Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет

імені В.В. Докучаєва

УДК 631.16:631.15:332.3

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В УМОВАХ НОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ АГРОФОРМУВАНЬ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПЕТРЕНКО Жанна Андріївна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Опря Анатолій Трохимович, Полтавська державна аграрна академія, професор кафедри фінансового аналізу, статистики та економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Федоров Микола Миколайович, ННЦ „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук, завідувач відділу земельних відносин

кандидат економічних наук, професор Вервейко Анатолій Петрович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаева, завідувач кафедри управління земельними ресурсами та кадастру

Захист дисертації відбудеться 08.04.2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 при Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п./в. «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, ауд. 1-221.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п./в. «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий 05.03. 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перспективність ефективного землекористування в Україні з огляду на його стратегічне значення не викликає сумніву. Основні питання ефективності використання землі знаходять своє відображення у землекористуванні виробника. Земельна реформа, як основна складова аграрної політики, виявила значну кількість багатогранних проблем, пов'язаних, зокрема, з нормативно-правовою базою земельних відносин, ефективністю використання землі новими господарськими агроформуваннями, дотриманням екологічних норм використання землі тощо. Головний вектор ринкової економіки держави зорієнтований на забезпечення рівноваги права власності юридичних осіб, територіальних громад та держави на землю. Результатом земельної реформи є визнання інституту приватної власності на неї.

Економічна ефективність землекористування продовжує привертати увагу багатьох дослідників. Чимало попередніх розробок у цьому плані мають високу наукову й практичну цінність. В основі сучасної української методології визначення економічної ефективності сільськогосподарської діяльності лежать праці українських науковців та економістів-аграріїв. Вагомий внесок у розробку проблемних питань зробили: В.Я. Амбросов, В.І. Бойко, О.А.Бугуцький, А.П. Вервейко, П.І. Гайдуцький, М.Я. Дем'яненко, С.І.Дем'яненко, Ю.С. Коваленко, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, М.М.Федоров, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Завдяки дослідженням зазначених учених були узагальнені та вдосконалені існуючі методики визначення ефективності аграрного виробництва. Дослідженню питань підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель приурочили свої наукові праці: О.І. Гуторов, Д.С. Добряк, М.В.Калінчик, С.М. Кваша, А.В. Македонський, М.Й. Малік, І.Р. Михасюк, Л.Я. Новаковський, А.М. Третяк, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян та інші вчені. Їх роботи спрямовані, передусім, на розробку загальних теоретичних і практичних питань розвитку земельних відносин.

У сільськогосподарському виробництві, де земля виступає одночасно предметом і засобом праці, а також є його основою, у суспільних відносинах визначальними є земельні, в основі яких лежить категорія власності на землю. Рівноправність форм власності та господарювання в рівнозначному економічному середовищі є основою виявлення потенційних можливостей кожної з них. Необхідність підвищення рівня ефективності використання земельних ресурсів за нових умовах господарювання вимагає відповідного наукового забезпечення. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його спрямованість, структуру й актуальність. Зазначене вище вимагає розробки ефективних напрямів використання землі в нових господарських формуваннях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою тематичного плану Полтавської державної аграрної академії з проблеми „Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК” (номер державної реєстрації 0104U002550).

У вступі обґрунтовано актуальність теми, її зв'язок з напрямами наукових досліджень, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено результати їх апробації.

У першому розділі - „Теоретичні засади формування землекористувань та науково-методологічні аспекти регулювання земельних відносин” - розглянуті економічна сутність формування землекористувань та особливості землі як основного засобу виробництва, методологічні аспекти регулювання земельних відносин, теоретичні основи якості землі в системі ринкового механізму господарювання, виникнення і розвитку відносин власності на землю та науково-методичне забезпечення земельної реформи. Обґрунтовано необхідність визначення економічної ефективності використання землі з урахуванням факторів впливу на землекористування в ринкових умовах, а також врахування кількісної та якісної оцінки виробничого потенціалу сільськогосподарських угідь.

Доведено, що земельні відносини являють собою не просто специфічну, а складну систему суспільного виробництва, що в значній мірі визначається взаємодією економічних, біологічних і природних факторів. Досліджуваний регіон (Полтавська область) займає вигідне економічно-географічне розташування й має сприятливі природно-кліматичні умови для ведення сільського господарства. Земельні відносини характеризуються правовими та економічними сторонами, які необхідно об'єднувати, не абсолютизуючи. Узагальнюючи досвід проведення земельної реформи в зарубіжних країнах, можна зробити висновок, що в жодній країні не існує вільного земельного ринку й необмеженого права приватної власності на землю. Державне регулювання земельних відносин повинно полягати в забезпеченні достатньої ефективності використання сільськогосподарських угідь; задоволення екологічних вимог. Система регулювання земельних відносин має бути здатною гнучко адаптуватися до змін загальноекономічної ситуації і водночас достатньо стабільною у застосуванні економічних регуляторів.

Встановлено, що основними методологічними і методичними принципами механізму економічного регулювання земельних відносин та підвищення ефективності землекористування є запровадження державного регулювання та законодавче врегулювання земельних відносин; економічного стимулювання власників землі та землекористувачів за раціональне використання та охорону земель; економічних санкцій за порушення законодавства щодо використання й збереження земель. Без розвитку сільського господарства неможливо досягти розвитку економіки країни. Функціонування сільського господарства в ринковій економіці потребує глибокого та всебічного вивчення з метою врахування на сучасному етапі структурного реформування аграрного сектора економіки.

У другому розділ - „Сучасний стан землекористування в умовах реформування земельних відносин” - проведено аналіз використання земельних ресурсів в умовах реформування відносин власності на землю, здійснено комплексний статистико-економічний аналіз факторів ефективного використання землі, досліджено економічну ефективність використання землі на сучасному етапі аграрної реформи.

Для порівняльної оцінки тенденцій розвитку аграрного виробництва розглянемо такі дані. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля (у нашому випадку складає 81,3 відсотки, багаторічні насадження - 13,3 відсотка). З підвищенням їх частки підвищується якість і ефективність використання земельних ресурсів. Структурний розподіл земель в області за складом угідь графічно представлено на рис. 1.

Проведене дослідження зорієнтоване на вивчення змін продуктивного потенціалу земельних угідь в обробітку у районах Полтавщини в залежності від інтенсивних факторів виробництва. Для кількісної оцінки залежності між рівнем та якістю використання сільськогосподарських угідь розглянемо кореляційно-регресійну модель прибутковості гектара, зумовлену наступними факторами: матеріально-грошові витрати на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х₁); розораність сільськогосподарських угідь, % (Х₂); землезабезпеченість на одного працівника, га (Х₃); вартість основних виробничих фондів із розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. (Х₄). Одержане рівняння множинної регресії має аналітичний вигляд:

=-1526,747+0,526Х₁+6,247Х₂-2,235Х₃+0,080Х₄.

Розрахована величина коефіцієнта множинної кореляції 0,848 свідчить про сильний зв'язок результативної ознаки з відібраними факторами. Його вірогідність підтверджує розрахований критерій Фішера-Снедекора (F_р=28,70), числове значення якого перевищує відповідні теоретичні рівні (F_т) при порогах імовірності Р=0,95 та Р=0,99.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структура сільськогосподарських угідь Полтавської області (2007 р.)

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики в Полтавській області

Для вивчення кількісної залежності прибутковості гектара сільськогосподарських угідь від показника якісної оцінки землі, фондооснащеності та фондоозброєності розраховано трифакторний дисперсійний комплекс (табл. 1) за наступними параметрами: V - прибуток на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн.; А - якість землі, бал; В - вартість основних виробничих фондів із розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн.; С - вартість основних виробничих фондів із розрахунку на 1 середньорічного працівника, грн. В основу розрахунку такого комплексу покладено комбінаційне групування 55 досліджуваних сільськогосподарських підприємств.

Одержані кількісні характеристики дисперсійного аналізу діють підстави зробити наступні висновки. Ступінь сукупного впливу якості землі, фоднозабезпеченості та фондоозброєності та поєднаної дії цих факторів становить 61,8 %, а суми неврахованих факторів 38,2 відсотка. Ступінь впливу фактора А, тобто якості землі на формування прибутку, становить 36,4 відсотка. Вартість основних виробничих фондів із розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь (фактор В) визначає варіацію отриманого прибутку на 13,2 відсотка. Фактор С, тобто вартість основних виробничих фондів із розрахунку на 1 працівника у загальній варіації показника прибутку дорівнює 9,0 відсотка. Частка впливу в зміні рівня отриманого прибутку взаємодії факторів характеризується наступними параметрами: А і В - 8,4 %, А і С - 0,5, В і С - 2,4, А, В і С - 0,02 відсотка.

Загальнофакторна дисперсія дІ_х, а також дисперсії, зумовлені дією кожного з досліджуваних факторів та дисперсія сполучення факторів А і С, вірогідні при порогах ймовірності Р=0,95 і Р=0,99. Як видно, найбільш сильний вплив на показник прибутку справляє фактор А (зІ_А=36,4 %), про це також свідчить основний ряд окремих середніх М_х.

Таблиця 1

Статистико-математична модель дисперсійного комплексу залежності прибутковості від трьох факторів (якість землі, фондооснащеність та фондоозброєність)

Він однаково діяв при всіх градаціях факторів В і С: при А₁ рівень отриманого прибутку був порівняно низький; при А₂ його рівень підвищився. Найвищий показник прибутку спостерігається в підгрупі А₂В₂С₂, оскільки поєднання факторів, що зумовлюють такий рівень, охоплюють найкращі показники якості землі та оптимальні поєднання фондозабезпеченості й фондоозброєності у досліджуваній сукупності підприємств.

Для визначення характеру й рівня впливу виробничих факторів на отримання прибутку використано рівняння регресії з чотирма незалежними змінними: Х₁ - розораність сільськогосподарських угідь, %; Х₂ - якість землі, бал; Х₃ - землезабезпеченість на 1 працівника, га; Х₄ - витрати на 1 гектар сільськогосподарських угідь, грн. Кращою математичною функцією зв'язку між аналізованими змінними економічного процесу слід визнати степеневу функцію. Знайдене рівняння моделі виробничої функції має наступні параметри: . Одержаний коефіцієнт множинної кореляції, що дорівнює 0,711, свідчить про тісний зв'язок результативної ознаки з досліджуваними факторами. Розрахований F-критерій дорівнює 11,50 і перевищує свої теоретичні рівні при всіх порогах імовірності, що підтверджує його надійність і суттєвий вплив відібраних факторів.

Парні коефіцієнти кореляції вказують на значний зв'язок між витратами та розораністю сільськогосподарських угідь, а також на слабкий зв'язок між вказаною результативною ознакою з землезабезпеченістю та якістю землі.

У третьому розділі „Напрями підвищення ефективності використання землі та удосконалення економічного механізму регулювання земельних відносин” досліджені й уточнені шляхи удосконалення економіко-правового механізму регулювання земельних відносин, пропонуються напрями підвищення ефективного використання землі через впровадження альтернативних технологій використання землі в реформованих підприємствах з урахуванням процесу відтворення родючості ґрунтів і кон'юнктури ринку.

Доцільність збільшення матеріально-грошових та трудових вкладень на одиницю площі характеризують результативні показники інтенсивності виробництва та економічну ефективність інтенсифікації. Вплив інтенсифікації на ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах Полтавського регіону в 2006 році характеризують результати статистичних групувань (табл. 2).

Одержані результати групувань свідчать, що збільшення грошових та трудових витрат на одиницю площі не забезпечує адекватного підвищення продуктивності землі та зниження собівартості продукції. Так витрати на вказану одиницю площі в підгрупі А₂В₂ перевищують витрати підгрупи А₁В₁: грошові втричі, праці - вдвічі. Найкращі економічні показники мають підприємства підгрупи А₂В₂. Виробництво валової продукції з одиниці площі найвище в підгрупі А₃В₁, тобто при збільшенні матеріально-грошових витрат і нижчих показниках трудових вкладень. Дослідженням виявлена група підприємств з раціональним рівнем витрат (група А₂). Результати групувань орієнтують на ефективність додаткових матеріальних вкладень та обмеження показників трудоємності одиниці площі.

Таблиця 2

Вплив рівня інтенсивності виробництва та трудових вкладень на ефективність використання землі в досліджуваних підприємствах Полтавської області (2006 р.)

Реформування земельних відносин призвело до порушення організації території сільськогосподарських підприємств, передусім сівозмін, що посилило розвиток деградаційних процесів, передусім, водної ерозії, забруднення та засмічення земель. Охорона земельного фонду в процесі реформи перетворилася на загальнодержавну проблему, яка в значній мірі є проблемою екологічної безпеки нашої держави. Розроблену класифікаційну схему механізму використання земель сільськогосподарського призначення у нових господарських формуваннях зображено на рисунку 3.

Рис. 3 Складові загальної структури використання земель сільськогосподарського призначення в нових господарських формуваннях

На ранніх стадіях розвитку сільського господарства основні зусилля були спрямовані на отримання продуктів харчування і кормів. У нових господарських формуваннях потрібно розробляти технології виробництва енергії з місцевих видів палива - біомаси. У найближчі 10-20 років у досліджуваному регіоні цілком можливо збільшити використання рослинних культур для енергетичних потреб. Із цією метою необхідно послідовно реалізувати можливий варіант: передачі 10-30 % земель, використовуваних для отримання продовольства, новим господарським формуванням - „енергетичним фермерам”, які будуть використовувати орні - занедбані, або землі, призначені для отримання нехарчових продуктів землі. Впровадження запропонованого в дисертаційній роботі напрямку „Енергетичне землеробство” дозволяє залучити до сільськогосподарського виробництва низькопродуктивні землі для висіву сільськогосподарської культури ріпаку.

У досліджуваному підприємстві імені Воровського в цілому кліматичні умови за кількістю тепла і вологи сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур. Отже, пропонована сільськогосподарська культура ріпак у цілому підходить для висіву в ґрунти дослідженого підприємства, в користуванні якого знаходяться: чорноземи деградовані (33 % всіх площ) та чорноземи глибокі малогумусні (50 %). Лучно-черноземні, лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти тут займають незначну площу.

Перевагами, які сприятимуть розвитку даного напрямку, є: наявність необхідної площі сільськогосподарських угідь для висіву ріпаку; якісні характеристики ґрунту відповідають умовам вирощування олійної культури - ріпаку; наявність сільськогосподарської техніки; наявність трудових ресурсів; екологічна чистота біодизелю; наявність попередніх замовлень на ріпак та його продукти переробки; близьке розташування до ринків збуту (найближче місто Полтава - за 25 км); підприємство буде менш залежним від коливання цін на дизельне пальне; використання вторинного продукту ріпаку (макухи, соломи) для відгодівлі тварин та ін.; наявність складських приміщень для зберігання ріпаку та біодизелю; сприятливі кліматичні умови.

В основу такого принципу організації виробництва покладено забезпеченість єдності технологічного циклу: збирання, заготівля та переробка ріпаку, а за основу ефективного використання сільськогосподарських угідь взятий принцип залучення малопродуктивних земель. Для реалізації даного проекту пропонується використати 200 га землі. Мета запропонованого проекту полягає в отриманні біодизелю з олії ріпаку.

Економічну ефективність використання земельних угідь пропонуємо визначати за формулою:

К_ЕЕ = 0,3 · Q · Р + 0,19 · Z · N - 0,36 · Z · Q.

де К_ЕЕ - економічний ефект використання землі;

Q - потреба підприємства в традиційному виді палива, т/рік;

Р - вартість дизельного пального, грн.;

Z - собівартість біодизеля, грн.;

N - площа ріллі під засів ріпаком, га.

Розрахунки прибутку за розробленою формулою дозволяють визначити в такий спосіб результативність землекористування. По досліджуваному підприємству величина показника річного прибутку від впровадження альтернативних технологій становить, зокрема, 136240 грн.

Запропонований показник підкріплюється розрахунками коефіцієнта доцільності , визначення якого орієнтує на доцільність використання біодизеля як альтернативного напряму ефективного землекористування.

Проведений аналіз стану землекористування в досліджуваному регіоні свідчить, що дана проблема потребує пошуку резервів підвищення економічної ефективності не лише на господарському рівні. Пошук найоптимальніших економічних, екологічних та правових рішень щодо забезпечення ефективного використання та охорони земель, а також максимальне збереження сільськогосподарського земельного фонду залишається важливим завданням оптимізації землекористування. Важливе значення має також економіко-правовий захист сільськогосподарських угідь при їх використанні самими землевласниками і землекористувачами. Відсутність чітких правових гарантій призводить до невиправданого використання земель.

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є теоретичне узагальнення й новий підхід у розв'язанні науково-практичної задачі ефективного використання землі в аграрних підприємствах, що дає підстави зробити наступні висновки:

1. Сучасна економічна наука знаходиться на стадії дискусії стосовно визначення економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь. Курс держави щодо напряму розвитку економіки агропромислового комплексу свідчить про необхідність сучасних організаційно-економічних підходів у плані ефективного використання землі через утворення нових організаційних формувань. Саме останні можуть створити ту ланку підприємців, діяльність яких не зашкодить самій землі й водночас задовольнить потреби населення в сільськогосподарській продукції. Формування нових земельних відносин вимагає зміни й уточнення теорії землеробства, оновлення стратегії практичних позицій.

2. Результати досліджень свідчать, що збільшення грошових й трудових витрат на одиницю сільськогосподарських угідь у регіоні не завжди забезпечує адекватного підвищення їх прибутковості та зниження собівартості виробленої продукції. Найбільший вплив на отримання високих фінансових результатів діяльності на землі (36,4 %) справляє якість останньої.

3. Результати розрахунків статистико-математичних моделей свідчать, що в досліджуваному регіоні зі збільшенням середньорічних витрат на 1 гектар сільськогосподарських угідь у середньому на 1 грн. прибуток на одиницю площі зростає у середньому на 0,53 гривні; збільшення розораності сільськогосподарських угідь на 1 відсоток зумовлює підвищення прибутку на 6,25 гривні; збільшення вартості основних виробничих фондів на 1 гектар зумовлює зростання прибутку на 0,08 гривні. Розрахована величина коефіцієнта множинної кореляції 0,848 свідчить про досить сильний зв'язок показника прибутковості гектара з досліджуваними факторами. Зазначені відмінності в розмірі названих вище чинників зумовлені багатьма причинами. Серед основних можна виділити недосконалість господарювання та виробничої структури (у багатьох підприємствах тваринництво поступово втрачає - або вже втратило - своє провідне значення). Допоки що не враховуються пріоритети: господарювання особистих селянських господарств; раціонально організованого землекористування; місце розташування земельних ділянок тощо.

4. Стан сільськогосподарських угідь свідчить, що їх рівень не відповідає сучасним вимогам, потребуючи невідкладних заходів поліпшення якісного стану та підвищення родючості. Проведені розрахунки доводять, що з 2005 року якісні показники сільськогосподарських угідь погіршуються: саме в досліджуваних районах якість землі в балах знизилася, в середньому, від 70 до 63. Мають місце й такі негативні фактори, як засоленість і пере зволоженість,їх питома вага в загальній площі земельних угідь складає, відповідно, 9,3 та 6,2 відсотка. Для реалізації виробничого потенціалу галузі необхідно задіяти всі резерви зростання рівня продуктивності сільськогосподарських угідь.

5. Результати досліджень свідчать, що економічна ефективність використання землі в аграрних підприємствах Полтавського регіону пролягає через урожайність, продуктивність праці і прибутковість використаної одиниці площі. Однак збільшення матеріально-грошових і трудових витрат на одиницю земельної площі не завжди забезпечує адекватне підвищення рівня ефективності виробництва. Досліджувані фактори (зростання їх рівнів) не лише сприяють підвищенню урожайності зернових культур, але й зумовлюють збільшення рівня витрат виробництва на одиницю продукції, хоча врешті одиниця земельної площі дає найбільший прибуток у тих підприємствах, які характеризуються найвищими показниками інтенсивності матеріальних вкладень. Результати комбінаційних статистичних групувань орієнтують на ефективність додаткових матеріальних вкладень на одиницю земельної площі та обмеження показників її трудоємності.

6. Необхідність скорочення споживання традиційних енергоресурсів (зокрема, дизельного палива) - одна з найбільш актуальних і складних проблем. Систематичне зростання вартості енергоресурсів ставить на межу виживання окремі галузі народного господарства, що змушує терміново шукати альтернативні джерела енергії з місцевих видів палива, таких, як біомаса, (остання здатна забезпечити 46,9 % відновлювальних енергетичних ресурсів). Розроблений у дослідженні коефіцієнт доцільності (К_Д) дозволяє стверджувати про виправданість застосування суміші дизельного пального (ДП) і біодизеля (БД) у співвідношенні 70:30, що забезпечує досягнення низької собівартості біодизеля на рівні високих закупівельних цін дизельного пального. При доочищенні біодизеля можна використовувати суміш палива 50:50. Це матиме більший економічний ефект, що спрямований на інтеграцію „енергетичного землеробства” в систему нових організаційних агроформувань.

7. Із метою виявлення напрямів підвищення ефективного використання сільськогосподарських земель у сучасних умовах господарювання в дисертаційній роботі проведено дослідження механізму дії новітніх технологій щодо земельних питань та їх регулювання на державному рівні. Досліджений напрямок альтернативного використання землі має чималі перспективи щодо впровадження всіма господарствами й дозволяє вирішити питання ефективного використання низькопродуктивних земель, зокрема, освоєння енергії відновлювальних джерел забезпечить здешевлення енергетичних ресурсів й підвищення зацікавленості до земельних угідь низької якості та віддачі через показник прибутковості з одиниці площі в 1,5 рази і більше.

8. Результати досліджень орієнтують на основні напрямки першочергового вирішення питань підвищення ефективного використання землі, а саме:

- необхідно підготувати й впровадити галузеві схеми збереження і відтворення земельних ресурсів від деградації та забруднення з поступовим перенесенням центру ваги на відповідальність за вирішення цих питань на місцеві органи влади;

- розробити і реалізувати короткострокові, середньострокові та перспективні програми удосконалення землекористування, відновлення й збереження корисних властивостей земель різного цільового призначення і функціонування;

- створити систему моніторингу стану земельних ресурсів та спрогнозувати соціально-економічні наслідки її змін.

9. Ефективне використання земельних ресурсів та підвищення їх родючості можливе лише завдяки комплексності агроекономічних заходів, єдності діяльності товаровиробників й органів державного самоврядування. Нові підходи до проблеми ресурсозбереження та раціоналізації природокористування вимагають удосконалення системи його управління. Це зумовлено низкою причин, а саме: переходом до ринкової економіки; зародженням і співіснуванням різних форм власності з пред'явленням ними своїх прав на частку природно-ресурсного потенціалу; заміною функції адміністративної системи охорони природи на взаємовигідність як для природи, так і для сільського господарства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях

1. Петренко Ж.А. Становлення земельних відносин на сучасному етапі / Ж.А.Петренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2005. №3 (38). С. 170-172.

2. Петренко Ж.А. До питання ефективного використання землі в нових умовах господарювання / Ж.А.Петренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2005. №2 (37). С. 129-130.

3. Петренко Ж.А. Питання сучасного стану використання сільськогосподарських угідь у регіоні / Ж.А.Петренко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 203: У 4 т. Том ІV. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. С. 988-993.

4. Петренко Ж.А. Підвищення родючості ґрунтів як чинник ефективного використання сільськогосподарських угідь / Ж.А.Петренко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 213: У 6 т. Том V. Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. С. 1203-1207.

5. Петренко Ж.А. Альтернативні технології ефективного використання сільськогосподарських угідь / Ж.А.Петренко // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. 2007. № 1 (12). С. 98-100.

6. Петренко Ж.А. Екологобезпечне землекористування як чинник оздоровлення аграрної сфери економіки / Ж.А.Петренко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Вип. 54. Харків: ХНТУСГ, 2007. С. 76-84.

7. Петренко Ж.А. Статистична оцінка факторів ефективного використання землі. Аналітичний аспект /А.Т.Опря, Ж.А.Петренко // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. 2008. № 4 (19). С. 99-105. (здійснено аналіз впливу факторів на ефективність використання землі в аграрних підприємствах).

В інших виданнях

8. Петренко Ж.А. Умови та напрямки ефективного використання сільськогосподарських угідь / Ж.А.Петренко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2006. №4 (43). С. 198-201.

9. Петренко Ж.А. Якість ґрунтів - основа ефективного господарювання / Ж.А.Петренко, С.Ф.Швидь // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2006. №3 (42). С. 143-146. (обґрунтовано фактор якості земельних угідь у сільському господарстві як передумови ефективного господарювання).

10. Петренко Ж.А. Підвищення рівня ефективності використання землі в сучасних умовах / Ж.А.Петренко // Научные труды ученых Южного филиала „Крымский агротехнологический университет” Национального аграрного университета. Выпуск 106. Симферополь, 2007. С. 133-137.

11. Петренко Ж.А. Підвищення ефективності екологобезпечного землекористування / Ж.А.Петренко // Державна політика та стратегія реформування економіки України в ХХІ сторіччі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 27 березня 2007 року). Полтава: ПДАА, 2007. С. 201-202.

12. Петренко Ж.А. Економіко-правовий механізм регулювання земельних відносин / Ж.А.Петренко // Програма науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи за 2006 рік. Полтава: ПДАА, 2007 р. 24 с.

13. Петренко Ж.А. Оцінка якості земель у системі ринкового механізму господарювання / Ж.А.Петренко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження - ?2006”. Том 31. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С. 97-99.

14. Петренко Ж.А. Ефективність використання сільськогосподарських угідь Полтавського регіону / Ж.А.Петренко // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку - ?2006”. Том 7. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. С. 31-33.

15. Петренко Ж.А. Оптимізація земельних відносин як шлях до відтворення родючості сільськогосподарських угідь / Ж.А.Петренко // Програма міжнародної науково-практичної конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств”. Полтава: ПДАА, 2006 р. 24 с.

16. Петренко Ж.А. Теоретичні аспекти підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь / Ж.А.Петренко // Програма науково-практичної конференції за підсумками науково-дослідної роботи за 2005 рік. Полтава: ПДАА, 2006 р. 26 с.

17. Петренко Ж.А. Використання земельних ресурсів: економічна ефективність та окремі напрямки її підвищення / Ж.А.Петренко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та інновації - ?2005”. Том 10. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 68-70.

18. Петренко Ж.А. Форми власності в контексті використання земельних ресурсів / Ж.А.Петренко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу - ?2005”. Том 6. Економічні науки. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 29-31.

19. Петренко Ж.А. Екологобезпечне землекористування як чинник оздоровлення аграрної сфери економіки / Ж.А.Петренко // Програма ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури”. Мелітополь, 2007. С. 19.

20. Петренко Ж.А. Стратегія розвитку ефективності використання земель сільськогосподарського призначення / Ж.А.Петренко // Збірник наукових праць за результатами наукової конференції молодих вчених „Економіка і підприємництво: організаційно-методологічні аспекти обліку, фінансів, аудиту та аналізу”. Том 2. Випуск 6. Полтава: ПДАА, 2008. С. 66-68.

АНОТАЦІЯ

Петренко Ж.А. Ефективність використання землі в умовах нових організаційних агроформувань. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, Харків, 2009.

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження проблеми ефективності використання земельних ресурсів на сучасному етапі аграрної реформи. Розкрито теоретичні, методичні та практичні аспекти результативного ведення землеробства на основі ефективного використання землі. Наведені заходи, спрямовані на підвищення потенційних можливостей підприємств щодо культури землеробства. Висвітлено специфічні особливості використання землі в сільському господарстві й розглянуто процес розвитку відносин власності на землю в Полтавському регіоні.

Опрацьовано напрями підвищення економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь на основі впровадження альтернативного використання землі з урахуванням процесу відтворення родючості ґрунту, а також вимог ринку. Розглянуто шляхи удосконалення економіко-правового механізму регулювання земельних відносин.

Ключові слова: ефективність, земельна власність, родючість ґрунту, земельні відносини, земельна реформа, приватна власність, комплексний аналіз.

АННОТАЦИЯ

Петренко Ж.А. Эффективность использования земли в условиях новых организационных агроформах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видах экономической деятельности) - Харьковский национальный аграрный университет имени В.В.Докучаева, Харьков, 2009.

В диссертационной работе исследованы проблемы эффективности использования земельных ресурсов на современном этапе аграрной реформы. Раскрыты теоретические, методические и практические аспекты результативного ведения земледелия на основе эффективного использования земли. Названы мероприятия, направленные на повышение потенциальных возможностей предприятий относительно культуры земледелия.