Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 631.14:636.2

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

РЕГІОНАЛЬНОГО МОЛОКОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТОЛСТОПЯТОВА ДІАНА ГРИГОРІВНА

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Коваленко Юрій Сергійович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Доманчук Дмитро Потапович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри менеджменту і бізнесу

кандидат економічних наук Шваб Петро Васильович, Житомирський національний агроекологічний університет, асистент кафедри фінансів і аудиту

Захист відбудеться “ 8 ” грудня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кімн. 212.

Автореферат розісланий “ 6 ” листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук О.Г.Шпикуляк



АНОТАЦІЯ

Толстопятова Д.Г. Економічна ефективність підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2009.

Викладені наукові основи формування комплексного аналізу результатів функціонування молокопродуктового підкомплексу, виявлені тенденції і проблеми виготовлення і реалізації молока, визначені основні напрямки розвитку регіонального підкомплексу.

Основна увага приділяється господарствам молочного типу, прогнозуванню собівартості продукції, вдосконаленню економічного механізму взаємовідносин і державному регулюванню, підтримці ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу.

Висвітлено умови переробки молока і молочної продукції у Хмельницькій області та показано можливості збільшення ефективного виробництва, конкурентоспроможності та розвитку галузі.

Ключові слова: молокопродуктовий підкомплекс, канали реалізації, ринкова економіка, економічна ефективність, молочні продукти, молочне скотарство, рентабельність. економічний собівартість молоко



АННОТАЦИЯ

Толстопятова Д.Г. Экономическая эффективность предприятий регионального молокопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2009.

В работе изложены научные основы формирования комплексного анализа результатов функционирования молокопродуктового подкомплекса, выявлены тенденции и проблемы производства и реализации молока, определены основные направления развития регионального подкомплекса.

Основное внимание уделяется прогнозированию себестоимости продукции, совершенствованию экономического механизма взаимоотношений и государственного регулирования, поддержке эффективного функционирования молокопродуктового подкомплекса. В диссертации также отражены условия переработки молока и молочной продукции в Хмельницкой области и показаны возможности увеличения эффективного производства, конкурентоспособности и развития отрасли.

Рассмотрено информационное обеспечение методики расчета показателей эффективности работы молокопродуктового подкомплекса как целостной системы и изложены предложения относительно ее использования. Предложена методика оценки резервов повышения экономической эффективности предприятий регионального молокопродуктового подкомплекса и получения дополнительного социального эффекта за счет использования показателей экономической эффективности (отношение валовой прибыли к авансовому капиталу; отношение валового дохода к авансовому капиталу; отношение прибыли в расчете на единицу стоимости капитала).

Предложены методические подходы к выявлению резервов повышения эффективности работы предприятий с учетом критерия их использования (сроку использования, места возникновения, способа реализации), которое дает возможность полнее и точнее учитывать их в хозяйственной деятельности.

Усовершенствована методика формирования системы показателей экономической эффективности производства за счет использования натуральных показателей результата производственного процесса, как основы расчета показателей экономической эффективности; определение социально-экономической эффективности региональных АПК дополнением критерия насыщенности агропромышленного рынка региона необходимым количеством высококачественных товаров; система показателей эффективности с учетом интересов предприятий и общества (предприятию - прибыль, обществу - объемы продукции на душу населения).

Приобрели последующее развитие определения составных экономической эффективности производства сельскохозяйственной продукции в целом и молокопродуктов в частности, как основных элементов, которые формируют уровень соотношения результатов и затрат производств (фондо- и капиталоемкости, качество продукции и др.); в особенности определения эффективности сельскохозяйственного производства с учетом множественности ее видов - экономической и социальной - которая тесно связана с естественными условиями (земля и климат); комплексный подход к организации ассоциаций из совместной деятельности производителей молока и переработчиков, в которых производители молока получают часть прибыли от реализации конечного продукта молокозаводами.

Перспективной формой взаимоотношений является интеграция. В частности, в Хмельницкой области целесообразным, по нашему мнению, есть образование ассоциаций независимых производителей сырья, переработчиков и торговцев с четкой регламентацией всех сторон производственно-финансовой деятельности, а особенно механизму распределения конечного результата. В этом направлении можно предложить такую схему - ассоциация на основе соглашения о совместной деятельности.

С целью совершенствования интеграционных процессов с частными производителями молока внедряются новые механизмы отношений с товаропроизводителями: создаются и оборудуются в населенных пунктах молокоприемные пункты, улучшается система взаиморасчетов. Необходимо улучшить взаимоотношения предприятий регионального молокопродуктового подкомплекса по двум направлениям: 1) обеспечение эквивалентности при реализации продукции предприятиями разных стадий; 2) гармонизацию интересов с целью создания действенных механизмов заинтересованности предприятий разных стадий в самом полном удовлетворении потребностей конечного потребителя в молокопродуктах. Инструментом практической реализации обоих направлений улучшения взаимоотношений может быть контракт о молокопродуктовой интеграции.

Ключевые слова: молокопродуктовый подкомплекс, каналы реализаций, рыночная экономика, экономическая эффективность, молочные продукты, молочное скотоводство, рентабельность.



ANNOTATION

Tolstopyatova D.G. Economical effectiveness of enterprises of regional milkproductive subcomplex. - Manuscript.

Dissertation on receiving of scientific level of candidate of economical sciences, specialiti 08.00.04 - economy and control of enterprises (economy of agriculture and APK). - National scientific centre “Institute of agrarian economy” UAAN, Kyiv, 2009.

Some scientific bases of forming complex analysis of results of functioning of milkproductive subcomplex were layed out. Some tendencies and problems of producing and realization of milk were discovered. The mail trends of development of regional subcomplex were defined.

The mail attention is given to milk type farms, to predictioning of production costs, to improving of economicalmechanism of interrelations and state regulating and for supporting of effective functioning of milkproductive subcomplex.

There were elucidated some terms of milk processing and milk production in Khmelnitsky region. There were shown some resources of aggrandisment of effective functioning, competitiveness and field development.

Key words: milkproductive subcomplex, canals of realization, market economy, economical effectiveness, milk production, milk cattle-breeding, profitableness.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення питань продовольчої безпеки в Україні - один з основних напрямів економічного і соціального розвитку країни на перспективу. Ця проблема тісно пов'язана із рівнем розвитку АПК та його складових - регіональних продуктових підкомплексів. Підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва, раціональне використання природних умов та виробничих ресурсів, поліпшення забезпечення населення продуктами харчування у значній мірі залежить від того, наскільки науково обґрунтовано будуть функціонувати як регіональні продуктові підкомплекси, так і АПК країни в цілому.

Молочне скотарство - традиційно важлива і невід'ємна складова вітчизняного сільського господарства, яка значною мірою визначає соціально-економічний стан усіх категорій господарств України. Протягом тривалого часу галузь перебуває у кризовій ситуації, зазнавши руйнівних, деструктивних змін. Через відсутність належної державної підтримки виробництво сільськогосподарської продукції в цілому та молока зокрема поки що залишається недостатньо зорієнтованим на кінцевий результат, не має визначених напрямів концентрації ресурсів, використання інвестицій, виваженої політики протекціонізму на зовнішньому ринку щодо імпорту продукції тваринного походження.

Поряд із кризовим станом скотарства у переважній частині реформованих сільськогосподарських підприємств не поліпшилось становище і в особистих селянських господарствах, які у багатьох регіонах занепадають, позбавлені соціальних гарантій, необхідного виробничого, побутового і культурного обслуговування.

Зниження обсягів виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах значною мірою зумовлене зниженням економічної ефективності його виробництва та недостатньою купівельною спроможністю частини споживачів. Зростання собівартості зумовлює підвищення оптових та роздрібних цін, що при низькій купівельній спроможності населення також веде до зменшення споживання молока та молокопродуктів.

У розробку проблеми удосконалення організації виробництва та його інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, раціонального використання ресурсного потенціалу, досягнення високої ефективності виробництва в тому числі тваринницької продукції значний внесок зробили вчені-економісти С.П.Азізов, В.Г.Андрійчук, П.С.Березівський, В.В.Борщевський, В.І.Бойко, Д.П.Доманчук, М.М.Ільчук, П.К.Канінський, Л.І.Касьянов, О.А.Козак, Г.А.Котов, В.Я.Месель-Веселяк, Т.Л.Мостенська, М.К.Пархомець, П.Т.Саблук, В.П.Ситник, В.К.Терещенко, О.В.Шкільов, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин та інші дослідники.

Разом з тим, все ще недостатньо досліджені та потребують вирішення не лише питання підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації в нових умовах господарювання, а й форми організаційно-економічних зв'язків між суб'єктами ринку молока та молокопродуктів, що підкреслює актуальність та практичну значимість даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планом наукових досліджень Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за програмою “Розробити теоретико-методологічні засади інституціональних структурних трансформацій агропромислового виробництва на основі кооперації та вертикальної інтеграції” (номер державної реєстрації 0106U006636), в якій дисертантом розроблено комплексний підхід до організації асоціацій виробників молока та переробників.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення ефективного розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу в ринкових умовах та наукове обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності діяльності виробників та переробників молока.

Для досягнення вказаної мети були вирішені наступні завдання:

- визначення сутності соціальної та соціально-економічної ефективності;

- дослідження економічної категорії ефективності сільськогосподарського виробництва та особливостей її використання у молокопродуктовому підкомплексі на регіональному рівні;

- виявлення факторів впливу на економічну ефективність виробництва молока та молокопродуктів підприємств різних форм господарювання;

- визначення резервів та опрацювання пропозицій щодо підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації молока й молокопродуктів на рівні регіону;

- виявлення і обґрунтування шляхів удосконалення економічного механізму інтеграційних процесів при виробництві, переробці та реалізації молока.

Об'єктом дослідження є процес функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу та шляхи підвищення його ефективності в ринкових умовах. Господарськими об'єктами дослідження виступають сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) та особисті селянські господарства населення, молокопереробні та торгівельні підприємства Хмельницької області.

Предметом дослідження є сукупність проблем по організації ефективного виробництва та реалізації молока і молокопродуктів на регіональному рівні в умовах ринкової економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів.

Інформаційною базою при підготовці дисертації були статистична звітність підприємств системи АПК, літературні джерела та результати особистих спостережень автора. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувались за допомогою таких методів: монографічного (вивчення теоретичних основ функціонування ринку молокопродукції), абстрактно-логічного (дослідження механізму господарювання сільгосппідприємств), порівняння (вивчення впливу різних факторів на формування попиту на молокопродукцію), розрахунково-конструктивного (перевірка пропозицій по інтеграційним процесам), економіко-статистичного, та економіко-математичного (оцінка фінансово-економічного стану суб'єктів господарювання), графічного (використання елементів технічного аналізу), рейтингового оцінювання (визначення лідерів та аутсайдерів ринку молокопродукції) та інші.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в комплексному обґрунтуванні економічних напрямів ефективного функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу Хмельниччини в умовах ринку. Проведене дослідження також дозволяє отримати ряд нових наукових результатів з питань міжгалузевих економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами і молокозаводами. Результати, які відображають наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано методику оцінки резервів підвищення економічної ефективності підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу та отримання додаткового соціального ефекту за рахунок використання показників економічної ефективності (відношення валового прибутку до авансового капіталу; відношення валового доходу до авансового капіталу; відношення прибутку в розрахунку на одиницю вартості капіталу);

- запропоновано методичні підходи щодо виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємств з урахуванням критерію їх використання (терміну використання, місця виникнення, способу реалізації), що дає змогу повніше і точніше враховувати їх в господарській діяльності;

удосконалено:

- методику формування системи показників економічної ефективності виробництва за рахунок використання натуральних показників результату виробничого процесу як основи розрахунку показників економічної ефективності;

- визначення соціально-економічної ефективності регіональних АПК доповненням критерію насиченості агропромислового ринку регіону необхідною кількістю високоякісних товарів;

- систему показників ефективності з урахуванням інтересів підприємств і суспільства (підприємству - прибуток, суспільству - обсяг продукції на душу населення);

набули подальшого розвитку:

- визначення складових економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в цілому та молокопродуктів зокрема як основних елементів, що формують рівень співвідношення результатів та затрат виробництв (фондо- та капіталомісткість, якість продукції та ін.);

- особливості визначення ефективності сільськогосподарського виробництва з врахуванням множинності її видів - економічної та соціальної, яка тісно пов'язана з природними умовами (земля і клімат);

- комплексний підхід до організації асоціацій зі спільної діяльності виробників молока і переробників, в яких виробники молока отримують частину прибутку від реалізації кінцевого продукту молокозаводами.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності підприємств і організацій на рівні обласної державної адміністрації при формуванні та прогнозуванні міжгалузевих взаємовідносин суб'єктів ринку молока та молокопродуктів. Результати досліджень заслухані та схвалені спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької області (довідка від 22.05.2009 р. № 02-01/1074), районного управління агропромислового розвитку у м. Кам'янець-Подільському (довідка від 29.05.2009 р. № 366/01-09) та Головного управління статистики у Хмельницькій області (довідка від 22.05.2009 р. № 02-01-27/209). Основні пропозиції по підвищенню економічної ефективності молокопродуктового виробництва одержали практичне впровадження в ТОВ СП “Нібулон” Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (довідка від 2.06.2009 р. № 346).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які є результатом досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільської державної аграрно-технічної академії “АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (м. Кам'янець-Подільський, 20-21 травня 2004 р.), “Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам'янець-Подільський, 18-19 травня 2006 р.). Дисертаційна робота виконувалась в 2003-2009 рр. і містить результати досліджень, одержані при виконанні наукової тематики.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,65 ум.дрк.арк., в тому числі 7 одноосібних. Всі 9 публікацій опубліковано у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 192 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 43 таблицями, 1 рисунком та 7 додатками на 9 сторінках. Список літературних джерел включає 215 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Теоретичні основи економічної ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу” - викладено теоретичні аспекти формування й ефективного функціонування сучасного ринку молока та молокопродуктів; зміст економічної ефективності суспільного виробництва та регіональних АПК; особливості формування ефективності сільськогосподарської ланки територіальних АПК та система показників економічної ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу та методика їх визначення.

Молокопродуктовий комплекс є невід'ємною складовою агропромислового комплексу, який, у свою чергу, виступає складовою всього суспільного виробництва країни. Тому дослідження теоретичних основ економічної ефективності молокопродуктового підкомплексу доцільно починати за допомогою методу “від загального до часткового”, тобто від ефективності суспільного виробництва до ефективності його складових.

Ефективність є найзагальнішою економічною категорією. Кожний спосіб виробництва наповнює її специфічним соціально-економічним змістом. Саме ефективність відображає послідовність розвитку АПК перехідного періоду до власне ринкової економіки, а дослідження ефективності відповідає змісту різних історичних етапів функціонування агропромислового виробництва. Підвищення соціально-економічної ефективності регіонального АПК залежить від специфіки аграрних відносин, її вимог до розвитку та розміщення продуктивних сил в агропромисловій сфері економіки.

Відповідно, ефективність сільськогосподарського виробництва доцільно визначити за допомогою економічної та соціальної ефективності. Перша визначає його результативність з точки зору віддачі використовуваних ресурсів, факторів виробництва. Друга - результативність з точки зору повноти вирішення соціальних проблем, по-перше, всього суспільства (продовольче забезпечення) та, по-друге, аграрного соціуму, тобто людей, що живуть і працюють у сільській місцевості (зайнятість, умови праці, оплата праці, безпечне довкілля). Система показників економічної ефективності може будуватись як відношення певного результату (обсягу та вартості продукції, прибутку і т. д.) до певного ресурсу (площі землі, чисельності продуктивного поголів'я і т.д.). Соціальна ефективність характеризується обсягами споживання та виробництва продовольства на душу населення, рівнем оплати праці сільських працівників, безпечністю умов їхньої праці та місця проживання.

Показники економічної ефективності виробництва продукції повинні характеризувати ступінь його результативності і забезпечувати можливість здійснення порівняльної оцінки в динаміці або по конкретних підприємствах.

Обґрунтування показників соціально-економічної ефективності функціонування регіональних АПК в умовах ринкових відносин, на наш погляд, повинно спиратися на задоволення таких вимог:

- соціально-економічної ефективності використання території для агропромислового процесу на рівні регіону;

- соціально-економічної ефективності використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів регіонального АПК через відповідні показники;

- ефективності використання досягнень науково-технічного прогресу, рекламного та інформаційного забезпечення регіонального АПК (особливості нової техніки і технології, оновлення виробничих фондів, періодичність виробництва нових товарів і питома вага затрат та прибутків на рекламу й інформацію в АПК тощо);

- соціально-економічної ефективності структури, структурних пропорцій та взаємозв'язків в АПК (співвідношення між функціонально-галузевими підрозділами за кількістю зайнятих, вартості основних фондів, вартості вироблюваної продукції; балансу капіталовкладень в галузі та динаміки їх обігу; капіталовіддачі функціонально-галузевих підрозділів комплексу, продуктивності праці в них та її темпів; собівартості продукції та її структури, матеріало-, трудо-, фондо- та ресурсомісткості);

- ефективності розміщення ланок АПК на території регіону та територіальних зв'язків між ними; співвідношення і розміщення основних центрів споживання та виробництва агропромислової продукції; раціональність сировинних зон, їх розміри, віддаленість, транспортна доступність. Фактор території в сезонності виробництва, собівартості, ціноутворенні. Територіальні зв'язки: навантаження, інтенсивність, дублювання і т. п.;

- ефективності управління, маркетингової діяльності, економічного механізму господарювання в регіональному АПК. Використовуються в основному вартісні показники: частка прибутку в результаті оптимізації системи управління; впливу маркетингу на насиченість споживчого ринку; впливу ціноутворення на стан ринку і т.д.;

- ефективності агропромислового регіонального ринку за товарними групами; територіальними підрозділами; сегментами груп споживачів; якістю агропромислових товарів, можливістю виходу на міжнародний рівень агропромислової інтеграції;

- соціальної ефективності регіонального АПК: питома вага у формуванні доходів населення як виробника агропромислової продукції; формування соціальних фондів загального призначення; благодійна діяльність; забезпечення високого рівня життя населення в цілому.

Отже основна особливість ефективності сільського господарства проявляється у множинності її видів, зокрема, виділенні економічної та соціальної ефективності. Проте й цими видами різноманітність видів ефективності не вичерпується. Ще одна особливість ефективності сільського господарства викликана тим, що воно тісно пов'язане з природними та штучними агроценозами, біосистемами. Основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції - продуктивні землі, які є продуктом тривалих природних процесів, і ведення сільського господарства (як рослинницьких, так і тваринницьких галузей) має це відповідним чином враховувати.

У другому розділі - “Тенденції соціально-економічної ефективності підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу” - проведено аналіз споживання молока та продуктів його переробки в Україні і Хмельницькій області; обсягів виробництва молока, сировинних ресурсів та молокопродуктів у Хмельницькій області; економічної ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу; аналіз економічних взаємовідносин підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу.

Головною метою молокопродуктового підкомплексу закономірно вважається забезпечення належного споживання населенням молока та молокопродуктів. У своєму дослідженні ми користувалися нормативом - 370 кг молока і молокопродуктів на душу населення за рік (науково- обґрунтована норма споживання в Україні). При цьому зауважимо, що Хмельницька область має сприятливі умови для виробництва високоякісного молока та якісних молокопродуктів.

Аналіз виявив, що найменший рівень споживання молока на сучасному етапі склався в АР Крим, Донецькій, Луганській, Одеській, Запорізькій і Дніпропетровській областях - 189,5; 200,8; 175,3; 204,3; 185,3; 200,9 кг за 2007 рік відповідно. Як бачимо, це переважно промислові регіони (крім АР Крим), в яких споживання молока та молокопродуктів у 1990 р. майже відповідало фізіологічній нормі, з наступним падінням цього показника на 50 і більше відсотків.

Також спостерігається значна диференціація областей за рівнем споживання молока. Максимальний рівень, наприклад, за 2007р. перевищує мінімальний (Івано-Франківська область та АР Крим відповідно) майже удвічі. Протягом усього аналізованого періоду (1999-2007рр.) розрив зберігається, тобто цим регіонам належать ролі відповідно лідера та аутсайдера. Це означає, що диференціація регіонів за показником розміру споживання молока та молокопродуктів є достатньо глибокою. Проте не менш важливо дослідити, наскільки вона є стабільною в часі.

Для цього доцільно скористатися прийомом рейтингування. Він передбачає визначення місця кожного регіону за кожен з аналізованих років за величиною споживання молока та молокопродуктів на душу населення за рік. Місця визначаються у спадному порядку: перше місце відводиться регіону з найбільшим споживанням молока та молокопродуктів, останнє - регіону з найменшим споживанням. За кількістю областей (регіонів) місця варіюють від 1 до 25, рейтинг регіону визначається за сумою місць. Перший рейтинг надається регіону з найменшою сумою місць і т.д. у зростаючому порядку, тобто останній рейтинг отримає регіон з найбільшою сумою місць.

В таблицю 1 внесено місця та підсумковий рейтинг регіонів. З її даних видно, що диференціація регіонів за розміром споживання молока та молокопродуктів на душу населення є не тільки глибокою, а й стабільно стійкою. Місця АР Крим коливаються від 23-го до 25-го, маючи 24-й рейтинг. Перший рейтинг має Івано-Франківська область за постійним першим місцем. Другий рейтинг отримала Хмельницька область, займаючи 3 роки друге місце, один рік - перше, два роки - третє, один рік - четверте і два роки - п'яте. Тернопільська та Чернігівська області посіли 3-4 місця рейтингу. Луганська - останнє, АР Крим - передостаннє.

Ринок збуту продуктів споживання, в тому числі молочних продуктів, знаходиться в постійному русі. Попит на молоко та молочні продукти знаходиться на високому рівні. Це пояснюється особливістю молока як сировини, його корисністю та незамінністю іншими продуктами харчування. Як в цілому по країні, так і в Хмельницькій області споживання молока традиційно досить високе, хоча останніми роками із загальноекономічних причин воно значно скоротилося.

Поряд зі зменшенням загального обсягу виробництва молока у Хмельницькій області відбувається зменшення виробництва молока на одну особу. Так, якщо у 1990 році воно складало 714,1 кг, то в 2007 р. цей показник зменшився до 471,1 кг.

Спостерігаються також щорічні коливання обсягів річного виробництва молока на 1 особу, які не можна пояснити лише зміною споживацького попиту на продукцію молокопереробних підприємств.

Розвиток молокопереробної промисловості повністю залежить від стану молочного скотарства. Так, спад виробництва молока не міг не призвести до погіршення діяльності молокопереробних підприємств, зменшення надходження молочної сировини на переробку. Зокрема протягом 1995-2007 рр. реалізація молока та молочних продуктів сільськогосподарськими підприємствами знизилась на 75 % (таблиця 2), причому основний спад припав на період 1995-2000 рр.

Разом з тим основним і майже єдиним каналом збуту молока (99 % у структурі реалізації), виробленого в сільськогосподарських підприємствах, виступає його продаж переробним підприємствам. Щодо особистих селянських господарств, то нині близько половини виробленого молока залишається у виробників і використовується для власного споживання, реалізується на споживчому ринку, згодовується тваринам, частково втрачається.

Низька товарність молока в особистих селянських господарствах пояснюється, на наш погляд, недостатньою матеріальною зацікавленістю приватних виробників реалізовувати його переробникам, оскільки закупівельні ціни на молоко нижчі від цін на вільних ринках більш як удвічі. Недосконалою залишається також організація приймання молока від населення.

З метою вдосконалення взаємовідносин із приватними виробниками молока впроваджуються нові механізми: створюються й обладнуються молокоприймальні пункти, поліпшується система взаєморозрахунків.

В інтересах селян (крім грошових) запроваджується також система розрахунків промисловими і продовольчими товарами повсякденного попиту тощо. Запроваджується також доставка молока від селянських господарств до молокоприймальних пунктів із залученням транспортних засобів місцевих жителів, тари й інвентаря молокозаводів.

В основі молочного скотарства знаходиться його незамінний базис - молочна худоба, тому у світі спостерігається її відтворення і нарощування. З 1990 р. загальний приріст молочних корів у світі становить 8,7 млн. голів, причому збільшення поголів'я відбувається переважно у країнах, що розвиваються. В Україні ж, у тому числі в Хмельницькій області, спостерігається скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Зокрема, у господарствах усіх категорій велика рогата худоба скоротилася у 2007 р. на 840,6 тис. голів порівняно з 1990 р., у сільськогосподарських підприємствах цей показник зменшився на 824,5 тис. голів, а в господарствах населення - на 16,1 тис. голів.

У Хмельницькій області лише за період 2005-2007 рр. спад поголів'я великої рогатої худоби склав 119,9 тис. голів. Найбільшим він був у Дунаєвецькому, Красилівському, Чемеровецькому та Шепетівському районах. Поряд із загальним зниженням спостерігається також незначний ріст поголів'я в окремих районах, зокрема у Теофіпольському.

Значний вплив на чисельність поголів'я тварин мають також корми. Попит на корми опосередковано визначається економічним станом суб'єктів господарювання та рівнем споживання населенням тваринницької продукції, станом розвитку зазначених галузей. Це зумовлює потребу в кормах, яка залежить від наявності поголів'я худоби та її продуктивності при певному рівні годівлі. Скорочення використання кормів на Хмельниччині відбулося як у сільськогосподарських підприємствах, так і в господарствах населення - 484 тис.т корм.од. у 2007 р. проти 944 у 2000 р. та 3075 у 1990 р.

Підсумовуючи дослідження виробництва та споживання молока і молокопродуктів в Україні та Хмельницькій області можна зробити висновок, що це питання містить багато проблем, більшість із яких не можуть бути віднесеними до об'єктивних, а, отже, за певних умов їх вирішення слід розглядати як невикористані резерви підвищення економічної ефективності ведення молокопродуктового підкомплексу.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу регіону” - обґрунтовано технологічні та організаційно-економічні резерви підвищення ефективності та шляхи їх використання; вдосконалення взаємовідносин підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Технологічні резерви потребуватимуть витрат, які стосуватимуться, перш за все, додаткового придбання чи використання технологічних матеріалів -кормів, засобів захисту тварин. До цієї групи резервів також належатимуть витрати на проведення додаткових технологічних операцій - пальне та оплата праці.

Ступінь технологічної досконалості ведення молочного скотарства проявляється в рівні продуктивності утримуваного поголів'я молочних корів. Як правило, продуктивність визначається надоєм від 1 корови за рік, тому технологічні резерви підвищення економічної ефективності виробництва молока можна виявити з'ясуванням залежності її показників від продуктивності молочних корів. Метод з'ясування вказаної залежності - групування. Відповідні дані по Хмельницькій області за 2007 рік наведено у таблиці 3. За даними групування прослідковується чітка позитивна залежність показників економічної ефективності виробництва молока від рівня молочної продуктивності корів.

Важливо також дослідити вплив рівня годівлі корів як провідної характеристики технології їх утримання на показники ефективності ведення молочного скотарства. На жаль, статистична звітність не містить даних про кількість витрачених кормових одиниць для годівлі корів. Тому в ролі групувальної ознаки доводиться використовувати вартість згодованих кормів. Дані групування сільськогосподарських підприємств Хмельницької області, які виробляли молоко, засвідчують позитивний вплив рівня годівлі молочних корів, який характеризується вартістю кормів на 1 корову протягом року, на показники економічної ефективності виробництва молока.

Таким чином, підприємства сировинної стадії молокопродуктового підкомплексу Хмельницької області мають значні технологічні резерви підвищення економічної ефективності виробництва молока. Основні напрями використання цих резервів - поліпшення породно-племінних характеристик продуктивного поголів'я з метою підвищення генетичного потенціалу його продуктивності та зміцнення кормової бази ведення молочного скотарства з метою якомога повнішого використання цього потенціалу.

На відміну від технологічних, що орієнтуються на матеріально-речові складові відтворювального процесу, організаційно-економічні резерви забезпечують ефективне використання ресурсного потенціалу молочного скотарства на основі концентрації, спеціалізації, посилення матеріального стимулювання працівників. Розглянемо названі резерви на прикладі одного з наведених критеріїв.

Концентрація сільськогосподарського виробництва означає процес його зосередження на великих підприємствах, укрупнення галузей, збільшення їх розмірів на підприємстві. Відповідно показниками характеристики рівня концентрації виробництва в молочному скотарстві можуть бути або загальна чисельність поголів'я молочних корів на підприємстві або річні обсяги виробництва молока підприємством. Залежність показників ефективності виробництва молока від рівня концентрації продуктивного поголів'я.

Підвищення рівня концентрації поголів'я молочних корів позитивно впливає на економічну ефективність молочного скотарства. До аналогічних висновків приходимо й тоді, коли концентрація характеризується річним обсягом виробництва молока, оскільки з підвищенням концентрації зростає товарність молока, виробничі витрати праці на 1ц молока зменшуються, зменшується собівартість молока.

Серед організаційно-економічних резервів підвищення економічної ефективності молочного скотарства своєрідну роль відіграють важелі матеріального стимулювання, зокрема, заробітна плата. Її мотиваційний потенціал все ще залишається далеким від вичерпання. У 2007 р. середньомісячна номінальна заробітна плата в сільському господарстві становила 57% від середньої по країні. Проте заробітна плата є елементом виробничих витрат і її підвищення може мати наслідком зростання собівартості одиниці продукції. Аналіз показав, що цього не відбувається. Зростання оплати праці в молочному скотарстві супроводжується підвищенням рівня товарності та продуктивності праці, зростанням реалізаційної ціни та майже стабілізацією собівартості одиниці продукції, зростанням продуктивності молочних корів. Позитивного в цьому більше, ніж негативного.

Підвищення економічної ефективності виробництва в молокопродуктовому підкомплексі Хмельницької області повинне, окрім відмічених моментів, базуватися і на інших взаємопов'язаних заходах: використання культурних пасовищ в сільськогосподарському виробництві; залучення до інтеграційних процесів особистих підсобних господарств населення; розширення сировинної зони молокозаводів за межі області; концентрації переробки молока на заводах середньої і великої потужності та ін.



ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва та реалізації молока і молочних продуктів на підприємствах регіонального молокопродуктового підкомплексу. Дослідження характеризуються комплексністю та системним характером. Результати проведеної роботи дозволяють констатувати наступне:

1. Економічна ефективність є найважливішою узагальнюючою характеристикою результативності суспільного виробництва, яка виражає відношення величини створених товарів і послуг до сукупних витрат суспільної праці. Економічну ефективність не можна розглядати як раціональне й ефективне використання лише якогось одного фактора виробництва. Слід враховувати всі інші виробничі фактори та їх сукупну взаємодію, що передусім залежить від їх оптимального розподілу. Економічну ефективність необхідно зіставляти з соціально-економічною оптимальністю, що передбачає здійснення державою такої макроекономічної політики, яка б не гальмувала стимулів до підприємницької діяльності з одного боку, і не породжувала бажання обмежитися лише соціальними витратами держави - з іншого. Оскільки кінцевою метою суспільного виробництва є задоволення потреб окремого індивіда, трудових колективів, соціальних верств тощо і сукупних потреб суспільства, то ефективність суспільного виробництва слід розглядати як соціально-економічну ефективність.

2. Ефективність у сільському господарстві формується як багатогранна, багатопланова та багатоаспектна система визначення результатів сільськогосподарського виробництва та факторів (витрат), що їх формують. Кожен з видів ефективності - економічна, соціальна, екологічна, енергетична та інші - має свою окрему сферу застосування, але лише всі вони в сукупності дають можливість побудувати цілісну картину оцінки місця та ролі сільськогосподарського виробництва в національній економіці.

3. У сфері забезпечення статистичною інформацією різних стадій виробництва молока та молокопродуктів найкраще висвітлена сировинна стадія, яка містить у собі певну систему показників, що дозволяє в достатній мірі визначати ефективність даного виду господарської діяльності. Забезпеченість інформацією стадій переробки та торгівлі є незадовільною, що відповідним чином відображається на аналітичній роботі та реагуванні на проблемні моменти галузі.

4. Дослідження проблеми споживання молока та молокопродуктів в Україні в цілому та Хмельницькій області зокрема показало, що в обох випадках чітко прослідковується відхилення від науковообґрунтованого рівня в бік недостатнього забезпечення даним видом продуктів. Також можна відмітити певну диференціацію щодо рівня споживання молокопродуктів серед різних верств населення та наявність особливо вразливих груп і регіонів, де рівень споживання суттєво нижчий не лише за науковообґрунтований, але й за середній по досліджуваному об'єкту.

5. Вивчення ситуації із сировинними ресурсами та обсягами виробництва молока і молокопродуктів в Хмельницькій області показало, що вона далека від бажаної. Товарність молока у особистих селянських господарствах є досить низькою - близько 50 %, що пояснюється недостатньою матеріальною зацікавленістю, пов'язаною, насамперед, з незадовільною ціновою політикою. Недосконалою залишається також організація приймання молока від населення. Щодо сільськогосподарських підприємств, то при товарності 99% частка виробленого ними молока становить лише 15%, що не дозволяє розглядати їх в якості серйозних резервів нарощування обсягів виробництва в оперативній перспективі.

6. При аналізі економічної ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу Хмельницької області було виявлено, що молочне скотарство регіону знаходиться на стадії глибокої кризи, яка супроводжується різким скороченням поголів'я та зменшенням обсягів виробництва продукції. Значною мірою це зумовлено ресурсною незбалансованістю виробництва, погіршенням його технологічних параметрів, порушенням паритетних взаємовідносин між виробниками і переробниками молока. Закономірно, що такий стан справ призводить до значного підвищення собівартості молока, зниження фондовіддачі, погіршення ряду інших показників економічної ефективності виробництва молока.

7. Кризова ситуація в молочному скотарстві пов'язана також з багатьма чинниками загальнодержавного значення, основними з яких є порахунки у формуванні системи цін, порушення еквівалентності обміну всередині агропромислового комплексу, ціновий диспаритет між його підрозділами. Так, за рахунок багаторазового зростання цін на сільськогосподарську техніку, паливно-мастильні матеріали, енергоносії та інші матеріально-технічні ресурси суттєво підвищилась собівартість молока, темпи зростання якої значно перевищують темпи підвищення закупівельних цін.

8. Перспективним напрямком поліпшення ситуації в підкомплексі є відновлення роботи потужних спеціалізованих підприємств. Промислова переробка молока базуватиметься на тому, що малопотужні заводи мають стати філіями великих переробних підприємств, виконуючи функції пунктів прийому та первинної переробки сировинного молока.

9. Підвищення економічної ефективності виробництва в молокопродуктовому підкомплексі Хмельницької області повинне базуватися на системі взаємопов'язаних заходів, що включатиме використання культурних пасовищ в сільськогосподарському виробництві, залучення до інтеграційних процесів особистих підсобних господарств населення, розширення сировинної зони молокозаводів за межі області, концентрації переробки молока на заводах середньої і великої потужності.

10. Незважаючи на значні складнощі та проблеми у виробництві молочної сировини в регіоні, забезпечення худоби доброякісними кормами та наявність високогенетичного потенціалу, переведення молочного скотарства на промислову основу утримання дає змогу досягти високих техніко-економічних показників роботи в галузі та створити великотоварне конкурентоспроможне виробництво молочної сировини. Поряд із резервами технологічного характеру, окремо слід виділити поліпшення роботи засобів масової інформації щодо висвітлення досвіду ведення молочного скотарства в окремих господарствах, які зберегли та ефективно використовують молочне стадо в сучасних економічних умовах, комплексно вирішуючи вузлові питання раціонального ведення господарювання в галузі.

11. Значним резервом підвищення економічної ефективності підприємств молокопродуктового підкомплексу є дотримання чіткої маркетингової політики, зокрема проведення таких заходів: аналіз структури та розмірів попиту на молокопродукцію по контингентах споживачів, поступова переорієнтація від аналізу та врахування поточного попиту до перспективного, розробка і здійснення заходів, спрямованих на підвищення якості та споживних властивостей продукції, посилення контролю за діями конкурентів та своєчасної реакції на них, проведення рекламних заходів, забезпечення швидкого просування продукції від виробників до покупців з використанням ефективних і зручних форм торговельної діяльності, формування іміджу як виробленої продукції, так і підприємства в цілому та ін.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Толстопятова Д.Г. Економічна ефективність виробництва та реалізації молока і молокопродуктів / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип. 12. - С.303-305.

2. Толстопятова Д.Г. Аналіз формування ринку молока по Хмельницькій області / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип. 12. Том 2. - С.38-40.

3. Толстопятова Д.Г. Стан виробництва і реалізації молока та молокопродуктів Хмельницької області / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2005. - Вип. 13. - С.386-388.

4. Толстопятова Д.Г. Динамічні тенденції економічної ефективності підприємств регіонального молокопродуктового підкомплексу / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 14. - С.296-300.

5. Толстопятова Д.Г. Проблеми виробництва, реалізації та переробки молока в умовах реформування аграрного сектору Хмельницької області / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету - Луганськ, 2006. - Серія “Економічні науки” №61(84). - С.419-423.

6. Толстопятова Д.Г. Формування взаємовідносин на ринку молока та молочної продукції / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. -Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. -Вип.14. Том 2. -С.25-28.

7. Коваленко Ю.С. Особливості методики визначення економічної ефективності регіонального молокопродуктового підкомплексу / Ю.С.Коваленко, Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип. 15. - С.180-185. (особистий внесок - розробка алгоритму розрахунків).

8. Толстопятова Д.Г. Проблеми розвитку ринку молока на Хмельниччині / Д.Г.Толстопятова // Збірник наукових праць ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Вип.15. - С.292-295.

9. Концептуальний проект методичних рекомендацій з підвищення економічної ефективності аграрних підприємств України / [Ю.С.Коваленко, І.В.Охріменко, О.В.Демченко та ін.] // АгроІнКом. - 2008. - № 7-10. - С. 19-26. (особистий внесок - методологічні підходи до трактування категорії економічної ефективності).

Размещено на Allbest.ru

...