Взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

УДК 339.3:339.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ВЗАЄМОДІЯ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

ДАНИЛЕНКО ОЛЕНА

ЛЕОНІДІВНА

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Гриценко Анлрій Андрійович, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Філіпенко Антот Сергійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри світового господарства та міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Андросова Тетяна Василівна, Харківський державний університет харчування та торгівлі, завідувач кафедри міжнародної економіки

Захист відбудеться „31” жовтня 2008 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61002, м.Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м.Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий „30” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М.Соболєв

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економіки України одночасно пов'язаний з ринковою трансформацією та складними й суперечливими процесами глобалізації, які виступають об'єктивними детермінантами формування як напрямків, так і результатів соціально-економічного розвитку. Необхідність органічного входження України на рівноправних умовах до системи світового господарства означає трансформацію економічних відносин та послідовний перехід до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього ринку. Це завдання ускладнюється розвитком нових форм зовнішньоекономічних відносин та трансформацією якісних параметрів ринкових відносин під впливом глобалізаційних процесів. Крім того, зростаюча відкритість економіки країни зумовлює відповідну залежність внутрішнього ринку від зовнішнього, та підсилює їх взаємодію, яка характеризується складним, багаторівневим, різноспрямованим та взаємним впливом основних елементів ринків. У цьому контексті важливим стає визначення умов, за яких взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків позитивно впливає на стабільний соціально-економічний розвиток. Ключове місце у цьому процесі повинна займати політика держави, яка має спиратися на вичерпну інформацію про основні тенденції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові розробки зарубіжних і вітчизняних економістів. Глобалізаційним аспектам розвитку економіки присвячені роботи зарубіжних вчених У. Бека, П. Дікена, М. Кастельса, Д. Родріка, Дж. Сакса, Дж. Стігліца, Е. Уорнера, Т. Фрідмана та ін., у тому числі російських вчених В. Бєлоліпецького, С. Глазьєва, С. Долгова, Е. Кочетова, Б. Кузика, А. Холопова, Ю. Яковца та ін. Теоретичні питання зв'язку глобалізаційних процесів і внутрішньогосподарської діяльності щодо транзитивної економіки досить широко розглядаються у сучасній економічній літературі такими вітчизняними науковцями, як В. Базилевич, О. Власюк, М. Долішній, Л. Лазебник, Д. Лук'яненко, С. Макуха, О. Рогач, О. Черепніна, А. Чухно, Т. Циба, О. Шнипко та ін.

Окремі аспекти дослідження внутрішнього ринку, інституцій та їх ролі для економічного розвитку України знайшли своє відображення у роботах В. Гейця, А. Гриценка, С. Давиденка, О. Михайленко, Т. Осташко, В. Попової, В. Точиліна, О. Яременка та ін.; зовнішньоекономічної діяльності та політики - у роботах Т. Вахненко, В. Гацька, Я. Жаліла, В. Сіденка, А. Філіпенка та ін.; формування валютно-курсової політики в Україні - у роботах Я. Белінської, О. Береславської, А. Гальчинського, І. Крючкової, Ю. Харазішвілі та ін.

Водночас, відкритість економіки країни, незважаючи на складність та неоднозначність об'єкта дослідження, здебільшого розглядається з точки зору впливу зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування на економічне зростання. Це не відображає повною мірою всієї складності відкритості економіки та різноманітності форм і напрямів взаємодії суб'єктів внутрішнього та зовнішнього ринків. Велика кількість робіт присвячена дослідженню внутрішнього ринку та його впливу на економічний розвиток країни, а також зовнішнього ринку у розрізі вивчення структури та динаміки зовнішньоекономічної діяльності. Але залишаються недостатньо вивченими теоретичні питання, що розкривають зміст взаємодії внутрішнього попиту та пропозиції із зовнішніми попитом і пропозицією. Всеохоплюючі процеси глобалізації та інформатизації суспільства висувають потребу теоретичного осмислення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків у нових умовах. Таким чином, необхідність вироблення цілісного уявлення про стан та зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків зумовлює потребу дослідження цих питань у контексті зростаючої відкритості національної економіки та глобальних тенденцій розвитку світового господарства. Це зумовило вибір теми дослідження та визначення його основних завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідницької теми кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна «Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень» (№ держ. реєстрації 0104U000675).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні основних напрямів та економічного змісту взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, впливу відкритості економіки на цей процес та розкритті механізму регулювання внутрішнього та зовнішнього ринків для потреб ринкової трансформації і підвищення ефективності інтеграції країни у світове господарство. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

- виявити основні передумови розширення і посилення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків за сучасних умов глобалізації суспільства;

- проаналізувати й систематизувати наслідки різноспрямованого впливу глобалізації та відкритості економіки країни на інтенсивність і структуру взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків;

- визначити економічний зміст, структуру та динаміку взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації;

- дати визначення поняття внутрішнього та зовнішнього ринків у сучасному вимірі світогосподарських процесів глобалізації;

- розкрити сутність і основні напрями впливу зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку транзитивних економік;

- визначити роль внутрішнього ринку для розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення та механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є внутрішній та зовнішній ринки в умовах ринкової трансформаційної економіки та процесів глобалізації.

Предметом дослідження виступає система економічних відносин між суб'єктами внутрішнього та зовнішнього ринків відносно формування внутрішнього попиту, внутрішньої пропозиції, зовнішнього попиту і зовнішньої пропозиції, а також роль останніх у забезпеченні умов ринкової трансформації, розширення зовнішньоекономічних зв'язків і економічного розвитку країни в умовах глобалізації.

Методи дослідження. Для реалізації мети та вирішення завдань дослідження використані такі методи наукового пізнання: метод індукції і дедукції, який дозволив із усього розмаїття економічних наслідків впливу глобалізації на ринкову трансформацію економіки України узагальнити ті напрями, які пов'язані із становленням і розвитком її відкритості як важливої передумови взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; метод аналізу та синтезу, на основі якого запропоновано комплексну класифікацію складових відкритості економіки, а також досліджено основні напрями впливу внутрішнього ринку на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього ринку; метод системного аналізу, який дав можливість узагальнити і систематизувати ряд найновітніших тенденцій розвитку ринкових відносин, визначити вплив останніх на зміни основних елементів ринку та відносин між його суб'єктами, а також запропонувати визначення внутрішнього та зовнішнього ринків з урахуванням терміну «економічний простір країни»; метод кластерного аналізу дозволив розподілити галузі економіки, які характеризуються сильною диференціацією та виділити три однорідних кластери за показниками відкритості; статистичні методи використані для оцінки основних якісних і кількісних тенденцій у зовнішній торгівлі товарами та послугами.

Інформаційну базу дослідження складають: наукові роботи іноземних та вітчизняних авторів з проблем зовнішньої торгівлі транзитивних країн, розвитку їх внутрішнього ринку, наслідків глобалізації та формування зовнішньоекономічних стратегій; публікації у наукових періодичних виданнях; звіти, огляди та рейтингові оцінки міжнародних організацій та фондів (Міжнародного валютного фонду, фонду Heritage, Світового банку, Конференції ООН з торгівлі та розвитку, компанії A. T. Kearney, Організації економічного співробітництва та розвитку); матеріали досліджень українських науково-дослідних інститутів, дані Державного комітету статистики України; особисті розрахунки здобувача.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розкритті механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації. Важливі результати, які містять наукову новизну і отримані автором особисто, полягають в наступному:

Уперше:

1. на основі багатоаспектного аналізу відкритості економіки з'ясовано її складну структуру і запропоновано адекватну їй комплексну класифікацію, яка включає внутрішню і зовнішню відкритість; відкритість сфер економічної діяльності: фінансову (ринку грошових ресурсів та ринку фінансових послуг), торговельну (ринку товарів та послуг, ринку технологій та ринку інформації), ринку трудових ресурсів; державного та приватного секторів;

2. розкрито економічний зміст та механізм регулювання взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків в умовах глобалізації шляхом виявлення співвідношень внутрішніх і зовнішніх компонентів попиту та пропозиції, впливу на них через систему важелів державної політики (промислової, аграрної, валютно-курсової, кредитної, митно-тарифної, інвестиційної, бюджетно-податкової та політики розвитку підприємництва) з метою стимулювання зростання внутрішнього попиту та імпортозаміщення, експорту високотехнологічної продукції та розвитку і диверсифікації внутрішньої пропозиції.

Удосконалено:

3. уявлення про зміст економічного простору за рахунок включення до його складу діяльності віртуальних підприємств, нематеріальних форм руху товарів, вартості, інформаційних послуг, знань, здібностей, глобального капіталу та ін.;

4. визначення внутрішнього і зовнішнього ринків на основі використання поняття економічного простору країни:

внутрішній ринок представляє собою систему економічних відносин між суб'єктами, які формують як попит, так і пропозицію в межах економічного простору країни при певному рівні цін відповідно до законів товарного виробництва і грошового обігу;

зовнішній ринок - це система економічних відносин між резидентами даної країни та нерезидентами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг в межах міжнародного економічного простору з урахуванням співвідношення цін на вітчизняні та іноземні блага, а також обмінного курсу національних валют.

Дістало подальшого розвитку:

5. характеристика впливу різних складових взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків на рівень конкурентоспроможності національних виробників;

6. розкриття вирішального впливу інноваційно-інвестиційної, валютно-курсової та інтеграційної політик при виборі домінування стратегій експортоорієнтації або імпортозаміщення в різних секторах транзитивних економік;

7. обґрунтування положення про вплив внутрішнього ринку на диверсифікацію зовнішньоекономічної діяльності шляхом розширення внутрішнього попиту, розвитку високотехнологічної пропозиції, інституційного середовища, транспортної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Положення дисертації містять розробки теоретичної бази дослідження основних напрямів взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, аналізу можливих дисбалансів і обмежень, які можуть бути використані як елементи вивчення моделей та напрямів розвитку внутрішнього ринку та зовнішньоекономічних зв'язків.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження у навчальному процесі, для викладання курсів лекцій та спецкурсів, а також при подальших дослідженнях, спрямованих на вдосконалення системи державного управління внутрішньо- та зовнішньоекономічними процесами для визначення основних пріоритетів розвитку внутрішнього та зовнішнього ринку.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались на чотирьох науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і наука без меж - 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні» (м. Харків, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі» (м. Харків, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою» (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні положення, висновки і результати дисертаційної роботи викладено у 9 роботах загальним обсягом 2,97 д.а., з них 5 статей у наукових фахових виданнях, обсягом 2,33 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, трьох додатків та списку використаної літератури, що налічує 179 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 190 сторінок, з них 165 - основного тексту. Дисертація містить 12 таблиць та 13 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено ступінь її наукової розробки, сформульовано ціль та завдання дослідження, визначено методи дослідження, розкрито основні положення новизни та їх практичне значення, наведено основні наукові результати.

У першому розділі - «Теоретичні і методологічні засади вивчення взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків» - викладено основні теоретичні та методологічні положення щодо дослідження взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, а саме: розкрито сутність та основні чинники глобалізації як об'єктивної передумови взаємодії внутрішнього й зовнішнього ринків; систематизовано складові відкритості економіки; розкрито економічний зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків; розглянуто зовнішньоекономічні стратегії для транзитивних економік як основу формування зовнішньої орієнтації економіки.

Дослідження процесу глобалізації, його економічних чинників дозволило виявити основні передумови і напрями формування складної системи зв'язків між суб'єктами внутрішнього та зовнішнього ринків. До тенденцій глобального розвитку, які змінюють характер зв'язків між суб'єктами ринку, а також призводять до асиметрії у структурі взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, можна віднести: зміни у співвідношенні різних секторів та галузей економіки з переважанням високотехнологічних і наукоємних виробництв; випереджальні темпи зростання торгівлі порівняно з темпами зростання виробництва; глобальний характер процесу створення технологій; об'єднання країн у торговельні й інші союзи та часткове делегування їм функцій управління; стандартизація світового попиту на окремих ринках внаслідок використання ТНК глобальних маркетингових стратегій; фрагментація виробничого процесу тощо.

Всебічне вивчення багаторівневих, складних і суперечливих процесів, пов'язаних із глобалізацією, підходів та методологічних засад кількісного аналізу та оцінки глобалізації і відкритості економіки з боку цілого ряду міжнародних організацій дозволило систематизувати різні складові відкритості економіки. За основу обрано напрями, суб'єкти та структура зовнішньоекономічних зв'язків (рис. 1). Виділення внутрішньої і зовнішньої відкритості обумовлено тим, що здійснення зовнішньоекономічних зв'язків відбувається у двох напрямах: в країну та з країни, при цьому основні детермінанти ефективності здійснення зовнішніх операцій суттєво відрізняються. Традиційно глобалізація розглядається як процес, який призводить до взаємних інтеграційних процесів економік світу. Однак для транзитивних економік доступ до ринків інших країн може бути ускладненим в силу структурних і якісних параметрів економіки цих країн. Це зумовлює односпрямовану відкритість економіки і створює суттєві дисбаланси у взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків.

На основі дослідження існуючих підходів у економічній літературі до аналізу відкритості економіки за різними сферами економічної діяльності у дисертації виділено фінансову відкритість (ринку грошових ресурсів та ринку фінансових послуг), торговельну (ринку товарів і послуг, ринку технологій та ринку інформації), а також відкритість ринку трудових ресурсів. Інформація і технології, з одного боку, стають сьогодні основними факторами економічного зростання, а з іншого - чинниками підвищення торговельної відкритості, що обумовлює важливість моніторингу відкритості ринку технологій та інформації разом із відкритістю ринку товарів і послуг. Також розкрито вплив відкритості державного сектору на взаємодію внутрішнього та зовнішнього ринків через формування державного зовнішнього боргу та залучення до глобальних політичних процесів (членство у міжнародних організаціях).

Дослідження стану фактичної відкритості економіки країни за означеними напрямками дозволило зробити ряд висновків. Так, незважаючи на те, що українська економіка характеризується високою торговельною відкритістю (у 2006 та 2007 рр. обсяг зовнішньоторговельних операцій дорівнював 96% від ВВП), не можна говорити про той баланс відкритості, який би забезпечував стимулюючий вплив на оздоровлення економіки країни. Навіть високі експортні показники (45% від обсягу ВВП у 2007 р. та 47% - у 2006 р.) не є переконливим свідченням про достатню зовнішню відкритість економіки, яка саме і характеризує потенціал доступу на світовий ринок. Причинами цього є структурні дисбаланси зовнішньої торгівлі України, які зводять нанівець позитивні ефекти від торговельної відкритості економіки. Цьому сприяє і те, що фінансова відкритість, відкритість ринків технологій та інформації, так само, як і включення України в глобальні політичні процеси, залишаються на досить низькому рівні.

У роботі розкрито економічний зміст взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків на основі дослідження складних, взаємних і різноспрямованих зв'язків основних елементів ринків. Об'єктивна спроможність ринку до встановлення рівноважних цін шляхом досягнення рівноваги між попитом і пропозицією є основою вивчення співвідношення зовнішнього та внутрішнього ринків з урахуванням попиту та пропозиції, які формують суб'єкти цих ринків.

Реальна ринкова ціна, як правило, вища або нижча за вартість і залежить від того, які фактори ціноутворення переважають. При взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків утворюються три напрями взаємодії попиту і пропозиції, які мають різні умови та фактори формування ціни:

- співвідношення внутрішнього попиту і внутрішньої пропозиції;

- співвідношення зовнішнього попиту і внутрішньої пропозиції;

- співвідношення внутрішнього попиту і зовнішньої пропозиції.

Вивчення трьох напрямів взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, а також дії комплексу факторів, що пов'язані з ціноутворенням, дозволило зробити ряд узагальнень. Ціноутворення у межах співвідношення внутрішнього попиту та внутрішньої пропозиції притаманне для товарів і послуг, які мають обмежену мобільність і, за наявності різноманітних перешкод (транспортні витрати, низька конкурентоспроможність та ін.), не можуть бути продані на зовнішньому ринку. У цьому випадку переважають внутрішні фактори ціноутворення, в основі яких лежить стратегія пошуку виробниками засобів мінімізації власних витрат, що досягається шляхом введення нової техніки, технологій, підвищенням продуктивності праці. Однак зовнішні фактори, які діють на ринку і не залежать від виробника (міжнародна конкуренція, монополії на світових ринках, валютно-фінансові потрясіння, ціни на енергоносії тощо), у деяких випадках є більш значущими. При аналізі співвідношення зовнішнього попиту і внутрішньої пропозиції, особливу увагу приділено факторам, які впливають на збільшення вартості товарів і послуг, призначених для зовнішнього ринку, та зниження або зникнення економічної доцільності щодо їх експорту (торговельні і неторговельні бар'єри, транспортні та комунікаційні витрати, коливання валютного курсу тощо). глобалізація відкритість інтеграція торгівля

Дослідження сучасних тенденцій у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, електронної торгівлі та «економіки знань» дозволило виділити основні напрямки змін характеру ринкових відносин, які створюють нові умови та форми міжнародних економічних відносин у межах економічного простору. Ці зміни охоплюють такі елементи ринкових відносин, як: суб'єкти ринку, форма товару, засоби транспортування (передачі) товару, форма вартості, обігу і власності, фактори виробництва та розподіл праці. Удосконалено визначення внутрішнього і зовнішнього ринків на основі такого важливого критерію, як ємність національного ринкового простору в поєднанні зі зв'язками та відносинами, які виникають при взаємодії з ринковими просторами інших країн. Основою визначення ринку з урахуванням терміну економічного простору є відстань між його елементами. Економічна відстань у межах економічного простору, на відміну від фізичної, характеризується насамперед транспортними та трансакційними витратами, які, у свою чергу, обумовлюються розвитком транспортних і комунікаційних мереж, інтенсивністю економічних зв'язків тощо.

Аналіз досвіду цілого ряду зарубіжних країн у виборі стратегій первинного розвитку експорту, імпорту або розвитку внутрішнього ринку дозволив дійти висновку, що будь-яка з названих зовнішньоекономічних стратегій може бути ефективною за умов орієнтації їх на більш швидке впровадження нової техніки та модернізації промисловості.

Розглянуто чинники, які впливають на ефективність впровадження стратегій імпортозаміщення та експортоорієнтації. Проаналізовано позитивний вплив поєднання стратегій імпортозаміщення і експортоорієнтації на гармонізацію структури взаємодії попиту та пропозиції і зменшення негативного впливу надмірної торговельної відкритості на внутрішній ринок. Обидві ці стратегії мають свої переваги і недоліки. Так, стратегія імпортозаміщення обмежує можливості імпорту технологій і високотехнологічного обладнання, а стратегія експортоорієнтації призводить до структурних дисбалансів у зовнішній торгівлі та підвищеній залежності від зовнішньої кон'юнктури. Водночас, успіх кожної зі стратегій залежить від структурних пріоритетів, тобто від спрямування ключових факторів праці, капіталу і технологій у пріоритетні галузі промисловості. Доведено, що це може бути досягнуто поєднанням державної валютно-курсової, інноваційно-інвестиційної та інтеграційної політик. Адже саме через ці політики здійснюється прямий та опосередкований вплив на такі важливі показники експорту та імпорту, як їх обсяг й структура і, тим самим, вони слугують механізмом збалансування імпортозаміщення та експортоорієнтації виробництва у різних галузях економіки.

Другий розділ «Механізм взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків» присвячено визначенню основних напрямів взаємного впливу окремих елементів внутрішнього і зовнішнього ринків та розкриттю механізму регулювання їх взаємодії, а також аналізу сучасного стану внутрішнього та зовнішнього ринків України.

Для визначення основних напрямів впливу зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього вивчено процеси формування співвідношень зовнішнього попиту і внутрішньої пропозиції (експорту), внутрішнього попиту і зовнішньої пропозиції (імпорту) та їх взаємозв'язку. При цьому враховано умови міжнародної конкуренції, особливості міжнародних інституцій, зміни валютного курсу, формування зовнішнього боргу країни та притоки ПІІ. Показано, що зовнішній попит, як реалізований у експорті товарів і послуг, так і потенційний, може впливати на внутрішній ринок у напрямках зміни структури та обсягів внутрішньої пропозиції та попиту, процесу ціноутворення і, як наслідок, змінювати співвідношення внутрішнього попиту і пропозиції та конкуренцію на внутрішньому ринку. Позитивний вплив зовнішнього ринку і зовнішнього попиту на трансформацію внутрішнього ринку здійснюється за рахунок підвищення темпів зростання обсягів внутрішнього виробництва, ефективного використання виробничих потужностей, зменшення витрат, пов'язаних з ефектом масштабу, модернізації основних фондів і підвищення якості та технологічності виробничого процесу за рахунок експортних надходжень, стимулювання внутрішнього попиту на проміжну вітчизняну й імпортну продукцію та послуги, поліпшення структури внутрішньої пропозиції та ін.

Виділено основні детермінанти формування динаміки співвідношення зовнішнього попиту і внутрішньої пропозиції з боку зовнішнього ринку: темпи зростання зовнішнього попиту на товари та послуги, темпи економічного зростання країн-торговельних партнерів, тарифні і нетарифні обмеження щодо імпорту з боку цих країн, рівень конкуренції на зовнішньому ринку, зміна валютного курсу тощо.

Визначено суттєві відмінності у впливі зовнішнього ринку на розвиток різних галузей економіки, які пояснюються асиметричною товарною структурою зовнішньої торгівлі України. Кластерний аналіз галузей економіки за показниками внутрішньої та зовнішньої відкритості, відкритості до ПІІ та чинника інфраструктури, а також проведений детальний аналіз зовнішньої торгівлі за товарними групами дозволили дійти висновку про невідповідність структури вітчизняного експорту сучасним тенденціям зовнішнього попиту та необхідність диверсифікації українського експорту у бік продукції, яка характеризується високими темпами зростання світового попиту (так звані «динамічні товари»). Дослідження динаміки економічного зростання та імпорту країн-торговельних партнерів України дозволяє зробити висновок про перспективи збільшення зовнішнього попиту та наявний потенціал розвитку та диверсифікації українського експорту.

Розвиток та диверсифікація зовнішньоекономічних відносин детермінується як з боку зовнішнього попиту, так і з боку внутрішнього ринку. На основі вивчення теоретичних положень щодо значення внутрішнього ринку для економічного зростання, аналізу фактичного стану внутрішнього ринку та його елементів, розкрито вплив внутрішнього ринку на розвиток експортно-імпортної діяльності (рис. 3). Обсяг та структура внутрішнього попиту створює потенційну можливість розширення зовнішньоекономічних зв'язків у напрямках збільшення імпорту товарів та послуг, технологій, інформації, припливу іноземного капіталу та трудових ресурсів. Інституційне середовище, транспортна та інформаційно-комунікаційна системи є тими каналами, через які суб'єкти здійснюють свої торговельні операції, і тим самим є необхідною умовою не тільки розширення, але й здійснення зовнішніх економічних зв'язків. Крім того, в умовах асиметричності інформації, що панує у світовому економічному просторі, якість інформаційної складової внутрішнього інституційного середовища відповідає за процес ціноутворення на конкурентній основі. Інституції фінансового сектору прямо відповідають за можливість «поглинання» потоків іноземного капіталу та ефективність його використання, а також слугують інструментом здійснення міжнародних розрахунків та забезпечення їх безпеки.

Окреслено особливості внутрішнього ринку України та розкрито низку негативних тенденцій, які фактично спричиняють утворення дисбалансів у структурі зовнішньої торгівлі України та перешкоджають використанню переваг відкритості економіки на користь її оздоровлення. Як слабкі сторони внутрішньої пропозиції виділено такі: незначна частка інноваційної та високотехнологічної продукції у загальному випуску продукції, низький рівень інноваційної активності підприємств, фізичний знос засобів виробництва, високий рівень використання енергоресурсів та імпортних товарів у виробництві тощо.

Зростання внутрішнього попиту в останні роки відбулося здебільшого за рахунок «кредитного буму» домогосподарств. Споживчі кредити в основному використовуються для фінансування купівлі житла, автомобілів та домашньої техніки, більшість яких є імпортними товарами. Таким чином, зовнішні позики банків, які фінансують споживчі кредити, виступають фактором підвищення обсягів імпорту і погіршення стану торговельного балансу. Водночас, спрямування капіталу не на користь інвестицій, розширення і розвитку виробничих сфер обмежує можливості розвитку внутрішньої пропозиції.

Аналіз сучасного стану взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків України свідчить про низку існуючих дисбалансів, серед яких виділено наступні: розширення внутрішнього платоспроможного попиту за рахунок зовнішніх джерел; високий рівень внутрішнього попиту на проміжну продукцію, у тому числі й іноземного виробництва; переважання у структурі внутрішньої пропозиції низькотехнологічної продукції; високий внутрішній попит на капітальні ресурси; структурні дисбаланси в імпорті та експорті товарів, які виражаються у високій питомій вазі однієї чи двох товарних груп у загальному обсязі тощо.

Показано, що підґрунтям виникнення більшості загальних дисбалансів у взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків є розбіжності у структурі попиту та пропозиції та відсутність збалансованості у секторах та між секторами економіки на обох ринках. Це вимагає підтримки регуляторної ролі держави на високому рівні в транзитивних економіках. Для підвищення ефективності взаємодії внутрішнього і зовнішнього ринків, їх регулювання має здійснюватись на основі узгодження дій держави, сектора підприємств та ринку. Важлива роль відводиться державі, яка шляхом механізму державного регулювання впливає на активізацію ринкових механізмів, розвиток сектору підприємств, інституцій, інформаційно-комунікаційної та транспортної інфраструктур.

Запропоновано механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків (рис. 4), змістом якого є узгоджений вплив власними інструментами кожного з елементів на внутрішній попит, який буде стимулювати подальший розвиток у пріоритетних галузях реального сектору. Досліджено дворівневий вплив держави на взаємодію внутрішнього та зовнішнього ринків: з одного боку, держава створює внутрішній попит на товари та послуги, а з іншого - засобами внутрішньої і зовнішньої економічної політики впливає на умови формування внутрішнього попиту, пропозиції та ціноутворення, що призводить до змін у співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх компонентів попиту та пропозиції.

Розкрито вплив кожного з елементів системи державного регулювання на гармонізацію взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків у напрямках стимулювання зростання обсягів внутрішнього попиту, імпортозаміщення, диверсифікації внутрішньої пропозиції із покращенням її структури та підвищення ефективності експортної орієнтації.

ВИСНОВКИ

1. Відкритість економіки слід розглядати як процес, який не припиняє свій рух. У цьому випадку сама відкритість економіки виступає комплексною та логічною структурою, яка може бути основою для визначення напрямів регуляторної політики по забезпеченню синхронності розвитку і збалансованої взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків.

Запропоновано класифікацію форм відкритості економіки за трьома критеріями: напрями утворення зовнішньоекономічних зв'язків, суб'єкти та сфери економічної діяльності дозволяє виділити внутрішню (щодо імпорту) та зовнішню (щодо експорту) відкритості; фінансову (ринку грошових ресурсів та ринку фінансових послуг), торговельну (ринку товарів та послуг, ринку технологій та ринку інформації), відкритість ринку трудових ресурсів; державного та приватного секторів. Дослідження з використанням цієї класифікації дають можливість створити комплексне уявлення про відповідність системи зовнішньоекономічних зв'язків країни сучасним тенденціям світового розвитку.

2. Глобалізаційні процеси і розвиток інформаційних технологій слугують передумовою змін ринкових відносин та розширення форм міжнародних економічних відносин. Важливими змінами, які обумовлюють розширення поняття ринку та його меж від територіальних до просторових, є: розвиток віртуальних підприємств, зростання торгівлі нематеріальними, інформаційними продуктами, обіг інформаційних послуг, знань та здібностей; поширення нових форм передачі товарів та послуг засобами телекомунікаційної інфраструктури, безготівкових і електронних розрахунків; становлення інформації та знань як важливих засобів виробництва та ін. Визначення понять внутрішнього та зовнішнього ринків на основі терміну «економічний простір країни» дозволяє врахувати вплив змін основних елементів ринку на формування нових форм міжнародних економічних відносин між суб'єктами внутрішнього та зовнішнього ринків.

3. Аналіз стану та основних тенденцій відкритості економіки України у розрізі її внутрішньої та зовнішньої спрямованості разом із диференціацією на різні сфери діяльності свідчить про однобічність відкритості економіки України, що призводить до її значної залежності від світової кон'юнктури та фінансової нестабільності.

Серед основних тенденцій, які є чинниками структурних дисбалансів взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків, виділено: високі показники внутрішньої відкритості (імпорту) щодо готових виробів; високі обсяги низькотехнологічного експорту; низькі показники внутрішньої та зовнішньої відкритості щодо потоків технологій, інформації та капіталу; високий внутрішній попит на зовнішні капітальні ресурси; обмежена участь України у впливових міжнародних організаціях і торговельних союзах тощо. Високі обсяги експорту не свідчать про високий ступень зовнішньої торговельної відкритості економіки країни, яка є основою доступу українських підприємств на світовий ринок. Таким чином, сучасний стан відкритості економіки України не співпадає з основними тенденціями світового розвитку і вимагає зваженого ставлення до вибору стратегічних пріоритетів.

4. Зовнішньоекономічна стратегія є значимим механізмом накопичення ресурсів, залучення капіталу та здійснення технічного прогресу. Збалансування стратегій імпортозаміщення та експортоорієнтації є основою регулювання негативного впливу торговельної відкритості економіки і гармонізації структури експорту та імпорту. Стратегії експортоорієнтації та імпортозаміщення при підтримці валютно-курсової, інтеграційної та інвестиційної політик держави повинні бути спрямовані на користь структурних та технологічних перебудов внутрішнього і зовнішнього ринків, стимулювання внутрішнього попиту, більш швидкого впровадження нової техніки та модернізації промисловості, розвитку і диверсифікації внутрішньої пропозиції.

5. Динаміка та структура платіжного балансу відображає обсяги та силу впливу зовнішнього ринку на трансформацію внутрішнього, яка має суперечливі тенденції, пов'язані із зростанням зовнішнього боргу, недостатнім збільшенням потоків інвестицій в Україну та погіршенням стану рахунку поточних операцій. Отримання переваг від зовнішніх запозичень та зростання інвестиційних потоків прямо залежить від напрямів використання запозичень та прибутковості інвестиційних проектів. Ревальвація і від'ємне сальдо торговельного балансу можуть мати довгостроковий позитивний ефект, якщо у структурі імпорту переважають технології та високотехнологічне обладнання, які слугують основою для оновлення, технологічної перебудови і розширення внутрішнього виробництва із подальшим розширенням високотехнологічного експорту.

6. Необхідність диверсифікації експорту обумовлюється структурою зовнішнього попиту з високою часткою високотехнологічних товарів та послуг, низькотехнологічною орієнтацією українського експорту та високою імпортозалежністю виробництва основних товарних груп експорту - продукції металургії та хімічної промисловості. З боку зовнішнього попиту спостерігається позитивна тенденція збільшення експортного потенціалу України, що пов'язано з поліпшенням умов доступу України на світовий ринок внаслідок розширення економічної діяльності основних торговельних партнерів України та зменшення обмежувального тиску для України в межах СОТ.

7. Окрім зовнішнього попиту, передумовами розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та, зокрема, збільшення експорту товарів та послуг, є низка факторів внутрішнього ринку, а саме: розвиток транспортної і комунікаційної інфраструктур країни та інституційного середовища, зростання обсягів іноземних інвестицій, покращення структури та зростання обсягів внутрішнього попиту і внутрішньої пропозиції, посилення конкурентоспроможності національної продукції тощо.

8. Низка структурних дисбалансів викликає тверде переконання у необхідності оптимізації взаємодії ринків таким чином, щоб економіка України отримувала від цього вигоду як у напрямку зростання ВВП, так і в якісних та структурних змінах обох ринків.

9. Комплекс заходів державної політики для цілей регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків фактично (навіть важелями зовнішньоекономічної політики) має здійснювати стимулюючий ефект на внутрішній ринок та його елементи, а саме: розвиток інфраструктури й інституцій внутрішнього ринку; розширення внутрішнього попиту, особливо платоспроможного внутрішнього попиту підприємств на високотехнологічні товари виробничого призначення; розвиток і вдосконалення структури внутрішньої пропозиції, особливо розвиток виробництв, які вимагають інтенсивного імпорту технологій та капіталу тощо.

Механізм державної політики розвитку підприємництва, промислової, аграрної, валютно-курсової, кредитної, митно-тарифної, інвестиційної і бюджетно-податкової політик доцільно спрямувати на стимулювання зростання внутрішнього попиту та імпортозаміщення, експорту високотехнологічної продукції, розвитку і диверсифікації внутрішньої пропозиції. Це дозволить об'єднати дії держави, існуючих ринкових механізмів і внутрішній потенціал сектору підприємств для вирішення проблеми гармонізації взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації світогосподарського розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Даниленко О.Л. Валютно-курсова політика: регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринку // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 19: У двох частинах. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - Частина І. - С. 72-74.

2. Даниленко О.Л. Відкрита економіка як передумова взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. - 2005. - № 668. - С. 19-23.

3. Даниленко О.Л. Механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. - 2008. - №803. - С. 6-11.

4. Даниленко О.Л. Проблеми і передумови формування високотехнологічної пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - Харків: НТУ «ХПІ». - 2006. - №14. - С. 17-23.

5. Даниленко О.Л. Трансформація економічного змісту понять внутрішнього та зовнішнього ринків за умов глобалізації та інформатизації суспільства // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Економічна серія. - 2006. - №743. - С. 16-19.

Тези доповідей:

6. Даниленко О.Л. Відкритість економіки України та її вплив на внутрішній ринок // Материалы ІІ Международной научно-практической конференции «Образование и наука без границ - 2005», 19 - 27 грудня 2005 р. Том 3. Экономические науки. - Przemysl: Sp. Z.o.o. «Nauka і studia». - 2005. - С. 87-89.

7. Даниленко О.Л. Вплив фінансової відкритості на розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків України // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Всеукраїнська науково-практична конференція «Економічний розвиток України в актуальному просторі і часі». 27-28 жовтня 2006 р. - 2006. - №5. - С. 7.

8. Даниленко О.Л. Зовнішньоекономічні стратегії для країни в умовах ринкової трансформації // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою». 14-15 грудня 2007 р. - 2007. - №8. - С. 19-20.

9. Даниленко О.Л. Необхідність інноваційно-структурних перетворень на зовнішньому та внутрішньому ринках України // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Міжнародна науково-практична конференція «Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні». 7-8 жовтня 2005 р. - 2005. - №3. - С. 129-130.

АНОТАЦІЯ

Даниленко О. Л. Взаємодія внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків в умовах багаторівневої трансформації економіки, пов'язаної із глобалізацією суспільного розвитку та ринковою трансформацією.

Досліджено вплив глобалізації на формування відкритої економіки, виявлено основні передумови інтенсифікації зовнішньоекономічних зв'язків країни. Розроблено класифікацію відкритості економіки, яка характеризує різні напрями, суб'єктів та структуру зовнішньоекономічних зв'язків. На основі комплексного аналізу взаємного впливу внутрішнього та зовнішнього ринків, виявлено основні напрями їх взаємодії, виділено основні дисбаланси, які виникають при співвідношенні внутрішніх і зовнішніх компонентів попиту і пропозиції та розроблено механізм регулювання взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків.

Ключові слова: глобалізація, відкрита економіка, зовнішній ринок, внутрішній ринок, стратегії експортоорієнтації та імпортозаміщення, імпортозаміщення, механізм державного регулювання.

Даниленко Е. Л. Взаимодействие внутреннего и внешнего рынков в условиях глобализации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономических учений. - Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию механизма взаимодействия внутреннего и внешнего рынков в условиях многоуровневой трансформации экономики, которая связана с глобализацией общественного развития и рыночной трансформацией.

Исследован процесс глобализации и его влияние на формирование открытой экономики. Открытость экономики определяет основные предпосылки усиления взаимодействия между внутренним и внешним рынками посредством интенсификации торговых, финансовых, миграционных и информационных потоков, развития информационно-коммуникационных технологий.

На основе изучения различных подходов к количественной оценке и анализа глобализации и открытости экономики, разработана комплексная классификация открытости экономики с выделением внутренней (относительно импорта) и внешней (относительно экспорта) открытости; открытости сфер экономической деятельности: финансовой (рынка денежных ресурсов и рынка финансовых услуг), торговой (рынка товаров и услуг, рынка технологий и рынка информации), открытости рынка трудовых ресурсов; открытости государственного и частного секторов. Данный подход к классификации открытости экономики представляет собой теоретическую базу для изучения ее основных проявлений, что, в свою очередь, является основой определения приоритетов государственной политики в сфере внешнеэкономических связей страны и сопоставления их с современными тенденциями мирового развития.

С целью регулирования негативного влияния торговой открытости экономики и гармонизации структуры экспорта и импорта предлагается сочетание стратегий импортозамещения и экспортоориентации в различных отраслях при поддержке валютно-курсовой, интеграционной и инвестиционной политик государства.

Уточнено определение внутреннего и внешнего рынков на основе понятия экономического пространства. Развитие виртуальных предприятий, рост объемов торговли нематериальными и информационными продуктами, развитие обмена информационными услугами, знаниями и способностями являются теми предпосылками, которые определяют расширение понятия рынка как экономической категории и его границ от территориальных до пространственных.

В ходе проведенных кластерного анализа открытости основных отраслей экономики, анализа структуры внешней торговли Украины и динамики экономического развития стран-торговых партнеров обоснована необходимость диверсификации экспорта с одновременной переориентацией на производство товаров с высокими показателями рыночного динамизма.

Исследованы основные тенденции на внутреннем и внешнем рынках Украины и выделены основные структурные дисбалансы, которые влияют как на структуру и динамику взаимодействия внутреннего и внешнего рынков, так и на экономическое развитие страны. К основным из них можно отнести: расширение внутреннего платежеспособного спроса за счет внешних источников; высокий уровень внутреннего спроса на промежуточную продукцию, в том числе и импортную; преобладание в структуре внутреннего предложения низкотехнологической продукции; высокий внутренний спрос на капитальные ресурсы; высокий удельный вес одной или двух товарных групп в общем объеме экспорта и импорта товарами и т.д.

С целью устранения структурных дисбалансов в процессе взаимодействия внутреннего и внешнего рынков предлагается использовать механизм регулирования, который состоит из системы элементов государственной политики (промышленной, аграрной, валютно-курсовой, кредитной, тарифной, инновационно-инвестиционной, бюджетно-налоговой политики, политики стимулирования предпринимательства) и направлен на стимулирование внутреннего спроса и импортозамещения, экспорта высокотехнологической продукции, развития и диверсификации внутреннего предложения.

Ключевые слова: глобализация, открытая экономика, внешний рынок, внутренний рынок, стратегии экспортоориентации и импортозамещения, механизм государственного регулирования.

Danylenko O. L. Interaction of domestic and external markets under conditions of globalization. - Manuscript.

Dissertation for earning the scientific degree of candidate of economic sciences in the specialty 08.00.01 - economic theory and history of economic studies. -Kharkiv National University named after V. N. Karazin, Kharkiv, 2008.

The dissertation studies the mechanism of interaction of domestic and external markets under comprehensive multifaceted transition, which combines market transition and globalization of world development.

The paper examines the role of globalization in the economy's openness as well as main preconditions of intensification of a country's external economic relations. The author develops the classification of the economy's openness, which encompasses the variety of actors, directions and structures of external economic relations. The comprehensive analysis of the mutual impact of domestic and external markets serves to describe the main ways of interaction, to define the main failures in the composition of domestic and external components of supply and demand as well as to develop the regulation mechanism of this imbalance.

Key words: globalization, open economy, external market, domestic market, import substitution and export stimulation strategies, mechanism of governmental regulation.

Размещено на Allbest.ru

...