Особливості трансакційних витрат в інформаційній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

Особливості трансакційних витрат в інформаційній економіці

Губанова Ніно Нодарівна

Харків - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиліття розвиток економічних систем супроводжувався інформатизацією всіх господарських процесів. Ринкова економічна трансформація в Україні співпала зі стрімким розвитком і впровадженням інформаційних технологій до всіх сфер нашого життя. У зв'язку з цим можна говорити про формування інформаційного суспільства, базисом якого є економіка, заснована на знаннях.

Зростання ролі інформаційних технологій в економічних процесах полягає в тому, що вони суттєво перетворюють бізнес, підвищують інформаційну привабливість, скорочують трансакційні витрати. Саме зниження трансакційних витрат є одним з резервів підвищення економічної ефективності. За допомогою інформаційних технологій економічна взаємодія стає швидшою і дешевшою. Дане твердження справедливе не лише в структурному, але й в просторовому сенсі, оскільки багатократно прискорюється взаємодія між географічно віддаленими підрозділами компаній, легко реалізуються раніше ускладнені операції з віддаленими в просторі контрагентами. Партнери дістають можливість постійного моніторингу процесу здійснення угоди і постійного спілкування для вирішення виникаючих питань.

Проте, слід зазначити, що інформатизація економіки спричиняє двоякі наслідки. З одного боку, вона прискорює процеси пошуку інформації і обміну нею, як усередині господарюючого суб'єкта, так і у взаємодії з контрагентами, сприяє виникненню нових форм організації підприємницької діяльності, удосконаленню організаційних структур фірм. З іншого боку, зростання об'ємів інформації і швидкості інформаційного обміну між господарюючими суб'єктами в умовах інформаційної економіки призводить до збільшення витрат експлуатації економічних систем - трансакційних витрат. Чим складніша економічна система і чим більше в ній опосередковуючих ланок, зв'язків і відносин між задіяними економічними суб'єктами, тим помітніше зростання рівня трансакційних витрат.

Трансакційні витрати як такі привернули увагу економістів ще до бурхливого розвитку інформатизації. Тоді виник альтернативний класичній економічній теорії напрям - інституційна теорія, основним положенням якого стало визнання особливого типу витрат, що виникають при здійсненні угод між суб'єктами господарювання - трансакційних витрат.

Зростання рівня трансакційних витрат в інформаційній економіці не лише викликає цікавість дослідників мікро- і макроекономіки, але і є вкрай актуальною прикладною задачею щодо вироблення підходів до зниження трансакційного тиску на економічні процеси. Проте до теперішнього часу справжня сутність трансакційних витрат остаточно не виявлена, оскільки існує розмаїття думок з приводу тлумачення цієї категорії. Також відсутня єдина методика кількісної оцінки трансакційних витрат. Це обумовлено не лише складністю вимірювання деяких видів трансакційних витрат, але і різноманіттям підходів до їх визначення. Недостатньо досліджені проблеми оцінки трансакційних витрат фірми, їх динаміка в умовах інформаційної економіки. Цим обумовлена як теоретична, так і практична актуальність дисертаційного дослідження.

Питаннями визначення і класифікації трансакційних витрат займалися А. Алчіан, Дж. Бьюкенен, Дж. Волліс, Т. Еггертссон, К. Ерроу, Дж. Коммонс, Р. Коуз, К. Менар, П. Мілгром, Р. Нельсон, Д. Норт, Р. Познер, К. Поланьї, Р. Ріхтер, Дж. Робертс, О. Уїльямсон, С. Чанг. Спробу систематичної оцінки трансакційних витрат на рівні економіки в цілому зробили Д. Норт і Дж. Волліс. Дослідження, присвячені питанням кількісної оцінки трансакційних витрат на окремому ринку, здійснили X. Демсетц і Т. Лоеб.

К. Ерроу пов'язував трансакційні витрати з рівнем невизначеності і ним були закладені основи економічної теорії інформації, яка активно розвивається в роботах зарубіжних і вітчизняних авторів. Інформація як товар, особливості її виробництва, розповсюдження і використання були об'єктом дослідження багатьох економістів: Д. Бела, Дж. Гэлбрейта, М. Кастельса, Ф. Махлупа, А. Моля, Дж. Стіглера та ін.

Проблему ефективного функціонування фірм з погляду їх інформаційної забезпеченості вивчав Ф. Найт, Р. Коуз широко використовував поняття інформації в теорії трансакційних витрат.

Для економічної науки пострансформаційних країн поняття трансакційних витрат є достатньо новим. Наявні дослідження ще не повною мірою відображають процеси, що відбуваються в сучасному економічному житті з позицій трансакційного підходу. Серед авторів, що розробляють означену проблематику, можна виділити С. Архієреєва, Н. Лебєдєву, А. Лясько, С. Малахова, М. Научитель, Р. Нурєєва, А. Шастітка. Проблемою формування інформаційної економіки і інформаційного суспільства займаються В. Іноземцев, Б. Корнейчук, І. Стрілець, В. Тамбовцев та інші.

Дослідників інституційної економіки, що торкалися в своїх дослідженнях проблем інформації і трансакційних витрат в економічних системах, не так багато, серед них А. Аузан, Р. Капелюшников, Г. Клейнер, В. Кокорєв, С. Малахов, А. Олійник, І. Пенькова, В. Радаєв, Ю. Щербініна, А. Яковлєв.

Водночас, слід зазначити недостатню розробленість підходів до дослідження механізмів зниження трансакційних витрат в інформаційній економіці, а також питань практичного застосування теорії трансакційних витрат при виробленні відповідних заходів державної економічної політики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була виконана в межах планової теми науково-дослідних робіт Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Соціально-економічний механізм та наслідки ринкових перетворень» (ДР № 0104U000675), де особисто автором досліджувалися фактори ринкової економіки, які впливають на рівень трансакційних витрат.

Мета та завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є виявлення сутності трансакційних витрат, розкриття впливу сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівень трансакційних витрат і визначення способів їх зниження в інформаційній економіці.

1. Доведено існування тенденції росту трансакційних витрат у інформаційній економіці, що протидіє скороченню питомої вартості одиниці інформаційних витрат за рахунок наступних чинників: збільшення зусиль з відбору і обробки постійно зростаючої інформації; ускладнення послуг моніторингу внаслідок недостатньої достовірності і швидкого старіння інформації; удорожчення витрат на захист інформаційного змісту комерційної таємниці; виникнення нових видів злочинів, пов'язаних з порушенням прав власності в інформаційному полі; зростання координаційних витрат у зв'язку з ускладненням ієрархічних структур організацій.

2. Обґрунтована сутнісна відмінність інформаційного характеру трансакційних затрат і трансакційних втрат: трансакційні затрати мають свідомий характер, здійснюються на основі відомої інформації та мають своєю метою скорочення очікуваних втрат (тих, інформація про які наявна заздалегідь), а трансакційні втрати мають непередбачуваний характер та виникають через відсутність, неповноту і недостовірність інформації, її неправильну оцінку або обробку, недостатність видатків на її отримання, неефективність спільних шляхів отримання інформації через ефект фрірайдера, швидкозмінювані умови, неефективний інформаційний моніторінг додержання умов угод.

Удосконалено:

3. Визначення трансакційних витрат, які з урахуванням зростаючої ролі інформаційних витрат в інформаційній економіці визначені як сукупність свідомих трансакційних затрат і непередбачених трансакційних втрат, пов'язаних не тільки з обміном правами на матеріальні і нематеріальні блага, а з усім комплексом дій з прийняття рішень щодо здійснення такого обміну шляхом трансакцій або відмови від нього: пошуком достовірної інформації про попит, пропозицію і ціни, що склалися, розповсюдженням та захистом комерційної інформації, отриманням доступу до ресурсів, передачею, специфікацією і захистом прав власності.

4. Класифікацію трансакційних витрат за наступними критеріями: за характером еквіваленту в обміні - на грошові (як еквівалент виступають грошові кошти) і негрошові (як еквівалент виступають негрошові активи); за частотою виникнення - на поодинокі і систематичні; за часовим характером - на одночасні (контрагенти практично синхронно передають права на обумовлені об'єкти) і розірвані в часі (один контрагент передає свої права раніше, ніж це робить інший); за способом вимірювання - на ті, що мають кількісне вираження і що не мають кількісного вираження; за кількістю задіяних сторін - на двосторонні і багатосторонні (три і більше); за ступенем унікальності об'єкту - на типові і нетипові; за розподілом ринкової влади - на конкурентні і монопольні (один з учасників володіє монопольною владою); за часом виникнення - на виникаючі до, в процесі і після операції; за передбачуваністю і доцільністю виникнення - на трансакційні затрати і трансакційні втрати; за сферою виникнення - на ринкові, управлінські і політичні.

Дістало подальшого розвитку:

5. Обґрунтування критеріїв перетворення інформації в особливий чинник виробництва в умовах інформаційної економіки: уособлення виробництва і розповсюдження інформації в самостійну сферу діяльності; інституційно-правове закріплення інституту інтелектуальної власності; перетворення накопичення людського капіталу в один з найпріоритетніших напрямів інвестицій; прискорення і здешевлення інформаційного обміну як усередині організацій, так і між ними, завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій; виникнення принципово нових інформаційно-зумовлених форм організації підприємницької діяльності - інтернет-магазинів, віртуальних корпорацій, електронного бізнесу та ін.; стандартизація і спрощення проведення угод внаслідок уніфікації договірної документації і частого повторення одноманітних трансакцій.

6. Систематизація специфічних інформаційних чинників росту загального рівня трансакційних витрат у трансформаційній економіці: зростання обсягів інформації, обумовлене великою кількістю і різноманітністю об'єктів трансакцій в ринковій економіці в порівнянні з адміністративно-командною; зниження якості інформації, пов'язане з великими обсягами «інформаційного шуму» в трансформаційному середовищі; прискорення процесів інформаційного обміну, спричинене розвитком інформаційно-комунікаційних технологій в умовах ринкової трансформації; ослаблення інформаційної безпеки, обумовлене проявами в трансформаційному суспільстві специфічних форм опортуністичної поведінки, неможливих в умовах командної економіки.

7. Доведення необхідності запровадження сукупності макроекономічних заходів щодо зниження трансакційних витрат в трансформаційній економіці: вдосконалення законодавства, що регулює трансакційні процеси і контрактну відповідальність економічних агентів та посилення контролю за його дотриманням; стандартизація методів вимірювання, обліку і звітності; створення інформаційної інфраструктури для прискорення процесів економічної взаємодії і скорочення посередницьких ланцюгів; використовування інформаційних технологій державними структурами для підвищення рівня інформаційної прозорості.

8. Змістовне розкриття сукупності мікроекономічних заходів щодо зниження трансакційних витрат в сучасній інформаційній економіці: інформатизація господарської діяльності шляхом впровадження єдиної інформаційної системи підприємства; широке використання інтернет-технологій в бізнес-процесах, пов'язаних з розповсюдженням і пошуком інформації; здійснення заходів щодо захисту інформації, розповсюдження якої є небажаним для фірми; економія постійних трансакційних витрат внаслідок ефектів масштабу, виникаючих при впровадженні інформаційно-комунікаційних технологій; вдосконалення форм контрактів для попередження опортуністичної поведінки партнера по угоді, а також страхування ризику зриву контрактів і страхування відповідальності.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теоретичних положень, що стосуються трансакційних витрат і інформаційної економіки, а також вироблення нових способів зниження трансакційних витрат. Теоретичні висновки і практичні пропозиції можуть бути використані в практиці реформування економіки України. Результати дослідження можуть бути застосовані державними і місцевими органами влади з метою створення сприятливих умов для здійснення економічної діяльності. Результати дослідження можуть бути широко використані в практиці викладання навчальних дисциплін «Макроекономіка», «Мікроекономіка», «Теорія ринкової економіки», «Інституційна економіка», «Інформаційна економіка». Отримані результати дослідження і методичні рекомендації знайшли застосування у навчальному процесі Міжнародного Соломонового університету (довідка №121-0/09 від 07.07.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. У роботі [6] особисто дисертантом розкрито сутність трансакційних витрат та проведено їх класифікацію, у роботі [7] особистим внеском дисертанта є дослідження сутності і особливостей інформаційної економіки, виявлення факторів, що впливають на рівень трансакційних витрат в інформаційній економіці, а також запропонована система заходів з їх мінімізації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і висновки проведеного дослідження докладалися на VI міжнародній науково-практичній конференції „Дослідження та оптимізація економічних процесів ”Оптимум-2008” (Харків, 2008), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (Дніпропетровськ, 2009), XLII науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників Української інженерно-педагогічної академії (Харків 2009).

Публікації. Основні положення дослідження опубліковані в 10 наукових працях, в тому числі у 7 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, загальним обсягом 3,2 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, два розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 218 аркушів, основний зміст викладено на 194 аркушах. Дисертація містить 7 малюнків, 7 таблиць, 6 додатків. Список використаних джерел складається зі 175 найменувань і наведений на 17 сторінках.

трансакційний витрата інформаційний економіка

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, його мету і задачі, визначено його предмет та об'єкт, методологічну і теоретичну бази, викладено наукову новизну отриманих результатів, показано їх практичне значення, апробацію і відображення в опублікованих наукових працях.

В першому розділі «Методологічні основи дослідження трансакційних витрат в інформаційній економіці» проведено теоретичний аналіз понять «трансакції» та «трансакційні витрати», їх сутність та особливості розвитку в умовах інформаційної економіки (ІЕ). Розглянуто існуючі класифікації трансакційних витрат та вироблено власну класифікацію. Виявлено фактори, які впливають на рівень трансакційних витрат в інформаційній економіці.

Перш ніж перейти до інтерпретації поняття «трансакційні витрати» (ТВ), було з'ясовано сутність трансакції як такої. Трансакція є добровільною ринковою операцією, спільною економічною дією незалежних господарюючих суб'єктів по обміну повними або частковими правами власності на ресурси і результати певної діяльності або іншими правами.

Що стосується походження ТВ, можна стверджувати, що на ранніх стадіях розвитку суспільства, коли відносини обміну були примітивні, персоніфіковані і обмежені розміром общини, ТВ зводилися до нуля. Проте, з розвитком економічних систем і ускладненням господарських відносин, ринкові операції набувають деперсоніфікованого характеру, а взаємодії контрагентів стають все більш розрізненими в часі і просторі. Нові умови обміну вимагають додаткових зусиль: інформаційного забезпечення, пошуку контрагентів, укладання угод і контролю за їх ходом. Саме тоді виникають ТВ як особливий вид витрат, пов'язаних з процесом координації і взаємодії суб'єктів ринку.

У сучасній економіці витратність інформації є основою вартості укладання угод, тому важливу роль у формуванні ТВ виконують інформаційні витрати.

ТВ включають витрати на наступні види операцій:

? отримання доступу до ресурсів і прав власності (реєстрація підприємства, ліцензування діяльності, отримання права на оренду приміщень і доступ до комунальних мереж, доступ до кредиту і лізингу устаткування);

? оцінку ресурсів і прав власності (бухгалтерський облік, аудиторські послуги, маркетингові послуги, визначення правових статусів);

? захист ресурсів і прав власності (боротьба з конкурентами, юридичні послуги, охорона);

? пошук і відбір партнерів (реклама, презентації, збір інформації про партнерів, перевірка їх платоспроможності і надійності);

? укладання угод і контроль за їх дотриманням (ведення переговорів, оформлення угод і контрактів);

? підтримка угод і застосування санкцій проти порушників (узгодження і корегування угод, надання додаткових пільг, гарантій, звернення до суду, стягнення боргів).

Усе більш оспорюваним стає ототожнення ТВ з перешкодою для взаємовигідного обміну. Так, доцільні ТВ, понесені для забезпечення підготовки до угод, супроводу їх ходу і контролю за дотриманням зобов'язань, дозволяють знизити можливі негативні наслідки, а ніяк не виступають «гальмом».

Існуючі визначення, як правило, не відображають необхідність існування ТВ, а ототожнюють їх з якимись недоцільними, але неминучими втратами ринкового механізму. Вважаючи за необхідне виробити підхід до дослідження ТВ, що враховує їх необхідність і доцільність, а також специфіку, пов'язану з широкою інформатизацією сучасного господарства, ми пропонуємо наступне визначення: ТВ - сукупність свідомих трансакційних затрат і непередбачених трансакційних втрат, пов'язаних не тільки з обміном правами на матеріальні і нематеріальні блага, а з усім комплексом дій з прийняття рішень щодо здійснення такого обміну шляхом трансакцій або відмови від нього: пошуком достовірної інформації про попит, пропозицію і ціни, що склалися, розповсюдженням та захистом комерційної інформації, отриманням доступу до ресурсів, передачею, специфікацією і захистом прав власності.

У дисертаційному дослідженні узагальнені і представлені в таблиці 1.1 основні критерії розмежування ТВ і відповідні їм форми ТВ.

Таблиця 1.1. Форми ТВ

Враховуючи особливу роль інформації у формуванні як трансакційних затрат, так і трансакційних втрат, можна дослідити сутнісну відмінність інформаційного характеру трансакційних затрат і трансакційних втрат. Трансакційні затрати мають свідомий характер, здійснюються на основі відомої інформації та мають своєю метою скорочення очікуваних втрат (тих, інформація про які наявна заздалегідь), а трансакційні втрати мають непередбачуваний характер та виникають через відсутність, неповноту і недостовірність інформації, її неправильну оцінку або обробку, недостатність видатків на її отримання, неефективність спільних шляхів отримання інформації через ефект фрірайдера, швидкозмінювані умови, неефективний інформаційний моніторінг додержання умов угод.

У другому розділі «Динаміка трансакційних витрат в інформаційній економіці» розкривається сутність інформаційної економіки і її особливості, розглядаються форми організації підприємницької діяльності в умовах інформатизації і пропонуються способи зниження ТВ.

Якісна інформація багаторазово знижує витрати виробництва і укладання угод, а тому набуває домінуючого стану в сучасній економіці. Рушійною силою економічного розвитку стають наукові дослідження і їх безперервне втілення в господарську практику. Виробництво продукції стає переважно інноваційним, безпосередньо залежним від виробництва наукових знань.

Однією з перших ознак ІЕ, на яку звернули увагу її дослідники, була зміна домінуючих факторів виробництва і суб'єктів власності. Так, замість фізичного капіталу, все частіше потрібна інформація і інформаційні технології. Саме ці фактори спочатку стали виконувати роль ключових економічних ресурсів, а потім і об'єктів власності. В умовах ІЕ інформація перетворилася на особливий фактор виробництва, про що свідчать такі критерії: відособлення виробництва і розповсюдження інформації в самостійну сферу діяльності; інституційно - правове закріплення інституту інтелектуальної власності; перетворення накопичення людського капіталу в один з пріоритетніших напрямів інвестицій; прискорення і здешевлення інформаційного обміну як усередині організацій, так і між ними, завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ); виникнення принципово нових інформаційно-зумовленних форм організації підприємницької діяльності - інтернет-магазинів, віртуальних корпорацій, електронного бізнесу та ін.; стандартизація і спрощення здійснення угод внаслідок уніфікації договірної документації і частого повторення одноманітних трансакцій.

Цінність інформації як бази ІЕ виявляється в двох аспектах. По-перше, частка інформації, яку ми називаємо знанням, слугує найважливішим фактором виробництва для інновацій і, відповідно, для інноваційної економіки або суспільства знань. По-друге, в загальноекономічному плані учасникам господарських процесів володіння інформацією дозволяє подолати або істотно скоротити негативний вплив невизначеності, властивій будь-якій економічній системі, і знизити рівень трансакційних витрат.

Проте, разом з очевидними перевагами, становлення ІЕ викликає і нові проблеми, серед яких інформаційна і технологічна нерівність країн, проблеми правового регулювання мережі Інтернет, електронної комерції і оподаткування, питання інтелектуальної власності, проблеми забезпечення безпеки і інформації, можливості психологічної дії на свідомість людини і суспільства. Можна виділити наступні особливості ІЕ, які викликають зростання ТВ:

- зростання інформаційних витрат внаслідок збільшення обсягу інформації і зусиль з її відбору і обробки;

- збільшення витрат моніторингу внаслідок недостатньої достовірності і швидкого старіння інформації;

- збільшення витрат на захист комерційної таємниці внаслідок посилення загроз, пов'язаних з інтенсифікацією використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- зростання трансакційних втрат внаслідок виникнення нових видів злочинів в інформаційному секторі економіки, пов'язаних з порушенням прав власності в інформаційному полі;

- зростання витрат координації у зв'язку з ускладненням ієрархічних структур організацій.

Значущою для дослідження динаміки трансакційного сектора в Україні є зміна питомої ваги вартості основних засобів, задіяних в різних видах трансакційної діяльності в загальній сумі основних засобів в Україні. Дані за 2000-2007 рр. показують, що сумарна частка цих секторів в загальній вартості основних засобів зросла з 23,4% до 28,2%. Якщо ж розглядати фінансову діяльність окремо, то частка основних засобів цього сектора в загальній вартості основних засобів за вказаний період зросла більш, ніж удвічі (табл. 1.2).

Нові форми організації господарської діяльності здійснюють істотний вплив на рівень ТВ. У роботі систематизовані інформаційні фактори зміни загального рівня трансакційних витрат в транзитивній економіці: зростання обсягів інформації, обумовлене великою кількістю і різноманітністю об'єктів трансакцій в ринковій економіці в порівнянні з адміністративно-командною; зниження якості інформації, пов'язане з великими обсягами «інформаційного шуму» в інформаційному середовищі; прискорення процесів інформаційного обміну, спричинене розвитком інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному суспільстві; ослаблення інформаційної безпеки, обумовлене проявами в транзитивному суспільстві різних форм опортуністичної поведінки, неможливих в умовах командної економіки.

Таблиця 1.2. Вартість основних засобів, задіяних в різних видах економічної діяльності в Україні

Як видно, наведені фактори впливають на рівень ТВ у різних напрямках. Проте, статистичні спостереження демонструють, що розмір ТВ в сучасній економіці має явну тенденцію до зростання, у зв'язку з чим виникає необхідність регулювання ТВ з метою їх зниження. Зниження ТВ дозволяє розраховувати на значну конкурентну перевагу. У сучасних конкурентоздатних економіках невисокі ТВ і новітні засоби комунікації є основними чинниками забезпечення конкурентоспроможності продукції.

У роботі запропоновані шляхи зниження ТВ на мікрорівні. Фірма може знижувати ТВ шляхом впровадження єдиної інформаційної системи підприємства; використання Інтернет для розповсюдження і пошуку інформації; використання системи електронної торгівлі; проведення заходів щодо захисту інформації, розповсюдження якої є небажаним для фірми; економії постійних ТВ на масштабах діяльності; вдосконалення форм контрактів для попередження опортуністичної поведінки партнера по угоді, а також страхування контрактних ризиків, відповідальності та ін.

Держава, у свою чергу, повинна проводити макрозаходи щодо зниження ТВ. Дуже важливим є посилення правових основ усіх етапів трансакційних процесів і контрактної відповідальності економічних агентів. Також зниженню ТВ сприятимуть стандартизація методів вимірювання, обліку і звітності, створення інформаційної інфраструктури для прискорення процесів економічної взаємодії і скорочення ланцюжків посередників. Дуже важливо, крім того, використання інформаційних технологій державними структурами для підвищення рівня інформаційної прозорості.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження категорії трансакційних витрат та особливостей інформаційної економіки було вирішено актуальне наукове завдання виявлення тенденцій зміни розмірів трансакційних витрат в умовах інформаційної економіки, розкриття впливу розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на рівень трансакційних витрат, визначення способів їх зниження та зроблено такі висновки:

1. Базовою одиницею трансакційного аналізу є трансакція - добровільна ринкова операція, спільна економічна дія незалежних господарюючих суб'єктів з обміну повними або частковими правами власності на ресурси і результати певної діяльності.

2. З розвитком і ускладненням обміну, зростанням різноманітності об'єктів трансакцій, подовженням часу операцій і географічною віддаленістю суб'єктів, все більш відчутними стають ТВ. Розвиток ІЕ поглиблює сутнісну відмінність трансакційних затрат і трансакційних втрат, обумовлену наявністю або відсутністю попередньої інформації про майбутні витрати і, відповідно, можливістю оцінити їх доцільність і змогу до них підготуватися. Трансакційні затрати носять характер запланованих витрат, направлених на скорочення очікуваних витрат, а трансакційні втрати носять характер непередбачених.

3. Основними критеріями розмежування ТВ є одиниця виміру, частота виникнення, спосіб вимірювання, передбаченість і доцільність виникнення, ступінь унікальності об'єкту, сфера виникнення, час виникнення, кількість контрагентів. Ці критерії дозволили виділити наступні форми ТВ: грошові і негрошові; поодинокі і регулярні; трансакційні затрати і трансакційні втрати; двосторонні і багатосторонні; типові і нетипові; виникаючі до, підчас і після операції; ринкові, управлінські і політичні.

4. В ІЕ одним з основних факторів виробництва стає інформація. Її виробництво і розповсюдження виділяється в самостійну сферу діяльності, інтелектуальна власність отримує оцінку і стає суб'єктом правових відносин, а людський капітал - одним з пріоритетних напрямів інвестицій. Інформаційний обмін, завдяки розвитку і впровадженню ІКТ, значно прискорюється і дешевшає, виникають нові форми організації підприємницької діяльності, існування яких було неможливим раніше.

5. На перший погляд очевидне припущення, що завдяки особливостям ІЕ, ТВ неминуче мають скорочуватися, виявляється помилковим. Навпаки, окремі види ТВ, як показано в дослідженні, в умовах ІЕ мають тенденцію до зростання, що обумовлює необхідність пошуку шляхів їх мінімізації.

6. Постійне розширення і якісне ускладнення інформації як ресурсу, збільшує витрати, пов'язані з її збором, обробкою, передачею, зберіганням; низька якість інформації, ускладнення соціально-економічної взаємодії між економічними агентами і прискорення процесів інформаційного обміну збільшують питому вагу витрат пошуку інформації. Через збільшення обсягу трансакцій і різноманітності об'єктів трансакцій зростають витрати вимірювання. Виникає також зростання трансакційних витрат, обумовлене необхідністю побудови інформаційного захисту від опортуністичної поведінки працівників. Витрати специфікації і захисту прав власності, викликані високою інформаційною мобільністю, примушують економічних агентів виділяти значні ресурси на забезпечення безпеки внутрішньої інформації і захист від зовнішніх інформаційних атак.

7. Разом з тим потенціал ІЕ може і повинен використовуватися для зниження рівня ТВ. Проведене дослідження дозволило запропонувати комплекс відповідних заходів, серед яких як макроекономічне регулювання, що включає: вдосконалення законодавства, регулюючого трансакційні процеси і контрактну відповідальність економічних агентів, а також посилення контролю за його дотриманням, стандартизацію методів вимірювання, обліку і звітності, створення інформаційної інфраструктури для прискорення процесів економічної взаємодії і скорочення ланцюжків посередників, використання інформаційних технологій державними структурами для підвищення рівня інформаційної прозорості, так і методи зниження ТВ на мікрорівні: інформатизація господарської діяльності шляхом впровадження єдиних інформаційних систем на підприємствах, широке використання інтернет-технологій в бізнес-процесах, здійснення заходів щодо захисту інформації, економія постійних ТВ за рахунок ефектів масштабу, що виникають при впровадженні ІКТ, вдосконалення форм контрактів для попередження опортуністичної поведінки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Губанова Н.Н. Финансовые посредники фондового рынка и оказание ими трансакционных услуг /Н.Н. Губанова// Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна. Серія Економічна. - №650.- Харків, 2005. - С. 22-25.

2. Губанова Н.Н. Информационное общество и трансакционные издержки /Н.Н. Губанова// Вісник НТУ ”Харківський політехнічний інститут”. Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». - №41(2). - Харків: НТУ «ХПІ», 2006. - С. 158-165.

3. Губанова Н.Н. Трансакционные издержки в трансформационной экономике /Н.Н. Губанова // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія Економічна. - №719.- Харків, 2006. - С.24-26.

4. Губанова Н.Н. Снижение трансакционных издержек в условиях виртуальных предприятий и дистанционной занятости // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія Економічна.- №779. - Харків, 2007. - С.17-20.

5. Губанова Н.Н. Информационная экономика как фактор изменения уровня трансакционных издержек /Н.Н. Губанова // Вісник НТУ ”Харківський політехнічний інститут”. Тематичний випуск «Технічний прогрес і ефективність виробництва». - №54(2). - Харків: НТУ «ХПІ», 2008. - С.65-69.

6. Губанова Н.Н., Укис Ю.А. Трансакционные издержки: происхождение, сущность и классификация /Н.Н. Губанова, Ю.А. Укис // «Економіка: проблеми теорії та практики» (Збірник наукових праць).- №246, Т.6.- Дніпропетровськ, 2009.- С. 850-855.

7. Губанова Н.Н., Укіс Ю.О. Трансакційні витрати в інформаційній економіці /Н.Н. Губанова, Ю.О. Укіс // Вісник економіки транспорту і промисловості (збірник науково-практичних статей Української державної академії залізничного транспорту).-№ 26. - Харків, 2009.- С. 210-212.

Тези доповідей:

8. Губанова Н.Н. Динамика трансакционных издержек в информационной экономике /Н.Н. Губанова // Труди VI міжнародної науково-практичної конференції „Дослідження та оптимізація економічних процесів ”Оптимум-2008”. - Харків. - НТУ „Харківський політехнічний інститут”, 2008. - С. 86.

9. Губанова Н.Н. Соотношение и взаимосвязь трансакционных и трансформационных издержек /Н.Н. Губанова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності”. - Том 2.-Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2009. - С. 56.

10. Губанова Н.Н. Возникновение и сущность трансакционных издержек /Н.Н. Губанова // Матеріали XLII науково-практичної конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників Української інженерно-педагогічної академії. - Частина 6. - Харків, 2009. - С. 72.

Размещено на Allbest.ru