Напрями формування та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Гура Анатолій Минович

Біла Церква - 2009

Анотація

Гура А.М. Напрями формування та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2009 р.

У дисертації поглиблено наукові засади розуміння сутності, структури, особливостей формування та використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств в умовах ринкового механізму господарювання, багатоукладності економіки на селі, повільного впровадження інновацій та нестійкого фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств. Визначена категорія ресурсної збалансованості як основоположної при формуванні розмірів сільськогосподарських підприємств та ефективності їх розвитку. Особлива увага приділена обґрунтуванню та поглибленню методики оцінки структуроутворювальних елементів ресурсного потенціалу з урахуванням екологічної складової їхнього розвитку.

Здійснена всебічна оцінка ресурсного потенціалу у взаємозв'язку з ефективністю функціонування сільськогосподарських підприємств Київської області. Виявлені основні проблеми та тенденції ресурсокористування. Обґрунтовані шляхи раціонального використання земельних ресурсів з урахуванням родючості ґрунтів, підвищення продуктивності праці, інноваційно-інвестиційного механізму ефективного ресурсокористування.

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, ресурсний потенціал, екологічні чинники, земельні ресурси, грошова оцінка, основні виробничі засоби, сукупний дохід, трудові ресурси, продуктивність праці, моніторинг, управління.

Аннотация

Гура А.М. Направления формирования и эффективного использования ресурсного потенциала аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК).

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и научно-прикладных проблем формирования и эффективного использования ресурсного потенциала аграрных предприятий региона. Освещены теоретические аспекты эколого-экономической сущности ресурсного потенциала, ресурсной сбалансированности как критериев оптимального размера сельскохозяйственных предприятий, методические принципы оценки ресурсного потенциала, выделена совокупность основных факторов, влияющих на размеры производства.

Определено, что основным путем обеспечения устойчивого аграрного сектора является экологизация сельскохозяйственного производства и эффективного использования производственных ресурсов предприятиями отрасли. Экологизация сельского хозяйства способствует эколого-экономической уравновешенности посредством смещения акцентов в отношении товаропроизводителя и природной среды с неограниченного ресурсопользования на актуальное в условиях техногенной нагрузки ресурсосбережение. Рациональное использование ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий и формирование экологически ориентированной системы управления регионом определены как основные направления экологизации аграрного сектора.

Для обеспечения эффективного использования ресурсного потенциала аграрного сектора и мониторинга этого процесса необходима количественная оценка ресурсов отрасли. В процессе исследования осуществлена стоимостная оценка ресурсного потенциала сельскохозяйственных предприятий Киевской области, определены факторы, влияющие на нее.

В работе дана экономико-экологическая характеристика природных, трудовых и материально-технических ресурсов аграрного сектора региона. Исследован уровень освоенности и экологического состояния природных ресурсов, техногенная нагрузка на земельный потенциал. Проведен анализ эффективности использования экономических ресурсов отрасли, выявлены резервы ее повышения.

Рассматриваются причины ухудшения демографической ситуации на селе, сокращение трудовых ресурсов, увеличение количества безработных. Установлено, что такие изменения трудовых ресурсов не сопровождаются увеличением количества сельскохозяйственной техники и научно-техническим прогрессом. Производство валовой продукции в расчете на 100 га сельскохозяйственных угодий и одного работающего постепенно уменьшается.

Системный анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий позволил обосновать основные направления повышения эффективности и использования ресурсного потенциала. К ним относится рационализация сельскохозяйственных угодий, повышения уровня производительности труда, укрепления материально-технической базы.

На основе данных мониторинга «Экологический паспорт поля» и программы «Экологический аудит почв» методика расчета компенсации убытка от снижения параметров плодородия почв и компенсации затрат, которые необходимо возместить землепользователям в случае ухудшения количественных характеристик и свойств почв.

Ключевые слова: сельскохозяйственные предприятия, ресурсный потенциал, земельные ресурсы, экологические факторы, основные производственные средства, денежная оценка, трудовые ресурсы, совокупный доход, производительность труда, мониторинг, управление.

Summary

Gura A.M. Directions of forming and efficient applying the resource potential of agrarian enterprises. - Manuscript.

Dissertation for a degree of candidate of Economics sciences in 08.00.04 specialty - Economics and Enterprise Management (Economics of agriculture and AIC). - Bila Tserkva National Agrarian University. - Bila Tserkva, 2009.

The dissertation deals with a profound scientific realizing the nature, structure and peculiarities of forming and applying the resource potential of agrarian enterprises under the market mechanism of economics, multistructural economics in the rural areas, slow implementing innovations and unsteady financial economic situation in agricultural enterprises.

We have defined the category of resource balance as a main one in forming the size of agricultural enterprises. Special attention was paid to groundation and substantiation of the methods of estimating the structural elements of a resource potential considering the ecological component of their development.

We have done the fundamental estimation of the resource potential in its interconnection with the efficiency of agricultural enterprises of Kyiv region functioning. We have defined the main problems and tendencies of resource use and grounded the ways of efficient use of land resources considering productivity of land, soils, mechanism of efficient mechanism of resource use.

Key words: agrarian enterprises, resources potential, land resources, ecological factors, money estimation, main production means, total revenue, labour resources, labour productivity, monitoring, management.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах дефіциту фінансових, матеріально-виробничих та енергетичних ресурсів як у глобальному, так і національному вимірі, ефективний розвиток аграрних підприємств України має відбуватися насамперед на засадах раціонального використання природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів кожного регіону для забезпечення достатньої кількості продовольчої продукції та нарощування експортного потенціалу.

З урахуванням загальної потреби удосконалення виробництва агропромислової продукції, зростає його значення раціонального розміщення, зональної, регіональної та господарської спеціалізації і концентрації. Вони є важливими чинниками підвищення ефективної діяльності нових організаційно-правових форм господарювання, адаптації до регіональних біокліматичних, демографічних та соціально-економічних умов, ринкового середовища.

Проблеми ефективного використання різних видів ресурсів в аграрному виробництві знайшли своє відображення в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, О.А. Бугуцького, О.М. Варченко, П.І. Гайдуцького, М.В. Гладія, А.С. Даниленка, Б.М. Данилишина, Д.Ф. Крисанова, І.І. Лукінова, В.П. Март'янова, Б.Й. Пасхавера, Г.М. Підлі-сецького, П.Т. Саблука, В.М. Трегобчука, О.В. Ульянченка, М.М. Федорова, В.Й. Шияна, О.М. Шпичака та ін.

Проте на сучасному етапі формування раціонального ресурсного потенціалу та забезпечення його ефективного використання повинно ґрунтуватися на засадах раціонального природокористування та ресурсозбереження.. Нині розв'язання цього питання ускладнюється наявністю різних форм власності та господарювання в аграрній сфері економіки, незавершеністю земельної реформи, відсутністю раціонального поєднання державного та ринкового регулювання ринку аграрної продукції. Все більшої уваги дослідників потребують завдання уточнення змісту, принципів формування та методичних засад оцінки ресурсного потенціалу; визначення проблем та тенденцій ресурсозбереження в аграрному виробництві; досягнення екологічної безпеки; підвищення продуктивності праці на основі факторів інтенсифікації; удосконалення інвестиційного забезпечення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетних наукових тем економічного факультету Білоцерківського національного аграрного університету № 1/32 від 04.09.2006 р. „Формування механізму запобігання втратам АПК в умовах функціонування вільної економічної зони: „ЄС - Україна” (номер державної реєстрації 0106U009620) та № 1/40 від 01.06.2007р. „Аналіз конкурентоспроможності продукції АПК на світових ринках (з аналізом світових ринків)” (номер державної реєстрації 0107U005802). У межах дослідження автором обґрунтовано засоби раціонального використання і відновлення земельних ресурсів та напрями ефективного використання трудових ресурсів і підвищення продуктивності праці в аграрних формуваннях.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових засад та практичних рекомендацій формування і раціонального та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств.

Відповідно до поставленої мети вирішувалася такі завдання:

· уточнення сутності та структури ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

· обґрунтування ресурсної збалансованості як критерію ефективності аграрних підприємств;

· удосконалення методичних підходів оцінювання ресурсного потенціалу аграрних формувань;

· аналіз та оцінка використання сукупного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

· визначення основних проблем ресурсоощадного ведення аграрного виробництва та напрямів їх вирішення;

· обґрунтування системи ефективного використання та відновлення сільськогосподарських земель за допомогою економічних важелів;

· розробка науково-практичних засад раціонального використання трудових ресурсів в умовах економічної кризи;

· удосконалення інвестиційного забезпечення ресурсного потенціалу аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси формування та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних засад формування та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання економічних явищ, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики використання ресурсів в аграрній сфері економіки, законодавчі й нормативні акти України, аналітичні та статистичні матеріали Державного комітету статистики, Державного комітету земельних ресурсів України, Статистичного управління у Київській області, матеріали річної звітності сільськогосподарських підприємств.

У процесі дослідження застосовано такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану використання виробничих ресурсів у сільському господарстві), монографічний (вдосконалення методів еколого-економічної оцінки земельних ресурсів), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка організаційно-економічного механізму раціонального ресурсокористування та його інвестування) інші.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

· визначено зв'язок між ресурсною збалансованістю, розмірами та ефективністю функціонування різних типів сільськогосподарських підприємств через процеси насичення та заміщення ресурсів;

удосконалено:

· організацію моніторингу якості сільськогосподарських земель через взаємоузгоджене ведення та використання «Екологічного паспорта поля» та програми «Екологічний аудит ґрунтів»;

· методичні засади оцінювання впливу екологічних складників на вартість ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств через розрахунок відповідних кількісних коефіцієнтів впливу виробництва на навколишнє середовище;

набули подальшого розвитку:

· економічні засади раціонального використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання через розрахунок витрат на природоохоронні заходи та їх компенсацію;

· вартісна оцінка структуроутворюючих елементів ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі застосування коригувальних коефіцієнтів, що враховують їх фондові аналоги.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні їх у практичну діяльність суб'єктів господарювання досліджуваного регіону, що сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу. Окремі положення дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування. Пропозиції щодо підвищення еколого-економічної ефективності використання потенціалу, що включає систему заходів з екологобезпечного використання земель сільськогосподарського призначення, яке сприятиме відтворенню родючості грунтів, забезпеченню потреб населення в якісній та екологобезпечній сільськогосподарській продукції, використані Управлінням агропромислового розвитку Білоцерківської райдержадміністрації (довідка №287 від 18.09.2009 р.).

Авторські доробки впроваджено Управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області, які стосуються удосконалення механізму відтворення природних ресурсів аграрної сфери в регіоні, регулювання природо-охоронних систем землеробства (довідка №02-117 від 22.09.2009 р.).

Використану методику розрахунку витрат на відновлення родючості грунтів та коригування вартості основних виробничих засобів, враховуючи коефіцієнт впливу виробництва (технології) на довкілля, пропозиції щодо розміру економічного стимулювання за підвищення агроекологічної оцінки земельних угідь, застосування штрафних санкцій за її зниження у ТОВ «Агрофірма Дім» Білоцерківського району (довідка №63 від 25.10.2009 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Білоцерківського національного аграрного університету при викладанні таких дисциплін «Економіка природокористування», «Економіка підприємства», «Організація виробництва в аграрних формуваннях» (довідка №415/3 від 2 жовтня 2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Одержані наукові результати дослідження є особистими розробками автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, викладені у дисертаційній роботі, були оприлюднені й обговорені на таких науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції „Реформування вищої аграрної освіти на шляху до Європейської інтеграції”(м. Біла Церква, БДАУ, 10-12 вересня 2003 р.), науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень у контексті створення єдиного економічного простору країн СНД - 2003” (м. Біла Церква, БДАУ, 3-7 листопада 2003 р.), науково-практичній конференції з проблем сучасного соціально-економічного розвитку АПК (м. Біла Церква, БДАУ, 20-22 жовтня 2004 р.), науково-практичній конференції „Проблеми сучасного соціально-економічного розвитку АПК України” (м. Біла Церква, БДАУ, 21 листопада 2005 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум - 2006” (м. Суми, СНАУ, 25-29 вересня 2006 р.), регіональній науково-практичній конференції „Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК”( м. Біла Церква, БДАУ, 23-25 листопада 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, ХНАУТСГ, 1-2 березня 2007 р.), регіональній науково-практичній конференції „Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК” (м. Біла Церква, БДАУ, 14-15 листопада 2007 р.), VI Державній науково-практичній конференції «Аграрна наука - виробництву: проблеми економічного розвитку АПК” (м.Біла Церква, БНАУ, 12-13 листопада 2008р.), I Міжнародній науково-практичній конференції «Напрями забезпечення сталого розвитку аграрного сектора» (м.Біла Церква, БНАУ, 16-17 червня 2009р.). Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 9 статтях у збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, з них 5 -у наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 2,65 друк. арк. Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації 185 сторінки, з них основного тексту 164 сторінок комп'ютерного тексту.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність, мету, завдання, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дисертації.

У першому розділі «Ресурсний потенціал аграрних підприємств: сутність, структура, принципи формування та оцінка» розкрито еколого-економічну сутність ресурсного потенціалу, визначено ресурсну збалансованість як критерій оптимального розміру сільськогосподарських підприємств, обґрунтовано методичні засади оцінювання ресурсного потенціалу.

Важливість категорії «ресурсний потенціал сільського господарства», що утвердилася у науковій літературі в 70-х роках ХХ ст., зумовлена необхідністю розв'язання проблеми більш тісного узгодження наявних ресурсів і кінцевих результатів господарювання. Значення ресурсного потенціалу зростає у зв'язку з необхідністю забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств, підвищенні продуктивності праці та якості продукції на основі техніко-технологічного переоснащення, формування еколого безпечного аграрного землекористування.

Сьогодні застосовується ряд термінів для позначення прояву зв'язку між складовими ресурсного потенціалу: виробничі можливості, об'єктивні умови виробництва, економічний, агроресурсний, виробничий потенціал та ін. На нашу думку, економічний потенціал є узагальненим поняттям, тому що він охоплює увесь процес відтворення, його матеріально-технічну основу, який залежить від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Здатність сільськогосподарських підприємств виробляти продукцію залежить від рівня їх сукупної забезпеченості ресурсами. Однак ця здатність може бути реалізована частково або повністю, що залежить від виробничої ситуації. Реалізація можливостей будь-якого господарства залежить насамперед від обсягу та якісного стану складових ресурсного потенціалу, які побічно проектуються на формування раціональних розмірів аграрних.

Ресурсний потенціал доцільно розглядати як результат розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а також як складову економічного потенціалу. Основними структурними елементами потенціалу аграрних підприємств є земельні, трудові та матеріальні ресурси, наявність яких у нинішніх умовах господарювання у переважної більшості підприємств є в недостатній кількості та недосконалій якісній структурі.

Економічний зміст ресурсного потенціалу можна визначити як матеріальну умову для розширеного відтворення. Вважаємо, що збалансованість має враховувати кількісне та якісне співвідношення ресурсів, що впливає як на технологію, так і розміри організаційно-правових формувань. Отже, збалансоване поєднання ресурсного потенціалу це таке співвідношення його складових, яке дозволяє реалізувати стратегічні цілі підприємства щодо максимізації результуючих показників діяльності.

Нами розроблена модель концентрації виробництва залежно від його ресурсної збалансованості та у взаємозв'язку з організаційно-правовими формами.

Суть моделі полягає в тому, що концентрація у будь-якій організаційно-правовій формі відбувається за два етапи: насичення та заміщення ресурсів. При цьому концентрація ресурсного потенціалу аграрних підприємств зумовлює трансформацію форм господарювання по вертикалі не тільки зверху донизу, але й знизу доверху. У процесі реформування сільськогосподарських підприємств ураховувалась як ресурсна забезпеченість, так і мотивація.

Дослідженням встановлено, що при здійсненні реформування аграрних підприємств враховувався переважно один з елементів ресурсного потенціалу - основні засоби. Внаслідок цього більшість новостворених організаційно-правових форм аграрних утворень за своїми розмірами не є оптимальними, а багато їх керівників не завжди усвідомлюють важливість ресурсної збалансованості. Отже, ресурсна збалансованість є основним методологічним принципом оцінювання ресурсного потенціалу та оптимізаційним критерієм.

Відзначимо, що нині сформувалися три методологічні напрями оцінювання ресурсного потенціалу, в основі яких лежать:

1) статистичні моделі, що відображають зв'язок між виробничими ресурсами і результатами виробництва;

2) стандартизовані значення (показники) забезпеченості господарств окремими видами ресурсів;

3) економічна оцінка земельних, матеріальних і трудових ресурсів, сума яких є показником ресурсозабезпечення господарств.

До принципів оцінювання ефективності ресурсного потенціалу віднесені: принцип оптимальних величин; залишкової, граничної продуктивності; прибутковості. При формуванні показників ресурсного потенціалу доцільно враховувати системний, комплексний та диференційований підходи. Зазначимо, що співвідношення основних елементів ресурсного потенціалу не може бути статичним. Очевидно, що мінливість ринкового середовища діяльності суб'єктів господарювання, використання важелів державного регулювання ринку аграрної продукції, стратегічні пріоритети розвитку підприємства зумовлюють динамічну структуру ресурсного потенціалу. Разом з тим, посилення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію є стримуючими чинниками щодо досягнення прискорених темпів кількісного та якісного оновлення матеріально-технічної складової ресурсного потенціалу.

У другому розділі «Формування, сучасний стан та ефективність використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств» здійснено аналіз формування та ефективності використання структуроутворюючих елементів ресурсного потенціалу, в т.ч. земельних та трудових ресурсів, основних виробничих засобів. Всебічно оцінені екологічні аспекти ресурсокористування.

Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств Київської області формують: земельні ресурси площею 1527,8 га; 47,3 тис працівників; 8237,4 тис. грн. основних засобів, що включають 9,8 тис. тракторів; 2,0 тис. зернозбиральних комбайнів. При цьому порівняно з 1990 р. зменшилися: площа сільськогосподарських угідь - на 10,3%, кількість зайнятих - на 65,0%, балансова вартість основних засобів склала 180,8% до 2000 р. Отже, нині існує необхідність щодо комплексного техніко-технологічного оновлення сільськогосподарського виробництва та оптимізації його ресурсного потенціалу.

Показники ефективності використання ресурсного потенціалу в Київській області свідчать про прояв негативних тенденцій (табл. 2). Визначення в ході дослідження показників ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств свідчить про її недостатній рівень. Так, валова продукція в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась у 2008 р. порівняно з 1990 р. на 45,8%, а фондовіддача становила 0,51 грн/грн., на 63,5% зроста електроозброєність праці. Поясненням цієї ситуації стало вивільнення значної чисельності працівників - на 35,9%. Разом з тим фондомісткість, забезпеченість енергетичними потужностями, тракторами, комбайнами суттєво зменшилась: відповідно - 75, 76,9, 43,1 ;3,3%.

Кількість трудових ресурсів, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, залежить від рівня освоєння землі та оснащення господарств основними виробничими засобами. Рівень продуктивності праці у 2008 р. становив 89,9 тис. грн на одного працівника (у порівнянних цінах 2005 р.) або 80,6% рівня, досягнутого у 2000 р. При цьому на одного середньорічного працівника було вироблено 70,8 тис. грн товарної продукції, отримано 22,5 тис. грн доданої вартості та 7,15 тис. грн прибутку. На 1 грн сукупних витрат було отримано 1,8 грн валової продукції.

Зазначимо, що подібний стан склався в аграрній економіці як в цілому, так і в окремих підприємствах, вплинути на його зміну якого самостійно суб'єктам господарювання у сучасних умовах складно. Тому потрібні дієві заходи державної підтримки сільськогосподарського виробництва.

Як свідчать наші дослідження, у структурі сукупних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції найбільша частка припадає на уречевлену працю. З 1990 р. вона зросла з 49,4 до 66,3%. Це пов'язано з вартісною переоцін-кою основних засобів, збільшенням терміну експлуатації, що призводить до зниження ефективності використання трудових ресурсів у цілому.

Неухильне підвищення рівня зношеності основних засобів, зниження коефіцієнта відновлення, зростання частки фізично і морально застарілих засобів, не цільове використання амортизаційного фонду зумовлює не спроможність сільськогосподарських підприємств забезпечувати просте відтворення. Так, порівняно з 2006 р. балансова вартість основних засобів сільськогосподарських підприємств Київській області знизилася на 49,4%, а в цілому по Україні - на 46,9%. При цьому частка їх активної частини була дуже низькою (15,7%). Зазначимо, що 50,6% у структурі основних засобів сільськогосподарських підприємств Київщини займали будівлі та споруди (проти 53,1% - в Україні).

Дослідженням встановлено, що у сільському господарстві практично повністю припинилося капітальне будівництво та відбулося зниження на 15-30% порівняно з 2004 р. використання основних засобів. Це пов'язано зокрема і з тим, що існуючі норми нарахування амортизації мають суттєві недоліки. Виявлено, що вони недостатньо узгоджені з раціональними строками служби машин; для кожної з виділених груп основних засобів встановлений дуже вузький діапазон норм амортизації; не розроблений механізм цільового використання амортизаційних коштів для науково-конструкторських робіт; реальний обсяг амортизаційних відрахувань не компенсується коштами з прибутку, що перерозподіляються на користь поточного споживання; нагромадженню амортизаційних відрахувань перешкоджають чинні положення податкового законодавства. Не врегульованими залишилися питання переоцінки основних засобів.

Дослідженням доведено, що забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств у сучасних умовах господарювання можливо за умови врахування впливу екологічного чинника на нього. Нами розраховано коефіцієнт впливу виробництва (технології) на навколишнє середовище в окремих сільськогосподарських підприємствах Київської області через врахування якісного складу засобів виробництва, який свідчить про зниження реальної віддачі функціонуючих засобів виробництва.

З метою поліпшення аграрного землекористування, підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу необхідно забезпечити оптимізацію структури посівних площ, з урахуванням екологічних чинників та вимог екологічної безпеки господарювання, додержання агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, стимулювання товаровиробників щодо розвитку галузей тваринництва та впровадження інноваційних розробок через дієву державну підтримку.

У третьому розділі «Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів у сільськогосподарських підприємствах» обґрунтовано засоби раціонального використання та відновлення земельних ресурсів, напрями ефективного використання трудових ресурсів та підвищення продуктивності праці, розроблено інноваційно-інвестиційний механізм вдосконалення ресурсного потенціалу.

Дослідженням доведено, що нині доцільно забезпечити державне сприяння концентрації та консолідації земельних угідь шляхом кооперації дрібних землевласників і землекористувачів, а також встановлення обмежень концентрації земельних угідь з метою запобігання монополізації землекористування. Щодо напрямів удосконалення оренди у сільському господарстві, то основна увага має бути зосереджена на формуванні конкурентного середовища серед потенційних орендарів, усебічному захисті прав селян-орендодавців, зокрема застосуванні дієвих механізмів відповідальності за недотримання договірними сторонами орендних умов. Нами доведено, що нині необхідно забезпечити підвищення та диференціацію орендної плати за землю, а також стимулювати сільськогосподарських товаровиробників щодо використання ними екологобезпечних агротехнологій з метою досягнення належного відтворення родючості ґрунтів.

Характерною особливістю розвитку ринку продовольства є посилення вимог споживачів до якісних характеристик продукції та її безпечності, а отже, і до якості та екологічних показників земель (чистота грунтів, відсутність у них шкідливих елементів тощо). Унаслідок цього виникає необхідність вирішення багатогранної проблеми досягнення узгодженості економічного механізму екологобезпечного землекористування із процесом функціонування ринку аграрної продукції.

Необхідно щонайменше компенсувати втрати виробників у врожаї, що виникають через зміну природозберігаючих систем землеробства, визначити джерела відшкодування витрат. На нашу думку, до останніх слід віднести фонд розвитку підприємства, систему страхових та екологічних фондів. Проте, знецінювання гривні та відсутність індексації страхових відшкодувань роблять страхування не вигідним для суб'єктів господарювання. Державні ж компенсації є також дуже низькими, через що відшкодування збитків втратило функцію економічного стимулювання охорони земель від вилучення для несільськогосподарських потреб.

Важливим складником організаційно-економічного механізму покращення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є бюджетна підтримка екологічних заходів, виробництва органічної продукції, конкретних програм захисту земельних ресурсів. З метою забезпечення раціонального та екологобезпечного землекористування необхідно створити на рівні регіону інформаційну систему щодо якості грунтів, яка б використовувалася при операціях купівлі-продажу, оренди земель, економічному стимулюванні раціонального використання та охорони земель. Дієвим інструментом забезпечення ра-ціонального використання земельних ресурсів стало б створення при дорадчих службах районних управлінь агропромислового розвитку центрів консультаційної допомоги землевласникам та землекористувачам. Нами зроблено спробу взаємоузгодженого використання з цією метою «Екологічного паспорта поля» та програми «Екологічний аудит ґрунтів».

Встановлено, що рівень матеріально-технічного забезпечення підприємств Київської області дуже низький і спостерігається тенденція до його погіршення. Знизилися темпи інтенсифікації виробництва. Обсяги внесення мінеральних добрив скоротилися з 1991 р. по 2008 р. у 7 разів, пестицидів - у 6,3; вапна - у 38,9; гіпсоматеріалів - у 44,3; органічних добрив - у 4,8 рази. Майже не виробляються мінеральні кормові добавки, консерванти кормів, білково-вітамінні та інші препарати. Підвищення рівня фондовіддачі до 0,20 грн. відбулося за рахунок збільшення валової продукції при одночасному зниженні рівня фондоозброєності та фондозабезпеченості. Як наслідок, реальна продуктивність праці, вирахувана з урахуванням коефіцієнта впливу виробництва на довкілля, становить 71,39 проти 88,99 тис. грн/чол., що свідчить про резерви підвищення продуктивності праці.

Доведено, що погіршення ресурсного забезпечення суб'єктів господарювання стає все більш відчутним не лише для сільськогосподарських товаровиробників, а й в цілому для економіки. Це відбувається з таких причин: проходить деіндустріалізація виробництва; порушуються цілісні технологічні комплекси машин і механізмів; посилюється залежність від імпорту сільськогосподарської техніки; збільшуються витрати коштів на підтримку робочого стану основних засобів виробництва; порушуються строки виконання польових робіт, не забезпечується їх якість; зростають обсяги виробничих втрат; не дотримуються технологічні вимоги щодо проведення сільськогосподарських робіт; вітчизняні технічні та хімічні засоби виробництва не відповідають вимогам енергоощадного проведення робіт; не забезпечуються стандарти якості й безпечності продукції.

Зменшення масштабів виробництва негативно вплинуло на коефіцієнт відношення витрат до ресурсів, що показує, яка частина ресурсів задіяна у виробництві. У сільськогосподарських підприємствах Київської області він становить 11,6 - 13,0% (у 1980 р. - близько 50%). Оскільки із зниженням рівня виробництва зростає вплив якості землі на вихід сільськогосподарської продукції, нами була всебічно проаналізована економічна родючість землі. Визначено, що в кожному конкретному підприємстві, відповідно до якості його ґрунтів, мають бути впроваджені свої заходи підвищення. На основі методики, що включає оцінку запасів гумусу у ґрунті, оцінку ґрунтів за бонітетом, середню врожайність зерна і витрати на його виробництво, потребу в добривах, баланс гумусу й коефіцієнта гуміфікації, були розраховані характер (види) та заходи поліпшення ресурсокористування, витрати на них та компенсації за покращення якості земель.

Зокрема, загальна сума витрат на підвищення родючості на площі поля 199 га (зернопросапна сівозміна) у типовому підприємстві агрофірмі «Дім» Білоцерківського району у 2008 р. становила 3171301 грн. За поліпшення родючості ґрунтів у СТОВ «Україна» на площі 50 га розрахована компенсація у сумі 1526 грн. Таким чином, обґрунтовані методика та механізм її впровадження будуть сприяти раціональному використанню ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Природною основою формування трудових ресурсів аграрних підприємств є постійне сільське населення. На початок 2009 р. населення Київської області становило 1737,3 тис. осіб, сільське населення складало 40,3%. Як свідчить аналіз динаміки співвідношення міського та сільського населення, частка сільського населення має стійку тенденцію до зменшення. Так, у 1991 р. сільське населення становило 49,1% загальної кількості населення Київської області; у 2000 р. - 43,5%, у 2006 р. - 41,8%, у 2007 р. - 41,2%, у 2008 р. - 40,9%. Такий перерозподіл трудових ресурсів відбувся за рахунок міграції селян у міста. Кількість сільського населення у 2003-2008 рр. щорічно зменшувалась в середньому на 1,03 тис. осіб. Проте накреслилась позитивна тенденція до його омолодження: якщо на початок 2003 р. частка працездатного населення становила 52,2% то на початок 2009 р. вона збільшилась до 54,6%, що позитивно впливає на збільшення чисельності економічно активного населення та на пропозицію робочої сили.

Ефективність використання трудових ресурсів оцінюється за рівнем продуктивності праці. За останні три роки виробництво продукції на одного працівника зазнало істотних позитивних змін, у 2008 р. продуктивність праці становила 88,99 тис. грн. Одночасно в сільськогосподарських підприємствах погіршуються кількісні показники використання трудових ресурсів: зростає трудомісткість виробництва основних видів продукції рослинництва та тваринництва.

Важливим фактором, який впливає на трудомісткість аграрного виробництва, є демографічна ситуація на селі. Зменшення відбувається за рахунок скорочення чисельності осіб як працездатного, так після працездатного віку при досягненні відносної стабільності чисельності осіб працездатного віку. Сукупна трудова дієздатність суспільства може зберігатись або навіть підвищуватись при зменшенні чисельності працездатних, але при поліпшенні ефективності їх використання.

Важливе значення матиме також цілеспрямоване впровадження інновацій та їх інвестиційне забезпечення. Йдеться, насамперед, про використання високоврожайних сортів та гібридів сільськогосподарських культур, продуктивних порід тварин, сучасних технологій та техніки обробітку ґрунту, утримання тварин.

Результати проведених досліджень свідчать, що забезпеченість ресурсами сільськогосподарських підприємств Київської області становить: з високим рівнем ресурсного забезпечення - лише 7,4% підприємств рослинницької галузі, а достатнім рівнем - 22,6%. Саме ці підприємства мають можливість для впровадження інноваційних технологій виробництва продукції рослинництва, що дозволяє їм у значною мірою підвищувати ефективність своєї діяльності.

Дослідженням встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники Київської області в останні роки при вирощуванні сільськогосподарських культур активно почали впроваджувати технології із нульовим обробітком грунту (No-Till). Система мінімального обробітку грунту No-Till дозволяє зменшити витрати до найнижчого рівня. Вона дозволяє одержати економію до 60% пального через зменшення використання техніки. Для порівняння: застосування технології прямого посіву дозволяє отримати на 1 л пального 123 кг зерна, тоді як при традиційному землеробстві це співвідношення має вигляд: 1 л пального 50 кг зерна. Аналогічна ситуація простежується й щодо використання мінеральних добрив: 1 кг суміші NPK за цією технологією дозволяє одержати 23 кг зерна, а при традиційному землеробстві лише 15 кг.

Основним джерелом надходження інвестицій є прибуток сільськогосподарських підприємств, державне фінансування капітальних інвестицій, створення спільних із іноземними партнерами підприємств на взаємовигідних умовах, прямі інвестиції вітчизняних та іноземних бізнес-партнерів, позикові кошти. Встановлено, що частка збиткових господарств Київської області у загальній кількості хоч і змінюється в окремі роки, проте залишається досить відчутною - 30,9% у 2008 р. Отже, сільськогосподарські підприємства в основній масі обмежені в коштах і нині не спроможні цілеспрямовано здійснювати комплек-сне оновлення ресурсного потенціалу внаслідок низької інвестиційної привабливості галузі; недоступності банківського кредиту; обмежених можливостей державного бюджету, недосконалої системи нарахування і використання амортизаційного фонду. Для подолання такої ситуації необхідно передбачити часткову компенсацію вартості технологічних комплексів машин за рахунок бюджетних коштів, державної підтримки нарощування обсягів використання відновлювальних джерел енергії біологічного походження.

Висновки

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування та ефективного використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети, виконання завдань дослідження і дають підстави для таких висновків.

1. Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств - це матеріальна умова для розширеного відтворення земельних, трудових, матеріально-технічних ресурсів, а також сукупність збалансованих факторів для ефективного функціонування різноманітних організаційно-правових форм господарювання.

З ресурсним потенціалом тісно пов'язана концентрація та розміри виробництва. Якісна і кількісна сторони концентрації охоплюють виробничі відносини і продуктивні сили, виявляють її залежність від рівня використання сукупного виробничого потенціалу та його збалансованих структурних елементів. Якщо продуктивні сили відіграють роль імпульсів для формування ресурсного потенціалу, то ресурсний потенціал, як і концентрація виробництва, передбачає наявність матеріального процесу, впливає на організаційно-правові форми виробничих відносин.

2. Ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства характеризується показниками земельної площі, вартості основних виробничих фондів, наявності працівників і має грошовий вираз.

Дослідженнями підтверджено, що збалансованість елементів ресурсного потенціалу за своєю суттю виступає критерієм та основним методологічним принципом його оцінювання. Проте за наявності різних організаційно-правових форм господарювання єдиний підхід до оцінювання ресурсного потенціалу був би помилковим. Нині поширеними є наступні підходи до оцінювання ресурсного потенціалу: статистичні моделі, показники забезпеченості господарств, економічна оцінка земельних, матеріальних і трудових ресурсів, сума яких є показником ресурсозабезпечення.

3. На прикладі 163 господарств Київської області була проведена оцінка існуючих типів організаційних формувань, їх ресурсної забезпеченості та раціональності розмірів. За результатами встановлено, що реорганізація, яка відбувалася шляхом перетворення, виділення і поділу, створила багато різних організаційно-правових форм, але за своїми розмірами вони часто є неоптимальними.

Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств Київської області формують: земельні ресурси площею 1527,8 га; 47,3 тис працівників; 8237,4 тис. грн. основних засобів, що включають 9,8 тис. тракторів; 2,0 тис. зернозбиральних комбайнів. При цьому порівняно з 1990 р. зменшилися: площа сільськогосподарських угідь - на 10,3%, кількість зайнятих - на 65,0%, балансова вартість основних засобів склала 180,8% до 2000 р. Отже, нині існує необхідність щодо комплексного техніко-технологічного оновлення сільськогосподарського виробництва та оптимізації його ресурсного потенціалу.

4. Визначення в ході дослідження показників ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств свідчить про її недостатній рівень. Так, валова продукція в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась у 2008 р. порівняно з 1990 р. на 45,8%, а фондовіддача становила 0,51 грн/грн., на 63,5% зроста електроозброєність праці. Поясненням цієї ситуації стало вивільнення значної чисельності працівників - на 35,9%.

Разом з тим фондомісткість, забезпеченість енергетичними потужностями, тракторами, комбайнами суттєво зменшилась: відповідно - 75, 76,9, 43,1 ;3,3%.

5. Здійснене коригування вартості основних виробничих засобів на коефіцієнт впливу виробництва на довкілля в сільськогосподарських підприємствах, що на 25% зменшило їх реальну вартість. Це свідчить про необхідність впровадження у кожному господарстві природоохоронних систем землеробства. З метою постійного моніторингу ресурсо-еколого-виробничих процесів обґрунтовано доцільність використання «Екологічного паспорта поля». Для проектування та здійснення капітальних інвестицій в екологічні заходи, отримання державної підтримки та фінансування відновлення родючості ґрунтів у типовій класифікації основних засобів доцільно виділити окрему групу - «Екологічні основні засоби» і включити до них засоби: 1) меліоративні; 2) лукомеліоративні; 3) гідротехнічні.

6. В результаті проведеної роботи доведено, що оцінювання трудових ресурсів у дослідженні сукупного ресурсного потенціалу необхідно здійснювати через їх фондовий аналог. У свою чергу, показники ефективного використання виробничих запасів розглядаються з урахуванням коефіцієнта впливу виробництва на довкілля (Кв). Так, з урахуванням Кв фондоозброєність праці у господарствах Київщини становить 139,8 тис. грн., фондовіддача - 0,44 грн., продуктивність праці - 71,39 тис. грн/люд., що, відповідно на 20, 14 і 20% нижче від фактичних показників, одержаних за традиційною методикою. Отже, при існуючих цінах на основні виробничі засоби та урахування рівня їх зношення складно забезпечити підвищення фондоозброєності виробництва, що не може бути резервом підвищення продуктивності праці.

Отже, важливою умовою забезпечення економічної родючості земель є техніко-технологічне оновлення виробничого процесу, підтримання у робочому стані існуючих засобів виробництва, впровадження сучасних технологій, дотримання агротехнічних вимог, формування кваліфікованого персоналу підприємства та створення належних умов їх праці.

Встановлено, що причиною незбалансованості основних елементів ресурсного потенціалу є нереальне відображення вартості виробничих засобів та перебільшене значення бальної оцінки землі. Для того, щоб економічний механізм захисту земельних ресурсів був задіяний у всіх правових формах, необхідно з урахуванням умов кожного господарства, здійснити: низку заходів, зокрема: розрахунок грошової оцінки землі методом визначення її фондового аналога; виявити зміни, що відбулися за останні 20-30 років у хімічному складі та фізичному стані ґрунту; обґрунтувати витрати на відновлення і підвищення ґрунтової родючості.

7. З метою проведення моніторингу стану земельних ресурсів доцільно запровадити «Екологічний паспорт поля» та програму «Екологічний аудит ґрунтів», на основі яких сформувати інформаційну базу щодо якості та руху ґрунтів. Ця інформаційна база використовувалася б при операціях купівлі-продажу, оренди земель, економічному стимулюванні раціонального використання та охорони земель. Дієвим інструментом забезпечення раціонального використання земельних ресурсів стало б створення центрів консультаційної допомоги землевласникам та землекористувачам.

Проведені в ході досліджень розрахунки для окремих сільськогосподарських підприємств щодо витрат на проведення робіт з поліпшення якості ґрунту свідчать, що ці витрати досить значні. Так, агрофірма «Дім» для підвищення рівня гумусу до нормативного значення на площі 199 га потребує капітальних вкладень в обсязі 3 171,3 тис. грн., СТОВ «Україна» для проведення заходів щодо зниження кислотності ґрунту на площі 50 га необхідно 9,4 тис. грн. Виконані розрахунки також дозволяють визначити розмір втрат від зниження параметрів ґрунтової родючості, які мають відшкодувати землекористувачі у разі погіршення якісних характеристик і властивостей ґрунту.

8. Кількість трудових ресурсів, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, залежить від рівня освоєння землі та оснащення господарств основними виробничими засобами. Рівень продуктивності праці у 2008 р. становив 89,9 тис. грн на одного працівника (у порівнянних цінах 2005 р.) або 80,6% рівня, досягнутого у 2000 р. При цьому на одного середньорічного працівника було вироблено 70,8 тис. грн товарної продукції, отримано 22,5 тис. грн доданої вартості та 7,15 тис. грн прибутку. На 1 грн сукупних витрат було отримано 1,8 грн валової продукції.

9. Дослідженнями встановлено, що частка збиткових господарств Київської області у 2008 р. становить 30,9%, і сьогодні сільськогосподарські товаровиробники не спроможні цілеспрямовано здійснювати комплексне оновлення ресурсного потенціалу. Для подолання такої ситуації необхідно передбачити часткову компенсацію вартості технологічних комплексів машин за рахунок бюджетних коштів, державної підтримки нарощування обсягів використання відновлювальних джерел енергії біологічного походження, стимулювання розвитку кооперативних форм співпраці на селі.

Результати проведених досліджень свідчать, що забезпеченість ресурсами сільськогосподарських підприємств Київської області становить: з високим рівнем ресурсного забезпечення - лише 7,4% підприємств рослинницької галузі, а достатнім рівнем - 22,6%. Саме ці підприємства мають можливість для впровадження інноваційних технологій виробництва продукції рослинництва, що дозволяє їм у значною мірою підвищувати ефективність своєї діяльності.

Встановлено, що сільськогосподарським товаровиробникам регіону доцільно впроваджувати технології із нульовим обробітком грунту (No-Till). Система мінімального обробітку грунту No-Till дозволяє зменшити витрати до найнижчого рівня: до 60% пального - за рахунок зменшення використання техніки; та 35% - внесення мінеральних добрив.

Вважаємо, що вагомим чинником, який орієнтує сільськогосподарських товаровиробників до застосування No-Till є вирішення проблеми збереження родючості грунтів та залучення мінімальної кількості працівників.

аграрний трудовий економічний криза

Список опублікованих працьза темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гура А.М. Ефективність використання матеріально-технічних ресурсів у землеробстві Київської області / А.М. Гура. // Вісник ХНАУ: зб.наук.праць - Харків, 2004. - Вип. 9. - С.275-278.(0.45 друк.арк.)

2. Гура А.М. Механізм дослідження і оцінки формування сукупного ресурсного потенціалу аграрних підприємств / А.М. Гура. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-у: зб. наук. праць - Біла Церква, 2006. - Вип. 38. - С.20-25.(0.44 друк. арк)

3. Гура А.М. Інвестування людського капіталу як фактор економічного зростання АПК / А.М. Гура. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-у: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2007. - Вип. 45. - С.107-109.(0.3 друк. арк.)

4. Гура А.М. Економічна ефективність використання трудових ресурсів у сучасних умовах / А.М. Гура. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-у: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2007. - Вип. 49. - С.94-98.(0,31 друк. арк.)

5. Гура А.М. Ресурсний потенціал сталого розвитку аграрного сектору Київської області / А.М Гура. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-у: зб. наук. праць. - Біла Церква, 2009. - Вип. 67. - С.61-65.(0,3 друк. арк.)

В інших наукових виданнях:

6. Гура А.М. Проблеми ефективності використання матеріально-технічних ресурсів у землеробстві Київського регіону / А.М. Гура // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Аграрний форум - 2006»], (Суми, 25-29 вересня 2006 р). - Суми: СНАУ. - 2006. - С. 97-98 (0,45 друк. арк.)

7. Гура А.М. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств регіону / А.М. Гура // Матеріали VІ Держ. наук. практ. конф. [«Аграрна наука - виробництву»], (Біла Церква, 14-15 листопада 2007). - Біла Церква: БДАУ. - 2007. - С. 43 (0,05 друк. арк.)

8. Гура А.М. Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств / А.М. Гура // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та докторантів [«Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті»], (Біла Церква, 15-16 травня 2008). - Біла Церква: БДАУ. - 2008. - С. 120-121 (0,05 друк. арк.)

...