Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

УДК 658.4:338.43+339.137.2

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції

Антонюк Ганна Ярославівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Центральної спілки споживчих товариств України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Семів Сергій Романович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Школьний Олександр Олексійович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

кандидат економічних наук Желєзняк Алла Михайлівна, Львівський національний аграрний університет, старший викладач кафедри інформаційних технологій.

Захист відбудеться 8 липня 2009 р. об 11годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 5 червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Біттер

Анотації

Антонюк Г.Я. Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2009.

У дисертації розкрито сутність конкурентоспроможності молокопереробного підприємства, узагальнено та доповнено існуючі методи оцінки його конкурентоспроможності, типологізовано чинники конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі. Аргументовано необхідність інтегрування суб'єктів ринку молочної продукції, систематизовано критерії оцінки ефективності інтеграційних об'єднань і запропоновано індекс оцінки ефективності участі підприємства в інтеграційному об'єднанні. Проаналізовано стан, тенденції та умови розвитку молокопереробної галузі, основні загрози, які очікують вітчизняні молокопереробні підприємства за умов зовнішньоекономічної інтеграції, ключові перешкоди, які стоять на заваді стабільному розвитку і зростанню конкурентоспроможності суб'єктів ринку молочної продукції. Проведено оцінку рівня конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі Львівської області. Обґрунтовано стратегічні напрями та програмно-цільові заходи забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, а також механізм їх реалізації.

Ключові слова: конкурентоспроможність, молокопереробне підприємство, засоби зміцнення конкурентоспроможності, євроінтеграція.

Антонюк Г.Я. Механизм обеспечения конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли в условиях евроинтеграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2009.

В диссертационной работе исследованы конкурентоспособность предприятий молокоперерабатывающей отрасли и пути ее обеспечения в условиях евроинтеграции. На основании изучения теоретико-методических подходов раскрыта сущность конкурентоспособности молокоперерабатывающего пред-приятия как способность предприятия осуществлять экономически эффективную деятельность, увеличивая свою долю рынка и удовлетворяя потребности потребителей в качественной и безопасной продовольственной продукции с соблюдением европейских санитарных и ветеринарных стандартов.

Дополнены существующие методы оценки конкурентоспособности предприятия, в частности предложена последовательность проведения оценки конкурентоспособности молокоперерабатывающего предприятия, которая базируется на изучении конкурентной среды, анализе отдельных критериев конкурентоспособности и расчета интегрального показателя конкуренто-способности предприятия.

Обосновано систему факторов конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли, в частности они дополнены макроэконо-мическими (регламентируются органами государственной власти и рыночной средой), мезоуровня (имеют непосредственное влияние на эффективность функционирования предприятий отрасли) и факторами микроуровня (форми-руются непосредственно участниками рынка).

Аргументировано необходимость интегрирования субъектов рынка молочной продукции, систематизированы критерии оценки эффективности интеграционных объединений и предложен индекс оценки эффективности участия предприятия в интеграционном объединении.

Проанализированы состояние, тенденции и условия развития молокоперера-батывающей отрасли, основные угрозы, которые ожидают отечественные молокоперерабатывающие предприятия в условиях внешнеэкономической интеграции, ключевые препятствия, которые стоят на пути стабильному развитию и росту конкурентоспособности субъектов рынка молочной продукции. С помощью экономико-математических методов доказана низкая эффективность и конкурентоспособность отечественной молокоперерабатывающей отрасли по сравнению со странами ЕС. Проведена оценка уровня конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли Львовской области.

Особенное внимание в диссертационной работе уделяется изучению предпосылок интегрирования субъектов рынка молочной продукции. Доказана эффективность новых для экономики Украины интеграционных структур - сетей и кластеров. Обнаружена многоуровневая система интеграционных связей, которая существует между участниками отечественного рынка молочной продукции.

Обосновано ключевые стратегические направления обеспечения конкуренто-способности предприятий молокоперерабатывающей отрасли и програмно-целевые мероприятия, которые предусматривают реализацию очерченных направлений. Механизм обеспечения конкурентоспособности предприятий молокоперерабатывающей отрасли будет базироваться на установлении интеграционных связей между субъектами рынка молочной продукции. конкурентоспроможність молокопереробний інтегрування

Ключевые слова: конкурентоспособность, молокоперерабатывающее предприятие, средства укрепления конкурентоспособности, евроинтеграция.

Antonyuk H.Y. Mechanism of providing competitiveness of dairy industry enterprises in the conditions of eurointegration. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences in specialty 08.00.04 - economy and management of enterprises (according to economic activity). - Lviv National Agrarian University, Lviv, 2009.

On the basis of study theoretiko-methodical approaches essence of competitiveness of dairy enterprise is exposed. The existent methods of estimation of competitiveness of enterprise are generalized and complemented. System of factors of competitiveness of dairy industry enterprises is grounded. The necessity of integration of subjects of milk products market is argued. The criteria of efficiency estimation of integration associations are systematized. Index of efficiency estimation of enterprise participation in an integration association is offered. The state, tendencies and terms of development of dairy industry, basic threats which expect domestic dairy enterprises at the terms of external economic integration, key obstacles to the stable development and growth of competitiveness of subjects of milk products market are analysed. The estimation of competitiveness of dairy industry enterprises of Lviv region is conducted. Strategic directions and programmatic measures of providing competitiveness of dairy industry enterprises and also mechanism of their realization are grounded.

Key words: competitiveness, dairy enterprise, facilities of strengthening of competitiveness, eurointegration.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Євроінтеграційні процеси, що мають безпосередній вплив на економіку України, зумовлюють необхідність обґрунтування нових стратегій та механізмів забезпечення конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках продовольства і аграрної продукції, які б водночас узгоджувались з політикою зміцнення продовольчої безпеки держави і необхідністю інтеграції національної економіки у світове господарство.

Рівень конкурентоспроможності молокопереробної галузі України є невисоким через дрібнотоварний характер виробництва молока, використання застарілих технологій і обладнання, низьку якість та високу енерго- і трудомісткість продукції, невідповідність вітчизняних стандартів та вимог до безпеки і якості харчових продуктів європейським аналогам, неналежну систему контролю якості продукції, низький рівень розвитку інфраструктури цього сегмента ринку, слабкі інтеграційні зв'язки між суб'єктами ринку. Водночас проблема забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств актуалізується з огляду на приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС, що може призвести до значного зростання імпорту європейської молочної продукції, поглиблення кризи в молокопереробній галузі та зниження рівня продовольчої безпеки держави.

Теоретичні основи конкуренції, її форми, конкурентне середовище, чинники конкурентних переваг, а також проблеми забезпечення конкурентоспроможності первинної ланки економіки широко висвітлені в працях таких вітчизняних учених: Л. Антонюк, Я. Жаліла, В. Кожевникової, І. Крючкової, Д. Лук'яненка, А. Мокія, С. Писаренко, Ю. Полунєєва, А. Поручника, С. Соколенка, В. Чужикова, М. Чумаченка, О. Школьного, а також зарубіжних науковців: М. Вебера, С. Гареллі, В. Істерлі, Р. Карбау, П. Кругмана, Р. Левіна, Дж. Маркусена, А. Маршала, Дж. Ф. Мура, М. Портера, К. Прахалада, Р. Райха, Д. Рікардо, Дж. Сакса, А. Сміта, Р. Фатхудінова, Ф. Хайєка, Г. Хамела, Й. Шумпетера. Питання конкурентоспроможності суб'єктів агропродовольчого ринку і ринку молочної продукції зокрема, формування механізмів досягнення конкурентних переваг, а також обґрунтування пріоритетних напрямів державної політики у цій галузі знайшли своє відображення в працях В. Андрійчука, С. Бабенка, П. Березівського, І. Витановича, А. Глушецького, Ю. Губені, А. Желєзняк, В. Зіновчука, М. Коденської, М. Лендєла, М. Маліка, М. Пархомця, П. Саблука, В. Топіхи, Г. Черевка та ін. Незважаючи на всебічне висвітлення проблеми конкурентоспроможності у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, потребують обґрунтування теоретичні підходи до особливостей, чинників впливу та засад зміцнення конкурентоспроможності підприємств молоко-переробної галузі в умовах євроінтеграції, інструменти ефективного механізму забезпечення цього процесу, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з комплексним планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії "Проблеми інтеграції України у глобальне господарство", затвердженої вченою радою (протокол №5 від 31.01.2003 р.), "Міжнародна інтеграція кооперативного сектора економіки в умовах активізації співробітництва України з ЄС" (номер державної реєстрації 0106U011601).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад і механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції.

Відповідно до зазначеної мети виконували такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади та виявити особливості конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції;

- систематизувати чинники впливу на конкурентоспроможність виробників молока і молочної продукції;

- виявити перешкоди та засоби розвитку, а також провести оцінку конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції;

- охарактеризувати передумови впровадження інтеграційних форм підприємств молокопереробної галузі як напряму забезпечення їх конкурентоспроможності;

- обґрунтувати стратегічні пріоритети та програмно-цільові заходи зміцнення конкурентних позицій вітчизняних молокопереробних підприємств та механізм їх реалізації в умовах відкритої економіки;

- розробити стратегію активізації інтеграційних зв'язків суб'єктів ринку молочної продукції як дієвого інструменту забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах розширення співпраці між Україною та ЄС.

Об'єктом дослідження є економічні відносини підприємств молокопереробної галузі в умовах поглиблення євроінтеграції.

Предметом дослідження виступають теоретико-методичні засади, пріоритети та засоби забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є положення теорій національної і галузевої конкурентоспроможності, інституціоналізму, трансакційних витрат. У процесі написання дисертаційної роботи використано загальнонаукові та економіко-математичні методи: аналізу, синтезу, порівняння, метод групувань (для вивчення теоретичних засад та особливостей конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, типологізації чинників конкурентоспроможності цих підприємств, доведення необхідності використання інтеграційних форм суб'єктів ринку молочної продукції); метод головних компонент, багатовимірний кластерний аналіз, метод огортаючих даних DEA, метод фактичних порівняльних переваг RCA (для оцінювання конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, виявлення перешкод її зміцнення); метод системного підходу (для формування стратегічних пріоритетів розвитку підприємств молокопереробної галузі, розробки програмно-цільових заходів зміцнення конкурентних позицій цих підприємств, обґрунтування концептуальних засад механізму забезпечення їх конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методичних положень і розробці науково-практичних рекомендацій з посилення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України в умовах євроінтеграції.

Найважливішими результатами, що характеризують новизну та розкривають зміст дисертаційної роботи, є:

вперше:

- обґрунтовано концептуальні засади формування механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, зокрема необхідність цільової орієнтації на зміцнення їх конкурентних переваг на мікро-, мезо- і макрорівні та кластеризація технологічного процесу виробництва молочної сировини, її переробки з метою мінімізації трансакційних витрат і забезпечення конкурентоспроможності в умовах відкритої економіки;

удосконалено:

- методичні підходи до оцінки ефективності участі молокопереробного підприємства в інтеграційному об'єднанні доповненням розрахунку коефіцієнта ефективності, який враховує співвідношення приросту обсягів господарської діяльності підприємства та капіталовкладень на їх забезпечення, а також соціальний ефект на різних рівнях ієрархії управління економікою;

- засоби зміцнення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, зокрема обґрунтовано доцільність використання багаторівневої системи інтеграційних зв'язків суб'єктів ринку молочної продукції (молокопереробних підприємств, виробників сирого молока, інноваційних підприємств, науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів аграрного спрямування, державних установ з розвитку сільського господарства і харчової промисловості, незалежних лабораторій з контролю якості молока і молочної продукції, гуртово-роздрібних ринків) на локальному, регіональному, національному і міжнародному рівнях;

отримали подальший розвиток:

- теоретичні підходи до обґрунтування сутності категорії конкурентоспроможності молокопереробного підприємства, передусім у контексті його ролі у забезпеченні продовольчої безпеки соціально-економічної системи, а також здатності вести економічно ефективну діяльність, збільшуючи свою частку на ринку, задовольняючи потреби споживачів у якісній і безпечній продовольчій продукції з дотриманням європейських санітарних та ветеринарних стандартів;

- методичні підходи до оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства, зокрема, запропоновано послідовність проведення оцінки, яка передбачає вивчення впливу конкурентного середовища, передусім таких його складових, як інфраструктура, умови попиту, споріднені та підтримуючі галузі, конкуренти, нормативно-правова база, аналіз таких критеріїв конкурентоспроможності, як ефективність виробничої діяльності, платоспроможність підприємства, фінансова стійкість, прибутковість, конкурентоспроможність продукції, а також розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства;

- обґрунтування сутності конкурентного середовища діяльності молокопереробних підприємств, зокрема за рахунок доповнення типологізації чинників їх конкурентоспроможності: макроекономічними (регламентують органи державної влади і ринкове середовище), мезорівня (безпосередньо впливають на ефективність функціонування підприємств молокопереробної галузі) та чинниками мікрорівня (визначаються суб'єктами ринку молока і молочної продукції).

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні стратегічних напрямів і програмно-цільових заходів щодо зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств в умовах поглиблення співпраці в межах зони вільної торгівлі з ЄС, у тому числі за рахунок активізації форм кооперації та інтеграції суб'єктів ринку молочної продукції. Засоби сприяння розвитку ринків сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів обґрунтовані в аналітичній записці до Секретаріату Президента України "Моніторинг аналізу розвитку ринків сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів (тінізація, нелегальне ввезення продукції, спекуляція, монополізація)" (червень 2007 р.) (довідка №2/51-71 від 15.10.2007 р.). Рекомендації щодо державної політики сприяння розвитку та зміцнення конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств використані підчас підготовки заключного звіту Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації з науково-дослідної теми "Розробка методів збалансування товарного забезпечення регіонального споживчого ринку області" (довідка № 6-61-758 від 25.03.2008 р.). Теоретико-методичні підходи до посилення конкурентоспроможності вітчизняної молочної продукції на зовнішніх ринках використовуються в навчальному процесі для викладання дисципліни "Міжнародна торгівля" у Львівській комерційній академії (довідка № 01/22 від 17.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертаційному дослідженні і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та доповідалися на ІІ науково-практичному семінарі Української групи з аналізу продуктивності та ефективності при EROC/EERC - Київ "Аналіз ефективності і продуктивності: теорія і застосування" (м. Львів, 2006 р.), ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції" (м. Луцьк, 2006 р.; м. Львів, 2007 р.), Міжнародному науково-практичному семінарі в рамках "VI Міжнародного ярмарку інвестицій та нерухомості "Україна - ЄС" "Інноваційні аспекти транскордонного співробітництва" (м. Львів, 2006 р.), засіданні круглого столу "Конкурентоспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України" (м. Львів, 2006 р.), ХІІІ Міжнародному науково-практичному семінарі "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк, 2007 р.), засіданні круглого столу "Модель економічного зростання України в умовах дефіциту ресурсів" (м. Львів, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ" (с.м.т. Лівадія АР Крим, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки" (м. Сімферополь, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку національної економіки в умовах глобальної фінансово-економічної дестабілізації" (м. Львів, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць (у т. ч. 12 одноосібних), дванадцять з яких - у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 6,5 друк. арк. (особистий внесок дисертанта - 5,7 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним обсягом 231 сторінка, у тому числі 178 сторінок основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (259 найменувань) та 10 додатків обсягом 27 сторінок. Робота ілюстрована 28 рисунками та містить 12 таблиць

Основний зміст роботи

У першому розділі - "Теоретико-методичні основи дослідження конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції" - уточнено сутність поняття конкурентоспроможності молокопереробного підприємства, доповнено існуючі методи оцінки та обґрунтовано сукупність передумов і чинників конкурентоспроможності молокопереробного підприємства, узагальнено теоретичні підходи до формування механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі.

У науковій літературі під конкурентоспроможністю підприємства розуміють його здатність отримувати конкурентні переваги на ринку порівняно з іншими підприємствами. Водночас існують особливості у характеристиках поняття конкурентоспроможності суб'єкта первинної ланки економіки, зумовлені видом його економічної діяльності чи сферою господарювання. Відповідно до цього поняття "конкурентоспроможність молокопереробного підприємства" доцільно трактувати, як його здатність вести економічно ефективну діяльність, збільшуючи свою частку на ринку, задовольняючи потреби споживачів у якісній та безпечній продовольчій продукції з дотриманням європейських санітарних і ветеринарних стандартів.

Методика оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства зводиться до визначення його ринкової частки, ефективності виробничо-збутової діяльності, фінансового становища, критеріїв конкурентоспроможності його продукції. Причому методи, описані у вітчизняній та іноземній економічній літературі, мають свої особливості. Зокрема, вітчизняні науковці вивчають окремі складові конкурентоспроможності, досліджують експортний потенціал, економічну ефективність та господарську діяльність окремого підприємства. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності, наведені в зарубіжній економічній літературі, характеризуються більшою розмаїтістю підходів, застосуванням ширшого методологічного інструментарію аналізу економічної ситуації всередині підприємства і навколишнього середовища. Послідовність проведення оцінки конкурентоспроможності молокопереробного підприємства в умовах євроінтеграції повинна поєднувати ці підходи та базуватись на аналізі конкурентного середовища, вивченні окремих критеріїв конкурентоспроможності та розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності підприємства (рис.1).

Особливу увагу під час оцінки конкурентоспроможності варто приділити вивченню об'єктивних явищ або процесів, які мають прямий вплив на формування конкурентних переваг підприємства. Зважаючи на підходи до визначення і класифікації чинників конкурентоспроможності, сформовано сукупність чинників впливу на конкурентоспроможність підприємств молоко-переробної галузі в умовах євроінтеграції (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Типологізація чинників конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі

Згідно із запропонованим підходом чинники конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі об'єднані у три групи: макроекономічні, які не підлягають безпосередньому впливу суб'єктів ринку молочної продукції, а визначаються державною політикою і ринковим середовищем у країні; мезорівня, які мають прямий вплив на ефективність функціонування молокопереробної галузі; мікрорівня, які формуються безпосередньо суб'єктами ринку молочної продукції.

З огляду на загрози, які стоять перед підприємствами молокопереробної галузі за умови поглиблення співпраці в рамках створення зони вільної торгівлі України з ЄС, необхідним є формування механізму забезпечення їх конкурентоспроможності. Серед теоретичних підходів до вивчення засобів забезпечення конкурентоспроможності агропродовольчих підприємств одним із найперспективніших і дієвих інструментів є агропромислова інтеграція. Інтеграційні структури передбачають передусім об'єднання економічних інтересів суб'єктів ринку молочної продукції: виробників, заготівельних організацій, переробних підприємств, торговельних організацій. Ефективними формами таких об'єднань є мережі і кластери. Перевага кластерної форми інтеграційного об'єднання -налагодження зв'язків не тільки між виробниками продукції і переробними підприємствами, а й співпраця з дослідними установами, вищими навчальними закладами, агентствами зі стандартизації, торговельними об'єднаннями, галузевими асоціаціями тощо. Опираючись на досвід зарубіжних країн і теоретичні підходи, обґрунтовано перспективність реалізації основних засад інтегрування і кооперації у формі кластерних структур як перспективного напряму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції.

У другому розділі - "Оцінка конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах євроінтеграції" - проведено аналіз стану і узагальнено тенденції розвитку молокопереробної галузі в Україні, виявлено загрози, які очікують вітчизняні молокопереробні підприємства за умови поглиблення євроінтеграційних зв'язків, а також перешкоди стабільному розвитку і зростанню конкурентоспроможності суб'єктів ринку молочної продукції, здійснено оцінку конкурентоспроможності молокопереробних підприємств Львівської області.

Вітчизняному ринку молока і молочної продукції властива низка складних проблем, найгострішими з яких є: постійне зменшення поголів'я молочних корів; низький рівень механізації виробничих процесів галузі і мала продуктивність худоби, що зумовлюють високу витратомісткість одиниці продукції; низька якість молочної сировини, що унеможливлює виробництво якісної та безпечної продукції підприємствами молокопереробної галузі, обмежує можливості широкої диверсифікації асортименту та призводить до низької конкурентоспроможності вітчизняного молокопродуктового сектора за подальшої лібералізації торгівлі; нерозвиненість ринкової інфраструктури, яка обумовлює збільшення вартості виробництва, втрати продукції під час транспортування та зберігання.

Подальшому розвитку ринку молочної продукції найбільшою мірою перешкоджають такі чинники: недосконалість нормативно-розпорядчої та інституційної бази щодо стимулювання виробництва молочної продукції; нерозвинутість інфраструктури ринку молока і молочної продукції; значна капіталомісткість молочної підгалузі тваринництва; мораторій на продаж землі, який знижує інвестиційну привабливість галузі молочного скотарства; тінізація ринку молочної продукції.

Аспекти функціонування та розвитку молокопереробної галузі України є свідченням її недостатньо високої ефективності порівняно з країнами ЄС, що підтвердили результати економіко-математичного аналізу, отримані за допомогою методу огортаючих даних DEA. Оцінювання ефективності передбачало, що всі країни мають доступ до тієї самої технології, яка трансформує вектор вхідних ресурсів - x, у вектор продукції, яку отримуємо на виході - y. За вхід було обрано чисельність корів на 1 га сільськогосподарських угідь, середньорічний удій молока від однієї корови, середньорічну кількість зайнятих у сільському господарстві; а за вихід - виробництво молока, масла, сиру з розрахунку на одну особу.

За результатами аналізу до країн з високим показником ефективності молокопереробної галузі віднесено Бельгію, Данію, Італію, Польщу, Словаччину. Хоча показник технічної ефективності молочного сектора України дещо збільшився у 2007 р. порівняно з 2000 р. (з 0,17 до 0,23), він залишається найнижчим порівняно з таким показником у країнах ЄС.

Свідченням невисокої конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств є незначні конкурентні переваги у торгівлі молочною продукцією на зовнішньому ринку. Зокрема, для визначення порівнянних конкурентних переваг України у торгівлі молочною продукцією на зовнішніх ринках застосовано метод RCA. У результаті проведеного оцінювання виявлено, що порівнянні переваги у торгівлі молочною продукцією Україна отримує на ринках країн, що розвиваються (СНД, Азії і Африки). Водночас на ринках розвинутих європейських країн такі переваги зовсім незначні або й узагалі відсутні. Основною причиною незначної частки експорту молочної продукції на ринки розвинутих країн є її невідповідність європейським стандартам. Орієнтація України лише на ринки економічно і технологічно відсталих країн Африки і окремих країн Азії та СНД може спричинити консервацію технологічної відсталості, збереження невисокої конкурентоспроможності вітчизняних молочних продуктів на зовнішніх ринках.

За результатами оцінювання інтегрального рівня конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі Львівської області згідно з послідовністю проведення оцінки конкурентоспроможності молокопереробного підприємства виявлено, що недоліками конкурентного середовища та перешкодами посиленню конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції є: недосконалість нормативно-правового регулювання ринку молочної продукції; постійне скорочення попиту на молочну продукцію у Львівській області; зменшення поголів'я корів; нераціональна структура виробництва молока (97% молока виготовляють господарства населення і лише 3% сільськогосподарські підприємства, що негативно позначається на його якості); низька якість молока, яке надходить на переробку, про що свідчать показники його ґатунковості і (основну частку молока, яке надходить на переробку, складає молоко другого ґатунку - 67,4%, меншу за обсягом частину - молоко першого ґатунку - 29,7%, лише 1,9% молока - це молоко вищого ґатунку); відсутність взаємовигідної співпраці між науково-дослідними установами і виробниками готової продукції, що зумовлює технологічну відсталість молокопереробних підприємств; низький рівень розвитку інфраструктури.

Оцінка інтенсивності конкуренції між молокопереробними підприємствами на регіональному рівні дозволила виявити, що найбільшу частку ринку (50%) займає стратегічна група, підприємства якої виготовляють широкий асортимент незбираної молочної продукції високої якості і реалізують її за високими цінами (ВАТ "Львівський міський молочний завод", ЗАТ "Галичина", Філія ППКФ "Прометей" "Львівський молочний комбінат"). Ці підприємства ведуть конкурентну боротьбу між собою, проте беззаперечним лідером є ЗАТ "Галичина", яке займало 36,7% ринку молочної продукції у 2007 р. і його частка з кожним роком збільшується. Наступна за розміром стратегічна група (5%) об'єднує менші районні підприємства, які займаються виробництвом як незбираної продукції, так і сирів середньої якості і реалізують її за помірними цінами (ВАТ "Комарнівський сирзавод", ВАТ "Жидачівський сирзавод", ВАТ "Рава-Руський маслозавод", ВАТ "Молокозавод "Самбірський", ЗАТ "Масло-союз"). Стратегічна група з виробництва сирів, до якої входять ВАТ "Буський молочний завод" і ТзОВ "Ременівський молокозавод", розташована максимально близько до стратегічної групи з виробництва незбираної продукції і сирів, що свідчить про конкурентну боротьбу між цими двома групами, зокрема у сегменті виробництва і реалізації сирів. Частка ринку цієї групи незначна і становить лише 0,7%. Останньою на карті стратегічних груп галузі виділено групу з виробництва сухих молочних продуктів (3%), до якої входять ВАТ "Бродівський завод сухого знежиреного молока" і ПП "Світанок". Лідером у цій групі є ВАТ "Бродівський завод сухого знежиреного молока", який займає 2,3% ринку молочної продукції Львівської області.

За умов обмеженості ресурсів ефективне їх використання є важливою конкурентною перевагою підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Тому за допомогою методу огортаючих даних DEA здійснено оцінку ефективності використання виробничих ресурсів молокопереробними підприємствами (рис. 3). Для моделі оцінювання як вхід вибрано витрати на оплату праці, первісну вартість основних засобів, обсяг молока, закупленого для переробки, а як вихід - обсяг виготовленої молочної продукції.

Рис. 3. Ранжування молокопереробних підприємств Львівської області за коефіцієнтом технічної ефективності у 2005-2007 рр.

Технічно ефективнішими у 2005 - 2007 рр. були ВАТ "Комарнівський сирзавод" і ЗАТ "Галичина" (коефіцієнт технічної ефективності дорівнює одиниці). У 2007 р. високі показники технічної ефективності отримали ВАТ "Молокозавод "Самбірський" - 0,91, ВАТ "Львівський міський молочний завод" - 0,73 і Філія ППКФ "Прометей" "Львівський молочний комбінат" - 0,82. До групи низькоефективних молокопереробних підприємств потрапили ВАТ "Жидачівський сирзавод", ВАТ "Рава-Руський маслозавод", ВАТ "Бродівський завод сухого знежиреного молока" і ВАТ "Городоцька молочна компанія". Показник технічної ефективності цих підприємств у 2007 р. погіршився порівняно з показником 2005 р. і знаходився в межах від 0,39 до 0,07.

Крім показника технічної ефективності, розраховано такі критерії конкурентоспроможності (в розрізі молокопереробних підприємств Львівської області): коефіцієнт прибутковості, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт фінансової стійкості, показник конкурентоспроможності продукції (табл. 1).

Таблиця 1 Групування молокопереробних підприємств Львівської області за інтегральним коефіцієнтом конкурентоспроможності, 2007 р.

На основі отриманих критеріїв розраховано інтегральний показник конкурентоспроможності кожного підприємства як суму добутків бальних оцінок критеріїв конкурентоспроможності та їх вагових коефіцієнтів.

Найбільш конкурентоспроможними у 2007 р. були три молокопереробні підприємства Львівської області - ВАТ "Львівський міський молочний завод", ВАТ "Городоцька молочна компанія" і ВАТ "Рава-Руський маслозавод". Цим підприємствам властиві високі значення критеріїв прибутковості і платоспро-можності. У ВАТ "Бродівський завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Комарнівський сирзавод", ЗАТ "Галичина", ВАТ "Молокозавод "Самбірський" середній показник конкурентоспроможності через невисокі критерії платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості. Низький рівень конкурентоспроможності у 2007 р. мали Філія ППКФ "Прометей" "Львівський молочний комбінат" і ВАТ "Жидачівський сирзавод".

Загалом можна стверджувати, що молокопереробні підприємства Львівської області є конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, проте з огляду на негативні тенденції конкурентного середовища - недостатньо конкуренто-спроможними порівняно з європейськими виробниками.

У третьому розділі - "Стратегічні пріоритети і тактичні засоби забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі в умовах посилення євроінтеграційних зв'язків" - обґрунтовано стратегічні напрями та програмно-цільові заходи забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, а також механізм їх реалізації.

Механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі спрямований на забезпечення населення повною мірою якісною та безпечною молочною продукцією та мінімізацію ризиків для вітчизняних молокопереробних підприємств у контексті поглиблення співпраці в межах зони вільної торгівлі з ЄС (рис. 4). Для реалізації окреслених напрямів забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств доцільно втілювати заходи, об'єднані у групи: макроекономічні (заходи нормативно-правової, науково-практичної, організаційно-економічної, фіскальної, інформаційної політики держави, спрямовані на створення відповідного середовища розвитку ринку молока і молочної продукції); заходи мезорівня (розробляють і реалізовують професійні об'єднання вітчизняних виробників молочної продукції для стабілізації ситуації у молокопереробній галузі і забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів цього ринку); мікроекономічні (втілюються на рівні окремого переробного підприємства з метою усунення причин його невисокої конкурентоспроможності). У рамках цього механізму відповідальними за реалізацію програмно-цільових заходів є: на макрорівні - Міністерство аграрної політики України; мезорівні - галузеве об'єднання виробників молочної продукції "Укрмолпром"; мікрорівні - молокопереробні підприємства. Реалізація механізму вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних засобів, проте дозволить отримати такі результати: створення чіткого і зрозумілого механізму регулювання ринку молочної продукції; збільшення поголів'я молочних корів і підвищення їх продуктивності; підвищення якості сирого молока і, відповідно, всієї молочної продукції; завантаження виробничих потужностей молокопереробних підприємств; збільшення експортного потенціалу молокопереробних підприємств; забезпечення населення якісною та безпечною молочною продукцією; інтеграція на належному рівні до СОТ і поглиблення співпраці в межах зони вільної торгівлі з ЄС; забезпечення продовольчої безпеки держави.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Концептуальні засади механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України

Як показує світовий досвід, найприйнятнішою концепцією забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств молокопереробної галузі є кластеризація технологічного процесу виробництва молочної сировини і її переробки. Кластеризація суб'єктів ринку молока і молочної продукції передбачає створення кластерних об'єднань на чотирьох рівнях: локальному, регіональному, національному, міжнародному.

Водночас для уможливлення процесів кластеризації суб'єктів ринку молочної продукції України необхідно сформувати відповідну стратегію налагодження інтеграційних зв'язків. Відповідно до запропонованої стратегії основними цілями інтегрування і кооперування суб'єктів ринку молочної продукції є передусім захист інтересів учасників ринку молочної продукції, підвищення рівня якості молочної продукції і посилення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств. Водночас заходи, спрямовані на досягнення поставлених цілей, умовно можна розділити на організаційно-економічні, нормативно-правові та інформаційні. Коло учасників кластерних структур згідно із запропонованою стратегією охоплює: господарства населення, які утримують корів, фермерські господарства, племінні господарства, ветеринарні лабораторії, науково-дослідні установи і вищі навчальні заклади аграрного спрямування, інноваційні підприємства з виробництва обладнання для переробки молока, переробні підприємства, підприємства з виробництва упаковки, транспортні служби, фінансові інституції, гуртово-роздрібні ринки, державні установи. Запровадження стратегії кластеризації у молокопереробній галузі України, крім іншого, дозволить отримати такі результати: захист інтересів учасників ринку молока і молочної продукції; спрощення доступу до передового матеріально-технічного постачання; мінімізація трансакційних витрат; покращання якості сирого молока; розширення ринків збуту молочної продукції, у тому числі і вихід на міжнародні ринки; поліпшення якості молочних продуктів і зростання їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішніх ринках збуту.

Реалізація механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі України, яка базується на кластеризації технологічного процесу виробництва молочної сировини та її переробки, дозволить посилити конкурентоспроможність підприємств, а також подолати кризові явища у вітчизняному молокопродуктовому підкомплексі і забезпечити продовольчу безпеку держави з огляду на приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС.

Висновки

У дисертації обґрунтовано концептуальні засади механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі за умов поглиблення євроінтеграційних зв'язків України, зокрема, співпраці в рамках угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Отримані науково-теоретичні, методичні та практичні результати дозволяють стверджувати наступне:

1. Конкурентоспроможність молокопереробних підприємств визначається не лише традиційними характеристиками цього поняття (прибутковість, ефективність, фінансова стійкість), а й базується на їх здатності забезпечувати продовольчу безпеку держави, задовольняючи потреби споживачів у якісній та безпечній продовольчій продукції з дотриманням європейських санітарних і ветеринарних стандартів.

2. Суттєвими чинниками впливу на конкурентоспроможність підприємств молокопереробної галузі в умовах міжнародної економічної інтеграції є ті, які не підлягають безпосередньому впливу суб'єктів ринку молочної продукції, а визначаються державною політикою і ринковим середовищем у країні (чинники макроекономічного впливу); які безпосередньо впливають на ефективність функціонування молокопереробної галузі (мезорівня); які формуються безпосередньо учасниками ринку (мікрорівня).

3. В умовах розпорошеності виробників молока і відсутності взаємовигідної співпраці між сферою виробництва і переробки їх економічна інтеграція є дієвим механізмом підвищення конкурентоспроможності, оскільки дозволяє отримати додаткові конкурентні переваги на ринку в складі інтеграційного об'єднання. Причому позитивний вплив на конкурентоспроможність підприємств молокопереробної галузі мають нові форми інтеграційних об'єднань, передусім кластери, оскільки передбачають налагодження співпраці з органами державної влади, науково-дослідними установами, виробниками сировини, технологій і обладнання.

4. Низька конкурентоспроможність вітчизняних молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції зумовлена низкою складних проблем, характерних для існуючого стану розвитку ринку молока і молочної продукції України: кризовою ситуацією в галузі молочного скотарства; нераціональною структурою виробництва молока; невідповідністю молока і молочної продукції європейським стандартам якості та безпеки; низьким рівнем розвитку інфраструктури ринку молока і молочної продукції; низькою ефективністю молокопереробної галузі порівняно з країнами ЄС.

5. Порівнянні переваги у торгівлі молочною продукцією вітчизняні підприємства отримують лише на ринках країн, що розвиваються. На ринках розвинутих європейських країн такі переваги зовсім незначні або й узагалі відсутні. Основною причиною незначної частки експорту молочної продукції на ринки розвинутих країн є її невідповідність європейським стандартам. Проте орієнтація лише на ринки економічно відсталих країн Африки і окремих країн Азії та СНД може спричинити консервацію технологічної відсталості і збереження невисокої конкурентоспроможності вітчизняних молокопереробних підприємств в умовах євроінтеграції.

6. За допомогою економіко-математичного методу огортаючих даних DEA підтверджено тезу про нижчу технічну ефективність діяльності вітчизняних молокопереробних підприємств порівняно з виробниками країн ЄС. Серед країн з максимально високим показником ефективності молокопереробної галузі необхідно виділити Бельгію, Данію, Італію, Польщу, Словаччину. Дещо нижчими, проте високими, показниками ефективності характеризуються Нідерланди, Литва, Словенія, Іспанія, Португалія, Франція, Фінляндія, Греція, Латвія (від 0,74 до 0,96). Найнижчий показник технічної ефективності молокопереробної галузі має Україна - 0,23.

7. Аналіз рівня конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі Львівської області виявив, що найбільш конкурентоспроможними є три молокопереробні підприємства Львівської області - ВАТ "Львівський міський молочний завод", ВАТ "Городоцька молочна компанія" і ВАТ "Рава-Руський маслозавод", які мають високі значення критеріїв прибутковості і платоспроможності; ВАТ "Бродівський завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Комарнівський сирзавод", ЗАТ "Галичина" і ВАТ "Молокозавод "Самбірський" вирізнялися середнім показником конкурентоспроможності через невисокі показники платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості. Низький показник конкурентоспроможності у Філії ППКФ "Прометей" "Львівського молочного комбінату" і ВАТ "Жидачівський сирзавод". Вітчизняні підпри-ємства є конкурентоспроможними на внутрішньому ринку, проте з огляду на недоліки конкурентного середовища (передусім недосконалість нормативно-правового регулювання ринку молочної продукції; постійне скорочення попиту на молочну продукцію; зменшення поголів'я корів; велику частку господарств населення у виробництві молока; низьку якість молока, яке надходить на переробку; відсутність взаємовигідної співпраці між науково-дослідними установами і виробниками готової продукції, що зумовлює технологічну відсталість молокопереробних підприємств; низький рівень розвитку інфраструктури) можна стверджувати про їх нижчу конкурентоспроможність порівняно з європейськими виробниками молочної продукції.

8. В існуючих передумовах розвитку економічного потенціалу вітчизняної молокопереробної галузі серед стратегічних пріоритетів зміцнення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств варто виділити: створення чіткого і зрозумілого механізму регулювання ринку молочної продукції; покращання якості молока і молочної продукції; забезпечення надходження інвестиційних ресурсів у сферу заготівлі і переробки молока; збільшення експортного потенціалу молокопереробних підприємств.

9. Тактичні засоби реалізації механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі передбачають втілення програмно-цільових заходів на трьох рівнях ієрархії управління економікою: макрорівні (гармонізація чинних стандартів на молочну продукцію до європейських вимог; використання передового досвіду ЄС у веденні молочного скотарства; cтворення належних умов для розвитку інфраструктури ринку молочної продукції; розробка програм з підтримки фермерів, які утримують 5 і більше корів; створення державної системи дорадництва з розгалуженою мережею в кожному районі; проведення стимулюючої фіскальної політики, спрямованої на розвиток підприємництва у сільській місцевості; проведення належної племінної роботи); мезорівні (розробка нових стандартів якості молока і молочної продукції; здійснення інформаційної політики, спрямованої на створення позитивного іміджу вітчизняної молочної продукції на зовнішніх ринках; створення мережі лабораторій з контролю якості молочної продукції; активізація налагодження інтеграційних зв'язків між суб'єктами ринку молока і молочної продукції; розповсюдження серед сільських господарів інформаційних матеріалів з питань ведення молочного скотарства відповідно до європейських вимог; створення програми із залучення провідних європейських спеціалістів до співпраці з українськими колегами в галузі виробництва молока і молочної продукції; налагодження і супровід ділових зв'язків між вітчизняними і зарубіжними суб'єктами ринку молочної продукції); мікрорівні (формування сировинних зон; налагодження зв'язків із науково-дослідними установами; підтримка і розвиток молочних кластерів; запровадження на виробництві систем з контролю якості НАССР і ISO; підвищення кваліфікації працівників; розвиток власної збутової мережі; співпраця з суб'єктами ринку молока і молочної продукції з питань розвитку інфраструктури молокопереробної галузі; освоєння сучасних технологій з переробки молока). Поєднання цих заходів дозволить комплексно вирішити проблему забезпечення конкурентоспроможності виробників молока і молочної продукції в умовах зовнішньоекономічної інтеграції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Панюра Г.Я. Вплив зовнішніх чинників на регіональні ринки м'ясо-молочної продукції в Україні / Панюра Г.Я. // Вісник Львівської комерційної академії : [зб. наук. праць]. - Л. : ЛКА, 2006. - Вип. 20. - С. 471-477. - (Серія економічна).

2. Антонюк Г.Я. Зовнішні чинники конкурентоспроможності молоко-переробної промисловості в умовах розширення ЄС / Антонюк Г.Я. // Вісник Львівської комерційної академії : [зб. наук. праць]. - Л. : ЛКА, 2006. - Вип. 23. - С. 156-159. - (Серія економічна).

3. Панюра Г.Я. Роль кооперативів у формуванні ринку молочної продукції в Україні / Панюра Г.Я. // Вісник Львівської комерційної академії : [зб. наук. праць]. - Л. : ЛКА, 2007. - Вип. 24. - С. 330-334. - (Серія економічна).