінцеву продукцію;

централізації фінансових коштів і інвестування їх в необхідні місця;

посилення господарських зв'язків за рахунок підвищення надійності і зміцнення взаєморозрахунків по підприємствах, зв'язаних в технологічний ланцюг;

грошової стабільності і протидії інфляційним процесам.

У 2007 році для підтримки сільського господарства Якимівського району було виділено 4,62 млн. грн. бюджетних коштів, це на 14,4 % більше попереднього року. Але при цьому не всі підприємства, отримавши компенсації і дотації, змогли стабілізувати своє виробництво і підвищити економічну стійкість.

Проведене дослідження показало, що якісна структура виробничого потенціалу по сільськогосподарських підприємствах району неоднакова. Тому господарства мають різні умови для розширеного відтворення.

Фактичний розподіл дотацій і компенсацій на продукції рослинництва сільськогосподарських підприємств Якимівського району не є ефективним для стабілізації підприємств, які мають на це свій внутрішній потенціал. На думку авторів, в даний час доцільно підтримувати ті сільськогосподарські підприємства які ефективно ведуть виробництво і мають рівень рентабельності більше 5 %.

Що ж стосовно дотацій на сільськогосподарське виробництво, то їх доцільно проводити з урахуванням використання підприємствами виробничого потенціалу і індексу зростання виробництва (табл. 2).

Норматив дотації слід визначати з розрахунку на один гектар з урахуванням (помноженням) коефіцієнта використання виробничого потенціалу та індексу зростання виробництва по підприємствах.

З розрахунку таблиці 2 видно, що із застосуванням прогресивної системи нарахування дотацій відбувається більш ефективне використання бюджетних коштів. За розрахунком підприємства з високим рівнем коефіцієнта використання виробничого потенціалу та індексу зростання виробництва отримали б більше дотацій, ніж фактично вони одержали у 2007 році. У підприємств з низькими рівнем коефіцієнтів розмір дотацій зменшився.

Таблиця 2. Розподіл дотацій по сільськогосподарських підприємствах Якимівського району Запорізької області у 2007 р.

Найменування сільськогосподарського підприємства	Рентабельність (збитковість), %	Коефіцієнт використання виробничого потенціалу	Індекс зростання виробництва	Фактично виплачено державної підтримки за 2007 р., тис. грн.	Розрахункове значення державної підтримки, тис. грн.
1	2	3	4	5	6
СФГ «Лан»	12,0	0,54	0,75	30,7	12,4
СФГ «Росток»	17,8	0,52	0,70	28	10,2
ПП НВП «Прогрес»	10,8	0,59	0,68	95,8	38,4
СФГ «Істок»	26,7	0,62	0,82	257,3	130,8
ТОВ «Оріана-агро»	52,6	0,95	0,82	340,7	265,4
ТОВ «Сокологорненске»	-4,3	0,86	0,76	47,4	31,0
ТОВ «Орхідея»	-14,8	2,78	0,59	146,1	239,6
ПП «Аскон»	25,5	1,23	0,91	740,7	829,1
ТОВ «Приморський»	-26,5	2,61	0,91	257,9	612,5
ТОВ «Україна»	22,8	1,93	0,88	59,6	101,2
СФГ «Олександр»	85,0	1,5	1,09	51,6	84,4
СФГ «Ніна»	26,3	0,9	0,75	31,5	21,3
ФГ «Анна»	70,6	1,45	0,97	28,8	40,5
ТОВ «Веліс-2004»	17,3	1,32	0,36	-	-
В середньому по району	22,99	1,27	0,79	-	-
Всього по району	-	-	-	2116,1	2416,8

Таким чином, такий розрахунок підтримає і зміцнить економічну стійкість підприємств з високим рівнем економічного потенціалу, а для підприємств з низьким рівнем - дасть мотивацію переглянути та заново оцінити фактори впливу економічної стійкості.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання розробки теоретико-методичних засад щодо розробки практичних рекомендацій з підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, уточнення й удосконалення методичних прийомів і способів економічної оцінки та прогнозування розвитку галузі в умовах ринкових відносин. Основні висновки та рекомендації, які отримані в процесі дослідження, зводяться до такого:

1. Визначено, що дослідження зарубіжних учених в області стійкого розвитку для сільськогосподарських підприємств України носять інформаційно-рекомендаційний характер. Вони проведені переважно в промисловості, в сільському господарстві поки відсутня єдина система. В основному розв'язуються окремі напрями і часткові завдання щодо визначення та оцінки економічної стійкості, частіше зустрічаються такі формулювання як сталий розвиток, стійкість виробництва, економічна ефективність, стабільність тощо. Виходячи з цього, в дисертації уточнено сутність економічної стійкості сільськогосподарського підприємства як його здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім економічним, соціальним, екологічним, природнокліматичним, фінансовим чинникам, адаптуватися до змінних умов виробництва, зберігаючи або покращуючи початкову рівновагу.

2. В даний час значення впливу чинників зовнішнього середовища на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств підвищується у зв'язку із зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних та політичних). Існуюча класифікація зовнішніх чинників за ступенем впливу на підприємство передбачає їх поділ на чинники прямої та непрямої дії. Вона є недостатньою, оскільки не враховує екологічні та соціальні аспекти. Тому в дисертації розроблено систему основних чинників зовнішнього середовища, які впливають на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств: джерела ресурсів, ринок, конкуренція, динаміка умов, невизначеність умов, міра свободи підприємства в управлінні та екологія.

3. В дисертації обґрунтовано індекс економічної стійкості сільськогосподарських підприємств, який заснований на взаємозалежності індексів сільськогосподарського і промислового виробництв та відображає реальну сільськогосподарську виробничу активність і результати діяльності у часі.

4. В Запорізькій області за 2000-2007 рр. відбулося незначне (на 12,4 %) збільшення кількості сільськогосподарських підприємств. В цілому за цей період вони одержували прибуток. Винятком є лише 2002, 2003 і 2005 рр. В 2007 р. п'ята частина господарств залишилися збитковими. Разом з тим позитивні підсумки 2007 уповільнили, але не ліквідували негативні тенденції попередніх років. Збільшення доходів підприємств дозволило дещо пом'якшити економічну ситуацію, але не ліквідувало їх борги. Нині існує проблема високих часток простроченої кредиторської та дебіторської заборгованостей, зростає безробіття і залишається низькою оплата праці в сільськогосподарських підприємствах.

5. Для оцінки економічної стійкості було взято 25 сільськогосподарських підприємств Якимівського району Запорізької області різних організаційно-правових форм та розмірів. Проведений аналіз за 2005-2007 рр. дозволив зробити висновки, що стійко рентабельними можна вважати лише 19 господарств району; більше половини господарств мають рентабельність до 15%, до групи з рентабельністю від 15 до 25% відносяться 6 підприємств, і лише одне підприємство СФГ «Олександр» має рентабельність вище 25%. Рейтингова оцінка економічної стійкості свідчить про її низький рівень в цілому по сільськогосподарських підприємствах району.

6. В результаті дослідження виявлено, що основними причинами зниження економічної стійкості сільськогосподарських підприємств є: застарілість матеріально-технічної бази, низький рівень забезпечення підприємств основними засобами, неефективна цінова політика держави, обмежені можливості отримання кредитів, відсутність належної підтримки держави, що виявляється у слабкому обґрунтуванні проблемних пріоритетів, відбору й ефективності програм державної підтримки; відсутності належної між програмного узгодження і координації; недостатньому опрацювання питань територіально-господарської комплексності і інтеграції; відсутності належного законодавчо-нормативного забезпечення; недостатнього і нестійкого фінансування, як з державного, так і з місцевих бюджетів; недостатньому контролі за реалізацією програмних заходів.

7. Для підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Якимівського району Запорізької області пропонується інтегрувати підприємства за технологічним ланцюгом «виробництво сировини - переробка - реалізація» шляхом створення холдингу «Якимівський». Це дозволить забезпечити проведення злагодженої політики у сфері виробництва, ціноутворення й інвестицій, відновлення коопераційних зв'язків і економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками, переробними і торгівельними підприємствами. Створення такого холдингу призведе до: підвищення економічних вигод від вже наявних засобів за рахунок поліпшення системи управління; стабілізації фінансового стану підприємств за рахунок зближення інтересів; розширення можливості регулювання рівня відпускної ціни на кінцеву продукцію; централізації фінансових коштів і цільового інвестування; стабілізації господарських зв'язків за рахунок підвищення надійності і зміцнення взаєморозрахунків по підприємствах, зв'язаних в технологічний ланцюг; грошової стабільності і протидії інфляційним процесам.

8. Проведений аналіз свідчить про те, що переважна більшість сільськогосподарських підприємств району (68%) має низький рівень використання виробничого потенціалу, що свідчить про наявні резерви і необхідність вдосконалення методів їх мобілізації та підвищення економічної стійкості. Резервами економічної стійкості підприємств є збільшення виручки від реалізації за рахунок розширеного відтворення родючості грунтів, забезпеченості господарств основними виробничими засобами і трудовими ресурсами. На основі кореляційного аналізу визначено, що поліпшення якості ґрунту на 1 % супроводжується збільшенням грошової виручки на 0,64 %, а збільшення забезпеченості основними виробничими засобами і трудовими ресурсами на 1 % веде до збільшення виручки на 0,45% і 0,82% відповідно.

9. Одним з недоліків існуючої системи державної підтримки є те, що вона слабо зорієнтована на зниження виробничих витрат та собівартості продукції сільськогосподарських підприємств. Результати проведеного дослідження свідчать, що в даний час дотації доцільно направляти підприємствам, які мають рентабельність виробництва і реалізації не менше 5% і вище. Це дозволить обмежити нераціональний розподіл дотацій і компенсацій, підвищить економічну стійкість сільськогосподарського виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Сокіл О.Г. Дослідження впливу чинників на економічну стійкість сільськогосподарських підприємств / О.Г. Сокіл - Агросвіт - 2008. - №1 С. 21-25.

2. Сокіл О.Г. Класифікація факторів впливу на економічну стійкість аграрних підприємств / О.Г. Сокіл - Агросвіт - 2007. - №16 С. 16-20.

3. Сокіл О.Г. Методичні засади проведення моніторингу економічної стійкості сільськогосподарських підприємств / О.Г. Сокіл - Агросвіт - 2009. - №3 С. 45-48.

4. Сокіл О.Г. Модель контролінгу економічної стійкості аграрних підприємств / О.Г. Сокіл - Агросвіт - 2007. - №15 С. 20-22.

5. Сокіл О.Г. Сутність економічної стійкості підприємств та становлення як категорії / О.Г. Сокіл - Агросвіт - 2007. - №7 С. 32-36.

6. Сокіл О.Г. Управління стійкістю сільськогосподарських підприємств як економічний процес / О.Г. Сокіл - Економічний простір: Збірник наукових праць. - № 21. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. с. 227-237.

У інших виданнях:

7. O.G. Sokil The impact factors of agricultural economic stability in Ukraine / О.Г. Сокіл - Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічна наука) - №3. - Мелітополь. - 2009. - с.154-163

8. Сокіл О.Г. Система заходів щодо підтримки економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення Матеріали міжнародної наукової конференції, м. Київ, 20 березня 2009 р.: У 3-х частинах / РВПС України НАН України. / О.Г. Сокіл - К.: РВПС України НАН України, 2009. ч.3. - с. 139-140

9. Сокіл О. Г. Чинники, що обумовлюють економічну стійкість сільськогосподарських підприємств «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства»: Тези міжнар. наук. - прак. конф. (Дніпропетровськ, 21 березня 2008 рік) / О.Г. Сокіл - У 2 т.; Т ІІ. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. - с. 93-94.

10. Сокіл О.Г. Заходи забезпечення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційного розвитку в Україні Матеріали міжнар. наук. - прак. конф. м. Київ, 23-24 жовтня 2008 рік. - в трьох частинах. РВПС України НАН України. / О.Г. Сокіл - - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.1. - с. 121-122.

11. Сокіл О.Г. Проблеми управління АПК та ризики продовольчої безпеки України. Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації. Збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції 22-24 травня 2008 р. / О.Г. Сокіл - Хмельницький. ХЕУ, 2008. - с 547-549.

АНОТАЦІЯ

Сокіл О.Г. Підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено розробці науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах.

Уточнене поняття економічної стійкості підприємств у ринкових умовах. Розвинуто підходи до визначення ролі держави в забезпеченні економічної стійкості аграрних підприємств на макроекономічних засадах. Розглянуто методи аналізу фінансової звітності.

Досліджено тенденції економічної стійкості аграрних підприємств в Запорізькій області. Визначено вплив та класифікацію чинників, що впливають на стійкість аграрних підприємств, оцінено їх вплив.

На основі фінансово-економічного аналізу розроблено рейтингову оцінку економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Запропоновано розрахунок та виділення державної підтримки на основі коефіцієнта використання виробничого потенціалу та індексу зростання виробництва. Розроблено і обґрунтовано заходи щодо забезпечення економічної стійкості аграрних підприємств, одним з яких є диверсифікація виробництва, та покращення показників економічної стійкості.

Ключові слова: економічна стійкість, сільськогосподарське підприємство, державна підтримка, оцінка, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Сокол О.Г. Повышение экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2009.

Диссертационная работа посвящена научно-теоретическому обоснованию и разработке практических рекомендаций по повышению экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий. Предложено авторское толкование устойчивости аграрных предприятий, как способность предприятия противостоять внутренним и внешним социальным, экологическим, природо-климатическим, финансовым действиям или факторам, умение адаптироваться к переменным условиям производства, сохраняя или улучшая первоначальное равновесие. При этом социально-экологические факторы действия в сельском хозяйстве имеют более сильное влияние, чем в той или другой сфере национальной экономики. Таким образом, данное определение раскрывает суть экономической устойчивости сельскохозяйственных предприятий подробнее и полнее.

В этом определении учитывается достижение устойчивости не только при росте показателей эффективности производства, но и в нестабильных условиях, когда необходимо осуществлять маневр ресурсами и технологиями с целью недопущения диспропорций в процессе воспроизводства средств производства и предметов потребления. Этим обеспечивается недопущение потерь.

Установлено, что в целом экономическая устойчивость определяется эффективностью производственной и коммерческой деятельности предприятия. Общеэкономические показатели характеризуют предпосылки устойчивости развития предприятия на основе эффективного использования всех факторов производства и обеспечения условий достижения высоких финансовых результатов. Определена прямая зависимость между группами показателей оценки экономической эффективности и устойчивости предприятия: динамическое равновесие общеэкономических показателей является основой обеспечения финансовой устойчивости и деловой активности. Внутренними показателями финансовой устойчивости является сбалансированность доходов и расходов, средств и источников их формирования, внешними - платежеспособность и ликвидность. Экономическая устойчивость предприятия связана с его положением на рынке производимой продукции, ее качеством, конкурентоспособностью и репутацией товаропроизводителя.

Обосновано, что оценку экономической устойчивости аграрных предприятий следует осуществлять с учетом интересов разных групп пользователей ее результатов. Для этого показатели финансового состояния аграрных предприятий определяются по их значимости для контрагента: налоговому органу важна способность предприятия к уплате налогов, коммерческие банки должны получить ответ на вопрос о платежеспособности предприятия.

Осуществлена классификация внешних факторов экономической устойчивости аграрных предприятий по уровню их влияния на результаты работы предприятия: прямая (государство, поставщики, конкуренты, потребители) и непрямая (международная обстановка, состояние экономики в стране, научно-технический прогресс, политические и социально-культурные факторы).

Определено, что параметры факторов внутренней среды формируются под воздействием внешней. Многообразие факторов внутренней среды аграрных предприятий можно разделить по основным видам их деятельности: снабженческой, производственной, сбытовой.

В результате проведения рейтинговой оценки экономической устойчивости аграрных предприятий Акимовского района Запорожской области, их разделено на пять групп по показателям воссоздания ресурсов и уровню экономической эффективности, которые отображают производственно-финансовую деятельность предприятия. Для данной цели используется набор критериальных показателей финансового состояния сельскохозяйственных предприятий и дополнительно предложен авторами Индекс Стабильности, который базируется на соотношении индексов сельскохозяйственного и промышленного производств.

Научно доказано, что объединение предприятий разных сфер АПК в агропромышленную финансовую группу, или холдинг, будет способствовать ускорению социально-экономических превращений, повышению экономической устойчивости не только аграрных предприятий, но и других ее участников.

...