Размещено на http://allbest.ru

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.115.009.12

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Селезньова Олена Віталіївна

Запоріжжя - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор Корінєв Валентин Леонідович, Класичний приватний університет, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Верхоглядова Наталія Ігорівна, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (м. Дніпропетровськ), проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи;

кандидат економічних наук, доцент Гринько Тетяна Валеріївна, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, доцент кафедри міжнародних фінансів.

Захист відбудеться "21" жовтня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий "18" вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. С. Головкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтеграції України до загальноєвропейських і світових структур та проникнення на вітчизняний ринок потужних іноземних транснаціональних корпорацій загострюються питання щодо формування вітчизняними підприємствами конкурентних переваг і, на цій основі, досягнення ними перемоги у конкурентній боротьбі. Актуальність проблеми підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку має в сучасному світі універсальний характер, вона нагальна як для української економіки в цілому, так і для усіх суб'єктів господарювання.

Низький рівень конкурентоспроможності продукції українських підприємств є однією з головних причин кризових явищ, що спостерігаються нині в економіці. Ця проблема є особливо актуальною для підприємств, що виробляють машинобудівну продукцію сільськогосподарського та промислового призначення. За останній час продукція вітчизняного машинобудування значно потіснена великими зарубіжними корпораціями, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Але нині зросла роль конкурентоспроможності підприємств як основного критерію, що забезпечує ефективність виробництва та сприяє швидкому інтегруванню України до ЄС.

Активний інтерес до конкурентоспроможності, який виник унаслідок розвитку ринкових відносин і виходу на світовий ринок, обумовив значну кількість наукових праць, присвячених саме цьому питанню. Значний внесок у розвиток теорії конкуренції зробили такі відомі економісти, як: Л. Вальрас, К. Маркс, А. Маршалл, Е. Мейсон, Д. Міль, В. Ойкен, В. Парето, М. Портер, Д. Рікардо, Дж. Робінсон, Д. Росс, А. Сміт, Дж. Стіглер, Ф. Хайєк, П. Хайне, Е. Чемберлін, Ф. Шерер, Й. Шумпетер.

Проблеми поліпшення конкурентоспроможності підприємств розглядаються в працях зарубіжних і вітчизняних вчених: С. Авдашевої, Г. Азоєва, І. Акімової, І. Ансоффа, Г. Багієва, Я. Базилюка, Л. Балабанової, Б. Буркинського, Ф. Вірсема, В. Вольчика, А. Воронкової, В. Гейця, В. Герасимчука, А. Градова, В. Дикань, С. Дем'яненка, Л. Доленка, Н. Дробітька, С. Єрохіна, П. Завґялова, М. Звєрякова, Ю. Іванова, Б. Кваснюка, В. Корінєва, О. Костусєва, Ф. Котлера, Є. Лапіна, Г. Лозової, К. Макконела, Н. Розанової, Ю. Рубіна, С. Салиги, Г. Семенова, Г. Скударя, О. Тридіда, Р. Фатхутдінова, Х. Фасхієва, В. Шинкаренка, А. Юданова та інших.

Відомі зарубіжні вчені П. Брентон, Р. Лукас, М. Познер, М. Портер, Д. Сакс, В. Скотт, Р. Солоу, Дж. Стренд та інші трактують конкурентоспроможність як зумовлене економічними, соціальними і політичними факторами стійке місце підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Проте слід зазначити, що питання теорії і практики щодо конкурентоспроможності підприємств в Україні та зарубіжних країнах ще недостатньо вивчені й вимагають поглибленого дослідження, зокрема стосовно підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195), в якій автору належить розвиток теоретико-методичних та практичних підходів щодо визначення та підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних основ, науково-методичних рекомендацій, практичного інструментарію та пропозицій щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування з метою забезпечення їх розвитку і стабільності в ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети сформульовано наступні завдання:

- провести аналіз теоретичних засад та уточнити сутність й зміст поняття конкурентоспроможності підприємства;

- визначити основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- узагальнити існуючі підходи до оцінки конкурентоспроможності підприємства та удосконалити методичний підхід щодо комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування за рахунок врахування факторів взаємодії підприємства з ринковим середовищем;

- уточнити принципи формування промислової ринкової мережі в галузі сільськогосподарського машинобудування з урахуванням специфіки підприємств сільськогосподарської галузі;

- проаналізувати взаємозв'язок між учасниками ринкової мережі;

- обґрунтувати роль споживача в процесі взаємодії з підприємством та оцінити його вплив на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- обґрунтувати застосування маркетингових стратегій у виробничо-економічній діяльності підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- розробити напрями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Об'єктом дослідження є процес формування та розвитку конкурентоспроможності вітчизняних підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертації склали фундаментальні дослідження та практичні розробки зарубіжних і вітчизняних вчених, що займаються проблемами вивчення, оцінки та управління конкурентоспроможністю підприємств.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний- при теоретичному узагальненні та формуванні висновків (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1); статистико-економічний - при дослідженні та аналізі конкурентоспроможності підприємств; розрахунковий, порівняльний та графічний - для аналізу впливу чинників на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування (підрозділи 2.2, 2.3); розрахунково-конструктивний та експериментальний - при розробці шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств галузі сільськогосподарського машинобудування (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних підходів щодо визначення та підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування, зокрема:

удосконалено:

- поняття конкурентоспроможності підприємства, як комплексної категорії, що відображає потенційну і реальну здатність підприємств сільськогосподарського машинобудування здійснювати ефективну взаємодію з ринковим оточенням в процесі проектування, виробництва й реалізації конкурентоспроможної продукції та забезпечувати собі активну позицію на ринку;

- групування факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування, що на відміну від існуючих виділяє блок факторів, які характеризують взаємодію підприємства з ринковим оточенням; розділяє самі фактори конкурентоспроможності і їхні оціночні показники; має на увазі взаємозв'язок між блоками зовнішніх та внутрішніх факторів. При цьому розроблена система оціночних показників для основних факторів конкурентоспроможності підприємства, що дозволяє більш об'єктивно підійти до оцінки її рівня;

- методичний підхід до комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування, що передбачає вплив на ефективність діяльності підприємства не тільки блоку технічних і економічних факторів, а і блоку сітьових факторів взаємодії з зовнішнім середовищем, що дозволяє найбільш повно проаналізувати фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємств, одержати більш точні кількісні дані про рівень конкурентоспроможності та зробити найбільш точні прогнози про динаміку показників конкурентоспроможності залежно від змін, як на самому підприємстві, так і в зовнішньому середовищі;

набули подальшого розвитку:

- принципи формування промислової ринкової мережі в галузі з урахуванням специфіки підприємств сільськогосподарського машинобудування;

- процес аналізу взаємозв'язків між учасниками в ринковій мережі, що характеризується блоком чинників, які обумовлюють конкурентоспроможність підприємств галузі сільськогосподарського машинобудування.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалені теоретичні положення та методичні рекомендації з підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування в ринковій мережі можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних заходів, спрямованих на формування стратегічної основи сталого економічного зростання машинобудівних підприємств та на створення стійких конкурентних переваг.

Основні методичні та практичні результати дисертації впроваджено на таких підприємствах: ВАТ “Гідросила МЗТГ”, м. Мелітополь (довідка № 356 від 25.03.2009р.); ТОВ “Енерго”, м. Мелітополь (довідка № 175 від 24.07.2008р.); ТОВ “АгроМастерПлюс”, м. Мелітополь (довідка №144 від 15.10.2008р.).

Науково-методичні розробки та практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування використані Запорізькою обласною державною адміністрацією в рамках реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Запорізької області на період до 2010 року (довідка № 3861268 від 10.09.2008р.) та Міністерством промислової політики України при розробці Концепції розвитку промислового комплексу України на період до 2017 року (довідка № 05462 від 06.02.2009р.).

Науково-теоретичні результати дослідження та матеріали, що містяться у роботі, використовуються у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Менеджмент організації” та “Маркетинг” (довідка №561 від 17.02.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки дисертації, що виносяться на захист, розроблено автором особисто і відображено в наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, включених у дисертаційну роботу, пройшли апробацію та були схвалені на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції” (м. Донецьк, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 2007 р.); Міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 5,2 др. арк., у тому числі 10 - у фахових наукових виданнях та 5 тез за матеріалами конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг дисертації - 201 сторінок друкованого тексту, зокрема 35 таблиць, 8 рисунків, 12 додатків. Список використаних джерел містить 210 найменувань. конкурентоспроможність сільськогосподарський машинобудування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, показано теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи конкуренто-спроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування” проаналізовано та уточнено сутність й зміст поняття конкурентоспроможності, розглянуті й визначені чинники, що впливають на конкурентоспроможність підприємств та удосконалено методичні підходи до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.

Проаналізувавши сутність й зміст поняття конкурентоспроможності підприємства, виявлено, що існуючі визначення “конкурентоспроможності” зосереджують увагу на техніко-економічних характеристиках продукції, які формуються на підприємстві-виробнику, або на внутрішніх показниках діяльності продуцента. Для найбільш повної оцінки рівня конкурентоспроможності необхідний детальний аналіз як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємства. Сучасні умови розвитку промисловості й економіки в цілому вимагають обов'язкового обліку факторів зовнішнього середовища при аналізі й оцінці конкурентоспроможності як продукції, так і підприємства-виробника. З погляду на це, конкурентоспроможність підприємства запропоновано визначити як потенційну і реальну здатність підприємств сільськогосподарського машинобудування здійснювати ефективну взаємодію з ринковим оточенням в процесі проектування, виробництва й реалізації конкурентоспроможної продукції та забезпечувати собі активну позицію на ринку.

Визначення впливу ринкового оточення на діяльність підприємств сприятиме:

- зниженню рівня невизначеності й ризику в процесі виробничо-збутової діяльності підприємств;

- підвищенню якості стратегічного планування й прогнозування результатів діяльності господарюючого суб'єкта;

- підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції, що виробляється, і загальної конкурентоспроможності продуцента;

- збереженню конкурентної позиції, а в перспективі збільшенню частки ринку, що належить підприємству.

Дотриманню вищезазначених умов сприяє використання елементів сітьової теорії в процесі аналізу й оцінки конкурентоспроможності підприємств.

Конкурентоспроможність будь-якої категорії має на увазі наявність факторів, що на неї впливають. Дані фактори перебувають у взаємозв'язку й взаємозалежності один від одного, тому дану економічну категорію необхідно розглядати як систему з усіма притаманними їй властивостями. Розглянуто фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування. Запропонована класифікація, що підрозділяє фактори залежно від сфери діяльності, у якій вони формуються на:

- технічні, які включають споживчі характеристики продукції, що забезпечують їй належний рівень конкурентоспроможності, а також технологічні особливості виробництва;

- економічні, що включають цінові параметри продукції, показники господарської діяльності підприємства й комплекс маркетингу, реалізований на підприємствах для підтримки їх конкурентоспроможності;

- організаційно-правові, наявність і дотримання яких дозволяє підприємствам підтримувати необхідний і достатній рівень власної конкурентоспроможності.

Більшість існуючих класифікацій обмежуються переліком факторів внутрішнього формування, а також ототожнюють оціночні показники факторів безпосередньо із самими факторами конкурентоспроможності. Запропонована класифікація на відміну від більшості існуючих: включає фактори не тільки внутрішньофірмові, але й зовнішні, що значно впливають на діяльність підприємства; розділяє самі фактори конкурентоспроможності і їхні оціночні показники, тому що фактор дає якісну оцінку того або іншого процесу, а оціночний показник характеризує даний процес кількісно; має на увазі взаємозв'язок між двома блоками факторів, тому що зміна зовнішніх умов діяльності підприємства може спричинити зміну його внутрішньої структури й навпаки, поліпшення чи погіршення конкурентної позиції підприємства призведе до певних змін у його навколишнім середовищі.

Вивчення теоретичних аспектів проблеми й детальне вивчення роботи ВАТ “Гідросила МЗТГ”, як найбільш значного представника даної галузі на вітчизняному ринку, дозволило виділити три основні групи факторів, що істотно впливають на рівень конкурентоспроможності підприємств, а також розробити систему їхніх оціночних показників.

Облік факторів всіх трьох груп дозволяє сформувати систему факторів конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування та їх оціночних показників.

1. Технічні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств, описують стан виробничої, технологічної й науково-дослідної бази підприємства-виробника, а також споживчі властивості продукції, покликані задовольняти попит споживача. Від їхнього рівня залежить можливість підприємства виробляти продукцію, що конкурує із кращими світовими зразками. Такі параметри, як економічність, довговічність, безпека експлуатації, ремонтопридатність, характеризують продукцію машинобудування, а їхні високі показники забезпечують конкурентоспроможність продукції на ринку.

2. Економічні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування включають: 1) цінові параметри продукції, представлені ціною покупки й ціною споживання; 2) фактори, що визначають рівень конкурентоспроможності господарської діяльності підприємств й виражені показниками рентабельності, фінансової стійкості, прибутковості, продуктивності праці й так далі; 3) маркетингові фактори, що безпосередньо впливають на конкурентоспроможність, до складу яких входять: популярність і репутація підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринку, популярність товарної марки підприємства, наявність мережі сервісного обслуговування, ефективність роботи збутової системи, ефективність, реклами й системи стимулювання збуту, характеристики упакування, орієнтація діяльності підприємства на задоволення попиту споживача й підвищення рівня власної конкурентоспроможності.

3. Фактори мережі або фактори взаємодії з ринковим середовищем, розгляд яких набуває в сучасних умовах особливого значення, тому що є найменш вивченою сферою діяльності підприємства. Ефективність роботи машинобудівних підприємств прямо залежить від їхнього ринкового оточення й від взаємовідносин з різними бізнес-суб'єктами на ринку.

Вивчення споживачів і конкурентів, а також умов конкуренції дозволяє підприємству визначити його переваги і недоліки перед конкурентами, виробити успішні конкурентні стратегії і підтримати конкурентні переваги. Існуючі методики дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємств відрізняються різноманіттям, широтою охоплення факторів і показників конкурентоспроможності, що характеризують різні аспекти діяльності підприємств. Аналіз економічних літературних джерел показує, що переважна більшість методик пропонує аналіз конкурентоспроможності підприємств у відриві від його взаємозв'язків з партнерами по бізнесу, учасниками ринку й інших елементів зовнішнього середовища. Отже, дані методики не можуть із високим ступенем об'єктивності відбивати рівень конкурентоспроможності, тому що в сучасних економічних умовах робота підприємства в ізоляції від інших ринкових учасників не може забезпечити високої ефективності його діяльності.

Конкурентоспроможність завжди оцінюється щодо певної бази за допомогою як якісних, так і кількісних методів аналізу. Найбільш поширеним методом оцінки підприємств у вітчизняній практиці завжди був комплексний метод розрахунку рівня конкурентоспроможності на базі одиничних параметричних, групових і інтегральних показників. Комплексний метод дозволяє оцінити всі фактори, що впливають на конкурентоспроможність, з урахуванням вагомості кожного з них. Сучасні економічні умови вносять певні корективи в діяльність підприємства, у зв'язку із чим, запропоновано використовувати зазначену методику з урахуванням факторів мережі. Таким чином, у традиційну методику оцінки інтегрується блок факторів, що характеризують взаємодію підприємств-виробників з учасниками ринкової мережі (рис.1).

Застосування елементів сітьової теорії при аналізі й оцінці конкурентоспроможності підприємств дозволяє найбільш повно оцінити весь спектр факторів зовнішнього середовища, що характеризують його взаємодію з ринковим оточенням і впливають на конкурентоспроможність підприємств. Отже, інтеграція факторів, що характеризують взаємовідносини підприємства з бізнес-середовищем, у загальну систему аналізу й оцінки конкурентоспроможності дозволить:

1) найбільш повно проаналізувати фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств;

2) одержати більш точні кількісні дані про рівень конкурентоспроможності шляхом введення величин, що характеризують взаємовідносини між підприємством і іншими учасниками ринкової мережі у розрахунках показників конкурентоспроможності;

3) зробити найбільш точні прогнози про динаміку показників конкурентоспроможності залежно від змін, як на самому підприємстві, так і в зовнішньому середовищі;

4) на практиці показати значимість застосування концепції маркетингу взаємодії й сітьової теорії стосовно українських економічних умов.

Рис. 1. Методичний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств.

У другому розділі “Аналіз конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування” досліджено основні передумови формування конкурентного середовища на ринку продукції сільськогосподарського машинобудування, проаналізовано вплив конкурентів, споживачів та інших чинників на рівень конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

До основних проблем галузі можна віднести тотальне зниження попиту на вітчизняну продукцію сільськогосподарського машинобудування. Підприємства сільгоспмашинобудування в Україні за видами виробничої діяльності розглянуті в табл.1.

Таблиця 1

Підприємства галузі сільськогосподарського машинобудування

за видами виробничої діяльності

Підприємства сільськогосподарського машинобудування	Види виробничої діяльності
ВАТ “Сімферопольсільмаш”, ВАТ “Першотравневий завод сільмаш”, ВАТ “Бердянські жниварки”, ВАТ "Білоцерківсільмаш", ВАТ “Червона зірка", ВАТ “КБ Бердянськсільмаш”, ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”	Виробництво косарок, жниварок, знарядь для обробітку ґрунту, іншого допоміжного та причіпного обладнання
ВАТ „Гідросила МЗТГ”, ТОВ „Агро Мастер Плюс”, ВАТ “ВЗТА”, ТОВ „Агіо”, ВАТ “Гидросила”, ВАТ “РЗТА”	Виробництво гідроапаратури для сільгосптехніки (розподільники, циліндри, муфти, амортизатори)
ВАТ “Уманьферммаш", ВАТ "Рівнесільмаш", ВАТ “Фрегат”, ВАТ "Ковельсільмаш"	Обладнання для тваринництва
ВАТ "Завод "Львівсільмаш", ВАТ “Тернопільський комбайновий завод”, ВАТ “Херсонські комбайни”	Обладнання для рослинництва (основна техніка)
ВАТ “УкрНДІпродмаш”, ВАТ “НДІферммаш”	Фундаментальні і прикладні дослідження в області машинобудування

Запропоновані з урахуванням специфіки галузі сільськогосподарського машинобудування принципи формування промислової ринкової мережі в галузі сільськогосподарського машинобудування, зокрема:

- принцип довгострокової взаємодії учасників у мережі, обумовлений тривалістю наступних тимчасових інтервалів: тривалість оборотного циклу (1,5-3 роки), період безремонтної служби устаткування (2-5 років), загальний строк експлуатації (10-15 років), і передбачає залучення до взаємодії виробників, споживачів, посередників, субпостачальників, партнерів і конкурентів;

- принцип внутрішньомережної координації планів;

- принцип орієнтації на стабільність взаємовідносин мережі, обумовлений комплектністю поставки устаткування підприємствам машинобудування відповідно до замовлення;

- принцип адаптивності, що припускає орієнтацію учасників на взаємовигідне співробітництво за рахунок взаємної адаптації;

- принцип консолідації зусиль у мережі;

- принцип посилення ступеня структурованості мережі в часі;

- принцип динамічності сітьової структури й орієнтації на постійне поліпшення сітьової структури за рахунок установлення нових зв'язків, що означає постійно змінюваний за часом склад учасників.

- принцип формування мережі на основі галузевої приналежності учасників, який означає, що формування, розвиток і зміна мережі відбувається в межах галузі сільськогосподарського машинобудування;

- принцип прагнення до централізації управління у збуті.

Виявлено, що основними передумовами формування ринкової мережі в даній галузі є:

1) можливість подолання кризової ситуації, що склалася в галузі машинобудування, зокрема сільськогосподарського, за рахунок консолідації зусиль всіх учасників мережі і орієнтації на підвищення конкурентоспроможності кожного з учасників;

2) розподіл ресурсів відповідно до сітьової позиції кожного з учасників;

3) необхідність координації діяльності в ринковій мережі в процесі здійснення комплектного постачання;

4) єдина галузева приналежність учасників мережі;

5) наявність регулярних комунікацій між учасниками, що дає підставу вважати їх повноправними учасниками мережі.

В процесі проектування, виробництва і реалізації комплектуючих сільськогосподарської техніки відбувається постійна взаємодія різних учасників галузі, яку за характером можна розділити на зовнішню і внутрішню.

Процес внутрішньої взаємодії - це діяльність взаємозв'язаних і взаємозалежних підрозділів підприємства-виробника і окремих працівників, здійснювана в ході проектування, виготовлення і реалізації продукції. Під взаємодією зовнішнього характеру необхідно розуміти встановлення довготривалих відносин між підприємством-виробником і навколишнім бізнес-середовищем, з метою взаємовигідної співпраці і зрештою підвищення рівня конкурентоспроможності, як самого продуцента, так і решти бізнес-партнерів.

Отже, можна констатувати наявність у машинобудівній галузі ринкової мережі, що включає підприємство-виробника сільськогосподарської техніки та комплектуючих до неї і ринкових суб'єктів, які взаємодіють з ним, тобто про сукупність взаємозв'язаних бізнес-суб'єктів, державних, суспільних і кредитних інститутів, об'єднаних за допомогою комерційних, інформаційних, технологічних, юридичних і соціальних зв'язків і прагнучих до зменшення ризику, невизначеності в галузі і до взаємовигідної діяльності.

Взаємодія між учасниками ринкової мережі починається по мірі підготовки до здійснюваного проекту і може носити разовий або постійний характер, залежно від намірів і цілей учасників, а також залежно від кон'юнктури ринку, яка обумовлює динамічність сітьової структури.

Тісні зв'язки між далеко віддаленими один від одного етапами існування виробу примушують замовника і виробника удаватися до дослідження взаємозалежностей між наслідками і їх віддаленими причинами. Успішна реалізація проекту з розробки, виготовлення, монтажу і експлуатації сільськогосподарської техніки й устаткування залежить від узгоджених дій всіх учасників, залучених до здійснення даного проекту, на всіх стадіях процесу взаємодії.

Робота підприємства галузі сільгоспмашинобудування багато в чому залежить від замовників/покупців продукції і орієнтована на задоволення їх попиту.

Таким чином, відповідно до принципів маркетингу взаємодії при аналізі конкурентоспроможності підприємства необхідно розглядати споживача як основний елемент сітьової взаємодії і орієнтувати діяльність на задоволення споживчого попиту. Виходячи з аналізу споживча база ВАТ “Гідросила МЗТГ” в період з 2002 по 2007 рр. значно розширилася головним чином за рахунок освоєння нових ринків в країнах, що розвиваються - Азії і Латинській Америці.

У період з 2003 по 2006 рр. робота ВАТ “Гідросила МЗТГ” відрізнялася нестабільністю через загальноекономічну кон'юнктуру і внутрішні проблеми підприємства. На даний момент обсяг випущеної товарної продукції зростає все більшими темпами.

Так, завод в 2007 році збільшив доход від реалізації на 15,3% в порівнянні з 2006 - з 52389,9 тис. грн до 61874,6 тис. грн. Зростання виробництва продукції склало 37%. Постачання продукції ВАТ “Гідросила МЗТГ” в країни далекого зарубіжжя зросли з 6,66% до 7,41%. На кінець 2007 р. частка ринку ВАТ “Гідросила МЗТГ” по гідророзподільниках на території країн СНД перевищила 53%.

Обсяг капітальних інвестицій у власне виробництво виріс більше ніж в 2,2 рази: з 1585,1 тис. грн в 2006 р. до 5110 тис. грн в 2007 р. Інвестиції були спрямовані на впровадження нових технологій і закупівлю сучасного обладнання. Тенденція розвитку попиту поступово переходить від стану спаду до стабілізації, а на окремо узятих ринках спостерігається стійке зростання попиту на продукцію ВАТ “Гідросила МЗТГ”.

Споживачі здійснюють вплив на конкурентоспроможність підприємства за наступними напрямами: розширення номенклатури продукції, що випускається, або диверсифікація продукції; підвищення технічного рівня продукції, що випускається; розробка гнучкої цінової політики відповідно до індивідуальних запитів споживача; задоволення споживчого попиту впродовж всього процесу взаємодії; підвищення рівня гарантійного і післяпродажного обслуговування покупців; розробка системи технічної підтримки і консалтингу; адаптація існуючих проектних розробок залежно від технічних умов і попиту споживача.

В результаті проведеного маркетингового дослідження діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” виявлено, що найбільший позитивний вплив на діяльність заводу здійснює кількість потенційних споживачів і кваліфікаційні характеристики робочої сили. Негативний вплив на діяльність заводу здійснюють наступні фактори: загальний рівень економічного розвитку, система оподатковування, якість економічного законодавства, рівень розвитку конкурентних відносин.

Політико-правове середовище має загальний негативний вплив на діяльність підприємства, але серед позитивних рис слід зазначити деяку лібералізацію митної політики в комплексі з її практичною реалізацією. Готовність ВАТ “Гідросила МЗТГ” до реалізації маркетингової стратегії наведено в табл. 2. Оціночна шкала: 0,1 - не проявляється, 0,2 - проявляється дуже слабко, 0,3 - проявляється слабко, 0,4 - проявляється не повністю, 0,5 - проявляється повністю.

Таблиця 2

Показники оцінки готовності ВАТ «Гідросила МЗТГ» до реалізації маркетингової стратегії

Ознаки, що проявляються	Оцінка ступеню прояву ознаки	Оцінка
Визначеність місії	проявляється слабко	0,3
Визначеність цілей і стратегій підприємства	проявляється слабко	0,3
Наявність налагодженого механізму збору, аналізу й обробки маркетингової інформації	проявляється не повністю	0,4
Робота з підвищення конкурентноздатності підприємства	проявляється не повністю	0,4
Адаптованість підприємства до можливостей, що відкриваються	не проявляється	0,1
Орієнтованість поточного управління на виконання стратегічних завдань підприємства	проявляється не повністю	0,4
Організаційний розподіл завдань стратегічного управління від завдань оперативного управління	не проявляється	0,1
Наявність штабних підрозділів, що здійснюють внутрішньофірмове консультування з питань стратегічного розвитку	не проявляється	0,1
Запрошення сторонніх консультантів для рішення неспецифічних завдань	проявляється не повністю	0,4
Постійне інформування персоналу про стратегічні цілі і плани підприємства	проявляється слабко	0,3
Високий рівень корпоративної культури	проявляється слабко	0,3
Наявність на підприємстві ефективно працюючого маркетингового підрозділу	проявляється слабко	0,3
Підсумковий рейтинг	-	0,283

Виявлено, що на підприємстві застосовується стратегія утримання. Маркетингові дослідження в цьому випадку покликані в основному вирішувати завдання дослідження ринку, поповнення відповідними даними системи маркетингової інформації і частково - розв'язувати проблеми оцінки стану ринку й прогнозу його розвитку.

У третьому розділі “Напрями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування” обумовлена доцільність використання інтегрального показника для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства сільськогосподарського машинобудування, визначені шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства в ринковій мережі за рахунок удосконалення маркетингової діяльності з метою підвищення іміджу підприємства та підвищення рівня обслуговування споживачів і якості продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Аналіз діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” показав, що така сфера, як маркетинг на даному підприємстві майже відсутня і тому запропоновано створення маркетингової служби або відділу на підприємстві, яка складається з чотирьох осіб на чолі з начальником відділу.

З метою збільшення прибутку і підвищення конкурентоспроможності ВАТ “Гідросила МЗТГ” маркетингових відділ може користуватися великою кількістю інструментарію для досягнення зазначеної мети, а саме: використовувати рекламу, проводити різноманітні акції та презентації, надавати споживачам знижки, картки постійних клієнтів та інші.

Аналіз такого засобу стимулювання збуту продукції як реклама показав, що рекламування власної продукції не тільки спрямоване на повідомлення потенційним споживачам про властивості і характеристики продукції, яка виробляється, але й виконує соціально-психологічну функцію.

Застосування брендингу на підприємстві дозволить сформувати психологічну прихильність споживачів до власної марки продукції. Це сприятиме зниженню ступеню вразливості господарської і комерційної діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” від маркетингових дій конкурентів і криз, збільшенню прибутку, надасть додаткові можливості і переваги з просування власної марки, а також дозволить підприємству підвищити рентабельність, ефективність маркетингових комунікацій і рівень конкурентоспроможності за існуючих умов господарювання.

Нами розраховано інтегральний показник конкурентоспроможності ВАТ “Гідросила МЗТГ”.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства проводиться за формулою:

,

де - групові показники за блоками технічних, економічних та сітьових факторів відповідно; С - показник, що відображає співвідношення вартісних параметрів продукції оцінюваного підприємства та підприємства, прийнятого за базу порівняння.

У результаті проведених розрахунків визначена загальна конкурентоспроможність ВАТ “Гідросила МЗТГ”, яка дорівнює 0,75. Виходячи з наведених розрахунків, найменш конкурентоспроможним напрямком діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” є взаємовідносини з ринковим оточенням підприємства. Розвиток і інвестування грошових засобів у даний напрямок діяльності просто необхідний, але утруднений в силу загального кризового положення в промисловості в цілому, нестачі інвестиційних ресурсів, труднощів з відновленням основних фондів.

Сервісне обслуговування споживача продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування є одним із засобів стимулювання збуту на ринку продукції виробничо-технічного призначення. В умовах конкуренції надання додаткових послуг є одним з чинником підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Отже, організація передпродажного, сервісного й гарантійного обслуговування, а також надання додаткових послуг на промислових ринках є одним з основних факторів довгострокового і плідного співробітництва підприємства-виробника й підприємства-покупця в промисловій мережі. Це, у свою чергу дозволяє підприємствам одержувати конкурентну перевагу, і викликає зацікавленість учасників промислової мережі в співробітництві один з одним і в підсумку підвищує рівень конкурентоспроможності підприємств галузі сільськогосподарського машинобудування.

Таким чином, аналіз діяльності підприємства і розроблена матриця SWOT - аналізу ВАТ “Гідросила МЗТГ” дозволяє визначити першочергові заходи, які повинно провести підприємство з метою збільшення рівня власної конкурентоспроможності на даному етапі, а саме: скорочення строків виготовлення устаткування, що поставляється, і підвищення його технічного рівня; підтримка ініціативної участі в програмах реконструкції й модернізації устаткування; можливе продовження терміну служби устаткування за рахунок модернізації й ремонту, а потім послідовне введення нових потужностей; вдосконалення інформаційного забезпечення; розгляд можливості спільної роботи ВАТ “Гідросила МЗТГ” із закордонними компаніями за окремими проектами; мінімізація кількості посередників та обов'язкове узгодження ціни встаткування між виробником і посередником перед проведенням продажу; створення представництв заводу в країнах з перспективними ринками, що дозволить використовувати дешеві матеріали й робочу силу й значно знизити вартість обладнання; розширення ринків малого й середнього устаткування; використання консолідованих виробничих потужностей, фінансових, технологічних ресурсів та удосконалення управління всіма чинниками інтенсифікації; покращення технологій виробництва, збільшення фінансування НДДКР та інші заходи. Зазначені заходи покликані значно підвищити існуючий рівень конкурентоспроможності ВАТ “Гідросила МЗТГ”, його імідж та дозволять підприємству отримати суттєві конкурентні переваги на вітчизняному ринку продукції сільськогосподарського машинобудування в сучасних ринкових умовах господарювання.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено систематизацію, теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення важливого науково-практичного завдання щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Основні висновки дослідження полягають у наступному:

1. Проаналізувавши сутність і зміст поняття конкурентоспроможності підприємства, виявлено, що існуючі визначення зосереджують увагу на техніко-економічних характеристиках продукції, яка випускається, і вони формуються на підприємстві-виробнику, або на внутрішніх показниках діяльності продуцента. Сучасні ж умови розвитку промисловості й економіки в цілому вимагають обов'язкового обліку факторів зовнішнього середовища при аналізі й оцінці конкурентоспроможності як продукції, так і підприємства.

Отже, конкурентоспроможність підприємства запропоновано визначити, як потенційну і реальну здатність підприємств сільськогосподарського машинобудування здійснювати ефективну взаємодію з ринковим оточенням в процесі проектування, виробництва й реалізації конкурентоспроможної продукції та забезпечувати собі активну позицію на ринку. Це сприятиме зниженню рівня невизначеності й ризику в процесі виробничо-збутової діяльності підприємств, підвищенню якості стратегічного планування й прогнозування результатів діяльності господарюючого суб'єкта та рівня конкурентоспроможності продукції, а також збереженню конкурентної позиції, а в перспективі збільшенню частки ринку, що належить підприємству.

2. В процесі аналізу факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування сформовано систему факторів конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування з усіма притаманними їй властивостями, яка включає в себе:

1) технічні фактори галузі, що описують стан виробничої, технологічної й науково-дослідної бази підприємства, а також споживчі властивості продукції;

2) економічні фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування включають: цінові параметри продукції, представлені ціною покупки й ціною споживання; фактори, що визначають рівень конкурентоспроможності господарської діяльності підприємств; маркетингові фактори (популярність і репутація підприємства на внутрішньому й зовнішньому ринку, популярність товарної марки підприємства, наявність мережі сервісного обслуговування, ефективність, реклами й системи стимулювання збуту продукції тощо), що здійснюють безпосередній вплив на конкурентоспроможність;

3) фактори мережі, сукупність яких складають фактори взаємодії підприємства з ринковим оточенням.

3. Аналіз існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємств показав, що розроблені раніше вітчизняні і закордонні методики повністю не задовольняють сучасних умов господарювання. Нами запропоновано метод комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємств з урахуванням факторів мережі, що ґрунтується на застосуванні інтегрального показника конкурентоспроможності та бальної оцінки. Одиничні параметричні показники конкурентоспроможності при цьому згруповані в три блоки: технічний, економічний та блок мережі. Це дозволить провести оцінку конкурентоспроможності підприємств за ключовими напрямками їх діяльності без значних матеріальних витрат і затрат часу, що є досить важливим фактором в сучасних умовах і має стати підґрунтям для розробки ефективних управлінських рішень в системі управління конкурентоспроможністю підприємства.

Методика застосування елементів сітьової теорії запропонована нами може бути використана для базової оцінки конкурентоспроможності будь-якого підприємства сільськогосподарського машинобудування за ключовими напрямками діяльності.

4. З урахуванням специфіки галузі сільськогосподарського машинобудування запропоновані принципи формування промислової ринкової мережі в галузі сільськогосподарського машинобудування: довгострокової взаємодії учасників у мережі; внутрішньомережної координації планів; орієнтації на стабільність мережних взаємовідносин; динамічності сітьової структури й орієнтації на постійне поліпшення сітьової структури за рахунок установлення нових зв'язків; консолідації зусиль у мережі; посилення ступеня структурованості мережі в часі; формування мережі на основі галузевої приналежності діячів; прагнення до нейтралізації керування й збуту.

5. У процесі проектування, будівництва і продажу комплектуючих сільськогосподарської техніки відбувається постійна взаємодія різних учасників галузі, яке за його характером можна розділити на зовнішнє і внутрішнє. Виявлено, що у машинобудівній галузі є ринкова мережа, що включає підприємство-виробника сільськогосподарської техніки та комплектуючих до неї і ринкових суб'єктів, які взаємодіють з ним, тобто про сукупність взаємозв'язаних бізнес-суб'єктів, державних, суспільних і кредитних інститутів, об'єднаних за допомогою комерційних, інформаційних, технологічних, юридичних і соціальних зв'язків і які прагнуть до зменшення ризику, невизначеності в галузі і до взаємовигідної діяльності.

6. В процесі дослідження споживачів продукції встановлено, що вони впливають на конкурентоспроможність підприємства за наступними напрямами: розширення номенклатури або диверсифікація продукції; підвищення технічного рівня продукції; розробка гнучкої цінової політики відповідно до індивідуальних запитів споживача; задоволення споживчого попиту впродовж всього процесу взаємодії; підвищення рівня гарантійного і післяпродажного обслуговування покупців; розробка системи технічної підтримки і консалтингу; адаптація існуючих проектних розробок залежно від технічних умов і попиту споживача.

7. Проведено маркетингове дослідження діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” в ході чого виявлено, що на підприємстві застосовується стратегія утримання своїх позицій на ринку. Маркетингові дослідження в цьому випадку покликані в основному вирішувати завдання дослідження ринку, поповнення відповідними даними системи маркетингової інформації і частково розв'язувати проблеми оцінки стану ринку й прогнозу його розвитку. Складена матриця SWOT-аналізу, на основі якого сформульовано перелік першочергових заходів, які повинен провести завод для вдосконалювання системи управління маркетингом.

8. Аналіз діяльності підприємства та його взаємодії з іншими суб'єктами ринку показав, що маркетингова діяльність на підприємстві практично відсутня. З метою підвищення іміджу підприємства пропонується удосконалення маркетингової діяльності ВАТ “Гідросила МЗТГ” шляхом створення на підприємстві маркетингового відділу, до основних завдань якого слід віднести дослідження ринку, каналів збуту, нововведення, ціноутворення, стимулювання збуту і реклами, комунікаційні зв'язки, складання маркетингових планів та їх виконання тощо.

Розглянуто доцільність покращення рекламної кампанії підприємства та її ефективність, а також застосування такого маркетингового інструменту, як брендинг. Це дозволить ВАТ “Гідросила МЗТГ” сформувати стійку психологічну прихильність споживачів торгівельній марці підприємства і таким чином, створити довгострокову перевагу в конкурентній боротьбі, підвищити імідж підприємства і його рівень конкурентоспроможності на вітчизняному ринку продукції підприємств сільськогосподарського машинобудування.

Першочерговими заходами з підвищення рівня конкурентоспроможності ВАТ “Гідросила МЗТГ” визначені: істотне зниження цін на поставки й послуги; скорочення строків виготовлення устаткування, що поставляється, і підвищення його технічного рівня; підтримка ініціативної участі в програмах реконструкції й модернізації устаткування; додаткове зниження загальної ціни устаткування, шефмонтажу й пуско-налагоджуваних робіт; спільна робота із закордонними компаніями; розробка єдиного стратегічного маркетингового плану; збільшення фінансування НДДКР; розширення ринків малого й середнього устаткування; мінімізація кількості посередників; використання консолідованих виробничих потужностей, фінансових, технологічних ресурсів; удосконалення управління всіма чинниками інтенсифікації; вдосконалення інформаційного забезпечення; покращення технологій виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Селезньова О. В. Фактори конкурентоспроможності, що сприяють ефективному функціонуванню промислових підприємств / О. В. Селезньова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 6. - С. 266-269.

Селезньова О. В. Сутність економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств / О. В. Селезньова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 298-301.

Селезньова О. В. Теоретичні основи визначення конкурентоспроможності підприємства / О. В. Селезньова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 230-233.

Селезньова О. В. Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності підприємства / О. В. Селезньова // Економіка та держава. - 2007. - № 6. - С. 31-33.

Селезньова О. В. Особливості аналізу процесів взаємодії між суб'єктами в ринковій мережі і їх вплив на конкурентоспроможність підприємства / О. В. Селезньова // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 23. - С. 38-40.

Селезньова О. В. Особливості формування моделі основних факторів конкурентоспроможності промислового підприємства / О. В. Селезньова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 2. - С. 217-222.

Селезньова О. В. Вплив ринкової мережі на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування / О. В. Селезньова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 1. - С. 266-269.

Селезньова О. В. Аналіз чинників, які впливають на конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування в сучасних умовах господарювання / О. В. Селезньова // Агросвіт. - 2009.- №4. - С.55-60.

Селезньова О. В. Особливості процесу управління фінансовими ресурсами підприємств сільськогосподарського машинобудування / О. В. Селезньова // Агросвіт. - 2009.- №5. - С.43-45.

Селезньова О. В. Основні принципи формування ринкової мережі в галузі сільськогосподарського машинобудування / О. В. Селезньова // Економічний простір. - 2009.- №22/1. - С.261-268.

Публікації за матеріалами конференцій:

Селезньова О. В. Використання сітьового підходу при оцінюванні конкурентоспроможності промислового бізнес-суб?єкта / О. В. Селезньова // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: міжнар. наук. конф.: тези допов. в 3-х т. - Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - Т.1. - С. 362-363.

Селезнева Е. В. Финансовые ресурсы как фактор влияния на конкурентоспособность промышленного предприятия / Е. В. Селезнева // Финансовые рынки и институты: междунар. науч.-прак. конф.: Бизнес Информ- ХНЭУ, Харьков. - 2007. - №12(1). - С. 42-44.

Селезньова О. В. Інноваційна діяльність як складова стратегії підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва / О. В. Селезньова // Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції: міжнар. наук.-прак. конф.: тези доп. і повід. / [НАН України, Ін-т економіки пром-ті; редкол.: О. І. Амоша (відп.ред.) та ін.]. - Донецьк, 2007. - С. 204-206.

Селезньова О. В. Методичні рекомендації з підвищення рівня конкурентоспроможності промислових підприємств в ринковій мережі / О. В. Селезньова // Управління сьогодні та завтра: міжнар. управ. форум. - Університетські наукові записки. - Хмельницький, 2008. - №3 (ІІ). - С. 334-335.

Селезньова О. В. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування в сучасних умовах / О. В. Селезньова // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: матеріали міжнар. наук. конф. у 3 част. - Київ, 2009. - Ч.ІІІ. - С. 128-130.

АНОТАЦІЯ

Селезньова О. В. Конкурентоспроможність підприємств сільськогосподарського машинобудування - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009. В дисертації досліджено теоретичні основи, науково-методичні рекомендації щодо забезпечення та підвищення конкурентоспроможності підприємств сільськогосподарського машинобудування.

...