Размещено на http://www.allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

САЛЬТЕВСЬКА ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

УДК 330.567.22

ОСОБИСТЕ СПОЖИВАННЯ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ

СОЦІАЛЬНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність - 08.00.01 - економічна теорія

та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

ТЮТЮННИКОВА Світлана Володимирівна,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

РАДІОНОВА Ірина Федорівна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, професор кафедри макроекономіки та державного управління;

кандидат економічних наук, доцент

САВИЦЬКА Наталія Леонідівна,

Харківський державний університет харчування та торгівлі, доцент кафедри економічної теорії.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М.Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Значення особистого споживання визначається згідно його ролі у розвитку людського суспільства: без споживання людство не може вижити. Але людина не живе заради того, щоб споживати, мета і сенс її життя повніші, глибші та полягають у всебічному цілісному розвитку особистості. Тому слід вдосконалювати споживання таким чином, щоб воно сприяло розкриттю потенціалу людини та процесу її розвитку.

Система особистого споживання як і вся система економічних відносин знаходиться в умовах поглиблення фінансово-економічної кризи. Кризові явища особистого споживання виявляються у розпаді поконвічних зв'язків між потребами, виробництвом і споживанням, в глибокій інституціалізації та перетворенні споживання на важливий фактор економічного зростання, логічним наслідком чого стає формування ненаситного споживача.

Особисте споживання в країнах з ринковою трансформацією знаходиться в умовах перебудови на ринкових принципах. Зміна інституційного простору обумовлює першочерговість рішення низки інституційних завдань. Серед них особливого значення набуває подолання глибокої деформації та диференціації у особистому споживанні.

Питання споживання актуалізувалось також у зв'язку з розвитком суспільства споживання, яке розповсюджується у світі, перетворює людину в споживача, який не замислюється про наслідки такого стану, про необхідність забезпечення сталого розвитку і збереження життя на планеті. Споживацтво західного суспільства споживання, яке отримало розповсюдження завдяки глобалізації, копіюється багатьма людьми в інших країнах. Протиріччя між потребами суспільства, що зростають, і порівняно обмеженими можливостями біосфери ставлять під загрозу саме майбутнє існування людства. Задля подальшого безпечного розвитку людства вийшли на авансцену наукового пошуку теоретичні питання вдосконалення споживання, які дозволили б гармонійно розвиватися людству, не загострюючи, а розв'язуючи вже накопичені протиріччя.

Особисте споживання завжди було в центрі дослідження відомих представників економічної науки. Різні його аспекти розглядали у своїх працях Ж. Бодрійяр, Р.Брамберг, Л. Вальрас, М. Вебер, Т. Веблен, Дж. Гелбрейт, У. Джевонс, Г. Госсен, Дж. Дьюзенберрі, Г. Зіммель, Дж.М. Кейнс, К. Ланкастер, Т. Мальтус, К. Маркс, А.Маршалл, К. Менгер, Дж.С. Мілль, Ф.Модильяні, Т. Мор, В. Парето, А. Пігу, Д.Рікардо, Ж. Сисмонді, А. Сміт, Ж.-Б. Сей, М. Туган-Барановський, А. Тюрго, І.Фішер, М. Фрідман, Ш. Фур'є та інші. особистий споживання економічний

Формування суспільства споживання в минулому столітті привернуло увагу до аналізу суті суспільства споживання і можливості його розповсюдження на інші країни. Дослідженням питання суспільства споживання займалися Р. Арон, P. Барт, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, П. Бурд'є, Дж. Гелбрейт, І. Гофман, М. Кондратьєв, В. Крапівін, Д. Ліон, С. Майлз, Е. Моро, Дж. Рітцер, У. Ростоу, Е. Тоффлер, М. Фезерстоун, Ж. Форест'є, Е. Фромм та інші. Взаємозв'язок моделі особистого споживання та ресурсно-екологічної складової на планеті досліджували А. Дурнінг, Я. Кай, Х. Лінеман, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель, Дж. Тинберген, Дж.Форестер, А. Ерера та інші.

Ще одним важливим напрямком теорії особистого споживання є його вивчення в постсоціалістичних країнах. Різні сторони цього питання досліджуються в працях українських вчених Д. Богині, В. Гейця, В. Данилишина, В. Ільїна, М. Кіма, І.Крючкової, Е. Лібанової, М. Лощиніна, В. Мандибури, В. Новікова, Б. Пасхавера, С.Петрущенкова, С.Пирожкова, І.Радіонової, С. Реверчука, Н. Савицької, Ю.Саєнка, М. Соколик, С. Тютюнникової, Л. Шангиної, Н.Якуненка тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планових науково-дослідних тем кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: «Особливості формування соціального ринкового господарства в Україні в умовах глобалізації» (ДР № 0103U004258), у якій автором досліджувалися питання впливу глобалізації на розповсюдження споживацтва, основні зміни соціально-економічного змісту особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства, «Соціальна економіка як визначальний пріоритет ринкової трансформації в Україні» (ДР № 0106U002230), де особисто автором досліджувалися механізми вироблення нової системи цінностей щодо становлення ціннісно-раціонального споживання.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення змін, тенденцій та особливостей соціально-економічного змісту особистого споживання і його ролі у процесі суспільного відтворення, виробленні пропозицій стосовно його оптимізації на ціннісно-раціональній основі. Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:

§ розкрити еволюцію цілей особистого споживання та динаміку взаємозв'язку потреб, виробництва і споживання на різних етапах суспільного розвитку;

§ класифікувати особисте споживання за різними критеріями, провести порівняльну характеристику різних форм споживання;

§ виявити особливості особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства і суспільства споживання, обґрунтувати важливість відходу від принципів останього і формування ціннісно-раціонального споживання;

§ визначити вплив глобалізації на зміну сутності особистого споживання та його опосередкований вплив на навколишнє середовище;

§ обґрунтувати поширення загроз в сфері споживання в умовах глобалізації та визначити шляхи формування безпеки у сфері споживання;

§ виявити особливості інституціалізації особистого споживання в трансформаційній економіці та вивчити деформовану споживацьку поведінку різних верств населення, обґрунтувати рекомендації щодо її подолання;

§ розкрити інституційні пастки в сфері особистого споживання у транзитивних суспільствах.

Об'єктом дослідження є процес трансформації соціально-економічних відносин в умовах ринкових перетворень та становлення соціального ринкового господарства.

Предметом дослідження виступають соціально-економічні відносини особистого споживання в умовах створення соціального ринкового господарства.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертації, використовувались загальнометодологічні принципи пізнання: діалектичний та порівняльний аналіз. Діалектичний метод використовувався при вивченні теоретико-методологічних підходів до особистого споживання, порівняльний аналіз - при вивченні історико-економічних поглядів на питання особистого споживання, а також при порівнянні особистого споживання в Україні в різні періоди. Застосовувався метод аналізу, синтезу для теоретичних узагальнень різних підходів до особистого споживання. Абстрактно-теоретичний метод застосовувався для теоретичних узагальнень та формулювання висновків. Системний аналіз - для формулювання комплексної концепції особистого споживання та визначення його трансформаційного характеру в умовах становлення соціального ринкового господарства. Історико-логічний метод дозволив розглянути процес становлення особистого споживання, відносин потреб, виробництва та споживання у динаміці.

Для обґрунтування необхідності переходу до ціннісно-раціонального споживання використано порівняльний метод. Економіко-статистичний метод застосовувався при оцінці стану моделей споживання в Україні. Метод класифікації використовувався для виділення різних видів споживання.

Інформаційною базою дослідження стали наукові монографії і статті вітчизняних та закордонних економістів із проблем особистого споживання, його впливу на відтворення людського потенціалу, матеріали періодичної преси, нормативно-правові документи, результати науково-дослідних розробок, дані Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, матеріали наукових і науково-практичних конференцій, особисті розрахунки дисертанта.

Наукова новизна одержаних результатів. У межах дослідження особистого споживання в умовах ринкової трансформації отримані такі нові наукові результати:

вперше:

- обґрунтовано наявність та зміст трьох рівнів і відповідних їм моделей деформованого особистого споживання в трансформаційній економіці: виживання, віртуально-маргінальна, консьюмеризму. Взаємодія між ними представлена як триалектичне протиріччя, розв'язання якого знаходиться в площині створення ціннісно-раціональної моделі споживання;

- ціннісно-раціональне споживання визначено як таке, що спрямоване на реалізацію розумних потреб, завдяки чому забезпечується всебічний цілісний людський розвиток і коеволюційний тип існування людини та природи, збалансоване функціонування основних сфер життєдіяльності. Таке споживання є формою розв'язання протиріччя між безмежним зростанням потреб та імперативом виживання людства;

удосконалено:

- методологічне обґрунтування тенденції зростання загрози існуванню людства в умовах поширення моделі споживання, що притаманна розвинутим країнам (модель суспільства споживання) за рахунок загострення протиріччя між виробництвом та споживанням, між безмежним зростанням потреб і вичерпаністю ресурсів, між матеріальними та духовними потребами тощо, втрати сенсу існування та зведення його до споживання; виникнення інституційних пасток у споживанні для більшості населення трансформаційних економік та інше;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація особистого споживання за наступними критеріями: характер споживання, зміст і значення задоволених потреб, об'єкт, суб'єкт, форма організації, ступінь ринковості, територіальна ознака, платність споживацьких благ та послуг, мотиви, що лежать в основі особистого споживання;

- система доказів відносно того, що соціальне ринкове господарство має важелі для встановлення безпеки споживання (господарське відношення до ресурсів, високий ступінь розвинутості громадянського суспільства, контроль за безпекою тощо) і послаблення негативного впливу особистого споживання на навколишнє середовище, що розповсюджується під впливом глобалізації;

- доведення необхідності широкої світоглядної виховної та науково-просвітницької роботи щодо формування у населення зорієнтованої на всебічний розвиток моделі особистого споживання. З цією метою пропонується внести в державні освітні стандарти з підготовки економістів спеціальні розділи, присвячені проблемам особистого споживання у таких курсах: «Людський розвиток», «Валеологія», «Соціальна економіка», «Теорія господарства», «Філософія господарства» та інші.

Практичне і теоретичне значення одержаних результатів. Методологічні рішення і теоретичні висновки, що містяться в дисертаційному дослідженні, спрямовані на обґрунтування умов послідовного формування ціннісно-раціонального особистого споживання в умовах становлення соціального ринкового господарства (СРГ). Практична значущість роботи полягає у розробці рекомендацій стосовно поширення культури ціннісно-раціонального споживання, прагнення до духовного, цілісного розвитку людини. Висновки дисертації використовувалися в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна при викладанні курсів “Соціальна економіка”, “Людський розвиток”(довідка № 0202-459 від 21.10.2008 р.).

Основні ідеї і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані для більш глибокого аналізу господарської ситуації у сфері споживання в країнах із трансформаційною економікою, при розробці соціальної політики, заходів подолання наслідків соціально-економічної кризи, концепції стратегічного розвитку України, а також у навчальному процесі: для підготовки навчальних програм, курсів, спецкурсів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з соціально-економічних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи апробовані на Всеукраїнській конференції “Перший крок у науку” (Луганськ, 2006 р.); на Другому міжнародному симпозіумі “Соціальна економіка у світі, що глобалізується: значення та роль у реалізації імперативу виживання людства” (Харків, 2006 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою (Харків, 2007 р.); на конференції „Соціально-економічний розвиток України та її регіонів” (Харків, 2008 р.).

Публікації: Основні положення дисертації викладено у 9 наукових працях загальним обсягом 2,85 д. а., з них 6 опубліковано в спеціальних наукових виданнях, що входять у перелік ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається: зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (з 197 найменувань), додатків. Робота викладена на 181 сторінці основного тексту, містить 4 таблиці, 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання дисертації, визначено об'єкт, предмет, методи, розкрито її наукову новизну і практичне значення отриманих висновків, надано відомість щодо апробації результатів, публікації, структуру та обсяг роботи.

У розділі “Методологічні основи дослідження особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства” викладено вихідні методологічні положення щодо понятійного апарату дослідження проблеми особистого споживання, відбито огляд джерельної бази з проблем дисертації, розкрито особисте споживання як соціально-економічну категорію, показано еволюцію поглядів на зміст, роль та місце особистого споживання в системі суспільного відтворення, виявлено основні тенденції його розвитку в сучасних умовах.

Споживання виникло для задоволення вітальних потреб, коли самої науки економіки ще не існувало. Люди в традиційному суспільстві повністю залежали від природи, від якої отримували все необхідне для існування. На цьому етапі розвитку споживання людини мало чим відрізнялось від споживання тварин і являло собою обмін речовин з природою, тобто споживання було пристосуванням людини для виживання.

У дисертації споживання досліджено з декількох сторін:

- як особлива сфера суспільного відтворення. Специфічність споживання полягає у відсутності чітких меж цієї сфери відтворення;

- як кінцева стадія суспільного відтворення, що пов'язана зі знищенням продукту та появою нової потреби. В цій якості споживання пов'язано з виробництвом, розподілом та обміном. Найбільш важливий зв'язок - це залежність споживання та виробництва. Останнє виробляє продукт для споживання, визначає спосіб споживання і збуджує потребу. Споживання, у свою чергу, впливає на виробництво тим, що в ньому продукт стає дійсно продуктом і тим, що воно створює необхідність у новому акті виробництва;

- як процес використання засобів для задоволення потреб;

- як соціально-економічну основу створення людського потенціалу, творчої особистості.

Формування економічної системи виробництва матеріальних благ привело до включення споживання до складу відтворювальних процесів. Узагальнення існуючих підходів у сфері споживання дозволило класифікувати його за різними критеріями.

Зазначено, що в загальному сенсі сфера споживання відображає систему суспільних відносин між економічними суб'єктами щодо придбання і використання матеріальних благ та послуг для задоволення потреб людини. В межах економічної теорії споживання визначається як використання благ, у які вкладені людські сили. Споживання є суспільним процесом, який відбувається в межах певної соціальної форми розподілу благ та має свої особливості на кожному історичному етапі розвитку.

Особисте споживання замикає цикл відтворення і, як кінцеве споживання, впливає на кожного індивіда, призводить до відтворення робочої сили.

Розглянуто наукові погляди на особисте споживання, трансформацію взаємозв'язку «потреби-виробництво-споживання», а також еволюцію цілей особистого споживання.

У теорію особистого споживання внесли свій внесок практично всі основні школи економічної теорії. Класична школа перше місце відводила виробництву, а споживання розглядала як момент виробничого процесу. За думкою класиків, розмір споживання знаходиться у залежності від поточного наявного доходу.

Соціалісти-утопісти вважали, що споживання повинно бути скромним, раціональним та справедливим. У працях К. Маркса споживання також розглядалося як момент виробничого процесу. Соціальна сутність споживання вбачалась у цілеспрямованому моменті виробництва.

У кейнсіанстві функція споживання є одним з головних понять. Споживання у першу чергу пов'язане з величиною доходу. Кількісними характеристиками залежності споживання від доходу виступають середня та гранична схильність до споживання. Дж.М. Кейнс вважав, що попит є функцією доходу, що зменшується.

Представники неокласичного напрямку в якості об'єкту аналізу розглядали економічну людину, яка в ролі споживача максимізує свою користь і мінімізує витрати.

Представники інституційного напряму споживання розглядали у нерозривному зв'язку з соціальною стороною життя людини. Т. Веблен у деталях розглядав поняття демонстративного споживання і вважав його важливішою характеристикою бездіяльного класу. Об'єктом його аналізу були також марнотратство у споживанні, диференціація в споживанні, споживання товарів першої необхідності.

Економісти, які вивчали перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, зазначають переважання інтелектуальних та духовних потреб над базовими. Метою людини стає саморозвиток, а споживання спрямовується на його досягнення. Представник неомарксистів Г. Маркузе вважає, що споживання стає новою формою ідеології. Значний вклад у розвиток теорії споживання внесли представники постмодернізму. Так, Ж. Бодрійяр відмічав, що під час споживання споживається система об'єктів як знакова структура, а не самі товари і що споживання - це маніпулювання знаками.

Дисертант акцентує увагу на тому, що зміст споживання, який досліджували класики та неокласики, суттєво змінюється. Споживання з метою виживання йде в основу. Це положення забезпечується тим, що базові потреби, як правило, вже задоволені і людина реалізує інші пріоритети в своєму житті, роблячи акцент на задоволенні інтелектуальних та духовних потреб. Людина споживаює все більше. Деякі мають мету показати свою національну та особисту неповторність, а інші ідентифікують себе як глобального споживача, який дотримується моделі надмірного споживання, характерної для сучасного світу.

Зазначено також, що в сучасному світі відбуваються значні зміни, які відображаються на соціально-економічній сутності споживання. Внаслідок хижацького відношення до природи, зокрема, у зв'язку з дисбалансом потреб, що зростають, і можливостей біосфери, виникла цивілізаційна криза, яка поставила питання щодо самого виживання людства. Тому надмірне споживання несе у собі загрозу як навколишньому середовищу, так і людству в цілому. Сьогодні мета виживання знову виходить на перший план, але якщо раніше мова йшла про виживання людини, її протиставлення природним силам, то зараз - про виживання людини як виду.

У роботі з'ясовано, що в суспільстві змінюються не тільки цілі особистого споживання, але й характер його взаємодії з потребами і виробництвом. Відносини між ними спочатку були сталі, а зв'язок між ними прямий. Потреби, які перетворилися в артикулярні, тобто потреби, які людина усвідомила і значення яких штовхає її до активності, породили виробництво, яке, в свою чергу, надало споживанню необхідний продукт. З розвитком сталість зазначеного зв'язку слабшає, проявом чого були кризи перевиробництва, голод, обмеження споживання на користь заощадження.

Розглянуто споживання, що притаманно суспільству споживання та СРГ, проводиться їх порівняння. Суспільство споживання є формою розвитку ринкового господарства. Його появі сприяли об'єктивні та суб'єктивні передумови. До перших належить високий рівень продуктивності праці та продуктивних сил, до других - зростання потреб людини, збільшення вільного часу працівника.

Дослідження та систематизація наукових розробок щодо особистого споживання у суспільстві споживання дозволило виявити такі особливості, як: 1) споживання як самоціль, 2) збільшення обсягів споживання; 3) поява ірраціональних моментів таких, як технологія прискореного споживання, суперечність глобальних і національних аспектів споживання, дегуманістичний характер споживання, визначальний вплив виробництва на споживання і потреби шляхом активного застосування інструментарію маркетингу.

Зазначено, що позитивними моментами суспільства споживання є те, що товари стають доступними все більшій кількості людей, виробники прагнуть виготовляти нові товари, використовуючи досягнення науки; відбувається стимулювання людини отримувати освіту і працювати для задоволення збільшеної кількості потреб; здійснюється зниження соціальної напруги; на базі високих соціальних стандартів суспільства споживання збільшуються вимоги споживачів стосовно екологічності продукції. Крім того, як зріла стадія розвитку ринкової економіки, суспільство споживання має сильне законодавче поле.

Крім позитивних, автор визначає і негативні риси суспільства споживання. По-перше, робота і навчання віддаються в жертву споживанню. По-друге, споживач потрапляє у залежність від реклами та норм суспільства споживання. По-треттє, суспільство споживання не розвивається у рівній мірі в усіх країнах, що призводить до соціальної напруги у світі. По-четверте, суспільство споживання призводить до посилення деградації навколишнього середовища. По-п'яте, надання в суспільстві споживання надмірного значення споживанню призводить до споживацтва. Споживацтво є особливим типом суспільної свідомості, для якої споживання в усіх різновидах стає кінцевою метою і сенсом існування, а цілі розвитку виходять на другий план. Так, проявляється конфлікт між споживанням та всебічним розвитком людини, між виробництвом і споживанням у межах споживацької системи світоглядних координат. Нарощування виробництва та споживання у рамках технічної цивілізації призвело до вичерпання можливостей біосфери. Суспільство споживання має руйнівний характер для стану навколишнього середовища і не відповідає імперативу виживання людства.

Принциповим положенням роботи є обґрунтування переходу до СРГ, в межах якого можлива орієнтація особистого споживання в бік зростання задоволення духовних та інтелектуальних потреб, більш справедливий розподіл, переважання середнього класу у соціальній структурі суспільства, та, як наслідок, менша диференціація доходів та споживання. Господарча спрямованість суспільної організації дозволить уникнути нераціональності у споживанні, притаманної суспільству споживання.

У розділі ”Особливості трансформації відносин особистого споживання в умовах соціального ринкового господарства” аналізуються зміни особистого споживання в сучасних умовах, виявлено вплив глобалізації на особисте споживання, доведено актуалізацію безпеки особистого споживання та потребу формування ціннісно-раціонального споживання.

Сьогодні соціально-економічні форми споживання значно змінює глобалізація. Вона надає можливість розширювати коло потреб завдяки глобальній спеціалізації і відкриттю ринків. Вплив глобалізації на особисте споживання також проявляється у розповсюдженні повсюдно через глобалізацію моделі споживання, яка притаманна розвинутим країнам Заходу. Це порушує стан навколишнього середовища. Через обмеженість ресурсів в інших країнах створюються тільки вузькі прошарки, споживання яких відповідає рівню країн „золотого мільярду”.

Подолати негативні тенденції впливу на природу особистого споживання суспільства споживання здатно СРГ внаслідок того, що воно керується принципами раціонального відношення до світу, в ньому має місце збалансоване задоволення матеріальних та духовних потреб, а не переважне матеріальне споживання, що руйнує природу. На відміну від суто економічних господарські взаємодії включають крім чисто економічних орієнтацій і весь комплекс міжособистих відносин, соціокультурних цінностей, найбільш значущий зразок ціннісно-раціональної поведінки.

У роботі доведено, що в сучасному світі для людства якісно ускладнюється проблема безпеки. На фоні нестабільності, зростання кількості та різноманітності загроз в житті суспільства відбувається відозміна як самого поняття безпеки, так і зміщення акцентів в її актуалізації. В такій ситуації в ієрархії людських потреб задоволення базових потреб стає невід'ємним від безпеки цього процесу.

Одним з аспектів безпеки є безпека споживання. Важливим моментом останньої стає безпека харчування, тому що з їжею людина отримує весь комплекс необхідних для нормального розвитку організму речовин. У споживанні продуктів харчування зростають ризики і, як наслідок, актуалізується значення безпеки через дефіцит продовольчих ресурсів, розповсюдження захворювань, спричинених харчовими отруєннями і неякісними продуктами.

Дисертант відзначає також, що не тільки під час споживання продуктів харчування збільшуються ризики для людини, але і під час споживання інформаційних, розважальних, туристичних послуг через загрозу маніпулювання свідомістю людей, зростаючої нестабільності та тероризму.

Для встановлення безпеки споживання СРГ виробляє певні інструменти: господарське відношення до світу; безпечні якісні умови життя, високий ступінь розвинутості громадянського суспільства; соціальний контроль з боку держави за безпекою споживання тощо.

Моделі необмеженого споживання автор протиставляє модель споживання, за якою можливе вирішення багатьох світових проблем і збалансований розвиток людини і природи. Це модель ціннісно-раціонального споживання, яке спрямоване на задоволення розумних потреб і відображає цінності всебічного розвитку людини, морального і культурного стану суспільства, відтворення здоров'я населення, коеволюційні принципи існування людини і природи.

Досягнення ціннісно-раціонального споживання можливе завдяки відродженню та розвитку духовних цінностей людини; формуванню розумних потреб, що, серед іншого, можливе шляхом формування його господарського світогляду через викладання таких дисциплін, як валеологія, соціальна економіка, теорія господарства та філософія господарства, сталий розвиток та ін.; господарському підходу, який притаманний СРГ; посиленню контролю за рекламою, для чого потрібно домогтися її достовірності та соціальної спрямованості; впровадженню заходів, що посилять безпеку особистого споживання (підвищення якості товарів та послуг); збалансованому розвитку людини та природи; вибору соціального шляху всупереч неоліберальному.

Розділ „Особисте споживання в Україні в умовах ринкових перетворень” присвячено дослідженню особистого споживання в трансформаційній економіці. Визначено, що в трансформаційній економіці України відбувається розшарування населення за доходом. Особисте споживання стає жорстко диференційованим, про що свідчить співвідношення децильних показників приблизно 1:40. Формуються різні моделі споживання в залежності від матеріального рівня в результаті внутрішніх причин (непрозорої приватизації, низького рівня доходів, збільшення податків тощо) і зовнішнього фактору - глобалізації. Така ситуація потребує вирішення, тому що загострює соціальну напругу. Крім того, споживання стало набувати набагато більшого значення в житті людини, що стосується усіх груп населення однак з різним ступенем можливості його реалізації. Охарактеризовано найбільш розповсюджені моделі споживання: для незначної частки населення з високими статками, які вже долучилися до суспільства споживання; основної маси населення з невисокими статками; маргінальної групи, яка характеризується маргінально-віртуальним споживанням і середнього класу, споживання якого відрізняється найбільшою оптимальністю у задоволенні матеріальних і духовних потреб.

У трансформаційному суспільстві відбувається інституціалізація моделей деформованого споживання, що призводить до появи інституційних пасток особистого споживання: заможного класу, для якого характерне споживацтво, демонстративне та вимушене споживання; бідного населення, нормою якого є споживання заради виживання; маргінального, на долю якого випадають лише викривлені форми споживання.

Дисертант підкреслює, що при моделі виживання в сфері споживання не в повній мірі здійснюється інвестування в людський капітал, що пов'язане з освітою, підготовкою на виробництві, зміцненням здоров'я, медичним обслуговуванням тощо. Ця модель стосується більшості населення України. За розрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук рівень бідності у 2007 р. становив 27%. Ситуація виживання виникла під час економічної кризи перехідного періоду, яка супроводжувалась значним падінням рівня і якості життя населення і виникненням масової малозабезпеченості. Для цієї групи населення здійснюється тільки просте відтворення людини. У структурі витрат населення зростає частка продуктів харчування, часто дешевих. У 2007 році найбільш істотною статтею сукупних витрат домогосподарств України продовжували залишатися витрати на харчування (53,2 %). Структуру сукупних витрат домогосподарств у 2007 р. наведено на рис.1.

Джерело: [Сайт Державного комітету статистики України].

Рис. 1. Структура сукупних витрат домогосподарств у 2007 р.

Для того, щоб відійти від моделі виживання та її руйнівного впливу на людський розвиток, необхідно негайне вирішення цілого комплексу економічних і соціальних завдань з метою підвищення рівня і якості життя в Україні. Для цього

необхідна активна діяльність держави в сфері соціальної політики, підвищення доходів громадян, розвиток сфери освіти і культури. Саме за допомогою впливу на соціальну свідомість можливе формування ціннісно-раціонального споживання.

Серед причин появи споживацтва заможної верстви населення слід назвати багаторічне недоспоживання благ у радянські часи, бажання досягнути рівня споживання західного суспільства. Величезні кошти, отримані у сфері тіньової економіки, значно підняли планку купівельної спроможності, що призвело споживання до рівня марнотратства. Так, наприклад, за кількістю дорогих авто Україна навіть входить в першу європейську п'ятірку країн. У зв'язку зі зниженням моральних принципів в українському суспільстві отримало розповсюдження споживацтво, пов'язане з висуванням споживання на перший план. Також стало здійснюватися демонстративне споживання, яке має своєю метою підкреслення соціального статусу.

Виявлено, що окрім бідних та багатих верств, в Україні має місце група людей, які хоча і відірвалися від одної, але не ввійшли в іншу групу. Цей маргінальний прошарок споживачів можна умовно поділити на дві частини. Перші - між бідними та середнім класом - часто купують дешеві аналоги дорогих товарів, одяг з секонд-хенду, другі - між середнім класом та багатими - намагаються копіювати культуру споживання багатих, але якщо для багатих дорогі покупки є нормою, то для маргіналів - скоріше рідкість.

Зазначено також, що окрім цих трьох груп споживачів, для яких притаманне деформоване споживання, формується середній клас. Він активно самореалізується, здійснює накопичення на рахунках у фінансових закладах, що забезпечує пожвавлення економічної діяльності, прагне до розвитку внаслідок наявності ресурсів та розвинутих особистих якостей. Споживання середнього класу різноманітне. Для нього характерно задоволення потреб у повноцінному харчуванні, в модному одязі, в товарах тривалого використання. Середній клас має також можливість задовольняти інтелектуальні та духовні потреби. Його представники можуть собі дозволити купувати періодичні видання, книги, диски, відвідувати суспільні заклади: театри, вистави, кіно, ресторани, їм доступні туристичні поїздки. Представники середнього класу здатні сплатити витрати на житло, страхування, а купівля житла можлива не одразу. Структура потреб, що складає споживчий кошик середнього класу, в найбільшій мірі відповідає критерію ціннісно-раціонального споживання. Але прошарок середнього класу в країні приблизно 10%.

У роботі зроблено висновок, що в Україні у сфері споживання необхідно одночасно вирішувати цивілізаційні та системні проблеми. Суспільство споживання і ті ризики, які виникли у зв'язку з ним, потребують ґрунтовної зміни підходів до споживання. Україні паралельно з усім світом необхідно здійснювати перехід до постіндустріального суспільства і підвищувати рівень і якість життя українців. Досягнення сталого розвитку як шляху переходу до постіндустріального суспільства потребує зміни концепції особистого споживання в бік ціннісно-раціонального.

Україна також знаходиться у переході від адміністративно-командної до ринкової економіки, основні принципи якої необхідно поєднувати з соціальними програмами, що можливо в межах СРГ, за яким долаються інституційні пастки.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у розкритті соціально-економічних особливостей, змін та тенденцій розвитку особистого споживання в умовах формування соціального ринкового господарства та вироблення пропозицій щодо його удосконалення задля досягнення гідного рівня життя, вільного розвитку та самореалізації творчого потенціалу особистості.

1. Завдяки ретроспективному погляду на зміст, цілі та місце особистого споживання розкрито тенденції, що у сучасній економічній теорії (а особливо в «мейнстримі») максимізація прибутку через зростання споживання стає головною метою економічної діяльності, а людина все частіше виступає споживачем. Це суперечить як людській природі, так і вектору переходу до економіки знань. Якщо справжньою метою господарства (на відміну від економіки) стає максимізація творчого потенціалу людини, то особисте споживання треба не збільшувати, а розумно корегувати та спрямовувати на розвиток творчих здібностей людини.

2. У сучасних умовах змінюється характер взаємозв'язку потреб, виробництва та споживання. Спочатку відносини між ними були стійкі, а зв'язок прямий: потреби, перетворившись в артикулярні, породили виробництво, яке, в свою чергу, надало споживанню необхідний продукт. У подальшому розвитку цей зв'язок слабшає, доказом чого є перевиробництво, голод, обмеження споживання задля заощадження тощо.

У суспільстві споживання проявляється конфлікт між виробництвом і споживанням у межах старої системи світоглядних координат. Нарощування виробництва і споживання технічної цивілізації прийшло у протиріччя з можливостями планети, що посилило глобальні проблеми, у суспільстві споживання також проявляється конфлікт між споживанням та всебічним розвитком людини.

Внаслідок дисбалансу зростаючих потреб та можливостей біосфери постало питання про саме виживання людини і така мета особистого споживання як виживання знову виходить на перший план, але якщо раніше мова йшла про виживання людини, її протиставлення силам природи, то зараз - про виживання людини як виду.

3. Глобалізація сприяє поширенню моделей споживання, які характерні суспільству споживання, і це має негативний вплив на навколишнє середовище. Уникнути багатьох конфліктів та недоліків суспільства споживання здатно СРГ. В його межах можливо подолати замкнутість суспільства споживання на матеріальних благах, знизити значну диференціацію за рівнем споживання, а також забезпечити господарче, а не марнотратне відношення до навколишнього середовища, що можливо, зокрема, завдяки високій частці середнього класу. СРГ дає можливість задовольняти базові потреби і спрямовувати подальше споживання на саморозвиток та самовдосконалення, а не на споживацтво.

4. Особливу гостроту набуло особисте споживання в суспільстві споживання, де відбувається зростання потреб і функціональне ускладнення споживчих процесів. Розвиненість суспільства споживання дозволяє споживачам висувати високі вимоги до товарів, які стають доступними все більшій кількості людей і з'являється потенційна можливість переходу до формування та задоволення потреб вищого рівня. Високий рівень задоволення матеріальних потреб знижує соціальну напругу в суспільстві, крім того, в суспільстві споживання як в зрілій формі ринкової економіки превалює законопокірність і порядок. У своєму бажанні досягти високих стандартів споживання, які є нормою суспільства споживання, люди здобувають гарну освіту і роботу для підвищення своєї купівельної спроможності.

5. Дослідження показало, що в сучасному світі якісно ускладнюється проблема безпеки. Зростає нестабільність, посилюються загрози, видозмінюється як саме поняття безпеки, так і відбувається зміщення акцентів у її актуалізації: в ієрархії людських потреб задоволення базових нужд стає невід'ємним від безпеки цього процесу в зв'язку з посиленням ризиків у сфері споживання, що, зокрема, пов'язано з генномодифікованими продуктами, а також у сфері інформаційних, розважальних і туристичних послуг. Безпека споживання досяжна в межах СРГ. В умовах господарства можливе збереження навколишнього середовища, яке надасть безпечні для здоров'я продукти харчування, умови відпочинку та туризму. Законність та порядок СРГ призводять до підвищення безпеки споживання внаслідок наявності контроля за якістю товарів та послуг.

6. Забезпечення виживання людства та його подальший розвиток у напрямі економіки знань можливо в умовах переходу до ціннісно-раціонального споживання, яке спрямоване на задоволення розумних потреб і відображає цінності існування людини та природи як органічного цілого. Становленню ціннісно-раціонального споживання сприяє розвиток духовного світу людини; формування розумних потреб, господарського світогляду завдяки введенню спеціальних розділів, присвячених ціннісно-раціональній ролі споживання в курсах: валеологія, соціальна економіка, інтелектономіка, теорія та філософія господарства, сталий розвиток; господарське відношення до світу, що притаманне СРГ; контроль за рекламою задля підвищення її достовірності та соціальної спрямованості; забезпечення коеволюції людини та природи; вибір соціального шляху розвитку людства, а також пріоритет сталого розвитку.

7. Особисте споживання в трансформаційній економіці України характеризується жорсткою диференціацією. Мають місце наступні моделі споживання: для незначної частини населення з високими статками, які вже долучилися до суспільства споживання; основної маси населення з низькими доходами; маргінальної групи населення і середнього класу, споживання якого характеризується найбільшою раціональністю, необхідним та достатнім рівнем задоволення матеріальних та духовних потреб.

8. Виявлено моделі деформованого споживання і обґрунтована поява інституційних пасток, які проявляються в моделі виживання для бідної частини населення; в споживацтві, демонстративному та вимушеному споживанні для багатої частини; в віртуальному споживанні - для маргінальної групи населення.

Визначення шляхів оптимізації особистого споживання і виходу з інституційних пасток у суспільстві цивілізаційні та системні питання потрібно вирішувати паралельно. Питання переходу до постіндустріального суспільства, досягнення

сталого розвитку та відхід від суспільства споживання повинні поєднуватися з заходами щодо формування в Україні СРГ. В цій ситуації особисте споживання буде сприяти більш органічному розвитку, не порушуючи екологічний баланс, не буде надмірним і нерозумним, як у суспільстві споживання. В той же час за СРГ в особистому споживанні можливо вирішити проблеми інституційних пасток і знизити диференціацію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

Сальтевская Т.Г. Модель выживания и её угрозы развитию человеческого капитала в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Социальная экономика. - 2006. - №1-2. - С. 123-127.

Сальтевская Т.Г. Институциализация личного потребления в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Научные труды Донецкого национального технического университета. - 2006. - Серия: экономическая. Выпуск 103-3. - Донецк: ДонНТУ. - С. 92-96.

Сальтевская Т.Г. «Институциональные ловушки» в моделях потребления украинского общества / Т.Г. Сальтевская // Научные труды Донецкого национального технического университета. - 2007. - Серия: экономическая. Выпуск 31-3(117). - Донецк: ДонНТУ. - С. 27-30.

Сальтевская Т.Г. Повышение безопасности потребления в современном мире / Т.Г. Сальтевская // Вестник Харьковского национального университета. Серия экономическая. - 2007. - № 755. - С.26-29.

Сальтевская Т.Г. Эволюция и особенности взаимоотношения личного потребления и производства / Т.Г. Сальтевская // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 241: в 5 т. - Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 108-113.

Сальтевская Т.Г. Противоречивое влияние глобализации на социально-экономическое содержание и структуру личного потребления / Т.Г. Сальтевская // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 243: в 4 т. - Т.ІІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С.733 -737.

Тези доповідей:

Сальтевская Т.Г. Особенности потребления наиболее богатых слоёв в трансформационной экономике / Т.Г. Сальтевская // Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції „Перший крок у науку”. - Т. 3. Економічні, технічні та природно-географічні науки. 23-24 березня 2006 р. - Луганськ: Поліграфресурс, 2006. - С. 115 -118.

Сальтевская Т.Г. Особенности личного потребления в условиях устойчивого развития / Т.Г. Сальтевская // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Всеукраїнська науково-практична конференція “Соціально-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою”. 14-15 грудня 2007 р.- Харків: Вид. ХНЕУ. - 2007. - №8. - С. 69-70.

Сальтевская Т.Г. Ценностно-рациональное потребление: сущность и потребность эколого-экономического развития / Т.Г. Сальтевская // Управління розвитком. Збірник наукових статей. Науково-практична конференція “Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України”. 2 квітня 2008 р. - Харків: Вид. ХНЕУ. - 2008. - №4. - С. 80-81.

АНОТАЦІЇ

Сальтевська Т. Г. Особисте споживання в умовах формування соціального ринкового господарства.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2008.

У дисертації аналізуються особливості особистого споживання в умовах СРГ, визначена його сутність та місце в системі економічних категорій. Висвітлено еволюцію поглядів на особисте споживання та проведено аналіз змін його цілей. Досліджується суспільство споживання, сутність СРГ та його можливості для подолання недоліків суспільства споживання. Виявлено вплив глобалізації на особисте споживання. Досліджено проблему безпеки споживання. Обґрунтовано важливість формування ціннісно-раціонального споживання для розвитку суспільства та пропозиції щодо його розвитку. Розглянуто специфіку особистого споживання в трансформаційній економіці України, яка пов'язана з жорсткою майновою диференціацією. Висвітлено моделі споживання: для незначної частини населення з високими статками, основної маси населення, маргінальної групи та середнього класу. Виявлено моделі деформованого споживання, інституційні пастки споживання та викладено шляхи виходу з них.

Ключові слова: особисте споживання, соціальне ринкове господарство, ціннісно-раціональне споживання, інституційна пастка, консьюмеризм.

Сальтевская Т. Г. Личное потребление в условиях формирования социального рыночного хозяйства. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.

В диссертации анализируются особенности личного потребления в условиях глобализации. Определена социально-экономическая природа личного потребления, выявлено место в системе экономических категорий. Освещена эволюция взглядов в отношении личного потребления. Проведен анализ изменения цели личного потребления от цели выживания человека до цели выживания человека как вида.

Рассмотрены особенности взаимодействия потребностей, производства и потребления на различных этапах общественного развития. Проведено исследование общества потребления: его возникновение, положительные и отрицательные моменты, особенности потребления, характерные для него. Общество потребления ведёт к деградации окружающей среды, что создаёт угрозы выживанию человека. Обосновано, что СРХ является альтернативой обществу потребления. Охарактеризована его сущность и его возможности для преодоления негативных сторон общества потребления: безудержного потребительства, углубляющегося разрыва по уроню и качеству жизни между разными странами и слоями внутри страны, замкнутости общества потребления на материальных благах в ущерб социальных и духовных.

Выявлено влияние глобализации на личное потребление, проявляющееся в увеличении возможностей для потребления, распространении модели и форм потребления, характерной для развитых стран. Обосновано, что разрешение проблем опосредованного глобализацией влияния мирового потребления на окружающую среду возможно в рамках СРХ как системе, основанной на принципах сохранения и рациональности.

Автором исследована проблема безопасности потребления и выявлено увеличение нестабильности и рисков в сфере питания, в частности, связанной с генномодифицированными продуктами, в сфере информационных, развлекательных и туристических услуг. Подчёркивается особая актуальность проблемы безопасности потребления в украинском обществе. Делается вывод о том, что в рамках СРХ возможно достижение безопасности потребления. Хозяйственное отношение к миру, присущее СРХ, способно обеспечить безопасные условия жизни для человечества, включающие в себя безопасное питание, условия для отдыха и оздоровления. Принцип рациональности в потреблении, а не его максимизация, исключает разбалансированность и наличие крайних моментов, таких как голод и ожирение. Высокая степень законности, присущая СРХ, не позволяет производить некачественные товары, что обеспечивает безопасность потребления, а сильные демократические принципы исключают возможность информационной манипуляции, обеспечивая информационную безопасность потребления.

В свете необходимости обеспечения выживания важнейшим фактором, способным предоставить его человечеству, является изменение социально-экономической сущности личного потребления. Обоснована необходимость и сущность ценностно-рационального потребления для развития общества.

Способами достижения ценностно-рационального потребления являются: развитие внутреннего мира человека, формирование разумных потребностей, чему способствует формирование хозяйственного мировоззрения благодаря ведению таких курсов, как валеология, социальная экономика, интеллектономика, теория и философия хозяйства, теория устойчивого развития; хозяйственный подход, осуществляющийся в СРХ; безопасность потребления; контроль за рекламой; сбалансированное развитие человека и природы; отказ от неолиберального пути в сторону социального.

В диссертации рассмотрена специфика личного потребления в трансформационной экономике Украины, характеризующейся жёсткой дифференциацией по доходам. Охарактеризованы основные модели потребления: для незначительной группы богатого населения, которые уже приобщились к обществу потребления; основной массой населения с низкими доходами; маргинальной группы и среднего класса, потребление которого характеризуется наибольшим соответствием критерия ценностно-рациональности, необходимым уровнем удовлетворения материальных и духовных потребностей.

Выявлены модели деформированного потребления и обосновано появление институциональных ловушек потребления в модели выживания для бедной части населения; в потребительстве, демонстративном и вынужденном потреблении, в виртуальном потреблении - для маргинальной группы населения. Определены пути выхода из институциональных ловушек: одновременное решение таких цивилизационных вопросов, как обеспечение устойчивого развития, переход к постиндустриальному обществу, отказ от общества потребления и системных, связанных с переходом Украины от административно-командной к рыночной системе, и формированием СРХ. В результате предлагаеых мер возможна переориентация личного потребления на всестороннее развитие, на преодоление конфликта природы и человека, на исключение из него чрезмерности, являющейся особенностью общества потребления, а благодаря построению СРХ, возможно преодоление дифференциации в потреблении, обеспечение его разнообразия.

Ключевые слова: личное потребление, социальное рыночное хозяйство, ценностно-рациональное потребление, институциональная ловушка, консьюмеризм.

Saltevska T. G. Personal consumption in the conditions of social market economy formation - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the candidate of economic sciences. Specialty 08.00.01 - economic theory and history of economic thought. - V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2008.

...