Удосконалення системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК 331.103:631.11

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Денисенко Ігор Анатолійович

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кочетков Олексій Васильович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи.

кандидат економічних наук, доцент Дороніна Ольга Анатоліївна, Донецький національний університет, доцент кафедри управління персоналом і економіки праці.

Захист відбудеться 23 грудня 2008 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Луганський національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Луганський національний аграрний університет.

Автореферат розісланий «___» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вступ України до СОТ одним із основних завдань поставив питання підвищення ефективності праці в аграрних підприємствах за рахунок удосконалення системи її мотивації. Ефективність праці залежить від комплексного розвитку демографії і соціально-економічної сфери створює належні умови для поновлення та оновлення працездатного населення сільських територій та формується під впливом багатьох факторів мотивації. Послідня є істотною причиною спаду обсягів аграрного виробництва, загострення соціальних проблем села, наростання такого раніше не знаного селянами явища як безробіття та зниження їх життєвого рівня. Неналежне врахування в ринковому розвитку аграрних підприємств України факторів мотивації праці поглиблює демографічну кризу у сільській місцевості, формує процеси обезлюднення і вимирання українського села та пов'язаної з цим деградації сільської поселенської мережі, призводить до ерозії природної основи відтворення трудового потенціалу сільського населення і аграрної сфери, погіршення його якісних параметрів та порушення національних звичаїв.

Актуальність досліджуваної проблеми також пояснюється і тим що в останні роки, коли сформувалися орендодавці земельних ділянок сільськогосподарського призначення частка витрат орендарів в собівартості продукції становить не більше 13-14% і в динаміці майже не зростає. Це вказує на те що мотиваційні фактори праці аграріїв не спрацьовують. Така ситуація не створює передумов підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств та не забезпечує зростання продуктивності праці.

Проблема мотивації праці в сільському господарстві не нова і досліджувалось в багатьох аспектах. Вагомий теоретичний науковий доробок і вирішення практичних питань пов'язаних із соціально-економічними відносинами та мотивацією праці, в тому числі в аграрному секторі економіки України належить публікаціям таких учених, як Д.П. Богиня, О.А.Бугуцький, В.М. Гончаров, О.А. Грішнова, О.А. Дороніна, П.І. Дугін, О.В. Кочетков, П.М. Макаренко, А. Маслоу, В.Я. Месель-Веселяк, Г.Р.Погосян, П.Т.Саблук, Ф. Тейлор, В.Г. Ткаченко, Л.П. Червінська, О.Г. Шпикуляк.

Незважаючи на значний вклад попередніх досліджень в теорію і практику формування комплексного підходу до розробки системи мотивації праці ряд проблем потребують подальшого вивчення.

Головну увагу слід приділити удосконаленню механізму вибору інструментів мотивації для ефективного використання потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств. Така позиція зумовила вибір мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалися відповідно до держбюджетної науково-дослідницької теми кафедри статистики і економічного аналізу Луганського національного аграрного університету „Соціально-економічні проблеми створення конкурентоспроможного сільського господарства на південному сході України” (номер державної реєстрації 0104U005404). В її межах автором опрацьовані питання мотивації праці та її вплив на ефективність використання трудових ресурсів аграрних підприємств регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення методологічних аспектів, розробка наукового обґрунтування та рекомендацій щодо вдосконалення системи факторів мотивації високопродуктивної праці в умовах аграрних підприємств.

Для досягнення сформульованої мети в роботі поставленої та вирішувались наступні завдання:

узагальнення теоретичних та методологічних засад соціально-трудових відносин та мотивації праці;

аналізу забезпечення і використання трудових ресурсів та стимулів мотивації робітників підприємств аграрного сектору;

оцінки рівня мотивації працівників аграрних підприємств;

встановлення величини впливу мотивації на підвищення продуктивності праці;

визначення оцінки потенціалу трудових ресурсів для формування раціонально-мотиваційного механізму;

розробки механізму вибору інструментів мотивації при використанні потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес мотивації праці в соціально-трудових відносинах аграрних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем функціонування механізму мотивації праці, системний і комплексний підхід до вивчення досліджуваної проблеми.

У процесі дослідження були використані й такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (уточнення понятійно-категорійного апарату, теоретичні узагальнення й формулювання висновків), монографічний (вивчення досвіду кращих підприємств регіону), статистичний: групування з метою аналізу підприємств регіону за рівнем продуктивності праці, рівнем заробітної плати, вартості активів підприємства в розрахунку на працівника, за рівнем прямих затрат праці, тощо, кореляційно-регресійний аналіз для визначення залежності продуктивності праці від заробітної плати, вартості активів підприємства та рівня прямих витрат праці, розрахунково-конструктивний (розрахунок ефективності використання механізму вибору інструментів мотивації в аграрних підприємствах), соціологічний аналіз (анкетне опитування наукових співробітників, керівників та працівників аграрних підприємств різних форм власності та мешканців сільської місцевості), системно-функціональний аналіз (удосконалення механізму функціонування системи мотивації праці).

Інформаційну базу дослідження складають дані Міністерства аграрної політики України, матеріали звітності Державного комітету статистики України та Головного управління агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації, дані періодичної та річної звітності сільськогосподарських підприємств, літературні джерела вітчизняних та зарубіжних авторів, результати власних досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексу теоретичних, методичних і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах. До найвагоміших результатів дослідження, які відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, належать наступні:

вперше:

запропоновано механізм мотивації через потенціал працівника, який дозволяє здійснювати цілеспрямований вплив на вмотивованість персоналу і включає наступні елементи: об'єкт мотиваційної дії, цілі функціонування, критерії діяльності об'єкту, елементи об'єкту мотиваційної дії, мотиваційні інструменти і ресурси, суб'єкт мотиваційної дії;

розроблено механізм вибору інструментів мотивації на основі визначення профілю потенціалу працівників, який дозволяє виважено формувати систему стимулів до високоефективної праці з врахуванням спрямованості потреб кожного працівника.

удосконалено:

методику оцінки потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств регіону, що передбачає врахування інтелектуальної, професійної, психологічної та фізичної складових потенціалу працівників і дозволяє визначити комплексну оцінку потенціалу трудових ресурсів підприємства;

критеріальна схема оцінки впливу факторів на ефективність виробництва в аграрних підприємствах, що дає можливість за допомогою оптимізації визначених критеріїв забезпечити ефективність виробництва;

соціологічний інструментарій для визначення особливостей мотивації праці в аграрних підприємствах та тенденцій розвитку економічних, соціальних і соціально-психологічних процесів, що відбуваються у трудових колективах аграрних підприємств;

систему матеріальних та нематеріальних чинників, що впливають на посилення мотивації трудових ресурсів за допомогою оцінки залежності рівня продуктивності праці в аграрному секторі від низки чинників;

набули подальшого розвитку:

формулювання сутності категорії мотивація праці як процесу впливу системи факторів на потенціал працівника, спрямованого на підвищення ефективності праці та узгодження економічних цілей підприємства з особистою зацікавленістю працівника;

система показників економічної ефективності використання трудових ресурсів з огляду на систему факторів мотивації праці;

Практичне значення одержаних результатів дослідження стосовно удосконалення системи факторів мотивації праці полягає в тому, що теоретичні положення, які захищаються у дисертації, доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій щодо підвищення рівня мотивації працівника в аграрних підприємствах за рахунок кращого використання потенціалу кожного працівника.

Результати досліджень прийняті до впровадження Луганською обласною державною адміністрацією (довідка від 07.07.2008 р. № 101-К), управлінням агропромислового розвитку Марківської районної державної адміністрації Луганської області (довідка від 30.07.2008 р. № 52), ТОВ „Айдар” Марківського району Луганської області (довідка від 12.05.2008 р. № 61), СТОВ „Фрунзе” Марківського району Луганської області (довідка від 30.06.2008 р. № 29).

Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні навчальних дисциплін „Аналіз господарської і комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств”, „Контролінг”, „Стратегічний аналіз” (довідка від 28.07.2008 р. № 01/1076).

Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведені масштабного соціологічного опитування мешканців сільських районів з метою вивчення факторів, які впливають на мотивацію та підвищують продуктивність праці в аграрних підприємствах регіону.

Рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільській місцевості та їх мотивація до високопродуктивної праці є особистими розробками і повністю належать автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором дисертаційної роботи використано лише ті ідеї та положення, котрі є результатом особистого наукового внеску в публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях, нарадах і семінарах різних рівнів. Зокрема на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ, 2003-2008 рр.), Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 19-20 лютого 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні і національні проблеми аграрної економіки України” (м. Луганськ, ЛНАУ, 18-20 квітня 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених присвяченій 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власика і 150-річчю від дня народження професора Л.П.Симиренка (м. Умань, УДАУ, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, КНАУ, 5-6 жовтня 2006 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,13 друк. арк., серед них: 7 праць у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (з них 6 - одноосібно).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 189 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 48 таблиць, 39 рисунків, 20 додатків. Список використаних джерел налічує 187 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету, основні задачі, предмет досліджень, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено їх апробацію, зазначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі „Теоретичні та методологічні аспекти ефективного використання трудових ресурсів за рахунок мотивації праці” досліджено питання сутності категорії „мотивація праці”, підвищення ефективності використання трудових ресурсів, подальшого розвитку соціально-трудових відносин і обґрунтовано методику дослідження.

Вивчення наукових публікацій з теми дослідження та фактичного стану соціально-трудових відносин в аграрному секторі, дозволяє зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку сільського господарства України, особливо в Східних регіонах, категорія “соціально-трудові відносини” зводиться до трудових відносин. Це обумовлено тим, що соціальна сфера практично повністю зруйнована на переважній більшості сільських територій, а основні невиробничі засоби, які забезпечували соціальний розвиток персоналу аграрних підприємств, виведені з балансового обліку останніх і передані на баланс територіальних громад. Це є, безумовно, прогресивним рішенням, але стале їх функціонування неможливе без істотної підтримки з держбюджету.

В умовах трансформаційних процесів в економіці пропонуємо наступну схему сучасного стану функціонування трудових ресурсів та формування трудового потенціалу на сільських територіях (рис. 1).

Слід зазначити, що в сучасних умовах у сільських населених пунктах практично повністю відсутня система мотивації до праці в аграрному секторі, що спонукає більшість працездатного населення прикладати працю в інших сферах економіки.

На сьогоднішній день, головним елементом соціально-економічного механізму має стати працівник (підприємства, організації, установи, тощо), а також виробничі та побутові умови, що оказують суттєвий вплив на розвиток особистості, чого особливо невистачає в сільській місцевості.

Рис.1. Сучасний стан формування трудових ресурсів сільських територій

Таким чином, слід визнати доцільність цієї комплексної схеми і зазначити, що в період формування елементів ринкової економіки на селі такий підхід не тільки виправданий, а й методологічно та методично вірний.

У загальному вигляді структура мотивації включає соціально-економічні фактори та фактори цілісної регуляції трудової діяльності, зорієнтованої на реального працівника суспільного виробництва з метою підвищення продуктивності його праці.

Вважаємо, що лише збалансований вплив системи мотивації на працівника здатен вплинути на вихід з системної кризи в соціально-трудових відносинах на селі, яка створена останніми роками.

В науковій літературі категорія „мотивація” розглядається як одна з функцій яка покладена на менеджмент підприємства, з метою створення внутрішньої потреби до праці, також під цією категорією розуміють власний внутрішній стан працівника. Вважаємо, що мотивація - внутрішнє спонукання до дій, направлене на задоволення існуючих потреб людини та досягнення цілей організації, яке повинно стимулюватись з зовні для реалізації потенціалу людини. Мотивацію праці пропонуємо визначати як процес впливу системи факторів на потенціал працівника, спрямованого на підвищення ефективності праці та узгодження економічних цілей підприємства з особистою зацікавленістю працівника. Запропоноване формулювання мотивації праці акцентує увагу на безумовній необхідності в поєднанні досягнень особистих цілей працівників та конкретних цілей підприємства, яке можливе лише через вплив системи факторів здатних реалізувати природний потенціал працівника і призвести до підвищення результатів його праці.

Вважаємо, що в сучасних умовах, необхідне впровадження в практику застосування потенційного підходу до механізму мотивації, який включає проведення оцінки наявного рівня потенціалу працівників і вибір найбільш ефективних інструментів мотивації до високопродуктивної праці.

Таким чином результати дослідження питання мотивації трудових ресурсів та її вплив на ефективність аграрного виробництва показують, що основним мотивом для працівників є матеріальна винагорода, але мотивація праці неекономічними методами залишається вагомим важелем, здатним вплинути на зацікавленість працівників у конкретних результатах роботи підприємства. Безумовно керівникам підприємств необхідно запроваджувати комплексну систему мотивації праці персоналу, яка повинна органічно поєднувати як економічні, так і неекономічні стимули.

У другому розділі „Аналіз тенденцій розвитку трудових ресурсів у сільській місцевості регіону” досліджено сучасний стан демографічної ситуації в Луганській області, рівень зайнятості сільського населення, оцінено ефективність використання праці в аграрних підприємствах різних організаційно-правових форм.

Чисельність наявного населення Луганської області має тенденцію скорочення населення в кількісному вимірі, що підтверджується статистичними даними. Так, на кінець 1990 р. вона склала 2866,9 тис. осіб, на початок 2007 року кількість населення дорівнювала 2381,9 тис. осіб, тобто скорочення становило 16,9 %.

Останніми роками в Луганській області триває тенденція до скорочення загальної кількості постійного населення, що виявляється у зростанні міграційних процесів. На 1 січня 2007 р. кількість постійного населення зменшилося порівнянні з 2000 р. на 212,5 тис. осіб (8,2 %).

При цьому, за останні 2000 - 2006 рр. постійне населення зменшується щорічно на 1- 2 тис. осіб, переважно за рахунок природного руху, а також за рахунок міграції сільського населення до міст області.

Слід зазначити, що в області склалася ситуація, котра негативно характеризує процеси, які відбуваються в області, а також у сільській місцевості: зменшується питома вага молоді, прогресує процес старіння населення, ситуація погіршується недостатньою кількістю робочих місць на селі, що провокує зростання міграційних процесів із сільських населених пунктів до міст, райцентрів, особливо з боку молоді.

У галузевій структурі економіки Луганської області найбільша питома вага - 72,5 % із зареєстрованих підприємств області припадає на фермерські господарства, що потребує особливої уваги при розробці системи мотивації праці.

Продуктивність праці у фермерських господарствах регіону залишається на низькому рівні через відсутність інноваційних технологій у виробництві, відсутність інвестиційних коштів для розвитку таких підприємств. Очевидно, що більш перспективним напрямом розвитку аграрного сектору економіки регіону має стати розвиток крупних сільськогосподарських підприємств, які здатні більш ефективно використовувати наявні ресурси. Аналіз виробничої діяльності аграрних підприємств у 2008 році наявно підтверджує економічну доцільність укрупнення сільськогосподарських підприємств, але на сьогодні питома вага виробленої продукції в господарствах населення істотно зросла.

За останні 7 років у сільськогосподарських підприємствах Луганської області витрати праці на 1 га основних видів продукції істотно зросли. Це пояснюється насамперед скороченням рівня врожайності культур, що потребує розробки та впровадження удосконаленої системи мотивації праці, яка має компенсувати зменшення кількості сільськогосподарської техніки, застосованої при вирощуванні відповідних культур, значну зношеність технічного парку в господарствах і постійні ремонти, що безумовно потребує додаткових витрат ручної праці.

Рівень функціонування сільських домогосподарства є істотним фактором, який впливає на продуктивність праці в цілому в сільському господарстві. Так, за умови недостатнього рівня матеріального стимулювання праці або незадовільних умов праці в агроформуваннях значна частина сільських мешканців займається веденням підсобного господарства.

З метою визначення існуючого рівня мотивації до праці та соціального-економічного стану сільського населення Луганської області за допомогою розробленого інструментарію проведене анкетне опитування 634 жителів, які є постійними мешканцями сільської місцевості відповідних районів протягом 2004 р., 2006 р. та 2008 років.

З'ясовано, що протягом останніх чотирьох років у джерелах доходів селян сталися дуже значні зміни. У 2004 році основним джерелом доходу була заробітна плата у 56,5% від кількості опитаних, то вже через рік вона посіла трете місце після підсобного господарства (25,7%) та пенсійних виплат (23%), скоротившись у 2,8 разу, а отримані дані 2008 року підтверджують тенденцію до подальшого скорочення заробітної плати як джерела доходу домогосподарств до 15,8%.

Таким чином, більша частина сільського населення (67%) розраховує на власні сили, що підтверджується і доходом у розрахунку на 1 особу, наведеним у табл. 1.

трудовий мотивація робітник продуктивність

Таблиця 1. Динаміка отриманого доходу на 1 особу, що проживає у сільській місцевості Луганської області

Доход щодо мінімальної заробітної плати	Рік, %	Відхилення
	2004	2006	2008	абсолютне	відносне, %
				2006/2004 р.	2008/2004 р.	2006/2004р.	2008/2004 р.
мінімум	89,9	53,10	22,2	-36,80	-67,7	-40,93	-75,31
у 1-2,5 рази більше мінімуму	7,6	36,10	32,4	28,50	24,8	375,00	326,32
у 2,6-3... рази більше мінімуму	2,5	10,80	19,10	8,30	16,6	332,00	664,00
Середньозважений доход	0,84 (172,10 грн.)	1,14 (300,82 грн.)	1,56 (818,55 грн.)	0,18	-0,46	8,91	-22,77

Слід підкреслити, що рівень доходів сільського населення занадто малий, крім того, триває процес розшарування сільського населення.

Анкетування виявило, що позитивна тенденція збільшення заробітної плати працівникам аграрного сектора Луганської області та збільшення кількості таких працівників у перерахунку в грошову форму, нівелюється та вказує на занадто низький рівень доходів на 1 особу.

Склалася ситуація у сільській місцевості, коли більшість працівників різної кваліфікації та стажу роботи одержують за свій труд на підприємстві заробітну плату, котра не в змозі забезпечити жодної покладеної на неї функції.

Велике значення для оцінки ефективності використання трудових ресурсів на підприємствах аграрного сектора в умовах ринкової економіки має показник рентабельності персоналу.

Визначити причину та чинники, за рахунок яких відбувається скорочення аграрного сектора, можна з допомогою факторної моделі цього показника:

К_рп = К_рпр * Д_рп * РВ_пр , (1)

де К_рпр - рентабельність продажу;

Д_рп - доля реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції;

РВ_пр - середньорічний виробіток продукції одним працівником у поточних цінах.

Результати факторного аналізу рентабельності персоналу, проведеного за допомогою програмного забезпечення „Статистика SPSS 10.0.5” на базі 360 підприємств Луганської області за період з 2004 по 2007 рік, свідчать, що найбільш суттєвий вплив припадає на рентабельність реалізації (Х₁), середній вплив - на долю реалізованої продукції в загальному обсязі випуску товарної продукції (Х₂), а найменший - на середньорічний виробіток продукції одним працівником у поточних цінах (Х₃).

У загальному вигляді регресійну модель взаємозв'язку вказаних факторів можна представити наступною залежністю:

К_рп = 0,633 Х₁ + 0,155 Х₂ + 0,047Х₃ , R = 0,652(2)

де К_рп - рентабельності персоналу;

Крім того, слід зазначити, що між собою фактори не пов'язані кореляційною залежністю.

Низька ефективність механізму мотивації праці працівників аграрної сфери призводить до відтоку кваліфікованих кадрів із|із| села. Матеріальна винагорода за професійні успіхи повинна носити системний характер|вдачу| і ґрунтуватися на ясних об'єктивних критеріях. Оскільки відтік кваліфікованих кадрів є для аграрних підприємств великою проблемою, актуальним є оцінка рівня мотивації працівників аграрної сфери, зокрема в Луганській області.

На основі результатів анкетування, що дозволили виявити основні стимули мотивації праці робітників аграрної сфери з використанням методики А.В.Черепа було визначено рейтинг стимулів та блоків.

Проведені розрахунки показали значне домінування блоку стимулів життєзабезпечення (на 0,48 пункту відносно соціальних стимулів та 2,69 пункту щодо стимулів самореалізації).

У третьому розділі „Удосконалення механізму функціонування системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах” обґрунтовано методику оцінки потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств регіону, запропоновано механізм мотивації через потенціал працівника та розроблено механізм вибору інструментів мотивації праці в аграрних підприємствах.

Головною характеристикою механізму мотивації працівника через його потенціал є його спрямованість на виконання поставлених перед ним завдань. Механізм мотивації працівника через його потенціал повинен створюватися з урахуванням певних принципів: 1) системності; 2) адаптивності; 3) керованості; 4) безперервності розвитку; 5) економічності.

Механізм мотивації через потенціал працівника у кожному конкретному випадку носить індивідуальний характер. Так, об'єктом мотивації є конкретний працівник, цілі функціонування - забезпечення реалізації конкретних функцій на підприємстві (виробництво, управління, фінанси, персонал і т. і.), критерії діяльності об'єкту - конкретно вимірні показники бажаного результату праці працівника на своєму робочому місці, елементи об'єкту мотиваційної дії - потенціал працівника, його спрямованість і рівень, який визначається за результатами оцінки.

Принцип функціонування механізму мотивації через потенціал працівника наведено на рис.2.

Вибір об'єкта мотиваційної дії в рамках функціонування механізму мотивації через потенціал здійснюється суб'єктом управління мотивацією на підприємстві - керівником відповідного рівня.

Другим етапом формування і функціонування механізму мотивації працівника через його потенціал є визначення потенціалу об'єкта мотиваційної дії. В рамках даного етапу необхідно визначити спрямованість потенціалу працівника і рівень потенціалу працівника.



Рис. 2. Процес функціонування механізму мотивації через потенціал працівника підприємства

Для виконання даного етапу формування механізму мотивації працівника розроблено методику оцінки потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, яка дозволяє визначити ступінь прояву складових потенціалу працівника, до яких віднесені інтелектуальна, професійна, психологічна і фізична складові.

Методика оцінки потенціалу трудових ресурсів для формування раціонального мотиваційного механізму включає наступні етапи:

1. Визначення складових потенціалу трудових ресурсів;

2. Визначення факторів складових потенціалу трудових ресурсів;

3. Визначення приватних оцінок факторів складових потенціалу трудових ресурсів;

4. Визначення інтегрованих оцінок складових потенціалу трудових ресурсів;

5. Визначення комплексної оцінки потенціалу трудових ресурсів.

Для визначення складових потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств необхідно сформувати список чинників, які впливають на вибір і використання мотиваційних інструментів. Для формування списку складових потенціалу трудових ресурсів найбільш підхожим є експертний підхід, який узагальнює знання і досвід теоретиків і практиків, наукових співробітників і практикуючих менеджерів.

Виходячи з суті явища, котре вивчається, - потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств, можна виділити найбільш значущі групи складових потенціалу:

1. Інтелектуальна складова потенціалу трудових ресурсів;

2. Професійна складова потенціалу трудових ресурсів;

3. Психологічна складова потенціалу трудових ресурсів;

4. Фізична складова потенціалу трудових ресурсів.

Значущість окремих складових потенціалу трудових ресурсів пропонується визначити за питомою сумою оцінок експертів із застосуванням нелінійної трансформації значень оцінки.

Сумарна оцінка складової потенціалу одержана за формулою:

, (3)

де S_p - сумарна оцінка складової потенціалу трудових ресурсів;

O_i - приватні оцінки чинників експертом;

n - кількість експертів;

k - кількість чинників у складовій потенціалу трудових ресурсів.

Таким чином, в результаті проведених розрахунків одержуємо інтегровані оцінки чотирьох складових потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для формування раціонального мотиваційного механізму. Для отримання комплексної оцінки потенціалу трудових ресурсів необхідно зважити значущість кожної складової потенціалу відповідно до встановлених значень (табл. 2.)

Таблиця 2.. Визначення вагових коефіцієнтів значущості складових потенціалу трудових ресурсів

Найменування складової	Сумарне значення складової	Значення коефіцієнта	Ранг складової
Інтелектуальна складова	96,75	0,2293	4
Професійна складова	101,67	0,2410	2
Психологічна складова	97,5	0,2311	3
Фізична складова	126	0,2986	1
Разом	421,92	1,0	-

Ідеальний профіль потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для формування раціонального мотиваційного механізму представлений на рис. 3.

Одержані результати досліджень для подальшого застосування необхідно звести в загальну таблицю (табл.3).

Рис. 3. Ідеальний профіль складових потенціалу трудових ресурсів для формування мотиваційного механізму

Для подальшого аналізу введемо умовні позначення групам працівників і блокам стимулів:

IP - 1 група працівників сільськогосподарських підприємств з переважанням інтелектуальної складової потенціалу;

PP - 2 група працівників сільськогосподарських підприємств з переважанням професійної складової потенціалу;

PsP - 3 група працівників сільськогосподарських підприємств з переважанням психологічної складової потенціалу;

FP - 4 група працівників сільськогосподарських підприємств з переважанням фізичної складової потенціалу;

LS - блок стимулів життєзабезпечення;

CS - блок соціальних стимулів;

SS - блок самореалізаційних стимулів.

Таблиця 3. Зведена таблиця пріоритетних мотиваційних стимулів по групах працівників сільськогосподарських підприємств залежно від потенціалу

У наведеній таблиці запропоновано інструмент для управління мотивацією працівників сільськогосподарських підприємств, який заснований на оцінці потенціалу. Для вибору інструментів мотивації працівника визначається його належність до тієї чи іншої групи.

Розроблена методика оцінки потенціалу трудових ресурсів дозволяє визначити:

приватні оцінки чинників складових потенціалу трудових ресурсів;

інтегровані оцінки складових потенціалу трудових ресурсів;

комплексну оцінку потенціалу трудових ресурсів;

різницю між фактичним потенціалом трудових ресурсів та ідеальним і ухвалити на цій основі обґрунтовані рішень з питань управління трудовим потенціалом.

Отримані значення потенціалу працівників дозволяють побудувати механізм вибору найбільш значущих інструментів мотивації трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств. Отже, третім етапом формування і функціонування механізму мотивації працівника через його потенціал є вибір мотиваційних інструментів.

У дисертаційному дослідженні виявлено основні стимули, які спонукають працівника сільськогосподарського підприємства до продуктивної праці та запропоновано групування виявлених стимулів по трьох основних мотиваційних блоках: блок мотивів життєзабезпечення, блок соціальних мотивів, блок самореалізаційних мотивів.

Пропонована матрична структура управління механізмом мотивації працівника через його потенціал добре синтезується з будь-якою структурою управління підприємством, забезпечує гнучкість управління, націлена на досягнення високої якості управління персоналом підприємства. Схематично структура управління механізмом мотивації працівника через його потенціал представлена на рис.4.



Рис. 4. Організаційна структура управління механізмом мотивації працівника через потенціал

Кожен куратор (відповідальний виконавець) при такій структурі управління організовує виконання всіх необхідних робіт з функціонування механізму мотивації.

Таким чином, побудову механізму вибору значущих інструментів мотивації трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств пропонується проводити у декілька етапів:

1) визначення рівня потенціалу працівника в цілому і по кожній складовій окремо;

2) визначення інструментів мотивації працівників;

3) ранжування інструментів мотивації залежно від рівня потенціалу працівника;

4) формування механізму мотивації працівника залежно від його потенціалу;

5) оцінка ефективності функціонування мотиваційного механізму.

Запропонований механізм вибору інструментів мотивації до продуктивної праці працівників сільськогосподарських підприємств можна використовувати як на рівні окремих підприємств, так і на регіональному рівні.

Висновки

У дисертаційному дослідженні проведене теоретичне узагальнення методологічних аспектів удосконалення системи факторів мотивації високопродуктивної праці, розроблено механізм вибору інструментів мотивації праці для ефективного використання потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств. В результаті можна зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Ефективність використання трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств знаходиться в залежності від стану мотивації праці. Наявність такої залежності позитивно впливає на формування конкурентоспроможності підприємств в ринкових умовах. Після вступу України до СОТ особливо гостро стає питання підвищення ефективності праці в аграрних підприємствах за рахунок удосконалення системи факторів мотивації праці. Ефективність праці формується під впливом багатьох факторів, а також залежить від комплексного розвитку демографічної та соціально-економічної сфер, що створює належні умови для поповнення та оновлення працездатного населення сільських територій.

2. У напрямку забезпечення раціональної зайнятості населення, підвищення ефективності використання трудових ресурсів політика розвитку людських ресурсів на регіональному рівні повинна спрямовуватись на забезпечення повної зайнятості працездатного населення. Виконання цього завдання можливо за умов створення стимулів, керівникам організацій і підприємцям, для вкладення капіталу в аграрну сферу села, що забезпечить створення додаткових робочих місць. Важливо створити засади для функціонування повноцінного ринку праці, через реальну підтримку розвитку підприємництва на селі, шляхом капіталізації домогосподарств населення. Створення нових або реструктуризація існуючих підприємств повинно відбуватись з урахуванням збереження кількості зайнятих працівників, що дозволить збалансувати ринок праці в сільській місцевості регіону.

3. У планах покращення соціально-економічного розвитку районів та окремих підприємств необхідно все ж таки впровадити комплекс заходів щодо створення необхідних санітарно-побутових умов на робочих місцях зоотехніків, ветеринарів, дотримання встановлених вимог чистоти повітря у виробничих зонах, дотримання норм освітленості й температури у приміщеннях. У значної частини селян Луганської області соціально-культурні та побутові умови життя визначають добробут і високу трудову мотивацію на виробництві.

4. Зіставивши дані проведеного анкетування мешканців та працівників сільських районів та зробивши аналіз ефективності використання трудових ресурсів, можемо зазначити що підвищення оплати праці, придбання нових активів (сільськогосподарська техніка, обладнання) на підприємствах не сприяє істотному зростанню показника ефективності використання трудових ресурсів в сільськогосподарських підприємствах. Не дивлячись на вагомі фактори у підвищенні продуктивності праці, необхідна розробка механізму ефективного впливу на мотивацію праці за рахунок нематеріальних стимулів до високоефективної праці. Загальний висновок щодо стимулів мотивації працівників аграрного сектору Луганської області полягає у тому, що найефективнішим на сучасному етапі буде застосування блоку стимулів життєзабезпечення, насамперед через розвиток системи матеріального стимулювання.

5. У дисертаційному дослідженні розроблено процедуру оцінки чинників складових потенціалу трудових ресурсів. У результаті інтерпретації оцінок чинників складових потенціалу трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств одержано приватні оцінки. Для отримання інтегрованої оцінки складових потенціалу трудових ресурсів враховується коефіцієнт ваговитості приватного чинника у складовій потенціалу трудових ресурсів. Для отримання комплексної оцінки потенціалу трудових ресурсів необхідно зважити на значущість кожної складової потенціалу відповідно до встановлених значень для визначення профілю потенціалу працівника. У результаті використовування розробленої методики можливе визначення розбіжності фактичного потенціалу трудових ресурсів від ідеального і ухвалення на цій основі обґрунтованих рішень з питань управління.

6. Побудову механізму вибору значущих інструментів мотивації трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств пропонується проводити у декілька етапів: визначення рівня потенціалу працівника в цілому і по кожній складовій окремо; визначення інструментів мотивації працівників; ранжування інструментів мотивації залежно від рівня потенціалу працівника; формування механізму мотивації працівника залежно від його потенціалу; оцінка ефективності функціонування мотиваційного механізму. Стимули, які спонукають працівника сільськогосподарських підприємств до продуктивної праці, пропонується згрупувати по трьох основних мотиваційних блоках: блок мотивів життєзабезпечення; блок соціальних мотивів; блок самореалізаційних мотивів.

7. Ранжування значущості стимулів до продуктивної праці для кожної групи працівників, виділених у дисертаційному дослідженні, проводилося комплексним методом. У основу комплексного методу ранжування встановлено результати анкетування працівників, які віднесені до тієї чи іншої групи переважання складових потенціалу і опитування експертів у сфері управління персоналом і психології управління. У результаті дослідження з'явилися чотири таблиці рангів і значущості стимулів для кожної окремої групи працівників сільськогосподарських підприємств, які виділені з урахуванням орієнтації на певну складову потенціалу працівника.

8. У роботі запропоновано інструмент для управління мотивацією працівників сільськогосподарських підприємств, який заснований на оцінці потенціалу. Для вибору засобів мотивації працівника визначається його належність до тієї чи іншої групи. Існуючий набір мотиваційних інструментів порівнюється з базовим і коригується у відповідну сторону. У нашому прикладі, для ефективного управління мотивацією працівника з переважанням інтелектуальної складової потенціалу головними мотиваційними інструментами повинні стати чітка і справедлива система преміювання, можливість кар'єрного росту і навчання та гідна заробітна плата.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

Денисенко І.А. Проблеми підвищення ефективності використання трудових ресурсів у сільській місцевості Луганської області // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету/ За ред. проф. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: Вид-во Луганського національного аграрного університету, 2004. - № 33/45. - 304 с. (Серія „Економічні науки”).- (С. 235-238)

Денисенко І.А. Трудові ресурси сільської місцевості - основа економічного зростання держави//Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету / Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. - Умань, 2005.- Вип. 61. - Ч. 2.- 392 с. (С. 252-258)

Денисенко И.А. Изучение трудового потенциала в сельских районах Луганской области //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2005. - № 51(74). - 494 с. (Серія „Економічні науки”). - С. 185-190.

Денисенко І.А. Соціально-економічні умови розвитку сільських районів та удосконалення чинників мотивації праці // Вісник Львівського державного аграрного університету / Економіка АПК, 2006.-№ 13.- 650 с.- С.612-615.

Денисенко І.А. Визначення рейтингу факторів, які впливають на ефективність праці //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - № 62(85). - 473 с. (Серія „Економічні науки”). - С. 46-49.

Кочетков О.В., Денисенко І.А. Мотивація праці персоналу у сільській місцевості //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ТОВ ТРК „РКТ”, 2007. - № 73(96). - 522 с. (Серія „Економічні науки”). - С. 94-99.

Денисенко І.А. Методичний підхід до мотивації трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія Економічні науки / За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: „Елтон-2”. - 2008. - № 85. - 596 с. - С. 68-75.

В інших виданнях:

Денисенко І.А. Мотивація праці у сільській місцевості Луганської області // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О.Мельничук (відп. ред.) та ін.-К., 2007.-Вип. 110.-Ч1.- 348 с. (С. 250-253)

Анотація

Денисенко І.А. Удосконалення системи факторів мотивації праці в аграрних підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства та АПК).- Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2008.

В дисертації викладено основні результати комплексного дослідження проблеми підвищення ефективності використання трудоресурсного потенціалу за рахунок удосконалення системи факторів мотивації праці. Визначено основні тенденції розвитку трудових ресурсів та особливості мотивації праці в аграрних підприємствах регіону. Проведено порівняльний аналіз ефективності використання трудових ресурсів у підприємствах різних організаційно-правових форм. Визначено умови ефективного використання та методику оцінки потенціалу трудових ресурсів аграрних підприємств. Розраховано та обґрунтовано використання механізму вибору інструментів мотивації до високопродуктивної праці.

Ключові слова: мотивація праці, потенціал, трудові ресурси, ефективність, сільські території, аграрні підприємства.

Аннотация

Денисенко И.А. Усовершенствование системы факторов мотивации труда в аграрных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК).- Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2008.

В диссертации изложены основные результаты комплексного исследования проблемы повышения эффективности использования трудоресурсного потенциала, за счет усовершенствования системы факторов мотивации труда, также определены основные тенденции развития трудовых ресурсов и особенности мотивации труда в аграрных предприятиях региона. Отмечено, что эффективность использования трудовых ресурсов сельскохозяйственных предприятий находится в зависимости от состояния мотивации, что в условиях членства Украины в ВТО, требует повышения эффективности использования трудовых ресурсов аграрных предприятий, что целесообразно осуществлять, в том числе, за счет совершенствования факторов мотивации труда.

Установлено, что существующая в экономической теории трактовка категории мотивация труда, которая характеризуется как сформированный в сознании личности уровень необходимости осуществления действий, которые приведут к удовлетворению потребностей и достижению личных целей и целей организации, не отвечает сегодняшним реалиям. Мы считаем, что в современных условиях мотивация труда характеризуется как процесс влияния основных факторов на потенциал работника, направленный на повышение эффективности труда и согласование экономических целей предприятия с личной заинтересованностью работника.

Проведенный анализ позволяет говорить о практически полном отсутствии, в аграрных предприятиях региона, систем нематериальных стимулов к высокоэффективному труду, в том числе таких факторов как: моральное поощрение, престижность работы, признание результатов труда, принятие участия в решении производственных вопросов.

Анализ динамики средневзвешенного дохода домохозяйств, в расчете на 1 человека в сельской местности Луганской области, в сравнении с минимальной заработной платой, прожиточным минимумом, средней заработной платой по Украине и Луганской области, позволяет говорить о незначительном улучшении ситуации только в начале 2008 года, когда средневзвешенный доход на 1 работника аграрного сектора превысил прожиточный минимум и минимальную заработную плату. Однако данный показатель не достиг уровня средней заработной платы по Украине (ниже на 53,8 %), и ниже уровня Луганской области в среднем на 54,2 %.

Особое внимание уделено сравнительному анализу эффективности использования трудовых ресурсов в аграрных предприятиях разных организационно-правовых форм.

Результаты корреляционно-регрессионного анализа позволяют утверждать о снижении влияния уровня материального поощрения работников на производительность труда. Оставаясь существенным фактором в повышении производительности труда, оплата труда не способна оказать определяющее влияние на результативный показатель, что обусловливает необходимость разработки механизма эффективного влияния на мотивацию труда нематериальных стимулов.

Определены условия эффективного использования и разработана методика оценки потенциала трудовых ресурсов аграрных предприятий.

Рассчитана и обоснована экономическая эффективность функционирования механизма выбора инструментов мотивации на основании определения профиля потенциала каждого работника предприятия. Данный механизм позволяет формировать эффективную систему стимулов к высокопроизводительному труду каждого работника с учетом направленности личных потребностей данного сотрудника.

В результате экономического анализа установлено, что соотношение расходов и доходов, с учетом роста производительности труда анализируемых типичных предприятий исследуемого региона, имеет четкую позитивную тенденцию, что свидетельствует об экономической целесообразности предложенных изменений в структуре мотивационного механизма предприятий.

Ключевые слова: мотивация труда, потенциал, трудовые ресурсы, эффективность, сельские территории, аграрные предприятия.

Annotation

Denusenko I.A. System improvement of labour motivation factors at agrarian enterprises. Manuscript.

A dissertation submitted for the degree of Candidate of Science in Economics on speciality 08.00.04 “Economy and management of the enterprises (agriculture)”.- Lugansk national agricultural university, Lugansk, Ukraine, 2008.

Basic results of problem complex investigation on improvement of labour potencial use effectiveness on account of developing labours motivation were examined in the thesis. Principal tendencies of labours resources development and peculiarities of labour motivation at agrarian enterprises of the region have been defined. Comparative analysis of labour resources use effectiveness at the enterprises of different organizational and legal forms has been carried out. Conditions of effective use and evaluation principals of labour resources potential at agrarian enterprises have been determined too. Application of tools motivation selection mechanism to high productive labour has been calculated and grounded.

Key words: labour motivation, potential, labour resources, effectiveness, rural territories, agrarian enterprises.

Размещено на Allbest.ru

...