Інституційне забезпечення економічної євроінтеграції західних регіонів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Інституційне забезпечення економічної євроінтеграції західних регіонів України

Ворошан Аліна Дмитрівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ПВНЗ «Буковинський університет» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Маниліч Михайло Іванович, ПВНЗ «Буковинський університет», ректор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гаврилюк Олег Вікторович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник

кандидат економічних наук Максимчук Максим Віталійович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотація

економічний євроінтеграція інституціоналізація

Ворошан А.Д. Інституційне забезпечення економічної євроінтеграції західних регіонів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05. - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, Львів, 2009.

У дисертації узагальнено основні теоретичні підходи до сутності таких категорій, як інституційна матриця європейської економічної мезоінтеграції, регіональні економічні інститути та розглянуто шляхи інституційного забезпечення економічної євроінтеграції західних регіонів України.

Досліджено особливості інституціоналізації ринкових інститутів в західноукраїнських регіонах.

На основі результатів комплексного дослідження стану інституційного розвитку в західних регіонах України та суміжних із ними регіонах країн-членів ЄС визначено тактичні та стратегічні цілі інституційної трансформації вітчизняних регіонів. Запропоновано механізм, основні принципи, важелі та інструменти реалізації регіональної інституційної політики.

Розроблено сценарії реалізації інституційної політики в західних регіонах України з урахуванням вимог інтенсифікації процесу європейської мезоінтеграції. Запропоновано алгоритм ідентифікації якості інституційної матриці регіональної економіки.

Ключові слова: регіональні економічні інститути, економічна мезоінтеграція, інституціоналізація, регіональна інституційна політика, регіональне інституційне середовище, регіональна інституційна матриця.

Аннотация

Ворошан А.Д. Институциональное обеспечение экономической евроинтеграции западных регионов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05. - Развитие продуктивных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований Национальной академии наук Украины, Львов, 2009.

В диссертационной работе обобщены основные теоретические подходы к сущности категорий институциональная матрица европейской экономической мезоинтеграции, региональные экономические институты и рассмотрены пути институционального обеспечения экономической евроинтеграции западных регионов Украины с учетом использования адаптивно-прагматических подходов и европейского опыта рыночной институционализации.

Под процессом институционального обеспечения экономической евроинтеграции западных регионов Украины необходимо понимать формирование такой институциональной системы регионального хозяйствования, функционирование которой способно интенсифицировать процессы межрегионального сотрудничества, социально-экономической конвергенции соседних регионов Украины и ЕС.

Исследования институциональной системы в западных регионах Украины предопределили наличие процесса отторжения рыночных форм хозяйствования по причине генетической преемственности и закрепления институтов феодальной и командно-административной экономики. Вместе с тем отмечено однобокое понимание процесса региональной институциональной трансформации в Украине, который не предусматривает формирование обратных связей между институтами и институциональными лицами.

Отмечено, что институциональное развитие регионов должно происходить не просто методом трансплантации базовых институтов рыночного хозяйствования, а созданием необходимой для их поддержания институциональной инфраструктуры. В работе обоснованы причины институциональных разрывов в западных регионах Украины и приведены способы институциональной трансформации базовых и вспомогательных институтов региональной экономики.

В диссертации впервые построена для исследуемых регионов экономико-математическая модель измерения институциональных матриц, применение которой позволяет идентифицировать векторы институционального развития.

В ходе исследований отмечено, что необходимым условием институционального развития западных регионов Украины, а также их европейской экономической мезоинтеграции является соответствующее правовое обеспечение использования информационных и гражданских рычагов управления процессами региональной институционализации. Для усиления действенности информационных и гражданских институциональных рычагов целесообразно создать специальную (коллекторно-мониторинговую) структуру в органах региональной власти по сбору институциональных проблем и потребностей региональных субъектов хозяйствования, разработке первоочередных и стратегических направлений региональной институциональной политики, мониторингу институционального состояния и развития региона.

Ключевые слова: региональные экономические институты, экономическая мезоинтеграция, институционализация, региональная институциональная политика, региональная институциональная среда, региональная институциональная матрица.

Summary

Voroshan A.D. Institutional Provision of European Economic Integration of the Western Regions of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for the degree of the Candidate of Economic Sciences in the specialization 08.00.05. - Development of productive force and regional economics. - Institute of Regional Researches National Academy of Science of Ukraine, Lviv, 2009.

The dissertation generalizes major theoretical approaches to the meaning of such categories as institutional matrix of European economic mesointegration, regional economic institutions, and analyzes ways of institutional provision of European integration of the western regions of Ukraine. The author studies institutionalization peculiarities of market institutions in the western regions.

Based on the results of complex examination of institutional development condition in western regions of Ukraine and the adjacent regions of the countries-members of the European Union, tactic and strategic objectives of institutional transformation of home regions are established. The author describes the mechanism, basic principles, leverages and instruments of regional institutional policy.

Schemes of carrying out institutional policy in the western regions of Ukraine with due consideration of intensification requirements to European economic mesointegration are developed. In the dissertation also present the algorithm of quality identification of the institutional matrix of regional economic.

Key words: regional economic institutions, economic mesointegration, institutionalization, regional institutional policy, regional institutional environment, regional institutional matrix.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема інституційного забезпечення економічної євроінтеграції західноукраїнських регіонів в умовах фінансової, демографічної, екологічної криз, нестабільної політичної і соціально-економічної ситуації в державі є не лише актуальною, а й складною та багатоаспектною. Це зумовлено, з одного боку, еклектичною специфікою вітчизняної інституційної системи, нехтуванням фундаментальних принципів інституційної компліментарності та суспільної легітимації в процесі формування та реалізації інституційних реформ, а з іншого - конформізмом адептів інституційної трансформації, що, в цілому, призвело до накопичення таких симптомів інституційних хвороб, як рентопошукацтво та бюрократизм регіональних чиновників, клановість у владі та бізнесі, примат верховенства посади над правом, монополізація виконавчої влади в регіонах, злиття влади і бізнесу та їх колективна безвідповідальність перед суспільством та майбутніми поколіннями, «розпорошені» права власності та нетранспарентне корпоративне управління, нераціональний (корупційний, «державницький») міжбюджетний розподіл тощо. Все це не сприяє належному розв'язанню пріоритетних геостратегічних завдань держави.

У сфері інституційних досліджень наявні плідні здобутки зарубіжних (Т. Веблен, Г. Демсец, Т. Еггертсон, Р. Капелюшніков, С. Кірдіна, Я. Корнаї, Р. Коуз, К. Менар, Г. Мюрдаль, Д. Норт, Р. Нурєєв, А. Олєйнік, М. Олсон, Е. Остром, В. Полтерович, Е. Сото, Дж. Стігліц, Г. Таллок, О. Уільямсон, Ф. Хайєк, Дж. Ходжсон, С. Хоффман, А. Шастітко, А. Яковлєв, Є. Ясін та ін.) та вітчизняних (О. Алимов, П. Бєлєнький, З. Варналій, О. Гаврилюк, Т. Гайдай, А. Даниленко, М. Долішній, Т. Єфременко, С. Кваша, Ю. Кіндзерський, Ю. Лопатинський, В. Ляшенко, С. Максименко, М. Максимчук, Є. Матвєєв, Н. Мікула, В. Микитенко, Н. Патика, С. Писаренко, Р. Пустовійт, В. Савчук, Л. Семів Є. Суїменко, В. Тарасевич, В. Трегобчук, А. Чухно, Л. Шостак, В. Якубенко, О. Яременко та ін.) вчених.

Однак, слід зазначити, що поки ще відсутні системні дослідження щодо структури і функцій регіональних економічних інститутів. Не досліджені також у повній мірі механізм, інструментарій та принципи реалізації регіональної інституційної політики. Не виявлені напрямки і характер перебігу процесів економічної мезоінтеграції під впливом трансформації регіонального інституційного середовища та ін. Актуальність, соціальна значущість та недостатня наукова вивченість даної проблематики визначили вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ПВНЗ «Буковинський університет» за темами «Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду» (номер державної реєстрації 0103U007831), «Відтворення територіальної суспільної системи в умовах інформглобалізації» (номер державної реєстрації 0108U000892). У рамках вказаних тем автором запропоновано і теоретично обґрунтовано напрямки інституційної модернізації західних регіонів України в контексті інтенсифікації процесів європейської економічної мезоінтеграції.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - обґрунтувати теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо формування інституційного забезпечення інтенсифікації процесів економічної євроінтеграції західних регіонів України.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань: дослідити інституційний порядок та чинники інституціоналізації європейської економічної мезоінтеграції; узагальнити та систематизувати існуючі методологічні підходи щодо змісту, функцій та класифікації регіональних економічних інститутів; проаналізувати та класифікувати теоретико-практичний арсенал інституційних важелів регіональної економічної політики та виявити коло інституційних інструментів, в тому числі таких, що опосередковують процеси європейської економічної мезоінтеграції; дослідити інституційні проблеми в західних регіонах України; здійснити компаративний крос-регіональний інституційний аналіз суміжних територій України і ЄС та виявити інституційні чинники процесів європейської економічної мезоінтеграції уздовж спільного кордону; провести оцінку розвитку економічних інститутів ЄС в західних регіонах України; прослідкувати історичні аспекти творення вітчизняного інституційного середовища, в тому числі базових регіональних інститутів, встановити причини інституційних прогалин, в тому числі чинники неефективного засвоєння економічних інститутів ЄС; сформувати основні напрямки інституційних перетворень для інтенсифікації процесів інституційної конвергенції у транскордонному вимірі Україна-ЄС; розробити механізм, принципи та сценарії реалізації регіональної інституційної політики в західних регіонах України на сучасному етапі.

Об'єкт дослідження - процеси інституційного забезпечення економічної євроінтеграції регіонів України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних основ інституційного забезпечення економічної євроінтеграції регіону.

Методи дослідження. Методологічною базою роботи слугують загальновизнані методи наукового дослідження. Теоретичною основою роботи слугують фундаментальні положення інституціонального напрямку політекономії, теорії європейського інституціоналізму, передові наукові розробки з питань європейської економічної мезоінтеграції, праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених з проблем інституційного забезпечення економічної євроінтеграції регіону.

В процесі дослідження застосовувались: історико-логічний метод - для дослідження взаємозв'язку між інституційним розвитком і процесами економічної євроінтеграції; монографічний - для вивчення та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення понять «інституціоналізація регіональної економіки», «регіональні економічні інститути», «регіональне інституційне середовище», «інституційна матриця європейської економічної мезоінтеграції»; системно-функціональний - для обґрунтування функціонального призначення регіональних економічних інститутів у регіональній економічній системі та в процесі європейської економічної мезоінтеграції; системно-структурний метод - для систематизації арсеналу інституційних інструментів регіональної економічної політики та обґрунтування структурної моделі регіональної інституційної політики; соціолого-статистичні методи - для аналізу тенденцій розвитку регіональної інституційної системи, інституційних проблем та потреб суб'єктів регіональної економіки як індикаторів ефективності регіональної інституційної політики; метод порівняльного аналізу - для аргументації можливостей досягнення інституційної конвергенції між регіонами України та ЄС вздовж спільного кордону; економетричні методи - для з'ясування інституційних факторів європейської економічної мезоінтеграції України та типу сформованих вітчизняних регіональних інституційних матриць; кліометричний підхід - для виявлення причин «блокування» ринково-інституційних змін у вітчизняних регіонах та напрацювання конкретних практичних рішень їх нівелювання; метод соціально-економічного прогнозування - для моделювання сценаріїв регіональної інституційної політики в контексті інтенсифікації процесів європейської економічної мезоінтеграції із врахуванням пріоритетних інститутів регіональної економіки та вимог інституційної доповнюваності.

Інформаційною базою проведеного дослідження слугували нормативно-правові акти України та ЄС, які прямо чи опосередковано стосуються даної проблематики, статистичні матеріали Євростату, Державного комітету статистики України, Закарпатського, Івано-Франківського, Львівського та Чернівецького обласних управлінь статистики, звітність відповідних підрозділів обласних державних адміністрацій. У дослідженні також використані дані соціологічних опитувань, інформаційних та аналітичних бюлетенів, економічних та політичних оглядів, тижневиків, монографій, інтернет-ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі обґрунтовано теоретико-методичні і прикладні положення інституційної трансформації західних регіонів України у контексті інтенсифікації процесів європейської економічної мезоінтеграції.

Одержані в процесі дослідження результати характеризуються науковою новизною:

вперше:

обґрунтовано концептуальні засади реалізації адаптивно-прагматичної трансформації інституційного середовища регіонів, яка, на відміну від існуючих методик та прийомів, враховує досвід попередньої інституціоналізації та націлена на нівелювання дії деструктивних інституційних форм;

удосконалено:

поняття та наведено структурні елементи інституційної матриці європейської економічної мезоінтеграції, що дає змогу комплексно оцінити інституційне забезпечення економічної євроінтеграції західних регіонів України;

методико-методологічний інструментарій дослідження елементів інституційної матриці економічної мезоінтеграції, який поєднує можливості синтезування економічних та інституційних індикаторів регіональної економіки, технології кореляційно-регресійного аналізу, апарату нечіткої логіки, що відкриває ширші можливості для крос-регіональної інституційної діагностики, дозволяє аналізувати інституційні фактори міжрегіональних конвергентних тенденцій та ідентифікувати інститути, які потребують першочергових змін;

механізм реалізації регіональної інституційної політики, зокрема, запропоновано структурно-функціональні можливості для суспільної легітимації процесів регіональної інституційної трансформації, коло спеціальних інституційних інструментів та важелів, здатних удосконалити процес інституціоналізації регіональної економіки;

дістало подальший розвиток:

положення інституціоналізму щодо залежності від попереднього шляху розвитку, зокрема, доповнення останнього фактором часу, що дозволяє прогнозувати інституційні зміни за терміном домінування попередніх інституційних матриць.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні та науково-обґрунтовані практичні рекомендації можуть слугувати підставою для прийняття відповідних управлінських рішень щодо вирішення проблем регіонального розвитку та удосконалення методів управління внутрішньо- та зовнішньоекономічною сферою регіону в умовах розгортання процесів економічної євроінтеграції. Практичні висновки і рекомендації можуть бути використані в процесі формування національних і регіональних інтеграційних програм в рамках державної євроінтеграційної стратегії.

Результати досліджень використані Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації при техніко-економічному обґрунтуванні проекту Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Чернівецькій області» (довідка № 2285 від 30.08.07 р.); Чернівецькою обласною державною адміністрацією при розробці «Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2015 року» (довідка № 07.21/54-1540 від 05.09.07 р.); Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації при підготовці програм економічного та соціального розвитку Чернівецької області (довідка № 1945 від 19.12.2008 р.). Окремі теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинського університету при викладанні дисциплін «Економічна історія» та «Історія економічних вчень» (довідка № 01-122 від 20 березня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих автором дисертаційної роботи у співавторстві, використані лише ті, що є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та прикладні результати досліджень обговорювалися на 14 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях. Серед них: «Проблеми входження України у глобальні економічні структури: стратегічні пріоритети» (Чернівці, 2006 р.); «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (Рівне, 2006 р.); «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України» (Луцьк, 2006 р.); «Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція» (Чернівці, 2006 р.); «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (Київ, 2007 р.); «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (Чернівці, 2007 р.); «Управлінські, правові та соціально-економічні чинники розвитку Української держави у ХХІ сторіччі» (Чернівці, 2008 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (Тернопіль, 2009 р.); «Наукове забезпечення процесів реформування соціально-економічних відносин в умовах глобалізації» (Сімферополь, 2009 р.); «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (Дніпропетровськ, 2009 р.); «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (Умань, 2009 р.); «Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем» (Полтава, 2009 р.); «Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці» (Хмельницький, 2009 р.); «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні результати проведених досліджень опубліковані у 22 наукових працях загальним обсягом 9,1 д.а., в т.ч. у фахових виданнях - 9 наукових праць загальним обсягом 5,6 д.а., з них особисто автору належить 4,2 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 282 сторінки, в тому числі: основний текст роботи - 168 сторінок, список використаних джерел (297 найменувань) - 35 сторінок, 49 додатків - 63 сторінки. Дисертація містить 17 рисунків, 51 таблицю.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі «Науково-методологічні засади дослідження інституційного середовища регіону в контексті економічної євроінтеграції» уточнено змістовне наповнення дефініцій «інституціоналізація регіональної економіки», «регіональне інституційне середовище», «інституційна система регіональної економіки», систематизовано та доповнено існуючі методологічні підходи щодо змісту, функцій та класифікації регіональних економічних інститутів, синтезовано інституційні чинники та інституційну матрицю європейської економічної мезоінтеграції.

У результаті комплексного дослідження теоретико-практичних положень та надбань щодо регіональних інституційних інструментів розширено та систематизовано їх елементний склад, виокремлено ряд інституційних інструментів, які «не працюють» чи їх бракує західноукраїнським регіонам, наведено інституційні інструменти європейської економічної мезоінтеграції; запропоновано кластер спеціальних (розвиткових) інституційних інструментів.

Інституціоналізація регіональної економіки - процес добору, пристосування та інтерналізації регіональних економічних інститутів. Інституційне середовище регіону є інституційно-варіаційне поле, в межах якого утворюється та векторно-спрямовується регіональна інституційна система (економічна, правова, політична, соціальна).

Водночас, інституційна система регіональної економіки - це упорядкований набір регіональних економічних інститутів (формальних правил та неформальних норм), а також механізмів їх дотримання, що визначають та обмежують сукупність варіантів економічної взаємодії, формують стереотипи (штампи) економічної поведінки господарюючих суб'єктів регіону.

В процесі узагальнення та систематизації теоретико-аналітичних положень в руслі ідентифікації регіональних економічних інститутів, уточнено їх зміст, класифікацію та функції (рис. 1).

Рис. 1. Функції регіональних економічних інститутів

Регіональні економічні інститути - це сукупність ціннісно-мотиваційних форм та поведінкових реакцій, закріплених в свідомості економічних суб'єктів регіону, а також набір конституйованих норм та стримуючих механізмів (обмежувальних рамок), через які реалізуються системні функції регіональної економіки.

Зважаючи на потребу застосування форсайтингу в інституційній сфері, зумовленою перманентними економічними кризами, системними трансформаціями, цивілізаційними та глобалізаційними зрушеннями, інкрементним характером інституційного прогресу, за яким інститути «ідуть» за науково-технічним прогресом, залучено до інституційної класифікації категорію «пріоритетні інститути». Відповідно, «пріоритетні інститути» являють собою кластер інституційних орієнтирів («маячків»), як ідейно-ідеологічних елементів майбутньої інституційної матриці, що забезпечуватимуть рамковий характер цілеспрямованої координації інституційних зрушень та формуватимуть сприятливе мотиваційне підґрунтя для цивілізаційного переходу на якісно новий виток суспільно-господарського розвитку.

Вивчення особливостей інституційного середовища європейської економічної мезоінтеграції зумовило доцільність залучення до понятійного апарату регіоналістики категорії «інституційна матриця європейської економічної мезоінтеграції», під якою розуміється сукупність базових та компліментарних регіональних економічних інститутів, що безпосередньо впливають на процеси інституціоналізації європейської економічної мезоінтеграції і є необхідною умовою та орієнтиром для взаємного зближення і гармонізації суміжних регіональних інституційних систем (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Інституціоналізація європейської економічної мезоінтеграції

Аналіз потенційних та діючих інституційних інструментів регіональної економічної політики в західних регіонах України дозволив заключити, що вкрай незадіяними залишаються громадські та інформаційні інституційні важелі. Адміністративні та економічні інституційні важелі здебільшого опосередковують інтереси регіональних «еліт», ґрунтуються на «репресивних», а не на «заохочувальних» засобах дотримання формальних «правил гри»; більшість з них, через декларативний чи нелегітимний характер, - неефективні. Запуск дієвих механізмів регіонального інституційного розвитку може бути прискорений запровадженням спеціальних інституційних інструментів, зокрема: створення окремого органу (управління, відділу) з питань інституційного розвитку регіону; запровадження «зелених» та «білих» книг щодо обговорення та легітимації регіональних інституційних ініціатив; створення осередку справжньої економічної «еліти»; запровадження інституційних паспортів регіональної економіки; складання «картин майбутнього» інституційного укладу регіону.

У другому розділі «Інституційний аналіз економічної євроінтеграції регіону» діагностовано інституційні «хвороби» та виявлено інституційні проблеми в регіонах України; здійснено комплексний компаративний крос-регіональний аналіз інституційних середовищ ЄС та України; з'ясовано стан та динаміку розвитку економічних інститутів ЄС в західних регіонах України; на основі регресійного аналізу виявлено кластер інституційних чинників європейської економічної мезоінтеграції на румуно-українському кордоні.

Застосування запропонованої методики комплексного компаративного крос-регіонального аналізу інституційних середовищ України та ЄС, що ґрунтується на вимозі врахування взаємозалежності макро-, мезо- та мікроінституційних індикаторів регіональної економіки, дозволило виявити значне відставання в інституційному розвитку західноукраїнських регіонів від сусідніх регіонів країн-членів ЄС (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльні інституційні переваги та недоліки західних регіонів України по відношенню до сусідніх регіонів країн-членів ЄС

На підставі запропонованої інтегрованої методики дослідження стану та динаміки розвитку економічних інститутів ЄС (субсидіарність, бюджетно-фінансова автономія, приватна власність, підприємництво, прибуток та інновації) в західних регіонах України виявлено, що їх дія «блокується» відсутністю відповідних механізмів примусу до їх виконання, зокрема цілого ряду адміністративних, податкових, бюджетних, цінових, кредитних, інвестиційних, інноваційних, структурних, інфраструктурних, інформаційних та громадських інституційних чинників.

Так, аналізуючи розвиток інституту субсидіарності за критерієм витрат регіональних бюджетів на економічну сферу, відмічено негативний тренд за період 2000-2007 рр., а їх частка за підсумками 2007 року в середньому по областях Карпатського регіону становила 10%. При цьому розмір «необхідної участі» держави у регіональному розвитку, виражений у питомій вазі сальдо між доходами регіональних бюджетів (без трансфертів) та державними трансфертами у видатковій частині бюджету, за період 2000-2007 рр. зріс більше як на 30% в Закарпатській та Чернівецькій областях. За підсумками 2006 року негативний рівень зазначеного показника в усіх досліджуваних областях склав більше, як 30 відсотків.

Аналіз розвитку бюджетно-фінансової автономії регіонів дозволив виявити, що в усіх досліджуваних регіонах видатки перевищують доходи бюджетів (без трансфертів), низьку частку місцевих податків і зборів у доходах бюджетів (без трансфертів), що свідчить про відсутність інституту регіональної автономії.

Аналізуючи розвиток інституту приватної власності в областях Карпатського регіону виявлено, що хід приватизаційного процесу спричинив суттєві зміни в структурі підприємств та організацій досліджуваного макрорегіону. Зокрема, питома вага підприємств приватної форми власності у загальній структурі власності в усіх досліджуваних регіонах в середньому коливається на рівні 20%, що поряд із незначною часткою державної, комунальної та колективної форм власності свідчить про абсолютне домінування підприємств із змішаною формою власності, які, в свою чергу, через латентний («абсентіївській») характер формують підґрунтя для концентрації великих капіталів в «руках» обмеженого кола осіб.

Виявлено, що однією із необхідних умов реінституціоналізації приватної власності є розвиток інститутів найманої праці та самозайнятості. За період 2000-2007 рр. відмічено тенденції до зменшення кількості працюючих за наймом та зростання самозайнятих в областях Карпатського регіону.

Реінституціоналізація приватної власності в Україні спричинила спотворення приватновласницьких відносин, що позначається як у відсутності їх легітимації з боку регіональних суспільних груп, так і практики чіткого закріплення прав власності на ті чи інші об'єкти власності. «Розпорошені» права власності у замкнених системах змішаної форми власності, що превалюють в усіх областях Карпатського регіону і ускладнюють процедури захисту прав власності, формують підґрунтя для опортуністичної поведінки як з боку власників, так і «претендентів» на їх власність.

Проблеми утвердження приватновласницьких відносин в Україні загалом та областях Карпатського регіону зокрема, позначилися на неефективності використання матеріально-технологічного середовища та, відповідно, скороченні обсягів виробництва товарів та послуг. Відтак, продовжує відбуватись вивільнення великої кількості найманих працівників, що знаменує трансформацію інституту найманої праці у бік розвитку інституту самозайнятості. Самозайняті, хоч і складають вагому частку у структурі економічно-активного населення, проте через реальну відсутність «політики сприяння» з боку державної та регіональної влади, її «споживацький» характер, небезпечно балансують на межі «виживання», намагаються втрутитись у різноманітні легальні та нелегальні програми трудової еміграції, поповнюють люмпенізовані прошарки населення.

Сформований характер приватновласницьких відносин в областях Карпатського регіону негативно вплинув на стан та розвиток інституту підприємництва. Зокрема, зросла монополізація ринків великими та середніми підприємствами - суб'єктами підприємницької діяльності, що проявляється у їх цілковитому домінуванні у загальному обсязі реалізованої продукції. Так, в сукупності підприємств досліджуваних областей питома вага малих підприємств в середньому складає 90% за підсумками 2007 року, проте їхня частка у загальному обсязі реалізованої продукції складає в середньому 9%. Значна кількість підприємств сконцентрована у тих сферах господарської діяльності, які не вимагають значних капітальних витрат, зокрема торгівлі та обслуговуванні. В свою чергу низька капіталізація більшості підприємств не спричиняє до зростання продуктивності праці та, відповідно, необхідного рівня рентабельності виробництва, що негативно позначається на фінансових результатах підприємств областей Карпатського регіону. Так, аналізуючи розвиток інституту прибутку в областях Карпатського регіону за показником рентабельності, відмічено позитивний ріст, проте, наявні норми рентабельності не досягають навіть і половини від нормального рівня рентабельності для будь-якого виду економічної діяльності.

Відмічено, що в умовах монополізації ринків в областях Карпатського регіону, незначної капіталізації більшості підприємств, падіння інвестиційної привабливості регіонів не виникає об'єктивної основи щодо оновлення основного капіталу та здійснення інновацій; відповідно, продовжує зростати знос основних засобів.

Досліджуючи розвиток інституту інновацій в областях Карпатського регіону відмічено, що, не дивлячись на зростання обсягів фінансування інноваційної діяльності та обсягів виконаних наукових та науково-технічних робіт за 2000-2007 роки, помітно знизилась як кількість впроваджених нових прогресивних технологічних процесів, так і видів інноваційної продукції у промисловості, що свідчить про засилля витратних технологічних процесів у галузях регіонального господарства, характерних інституційній структурі неринкового типу, відповідно, відбувається падіння конкурентоспроможності регіонального продукту, що, в свою чергу, зумовлює імпортоорієнтовану модель обміну і господарювання та, у більшості випадків, сировинне спрямування експорту.

Дослідження україно-румунського вектору європейської економічної мезоінтеграції на прикладі Чернівецької області, з використанням апарату економетрики, дозволили виявити наступне: існує кореляційний зв'язок між розвитком ринкових інститутів (автономність, приватна власність, підприємництво, прибуток) та показниками валового регіонального продукту (ВРП), зовнішньо-торгівельного обороту (ЗТО) регіону; між інститутом субсидіарності і зазначеними базисними показниками регіональної економіки існує обернений лінійний зв'язок; інститути найманої праці та інновацій не впливають ні на рівень ВРП, ні на обсяги ЗТО регіону.

У третьому розділі «Напрями та перспективні моделі інституційного забезпечення економічної євроінтеграції регіону» досліджено магістральний шлях розвитку вітчизняного інституційного середовища, в тому числі інституційної матриці регіональної економіки; на основі з'ясування системних рис інститутів економіки «свавілля», розроблено концепт реалізації адаптивно-прагматичної трансформації інституційного середовища регіонів України; напрацьовано низку першочергових практичних заходів щодо посилення дієвості базових інститутів європейської економічної мезоінтеграції України; запропоновано структурно-функціональні можливості для суспільної легітимації процесів регіональної інституційної трансформації; розроблено механізм та принципи реалізації регіональної інституційної політики; проаналізовано існуючі методики та прийоми інституційної трансформації та виявлено чинники, що стоять на заваді їх ефективної реалізації; здійснено SWOT-аналіз інституційної системи західноукраїнських регіонів, на підставі якого представлено сценарії регіональної інституційної політики в контексті розбудови процесів європейської економічної мезоінтеграції України; розроблено методику вимірювання типу інституційної матриці регіональної економіки.

На основі проведеного кліометричного аналізу обґрунтовано доцільність та напрацьовано концепт реалізації адаптивно-прагматичної трансформації інституційного середовища регіонів України (табл. 2).

Таблиця 2. амкові засади адаптивно-прагматичної трансформації інституційного середовища регіонів України

Актуалізація адаптивно-прагматичної парадигми регіональної інституціоналізації зумовила необхідність формування структурних можливостей для забезпечення прагматичного підґрунтя міжінституційного діалогу як важливого джерела суспільної легітимації регіональних інституційних змін (рис. 3).

Рис. 3. Схема міжінституційної взаємодії в процесі реалізації інституційної політики регіону

Важливою структурною ланкою процесу реалізації регіональної інституційної політики регіону є департамент інституційного розвитку, функціональні обов'язки якого, на відміну від поширеної практики «опікування» сектором підприємництва (ринковими структурами), мають полягати у наступному: формування засад розвитку соціоекономіки регіону (відновлення та укріплення громадських цінностей, створення умов для встановлення морально-етичного порядку в регіоні, розширення спектру громадської відповідальності населення регіону через системи освіти, переконання, консенсусу, керівництва, релігії, позитивних прикладів із життя видатних громадян краю); інституційний дизайн регіону (формування «картин майбутнього» інституційного розвитку регіону, розробка сценаріїв, програм регіонального інституційного розвитку); підготовка проектів інституційної політики регіону («зелені книги») та організація «переговорних майданчиків» для узгодження єдиних «правил гри» і суспільної легітимації інституційних нововведень; моніторинг та контроль процесів реалізації регіональної інституційної політики (збір та обробка регіональних інституційних проблем та потреб, підготовка періодичних бюлетенів щодо інституційного розвитку регіону, складання інституційного портрету (паспорту) регіону); розробка системи примусів до виконання регіональних «правил гри», які, передусім, ґрунтуються на морально-етичних принципах та цінностях регіональної громади.

Першочерговими кроками для створення інституційної платформи економічної євроінтеграції західних регіонів України мають стати: концентрація контрольних функцій щодо формування цільових орієнтирів соціально-економічного розвитку регіонів в руках так званої «п'ятої» гілки влади (інститутів зовнішнього громадського контролю, регіональної інтелігенції) з метою акумуляції когнітивної енергії у сфері інституційного форсайтингу; включення контрактної основи виконання ратифікованих програм соціально-економічного розвитку регіонів, яка б передбачала міжінституційне партнерство як в середині регіону (між інститутами влади, бізнесу, громадськості), так і за його межами в процесі реалізації довгострокових програм соціально-економічного розвитку регіонів та дозволила б неупереджено відсіювати «слабкі ланки» в органах влади та управління як на регіональному, так і національному рівнях; запровадження інституту виборності цілого ряду «топових» адміністративних посад (губернаторів, прокурорів, суддів тощо), розділення політичної і адміністративної влади шляхом денонсації партійності регіональних чиновників, використання методів оплати праці посадовців залежно від виконання планів та програм регіонального розвитку; перерозподіл компетентних обов'язків і повноважень між регіональною та національною економічною дипломатією з метою скорочення трансакційних витрат на основі розширення автономності регіональних економічних «дипломатів» інституціоналізовувати міжрегіональні економічні відносини шляхом широкого залучення принципу субсидіарності; розробка системи добору фахівців до регіональної влади виключно за професійними та морально-етичними якостями із пильним моніторингом як їх особистісного збагачення, так і членів родини; формалізація сфери інтернет-комунікації як феномену незалежної та об'єктивної системи стримувань і противаг у державно-приватних контрактаціях, організація широкомасштабної поінформованості господарюючих суб'єктів в процесі розподілу та перерозподілу регіональних ресурсів; скорочення можливостей представників регіональної влади одноособово чи в межах претензійно корупційного осередку надавати пільги, лобі чи певні лояльності для тих чи інших бізнесових організацій, зокрема шляхом застосування інституту необхідної громадської присутності; пропагування й повсюдна, а не адресна, підтримка неоліберальної підприємницької етики (напрацювання «зразкових» прецедентів), оптимізація асортименту та вартості послуг інфраструктурних підприємств підтримки підприємництва; застосовування кон'юнктурної практики регулювання процесами розвитку регіонального підприємництва у поєднанні із соціально-економічним моніторингом та комплексним оцінюванням тенденцій (циклічності) мезоекономічних явищ та процесів.

З метою уникнення надмірного суб'єктивізму експертних оцінок в процесі ідентифікації результатів реалізації регіональної інституційної політики, який притаманний різноманітним методикам зарубіжних авторів та провідним міжнародним фундаціям, запропоновано методику вимірювання якості інституційної матриці регіональної економіки, побудовану із використанням апарату нечіткої логіки. За результатами проведеного аналізу виявлено, що лише Івано-Франківська і Тернопільська області за структурою інституційних матриць тяжіють до ринкового матричного типу. В інших західноукраїнських регіонах «середня» належність до ринкового матричного типу свідчить про те, що ринково-інституційна трансформація України досі перебуває у точці біфуркації.

Висновки

1. В процесі з'ясування інституційних дефініцій регіональної економіки як науки, виявлено причинно-наслідковий та системний зв'язок між інституціоналізацією регіональної економіки, регіональним інституційним середовищем та інституційною системою регіональної економіки. Зокрема, чинник інституційного середовища визначає якість інституційної системи регіональної економіки, що, насамперед, визначається здатністю регіональних економічних інститутів реалізовувати системні функції регіональної економіки. В свою чергу ефективність інституційного середовища, а саме, його здатність забезпечувати конкуренцію регіональних інститутів, залежить від того, на якій основі відбувалась та здійснюється інституціоналізація регіональної економіки.

2. В процесі узагальнення та систематизації теоретико-аналітичних положень в руслі ідентифікації регіональних економічних інститутів уточнено їх зміст, класифікацію та функції. Регіональні економічні інститути - це сукупність ціннісно-мотиваційних форм та поведінкових реакцій, закріплених в свідомості економічних суб'єктів регіону, а також набір конституйованих норм та стримуючих механізмів (обмежувальних рамок), через які реалізуються системні функції регіональної економіки. Основними функціями регіональних економічних інститутів є системоутворююча, координаційна, кооперативна, відтворююча, регулююча, стабілізуюча, інформативна.

3. Виявлено низьку спроможність регіональної влади щодо збалансованого системного використання можливостей інституційного регулювання, зокрема те, що інституціоналізація регіональних економічних відносин в західноукраїнських регіонах відбувається переважно засобами адміністративних важелів, за допомогою методів інституційної трансплантації та політико-правового конструктивізму, при слабкому використанні інших методів (інституційна модифікація, спрощення, «вирощування») та важелів (економічних, інформаційних, громадських).

4. Діагностовано інституційні «хвороби» (невизначеність, еклектика, блокування, «склероз», дефіцит) та з'ясовано їх причини. На цій підставі обґрунтовано доцільність та розроблено концептуальні засади і практичні напрямки реалізації адаптивно-прагматичної трансформації інституційного середовища регіонів України.

5. В процесі запропонованої та здійсненої методики крос-регіонального аналізу інституційних середовищ суміжних регіонів Західної України та ЄС виявлено, що в західноукраїнських регіонах у порівнянні із сусідніми регіонами країн-членів ЄС існує лише одна інституційна перевага - легальні права бізнесу і безліч інституційних недоліків (адміністративна економіка, корупція, недотримання законодавства, порушення прав власності, високі трансакційні витрати та ін.). Відмічено, що дія економічних інститутів ЄС (субсидіарність, бюджетно-фінансова автономія, приватна власність, підприємництво, прибуток та інновації) в західних регіонах України «блокується» відсутністю відповідних механізмів примусу до їх виконання, зокрема цілого ряду адміністративних, податкових, бюджетних, цінових, кредитних, інвестиційних, інноваційних, структурних, інфраструктурних, інформаційних та громадських інституційних чинників.

6. Підтверджено вихідне положення інституціоналізму про залежність від попереднього шляху розвитку. На основі використання кліометричного підходу з'ясовано, що інституційне середовище, не дивлячись на порівняно вищу ефективність попередньої інституційної структури, має тенденцію до повернення у найбільш стабільні (за часовою тривалістю) стани. З'ясовано, що матричний тип економіки України становлять інститути економіки «свавілля».

7. В результаті оцінювання інституційних матриць економік західноукраїнських регіонів виявлено, що лише Івано-Франківська та Тернопільська області тяжіють до західного матричного типу. В решта випадках «середня» належність західноукраїнських регіонів до західного матричного типу свідчить про те, що Україна й досі знаходиться у точці біфуркації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ворошан А.Д. Глобалізація, регіоналізація, інституціоналізм: до методології модернізації регіонального управління економікою / В.К. Євдокименко, А.Д. Ворошан // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природоресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: [зб. наук. праць]. - Рівне: НУВГП, 2005. - Вип. ХІ (№1). - С. 4-13. (Серія «Інтеграція та інноваційна трансформація»). Особистий внесок здобувача: систематизовано коло проблем інституційного забезпечення регіонального управління, визначено роль та призначення економічних інститутів у суспільно-господарському механізмі.

2. Ворошан А.Д. Особливості відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції / А.Д. Ворошан // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Механізми відтворення людських і матеріальних ресурсів: [зб. наук. праць]. Частина 1. - Рівне, 2006. - Вип. 4 (36). - С. 22-28. (Економіка).

3. Ворошан А.Д. Інституціональна матриця мезоінтеграції / А.Д. Ворошан // Науковий вісник Чернівецького торгово-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці, 2006. - Вип. IV. - С. 87-92. (Економічні науки).

4. Ворошан А.Д. Інституційні перетворення у регіоні як чинник економічної євроінтеграції / А.Д. Ворошан // Економічні науки: [зб. наук. праць]. Ч. 1. - Луцьк: Луцький державний технічний університет, 2006. - Вип. 3 (9). - С. 93-106. (Серія «Регіональна економіка»).

5. Ворошан А.Д. Глобалізація, регіоналізація і методологія модернізації регіонального управління економікою / В.К. Євдокименко, А.Д. Ворошан // Науковий вісник Чернівецького університету: [зб. наук. праць]. - Чернівці: Рута, 2006. - Вип. 281. - С. 23-27. (Економіка). Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність та окреслено вектори реалізації управління інституційним розвитком регіону.

6. Ворошан А.Д. Інституціоналізм: до методології застосування в регіональному господарському механізмі / М.І. Маниліч, А.Д. Ворошан // Науковий вісник Чернівецького торгівельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2006. - Вип. ІІІ. - С. 8-18. (Економічні науки). Особистий внесок здобувача: здійснено ретроспективний аналіз поглядів щодо тлумачення поняття «економічний інститут».

7. Ворошан А.Д. Методика оцінювання інституціональної матриці регіональної економіки / Я.І. Виклюк, А.Д. Ворошан, Є.В. Рубанець // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України: [зб. наук.-техн. праць]. - Львів: НЛТУУ. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 264-269. Особистий внесок здобувача: висвітлено типологію та вектори розвитку інституційних матриць західних регіонів України.

8. Ворошан А.Д. Методика оцінки мезоінституційного середовища в контексті євроінтеграції / М.І. Маниліч, А.Д. Ворошан // Економічні науки (ПВНЗ «Буковинський університет»): [зб. наук. праць]. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2009. - С. 21-29. Особистий внесок здобувача: проведено компаративний крос-регіональний інституційний аналіз західних регіонів України та суміжних із ними регіонів країн-членів ЄС.