Оцінка потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІМАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Кузьменко Олена Михайлівна

Луганськ - 2009

Анотація

Визначено групи чинників, що стримують активізацію інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Удосконалено структуру чинників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Обґрунтовано дуалістичне розуміння потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Досліджено процеси взаємодії матеріальних об'єктів у виробництві інноваційної продукції. Доведено, що оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства має поєднувати сукупність часткових показників ефективності та релевантності й отриманий у результаті їх згортки узагальнюючий показник. Удосконалено сукупність показників потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Розроблено спосіб оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства з урахуванням взаємозв'язку складових у технологічному ланцюгу виробництва. Обґрунтовано доцільність вибору показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності та його релевантності цілям інноваційної діяльності. Удосконалено послідовність оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Отримало подальший розвиток моделювання розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства за критерієм мінімізації витрат з використанням оцінок складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Використано розроблені рекомендації щодо оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства на машинобудівних підприємствах.

Ключові слова: потенціал, інноваційна діяльність, оцінка, показник, ефективність, релевантність.

Аннотация

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей). - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2009.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические положения и разработаны методические рекомендации относительно оценки потенциала инновационной деятельности машиностроительного предприятия.

Анализ теоретических основ оценки потенциала инновационной деятельности машиностроительных предприятий позволил выявить группы факторов, которые сдерживают активизацию инновационной деятельности машиностроительных предприятий. На основе этого усовершенствована структура факторов инновационной деятельности машиностроительных предприятий, совокупное действие которых обусловливает эффективность формирования и использования их потенциала инновационной деятельности, путем выделения интеллектуальной; технико-технологической; маркетинговой основ потенциала инновационной деятельности. Показано, что потенциал инновационной деятельности предприятия необходимо рассматривать с позиции дуализма, согласно которой потенциал инновационной деятельности предприятия является пересечением двух множеств. В соответствии с предложенным дуалистическим пониманием потенциала инновационной деятельности предприятия оценку потенциала инновационной деятельности предприятия предложено рассматривать как дуалистический процесс, действие которого направлено на определение количественных оценок пересечения двух классов зависимостей: потенциала инновационной деятельности предприятия в зависимости от потенциала инновационной деятельности других предприятий единой технологической цепочки производства; потенциала инновационной деятельности предприятия в зависимости от целей его инновационной деятельности.

По результатам исследования методов оценки потенциала инновационной деятельности машиностроительных предприятий определено, что оценка потенциала инновационной деятельности предприятия должна совмещать совокупность частных показателей эффективности и релевантности и полученный в результате их свертки обобщающий показатель. На основе этого усовершенствована классификация показателей потенциала инновационной деятельности предприятия, что дало возможность выделить критерии эффективности использования потенциала инновационной деятельности. Показано, что уровень потенциала инновационной деятельности машиностроительного предприятия зависит также от уровня потенциала инновационной деятельности поставщиков ресурсов. Разработан способ оценки потенциала инновационной деятельности предприятия с учетом взаимосвязи составляющих в технологической цепи производства и предложено осуществлять выбор показателей эффективности использования потенциала инновационной деятельности и его релевантности целям инновационной деятельности, согласно которого каждому показателю эффективности использования потенциала инновационной деятельности должен соответствовать показатель релевантности потенциала ее целям. Усовершенствована последовательность оценки потенциала инновационной деятельности предприятия путем расчета и сопоставления показателей эффективности использования потенциала инновационной деятельности (что отвечает взаимодействию материальных объектов в процессе производства инновационной продукции) и его релевантности целям инновационной деятельности (что отвечает взаимодействию субъектов управления).

Показано, что формирование и использование потенциала инновационной деятельности предприятия связано с привлечением большого объема финансовых ресурсов, потому важным аспектом инновационной политики предприятия является эффективное деление средств, которые выделяются на научно-техническое развитие. На основе этого в работе получило развитие моделирование распределения средств на формирование потенциала инновационной деятельности предприятия по критерию минимизации расходов с использованием оценок составляющих потенциала инновационной деятельности предприятия. Оценка составляющих потенциала инновационной деятельности предприятия использована при моделировании распределения средств на его формирование в ЗАО “Первомайский механический завод”, что позволило оценить параметры производственной функции предприятия, рассчитать накопленные вложения в научно-техническую и кадровую составляющую потенциала инновационной деятельности предприятия и проанализировать их влияние на производство, что в совокупности дало возможность определить пропорции эффективного деления средств на формирование потенциала инновационной деятельности предприятия за критерием минимизации расходов. Результаты диссертационной работы по оценке эффективности использования и релевантности потенциала инновационной деятельности предприятия целям инновационной деятельности апробированы в деятельности ОАО “ХК “Лугансктепловоз”. Рассчитанные оценки позволили руководству предприятия получить качественную информацию о соответствии потенциала инновационной деятельности предприятия целям его деятельности и на основе этого признать необходимость усиления управленческой работы по формированию кадровой составляющей потенциала инновационной деятельности.

Ключевые слова: потенциал, инновационная деятельность, оценка, показатель, эффективность, релевантность.

Annotation

Kuz'menko O.M. Evaluation of the potential of the machine-building enterprises innovative activity. - Manuscript.

The dissertation claiming the scientific Candidate's Degree in Economics on speciality 08.00.04 -Economics and management of enterprises (enterprises of machine-building and metallurgical branches). - East-Ukrainian National University named after Volodymyr Dal' of Ukraine Ministry of Education and Science, Luhansk, 2009.

The groups of factors that hold back activization of the innovative activity of the machine-building enterprises have been identified. The structure of factors of the innovative activity of the machine-building enterprises has been improved. The dualistic interpretation of the potential of the enterprise innovative activity has been substantiated. The co-operation processes of material objects in the output of the innovative products have been identified. It is shown that evaluation of the potential of the enterprise innovative activity must combine the set of particular efficiency and relevance indices and the overall index that has resulted from summarizing of all the particular indices. The set of indices of the potential of the enterprise innovative activity has been improved. The method of evaluation of the potential of the enterprise innovative activity taking into account interconnection of constituents of the technological chain of production has been worked out. And it has been suggested to choose the efficiency indices of the use of the innovative activity potential and relevance of the potential to the aims of innovative activity. The expedience of choosing of the efficiency indices of use of the innovative activity potential and its relevance to the aims of innovative activity has been substantiated. The sequence of evaluation of the potential of the enterprise innovative activity has been improved. The modelling of disposition of funds for the potential forming of the enterprise innovative activity after the criterion of cost minimization using the estimation of the potential components of the enterprise innovative activity has got further development. The worked out recommendations concerning evaluation of the potential of the enterprise innovative activity are used in activity of the machine-building enterprises.

Keywords: potential, innovative activity, evaluation, index, efficiency, relevance.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобальна економічна криза негативно позначилася на всіх галузях вітчизняної економіки. Найсуттєвіше спад економіки, який виявився в зменшенні обсягів виробництва, вплинув на базові галузі промисловості - машинобудування та металургію. Це підтверджують офіційні дані Державного комітету статистики. Так, якщо у вересні 2008 року спад промислового виробництва складав 4,5% порівняно з вереснем 2007 року, то вже в листопаді 2008 року промислове виробництво скоротилося на 28,6% порівняно з листопадом 2007 року. Щодо машинобудування та металургії, то спад у цих галузях ще більш потужний: у вересні 2008 року порівняно з вереснем 2007 року він складав 17%, у листопаді - уже 48,8%. Слід визнати, що вітчизняні машинобудівні підприємства за період зростання обсягів реалізації продукції (2000-2007 рр.) так і не змогли переорієнтовуватися на випуск нової продукції за рахунок модернізації й оновлення виробництва, не вдалося їм також зменшити енергоємність виробництва та собівартість продукції, оскільки підвищення ціни на метал і металеві вироби на світовому ринку не вимагало цього. Машинобудівний комплекс України сьогодні потребує масштабної модернізації виробництва. Якщо в період незначного зростання економіки цей процес стимулювався розвитком паливно-енергетичного комплексу та металургії, потребою в нарощуванні нових потужностей і розширенні вантажоперевезень, то в умовах кризи підприємствам бракує фінансових ресурсів для модернізації та, як наслідок, не вистачає потенціалу для здійснення інноваційної діяльності. Тому більшість вітчизняних машинобудівних підприємств сьогодні не спроможна запропонувати ринку якісний інноваційний продукт, а застарілі зразки обладнання, машин і механізмів уже не можуть забезпечувати сучасні вимоги споживачів до їх технічної та економічної ефективності.

Розробка методів управління потенціалом інноваційної діяльності підприємства, які відповідають сучасним кризовим умовам господарювання, є головною засадою виживання та розвитку вітчизняних підприємств і національної економіки. Управління ж будь-яким об'єктом може здійснюватися лише на основі оцінки його стану. Проблема оцінки рівня потенціалу інноваційної діяльності підприємства та окремих його складових залишається дотепер малодослідженою. Вчені не мають одностайної думки ні стосовно структури потенціалу інноваційної діяльності підприємства, ні щодо його окремих складових. Це пов'язано, по-перше, зі складністю виробничо-господарських процесів, у яких бере участь окреме підприємство, по-друге, з багаторівневими ланцюгами взаємодії підприємства з іншими ринковими агентами.

Розмаїтість поглядів і теоретичних положень зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблеми оцінки потенціалу інноваційної діяльності, методична невирішеність цих питань послугували підставою для вибору теми роботи, обумовили її мету та завдання. Необхідність розробки підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства зумовила актуальність теми дослідження, її значення для функціонування та розвитку машинобудівних підприємств в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики держбюджетних науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. При виконанні теми “Інноваційна модель сталого розвитку виробничих систем у динамічних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0106U000291, 2006-2007 рр.) за участю автора розроблено способи оцінки складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства при моделюванні розподілу коштів на його формування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, результати якої будуть використані для моделювання розподілу коштів на його формування.

Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:

проаналізовано теоретичні засади оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств;

обґрунтовано сутність і зміст потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства;

визначено структуру потенціалу інноваційної діяльності підприємства;

досліджено показники, критерії та підходи до оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства;

розроблено спосіб оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства з урахуванням взаємозв'язку складових у технологічному ланцюгу виробництва;

обґрунтовано підхід до оцінки ефективності використання та релевантності потенціалу інноваційної діяльності підприємства цілям інноваційної діяльності;

використано оцінку складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства при моделюванні розподілу коштів на його формування;

використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження є потенціал інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Предметом дослідження є принципи, методи та практичні аспекти оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність способів наукового пізнання, методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки підприємства, теорії управління, інновацій, економічного аналізу. Правове поле дисертації склали чинні нормативно-правові документи щодо регулювання інноваційної діяльності в Україні. Інформаційною основою роботи є офіційні дані Держкомстату України, статистичні дані машинобудівних підприємств Луганської області, а також результати власних досліджень.

У роботі використано логічний аналіз (при аналізі взаємозв'язку між поняттями “економічний потенціал” і “потенціал інноваційної діяльності підприємства”), структурний аналіз (при виокремленні складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства), метод аналогій (при дослідженні підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства), метод угруповань (при узагальненні існуючих підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства), метод управлінського моделювання (при аналізі взаємозв'язку складових потенціалу інноваційної діяльності підприємств у технологічному ланцюгу виробництва), метод регресійного аналізу залежностей і багатокритеріальної оптимізації (при моделюванні розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні інструментарію оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств на основі додавання до сукупності оцінних показників критеріїв релевантності потенціалу інноваційної діяльності підприємства цілям його інноваційної діяльності, які в подальшому використані для визначення додаткової потреби або надлишку ресурсів для досягнення цілей інноваційної діяльності.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства розглядається як дуалістичний процес, спрямований на визначення кількісних оцінок перетину двох класів залежностей: потенціалу інноваційної діяльності аналізованого підприємства від потенціалу інноваційної діяльності підприємств єдиного технологічного ланцюга виробництва, взаємовплив яких спричинений взаємодією матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції; потенціалу інноваційної діяльності підприємства від цілей його інноваційної діяльності, взаємовплив яких зумовлений визначеними ідеальними (еталонними) співвідношеннями між об'єктами в процесі формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства;

удосконалено:

структуру чинників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, сукупний вплив яких зумовлює ефективність формування та використання потенціалу інноваційної діяльності як процесів взаємодії матеріальних об'єктів у виробництві інноваційної продукції шляхом виділення інтелектуальної (наявність кваліфікованих кадрів); техніко-технологічної (наявність сучасних технологій та обладнання) та маркетингової (наявність знань, умінь та досвіду ведення конкурентної боротьби) складових потенціалу інноваційної діяльності;

сукупність показників потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом уведення критеріїв ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності цілям інноваційної діяльності підприємства (що відповідає взаємодії суб'єктів управління);

підхід до вибору показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності шляхом установлення парності з показниками релевантності потенціалу інноваційної діяльності її цілям, що дозволяє визначати оцінки перетину двох виділених класів залежностей у дуалістичному розумінні потенціалу інноваційної діяльності;

послідовність оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом розрахунку та зіставлення показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності цілям інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії суб'єктів управління), згортка яких дозволяє визначати сукупну кількісну оцінку обох класів виділених залежностей згідно з дуалістичним розумінням оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства;

отримало подальший розвиток:

моделювання розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом використання оцінок складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства для формування цільових функцій, які визначають взаємодію матеріальних об'єктів (кадрової, техніко-технологічної та маркетингової складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства) у процесі виробництва інноваційної продукції.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Отримані результати дослідження, запропоновані підходи, методи й моделі дозволяють використовувати їх у практиці господарювання для оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

оцінки ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності та його релевантності цілям інноваційної діяльності;

розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства.

Результати дослідження використані на промислових підприємствах м. Луганськ і Луганської області, що підтверджується відповідними документами: ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (довідка № 1005/10-302 від 21.10.08 р.), ЗАТ “Первомайський механічний завод” (довідка № 1206-17 від 17.11.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Особистий внесок у праці, що опубліковані у співавторстві, визначено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень повідомлені, обговорені та схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні” (м. Херсон, 2006 р.), XI Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), VI Пленумі Спілки економістів України та Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки” (м. Київ, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва” (м. Харків, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції у європейський простір” (м. Луганськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 13 наукових працях, серед яких 4 статті - у наукових журналах, 4 статті - у збірниках наукових праць, 5 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 3,1 д.а., з яких особисто автору належать 2,95 д. а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 198 сторінках друкованого тексту. Матеріали роботи містять 12 таблиць і 17 рисунків, які подано на 20 сторінках. Список використаних джерел із 227 найменувань уміщено на 21 сторінці, 1 додаток - на 2 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.

Розділ 1. Теоретичні засади оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Необхідність дослідження теоретичних засад оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства спричинена об'єктивними економічними умовами функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств. Так, основою їх успішного функціонування та головною передумовою виходу з кризового стану, беззаперечно, є інноваційна діяльність. Здійснення інноваційної діяльності справді дозволяє покращити результати функціонування підприємства, проте це можливо лише за наявності відповідного потенціалу інноваційної діяльності та інструментарію його оцінки, який буде використовувати адекватні критерії для прийняття управлінських рішень щодо його підвищення або зменшення в разі необхідності. Проте в сучасних умовах потенціал інноваційної діяльності та його матеріальну реалізацію - інноваційну діяльність - стримує сукупна дія зовнішніх і внутрішніх чинників.

Сучасна система управлінського, виробничого, статистичного та бухгалтерського обліку, яка діє на машинобудівних підприємствах, не має у своєму арсеналі інструментів і показників для оцінки потенціалу інноваційної діяльності. Це пояснюється відсутністю загальноприйнятого поняття потенціалу будь-якого об'єкта в економічній та управлінській науці. Замість цього для оцінки й аналізу інноваційності економіки в цілому та окремих галузей промисловості використовуються показники так званої “інноваційної активності”, яка характеризується, по суті, витратами на здійснення різних напрямів інноваційної діяльності. Проте чи можна говорити про наявність і динаміку “інноваційної активності” підприємств, яка за логікою є матеріальним втіленням, або об'єктивізацією потенціалу інноваційної діяльності за витратними показниками? На основі аналізу статистичних даних Держкомстату України щодо обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт на підприємствах можна стверджувати, що їх обсяг на підприємствах за період 1996-2007 рр. постійно збільшувався, але питома вага обсягу виконаних науково-технічних робіт у ВВП за цей же період зменшилася з 1,38% у 1996 році до 1,00% у 2007 році. Отже, динаміка цього показника за досліджуваний період на жаль, свідчить про зменшення наукоємності виробництва та економіки в цілому. Зростання ж обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт більшою мірою пов'язане з ціновим чинником (збільшення рівня цін та вартості робіт за період), ніж з реальним збільшенням інноваційної активності підприємств. Підтвердженням цього є динаміка інноваційної активності підприємств в Україні. За період з 2000 по 2007 роки питома вага підприємств, що займалися інноваціями або впроваджували їх, постійно зменшувалася. При цьому загальна сума витрат на інновації за всіма напрямами збільшувалася. Це підтверджує думку про те, що збільшення обсягу наукових і науково-технічних робіт на підприємствах та збільшення витрат на інноваційну діяльність зовсім не пов'язані з підвищенням інноваційної активності підприємств. Навіть навпаки, динаміка показників упровадження інновацій на промислових підприємствах і питомої ваги обсягу виконаних науково-технічних робіт у валовому внутрішньому продукті свідчила про зменшення наукоємності в промисловості. Тобто існуючі показники статистичної звітності свідчать лише про збільшення витрат на інноваційну діяльність за рахунок сукупної дії значної кількості чинників.

У роботі доведено, що активізацію інноваційної діяльності машинобудівних підприємств стримує негативна дія чинників, які, власне, і створюють проблемну ситуацію та зумовлюють необхідні дослідження в галузі оцінки потенціалу інноваційної діяльності. Структуру чинників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, сукупна дія яких спричинює ефективність формування та використання їх потенціалу інноваційної діяльності як процесів взаємодії матеріальних об'єктів у виробництві інноваційної продукції, удосконалено шляхом виділення таких основ, як: інтелектуальної (наявність кваліфікованих кадрів); техніко-технологічної (наявність сучасних технологій та обладнання); маркетингової (наявність знань, умінь та досвіду ведення конкурентної боротьби) основи потенціалу інноваційної діяльності. Досліджена структура чинників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств зумовлює ефективність формування та використання потенціалу інноваційної діяльності, а отже, визначає і його структуру, і структуру матеріальних об'єктів, які підлягають оцінці.

Оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства пов'язана, насамперед, із змістом поняття “потенціал інноваційної діяльності”, який можна дослідити, структурувавши його, виділивши основні компоненти. Але аналіз публікацій з проблеми структури потенціалу інноваційної діяльності виявляє недостатнє її опрацювання на рівні окремої галузі й особливо на рівні підприємства. Структура ринкового, виробничого, економічного, фінансового, кадрового потенціалу на даний час уже детально досліджена й описана багатьма авторами. Проте проблема структури потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства залишається до кінця не вивченою, а при її визначенні все ще превалює ресурсний підхід. Усі існуючі визначення потенціалу інноваційної діяльності підприємства та його структури мають один і той же недолік: за поняття потенціалу інноваційної діяльності часто сприймаються поняття, що належать до науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового або інших компонентів загального потенціалу підприємства. Розуміння ж потенціалу інноваційної діяльності лише як сукупності ресурсів і можливостей їх використання є недостатнім при розв'язанні проблеми його адекватної оцінки, адже в такому випадку оцінка потенціалу інноваційної діяльності нічим не буде відрізнятися від оцінки ефективності використання ресурсів.

У роботі запропоновано розглядати потенціал інноваційної діяльності підприємства з позицій дуалізму, згідно з якими потенціал інноваційної діяльності підприємства є перетином двох множин. Перша з цих множин відображає сукупність матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції, тобто перша множина відповідає традиційному ресурсному підходу, але на відміну від нього розглядається з урахуванням потенціалу інноваційної діяльності інших підприємств єдиного технологічного ланцюга виробництва. Друга множина відображає сукупність суб'єктів управління, які визначають ідеальні (еталонні або цільові) співвідношення між матеріальними об'єктами в процесі формування та використання потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Відповідно до запропонованого дуалістичного розуміння потенціалу інноваційної діяльності підприємства потребують корегування й уявлення про його оцінку.

Таким чином, аналіз теоретичних засад оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств показав, що ступінь теоретичного опрацювання питань оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства не дозволяє однозначно тлумачити його сутність і структуру, що перешкоджає впровадженню уніфікованих підходів до його оцінки й обмежує сферу його використання. Емпіричні ж дані свідчать, що оцінка потенціалу інноваційної діяльності є головною передумовою його ефективного формування та використання, що потребує дослідження методів оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.

Розділ 2. Дослідження підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Принципи та підходи до оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємств досить широко висвітлюються в працях науковців. Аналіз процесів винахідницької діяльності, досвіду формування складних моделей ухвалення рішень показує, що на практиці суб'єкт, що приймає рішення, використовує вербальні (якісні), формальні (кількісні) та комбіновані підходи. Такий поділ підходів відповідає основним вимогам системного аналізу, які полягають у поєднанні в моделях і методиках формальних і неформальних уявлень, що допомагає при розробці методик, виборі підходів до поступової формалізації відображення й аналізу проблемної ситуації. Оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства є складним і комплексним процесом, який стосується визначення комплексного показника, що є відображенням сукупної дії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції та суб'єктів управління.

Згідно із запропонованим дуалістичним розумінням потенціалу інноваційної діяльності підприємства в роботі вперше його оцінка розглядається як дуалістичний процес, спрямований на визначення кількісних оцінок перетину двох класів залежностей: потенціалу інноваційної діяльності аналізованого підприємства від потенціалу інноваційної діяльності підприємств єдиного технологічного ланцюга виробництва, взаємовплив яких спричинений взаємодією матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції; потенціалу інноваційної діяльності підприємства від цілей його інноваційної діяльності, взаємовплив яких зумовлений визначеними ідеальними (еталонними) співвідношеннями між об'єктами в процесі формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства.

Основою будь-якого підходу до оцінки потенціалу інноваційної діяльності та окремих його елементів є показники. Але в сучасній світовій практиці існує значна кількість показників, які оцінюють рівень розвитку інноваційної діяльності: починаючи з оцінки людського капіталу, показників, що вимірюють знання, науково-технічний прогрес, і закінчуючи окремими показниками динаміки фондового ринку. Крім того, різні міжнародні організації розробляють власні системи показників, що відображають рівень потенціалу інноваційної діяльності країни (регіону). В основу групування сукупності показників потенціалу інноваційної діяльності підприємства в роботі покладено такі ознаки, як структурний рівень об'єкта дослідження; цільове та функціональне призначення; ставлення до етапів життєвого циклу інновацій; рівень значущості та ступінь впливу на результати інноваційної діяльності; ступінь диференціації; форма інформаційного забезпечення; можливість вимірювання; форма вираження показників.

Цінність наведеного групування показників полягає в тому, що воно дозволяє систематизувати всі показники, що рекомендуються для характеристики за окремими його елементами в залежності від виконуваних ними функцій. Запропонована класифікація відповідає всім необхідним вимогам поділу об'єктів, і, у першу чергу, у ній витриманий принцип відповідності складу ознак класифікації принциповим особливостям об'єктів, що досліджуються. Класифікація груп показників потенціалу інноваційної діяльності підприємства дозволяє виділити критерії ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності підприємства (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності цілям інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії суб'єктів управління).

Отже, за результатами дослідження підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств визначено, що в більшості випадків вони збігаються з методами визначення ефективності використання ресурсів і тому не відображають запропонованого дуалістичного розуміння потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства має поєднувати сукупність часткових показників ефективності та релевантності й отриманий у результаті їх згортки узагальнюючий показник, що дозволяє забезпечити комплексність при оцінці множин, що є відображенням сукупної дії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції та суб'єктів управління. Цей критерій у найзагальнішій формі повинен відобразити мету ухвалення того чи іншого рішення щодо реалізації наявного потенціалу інноваційної діяльності підприємства. Розробка такого критерію потребує вдосконалення підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.

Розділ 3. Розробка принципових підходів до оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Оцінка потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства має здійснюватися на основі визначення сукупності показників, які відповідають вимогам взаємопов'язаності, інформативності й оперативності. Взаємопов'язаність показників виявляється у їх впливі один на одного та на кінцевий результат. Інформативність показників полягає у їх здатності об'єктивно відображати структуру інноваційних процесів на машинобудівному підприємстві. Оперативність показників визначається їх попереджувальним характером.

Для оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства за ресурсною ознакою цілком придатні традиційні методи та показники економічного аналізу. У зв'язку з тим, що рівень потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства залежить також від рівня потенціалу інноваційної діяльності постачальників ресурсів, виникає необхідність доповнити традиційну систему показників потенціалу інноваційної діяльності за ресурсною ознакою системою зовнішнього впливу на ресурсні складові. Але при цьому виникає проблема: як урахувати й оцінити рівень потенціалу інноваційної діяльності зовнішнього контрагента, адже інформація про його внутрішні складові відсутня. В цьому випадку носієм потенціалу інноваційної діяльності підприємства буде контрагент, а відображенням цього потенціалу, за яким можна визначити й урахувати вплив на підприємство, буде ресурс як продукт або результат діяльності контрагента. Реалізація ж потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства буде здійснюватися за рахунок приросту загального продукту від використання додаткового обсягу ресурсу. Тому для дослідження ланцюга взаємозв'язків між додатковими витратами на ресурс і віддачі від його використання запропоновано застосовувати апарат граничного (маржинального) аналізу. В роботі запропоновано здійснювати вибір показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності та його релевантності цілям інноваційної діяльності, згідно з яким кожному показнику ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності повинен відповідати показник релевантності потенціалу інноваційної діяльності її цілям.

Уточнення послідовності оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом розрахунку та зіставлення показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності її цілям (що відповідає взаємодії суб'єктів управління) і подальше згортання цих показників дозволяє визначати сукупну кількісну оцінку обох класів установлених залежностей.

Потенціал інноваційної діяльності машинобудівного підприємства є вектором, компоненти якого відображають різні грані можливості підприємства та формуються залежно від цілей використовуваної системи гіпотез, наявної інформації, ставлення суб'єкта до невизначеності, конфліктності. Цей вектор потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства складається з об'єктивних і суб'єктивних складових. Компоненти вектора потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства залежать від структури потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства, тобто від того, які складові потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства розглядаються в тому чи іншому випадку. Якщо розглядати потенціал інноваційної діяльності підприємства за ресурсною ознакою, то вектор потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства можна представити як сукупність матеріальних, капітальних і трудових ресурсів.

Ефективне формування та використання потенціалу інноваційної діяльності підприємства потребує великого обсягу фінансових ресурсів. Тому важливим аспектом інноваційної політики підприємства є ефективний розподіл засобів, що виділяються на науково-технічний розвиток. У роботі пропонується використовувати оцінку складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства при моделюванні розподілу коштів на його формування. З метою формування ефективної структури потенціалу інноваційної діяльності підприємства необхідно застосовувати оптимальне співвідношення витрат між його структурними елементами. Для вирішення цього завдання пропонується така схема використання оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства при моделюванні розподілу коштів на його формування.

Розроблена схема була використана для оцінки забезпечення потенціалу інноваційної діяльності підприємства ЗАТ “Первомайський механічний завод”. Це дозволило оцінити параметри виробничої функції підприємства, і розрахувати накопичені вкладення в науково-технічну й кадрову складові потенціалу інноваційної діяльності підприємства та проаналізувати їх вплив на виробництво. За результатами оцінки було здійснено оптимізацію структури вкладень у розвиток потенціалу інноваційної діяльності підприємства ЗАТ “Первомайський механічний завод”.

Виробнича функція отримана за допомогою регресійного аналізу з використанням оцінок складових потенціалу інноваційної діяльності ЗАТ “Первомайський механічний завод” із застосуванням пакету аналізу MS Excel, яка дозволяє оцінювати параметри та вивчати загальну якість регресії завдяки наявності в ній усіх необхідних статистичних функцій. Розрахунок коефіцієнта детермінації (R²), який характеризує частку варіації (розкиду) залежної змінної, для запропонованої моделі показує значення R²=0,94, що свідчить про існування саме визначеної на виробничої функції, у якій а = - 0,3448, b = 0,0549, с = 0,1522, w = 549611.

У ході апробації розробленої моделі у ЗАТ “Первомайський механічний завод” отримані результати, які представлено в табл. 1, що дозволяють оптимізувати розподіл наявних коштів з метою нарощування потенціалу інноваційної діяльності підприємства.

1. На модернізацію устаткування, купівлю технологій, проведення науково-технічних розробок рекомендується реінвестувати 0,54 частки чистого прибутку, що прогнозується в планованому році: це має привести до збільшення приблизно в 3 рази порівняно з тим роком, що пройшов.

2. З метою збільшення інноваційної культури та інноваційної активності кадрів на підвищення кваліфікації й навчання промислового персоналу необхідно виділити суму, що складає 0,15 частки чистого прибутку: це перевищить вкладення останнього року в 7 разів.

3. Підсистема маркетингу на підприємстві потребує вкладень у неї на рівні 0,31 частки чистого прибутку (що в 16 разів перевищує витрати за попередній рік). Це свідчить про високу віддачу витрат на маркетингові дослідження, розвиток інноваційної інфраструктури, кооперацію із сторонніми організаціями та недостатнє фінансування використання інструментарію маркетингу й нових підходів до організації виробничого процесу на аналізованому підприємстві.

Апробація запропонованої економіко-математичної моделі на двох машинобудівних підприємствах - ЗАТ “Первомайський механічний завод” і ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” довела необхідність посилення курсу, спрямованого на технічне переозброєння, для першого підприємства, а для другого - покращення фінансування складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства, що формують кадровий потенціал.

Отже, у роботі отримало подальший розвиток моделювання розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом використання оцінок складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства для формування цільових функцій, які визначають взаємодію матеріальних об'єктів (кадрової, техніко-технологічної та маркетингової складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства) у процесі виробництва інноваційної продукції.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. На основі аналізу теоретичних засад оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств визначено групи чинників, що стримують активізацію інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. Це дозволило вдосконалити структуру чинників інноваційної діяльності машинобудівних підприємств, сукупний вплив яких зумовлює ефективність формування та використання потенціалу інноваційної діяльності як процесів взаємодії матеріальних об'єктів у виробництві інноваційної продукції, шляхом виділення інтелектуальної (наявність кваліфікованих кадрів); техніко-технологічної (наявність сучасних технологій та обладнання) та маркетингової (наявність знань, умінь та досвіду ведення конкурентної боротьби) складових основ потенціалу інноваційної діяльності.

2. Потенціал інноваційної діяльності підприємства необхідно розглядати з позиції дуалізму, згідно з якою потенціал інноваційної діяльності підприємства є перетином двох множин. Відповідно до запропонованого дуалістичного розуміння потенціалу інноваційної діяльності підприємства вперше оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства розглядається як дуалістичний процес, спрямований на визначення кількісних оцінок перетину двох класів залежностей: потенціалу інноваційної діяльності аналізованого підприємства від потенціалу інноваційної діяльності підприємств єдиного технологічного ланцюга виробництва, взаємовплив яких спричинений взаємодією матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції; потенціалу інноваційної діяльності підприємства від цілей його інноваційної діяльності, взаємовплив яких зумовлений визначеними ідеальними (еталонними) співвідношеннями між об'єктами в процесі формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства.

3. Результати дослідження методів оцінки потенціалу інноваційної діяльності машинобудівних підприємств свідчать про те, що оцінка потенціалу інноваційної діяльності підприємства має поєднувати сукупність часткових показників ефективності та релевантності й отриманий у результаті їх згортки узагальнюючий показник. На основі цього вдосконалено сукупність показників потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом уведення критеріїв ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності її цілям (що відповідає взаємодії суб'єктів управління).

4. Показано, що рівень потенціалу інноваційної діяльності машинобудівного підприємства залежить також від рівня потенціалу інноваційної діяльності постачальників ресурсів. Визначено, що для дослідження ланцюга взаємозв'язків між додатковими витратами на ресурс і віддачі від його використання можна застосовувати апарат граничного (маржинального) аналізу. Розроблено спосіб оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства з урахуванням взаємозв'язку складових у технологічному ланцюгу виробництва.

5. Обґрунтування оцінки ефективності використання та релевантності потенціалу інноваційної діяльності підприємства цілям інноваційної діяльності дозволило запропонувати підхід до вибору показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності шляхом установлення парності з показниками релевантності потенціалу інноваційної діяльності її цілям, що допомагає визначати кількісні оцінки перетину двох виділених класів залежностей у дуалістичному розумінні потенціалу інноваційної діяльності. Це дало змогу вдосконалити послідовність оцінки потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом розрахунку та зіставлення показників ефективності використання потенціалу інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії матеріальних об'єктів у процесі виробництва інноваційної продукції) та його релевантності цілям інноваційної діяльності (що відповідає взаємодії суб'єктів управління), згортка яких дозволяє визначати сукупну кількісну оцінку обох класів виділених залежностей.

6. Ефективне формування та використання потенціалу інноваційної діяльності підприємства потребує великого обсягу фінансових ресурсів, тому важливим аспектом інноваційної політики підприємства є ефективний розподіл коштів, що виділяються на науково-технічний розвиток. На основі цього в роботі отримало подальший розвиток моделювання розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства шляхом використання оцінок складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства для формування цільових функцій, які визначають взаємодію матеріальних об'єктів (кадрової, техніко-технологічної та маркетингової складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства) у процесі виробництва інноваційної продукції.

7. Оцінку складових потенціалу інноваційної діяльності підприємства використано при моделюванні розподілу коштів на його формування в ЗАТ “Первомайський механічний завод”, що дозволило оцінити параметри виробничої функції підприємства, розрахувати накопичені вкладення в науково-технічну й кадрову складові потенціалу інноваційної діяльності підприємства та проаналізувати їх вплив на виробництво, що в сукупності допомогло визначити пропорції ефективного розподілу коштів на формування потенціалу інноваційної діяльності підприємства за критерієм мінімізації витрат.

8. Результати дисертаційної роботи щодо оцінки ефективності використання та релевантності потенціалу інноваційної діяльності підприємства цілям інноваційної діяльності апробовано в діяльності ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”. Розраховані оцінки дозволили керівництву підприємства отримати якісну інформацію про відповідність потенціалу інноваційної діяльності підприємства цілям його діяльності та на основі цього визнати необхідність посилення управлінської роботи з формування кадрової складової потенціалу інноваційної діяльності.

інноваційний фінансування машинобудівний економіка

Перелік основних опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кузьменко О.М. Використання концепції технологічного ланцюга виробництва для аналізу взаємозв'язку інноваційних потенціалів підприємств / О.М. Кузьменко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 4 (98). Ч. 2. С. 89-92.

2. Кузьменко О.М. Рейтингова оцінка технологічної складової інноваційного потенціалу підприємства / О.М. Кузьменко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2006. № 12 (106). С. 113-115.

3. Кузьменко О.М. Методи оцінки рівня інноваційного потенціалу підприємства / О.М. Кузьменко // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 3 (21). Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2006. С. 113-116.

4. Кузьменко О.М. Взаємозв'язок інноваційних потенціалів підприємств в технологічному ланцюгу виробництва / О.М. Кузьменко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. № 2 (108). Ч. 1. С. 187-190.

5. Кузьменко О.М. Кадрова складова інноваційного потенціалу підприємства / О.М. Кузьменко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2007. № 9 (115). Ч. 2. С. 113115.

6. Кузьменко О.М. Показники рівня використання виробничої складової інноваційного потенціалу підприємства / О.М. Кузьменко // Прометей. Регіональний зб. наук. праць з економіки. Вип. 3 (24). Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2007. С.142146.

7. Кузьменко О.М. Механізм розвитку інноваційного потенціалу підприємства / В.В. Максимов, О. М. Кузьменко // Торгівля і ринок України: Зб. наук. праць. Вип. 26. Т. 2. Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. С. 99-105.

8. Кузьменко О.М. Розвиток виробничої складової інноваційного потенціалу підприємства / О.М. Кузьменко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Зб. наук. праць. Вип. 28. Т. 12. Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, 2009. С. 8692.