Економічний механізм формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічний механізм формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока

Краснодєд Т.Л.

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Харків - 2009

Вступ

Актуальність теми. Протягом усіх років незалежності Україна намагається налагодити відкрите ринкове господарювання з прискореним розвитком конкурентного середовища, у тому числі в аграрно-продовольчому секторі. Ефективність такої системи господарювання багато у чому залежить від напрямів реалізації виробничо-збутового потенціалу. Необхідною умовою високої ефективності функціонування є конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників. У повній мірі це положення відноситься до підприємств, які функціонують на ринку молока, оскільки молокопродуктова галузь втратила стійкі конкурентні позиції щодо виробництва та споживання на цьому ринку.

Проблема конкурентоспроможності та формування конкурентних переваг вітчизняних виробників молочної продукції стоїть дуже гостро. Це пов'язано, з одного боку, з розвитком глобалізації, міжнародної інтеграції, внутрішньої міжгалузевої та зовнішньої торгівлі, з приєднанням України до СОТ. Водночас, в умовах загострення проблеми продовольчої безпеки та переважаючої збитковості агропромислового виробництва все більшої актуальності набуває проблема формування конкурентних переваг підприємств, які виробляють саме молочну сировину, оскільки постійно скорочуються обсяги виробництва молока та його якість є низькою. За таких умов проблема конкурентоспроможності виробників молока та молочної продукції є досить актуальною та цікавою для дослідження.

Серед сучасних економістів-аграрників особливості формування та розвитку конкурентного середовища на агропродовольчому ринку досліджували Л.А. Євчук, В.А. Ільяшенко, С.М. Кваша, Ю.С. Коваленко, О.І. Кондратюк, Н.В. Кривенко, Н.А. Мазур, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, М.А. Місевич, М.В. Місюк, О.А. Нужна, А.Т. Опря, П.Т. Саблук, Б.К. Супіханов та ін. Щодо конкурентного середовища на ринку молока та молочної продукції, то цією проблематикою займалися П.С. Березівський, В.І. Бойко, Р.В. Глібов, Л.В. Джемелінська, Т.Г. Дудар, М.М. Ільчук, В.Г. Кудлай, Т.Л. Мостенська, І.Ю. Рудь, М.В. Рухтурак, В.П. Савицька, В.С. Уланчук, С.О. Шевельова, В.Й. Шиян, Л.Г. Шморгун, О.М. Шпичак, Т.І. Яворська та інші дослідники. В своїх роботах вчені досліджували особливості формування та розвитку конкурентного середовища на аграрно-продовольчих ринках країни, зробивши тим самим значний теоретико-методологічний внесок у розвиток економічної науки. В тому числі такі дослідження проведені і по ринку молочної продукції. Водночас проблема конкурентоспроможності у межах даного ринку залишається ще недостатньо дослідженою. Для сучасних умов господарювання мають бути розкриті механізми формування конкурентних переваг підприємств у регіональному аспекті з урахуванням особливостей і відмінностей регіональних продовольчих ринків. Цим і обумовлені тема та напрям дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до плану науково-дослідних робіт Таврійського державного агротехнологічного університету, визначених науково-технічною програмою "Науково-методологічне забезпечення соціально-економічного та інноваційного розвитку АПК півдня України" та підпрограмою "Мікроекономіка соціально-економічного розвитку агропромислового виробництва" (номер державної реєстрації 0107U008974). Дисертантом досліджено особливості формування конкурентних переваг підприємств на ринку молока та молочної продукції, розроблено пропозиції щодо перспективного розвитку цього ринку.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є розробка пропозицій щодо удосконалення механізму формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока та молочної продукції в умовах глобалізації економічних процесів і вступу України до СОТ.

У відповідності до поставленої мети було визначено такі завдання:

- розкрити суть і складові економічного механізму;

- узагальнити підходи до трактування поняття конкурентоспроможності виробництва по окремих підприємствах і видах продукції та з'ясувати основні принципи формування конкурентних переваг підприємств в умовах відокремлення регіональних ринків;

- визначити чинники формування відмінностей регіональних ринків молока та з'ясувати їх дію на прикладі Запорізької області;

- виявити й оцінити відмінності у рівнях виробництва та споживання молока у регіонах, з'ясувати спрямованість і тісноту зв'язків між доходами населення, виробництвом молока та рівнем його споживання у регіонах;

- здійснити маркетингові дослідження на регіональному ринку молокопродукції на прикладі молокопереробних підприємств Запорізької області;

- проаналізувати дію цінового фактора у формуванні ефективності молокопродуктового підкомплексу регіону й обґрунтувати шляхи підвищення прибутковості підкомплексу;

- удосконалити методику визначення конкурентоспроможності підприємств-виробників молока;

- виявити вплив інтенсифікації, спеціалізації та концентрації на ефективність виробництва молока;

- обґрунтувати резерви підвищення якості молочної продукції на сировинних та молокопереробних підприємствах Запорізької області відповідно до умов СОТ.

Об'єктом дослідження є ринок молока та молочної продукції у Запорізькій області в умовах інтеграції України в європейський економічний простір.

Предметом дослідження є механізм формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока та молокопродуктів.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження сформовано за використання первинних положень економічної теорії, економіки сільського господарства й аграрно-промислових формувань, наукових праць, розробок і публікацій учених та економістів, які досліджували проблеми молокопродуктового підкомплексу, а також нормативно-правових документів з питань аграрно-промислового та молочного підкомплексу. Дослідження ґрунтується на діалектичному методі пізнання економічних явищ і процесів, на системному підході до вивчення ситуації на сучасному ринку молочної продукції.

Дисертаційне дослідження виконувалось з використанням методів: абстрактно-логічного (при визначенні теоретичних основ функціонування підприємств на ринку молока); кореляційно-регресійного аналізу (при визначенні тісноти зв'язку між певними групами показників); середніх і відносних величин та рядів динаміки (при визначенні основних тенденцій розвитку явищ і процесів на ринку молока); індексного аналізу (для узагальнюючої характеристики змін у виробництві молока під впливом зміни прямих чинників); статистичних групувань (при виявленні впливу ряду чинників на ефективність виробництва та реалізації молока); екстраполяції (при визначенні прогнозних рівнів показників); графічного (при наочному зображенні економічних явищ і процесів у часі); маркетингу (при проведенні маркетингових досліджень на ринку молочної продукції).

Інформаційною базою дослідження слугували нормативно-правові акти України, Державні стандарти, статистичні дані Державного комітету статистики, Головного управління статистики у Запорізькій області, Управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій, економічна та бухгалтерська звітність підприємств Запорізької області, а також літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- з'ясовано відмінності регіональних ринків молока, які формуються під дією сукупності чинників, зокрема співвідношення виробництва молока в підприємствах і господарствах населення, виробництво молока в розрахунку на одну особу, співвідношення виробництва і споживання молока, рівень доходів в розрахунку на одну особу;

удосконалено:

- методичний підхід до оцінки впливу рівнів виробництва молочної сировини та купівельної спроможності населення на обсяги споживання молока і молочних продуктів з визначенням тісноти залежності між показниками у часі та в регіональному аспекті (між споживанням і виробництвом молока та між споживанням молока і середньомісячною заробітною платою);

- методичний підхід до оцінки впливу інтенсифікації, спеціалізації та концентрації на стан молочної галузі у регіоні, з використанням групування і системи показників, провідними з яких є витрати на одну корову, частка молока у структурі товарної продукції, обсяг виробництва молока;

набули подальшого розвитку:

- напрями підвищення конкурентоспроможності виробників молока та молокопродуктів через додаткові канали реалізації молокопродуктів, зокрема з орієнтацією на великі новостворювані торговельні точки;

- положення про необхідність виявлення особливостей формування конкурентних переваг підприємств на рівні не тільки регіонів, а й окремих адміністративних районів, в яких стан галузі молочного скотарства має суттєві відмінності, у тому числі у використанні можливостей такого елемента ринкового механізму, як ціна;

- методика визначення місця окремих підприємств у рейтинговому ряду конкурентоспроможності апробацією різних методологічних підходів до визначення конкурентоспроможності виробників молока у регіоні із застосуванням системи показників, в якій провідним є рівень конкурентоспроможності молока за ціною;

- положення про необхідність управління системою якості молока та молокопродуктів із застосуванням державного контролю якості - від виробництва сировини до випуску готової молочної продукції, і насамперед контролю за якістю сировини, перш-за все, в господарствах населення.

Практичне значення отриманих результатів. Значна практична цінність результатів дослідження полягає у комплексному аналізі явищ і процесів, у виявленні тенденцій, які супроводжують процес формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока, у науковому обґрунтуванні та розробці пропозицій щодо удосконалення дії економічного механізму цього процесу.

Результати дисертаційного дослідження та рекомендації можуть бути використані сільськогосподарськими та переробними підприємствами як суб'єктами ринку молока, які беруть безпосередню участь у формуванні та функціонуванні його економічного механізму.

Матеріали дослідження пройшли перевірку та були використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Мелітопольської районної державної адміністрації у Запорізькій області (довідка № 248 від 22.02. 2008 р.).

Результати дослідження знайшли відображення у формуванні товарної політики ПП "Молокозавод Олком" м. Мелітополя (довідка № 45 від 19.02. 2008 р.).

Практичні рекомендації були схвалені фахівцями, впроваджені у виробництво та використані при плануванні і розробці соціально-економічної стратегії розвитку фермерського господарства "Мрія-1991" Мелітопольського району (довідка № 19 від 31.01. 2008 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження знайшли практичне відображення у навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні дисциплін "Державне регулювання економіки", "Економіка аграрних підприємств" (довідка № 48/3-302 від 30.01. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати комплексного дослідження регіонального ринку молокопродуктів, економіко-математична обробка статистичної інформації, пропозиції та практичні рекомендації щодо удосконалення економічного механізму формування конкурентних переваг підприємств на ринку молока та молочної продукції є особистим здобутком автора. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в одноосібних публікаціях.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на наступних форумах та конференціях: Міжнародна науково-практична конференція "Наукові дослідження - теорія та експеримент "2005" (м. Полтава, 16-20 травня 2005 р.); VІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Наука і освіта "2005" (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); Міжнародна науково-теоретична конференція "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, Державний агроекологічний університет, 3-5 березня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва" (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 5-6 квітня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні" (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 7-9 червня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Аграрний форум - 2006" (Сумський національний аграрний університет, 25-29 вересня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Дні науки - 2006" (Запорізький інститут державного та муніципального управління, 5-6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнська наукова конференція молодих учених” (Уманський державний аграрний університет, 21-22 лютого 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 1-2 березня 2007 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури" (м. Мелітополь, Таврійська державна агротехнічна академія, 12-14 червня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Стратегії розвитку України у глобальному середовищі" (м. Сімферополь, Кримський інститут бізнесу, 26-28 жовтня 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 21 наукову працю у спеціалізованих журналах і матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,67 друк. арк. (із них 10 наукових праць загальним обсягом 3,54 друк. арк. - у фахових виданнях ВАК України).

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 260 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина - 209 сторінок. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури з 235 найменувань. Робота містить 46 таблиць, 23 рисунки, 24 додатки.

1. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено головну мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну значимість результатів дослідження.

У першому розділі "Економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств на ринку молока" проаналізовано різні концепції стосовно сутності та складових економічного механізму, охарактеризовано особливості функціонування сучасного аграрного ринку, у тому числі молочного, узагальнено погляди дослідників щодо суті конкурентоспроможності підприємств і механізму формування їх конкурентних переваг, зокрема на ринку молока.

В літературі досі не існує єдиного підходу до визначення категорії "економічний механізм". Автором з'ясовано, що економічний механізм - це система основних важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, створення системи стимулів, узгодження економічних інтересів населення. Двома найважливішими підсистемами економічного механізму є ринкове саморегулювання та державне регулювання економіки. Ринкове саморегулювання дає можливість ефективно розподіляти ресурси, забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до змінюваних умов, вільно обирати і діяти споживачам і підприємцям, задовольняти різноманітні потреби та підвищувати якість продукції. Державне регулювання є організуючим і регулюючим впливом держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Основою сучасного аграрного ринку є ринкове саморегулювання.

Аграрний ринок є найважливішою частиною національного ринку, оскільки саме його продукція у першу чергу забезпечує існування суспільства. Кінцевою метою функціонування підприємств на ринку є забезпечення продовольчої безпеки держави, якій сьогодні загрожують спад виробництва сільськогосподарської продукції та низька купівельна спроможність населення.

Визначальну роль у створенні продовольчої безпеки відіграє рівень забезпечення населення молокопродуктами, що обумовлюється біологічною цінністю натуральних компонентів молока. Тому ринок молока займає чільне місце на аграрному ринку.

У системі аграрного ринку можна виділити ринки сільськогосподарської продукції та продукції переробки. Щодо ринку молока, то це ринки власне молока як сировини та молокопродуктів. У межах кожного з них важливим завданням підприємств є досягнення стану конкурентоспроможності завдяки більш ефективному, ніж у конкурентів використанню своїх конкурентних переваг. Існують різні підходи до визначення суті і аналізу конкурентоспроможності. Власне вважаємо, що конкурентоспроможність може бути досягнута за умов, по-перше, коли підприємство здатне завойовувати й утримувати конкурентні позиції на ринку, по-друге, коли фінансові результати підприємства дозволяють йому залишатися на ринку і без певних конкурентних переваг перед конкурентами. Водночас існують різні підходи до визначення показників конкурентоспроможності. На нашу думку, більш об'єктивний результат дає застосування системи показників, розрахунок яких спрямований на кількісну оцінку конкурентоспроможності з використанням, насамперед, показників ціни та собівартості.

У другому розділі "Основні тенденції розвитку ринку молока та молокопродуктів і роль підприємств у їх формуванні" визначено особливості формування регіонального продовольчого ринку на прикладі ринку молока у Запорізькій області, охарактеризовано тенденції зміни обсягів споживання молочної продукції в Україні, проаналізовано чинники формування споживчого попиту на молоко, розглянуто проблеми формування конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока та молочної продукції, відображено зміни у розвитку молочного скотарства, розкрито ресурсний потенціал молокопереробних підприємств, виявлено основні тенденції зміни споживчих цін, проведено місцевий маркетинговий аналіз ринку молокопродуктів.

Дослідженням виявлено особливості формування регіонального продовольчого ринку, зокрема молочного: співвідношення у регіоні міського та сільського населення; рівень доходів у розрахунку на одну особу; співвідношення обсягів виробництва молока у підприємствах та особистих господарствах; співвідношення споживання та виробництва молока на одну особу; відмінності, у порівнянні з іншими регіонами, у цінах реалізації та собівартості молока; забезпеченість регіону переробними підприємствами; особливість умов виробництва та реалізації молокопродуктів тощо. За сукупністю цих складових можна стверджувати про існування регіональних ринків молока.

Проведений аналіз свідчить, що через негативні тенденцій, що охопили ринок молока, на початку 90-х р.р. почалося зменшення обсягів його споживання. З 2001 р., навпаки, намітилася тенденція до зростання (рис. 1).

Рис. 1- Вирівнювання показників споживання молока та молочних продуктів на душу населення в Україні за 1990- 2007 р.р.

У 2007 р. споживання молока та молочних продуктів в розрахунку на душу населення становило 224,6 кг, що на 7,8 і 39,8% менше, ніж в 1995 та 1990 р.р. відповідно, а фонд споживання в 2007 р. становив 10448,1 тис. т проти 12548,5 і 19363,4 тис. т у 1995 і 1990 р.р.

Вивчення за даними 1990-2007 р.р. варіації споживання молока по всіх регіонах України виявило істотні відмінності у рівнях споживання, але у кожному регіоні ці рівні значно знизилися у порівнянні з 1990 р. під впливом двох основних чинників: зменшення виробництва молочної сировини та погіршення купівельної спроможності населення. Причому в умовах ринкової економіки визначальною є саме купівельна спроможність.

Через зменшення поголів'я, недостатню трудову активність, низьку економічну зацікавленість, незабезпеченість матеріально-трудовими ресурсами, несвоєчасність розрахунків переробних і торговельних організацій, недосконалість державного регулювання цін та обсягів заготівель загальні обсяги виробництва молока в Україні помітно зменшилися за період з 1990 по 2007 р.р.: 1990 р. - 24,5 млн. т; 1995 р. - 17,3; 2000 р. - 12,6; 2006 р. - 13,3; 2007 р. - 12,3 млн. т. Виробництво молока у розрахунку на душу населення склало у 2007 р. у середньому по Україні в усіх категоріях господарств 263,6 кг - на 7,2% менше у порівнянні з 2006 р., на 21,4% - з 1995 р., на 44,2% - з 1990 р.

Аналіз виявив значну залежність між виробництвом молока та його споживанням, а також зміну цієї залежності у часі та по регіонах України, що підтверджується високими коефіцієнтами парної кореляції. Між купівельною спроможністю населення та споживанням молока по регіонах такої залежності майже не існує, що пояснюється багатьма чинниками, зокрема тим, що більше молока споживають області з низьким рівнем доходів, значно нижчим за середній рівень, а області з набагато вищим середнім доходом на душу населення мають нижчі показники споживання, тобто визначальним фактором рівня споживання молока в окремих регіонах є обсяги його виробництва.

Запорізький регіон посідає одне з останніх місць у виробництві та споживанні молокопродуктів на одну особу. Так, у 2007 р. виробництво та споживання молока у Запорізькій області у розрахунку на душу населення зменшилося відносно 1990 р. відповідно на 63,6 і 50,0%, а по країні у цілому - на 44,2 і 39,8%. Темпи зменшення виробництва молока в області перевищують темпи зменшення його споживання.

Занепад галузі скотарства супроводжується значним скороченням молочного поголів'я; погіршенням стану матеріально-технічного забезпечення галузі; зникненням великотоварного спеціалізованого виробництва; руйнуванням системи організованої торгівлі; зниженням якості молока; зростанням собівартості виробництва; докорінною зміною механізму ціноутворення, за якого встановлюються низькі для виробників і високі для споживачів ціни; відсутністю достатньої підтримки з боку держави; низькою купівельною спроможністю населення. За вказаних обставин виробництво молока у сільськогосподарських підприємствах не тільки зменшилось, а й стало збитковим.

Дослідження динаміки поголів'я великої рогатої худоби засвідчило скорочення дійного поголів'я у 23,3 рази. Якщо у 1990 р. основна частина корів (94,5%) належала сільськогосподарським підприємствам, а решта (5,5%) - населенню, то у 2007 р. ці показники склали відповідно 34,3 і 65,7%. Продуктивність корів коливалася не істотно, тому зміни у чисельності поголів'я є основним чинником, який вплинув на скорочення обсягів валового надою у сільськогосподарських підприємствах більш, ніж у 20 разів. Оскільки основними виробниками молока зараз є особисті господарства, молокопереробні підприємства потерпають від дефіциту та низької якості сировини.

Аналіз показників ефективності виробництва молока у господарствах Запорізької області свідчить про значні відхилення їх рівня по підприємствах. Так, у господарствах із середньорічним надоєм молока від корови понад 3000 кг ефективність виробництва є вищою, затрати праці нижчими, а частка грошових надходжень від реалізації молока у структурі товарної продукції більшою (табл. 1).

Таблиця 1 Ефективність виробництва молока у підприємствах Запорізької області у 2004-2007 р.р. *

* За даними Держкомстату та матеріалами підприємств

Система реалізації молокопродуктів на аграрному ринку потребує трансформації до ринкових умов. Правильний вибір каналу реалізації молока забезпечить його ефективний збут. У Запорізькій області основним каналом реалізації є переробні підприємства. Як свідчать дослідження, це найефективніший канал збуту, з найвищими показниками рентабельності продажу, які обумовлюються, по-перше, великими обсягами реалізації, по-друге, найвищими її цінами.

Аналіз динаміки споживчих цін засвідчив наявність декількох тенденцій. Головною є щорічне зростання роздрібних цін. Адже по місяцях року простежується як зростання, так і зменшення споживчих цін. Падіння цін відбувається переважно з квітня по липень, а підвищення - у зимовий період, тобто у різні місяці зміна споживчих цін носить різний характер, але у цілому тенденція до зростання зберігається, про що свідчать результати прогнозування.

Маркетинговий аналіз місцевого ринку молокопродуктів (на прикладі ПП "Молокозавод Олком" м. Мелітополя) показав, що найбільшим попитом користуються кефір і молоко, потім ряжанка, сметана, сири. Більшість покупців задоволені якістю продукції. У порівнянні з товарами-конкурентами, ціни на продукцію ПП "Молокозавод Олком" є прийнятними. Опитування виявило досить високий рівень задоволеності молочною продукцією найкрупнішого, місцевого молокопереробного підприємства, проте є деякі побажання щодо розширення асортименту продукції. Конкурентоспроможність на регіональному ринку молокопродуктів може буде підвищена шляхом охоплення нових сегментів ринку. В основі такої стратегії лежить пошук додаткових каналів реалізації.

У третьому розділі "Напрями формування конкурентних переваг на регіональному ринку молока та молокопродуктів" обґрунтовано шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств Запорізької області на ринку молока, наведено пропозиції щодо стабілізації виробничих і збутових процесів у сфері виробництва та реалізації молокопродуктів.

Передумовою формування конкурентоспроможності підприємств є забезпечення функціонування молочного підкомплексу у режимі прибутковості. Одним із шляхів підвищення прибутковості є збільшення цін реалізації та зменшення собівартості. Причому більший ефект досягається при поєднанні цих двох чинників. Прямуючи до прибутковості, різні суб'єкти по-різному використовують можливості формування конкурентних переваг зі зменшенням собівартості та підвищенням цін реалізації.

Нами запропоновано заходи зниження собівартості та збільшення цін реалізації у сільськогосподарському та молокопереробному виробництві.

По-перше, це підвищення продуктивності корів і поліпшення якості молока шляхом застосування біологічно активних компонентів, стимулюючих продуктивність тварин при годівлі. Адже, за розрахунками фахівців, через низьку якість кормів і незбалансованість раціонів недоотримується 20-30% молока. Тому доцільно при годівлі тварин використовувати такі препарати, як ліпрот с/г-9, кормові дріжжі, дефторований фосфат, премікси. Отже, оптимальна структура раціонів є значним резервом росту надоїв і зниження собівартості молока.

По-друге, це більш повне завантаження виробничих потужностей підприємств. Використання цього резерву можливе за умов існування достатньої сировинної бази за рахунок збільшення поголів'я тварин, покращення їх племінного складу, зменшення відсотка яловості та встановлення вигідної відпускної ціни на молоко, яка б забезпечувала селянину прибуток, а виробнику - допустиму собівартість.

Наступним резервом є зменшення транспортних витрат на одиницю продукції. У молокопродуктовому підкомплексі це вагомий чинник впливу на зміну собівартості 1 ц молока. Встановлено, що зменшення витрат на транспортування є більш ефективним при використанні більш потужних рефрижераторів-молоковозів, ніж менш вантажопідйомних. Економія витрат забезпечується в 1,5-2,5 рази, у залежності від потужності молоковоза. Одним із прогресивних способів зменшення витрат є підвищення завантаження із застосуванням потужних причепів (наприклад, ГАЗ-53А+АЦПТ-3,8).

Для зменшення собівартості виробництва молока та молочної продукції доцільно застосовувати на підприємствах енерго- та ресурсозберігаючі технології. Доведено, що енерго- та ресурсозберігаючі технології, застосовані провідними молокопереробними підприємствами Запорізької області, забезпечують економію витрат енергії та праці у середньому відповідно в 1,7-2,4 і 1,4-2,0 рази.

Отже, прибутковість і конкурентоспроможність підприємств можна забезпечити за рахунок використання їх внутрішніх і зовнішніх резервів, спрямованих на зменшення собівартості продукції та підвищення цін реалізації як у сільськогосподарському виробництві, так і у переробній промисловості. Виявлено, що використання цих резервів у двох досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Запорізької області призведе до підвищення ефективності виробництва молока в них на 13,5 і 17,6 відсоткових пунктів.

Розрахунки щодо оцінки конкурентоспроможності підприємств Запорізького регіону засвідчили, що, незважаючи на значні коливання цін і собівартості в окремих районах, більший вплив на окупність витрат і формування конкурентних переваг підприємств має собівартість, ніж ціна (табл. 2).

Коефіцієнт конкурентоспроможності молока за ціною обчислюється як відношення прибутку (збитку) від реалізації молока до ціни його реалізації.

Таблиця 2 Розподіл підприємств Запорізької області по рівню конкурентоспроможності молока за ціною реалізації, в середньому за 2005-2007 р.р. *

* За власними розрахунками автора

Розглядаючи процес формування конкурентоспроможності за певними показниками, зазначено, що підприємства можуть знижувати ціну з метою перемоги конкурентів, але лідери у конкурентних перегонах не тільки не знижують ціну, а, навпаки, за рахунок якісних характеристик молока, яке реалізується, визначають більш високу ціну.

Аналіз результатів реалізації молочних продуктів свідчить, що далеко не всі можливості, які використовуються виробниками, пов'язані з дією цінового фактора. Важливими напрямами підвищення прибутковості є поглиблення молочної спеціалізації у підприємствах області, підвищення рівня концентрації й інтенсифікації виробництва. Доведено доцільність використання резерву підвищення ефективності на основі застосування у регіональних підприємствах молочного напряму інтенсивних методів виробництва, спеціалізації та концентрації.

Групування досліджуваної вибірки аграрних підприємств показало, що в групі, де витрати на одну корову на 86,6% більше, ніж в найзбитковішій групі, продуктивність корів більше на 89,7% та менше збитковість виробництва молока на 2,7 відсоткових пунктів. В третій групі підприємств питома вага молока у структурі товарної продукції на 18,3 відсоткових пункти вище, ніж в першій, забезпечується функціонування підприємств у режимі прибутковості і досягається рентабельність виробництва молока у середньому 18,4%. В групі підприємств, де обсяг виробництва молока в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь більше на 27,3% порівняно з найзбитковішою групою, рентабельність виробництва молока вище на 23,9 відсоткових пункти.

Для того щоб процес підвищення прибутковості у молокопереробній галузі не суперечив інтересам виробників молока, слід шукати такі шляхи, які б дозволяли збільшити прибутковість як сфери виробництва, так і сфери переробки. Одним із таких шляхів є покращення якості молочної сировини. Аналіз показників якості молока, яке виробляється і надходить на молокозаводи Запорізької області, свідчить про невідповідність показників держстандартам ДСТУ 3662-97, ГОСТ 13264-88, ГОСТ 13264-70, стандартам ЄС. В 2007 р. у регіоні виготовлялося 61,5% молока І ґатунку, 35,0% - ІІ ґатунку та 3,0% негатункового молока. Через високі забрудненість, кислотність, низький вміст білку та жиру на переробні підприємства практично не потрапляє молоко вищого ґатунку. Основною причиною є виробництво молока переважно господарствами населення (понад 70%). Зниження якості молочної продукції обумовлюється застосуванням у виробництві штучних замінників рослинного та тваринного походження. Погіршити якість більш конкурентоспроможної продукції прагнуть нечесні конкуренти.

Нами запропоновано: удосконалити систему управління якістю, починаючи від виробництва самого молока до кінцевих продуктів його переробки; запровадити додаткову державну підтримку переробників, спрямовану на оснащення хімічних лабораторій і придбання спеціального обладнання та реактивів для аналізу якості сировини і готової продукції; перевіряти якість виготовленої молочної продукції на державному рівні; розширювати мережу постачальницьких пунктів молочної сировини безпосередньо з державних підприємств-постачальників з розвинутою системою підтримки та перевірки якості; організувати закупівлю сировини на території молокозаводу, щоб мати можливість перевірити її у лабораторних умовах одразу ж перед прийманням; удосконалити систему нормативно-правових актів і стандартів стосовно якості молока та продуктів його переробки.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено комплексний аналіз регіонального ринку молока і молокопродуктів та обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізму формування конкурентних переваг підприємств на даному ринку в умовах глобалізації економічних процесів. Проведене дослідження дало змогу зробити наступні висновки:

1. Ефективний розвиток економічних систем визначається досконалістю механізму господарювання, який є сукупністю виробничих відносин між державою та суб'єктами господарювання, а також між суб'єктами ринкової економіки з приводу використання різних форм і методів управління національною економікою та саморегулювання. Дослідженням концепцій сутності та складових економічного механізму встановлено, що, по-перше, на ринку підприємства функціонують переважно у режимі ринкового саморегулювання з частковим державним втручанням, по-друге, існує об'єктивна необхідність формування організаційно-економічного механізму господарювання, здатного забезпечити ефективне функціонування підприємств, які будуть спроможні створювати та послідовно реалізовувати свої конкурентні переваги на ринках сільськогосподарської продукції на основі органічного поєднання державного регулювання та ринкових важелів, серед яких ціноутворюючий фактор відіграє провідну роль.

2. Узагальнення підходів до визначення суті та принципів формування конкурентоспроможності виявило розбіжності на теоретико-методологічному рівні в межах різних концепцій. З'ясовано, що конкурентоспроможність може бути досягнута використанням конкурентних переваг підприємств. Водночас підприємство досягає цього стану, якщо здатне утримувати конкурентні позиції на ринку, а його фінансові результати дозволяють йому залишатися на ринку і не маючи конкурентних переваг перед конкурентами. Фундаментом формування конкурентоспроможності виробників є конкурентоспроможність продукції на ринках різного рівня, але початковим етапом у її досягненні є регіональний ринок. Співвідношенням ціни та собівартості продукції на цьому ринку визначається можливість участі у конкурентній боротьбі.

3. Специфіка ринку молока у Запорізькій області полягає у сукупній дії таких основних чинників: питома вага міського населення області становить 76,6%; доходи на одну особу мають найвищі рівні по країні, всупереч тому, що регіон входить у трійку останніх за рівнем споживання молока; область має виражений індустріальний характер; виробництво молока у підприємствах становить лише 13,4% від загальної кількості молока, що виробляється в регіоні; виробництво та споживання молока на одну особу у регіоні нижче, ніж у середньому по Україні; відмінності по районах в цінах реалізації та собівартості обумовлюють наявність різних рівнів рентабельності, конкурентоспроможності; окремі адміністративні райони (Бердянський, Веселівський, Приазовський, Мелітопольський) відіграють важливу роль у виробництві та споживанні молока: більш успішно розвивають виробництво та забезпечують реалізацію молокопродуктів, мають потужні молокозаводи з максимальною концентрацією переробки молока (продукція Веселівського молокозаводу є лідером на російських ринках і має високий експортний потенціал).

4. Визначення співвідношення рівнів виробництва і споживання молока засвідчило суттєві відмінності у часі та серед регіонів України. У минулому рівні споживання молока на одну особу мали слабкий зв'язок з обсягами його виробництва. У теперішній час така залежність є тісною. У 2007 р. коефіцієнт парної кореляції між цими показниками по областях України дорівнював 0,779, а у 1990 р. лише 0,076. У зв'язку з цим сформувалися значні відмінності у рівнях споживання молока в окремих регіонах. Між заробітною платою в окремих регіонах і рівнем споживання молока зв'язок є зворотнім: коефіцієнт парної кореляції між ними -0,603. Низька залежність пояснюється тим, що більше молока споживають області з низьким рівнем доходів.

5. Маркетингове дослідження регіонального ринку молокопродуктів засвідчило, що у структурі виробництва найбільшу питому вагу мають товари, які користуються найбільш сталим попитом у населення, - кефір, молоко, ряжанка; товарна політика провідних молокозаводів відповідає потребам споживачів, про що свідчить високий рівень купівельності молочних продуктів. Проте підприємства не є високоприбутковими і в умовах ринкової економіки потребують впровадження стратегічно нових маркетингових ідей, заснованих на попередньому аналізі регіонального ринку. Виявлено, що завдяки орієнтації на новостворені супер- і гіпермаркети, кооперації з іншими переробними структурами (хлібокомбінат, пекарні, кулінарії) значно розширюється сегмент ринку підприємств, а за рахунок диференціації асортименту, зокрема дитячої продукції, конкурентоспроможність місцевих виробників молокопродуктів може бути підвищена.

6. Можливості цінового механізму використовуються окремими підприємствами у межах адміністративних районів по-різному, і конкурентні переваги у значній мірі обумовлені рівнем використання підприємством можливостей цінового механізму. За період дослідження відбулося у цілому значне підвищення цін реалізації. Але у 2006 р., незважаючи на зростання витрат, ціни реалізації 1 ц молока у порівнянні з 2005 р. знизилися на 12,2%. У 2007 р., значно підвищилися ціни реалізації молока як по Україні, так і в Запорізькій області (по області на 46,2%). Зміна цінової ситуації значно підвищує привабливість галузі для інвесторів. Разом з тим виявлено значну диференціацію цін реалізації, у тому числі по районах. Є райони зі стабільним підвищенням (Чернігівський), є і такі, де спостерігаються цінові коливання (К-Дніпровський, Куйбишевський).

Аналіз динаміки собівартості молокопродуктів за 1996-2007 р.р. показав зростання цього показника, особливо в останні чотири роки. Протягом досліджуваного періоду проявлялася і зворотна тенденція: собівартість мала схильність до зменшення в усіх регіонах в окремі роки, з найбільшою кількістю випадків зменшення у період з 1998 по 2002 р.р.

Запровадження заходів, спрямованих на удосконалення цінового механізму у двох досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, підвищує рентабельність виробництва молока в них відповідно на 13,5 і 17,6 відсоткових пунктів.

7. Апробація різних методичних підходів до визначення показників конкурентоспроможності підприємств засвідчила, що формування конкурентних переваг у значній мірі визначається відмінностями як у в цінах реалізації, так і у собівартості у сукупності. Але дослідженням з'ясовано, що на формування конкурентних переваг у більшій мірі впливає варіація собівартості, ніж цін реалізації. Найбільш оптимальним варіантом є той, що реалізується у підприємствах-лідерах. Кореляційний зв'язок між коефіцієнтами конкурентоспроможності, рентабельності, окупності витрат та собівартістю виявився тісним і зворотнім та між цими коефіцієнтами і ціною - середнім і прямим.

8. Визначення впливу інтенсифікації, спеціалізації, концентрації на результати виробництва засвідчило, що майбутнє галузі молочного скотарства полягає в орієнтації на створення великотоварних підприємств з високим рівнем спеціалізації та всебічною інтенсифікацією виробництва, які сприяють зростанню продуктивності корів в 1,5-2,0 рази і забезпечують прибутковість виробництва. Встановлено, що в досліджуваній групі підприємств регіону підвищення витрат на одну корову дає змогу підвищити рентабельність виробництва молока на 2,7 відсоткових пунктів. Збільшення частки питомої ваги молока в структурі товарної продукції забезпечує зростання рівня рентабельності на 31,4 пункти. А збільшення обсягів виробництва молока в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - на 23,9 відсоткових пунктів. Усі зазначені процеси в міру наростання їх інтенсивності сприяють зростанню ефективності і, отже, формуванню конкурентних переваг підприємств на регіональному ринку молока.

9. Після вступу України до СОТ формування механізму конкурентних переваг підприємств ускладнюється переважно через низьку якість молочної продукції. Дослідження якості молока, яке виробляється і надходить на переробні підприємства Запорізької області та готової продукції засвідчило невідповідність вітчизняним стандартам і тим паче стандартам ЄС. Стратегія формування конкурентних переваг виробників молокопродукції через покращення її якості передбачає удосконалення системи управління якістю - від виробництва сировини до готових продуктів переробки, що супроводжуватиметься державним контролем і підтримкою. Поліпшення якості молока у підприємствах області з І сорту до вищого дозволить збільшити ціну реалізації молока на 12,5%, з ІІ сорту до вищого - на 33,0%, з негатункового до вищого - на 47,0%.

конкурентоспроможність прибутковість ціновий молокопродуктовий

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Плотнікова Т. Л. Тенденції зміни обсягів споживання молока і молокопродуктів в Україні/ Т. Л. Плотнікова// Зб. наук. праць Житомирського НАУ. - 2005. - №3. - С. 138-142

2. Плотнікова Т. Л. Аналіз чинників, що впливають на споживання молока та молокопродуктів в Україні/ Т. Л. Плотнікова// Держава та регіони. - 2005. - Ч.2. - С. 169-175

3. Плотнікова Т. Л. Аналіз розвитку ринку молочної продукції в Запорізькій області/ Т. Л. Плотнікова// Культура народов Причерноморья. - 2005. - №64. - С. 68-71

4. Плотнікова Т. Л. Кризовий стан ринку молока в Україні та шляхи його подолання/ Т. Л. Плотнікова// Економіка АПК. - 2005. - №7. - С. 133-136

5. Краснодєд Т. Л. Основні тенденції у розвитку молочного скотарства Запорізької області та їх вплив на стан галузі/ Т. Л. Краснодєд// Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. - 2006. - №3. - С. 145-149

6. Краснодєд Т. Л. Маркетингові дослідження ринку молокопродуктів/ Т. Л. Краснодєд// Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. - 2006. - №8. - С. 173-177

7. Краснодєд Т. Л. Основні тенденції динаміки споживчих цін на молоко та молочні продукти в Запорізькій області/ Т. Л. Краснодєд// Вісник СНАУ. - 2006.- Випуск 3-4. - С. 145-151

8. Краснодєд Т. Л. Ринок молока і його основні проблеми/ Т. Л. Краснодєд// Экономика Крыма. - 2006. - №16. - С. 71-73

9. Краснодєд Т. Л. Підвищення якості молокопродуктів як чинник прибутковості молокопереробних підприємств Запорізької області/ Т. Л. Краснодєд// Зб. наук. праць УДАУ. - 2007. - №65. - С. 197-203

10. Краснодєд Т. Л. Ресурсний потенціал молокопереробних підприємств Запорізької області/ Т. Л. Краснодєд// Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. - 2007.- №3. - С. 89-94

11. Плотнікова Т. Л. Важелі конкурентної боротьби вітчизняних виробників в молокопереробному підкомплексі/ Т. Л. Плотнікова// Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. "Наукові дослідження - теорія та експеримент "2005". - Полтава: Вид-во ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка, 2005. - Т. 8. - С. 77-79

12. Плотнікова Т. Л. Регіональні аспекти ефективності виробництва молока в Запорізькій області/ Т. Л. Плотнікова// Матеріали VІІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. "Наука і освіта "2005". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 40-43

13. Краснодєд Т. Л. Організаційно-економічний механізм управління маркетинговою діяльністю молокопереробних підприємств в Запорізькій області/ Т. Л. Краснодєд// Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. "Дні науки". - Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. - Т. 1. - С. 226-228

14. Краснодєд Т. Л. Алгоритм управління системою якості молокопродуктів/ Т. Л. Краснодєд// Матеріали ІІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. "Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури". - Харків: ХНТУСГ ім. П. Василенка, 2007. - С. 155-160

15. Краснодєд Т. Л. Спеціалізація та концентрація як чинники підвищення конкурентоспроможності молочних підприємств Запорізької області/ Т. Л. Краснодєд// Матеріали Міжнарод. наук.-практ. конф. "Стратегії розвитку України у глобальному середовищі". - Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, 2007. - Том 1. - С. 120-123

Размещено на Allbest.ru