Ефективне використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективне використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста

Тімарцев О.Ю.

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Одеса - 2009

Вступ

Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення, що проводяться в Україні й спрямовані на розвиток ринкових відносин, змушують переглядати основні принципи формування системи регіональної економіки. Сучасний стан економіки країни та її територіальних частин, особливо це стосується економіки старопромислових регіонів, не є результатом зміни господарського укладу, а за загальним визнанням - наслідком кризи системи державного управління, що вилилося у втрату економікою таких характеристик, як стабільність, збалансованість у всіх аспектах, у тому числі й у просторовому, адаптація до стратегічних змін, орієнтованість на ефективне рішення комплексу соціальних завдань. В узагальненому вигляді витрати трансформаційного періоду виражаються наявністю, насамперед, наступних проблем: посилення фінансової незбалансованості економіки, довготривала стагнація промислового виробництва в провідних галузях господарського комплексу країни, загострення соціальної напруженості тощо. Економіку країни, з одного боку, характеризує високий науково-технічний потенціал, а з іншого - нерівномірність індустріального розвитку регіонів, неоднорідність технічного оснащення галузей і сфер господарства.

Соціальна напруженість у країні, регіонах, великих промислових територіях стала результатом економічного спаду, при чому він підсилює незбалансованість господарства. Суперечливість, нераціональність фінансової політики дестимулюють вітчизняне промислове виробництво, розташоване у великих старопромислових регіонах. Велике місто старопромислового регіону виявляється цілісним, найбільш стійким територіальним утворенням, яке має ринкову спеціалізацію й систему внутрішніх і зовнішніх комунікаційних зв'язків і відносин. Дослідженню трьох взаємозалежних сфер економіки перехідного періоду - на рівні держави, міста й підприємства присвячені роботи провідних вітчизняних учених-економістів: В.Н. Амітана, О.І. Амоши, С.В. Богачова, І.П. Булєєва, Б.В. Буркинського, В.М. Василенка, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнєго, В.І. Дубницького, П.В. Гудзя, В.І. Захарченка, Б.Т. Кліяненка, В.М. Лисюка, О.О. Лукьянченка, В.В. Максимова, В.К. Мамутова, М.В. Мельникової, В.В. Рибака, С.К. Харічкова, М.Г. Чумаченка, а також роботи закордонних учених Дж. Хоулі, Р. Кантора, Д. Осборна, Т. Геблера, Х. Хартлі, Б.А. Сорокіна, А.Г. Гранберга, Б.С. Жихаревича. У той же час становлення в Україні нової системи управління (у тому числі й міського самоврядування), формування відповідної економіко-правової бази, питання співвідношення державної й міської політики вимагають комплексного підходу, тобто подальшої розробки містоведення в умовах трансформації й розвитку великих міст старопромислових регіонів. Назріла гостра необхідність у дослідженні проблем розвитку міста, що враховують рівень соціально-економічного потенціалу, адаптивність та ефективність управління міським господарством у межах трансформації регіонального промислового комплексу. Дискурсійність проблеми, об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень концептуально-методологічного характеру й практичних розробок щодо проблематики економіки міста, з метою забезпечення ефективного функціонування містоутворюючих галузей і підприємств, створення умов для розвитку міського господарства, обумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання й структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського "Моніторинг соціально-економічного потенціалу великого промислового міста" (ДР № 0109U001116) і "Розробка стратегії ефективного використання соціально-економічного потенціалу в рамках інвестиційно-інноваційного процесу" (ДР № 0109U001117).

У процесі виконання даних НДР автором були сформульовані принципи впливу економічного потенціалу на формування моделі розвитку великої промислової території, а також розроблена концепція стратегічного планування й управління розвитком великого промислового міста, практичні рекомендації із системного підходу до формування механізму забезпечення ефективного використання соціально-економічного потенціалу міста в умовах старопромислового регіону.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень управління розвитком, адаптації до стратегічних змін і обґрунтування методичних рекомендацій щодо реалізації процесу стратегічного планування при формуванні плану розвитку великого промислового міста.

Для досягнення мети в дисертації поставлені такі головні завдання:

-- дослідити еволюцію теоретичних положень соціально-економічного потенціалу старопромислового регіону;

-- виявити основні тенденції соціально-економічного розвитку великих промислових міст України;

-- виконати оцінку соціально-економічного потенціалу великого промислового міста;

-- обґрунтувати умови формування й розвитку системи управління соціально-економічним потенціалом у межах інвестиційно-інноваційного процесу;

-- обґрунтувати концепцію стратегічного планування й управління розвитком великого промислового міста;

-- розробити механізм забезпечення ефективного використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста;

-- удосконалити методичний підхід до реструктуризації інфраструктури промислових підприємств великого промислового міста.

Об'єктом дослідження є процес формування й використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста в межах трансформації господарського комплексу старопромислового регіону.

Предметом дослідження є науково-економічні основи, принципи й методи забезпечення ефективного використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення містоведення й урбанізації, комплексний і програмно-цільовий підходи, комбінаторне використання якісного й кількісного аналізу, особливо таких його видів, як таксономічний, дискримінантний. Теоретичною основою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і закордонних учених щодо регіональної економіки, градоведення, процесів трансформації й реструктуризації соціально-економічного господарського комплексу великого промислового міста. У роботі використані такі загальнонаукові методи, як наукової абстракції, аналізу й синтезу, історичності й логічності, що дозволили виявити закономірності формування соціально-економічного потенціалу та напрямки стратегічного планування в межах створення плану розвитку великого промислового міста. У роботі використовувався системно-структурний аналіз для формування сценаріїв стратегічного розвитку міста. Метод графічного подання аналітичних даних -- SWOT-аналіз міста дозволив у процесі дослідження виявити сильні й слабкі сторони, оцінити погрози й можливості (у межах існуючого соціально-економічного потенціалу) міста в рамках процесу трансформації господарського комплексу регіону.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі й нормативні документи, які регулюють сферу місцевого самоврядування та формують принципи регіональної політики й міську політику. Також при виконанні дослідження використовувалися методи статистики на основі даних Держкомстату України, Донецького обласного Держстатуправління й дані статзвітності районних й міськой адміністрацій м. Макіївки та промислових підприємств міста.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані наукові результати в сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання вдосконалення управління регіональною економікою на рівні великого промислового міста в умовах трансформації господарського комплексу старопромислового регіону. Основний науковий результат полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів ефективного використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста.

Наукова новизна результатів дослідження містить таке:

вперше:

розроблено концепцію стратегічного планування розвитку великого промислового міста, яка враховує вплив індикаторів ключових компетенцій міста, територій, послідовного моніторингу при зміні організаційної структури управління містом і дозволяє сформулювати принципи стратегічного планування міського розвитку з урахуванням механізму моніторингу стратегічних планів;

удосконалено:

методичні рекомендації з оцінки ефективності використання соціально-економічного потенціалу в межах реалізації відповідного механізму, які дозволяють спрогнозувати рівень адаптивності господарського комплексу великого промислового міста до стратегічних змін зовнішнього середовища;

положення теорії містоведення, у частині забезпечення гармонізації системи економіко-правових відносин з урахуванням особливостей розвитку великого промислового міста старопромислового регіону;

методичні основи стратегічного планування розвитку міста для підвищення ефективності і якості стратегії розвитку, засновані на використанні сценарного підходу й факторного SWOT-аналізу міста;

одержало подальший розвиток:

методи аналізу впливу результатів інвестиційно-інноваційного процесу на підвищення соціально-економічного потенціалу великого промислового міста, що дозволяють оцінити можливості економічного зростання території;

наукове обґрунтування необхідності стратегічного планування розвитку великих промислових міст і розробки механізму забезпечення ефективного використання потенціалу в процесі ринкової трансформації господарського комплексу регіону;

обґрунтування методичного підходу до реструктуризації інфраструктури промислових підприємств великого промислового міста, заснованого на обліку факторів процесу реструктуризації його "внутрішньої" інфраструктури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні й подальшому розвитку теорії містоведення з метою підвищення стабільності великого промислового міста в процесі структурної реорганізації господарського комплексу міста в межах ринкової трансформації та розробці практичних рекомендацій для складання комплексного стратегічного плану розвитку великих промислових міст Донецького регіону. Удосконалені теоретичні положення градоведення й практичні рекомендації з координації розробки стратегічного плану розвитку або адаптації до змін були прийняті Донецькою обласною радою (довідка № 05-10 від 14.01.2009 р.), Макіївською міською радою (довідка № М-01-12 від 08.01.2009 р.) і підприємством ТОВ "Макіївський завод "Перфопрес" (довідка № 01-1/84 від 22.12.2008 р.). Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету економіки й торгівлі ім. М. Туган-Барановського для розробки навчальних курсів: "Інфраструктура товарних ринків", "Регіональний маркетинг", "Маркетинг міста" (довідка № 13.02/29 від 12.01.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій з ефективного використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста. Наукові положення, розробки й висновки, рекомендації, представлені на захист, виконані автором самостійно. З наукових праць автора, опублікованих у співавторстві, викладені тільки ті теоретичні положення й практичні рекомендації, які є результатами особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в даних роботах представлений у авторефераті в переліку публікацій по темі дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження були апробовані на 5 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, у тому числі: на VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоздатності товарів та послуг" (Донецьк, 05.04.2006); IX Всеукраїнській науково-практичній конференції "Научные концепции и практика реализации стратегии инновационного развития Украины и ее регионов" (Донецьк, 25.03.2007); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції "Инновационные стратегии повышения конкурентоспособности и обеспечения экономической безопасности регионов Украины" (Донецьк, 26.03.2008); V Міжнародній науково-теоретичній конференції "Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы" (Донецьк, 5-6.06.2008); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальные проблемы экономической системы Украины" (Черкаси, 15.11.2008). Результати дослідження також обговорювалися на міжкафедральних семінарах професорсько-викладацького складу й аспірантів Донецького національного університету економіки й торгівлі ім. М. Туган-Барановського в 2006-2008 рр., у межах виконаних НДР даного вищого навчального закладу.

Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження опубліковані в 14 наукових працях загальним обсягом 65,54 д. а., у тому числі особисто автору належить: в 1 колективній монографії (3,29 д. а.), 3 статтях у наукових журналах (1,34 д. а.), 5 статтях у збірниках наукових праць (2,64 д. а.), а також 5 тезах доповідей на конференціях (1,05 д. а.); усього - 8,32 д. а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації без додатків становить 273 сторінок комп'ютерного набору, у тому числі 27 таблиць на 30 сторінках, 29 рисунків на 29 сторінках; перелік використаних джерел містить 309 найменувань на 26 сторінках; додатків - 9 на 32 сторінках.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертації, на основі проведеного автором дослідження, захищаються такі основні положення.

У вступі розглянуто стан наукової проблеми, обґрунтування її актуальності, визначені положення наукової новизни, теоретичне й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Наукові основи розробки концепції соціально-економічного потенціалу великого промислового міста" показано, що трансформація соціально-економічних відносин, яка відбувається в сучасній Україні і її регіонах, змушує критично підійти до сформованих стереотипів, що лежать в основі системи управління регіональною економікою й господарським комплексом великих промислових міст, і заново осмислити закони регіонального відтворення, що відображають зв'язки й залежності між різними елементами регіональної системи.

Виконане дослідження підтверджує, що назріла гостра необхідність у розв'язанні кризового стану великих промислових міст старопромислових регіонів, що враховує рівень соціально-економічного потенціалу територіального утворення й ефективність управління міським господарським комплексом. У роботі обґрунтовано, що сформульовані принципи (складність, динамічність, суперечливість, багатофункціональність, самоорганізація й саморозвиток, непередбачуваність розвитку, адаптивність і життєстійкість) впливу соціально-економічного потенціалу (СЕП) на подолання кризового стану й формування моделі розвитку великої промислової території, у межах концепції стратегічного планування й антикризового управління господарським комплексом великого промислового міста (ВПМ), дозволяють розробити комплекс сценаріїв подолання кризи економіки й механізм позитивного впливу СЕП на стан господарського комплексу міста.

У роботі виявлена можливість використання різних теоретичних підходів до розуміння сутності соціально-економічного потенціалу міського господарського комплексу в контексті позитивних і негативних тенденцій розвитку великих промислових територій старопромислового регіону. У концептуально-методичному аспекті в дослідженні визначено, що витрати трансформаційного періоду в межах національного й регіонального господарського комплексу виражаються у вигляді наступних проблем: посилення фінансової незбалансованості економіки країни й регіонів; триваючої стагнації промислового виробництва в провідних галузях господарського комплексу міст; загострення соціальної напруженості; нарощування непрогнозованих наслідків кризового процесу в економіці міст і, насамперед, у фінансовому секторі. Підкреслено, що в ряді ВПМ старопромислових регіонів України (Донецької, Луганської, Дніпропетровської областей) має місце понадконцентрація техногенних виробництв із найгіршим в Європі й Україні екологічним середовищем.

Аналіз результатів дослідження теоретичних положень концепції СЕП ВПМ підтверджує, що суперечливість, нераціональність, несистемність фінансової й економічної політики на державному й регіональному рівнях дестимулює вітчизняне промислове виробництво, розташоване переважно у ВПМ. У роботі уточнено, що СЕП регіонів і промислових міст різний, як і різні їх здатності до адаптації до кардинальних структурних змін, у рамках кризового стану в соціальному й економічному секторах, у тому числі до саморозвитку. Установлено, що господарські комплекси промислових територій, а також у цілому ВПМ (з населенням понад 50 тисяч), як елемент регіонального господарського комплексу, як динамічна економічна система перебуває в русі, спрямованому на подолання кризового стану на депресивних територіях.

Таким чином, одержали подальший розвиток: теоретичні положення процесу формування СЕП, моделювання соціально-економічного потенціалу ВПМ на основі виявлення основних тенденцій економічного стану господарських комплексів міст у період кризи. Також удосконалені наукові підходи в теорії містоведення в частині вивчення впливу рівня СЕП ВПМ на формування антикризової програми або формування плану розвитку, у рамках стратегічної адаптації до змін зовнішнього економічного середовища та з урахуванням особливостей конкретного старопромислового регіону. Показано, що невід'ємним елементом концепції СЕП має стати визначення цілей розвитку конкретного регіону та його ВПМ, їх галузевих і корпоративних пріоритетів з урахуванням інтересів територіальних утворень. Процес формування розвитку великої промислової території в рамках моделі економічного потенціалу представлений на рис. 1.

Результати дослідження процесу розробки концепції СЕП ВПМ в рамках формування СЕП старопромислового регіону у всій сукупності його складових (рис. 1), за допомогою аналізу ситуації, що склалася, дозволяють виявити спектр соціально-економічних можливостей територіальних утворень у контексті наявних потенцій їх реалізації в тих напрямках, які визначаються антикризовою програмою та завданнями проведення ефективної регіональної політики.

У другому розділі "Соціально-экономічний потенціал великого промислового міста та його оцінка" показано, що економіка промислового міста старопромислового регіону в умовах кризи всіх сфер діяльності господарського комплексу зазнає кардинальних змін внаслідок як становлення й розвитку економічних відносин між суб'єктами господарської діяльності, так і через місцеве самоврядування, що реформує й адаптує систему владних відносин щодо управління містом, його життєдіяльністю й економічним середовищем. Виконана оцінка СЕП господарського комплексу м. Макіївка показала, що економічний розвиток містоутворюючих підприємств у межах ВПМ створює передумови для нарощування СЕП, а також інвестиційної активності й стабільності соціально-економічного розвитку міста за рахунок ефективності фінансових ресурсів, а також їх оптимального використання у виробничій, інвестиційній та інноваційній сферах. І, навпаки, уповільнення темпів зростання показників господарської діяльності містоутворюючих підприємств або стагнація міського промислового комплексу негативно позначається не тільки на добробуті їх власників, зменшенні СЕП, але й ставить під погрозу життєздатність господарського комплексу, а також наповнюваність бюджетів усіх рівнів. Саме з цією метою необхідно проводити комплексну оцінку СЕП ВПМ та аналіз динаміки найважливіших показників розвитку інфраструктури, у тому числі за рахунок виявлення основних закономірностей і позитивних або негативних тенденцій у розвитку економіки й соціальної сфери ВПМ старопромислового регіону.

У процесі виконання оцінки СЕП ВПМ виявлено, що як специфічний показник комплексного розвитку економіки ВПМ може виступати урахування дії асоціальних факторів. Під ними варто мати на увазі фактори (особливо при кризовому стані господарського комплексу), що негативно впливають і грають регресивну роль у розвитку ВПМ. Результати оцінки СЕП показують, що асоціальні фактори формуються в результаті порушення збалансованості економіки господарського комплексу, а також зупинки містоутворюючих підприємств міст (наприклад, у Донецькій області -- міста Макіївка, Селідове, Сніжне, Дзержинськ, Шахтарськ, Торез). Також на господарський комплекс ВПМ впливає існування довгострокових диспропорцій, обумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми проблемами. Внаслідок фінансової й економічної кризи в ВПМ старопромислового регіону сформувалися деформації в підсистемах як промислових міст, так і старопромислового регіону, деградує природне середовище тощо. Виявлення причин кризового стану ВПМ і аналіз динамічних процесів розвитку господарського комплексу м. Макіївка Донецької області проводилися в рамках дослідження його СЕП. Для даної промислової території історично склалося так, що основу економіки становлять галузі важкої промисловості, а підприємства чорної металургії й вугільної промисловості є містоутворюючими. Втім, ця обставина характерна й для інших 17 великих промислових міст даного регіону. Основні показники розвитку промислового комплексу м. Макіївка наведені в табл. 1.

У процесі проведення оцінки СЕП м. Макіївка у господарському комплексі даного ВПМ в 2008 р. відбулися кардинальні негативні зміни, фактично відбулася зупинка діяльності до 73 % промислового виробництва, що входить у міський господарський комплекс. Розрахунок показників діяльності ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" підтверджує, що СЕП міста значно залежить від результатів діяльності містоутворюючих підприємств. Аналіз елементів інфраструктури господарського комплексу ВПМ дозволяє обґрунтувати їх залежність від результатів діяльності містоутворюючих підприємств. Результати виконаного SWOT-аналізу СЕП м. Макіївка дозволяють стверджувати, що без державної підтримки процес стагнації господарських комплексів ВПМ старопромислових регіонів необоротний.

Виконана оцінка СЕП великих промислових міст Донецької області показала, що тільки господарські комплекси трьох промислових міст (Донецька, Краматорська та Маріуполя) в умовах кризи мають високий рівень конкурентоспроможності, комплекси чотирьох міст регіону (Єнакієва, Артемовська, Харцизька та Макіївки) мають можливість збереження середнього рівня конкурентоспроможності, інші 11 ВПМ мають низький або вкрай низький рівень конкурентоспроможності. Таким чином, установлено вплив рівня СЕП ВПМ на можливість подолання кризового стану економіки господарського комплексу й адаптації до зовнішніх погроз ринку.

У третьому розділі "Механізм формування соціально-економічного потенціалу господарського комплексу міста з урахуванням впливу кризи" сформульовані основні положення концепції стратегічного планування й управління розвитком ВПМ, адаптованої до складного соціально-економічного стану господарюючих суб'єктів міста. У межах концепції визначені основні завдання й цілі стимулювання розвитку регіонів, що враховують рівень СЕП. Сучасне розуміння антикризової стратегії, спрямованої на рішення певних (цільових) економічних, соціальних і екологічних проблем регіоноутворюючих ВПМ, дозволяє, у межах концепції, визначити стратегічні цілі розвитку міста, які б не створювали перешкод для вирішення поточних завдань, пов'язаних із змінами на ринку. При цьому автором визначена необхідність використання покрокового алгоритму стратегічного планування, що включає наступні етапи: моніторинг стратегічних планів (у контексті якості планових документів і повноти використання ресурсів соціально-економічного потенціалу); розрахунок системи цільових індикаторів (рис. 2); розробка не менше 3-х сценаріїв подолання кризової ситуації й управління процесом розвитку; формування операційних карт досягнення стратегічних цілей по кожному розробленому сценарію; моделювання логістичної схеми соціально-економічної структури муніципального утворення; розробка схеми організаційного забезпечення реалізації антикризової стратегії ВПМ (рис. 3). Реалізація покрокового алгоритму в межах концепції стратегічного планування й управління розвитком ВПМ дозволяє виділити основні складові механізму забезпечення ефективного використання СЕП з урахуванням постановки головних завдань щодо управління маркетингом міста на довгостроковий період і визначення завдань антикризового маркетингу для містоутворюючих підприємств. У роботі обґрунтовано практичне значення інструментарію маркетингу в контексті аргументації й стратегії розвитку маркетингу міст. Підкреслюється важлива роль інформаційної складової регіональної маркетингової інформаційної системи (РМІС).

У межах підвищення ефективності інструментарію маркетингу ВПМ пропонується ряд практичних рекомендацій в умовах реалізації антикризової стратегії, а саме: структурування маркетингу іміджу; маркетингу привабливості й розвиненості міської інфраструктури; маркетингу персоналу й населення. Доведено, що стратегія подолання кризового стану господарського комплексу ВПМ і наступна реалізація стратегії його розвитку, що враховує вплив СЕП на подо-лання кризи зовнішнього середовища, є індикатором стабільності даної динамічної системи до кардинальних змін соціально-економічного середовища, з урахуванням складної й непрогнозованої економічної кон'юнктури. Таким чином, розроблені методичні основи формування стратегічного планування розвитку ВПМ, що враховують вплив індикаторів ключових компетенцій міста, територій (а саме: знань, майстерності, зв'язків, ефективного управління, співробітництва й життєзабезпечення) і послідовний моніторинг при зміні організаційної структури управління містом, що дозволяє сформулювати принципи стратегічного планування міського розвитку з урахуванням механізму моніторингу стратегічних планів. У межах дослідження розроблено методичні основи оцінки ефективності використання СЕП у рамках реалізації відповідного механізму, що дозволяють спрогнозувати рівень адаптивності господарського комплексу ВПМ до стратегічних змін. Також обґрунтовано методичний підхід до реструктуризації інфраструктури промислових підприємств ВПМ, що дозволяє враховувати фактори процесу реструктуризації "внутрішньої" інфраструктури.

У роботі розроблено принципи реалізації напрямків міської соціально-економічної політики шляхом обґрунтування та прийняття відповідних управлінських рішень, що враховують рівень соціально-економічного потенціалу конкретної промислової території старопромислового регіону.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-практичне завдання ефективного використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великих промислових міст старопромислових регіонів України. Основні висновки й результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного:

Виконано дослідження еволюції теоретичних положень соціально-економічного потенціалу старопромислового регіону та виявлені тенденції соціально-економічного розвитку великих промислових міст. В узагальненому вигляді визначено, що витрати трансформаційного періоду виражаються наявністю, насамперед на регіональному й регіоноутворюючому рівнях ВПМ старопромислових регіонів України, наступних проблем: посилення фінансової незбалансованості економіки, тривала стагнація промислового виробництва в провідних галузях господарського комплексу міст, загострення соціальної напруженості, наростання непрогнозованих наслідків кризового процесу в економіці та фінансовому секторі. Економіку старопромислового регіону і його великих промислових міст, з одного боку, характеризує високий науково-технічний потенціал, що виявляється найважливішою частиною соціально-економічного потенціалу (СЕП) господарського комплексу, а з іншого -- наявність нерівномірності індустріального розвитку регіонів і моногалузевих господарських комплексів промислових міст. При цьому у ряді великих промислових міст має місце понадконцентрація техногенних виробництв із найгіршим в Європі й Україні екологічним середовищем.

Сучасні теоретичні уявлення щодо соціально-економічного потенціалу і в цілому економіки великого промислового міста, що відбиті в роботах вітчизняних учених, дозволяють концептуально виділити наступні фундаментальні його особливості, важливі для цілеспрямованого формування соціально-економічного потенціалу й міської промислової політики: складність; динамічність; суперечливість; багатофункціональность; самоорганізація й саморозвиток; непередбачуваність розвитку; адаптивність у процесі трансформації промислового комплексу регіону й антикризового управління, а також життєстійкість.

Соціальна напруженість у країні, регіоні, великих промислових територіях стала результатом економічного спаду, при цьому він підсилює також незбалансованість господарських комплексів. Визначено, що суперечливість, нераціональність, несистемність фінансової політики дестимулює вітчизняне промислове виробництво, розташоване у великих старопромислових регіонах. СЕП регіонів і промислових міст різний, як і різні їх здатності до адаптації до кардинальних структурних змін, до саморозвитку в сьогоднішніх кризових умовах. Також установлено, що негативним наслідком скорочення виробництва в умовах фінансової кризи 2007-2009 рр. у більшості галузей виробничого комплексу регіонів і їх ВПМ є дезорганізація виробництва в інших взаємозалежних галузях і сферах інфраструктури, зниження життєвого рівня населення, зростання безробіття в регіонах, поява нових депресивних територій. У цих умовах процес трансформації виробничої сфери, адаптації до радикальних змін соціально-економічного стану старопромислових регіонів і їх ВПМ обумовлює необхідність розгляду й урахування регіональних факторів, оскільки їх недооцінка можуть негативно вплинути на їх "санацію" і розвиток.

Установлено, що господарські комплекси міста, а також у цілому ВПМ як елемент регіонального господарського комплексу, як динамічна економічна система перебувають у русі, спрямованому на подолання кризового стану. Досягненню мети сприяють антикризова програма й реалізація моделі розвитку, які, в свою чергу, включають економічні методи оцінки можливості досягнення мети виходу території із кризи та розвитку, тобто оцінки рівня й адаптивності соціально-економічного потенціалу господарського комплексу.

Визначено, що структура промислового виробництва міста Макіївка орієнтована на високовитратну, матеріало- й енергоємну промисловість сировинної спрямованості. Так, вугільна галузь і чорна металургія займають більше 80% у загальному обсязі промислового виробництва, на підприємствах цих галузей працює майже половина працівників, зайнятих у матеріальному виробництві. Значною проблемою є залежність виконання програм економічного розвитку містоутворюючих підприємств і, як наслідок, загальноміської програми економічного й соціального розвитку від коливань світових цін на сировину, матеріали й енергоносії. Вищевикладена проблема структури виробництва приводить до підвищеного попиту на ринку праці на чоловічу, фізично зрілу робочу силу, створює гострі труднощі з питань працевлаштування жінок, а також соціально незахищених верств населення (жінок з дітьми до 6 років і самотніх матерів, які мають дітей до 14 років або дітей-інвалідів, осіб передпенсійного віку). Місто Макіївка належить до екологічно гостро небезпечного регіону. Висока концентрація виробництва, транспортної інфраструктури, в поєднанні зі значною щільністю викидів забруднюючих речовин, обумовлюють незадовільний екологічний стан в місті. До іншої групи найважливіших проблем відноситься питання, що обумовлене територіальною структурою міста.

Оцінка економічного, трудового, природно-ресурсного, науково-технічного потенціалів, стану навколишнього середовища й рівня природно-техногенної небезпеки, а також впливу зовнішніх факторів визначають конкурентні переваги й забезпечують виявлення факторів, що стримують розвиток ВПМ. Розроблені варіанти стратегії враховують максимальний вплив можливостей на сильні сторони (сценарій шансів), вплив погроз на слабкі сторони (сценарій погроз), вірогідність прояву можливостей і погроз (компромісний сценарій). Оптимальним для міста виявляється компромісний сценарій, тому що при його реалізації сильні сторони й можливості будуть сприяти найбільше, а слабкі сторони й погрози перешкодять найменше. Реалією сьогоднішнього дня для влади промислового міста, існування якого залежить від декількох підприємств, є подолання величезної кількості проблем. В економічній сфері -- це, насамперед, недостатнє використання потенціалу й можливостей для розвитку легкої промисловості й машинобудування.

При дослідженні проблем ВПМ, його функціонального навантаження й ролі в розвитку території уявляється доцільним виділити для конкретного розгляду значущий фактор його розвитку - соціально-економічну сферу міста (потенціал господарського комплексу - містоутворюючі галузі і підприємства). Як перше положення концепції необхідно реалізувати методичні основи стратегічного планування міського розвитку - моніторинг стратегічних планів: моніторинг реалізації, моніторинг якості, моніторинг реалізації цілей і завдань, моніторинг якості управління. Як друге положення необхідно здійснити вибір інструментарію моніторингу, тобто системи індикаторів: цільові індикатори, індикатори управління, індикатори оцінки якості управління й повноти проведення аналітичних робіт, ключові індикатори (цілі міського розвитку), індикатори щодо цільових підпрограм стратегічного плану. Запропонована схема покрокового процесу стратегічного планування в межах розробки антикризової стратегії й розвитку ВПМ є інструментом системного підходу й визначає основні підходи до формування механізму забезпечення ефективного використання СЕП міста.

Показано, що одним з дієвих інструментів реалізації розробленої антикризової стратегії міста є маркетинг міста, що дозволяє виробити підходи до розробки концептуальних методів щодо складових механізму господарського комплексу: маркетингу в сфері комунальних послуг, маркетингу іміджу, маркетингу інфраструктури, маркетингу персоналу. Реалізація інструментів маркетингу забезпечить можливості подолання кризового стану великих промислових міст.

Обґрунтовано концепцію стратегічного планування, управління антикризовою стратегією й стратегією розвитку ВПМ, а також розроблено механізм забезпечення ефективного використання СЕП господарського комплексу міста в умовах кризової ситуації економіки. Реалізація концепції й дієвість механізму дозволять у кризовій ситуації старопромислового регіону великим промисловим містам перебороти наслідки рецесії економіки.

У цілому основним результатом дисертаційної роботи є науково-практичне комплексне обґрунтування впливу соціально-економічного потенціалу на розв'язання кризового стану економіки великого промислового міста старопромислового регіону (на прикладі м. Макіївка Донецької області).

економічний промисловий інвестиційний інноваційний

Перелік основних опублікованих автором робіт по темі дисертації

1. Тимарцев А. Ю. Трансформационные процессы организации реструктуризации предприятий; Методологические подходы к разработке плана стратегического развития старопромышленного региона; Экологические ориентиры устойчивого развития региона в рамках трансформации промышленного комплекса / В кн. "Трансформация промышленного комплекса региона: проблемы управления развитием": Монография / В.И. Дубницкий, И.П. Булеев, Н.Е. Брюховецкая и др.; науч. ред. академик НАНУ А. И. Амоша. -- Донецк: ДЭГИ, ООО "Юго-Восток, Лтд", 2008. -- 548 с. (63,82 д.а.); [С. 123-130; С. 352-362; С. 462-468]. (Особистий внесок здобувача: розроблено теоретичні положення трансформації містоутворюючих підприємств великого промислового міста, визначенні основних критеріїв до розробки плану стратегічного розвитку промислової території, обґрунтуванні екологічних орієнтирів для великого промислового міста -- 3,29 д. а.).

2. Тимарцев А.Ю. Роль регионального бюджета в развитии и экономической безопасности региональной экономики / В.И. Дубницкий, А.А. Ищенко, А.Ю. Тимарцев // Прометей: Регіон. зб. наук. праць з економіки. -- Донецьк, 2007. -- Вип. 1(22). -- С. 248-252 (0,64 д. а.). (Особистий внесок здобувача: визначено фактори наповнення бюджету в рамках стратегії розвитку й економічної безпеки регіональної економіки в контексті промислових підприємств -- 0,2 д. а.).

3. Тимарцев А.Ю. Влияние экономического потенциала на формирование модели развития крупной промышленной территории / А.А. Ищенко, А.Ю. Тимарцев // Прометей: Регіон. зб. наук. праць з економіки. -- Донецьк, 2007. -- Вип. 2(23). -- С. 68-74 (0,82 д. а.). (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано вплив економічного потенціалу на підходи до формування розвитку великої промислової території -- 0,41 д. а.).

4. Тімарцев О.Ю. Методичний підхід до процедури діагностування комплексу маркетингу промислового підприємства / В.І. Дубницький, О.Ю. Тімарцев // Вісник Донецького університету економіки та права. -- Серія “Економіка та управління". -- Донецьк, 2007. -- № 2. -- С. 182-188 (0,59 д. а.). (Особистий внесок здобувача: розроблено методичні підходи до процедури діагностики комплексу маркетингу великого промислового підприємства -- 0,35 д. а.).

5. Тимарцев А.Ю. Проблемы управления региональным развитием: взгляд из большого Донбасса / А.Ю. Тимарцев // Прометей: Регіон. зб. наук. праць з економіки. -- Донецьк, 2008. -- Вип. 1(25). -- С. 75-79 (0,6 д. а.).

6. Тимарцев А.Ю. Экологические проблемы старопромышленного региона и роль экологического маркетинга в период развития рыночных отношений / В.И. Дубницкий, А.А. Ищенко, А.Ю. Тимарцев // Економіка промисловості. -- Донецьк, 2008. -- № 4(43). -- С. 182-188 (0,7 д. а.). (Особистий внесок здобувача: виявлено передумови формування екологічного середовища в рамках великих промислових міст старопромислового регіону й обґрунтований інструментарій екологічного маркетингу для техногенних територій -- 0,35 д. а.).

7. Тимарцев А.Ю. Старопромышленный регион как объект социально-экономического исследования / А.Ю. Тимарцев // Економічний вісник Донбасу. -- Луганськ, 2008. -- № 4(14). -- С. 81-87 (0,64 д. а.).

8. Тімарцев О.Ю. Методичні аспекти реструктуризації інфраструктури підприємства великого міста промислового регіону / О.Ю. Тімарцев, С.О. Маковецький // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць -- Харків, 2008. -- № 2(2). -- С. 57-79 (1,2 д. а.). (Особистий внесок здобувача: виявлено методичні аспекти процесу реструктуризації інфраструктури великого промислового міста в умовах старопромислового регіону -- 0,6 д. а.).

9. Тимарцев А.Ю. Эффективная промышленная политика при реализации инновационно-кластерной технологии в условиях крупной индустриальной территории / А.Ю. Тимарцев // Ринкова економіка: сучасні теорія і практика управління. -- Одеса, 2009. -- Т.12, Вип. 28. -- С. 48-52 (0,8 д. а.).

10. Тімарцев О.Ю. Організаційно-економічна сумісність і взаємодія підприємств в інноваційній моделі розвитку регіону / О.Ю. Тімарцев // Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентноздатності товарів та послуг: тези доповідей VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. -- 5 квітня 2006 р. -- Донецьк, 2006. -- Ч.2. -- С. 233-235 (0,2 д. а.).

11. Тимарцев А.Ю. Особенности принципов оптимизации налогообложения организаций / А.Ю. Тимарцев // Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. -- 22 березня 2007 р. -- Донецьк, 2007. -- Ч.1. -- С. 117-120 (0,2 д. а.).

12. Тимарцев А.Ю. Аспекты инновационного развития крупных городов старопромышленного региона в рамках рыночной трансформации / А.Ю. Тимарцев // Інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки регіонів України: Матеріали Х Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. -- 25 березня 2008р. -- Донецьк, 2008. -- С. 119-121 (0,2 д. а.).

13. Тимарцев А.Ю. Возможности и ограничения становления инновационных структур кластерного типа крупного промышленного города / А.Ю. Тимарцев // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: Матеріали V Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих вчених і студентів. -- 5-6 червня 2008 р. -- Донецьк, 2008. -- С. 61-63 (0,25 д. а.).

Размещено на Allbest.ru