Організаційно-економічний розвиток промислових корпорацій в умовах структурної трансформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.1:330.341:334

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВИХ КОРПОРАЦІЙ В УМОВАХ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Голуб Наталя Юріївна

Маріуполь - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донбаській національній академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України (м. Макіївка).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Поклонський Федір Юхимович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), професор кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Краснова Вікторія Василівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук, доцент Верескун Михайло Вікторович, Приазовський державний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь),доцент кафедри економіки підприємств.

Захист відбудеться «4» лютого 2009 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Університетська, 7.

Автореферат розіслано «24» грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Колосок



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Машинобудування є однією з базових галузей промислового комплексу Донецького регіону, від рівня розвитку якої залежать технологічне оновлення та високоефективне функціонування інших галузей національного господарства. Розвиток акціонерної форми господарювання та формування корпоративного сектора з початку 90-х рр. ХХ ст. обумовив появу нових можливостей для машинобудівних підприємств у створенні оптимальної системи організації великомасштабного виробництва, забезпечення конкурентної боротьби на внутрішніх та зовнішніх ринках шляхом активізації інвестиційно-інноваційної діяльності, мобілізації внутрішніх резервів та зниження виробничих витрат. Однак нестабільність зовнішнього середовища та недосконалість законодавчої бази значною мірою стримують формування ефективного організаційно-економічного механізму, який сприяв би підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних машинобудівних підприємств. Особливо актуально ці питання постають в умовах постійного ускладнення економічного середовища та на фоні глобалізації світових ринків. Це визначає об'єктивну необхідність удосконалення існуючих та створення нових науково-методичних підходів до організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій з одночасним узагальненням та систематизацією теоретико-методологічних аспектів їх структурної трансформації як засобу активізації процесів концентрації ресурсів та їх оптимального використання у виробничій, інвестиційній та інноваційній діяльності.

Питання теорії, методології та практики організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій досліджувалися у працях зарубіжних і вітчизняних вчених: І. Ансоффа, П. Друкера, П. Самуєльсона, М. Портера, О.І. Амоші, В.Н. Амітана, М.Г. Білопольського, С.В. Богачова, І.П. Булєєва, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, Ф.Ю. Поклонського, М.Д. Прокопенка, Л.А. Савельєва, І.Л. Сазонця. При цьому значущість проблем формування ефективної моделі корпоративного управління зумовила нові напрями розвитку сучасної економічної думки. Різні аспекти розвитку великих господарських комплексів на регіональному та галузевому рівнях розглянуто у працях С.С.Аптекаря, М.В. Верескуна, О.В. Грицай, В.В. Краснової, Р.Р. Ларіної, Т.М. Савельєвої, О.В.Савчука, Г.М. Скударя, В.В. Трубчаніна. Незважаючи на велике різноманіття порушених наукових проблем та глибину їх дослідження, у сучасній економічній науці окремі їх аспекти залишаються не достатньо розв'язаними. Так, існуючі методи потребують адаптації в напрямі вдосконалення управління економічним і структурним розвитком корпорацій, діючих у машинобудівній галузі, та посилення їх ролі у забезпеченні конкурентоспроможності економіки України.

Викладене свідчить, що поточний стан наукової розробки наведених проблемних питань вимагає узагальнення та систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів щодо організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах їх структурної трансформації та одержання наукових результатів, придатних для практичного використання. Це визначає актуальність обраної теми та напрямів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані згідно з планами науково-дослідних робіт Донбаської національної академії будівництва і архітектури. У рамках теми «Стратегія соціально-економічного розвитку міста Макіївка до 2015 року» (номер державної реєстрації 0105U001956) здобувачем підготовлено рекомендації стосовно формування і використання економіко-організаційного забезпечення розвитку містоутворюючих підприємств, зокрема машинобудівної галузі, з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах. Відповідно до завдань виконання теми «Економічна діагностика діяльності підприємства» (номер державної реєстрації 0105U001954) автором запропоновано підходи щодо кількісної та якісної оцінки ефективності діяльності структурних підрозділів акціонерного товариства з метою підвищенню гнучкості та адекватності управління ними. У рамках теми «Розвиток економіки будівництва і міського господарства Донецької області в контексті трансформаційних перетворень в Україні» (номер державної реєстрації 0107U000089) дисертантом досліджено вплив чинників макро- і мікросередовища на технічний стан основних фондів підприємств Донецької області й визначено напрями структурного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку промислових корпорацій на основі формування і використання відповідного організаційно-економічного забезпечення з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах.

Відповідно до мети було поставлено і вирішено такі завдання:

узагальнено особливості формування і розвитку промислових корпорацій як результату інтеграційних процесів в економіці;

визначено сутність організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій; економічний корпорація ринковий організаційний

вдосконалено типологію структурної трансформації промислових корпорацій;

досліджено підходи до проведення структурної трансформації промислових корпорацій;

проаналізовано вплив структурної трансформації промислових корпорацій на результати діяльності та визначено пріоритетні напрями їх розвитку;

узагальнено та поглиблено методи структурного розвитку промислових корпорацій в напрямі вдосконалення системи планування і координації організаційно-економічних змін;

обґрунтовано вибір типу структурної трансформації промислових корпорацій;

запропоновано підхід до врахування економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій;

розроблено рекомендації щодо формування організаційно-економічних умов розвитку корпорацій у промисловому комплексі.

Об'єктом дослідження є процеси організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації.

Предметом дослідження стали теоретичні, методичні та практичні аспекти організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій (на прикладі підприємств машинобудування Донецького регіону).

Методи дослідження. Теоретичну основу дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії, макро- та мікроекономіки, статистики, моделювання, а також матеріали монографічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики корпоративного управління, роботи провідних фахівців у сфері управління машинобудівним виробництвом.

Методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання економічних явищ та процесів, системний підхід при обґрунтуванні напрямів організаційно-економічного розвитку корпорацій у машинобудівній галузі, комплексний метод оцінки ефективності діяльності промислових корпорацій. До основних методів, які використовувались для досягнення поставленої мети, належать: методи логіко-теоретичного узагальнення, класифікації і порівняльних характеристик - при дослідженні термінологічного апарату, удосконаленні типології структурної трансформації промислових корпорацій, систематизації підходів до проведення організаційних змін; статистичного та економічного аналізу, економіко-статистичне та економіко-математичне моделювання - при аналізі економічних результатів структурної трансформації та чинників, що на них впливають, розробці економіко-математичної моделі розрахунку синергетичного ефекту в розрізі горизонтального, вертикального та конгломеративного типів структурної трансформації промислових корпорацій; графічний - для подання результатів дослідження; абстрактно-логічний - при узагальненні, формуванні висновків і рекомендацій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці комплексу теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування й використання економіко-організаційного забезпечення розвитку промислових корпорацій з урахуванням особливостей їх структурної трансформації в ринкових умовах.

Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є такі:

вперше:

розроблено концепцію організаційно-економічного розвитку промислової корпорації в умовах структурної трансформації, яка враховує вплив чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, баланс інтересів учасників, методи структурного розвитку, типи структурної трансформації, організаційні, економічні та правові умови, дозволяє визначити основні напрями структурно-інноваційних перетворень машинобудівних підприємств акціонерної форми власності в умовах постійного ускладнення економічного середовища, і механізм її реалізації;

запропоновано науково-методичний підхід до обґрунтування вибору типу структурної трансформації промислових корпорацій, який враховує якісні та кількісні критерії вибору, а також економіко-математичну модель розрахунку синергетичного ефекту в розрізі горизонтального, вертикального та конгломеративного типів структурної трансформації. Це сприятиме прийняттю фахівцями обґрунтованих рішень щодо вибору оптимального варіанту з існуючих альтернатив організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах об'єктивної необхідності змін організаційного устрою промислового комплексу;

удосконалено:

понятійно-категоріальний апарат, зокрема, за рахунок систематизації та групування розкрито сутність і уточнено визначення організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій як динамічного процесу кількісних і/або якісних змін у внутрішній будові та системі економічних відносин всередині акціонерних товариств, що функціонують у сфері матеріального виробництва, з метою реалізації довгострокових завдань, націлених на активне використання внутрішнього ресурсного потенціалу, зростання конкурентоспроможності та розвиток нової здатності адекватної реакції на зміни зовнішнього середовища. Також уточнено поняття «промислова корпорація» і «структурна трансформація промислових корпорацій», що дозволить уникнути змішування і підмін їх змісту у сфері корпоративного управління;

методичний підхід до визначення економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій, який передбачає врахування окрім інтересів «внутрішніх» й інтереси «зовнішніх» учасників (кредиторів, дебіторів, споживачів продукції, органів державної і регіональної влади, контролюючих та наглядових структур), які прямо чи опосередковано взаємодіють з промисловою корпорацією, що сприятиме ефективному організаційно-економічному розвитку промислових корпорацій в процесі їх взаємодії з різними учасниками ринку;

методичний підхід до планування структурного розвитку промислових корпорацій, який передбачає триетапну систему планування, що забезпечуватиме комплексну координацію організаційно-економічних змін у процесі структурної трансформації промислових корпорацій;

дістали подальшого розвитку:

визначення ролі промислових корпорацій у формуванні інноваційно-інвестиційної моделі економіки України на основі дослідження та систематизації загальносвітових і вітчизняних тенденцій корпоративного розвитку, що дозволяє підвищити наукову обґрунтованість визначення напрямів трансформаційних процесів у сфері матеріального виробництва та вдосконалення системи взаємозв'язків і взаємовідносин між акціонерними товариствами базових галузей промисловості, зокрема машинобудування;

типологія структурної трансформації промислових корпорацій за рахунок включення поряд з існуючими нових класифікаційних ознак: мотив реалізації структурної трансформації корпорації, рівень контролю у трансформованій структурі управління, ступень інтегрованості та територіальні межі діяльності учасників структурної трансформації. Це сприятиме деталізованому підходу до економічного оцінювання і координації діяльності господарюючих суб'єктів в рамках того чи іншого типу структурних перетворень;

систематизація підходів до проведення структурної трансформації промислових корпорацій за рахунок виділення основних класифікаційних груп, що дозволяє сконцентрувати організаційні зусилля на підвищенні ефективності структурних перетворень згідно з тими підходами, які найбільше відповідають особливостям української економіки, а саме: еволюційний, з оптимальним застосуванням методів приватизації і корпоратизації в межах необхідного (вимушеного) підходу; регіональний; галузевий і міжгалузевий підходи; міжнародний; підхід, пов'язаний із забезпеченням конкурентних переваг;

положення щодо обґрунтування пріоритетності напрямів організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій на основі систематизації і групування внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприятиме поглибленню розуміння необхідності у дедиверсифікації корпорацій з посиленням їх спеціалізації та орієнтації на досягнення ефекту економії за рахунок збільшення масштабів виробництва, інтеграції промислового, фінансового та інноваційного капіталів, розширенні географії виробництва і збуту машинобудівної продукції.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації теоретико-методологічні положення, розроблені практичні рекомендації збагачують теорію і практику організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій Донецького регіону.

Висновки та пропозиції щодо формування і використання економіко-організаційного забезпечення розвитку промислових корпорацій з урахуванням особливостей їх структурної трансформації у ринкових умовах використано у діяльності машинобудівних підприємств: методичні положення щодо оцінки ефективності внутрівиробничих відносин впроваджено в господарську діяльність ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (довідка № 3048 від 15.07.2008 р.); пропозиції щодо вдосконалення системи планування організаційно-економічних змін та обґрунтування вибору напрямів структурних перетворень впроваджено у діяльність ЗАТ «Артемiвський машинобудiвний завод «Вiстек» (довідка № 2607/15 від 03.06.2008 р.). Результати дослідження використовуються у навчальному процесі при підготовці спеціалістів та магістрів економічних спеціальностей у Донбаській національній академії будівництва та архітектури МОН України (довідка № 4-11-36 від 15.07.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом особистих досліджень та самостійною науковою працею автора-здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримано автором самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача зазначено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дисертації було обговорено на IV, VI Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2003, 2005 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); VIІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Проблеми сталого розвитку будівельної галузі і ЖКГ» (м. Макіївка, 2008 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 12 наукових робіт загальним обсягом 3,38 друк. арк., з яких особисто автору належить 3 друк. арк., у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,62 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,38 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 191 сторінках; 16 додатків на 27 сторінках; списку використаних джерел із 178 найменувань, з них 5 іноземних, на 18 сторінках. Дисертація містить 19 таблиць на 20 сторінках, 23 рисунки на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 «Теоретичні основи організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій» досліджено теоретико-методологічні аспекти функціонування промислових корпорацій як результату інтеграційних процесів в економіці, визначено сутність організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій, вдосконалено типологію їх структурної трансформації.

Дослідження еволюції розвитку корпорації як форми організації господарської діяльності свідчить про те, що вона виникла і почала розвиватися ще у докапіталістичну епоху. Однак найбільш її швидке зростання припадає на кінець ХІХ - початок ХХ ст., що особливо простежується в умовах становлення економіки промислового Донецького регіону. У цей період високий економічний потенціал регіону обумовив інтенсивний розвиток промислового виробництва та акціонерної форми господарювання. При цьому характерною особливістю акціонерних товариств Донбасу було те, що їх активне зростання забезпечував посилений приплив іноземного капіталу. Сповільнивши свій розвиток з об'єктивних історичних причин з кінця 1917 р. і впродовж всього радянського періоду, бурхливий розвиток корпоративної (акціонерної) форми господарювання знов розпочався з 90-х рр. ХХ ст., у результаті чого акціонерна форма господарювання стала основою розвитку великих металургійних, вугільних, машинобудівних, хімічних та енергетичних підприємств Донецького регіону.

Послідовні етапи розвитку корпорацій як форми організації господарської діяльності в умовах української економіки відображено на рис. 1.

Узагальнення та систематизація різних поглядів вчених-економістів на проблематику організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій дозволили уточнити відповідний категоріальний апарат та запропонувати авторські трактовки понять «промислова корпорація», «організаційно-економічний розвиток промислових корпорацій» та «структурна трансформація промислових корпорацій». Так, структурна трансформація промислових корпорацій розуміється як економічна категорія, що характеризує процес перетворення однієї економічної структури промислової корпорації на іншу, що супроводжується зміною відносин між структурними елементами та передбачає використання ефективних методів економічного управління з метою оптимізації зовнішніх і внутрішніх коопераційних зв'язків.

На основі опрацювання та синтезу теоретичних надбань учених (С.В. Богачов, М.В. Верескун, О.В.Савчук, Г.М. Скударь та інш.), а також аналізу нормативної бази запропоновано нові класифікаційні ознаки типології структурної трансформації промислових корпорацій: мотив реалізації структурної трансформації корпорації, рівень контролю у трансформованій структурі управління, ступінь інтегрованості та територіальні межі діяльності учасників структурної трансформації. Залежно від мотивів реалізації структурної трансформації корпорації пропонується виділяти фінансову, операційну та структурну трансформацію захисного типу; за рівнем контролю в трансформованій структурі управління - одно- та багаторівневу; за ступенем інтегрованості - повну та часткову; залежно від територіальних меж діяльності учасників структурної трансформації - регіональну, національну, транскордонну, транснаціональну.

Запропоновані класифікаційні ознаки можуть використовуватися менеджерами промислових корпорацій (акціонерних товариств) з метою визначення можливостей координації діяльності суб'єктів господарювання при виконанні спільних виробничих завдань у рамках того чи іншого типу структурної трансформації; державними та регіональними відділами Антимонопольного комітету при здійснені контролю за процесами концентрації у базових галузях з метою забезпечення оптимального використання наявних ресурсів та максимально можливих темпів економічного зростання господарюючих суб'єктів.

У розділі 2 «Методичні положення по обґрунтуванню структурної трансформації корпорацій промислового комплексу» зроблено дослідження науково-методичних підходів до проведення структурної трансформації промислових корпорацій, проаналізовано вплив структурної трансформації промислових корпорацій на результати їх діяльності та розглянуто методи структурного розвитку промислових корпорацій.

Зі всього набору підходів до проведення структурної трансформації промислових корпорацій найбільш прийнятними до особливостей господарювання Донецького регіону пропонується вважати: еволюційний підхід, з оптимальним застосуванням методів приватизації і корпоратизації у межах необхідного (вимушеного) підходу; регіональний, що враховує виробничі, ресурсні та територіальні відмінності регіону; галузевий і міжгалузевий підходи, оскільки вони відображають основні напрями побудови економічних зв'язків між корпораціями (акціонерними товариствами) Донецького регіону; міжнародний, що враховує позицію Донецького регіону в міжнародному поділі праці; підхід, пов'язаний з забезпеченням конкурентних переваг, тому що він передбачає активізацію інвестиційно-інноваційних процесів у промислових корпораціях з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності в умовах посилення глобальної конкуренції.

За даними Головного управління статистики у Донецькій області кількість суб'єктів господарювання акціонерної форми власності за останні п'ять років мала тенденцію до скорочення. Так, з 2002 по 2007 рр. їх кількість зменшилась на 16% та склала 2335 одиниць. Така динаміка частково відображає загальнодержавну тенденцію: загалом в Україні кількість акціонерних товариств скоротилась на 3,3%. Це пояснюється тим, що якщо за період 1992-2002 рр. кількість підприємств колективної форми власності зростала внаслідок процесів приватизації та корпоратизації, то з 2002-2003 рр. розпочався новий етап перерозподілу власності шляхом реорганізації акціонерних товариств. Їх кількість почала зменшуватись внаслідок банкрутств та укрупнення підприємств (насамперед, шляхом викупу контрольних пакетів акцій більш потужними корпораціями).

Зарубіжний досвід свідчить про те, що критеріальною ознакою технологічного розвитку економіки є зростання у загальному обсязі реалізованої продукції частки інноваційно-інвестиційного сектора і, насамперед, машинобудування. Ефективність функціонування машинобудівних підприємств промислового регіону є одним з визначальних чинників, який істотно впливає на рівень конкурентоспроможності, продуктивності праці, темпи і напрями науково-технічного прогресу в інших базових галузях економіки. Вивчення статистичної звітності дозволило дійти висновку, що машинобудівний комплекс Донецької області потребує оновлення виробничого потенціалу. В умовах посиленої конкуренції без значних капіталовкладень та активізації інноваційної діяльності в найближчій перспективі не можливо буде забезпечити ефективний розвиток машинобудування, а відтак і технологічний розвиток інших галузей. Оскільки промисловість Донецької області представлена переважно такими базовими галузями, як паливно-енергетична, металургійна, хімічна та нафтохімічна, характерною особливістю яких є висока капітало-, енерго- і трудомісткість, саме розвиток машинобудівної галузі сприятиме структурній перебудові економіки регіону з метою активізації інноваційних процесів, процесів розширеного відтворення та реального нагромадження капіталу.

Порівняльний аналіз основних показників, що характеризують ефективність організаційно-економічного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності Донецького регіону, дозволив зробити такі висновки: найкращі кінцеві результати мають ті акціонерні товариства, які в процесі структурної трансформації досягли оптимального співвідношення вертикальних і горизонтальних зв'язків в організаційній структурі та підвищили відповідальність структурних підрозділів через створення децентралізованої дивізіонально-продуктової системи (табл.1). Коефіцієнти було розраховано згідно з методичними рекомендаціями щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій (протокол засідання Аудиторської палати України N 99 від 23.02.2001).

Систематизація та групування чинників, які створюють можливості та загрози для організаційно-економічного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності в Донецькому регіоні, дозволили виявити пріоритетні напрями розвитку, а саме: зміну організаційного устрою промисловості через концентрацію ресурсів, вертикальну і горизонтальну інтеграцію, розвиток корпоративного сектора, розширення географії виробництва і збуту, зосередження основної уваги материнських компаній на розробках нових технологій і продуктів; поширення процесів дедиверсифікації компаній з посиленням їх спеціалізації та орієнтації на досягнення ефекту економії за рахунок збільшення масштабів виробництва.



Таблиця 1 - Основні показники, що характеризують ефективність організаційно-економічного розвитку акціонерних товариств Донецького регіону (машинобудівна галузь), 2007 р.

Акціонерне товариство	Коефіцієнт зносу основних засобів	Коефіцієнт платоспромо-жності	Коефіцієнт фінансування	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	Коефіцієнт оборотності активів	Коефіцієнт рентабельності продукції	Чисельність працівників, чол.	Продуктивність праці, грн./чол.
ЗАТ «Новокраматорський машинобудiвний завод»	0,52	0,74	0,36	1,48	0,83	0,20	15094	115,64
ВАТ «Ясинуватський машинобудiвний завод»	0,65	0,73	0,36	0,99	0,60	0,26	1232	114,53
ЗАТ «Артемiвський машинобудiвний завод «Вiстек»	0,25	0,33	2,05	2,33	1,37	0,16	1249	158,4
ВАТ «Новогорлiвський машинобудiвний завод»	0,86	0,27	2,64	-0,44	0,27	0,16	139	36,62
АТ «НОРД»	0,47	0,69	0,45	0,22	2,9	0,15	6557	186,2
ЗАТ «Iнститут керамiчного машинобудування»	0,60	0,64	0,56	0,92	0,79	0,13	172	36,04
ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування»	0,71	0,44	1,29	0,19	0,74	0,09	2646	35,66
ЗАТ «Науково-виробниче пiдприємство «Макiївський завод шахтної автоматики»	0,52	0,81	0,24	1,61	0,3	0,06	426	24,33
ВАТ «Азовмаш»	0,60	0,78	0,28	0,09	0,66	0,04	530	846,4
ВАТ «Азовзагальмаш»	0,37	0,18	4,61	-0,06	2,46	0,04	6216	306,2
ВАТ «Артемівський машинобудівний завод «Побєда труда»	0,53	0,72	0,39	1,73	0,23	0,05	141	77,64
ВАТ «Рутченкiвський завод «Гірмаш»	0,69	0,22	3,61	0,17	0,47	0,03	1149	113,9
ЗАТ «Горлівський машинобудівник»	0,61	0,22	3,5	-0,25	0,38	0,03	1622	88,63
ВАТ «Горлiвський машинобудiвний завод «Універсал»	0,64	0,26	2,92	0,12	2,03	0,01	310	57,7
ВАТ «Дружківський машинобудівний завод»	0,39	0,16	5,08	-0,06	0,54	-0,002	3378	153,0
ЗАТ «Горлiвський завод будiвельних машин»	0,68	0,70	0,43	0,93	0,44	-0,03	117	87,15
ЗАТ «Горлiвський машинобудiвний завод»	0,71	0,80	0,25	2,8	0,06	-0,06	708	13,1
ВАТ «Донецькгiрмаш»	0,48	0,12	7,49	-0,08	0,65	-0,01	1672	119,6
ВАТ «Словважмаш»	0,69	0,62	0,62	0,45	0,73	-0,11	1345	46,8
ВАТ «Точмаш»	0,59	0,59	0,69	0,12	0,28	-0,27	1887	30,9

Оцінка ефективності функціонування промислових корпорацій (акціонерних товариств) Донецького регіону свідчить про необхідність вдосконалення існуючих науково-методичних підходів щодо їх структурного розвитку. Відомі рекомендації з організаційного бізнес-планування складені переважно для розв'язання завдань, пов'язаних з реалізацією окремих інвестиційних проектів або з локальними проблемами господарської діяльності. Тому необхідною умовою забезпечення майбутньої результативності промислових корпорацій є застосування дієвих методів їх структурного розвитку з виявленням складових потенційної ефективності.

У цьому аспекті особливого значення набуває застосування поетапної системи планування структурного розвитку промислових корпорацій, що її запропоновано у роботі. Особливість цієї системи полягає у виділенні трьох основних етапів. На першому діагностуються зовнішнє середовище, економічний стан корпорації та її структурних підрозділів, визначаються стратегічні цілі, формується робоча група з організаційного проектування, розробляються та узгоджуються напрями структурного розвитку корпорації, формулюється концепція структурного розвитку. На другому (підготовчому) етапі розробляється програма структурних перетворень, система цільових завдань, моніторингу, розробляються механізми з подолання опору персоналу. На третьому (реалізаційному) - здійснюються реалізація основних положень програми структурного розвитку, моніторинг та оцінка структурних перетворень.

У розділі 3 «Вдосконалення організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації» обґрунтовано доцільність та вибір типу структурної трансформації промислових корпорацій, запропоновано науково-методичний підхід до урахування економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій та розроблено рекомендації щодо формування організаційно-економічних умов розвитку корпорацій у промисловому комплексі.

Для визначення послідовності аналізу кількісних та якісних критеріїв, на базі яких фахівці зможуть обґрунтовувати доцільність та вибір напряму організаційно-економічного розвитку промислової корпорації в залежності від типу її структурної трансформації, пропонується науково-методичний підхід (використовується на ряді машинобудівних підприємств Донецького регіону), який складається з таких етапів: 1) діагностика внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності промислової корпорації; 2) визначення потенційних партнерів та розгляд напрямів майбутньої співпраці з ними; 3) оцінка ефективності структурної трансформації промислових корпорацій залежно від можливого типу її реалізації; 4) аналіз ефективності структурної трансформації промислових корпорацій з позицій різних учасників; 5) зіставлення позитивних і негативних наслідків структурної трансформації промислових корпорацій; 6) узагальнення результатів аналізу і підготовка висновків щодо вибору типу структурної трансформації промислових корпорацій; 7) вибір організаційної структури промислової корпорації з урахуванням типу її структурної трансформації та визначальних чинників.

Головний мотив структурної трансформації корпорацій, що діють в машинобудівній галузі, полягає у прагненні отримати і посилити синергетичний ефект, коли сукупний результат взаємодоповнюючої дії активів двох або декількох господарюючих суб'єктів перевищує суму результатів їх окремих дій. Дослідження існуючих підходів до оцінки загального синергетичного ефекту дозволило дійти висновку, що вони не враховують впливу чинників синергії залежно від типу структурної трансформації. У зв'язку з цим на основі системи мотивуючих чинників розроблено економіко-математичну модель розрахунку синергетичного ефекту у розрізі типів структурної трансформації, пристосовану для факторного аналізу основних джерел синергії (табл. 2).



Таблиця 2 - Вплив чинників синергії на результати структурної трансформації промислових корпорацій залежно від її типу

Група чинників	Джерело виникнення синергетичного ефекту	Умовне позначення	Тип структурної траснформації
			гори-зонтальна	верти-кальна	конгло-меративна
Операційна діяльність
Д	Додавання поточних обсягів одержуваних доходів у поєднанні зі скороченням операційних витрат	Еобсяг	+	+	+
Д	Збільшення доданої вартості у процесі переробки сировини і виготовлення продукції	Ед.варт		+
Д	Оптимізація асортименту і структури випуску продукції	Еасорт	+
В	Прискорення виробничого циклу, окупності витрат	Ев.цикл		+
В	Мінімізація трансакційних витрат	Етранс.в.		+
В	Економія за рахунок ефекту масштабу виробництва	Емасшт	+
В	Зниження витрат на конкурентну боротьбу	Еконк.б.	+
Управлінська діяльність
Д	Зростання клієнтської бази за рахунок географічного розширення ринків збуту при об'єднанні акціонерних товариств, що діють на різних територіях	Егеогр	+		+
Д	Зміцнення конкурентних позицій на ринку та обмеження конкуренції (ефект монополії)	Еконк.п.	+
В	Економія за рахунок усунення дублюючих функцій	Едубл.ф.	+
В	Наявність взаємодоповнюючих ресурсів	Ерес	+	+
В	Усунення неефективного управління і підвищення ефективності розподілу ресурсів	Еупр	+	+
В	Диверсифікованість виробництва	Едив			+
В	Збільшення впливу на процеси ринкового ціноутворення	Ец-утв	+	+
В	Підвищення ефективності роботи з постачальниками і/або збутовими організаціями	Епост.зб.		+
В	Доступ до інформації, ноу-хау	Еінф	+	+	+
Фінансова діяльність
Д	Різниця між ліквідаційною вартістю і поточною ринковою вартістю АТ (можливість «дешево придбати і дорого продати» )	Еварт			+
В	Оптимізація оподатковування	Еопод	+	+	+
В	Здобуття вигідних умов кредитування, доступ до більш дешевих кредитних ресурсів	Екред	+	+	+
В	Консолідація інвестиційних ресурсів	Еінв	+	+	+
В	Перевищення відбудовної вартості активів АТ над ринковою (придбання діючого підприємства дешевше, ніж будівництво нового)	Евідб.в.	+	+
І	Позитивна оцінка ринком намірів проведення угоди зі трансформації (злиття, поглинання)	Ерин	+	+	+
І	Непряма вигода від структурної трансформації, що полягає у зростанні ринкової вартості акцій або математичному збільшенні мультиплікатора Р/Е (співвідношення між ціною і прибутком на акцію)	Емат	+	+	+
Торгівельна діяльність
Д	Використання спільних каналів збуту продукції та спільного бренду групи товарів	Еторг	+

У розробленій економіко-математичній моделі, з погляду однорідності досліджуваних факторів і для підвищення аналітичних можливостей, чинники вартості об'єднані у групи залежно від джерел синергії, впливу на зростання обсягів одержуваних доходів (група «Д»), скорочення витрат (група «В») і прояву «інформаційного» ефекту зростання вартості корпорації (група «І»). При цьому синергетичний ефект від структурної трансформації корпорацій пропонується розраховувати за формулою:

Е = Sопер + Sупр + Sфин + Sторг , (1)

де Е - синергетичний ефект від структурної трансформації корпорацій;

Sопер - операційна синергія;

Sупр - управлінська синергія;

Sфін - фінансова синергія.

Sторг - торгівельна синергія.

Отримані результати аналізу джерел виникнення синергетичного ефекту (табл. 2) дозволили запропонувати формулу розрахунку для кожного типу структурної трансформації промислових корпорацій:

1) для горизонтального типу:



Егоризонт = Еобсяг + Еасорт + Емасшт + Еконк.б. +Егеогр + Еконк.п. + Едубл.ф. + Ерес + Еупр + Ец-утв + Еінф + Еопод + Екред + Еінв + Евідб.в. + Ерин + Емат + Еторг. (2)

2) для вертикального типу:

Евертикальн = Еобсяг + Ед.варт. + Ев.цикл. + Етранс.в. + Егеогр + Ец-утв + Епост.зб. + Еінф. + Еопод + Екред + Еінв + Евідб.в. + Ерин + Емат. (3)

3) для конгломеративного типу:

Еконгломерат = Еобсяг + Егеогр + Едив + Еінф + Ев.г.к. + Еварт + Еопод + Екред + Еінв + Ерин + Емат. (4)

За результатами розрахунку оптимальним слід вважати той напрямок структурного розвитку промислової корпорації, при якому досягається найбільший синергетичний ефект.

При узагальненні результатів аналізу і підготовки висновків щодо вибору типу структурної трансформації корпорацій, діючих у машинобудівній галузі, пропонується використовувати низку критеріїв, основними з яких є: ефективність системи управління; прискорення циклу матеріаловкладення, обігу капіталу, окупності витрат; можливість взаємодоповнення та взаємозаміни ресурсів; можливість направляти прибуток на виробництво високотехнологічної і конкурентоспроможної машинобудівної продукції; рівень технологічної та фінансової взаємодії учасників структурної трансформації при реалізації великих проектів; підвищення рівня контролю за ціноутворенням кінцевої продукції; підвищення ефективності маркетингової діяльності; зростання доданої вартості, створеної в процесі обробки сировини та матеріалів; можливість диверсифікації виробництва; скорочення трансакційних витрат.

Після підготовки висновків щодо вибору типу структурної трансформації промислових корпорацій на заключному етапі відбувається вибір організаційної структури корпорації з урахуванням типу її структурної трансформації та визначальних чинників (існування значних географічних відстаней між учасниками структурної трансформації; наявність вагомих відмінностей у виробничих технологіях; рівень охоплення етапів виробництва кінцевої продукції; необхідність координації окремих дій у фінансовій, маркетинговій або виробничій сферах; орієнтація на розробку та виконання складних інвестиційних проектів). Залежно від чинників для горизонтального типу рекомендується дивізіонально-територіальна, дивізіонально-споживча або дивізіонально-продуктова організаційна структура; для вертикального - лінійно-функціональна, лінійно-штабна або матрична структура; для конгломеративного типу - холдингова, координаційна або проектна організаційна структура.

Крім економічних інтересів «внутрішніх» учасників структурної трансформації промислових корпорацій (акціонери (мажоритарні і міноритарні), топ-менеджери, органи управління, трудовий колектив) необхідно враховувати й інтереси «зовнішніх» учасників, які прямо чи опосередковано взаємодіють з промисловою корпорацією (кредитори, дебітори, споживачі машинобудівної продукції, органи державної і регіональної влади, контролюючі та наглядові структури). Розробка спільної стратегії після проведення структурної трансформації промислових корпорацій має здійснюватись на основі колегіальних рішень усіх її учасників з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку корпорації, головними з яких є активізація інноваційно-інвестиційної діяльності, підвищення конкурентоспроможності та вихід на світові ринки. При цьому «загальним знаменником» узгодження інтересів усіх учасників структурної трансформації промислових корпорацій мають бути інтереси виживання, перспективного розвитку, підвищення ринкової конкурентоспроможності певної корпорації (групи акціонерних товариств) як бази для часткового задоволення партикулярних інтересів усіх заінтересованих суб'єктів, причетних до структурної трансформації промислових корпорацій.

Узагальнення теоретичних положень та закономірностей розвитку вітчизняних корпорацій, таких як акціонерні товариства ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (довідка № 3048 від 5.07.2008 р.), ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод», АТ «НОРД», ЗАТ «Артемiвський машинобудівний завод «Вiстек» (довідка № 2607/15 від 03.06.2008 р.) дозволили обґрунтувати загальну концепцію організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах їх трансформації та механізм її реалізації (рис. 2).

Представлена схематично концепція організаційно-економічного розвитку промислової корпорації в умовах структурної трансформації враховує вплив чинників внутрішнього та зовнішнього середовища промислової корпорації, баланс інтересів учасників, методи структурного розвитку, типи структурної трансформації, а також організаційні, економічні та правові умови структурної трансформації промислових корпорацій. Концепцію організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій пропонується реалізовувати через відповідний механізм, який забезпечує передачу дії від рушійних сил (зовнішніх і внутрішніх факторів, причин) до внутрішніх і зовнішніх елементів промислової корпорації та обумовлює перетворення її організаційної структури, якісних і кількісних характеристик економічної діяльності. При цьому всю сукупність заходів та очікуваних ефектів від структурної трансформації промислової корпорації доцільно виділити у чотири основні блоки: організаційний, економічний, соціальний і екологічний.

Використання запропонованих у дисертації рекомендацій на українських машинобудівних підприємствах акціонерної форми власності сприятиме їх ефективному організаційно-економічному розвитку в умовах структурної трансформації за рахунок прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень у сфері структурного розвитку, що сприятиме зростанню їх конкурентоспроможності, а відтак, забезпечуватиме інноваційний і технологічний розвиток всього вітчизняного промислового комплексу.



ВИСНОВКИ

Основне наукове завдання проведеного дослідження полягає у розробці методичних підходів та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації за рахунок використання особливостей їх функціонування, впливу синергетичного ефекту на результативність діяльності та збалансованості інтересів основних учасників.

Основні висновки і результати дослідження зводяться до такого.

На теоретичному та методичному рівні:

1. Доведено на основі вивчення світових і українських тенденцій корпоративного розвитку, що активний розвиток акціонерної форми господарювання забезпечує її можливість залучати необхідні обсяги фінансових ресурсів та оптимально їх використовувати у виробничій, інвестиційній та інноваційній діяльності; здатність активно протистояти зовнішнім впливам та утримувати переваги у регіональній і національній конкуренції підприємств через економію на виробничих витратах за рахунок ефекту масштабу та підвищення мобільності перерозподілу наявних надлишкових ресурсів.

2. Уточнено та поглиблено сутність організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій як динамічного процесу кількісних і/або якісних змін у внутрішній будові та системі економічних відносин всередині акціонерних товариств, що функціонують у сфері матеріального виробництва, з метою реалізації довгострокових завдань, націлених на активне використання внутрішнього ресурсного потенціалу, зростання конкурентоспроможності та розвиток нових здібностей адекватної реакції на зміни зовнішнього середовища. Визначено сутність поняття структурної трансформації промислових корпорацій, що розглядається як процес перетворення однієї економічної структури промислової корпорації на іншу, що супроводжується зміною відносин і зв'язків між структурними елементами та передбачає використання ефективних методів економічного управління з метою оптимізації зовнішніх і внутрішніх коопераційних зв'язків.

3. Виявлено основні складові структурної трансформації сучасних промислових корпорацій: зміна системи управління власністю; реорганізація системи управління корпорацією; збереження цілісності корпорації; внутрішня консолідація і координація бізнес-процесів на підприємстві; функціональна мотивація корпорацій; формування системи стратегічного планування. При цьому структурна трансформація промислових корпорацій розглядається як економічна категорія, що характеризує процес перетворення однієї економічної структури промислової корпорації на іншу з одночасним підвищенням її ефективності.

4. Визначено нові класифікаційні ознаки трансформації промислових корпорацій, такі як: мотив реалізації структурної трансформації корпорації, рівень контролю в трансформованій структурі управління, ступінь інтегрованості та територіальні межі діяльності учасників структурної трансформації.

5. Обґрунтовано, що для проведення структурної трансформації промислових корпорацій, в тому числі й Донецького регіону, необхідно використовувати такі методичні підходи: еволюційний з оптимальним застосуванням методів приватизації і корпоратизації в межах необхідного (вимушеного) підходу, регіональний, галузевий і міжгалузевий, міжнародний та підхід, пов'язаний із забезпеченням конкурентних переваг.

6. Аргументовано на базисі аналізу основних коефіцієнтів, що характеризують ефективність організаційно-економічного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності, що найкращі кінцеві результати мають ті з них, які у процесі структурної трансформації досягли оптимального співвідношення вертикальних і горизонтальних зв'язків в організаційній структурі та підвищили відповідальність структурних підрозділів через створення децентралізованої дивізіонально-продуктової системи.

7. Запропоновано на засаді результатів аналізу закономірностей структурного розвитку великих акціонерних товариств машинобудівної галузі Донецького регіону, зокрема ЗАТ «Новокраматорський машинобудiвний завод», ВАТ «Ясинуватський машинобудiвний завод», АТ «НОРД», ЗАТ «Артемiвський машинобудiвний завод «Вiстек», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» нове бачення процесів структурної трансформації промислових корпорацій. Для цього удосконалено концепцію організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій в умовах структурної трансформації, яка враховує вплив чинників внутрішнього та зовнішнього середовища промислової корпорації, баланс інтересів учасників, методи структурного розвитку, типи структурної трансформації, а також організаційні, економічні та правові умови структурної трансформації промислових корпорацій, і механізм її реалізації.

8. Дістала подальшого розвитку обґрунтованість визначення напрямів трансформаційних процесів у сфері матеріального виробництва та вдосконалення системи взаємозв'язків і взаємовідносин між акціонерними товариствами базових галузей промисловості, зокрема машинобудування. Узагальнено роль промислових корпорацій у формуванні інноваційно-інвестиційної моделі економіки України за рахунок потенційної можливості залучати необхідні обсяги фінансових ресурсів та оптимально використовувати їх у виробничій, інвестиційній та інноваційній діяльності, здатності активно протистояти зовнішнім впливам та утримувати конкурентні переваги через економію на виробничих витратах і підвищення мобільності перерозподілу наявних ресурсів.

9. Результати проведеного аналізу машинобудівної галузі України дозволили систематизувати та згрупувати чинники, які створюють можливості та загрози для організаційно-економічного розвитку машинобудівних підприємств акціонерної форми власності. При цьому пріоритетними напрямами організаційно-економічного розвитку промислових корпорацій визнано: поширення процесів дедиверсифікації товариств з посиленням їх спеціалізації; орієнтація на досягнення ефекту економії за рахунок збільшення масштабів виробництва; формування висококонцентрованих інтегрованих господарських структур, у тому числі транснаціональних, що сприятиме захисту вітчизняного виробництва в умовах загострення міжнародної конкуренції.

На практичному рівні:

1. Удосконалено систему планування структурного розвитку як основу формування і функціонування машинобудівних підприємств акціонерної форми власності за рахунок виділення трьох основних етапів. На першому (попередньому) діагностуються зовнішнє середовище, економічний стан промислової корпорації та її структурних підрозділів, визначаються стратегічні цілі, формується робоча група з організаційного проектування, розробляються та узгоджуються напрями структурного розвитку корпорації, формулюється концепція структурного розвитку. На другому (підготовчому) - розробляються програма структурних перетворень, система цільових завдань, створюється система моніторингу, розробляються механізми подолання опору персоналу. На третьому (реалізаційному) - здійснюється реалізація основних положень програми структурного розвитку, моніторинг та оцінка структурних перетворень промислової корпорації.

2. Обґрунтовано науково-методичний підхід до врахування економічних інтересів учасників структурної трансформації промислових корпорацій, який передбачає врахування окрім інтересів «внутрішніх», й інтереси «зовнішніх» учасників (кредиторів, дебіторів, споживачів продукції, органів державної і регіональної влади, контролюючих та наглядових структур), які прямо чи опосередковано взаємодіють з промисловою корпорацією. На основі аналізу основних типів конфліктів інтересів визначено напрями забезпечення збалансованості різних економічних інтересів учасників структурної трансформації, що сприятиме ефективному організаційно-економічному розвитку промислових корпорацій у процесі їх взаємодії з різними учасниками ринку.

3. Розроблено на основі системи мотивуючих чинників економіко-математичну модель розрахунку синергетичного ефекту в розрізі горизонтального, вертикального і конгломеративного типів структурної трансформації, яка пристосована для факторного аналізу основних джерел синергії (операційна, управлінська і фінансова види діяльності). Це сприятиме прийняттю обґрунтованого рішення щодо вибору типу структурної трансформації промислових корпорацій та визначенню їх подальшого організаційно-економічного розвитку в умовах ринкової економіки.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Голуб Н.Ю. Про роль фінансово-промислової інтеграції в підвищенні інвестиційної активності та конкурентоспроможності підприємств / Н.Ю. Голуб // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Випуск 189, т. V. - С. 1487-1492.

2. Амітан В.Н. Проблеми інвестиційної діяльності підприємств регіону / В.Н. Амітан, В.Ю. Корольов, Н.Ю. Голуб // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. трудов. - Донецк, ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 391-398.

3. Особистий внесок здобувача: дослідження структури інвестицій в основний капітал промислових підприємств Донецької області.

4. Голуб Н.Ю. Про ефективність функціонування бізнес-одиниць інтегрованої структури / Н.Ю. Голуб // Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». - 2005. - №5. - Ч.2, т.1. - С.82-85.

5. Голуб Н.Ю. Оцінка можливості отримання ефекту синергії об'єднанням промислових підприємств / Н.Ю. Голуб // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. трудов. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 433-442.

6. Голуб Н.Ю. Структурна трансформація корпорацій як чинник сталого економічного розвитку промислового регіону / Н.Ю. Голуб // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. трудов. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. Т.2. - С. 10-18.

...