Регуляторна політика стримування нелегального підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регуляторна політика стримування нелегального підприємництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Докорінні зміни, які відбуваються в національній економіці, формування повнофункціональної ринкової системи господарювання спричинили надання переваги економічним методам управління над адміністративними. Одним з побічних наслідків радикальних змін в системі господарювання стало нелегальне підприємництво - відверто деструктивний (кримінальний) компонент тіньової економіки.

Сучасний стан економіко-правових та організаційних засад реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в Україні здебільшого сконцентрований на регулюванні легальних відносин. Разом з тим, вироблення засад вказаної політики щодо нелегального підприємництва не знаходить свого належного відображення в сукупності заходів, методів, механізмів, важелів та форм впливу держави на деструкції соціально-економічного розвитку. Тому подальший розвиток науково-практичних основ регуляторної політики держави у сфері господарської діяльності, з урахуванням необхідності стримування нелегального підприємництва буде мати вирішальний вплив на ефективність регулювання сучасної економіки.

Теоретичні пошуки в окресленому напрямі доволі різнопланові. Так проблемам детінізації економіки присвячені праці зарубіжних економістів Г. Абадінскі, Д. Блейдса, П. Гутмана, В. Танзі Е. Фейга, Ф. Шнайдера та ін. Вагомий внесок у дослідження вказаних проблем зробили вітчизняні науковці: В. Базилевич, В. Бородюк, А. Базилюк, З. Варналій, А. Гальчинський, В. Геєць, І. Мазур, В. Мандибура, В. Мунтіян, Ю. Пахомов, В. Попович, О. Турчинов, А. Чухно, В. Юринець та ін.

Різноманітні аспекти регуляторного стримування нелегального підприємництва і, особливо, запобігання відмиванню нелегальних доходів досліджені у працях В. Алієва, Б. Анджер, В. Антипова, О. Барановського, Г. Беккера, А. Бекряшева, В. Зеленецького, В. Зубкова, К. Коттке, П. Куірка, Ю. Латова, В. Лисенка, А. Литвиненка, Є. Логінова, Д. Масціандаро, В. Мельникова, А. Мокія, В. Фадєєва, Л.Фітуні та ін.

Проте, не зважаючи на значну кількість праць, присвячених нелегальному підприємництву, нинішня практика його стримування гостро потребує систематизації й поповнення теоретико-методологічної бази, актуалізації розуміння цілої низки практичних питань та вироблення відповідних рекомендацій з метою підвищення спроможності держави усувати причини та долати негативні наслідки функціонування деструктивних сфер господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота - складова частина науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка за напрямом «Фінансово-кредитні інструменти інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0105U004944).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і вдосконалення теоретико-методологічних, організаційних та прикладних рекомендацій щодо формування та реалізації регуляторної політики стримування нелегального підприємництва в Україні.

Досягнення вказаної мети передбачало вирішення наступних завдань:

? окреслити сутнісні характеристики нелегального підприємництва в структурі тіньової економіки та охарактеризувати суть операцій з відмивання нелегальних доходів;

– систематизувати теоретико-методологічні і науково-практичні засади здійснення регуляторної політики стримування нелегального підприємництва в Україні;

– виявити роль, місце і значення інституту фінансового моніторингу в інституціональному середовищі України, конкретизувати економічну мету вказаного інституту, удосконалити його визначення, класифікувати інформаційні важелі фінансового моніторингу;

– адаптувати модель опортуністичної поведінки суб'єкта господарювання до аналізу поведінки нелегального підприємця, який здійснює вибір щодо доцільності та обсягів відмивання нелегальних доходів;

– розробити математичну модель для оцінки розвитку нелегального підприємництва, його виявлення та нейтралізації;

– запропонувати критерії та концепцію вибору типу фінансової розвідки України з урахуванням національних особливостей;

– обґрунтувати необхідність включення нелегальних форм банкрутства до протиправних діянь, що передують відмиванню доходів;

– запропонувати механізм впровадження ризик-орієнтованого підходу в національну систему стримування нелегального підприємництва.

Об'єктом дослідження є конфлікт легальних та нелегальних економічних інтересів суб'єктів господарювання в Україні.

Предметом дослідження виступає регуляторна політика стримування нелегального підприємництва в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є положення теорій неоінституціоналізму, регуляції, господарського порядку, очікуваної корисності, економічної теорії права а також загальнонаукові методи, які використані для отримання відповідних результатів: методи абстрагування, аналогії й узагальнення використані для окреслення сутнісних характеристик нелегального підприємництва та регуляторної політики його стримування, обґрунтування економічної мети та визначення поняття фінансового моніторингу, моделювання рівня ризику та очікуваної корисності нелегального підприємництва у сфері відмивання нелегальних доходів, обґрунтування необхідності включення в число предикатних відмиванню операцій нелегального банкрутства; методи групування та систематизації - для класифікації чинників відмивання нелегальних доходів, дослідження інформаційних важелів фінансового моніторингу; аналіз і синтез, моделювання, індукцію і дедукцію - для моделювання ризику й корисності операцій з відмивання нелегальних доходів, побудови математичної моделі розвитку нелегального підприємництва, його виявлення та нейтралізації, розробки концепції вибору типу фінансової розвідки України, а також у кореляційно-регресійному аналізі показників реалізації регуляторної політики стримування нелегального підприємництва в Україні. Також використано графічний і табличний методи, метод експертних оцінок, історичний тощо.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі акти, стратегічні програмні документи щодо внутрішнього і зовнішнього становища та перспектив розвитку України, вітчизняна і зарубіжна економічна та наукова література, нормативно-правові акти, офіційні публікації Держкомстату України, Міністерства економіки України, щорічна звітність Державного комітету фінансового моніторингу України, офіційні дані Єдиного державного реєстру судових рішень, а також власні аналітичні розрахунки та дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у систематизації, доповненні, узагальненні теоретико-методологічних основ регуляторної політики стримування нелегального підприємництва, а також у виявленні резервів та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо її удосконалення в Україні.

На захист винесено основні наукові результати, які становлять особистий здобуток дисертанта.

Уперше:

- розроблено рекурсивну атракторну математичну модель розвитку нелегального підприємництва, його виявлення та нейтралізації. Ця модель враховує закономірності розростання та внутрішню конкуренцію нелегального підприємництва, обсяги його виявлення та ступінь витіснення у результаті цілеспрямованої діяльності держави;

- класифіковано інформаційні важелі фінансового моніторингу за ознаками: функції (важелі запобігання і протидії), суб'єкта (важелі підрозділу фінансової розвідки, суб'єктів первинного фінансового моніторингу, суб'єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних органів, прокурорського нагляду), носія інформації (документальні та особисті). Самі ж інформаційні важелі визначено як інформаційний продукт, реакція на який стримує або стимулює певні дії;

Удосконалено:

- визначення фінансового моніторингу як системи використання інформаційних важелів стримування відмивання нелегальних доходів, а також його мети з економічних позицій - подолання ситуації асиметричної інформації, яка уможливлює нелегальне підприємництво та забезпечує йому конкурентні переваги з огляду на те, що відмивання доходів полягає у діяльності нелегального підприємця в умовах ризику виявлення та застосування санкцій, яка спрямована на досягнення задовільного рівня очікуваної корисності його доходів шляхом створення фіктивних ознак легальності їх джерела. Основною ознакою нелегальності підприємництва запропоновано вважати нелегальність предмету економічної діяльності відповідного суб'єкта;

- математичну модель Г. Беккера, розроблену ним з метою економічного аналізу опортуністичної поведінки суб'єкта з позицій теорії очікуваної корисності. Результатом удосконалення стало отримання мікрорівневої моделі поведінки нелегального підприємця, в основу якої покладені базові чинники прийняття ним рішення про доцільність і обсяги відмивання нелегальних доходів;

Отримали подальший розвиток:

- теоретико-методологічні й концептуальні засади здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності шляхом обґрунтування необхідності поширення її впливу на нелегальних суб'єктів господарювання. Сутнісна характеристика регуляторної політики стримування нелегального підприємництва полягає у діяльності держави, спрямованій на подолання негативних наслідків окремих видів підприємництва шляхом зменшення можливостей здійснювати нелегальну господарську діяльність та використовувати доходи від неї;

- концепція вибору типу фінансової розвідки, що враховує національні особливості. До вказаних особливостей відносяться: рівень правової свідомості ділових одиниць; рівень сприйняття неформального інституту віджилантизму; рівень узгодженості дій правоохоронних, контролюючих та наглядових органів влади в питаннях використання інформаційних ресурсів стримування нелегального підприємництва. Обґрунтовано відповідність умовам України підрозділу фінансової розвідки гібридного типу, а саме, адміністративно-правоохоронного;

- механізм впровадження ризик-орієнтованого підходу в національну систему стримування нелегального підприємництва. Запропоновано сформувати зведену базу даних усереднених й типових статистичних показників за певними видами суб'єктів первинного фінансового моніторингу (з урахуванням технологічної і типологічної карти реалізації ризиків відмивання) та зробити цю базу доступною для всіх суб'єктів національної системи реалізації регуляторної політики стримування нелегального підприємництва;

- обґрунтування необхідності включення до складу предикатних відмиванню доходів тих нелегальних економічних діянь, які пов'язані із банкрутством, а саме, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та приховування стійкої фінансової неспроможності, як важливих елементів нелегальних схем перерозподілу власності в Україні.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні знань про регуляторну політику стримування нелегального підприємництва. Окремі положення дисертації використані у Львівському національному університеті імені Івана Франка при викладанні дисциплін: «Ринок фінансових послуг», «Фінансовий ринок», «Банківські операції» (довідка №4149-Н від 15.10.2008 р.), у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України при викладанні дисципліни «Стримування відмивання нелегальних доходів» (довідка №01-15/1160 від 03.12.2008 р.).

Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертації використано для удосконалення прогнозування нелегального підприємництва у Львівській області та розробки механізмів впливу на його розвиток, виявлення та нейтралізацію (акт, виданий Львівською облдержадміністрацією №5/7-6084/0/2-08/1-10 від 19 вересня 2008 року); для удосконалення системи перевірок учасників ринку цінних паперів Львівської області щодо виконання законодавства про запобігання і протидію відмиванню нелегальних доходів (акт, виданий територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1033/1 від 18 вересня 2008 року); при розробці на регіональному рівні політики у сфері приватизації, зокрема, щодо запобігання нелегальному перерозподілу майна шляхом доведення підприємств до банкрутства, фіктивного банкрутства і приховування стійкої фінансової неспроможності (акт, виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області №18-001-05488 від 07.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації наукові результати одержані автором особисто. Всі публікації, за винятком двох, написані одноосібно. Особистий внесок у праці, опубліковані у співавторстві наведений окремо у списку праць, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення результатів дослідження та їх практичне значення обговорювались на щорічних звітних конференціях викладачів і аспірантів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, на міжнародних та українських конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: Міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції «Економічна система України: Європейський вибір» (м. Львів, 22-26 травня 2000 р.); V-му Міжнародному конгресі українських економістів «Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку» (м. Львів, 22-26 травня 2000 р.); Науково-практичній конференції «Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи» (м. Львів-Брюховичі, 22 листопада 2001 р.); Науково-практичному семінарі «Проблеми забезпечення економічної безпеки первинної ланки господарювання» (м. Львів, 24 листопада 2006 р.); Першій звітній науковій конференції «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (м. Львів, 2 березня 2007 р.); Круглому столі «Протидія фінансово-економічній злочинності: проблеми та перспективи» (м. Львів, 27 березня 2007 р.); Круглому столі «Модель економічного зростання України в умовах дефіциту ресурсів» (м. Львів, 30 березня 2007 р.); ІІІ Міжнародному науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті Європейської інтеграції» (м. Бібрка, Львівська обл., 1-2 червня 2007 р.); ІІ звітній науковій конференції «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (м. Львів, 29 лютого 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 19-21 березня 2008 р.); Круглому столі на тему: «Економічна безпека підприємництва у контексті заходів детінізації економіки» (м. Львів, 4 квітня 2008 р.); Науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку України» (м. Сімферополь, 9 квітня 2008 р.); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні» (м. Львів, 16-17 травня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: становлення та розвиток» (м. Острог, 16-17 травня 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (с. Майдан Львівської обл. 19-20 червня 2008 р.); Науково-практичній конференції «Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України» (м. Ірпінь, 19 вересня 2008 р.); Науково-практичному семінарі Львівського інституту банківської справи та Інституту регіональних досліджень НАН України на тему: «Роль фінансового моніторингу у процесах детінізації економіки України» (м. Львів, 4 грудня 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір» (м. Львів 04?05 червня 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 одноосібних і 2 у співавторстві наукові праці загальним обсягом 7 д.а., з них 12 (5,8 д.а.) ? у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи становить 208 сторінок. Дисертація містить 16 таблиць та 76 рисунків. Список використаних джерел налічує 265 позицій.

Основний зміст роботи

нелегальний підприємництво фінансовий економічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт і предмет, окреслено методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їхнє теоретичне і практичне значення, відображено апробацію результатів дисертації.

У першому розділі роботи ? «Концептуальні засади регуляторної політики стримування нелегального підприємництва» ? досліджена структура тіньової економіки; з'ясовано роль відмивання доходів у розвитку нелегального підприємництва; виділені сутнісні характеристики нелегального підприємництва, відмивання нелегальних доходів, регуляторної політики стримування нелегального підприємництва, фінансового моніторингу, «білокомірцевої» та організованої економічної злочинності; визначено функції національного підрозділу фінансової розвідки (ПФР) в системі стримування нелегального підприємництва та інформаційні важелі фінансового моніторингу; розглянуто зарубіжну практику організації ПФР, основні його типи; здійснено оцінку організаційних засад побудови міжнародної і національної систем стримування відмивання нелегальних доходів; охарактеризовано недоліки сучасного економічного аналізу нелегальної діяльності; удосконалено математичну модель Г. Беккера й отримано мікрорівневу модель поведінки нелегального підприємця.

Дисертант виділив види впливу тіньової економіки на розвиток держави: конструктивний вплив неформальної економіки; негативний - неврахованої і прихованої, деструктивний - нелегальної економіки.

Під нелегальним підприємництвом автор розуміє складову тіньового підприємництва, що охоплює операції із виробництва та збуту нелегальних товарів, виконання нелегальних робіт і надання нелегальних послуг. Основною ознакою нелегальності підприємництва вбачається не спосіб здійснення операцій, а предмет діяльності суб'єкта господарювання. Вирішальною складовою сучасного нелегального підприємництва з позицій мотивації та можливостей виступає надання послуг із відмивання нелегальних доходів.

У дисертації сутнісною характеристикою регуляторної політики стримування нелегального підприємництва запропоновано вважати діяльність держави, спрямовану на подолання негативних наслідків окремих видів підприємництва шляхом зменшення можливостей займатись ним та використовувати доходи від нього.

Характеризуючи «білокомірцеву» й організовану економічну злочинність, дисертант робить висновок, що перша є стимулятором сучасного нелегального підприємництва, а розвиток організованої злочинності тяжіє до залучення «білокомірцевих» злочинців - осіб наділених владою, фахівців ринку фінансових послуг та представників окремих нефінансових видів економічної діяльності. Автор виділив основні види «білокомірцевої» нелегальної практики в Україні: шахрайство з фінансовими ресурсами, фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, умисне приховування стійкої неплатоспроможності боржника, хабарництво та інші форми корупції, комп'ютерне шахрайство, шахрайство з дебетовими і кредитними платіжними картками, виробництво фальшивих грошей і цінних паперів, привласнення державного і корпоративного майна, «крадіжка особи» (використання чужих реєстраційних, особових і фінансових документів), нелегальні операції з цінними паперами, використання інсайдерської інформації, нелегальне використання страхових послуг, ухилення від сплати податків, маніпулювання цінами, фіктивне підприємництво, організація «конвертаційних» центрів, відмивання доходів.

У дисертації розкрита суть відмивання нелегальних доходів з позицій мікроекономічного аналізу, яка полягає у діяльності нелегального підприємця в умовах ризику виявлення та застосування санкцій, що спрямована на досягнення задовільного рівня очікуваної корисності його доходів шляхом створення фіктивних ознак легальності їх джерела.

В Україні ключова роль у стримуванні відмивання нелегальних доходів належить дворівневому інституту фінансового моніторингу, аналіз якого з економічних позицій досі залишався в тіні правознавчих досліджень. З огляду на інформаційну природу цього інституту, дисертант визначає його як систему використання інформаційних важелів стримування відмивання нелегальних доходів. Автор класифікує ці важелі, розуміючи під ними інформаційні продукти, реакція на які стримує або стимулює певні дії.

У роботі розкрито зміст діяльності національного ПФР. Визначено найважливіші умови ефективного стримування відмивання нелегальних доходів: тісну взаємодію, швидкий і повний обмін інформацією між учасниками національної системи запобігання та протидії відмиванню, в якій ПФР виконує роль координатора. Дисертант робить висновок, що цей підрозділ є центральним елементом інституту фінансового моніторингу та ключовим суб'єктом регуляторної політики стримування нелегального підприємництва. Тому автор розглядає модель (тип) національного ПФР як важливий чинник його можливостей, від яких, у свою чергу, залежить дієвість регуляторної політики стримування нелегального підприємництва.

Дисертант робить висновок, що в Україні не вистачає «проміжних» інститутів, рівнонаближених як до інтересів індивідів та ринку, так і до інтересів соціуму й держави. Такими «проміжними» інститутами стримування нелегального підприємництва автор вбачає інститут фінансового моніторингу, ініційований державою, та інститут віджилантизму як елемент системи економічної безпеки ділових одиниць.

Автор виявив недоліки сучасного економічного аналізу нелегальної діяльності, наголосивши, що вони зумовлені, насамперед, низькою якістю фактичних даних, і побудував мікрорівневу модель поведінки суб'єкта нелегального підприємництва (далі СНП), яка допомагає визначити, чим він керується в рішеннях про доцільність та обсяги відмивання нелегальних доходів. В основу моделі покладено припущення про поведінку індивіда, висунуті наприкінці XIX - початку ХХ ст. українськими політекономами, поєднані із висновками сучасного американського економіста-неоінституціоналіста Г. Беккера, виведеними ним з концепції очікуваної корисності Джона фон Неймана і Оскара Моргенштерна. Функцію очікуваної корисності (EU) СНП при відмиванні нелегальних доходів дисертант подає наступним чином:

,

де EU - очікувана корисність відмивання; u - функція корисності; р - ймовірність виявлення діяльності із відмивання; у - обсяг нелегальних доходів, який підлягає відмиванню; m - дохідність відмитих доходів; с - вартість послуг із відмивання; t - величина санкцій у випадку виявлення відмивання.

Математичні перетворення функції EU, здійснені дисертантом, характеризують її зміну залежно від зміни параметрів моделі:

Автор отримав формалізоване підтвердження припущень про те, що очікувана корисність відмивання доходів для СНП зменшується зі зростанням ймовірності виявлення, величини санкцій до СНП у разі виявлення, вартості послуг із відмивання і прямо залежить від дохідності відмитих коштів.

Із даної моделі дисертантом виведені формули розрахунку доцільних сум відмивання нелегальних доходів СНП-максимізатором (величина Y*) та СНП-опортуністом (величина Y**):

; .

Дисертантом вказано на те, що величина (Y**) може бути використана як міра схильності до відмивання нелегальних доходів залежно від параметрів моделі очікуваної корисності, вплив яких пояснено шляхом диференціювання зазначеного показника по відповідних змінних:

; ; ; .

Економічний зміст такого диференціювання полягає в оцінці чутливості схильності відмивати кошти до зміни ймовірності виявлення, суворості санкцій, вартості послуг із відмивання, дохідності відмитих нелегальних доходів.

У дисертації здійснений і графічно проілюстрований аналіз залежності доцільних сум відмивання нелегального доходу від змінних параметрів функції очікуваної корисності з урахуванням критичних значень вказаних змінних окремо для СНП-максимізатора і СНП-опортуніста.

Автором також виведені формули для розрахунку еластичності попиту на послуги із відмивання за їх вартістю, сумою акумульованого нелегального доходу (W), ймовірністю виявлення; величиною санкцій при виявленні і за дохідністю відмитих доходів:

У другому розділі дисертаційної роботи ? «Особливості функціонування вітчизняної системи стримування нелегального підприємництва в умовах глобалізації» ? досліджено чинники нелегального підприємництва і відмивання нелегальних доходів; визначено мету фінансового моніторингу з економічних позицій; розроблено математичну модель розвитку нелегального підприємництва, його виявлення та нейтралізації; оцінено стан і розраховано прогнозні значення розвитку явищ, пов'язаних із відмиванням нелегальних доходів в Україні; виокремлено ключові складові організації внутрішнього фінансового моніторингу на рівні суб'єктів первинного фінансового моніторингу України.

Приділивши значну увагу особливостям постіндустріальної (інформаційної) економіки, автор конкретизував мету фінансового моніторингу з економічних позицій - подолання ситуації асиметричної інформації, яка уможливлює нелегальне підприємництво та забезпечує йому конкурентні переваги.

Математичну модель розвитку нелегального підприємництва, його виявлення та нейтралізації автор розробив, виходячи з виявлених вченими закономірностей системної динаміки, зокрема, із закону поширення інновацій, сформульованого американським економістом Ц. Гриліхесом. У ролі базового використане динамічне нелінійне рівняння бельгійського математика П.Ф. Ферхюльста. Для моделювання розвитку окремих аспектів нелегального підприємництва взято дискретне відображення вказаного рівняння:

,

де А і В характеризують відповідно чинники зростання і зменшення обсягів певного явища; N_0, N₁ - обсяги явища у базовому та наступному періодах.

Виходячи з того, що поширення інновацій, зокрема інституційних, описується логістичною функцією , і відповідною їй логістичною (сигмоїдною) кривою, дисертантом перевірене це припущення шляхом імітаційного моделювання впливу інституту фінансового моніторингу на стримування нелегального підприємництва з урахуванням статистичних даних Державного комітету фінансового моніторингу України. Далі автор застосував формулу для визначення рівня виявлення нелегального підприємництва у звітному періоді з урахуванням фактору виявлення, значення якого є індикатором ефективності регуляторної політики стримування нелегального підприємництва:

де - рівень виявлення у звітному періоді; - обсяг нелегального підприємництва при наявності виявлення у звітному періоді; - фактор виявлення.

При цьому, X_n запропоновано знаходити за адаптованим до потреб дослідження рівнянням Ферхюльста:

,

де B^* - скоригований, з урахуванням фактору впливу виявлення, коефіцієнт В у рівнянні Ферхюльста, який знаходиться за формулою:

,

де D - фактор впливу виявлення.

Таким чином, отримано рекурсивну модель розвитку, виявлення та нейтралізації нелегального підприємництва:

згідно із якою, якісно впливаючи на фактор виявлення, відповідні інститути нарощують рівень виявлення нелегального підприємництва, що, у свою чергу, зумовлює збільшення стримувального впливу регуляторної політики, змушуючи обмежувати або й зовсім припиняти нелегальну підприємницьку діяльність.

На основі аналізу фактичних даних Держфінмоніторингу за період з 12.06.2003 р. (з початку функціонування цього інституту в Україні) по 31.12.2008 р. щодо розгляду правоохоронними органами узагальнених матеріалів (УМ) й додаткових узагальнених матеріалів (ДУМ), та даних Державної судової адміністрації України, дисертант оцінив показники можливого відмивання нелегальних доходів і стримування цього явища в Україні. За всіма ключовими статистичними показниками вказаної звітності прослідковується форма прямого нелінійного степеневого зв'язку, за винятком двох останніх показників, наведених в табл. 1, де форма зв'язку є лінійною без вільного члена. Оцінка засвідчила наявність значних незадіяних резервів стримування нелегального підприємництва в Україні.

Дослідивши фіктивне підприємництво, автор виявив, що воно сприяє різним видам нелегальної діяльності, серед яких: нецільове використання і привласнення бюджетних коштів; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; торгівля людьми, наркотиками, зброєю; відмивання нелегальних доходів тощо. Дисертант відзначає, що досі нормативно невизначеними залишаються поняття «фіктивне підприємство» та ознаки фіктивного суб'єкта господарювання. У законодавстві визначене поняття «фіктивне підприємництво», що не враховує такі організаційно-правові форми: фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності; непідприємницькі товариства; громадські організації; благодійні фонди; споживчі кооперативи та інші неприбуткові організації. До фіктивного підприємництва не віднесене укладання фіктивних угод.

 Зведені результати кореляційно-регресійного аналізу статистичних показників функціонування регуляторної політики стримування нелегального підприємництва

Автором окреслені підходи до визначення понять «фіктивності», «фіктивного підприємства» і «фіктивного підприємництва», конкретизовані ознаки суб'єкта фіктивного підприємництва, а при вивченні практики правоохоронних, контролюючих органів та Держфінмоніторингу України, виокремлено та охарактеризовано чотири групи фіктивних фірм. У дисертації наголошено на широкому застосуванні фіктивного підприємництва у сфері фіктивного банкрутства і ліквідації підприємств з аналізом окремих схем такого застосування. За результатами аналізу організаційних форм «білокомірцевої злочинності» оцінено діяльність конвертаційних центрів (далі КЦ), розглянуто функціональні обов'язки окремих учасників КЦ, відзначено, що відмивання нелегальних доходів через мережі КЦ виступає основним механізмом стимулювання криміналізації національної економіки.

Дисертантом відзначено, що в умовах активізації світогосподарських зв'язків до найбільш поширених груп фінансових операцій, які використовують СНП з метою «відмивання» нелегальних доходів через зовнішньоекономічні операції, належать: операції пов'язані з виведенням коштів за кордон; псевдо-експортні та псевдо-імпортні операції; придбання резидентами по договорах-дорученнях пакетів неліквідних акцій вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності у пов'язаних фірм-нерезидентів за цінами, значно вищими їхньої ринкової вартості та вивід коштів за кордон; використання кореспондентських рахунків комерційних банків України (типу «лоро», «ностро»); «карусельні» товарні схеми незаконного відшкодування податку на додану вартість.

У третьому розділі дисертації ? «Пріоритетні напрями політики стримування нелегального підприємництва в Україні» ? обґрунтовано значення ризик-орієнтованого підходу в системі заходів суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі СПФМ) і державного стримування нелегального підприємництва; відібрано актуальний регіональний досвід інституту фінансового моніторингу; окреслено перспективи використання міжнародних стандартів стримування нелегального підприємництва в Україні.

Автором запропоновано впровадити ризик-орієнтований підхід (РОП) в систему заходів стримування нелегального підприємництва. Вказано, що сукупність методів управління ризиком використання СПФМ для відмивання нелегальних доходів можна звести до наступних: запобігання ризику (реалізація сукупності заходів в рамках політики «KYC ? знай свого клієнта», «CDD ? належні заходи обачності щодо особи клієнта фінансової установи»); зменшення існуючого рівня ризику: своєчасна ідентифікація, вивчення і впровадження в систему ризик-менеджменту СПФМ актуальних загроз (факторів, ознак, типологій) у сфері відмивання нелегальних доходів; переведення ризику: своєчасне виявлення, реєстрація та інформування Держфінмоніторингу України про підозрілі фінансові операції клієнтів, які ідентифіковані за відповідними ознаками, визначеними в законі та додатково визначені в системі антилегалізаційного ризик-менеджменту СПФМ.

Дисертантом відзначено, що основним принципом РОП є приділення фінансовим операціям із найвищим ризиком відмивання нелегальних доходів найбільшої уваги із виділенням відповідних ресурсів. Обґрунтовано доцільність формування зведеної бази даних усереднених статистичних показників за видами економічної діяльності, які законом віднесені до СПФМ, і зробити цю динамічну базу даних доступною як для суб'єктів державного фінансового моніторингу, так і для СПФМ. Зведена база даних має враховувати також повну технологічну і типологічну карту реалізації ризиків відмивання нелегальних доходів, сформовану на основі достовірного та актуального обміну інформацією між наглядовими, контролюючими, правоохоронними та судовими органами.

Оцінивши актуальний досвід фінансового моніторингу на регіональному рівні, автор обґрунтовує принцип субсидіарності при розбудові регіонального компоненту національної системи стримування відмивання нелегальних доходів. Цей принцип означає, що чинники системної загрози відмивання більш очевидні на місці їх виникнення, і стримування цих загроз має базуватись на ефективній діяльності регіональних учасників інституту фінансового моніторингу.

Дисертант бачить в затримці й асиметричності впровадження міжнародних стандартів стримування нелегального підприємництва причини негативних ланцюгових ефектів у національній економіці. Найбільш актуальними стандартами, які необхідно імплементувати в українське законодавство, автор вважає: розширення переліку СПФМ та державних регуляторів; посилення вимог по роботі з клієнтами для фінансових та визначених категорій нефінансових установ і професій; диференціювання підходу до порогової суми фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу; створення механізму зупинення операцій, що можуть бути пов'язані з відмиванням нелегальних доходів; приділення уваги доходам політичних діячів; питання міжнародного співробітництва при розподілі конфіскованих активів.

У дисертації досліджені й питання, не відображені в існуючих законопроектах щодо приведення національного законодавства у відповідність міжнародним стандартам. Автором обґрунтована необхідність: 1) перегляду організаційної моделі (типу) національного ПФР; 2) включення до складу предикатних відмиванню дій, пов'язаних з фіктивним банкрутством, із доведенням підприємства до банкрутства та із приховуванням стійкої фінансової неспроможності господарюючого суб'єкта; 3) законодавчого визначення поняття «фіктивний суб'єкт господарювання» та передбачення кримінальної відповідальності за його створення та функціонування з віднесенням таких дій до предикатних відмиванню злочинів; 4) законодавче визначення поняття «конвертаційний центр», передбачення кримінальної відповідальності за його створення і забезпечення функціонування з віднесенням даного виду нелегальної економічної діяльності до предикатних відмиванню злочинів.

Висновки

У дисертації здійснено систематизацію та доповнення результатів досліджень нелегального підприємництва та запропоновано нові концептуальні засади регуляторної політики стримування цього явища в Україні.

Виконане дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Основною ознакою нелегальності підприємництва потрібно вважати нелегальність предмету економічної діяльності відповідного суб'єкта, зміст якої зводиться до здійснення господарських операцій із виробництва та збуту нелегальних товарів, виконання нелегальних робіт і надання нелегальних послуг. Стимулятором сучасного нелегального підприємництва є ринок послуг із відмивання нелегальних доходів. Попит на вказані послуги, з позицій мікроекономічного аналізу, характеризує основний аспект діяльності суб'єкта нелегального підприємництва в умовах ризику виявлення та застосування санкцій, яка спрямована на досягнення задовільного рівня очікуваної корисності його доходів шляхом створення фіктивних ознак легальності їх джерела.

2. Гостро необхідне поширення впливу державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності на нелегальних суб'єктів господарювання. При цьому стримування слід поставити за мету політики держави щодо вказаної категорії суб'єктів. Таким чином, сутнісна характеристика регуляторної політики стримування нелегального підприємництва полягає у діяльності держави, спрямованій на подолання негативних наслідків опортуністичної поведінки господарюючих суб'єктів шляхом зменшення їхніх можливостей здійснювати нелегальну господарську діяльність та використовувати доходи від нелегального підприємництва.

3. В Україні, основним інститутом стримування відмивання нелегальних доходів і, пов'язаного із даним явищем, широкого спектру нелегальної підприємницької діяльності, є інститут фінансового моніторингу. Фінансовий моніторинг визначено як систему використання інформаційних важелів стримування відмивання нелегальних доходів, у той час як інформаційний важіль визначено як інформаційний продукт, реакція на який стримує або стимулює певні дії. Інформаційні важелі фінансового моніторингу запропоновано класифікувати за функцією (важелі запобігання і важелі протидії), за суб'єктом (ПФР, СПФМ, суб'єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних органів, прокурорського нагляду) і за ознакою носія інформації (документальні та особисті). Мета фінансового моніторингу з економічних позицій полягає у подоланні ситуації асиметричної інформації, яка уможливлює ведення нелегального бізнесу та забезпечує йому низку конкурентних переваг.

4. В основу мікрорівневої моделі поведінки нелегального підприємця, покладені базові чинники, якими він керується у рішеннях про доцільність і обсяги відмивання нелегальних доходів, а саме: ймовірність виявлення на етапі відмивання; вартість послуг із відмивання; дохідність відмитих коштів; величина санкцій з боку держави. З аналізу відповідної моделі випливає наступне: СНП-опортуніст більше схильний до ризику у порівнянні з СНП-максимізатором; опортуніст реагує на вищий рівень санкціонування у порівнянні з максимізатором, однак, величина санкцій для обох типів СНП має і свій верхній ефективний поріг, вище якого подальше зростання рівня санкціонування стає неефективним. При цьому ефективний поріг санкцій для опортуніста є вищим, ніж для максимізатора; мінімально значимий показник дохідності відмитих нелегальних доходів однаковий для максимізатора й опортуніста, тоді як для опортуніста максимальний рівень дохідності відмитих нелегальних доходів буде мати менше значення, ніж для максимізатора; опортуніст схильний платити більшу мінімальну (початкову) ціну за відмивання нелегальних доходів, ніж максимізатор, проте для обох типів СНП верхній рівень вартості послуг із відмивання доходів має однакове обмеження очікуваною дохідністю відмитих доходів за умови невиявлення операцій з їх легалізації (відмивання) на попередніх етапах.

5. У розробленій рекурсивній атракторній економіко-математичній моделі розвитку, виявлення та нейтралізації нелегального підприємництва, враховані закономірності його динаміки за умови цілеспрямованого стримування державою нелегальної господарської діяльності. З моделі випливає, що впливаючи на «фактор виявлення», правоохоронна система держави нарощує показник «рівня виявлення» нелегального підприємництва. Зростання рівня виявлення, у свою чергу, впливає на зростання показника «фактору впливу виявлення» (нелегальний підприємець, враховуючи ефективність діяльності правоохоронної системи, призупиняє свою активність, а за збереження вказаних тенденцій, може прийняти рішення і про припинення нелегальної діяльності в тому ареалі, де система стримування нелегального підприємництва є ефективною. Обґрунтована доцільність функціонування в Україні підрозділу фінансової розвідки гібридного типу, а саме, адміністративно-правоохоронного, є однією з передумов підвищення ефективності вказаної системи.

6. В сучасному суспільстві необхідно сприймати інформацію як основний економічний ресурс, доступ до якого, однак, залишається обмеженим. Разом з тим, потрібно пам'ятати й про зворотний бік такого типу економіки, який можна назвати економікою дезінформації. Обмежена, асиметрична, затратна, неякісна інформація є причиною суттєвого зростання трансакційних витрат, а також причиною неефективних управлінських рішень. Вказане зумовлює необхідність якнайшвидшого впровадження ризик-орієнтованого підходу в управлінську діяльність і, в першу чергу, у сфері стримування нелегального підприємництва.

7. В ході імплементації міжнародних стандартів стримування нелегального підприємництва в Україні, першочергову увагу необхідно звернути на необхідність суттєвого зниження порогу предикатності, аж до відмови від його застосування, що сприятиме автоматичному включенню у сферу фінансового моніторингу цілої низки незаконних економічних діянь і, в першу чергу тих, які уможливлюють нелегальний перерозподіл власності в Україні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Глущенко О.О. Загальні і специфічні причини неплатоспроможності, криз і банкрутства підприємств в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (Збірник наукових праць). Випуск 2 (ХХХІІІ) / НАН України, Інститут регіональних досліджень / відп. ред. Долішній М.І. Частина 2. - Львів, 2002. - С. 308-319.

2. Глущенко О.О. Механізм банкрутства в контексті розв'язання проблеми неплатежів // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 31. - Львів, 2002. - С. 214-220.

3. Глущенко О.О. Вдосконалення методичних підходів до виявлення ознак технічного, фіктивного і умисного банкрутства // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Луцьк. ? 2001 р., С. 253-259.

4. Глущенко О.О. Методичні підходи до порівняльного аналізу сучасних механізмів регулювання неспроможності (банкрутства) // Українська академія друкарства. Наукові записки. Львів. ? 2001 р., С. 74-80.

5. Глущенко О.О. Основні критерії вдосконалення організаційної ефективності механізму регулювання банкрутства підприємств // Львівський регіональний інститут державного управління. Львів. ? 2001 р., Ч. 1, С. 186-190.

6. Глущенко О.О. Критерії вибору елементів і структури міжнародної та національної систем запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом // Вісник Львівського університету. Серія екон. 2008. Вип. 39. С. 110-114.

7. Глущенко О.О. Рекурсивна модель розвитку, виявлення та нейтралізації нелегального бізнесу // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. Вип. 3 (12) ч. 1: Економічні науки. - Чернівці, Технодрук, 2008. - С. 363-371.

8. Глущенко О.О., Підхомний О.М. Аналіз чинників легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2008. - Випуск 10 у трьох частинах., ч. 3 С. 363-371 (автору належить 0,2 д.а., в яких визначено чинники легалізації доходів).

9. Глущенко О.О. Регуляторна політика стримування нелегального підприємництва в Україні // Науково-практичний журнал «Регіональна економіка». - 2009. - Лютий. - №1. - С. 191-201.

10. Глущенко О.О., Підхомний О.М. Прогнозування як чинник підвищення ефективності регуляторної політики стримування нелегального підприємництва в Україні // Формування ринкової економіки в Україні: збірник наукових праць. - Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2009. Випуск 19. - 544 с. (Фінансово-економічні проблеми розвитку економіки України), С. 170-178 (автору належить 0,2 д.а., в яких визначено роль і методику прогнозу).

11. Глущенко О.О. Урахування чинників «відмивання» доходів у функції корисності нелегального підприємця // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.6. - С. 276-284.

12. Глущенко О.О. Поняття регуляторної політики стримування нелегального підприємництва // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковий збірник / За ред. І.Г. Ткачук. - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2009. - Вип. V. - Т.1. - С. 15-20.

Размещено на Allbest.ru