Механізм державного управління економічною безпекою особистості

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. За останні десятиліття в Україні відбувалося значне зростання матеріального добробуту і процвітання в різних сферах життєдіяльності. В той же час процес цей не можна назвати рівномірним, і багато людей не змогли скористатися перевагами цього часу і результатами реформ української економіки. Сьогодні помітними залишилися деякі негативні процеси, які заважають збалансованому і зрілому розвитку української держави, гальмують позитивні процеси в економіці, у відносинах між Центром і регіонами. Основними з них є корупція, існуюча суспільна нерівність, відсутність політичних прав і повноважень, проблеми безробіття та бідності. Зміни форм господарювання, управління і мислення сьогодні опосередковують вибір нових механізмів адаптації людини до сучасних умов існування, особливо в економічній сфері. Вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки на рівні кожного окремого громадянина, підприємства і країни в цілому стає основою для самовизначення української нації, базисом для майбутнього гармонійного розвитку особистості, стабільності економіки держави в геоекономічному просторі. Актуальність дисертаційного дослідження підтверджується також тим, що до теперішнього часу залишалася відкритою проблема попередження погроз економічній безпеці особистості як профілактичної міри, що перешкоджає їх виникненню, і відповідно, запобігає нанесенню економічного (матеріального) і морального збитку особистості.

Проте, не дивлячись на значні результати наукових досліджень в цій сфері, аналіз літературних джерел довів, що в наукових працях не знайшли належного відображення деякі аспекти цієї сфери управлінської діяльності. А саме недостатньо розкрити методичні підходи, відсутня єдина система критеріїв і оцінок економічної безпеки особистості, не визначений механізм державного управління економічною безпекою особистості. Таким чином, ці задачі визначили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування методичних підходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки особистості, суспільства та держави, шляхом розробки механізму державного управління економічною безпекою особистості на базі використання усіма інститутами державної влади правових, економічних, адміністративних та управлінських заходів впливу в умовах трансформації економічних процесів.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлені та вирішені наступні завдання:

обґрунтувати необхідність розвитку теоретичних положень з економічної безпеки особистості;

визначити роль психологічного аспекту формування особистості не тільки в процесі онтогенезу, але і в забезпеченні усіх складових життєдіяльності, в тому числі в забезпеченні власної економічної безпеки та рівня добробуту;

дослідити теоретичні підходи та конкретизувати суть поняття «економічна безпека особистості»;

розробити систему індикаторів, вимоги до їх підбору з метою проведення моніторингу стану економічної безпеки особистості;

провести аналіз стану економічної безпеки особистості в Донецькій області з визначенням взаємозв'язків економічних інтересів особистості, суспільства та держави;

визначити та обґрунтувати методичні підходи до розробки механізму державного управління системою економічної безпеки особистості з метою використання їх в системі державного управління;

розробити імітаційну модель загроз економічній безпеці особистості;

проаналізувати правове забезпечення стратегій та механізмів державного управління економічною безпекою особистості;

запропонувати механізм державного управління економічною безпекою особистості;

розробити проект цільової Програми забезпечення економічної безпеки особистості в Донецькій області.

1. Теоретичні засади державного управління економічною безпекою особистості в соціальній інфраструктурі суспільства

Дослідження процесів трансформації державної інфраструктури суспільства дало можливість констатувати, що сучасними умовами існування людини в Україні є невизначеність, складнощі в психологічному, економічному, фінансовому, правовому, політичному та інших планах життєдіяльності. Встановлено, що єдиного набору та ієрархії цінностей, якими може характеризуватися кожна історично конкретна суспільна форма, в сучасному українському суспільстві немає. Це дозволило зробити висновок про те, що в державі відсутня основа формування особистості та підтримки нормативного порядку в суспільстві, що в свою чергу сприяє поширенню таких негативних явищ як деградація особистості, злочинність, корупція. Зараз на роль абсолютної цінності претендують гроші, що призводить до ототожнювання таких різних понять як ціннісні відношення та ринкові відношення, а часто до психологічної залежності від грошей та їх кількості. Сьогодні гроші крім універсального засобу обміну займають ще й місце одного з основних символів людської свідомості. Обґрунтовано, що дефіцит знань людини в сфері оперування головним посередником в економічних відносинах - грошима та низький рівень економічної культури є одними з причин, які породжують злидні та неефективність економічних процесів.

Доведено, що економічна безпека особистості залежить у першу чергу від самої людини, а саме від структури її особистості, яка за рахунок розвитку психологічного, культурологічного, соціально-технічного, економічного аспектів її формування складає основу для образу мислення та відповідних адекватних чи неадекватних реальності дій. Основою економічного мислення є психологічний аспект формування особистості, тому що опосередковує вибір тієї або іншої інформації, яка пов'язана з економічними процесами та вміння її використовувати, тобто реалізовувати в діяльності. Встановлено, що найважливішою характеристикою структури особистості є полярність, дихотомія її базових структурних елементів, таких як потреби, інтереси, цінності та інші, тому що вони можуть існувати як в позитивному, так і в негативному планах. У зв'язку з цим, автором особлива увага приділяється необхідності формування в суспільстві нових форм свідомості, таких як рефлексія, тобто вміння бачити все багатство змісту власних думок та дій в ретроспекції та в проспекції.

Аналіз генезису понять „безпека” та „економічна безпека” дозволив виділити роль держави в процесі забезпечення економічної безпеки особистості. Це насамперед створення відповідних умов для реалізації прав, свободи вибору людини та здійснення особистого розвитку. Роль держави полягає у встановленні культурних норм, забезпеченні ціннісного визначення, правових, екологічних, економічних, інформаційних та інших аспектів життєзабезпечення, які гарантуються державою та транслюються у суспільство.

Найбільш коректно було б с позиції державного управління визначити, що особистість у системі економічної безпеки може виступати одночасно і в ролі суб'єкта управління і в ролі об'єкта, маючи власну стратегію і тактику забезпечення своєї економічної безпеки. Доведено, що суспільство, а значить, і кожна окрема особистість характеризується спроможністю до самоорганізації, самодіяльності та саморозвитку. Економічний саморозвиток в якості безпечного розвитку передбачає по-перше, такий тип особистості, який акумулював би в собі усі необхідні якості (людяності, волі, соціального спрямування, культури та ін.), щоб не бути рядовим елементом системи споживання; по-друге, вищезгадане обумовлює формування внутрішньо сильно інтегрованого національного економічного суспільства, яке має спроможність розвиватися, виявляти, попереджати та нівелювати внутрішні та зовнішні загрози.

Проведено аналіз вітчизняної та західної наукової традиції дослідження економічної безпеки. Визначено, що економічна безпека особистості в Україні є другорядною щодо безпеки держави. Західна концепція економічної безпеки має соціальну направленість порівняно з вітчизняною, що дозволяє їй повніше забезпечувати соціальний розвиток та безпеку суспільства у соціальній сфері. Перехід до західної ідеології забезпечення економічної безпеки в Україні сьогодні був би передчасним та не відповідав би вітчизняному процесу трансформації державної інфраструктури. Зрозуміло також, що це питання перш за все аксіологічного плану, світоглядного рівня. Тому розробку механізму державного управління економічною безпекою особистості необхідно починати саме з трансформації базових цінностей, світогляду та свідомості українців.

У роботі запропоновано нове більш розширене визначення поняття „економічна безпека особистості”. Виходячи з аналізу теоретичних та методологічних основ економічної безпеки суть економічної безпеки особистості визначена, як готовність та спроможність особистості структурувати владу самозахисту та самовизначення в умовах створення інститутами державної влади таких механізмів реалізації та захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, при яких можливо забезпечення збалансованого та сталого розвитку національної економіки та держави в цілому, як системи-страни, що саморозвивається в геоекономічому просторі.

Встановлено, що „економічна безпека особистості” є складною категорією, яка не може бути оцінена за допомогою одного показника. Аналіз досвіду розвинутих країн показує, що для оцінки економічної безпеки використовують систему показників, яка включає в себе від 3 до 20 аспектів, які формують систему забезпечення економічної безпеки, які в свою чергу описуються 25-100 показниками. Доцільно доповнити загальноприйняту для показників економічної безпеки класифікацію показниками, враховуючими рівень та якість життя особистості з урахуванням цільових напрямків забезпечення економічної безпеки особистості.

2. Аналіз механізмів управління і стану економічної безпеки особистості в Донецькій області

Загальновідомо, що істотним елементом управління є аналіз стану досліджуваної системи. У зв'язку з чим проведено аналіз стану економічної безпеки особистості в Донецькій області за період 2000-2007 рр. за основними сферами життєдіяльності з урахуванням якісних та кількісних описів. У роботі виділені основні загрози та джерела загроз економічній безпеці особистості внутрішнього та зовнішнього характеру. Дослідження впливу об'єктивних та суб'єктивних чинників на стан економічної безпеки особистості в Донецькій області дало можливість довести, що в умовах, що розглядалися, найбільш вагоме значення мають суб'єктивні чинники, тобто чинники психологічного та організаційно-правового характеру, які забезпечують або навпаки заважають ефективному впливу на безпеку особистості діяльності спеціально створених соціальних інститутів - правових, правоохоронних та правозастосовчих.

Встановлено, що базовим чинником в системі забезпечення економічної безпеки особистості, що впливає на стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави є ресурси, найважливішим з котрих є інформація. Інформація формує свідомість людини та, як наслідок, структуру його особистості. Захищеність свідомості особистості від впливів, які спроможні проти волі та бажання людини змінювати її психічний і психологічний стан та характеристики, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору є гарантом формування зрілої особистості, а значить здорового суспільства та держави. Це також основа для економічної безпеки особистості, тому що зріла особистість - це завжди свідомий вибір рівня свого добробуту, тобто продукту самовизначення та існування власної життєвої позиції, яка обумовлена власною системою цінностей.

Доведено, що відсутність необхідної інформації або дезінформація приводить людину до неефективного управління фінансовими ресурсами, бізнесом, до прийняття далеких від управлінських, безвідповідальних рішень. Тому управління інформаційними потоками для управлінця, державного діяча є приоритетним напрямком в структурі його мислення.

Доведено, що загрози інформаційної сфери транслюються у всі плани життєдіяльності людини, тому вирішення питання забезпечення економічної безпеки особистості можливе через вирішення проблеми захисту інформаційного простору в державі (тобто недопущення руйнуючої свідомість людини інформації, негативно впливаючої на розвиток особистості людини, маніпулятивної та іншої), через трансформацію системи освіти та через самовизначення.

Проведений аналіз стану економічної безпеки особистості дозволив скласти комплексну уяву про рівень життя населення Донецької області, про основні характеристики соціальної, економічної та політичної інфраструктур, про культурний та духовний розвиток нації. Виявлено, що дані офіційної статистики, які показують зростання основних соціально-економічних показників, не відповідають реальному стану справ в області. Наряду з цим існує загроза поширення таких негативних явищ, як висока смертність, травматизм, погані умови праці, зростання індексів споживчих цін, безробіття, велика кількість онкологічних та інфекційних захворювань.

Порівняння соціально-економічних показників України з аналогічними показниками інших країн також говорять не на користь нашої держави, що ще раз підтверджує необ'єктивність статистики, яка показує зростання основних внутрішніх показників та відповідно благополучний стан економічної захищеності особистості. Зроблені висновки про те, що сучасна статистика неадекватно відображає тенденції розвитку соціальної та економічної сфер, тому важко з великою долею вірогідності говорити про відповідні в них зміни, можна тільки визначити загальні тенденції, що самим негативним чином впливає на складання прогнозів на майбутні періоди.

Доведено, що вага аналізу та його достовірність зростає у зв'язку з тим, що базові показники закладаються в прогноз, що визначає соціально-економічний розвиток на майбутнє. У зв'язку з цим даються рекомендації по зміцненню контролю за достовірністю статистичної інформації, складанню прогнозів, усунення нестиковок державних відомств в питаннях підготовки об'єктивного аналізу. З цією метою виникає необхідність створення єдиного аналітичного центру при Службі безпеки України або при державних адміністраціях, які мають достатній потенціал для такої праці, проведення повноцінного моніторингу основних індикаторів у відповідності до їх граничних значень.

Визначено, що об'єктом державного управління повинен виступати не просто пересічний громадянин, а індивід-особистість з усіма йому притаманними характеристиками та системою зв'язків. Основними засобами для здійснення державного управління є методи системо-миследіяльностного підходу Г.П. Щедровицького, структурно-системного аналізу, побудови імітаційних моделей, формування експертних груп, які використовуються ефективно та гнучко в умовах вирішення слабо структурованих задач.

Доведено, що в процесі державного управління корисним буде використання власне системо-миследіяльностного підходу, тому що він враховує те, що виробничо-економічні відносини нерозривно пов'язані із соціальними та особистими, тобто даний підхід враховує всю глибину функціональних та атрибутивних властивостей, притаманних будь-якому члену суспільства, який є головним діючим елементом соціальної системи та від якого залежить якість реалізації будь-яких задумів.

Визначено, що соціальна система будується на принципах системного підходу: цільності, наявності системоформуючих зв'язків (наприклад, зв'язків управління), структури та організації системи, упорядкування, ієрархічності, спроможності до самоорганізації, врахування яких необхідно для побудови єдиної картини об'єкта та ефективного механізму державного управління.

У роботі особлива увага приділяється побудові та обґрунтуванню імітаційної моделі державного управління системою економічної безпеки особистості. Метою впровадження в практику державного управління таких моделей є проведення профілактичних заходів з нейтралізації різноманітних загроз, створення ефективної системи економічної безпеки, виявлення таким чином напрямків інвестиційної політики в економічну безпеку особистості, соціальної системи в цілому.

Автором пропонується імітаційна модель системи забезпечення економічної безпеки особистості основними елементами якої є: загрози (зовнішні та внутрішні) економічній безпеці, джерело загроз, система критичних значень економічної безпеки особистості (показники та оцінки критеріїв безпеки), система моніторингу (організаційна структура), система превентивних та адаптивних механізмів забезпечення економічної безпеки особистості, система правового забезпечення. Визначено, що структурні елементи імітаційної моделі є складовими механізму державного управління економічною безпекою особистості.

Особлива увага звертається на систему моніторингу, організаційну структуру, а також на систему превентивних та адаптивних механізмів забезпечення економічної безпеки. Роль моніторингу полягає в тому, щоб утримувати весь комплекс показників у рамках допустимих меж своїх критичних значень, а порогові значення одного показника досягалися б не зашкоджуючи іншим. При цьому необхідний постійний аналіз та своєчасне відображення економічних показників в системах управлінської інформації, для повного їх осмислення та оцінки до прийняття відповідних управлінських рішень. Система показників економічної безпеки особистості повинна відповідати стратегічній меті - забезпеченню добробуту нації.

3. Розробка методичних засад удосконалення механізму державного управління економічною безпекою особистості

На основі аналізу законодавчого забезпечення економічної безпеки особистості виявлено, що сучасний стан нормативно-правового регулювання цього питання характеризується фрагментарністю вибору об'єктів правового регулювання, недостатньою погодженістю правових норм, які для цього використовуються, та скоординованістю діяльності суб'єктів законодавчої ініціативи по розвитку та удосконаленню правових норм, в деяких випадках суперечністю цих норм. Запропонована структура правового забезпечення економічної безпеки особистості, яка складається з таких основних елементів як норми права, заходи з реалізації цих норм, відповідна ресурсна база. Надані рекомендації з усунення пробілів, створенню механізмів їх реалізації та гарантій захисту особистості та суспільства в цілому. Зокрема, держава, виступаючи як інвестор, позичник, регулятор та гарант грошових операцій повинна активно поєднувати адміністративні методи управління економікою з ринковими методами регулювання макроекономічними процесами.

З метою підвищення ефективності державного управління на всіх рівнях функціонування державного апарату та вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки, розроблений комплексний механізм державного управління економічною безпекою особистості, який є впливом одного суб'єкта управління (держави) на інший (суспільство, особистість) через самовизначення в предметі діяльності та визначення об'єкта, мети та засобів для її досягнення.

Обґрунтовано, що самовизначення в предметі діяльності передбачає визначення стратегії і тактики розвитку держави з метою створення оптимальних умов для зростання особистості, що в свою чергу формує відповідну систему прийнятих у суспільстві цінностей, критерії життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, форми суспільної свідомості та мислення. Інструментом реалізації державної стратегії є соціально-економічна політика, яка повинна розроблятися і реалізуватися на п'яти рівнях: державному, галузевому, регіональному, окремо господарюючого суб'єкта, індивідуальному. При цьому рекомендується використовувати системно-структурний підхід до вирішення питання забезпечення синергії процесу реалізації цієї політики.

В умовах постійного зростання внутрішніх та зовнішніх небезпек, різноманіття загроз економічній безпеці особистості, проблема розробки превентивних і адаптивних механізмів забезпечення економічної безпеки особистості є найбільш важливою. Тому автор розглядає увесь комплекс заходів впливу на проблемні ситуації, з метою їхнього вирішення або недопущення виникнення таких за основними сферами життєдіяльності людини.

Розроблено проект регіональної цільової Програми забезпечення економічної безпеки особистості в якості одного з найбільш ефективних засобів державного управління. Метою та задачами пропонуємої Програми є:

реалізація державної соціально-економічної політики шляхом: додержання громадянських прав та свобод в рамках Конституції України, Цивільного кодексу, інших законодавчих та підзаконних актів України;

реалізація найбільш важливих аспектів життєдіяльності особистості;

створення системи соціального захисту особистості;

направленість народогосподарчого комплексу держави на підвищення рівня та якості життя населення;

досягнення середньоєвропейського рівня життя особистості;

реалізація системи економічної безпеки за сферами життя: соціальною, демографічною, охорони здоров'я, кримінальною, сферою науки та освіти, ресурсів, фінансів, цін, продовольчою, енергетичною, екологічною, інформаційною, психологічною, духовно-моральною, політичною та правовою.

У рамках Програми запропоновані не тільки напрямки вливань у соціальну систему, але і нові підходи до пошуку інвестицій. В даному випадку мова йде про представлену модель «Втрачені можливості». Впровадження моделей, які направлені на прояв негативних явищ в законодавстві та економіці допоможе сконцентрувати внутрішні ресурси, скоротити зовнішні позики, таким чином підвищити ефективність системи управління в цілому для вирішення проблеми економічної безпеки особистості.

Висновки

особистісний економічний державний психологічний

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення актуальної задачі - теоретичне обґрунтування та розробка механізму державного управління економічною безпекою особистості в умовах трансформації економічних процесів. Основні наукові та прикладні результати дисертаційної роботи полягають у наступному:

1. Вирішення проблеми наукового розвитку і практичної апробації механізму державного управління економічною безпекою особистості забезпечує формування адаптивної державної політики, що пов'язує національну економічну безпеку і економічну безпеку особистості, враховує життєвоважливі інтереси особистості, суспільства та держави, з метою досягнення основної мети - забезпечення добробуту нації.

2. Проведений аналіз відчизняної та західної наукової традиції дослідження економічної безпеки свідчить про те, що економічна безпека особистості в Україні є другорядною щодо безпеки держави. Визначено, що західна концепція економічної та соціальної безпеки є порівняно вужчою, що проте дозволяє їй чіткіше сфокусуватися на головній цільовій функції розвитку суспільства. Перехід від державоцентричної до антропоцентричної парадигми економічної безпеки в Україні сьогодні був би передчасним та не відповідав би поточній логіці вітчизняного політичного процесу. Зрозуміло також, що це питання перш за все світоглядного, ціннісного рівня. Тому розробку механізму державного управління економічною безпекою особистості доцільно починати саме з трансформації базових цінностей, світогляду та свідомості українців.

3. З позиції державного управління економічною безпекою особистості важливо враховувати структуру людської особистості, основними елементами якої є психологічний, культурологічний, соціотехнічний і економічний аспекти її формування. Основою економічного мислення є психологічний аспект формування особистості, оскільки опосередкує вибір тієї або іншої інформації, пов'язаної з економічними процесами та уміння нею користуватися, тобто реалізовувати в діяльності. Особистістю за визначенням управляти неможливо, тому вона не може бути тільки об'єктом системи економічної безпеки. Цим об'єктом управління є кожен окремий індивід, пересічний громадянин, який розглядається лише як об'єкт економічних відносин: скільки, чого, коли споживає, зберігає, одержує, віддає і т.д. Проте будь-яка людина потенційно має можливість досягти рівня особистості, самовизначитися, бути автором свого власного життя, гарантом власної безпеки (у тому числі і економічної), а не рядовим елементом системи споживання.

4. Проаналізовано і доповнено поняття економічної безпеки особистості як готовності і здатності особистості структурувати владу самозахисту і самовизначення в умовах створення інститутами державної влади таких механізмів реалізації і захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, при яких можна забезпечувати збалансований і стійкий розвиток національної економіки і держави в цілому, як системи-країни, що саморозвивається в геоекономічному просторі.

5. Розглянута система оцінок і критеріїв забезпечення економічної безпеки особистості в сукупності кількісних і якісних показників. Зроблений висновок про те, що відсутність достовірної статистичної інформації соціально-економічного стану Донецької області негативно відбивається на закладанні фундаменту прогнозів. Нестиковка державних відомств у питаннях підготовки об'єктивного аналізу приводить до різночитання інформації і невірного визначення стратегічних напрямів. Обґрунтована необхідність створення єдиного аналітичного центру при Службі безпеки України або при Донецькій обласній державній адміністрації (на основі наявних кадрових і фінансових ресурсів), що володіє достатнім потенціалом для обхвату інформації соціально-економічного положення в регіоні, оскільки його відсутність знижує якість програм, що розробляються, і прогнозів. Неповноцінний моніторинг всіх чинників, тенденцій (а точніше, його відсутність), як всередині, так і за межами регіону і країни приводить до недооцінки різних видів погроз.

6. Проведений аналіз стану економічної безпеки особистості в Донецькій області дозволяє скласти комплексне уявлення про рівень життя населення, про основні характеристики соціальної, економічної і політичної інфраструктур, про культурний і духовний розвиток нації. Проте, можна твердо стверджувати, що сучасна статистика неадекватно відображає тенденції розвитку соціальної і економічної сфер, тому дуже важко з великою часткою достовірності говорити про відповідні в них зміни, можна лише визначити загальні тенденції, що самим негативним чином впливає на складання прогнозів на майбутні періоди.

7. На основі аналізу виділені найбільш типові недоліки, породжені розривом між економічними реаліями і правовою базою економічного захисту особистості в Україні. Це відсутність Стратегії національної економічної безпеки, концепції економічної безпеки особистості, логічного зв'язку між ними, пакету документів по економічній безпеці особистості з урахуванням сучасної ситуації, механізму державного управління економічною безпекою особистості. Виявлено, що в законах, що приймаються, в більшості випадків не закладається механізм їх реалізації і гарантії захисту тих, на кого вони розповсюджуються, інші недоліки. Ліквідація пропусків і недоліків можлива за наявності чіткої концептуальної основи, що забезпечує підготовку взаємозв'язаних єдиною ідеєю пакету документів по запропонованій схемі.

8. Основними методами вирішення такої задачі як забезпечення економічної безпеки особистості є експертні. Зокрема, вибір зупиняється на методах структурного-системного аналізу, побудови імітаційних моделей, системо-миследіяльностного підходу Г.П. Щедровицького, які вживаються в дослідженнях складних об'єктів та соціальних систем.

9. Виявлені принципи побудови системи державного управління економічною безпекою особистості: цілісності, наявності системоформуючих зв'язків (наприклад, зв'язків управління), структури і організації системи, впорядкованості, ієрархічності, здібності до самоорганізації, облік яких необхідний для побудови єдиної картини об'єкта і ефективного механізму державного управління.

10. Механізмом державного управління системою економічної безпеки особистості є вплив одного суб'єкта управління (держави) на іншій (суспільство, особистість) через самовизначення в предметі діяльності, позначивши об'єкт, мету і засоби для її досягнення. Самовизначення в предметі діяльності передбачає визначення стратегії і тактики розвитку держави з метою створення оптимальних умов для зростання особистості, що в свою чергу формує відповідну систему прийнятих у суспільстві цінностей, критерії життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, форми суспільної свідомості та мислення.

11. Розроблено проект регіональної цільової Програми забезпечення економічної безпеки особистості в Донецькій області як один з найбільш ефективних засобів реалізації державної політики. Необхідність розробки вказаних матеріалів обґрунтована в представлених дослідженнях. У рамках Програми запропоновані не тільки напрями вкладень у соціальну систему, але і нові підходи до дослідження інвестицій. У даному випадку йдеться про представлену модель «Втрачені вигоди». Впровадження моделей, направлених на виявлення негативних явищ в законодавстві та економіці допоможе сконцентрувати внутрішні ресурси, скоротити зовнішні запозичення, таким чином підвищити ефективність системи управління в цілому для вирішення проблеми економічної безпеки.

Література

1. Томашкова К.Т. Концепция личности в системе экономической безопасности / К.Т. Томашкова // Державне регулювання галузей економіки: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С.104 -109. - Серія: Державне управління. - Т.V. - Вип. 35.

2. Томашкова К.Т. Экономическая безопасность личности как основа обеспечения национальной безопасности государства / К.Т. Томашкова, І.В. Петенко // Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С.194 -203. - Серія: Державне управління. - Т.V. - Вип.38.

3. Томашкова К.Т. Механизм государственного управления экономической безопасностью в Украине / К.Т. Томашкова // Державне регулювання економічного розвитку регіонів та підприємств: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С.164 -170 - Серія: Державне управління. - Т.V. - Вип.42.

4. Томашкова К.Т. Разработка системы критериев оценки экономической безопасности личности /К.Т. Томашкова // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С.77 -87 - Серія: Державне управління. - Т.VI. - Вип. 49.

5. Томашкова К.Т. Правовые аспекты обеспечения экономической безопасности личности в Украине / К.Т. Томашкова // Державна політика в сфері управління: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С.193 -199 - Серія: Державне управління. - Т.VI. - Вип. 55.

6. Петенко І.В. Комплексный поход к формированию государственных целевых программ экономической безопасности личности / І.В. Петенко, К.Т. Томашкова // Державне управління конкурентним інноваційним розвитком: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С.57 - 63 - Серія: Державне управління. - Т.VI. - Вип.58.

Размещено на Allbest.ru