Організаційно-економічне забезпечення функціонування товариств з обмеженою відповідальністю в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш чисельним формуванням серед сільськогосподарських підприємств в АПК України. Від їх успішного функціонування великою мірою залежить подолання кризових явищ у сільському господарстві і соціальне відродження села. Серед основних завдань, розв'язання яких може надати поштовх вирішенню проблем аграрного сектора економіки на передній план виступає організаційний розвиток сільськогосподарських підприємств.

На сучасному етапі організаційно-економічний механізм, як складова стратегічного менеджменту, є тим вузьким місцем, що не дозволяє підприємствам підвищувати ефективність їх функціонування. Організаційно-економічний механізм виявляється в удосконаленні структурних характеристик підприємства, коли відбуваються реструктуризація, реінжиніринг, впроваджується ринковоорієнтоване угрупування або віртуальні принципи функціонування.

Організаційно-економічне забезпечення розвитку підприємств завжди було і залишається важливою передумовою їх ефективного функціонування. Розвиток реформованих сільськогосподарських підприємств набуває значення актуальної проблеми в зв'язку з необхідністю поглиблення соціально-економічних перетворень на селі, прискорення переходу до використання ринкових методів господарювання. У центрі всіх розв'язуваних питань повинно бути стратегічне управління розвитком підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю та методичного інструментарію обґрунтування стратегічних орієнтирів їх розвитку в сільському господарстві.

Для досягнення мети в процесі дослідження вирішувалися завдання:

- узагальнити економічну сутність основних категорій організації і функціонування товариств з обмеженою відповідальністю - економічний механізм та організаційний розвиток, причому в такому аспекті, щоб ці визначення категорій та уточнені поняття були придатні для стратегічного управління і практичного використання в діяльності підприємств;

- обґрунтувати на концептуальному рівні напрямків і теоретичних розробок стратегії організаційного розвитку та механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю у сільському господарстві;

- здійснити аналіз ефективності функціонування сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю в Харківській області на предмет виявлення закономірностей довгострокового кореляційного взаємозв'язку результатів фінансово-господарської діяльності цих підприємств.

- обгрунтувати основні підходи та принципи розробки стратегії і формування механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю за базовим, оптимістичним та песимістичним варіантами організаційного розвитку;

- розробити економіко-математичну модель оптимізації розвитку підприємств за базовим, оптимістичним та песимістичним варіантами розвитку;

- удосконалити прикладну методики обгрунтування стратегії розвитку та адекватного організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю на основі центрів відповідальності за галузевим принципом.

1. Теоретичні основи організації і функціонування товариств з обмеженою відповідальністю

Розглядаються теоретичні засади організаційно-економічного забезпечення функціонування товариств з обмеженою відповідальністю як новий самостійний напрям економічних досліджень, предметом яких є з'ясування сучасних тенденцій і об`єктивних закономірностей їх організаційного розвитку в сільському господарстві.

Економічна природа походження товариств з обмеженою відповідальністю і використання їх як організаційно-правової форми підприємницької діяльності в сільському господарстві залишаються до останнього часу мало зрозумілі як власнику землі так і товаровиробнику. Проблеми з визначенням стратегії організаційного розвитку та відсутність бачення щодо відродження села вказують на виключну актуальність запропонованого напрямку досліджень.

Відсутність світового досвіду використання товариств з обмеженою відповідальністю в сільському господарстві, підвищення нестабільності ринкового середовища є джерелом проблем для підприємств з виробничого (операційного) та стратегічного менеджменту, що потребує застосування принципово нових організаційно-економічних інструментів їх вирішення.

Функціонування товариств з обмеженою відповідальністю й формування їх організаційної структури за умов відсутності у товаровиробника права приватної власності на землю створює підвищений господарський ризик, який у випадках нестабільно працюючих підприємств виявляється визначальним фактором організаційного розвитку підприємництва у сільському господарстві.

Дослідження процесів організації економічної діяльності і активний пошук альтернатив подальшого розвитку товариств з обмеженою відповідальністю повинні базуватися на використанні системи і методів економічної діагностики.

Розуміння бізнесу як комерційної діяльності, організованої в рамках визначеної організаційної форми підприємства, припускає, що власник майна підприємства має право продати його, закласти, застрахувати, заповідати. Усе це справедливо і для товариства з обмеженою відповідальністю і вимагає визначення його вартості: нормативної, ринкової, інвестиційної, заставної, страхової та ліквідаційної.

Ринковий механізм функціонування підприємств, одним із визначальних інструментів якого виступає їх купівля-продаж, набуває значення актуальної проблеми. Відсутність стратегічного бачення організаційного розвитку підприємства впливає на його рейтинг і, відповідно, на вартість.

Серед ідей, що стосуються організаційного розвитку, найбільшого поширення набули концепції структури підприємства. У них на передній план виносяться взаємозв'язки, що утворюються між окремими видами економічної діяльності, відділами та підрозділами підприємства. Ці взаємозв'язки є найпомітнішим організаційним чинником, тому організаційний розвиток підприємства виявляється насамперед у зміні його структури. При цьому змінюються не лише складові підприємства, а й традиційні зв'язки і взаємовідносини між ними.

Поняття “організаційний розвиток” це процес змін, який завжди припускає виникнення нового, а кінцевий стан підприємства, що розвивається (структурно й функціонально) відрізняється від початкового.

Останнім часом в літературі розглядаються різні нові типи організацій, які успішно функціонують в сучасних умовах: багатовимірні, партисипативні та орієнтовані на ринок. У багатомірній організації бюджети підрозділів розробляються самими підрозділами, керівництво організації тільки інвестує в них кошти і дає гроші в позику. Основні переваги багатомірних організацій полягають у відсутності необхідності проведення будь-якої реорганізацій з метою зміни стратегічних орієнтирів, що використовуються при бізнес-плануванні. Акценти змінюються шляхом перерозподілу ресурсів керівництвом організації, а підрозділи можна створювати, ліквідувати або модифікувати без зміни стану решти підрозділів.

Незважаючи на переваги багатомірної організації, іноді буває досить важко створити таку структуру, яка б влаштовувала всіх учасників організації. Вважають, що формування багатовимірної організації більш успішно вирішується, якщо учасникам організації надається право брати участь в прийнятті управлінських рішень. Такий підхід є принциповим і докорінно відрізняє багатомірну організацію від організації, побудованої за принципом “участі працівників в управлінні”, або так званих партисипативних організацій.

Проведення реформ з трансформації форм власності та господарювання, що мали за мету створення підприємств на основі приватної власності - практично завершене. Наступним етапом має стати реформування внутрішньогосподарських виробничих відносин. Фундаментальною проблемою на цьому етапі ринкової трансформації економіки АПК являється створення організаційних передумов для підвищення соціально-економічної ефективності форм господарювання на селі.

2. Економічна діагностика функціонування товариств з обмеженою відповідальністю

Розглядаються в науково-практичному змісті питання економічної діагностики функціонування товариств з обмеженою відповідальністю, яка орієнтована на пізнання економічних протиріч, спрямована на визначення та оцінку стану підприємств в умовах неповної інформації, дослідження проблем розвитку підприємства та причин їх виникнення, пошук шляхів вирішення проблем та розробку заходів щодо усунення несприятливих ситуацій організації. Особлива увага приділяється виявленню економічних закономірностей, пов'язаних з нестабільністю функціонування підприємств та визначенню тенденцій динаміки розвитку.

Скорочення чисельності господарських товариств відбувається переважно за рахунок акціонерних товариств. Однією з визначальних причин, що спричиняє тенденції динаміки чисельності господарських товариств - відсутність дієвого фондового ринку та нестабільність ефективності їх функціонування. Зміну цих тенденцій може забезпечити активізація процесів організаційного розвитку на основі використання ідей партисипативізму.

При проведенні порівняльного аналізу динаміки структури товариств з обмеженою відповідальністю по групах за розміром орендованого землекористування було виявлено, що нестабільність землекористування найбільш помітна в великих підприємствах. У 2000-2007 рр. кількість підприємств з площею землекористування до 1500 гектарів зросла з 12,5 % до 30,4 %, а чисельність підприємств з площею землекористування більш 2500 га зменшилася з 67,2 % до 42,8 %. Здрібнення товариств, що відбулося в регіоні (а це майже кожне третє), не могло не спричинити значного зменшення ефективності їх функціонування. Рівень рентабельності продукції сільського господарства в товариствах з обмеженою відповідальністю (17,1 %) значно нижче за галузеву. Ефективність функціонування значної кількості підприємств нижча за галузеву. Разом з тим існує певна група підприємств, котрі протягом тривалого часу досягають дуже високих показників ефективності.

При проведенні порівняльного аналізу темпів й особливостей розвитку господарських товариств було визначено діапазон показників, який співвідноситься з середнім значеннями по регіону в цілому. У результаті такого дослідження передбачається можливість виявлення специфіки динаміки ефективності окремих груп підприємств на галузевому і регіональному рівнях. Статистичний аналіз динаміки показників дозволяє виявити закономірності, які характеризують специфіку організаційно-економічного їх розвитку.

Одним із важливих завдань, вирішення якого підлягає з'ясуванню в дослідженні, є проблема виміру коливання основних організаційно-економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємств. Існує два аспекти проблеми організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування підприємств - один пов'язаний з стратегією розміру підприємств, другий - з оцінкою сучасного стану і виявлення тенденцій їх розвитку.

Найбільш суттєвими коливаннями відзначаються показники: вартість робіт і послуг сторонніх організацій - коефіцієнт варіації 100 % та продуктивність праці - 65,6 %. Оцінюючи динаміку заробітної плати необхідно підкреслити, що це бажані зміни, так як вони пов'язані з підвищенням заробітної плати.

Динаміку продуктивності праці описує математична модель з параметрами YIII = 3,26x2 - 15,36x + 37,30 і критерієм достовірності - R2 = 0,944. При цьому модель оплати праці відповідно має параметри: YV = 0,15x2 - 0,53x + 3,8 (R2 = 0,948). Відслідковуючи тенденції динаміки продуктивності праці і рівня її оплати необхідно відзначити надзвичайно низький темп прискорення підвищення оплати праці, який помітно відстає від темпів зростання продуктивності праці.

Групування товариств з обмеженою відповідальністю за нестабільністю функціонування та визначенню тенденцій динаміки розвитку виробництва продукції показало, що цей показник суттєво впливає на ефективність діяльності підприємств. Так, у групі з коефіцієнтом варіації понад 40, виробництво на 100 га с.-г. угідь більше, чим у І групі - 3,3 рази, а рентабельність діяльності підприємств 13,6 % проти 40,8 % відповідно.

З-поміж проблем, безпосередньо пов'язаних з розвитком сільськогосподарських підприємств, їх трансформацією на ринкових засадах, виняткова роль належить формуванню нового господарського механізму, який би стабілізував би ефективність функціонування в нових умовах. Важливим фактором стабільності виступають операційні витрати і чисельність працівників. Зростання чисельності працівників призводить до збільшення доходів, однак виявляється, що існує оптимальне співвідношення обсягів витрат і розміру доходів, які потребують економічного обгрунтування (рис. 2).

Рис. 2. Залежність доходу товариств з обмеженою відповідальністю (Y)

від чисельності працівників (х2) і розміру операційних витрат (х6)

Стабільність розвитку сільськогосподарських підприємств необхідно розглядати з одного боку як проблему ритмічного виробництва, коли підприємство з року в рік показує стабільно високі показники ефективного виробництва, а з другого - як проблему постійно зростаючих обсягів виробництва. І в першому і в другому випадку можливе періодичне зменшення обсягів виробництва, які розглядаються як відхилення, що спричиняють нестабільність. Дослідження закономірностей впливу на нестабільність функціонування сільськогосподарських підприємств широкого кола факторів з метою стратегічного управління їх діяльністю визначені такими, що поглиблюють економічний зміст організаційного розвитку і представляють практичний інтерес при прийнятті управлінських рішень.

3. Організаційно-економічне забезпечення розвитку товариств з обмеженою відповідальністю

Обґрунтовано пропозиції по удосконаленню теоретичного напрацювання та практичного досвіду стратегічного управління організаційним розвитком сільськогосподарських підприємств.

Стабілізація функціонування сучасного підприємства в значній мірі досягається за рахунок організації на підприємствах ефективної системи стратегічного управління. У цей час питанням побудови організаційно-економічного механізму формування й реалізації стратегії на підприємствах приділяється недостатня увага. Не враховується той факт, що стабільність успіху забезпечується стратегією, яка передбачає перспективу розвитку на основі виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг, здатних витримувати жорстку конкуренцію на ринку.

Для виходу підприємств із ситуації, що виникла, в умовах дестабілізації економіки необхідно перебудовувати методи господарського керівництва. Причина незадовільного становища не тільки у відсутності сучасної системи менеджменту на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах, але й в неспроможності керівництва пристосуватись до мінливих умов ринкового оточення, відсутності ефективної структури підприємств.

На передній план виступає виділення в складі підприємств підрозділів і груп працівників, за якими на певний час закріплюються (передаються для використання) засоби виробництва, включаючи землю, та відповідні обов'язки з виробництва продукції, надання агросервісних послуг переважно в межах підприємства, збуту продукції, здійснення управління і т. д. Такий виробничо-збутовий модуль стає оператором відкритого ринку, відповідає за всі економічні дії на шляху до кінцевого споживача і в підсумку - за беззбитковість виробництва. Технологічні підрозділи об'єднуються і стають товарним підрозділом послідовно ринкового типу.

На підставі проведених досліджень нами пропонується певний порядок розробки системи управління за центрами відповідальності.

Розглядаючи формування центрів відповідальності залежно від місця в ієрархії управління підприємством, необхідно за горизонтальної організаційної структури центрів відповідальності розглядати два варіанти:

- одновидові - всі центри відповідальності відносяться до одного виду, наприклад, до центрів витрат;

- багатовидові - на одному рівні можуть існувати центри витрат, центри доходу і центри прибутку.

Основне завдання організаційно-економічного забезпечення механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю полягає в тому, щоб розробити заходи, які необхідно виконати сьогодні для того, щоб підприємство могло ефективно працювати в майбутньому. Тому засоби й методи організаційно-економічного забезпечення є тим містком, що зв'язує сьогодення з майбутнім. Вони значною мірою визначають науково-технічний рівень організації і функціонування сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до мети, яку визначено за умови базового, оптимістичного та песимістичного рівнів розвитку розраховуються можливі обсяги, структура, і варіанти техніко-технологічних умов виробництва продукції, визначаються передбачувані обсяги ресурсів, формується критерій ефективності функціонування підприємства.

Аналіз наукової думки початку XXI ст. дозволяє констатувати, що з'являються роботи, які відображають сучасні погляди на теорію фірми, економіку підприємства та управління ним. Особливої уваги заслуговує концепція збалансованої системи показників (Balanced Scorecanl), яка відповідає бажанням менеджменту підприємства отримати виважений набір монетарних і немонетарних показників для внутрішньогосподарських управлінських цілей. Впровадження цієї концепції означатиме широку перебудову всього процесу здійснення організаційного розвитку підприємства. Але при цьому важливо враховувати дві обставини: по-перше, застосування збалансованої системи показників - це процес не розробки стратегії, а її реалізації; по-друге, нову концепцію слід розглядати не лише як систему показників, але й як всеохоплюючу систему управління підприємством.

Економіко-математичній моделі відповідає задача лінійного програмування з матрицею блочно-діагонального виду. Окремим блоком лінійних рівнянь описуються параметри окремих видів економічної діяльності підприємства, іншою частиною задачі є технологічні умови їх взаємозв'язку. Третя частина моделі - умови, що описують організаційно-економічне забезпечення, можливі обсяги реалізації продукції й необхідні для цього операційні витрати. Змінними цих рівнянь (нерівностей) є величини, що характеризують розміри площі посівів оброблюваних культур за варіантами внесення добрив і поголів'ю тварин за базовим, оптимістичним та песимістичним варіантом продуктивності.

Рішення задачі обгрунтування стратегії розвитку СТОВ АФ імені Т.Г. Шевченко за критерієм вартості реалізованої продукції дозволяє провести обгрунтування розвитку підприємства та оцінити використання виробничого потенціалу підприємства.

Запропоновані варіанти рішення дають підстави для висновку про можливість обгрунтування потенціалу розвитку підприємства за умови використання різних критеріїв, вибір яких визначається напрямками організаційного розвитку.

Ґрунтуючись на аналізі результатів проведених розрахунків здійснюється корегування вихідної виробничої програми, одночасно можуть бути встановлені й погоджені ліміти використання окремих ресурсів. На другому етапі як критерій оптимальності може виступати: мінімізація потреби в пально-мастильних матеріалах, операційних та змінних витратах тощо.

Висновки

економічний товариство сільськогосподарський

Отримані результати теоретичних і практичних аспектів формування організаційно-економічного механізму функціонування товариств з обмеженою відповідальністю дали змогу зробити такі висновки:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю мають три відмітні характеристики: 1) відділення власності від управління й обмежену відповідальність, тобто їх відповідальність перед власниками обмежена ресурсами, 2) здатність укладати контракти й володіти власністю; 3) передане право власності (transferable ownershiр) забезпечує існування товариства за межами строку життя його засновників.

2. Узагальнення існуючих підходів щодо визначення поняття "організаційно-економічне забезпечення" дає підстави вважати, що це сукупність правил, принципів та підходів до функціонування підприємства, яка спрямована на досягнення кращих результатів діяльності на основі стратегічного менеджменту.

3. У системі стратегічного управління розвитком підприємства економічну діагностику необхідно розглядати через оцінку параметрів кризового розвитку, виявлення проблем і «хвороб» підприємства, відхилень фактичних характеристик його розвитку від нормативних з метою розробки коригувальних рішень. Однак зведення діагностики тільки до пошуку негативних тенденцій і процесів є недостатнім. Цілісне розуміння економічної діагностики вимагає урахування не тільки негативних, але й позитивних процесів і тенденцій розвитку в їхній єдності й взаємозв'язку з метою прийняття управлінських рішень не тільки по лікуванню від «хвороб», але й, продовженню обраної економічної політики й реалізації обраної стратегії, що дає очікувані результати, пошуку резервів подальшого росту й підвищення ефективності в умовах успішної діяльності.

4. Одним із важливих завдань, вирішення якого підлягає в регіональному аналізу, є проблема виміру коливання основних організаційно-економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємств. Існує два аспекти проблеми організації сільськогосподарських підприємств - один пов'язаний з стратегією розміру підприємств по регіонах країни, другий - з оцінкою сучасного стану і виявлення тенденцій організаційно-економічного їх розвитку.

5. На підставі досліджень встановлено, що в товариствах з обмеженою відповідальністю у продовж 2001-2007 рр. мали місце протилежно направлені тенденції організаційно-економічних показників. Одна група показників має тенденцію до підвищення - це виробництво продукції на 1 середньорічного працівника, вартість робіт і послуг сторонніх організацій, собівартість реалізованої продукції, виручка від реалізації продукції (послуг). А інша знижується: середній розмір землекористування, чисельність працівників на 100 га с.-г. угідь.

6. Статистичний аналіз динаміки економічних показників діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Харківській області за 2001-2007 рр. дозволив виявити тенденції організаційно-економічного їх розвитку.

Найбільш суттєвими коливаннями відзначаються: вартість робіт і послуг сторонніх організацій - коефіцієнт варіації 100 % та продуктивність праці - 65,6 %. Найменшими змінами характеризується розмір землекористування. Динаміку продуктивності праці описує математична модель з параметрами YIII = 3,26x2 - 15,36x + 37,30 і критерієм достовірності - R2 = 0,944. При цьому модель оплати праці відповідно має параметри: YV = 0,15x2 - 0,53x + 3,8 (R2 = 0,948). Відслідковуючи тенденції динаміки продуктивності праці і рівня її оплати необхідно відзначити надзвичайно низький темп прискорення підвищення оплати праці, який помітно відстає від темпів зростання продуктивності праці.

7. Для обґрунтування обсягів продукції, що визначаються і обираються підприємством, у дослідженні застосовані прийоми і методи лінійного програмування. У задачі максимізації економічного результату для видів діяльності, які обираються підприємством, за обмеження запропоновано використання порогів беззбитковості. Проведене аналітичне дослідження виявило, що використання в моделі таких критеріїв, як маржинальний доход і прибуток, не зовсім коректно, тому що приводить до збільшення обсягу розрахунків при тій же точності прогнозу. В задачі мінімізації витрат на виробництво і реалізацію продукції, яка обґрунтовується на основі оптимального рішення, за цільову функцію було використано розмір змінних витрат із введенням додаткової умови - максимальний розмір маржинального прибутку.

8. Організація й ефективність функціонування товариств з обмеженою відповідальністю взаємопов'язані між собою. У роботі пропонується аналіз ефективності внутрігосподарських підрозділів як необхідної складової в системі менеджменту організацій. Запропоновано сучасний структурний підхід до стратегічного управління, який дозволяє забезпечити підвищення ефективності функціонування підприємства на внутрігосподарському рівні.

9. Економіко-математична модель обгрунтування потенціалу розвитку товариств з обмеженою відповідальністю експериментально апробована і рекомендована до впровадження.

Література

1. Остапенко Р.М. Сучасний стан і підсумки організаційного розвитку товариств з обмеженою відповідальністю / Р.М. Остапенко // Вісник ХНАУ. - 2008. - № 3. - С. 385-391.

2. Остапенко Р.М. Організація й ефективність функціонування товариств з обмеженою відповідальністю / Р.М. Остапенко // Вісник ХНАУ. - 2008. - № 7. - С. 316-322.

3. Остапенко Р.М. Стратегія розвитку виробничо-господарської діяльності аграрних підприємств / Р.М. Остапенко / Вісник ХНТУСГ, 2009. - № 84. - С. 233-239.

4. Остапенко Р.М. Організаційно-економічне забезпечення управління розвитком сільськогосподарських підприємств / В.Д. Савченко, Р.М. Остапенко // Вісник ХНАУ. - 2009. - № 6. - С. 57-63.

5. Остапенко Р.М. Організаційні передумови підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств / В.Д. Савченко, П.Ф.Цигікал, Р.М. Остапенко і ін. // Вісник ХНТУСГ, 2007. - № 66. - С. 55-63.

6. Остапенко Р.М. Організаційні передумови підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств / В.Д. Савченко, П. Ф.Цигікал, Р.М. Остапенко і ін. // Ринкова трансформація економіки АПК / Матеріали 5-ої міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю факультету менеджменту ХНТУСГ ім. П. Василенка (2007 р.). - Харків: ХНТУСГ. - 2007. - С. 86-88.

Размещено на Allbest.ru