Економічний механізм регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК: 631.164.23

Спеціальність 08.00.03 -

економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ

Фрунза Світлана Анатоліївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Романюк Михайло Дмитрович, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки, декан економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амосов Олег Юрійович, Харківський національний інститут Національної академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора;

кандидат економічних наук Черненко Світлана Миколаївна, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», старший науковий співробітник відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій.

Захист дисертації відбудеться 14 грудня 2009 р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60

Автореферат розісланий «6» листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук Чукаєва І.К.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аграрна складова національної економіки традиційно відноситься до пріоритетних. Розвиток аграрної сфери, як сукупності галузей народного господарства, економічна діяльність якої спрямована на виробництво, переробку, зберігання і доведення до споживача сільськогосподарської продукції рослинництва й тваринництва на всій території країни, асоціюється зі споживанням мільйонів тонн дизельного палива, автомобільного бензину, мінеральних добрив, десятків мільярдів кіловат-годин електроенергії, експлуатацією десятків тисяч вантажних автомобілів, тракторів, комбайнів різного призначення, іншої техніки, охопленням трудовою діяльністю мільйонів громадян. Аграрною сферою виробництва реалізуються важливі для країни завдання продовольчої безпеки, збереження та рекультивації родючого шару землі - національної цінності країни, виробництва екологічно чистої продукції повсякденного споживання, збереження трудових та культурних традицій українського села.

Проблемність вирішення поставлених перед аграрною сферою виробництва завдань обумовлена, поряд з особливістю її економічного та суспільного призначення, обмеженістю обсягів інвестицій, накопиченням міжгалузевих диспропорцій в цінах на ресурси та виготовлену продукцію, перерозподілом прибутку на користь інших галузей і сфер господарської діяльності, призупиненням процесів відтворення й оновлення матеріально-технічної бази, низькою фондоозброєністю товаровиробників, обмеженістю їх фінансових можливостей.

Зазначене, характеризуючи діючий економічний механізм інноваційного розвитку аграрної сфери національної економіки як неефективний, зумовлює необхідність його удосконалення.

Теоретико-методологічне підґрунтя сучасних уявлень про інвестиційні процеси взагалі та про дію економічних механізмів інвестування закладено у наукових працях не одного покоління зарубіжних та вітчизняних дослідників. Вагомий внесок у розвиток наукової думки в цьому напрямі зробили І.А. Бланк, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, І.І. Лукінов та ін., серед іноземних вчених - Є. Ф. Брігхем, Дж. Бєйтли, У.Ф. Шарп та ін.

Значного внеску до розв'язання проблем розвитку аграрної сфери національної економіки, активізації інвестиційної діяльності, удосконалення відповідного механізму додали вітчизняні науковці - О.Ю. Амосов, С.І. Бандур, Л.М. Борщ, А.П. Гайдуцький, Н.В. Дацій, Л.В. Дейнеко, С.Л. Дусановський, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, А.В. Козаченко, М.Х. Корецький, А.С. Лисецький, А.С. Музиченко, В.А. Лушкін, В.В. Онікієнко, В.П. Рябоконь, П.Т. Саблук , С.М. Черненко та ін.

Незважаючи на широке коло отриманих науковцями фундаментальних результатів, в Україні не створено теоретико-методичних засад функціонування економічного механізму, які б забезпечили ефективне регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки, результатом чого є низька конкурентноздатність вітчизняного аграрного виробництва. Накопичення негативних тенденцій в інвестиційному розвитку аграрної сфери потребує продовження досліджень у зазначеному напрямі. Цим зумовлений вибір теми даного дослідження, її мети, теоретичної та прикладної спрямованості поставлених завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з тематикою науково-дослідних робіт, що проводилися в Кіровоградському національному технічному університеті, зокрема, з темами: «Напрямки удосконалення механізму інвестування аграрного сектору економіки Кіровоградської області» (№ державної реєстрації 0103U004493), при виконанні якої автором розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності механізму інвестування аграрного сектору економіки регіону; «Регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери» (№ державної реєстрації 0108U010442), в межах якої оцінено інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки.

Для досягнення мети були поставлені і розв'язані такі завдання:

поглибити наукові уявлення щодо інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки, його ролі в її інвестиційно-інноваційній модернізації;

оцінити теоретико-методичне забезпечення функціонування економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки та сформувати концептуальні підходи щодо його вдосконалення;

систематизувати та поглибити методичні підходи до оцінки ефективності регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки;

здійснити оцінку ефективності функціонування економічного механізму регулювання інноваційного розвитку аграрної сфери національної економіки; інвестування інноваційний економічний аграрний

здійснити аналіз стану залучення і використання інвестицій в аграрній сфері національної економіки, виявити напрямки та фактори сприяння активізації інноваційної діяльності;

визначити рівень інвестиційної привабливості об'єктів аграрного виробництва, виявити, якою мірою інвестування сприяє інноваційному розвитку аграрної сфери національної економіки;

обґрунтувати напрями вдосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери.

Об'єктом дослідження є процес функціонування економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та прикладних проблем регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки.

Методи дослідження. Методичною базою дисертації є теоретичні напрацювання світової економічної думки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів з питань управління економікою та її складовою - аграрною сферою, інвестування розвитку аграрного виробництва. Методичний апарат дисертації включає комплекс методів теоретичного дослідження та емпіричного аналізу: загальнонаукові (діалектичний, індукції та дедукції, системний, метод порівняння та синтезу) - для з'ясування закономірностей функціонування механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки, взаємодії його складових, напрямів трансформації); економіко-статистичні (порівнянь, динамічних рядів, індексний - для опису зміни даних у часі), економіко-математичного аналізу та моделювання (для оцінки ефективності інвестування аграрної сфери).

Наукова новизна отриманих результатів полягає у такому:

вперше:

виявлено вплив чинників розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема, кількості оброблюваної землі, обсягів внесення мінеральних добрив, забезпеченості технікою, на показник суспільного рівня продуктивності праці, виражений доданою вартістю на одного працюючого, урахування якого системою регулювання інвестиційним розвитком аграрної сфери сприяє досягненню оптимального значення зазначеного показника;

запропоновано та апробовано методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості об'єктів аграрної сфери з використанням показників роботи сільськогосподарських підприємств за формою державного статистичного спостереження № 50 - сг ;

удосконалено:

методичні основи регуляторної політики держави щодо інвестиційного розвитку аграрної сфери, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування механізму регулювання розподілу інвестицій за пріоритетними напрямами;

методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування механізму інвестиційного розвитку об'єктів аграрної сфери, які, на відміну від існуючих, враховують можливі варіації розподілу інвестицій між працею і капіталом (землею, посівним матеріалом тощо), властиві сільськогосподарському виробництву;

отримали подальший розвиток:

теоретичні положення щодо сутності інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки, його ролі в інвестиційно-інноваційній модернізації національної економіки, в основу яких покладено ефективність використання капіталу на відміну від традиційного збільшення обсягів його залучення;

методичні основи аналізу чутливості ефективності функціонування механізму інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки до параметрів, що визначають стан такого розвитку, зокрема, до обсягів інвестування та стратегії розподілу інвестицій між працею й капіталом;

науково-практичні рекомендації щодо оптимального розподілу інвестицій, передбачених для розвитку аграрної сфери, за напрямками витрат, що впливають на обсяги виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати виконаного дослідження створюють методичне підґрунтя для розробки та функціонування ефективного економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки.

Розроблені автором науково-практичні рекомендації щодо регулювання інвестиційних процесів в аграрному секторі економіки регіону використано у практичній діяльності Головного управління агропромислового розвитку Кіровоградської області (довідка № 14-2-57 від 08.12.2008 р.).

Результати дисертаційного дослідження знайшли застосування у Кіровоградському національному технічному університеті в процесі підготовки лекцій та методичного забезпечення навчального процесу з дисциплін «Інвестування«, «Моделі та методи прийняття фінансових рішень», «Гроші та кредит», «Економіка підприємства» (довідка № 19-44/21-2049 від 5.12.08 р. ).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною завершеною науковою працею, в якій викладено результати авторських розробок щодо методології та методики дослідження економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки та напрямів його удосконалення. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Публікації, наведені у списку опублікованих праць, виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Динаміка наукових досліджень-2004» (м. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 р.); V Всеукраїнська науково-практична конференція «Фінансово-економічні проблеми регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.); І Міжнародна науково-практична конференція «Науковий потенціал світу -2004» (Дніпропетровськ, 14-15 листопада 2004 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (м. Дніпропетровськ, 27-28 лютого 2004 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Стан і проблеми трансформації фінансів та економічних регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, 12 травня 2005 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Wykzda cenie і nayka bez granic - 2005» (Premisl-Praha, 19-27 грудня 2005 р.) VIII Міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта - 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); ІІ міжнародна науково-практична конференція «Дні науки - 2006» (м. Дніпропетровськ, 17-28 квітня 2006 р.; Всеукраїнська науково-практична Інтернет - конференція «Наука і життя: українські тенденції, інтеграція в світову наукову думку» (м. Київ, 24-26 травня 2006 р.); ІІ міжнародна науково-практична конференція «Дні науки - 2006» (м. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених, аспірантів та студентів «Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у XXI ст.» (м. Кіровоград, 17-18 квітня 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 одноосібних наукових праць загальним обсягом 6,59 друк. арк. Із загальної кількості наукових праць 12 статей опубліковано у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 270 сторінок комп'ютерного тексту, що включає 16 таблиць та 24 рисунки, з яких 12 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел із 191 найменувань викладено на 18 сторінках, додатки займають 45 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертації “Теоретико-методичні засади регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки” досліджено призначення і роль інвестицій у відтворенні функціональних складових аграрної сфери економіки країни, сформовано поняття, які стосуються інвестиційного розвитку, визначено його місце і роль в інвестиційно-інноваційній модернізації національної економіки, здійснено аналіз теоретико-методичного забезпечення функціонування економічного механізму регулювання інноваційного розвитку аграрної сфери.

Запропоновано авторське бачення дефініцій, які стосуються об'єкта дослідження: термін «інвестиції» запропоновано вживати стосовно вкладення капіталу у всіх його формах (грошовій, акційній, уречевленій, знаннєвій) з метою забезпечення його росту в майбутньому періоді, одержання поточного доходу чи вирішення соціальних завдань; «аграрною сферою національної економіки» названо сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції; «інвестиційним розвитком аграрної сфери» - закономірний процес кількісно-якісних змін, які стосуються аграрної сфери і відбуваються під впливом інвестицій як фінансового стимулятора переходу її стану в нову якість.

Важливим у інвестиційному розвитку аграрної сфери визнано його інноваційний аспект. Розуміння інноваційної діяльності в аграрній сфері як такої, що здійснюється на основі інвестицій, вкладених в аграрне виробництво з метою виконання науково-технічних програм i впровадження нових науково-технічних досягнень, дає підставу розцінювати її як рушійну силу суспільно-економічного розвитку в цілому. Перехід аграрної сфери до інноваційної моделі розвитку змінює мислення, цінності, мотивації, стимули i заохочення для здійснення господарської діяльності - поведінкову парадигму. В такому контексті важливим завданням економічної політики держави в аграрній сфері визнано формування підприємницького середовища для підвищення сприйняття й схильності до інновації зайнятих у цій сфері членів суспільства в цілому i підприємців, зокрема, інвестиційно стимульоване до зміни їх трудової поведінки.

Інвестиційний розвиток аграрної сфери забезпечується функціонуванням механізму у складі: суб'єкт (діюча сила, що осмислено запускає механізм в дію); мета (бажаний результат дії механізму); форма (організаційне оформлення методичного забезпечення); методи (технології процесів досягнення поставленої мети); засоби (сукупність видів та джерел ресурсів, що використовуються для досягнення мети); об'єкти (господарське середовище, економічні явища - все те, на що спрямована дія механізму).

Аналіз методів оцінки ефективності інвестування об'єктів аграрної сфери на відомій методологічній основі (з використанням макромоделі Клейна, моделі інвестицій і q Тобіна, моделі грошової рівноваги IS - LM та інших) виявив необхідність генерування моделі, яка б більшою мірою відображала особливості аграрного сектору національної економіки - наявність капіталу «земля», поняття «урожайність», розподіл інвестицій між капіталом та працею тощо. На основі їх узагальнення запропоновано метод, який передбачає: визначення параметрів виробничої функції об'єкта інвестування AKaLb ; значень абсолютних і вартісних показників капіталу (К, Ck) та праці (L, CL); значень параметрів, що визначають частку інвестицій, спрямованих на збільшення капіталу (), відсоток оподаткування (), відсоток капіталу на повернення інвестицій (k); формування функції (1) для оцінки ефективності інвестування (Е І) та розрахунок її значень за базовими значеннями показників і їх варіацією; прийняття рішення щодо інвестування (І) за результатами аналізу результатів розрахунків.

Е І = ((1-) A (K + I / CK) a ( L + (1-) I / CL) b - K Ck - L CL- (1+k) І ) / ( (1-) A Ka Lb - K Ck - L CL). (1)

На основі запропонованого методу сформовано методичні підходи до оцінювання ефективності функціонування механізму інвестиційного розвитку об'єктів аграрної сфери з урахуванням розподілу інвестицій між працею (робочою силою, знаряддями виробництва тощо) і капіталом (землею, посівним матеріалом тощо).

У другому розділі «Аналіз функціонування економічного механізму регулювання інноваційного розвитку аграрної сфери національної економіки» здійснено оцінку ефективності функціонування досліджуваного економічного механізму, виконано аналіз стану залучення та використання інвестицій в аграрній сфері, оцінено інвестиційну привабливість об'єктів аграрної сфери.

Порівняльні розрахунки, виконані для аграрно розвинутих країн світу (серед них Канада, Німеччина, Франція та інші), обробка статистичних даних, які стосуються взаємозв'язку між продуктивністю сільськогосподарського виробництва як результату інвестування (виражено доданою вартістю на одного працюючого - р, дол. США) та проміжних витрат на ресурсне забезпечення впливових факторів (х - кількість орної землі (га) на душу населення; к - забезпеченість сільського господарства технікою (тракторами) на 100 км2 ораних земель; у - споживання добрив із розрахунку 100 г на га ораних земель), дозволили виявити характерну для всіх цих країн закономірність, представлену формулою (2):

р = 389604x - 93139x2 - 72,12xy - 87,44xk + 73,18y - 0,006y2 - 0,004yk + +32,591k -161735 (R2=0,87) (2)

Аналіз закономірності (2) доводить, що базові значення факторів «х», «к», «у», характерні для вітчизняного сільськогосподарського виробництва, формують розрахункове значення показника продуктивності «р» таким, що визначає Україну як потенційного лідера (за цим показником Україна мала б випереджати переважну більшість країн світу зі списку проаналізованих щонайменше вдвічі). Фактично ж картина принципово інша: Україна поступається практично всім країнам світу, включених до списку для апроксимації (за виключенням Туреччини та Бразилії). Переконливим постає висновок щодо необхідності вирішення принципово важливого для України завдання - віднайдення шляхів суттєвого підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва. Одним із таких обрано та розглянуто регульоване інвестування розвитку аграрної сфери, що вимагає наукового пошуку щодо удосконалення відповідного механізму.

Подібного результату отримано для сільського господарства регіонів України. Засвідчено відсутність чіткої закономірності, яка б підкреслила наявність позитивного ефекту від інвестування аграрної сфери: на прикладі Дніпропетровської та Донецької областей виявлено зменшення ефекту при збільшенні обсягів інвестування, яке не залежить від того, як інвестиції розподіляються між капіталом та працею; на прикладі Волинської області, навпаки, виявлено збільшення такого ефекту, і тим стрімкіше, чим більше інвестиції при їх розподілі припадає на користь праці; на прикладі Житомирської області виявлено наявність межі між розподілом інвестицій на користь праці (порівняно з капіталом) при досягненні якої ефект змінює тенденцію зі спадання на зростання, для інших регіонів України - із зростання на спадання, що свідчить про наявність оптимального значення обсягу інвестицій (для Житомирської області - точки мінімуму, для інших регіонів України - точок максимуму).

Доведено, що першочергово потребують інвестування такі напрямки як: запровадження нових сортів сільгосподарських культур (проблема, з якою мають справу 27% фермерських господарств та 30% сільськогосподарських підприємств); розробка технології сівозмін та правил ротації сільгоспкультур (проблема, яку визнають актуальною від 26% до 46% господарств); боротьба з ерозією ґрунтів (проблема, з якою мають справу 22% сільгоспвиробників); підвищення рівня та якості матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 1 - Розподіл об'єктів сільськогосподарського виробництва на рівні районів Кіровоградської області за їх інвестиційною привабливістю за даними 2008 р.

	Частка об'єктів рослинництва (%)	Частка об'єктів тваринництва(%)
	Інвестиційно привабливих	Нейтрально привабливих	Інвестиційно непривабливих	Інвестиційно привабливих	Нейтрально привабливих	Інвестиційно непривабливих
Олександрійський район	32,0	20,0	48,0	42,9	14,3	42,9
Олександрівський район	75,0	25,0	0,0	14,3	28,6	57,1
Бобринецький район	91,7	8,3	0,0	14,3	14,3	71,4
Гайворонський район	91,7	8,3	0,0	0,0	28,6	71,4
Голованівський район	62,5	12,5	25,0	28,6	14,3	57,1
Добровеличківський район	62,5	25,0	12,5	14,3	14,3	71,4
Долинський район	79,2	20,8	0,0	14,3	14,3	71,4
Знам'янський район	62,5	33,3	4,2	28,6	0,0	71,4
Кіровоградський район	37,5	37,5	25,0	42,9	0,0	57,1
Компаніївський район	58,3	29,2	12,5	42,9	0,0	57,1
Маловисківський район	66,7	29,2	4,2	28,6	14,3	57,1
Новгородківський район	54,2	29,2	16,7	28,6	0,0	71,4
Новоархангельський район	79,2	16,7	4,2	14,3	14,3	71,4
Новомиргородський район	83,3	12,5	4,2	14,3	14,3	71,4
Новоукраїнський район	41,7	29,2	29,2	28,6	28,6	42,9
Вільшанський район	91,7	8,3	0,0	42,9	0,0	57,1
Онуфріївський район	83,3	16,7	0,0	14,3	14,3	71,4
Петрівський район	54,2	20,8	25,0	42,9	0,0	57,1
Світловодський район	87,5	12,5	0,0	14,3	14,3	71,4
Ульянівський район	83,3	16,7	0,0	0,0	28,6	71,4
Устинівський район	70,8	29,2	0,0	14,3	28,6	57,1

Серед джерел інвестування напрямків розвитку аграрної сфери поряд з традиційними (власними коштами підприємств, коштами державного і місцевого бюджетів, населення, іноземних інвесторів) визнано доцільним використовувати: накопичений прибуток, банківські кредити, аванси споживачів сільськогосподарської продукції, амортизаційні відрахування, лізинг, венчурний капітал.

Здійснено оцінку інвестиційної привабливості регіонів країни, яка стосується виробництва продукції рослинництва й тваринництва (всього проаналізовано 26 показників інвестиційної привабливості для кожного з 25 регіонів України з їх градацією на «привабливі», «нейтрально привабливі», «непривабливі»). До першої групи віднесено 12%, другої - 48,2%, третьої - 39,8% усіх регіонів (рослинництво - 16,7%, 59,9%, 23,4%; тваринництво - 9,5%, 39,0%, 51,5% ). Інвестору залишається вузьке поле вибору; мотивувати інвестиційну діяльність мала б держава.

Методику оцінки інвестиційної привабливості апробовано й на рівні районів Кіровоградської області, пристосувавши її до використання даних форми статистичної звітності № 50-сг. Оцінкою охоплено всі райони області, виробництво 24 видів продукції рослинництва, 7 видів продукції тваринництва (результати оцінки представлено таблицею 1).

При оцінюванні інвестиційної привабливості продемонстровано можливості та переваги одно- і двохкритеріальної оцінки: за критерієм «дохідності» та за критеріями «собівартість» - «реалізація». Відмічено, зокрема, що збільшення кількості оцінок об'єктивізує прийняття рішення як інвестором, так і реципієнтом. З урахуванням відміченого, запропоновано методику визначення інвестиційної привабливості для інвестора за матричною моделлю: «вісь Х - ПСЗГ - привабливість стратегічної зони господарювання» - «вісь У - ПвК - позиція в конкуренції» із виділенням достатньої для прийняття рішення кількості кластерів по кожній вісі. Критерій ПСЗГ включає оцінку темпів росту (G), оцінку рентабельності (R), оцінку майбутніх можливостей (Q) та небезпек (N); ПвК - оцінку рівня капіталовкладень (K1), оцінку степені оптимальності діючої стратегії (K2), оцінку потенціалу підприємства (K3):

ПСЗГ = G + R + Q - N, (3)

ПвК = K1 K2 K3, (4)

де K1= (Іф - Ік)/(Іо - Ік); K2 = i / n ; K3 = j / m , , , , - коефіцієнти значимості факторів, що визначаються експертами (+++=1); Іф , Іо , Ік - фактичний оптимальний та критичний об'єми капіталовкладень; i , j - вагові коефіцієнти відповідностей факторів майбутніх стратегій та потенціалів їх діючим значенням (визначаються експертним шляхом); n, m - кількості факторів.

У третьому розділі «Удосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки” сформовано теоретико-методичні рекомендації стосовно мінімізації економічних ризиків при прийнятті рішень щодо інвестиційного розвитку аграрної сфери, урахування адаптаційних можливостей економічного механізму його регулювання, посилення впливу на напрями та динаміку економічних досягнень в аграрній сфері національної економіки.

Виходячи з наявності у сфері аграрного виробництва кількох видів ризиків, які проявляються одночасно, запропоновано для кожної групи показників, які стосуються об'єкта інвестування, формувати нормативне значення ризику, яке має бути враховано при визначенні прибутку, постійних та змінних витрат, операційного, фінансового та підприємницького ризиків.

Дослідження функції (1) вказує на значну чутливість значення ефекту ЕІ від інвестування до параметрів К, Ск, L, СL, а, b, A, , . Результати аналізу чутливості дають підстави стверджувати, що ефект від інвестування об'єктів аграрної сфери визначається не лише обсягами інвестування та прийнятою системою розподілу інвестицій між компонентами, що впливають на кінцевий результат, а й суттєвою мірою самими компонентами та їх комбінованим впливом на результат виробничої діяльності. Такий висновок спростовує уявлення про інвестування як необхідну умову підвищення ефективності аграрного виробництва: не для всіх об'єктів і не завжди можна очікувати на позитивний ефект, що зобов'язує систему господарювання не просто функціонувати, а підтримувати економічний механізм регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери у такому стані, який забезпечував би необхідний позитивний ефект.

Відмічене змушує ставити питання про спроможність механізму адаптуватися до змін, що супроводжують його функціонування та можливість відповідно коригувати управлінські рішення, що стосуються інвестиційного розвитку аграрної сфери. Таке може бути можливим зі створенням повноцінної інформаційної системи як органічної складової економічного механізму регулювання інноваційного розвитку аграрної сфери (рис. 1).

Удосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери зводяться до таких пропозицій. На кожному з етапів обробки інформації мають використовуватися бази даних та банки знань, які стосуються розвитку агарної сфери, цільових орієнтирів, діючих механізмів розвитку тощо. Отримані результати обробки інформації повинні повертатися підприємству (підприємцю) чи інвестору, звідки надходили первинні дані, для прийняття виваженого рішення щодо актуалізації процесу інвестиційної діяльності за адресною ознакою. Одночасно в інформаційних технологіях має бути передбачено створення й підтримку віртуального кіберпростору з об'єктами, що є електронним аналогом реальних об'єктів - віртуальними підприємством, інвестором, зв'язками між ними. Останнє уявляється особливо необхідним для виявлення шляхів підвищення ефективності від прийняття тих чи інших інвестиційних рішень, адже експерименти, які необхідні для виявлення наслідків від прийняття рішень, на реальних об'єктах неможливі, а імітаційне моделювання віртуальних об'єктів у кібернетичному просторі - річ припустима.

Збільшення ефективності досягається не стільки за рахунок автоматизованої обробки даних, скільки за рахунок системного аналізу, імітації впливу прийнятих рішень, прогнозування наслідків на ближню й дальню перспективу, що і є, власне, основною рисою адаптації до умов функціонування досліджуваного механізму. Такі задачі мають бути підтримані засобами математичного (імітаційного) моделювання, експертним оцінюванням ситуацій, прогнозуванням та прийняттям науково обґрунтованих рішень.

З метою підтвердження відміченої тези, використовуючи дані, представлені формою № 50-сг, отримано залежності, які стосуються повної собівартості виробництва продукції рослинництва (3) та тваринництва (4)

zb=0,183na 0,074md 0,135np 0,207ps 0,019rm 0,144op 0,288am 0,016sz -0,067iv -0,150 (3)

pv = 1,416km 0,933np 0,048ps - 0,017rm -0,051op 0,163am 0,007sz - 0,045 (4)

для сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області, де zb - збір урожаю (тис. ц), na - витрати на насіння та посадковий матеріал (тис. грн.), md - витрати на забезпечення мінеральними добривами (тис. грн.), np - витрати на забезпечення нафтопродуктами (тис. грн.), ps - оплата послуг сторонніх організацій (тис. грн.), rm - решта матеріальних витрат (тис. грн.), op - витрати на пряму оплату праці (тис. грн), am - амортизація (тис. грн.), sz - витрати на соціальні заходи (тис. грн), iv - інші нематеріальні витрати (тис. грн.), pv - приріст ваги (г), km - витрати на забезпечення кормами (тис. грн.). На їх основі моделюються ситуації, які стосуються можливих обсягів виробництва, оцінюється в поточних чи прогнозних цінах можливий зиск від інвестування тих чи інших напрямків розвитку цих секторів аграрної сфери.

Вагомою складовою «спонукальних» механізмів, яка поки що використовується неповною мірою, визнано можливість приймати рішення, наділені властивістю оптимальності. Йдеться про те, що інвестування виробництва сільськогосподарської продукції передбачає вкладання виділених для цього ресурсів, оцінених величиною І, за витратними статтями собівартості виробництва так, що b1I + b2I + b3I + … = I, де b1, b2, b3,… - відповідні коефіцієнти, використані при розподілі інвестицій за витратними статтями собівартості 1,2,3....

Якщо витратна стаття собівартості ( j ) передбачає використання відповідного ресурсу обсягом R j, то при його вартості V j повинно виконуватися співвідношення Rj = bj / Vj I. З іншого боку, вироблена в обсязі S продукція, маючи свою вартість V0, оцінюється величиною V0S. Інвестору має бути повернено (1 + m) I капіталу, інша частина - V0S - (1 + m) I - складає для виробника його прибуток, який мав би бути максимізований. Таким чином, якщо відомо залежність обсягу виробництва продукції S від витратних статей собівартості S = f (R1, R2, …), матимемо справу з критерієм оптимізації виду V0 f (R1, R2, …) - (1 + m) I max, керуючись яким (та відомими методами оптимізації), отримуємо можливість знайти оптимальне значення обсягу інвестицій (І), а з тим, і розподіл за статтями витрат bjI, де j = 1,2,3,…

Виконані на цій основі розрахунки та отримані результати (таблиця 2) засвідчують наявність дисбалансу щодо використання наявних інвестицій і їх оптимальних значень, який спостерігається на прикладі проаналізованих у даній роботі об'єктів. Для одних із них (таких 13 із 21-го районів Кіровоградської області) інвестовано суттєво менші обсяги від оптимальних значень, для інших - дещо більші (таких 8 районів). Загальний дисбаланс лише на виробництві пшениці складає по всіх районах Кіровоградській області 146898 тис. грн. За нашими підрахунками, недовикористання переваг оптимізації позбавляє райони отримання суттєвого додаткового прибутку: «недобір» урожаю пшениці лише за цим показником склав по області у 2008 р. майже третину - близько 3000 тис. ц. при зібраних 9608 тис. ц.



ВИСНОВКИ

Результатом виконаного дослідження є теоретичне узагальнення та нове розв'язання завдань, обумовлених протиріччям між потенційними можливостями економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки та фактичним станом такого розвитку. Обґрунтовано теоретико-методичні засади регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки, сформовано пропозиції щодо удосконалення передбаченого для цього економічного механізму. За результатами дослідження зроблено такі висновки.

1. Стан розвитку аграрної сфери економіки України, непривабливий інвестиційний клімат для складного й ризикового за природою аграрного виробництва, потребують пошуку нових джерел інвестування, форм та способів залучення інвестицій, ефективного їх використання. Нагально необхідним є пошук шляхів удосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери. Сформовані в роботі результати доводять можливість підвищення ефективності функціонування такого механізму.

2. Виходячи з неоднозначності трактування низки понять, які стосуються об'єкта дослідження, відмічено потребу в їх уніфікації. Запропоновано: «аграрною сферою» називати «сукупність галузей національно господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції»; “інвестиційним розвитком аграрної сфери” - “закономірний процес кількісно-якісних змін, які стосуються аграрної сфери національної економіки і відбуваються під впливом інвестицій як фінансового стимулятора переходу її стану у нову якість”. Діючий економічний механізм інвестиційного розвитку аграрної сфери запропоновано доповнити блоками мотиваційного, ресурсного, правового, методичного та організаційного забезпечення з відповідно розробленими структурою та схемою регулювання.

3. Виявлено залежність між результатом інвестування, який виражено показником валової доданої вартості, та розподілом обсягів інвестицій на підтримку чинників, що забезпечують розвиток сільськогосподарського виробництва (орної землі, мінеральних добрив, техніки), спільну для аграрних сфер економік різних країн світу. Її використання забезпечує інвестора інформацією щодо переваг підтримки тих чи інших чинників розвитку (або їх комбінації) в тій чи іншій країні для бажаного напрямку зміни рівня валової доданої вартості та її величини.

4. Запропоновано авторську методику оцінки ефективності функціонування економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери, яка, на відміну від відомих, враховує характерний для сільськогосподарського виробництва розподіл інвестицій між капіталом та працею, дозволяючи не лише здійснювати саму оцінку, а й виявляти умови, за яких ефект від інвестування в цілому та прийнятої схеми розподілу може стати оптимальним.

5. На прикладі об'єктів рослинництва аграрної сфери Кіровоградської області встановлено зв'язок між величиною витрат, які потрібні для організації виробництва сільськогосподарської продукції, та витратами за напрямками його ресурсного забезпечення (насінням і посадковим матеріалом, мінеральними добривами тощо). Конкретизуючи концептуальне уявлення про наявність такого зв'язку, це дає можливість визначитися з впливом кожної складової витрат на розмір потрібних для цього обсягами інвестицій.

6. Модифіковано та апробовано метод рейтингової оцінки інвестиційної привабливості об'єктів аграрної сфери, наділений здатністю формувати результат за одним або двома критеріями одночасно: «дохідність» або «собівартість» - «реалізація». Результати оцінки, які здійснені для регіонів України та районів Кіровоградської області, забезпечують інвестора важливою для прийняття ним виваженого рішення інформацією щодо привабливості виробництва того чи іншого виду продукції як рослинництва, так і тваринництва.

7. Виокремлено шляхи підвищення ефективності функціонування економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери, серед яких до важливих, з наукової точки зору, та перспективних віднесено: урахування ризиків при прийнятті інвестиційних рішень; використання адаптаційних можливостей дослідженого механізму стосовно пристосування до мінливих умов його функціонування; урахування особливостей регулюючого впливу дослідженого механізму на розвиток об'єктів аграрної сфери.

8. Необхідність адаптації економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери до змінних умов його функціонування, відмічена в процесі дослідження, зумовлюється потребою урахування чутливості критерію оцінки ефективності його функціонування до параметрів, якими він визначається. Доведено, що відхилення параметрів від їх усталеного значення або зміна стратегії розподілу інвестицій між працею й капіталом може привести до принципово різних результатів - від позитивних до негативних, що має нівелюватися здатністю дослідженого механізму оперативно реагувати на зміни, що складаються в середовищі його функціонування.

9. Залежність результату функціонування механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери від повноти, точності, достовірності та своєчасності надання інформації, необхідної для його формування, робить нагальним створення для нього відповідної інформаційної системи. Пропонована схема такої системи, включаючи поряд з традиційними блоками підсистему для формування і функціонування віртуальної аграрної сфери, наділяє її можливістю моделювати реальні ситуації, оцінювати наслідки від прийняття інвестиційних рішень, обирати кращий сценарій розвитку аграрної сфери в цілому чи її окремих об'єктів.

10.Моделювання ситуацій, що стосуються аграрної сфери, здійснене на прикладах розвитку рослинництва і тваринництва сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області, виявило принципову можливість аналізувати динаміку показників, що визначають результати розвитку, та приймати виважені рішення щодо впливу на їх зміну в потрібному для інвестора напрямку.

11.Ефективність використання можливостей економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки може бути суттєво підвищена шляхом оптимізації рішень щодо обсягів інвестицій, які необхідні для розвитку аграрної сфери, та їх розподілу за окремими напрямками. Виконані розрахунки показали, що за результатами розвитку сільськогосподарських підприємств Кіровоградської області впродовж року лише за рахунок оптимізації рішень щодо обсягів інвестицій можна було «добрати» до зібраних 9608 тис. ц. пшениці додатково ще майже третину цього обсягу - близько 3000 тис. ц.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Фрунза С.А. Контури стратегії нагромадження та мобілізації інвестиційного потенціалу агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Вісник ХНАУ №8 Серія “Економіка АПК і природокористування “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора”, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва - Харків. - 2004. - С. 323-328 с. (0,36 д.а.).

2. Фрунза С.А. Методологічні аспекти формування й реалізації регіональної стратегії розвитку агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. / Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 1. - Вип. 198. - С. 61- 66. (0,35 д.а).

3. Фрунза С.А. Стратегія інвестування агропромислового комплексу: оцінка інвестиційної привабливості / С.А. Фрунза // Економіка: проблеми теорії та практики : Зб. наук. пр. / Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2004. - Т. 5. - Вип.189. - С. 1450-1456. (0,41 д.а).

4. Фрунза С.А. Стратегічні напрями інвестування агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр. Подільської держ. аграрно-технічн. академії. - Кам'янець - Подільск, 2004. - Т. 2. - Вип. 12. - С. 146-148. (0,2 д.а).

5. Фрунза С.А. Інформаційна підтримка інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств / С.А. Фрунза // Науковий журнал: Вісник. - Хмельницьке, ХНУ, 2005. - Т. 2. - № 3. - С. 87-89. (0,18 д.а.).

6. Фрунза С.А. Шляхи підвищення ефективності інвестиційного процесу в агро бізнесі / С.А. Фрунза // Економіка : проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 205. Том ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С. 941-947. (0,45 д.а.).

7. Фрунза С.А. Основні заходи для створення в регіоні сприятливого інвестиційного клімату АПК / С.А. Фрунза // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Наук. зб.. Випуск ІІ / За ред. І.Г. Ткачук. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. - С. 102-107. (0,33 д.а.).

8. Фрунза С.А. Формування системи фінансового забезпечення інвестування інноваційного розвитку сфери АПК / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр.: Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2005. - Т. 5. - Вип. 207. - С. 804-811. (0,62 д.а.).

9. Фрунза С.А. Залучення прямих іноземних інвестицій у переробну сферу АПК / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр.: Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 2. - Вип. 211. - С. 334-341. (0,63 д.а.).

10. Фрунза С.А. Лізинг як засіб фінансової підтримки агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр.: Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 3. - Вип. 215. - С. 846-852. (0,41 д.а.).

11. Фрунза С.А. Удосконалення інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційної підтримки об'єктів агропромислової сфери / С.А. Фрунза // Наукові праці національного технічного університету: Економічні науки, вип. 13. - Кіровоград: КНТУ, 2008. - C. 271-274. (0,26 д.а.).

12. Фрунза С.А. Методичні основи оцінки економічного ризику аграрного виробництва / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр. - № 22/2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С. 33-38. (0,45 д.а.).

13. Статті у інших наукових виданнях:

14. Фрунза С.А. Реалізація інвестиційних проектів АПК / С.А. Фрунза // Динаміка наукових досліджень - 2004 : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 21-30 червня 2004 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2004. - Т. 50. - С. 76-79. (0,2 д.а.).

15. Фрунза С.А. Фондовий ринок як механізм залучення інвестицій у розвиток АПК / С.А. Фрунза // Науковий потенціал світу - 2004: 1 міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 листопада, 2004 р.: тези доп. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2004. - Т. 12: Інвестиційна діяльність та фондові ринки. - С. 34-37. (0,17 д.а.).

16. Фрунза С.А. Методологічні аспекти формування й реалізації регіональної стратегії агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. «Фінансово-економічні проблеми розвитку України». - Том ІІІ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 196-197. (0,05 д.а.).

17. Фрунза С.А. Роль інвестування у розвитку регіональних економічних систем / С.А. Фрунза // Стан і проблеми трансформації фінансів та економічних регіонів у перехідний період: ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 12 травня, 2005 р.: тези доп. - Хмельницьке, 2005. - С. 382-385. (0,18 д.а.).

18. Фрунза С.А. Стратегія інвестування агропромислового комплексу: оцінка інвестиційної привабливості / С.А. Фрунза // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Інвестиції стратегії сталого розвитку». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 27-28 лютого 2004 року. - Т. 2. - 2004. - С. 159-161. (0,08 д.а.).

19. Фрунза С.А. Джерела формування інвестицій агропромислового комплексу / С.А. Фрунза // Wykzda cenie i nauka bez granic - 2005: ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-27 грудня, 2005 р.: тези доп. - Premysl-Praha, 2005. - С.71-73. (0,12 д.а.).

20. Фрунза С.А. Формування державного механізму управління інвестиційним процесом в АПК / С.А. Фрунза // Матеріали VII міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта 2005». - Том. 92. Економіка АПК. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 7-21 лютого 2005 р.. - С. 67-69 (0,11 д.а.).

21. Фрунза С.А. Місцеві фінанси як інструмент економічного зростання інвестицій аграрного ринку / С.А. Фрунза // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні наукові дослідження 2006». - Том 31. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 53-58. (0,35 д.а.).

22. Фрунза С.А. Інвестиційні ризики та форма їх страхування в сільському господарстві / С.А. Фрунза // Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., 24-26 травня 2006 р.: тези доп. - Київ, 2006. - С. 15-18. (0,27 д.а.).

23. Фрунза С.А. Кредитування інвестиційної діяльності агропромислових підприємств Кіровоградського регіону / С.А. Фрунза // Дні науки - 2006: ІІ міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 5 : Економічні науки. - С. 12-14. (0,12 д.а.).

24. Фрунза С.А Джерела зростання інвестиційної привабливості підприємств АПК / С.А. Фрунза // Резерви підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій у ХХІ столітті // Тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та студентів. - Кіровоград: КНТУ, 17-18 квітня 2008 р.. - С. 46-48. (0,08 д.а.).

25. Фрунза С.А. Механізм взаємодії держави з корпоративними структурами у національній інноваційній системі / С.А. Фрунза // Зб. наук. пр. // Кафедра економіки та організації виробництва КНТУ. - Кіровоград: КОД, 2009. - С. 93-96. (0,35 д.а.).



АНОТАЦІЯ

Фрунза С.А. Економічний механізм регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством - Рада по вивченню продуктивних сил, Київ, 2009.

Дисертація присвячена розробці шляхів удосконалення економічного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки України.

У роботі досліджено теоретико-методологічні підходи до регулювання інвестиційної діяльності аграрної сфери, визначено цілі, принципи та функції держави при формуванні інвестиційного середовища та, зокрема, інвестиційного механізму, що в ньому функціонує.

Здійснено аналіз стану інвестиційного розвитку аграрної сфери України, виявлено фактори, що стримують ефективну дію інвестиційного механізму.

Визначено потреби аграрної сфери економіки України у власних та запозичених інвестиціях, виявлено, систематизовано та узагальнено фактори інвестиційної привабливості підприємств аграрної сфери.

Розроблено теоретико-методичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування інвестиційного механізму регулювання інвестиційного розвитку аграрної сфери економіки України.

Ключеві слова: економіка, інвестиції, аграрна сфера, інвестиційна привабливість, механізм, регулювання, розвиток.



АННОТАЦИЯ

Фрунза С.А. Экономический механизм регулирования инвестиционного развития аграрной сферы экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена разработке путей усовершенствования экономического механизма регулирования инвестиционного развития аграрной сферы экономики Украины.

В диссертации исследованы теоретико-методические подходы к регулированию инвестиционной деятельности аграрной сферы, определению целей, принципов и функций государства при формировании инвестиционной среды в целом и механизма регулирования инвестиционного развития, что в ней функционирует, в частности.

В работе препредложена авторская методика регулирования инвестиционной деятельности предприятий аграрной сферы, предполагающая повышение эффективности вложения капитала в развитие сельськохозяйственного производства вместо простого наращивания объемов инвестиций.

Осуществлен анализ инвестиционного развития аграрной сферы Украины, выявлены факторы, влияющие на эффективность функционирования действующего инвестиционного механизма, определена потребность аграрной сферы в собственных та заимствованных инвестициях, оценена инвестиционная привлекательность аграрной сферы национальной экономики как на региональном уровне, так на уровне отдельных групп сельськохозяйственных предприятий, разработаны предложения по повышению эффективности экономического механизма инвестиционного развития аграрной сферы экономики Украины.

В процессе исследования получило дальнейшее развитие понятие инвестиций, под которыми предложено понимать вложение капитала с целью обеспечение его приумножения в будущем, получение дохода или решения социальных задач. Получило развитие положение относительно информационного обеспечения деятельности инвестиционного механизма развития аграрной сферы экономики Украины, сформированы предложения относительно усовершенствования этого механизма в направлении повышения эффективности с учетом факторов риска.

Предложенные в работе теоретико-методические рекомендации относительно усовершенствования экономического механизма инвестиционного развития аграрной сферы исходят из предположения о необходимоти при формировании регулирующих воздействий учитывать риски, характерные для сельскохозяйственного производства, а также использовать возможности механизма адаптироваться к изменяемым условиям функционирования.

Полученные результаты могут стать основой для оценки эффективности функционирования экономического механизма инвестиционного развития аграрной сферы экономики, действующего на уровне страны, региона, сельськохозяйственного предприятия, а также для формирования теоретико-методических рекомендаций по его совершенствованию.

Ключевые слова: экономика, инвестиции, аграрная сфера, инвестиционная привлекательность, механизм, регулирование, развитие.



ANNOTATION

Frunza S.A. Economic mechanism of regulation of investment development of agrarian sphere of economy. - Manuscript.

Dissertation for the degree of an economic science candidate, speciality 08.00.03 - Economics and management of national economy. - Council for studying the productive forces of Ukraine, NAS of Ukraine. Kiev, 2009.

The dissertation is devoted to the search of the ways of the improving of the economic mechanism of the regulation of investment development of the agrarian sphere of Ukrainian economy. There are formulated and solved the tasks of the analysis and systematization of theoretical and methodological approaches to the regulation of investment activity of the meaning sphere, to the determination of the goals, principles and functions of the state in the formation of the investment environment and in particular of the investment mechanism, which is functioning in it. Has been executed the analysis of the modern state of the investment development of the agrarian sphere of Ukraine, have been found out the factors, which restrain the effective action of the investment mechanism. Have been found out the necessities of the agrarian sector of the Ukrainian economy in own and adopted investments, have been found, have been systemized and have been generalized the factors of the investment attractiveness of enterprises of the agrarian sphere. Have been worked out the proposals about the increase of the effectiveness of the investment mechanism of the regulation of the investment development of the agrarian sphere of the Ukrainian economy.

...