Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці

Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу

Василик Алла Володимирівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет, завідувач кафедри економіки та організації виробництва,

кандидат економічних наук Черненко Віталій Маркович, Університет економіки і права „КРОК”, доцент кафедри менеджменту та маркетингу.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Федонін О.С.

Анотація

капітал трудовий інтелектуалізація

Василик А.В. Інтелектуалізація трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2009.

У роботі розкрито теоретичні та методологічні засади дослідження процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу. Здійснено аналіз основних напрямів інтелектуалізації трудової діяльності в Україні, сучасного стану і тенденцій розвитку інтелектуального капіталу на різних рівнях, взаємовпливу процесів інтелектуалізації трудової діяльності та розвитку інтелектуального капіталу. Запропоновано систему заходів з активізації інтелектуально-інноваційної діяльності як неперервного процесу формування та розвитку інтелектуального капіталу. Визначено напрями розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства.

Здійснено обґрунтування першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності.

Ключові слова: інтелектуалізація трудової діяльності, інтелектуальний капітал, інтелектуальна праця, інтелектуально-інноваційна діяльність, формування інтелектуального капіталу, організаційно-економічний механізм.

Аннотация

Василик А.В. Интеллектуализация трудовой деятельности в контексте формирования и развития интеллектуального капитала - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2009.

В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и новое решение научного задания, которое состоит в теоретико-методологическом обосновании направлений усовершенствования процессов интеллектуализации трудовой деятельности в контексте формирования и развития интеллектуального капитала. Исследован генезис категорий «интеллектуализация трудовой деятельности», «интеллектуальный капитал», предложена авторская версия их трактовки. Разработана система факторов интеллектуализации трудовой деятельности, в рамках которой выделены факторы прямого и опосредованного влияния интеллектуализации через трудовую деятельность на активы интеллектуального капитала: человеческий, структурный и потребительский капиталы. Предложен методический подход к оцениванию уровня интеллектуализации трудовой деятельности, который базируется на квалиметрических, статистических и экспертных методах исследования. Использование данного подхода позволяет определить интегральный индекс интеллектуализации трудовой деятельности, который при необходимости может сравниваться с индексом интеллектуального капитала.

Определены основные тенденции, характеризирующие процессы интеллектуализации трудовой деятельности в Украине, по следующим ее направлениям: изменение содержания и принципов образования, оптимизация структуры профессиональной подготовки по видам экономической деятельности и профессиям; интеграция системы образования с наукой и производством; прогрессивные изменения общественного разделения труда; активизация инновационной деятельности предприятий вследствие ускорения процессов интеллектуализации трудовой деятельности, постоянного обновления знания работников и освоения новых специальностей, развития зон высоких технологий; развитие научного производства как сферы приложения научного и научно-технического труда; развитие инновационной культуры и т.д. Осуществлен анализ уровня и тенденций развития интеллектуального капитала Украины. На основе авторских методологических подходов определены индексы интеллектуального капитала для семи отечественных предприятий. Динамика этих показателей свидетельствует, что для исследованных предприятий, в основном, характерен средний и ниже среднего уровни развития интеллектуального капитала.

Результаты расчетов индексов интеллектуализации трудовой деятельности дали возможность сопоставить их с индексами интеллектуального капитала. Осуществленный анализ позволяет сделать вывод об одинаковых тенденциях к возрастанию этих двух показателей за анализируемый период, хотя значения индекса интеллектуализации трудовой деятельности сравнительно выше, нежели значения индекса интеллектуального капитала, что говорит об опережающем характере процессов интеллектуализации трудовой деятельности. При помощи статистических методов определена прямая корреляционная связь между данными двумя показателями и высокий уровень ее тесноты.

Обосновано, что инновационная деятельность должна базироваться на процессах интеллектуализации трудовой деятельности, которая предполагает формирование и развитие интеллектуального капитала. Разработана система мероприятий по активизации инновационной деятельности на уровнях: отдельного работника, предприятия и государства. Разработана модель управления формированием интеллектуального капитала, предложены пути развития процессов интеллектуализации трудовой деятельности в системе управления формированием интеллектуального капитала. Выделены первоочередные мероприятия, приоритетные задачи и направления усовершенствования организационно-экономического механизма управления интеллектуализацией трудовой деятельности. Доказана необходимость повышения роли социальных партнеров в управлении интеллектуализацией трудовой деятельности, внедрение предложенных мероприятий и форм реализации социального партнерства в сфере интеллектуализации трудовой деятельности. Использование разработанной структуры организационно-экономического механизма управления интеллектуализацией трудовой деятельности дает возможность получить синергетический эффект от развития процессов интеллектуализации трудовой деятельности всем субъектам общественной жизни. Разработанная функциональная модель подсистемы управления интеллектуализацией трудовой деятельности определяет, какие функции должна выполнять эта подсистема для реализации задач в сфере формирования и развития интеллектуального капитала.

Ключевые слова: интеллектуализация трудовой деятельности, интеллектуальный капитал, интеллектуальный труд, интеллектуально-инновационная деятельность, формирование интеллектуального капитала, организационно-экономический механизм.

Annotation

Vasylyk A.V. The labour activity intellectualization in the context of intellectual capital forming and development. - Manuscript.

The dissertation for getting a candidate degree in Economics, specialty 08.00.07 - Demography, labor economics, social economy and policy. - SHEE “Vadym Hetman Kyiv national economic university”, Kyiv, 2009.

Theoretical and methodological principles of the research of the labor activity intellectualization processes in the frameworks of intellectual capital forming and development are investigated in the thesis. The analysis of the basic directions of the labor activity intellectualization in Ukraine, current situation and progress of the intellectual capital trends in different levels, the interdependence of the labor activity intellectualization processes and development of the intellectual capital are offered. The system of measures of intellectual-innovative activity intensification as a continuous process of the intellectual capital forming and development is offered. The author determinates the main directions of development of the labor activity intellectualization processes in the enterprise management system of intellectual capital forming. The argumentation of the priority measures, foreground targets and directions of the organization-economic mechanism of the labor activity intellectualization management improvement are proposed.

Key words: labor activity intellectualization, intellectual capital, intellectual labor, intellectual-innovative activity, forming of the intellectual capital, organization-economic mechanism.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальносвітові тенденції швидкого розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, становлення економіки знань тісно пов'язані з максимальним використанням інтелектуальних і творчих можливостей людини-працівника. Відбувається кардинальна переорієнтація високорозвинутих країн на формування, розвиток та використання інтелектуального капіталу як визначального чинника економічного розвитку. Удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності на всіх рівнях в контексті створення та розвитку інтелектуального капіталу сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності на світовому ринку як економіки України в цілому, так і окремих підприємств. Адже спроможність держави до формування високого рівня інтелектуального капіталу, яка передбачає не лише впровадження у виробництво вже готових науково-технічних розробок, а й забезпечення створення та виробництва свого інтелектуального продукту, формує конкурентні переваги країни у глобальній економіці.

Водночас перед Україною стоїть виключно важливе та непросте завдання мобілізації і розвитку інтелектуального потенціалу та активізації процесів інтелектуалізації трудової діяльності на основі формування інноваційних пріоритетів в діяльності сучасних суб'єктів господарювання, що ускладнюється невизначеністю напряму розвитку суспільства, нестабільністю економічної та соціальної політики держави.

Дослідження інтелектуалізації трудової діяльності стало закономірним результатом розвитку цивілізації та генезису світової наукової думки. Водночас досліджувана проблематика процесів інтелектуалізації трудової діяльності на різних рівнях належить до якісно нових, оскільки ці тенденції яскраво проявилися лише наприкінці ХХ ст. Розвиток теоретико-методологічних та прикладних проблем інтелектуалізації трудової діяльності, інтелектуального капіталу знайшов відображення у роботах зарубіжних вчених: Г. Беккера, Е. Брукінг, Б. Генкіна, В. Гойло, Л. Едвінссона, В. Зінова, В. Іноземцева, Дж. Коулмана, Л. Лукичової, М. Мелоуна, Б. Мільнера, Б. Саліхова, П. Саллівана, Т. Стюарта, В. Супрун, Ф. Уебстера та ін. Вагомий науковий внесок у розробку цих проблемних питань зробили вітчизняні науковці: В. Антонюк, В. Базилевич, О. Бутнік-Сіверський, В. Врублевський, Н. Гавкалова, В. Геєць, Н. Голікова-Тінтулова, О. Грішнова, І. Журавльова, Л. Лісогор, О. Кендюхов, А. Колот, Н. Маркова, О. Новікова, У. Садова, М. Семикіна, Л. Федулова, В. Черненко, А. Чухно, Л. Шаульська та ін. Однак теорія інтелектуалізації трудової діяльності ще перебуває у стадії розвитку і потребує подальших досліджень. Отож, теоретична та практична значущість вирішення проблемних питань інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу, а також недостатня їх наукова та прикладна розробка зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри теоретичної та прикладної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За темою «Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя» (шифр 01 БФ 040-01) особисто автором розроблено теоретичні основи формування та розвитку інтелектуального капіталу підприємства, обґрунтувано напрями вдосконалення даних процесів на вітчизняних промислових підприємствах, а також за темою «Розвиток відносин у сфері праці та соціально-трудової інфраструктури» (номер державної реєстрації 0106U001807), передбаченою планом кафедри управління персоналом та економіки праці ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. У межах цієї теми особисто автором визначено ролі соціальних партнерів в управлінні інтелектуалізацією трудової діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу в Україні.

Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено такі наукові і практичні завдання:

уточнено зміст і сутнісну характеристику інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу, а також категорії „інтелектуальний капітал підприємства”;

систематизовано основні чинники інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку основних складових інтелектуального капіталу;

розроблено методичні підходи до оцінювання інтелектуалізації трудової діяльності підприємства із застосуванням кваліметричного підходу та експертних методів дослідження;

визначено основні напрями інтелектуалізації трудової діяльності та з їх особливості в Україні;

досліджено особливості інтелектуально-інноваційної дільності як неперервного процесу формування і розвитку інтелектуального капіталу;

запропоновано основні заходи щодо активізації інтелектуально-інноваційної діяльності;

досліджено розвиток процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства;

обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення складових організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності;

розроблено функціональну модель підсистеми управління інтелектуалізацією трудової діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є інтелектуалізація трудової діяльності як визначальна тенденція сучасного соціально-економічного розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні засади оцінювання та вдосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем інтелектуалізації трудової діяльності, формування і розвитку інтелектуального капіталу. Використано такі методи пізнання економічних явищ і процесів: індукції та дедукції, узагальнення, аналізу і синтезу (при визначенні інтелектуалізації трудової діяльності, уточненні змісту категорії „інтелектуальний капітал”; дослідженні інноваційної діяльності як неперервного процесу формування та розвитку інтелектуального капіталу). Для визначення основних напрямів інтелектуалізації трудової діяльності та аналізу тенденцій, які їх характеризують в Україні, було застосовано класифікаційно-аналітичний метод. При здійсненні аналізу стану і тенденцій розвитку інтелектуального капіталу України на різних рівнях, розрахунків інтегрального індексу рівня інтелектуалізації трудової діяльності використано статистичні методи, а також кваліметричний підхід та методи соціологічного опитування і експертних оцінок (при виявленні значущості міри впливу на рівень інтелектуалізації трудової діяльності окремих показників, при аналізі інтелектуального капіталу).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали і документи міжнародних організацій, Державного комітету статистики України, Кабінету Міністрів України та Рахункової палати України, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали анкетування працівників та внутрішньої звітності промислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають у вдосконаленні теоретичних, методичних і практичних засад дослідження процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування й розвитку інтелектуального капіталу. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

вперше:

запропоновано методологічні підходи до оцінювання інтелектуалізації трудової діяльності та її впливу на формування й розвиток інтелектуального капіталу підприємства, які грунтуються на застосуванні кваліметричного підходу, економіко-статистичних та експертних методів і дають можливість дослідити взаємозв'язок процесів інтелектуалізації трудової діяльності та розвитку інтелектуального капіталу підприємства;

удосконалено:

визначення інтелектуального капіталу підприємства, яке на відміну від існуючих, ґрунтується на сутнісному та функціональному підходах до трактування капіталу, а також відображає специфічні ознаки даного особливого виду капіталу, що полягають у його інтелектуальній природі та здатності до відтворення в інтелектуально-інноваційній діяльності підприємства;

класифікацію на основі системного підходу основних мікро-, мезо- та макроекономічних чинників інтелектуалізації трудової діяльності у розрізі формування й розвитку всіх складових інтелектуального капіталу, що уможливило виділення і конкретизацію факторів прямого та непрямого впливу на розвиток людського, структурного та споживчого капіталів;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні основи трактування інтелектуалізації трудової діяльності, яка розглядається як процес, що характеризує соціально-економічну тенденцію розвитку і призводить до зміни умов, характеру, предметів, засобів та суб'єкта праці, поширення сфер використання переважно творчої інтелектуальної праці внаслідок поступового насичення виробництва наукоємними технологіями і інноваціями;

система заходів з активізації інтелектуально-інноваційної діяльності вітчизняних підприємств на різних рівнях: на індивідуальному - щодо спонукання до творчої інтелектуальної праці окремих працівників (зокрема, спрямування працівників на результат творчої праці; залучення їх до самоуправління та контролю якості; формування відчуття престижу і стилю життя, які відрізняють працівників інтелектуальної праці, та ін.); на мікрорівні - активізації інноваційної діяльності підприємств (формування інноваційної стратегії підприємства; впровадження ефективного механізму мотивації інтелектуальної праці; становлення та розвиток інноваційної культури тощо); на макрорівні - вдосконалення державної політики сприяння інноваційній діяльності (визначення стратегічного напряму розвитку інноваційної сфери; стимулювання інноваційної активності підприємств);

обґрунтування першочергових заходів, пріоритетних завдань та напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності, який базується на визначенні ролі суб'єктів соціально-трудових відносин і включенні економічних, законодавчо-нормативних, соціальних та адміністративно-організаційних важелів впливу на інтелектуалізацію трудової діяльності, що враховують вимоги і тенденції інноваційного розвитку;

функціональна модель підсистеми управління інтелектуалізацією трудової діяльності, яка грунтується на виділенні основних груп функцій управління (функції управління НДДКР та інноваціями; специфічні функції управління процесами інтелектуалізації трудової діяльності; функції управління організаційно-методичною базою інтелектуалізації трудової діяльності; функції управління внутрішньою інформацією та комунікаціями) і дає можливість забезпечити формування та розвиток інтелектуального капіталу підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні, методичні та науково-прикладні результати дослідження використані у діяльності Федерації професійних спілок України при підготовці пропозицій до законопроекту «Про соціальний діалог в Україні» (Довідка від 29.11.07 № 51/01-22/1970); у практичній діяльності ВАТ „Київський завод „Радар” (Довідка № 1621 від 15.08.2007 р.), ВК „НАДІЯ” (Довідка № 493 від 21.08.2007 р.), ТОВ «Мехсервіс-М» (Довідка № 46 від 11.03.2008 р.), ВАТ «Миколаївцемент» (Довідка № 144 від 21.10.2008 р.); у роботі Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України та НАН України (Довідка № 01/4-09 від 09.01.2009 р.), а також у навчальному процесі ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при викладанні курсів “Людський розвиток”, “Економіка праці та соціально-трудові відносини” і “Менеджмент персоналу” (Довідка від 19.01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на таких міжнародних і вітчизняних науково-практичних конференціях: „Менеджмент організацій та управління людськими ресурсами” (м. Ялта, 2005 р.); „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2005 р.); „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (м. Київ, 2005 р.); „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” Секція економічного факультету „Актуальні проблеми економічного розвитку в глобальному середовищі” (м. Київ, 2006 р.); „Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, 2006 р.); „Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006 р.); „Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2007 р.); „Людський розвиток в Україні: регіональні аспекти, сучасні проблеми, пріоритетні напрями” (м. Івано-Франківськ, 2008 р.) та ін.

Публікації. За результатами наукового дослідження автором опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 7,45 д.а., в тому числі 1 - у колективній монографії, 10 статей у наукових фахових виданнях, 10 - в інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації - 177 сторінок друкованого тексту, в тому числі 7 таблиць, які займають 6 сторінок, 15 рисунків, які займають 11 сторінок. Список використаних джерел містить 235 найменувань на 25 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт, предмет і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та основні наукові положення, які виносяться на захист, висвітлено їх практичне значення, подано відомості про апробацію.

У розділі 1. «Теоретико-методологічні основи дослідження інтелектуалізації трудової діяльності» узагальнено наукові джерела, які в різних аспектах розкривають передумови розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності, досліджено становлення та розвиток якісно нової, знаннєвої економіки; досліджено зміст понять «інтелектуалізація трудової діяльності», «інтелектуальна творча праця», «інтелектуальний капітал»; систематизовано основні чинники інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку всіх складових інтелектуального капіталу підприємства; запропоновано методику оцінювання інтелектуалізації трудової діяльності. Дослідження понять «інтелектуалізація суспільства», «інтелектуалізація економіки» та «інтелектуалізація господарської діяльності» дали можливість уточнити визначення поняття «інтелектуалізація трудової діяльності». Остання розглядається як багатоплановий процес зростання ролі інтелектуальної творчої праці, насичення всіх видів праці функціями творчого характеру, що супроводжує усі стадії процесу створення інноваційної продукції. При цьому інтелектуалізація трудової діяльності є не лише глобальною тенденцією розвитку економіки, а й постає як чинник внутрішнього середовища підприємства, адже відбувається в системі формування, розвитку і використання інтелектуального капіталу підприємства.

Інтелектуалізація трудової діяльності являє собою процес, який на глобальному рівні характеризує соціально-економічну тенденцію розвитку, що призводить до зміни умов, характеру, предметів, засобів і суб'єкта праці, поширення сфер використання переважно творчої інтелектуальної праці внаслідок поступового насичення виробництва наукоємними технологіями та інноваціями. Доведено, що інтелектуальна трудова діяльність поєднує два взаємопов'язані аспекти, перший з яких, хоча й потребує високої кваліфікації, глибоких професійних знань, однак є репродуктивним, спрямованим на вирішення стандартних завдань, досягнення заданих результатів, застосування відомих алгоритмів і типових засобів, а другий - творчий, який спрямований на вирішення нестандартних завдань, які вимагають створення нових (неповторних, оригінальних, унікальних) або нестандартного застосування відомих засобів у принципово нових ситуаціях. Тобто саме творча праця орієнтується на формування та розвиток інтелектуального капіталу в трудовій діяльності, створення і впровадження інновацій, а її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний розвиток самої творчої особистості.

Узагальнення існуючих підходів, а також аналіз категорій «капітал» та «інтелект» уможливили формулювання категорії «інтелектуальний капітал підприємства» як особливого виду капіталу, який представлений нагромадженими у процесі інтелектуально-інноваційної діяльності підприємства інтелектуальними ресурсами, інтелектуальними продуктами і знаннями, що забезпечують можливість створення нових цінностей та отримання прибутку. Відзначено, що інтелектуальний капітал у вигляді уречевленої праці завжди брав участь у виробництві, водночас зростання ролі змінного інтелектуального капіталу (у вигляді невіддільних від їх носія унікальних здібностей) в процесі виробництва відбулося недавно. Змінний інтелектуальний капітал являє собою ту частину інтелектуального капіталу, яка може бути віднесена до інтелектуального людського капіталу, володіє в якості носіїв унікальних знань і навичок здатністю до інтелектуальної праці, творчості, генерування ідей та бере участь в процесі суспільного виробництва. Внаслідок цього переважно через людський капітал процеси інтелектуалізації трудової діяльності сприяють формуванню і розвитку інтелектуального капіталу.

Дослідження структури самого інтелектуального капіталу дало можливість дійти висновку, що його складові породжені людським інтелектом і дуже неоднорідні: одні з них існують у вигляді знань, а інші - створюють об'єктивні умови застосування цих знань. За умов відсутності єдиного підходу до структуризації інтелектуального капіталу підприємства виходимо з традиційного його поділу, який було запропоновано одним із засновників концепції інтелектуального капіталу Т. Стюартом: на людський, структурний та споживчий капітали. Причому зазначені види інтелектуального капіталу варто розглядати не як його однопорядкові складові, а як етапи його кругообігу, умови для якого створюються процесами інтелектуалізації трудової діяльності.

У роботі систематизовано основні групи чинників інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу з деталізацією їх впливу на основні активи інтелектального капіталу: людський, структурний та споживчий капітали. Причому чинники інтелектуалізації трудової діяльності непрямої дії здійснюють опосередкований вплив на формування та розвиток окремих складових інтелектуального капіталу, в той час як чинники прямої дії - здатні прямо впливати через трудову діяльність на розвиток інтелектуального капіталу підприємства. Запропоновано методичні підходи до оцінювання інтелектуалізації трудової діяльності, які передбачають використання розробленої в ході дослідження методики інтегральної оцінки з використанням кваліметричних підходів, експертних і статистичних методів. Застосування запропонованої методики дає змогу здійснювати зіставлення та порівняння індексів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу на підприємстві за різні періоди, а також аналіз наявної ситуації в сфері інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу, розробку рекомендацій щодо поліпшення цих процесів.

У розділі 2. «Оцінка тенденцій інтелектуалізації трудової діяльності та їх впливу на формування і розвиток інтелектуального капіталу» систематизовано основні напрями інтелектуалізації трудової діяльності в Україні; визначено стан і тенденції розвитку інтелектуального капіталу на різних рівнях; здійснено оцінку взаємозв'язку процесів інтелектуалізації трудової діяльності та розвитку інтелектуального капіталу. Процеси формування та розвитку інтелектуального капіталу в значній мірі залежать від врахування основних тенденцій, що відбуваються за такими напрямами інтелектуалізації трудової діяльності: зміна змісту і принципів освіти, оптимізація структури професійної підготовки персоналу за видами економічної діяльності і професіями; інтеграція системи освіти з наукою і виробництвом; надання стратегічного значення вихованню особистості, що спрямоване на розвиток моральності, ініціативності, творчого мислення; прогресивні зміни суспільного поділу праці; активізація інноваційної діяльності підприємств внаслідок прискорення процесів інтелектуалізації трудової діяльності, постійного оновлення знань працівників, розвиток зон високих технологій та наукового виробництва як сфери застосування наукової і науково-технічної праці; розвиток інноваційної культури на всіх рівнях діяльності; формування ділової, духовної інтелектуальної еліти.

Здійснений економіко-статистичний аналіз доводить, що в Україні є значні резерви щодо активізації процесів інтелектуалізації трудової діяльності, використання яких дасть можливість збільшити обсяги інтелектуального капіталу. Зокрема, важливо збільшити кількість і частку робочих місць, що потребують висококваліфікованої праці, забезпечити відповідність якості робочої сили та якості робочих місць, покращити структуру і якість професійної підготовки працівників.

Важливим напрямом інтелектуалізації трудової діяльності є розвиток наукового виробництва як сфери застосування наукової та науково-технічної праці. Однак в Україні виконання науково-технічних робіт зменшилось у порівнянні з радянськими часами більш, ніж у 10 разів, хоча у 2000-2006 рр. спостерігалась позитивна тенденція до зростання обсягу виконання наукових і науково-технічних робіт - від 1978,4 до 5354,6 млн. грн. відповідно. Водночас результати порівнянь з іншими країнами свідчать, що в Україні чисельність виконавців наукових і науково-дослідних робіт у розрахунку на 1000 осіб у 2000-2005 pp. приблизно вдвічі нижча, ніж в Німеччині і в 2,8-2,9 разів - ніж у Російській Федерації. Тобто наша країна має значні резерви активізації наукової та науково-технічної праці.

Результати дослідження свідчать, що у розвитку інноваційної сфери, і зокрема у інноваційній активності вітчизняних промислових підприємств, в Україні за роки незалежності спостерігаються переважно негативні тенденції. Так, у 2006 р. інноваційною діяльністю у промисловості займалося всього 11,2% підприємств від їх загальної кількості, а у 2007 р. - 14,2% порівняно з 18% у 2000 р. Використання резервів у розрізі зазначених напрямів інтелектуалізації трудової діяльності дасть можливість здійснити подальші заходи щодо її прискорення і відповідного розвитку інтелектуального капіталу. Для аналізу стану і тенденцій розвитку вітчизняного інтелектуального капіталу здійснено дослідження на основі доступних даних національної статистики та звітів міжнародних організацій. Зокрема, здійснено аналіз таких показників: індексу людського розвитку України, потенціалу відтворення кадрів, розвитку інформаційних технологій, комунікацій, комп'ютеризації, інституційної складової науки і освіти, реалізації загальнодержавних та інших програм і державних замовлень, а також показників, що характеризують інтелектуальну власність, імідж та інвестиційну привабливість України, нематеріальні активи підприємств країни. За авторською методикою на прикладі семи вітчизняних промислових підприємств досліджено стан розвитку інтелектуального капіталу та рівня інтелектуалізації трудової діяльності. Результати розрахунків індексів інтелектуального капіталу свідчать про поступове зростання їх значень, хоча рівень розвитку інтелектуального капіталу у 2007 році все ще залишається невисоким.

Що стосується індексу інтелектуалізації трудової діяльності, то даний показник має приблизно аналогічну динаміку. Зокрема, ТОВ „Мехсервіс-М”, ВАТ „Миколаївцемент”, ВК „Надія” та ЗАТ „Завод тонкого органічного синтезу „БАРВА” протягом всього досліджуваного періоду мали низький та нижче середнього рівні розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності. Лише на ВАТ Київський завод „Радар” значення індексу інтелектуалізації трудової діяльності були у 2005-2007 рр. на рівні вище середнього, що було зумовлено суттєвим зростанням показників якості робочої сили, інноваційності та ставлення до праці, а також організаційного забезпечення інтелектуалізації трудової діяльності. Жодне з підприємств не досягнуло високого рівня інтелектуалізації трудової діяльності.

За результатами аналізу визначено, що зміни індексів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу характеризуються однаковими тенденціями до зростання протягом досліджуваного періоду, хоча значення індексу інтелектуалізації трудової діяльності порівняно вищі, ніж індексу інтелектуального капіталу підприємства. Зазначене свідчить про випереджальний характер процесів інтелектуалізації трудової діяльності відповідно до процесів формування та розвитку інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств. Розраховані показники кореляції Спірмена (0,8) та Пірсона (0,83) свідчать про високий рівень щільності зв'язку між індексами інтелекуального капіталу та інтелектуалізації трудової діяльності ВАТ Київський завод „Радар”.

Таблиця 1. Інтегральні індекси інтелектуального капіталу (ІК) та рівня інтелектуалізації трудової діяльності (ІТД) досліджуваних підприємств у 2002-2007 рр.

У розділі 3. «Основні шляхи вдосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу» запропоновано заходи щодо активізації інтелектуально-інноваційної діяльності як неперервного процесу формування та розвитку інтелектуального капіталу; визначено основні напрями удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства; запропоновано схему організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності.

Доведено, що інтелектуально-інноваційна діяльність підприємства має ґрунтуватись на процесах інтелектуалізації трудової діяльності. Людський капітал за сприяння різноманітних елементів структурного капіталу реалізується в творчому трудовому процесі, результатом якого є інтелектуальний продукт у вигляді інтелектуальної власності та інтелектуальний розвиток творчої особистості. Повністю або частково ця інтелектуальна власність використовується у інноваційному процесі, сприяючи подальшому розвитку творчого потенціалу працівників, активізації їх інтелектуальної трудової діяльності, а також забезпечує надходження на ринок нової конкурентоспроможної продукції, і як наслідок - зростання доходів підприємства.

Виявлені у роботі негативні тенденції у розвитку інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств викликають необхідність розробки заходів з активізації інтелектуальної інноваційної діяльності як неперервного процесу формування та розвитку інтелектуального капіталу на різних рівнях (працівника інтелектуальної праці, підприємства та держави). Для активізації інтелектуальної, творчої трудової діяльності працівників запропоновано заходи: орієнтація працівників на неперервне навчання; спрямування працівників на результат творчої праці; залучення працівників до різноманітних форм самоуправління та контролю якості; підвищення гуманітарної та соціальної складової трудової діяльності працівника та ін. Активізація інтелектуально-інноваційної діяльності на мікрорівні потребує реалізації таких пропонованих заходів, як формування ефективної інноваційної стратегії, вдосконалення формування та використання інтелектуального капіталу у розрізі його основних видів, формування ефективного мотиваційного механізму діяльності інтелектуальних працівників на вітчизняних підприємствах, створення спеціальних венчурних підрозділів менеджменту на підприємстві, становлення та розвиток інноваційної культури тощо.

Серед напрямів державної політики щодо сприяння інноваційній активності вітчизняних промислових підприємств виділено такі: визначення стратегічного напряму розвитку інноваційної сфери; стимулювання інноваційної активності вітчизняних підприємств через відновлення податкових стимулів, заохочення створення інноваційних кластерів та асоціацій, концентрації фінансового й інтелектуального капіталу на нових пріоритетних напрямах розвитку вітчизняної промисловості, створенні технопарків, державну інформаційну підтримку інноваційних процесів; розв'язання існуючих проблем у сфері освіти, науки та культури тощо.

Здійснене дослідження дало можливість розробити модель управління формуванням інтелектуальних активів, яка містить елементи, що передбачають удосконалення та розвиток процесів інтелектуалізації трудової діяльності через формування інтелектуального потенціалу співробітників, формування та оптимізацію інтелектуальної активності працівників, розвиток інтелектуального потенціалу, у тому числі в системі розвитку персоналу. Розроблено організаційно-економічний механізм управління інтелектуалізацією трудової діяльності, який окрім традиційних складових містить визначення ролі суб'єктів соціально-трудових відносин і включення економічних, законодавчо-нормативних, соціальних та адміністративно-організаційних важелів впливу на інтелектуалізацію трудової діяльності, які враховують нові вимоги та тенденції інноваційного розвитку. Управління інтелектуалізацією трудової діяльності відбувається через державне і договірне регулювання; державні стандарти встановлюють мінімальні гарантії у сфері праці, орієнтацію на інтелектуалізацію трудової діяльності мають забезпечувати договірні норми, причому необхідно прагнути до поширення й вдосконалення якості договірного регулювання, підвищення профспілкового впливу на процеси інтелектуалізації трудової діяльності.

На основі визначення ролі соціальних партнерів в управлінні інтелектуалізацією трудової діяльності запропоновано заходи та форми реалізації соціального партнерства у сфері інтелектуалізації трудової діяльності, окреслено результати вдосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності, на які має бути спрямована взаємодія органів державної влади, роботодавців, найманих працівників, а також їх представників. Дослідження загальних та специфічних функцій управління інтелектуалізацією трудової діяльності дало можливість розробити функціональну модель підсистеми управління інтелектуалізацією трудової діяльності для реалізації завдань у сфері формування та розвитку інтелектуального капіталу.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування та розвитку інтелектуального капіталу. За результатами дослідження сформульовано теоретичні і практичні висновки щодо вирішення завдань відповідно до поставленої мети:

1. До сучасних найважливіших економічних тенденцій, властивих більшості розвинутих країн, відноситься інтелектуалізація економічного життя внаслідок розвитку світового господарства інноваційним шляхом та революційних змін в науці і техніці, що безпосередньо позначається на сфері докладання праці. На основі існуючих підходів до трактування понять, що стосуються інтелектуалізації економічних процесів, уточнено зміст інтелектуалізації трудової діяльності, яка являє собою процес, що визначає і визначається переходом країни до нового технологічного укладу, до постіндустріального суспільства і характеризує соціально-економічну тенденцію розвитку, яка призводить до зміни умов, характеру, предметів, засобів і суб'єкта праці, поширення сфер використання переважно творчої інтелектуальної праці внаслідок поступового насичення виробництва наукоємними технологіями та інноваціями.

2. Необхідність удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності зумовлює визначення основних чинників інтелектуалізації, які здатні впливати на розвиток інтелектуального капіталу в процесі здійснення працівниками трудової діяльності. На підставі проведеного дослідження систематизовано основні групи чинників інтелектуалізації трудової діяльності в контексті формування і розвитку інтелектуального капіталу з деталізацією їх впливу на основні активи інтелектального капіталу. Запропонована класифікація основних мікро-, мезо- та макроекономічних чинників інтелектуалізації трудової діяльності у розрізі формування і розвитку всіх складових інтелектуального капіталу розроблена на основі системного підходу, що уможливило виділення і конкретизацію факторів прямого (чинники зовнішнього середовища прямої дії і чинники внутрішнього середовища підприємства) та непрямого впливу (соціально-економічні, демографічні і організаційно-правові) на розвиток людського, структурного та споживчого капіталів.

3. Використання запропонованих автором кваліметричних підходів, експертних та статистичних методів до дослідження процесів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу, а також їх взаємозв'язку, дає можливість зробити висновок, що зміни індексів інтелектуалізації трудової діяльності та інтелектуального капіталу характеризуються однаковими тенденціями до зростання протягом досліджуваного періоду, хоча значення індексу інтелектуалізації трудової діяльності порівняно вищі, ніж індексу інтелектуального капіталу підприємства. Зазначене свідчить про випереджальний характер процесів інтелектуалізації трудової діяльності відповідно до процесів формування та розвитку інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств.

4. Процеси формування та розвитку інтелектуального капіталу великою мірою залежать від врахування основних тенденцій, що відбуваються за такими напрямами інтелектуалізації трудової діяльності: зміна змісту і принципів освіти, оптимізація структури професійної підготовки персоналу за видами економічної діяльності і професіями; інтеграція системи освіти з наукою та виробництвом; надання вирішального значення вихованню особистості, що спрямоване на розвиток моральності, ініціативності, творчого мислення; прогресивні зміни суспільного поділу праці; активізація інноваційної діяльності підприємств внаслідок прискорення процесів інтелектуалізації трудової діяльності, постійного оновлення знань працівників підприємств і освоєння нових спеціальностей, розвитку зон високих технологій; розвиток наукового виробництва як сфери застосування наукової та науково-технічної праці; становлення та розвиток інноваційної культури на всіх рівнях господарської діяльності; формування ділової, духовної інтелектуальної еліти.

5. Неперервний процес формування та розвитку інтелектуального капіталу підприємства реалізовується під час здійснення інтелектуально-інноваційної діяльності, яка органічно поєднує творчі інтелектуальні та інноваційні процеси, забезпечує створення, різноманітні перетворення та реалізацію інтелектуального капіталу у матеріальній та інтелектуальній продукції. В основі інтелектуально-інноваційної діяльності лежить саме творчий вид інтелектуальної праці співробітників (на відміну від репродуктивного), який орієнтується на формування та розвиток інтелектуального капіталу, створення та реалізацію інновацій, а її результатом є не лише новий інтелектуальний продукт, а й інтелектуальний розвиток творчої особистості. Повністю або частково результати інтелектуальної діяльності використовуються в інноваційному процесі на підприємстві, який забезпечує надходження на ринок нової конкурентоспроможної продукції та забезпечують надходження доходів до активів підприємства.

6. Становленню в нашій країні інноваційної моделі розвитку та прискоренню інноваційних процесів сприятиме реалізація пропонованої системи заходів активізації інтелектуально-інноваційної діяльності: на рівні окремого працівника переважно творчої інтелектуальної праці - пожвавлення творчості, інтелектуальної активності співробітників; на мікрорівні - активізація інноваційних процесів на підприємстві; та на макрорівні - розробка та реалізація ефективної державної політики сприяння інноваційній діяльності вітчизняних підприємств. Зазначене має на меті створення передумов подолання наслідків для нашої країни соціально-економічної кризи, закріплення тенденцій економічного зростання та формування реального джерела конкурентних переваг підприємства, галузі, регіону, держави.

7. Розвитку процесів інтелектуалізації трудової діяльності в системі управління формуванням інтелектуального капіталу підприємства сприятиме реалізація запропонованих у роботі заходів, і зокрема, моделі управління формуванням інтелектуальних активів підприємства. Зазначена модель містить елементи, які передбачають удосконалення процесів інтелектуалізації трудової діяльності через формування інтелектуального потенціалу співробітників, формування та оптимізацію інтелектуальної активності працівників, розвиток інтелектуального потенціалу, у тому числі в системі розвитку персоналу.

8. Активізації процесів інтелектуалізації трудової діяльності на всіх рівнях сприятиме використання організаційно-економічного механізму управління інтелектуалізацією трудової діяльності. Управління інтелектуалізацією трудової діяльності необхідно здійснювати через ефективне державне і договірне регулювання: державні стандарти мають встановлювати мінімальні гарантії у сфері праці, орієнтацію на інтелектуалізацію трудової діяльності мають забезпечувати договірні норми, причому необхідно прагнути до поширення і вдосконалення якості договірного регулювання, підвищення профспілкового впливу на процеси інтелектуалізації трудової діяльності. До першочергових завдань підвищення ролі соціальних партнерів в управлінні інтелектуалізацією трудової діяльності слід віднести впровадження запропонованих заходів і форм реалізації соціального партнерства у сфері інтелектуалізації трудової діяльності.

9. Запропонована функціональна модель підсистеми управління інтелектуалізацією трудової діяльності інтегрує специфічні функції, які має виконувати ця підсистема для реалізації завдань у сфері формування та розвитку інтелектуального капіталу. До них відносяться: планування та організація розвитку персоналу; формування та ефективне використання баз знань; виявлення емоційно-психологічного та інтелектуального потенціалів співробітників; підвищення продуктивності творчої праці персоналу через відповідну їх психологічній та інтелектуальній сумісності розстановку; здійснення заходів щодо підвищення інтелектуальної активності, розвитку довіри, взаєморозуміння, схильності до взаємодії, роботи в колективі; заохочення і стимулювання творчості, ініціативності, розвиток лідерських якостей; подолання інтелектуальної інертності працівників та їх інтелектуальних бар'єрів.

Основні публікації

1. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій (колективна науково-аналітична монографія) / Лібанова Е.М., Макарова О.В., Черенько Л.М., Шишкін В.С та ін. / За ред. Е.М. Лібанової. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. - 355 с.

2. Василик А.В. Розвиток персоналу на підприємствах України як предмет соціально-трудових відносин / О.А. Грішнова, А.В. Василик // Вісник Технологічного університету Поділля (Хмельницький національний університет). - 2004. - № 3 Т.1 (61) - С. 45-53.

3. Василик А.В. Інтелектуальний капітал підприємства як основний фактор виробництва в постіндустріальній економіці / А.В. Василик // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Т. 2. Управління персоналом в організаціях. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 30-34.

4. Василик А.В. Вплив інтелектуального капіталу на розвиток виробництва в контексті інтеграційних процесів / А.В. Василик // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 7. (за заг. ред. проф. Єханурова Ю.І., Шегди А.В.). - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. - С. 259-265.

5. Василик А.В. Загальноцивілізаційні передумови виникнення концепції інтелектуального капіталу / А.В. Василик // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - № 6 Т. 1 (73). - С. 96-99.