Природоохоронна кластеризація туристично-рекреаційного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 330.15: 504.06

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Природоохоронна кластеризація туристично-рекреаційного комплексу

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Андрющенко Катерина Анатоліївна

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси економічного розвитку вимагають більш ефективних та збалансованих підходів до природоохоронної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій шляхом створення новітніх форм ринкового регулювання охороною навколишнього природного середовища. На разі актуальним є не тільки організаційно-управлінське забезпечення природоохоронної діяльності, зокрема щодо розвитку природно-заповідних об'єктів, а й розробка нових підходів до економічної діяльності у цій сфері. Поєднання природоохоронних та рекреаційних функцій ландшафтів визначає актуальність створення певних комплексів з метою підтримки сталості й економічної спроможності розвитку природних об'єктів. Загальновідомо, що зниження якісних характеристик навколишнього середовища призводить до зменшення рекреаційної привабливості території, а в окремих випадках і до повної втрати її придатності для організації рекреаційного процесу. Зважаючи на це, управління рекреаційними територіями повинне в першу чергу бути екологічно збалансованим.

У сучасній економіці ефективне використання туристично-рекреаційного комплексу, як складового господарського комплексу регіону, все частіше пов'язується із створенням та функціонуванням кластерів. Тому актуальною проблемою є відпрацювання ефективних підходів до врахування екологічної складової та забезпечення раціонального природокористування у рекреаційній стратегії розвитку регіонів на базі формування відповідних природоохоронних кластерів.

Природоохоронна кластерізація курортно-рекреаційного комплексу багатоаспектна проблема, що досліджується в рамках різних наукових шкіл та напрямів. Питання теорії та практики підприємницької діяльності, зокрема екологічної складової цього процесу, створення кластерів висвітлюються в роботах Бистрякова І., Войнаренка М., Галушкіної Т., Герасимчук З., Гречановської І., Кожевникової В., Макогона Ю., Соколенка С., Стеченка Д., Харічкова С., Хвесика М., Хлобистова Є., Цихан Т., Чернюк Л., Черчик Л., Шевчука В. та ін. Проблематика функціонування курортно-рекреаційного комплексу широко висвітлена у працях Букринського Б., Данилишина Б., Коржунової Н., Куценко В., Новосельської Л., Охріменко О., Степанова В., Швець І. та ін.

Природоохоронна складова є основою ефективного розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу. Вона представлена природно-рекреаційним та природоохоронним компонентами. У функціональній структурі природоохоронні пріоритети безпосередньо виявляються через зв'язки щодо використання рекреаційних ресурсів, функціонування інфраструктури; взаємодії елементів житлово-комунальної інфраструктури з природними об'єктами; використання природних об'єктів, а також багатьох інших, які виходять за межі існуючих класифікацій. У системі територіального планування природоохоронні та екологічні чинники комплексно враховуються при оцінці природно-ресурсного і рекреаційного потенціалу території, визначенні її типології та відповідної регіональної спеціалізації. Природоохоронні завдання є одними із ключових стосовно оптимізації організаційної структури територіального управління, їх сутність, змістовність визначає вибір відповідних механізмів та інструментів щодо ефективної реалізації.

Таким чином, екологічно безпечне та ресурсозберігаюче природокористування є необхідною умовою успішного формування регіонального рекреаційно-туристичного комплексу, суттєвого підвищення конкурентоспроможності підприємств і на цій основі - передумов сталого розвитку територій. Саме тому вивчення механізмів формування природоохоронних кластерів, розкриття методичних підходів до їх упровадження в практику регіональної політики та управління природоохоронними об'єктами, створення відповідних організаційних умов потребують детального дослідження та обумовлюють тему дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось у рамках планів науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових проблем сталого розвитку" (номер державної реєстрації 0106U005193(39), де автором розроблено основні положення природоохоронної кластеризації задля досягнення сталого розвитку в контексті модернізації національного господарства.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних основ і розробка практичних рекомендацій щодо формування та розвитку природоохоронних кластерів в туристично-рекреаційному комплексі України.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлені такі завдання:

– удосконалити теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможних кластерів;

– визначити національні особливості кластеризації щодо вирішення завдань охорони навколишнього природного середовища;

– виявити напрями вдосконалення природоохоронної кластеризації туристично-рекреаційного комплексу на засадах сталого розвитку;

– виявити організаційно-управлінські й регіональні особливості раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища при формуванні кластерів у туристично-рекреаційній сфері;

– удосконалити нормативно-методичні підходи до формування й розвитку природоохоронних кластерів;

– здійснити структурно-компонентний аналіз використання рекреаційно-туристичного потенціалу для виявлення можливостей створення природоохоронних кластерів;

– визначити просторові особливості організаційно-управлінського забезпечення кластеризації підприємств рекреаційно-туристичної сфери;

– розробити концептуальні основи та стратегічні напрями підвищення природоохоронної ефективності використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону.

Об'єктом дослідження є процес формування та розвитку природоохоронної кластеризації розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та науково-організаційні підходи щодо розвитку природоохоронної кластеризації туристично-рекреаційного комплексу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є теоретичні положення з питань природоохоронної діяльності та кластеризації туристично-рекреаційного комплексу в умовах ринкової системи господарювання. Для досягнення поставленої мети використовувались такі методи: узагальнення і групування - для визначення місця та ролі охорони навколишнього природного середовища як одного із визначальних чинників сталого розвитку; порівняльного аналізу - для виявлення нормативно-правового забезпечення раціонального природокористування; аналітико-статистичні - для формування регіональних кластерів; графічно-логічного моделювання - для визначення цілей і пріоритетів природоохоронної політики в умовах перехідної економіки, розробки економічних механізмів екологічного регулювання; системного підходу та класифікації - для розробки методичних підходів до визначення критеріїв ефективної природоохоронної політики та фінансових механізмів їх упровадження й реалізації; хронологічної періодизації - для дослідження регіональної ефективності екологічної політики при формуванні й розвитку кластерів туристично-рекреаційної діяльності.

У дисертаційній роботі використані законодавчі та нормативні документи, що безпосередньо стосуються об'єкта дослідження, зокрема закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів з питань міжрегіонального і транскордонного співробітництва, вдосконалення організаційно-економічної структури управління регіональним розвитком і науково-технічною діяльністю, матеріали Національної академії наук України, статистичні дані діяльності рекреаційно-туристичної сфери України.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методологічні результати дисертаційного дослідження:

вперше:

- запропоновано авторське визначення природоохоронної кластеризації в системі раціонального природокористування, що ґрунтується на комплексному підході до використання, відновлення та охорони природних ресурсів;

удосконалено:

- концептуальні підходи та напрями підвищення природоохоронної ефективності використання регіонального природно-ресурсного потенціалу, які, на відміну від наявних підходів, спираються на формування регіональних туристично-рекреаційних кластерів, орієнтованих на невиснажливе використання природних ресурсів;

- організаційно-управлінські підходи до методичного забезпечення формування і розвитку природоохоронних кластерів у рекреаційно-туристичній сфері, що, на відміну від існуючих, ґрунтуються на комплексному використанні ресурсів регіону та враховують природоохоронну функцію територіального розвитку;

- економічний механізм сприяння розвитку регіональних кластерів у рекреаційно-туристичній діяльності, який спирається на синергетичний ефект від використання стимулюючих важелів (кредитних, податкових, тарифних тощо) різних складових кластера (фінансові установи, інфраструктура, природоохоронні складові тощо);

- економічні важелі розвитку природоохоронних об'єктів, які передбачають утворення природоохоронних кластерів, що порівняно з наявними враховують капіталовкладення у формування кластерів, ефективність обміну інформацією про потреби ринку, взаємну підтримку між галузями з питань кластерізації тощо;

набули подальшого розвитку:

- методологічні підходи до визначення природоохоронної політики на засадах забезпечення сталого розвитку продуктивних сил за умов сучасної трансформації українського суспільства, що передбачають створення кластерів з метою підтримки збереження природоохоронних об'єктів;

- методичні підходи до формування природоохоронних кластерів на засадах поєднання діяльності підприємницьких структур, органів влади та інших установ (університетів, науково-дослідних інститутів, центрів стандартизації, торговельних асоціацій).

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертації наукові положення та практичні рекомендації є основою для запровадження соціально-економічної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також в управлінні розвитком природоохоронних об'єктів, спрямованих на докорінне підвищення економічної самостійності об'єктів природно-заповідного фонду.

Основні результати дослідження використані при розробці науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/896 від 21.11.2008 р.); Київським університетом туризму, економіки і права при розробці програми курсу "Економіка підприємств туристичної галузі", зокрема матеріали третього розділу "Організаційно-управлінські та нормативно-методичні механізми природоохоронної кластеризації рекреаційно-туристичних підприємств" при викладанні курсу "Менеджмент підприємств туризму і готельного господарства" (довідка № 362-01-04/у від 05.12. 2008 р.); Сумським державним університетом МОН України в навчально-методичному процесі викладання нормативних і спеціальних дисциплін факультету з економіки та менеджменту (довідка № 47.04.06/4589 від 26.11.2008 р.), а також при розробці "Концепції розвитку туристсько-рекреаційної діяльності на території природно-заповідного фонду України". Концепція затверджена наказом Міністерства культури і туризму України №0103V 008570 від 23.10.2007 р. (довідка № 8485-02/2 від 24 .02.2008 р.). Запропоновані автором механізми формування та розвитку регіональних рекреаційно-туристичних кластерів ураховані при розробці "Концепції розвитку підприємства ТОВ "Туристична фірма "КУТЕП-тур" до 2012 року" (довідка № 11/12 від 10.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, яка має наукове і практичне значення. В ній дисертантом особисто сформульовані наукові положення та методичні підходи, на основі яких розроблені практичні рекомендації з розвитку природоохоронної кластеризації та врахування природоохоронної функції при формуванні й розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на прикладі об'єктів АРК.

Автору особисто належать усі викладені в дисертації наукові результати і практичні рекомендації, а також опубліковані наукові праці.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи апробовані на науково-практичних конференціях: "Формування та стратегічні пріоритети використання економічного потенціалу регіонів" (Чернівці, 15-16 квітня 2003 р.), "Туризм и региональное развитие" (Смоленск, 4-6 октября 2004 г.), "Теорія і практика сучасної економіки" (Черкаси, 15-17 вересня 2004 р.), "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" (Суми, 21-22 вересня 2007 р.), "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (Суми, 22-23 квітня 2008 р.), "Стратегія забезпечення сталого розвитку України" (Київ, 20 травня 2008 р.), "Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве" (Алушта, 4-5 сентября 2008 г.), "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (Київ, 23-24 жовтня 2008 р.) та інших.

Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження опубліковано у 15 наукових працях загальним обсягом 9,6 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,7 друк. арк., з них: 2 - у колективних наукових виданнях, 5 - у наукових фахових виданнях, 8 - у матеріалах наукових конференцій (5,9 друк. арк. належать особисто автору).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 212 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 7 таблиць, 11 рисунків. Список використаних джерел із 188 найменувань викладено на 21 стор., 2 додатки - на 3 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади охорони навколишнього середовища при використанні кластерного підходу до розвитку території” визначено теоретико-методологічні засади використання кластерів у формуванні системи раціонального природокористування та охороні довкілля, проаналізовано міжнародну теорію й практику формування конкурентоспроможних кластерів в Україні. Виявлено особливості природоохоронної кластеризації туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) на засадах сталого розвитку.

Для сучасної економіки характерні дві діалектично пов'язані тенденції: глобалізація економічних процесів і регіональна спеціалізація виробництв. У цих умовах для підвищення ефективності управління процесами виробництва провідні економісти активно використовують так званий кластерний підхід. Найчастіше він застосовується при розробці регіональних програм, що забезпечують економічне зростання на території шляхом створення структурованих галузевих об'єднань компаній, органів державної влади та місцевого самоврядування, науки та некомерційного сектору.

У ході дослідження узагальнено підходи до сутнісного визначення кластера: з погляду менеджменту (рівень підприємства, галузі), управління (рівень взаємодії на регіональному, зовнішньому ринках та державне регулювання); на основі теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіоналістики та сприйняття кластера підприємцями, або так званий погляд зсередини. Зроблено висновок, що визначальною ознакою кластерах будь-яких позицій є об'єднання окремих елементів (складових частин) в єдине ціле для виконання певної функції або реалізації певної мети.

Визначено, що наразі кластер є об'єктом особливої уваги та цільової підтримки в рамках стратегій державного, територіального, регіонального розвитку, як інструменту для підвищення продуктивності, конкурентоспроможність, прибутковість і зайнятість, та є невід'ємної складовою інноваційного розвитку.

У роботі наведено авторське визначення природоохоронної кластеризації ТРК як процесу створення кластерів, орієнтованих на невиснажливе використання предметів і явищ природи для задоволення суспільних потреб, що базується на поєднанні діяльності підприємницьких структур, органів влади та інших установ на основі комплексного підходу до використання, відновлення та охорони природних ресурсів.

Доведено, що в сучасній економіці ефективне використання потенціалу ТРК у складі господарського комплексу регіону все частіше пов'язується зі створенням та функціонуванням кластерів. У зв'язку з подібних кластерів на міжнародному, національному та регіональному рівнях необхідно розробити підходи до врахування екологічної складової та раціонального природокористування у стратегії розвитку рекреаційних регіонів.

Визначено, що кластери можуть мати різноманітні організаційні форми залежно від мети створення, регіональних особливостей, правової форми тощо, проте в більшості випадків вони включають певні основні елементи (рис. 1).

На основі дослідження закордонного досвіду формування кластерів розрізняють такі основні варіанти їхньої побудови:

· зверху донизу (ключову роль відіграють органи влади, які на початковому етапі визначають стратегію кластера, виділяють ресурси для його розвитку, формують координаційну раду);

· знизу вгору (ініціатива йде від господарських суб'єктів, кластер виникає в результаті об'єднання окремих проектів і програм, що інтегрують його потенційних учасників);

· змішаний варіант, при якому поєднуються два попередні підходи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Складові природоохоронного кластера

Вибір варіанту залежить від наявності об'єктивних передумов формування кластерів на конкретній території (зацікавленість підприємств у співробітництві, механізми взаємодії між підприємствами, інноваційний рівень виробництва тощо), готовності органів влади до діалогу з бізнесом на умовах партнерства, розвитку інфраструктури, підтримки бізнесу й інших факторів.

Закордонний досвід свідчить про те, що державні й територіальні програми підтримки ініціатив створення кластерів можуть бути досить ефективні та приводити до позитивних результатів, значимих не тільки для економіки окремих підприємств і регіонів, але й економіки держави в цілому.

Визначено, що у кластерних утвореннях зв'язки (відносини) можна класифікувати відповідно до компонентної належності як функціональні, територіальні та організаційно-управлінські. Сукупність зв'язків одного із зазначених класів формує відповідну підструктуру - компонентну, функціональну, територіальну та організаційно-управлінську, які разом складають інтегральну структуру кластера.

Наразі в Україні активно розвивається практика запровадження кластерів, зокрема у ТРК, проте теоретико-методологічні та методичні підходи до природоохоронної кластеризації недостатньо вивчені. На основі ретельного узагальнення світового та вітчизняного досвіду запропоновано порядок формування кластерів у ТРК (рис. 2), де активна роль відводиться центральним та місцевим органам влади.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Процедура формування природоохоронного кластеризації у ТРК

У дослідженні обґрунтовано, що природоохоронна складова є важливим елементом чотирьох основних підструктур регіонального ТРК кластера. В компонентній підструктурі вона представлена природно-рекреаційною та природоохоронною складовими. У функціональній підструктурі природоохоронні пріоритети безпосередньо виявляються у зв'язках щодо використання рекреаційних ресурсів, функціонування інфраструктури; взаємодії житлово-комунальної інфрастуртури з природними об'єктами; використання природних об'єктів, а також багатьох інших, які виходять за межі існуючих класифікацій. У територіальній підструктурі природоохоронні та екологічні фактори комплексно враховуються при оцінці природно-ресурсного і рекреаційного потенціалу території, визначення її типології та відповідної регіональної спеціалізації. Отже, в складі організаційно-управлінської підструктури екологічні та природоохоронні завдання є одними із ключових стосовно оптимізації організаційної структури територіального управління, визначення відповідних управлінських заходів, механізмів та інструментів.

Доведено, що екологічно безпечне та ресурсозберігаюче природокористування є необхідною умовою успішного формування регіонального рекреаційно-туристичного кластера, здатного підвищити ефективність надання споживачам відповідних послуг, оптимізувати структуру їхнього виробництва, суттєво підвищити конкурентоспроможність підприємств і на цій базі створити передумови для сталого економічного зростання. У дисертації зазначається, що реалізація природоохоронних та екологічних пріоритетів є ключовим, першочерговим завданням при формуванні нормативно-методологічного та організаційно-управлінського забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного кластера. На практиці це перш за все виявляється у відповідному цілеспрямуванні економічних та адміністративних інструментів як примусових, так і стимулюючих.

У другому розділі "Передумови створення природоохоронних кластерів у рекреаційно-туристичнному комплексі" визначено передумови та фактори створення природоохоронних кластерів у ТРК; моделювання і прогнозування їх розвитку; аналіз використання рекреаційно-туристичного потенціалу та можливостей створення природоохоронних кластерів.

Вважаємо, що основоположною передумовою природоохоронної кластеризації ТРК є необхідність економічного розвитку регіону на засадах сталого розвитку, зокрема через формування інвестиційно привабливого клімату при гарантуванні екологічної безпеки території та збереженні й розвитку природоохоронних територій.

Зауважимо, що нині глобалізційні процеси, що приводять до спрощення переміщень і стимулюють зростання туристичних поїздок, збільшення пропозицій на ринку різноманітних турів, особливо цільових. Наразі в рамках Всесвітньої туристичної організації проголошені п'ять перспективних туристичних напрямів XXI ст.: пригодницький туризм, орієнтований на відвідування все більшої кількості місць на землі; круїзи; екологічний; культурно-пізнавальний і тематичний туризм.

На міжнародному рівні передумови природоохоронної кластерізації ТРК визначаються підвищенням економічного значення туризму, з одного боку, та його негативним впливом на навколишнє природне середовище - з іншого. На загальнодержавному та регіональному рівнях - визначаються стратегічними пріоритетами розвитку України. Так одним із основних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Основоположною парадигмою сьогодення є поєднання економічного розвитку, як основи добробуту населення, так і незалежності держави, із ощадливим використанням природних ресурсів. У зв'язку з цим особливо актуальним є питання природоохоронної кластеризації ТРК, як одного із рентабельних та швидкоокупних шляхів вирішення поставлених завдань.

Фактори природоохоронної кластеризації ТРК розглядаються на територіальному рівні, адже саме тут поєднуються умови та передумови їх створення. Зауважимо, для Автономної Республіки Крим (АРК) ми виділяємо дві групи чинників: перша обумовлюється зовнішніми силами та причинами, джерело формування яких знаходиться поза межами республіки, друга - внутрішніми.

У дослідженні до головних груп факторів активізації розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону віднесені інституційні, нормативні, геополітичні, економічні та інвестиційні.

На основі теоретико-методологічних підходів та з урахуванням підходів до планування й управління, зокрема теорій організації виробництва, що розглядаються в межах менеджменту, нами запропоновані головні етапи обґрунтування можливості та необхідності створення кластера (рис. 3).

При аналізі можливостей створення природоохоронних кластерів нами досліджено застосування різних теоретико-методологічних підходів до кластерної форми економіки. Серед основних слід виділити теорію конкурентних переваг, інституціональні теорії, еволюційне сприйняття кластера, регіоналістику.

природоохоронний кластеризація туристичний рекреаційний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Етапи обґрунтування доцільності створення кластеру

Найбільше відповідає специфіці об'єкта дослідження, на наш погляд, регіональна кластерна теорія, яка базується на врахуванні таких основних положень:

· участь регіону в глобальних процесах, підсилення його економічної самодостатності, сприйняття його як самостійного суб'єкта світової економіки через створення умов для розвитку значних мережевих територіальних структур;

· постійне формування конкурентних переваг регіону для залучення і створення на території центрів управління та прибутку шляхом забезпечення умов для розвитку малого і середнього бізнесу, людського капіталу, інфраструктури, приватно-державного партнерства, підвищення інвестиційної привабливості території;

· перехід регіону до інноваційної моделі розвитку через суттєве збільшення доданої вартості, що створюється в інноваційному секторі.

За результатами аналізу нами виділено основні стратегічні орієнтири проведення кластеризації природоохоронної діяльності ТРК АРК: мінімізація негативного впливу промислових підприємств на екосистему регіону; будівництво (реконструкція) систем водопостачання й водовідведення; створення місць для складування й зберігання твердих побутових відходів, будівництво комплексів з переробки відходів, упровадження маловідходних і безвідхідних технологій; збереження й розвиток об'єктів природно-заповідного фонду; збереження земель сільськогосподарського призначення, підвищення врожайності сільгоспкультур і ґрунтової родючості; виконання протизсувних заходів та заходів з укріплення берегів; збереження й поліпшення екологічного стану водного фонду.

Серед основних структурних компонент туристично-рекреаційного потенціалу регіону проаналізовано ресурсну, екологічну, інфраструктурну, фінансово-економічну, інформаційну і технічну.

Визначено, що метою розвитку туризму в Україні є створення сприятливого організаційно-правового й економічного середовища, формування конкурентоспроможного на світовому ринку вітчизняного туристичного продукту на основі ефективного використання природного та історико-культурного потенціалу, забезпечення соціально-економічних інтересів і екологічної безпеки України.

Доведено, що саме внаслідок створення природоохоронних кластерів рекреаційно-туристичного спрямування підвищиться ефективність регіонального розвитку.

У третьому розділі "Організаційно-управлінські та нормативно-методичні механізми природоохоронної кластеризації рекреаційно-туристичних підприємств" визначено просторові особливості організаційно-управлінського забезпечення природоохоронної кластеризації ТРК; нормативно-методичні механізми розвитку природоохоронних об'єктів у межах регіональних туристично-рекреаційних кластерів; стратегічні напрями підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу Автономної Республіки Крим.

Туристично-рекреаційний потенціал є частиною природно-ресурсного потенціалу і визначається як здатність розвіданих та експлуатаційних природних рекреаційних ресурсів сприяти відтворенню здоров'я людей, їхньому відпочинку, фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку. З іншого боку, туристично-рекреаційний потенціал регіону характеризується територіальними, часовими межами, технічними, науковими, фінансовими можливостями освоєння та експлуатації, здатністю задовольняти рекреаційні потреби суспільства. Відповідно, підлягає економічній оцінці його стан та ефективність використання. У дослідженні наведені стратегічні напрями підвищення ефективності застосування рекреаційно-туристичного потенціалу та шляхи їх реалізації (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Концептуальна схема формування стратегічних напрямів підвищення ефективності туристично-рекреаційного потенціалу АРК

Оцінка туристично-рекреаційних ресурсів в рамках природоохоронної кластеризації потребує визначення рівнів оцінки; поетапного переходу від виміру властивостей об'єкта до конкретних показників оцінки; вибору методик оцінювання природних і соціально-економічних умов туристично-рекреаційної діяльності та форм вираження оцінки. Об'єктом оцінки можуть бути макросистема (природне середовище), територіальна туристично-рекреаційна система, окремі її підсистеми, елементи підсистем. Предметом дослідження при такому підході виступають не власне об'єкти оцінки, а їх взаємозв'язки, методи визначення соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів тощо. Отже, ефективність застосування рекреаційно-туристичного потенціалу забезпечується створенням підприємств кластерного типу.

Окрему увагу при природоохоронній кластеризації ТРК слід приділити проблемі залучення та використання об'єктів природно-заповідного фонду. Адже з одного боку, ці найцінніші екосистеми і ландшафти повинні найбільш ретельно охоронятися як еталони незміненої людиною природи, а з іншого - можуть бути джерелом отримання значних фінансових коштів, оскільки саме їхні неповторні біологічні, геологічні, кліматичні, естетичні ресурси мають найбільшу привабливість для туристичного відпочинку. Згідно із законодавством, отримання прибутку не є пріоритетним напрямом діяльності установ природно-заповідного фонду. Разом з тим надання платних послуг, пов'язаних із рекреаційною діяльністю на їхній території, може приносити реальні доходи, необхідні для якісного виконання завдань за основним призначенням. Таким чином, основне соціально-економічне завдання полягає в тому, щоб гармонійно поєднати охорону природи з економічним використанням природних ресурсів заповідних об'єктів і територій.

До основних науково-організаційних та управлінських проблем функціонування й розвитку установ природно-заповідного фонду при наданні послуг, пов'язаних із рекреаційною діяльністю на їхній території, віднесено:

– недостатність або відсутність необхідної інформації на регіональному, державному та міжнародному рівнях щодо рекреаційних можливостей у межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

– відсутність спеціальної освіти та навиків здійснення туристичної діяльності у персоналу;

– низька мотивація персоналу до ведення комерційної діяльності;

– труднощі взаємодії установ природно-заповідного фонду центрального підпорядкування з органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями з питань повсякденної діяльності, в тому числі туристичної;

– слаборозвинена туристична інфраструктура територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

– недосконалість нормативно-правової бази, яка регулює відносини установ природно-заповідного фонду і суб'єктів господарювання, низька заробітна плата персоналу, недостатність бюджетного фінансування.

На сучасному етапі розвиток системи управління ТРК повинен охоплювати такі питання, як удосконалення нормативно-правової бази, оптимізація структури управління та створення ефективних організаційних форм, які б відповідали складній структурі й специфіці туризму, а також мінливим потребам ринку; поліпшення системи планування, координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб'єктів підприємництва, підтримка підприємництва, недержавне регулювання з урахуванням соціальних, економічних, пізнавальних, виховних, інформативних, оздоровчих та екологічних аспектів життя АРК.

Реалізація визначених у дослідженні стратегічних напрямів підвищення ефективності використання туристично-рекреаційного потенціалу Криму та природоохоронній кластеризації сформує сучасний високоефективний конкурентоспроможний ТРК загальнодержавного та міжнародного значення, який здатний повністю задовольнити потреби населення України та іноземних туристів в активному відпочинку, зміцненні здоров'я та залученні до культурних цінностей. Діяльність комплексу вплине на поліпшення соціально-економічної ситуації, структурну перебудову економіки регіону за рахунок збільшення надходжень до державного та регіонального бюджетів, розвитку інших, суміжних з туризмом сфер господарської діяльності.

Висновки

На основі результатів дисертаційного дослідження зроблено такі висновки теоретико-методологічного, методичного та прикладного характеру.

1. Формування природоохоронних кластерів ТРК повинно відбуватись на засадах поєднання діяльності підприємницьких структур, органів влади та інших установ (університетів, науково-дослідних інститутів, центрів стандартизації, торговельних асоціацій). Окрему увагу при природоохоронній кластеризації ТРК слід приділити проблемі залучення та використання об'єктів природно-заповідного фонду, які можуть бути джерелом отримання значних фінансових коштів, оскільки їх неповторні біологічні, геологічні, кліматичні, естетичні ресурси мають найбільшу привабливість для туристичного відпочинку. На даному етапі основне соціально-економічне завдання полягає в поєднанні охорони навколишнього природного середовища із економічним використанням природних ресурсів заповідних об'єктів і територій.

2. На основі проведеного дослідження запропоновано визначення природоохоронної кластеризації ТРК як процесу створення кластерів, орієнтованих на невиснажливе використання предметів і явищ природи для задоволення суспільних потреб, що базується на поєднанні діяльності підприємницьких структур, органів влади та інших установ на основі комплексного підходу до використання, відновлення та охорони природних ресурсів.

3. Було узагальнено досвід кластеризації країн причорноморського регіону, частиною якого є й Україна, та виділено такі основні напрями створення кластерів в рамках

· політики запровадження розвитку кластерної моделі економіки: а) як складової політики інноваційного розвитку; б) як окремої складової загальнонаціональної політики;

· галузевих кластерних ініціатив: а) у високотехнологічних галузях; б) у традиційних галузях;

· вдосконалення організаційно-управлінського підходу в межах: а) орієнтації на розвиток малого та середнього бізнесу; б) спрямованості на створення окремих об'єднань.

Обґрунтовано, що в Україні природоохоронна кластеризація ТРК повинна відбуватись в рамках підтримки розвитку традиційних галузей за державної підтримки.

4. Визначено специфічні організаційно-управлінські підходи до формування і розвитку природоохоронних кластерів у ТРК. Підкреслено, що отримання прибутку в рамках нового утворення із залучення об'єктів природно-заповідного фонду повинно відбуватись на основі облаштування і підтримання у відповідному стані туристичних маршрутів; обладнання і супровід процесу експлуатації стоянок для туристів; ведення екскурсійної роботи працівниками природно-заповідних об'єктів в якості гідів і екскурсоводів; забезпечення транспортного обслуговування туристів; надання послуг з розміщення туристів і організації ночівлі та відпочинку тощо. Доведено що нині потенціал вказаних видів підприємницької діяльності недостатньо ефективно.

Запропоновано з метою розвитку територій в цілому, необхідно передбачати здійснення обслуговування нових об'єктів інфраструктури природно-заповідного фонду місцевими жителями і організаціями, в тому числі на основі оренди.

5. Запропоновано концептуальну схему формування стратегічних напрямів підвищення ефективності туристично-рекреаційного потенціалу АРК, що спираються на формування регіональних туристично-рекреаційних кластерів, орієнтованих на невиснажливе використання природних ресурсів. В основу схемо покладено такі стратегічні імперативи:

· удосконалення системи управління туристичним розвитком

· зміцнення матеріальної бази і туристичної інфраструктури

· підвищення ефективності використання рекреаційно-туристичних ресурсів

· покращення якості та розширення асортименту туристичних послуг

· поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення

· розширення співробітництва у туристичній галузі

· підвищення ефективності інноваційної діяльності та створення наукової бази туризму

· поліпшення кадрового забезпечення.

6. Деталізовано організаційні, нормативні, методичні та інші заходи в рамках запропонованих стратегічних напрямів підвищення ефективності використання рекреаційно-туристичного потенціалу Автономної Республіки Крим, реалізація яких дасть можливість сформувати сучасний високоефективний конкурентоспроможний ТРК загальнодержавного і міжнародного значення, здатний повністю задовольнити потреби населення України та іноземних туристів в активному відпочинку, зміцненні здоров'я і залученні до культурних цінностей. Діяльність цього комплексу стане вагомим внеском у поліпшення соціально-економічної ситуації, забезпечення структурної перебудови економіки регіону за рахунок збільшення надходжень до державного та регіонального бюджетів, розвитку інших, суміжних з туризмом, сфер господарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Андрющенко К.А. Кластерная модель экономики предприятий на региональном уровне / К.А. Андрющенко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Хмельницький: ХІРУП, 2003. - № 2 (6). - С. 294-298.

2. Андрющенко К.А. Концептуальні положення і методичні підходи до підприємств кластерізації на регіональному рівні / К.А. Андрющенко // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць: у 4 т.]. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 186, т. 1. - С. 257-266.

3. Андрющенко К.А. Мотивація праці персоналу в системі кластерного утворення / Андрющенко К.А. // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький: ТУП, 2003. - № 4. - Ч.1, т.2. - С. 157-160. - (Серія "Економіка").

4. Андрющенко К.А. Науково-методичні підходи до створення кластерів на прикладі рекреаційно-туристичної сфери / К.А. Андрющенко // Економіка природокористування та охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 251-257.

5. Андрющенко К.А. Природоохоронні кластери у курортно-рекреаційній сфері Автономної Республіки Крим / К.А. Андрющенко // Економіка природокористування та охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України. - 2008. - С. 251-257.

6. Андрющенко К.А. Науково-методичні основи формування міських і приміських рекреаційних зон відпочинку / [Стеченко Д., Андрющенко К., Петренко Л., Розметова О.] // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: [наук.-теорет. зб.]. - К.: КИТ, 2004. - С. 447-452. Особистий внесок: обґрунтовано підходи до формування міських і приміських рекреаційних зон та факторів, що визначають їхній рекреаційний потенціал.

7. Андрющенко К.А. Регіонологія туризму: навчально-методичне видання / [Стеченко Д.М., Сабадош Г.О., Охріменко А.Г. та ін.]; за ред. Д.М. Стеченко. - К.: Вид-во “КУТЕП”, 2004. - 220 с. Особистий внесок: обґрунтовано доцільність створення кластерів, розроблена структурно-функціональна модель рекреаційно-туристичного кластера.

8. Андрющенко К.А. Актуальні аспекти використання рекреаційно-туристського потенціалу в регіоні / Стеченко Д. М., Андрющенко К. А. // Формування та стратегічні пріоритети використання економічного потенціалу регіонів: зб. наук. праць за матеріалами всеукраїнська наук.-практ. конф., 15-16 квітня 2003 р. - Чернівці: АНТ Лтд., 2003. - Вип. І. - С. 181-184. Особистий внесок: проведений аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу регіонів України.

9. Андрющенко К.А. Кластеризация в сфере туризма: сущность и концептуальные подходы / Стеченко Д.Н., Андрющенко Е.А., Петренко Л.М. // Туризм и региональное развитие: III междунар. науч.-практ. конф.: матер. конф. - Смоленск, 4-6 октября 2004 г.: Издательство "Универсум", 2004. - С. 238-243. Особистий внесок: запропоновано підходи до формування та розвитку кластерів у туристичній сфері.

10. Андрющенко К.А. Наукові аспекти створення туристичних кластерів у регоні / Стеченко Д.М., Андрющенко К.А. // Теорія і практика сучасної економіки: V міжнар. наук.-практ. конф.: матер. конф., 15-17 вересня 2004 р.: тези доп. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 19-21. Особистий внесок: узагальнено категоріальний апарат дослідження регіональних туристичних кластерів.

11. Андрющенко К.А. Кластеризація курортно-рекреаційної сфери як інноваційна форма розвитку регіону / К.А. Андрющенко // Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу: І міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 вересня 2007 р.: зб. тез доп. - Суми: Вид-во СумДУ, 2007. - С. 24-26.

12. Андрющенко К.А. Природоохоронна складова регіонального рекреаційно-туристичного кластеру / К.А. Андрющенко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: тези VIII щорічної Всеукр. наук. конф., 22-23 квітня 2008 р. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - С. 7-8.

13. Андрющенко К.А. Особливості формування рекреаційно-туристичних кластерів на основі раціонального природокористування / К.А. Андрющенко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матер. наук.-практ. конф. [у 3 ч.], 20 травня 2008 р. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 101-103.

14. Андрющенко К.А. Особливості природоохоронної кластеризації рекреаційно-туристичного комплексу транскордонного регіону / К.А. Андрющенко // Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве: сб. тезисов докладов науч.-практ. конф., 4-5 сентября 2008 г. - Симферополь, 2008. - С. 11-15.

15. Андрющенко К.А. Природоохоронні кластери як основа сучасної інноваційної політики: міжнародний досвід та можливості для України / К.А. Андрющенко // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матер. міжнар. наук.-практ. конф. [у 3 ч.], 23-24 жовтня 2008 р. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 1. - С. 164-166.

Анотація

Андрющенко К.А. Природоохоронна кластеризація туристично-рекреаційного комплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього природного середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі проведено теоретико-методологічне узагальнення та наведено шляхи вирішення наукового завдання щодо використання природоохоронних кластерів у формуванні системи раціонального природокористування й охорони навколишнього природного середовища. В основу дослідження покладено ідею, що передбачає визначення особливостей організаційно-управлінського забезпечення природоохоронної кластеризації підприємств туристично-рекреаційного комплексу і формування на їхній основі кластерів з урахуванням вимог раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Проаналізовано міжнародну теорію й практику формування конкурентоспроможних кластерів для України та визначено передумови і фактори створення природоохоронних кластерів у рекреаційно-туристичній сфері. На основі аналізу використання рекреаційно-туристичного потенціалу та можливостей формування таких кластерів запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності використання рекреаційно-туристичного потенціалу на прикладі Автономної Республіки Крим.

Ключові слова: кластер, природоохоронна кластеризація, сталий розвиток, регіональна політика, туристично-рекреаційний комплекс, раціональне природокористування, екологічна політика.

Аннотация

Андрющенко Е.А. Природоохранная кластеризация туристическо-рекреационного комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретико-методологических основ природоохранной кластеризации туристическо-рекреационного комплекса на основе усовершенствования концептуальных подходов и стратегических направлений повышения природоохранной эффективности использования регионального природоресурсного потенциала. Автором дано определение природоохранной кластеризации, объединяющее современные подходы теорий экономики природопользования и достижения теории кластеров.

Кластеризация системы природопользования и охраны окружающей среды (природоохранная кластеризация) - это процесс создания кластеров, ориентированных на рациональное использование природных объектов для удовлетворения общественных потребностей, который осуществляется интеграцией (объединением) деятельности предпринимательских структур, органов власти и различных организаций (университетов, научно-исследовательских структур, центров стандартизации и т.д.). В основе природоохранной кластеризации положен комплексный подход к использованию, возобновлению и охране природных ресурсов.

В работе определены предпосылки и факторы создания природоохранных кластеров в рекреационно-туристической сфере; проведено моделирование и прогнозирование их развития, а также представлены результаты анализа использования рекреационно-туристического потенциала и возможностей формирования природоохранных кластеров.

Факторы создания природоохранных кластеров в рекреационно-туристическом секторе рассматриваются в работе на территориальном уровне, где именно и объединяются условия и предпосылки их создания. Выделено и рассмотрено две группы факторов: первая обуславливается внешними силами и причинами, источник формирования которых находится вне границ республики, вторая - внутренними.

Результатом работы является разработка стратегических направлений повышения эффективности использования рекреационно-туристического потенциала Автономной Республики Крым. Их реализация позволит сформировать современный высокоэффективный конкурентоспособный курортно-рекреационный комплекс общегосударственного и международного значения, способный удовлетворять потребности населения Украины и иностранных туристов в активном отдыхе, укреплении здоровья и привлечении к культурным ценностям. Деятельность этого комплекса сделает существенный вклад в улучшение социально-экономической ситуации, обеспечение структурной перестройки экономики региона за счет увеличения поступлений в государственный и региональный бюджеты, а также развития других, связанных с туризмом сфер хозяйственной деятельности.

Ключевые слова: кластер, природоохранная кластеризация, устойчивое развитие, региональная политика, туристическо-рекреационный комплекс, рациональное природопользование, экологическая политика.

The summary

Andruschenko K.A. The environmental clusterization of tourism and recreational complex. - Manuscript.

Thesis on competition of scientific degree of Candidate of Economic Science on specialty 08.00.06 - еconomics of environmental management and protection. - Council for Productive Forces Studying, NAS of Ukraine, Kyiv, 2009.

In dissertational work theoratical-methodological generalization is lead and resulted decisions of a scientific problem concerning cluster's use in formation of system of rational environmental management and protection. In a basis research is necessary idea which provides definition spatial features of organizational-administrative maintenance of clusterization the enterprises of recreational-tourist sphere; and on their basis of formation recreational-tourist clusters in view of requirements of rational environmental management and protection of a surrounding habitat. In work the international theory and practice of formation competitive кластеров for Ukraine is analysed and certain preconditions and factors of creation environmental and nature protection clusters in recreational-tourist sphere. On the basis of the analysis of use of recreational-tourist potential and opportunities of creation nature protection кластеры strategic directions of increase of efficiency of use of recreational-tourist potential on an example of Autonomous republic Crimea are offered.

Keywords: cluster, environmental clusterization, sustainable development, the regional policy, tourism and recreational complex, rational nature management, the environmental policy.

Размещено на Allbest.ru

...