Державне регулювання розвитку малого підприємництва регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 351.82:65.017.3

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СВЕТЛИЧНА ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, старший науковий

співробітник Ляшенко Вячеслав Іванович,

Інститут економіки промисловості НАН України

(м. Донецьк), завідувач відділу проблем

регуляторної політики та розвитку підприємництва;

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бутенко Анатолій Іванович, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України (м. Одеса), завідувач відділу розвитку підприємництва;

кандидат економічних наук, доцент Благодарний Олександр Іванович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк), заступник завідувача відділу проблем територій зі спеціальним режимом господарювання.

Захист дисертації відбудеться 16 жовтня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 14 вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складність подолання трансформаційного спаду, досягнення стабілізації і забезпечення в подальшому економічного зростання визначається тим, що, вирішуючи задачі початкового етапу перехідної економіки, уряд не міг сконцентруватися на здійсненні найважливішої програми перехідного процесу - формуванні в Україні економіки відкритого типу.

Це обумовлює необхідність всебічного дослідження відносин, що складаються в перехідний період між державою і бізнесом, владними і підприємницькими структурами, державними установами і окремими підприємцями, працедавцями і найманими працівниками, а також розробок конкретних практичних рекомендацій щодо формування ефективного механізму ухвалення рішень стосовно широкого комплексу соціально-економічних і політичних проблем.

Разом з цим, проблема конструктивної взаємодії владних і підприємницьких структур ще не знайшла свого адекватного відображення.

Роботу присвячено питанням тісної взаємозалежності органів державної влади і підприємницького сектору економіки в умовах структурних трансформацій та переходу до відкритої економіки.

У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі в останні роки проблема підприємництва отримала певне відображення у работах О.І. Амоші, А.О.Блинова, Б.В. Буркинського, О.І. Благодарного, А.І. Бутенка, Л.І. Воротіної, З.С. Варналія, В.М. Геєця, Г.К. Губерної, О.В. Долгальової, В.В. Дорофієнка, М.А. Козоріз, О.В. Кужель, В.І. Ляшенка, О.С. Поважного, С.Ф. Поважного, С.К. Реверчука, Г.Ф. Толмачової, О.І. Чилікіна, М.Г. Чумаченка.

Однак, в сучасних умовах зростання відкритості економіки України, відсутня узгодженість поглядів серед науковців відносно теоретичних, методичних і практичних питань регуляторного впливу держави на розвиток малого підприємництва регіону. Актуальність цих питань, їх практичне значення в контексті пошуку нових форм і методів державного регулювання розвитку малого підприємництва обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України: в межах теми: «Дослідження і розробка наукових основ регіональної промислової політики» (1997-2000 рр., номер державної реєстрації № 0198U001555) автор приймала участь у підготовці методичних рекомендацій з розробки регіональних програм підтримки малого підприємництва, прогнозних оцінок розвитку малого бізнесу у м. Донецьку, а також в обґрунтуванні нормативної бази створення спеціалізованих установ з мікрокредитування; в межах теми «Наукові основи управління державним сектором промисловості» (2000-2003 рр., номер державної реєстрації № 0101U001125) автором розроблені пропозиції щодо програми розвитку підприємництва в Донецькій області на 2003-2005 рр.; в межах теми «Державне регулювання розвитку виробничої сфери у регіоні» (2003-2006 рр., номер державної реєстрації № 0103U007371) підготовлено пропозиції з формування умов розвитку малого підприємництва у процесі зовнішньоекономічної діяльності в умовах зростання відкритості економіки. Відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в межах теми «Методологія і організація обліку, оподаткування, аналізу та аудиту на підприємствах (установах, організаціях) в умовах інтеграції України в ЄС» (2006-2009 рр., номер державної реєстрації № 0107U007791) запропоновано напрямки удосконалення механізму програмно-цільового державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів державного регулювання розвитку малого підприємництва через впровадження організаційно-економічного механізму програмно-цільового державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону та елементів його інфраструктури. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

уточнити поняття і основні ознаки малого підприємництва;

визначити місце підприємців в соціальній структурі громадського та трансформаційного суспільства;

обґрунтувати необхідність державного регулювання розвитку малого підприємництва в Україні як чинника успішного розвитку економічних реформ;

структурувати організаційно-економічний механізм програмно-цільового стратегічного розвитку малого підприємництва в регіоні;

удосконалити елементи організаційно-економічного механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва на регіональному рівні;

запровадити сценарний підхід до прогнозної оцінки тенденцій розвитку малого підприємництва в регіоні;

сформулювати напрямки вдосконалення державного регулювання організаційно-економічних умов розвитку малого підприємництва на прикладі його кредитно-фінансової підтримки.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку сектора малого підприємництва в регіонах України.

Предметом дослідження є мале підприємництво, нормативно-правове і методичне забезпечення його функціонування та розвитку.

Методи дослідження. Діалектичним методом досліджувалися генезис поняття, економічна природа категорії «мале підприємництво», функції і роль підприємництва в сучасній економіці. Використано системний підхід для аналізу сукупності зовнішніх і внутрішніх умов щодо створення і функціонування малого підприємництва. За допомогою методу порівняння досліджено механізм регулювання і підтримки малого підприємництва в країнах ринкового і перехідного типів економіки. За допомогою статистичних прогнозних методів зроблено оцінку тенденцій у сфері зайнятості на малих підприємствах регіону шляхом побудови моделей з використанням можливостей електронних таблиць Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає в розробці науково-методичних положень з вдосконалення форм і методів державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону шляхом розробки організаційно-економічного механізму програмно-цільового регулювання його розвитку, який скеровано на корегування підприємницької діяльності в регіонах.

Відповідно до одержаних результатів дослідження на захист виносяться наступні положення, що містять наукову новизну:

уперше:

запропоновано триконтурну систему державного регуляторного впливу на розвиток малого підприємництва регіону, яка складається з наступних контурів: 1) довгострокового - стратегічного регулювання з метою визначення перспективи на 10-15 років; 2) середньострокового - подальшої трансформації стратегії у регіональну політику (або визначення основних напрямків розвитку) на 5 років та 3) поточного - конкретизацію її у поточних дворічних програмах сприяння розвитку малого підприємництва відповідно до місцевих фінансових можливостей;

удосконалено:

визначення сутності малого підприємництва в умовах відкритої економіки як сукупності малих підприємств, незалежно від форм власності, відповідно до критеріїв, прийнятих законодавством тих країн, на території яких ці підприємства здійснюють свою господарську діяльність, а також громадян-підприємців, що ведуть самостійну господарську діяльність, головним чином, для забезпечення самозайнятості, зайнятості членів своєї сім'ї й інших громадян на власний ризик, як правило, з метою отримання прибутку;

механізм кредитно-фінансової підтримки малого підприємництва шляхом створення в системі регіональної підприємницької інфраструктури мережі небанківських установ мікрокредитування розвитку малого підприємництва з використанням елементів франчайзингу;

сценарний підхід до прогнозної оцінки розвитку малого підприємництва і зайнятості в економіці регіону за рахунок використання для довгострокової прогнозної оцінки зростання кількості малих підприємств і чисельності зайнятих у цьому секторі економіки трьох сценаріїв розвитку: песимістичного, який має вигляд лінійного тренду екстраполяції на прогнозований період темпів зростання сектору малого підприємництва, що склалися в попередній час; оптимістичного, в основу розрахунків якого покладено експоненціальні тенденції розвитку малого підприємництва з метою прискореного досягнення сучасних європейських показників та реалістичного, результати якого обмежені обома попередніми;

дістало подальшого розвитку:

обґрунтування ролі підприємців як найбільш активного прошарку «середніх верств» населення, яке складає переважну більшість у країнах розвинутого громадянського суспільства;

організаційно-економічний механізм державного регулювання розвитку малого підприємництва на регіональному рівні за рахунок створення у складі обласних держадміністрацій і виконкомів місцевих рад у великих містах відповідної організаційної структури - управління з питань розвитку малого підприємництва та ринкової інфраструктури;

зміст етапів розробки регіональних програм сприяння розвитку малого підприємництва як елементів організаційно-економічного механізму державного регулювання шляхом формування середньострокової політики розвитку малого підприємництва, обґрунтування та визначення засобів підтримки малого підприємництва в регіоні, визначення можливостей та ресурсного забезпечення програми, управління реалізацією програми підтримки малого підприємництва в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексних методичних рекомендацій щодо створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва в регіоні. Основні результати роботи доведено до науково-обґрунтованих, аналітичних висновків і оцінок, а також практичних рекомендацій, які знайшли своє відображення в діяльності органів державного управління різних рівнів (довідка Інституту економіки промисловості НАН України за № 127/1306 від 03.12.2007 р.), зокрема: Верховної Ради України - довідки № 06-11/12 - 225 від 18 листопада 2002 р., 06 - 11/13 203 від 12 травня 2003 р., № 06-11/12 - 489 від 21 грудня 2004 р. Пропозиції щодо формування умов в бізнес-інкубаторах старопромислових регіонів було використано у Регіональному фонді підтримки підприємництва у Донецькій області (довідка № 125/03 від 03.04.2002 р.). Зроблені в роботі прогнозна оцінка розвитку малого бізнесу в м. Донецьку врахована міськвиконкомом при розробці Стратегії розвитку малого підприємництва у м. Донецьку (довідка № 01- 10/2570 від 24.04.2003 р.), а пропозиції щодо розвитку регіональної підприємницької інфраструктури схвалені Донецькою торгово-промисловою палатою (довідка № 102/23.07-23 від 27.01.2009 р.) та Мінрегіонбудом України (лист № 5/5 - 189 від 04.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення і рекомендації, які містяться в роботі, отримані автором самостійно методом узагальнення, порівняння та аналізу теоретичного і фактичного матеріалу. Внесок автора у колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися й опубліковані в матеріалах наукових конференцій, у тому числі: Міжнародна науково-методична конференція «Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління» (2000 р., м. Рівне); Всеукраїнська міжвузівська науково-практична конференція «Регіональна економіка і механізми управління її розвитком» (2001 р., м. Сімферополь); Всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія та практика управління в трансформаційний період» (2001 р., м. Донецьк); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східноукраїнському регіоні» (2001 р., м. Донецьк); Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України» (2002 р., м. Донецьк - Мелекіно); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми теорії і практики залучення інвестицій у розвиток економіки регіонів» (2002 р., м. Одеса); ХІ конференція професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління за підсумками науково-дослідної роботи в 2005 р. «Розвиток і формування системи бухгалтерського обліку та аудиту в сучасних умовах» (2006 р., м. Донецьк). ХІІІ конференція професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління за підсумками науково-дослідної роботи в 2007 р. «Сучасні проблеми в сфері оподаткування, бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту» (2008 р., м. Донецьк).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 18 наукових працях (12 з них - у фахових виданнях, з яких 7 - у наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць, 6 - у інших наукових виданнях) загальним обсягом 11,75 д. а., з яких особисто автору належить 6,75 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 265 сторінок, у тому числі основний текст - 178 сторінок. Робота містить 10 рисунків і 10 таблиць, які займають 23 сторінки, 8 додатків, які розміщені на 68 сторінках. Список використаних джерел складається з 216 найменувань і розміщений на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

підприємництво малий регулювання державний

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, надано характеристику теоретико-методологічній базі дослідження, сформульовано наукову новизну та теоретичне і практичне значення одержаних результатів, а також відомості про їх апробацію.

У першому розділі «Підприємництво в економіці відкритого типу» на основі аналізу теоретичних засад, зарубіжної та вітчизняної практики визначено роль малого підприємництва в умовах економічних трансформацій, сучасний стан теоретичних досліджень підприємництва, форми і методи державного регулювання умов розвитку малого підприємництва в умовах відкритої економіки.

Враховуючи особливості постсоціалістичної трансформації, в роботі запропоновано визначити мале підприємництво в умовах відкритої економіки як сукупність малих підприємств, незалежно від форм власності, відповідно до критеріїв, прийнятих законодавством тих країн, на території яких ці підприємства здійснюють свою господарську діяльність, а також громадян підприємців, що ведуть самостійну господарську діяльність, головним чином, для забезпечення самозайнятості, зайнятості членів своєї сім'ї й інших громадян на власний ризик, як правило, з метою отримання прибутку.

З'ясовано, що формування ринкової системи господарювання в Україні пов'язано із зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Підприємництво відіграє визначальну роль в реалізації задач перехідного періоду. При цьому, успішна трансформація адміністративно-командної економіки до соціально-орієнтованої ринкової економіки неможлива без діяльності підприємців, які обумовлюють відповідні зміни як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.

Виявлено, що у відкритій змішаній економіці мале підприємництво виконує цілий ряд важливих функцій, перша з яких вирішує проблеми зайнятості населення. Повноцінний розвиток малого підприємництва призводить до створення додаткових робочих місць. Характерним є те, що в періоди економічних криз в країнах з розвиненою ринковою економікою скорочувалася кількість робочих місць на великих і державних підприємствах, у сфері ж малого підприємництва продовжували створюватися нові підприємства і робочі місця.

Наступна функція пов'язана з формуванням конкурентного середовища, адже внаслідок свого високого динамізму мале підприємництво найменш за все схильне до монополістичних тенденцій. Воно орієнтоване на конкретний ринок та складає суттєву конкуренцію монопольним утворенням. Крім того, через відносно низькі (в порівнянні з підприємствами більших розмірів) витрати на створення малого підприємства такі підприємства мають можливість швидше розпочати роботу в тій сфері, в розвитку якої ринок зазнає гострої потреби.

Мале підприємництво додає гнучкості економіці ринкового типу. Малі підприємства більшою мірою, ніж інші, мають нагоду перешикувати і відреагувати на зміни кон'юнктури ринку, працювати на кінцевого споживача, щоб задовольнити його потреби в товарах і послугах.

Визначальною функцією є створення умов для розвитку науково-технічного прогресу. Мале підприємство має можливість якнайшвидше, у разі невдачі, з найменшими втратами для суспільства випробувати на власному досвіді і на свій ризик нові комерційні ідеї, вдосконалене обладнання і технології.

Мале підприємництво у всьому світі сприяє появі і зростанню так званого «середнього класу», зменшує диференціацію в соціальній структурі суспільства, в тій чи іншій мірі властиву будь-якій економіці ринкового типу. Сприяє соціалізації і демократизації ринкових відносин.

У ході опитування, яке було проведено Інститутом економіки промисловості НАН України за участю автора, представники більш ніж сотні малих підприємств і підприємців Донецької області в частині визначення найважливіших проблем розвитку цього сектору економіки висловили низку думок. Найважливішими проблемами для України, вирішення яких відкладати вже не можна, на думку респондентів, є високий рівень ставки оподаткування - 43,3%; криза платежів - 40%; корупція державних урядовців - 36,7%; дестабілізація економіки - 30%; недосконалість господарського законодавства - 30%; нерозвиненість ринкової інфраструктури - 13,3%; нерозвиненість інвестиційної діяльності - 13,3%. Результати цього дослідження показали, що майже 50% респондентів вказують на негативний вплив взаємних неплатежів підприємств; 48% - високі податки; 40% - корумпованість представників офіційних органів влади, їхній зв'язок з кримінальними елементами; 36,7% - розрив економічних зв'язків з країнами СНД; 20% - труднощі проходження безготівкових платежів; 16,7% - високі відсотки за банківськими кредитами; 16,7% - зовнішньоторговельні й митні правила та ін.

На думку підприємців, чинники, які становлять найбільшу перешкоду для розвитку бізнесу, слід поділити на три групи: 1) ті, які виходять від законодавчої і виконавчої влади: порядок реєстрації, свавілля контролюючих інстанцій, оподатковування; 2) ринкові умови: відсутність грошових і оборотних коштів, неплатежі; 3) внутрішні: відсутність знань і досвіду управління бізнесом. Ключ до майбутнього зростання малих підприємств - у руках уряду, законодавців і регіональних адміністрацій. Тому підприємствам більш необхідна свобода, ніж матеріальна підтримка. Для вирішення існуючих проблем необхідно створити відповідні сприятливі умови, і, в першу чергу, це стосується удосконалення нормативної-правової бази.

У роботі доведено, що у сучасному українському суспільстві повинно утвердитися розуміння того, що підприємництво як діяльність не збігається з банальним прагненням до збагачення та орієнтовано тільки на власний егоїстичний інтерес. Тому одним з найважливіших завдань, що стоять сьогодні перед державою і суспільством в Україні, є модернізація образу підприємця у теоретичному мисленні, і, як наслідок, у повсякденному творенні; руйнування сформованих раніше ідеологічних стереотипів не тільки в соціально допустиму і морально виправдану фігуру, але й у необхідний елемент ринкових відносин, що виступає каталізатором розумної господарської енергії. Становлення підприємництва в Україні, і, в першу чергу, на рівні малих підприємницьких структур, допоможе виконанню складного і важливого соціально-політичного завдання - формування середнього класу, який є основою стабільності в країнах з демократичним устроєм.

Другий розділ «Державне регулювання розвитку малого підприємництва в Україні» присвячено дослідженню процесів формування нормативно-правової бази становлення підприємництва, становлення сектору малого підприємництва в умовах відкритої економіки України, а також показано статус і роль підприємництва в соціально-економічній структурі сучасного суспільства.

Встановлено, що державне регулювання базується на сукупності принципів, серед яких найважливішими є: диференційно-цільовий підхід і мотиваційна орієнтація, поєднання поточних і стратегічних інтересів суспільства, корелятивність об'ємів підтримки, яка надається з відповідальністю за її використовування, баланс між протекціонізмом і ринковими свободами. Послідовне дотримання цих принципів створить багатовимірну систему, в якій гармонійно поєднуватимуться соціально-економічні цілі держави й інтереси малих (середніх) підприємств. В Україні мале підприємництво є специфічним сектором економіки і має такі основні риси. По-перше, метою створення малого підприємства є забезпечення засновників підприємства і найманих працівників достатньою кількістю коштів для існування, а не довготривала експансія на ринок або отримання надприбутку. По-друге, це динаміка розвитку підприємства, яке починає свою діяльність, розраховуючи тільки на свої сили і використання всіх доступних ресурсів, яка згодом може досить швидко вирости й перейти в іншу категорію суб'єктів ринкової економіки. Цей процес відбувається в малих підприємствах набагато швидше, ніж в інших суб'єктів господарської діяльності. По-третє, це високий ризик під час ведення справи власниками малих підприємств, обумовлений як невеликими розмірами підприємства, так і відсутністю необхідних фінансових ресурсів. Під впливом цього чинника малі підприємства володіють високою мобільністю.

Особливу актуальність набувають регіональні умови як самостійний чинник розвитку малого підприємництва. Це обумовлено специфікою сучасного моменту як перехідного періоду при зміні соціально-економічних устроїв. При цьому, поняття регіональних умов і сам процес їх формування має місце, головним чином, саме в відкритій економіці, яка створює основи і базу для його подальшого розвитку.

В процесі дослідження встановлено, що розвиток малого підприємництва в умовах відкритої економіки залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішу роль відіграють регіональні умови, до яких слід віднести: економічний потенціал, наявність ресурсів, господарську структуру, рівень і стан підготовки кадрів, відношення місцевих органів виконавчої влади і населення до підприємництва, стан розвитку ринкової інфраструктури, інформаційне забезпечення, традиції і психологію населення даного регіону. Ці та інші чинники повинні враховуватися під час розробки й впровадження системи регіонального управління, вироблення ефективної територіальної політики розвитку малого підприємництва, які сприятимуть формуванню підприємницьких структур і подоланню економічної кризи.

Досліджено, що процес становлення малого підприємництва в Україні відбувався і на даний момент відбувається в динамічних, часто змінних умовах. З перших років здійснення економічної реформи в Україні, не зважаючи на об'єктивні труднощі перехідного періоду, відбувалося зростання суб'єктів малого підприємництва великими або меншими темпами. Тому, щоб зробити обґрунтований вибір складу заходів підтримки, необхідно сформувати загальний задум зміни середовища малого підприємництва і визначити пріоритетні напрямки дій, тобто розробити стратегію програми.

Враховуючи вище перелічене, в роботі пропонується організаційно-економічний механізм програмно-цільового державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону (рис. 1), який орієнтовано на необхідність формування наступних контурів: 1) довгострокового - стратегічного регулювання з метою визначення перспективи на 10-15 років; 2) середньострокового - подальшої трансформації стратегії у регіональну політику (або визначення основних напрямків розвитку) на 5 років та 3) поточного - конкретизацію її у поточних дворічних програмах сприяння розвитку малого підприємництва відповідно до місцевих фінансових можливостей регіону.

Програма підтримки розвитку малого підприємництва орієнтована на те, щоб змінити умови (зовнішнє середовище) малого підприємництва і за рахунок цього ініціювати процеси змін у його структурі, потенціалі й в остаточному підсумку - у результативності. Предметом програми виступають проблеми міського і міжміського характеру, які безпосередньо впливають на хід регіональних відтворювальних процесів і на територіальний поділ суспільної праці: створення умов й ефективно діючого механізму обмеження надмірного зростання великих міст; розробка і реалізація заходів щодо досягнення доцільних з економічної та екологічної точок зору варіантів розміщення виробництв, ураховуючи перерозподіл потужностей промисловості й виробничого обслуговування між міськими поселеннями агломерацій; спільне будівництво і використання виробничої інфраструктури, особливо об'єктів, що мають міжміське значення; проведення єдиної політики в галузі охорони природного середовища і розвитку рекреаційних баз, ефективної взаємодії між міськими поселеннями агломерацій та приміськими сільськогосподарськими зонами; здійснення скоординованої інвестиційної політики і створення будівельної індустрії, здатної забезпечити виконання інвестиційно-будівельної частини програми.

У третьому розділі «Удосконалення механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону» як регіони розглядаються області й великі міста. Цей розділ присвячено питанням прогнозної оцінки зайнятості в секторі малого підприємництва Донецького регіону, вдосконаленню кредитно-фінансової підтримки малого підприємництва через систему мікрокредитування, а також формуванню державно-економічних умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності малого підприємництва.

Враховуючи гостроту проблем, що пов'язані з питаннями реалізації дозвільної і регуляторної політики, розвитком малого підприємництва, а також з метою посилення аналітичних, прогнозних і правових функцій, пропонується на рівні великих міст та обласних держадміністрацій утворити самостійне Управління з питань розвитку малого підприємництва і ринкової інфраструктури у складі: начальник управління; прогнозно-аналітичний відділ; відділ підприємництва і інфраструктури; відділ ліцензування і реєстрації; відділ правових питань і регуляторної політики.

Також пропонується для ефективного розвитку малого підприємництва у середньостроковій перспективі розробити і реалізувати дійову політику підтримки малого підприємництва як на державному, так і на регіональному рівнях управління. Головною метою регіональної політики в області підприємництва є створення умов для входження в ринок всіх зацікавлених регіонів, підприємств і громадян, розкриття і розвиток їх ділових здібностей й заповзятливості в конкретних регіональних умовах. Для стійкого розвитку суб'єктів малого підприємництва в регіонах України необхідне створення регіональних систем державної і суспільної підтримки малого підприємництва, які б забезпечували постійний, цілеспрямований, скоординований та комплексний вплив на умови діяльності малих підприємств, а також процеси розвитку малого підприємництва в цілому.

Для вирішення вище перелічених завдань в роботі запропоновано сценарний підхід до прогнозної оцінки розвитку малого підприємництва і зайнятості на регіональному рівні за рахунок використання трьох варіантів:

1. Оптимістичного - заснований на необхідності створення умов для більш високих (експоненціальних) темпів розвитку на початковому прогнозному етапі з метою прискореного досягнення сучасних європейських показників.

2. Песимістичного - виходить з простої лінійної екстраполяції на весь прогнозований період середньостатистичних темпів динаміки зростання суб'єктів підприємницької діяльності за декілька минулих років.

3. Реалістичного - передбачає прискорення досягнутих у 2000-2007 роках темпів, рівня й обсягів розвитку малого підприємництва на перспективу.

За оцінками експертів та Держпідприємництва середня чисельність працівників в одному МП знаходиться в межах 5-10 осіб. Як оцінка варіантів прогнозного розвитку береться швидкість досягнення критичної маси розвитку суб'єктів малого підприємництва в економіці регіону, за основу якої прийнято 35 суб'єктів малого бізнесу на 1000 жителів регіону. Виходячи з цього, при песимістичному варіанті це співвідношення досягається на третьому етапі прогнозу, при оптимістичному - на першому етапі, а при реалістичному - на другому.

В результаті проведеного аналізу структури малого підприємництва (табл. 1) виявлено, що крім зростаючого прагнення МП до виробничої діяльності, слід очікувати відносного збільшення частки МП, що займаються науковою та інноваційною діяльністю (на 15-20%). За рахунок розширення платоспроможного попиту населення відбудеться збільшення на 6-8% частки МП, що надає послуги населенню. Збільшиться частка МП в сільському господарстві - на 5-10%.

Оцінку песимістичного варіанту розвитку малого підприємництва в м. Донецьку в розрізі чисельності зайнятих у малому підприємництві розраховано з використанням лінійного тренду та коефіцієнту апроксимації:

y = 2393,5t - 5E + 06

R2 = 0,6586,

де t - період часу;

Е - показник підґрунтя ступеню;

R2 - коефіцієнт апроксимації.

Оцінку оптимістичного варіанту розвитку малого підприємництва в м. Донецьку в розрізі чисельності зайнятих у малому підприємництві розраховано з використанням експоненціального тренду та коефіцієнту апроксимації:

y = 2E - 45e 0,0569t

R2 = 0,517,

де e - експонента.

Таблиця 1

Динаміка галузевої структури зайнятості фізичних осіб-підприємців

у м. Донецьку в 1998-2006 рр. і прогнозна оцінка до 2020 р.

Рік	Кількість фізичних осіб-підприємців у виробництві ТНС*, осіб	Кількість фізичних осіб-підприємців у сфері послуг, осіб	Кількість фізичних осіб-підприємців у торгово-посередницькій діяльності, осіб
	Лінійний тренд	Експоненціальний тренд	Лінійний тренд	Експоненціальний тренд	Лінійний тренд	Експоненціальний тренд
1	2	3	4	5	6	7
1998	378	378	2086	2086	15730	15730
1999	452	452	2830	2830	15271	15271
2000	329	329	2189	2189	11691	11691
2001	678	678	4252	4252	23801	23801
2002	455	455	4856	4856	26976	26976
2003	617	617	5315	5315	27614	27614
2004	633	633	5123	5123	26999	26999
2005	884	884	4988	4988	27713	27713
2006	1081	1081	4914	4914	27114	27114
2007	999	808	6121	7825	28049	38843
2008	1076	915	6533	8801	30056	42779
2009	1154	1035	6945	9898	32063	47113
2010	1231	1172	7357	11133	34070	51886
2011	1309	1326	7769	12521	36077	57142
2012	1386	1501	8181	14082	38084	62931
2013	1464	1699	8593	15838	40091	69307
2014	1542	1923	9005	17813	42098	76328
2015	1619	2176	9417	20034	44105	84061
2016	1697	2463	9829	22531	46112	92577
2017	1774	2788	10241	25341	48119	101956
2018	1852	3155	10653	28500	50126	112286
2019	1930	3571	11065	32054	52133	123661
2020	2007	4042	11477	36050	54140	136189

ТНС* - товари народного споживання

Таким чином, перестановка акценту на виробничу та інноваційну діяльність більшою мірою збільшить і загальний внесок підприємців до об'єму реалізованої продукції міста та його приміської зони (приблизно на 35-40%). Ефективність діяльності підприємців, можливо, дещо зросте, але найбільше зросте інвестиційна активність підприємців; значно збільшиться кількість підприємців, що вкладають кошти в свій власний розвиток і розвиток своїх партнерів.

У результаті дослідження встановлено, що з метою стимулювання розвитку підприємництва, потрібно створити розгалужену мережу кредитування, яка передбачає коротко-, середньо- і довгострокове кредитування, де головну роль відіграють банківські, небанківські і страхові установи. Страхування кредитів є особливо важливим в довгостроковому кредитуванні. Для України відповідні функції пропонується виконувати Кредитно - гарантійній установі шляхом формування регіональної мережі спеціалізованих небанківських фінансово-кредитних установ з розвитку малого підприємництва за рахунок використання механізму, аналогічного франчайзингу. Цей механізм дозволить вирішити проблеми фінансування малого підприємництва за допомогою спеціально розроблених програм кредитування. Таким чином, запропонований механізм державного регулювання фінансово-кредитних відносин малого підприємництва регіону, який тісно пов'язаний з інститутами інфраструктури і скерований на корегування підприємницької діяльності, забезпечить не тільки розвиток малого підприємництва, але й фінансову незалежність і стабільність суб'єктів господарювання.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання з удосконалення державного регулювання розвитку малого підприємництва регіону в умовах зростання відкритості економіки України шляхом формування організаційно-економічного механізму програмно-цільового регулювання розвитку малого підприємництва регіону та елементів його інфраструктури.

На основі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків та пропозицій:

1. Визначено, що на сучасному етапі в Україні мале підприємництво є специфічним сектором економіки, а метою створення малого підприємства є забезпечення засновників підприємства і найманих працівників коштами, які були б достатніми для існування, а не довготривала експансія на ринок або отримання надприбутку. Це дає змогу уточнити поняття сутності малого підприємництва в умовах відкритої економіки як сукупності малих підприємств, незалежно від форм власності, відповідно до критеріїв, прийнятих законодавством тих країн, на території яких ці підприємства здійснюють свою господарську діяльність, а також громадян-підприємців, що ведуть самостійну господарську діяльність, головним чином, для забезпечення самозайнятості, зайнятості членів своєї сім'ї й інших громадян на власний ризик, як правило, з метою отримання прибутку.

2. З'ясовано, що розвинуте громадянське суспільство підтримується провідною соціальною групою, яка називається «середнім класом», до якого зараховується в деяких країнах до 80% громадян. Схема розподілу соціальних верств у такому суспільстві геометрично нагадує за формою овал із розширеною центральною частиною, відносно невисокими полюсами вищого класу і класу найбідніших верств і соціально слабких груп. Схема соціальної структури слабко розвиненого суспільства, що спирається на ринкову філософію, має інший вид і нагадує гостроверхий трикутник, що має широку основу. У схемі відбита ключова проблема суспільства даного типу: труднощі в створенні будь-якого стабільного механізму вироблення суспільної згоди, а середній клас там занадто слабкий, щоб нав'язувати всій структурі своє розуміння соціально-економічного розвитку. Схема розшарування постсоціалістичного суспільства нагадує сильно сплющений трикутник з дуже широкою основою, переважну частину площі якого займає зубожіла верства «робітників» та «трудящих», а вершину - олігархи та «люди влади». Тому необхідне створення таких умов реформування суспільства й переходу до ринку, за яких могла б відбутися соціально-економічна еволюція. Це зробить велику частину існуючої середньої верстви основою нового середнього класу, що буде залучена до тієї соціальної ієрархії, яка базуватиметься на новому економічному і політичному фундаменті.

3. Встановлено, що розвиток малого підприємництва в умовах перехідної економіки залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішу роль відіграють регіональні організаційно-економічні умови, до яких варто віднести: економічний потенціал, наявність ресурсів, господарську структуру, рівень і стан підготовки кадрів, відношення місцевих органів виконавчої влади і населення до підприємництва, стан розвитку ринкової інфраструктури, інформаційні забезпечення, традиції і психологію населення даного регіону тощо. Ці та інші чинники повинні враховуватися при розробці й впровадження системи регіонального управління, виробленні ефективної територіальної політики розвитку малого підприємництва, які сприятимуть формуванню підприємницьких структур і подоланню економічної кризи.

4. Для вирішення проблем, що пов'язані з питаннями реалізації дозвільної і регуляторної політики, а також розвитком малого підприємництва, в роботі запропоновано на рівні виконкомів Рад великих міст та обласних держадміністрацій утворити самостійне Управління з питань розвитку малого підприємництва і ринкової інфраструктури у складі: начальник управління; прогнозно-аналітичний відділ; відділ підприємництва і інфраструктури; відділ ліцензування і реєстрації; відділ правових питань і регуляторної політики.

5. Обґрунтовано, що організаційно-економічний механізм регулювання розвитку малого підприємництва регіону має містити низку визначених етапів розробки регіональних програм, які засновані, зокрема, на формуванні середньострокової політики розвитку малого підприємництва, обґрунтуванні та визначенні засобів підтримки малого підприємництва в регіоні, визначенні можливостей та ресурсного забезпечення цієї програми, управлінні реалізацією програми підтримки малого підприємництва в регіоні.

6. Доведено, що виходячи із завдань перенесення основних функцій регулювання економічних і соціальних процесів на регіональний і місцевий рівень, в Концепції державної регуляторної політики та у відповідних розділах Національної програми підтримки підприємництва, особливо важливо враховувати особливості регіональної політики розвитку і підтримки підприємництва. Ці положення і заходи необхідно направити на розширення можливостей для структурної перебудови малого підприємництва в бік посилення питомої ваги виробничих галузей, кращого використання трудових і матеріальних ресурсів. Це можливо здійснити за допомогою сценарного підходу до прогнозної оцінки розвитку малого підприємництва і його зайнятості на регіональному рівні, що сприятиме формуванню розвитку більш прогресивної структури малого підприємництва.

7. Запропоновано поетапний підхід до формування регіональної мережі спеціалізованих небанківських фінансово-кредитних установ з розвитку малого підприємництва з використанням механізму, аналогічного франчайзингу. Для цього в регіоні потрібно створити розгалужену мережу кредитування, яка передбачає коротко-, середньо- і довгострокове кредитування, де головну роль відіграють банківські, небанківські і страхові установи. Страхування та гарантування кредитів особливо важливе в довгостроковому кредитуванні. Для України відповідні функції пропонується виконувати регіональній мережі відділень Кредитно-гарантійної установи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Светлична Т.В. Напрямки удосконалення програмно-цільового та податкового механізмів управління розвитком малого підприємництва / Т.В. Светлична, В.І. Ляшенко // Малий бізнес України: дороговкази поступу: Монографія. - Донецьк: Юго-Восток, Лтд, 2008. - С. 68 - 79.

Особистий внесок: механізм програмно-цільового регулювання розвитку малого підприємництва регіону.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Соколова Т.В. Анализ финансовых показателей малых предприятий Донецкой области / Т.В. Соколова // Економіка промисловості. - 1997. - № 1. - С. 204-207.

3. Соколова Т.В. Специальный режим как фактор содействия развитию предпринимательства в регионе / Т.В. Соколова, В.И. Ляшенко, Э.А. Прутник // Управление экономикой переходного периода: сб. науч. труд. - Донецк: ИЭП НАНУ, 1999. - С.112-129.

4. Соколова Т.В. Створення спеціального режиму як чинник сприяння розвитку підприємництва / Т.В. Соколова, В.І. Ляшенко, Е.А. Прутник // Схід. - 1999. - № 7. - С. 14-17.

Особистий внесок: аналіз умов спеціального режиму інвестиційної діяльності.

5. Соколова Т.В. Условия функционирования субъектов хозяйствования в СЭЗ и ТПР регионов Украины / Т.В. Соколова, В.И. Ляшенко // Економіка і право. - 1999. - № 3. - С. 73-77.

Особистий внесок: аналіз пристосування малого бізнесу до умов спеціальних режимів.

6. Соколова Т.В. Международная кредитная поддержка развития малого бизнеса в Украине / Т.В. Соколова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. труд. - Т.2. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - С. 114-122.

7.Соколова Т.В. Развитие предпринимательства и управление приграничным сотрудничеством / Т.В. Соколова, В.В. Бережной, В.И. Ляшенко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. труд. - Донецк: ДонНУ, 2000. - С. 160-162.

Особистий внесок: аналіз створення умов для зовнішньоекономічної діяльності малого бізнесу.

8.Соколова Т.В. Фінансово-кредитна підтримка розвитку підприємництва в Україні / Т.В. Соколова, В.І. Ляшенко, Е.А. Прутник // Економіка промисловості. - 2000. - № 3. - С. 151-164.

Особистий внесок: роль мікрокредитування в розвитку малого бізнесу.

9. Соколова Т.В. Динамика показателей ликвидности малых предприятий региона / Т.В. Соколова // Економіка промисловості. - 2001. - № 2. - С. 102-107.

10.Соколова Т.В. Форми підготовки фахівців економічних спеціальностей для малого та середнього бізнесу в умовах перехідної економіки / Т.В. Соколова, В.І. Ляшенко // Схід. - Донецьк - 2002. - № 6. - С. 30-32.

11.Соколова Т.В. Роль системы межрегиональных маркетинговых центров в создании благоприятного режима хозяйствования для субъектов малого предпринимательства / Т.В. Соколова, В.И. Ляшенко // Управление экономикой переходного периода: сб. науч. труд. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - С. 127-137.

12.Соколова Т.В. Зміни інституціонального середовища та вдосконалення регулювання малого підприємництва в області / Т.В. Соколова, В.І. Ляшенко, І.А. Шпак // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий разных форм собственности: сб. науч. труд. - Т. 1. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 220-227.

13.Соколова Т.В. Кредитна інфраструктура малого бізнесу: ретроспектива та перспективи / Т.В. Соколова, В.І. Ляшенко // Вісник економічної науки України. - 2006. - № 1. - С. 95-101.

Друковані праці наукових конференцій. Статті в інших виданнях

14.Соколова Т.В. Развитие предпринимательства и приграничное сотрудничество в Донбассе / Т.В. Соколова, В.И. Ляшенко, Э.А. Прутник : матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. [«Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління»], (Рівне, 25-26 трав. 2000 р.). - Рівне: РДТУ, 2000. - С. 131-133.

Особистий внесок: особливості експорту малих підприємств Донецької області.

15.Соколова Т.В. Прогноз развития малого предпринимательства в крупном городе: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. [«Теорія та практика управління в трансформаційний період»], (Донецьк, 4-6 жовт. 2001 р.) - Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. - С.118-121.

16. Соколова Т.В. Державне регулювання малого бізнесу в трансформаційній економіці: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины»], (Донецк - Мелекино, 9-10 сен. 2002 р.) - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - С. 206-214.

17. Светличная Т.В. Государственное регулирование нормативно-правовой основы малого предпринимательства / Т.В. Светличная // Менеджер. - 2006. - № 4. - С. 42-49.

18. Светличная Т.В. Формы и методы государственного регулирования развития предпринимательства в условиях рыночной и переходной экономики / Т.В. Светличная // Менеджер. - 2007. - № 1. - С.26-34.

АНОТАЦІЯ

Светлична Т.В. Державне регулювання розвитку малого підприємництва регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертація присвячена проблемам тісної взаємозалежності між органами державної влади та підприємницьким сектором економіки і розробки теоретико-методологічних підходів, методичного інструментарію і практичних засад вдосконалення механізму державного регулювання розвитку малого підприємництва в регіоні.

В результаті аналізу існуючої практики державного регулювання доведено необхідність врахування особливостей регіональної політики розвитку і підтримки малого підприємництва при визначенні прогнозних варіантів і сценаріїв соціально-економічного розвитку малого підприємництва регіону.

Обґрунтовано роль підприємців в умовах економічних трансформацій в сучасному світі як найбільш активного прошарку «середнього класу» в усіх сферах економіки.

Запропоновано сценарний підхід до довгострокової прогнозної оцінки розвитку малого підприємництва та чисельності зайнятих у цьому секторі економіки.

Розроблено наукові пропозиції щодо підвищення ефективності державного регулювання шляхом формування триконтурної системи механізму регулювання розвитку малого підприємництва регіону та елементів його інфраструктури.

Сформульовано поетапний підхід до формування регіональної мережі спеціалізованих небанківських фінансово-кредитних установ з розвитку малого підприємництва.

Ключові слова: мале підприємництво, державне регулювання, організаційно-економічний механізм, механізм регулювання розвитку малого підприємництва, програмно-цільовий механізм, довгострокова прогнозна оцінка, механізм кредитно-фінансової підтримки.

АННОТАЦИЯ

Светличная Т.В. Государственное регулирование развития малого предпринимательства региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В процессе исследования установлено, что государственное регулирование малого предпринимательства - это форма государственного влияния на предпринимательство, которое базируется на законодательстве и осуществляется через установление и применение государственными органами правил, направленных на корректирование предпринимательской деятельности.

Показано, что государство использует множество форм и механизмов для непосредственного или опосредствованного влияния на субъекты предпринимательской деятельности, которые предусматривают содействие малому предпринимательству, планирование, регулирование и т.п. Государственное регулирование малого предпринимательства предусматривает: законодательное обеспечение свободы конкуренции между предпринимателями; защиту потребителей от проявлений недобросовестной конкуренции и монополизма в любых сферах предпринимательской деятельности.

В соответствии с полученными результатами исследования уточнено определение понятия «малое предпринимательство» и основные признаки малого предпринимательства с учетом особенностей трансформации экономики.

По результатам анализа состояния развития малого предпринимательства в Украине доказана необходимость развития малого предпринимательства как важного фактора успешного развития экономических реформ с учетом национальных (основная масса малого бизнеса в валовом национальном продукте), региональных (неравномерность количества малых предприятий и работающих на них в разных регионах Украины) и отраслевых (доля отдельных отраслей в обшей численности малых предприятии и изготовленной продукции) особенностей развития малого предпринимательства.

Определено значение и выявлена структура организационно-экономических условий развития малого предпринимательства, заключающаяся в создании нормативной и законодательной базы, а также рыночной ннфрастуктуры как на национальном, так и на региональном уровнях. Органы государственного управления строят свои отношения с предпринимателями через: 1) налоговую и финансово-кредитную политику, включая установление ставок налогов и процентов по государственным кредитам; налоговых льгот, цен и правил ценообразования; целевых дотаций; валютного курса; размеров экономических санкций; 2) государственное имущество и систему резервов, лицензии; концессии, лизинг; социальные, экологические и прочие нормы и нормативы; 3) научно-технические, экономические и социальные республиканские и региональные программы; 4) договоры о выполнении работ и снабжения для государственных потребностей.

Сформулирован сценарный подход к прогнозной оценке развития малого предпринимательства и занятости в этом секторе экономики региона, который состоит в использовании метода среднего темпа роста для долгосрочной прогнозной оценки развития малых предприятий и численности занятых на них.

Разработаны предложения по совершенствованию кредитно-финансовой поддержки малого предпринимательства путем создания учреждений микрокредитования малого предпринимательства.

Основные результаты роботы доведены до уровня обоснованных аналитических выводов и оценок, а также практических рекомендаций, которые могут быть использованы органами государственного управления разных уровней при разработке стратегии экономического развития как на национальном, так и на региональном уровнях.

Ключевые слова: малое предпринимательство, государственное регулирование, организационно-экономический механизм, механизм регулирования развития малого предпринимательства, программно-целевой механизм, долгосрочная прогнозная оценка, механизм кредитно-финансовой поддержки.

ANNOTATION

Svetlychna T.V. State regulation of developing small business in the region. -Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences on specialty 08.00.03 - economics and governing national economy.-Donetsk state University of management of Ukraine's Ministry of Education and Science, Donetsk, 2009.

This thesis is dedicated to problems of close interdependence between bodies of state power and business sector of national economy, and elaboration of theoretical-and-methodological approaches, methodical set of instruments and practical bases of improving state mechanism of governing the development of small enterprising in the region.

...