Інвестиційна діяльність нерезидентів в умовах інтеграційних процесів: фіскальний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Інвестиційна діяльність нерезидентів в умовах інтеграційних процесів: фіскальний аспект

Прокопенко Ірина Адольфівна

Ірпінь-2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному університеті державної податкової служби України.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Андрущенко Володимир Леонідович,

Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри податків та оподаткування

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор Луцишин Зоряна Орестівна,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,

професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кіндзерський Юрій Вікторович,

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»,

старший науковий співробітник відділу економічного зростання, структурних змін та промислової політики.

Захист відбудеться "27" березня 2009 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий "25" лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професорС.В. Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світова економіка характеризується інтенсивними процесами інтеграції та глобалізації. Усі країни ведуть конкурентну боротьбу за залучення іноземного капіталу. Залучення капіталів нерезидентів - необхідна умова підйому та сталого розвитку національної економіки, один із пріоритетів фінансово-економічної політики держави. Серед різних форм міжнародного руху капіталів і міждержавного співробітництва в умовах посилення інтеграційних процесів важливе значення для модернізації економіки України, її зростання в середньо- і довгостроковій перспективі мають прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Вони активізують економічне зростання, сприяють накопиченню не тільки капіталу, а й унікального досвіду менеджменту, технологічних ноу-хау. Завдяки потенціалу ПІІ істотно прискорюється інтеграція національної економіки в світовий економічний простір.

Серед сукупності впливів на поведінку інвесторів - інтеграції, глобалізації, економічної кон'юнктури, політичної ситуації і соціальних умов - оподаткування є одним із визначальних факторів державного регулювання інвестиційного процесу. У даному дослідженні основну увагу зосереджено на фіскальному аспекті цієї проблеми. Податки можуть бути як перешкодою, так і нейтральним чинником і навіть стимулятором надходження іноземних інвестицій.

Умови оподаткування в інтеграційних процесах впливають на інвестиційну діяльність нерезидентів неоднозначно. З одного боку, інтеграція дещо підриває національний суверенітет над рухом капіталів і контролем над оподаткуванням, створює додаткові умови для міжнародних схем ухилення від податків, породжує міждержавну податкову конкуренцію, коли уряди змагаються між собою за залучення іноземних інвесторів через зниження податків. З іншого - інтеграція супроводжується уніфікацією та гармонізацією національних податкових систем, що породжує свої вигоди і проблеми. Вплив різнорівневих і різнопланових ефектів податкової системи на ПІІ потребує комплексного дослідження.

У зарубіжній економічній літературі проблемам залучення іноземних капіталів присвячено роботи Д. Лоренса, Р. Дернберга, М. Джонка, Л. Мізеса, В. Медведєва, У. Шарпа, П. Фішера та інших. Серед вітчизняних учених, які досліджують механізми залучення ПІІ, включаючи питання податкового регулювання, потрібно виділити роботи В. Андрущенка, Л. Борщ, В. Вишневського, А. Гальчинського, В. Гейця, Я. Жаліло, Ю. Іванова, А. Крисоватого, А. Кузнєцової, З. Луцишин, С. Онишко, А. Пересади, Ю. Пахомова, А. Соколовської, В. Федоренка, Л. Федулової, Л. Шаблистої та багатьох інших.

Разом із тим проблематика залучення капіталів нерезидентів при врахуванні важелів податкового регулювання в Україні в умовах інтеграційних процесів залишається недостатньо дослідженою. Більш глибокого аналізу потребує виявлення особливостей надходження ПІІ з різних інтеграційних угруповань, визначення напрямів фіскального регулювання залучення ПІІ в економіку України. Актуальність і науково-практична значущість системного дослідження інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри податків та оподаткування Національного університету державної податкової служби України за темою „Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання” (державний реєстраційний номер 0102U00384) - автором здійснено аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні, обґрунтовано пропозиції стосовно податкового стимулювання залучення капіталів нерезидентів в Україну, а також кафедри техногенно-екологічної безпеки за темою „Проблеми оптимізації оподаткування в інноваційній, природо- та працеохоронній діяльності суб'єктів підприємництва” (державний реєстраційний номер 0105U008586); подано рекомендації щодо податкового стимулювання інноваційної активності.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження напрямів фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в умовах інтеграційних процесів для підвищення конкурентоспроможності та зростання національної економіки. Згідно з метою визначено сукупність таких основних завдань, спрямованих на її досягнення: нерезидент інвестиційний іноземний корпорація

- висвітлити значення прямих іноземних інвестицій для економічного розвитку України в умовах інтеграційних процесів;

- визначити місце та значущість фіскального регулювання в підвищенні ефективності залучення капіталів нерезидентів;

- розкрити економічні особливості інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів;

- дослідити умови оподаткування інвесторів-нерезидентів в Україні як фактора впливу на залучення іноземного капіталу;

- з'ясувати сучасний стан інвестиційної діяльності іноземних корпорацій в Україні як передумови формування потужних вітчизняних транснаціональних компаній;

- розкрити специфіку функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні як об'єктів інвестиційної діяльності нерезидентів;

- визначити шляхи удосконалення організаційно-адміністративних методів залучення іноземних інвестицій в українську економіку;

- виявити можливості посилення податкового регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні в базових галузях економіки та інноваційній діяльності.

Об'єкт дослідження - залучення іноземного капіталу в економіку України в умовах інтеграційних процесів.

Предмет дослідження - фіскальне регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні.

Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові методи пізнання (діалектичний метод і метод багатокритеріального системного аналізу - при дослідженні економічних та правових передумов діяльності інвесторів-нерезидентів, вивченні особливостей інвестиційної взаємодії України з ЄС та інтеграційними угрупованнями країн колишнього СРСР на прикладі ЄЕП (розділі 1); ретроспективний аналіз, метод аналізу та синтезу, економіко-статистичні та графічні методи і прийоми - у дослідженні реалій існуючої практики інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні (розділ 2); нормативно-оціночний метод постановки цілей і рекомендацій щодо їх досягнення - при визначенні шляхів фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні (розділ 3).

Інформаційну базу роботи склали: законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність іноземних інвесторів; офіційні статистичні та звітні матеріали, зокрема щодо прямих іноземних інвестицій та діяльності СЕЗ і ТПР; рейтинги найбільших компаній України за результатами їх фінансово-господарської діяльності. У дослідженні використано також аналітичну інформацію з наукових праць зарубіжних і вітчизняних авторів: монографій, статей у наукових збірниках, матеріали вітчизняних та міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дослідження, що містять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- виявлено особливості та тенденції надходження прямих іноземних інвестицій ЄС та ЄЕП, а саме: у створенні підприємств переважно із стопроцентними інвестиціями нерезидентами з країн ЄС та домінуванні інвесторів-нерезидентів із країн ЄЕП при створенні в Україні спільних підприємств. Це дозволило аргументувати мотивацію залучення прямих іноземних інвестицій для зростання економіки України виключно з позицій економічного прагматизму;

- запропоновано селективні регулятивні механізми оподаткування для стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності нерезидентів щодо притоку ПІІ в економіку України за допомогою податкових пільг інноваційного спрямування з термінами їх надання, які б відповідали тривалості інноваційних циклів (зокрема, для галузей з коротким інноваційним циклом, - 2 роки; для галузей з довгим інноваційним циклом - 4 роки). Зазначене надає можливість ефективно використати надані пільги і запобігти бюджетним втратам;

удосконалено:

- трактування поняття „інноваційна діяльність” як процесу створення інноваційного продукту, розділеного на цикли: науково-інноваційний та виробничо-комерційний, що дозволяє віднести інвестиційно-інноваційну діяльність до другого циклу, де створюється оподатковуваний прибуток з метою використання податкових важелів стосовно стимулювання інноваційної активності;

- систематизацію нерезидентства з урахуванням екзогенних та ендогенних факторів залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, що дозволить узгодити національні інтереси з вигодами іноземних інвесторів та більш ефективно структурувати інвестиційну діяльність нерезидентів, зважаючи на інтеграційні процеси як зовнішній чинник, і особливості вітчизняної системи оподаткування - як внутрішній фактор;

дістало подальшого розвитку:

- аргументування необхідності введення в науковий вжиток і податкове законодавство додаткових принципів оподаткування, а саме: міждержавної сумісності, транспарентності, дебюрократизації з метою удосконалення національної податкової системи, зближення її зі стандартами ЄС і вимогами до оподаткування в Євросоюзі;

- обґрунтування заходів щодо активізації укладання двосторонніх міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування, що буде сприяти гармонізації міжнародних податкових відносин та створенню сприятливого податкового клімату для притоку ПІІ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дисертаційного дослідження теоретичні положення і практичні рекомендації можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади України, зокрема при розгляді питань щодо посилення фіскального регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні при підготовці проекту Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів із зазначеного питання з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, прискорення розвитку високотехнологічних виробництв, соціально-економічного розвитку країни в цілому.

Практичну цінність одержаних результатів підтверджено довідками: Комітету з питань бюджету Верховної Ради України (№ 04-14/9-1103 від 14.07.2008 р.), Науково-дослідного інституту фінансового права НУДПСУ (№ 98 від 14.06.2008 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовувались у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Податкові системи зарубіжних держав” у Національному університеті державної податкової служби України (№ 77-57 від 07.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, подані в дисертації та публікаціях, автор одержав самостійно. У роботі викладено авторський підхід до вирішення наукового завдання вдосконалення механізму податкового регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні з метою ефективного залучення прямих іноземних інвестицій з урахуванням національних економічних інтересів в умовах інтеграційних процесів. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: „Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (м. Ірпінь, 2003 р.), „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, 2004 р.), „Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.), „Податкова політика та механізм її реалізації в Податковому кодексі” (м. Ірпінь, 2005 р.), „Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів” (м. Ірпінь, 2007 р.), „Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 2008 р.), „Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них: 5 статей - у фахових періодичних виданнях. Загальний обсяг публікацій - 29,41 друк. арк.; особисто автору належить 3,41 друк. арк., з яких - у фахових виданнях 2,3 друк. арк.

Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел із 252 найменувань, 20 додатків. Основний зміст роботи викладено на 207 сторінках, у тому числі 12 рисунків і 11 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано ступінь розробки теми, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі „Економіко-правові передумови діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні” показано значення прямих іноземних інвестицій для зростання економіки та підвищення конкурентоспроможності; розкрито особливості надходження ПІІ в Україну з різних інтеграційних угруповань та обґрунтовано авторське бачення залучення капіталів нерезидентів з позицій економічного прагматизму щодо участі країни в інтеграційних процесах; визначено роль фіскального регулювання як складової державного регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні.

На відміну від таких форм руху фінансових ресурсів як портфельні інвестиції, торговельні та інші кредити, допомога з боку міжнародних фінансових організацій, найбільший інтерес для України мають ПІІ. Значимість ПІІ для економіки насамперед виявляється в їх здатності сприяти реструктуризації галузей виробництва, зростанню економіки та розвитку країни інноваційним шляхом.

Аналіз основних макроекономічних показників української економіки вказує на загострення ситуації у сфері господарської діяльності. Показано, що створення відкритої конкурентноспроможної моделі економіки значною мірою залежить від рівня активності іноземних інвесторів на території України, інтенсивності руху капіталів та трудових ресурсів. Об'єктивна потреба в залученні ПІІ в економіку України та їх неоднозначний вплив на економіку набуває особливої актуальності в умовах відкритості економіки і участі в інтеграційних процесах.

З огляду на особливості інвестиційної взаємодії України з інтеграційними угрупованнями країн ЄС та ЄЕП (на прикладі Росії), установлено, що обсяг ПІІ з країн ЄС в економіку України на 01.01.2008 р. становить 77,7 % загального обсягу інвестицій в Україну, частка Росії - 5 % від загального обсягу інвестицій (на шостому місці). Але, враховуючи, по суті, переважно російське походження інвестицій Кіпру та Віргінських островів, реальна частка російських ПІІ в Україну буде значно вищою. Як видно з таблиці 1, частка російських ПІІ в економіку України до 2004 р. була майже такою, як з країн ЄС. І тільки, починаючи з 2004 року, країни-члени ЄС більш активно стали вкладати інвестиції в економіку України. Так, починаючи з 2004 року, ПІІ з країн ЄС зросли в 5,8 р., ПІІ з Росії - в 5,5 р.

Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в Україну

Дати	ПІІ з ЕС „-” Кіпр	ПІІ з Росії „+” Кіпр „+” Віргінські острови
	млн дол США	у %, зростаючими темпами	млн дол США	у %, зростаючими темпами
01.01.2002	1428	100,0	1084	100,0
01.01.2003	1669	116,9	1262	116,4
01.01.2004	2903	203,3	1538	141,9
01.01.2005	3845	269,3	2037	187,9
01.01.2006	10184	713,2	3150	290,6
01.01.2007	12912	904,2	4801	442,9
01.01.2008	16964	1187,9	8450	779,5

Джерело : розрахунки автора на основі : Статистика / Держкомстат України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

Діяльність інвесторів-нерезидентів різних інтеграційних угруповань в Україні має свої особливості, які необхідно враховувати при формуванні стратегії економічного розвитку. З'ясовано, що на період формування державної інтеграційної взаємодії України відбувається корпоративна інтеграція, яка сприяє створенню формальних інтеграційних утворень. Корпоративна інтеграція найбільш яскраво проявляється на пострадянському просторі при взаємодії бізнесу різного рівня, в той час як країни ЄС стримано відносяться до такого співробітництва. У цьому полягає суттєва відмінність інвестиційної взаємодії нерезидентів країн ЄС та ЄЕП в Україні.

Вказано на два фактори, які визначають вирішальний вплив держави на економічну діяльність інвесторів-нерезидентів в Україні - умови інвестування та правила оподаткування. З огляду на такі обставини, в боротьбі за перерозподіл інвестиційних потоків в умовах інтеграції національної економіки у світове господарство вирішальну роль відіграє державне регулювання. Одним із основних методів державного регулювання притоку ПІІ в Україну є використання фіскальних інструментів.

У роботі встановлено, що перешкоджають функціонуванню інтегрованих економік податкові невідповідності. Під таким кутом зору важливу роль у регулюванні інвестиційної діяльності нерезидентів відіграють податкові угоди (конвенції) між різними державами. З метою забезпечення міждержавної сумісності вітчизняної податкової системи та усунення ризиків подвійного оподаткування (double taxation), гармонізації податкової системи щодо діяльності нерезидентів відповідно до європейських стандартів дано відповідне тлумачення дефініцій „нерезидент” (non-resident), „податковий доміциль” (fiscal domicil), що буде сприяти подальшому інтегруванню України до світової спільноти.

В умовах інтеграційних процесів для прискорення структурних зрушень і зростання національної економіки існує нагальна потреба у суттєвому підсиленні економічної мотивації інвестування. Цей імператив проявляється у діяльності спільних підприємств, іноземних підприємств, ТНК, СЕЗ, ТПР.

У другому розділі „Специфіка інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні” проаналізовано умови оподаткування інвесторів-нерезидентів та виявлено економічні особливості інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні, її вплив на реструктуризацію економіки, підвищення конкурентоспроможності в умовах інтеграційних процесів.

З огляду на еволюцію законодавства, що регулює інвестиційну діяльність нерезидентів в Україні, досліджено, що воно постійно перебуває у стані змін і має значні недоліки (недостатня прозорість, захищеність, невідповідності деяких положень про іноземні інвестиції тощо) та створює складнощі в діяльності іноземних інвесторів. Автор виділяє два етапи еволюції нормативного законодавства: на першому надавалися різні податкові пільги іноземним інвесторам; на другому - відбувся перехід до режиму рівності оподаткування резидентів та нерезидентів. Результати змін законодавства відносно податкових пільг по-різному вплинули на динаміку ПІІ з різних інтеграційних угруповань. Так, нерезиденти з Росії, використовуючи сумісність та взаємодоповнюваність економік і виробничу кооперацію, при інвестуванні в економіку України на першому етапі орієнтувалися на утворення спільних підприємств, а нерезиденти країн ЄС - переважно на підприємства зі стопроцентними інвестиціями, оскільки ризики вкладення та повернення капіталу досить великі. При цьому кількість спільних підприємств виявилася в 5 разів більшою, ніж підприємств зі стопроцентними іноземними інвестиціями (рис.1).

Рис. 1. Кількість підприємств за організаційно-правовими формами діяльності: спільних та іноземних, протягом 1997-2007 рр.

Наступне поступове зменшення кількості спільних підприємств пов'язано, на думку автора, з уповільненням приватизаційних процесів, політичними ризиками, а також створенням у Росії власних потужних ТНК.

З метою з'ясування стратегічних пріоритетів економічного розвитку в умовах інтеграційних процесів, а також визначення ефективності іноземних інвестицій, автором установлено, що до 2003 року при незначному загальному обсязі притоку ПІІ в економіку України, обсяг ПІІ в різні види підприємств з іноземними інвестиціями був майже однаковий, що вказує лише на загальний несприятливий інвестиційний клімат для будь-якого інвестора. Починаючи з 2003 року, темпи зростання обсягів інвестицій у підприємства зі стопроцентними іноземними інвестиціями (переважно з країн ЄС), суттєво випереджають темпи зростання обсягу інвестицій в спільні підприємства (насамперед із ЄЕП).

Аналіз галузевої структури ПІІ в Україну вказує на те, що іноземний інвестор вкладає свої капітали в ті галузі економіки, які забезпечують високу швидкість оборотності капіталу і зменшують підприємницький ризик. Звертає на себе увагу той факт, що, починаючи з 2005 р., значно зросли обсяги інвестицій, нерозподілені за видами діяльності (табл. 2).

На думку автора, така ситуація пов'язана із структурними перетвореннями в діяльності лідерів українського бізнесу і перерозподілом власності внаслідок перекупки найбільш вигідних стратегічних підприємств в інтересах приватних власників і не може буди доказом реструктуризації економіки. Незважаючи на позитивну динаміку надходження ПІІ в Україну, загальний обсяг недостатній для розвитку економіки України.

Таблиця 2

Структура прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності (у % до загального обсягу)

Роки на 01.01	Усього	Оптова торгівля і посередництво у торгівлі	Харчова промисловість та перероблення с/х продуктів	Фінансова діяльність	Машинобудування	Транспорт і зв'язок	Хімічна та нафтохімічна промисловість	Металургія та оброблення металу	Інші види економічної діяльності	Нерозподілені за видами економічної діяльності
2003	100,00	17,18	15,75	7,69	8,65	7,24	4,79	5,36	33,34	-
2004	100,00	17,65	14,84	7,37	8,97	7,88	4,80	5,08	33,41	-
2005	100,00	16,63	13,45	8,23	8,10	7,54	5,65	5,09	35,31	-
2006	100,00	10,82	7,14	6,43	4,24	4,54	3,58	7,53	23,58	32,16
2007	100,00	10,69	6,02	11,42	4,28	4,25	3,25	6,60	27,17	26,32
2008	100,00	10,40	5,30	16,50	3,40	4,30	2,80	5,40	29,70	22,10

Джерело : розрахунки автора на основі : Статистика / Держкомстат України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

У дисертації показано, що основною рушійною силою зростання світового виробництва та здійснення структурних зрушень та основними провідниками ПІІ в економіку України є ТНК (68 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій належить ТНК порівняно з іншими видами інвесторів). Установлено, що в Україні до цього часу не сформовано вітчизняні ТНК, проте поступово відбувається процес концентрації та консолідації капіталу з формуванням і активною діяльністю промислово-фінансових груп (ПФГ), виходом найбільш динамічних компаній на міжнародні фондові ринки з метою реконструкції та модернізації своїх виробництв. Проте створення ПФГ, а тим більше ТНК, у високотехнологічних галузях не спостерігається. Серед найбільших компаній практично відсутні високотехнологічні інноваційні підприємства, що ставить під загрозу зростання національної економіки в довгостроковій перспективі. Для збереження лідируючих позицій у конкурентній боротьбі необхідно створювати власні ТНК, використовуючи всі методи і ресурси державної підтримки, зокрема надання податкових пільг і преференцій лише по окремо взятих пріоритетних напрямах.

Однією з форм залучення капіталів нерезидентів в Україні є створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТРП), в яких встановлені значні податкові пільги, зокрема: зниження ставок податку на прибуток, звільнення від оподаткування інвестицій, сплати ввізного мита і ПДВ, плати за землю, окремих зборів. У цій сфері виявлено низьку активність інвесторів-нерезидентів: тільки 1/3 інвестицій в СЕЗ і ТПР - іноземні. Установлено, що податкові пільги не стали достатнім стимулом для іноземних інвесторів.

Враховуючи специфіку та проблеми інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні, обґрунтовано необхідність фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів з метою забезпечення збільшення обсягу притоку прямих іноземних інвестицій і спрямування їх на задоволення національних інтересів.

У третьому розділі „Вплив фіскального регулювання на інвестиційну діяльність в Україні” виділено два напрями вдосконалення державного регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в Україні: організаційно-адміністративні заходи з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів; фіскальне регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів з метою залучення прямих іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки та на активізацію інноваційної діяльності.

З метою впровадження ефективних методів державного регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні обґрунтовано необхідність введення в науковий вжиток і податкове законодавство додаткових принципів оподаткування. У цьому зв'язку запропоновано доповнити принципи побудови системи оподаткування, визначені в ст. 3 Закону України „Про систему оподаткування”, зокрема, принципами: транспарентності, дебюрократизації, міждержавної сумісності, адже їх впровадження та дотримання повною мірою буде відповідати європейським стандартам.

Фіскальне регулювання надходження іноземних інвестицій на прикладі діяльності гірничо-металургійного комплексу (ГМК) і нафтопереробної галузі важливе тим, що ці галузі займають ключові позиції в українській економіці і забезпечують основні надходження до бюджету і зростання ВВП. Автором установлено, що податкові пільги і преференції, які були надані державою для ГМК, не призвели до корінного оновлення виробництва, однак дозволили збільшити оборотні кошти, здійснити реконструкцію та вивести галузь із кризового стану. Подальший розвиток галузі та підвищення її конкурентоспроможності може відбуватися, на думку автора, внаслідок створення максимально сприятливих умов для інвестиційної діяльності.

Модернізацію підприємств нафтопереробної галузі пропонується здійснювати шляхом посилення державної підтримки через надання податкових пільг на визначений термін внаслідок взаємних зобов'язань держави і ТНК, які спроможні забезпечити накопичення фінансових ресурсів для реструктуризації галузі та освоєння нових технологій.

Прискорене зростання економіки в умовах інтеграційних процесів можливе тільки за рахунок розвитку інноваційних технологій. Однак в Україні елементи інфраструктури інноваційної системи розвиваються повільними темпами та вкрай нерівномірно в територіальному аспекті, досить неефективно використовуються можливості державного стимулювання інновацій, зокрема механізмами податкового регулювання. Водночас не всі законодавчі акти України, спрямовані на стимулювання інноваційної діяльності, відповідають стратегії розвитку економіки, не завжди дотримуються і потребують суттєвого удосконалення, особливо стосовно джерел фінансування інноваційної діяльності.

Оскільки інноваційна діяльність нерозривно пов'язана з інвестиційною, розглянуто джерела фінансування двох циклів інноваційного процесу та способи їх державного стимулювання в розвинених країнах порівняно з Україною.

Для визначення джерел фінансування і способів стимулювання інновацій, ступеня та форм участі державного регулювання інноваційним процесом і взаємозв'язку держави з іноземним капіталом, автором уточнено трактування понять „інвестиційна діяльність”, „інноваційна діяльність” та „інвестиційно-інноваційна діяльність”. Інноваційну діяльність визначено як процес створення інноваційного продукту і його комерційну реалізацію, що передбачає два види структурних і поетапних циклів: науково-інноваційний та виробничо-комерційний. Цей поділ відіграє суттєву роль з погляду джерел фінансування, а також стимулювання інновацій з метою прискорення їх комерціалізації.

Під кутом зору оподаткування тільки для другого циклу поняття „інвестиційно-інноваційна” діяльність цілком виправдано. Перший цикл інноваційного процесу фінансується як за рахунок державних коштів, так і коштів приватних компаній та окремих фізичних осіб. У даному циклі прибуток не створюється. Другий цикл пов'язаний зі створенням прибутку і фінансується в ринкових умовах здебільшого приватними підприємницькими структурами як вітчизняними, так і зарубіжними. Тому повинні бути і різні способи стимулювання окремих циклів інноваційного процесу за допомогою податкових важелів, що обґрунтовано в дисертації.

Аналіз розподілу обсягу фінансування інноваційної діяльності в промисловості, зроблений на основі статистичних даних протягом 2000-2007 років, показав, що інновації здійснюються переважно за власні кошти підприємств. У вітчизняних і зарубіжних інвесторів до цього часу немає достатніх стимулів до інновацій, тому пільги з податку на прибуток залишаються єдиним стимулом інноваційної активності.

Згідно з побудованою економетричною моделлю, зроблено прогноз інноваційної активності в довгостроковій перспективі - на 2010-2015 роки. Рівень надійності інтервальних прогнозів дорівнює 0,95. Отримані на основі економетричного моделювання прогнози (рівень довіри в інтервальних прогнозах ) показують зростання абсолютної величини обсягу інноваційних витрат у промисловості, що вказує на те, що інноваційний потенціал в Україні ще достатній для формування внутрішнього ринку високих технологій. Однак нестача коштів для фінансування інноваційної діяльності в умовах загострення фінансової кризи може стати на перешкоді оптимістичних прогнозів.

Обмеженість фінансових ресурсів держави не дозволяє застосовувати податкові преференції до будь-яких інвестицій, крім пріоритетних галузей розвитку економіки. Інструменти податкового стимулювання повинні бути зосереджені на тих інвестиціях, які мають інноваційну спрямованість. Це, у свою чергу, потребує встановлення кількісних (за обсягами капіталовкладень) та якісних характеристик інноваційних проектів, встановлення терміну використання податкових пільг і прозорого порядку їх надання.

При оцінці строків, на які повинна надаватися податкова пільга інноваційної спрямованості, необхідно враховувати тривалість інноваційних циклів.

Обґрунтовано, що інвестиційно-інноваційний податковий кредит повинен надаватися на період реалізації інвестиційного проекту, для підприємств з високим рівнем доданої вартості - на 2 роки; для підприємств з низьким рівнем доданої вартості - на 4 роки. Переконливим доказом зазначеного є експеримент у ГМК. Надання податкових пільг і преференцій терміном на два роки сприяло лише збільшенню обсягів виробництва та їх експорту, а не модернізації галузі.

Запровадження запропонованих підходів податкового стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності дозволить прискорити розвиток високотехнологічних виробництв, спроможних виробляти наукоємну продукцію, сформувати експортний потенціал цих виробництв, підвищити технологічний рівень підприємств завдяки прогресивним вітчизняним і світовим науково-технічним досягненням.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні способів фіскального регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні в умовах інтеграційних процесів з метою залучення ПІІ та спрямування їх на економічне зростання національної економіки. Узагальнення та систематизація результатів дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. Необхідність залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України набуває особливої актуальності в умовах відкритості економіки та участі в інтеграційних процесах. Розкрито особливості надходження прямих іноземних інвестицій з різних інтеграційних угруповань та обґрунтовано, що інвестиційна взаємодія України з ЄС та ЄЕП (на прикладі Росії) повинна базуватися на позиціях економічного прагматизму, виходячи із національних інтересів України, та бути зосередженою в таких напрямах:

- переймати і адаптувати до своїх умов іноземні передові технології, доступ до яких відкривається завдяки лібералізації економіки і притоку іноземних інвестицій, здебільшого ТНК з країн ЄС як основних донорів ПІІ в економіку України;

- активно взаємодіяти в об'єднанні науково-технічного, фінансового і виробничого потенціалу для реалізації спільних проектів у тих галузях високих технологій, де в Україні з колишніми країнами СРСР були і залишаються передові позиції в світі (авіабудуванні, транспортному машинобудуванні, ВПК, атомній енергетиці та інших галузях);

- брати участь у міжнародних науково-технічних програмах, спрямованих на освоєння високотехнологічної продукції, використовуючи всі методи і ресурси державної підтримки інновацій, зокрема надання різних податкових пільг і преференцій по окремо взятих напрямах.

2. В умовах інтеграції України в світовий економічний простір та з метою залучення капіталів нерезидентів необхідно продовжити практику укладання угод про усунення подвійного оподаткування. Для узгодження розбіжностей у визначенні інвесторів-нерезидентів та уникнення подвійного оподаткування, дано відповідне тлумачення дефініцій „нерезидент”, „доміциль”.

3. Встановлено, що незважаючи на позитивну динаміку притоку ПІІ, їх обсяг залишається недостатнім, а структура не відповідає цілям реструктуризації економіки та її зростанню. Однією із причин низького обсягу ПІІ є нестабільність податкового законодавства. У зв'язку з цим зазначено, що донині в Україні перевага віддається здебільшого фіскальній функції податків та не всі форми податкових пільг, які використовуються в Україні, адекватні з погляду їх ефективності. Найбільш вагомими для підвищення конкурентоспроможності, реструктуризації і зростання економіки є пільги, що надаються з податку на прибуток і мають інвестиційно-інноваційний характер.

4. Аналіз обсягу іноземних інвестицій, вкладених в економіку України для спільних підприємств і підприємств зі стопроцентними інвестиціями, показує, що створення підприємств переважно зі стопроцентними інвестиціями більш юридично приваблива форма для країн ЄС, оскільки ризики вкладення та повернення капіталу досить великі, тоді як нерезиденти ЄЕП (насамперед з Росії) віддають перевагу спільним підприємствам, внаслідок взаємозалежності та взаємодоповнюваності національних економік.

5. Проаналізовано інвестиційну діяльність іноземних ТНК, які є основними провідниками ПІІ в економіку України (68 % від загального обсягу ПІІ належить ТНК порівняно з іншими типами інвесторів) та установлено, що в Україні дотепер не сформовано власні ТНК, проте відбувається процес концентрації та консолідації капіталу з формуванням і активною діяльністю промислово-фінансових груп (ПФГ). Для зменшення загрози поглинання більшими і потужнішими компаніями на міжнародному ринку та загострення конкуренції внаслідок відкриття ринків після вступу до СОТ, необхідно активно розробляти і освоювати власні технології, використовуючи всі методи і ресурси державної підтримки інновацій, зокрема надання різних податкових пільг по окремо взятих напрямах і при створенні власних ТНК.

6. Діяльність інвесторів-нерезидентів у вітчизняних умовах об'єктивно і нерозривно пов'язана з СЕЗ і ТПР. Податкові пільги ще не стали достатнім стимулюючим фактором для іноземних інвесторів. На підставі цього обґрунтовано, що Україна може залучати додаткові іноземні інвестиції, використовуючи зарубіжний досвід, накопичений при створенні зон вільного підприємництва, а також усунувши існуючі недоліки та помилки при функціонуванні СЕЗ і ТПР, за відповідної підтримки та контролю з боку держави. Надання пільг необхідно пов'язувати з термінами реалізації того чи іншого проекту, спрямованого на розробку та створення новітньої техніки і технологій.

7. Аналіз динаміки обсягів та структури прямих іноземних інвестицій показав, що дотепер в Україні відсутня чітка стратегія інвестиційної політики. Існує ряд невирішених проблем державного регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів різних інтеграційних угруповань. Вони стосуються двох напрямів: покращання організаційно-адміністративних заходів з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні для іноземних інвесторів і удосконалення податкового регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів з метою залучення ПІІ в пріоритетні галузі економіки та на активізацію інноваційної діяльності.

До першого напряму належить: приведення принципів побудови системи оподаткування у відповідність зі стратегією Уряду щодо прискореного розвитку економіки; встановлення державними органами, які регламентують інвестиційно-інноваційну діяльність, чіткої і ясної процедури реєстрації інвестиційних проектів (при гласному громадському обговоренні їх інноваційного спрямування); врегулюванні діяльності державних органів, що регламентують іноземні інвестиції, велика кількість яких не забезпечує достатнього ефективного залучення і використання іноземного капіталу в Україну.

Стосовно другого напряму обґрунтовано роль податкового регулювання надходження іноземних інвестицій в економіку України на прикладі діяльності підприємств ГМК і нафтопереробного виробництва. Для технічного переозброєння і модернізації, підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках державна підтримка підприємств цих галузей повинна здійснюватись у двох різних напрямах, через різні форми державного стимулювання і підтримки.

8. Оскільки зростання економіки в умовах інтеграційних процесів можливе тільки за рахунок розвитку інноваційних технологій, а інноваційна діяльність неможлива без інвестиційної, розглянуто джерела фінансування двох циклів інноваційного процесу (науково-інноваційного та виробничо-комерційного) та способи їх державного стимулювання в розвинених країнах порівняно з Україною. Установлено, що з погляду оподаткування поняття „інвестиційно-інноваційна” діяльність відноситься тільки до другого циклу, де створюється оподатковуваний прибуток. У зв'язку з цим з'ясовано, що повинні бути і різні способи фінансування та стимулювання окремих циклів інноваційного процесу.

9. Для підвищення ефективності надання пільги у вигляді інвестиційного податкового кредиту та з метою запобігання втрат надходжень бюджету, запропоновано привести у відповідність строки податкових пільг інноваційного спрямування з тривалістю інноваційних циклів: для галузей з коротким інноваційним циклом - на 2 роки; для галузей з довгим інноваційним циклом - на 4 роки.

10. В умовах обмеженості фінансових ресурсів, інструменти податкового стимулювання необхідно зосередити на тих інвестиціях, які мають інноваційну спрямованість. Це, у свою чергу, потребує встановлення кількісних (за обсягами капіталовкладень) та якісних характеристик інноваційних проектів, встановлення терміну використання податкових пільг і прозорого порядку їх надання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Грицаєнко І. А. Конвенціональні та інвестиційні аспекти оподаткування нерезидентів в Україні / І. А. Грицаєнко // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2004. - № (2) 24 - С. 71 - 78 (0,5 друк. арк.).

2. Грицаєнко І. А. Податкові регулятори залучення в Україну інвесторів-нерезидентів / І. А. Грицаєнко // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2006. - № 3 (34) - С. 102-107 (0,4 друк. арк.).

3. Грицаєнко І. А. Фіскальні аспекти залучення іноземного капіталу / І. А. Грицаєнко // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - 2007. - № 1 (36) - С. 92-98 (0,4 друк. арк.).

4. Грицаєнко І. А. Критерії стимулюючого пільгового податкового режиму в СЕЗ та ТПР / І. А. Грицаєнко // Фінансова система України: збірник наукових праць. - Острог: Видавництво «Національний університет «Острозька академія», 2007. - Випуск 9. - Ч. 1. - С. 43-52. (0,5 друк. арк.).

5. Грицаєнко І. А. Економічний прагматизм як домінанта інвестиційної політики України в інтеграційних процесах / І. А. Грицаєнко // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 2. - С. 4-13 (0,5 друк. арк.).

В інших виданнях

6. Грицаєнко І. А. Оподаткування нерезидентів в міжнародних порівняннях / І. А. Грицаєнко // Право і безпека. - 2005. - Т.4. - № 4. - С. 172-175 (0,3 друк. арк.).

7. Грицаєнко І. А. Податкове регулювання діяльності нерезидентів як засіб формування міжнародного ділового іміджу України / І. А. Грицаєнко // Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем : теоретичні засади та практика використання (теоретичні засади та практика використання) : монографія / за заг. ред. В. Л. Андрущенка, В. М. Мельника. - Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2006. - 210 с. (особистий внесок : обґрунтовано пропозиції щодо напрямів податкового регулювання інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні - 0,6 друк. арк.).

8. Мельник В. М. Оподаткування підприємницької діяльності : навчальний посібник / В. М. Мельник, І. А. Грицаєнко, О. С. Іванишина. - Ірпінь : Академія ДПС України, 2003. - 155 с. (особистий внесок : аналіз пільгового оподаткування в зарубіжних країнах - 0,5друк. арк..).

9. Мельник В. М. Оподаткування підприємницької діяльності : навчальний посібник / В. М. Мельник, І. А. Грицаєнко, О. С. Іванишина. - К. : Кондор, 2005. - 160 с. (особистий внесок : аналіз пільгового оподаткування в зарубіжних країнах - 0,6 друк. арк.).

10. Грицаєнко І. А. Деякі аспекти оподаткування нерезидентів в Україні / І. А. Грицаєнко // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми : матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. - С. 93-96 (0,25 друк. арк.)

11. Грицаєнко І. А. Проблеми оподаткування нерезидентів в Україні / І. А. Грицаєнко // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. - С. 117-119 (0,2 друк. арк.).

12. Грицаєнко І. А. Оподаткування нерезидентів в Україні в контексті податкової гармонізації в Європі / І. А. Грицаєнко // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції : проблеми теорії і практики : збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практична конференції 27 травня 2005 року. - К. : УАЗТ, 2005 - С. 205-206 (0,15 друк. арк.).

13. Грицаєнко І. А. Інтеграція та зовнішньоекономічна діяльність як фактори оподаткування / І. А. Грицаєнко // Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі : матеріали науково-практичної конференції - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2005. - С. 349-351 (0,2 друк. арк.).

14. Грицаєнко І. А. Шляхи податкового стимулювання базових галузей економіки України / І. А. Грицаєнко // Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів : матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 10-річчя економічних факультетів. - Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2007. - С. 14-17 (0,21 друк. арк.).

15. Грицаєнко І. А. Податкове стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності як фактор підвищення конкурентоспроможності національної економіки / І. А. Грицаєнко // Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь, 2008. - С. 358-361 (0,2 друк арк.).

16. Желібо Є. П. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні / Є. П. Желібо, І. А. Грицаєнко // Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації : збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції 22-24 травня 2008 року. - Хмельницький, 2008. - С.128 -130 (0,2 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Прокопенко І. А. Інвестиційна діяльність нерезидентів в умовах інтеграційних процесів: фіскальний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет державної податкової служби України. - Ірпінь, 2009.

У дисертаційній роботі надано теоретичне та практичне обґрунтування можливостей фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів в умовах інтеграційних процесів. Показано значення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) для зростання економіки та підвищення її конкурентоспроможності. Проаналізовано надходження ПІІ в Україну з різних інтеграційних угруповань та сформульовано пропозиції автора щодо залучення капіталів нерезидентів з позицій економічного прагматизму. Основну увагу приділено ролі фіскального регулювання залучення капіталів нерезидентів, що лише частково було відображено в роботах інших авторів.

Відстежено масштаби, специфіку та проблеми інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні, що виявляються у діяльності спільних підприємств, підприємств зі стопроцентними іноземними інвестиціями (іноземних підприємств), ТНК, СЕЗ, ТПР.

Запропоновано селективні регулятивні механізми оподаткування для стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності нерезидентів. З'ясовано, що найбільш вагомими для підвищення конкурентоспроможності, реструктуризації та зростання економіки є пільги, що надаються з податку на прибуток і мають інноваційний характер.

Рекомендовано терміни надання податкових пільг встановлювати відповідно до тривалості інноваційних циклів.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, нерезиденти, доміциль, інтеграційні процеси, державне регулювання, фіскальне регулювання, інвестиційна діяльність, інвестиційно-інноваційна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Прокопенко И. А. Инвестиционная деятельность нерезидентов в условиях интеграционных процессов: фискальный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет государственной налоговой службы Украины. - Ирпень, 2009.

В диссертационной работе представлено теоретическое и практическое обоснование возможностей фискального регулирования деятельности инвесторов-нерезидентов в условиях интеграционных процессов. Показано значение прямых иностранных инвестиций для роста экономики и повышения ее конкурентоспособности. Раскрыты особенности и динамика поступления ПИИ в Украину из разных интеграционных образований. Обосновано авторское видение привлечения капиталов нерезидентов из позиций экономического прагматизма и участия страны в интеграционных процессах.

Отслежены тенденции привлечения ПИИ в экономику Украины за признаками нерезидентства и домициля инвесторов.

Главное внимание в диссертации уделено освещению роли фискального регулирования как составляющей государственного регулирования инвестиционной деятельности нерезидентов в Украине.

Раскрыты масштабы, специфика и проблемы инвестиционной деятельности нерезидентов из различных интеграционных образований в Украине. Установлено, что, имея различные мотивации, исходя из степени риска и/или уровня взаимодействия национальных экономик, иностранные инвесторы из стран ЕС отдают предпочтение образованию предприятий со стопроцентными инвестициями, а инвесторы-нерезиденты из стран ЕЭП - созданию совместных предприятий.

На основании динамики объемов инвестиций, их отраслевого и регионального распределения в диссертации установлено, что иностранные инвестиции пока не оказывают существенного влияния на реструктуризацию экономики Украины и тем самым не способствуют повышению конкурентоспособности отечественной экономики и развитию по инновационному пути.

Поскольку ТНК на современном этапе являются основной движущей силой роста мирового хозяйства и основными проводниками ПИИ в экономику, в диссертации показано, что в Украине пока не сформированы отечественные ТНК. Однако постепенно происходит процесс концентрации и консолидации капитала с формированием и активной деятельностью промышленно-финансовых групп (ПФГ), выходом наиболее динамичных компаний на международные фондовые рынки с целью привлечения иностранных капиталов для реконструкции и модернизации своих производств.

Отслежено, что в Украине создание ПФГ, а тем более ТНК, в высокотехнологических отраслях пока не наблюдается. Это ставит под угрозу дальнейший рост экономики в долгосрочной перспективе.

В диссертации показано, что деятельность инвесторов-нерезидентов в отечественных условиях объективно и неразрывно связана с СЭЗ и ТПР, для которых были установлены значительные налоговые льготы. Однако они не стали достаточным стимулирующим фактором для иностранных инвесторов.

Выделено два направления усовершенствования государственного регулирования деятельности инвесторов-нерезидентов в Украине: организационно-административные мероприятия для создания благоприятного инвестиционного климата в Украине; налоговое регулирование деятельности инвесторов-нерезидентов с целью привлечения ПИИ в приоритетные отрасли экономики.

В диссертации установлено, что не все формы налоговых льгот адекватны с точки зрения их экономической эффективности. Наиболее существенными для повышения конкурентоспособности, реструктуризации и роста экономики являются льготы, которые предоставляются по налогу на прибыль и имеют инновационный характер.

Рассмотрена роль налоговых льгот как приоритетного метода активизации инвестиционной и инновационной деятельности; предложены селективные регулирующие механизмы налогообложения для стимулирования инвестиционно-инновационной деятельности нерезидентов, а именно: стимулировать приток ПИИ в экономику Украины с помощью налоговых льгот инновационной направленности, а сроки предоставления налоговых льгот устанавливать соответственно длительности инновационных циклов.

...