Організаційно-економічний механізм синхронізації товарно-грошових потоків підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

УДК 658.15:336.74

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічний механізм синхронізації товарно-грошових потоків підприємства

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість)

Передерій Людмила Василівна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, старший науковий співробітник Саломатіна Лілія Миколаївна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач лабораторії соціально-економічних проблем інноваційного розвитку.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Булєєв Іван Петрович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем економіки підприємств;

кандидат економічних наук Баранець Ганна Валеріївна, Дніпродзержинський технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпродзержинськ), доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться "24" червня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "23" травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аналіз виробничої діяльності підприємства здійснюється за різними напрямами і способами, вибір яких визначається загальною кількістю проблем, що виникають. У даний час однією з найбільш важливих є проблема формування ринкових відносин у суспільному виробництві, зокрема проблема організації та функціонування товарних і грошових потоків усередині підприємства і за його межами, а також їх синхронізація за часом. Ця проблема постійно була в центрі уваги економістів. Найбільш розроблена вона у виробничо-технологічному аспекті, який детально й обґрунтовано розвинули У. Тейлор, Г. Гантт, Р. Коуз, Д. Норт. У подальшому наукові та прикладні підходи до аналізу потоків постійно вдосконалювалися, особливо в період розвитку поточного виробництва і мережного планування, основою якого є теорія графів і економіко-математичні моделі, що висвітлюються в роботах В.І. Даниліна, Б.І. Кузина, В.С. Михайлова. Такий виробничо-технологічний підхід був характерним також для аналізу товарних потоків в обігу, що дозволило розробити теорію управління запасами з метою оптимізації обсягу постачання виробленої продукції окремими партіями. Це знайшло своє відображення в моделях АНМ (перші літери латинського написання імен авторів моделі - Arrow, Harris, Marshak), Вілсона й інших зарубіжних та вітчизняних учених.

Відсутність у роботах спеціалістів єдиного (узагальнюючого) підходу до виробничо-технологічного, економічного, інституціонального і фінансового аналізу товарних і грошових потоків призвела до того, що їх численні форми, природа, сутність і зміст опинилися за межами проведених досліджень, а організаційно-економічний механізм їх функціонування й досі не має відповідного опису. Слід зазначити, що вирішення цієї проблеми має не тільки теоретичне, але і прикладне значення, оскільки підприємства не в змозі забезпечити підвищення ефективності процесу виробництва і реалізації продукції в нових умовах господарювання. Усе це обумовлює актуальність теми дослідження, значущість якого збільшується, якщо враховувати не тільки незавершеність теоретичного аналізу самої проблеми, але й нагальну потребу у практичних способах і методах оцінки кінцевих результатів реструктуризації наукомісткого промислового виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися згідно з тематикою науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України "Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу" (номер держреєстрації 0104U003430, 2004-2007 рр.); "Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва" (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.). У рамках визначених тем розроблено способи і методи аналізу та формування товарних і грошових потоків підприємства, пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування товарно-грошових потоків підприємства в умовах формування ринкових відносин у виробництві й підвищення ефективності управління собівартістю продукції з метою оптимізації та зниження трансформаційних (виробничих) і трансакційних (позавиробничих) витрат.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних підходів і розробка практичних рекомендацій щодо подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків на підставі причинно-наслідкових зв'язків в умовах ринкової трансформації економіки.

Для досягнення поставленої мети сформульовано і вирішено такі завдання:

узагальнено досвід реінжинірингу організаційної структури управління наукомісткого промислового виробництва з метою оптимізації розподілу функцій між керівництвом, апаратом, цехами і підрозділами підприємства;

розроблено загальну класифікацію товарних і грошових потоків і сформульовано умови їх синхронізації за часом;

обґрунтовано одно- і багаторівневу конфігурацію товарних і грошових потоків, установлено їх відзнаки, особливості й раціональну структуру організації у промисловому виробництві;

розроблено матричні графіки виробництва продукції, які забезпечують збалансований розподіл витрат праці та трудових ресурсів за товарними і грошовими потоками, а також визначено умови формування і принципи оптимізації параметрів товарних і грошових потоків;

розроблено аналітичну модель рентабельності виробництва, що забезпечує спільний процес утворення трансформаційних і трансакційних витрат у собівартості товарної продукції;

розкрито основний зміст організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків підприємства і його характерні особливості;

установлено кількісний взаємозв'язок між трансформаційними і трансакційними витратами у процесі виробництва й обігу продукції, яка виробляється;

розроблено методику оптимізації (мінімізації) загальних виробничих витрат, а також запропоновано методи оцінки виробничо-економічної діяльності підприємства.

Об'єкт дослідження - процес функціонування товарних і грошових потоків підприємства й умови, які забезпечують їх синхронізацію за часом.

Предметом дослідження є питання теорії, методичні та практичні аспекти аналізу виробничо-економічної діяльності й організаційно-економічний механізм товарно-грошових потоків підприємства високотехнологічних галузей машинобудування.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є положення економічної теорії, наукові роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України і зарубіжних країн, статистичні дані Держкомстату України.

У процесі дослідження використовувався структурний, функціональний, економічний і економіко-математичний аналіз і моделювання, експертні оцінки, логістика, теорія графів, а також балансові та статистичні методи аналітичних розрахунків. Зокрема, для розробки аналітичної моделі рентабельності виробництва були застосовані балансові та статистичні методи аналітичних розрахунків. Для структурного аналізу витрат виробництва використовувалися методи функціонального аналізу, експертних оцінок, логістики і теорії графів. Оптимізація параметрів аналітичної моделі здійснювалася за допомогою структурного й економіко-математичного аналізу. Методи балансового, структурного й економічного аналізу знайшли застосування при дослідженні процесу організації та планування виробництва у високотехнологічних галузях машинобудування і національної економіки України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці науково-методичних підходів до формування організаційно-економічного механізму синхронізації товарних і грошових потоків на підприємстві високотехнологічного і наукомісткого машинобудування.

Основні наукові результати дисертації полягають у такому:

уперше:

запропоновано організаційно-економічний механізм взаємодії та синхронізації товарних та грошових потоків підприємства, який є взаємопов'язаною сукупністю існуючих форм потоків, способів їх взаємодії, організації та розрахунків, чинників ризику, а також умов синхронізації;

розроблено аналітичну модель рентабельності виробництва, яка дозволяє розкрити спільний процес утворення трансформаційних і трансакційних витрат у собівартості товарної продукції та здійснити структурну оптимізацію загальних витрат виробництва, а також надати їм кількісну оцінку;

удосконалено:

основні напрями реінжинірингу організаційної структури управління наукомістким промисловим виробництвом, що дозволило оптимізувати розподіл функцій між керівництвом, апаратом, цехами і підрозділами підприємства;

класифікацію основних властивостей і ознак товарних і грошових потоків у виробництві й обігу продукції, що дозволило встановити і сформулювати умови їх синхронізації за часом;

дістали подальшого розвитку:

принципи моделювання виробничих процесів на основі використання матричних графіків виробництва продукції з метою синхронізації товарних і грошових потоків за витратами праці й розподілом трудових ресурсів;

методичні підходи до визначення порога рентабельності виробництва, поза межами якого забезпечується підвищення фінансової сталості підприємства;

кількісний аналіз структури і конфігурації товарних і грошових потоків, що дозволяє розробляти і використовувати більш надійні способи прогнозування, планування і регулювання процесу виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання у практиці машинобудівних підприємств пропозицій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків сприятиме підвищенню ефективності їх господарської та фінансово-економічної діяльності. Це підтверджено відповідною довідкою Міністерства промислової політики України (довідка № 01/5-1-1262 від 05.12.2007 р.). Науково-методичні рекомендації використано при розробці галузевого розділу Програми економічного і соціального розвитку Донецької області Управлінням стратегії розвитку машинобудування і товаровиробничого комплексу Головного управління промисловості та розвитку Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-6/1977 від 11.12.2007 р.). Матричну модель обліку і планування витрат праці й аналітичну модель рентабельності виробництва використано у практичній діяльності ВАТ "Топаз" (довідка № 01/1872 від 05.12.2006 р.) і ВАТ "Граніт" (довідка № 01/215 від 20.04.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо розробки практичних рекомендацій, моделювання і проектування процесів виробництва і реалізації машинобудівної продукції на основі синхронізації товарно-грошових потоків підприємства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації роботи доповідалися й обговорювалися на всеукраїнських науково-практичних конференціях "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні" (м. Донецьк, 2005 р.) і "Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, у тому числі 1 колективна монографія, 7 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 2 тези матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,5 д.а., із них особисто автору належить 4,5 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 140 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 189 сторінок, вона містить 16 рисунків, 14 таблиць і 12 додатків.

Основний зміст дисертації

У дисертаційній роботі розроблено теоретичні підходи, методичні та практичні рекомендації щодо формування організаційно-економічного механізму синхронізації товарних і грошових потоків на підприємстві високотехнологічного і наукомісткого машинобудування.

Особливості організації промислового виробництва у сучасних умовах. Розробка питань формування організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків обумовила потребу вивчення засобів і методів аналізу як виробничої діяльності підприємства, так і зовнішнього його середовища. До них слід віднести окремі напрями, які містять статистичний, балансовий, порівняльний і функціональний аналіз, теорію маржиналізму (межевого стану), економічну номографію та економіко-математичне моделювання, структурний і функціонально-вартісний аналіз. Однак кожен із цих видів аналізу має обмежену сферу застосування, тому що не враховує впливу виробничо-технологічних, товарних і грошових потоків на виникнення і розвиток різноманітних ситуацій у виробництві.

Удосконалення кількісних методів та їх використання для аналізу структури змісту міжгалузевих балансів, що розраховуються за коефіцієнтами прямих витрат, руху товарних потоків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, дозволило встановити, що статистика використовує занадто спрощене графічне відображення цього явища на основі поточної діаграми, яка є процесом переміщення товарів в однорівневому вираженні з різною кількістю потоків на вході та виході, а також не замкнених стосовно один одного у процесі товарного і грошового обігу. Теоретичний і прикладний аналіз цієї проблеми свідчить, що взаємодія підприємств здійснюється за замкненими багаторівневими потоками, які мають різну конфігурацію за простором і часом. Це підтверджується графічним зображенням одно-, двох- і трьохрівневих потоків, що функціонують у процесі виробництва й обігу товарної продукції.

На прикладі організації товарних і грошових потоків на трьох рівнях було продемонстровано, що хоч процеси виробництва (трансформації) продукції Т₁ на основі продукції Т₂ (і навпаки), обігу товарів Т₁ та Т₂ і коштів К₁ та К₂ перехрещуються у точках ТК.1 та ТК.2, підтверджуючи відому формулу товарного і грошового обігу Т-К-Т, однак вони відбуваються у різних напрямах, площинах і не збігаються за часом. Тому підприємства управляють не окремими виробничо-економічними показниками, а конкретними потоками товарних і фінансових ресурсів, які мають синхронізуватися, щоб забезпечити високий рівень ефективності виробництва.

Теоретичний і прикладний аналіз проблеми підвищення ефективності економічного зростання і синхронізації товарно-грошових потоків дозволив виявити сутність і зміст інноваційної складової розвитку сучасного промислового виробництва, а також особливості формування організаційно-економічного механізму функціонування наукомістких промислових підприємств. Установлено, що основні складові інноваційного розвитку наукомісткого виробництва розподіляються за інформаційними потоками за декількома рівнями (міжнародний, національний, регіональний, виробничий) і тому мають однакові ознаки і властивості, притаманні багаторівневим потокам у виробництві й обігу товарів. У прикладному аспекті цей аналіз дозволив виявити особливості інноваційного розвитку підприємства в умовах моновиробництва, які передбачають випуск групи однакових або однорідних товарів, і установити, що якщо виходити із загальноприйнятих у розвинутих країнах світу пропорцій планування і розподілу фінансів на інноваційний розвиток, то вони розподіляються за такою пропорцією: 1 дол. - науково-дослідні роботи, 10 дол. - дослідно-конструкторські роботи, 100 дол. - упровадження інновацій. Тому стає зрозумілим, що практичне втілення цього завдання можуть здійснювати лише великі підприємства, які дозволяють собі формувати організаційно-економічний механізм на основі стратегії інноваційного розвитку, розробленої з урахуванням глобальних процесів світової економіки й інноваційної політики держави. А якщо врахувати той факт, що згідно зі статистичною класифікацією наукомісткості виробництва, яка прийнята у країнах ОЕСР, окремі вітчизняні підприємства належать до високотехнологічного наукомісткого виробництва, можна зробити висновок, що середній і малий бізнес більш вразливий щодо інноваційного розвитку як за кількісними критеріями, так і за термінами впровадження інновацій і окупністю витрачених коштів. Тому в умовах відсторонення держави від процесів планування, фінансування і координації інноваційного розвитку економіки середній і малий бізнес вимушені йти екстенсивним шляхом виробничо-економічного розвитку.

Цей висновок є принципово важливим, виходячи з особливостей формування організаційно-економічного механізму функціонування наукомістких промислових підприємств, аналіз яких дозволив установити основні напрями реінжинірингу організаційної структури наукомістких промислових підприємств, які передбачають розподіл функцій між працівниками апарату управління підприємством, диверсифікацією виробництва й організацією цехів із виробництва інноваційної продукції та технологій, підвищення ролі економічних служб підприємства; організацію спеціальної групи соціального розвитку підприємства, яка має на меті створення сприятливої соціально-психологічної обстановки на підприємстві.

Вирішення зазначених проблем дозволило суттєво підвищити ефективність і керованість виробництва на підприємствах, що прийняли до використання й упровадили теоретичні та практичні рекомендації автора дисертаційної роботи, а також покращити організаційно-виробничу структуру підприємства, значно зменшити потребу виробництва у надмірному внутрішньому і зовнішньому інвестуванні та створити необхідний запас фінансової сталості підприємства у сучасних умовах.

Аналіз, організація і синхронізація товарно-грошових потоків підприємства. Виробничо-технологічний зміст потоку є лише однією із функцій, яку товарні та грошові потоки виконують у процесі виробництва, обміну, розподілу й управління випуском продукції за кожною зі складових організаційно-економічного механізму функціонування підприємства. Кожен із товарних потоків виконує багато різних технологічних, економічних і соціальних функцій. З урахуванням зазначеного було розроблено класифікацію основних властивостей і ознак товарних потоків за окремими функціями у виробництві, обігу, розподілі продукції та управління підприємством, які можна об'єднати за кожною зі складових організаційно-економічного механізму, загальною метою, сутністю і змістом відповідної форми потоку. Органічним доповненням до неї є класифікація основних властивостей і ознак товарних потоків за: структурою виробництва (основне, допоміжне, обслуговуюче), серійністю випуску продукції (масова, великосерійна, середньосерійна, дрібносерійна, індивідуальна), розташуванням у просторі (паралельне, послідовне, суміщене, комбіноване) і організацією виробництва (поточна, по дільницях, комбінована), предметною формою (однорідна, неоднорідна) і періодичністю відкритого або закритого технологічного циклу (безперервний, перервний, неритмічний, ритмічний).

Кількісний аналіз проблеми синхронізації товарних потоків за часом свідчить, що це завдання можна вирішити тільки за такою організацією паралельних потоків, при якій усі вони здійснюються з однаковим ритмом і регулюються за рахунок зміни чисельності працівників, які виконують на потоці той самий обсяг роботи. Більш складні варіанти завдання, які належать до класу комбінаторних, із теоретичної точки зору становлять певний інтерес, однак у практичній діяльності використовуються не дуже часто або взагалі не використовуються через те, що застосовують досить жорсткі початкові умови для свого вирішення. Деякі з них загалом не підлягають вирішенню, якщо врахувати поширену тенденцію переходу від конвейєрного виробництва до організації випуску продукції на робочих місцях (дільницях).

У сучасних умовах підприємства застосовують організацію виробництва за принципом гнучких виробничих систем, які передбачають швидку зміну й удосконалення технологій особливо на наукомістких підприємствах високого технічного і технологічного рівня виробництва. Тому останнім часом основний традиційний принцип "штовхаючої" системи, яка отримала найбільш широке розповсюдження у конвейєрному виробництві Європи і США, надав місце новому принципу "тягнучої" системи, який уперше використовувався у Японії при організації робіт по дільницях. У ВАТ "Топаз", ураховуючи високий рівень наукомісткості виробництва, було розроблено і практично реалізовано комбінацію двох систем: "штовхаючої" і "тягнучої". Як "штовхаюча" використовується система замовлень на виконання робіт внутрішньозаводського характеру, а як "тягнуча" - система заявок на виконання робіт із виготовлення деталей і вузлів, що дозволило пов'язати між собою всі дільниці, цехи і підрозділи підприємства спеціально організованою комбінованою системою транспортних потоків.

Результати дослідження сприяли вдосконаленню методів організації внутрішньовиробничого обігу підприємства. Так, було розроблено класифікацію основних властивостей і ознак грошових потоків у виробництві й обігу продукції за кожною зі складових (організаційно-технічна, виробничо-технологічна, соціально-економічна) і функцій (виробництво, обіг, розподіл, управління) організаційно-економічного механізму підприємства. Також було сформульовано класифікацію техніко-економічних ознак грошового потоку за структурою витрат (трансформаційні, трансакційні), вартістю продукції (матеріальні витрати, оплата праці, прибуток, рента), формами кругообігу (замкнена, розімкнена), розташуванням у просторі (послідовне, паралельне, комбіноване, суміщене), періодичністю платежів (безперервна, перервна, ритмічна, неритмічна), структурою заборгованості (дебіторська, кредиторська), структурою бухгалтерського балансу (актив, пасив) і інвестицій (в основний капітал, портфельні). На основі цих класифікацій було встановлено, що у прикладному аспекті розподілити і відповідно синхронізувати грошові потоки за елементами вартості продукту неможливо. Тому вирішення цієї проблеми знайдено на основі матричних графіків, що обумовили дотримання принципів моделювання виробничих процесів, одночасно спростили їх графічну інтерпретацію та знайшли застосування у технологічних схемах виробництва продукції та дозволили забезпечити: дотримання прийнятої технології виробництва; розподіл робочих усередині дільниці і кожного виду робіт по дільницях; установлення балансу витрат праці на виробництво продукції з наявною чисельністю працівників і повне завантаження наявних трудових ресурсів; синхронізацію виробництва робіт у заданому (запланованому) обсязі випуску кінцевої продукції.

Установлено, що серед параметрів, які характеризують виробничо-економічний зміст потоків у товарній і грошовій формі, важливе значення мають витрати праці на виготовлення продукції та чисельність наявної робочої сили, органічне сполучення яких є основою матричних графіків виробництва робіт. Використання графіків суттєво спрощує розрахунок виробничо-економічних показників і забезпечує формування організаційно-економічного механізму взаємодії та синхронізації товарно-грошових потоків, який є взаємопов'язаною сукупністю існуючих форм потоків, способів їх взаємодії, організації та розрахунків, чинників ризику, а також умов синхронізації. Тому виробничо-технологічне різноманіття потоків узагальнюється у грошовій формі через структуру внутрішньовиробничих (трансформаційних) і позавиробничих (трансакційних) витрат виробництва, які практично збігаються із розподілом структури собівартості продукції на змінні та постійні витрати.

Із теоретичної точки зору цей висновок підтверджується результатами дослідження сутності та змісту моделей АНМ і Вілсона, які були розроблені з метою оптимізації обсягу постачання виробленої продукції за окремими партіями. Однак це завдання не було повністю вирішено, тому що зарубіжні та вітчизняні дослідники не приділили особливої уваги прихованій пропорції, яку можна подати у вигляді співвідношення двох видів витрат (L), а саме:

L=K_x/K_п, (1)

де К_х - змінні витрати виробництва; К_п - постійні витрати виробництва; - що і є основною при вирішенні проблеми оптимізації параметрів і відповідної синхронізації товарних і грошових потоків.

Ураховуючи, що розділити і відповідно синхронізувати грошові потоки за елементами вартості продукту, як показали проведені дослідження, неможливо, було встановлено, що єдиною структурою, яка дозволяє знайти вирішення поставленої задачі, є структура витрат, що включає змінні та постійні витрати, які допускають можливість оптимізації (мінімізації) обсягу постачань продукції. Таким чином, вирішення проблеми виробничо-технологічної синхронізації внутрішніх потоків підприємства показало, що можна розкрити спільний процес утворення трансформаційних і трансакційних витрат у собівартості товарної продукції та здійснити структурну оптимізацію загальних витрат виробництва.

Оцінка ефективності організації товарних і грошових потоків у виробництві. В умовах використання розподілу витрат на постійні та змінні не повною мірою враховуються характерні особливості взаємодії товарно-грошових потоків усередині підприємства, які залежно від сутності та змісту об'єкта і методів аналізу визначають різні поняття. Так, в обліку передбачається, що змінні витрати пропорційні змінам обсягів виробництва, тоді як постійні витрати свідчать про незмінність витрат при зміні обсягів виробництва. Однак теоретично обґрунтовано і на практиці перевірено, що постійні витрати теж змінюються при збільшенні (зменшенні) обсягів виробництва продукції, що дозволяє у відповідних розрахунках використовувати такий непрямий зв'язок постійних витрат з обсягом випуску продукції.

Відсутність кількісного відображеного зв'язку і є основною причиною, через яку величина прибутку за відомим графіком точки беззбитковості не максимізується, а показник порога рентабельності (граничного обсягу реалізації), за яким отримується прибуток при збільшенні випуску продукції, не повною мірою відображає ті особливості взаємодії товарно-грошових потоків, завдяки яким можна було б охарактеризувати процес виробництва й обігу (реалізації) виробленої продукції. У зв'язку з цим виникла потреба подальшого вдосконалення прикладних методів аналізу собівартості промислового виробництва, у процесі якого було встановлено, що існуюча система визначення непрямих (постійних) витрат у вигляді відсоткового співвідношення до основної заробітної плати не виходить за межі оціночного показника і тому у ВАТ "Топаз", наприклад, був уведений прямий облік прямих (змінних) і непрямих (постійних) витрат, що дозволило із залежності

(2)

знайти оптимальне значення L:

, (3)

при якому загальна величина витрат виробництва (собівартості) продукції (К) є мінімальною і визначається за формулою

,(4)

де a і b - коефіцієнти, що є складовими у розрахунку постійних та змінних витрат виробництва.

Фактичне значення витрат виробництва, як правило, не збігається з їх мінімальним значенням, що можна розрахувати у вигляді коефіцієнта оптимальності, який показує, на скільки фактичні витрати відхиляються від їх мінімального значення.

Такий підхід дозволив обґрунтувати основні напрями вдосконалення прикладних методів аналізу собівартості промислового виробництва: перехід до індикативного планування прямих і непрямих витрат; елімінування впливу системи оподаткування на собівартість продукції; приведення організаційно-технічної структури управлінського обліку у відповідність з організаційно-технічною складовою організаційно-економічного механізму підприємства; організація бюджетування витрат підприємства за окремими блоками (планування, контроль, фіксація показників); поширення сфери застосування функціонального аналізу, який передбачає необхідність установлення математичного зв'язку між змінними (трансформаційними) і постійними (трансакційними) витратами для більш повного і наочного відображення процесу утворення витрат у собівартості продукції.

При дослідженні основних принципів оцінки ефективності використання матеріальних і грошових ресурсів підприємства встановлено, що величина прибутку (Р) як різниця між вартістю (В) і собівартістю (К) продукції визначається за формулою

(5)

де a, b, с, d - коефіцієнти, що є складовими розрахунку ціни продукції.

Ця залежність стала основою аналітичної моделі рентабельності виробництва, яка знайшла впровадження на промислових підприємствах, зокрема у ВАТ "Топаз", при аналізі, прогнозуванні та плануванні їх виробничо-економічної діяльності. Оптимальне значення L із залежності (5) визначається за формулою

(6)

при якому прибуток має максимальне значення

(7)

У прикладному аспекті ця модель може застосовуватися для розробки і формування стратегії у розвитку підприємства на коротко- і довгострокову перспективу, про що свідчать показники, наведені в таблиці, де використовувались умовні значення, прийняті у вищенаведених формулах. Унаслідок цього починаючи із 2005 р. процес виробництва пройшов точку максимуму, найбільше наближення до якої та відповідно до коефіцієнтів оптимальності, що визначається відношенням оптимального і фактичного значень загальних витрат у вартості продукції, спостерігалось у 2008 р. (k^опт=0,908). Тому при плануванні показників на 2009 р. обрано таку функцію, яка поєднує розрахункові показники загальною кількісною тенденцією та надає кращі прогнозні показники на 2010 р. Аналіз структури виробничих показників у цілому свідчить, що при здійсненні відповідних заходів прогнозна собівартість продукції може бути зменшена із 62037 до 60154 тис. грн., що дозволяє пом'якшити вплив несприятливих тенденцій, які склалися у виробництві та реалізації продукції, і виграти час для реорганізації виробництва і реінжинірингу системи управління в цей період, щоб у подальші роки знову забезпечити наближення процесу виробництва до максимального рівня рентабельності.

Результати теоретичного і прикладного дослідження й аналізу організаційно-економічного механізму синхронізації товарних і грошових потоків свідчать, що вирішення цієї проблеми знаходиться у двох площинах. Виробничотехнологічний зміст проблеми вирішується технічними засобами, а вартісний - за допомогою факторного і функціонального аналізу. Факторний аналіз - це дослідження динаміки змінних і постійних витрат у структурі собівартості продукції, а функціональний аналіз передбачає кількісний зв'язок між ними, що і дозволило сформувати аналітичну модель рентабельності виробництва. Створення моделі є можливим завдяки вдосконаленню аналітичних і економіко-математичних методів аналізу рентабельності виробництва, що дозволяє визначити поріг рентабельності виробництва продукції, поза межами якого забезпечується підвищення фінансової сталості підприємства, а також використовувати графоаналітичну базу для розробки й аналізу одночасно декількох варіантів стратегії організації процесу виробництва і розвитку машинобудівного підприємства. Характерною особливістю моделі є те, що на умови і сферу її використання не впливає вид діяльності або продукції, що випускається.

Не менш важливою особливістю аналітичної моделі рентабельності виробництва є і те, що процес оптимізації прибутку відбувається на основі чинників, які кількісно характеризують рух товарно-грошових потоків, і тому ця модель може використовуватись у виробничо-економічній діяльності підприємства стосовно реальних показників. Прикладом такого використання є вищеподана оптимізація прибутку в наукомісткому виробництві. Тому можна зробити висновок, що використання цієї моделі у практичній діяльності підприємства і галузей виробництва сприятиме підвищенню ефективності економіки країни.

Висновки

У дисертаційний роботі розвинуто науково-методичні підходи і розроблено практичні рекомендації щодо формування і подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків підприємства.

Основні висновки, які характеризують результати дослідження, полягають у нижченаведеному.

1. Процес виробництва й обігу продукції є замкненим кругообігом матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що розподіляються на безліч потоків за видами продукції та сферами товарного обміну. Тому встановлення функціональних зв'язків між декількома початковими, проміжними і кінцевими фазами процесу виробництва й обігу товару дозволяє значно знизити рівень невизначеності ринкових відносин, оскільки передбачає наявність інформації про стан справ у суміжних товаровиробників, а також надає можливість кожному з виробників установлювати такі цінові пропорції між групами товарів, за яких може досягатися найбільш оптимальний (максимальний) обсяг виробництва для кожного з них.

2. Аналіз процесу виробництва й обігу товарів на основі багаторівневої конфігурації потоків дозволяє виключити недоліки однорівневого аналізу товарного обігу і виявляє такі закономірності його функціонування: товарні потоки двох видів товару не поєднуються і не перетинаються, доводячи тим самим реальну можливість установлення контролю за рухом товарних потоків за окремими видами діяльності або замовленнями; пункти обміну товару на гроші та грошей на товар указують на рівність товарних вартостей; потоки, які відносяться до процесу виробництва, переміщення товарів і руху грошей, мають різні напрями переміщення, що передбачає об'єктивну необхідність синхронізації цих потоків за часом.

3. Використання методу товарних потоків дозволяє уточнити структуру і форми взаємодії виробників у процесі розподілу проміжного продукту і здійснення зовнішньоекономічних зв'язків, а також інноваційного розвитку сучасного виробництва, спрямованого на вдосконалення інформаційної бази підприємства, проведення науково-дослідних і конструкторських робіт, виконання науково-конструкторських розробок із наступним їх упровадженням у серійне виробництво на основі постійного реінжинірингу організаційної структури управління наукомісткого промислового виробництва.

4. Аналіз конфігурації, структури і виробничо-економічного змісту товарних і грошових ресурсів підприємства дозволив установити і класифікувати основні властивості та виробничо-технологічні ознаки товарних потоків, основні властивості та соціально-економічні ознаки грошових потоків, організаційні схеми функціонування послідовних транспортних потоків за дільницями і певною комбінацією між собою.

5. Для умов організації гнучких виробничих систем, які допускають швидку зміну й удосконалення технологій особливо на наукомістких підприємствах високого технічного і технологічного рівня виробництва, найбільш припустимою є комбінація двох організаційних систем, при якій система замовлень на виконання робіт внутрішньозаводського характеру поєднується із системою замовлень на виконання робіт щодо виготовлення деталей і вузлів, як це розроблено і практично реалізовано у ВАТ "Топаз".

6. Серед параметрів, які характеризують виробничо-економічний зміст потоків у товарній і грошовій формі, основне значення мають витрати праці на виготовлення продукції та чисельність наявної робочої сили, органічне поєднання яких є основою матричних графіків виробництва робіт, що суттєво спрощують розрахунок виробничо-економічних показників і забезпечують формування організаційно-економічного механізму взаємодії та синхронізації товарно-грошових потоків.

7. Розподілити і відповідно синхронізувати грошові потоки за елементами вартості продукту, як свідчать проведені дослідження, неможливо. Тому єдиною структурою, яка дозволяє знайти вирішення цієї задачі, є структура витрат, що містить змінні та постійні витрати, які надають можливість оптимізації (мінімізації) обсягу постачання продукції.

8. Виробничо-технологічний аналіз установлення математичного зв'язку між змінними і постійними витратами дозволив сформувати аналітичну модель рентабельності виробництва, на основі якої були вдосконалені способи і методи визначення порога рентабельності виробництва продукції, за межами якого забезпечується підвищення фінансової сталості підприємства завдяки структурній оптимізації (мінімізації) загальних витрат виробництва, а також їх кількісну оцінку на основі коефіцієнта, який визначається співвідношенням оптимального і фактичного значень загальних витрат у вартості продукції, що випускається.

Особливою перевагою аналітичної моделі рентабельності виробництва є те, що на умови і сферу її використання не впливає вид діяльності або продукції, що випускається, а процес оптимізації (максимізації) прибутку відбувається на основі чинників, які кількісно характеризують рух товарно-грошових потоків. Тому використання цієї моделі у практичній діяльності підприємств і галузей виробництва сприятиме підвищенню ефективності економічного розвитку на мікро- та макрорівні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Передерий Л.В. Основные условия и механизм изменения заработной платы в промышленном производстве / Л.В. Передерий, Н.Д. Прокопенко, С.Е. Иванов // Механизм хозяйствования предприятий и объединений трансформационной экономики - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - С. 352-379.

Особистий внесок: запропоновано рекомендації щодо обліку і планування витрат праці в наукомісткому виробництві.

Статті в наукових фахових виданнях

2. Передерий Л.В. Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования наукоемких отраслей производства / Л.В. Передерий // Економіка промисловості. - 2005. - № 5 (31). - С. 110-116.

3. Передерий Л.В. Матричная система планирования трудоемкости и ритмичности промышленного производства / Л.В. Передерий // Економіка промисловості. - 2006. - № 1 (32). - С. 87-93.

4. Передерій Л.В. Особливості інноваційного розвитку підприємства в умовах моновиробництва / Л.В. Передерій // Економічний вісник Національного гірничного університету. - 2007. - № 1. - С. 19-24.

5. Передерий Л.В. Методика анализа и формирования модели рентабельности производства / Л.В. Передерий // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - С. 295-307.

6. Передерий Л.В. Классификация и организация товарных потоков на предприятии / Л.В. Передерий // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - Т. 2. - С. 297-307.

7. Передерий Л.В. Анализ структуры издержек производства в товарно-денежных потоках / Л.В. Передерий // Экономические инновации: сб. науч. тр. - Одесса: ИПРЭЭИ, 2007. - Вып. 26. - С. 287-293.

8. Передерій Л.В. Конфігурація, аналіз і організація товарно-грошових потоків у виробництві / Л.В. Передерій // Регіональна економіка. - 2008. - № 2. - С. 51-58.

Матеріали наукових конференцій

9. Передерий Л.В. Основные аспекты совершенствования информационной составляющей в производстве / Л.В. Передерий // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: тези доп. і повідом. всеукр. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.). - Донецьк: ІЕП НАН України, 2005. - С. 319-321.

10. Передерий Л.В. Организация товарных и денежных потоков на предприятии / Л.В. Передерий // Інвестиційні та інноваційні процеси в промисловості: зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 23-24 листоп. 2006 р.). - Дніпропетровськ: Поліграфцентр, 2006. - С. 111-113.

Анотація

Передерій Л.В. Організаційно-економічний механізм синхронізації товарно-грошових потоків підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість). - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2009.

У дисертації обґрунтовано способи і методи формування організаційно-економічного механізму синхронізації товарно-грошових потоків підприємства. Здійснено теоретичний і прикладний аналіз функціонування потоків у виробництві, товарному і грошовому обігу. Розкрито особливості багаторівневого розташування потоків у просторі та часі, в інноваційному розвитку виробництва на національному, регіональному і виробничому рівнях управління виробництвом як основи для реінжинірингу наукомістких і високотехнологічних промислових підприємств і зниження рівня ринкової невизначеності у нових умовах господарювання. Установлені та класифіковані основні властивості та виробничо-технологічні ознаки товарних потоків, основні властивості та соціально-економічні ознаки грошових потоків, організаційні схеми функціонування транспортних потоків. Сформульовано основні умови і принципи розрахунку матричних графіків синхронізації виробничо-технологічних потоків. Визначено загальний зміст і виконано опис організаційно-економічного механізму взаємодії та синхронізації товарних і грошових потоків. Описано основні напрями вдосконалення прикладних методів аналізу собівартості промислового виробництва на основі аналітичної моделі рентабельності виробництва, яка забезпечує мінімізацію витрат виробництва і максимізацію прибутку у вартості продукції підприємства. товарний грошовий рентабельність

Основні результати дослідження апробовано у регіональних і державних органах управління і знайшли практичне застосування на промислових підприємствах Донецької області.

Ключові слова: товарно-грошові потоки, синхронізація, собівартість, організаційно-економічний механізм, прибуток, витрати виробництва, виробничо-технологічні потоки.

Аннотация

Передерий Л.В. Организационно-экономический механизм синхронизации товарно-денежных потоков предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (перерабатывающая промышленность). - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2009.

В диссертации обоснованы способы и методы формирования организационно-экономического механизма синхронизации товарно-денежных потоков предприятия. Осуществлен теоретический и прикладной анализ функционирования потоков в производстве, товарном и денежном обращении. Раскрыты особенности многоуровневого расположения потоков в пространстве и времени, в инновационном развитии производства на национальном, региональном и производственном уровнях управления производством как основы для реинжиниринга наукоемких и высокотехнологичных промышленных предприятий и снижения уровня рыночной неопределенности в новых условиях хозяйствования. Показано, что в своей практической деятельности предприятия управляют не отдельными производственно-экономическими показателями, а потоками производственно-технологического, товарного и денежного содержания и потому с теоретической и прикладной точек зрения анализ динамики производственно-экономических показателей на основе организационно-экономического механизма синхронизации товарно-денежных потоков является перспективной темой научных исследований, позволяющей осуществлять комплексный анализ процесса производства и обращения выпускаемой продукции на любом уровне управления национальной экономикой.

Посредством всестороннего анализа конфигурации, структуры и производственно-экономического содержания товарных и денежных ресурсов предприятия установлены и классифицированы основные свойства и производственно-технологические признаки товарных потоков, основные свойства и социально-экономические признаки денежных потоков, организационные схемы функционирования транспортных потоков, расположенных последовательно, по участкам и в определенной комбинации друг с другом, позволивших разработать комбинированную систему организации производства, объединившую преимущества конвейерной ("тянущей") и участковой ("толкающей") систем управления производством. Усовершенствованы способы и методы построения и расчета матричных графиков синхронизации производственно-технологических потоков по трудозатратам, а также товарно-денежных потоков в производстве. Определено общее содержание и выполнено описание организационно-экономического механизма взаимодействия и синхронизации товарных и денежных потоков, функционирующих внутри предприятия и за его пределами. Проведено аналитическое и графическое исследование проблемы оптимизации объема поставок по моделям АНМ, Уилсона и другим экономико-математическим моделям, позволившим выявить решающее условие синхронизации потоков в форме отношения переменных и постоянных затрат в себестоимости продукции.

На конкретных примерах выявлены характерные особенности взаимодействия товарно-денежных потоков внутри предприятия, показавшие, что определение порога рентабельности на основе переменных и постоянных затрат, а также внутрипроизводственных (трансформационных) и внепроизводственных (трансакционных) издержек производства является недостаточным, и должно быть дополнено отношением переменных затрат к постоянным, что детальное нормирование косвенных расходов на основе их отношения к основной заработной плате может рассматриваться лишь в качестве производного оценочного показателя и потому основным направлением совершенствования прикладных методов анализа себестоимости промышленного производства должно стать использование в качестве определяющего показателя отношения переменных затрат к постоянным. Показано, что этот подход позволяет сформировать аналитическую модель рентабельности производства, посредством которой обеспечивается минимизация издержек производства и максимизация прибыли в стоимости продукции предприятия. Описываются способы, методы, правила и алгоритм расчета и планирования показателей производственно-экономической деятельности предприятия.

Основные результаты исследования апробированы в региональных и государственных органах управления и нашли практическое применение на промышленных предприятиях Донецкой области.

Ключевые слова: товарно-денежные потоки, синхронизация, себестоимость, организационно-экономический механизм, прибыль, издержки производства, производственно-технологические потоки.

Summary

Perederiy L.V. The organizational-economic mechanism of synchronization of commodity-money streams of the enterprise. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate degree in Economic Sciences on specialty 08.00.04 - Economy and management of the enterprises (processing industry). - Institute of the Economy of the Industrial of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2009.

In the dissertation methods of formation of the organizational-economic mechanism of synchronization of commodity-money streams of the enterprise are investigated. The theoretical and applied analysis of functioning of streams in production, commodity and a money turnover is carried out. Features of a multilevel arrangement of streams in space and time, in innovative development production at national, regional and industrial level of production management as bases for reengineering the high technology and highly technological industrial enterprises and decrease in level of market uncertainty in new conditions of board are opened. The basic properties and industrial-technological signs of commodity streams, the basic properties and social and economic signs of cash flows, organizational schemes of functioning of transport streams are established and classified. Main conditions and principles of account of matrix schedules of synchronization of industrial-technological streams are formulated. The general contents is defined and the description of the organizational-technological mechanism of interaction and synchronization commodity and cash flows is executed. The basic directions of improvement of applied methods of the analysis of the cost price of industrial production on the basis of analytical model of profitability of production which supplies minimization of expenses of production and maximization are described have arrived to costs of production of the enterprise.The basic results of research are tested in the state and regional controls and have found practical uses on industrial enterprises of Donetsk area.

Key words: commodity cash flows, synchronization, the cost price, the organization-economic mechanism, profit, costs of production, industrial-technological streams.

Размещено на Allbest.ru

...