Управління розвитком кластерних утворень в аграрній сфері
Опис можливого процесу оцінки передумови формування кластеру, якість його учасників. Характеристика та особливості напрямів розвитку кластеру на базі підприємств агросфери. Сутність та специфіка стратегії розвитку кластерного утворення, її використання.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 105,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КЛАСТЕРНИХ УТВОРЕНЬ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
БОЙКО Людмила Іванівна
Херсон 2010
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України, м. Херсон.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Савіна Галина Григорівна,
Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри менеджменту та маркетингу.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Соловйов Ігор Олександрович,
Херсонський державний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України,
завідувач кафедри менеджменту організацій;
кандидат економічних наук,
Ботвіна Наталя Олександрівна,
Міжнародний університеті бізнесу і права (м. Херсон)
доцент кафедри фінансів та банківської справи.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Головною ознакою сучасного стану національної економіки є її прискорений розвиток, що обумовлено динамізмом ринкових процесів на всіх рівнях виробництва та розподілу товарів і послуг. Необхідність адаптації до швидкоплинного оточуючого середовища та запобігання можливих кризових явищ змушують підприємства не тільки максимально підвищувати ефективність використання власного виробничого потенціалу, але і залучати до співпраці інших суб'єктів ринку для одержання синергетичного ефекту шляхом активізації ділової активності, комбінації взаємодоповнюючих функцій, об'єднання ресурсів з метою боротьби з конкуренцією та підвищення ліквідності товарів та послуг. Важливе місце у процесах створення об'єднань аграрних підприємств, спрямованих на одержання стратегічної переваги, належить кластерним утворенням. Досвід створення кластерів за кордоном та в Україні вже привів до одержання значних позитивних економічних досягнень та соціальних наслідків, однак розвиток територіально-галузевих об'єднань в Україні відбувається в значній мірі стихійно. Недостатнє теоретичне обґрунтування організаційно-економічних засад, відсутність правового забезпечення та неадаптоване до українських реалій запровадження зарубіжних форм та методів функціонування кластерів призводить до дистанціонування науки та практики щодо розвитку кластерних об'єднань. Вирішення питань управління територіально-галузевими об'єднаннями в аграрній сфері повинно привести до наступних результатів: підвищення інноваційної активності; поглиблення спеціалізації товарів і послуг; підвищення ефективності господарської діяльності; збільшення прибутку; зменшення підприємницьких ризиків; підвищення ефективності менеджменту; більш повна реалізація можливостей трудового потенціалу; поліпшення соціальної політики на підприємствах кластеру.
Питання кластерної моделі співпраці підприємств є предметом дослідження багатьох вітчизняних і закордонних вчених, зокрема: Палита Є.М., Войнаренко М.П., Т.І., Кизим Н.А., Мельник Д.С., Наумова О.Б., Соколенко С.І., Соловйова І.О. , Чижикова Г.Д., Чухрай Н.І., Шевцової Г.З., Маршала Л., Портера М., О'Шонессі Дж., та інших. Однак проблема управління організаційно-економічним розвитком кластерних утворень в агросфері досліджена недостатньо. Оцінка стану та організаційно-економічних зв'язків підприємств агробізнесу переконує в тому, що у цій сфері є значні резерви і можливості для утворення кластерних об'єднань. Слід зазначити, що від розвитку підприємств агросфери залежить розвиток таких галузей як: харчова промисловість, хімічна промисловість, транспорт, роздрібна та оптова торгівля та інші. У цьому зв'язку виникає необхідність у формуванні теоретичних, методичних підходів та розробці практичних рекомендацій з удосконалення методів формування та розвитку кластерних утворень в агросфері. Науково-теоретична та практична значимість вирішення сукупності виявлених проблем зумовила актуальність і своєчасність вибору дисертаційного дослідження та визначили його основні завдання, предмет і об'єкт.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи Херсонського національного технічного університету за держбюджетною темою: «Вдосконалення обліку, аналізу та аудиту діяльності підприємств різних форм власності і господарювання» (номер держреєстрації 0102U004862), в рамках якої автором запропоновано проводити аналіз конкурентних переваг різних підприємств в одній галузі; «Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів» (номер держреєстрації 0106U004200), в рамках якої запропоновано методику рейтингової оцінки підприємств галузі.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і методичних підходів щодо управління розвитком кластерних утворень на прикладі аграрних підприємств. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження в рамках зазначеної роботи було поставлено і вирішено такі завдання: - дослідити теоретичні доробки щодо трансформації концептуальних підходів до визначення кластерних утворень та узагальнити їх сутність; - обґрунтувати основні принципи функціонування та розвитку кластерних утворень; - проаналізувати методи та моделі забезпечення розвитку кластерних утворень; - оцінити сучасні тенденції розвитку аграрних підприємств у контексті їх взаємозалежності та взаємозв'язку із промисловими підприємствами;
- виділити та оцінити передумови формування кластеру;
- запропонувати стратегію розвитку кластерного утворення;
- оцінити якість учасників кластеру;
- визначити оптимальну кількість учасників кластеру;
- обґрунтувати напрями розвитку кластеру на базі підприємств агросфери.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес функціонування підприємств у формах кластерних об'єднань та особливості управління їх розвитком в системі агросфери.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних положень, методів та інструментів, що забезпечують ефективне управління розвитком кластерних утворень в системі агросфери.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених у дисертації досліджень є наукові концепції і теоретичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців з питань формування, а також законодавчі і нормативні документи Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з економічних питань.
Методологічною основою досліджень є філософські принципи пізнання, діалектики, логічний і системний підходи до розгляду процесів і явищ в економіці.
У процесі дослідження використано такі методи наукового дослідження: дедуктивної логіки (для аналізу накопичених в економічній теорії визначень “кластер”), аналіз і синтез (обґрунтування теоретичних основ формування та функціонування кластерних утворень); узагальнення (виділення ряду стратегічних напрямів формування кластерів); індукція (загальний висновок про вплив економічного розвитку регіону на якісний склад кластерних утворень); формалізація (розробка показників оцінки господарської діяльності підприємств як незалежних суб'єктів господарювання та в системі кластерних утворень), експертних оцінок - для оцінювання складових показника економічний успіх; кореляційно-регресійний метод - для виявлення взаємозв'язку між показниками макрорівня і мезорівня, алгоритмізація (розробка методичних рекомендацій щодо аналізу якості та кількості учасників кластерного утворення, одержання додаткового економічного ефекту від співпраці у кластері).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, монографії провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань формування та управління кластерними утвореннями, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань, а також використані дані електронних ресурсів мережі Інтернет, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, а також дані, отримані автором в ході спеціальних спостережень та опитувань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у подальшому розвитку теоретичних доробок щодо складу та механізму формування кластерних утворень і розробці науково-практичних рекомендацій з визначення стратегії розвитку кластерних утворень на основі аграрних підприємств. Наукову новизну дисертації визначають такі положення:
вперше:
- обґрунтовано теоретичне положення щодо стратегії розвитку кластеру, як системи довгострокових цілей, спрямованих на виявлення, подолання та запобігання ринкових перешкод, яку слід формувати в залежності від економічного стану галузі, до якої відноситься базове підприємство;
- запропонована система чинників, які визначають готовність підприємств агросфери до створення кластерів, серед яких, поряд із економічними індикаторами, слід розглядати соціальні;удосконалено: - методичний підхід щодо визначення кількості та якості учасників кластеру, який передбачає застосування експертних оцінок представників підприємств - потенційних учасників кластеру, які самоідентифікують розвиток свого підприємства за різними цілями за умов участі у кластері іншого учасника;дістали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат економічної науки за рахунок сутнісного трактування кластеру як об'єднання суб'єктів господарчої діяльності, які приймають участь у виробництві та розподілі певних груп товарів, функціонування яких спрямоване на підвищення ліквідності цих товарів на ринку; - визначення стратегії розвитку кластерних утворень, як системи довгострокових цілей, спрямованих на виявлення, подолання та запобігання ринкових перешкод. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, що містяться у дисертації, можуть бути використані для прискорення процесів формування кластерних утворень у сфері агробізнесу та розробки їх ефективної стратегії.
Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування на ТОВ «Талья Трейд Україна» (довідка №2-12/38 від 12.01.2010 р.), ПП «Єврокоммершл Україна» (довідка № 02/55-1-01 від 17.01.2010 р.).
Окремі теоретично-методичні розробки дисертаційного дослідження було використано Головним управлінням економіки Херсонської облдержадміністрації при розробці стратегії розвитку Херсонської області до 2015 року (довідка № 30-19/37-01 від 19.01.2010р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі факультету економіки ХНТУ МОН України при викладанні таких дисциплін: «Економічний аналіз», «Стратегічний аналіз», «Менеджмент організацій» (довідки і акти про використання і впровадження положень та пропозицій дисертації представлені в матеріалах атестаційної справи здобувача). Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Нові наукові результати отримані одноосібно автором. Внесок здобувача в колективні наукові праці конкретизовано у списку публікацій. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і дістали позитивної оцінки на наступних науково-практичних конференціях:- Міжнародна науково-практична конференція «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект»( Донецьк, ДонНУ, 2007 р.);- Міжнародна науково-практична конференція «International business orientation» (м. Апелдорн, Нідерланди, 2006 р.);- Науково-практичні конференції ХНТУ «Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції» 2006 та 2007 р.р.;- Міжнародна науково-практична конференція „Україна- Чехія- ЄС: сучасний стан та перспективи” (м. Прага, Чехія, 2006 р.);- Міжнародна науково-практична конференція „Україна- Латвія- Білорусь- ЄС: сучасний стан та перспективи” (м. Рига-Гомель, Латвія - Білорусь, 2007 р.);
- І Всеукраїнській науковій конференції «Європейська інтеграція України: проблеми та перспективи» ( м. Кривий Ріг, 29 жовтня 2008);
- ІV Міжнародної науково-практичної конференції Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки» (м. Хмельницький, Хмельницький національний університет, 9-10 грудня, 2009 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 3,18 д. а., з яких особисто автору належить 2,9 д. а., в тому числі 7 робіт - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,96 д.а., з яких особисто автору належать 1,8 д. а.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 152 сторінках, в тому числі 12 таблиць, 14 рисунків. Список використаних джерел нараховує 177 найменувань, в тому числі 7 праць автора.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи.
У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи розвитку кластерних утворень» розглянуто еволюцію, сутність, теоретичні принципи утворення та функціонування кластерних об'єднань.
Особливості функціонування підприємств у кластерному союзі полягають у можливості використання певного ступеня взаємопідтримки, яка опосередковано проявляється через ступінь щільності зв'язків, та можливість адаптуватися до ринкового середовища, яке, в свою чергу, в значній мірі визначається темпами зростання базової галузі.
В певних умовах конкурентної боротьби конкуренти, які працюють в широких нішах ринку, об'єднуються керуючись своїми стратегічними інтересами під тиском серйозних труднощів в їх діяльності. Більшість учасників кластеру не конкурують між собою безпосередньо, оскільки вони займають різні сегменти регіонального виробничого комплексу.
Кластери можуть об'єднувати підприємства та установи як окремих регіонів, так і різних країн для підвищення ефективності їх діяльності, зростання продуктивності праці та якості продукції, стимулювання конкуренції та інновацій, залучення інвестицій, сприяння формуванню нових підприємств, враховуючи їх вигідне географічне розташування. Вони дозволяють підприємствам гнучко реагувати на зміну умов ведення бізнесу. В залежності від змісту і стадії розвитку кластери приймають різноманітні форми. Як правило, вони включають в свій склад виробників кінцевих продуктів або послуг, постачальників спеціалізованої сировини, матеріалів і послуг, фінансові структури, також підприємства споріднених галузей.
На основі проведеного дослідження автором запропоновано під кластером розуміти об'єднання суб'єктів господарчої діяльності, які приймають участь у виробництві та розподілі певних груп товарів, функціонування яких спрямоване на підвищення ліквідності цих товарів на ринку.
При виявленні перспективних кластерів і при плануванні їх розвитку, потрібно враховувати принципи формування і вид кластеру, який може стати корисним для покращення інноваційної і конкурентної продуктивності всіх учасників кластера і, в кінцевому результаті, для високої якості в виробничій структурі.
Визначальними факторами, які спонукають підприємців до співпраці у кластерних об'єднаннях є економічні, такі як
- об'єднання значних ресурсів, зокрема фінансових;
- використання переваг окремих територій;
- синергічний ефект від співпраці підприємств різних галузей.
В той же час соціальна складова набуває все більшої ваги при визначенні господарського успіху.
Показник «економічний успіх», який, з одного боку відображає певні економічні досягнення, а з іншого - визнання та схвалення цих досягнень соціумом, в найбільшій мірі охоплює багатогранний характер функціонування підприємства на сучасному етапі соціально-економічного розвитку.
Ідеологія спільної участі в економічному зростанні забезпечує приблизну рівність учасників економічного процесу щодо можливостей, які надають зростаючі економічні позиції підприємства на відповідному ринку. Це дозволяє встановлювати спільну спрямованість колективних та особистих інтересів, максимально забезпечувати узгодження внутрішніх та зовнішніх стратегій для економічної стабілізації підприємства та його зростання.
Дослідники, які розглядають бізнес у його нерозривному зв'язку із соціальною відповідальністю, уявляють підприємницьку структуру як систему коопераційних зв'язків. При цьому розрізняють коопераційні зв'язки всередині організації (Intra-Team), міжорганізаційні зв'язки (Inter-Team) і поза організаційні (Extra-Team).
Зважуючи на це, успіх певної організації слід розглядати як інтегральну оцінку таких його складових: самооцінка, оцінка успіху у партнерів, оцінка успіху у конкурентів.
В дисертаційній роботі доведено, що тільки ті підприємства, які вже досягли певного стабільного економічного успіху, можуть ризикувати і переносити пріоритети у своїй господарській діяльності на соціальні цілі.
Ті ж підприємства, які самоідентифікують себе, як економічно слабкі, не будуть ризикувати своїми економічними досягненнями, аби не втратити їх остаточно.
Як показують результати опитувань керівників 38 аграрних підприємств Херсонської області показали, що мають місце значні відхилення у показниках господарської діяльності усередині груп з різним рівнем самооцінки (рис.1).
Окремо слід зазначити, що у групі з найвищими оцінками успішності були зафіксовані найнижчий та найвищий рівні рентабельності - відповідно 5% та 27%. Що засвідчує відсутність кореляції між категоріями успіх та рентабельність.
Рис. 1. Розподіл самоідентифікації підприємств за показником «економічний успіх» за 5-ти бальною шкалою
Подальші опитування виявили взаємозалежність самооцінки підприємств із їх потенційною згодою на співпрацю (рис. 2).
З рисунку видно, що жодне з підприємств, які ідентифікували себе неуспішними не дало потенційної згоди на співпрацю з діловими партнерами в межах кластерного об'єднання.
Рис. 2. Взаємозалежність самоідентифікації підприємств за показником «економічний успіх» із їх потенційною згодою на співпрацю
Так, тільки 3% підприємств з рентабельністю вище за 40% дали відповідь, що вони могли б співпрацювати із партнерами у межах кластерного об'єднання, з рентабельністю від 25% до 40% частка бажаючих співпрацювати склала 13%, з рентабельністю від 10% до 25% - на співпрацю згодилися 65%, з рентабельністю менше 10% до співпраці виявилися готовими тільки 5%.
Незначна частка підприємств з високою рентабельністю, які готові до співпраці у кластерних об'єднаннях пояснюється двома факторами: по-перше, висока рентабельність, забезпечена, можливо не досить прозорими легітимними механізмами, що не відповідає принципам функціонування у кластерних об'єднаннях; а по-друге, навіть за наявності прозорих механізмів одержання прибутку та високої рентабельності, не гарантується позитивна господарська тенденція цих підприємств на майбутнє. Останній зазначений фактор також пояснює низьке бажання до співпраці тих підприємств, що мають рентабельність нижчу за 10%, з тією різницею, що підприємства з високою рентабельністю побоюються погіршення економічних результатів, а підприємства з низьким рівнем рентабельності побоюються остаточного банкрутства.
Особливість застосування цього показника в задачі визначення мотивації до співпраці у кластерному об'єднанні полягає в тому, що при функціонуванні підприємств у кластері їхній успіх буде приблизно однаковим, що є одним із принципів кластерних утворень. Тобто ті підприємства, які, наприклад, мають більший успіх серед конкурентів частково поділяться ним із партнерами по кластеру, не знижуючи свого рівня успіху. Висока самооцінка економічного успіху означає, що від такого підприємства, в першу чергу, можна очікувати підтримки інших учасників у разі настання економічних ризиків. Тобто обмін складовими успіху є одним з базових принципів рівноправного партнерства у кластерних об'єднаннях.
У розділі 2 «Оцінка передумов та перспектив утворення кластерів в аграрній сфері »
Кластер може об'єднувати більшу чи меншу кількість підприємств, а також більші чи менші фірми в різних співвідношеннях.
Для успішної реалізації кластерних форм співпраці регіональна стратегія і стратегії розвитку окремих підприємств повинні бути взаємно узгоджені. Таку узгодженість слід розглядати як одну з головних передумов формування кластерних об'єднань.
Дані таблиці 1 доводять, що в Херсонській області існують більш тісні зв'язки з підприємствами споріднених видів економічної діяльності, що пояснюється більш розвиненою системою агросфери. Тобто традиційна аграрна спрямованість розвитку регіону в значній мірі впливає на розвиток інших сфер діяльності регіону. Цей факт підтверджує, можливість створення ефективних кластерів на основі аграрних підприємств із залученням підприємств інших сфер діяльності.
Таблиця 1
Значення коефіцієнта парної кореляції взаємозалежності економічних показників по видам економічної діяльності з економічними показниками підприємств сільського господарства по Україні та по Херсонській області
|
9+ |
R, коефіцієнт парної кореляції |
||
|
по Україні |
по Херсонській області |
||
|
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів |
0,512 |
0,759 |
|
|
Промисловість добувна |
0,133 |
0,342 |
|
|
Хімічна та нафтохімічна промисловість |
0,201 |
0,473 |
|
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
0,528 |
0,718 |
|
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
0,567 |
0,747 |
Особливості функціонування підприємств у кластерному союзі полягають у можливості використання певного ступеня взаємопідтримки, яка опосередковано проявляється через ступінь щільності зв'язків, та можливість адаптуватися до ринкового середовища, яке, в свою чергу, в значній мірі визначається темпами зростання сільського господарства. Основні стратегії розвитку кластерних утворень представлені в матриці (табл.2). кластер стратегія агросфера
Сутність поля 1 полягає в тому, що базові підприємства, які входять до кластеру прагнуть максимально зберегти господарчу незалежність, але вимушені співпрацювати з іншими суб'єктами з тим, щоб через поєднання певних можливостей один одного знизити ризики зовнішнього середовища, які особливо небезпечні за умов помірного зростання сільського господарства. Низькі темпи зростання галузі супроводжуються підвищеною експансією локальних ринків з боку зарубіжних імпортерів та контрафактних виробників. Ця стратегія хоча і забезпечує короткострокову стабілізацію економічних показників підприємств учасників кластеру, але не дозволяє досягти такого ефекту співпраці, який забезпечив би подальший розвиток кластерного утворення.
Таблиця 2
Основні види стратегій розвитку кластерних утворень на підприємствах в аграрній сфері
|
Темпи зростання сільського господарства |
||||
|
помірні |
прискорені |
|||
|
Ступінь щільності існуючих зв'язків |
Слабка (суверенітет) |
Стабілізація економічних показників |
Використання абсолютних переваг підприємств учасників кластеру |
|
|
Сильна (симбіоз) |
Стратегія участі в продукті кластеру |
Використання відносних переваг підприємств учасників кластеру |
Для стратегії, представленої у полі 2 характерним є наявність досить тісних, а отже і більш довгострокових зв'язків учасників кластеру. Така ситуація характерна для підприємств з високим позитивним іміджем та репутацією надійних ділових партнерів. Участь у продукті кластеру означає, що підприємство учасник кластеру дотримується у своїй господарській діяльності загальних для всього кластеру цінностей та цілей, а також приймає на себе солідарну відповідальність за можливі ризики господарської діяльності кластеру.
Об'єднання у кластері підприємств за таким принципом, який представлений у полі 3, дозволяє виконувати основну мету існування кластеру - підвищувати ліквідність товарів на ринку. Однак об'єднання лише за принципом мінімальної ціни може дати ефект у вигляді зростання економічних показників кластеру, але не його якісного розвитку. До того ж зростання має обмежений термін дії. Обумовлено це явище тим, що підприємства учасники кластеру керуються у своїх діях здебільшого власними цілями і пріоритетами, і не об'єднують свої зусилля на подолання перешкод, які можуть виникнути у будь-якій ланці виробничо-збутового ланцюжку. Підприємства учасники кластеру за такої стратегії мають дуже високий ризик у будь-який час залишитися сам на сам із своїми проблемами.
Головною відмінністю стратегії використання абсолютних переваг підприємств учасників кластеру від використання відносних переваг підприємств учасників кластеру (поле 4) є те, що окремі підприємства у першому випадку розглядаються як «чорні ящики», а у другому - як «білі ящики». Тобто за умов стратегії використання відносних переваг існує можливість - використовуючи непрямі важелі впливу корегувати діяльність інших учасників кластеру.
Розвиток, який відбувається на окремому підприємстві за умов кластерної форми співробітництва, відбувається при збереженні усіх аспектів свободи, пов'язаної із господарською діяльністю. Саме поєднання такої незалежності у прийнятті управлінських рішень, з одного боку, та партнерської ділової відповідальності, з іншого боку, надає кластерам можливість не тільки високого ступеня опору зовнішнім перешкодам, але і вибору найбільш доцільного напрямку стратегічного розвитку, що в свою чергу, забезпечує найбільш ефективне використання усіх видів виробничих ресурсів та одержання максимальної підприємницької вигоди усіма учасниками кластерного утворення.
Розділ 3 «Формування ефективного кластерного утворення на основі агропромислових підприємств». Формування кластерного утворення, тобто визначення якості та кількості його учасників, доцільно розпочати з визначення позицій потенційних учасників кластеру за складовими економічного успіху: самоідентифікація, оцінка партнерів, оцінка конкурентів. 45 досліджуваних підприємств, до яких ввійшли 38 аграрних підприємств, 3 підприємства торгівлі, 2 підприємства харчової промисловості та 2 транспортних підприємства, були досліджені за допомогою експертного методу на предмет оцінки за кожною складовою економічного успіху та згруповані в залежності від оцінки у відповідні рівні. Оцінка виставлялася експертами за 5-ти бальною шкалою. У таблиці 3 наведені дані про перший і другий рівні груп: до першого рівня ввійшли підприємства, які за трьома складовими одержали середню експертну оцінку від 4 до 5, до другого рівня ввійшли підприємства, які одержали середню експертну оцінку від 3 до 3,9.
Як видно з таблиці, деякі підприємства мають досить високі оцінки за одними показниками, але низькі оцінки за іншими складовими економічного успіху, які не були включені до таблиці (ТОВ «Сіті-продукт» і ПП «Стартранс»).
Проте оцінка економічного успіху хоча і дає уявлення про економічну стабільність та соціальну адаптованість підприємства і може розглядатися в цілому як фактор мотивації до співпраці, та все ж ще не може бути покладена в основу прийняття рішення щодо включення підприємства до кластеру, оскільки всі оцінки надавалися кожному підприємству, як окремому і незалежному суб'єкту господарювання. Співпраця підприємств у кластері передбачає одержання певного додаткового соціально-економічного ефекту, який можна розрахувати як різницю показників економічного успіху, розрахованих для підприємств за умов їх господарювання як незалежних суб'єктів та за умов їх господарювання у складі кластерного утворення. Якщо такий ефект виявиться більшим за нуль, то можна рекомендувати підприємству входити до складу кластеру.
Таблиця 3
Бальні оцінки потенційних учасників кластеру за складовими «економічного успіху»
|
Підприємство |
Складова «самоідентифі-кація» |
Підприємство |
Складова «оцінка партнерів» |
Підприємство |
Складова «оцінка конкурентів» |
|
|
Середня оцінка (інтервал 4-5) |
||||||
|
ТОВ «Зоотехніка» |
4,5 |
ПП «Євроком мершл Україна» |
4,5 |
ПП «Євроком мершл Україна» |
4,2 |
|
|
ПП «Стартранс» |
4,3 |
|||||
|
ТОВ «Талья Трейд Україна» |
4,2 |
ТОВ «Зоотехніка» |
4,0 |
|||
|
Середня оцінка (інтервал 3-3,9) |
||||||
|
ПП «Єврокоммершл Україна» |
3,8 |
ТОВ «Тавр&я» |
3,9 |
ТОВ «Талья Трейд Україна» |
3,8 |
|
|
ТОВ «Тавр&я» |
3,6 |
ТОВ «Талья Трейд Україна» |
3,8 |
ТОВ «Свіжий продукт» |
3,4 |
|
|
ТОВ «Свіжий продукт» |
3,2 |
ТОВ «Зоотехніка» |
3,5 |
ТОВ «Тавр&я» |
3,2 |
|
|
ТОВ «Сіті-продукт» |
3,5 |
|||||
|
ТОВ «Свіжий продукт» |
3,2 |
У таблиці 4 наведені дані про можливе збільшення економічного успіху для комбінації із 2-х підприємств.
З таблиці видно, що відношення одних і тих же підприємств до можливої співпраці може бути різним. Так, ТОВ «Свіжий продукт» зацікавлене у співпраці із ТОВ «Зоотехніка» і сподівається, що його успіх зросте на 0,2 бали. А ТОВ «Зоотехніка» вважає, що співпраця з ТОВ «Свіжий продукт» нашкодить економічному успіху на 0,2 бали. Тобто ефективний кластер може скластися тільки у такій комбінації, яка передбачає взаємне зростання економічного успіху.
Таблиця 4
Додатковий економічний успіх від співпраці у кластері
Підприємство, для якого визначається додатковийекономічний успіх |
Підприємства-партнери кластеру |
|||||
|
ТОВ «Зоотехніка» |
ПП «Єврокоммершл Україна» |
ТОВ «Талья Трейд Україна» |
ТОВ «Свіжий продукт» |
ТОВ «Тавр&я» |
||
|
ТОВ «Зоотехніка» |
Х |
0,1 |
0,3 |
-0,2 |
0,2 |
|
|
ПП «Єврокоммершл Україна» |
0,3 |
Х |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
|
|
ТОВ «Талья Трейд Україна» |
0,1 |
0,3 |
Х |
0,3 |
0,1 |
|
|
ТОВ «Свіжий продукт» |
0,2 |
-0,1 |
0,3 |
Х |
0,0 |
|
|
ТОВ «Тавр&я» |
0,0 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
Х |
Слід зазначити, що комбінація з більшою кількістю учасників може привести до ситуації, яка дозволить об'єднати інтереси партнерів через непрямий вплив на оцінку додаткового економічного успіху. Так, якщо буде досліджуватись комбінація кластеру: ТОВ «Зоотехніка», ТОВ «Свіжий продукт», ТОВ «Талья Трейд Україна», - то ТОВ «Зоотехніка» погодиться на співпрацю з ТОВ «Свіжий продукт», яке буде розглядатися ним, як фактор залучення до співпраці ТОВ «Талья Трейд Україна», в якому ТОВ «Зоотехніка» найбільш зацікавлене (додатковий економічний успіх 0,3 бали).
Бальну оцінку додаткового економічного успіху від співпраці у кластері можна розглядати як характеристику щільності зв'язків підприємств у кластері. Це дозволяє застосовувати матрицю стратегій (табл. 2) для вибору доцільної стратегії розвитку кластерних утворень.
ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дослідження, теоретичного узагальнення концептуальних підходів до формування та розвитку кластерних утворень було вирішено важливу наукову задачу удосконалення підходів та механізмів щодо управління розвитком кластерних утворень на прикладі аграрних підприємств, що дає можливість зробити низку висновків та рекомендацій, які характеризуються науковою новизною, мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення.
1. На основі існуючих теоретичних та методологічних підходів, що містяться в роботах українських та зарубіжних вчених, автор подає визначення кластеру, під яким слід розуміти об'єднання суб'єктів господарчої діяльності, які приймають участь у виробництві та розподілі певних груп товарів, функціонування яких спрямоване на підвищення ліквідності цих товарів на ринку.
2. Не зважаючи на очевидну кореляцію між господарським успіхом та бажанням співпрацювати, одержані результати аналізу залежності між можливістю співпрацювати від рівня рентабельності підприємств абсолютно розбалансовані, що доводить відсутність їх взаємного впливу.
3. Показники рентабельність, прибуток чи будь-які інші традиційні фінансово-економічні показники є недоцільним з точки зору застосування їх в задачі визначення рівня мотивації до кластерного співробітництва. Натомість, показник «економічний успіх», який, з одного боку відображає певні економічні досягнення, а з іншого - визнання та схвалення цих досягнень соціумом, в найбільшій мірі охоплює багатогранний характер функціонування підприємства на сучасному етапі соціально-економічного розвитку. При цьому успіх слід розглядати як усереднену оцінку суми таких його складових: самооцінка, оцінка успіху у партнерів, оцінка успіху у конкурентів.
4. В Херсонській області існують більш тісні зв'язки з підприємствами споріднених видів економічної діяльності ніж в Україні в цілому, що пояснюється більш розвиненою аграрною сферою. Традиційна аграрна спрямованість розвитку регіону в значній мірі впливає на розвиток інших сфер діяльності регіону. Це підтверджує можливість створення ефективних кластерів на основі аграрних підприємств із залученням підприємств інших сфер діяльності.
5. Досліджені особливості функціонування підприємств у кластерному союзі, які полягають у можливості використання певного ступеня взаємопідтримки, яка опосередковано проявляється через ступінь щільності зв'язків, та можливість адаптуватися до ринкового середовища, яке залежить від темпів зростання сільського господарства.
6. Розвиток, який відбувається на окремому підприємстві за умов кластерної форми співробітництва, відбувається при збереженні усіх аспектів свободи, пов'язаної із господарською діяльністю. Саме поєднання такої незалежності у прийнятті управлінських рішень, з одного боку, та партнерської ділової відповідальності, з іншого боку, надає кластерам можливість не тільки високого ступеня опору зовнішнім перешкодам, але і вибору найбільш доцільного напрямку стратегічного розвитку, що, в свою чергу, забезпечує найбільш ефективне використання усіх видів виробничих ресурсів та одержання максимальної підприємницької вигоди усіма учасниками кластерного утворення.
7. Доведено, що прийняття рішення щодо включення підприємства до кластеру ґрунтується на оцінці економічного успіху, який визначається для підприємств за умов їхнього незалежного функціонування, так і на можливості одержання певного додаткового соціально-економічного ефекту, який можна розрахувати як різницю показників економічного успіху, розрахованих для підприємств за умов їх господарювання як незалежних суб'єктів та за умов їх господарювання у складі кластерного утворення.
8. Визначення оцінки економічного успіху та додаткового соціально-економічного ефекту дозволяє розробити альтернативні комбінації кластерних союзів, учасники яких можуть отримати додаткову вигоду від співпраці.
9. Взаємна додаткова вигода може бути одержана навіть за умови залучення у кластери підприємств, які при незалежному функціонуванні не сприймають одне одного як успішних суб'єктів господарювання. Можуть існувати комбінації учасників кластерів, в яких об'єднуються інтереси партнерів через їхній непрямий вплив на взаємну оцінку додаткового економічного успіху.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у наукових фахових виданнях:
1. Бойко Л.І. Форми кластерного співробітництва/ Г.Г. Савіна, Л.І.Бойко// Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць ХДАУ.- Херсон, 2007.- Вип.№53.- С. 236-239 - (Особистий внесок: надана класифікація та основні ознаки різних форм кластерних утворень).
Бойко Л.І. Теоретичні підходи до класифікації кластерів/ Л.І.Бойко // Бізнес-навігатор: Зб. наук. праць МУБІП.- Херсон, 2007.- Вип. №2 (12).- С.126-129.
Бойко Л.І. Ефективність розвитку кластерних об'єднань/ Л.І.Бойко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб.научн.трудов.- Донецк, 2007.- С. 693-696.
Бойко Л.І. Стратегії розвитку кластерних утворень/ Г.Г. Савіна, Л.І. Бойко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональньїй аспект:Сб. научн. трудов. - Донецк, 2008. -С. 970-972 - (Особистий внесок: дослідження трансформації цілей та пріоритетів господарської діяльності підприємств за умов функціонування у кластерних об'єднаннях).
5. Бойко Л.І. Кластери як одна із ефективних форм співробітництва/ Л.І. Бойко, С.В. Кудря // Економічний простір: Зб. наук. праць ПДАБА.- Дніпропетровськ, 2009.- Вип. №22/1.- С. 327-331. (Особистий внесок: визначена необхідність та доцільність об'єднання підприємств на базі кластерного співробітництва).
6. Бойко Л.І. Необхідність розвитку кластерних форм співробтництва/ Л.І. Бойко, Ю.О. Прокоф'єва// Економічний простір: Зб. наук. праць ПДАБА.- Дніпропетровськ, 2009.- Вип. №28/2.- С. 184-187. (Особистий внесок: проаналізовані переваги та недоліки різних форм співробітництва та доведена соціально-економічна доцільність застосування кластерів).
7. Бойко Л.І. Маркетингові концепції взаємовідносин підприємств агросфери/ Г.Г. Савіна, Л.І. Бойко.// Вісник Хмельницького національного університету: Зб. наук. праць ХНУ. - Хмельницький, 2009.- Вип. № 5. - С. 231-233 - (Особистий внесок: визначені напрями партнерської взаємодії по кожній із концепцій та обґрунтовані способи та сила їх впливу на діяльність підприємств).
Публікації у інших виданнях:
Бойко Л.І. Механізм забезпечення інноваційного розвитку підприємств та галузевих комплексів (кластерів)/ Л.А. Чурсіна, М.З. Литвин, Л.І. Бойко // Легка промисловість. - 2006. - №2.- С. 48-49.
Бойко Л.І. До питання про кластерні форми співробітництва підприємств легкої промисловості/ Г.Г. Савіна, В.М. Бойко, Л.І. Бойко // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2007.- № 4 (16). - С. 83-86.
Бойко Л.І. Міжнародний досвід кластерних форм співробітництва: Зб. матеріалів міжнародної конференції. [« Україна-Чехія - ЄС: Сучасний стан та перспективи»], (Херсон-Прага, 2007р.)/ ХНТУ.- Херсон: ХНТУ,2007.- С. 18-20.
Бойко Л.І. Система соціального менеджменту у кластерних утвореннях: Зб. матеріалів І всеукраїнської конференції. [«Європейська інтеграція України: проблеми та перспективи»], (Кривий Ріг, 29 жовт.2008р.)/ Криворіз. ек. ін-т.- К: Київськ. нац.ек. ун-т ім. В. Гетьмана, 2008.- С. 78-81.
Бойко Л.І. Кластерізація економіки в Україні: Зб. матеріалів науково-практичної конференції. [«Наукові записки кафедри обліку і аудиту»] , (Херсон, 2009р.) / ХНТУ.- Херсон: ХНТУ, 2009.- С. 44-50.
АНОТАЦІЯ
Бойко Л.І. Управління розвитком кластерних утворень в аграрній сфері. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010 р.
У дисертаційній роботі сформульовано дефініцію кластерні утворення; досліджено особливості можливого бізнес-партнерства в системі агросфери; визначені принципи функціонування підприємств у кластерних об'єднаннях; запропоновано соціально адаптований метод оцінки господарської діяльності підприємств, такий як «економічний успіх», який доцільно застосовувати на етапі визначення мотивації до співпраці у кластері.
Досліджено економічні зв'язки підприємств агросфери Херсонської області з підприємствами споріднених видів економічної діяльності та доведена можливість створення ефективних кластерів на основі аграрних підприємств із залученням підприємств інших сфер діяльності; надана класифікація стратегій розвитку кластерів в залежності від щільності зв'язків між підприємствами-партнерами та темпів зростання сільського господарства.
Розроблено алгоритм визначення якості та кількості учасників кластерного утворення на основі критерію одержання додаткового економічного успіху кожним учасником кластеру; запропоновані комбінації підприємств, які можуть ефективно співпрацювати у кластерних утвореннях.
Ключові слова: кластерні утворення, економічний успіх, мотивація до співпраці, стратегія розвитку кластеру, самоідентифікація, оцінка партнерів, оцінка конкурентів.
Бойко Л.И. Управление развитием кластерных образований в аграрной сфере. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (економика сельского хозяйства и АПК) - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.
В диссертационной работе решена важная научная задача анализа процесса формирования и развития региональных социально-экономических предпринимательских союзов в аграрной сфере, каковыми являются кластерные образования.
Теоретические основы интеграционных процессов на уровне предприятий аграрной сферы региона исследованы через анализ научно-теоретических основ роли сельского хозяйства в экономическом развитии региона, формировании предпосылок для принятия решения в партнерском бизнес взаимодействии.
В диссертационной работе сформулирована дефиниция кластерные образования; исследованы особенности возможного бизнеса-партнерства в системе агросферы; определены принципы функционирования предприятий в кластерных объединениях; предложен социально адаптированный метод оценки хозяйственной деятельности предприятий, такой как "экономический успех", который целесообразно применять на этапе определения мотивации к сотрудничеству в кластере.
Исследованы экономические связи предприятий агросферы Херсонской области с предприятиями родственных видов экономической деятельности и доказана возможность создания эффективных кластеров на основе аграрных предприятий с привлечением предприятий других сфер деятельности; представлена классификация стратегий развития кластеров в зависимости от тесноты связей между предприятиями-партнерами и темпов роста агропромышленного комплекса.
В процессе формирования кластерных стратегий определены особенности функционирования предприятий в кластерном союзе, которые состоят в возможности использования определенной степени взаимоподдержки, которая опосредованно проявляется через степень плотности связей и возможность адаптироваться к рыночной среде, которая зависит от темпов роста сельского хозяйства.
Развитие, которое происходит на отдельном предприятии при условии кластерной формы сотрудничества, сопровождается сохранением всех аспектов свободы, связанной с хозяйственной деятельностью. Объединение такой независимости в принятии управленческих решений, с одной стороны, и партнерской деловой ответственности, с другой стороны, предоставляет кластерам возможность не только высокой степени сопротивления внешним препятствиям, но и выбора наиболее целесообразного направления стратегического развития, которое, в свою очередь, обеспечивает наиболее эффективное использование всех видов производственных ресурсов и получение максимальной предпринимательской выгоды всеми участниками кластерного образования.
Разработан алгоритм определения качества и количества участников кластерного образования на основе критерия получения дополнительного экономического успеха каждым участником кластера; предложены комбинации предприятий, которые могут эффективно сотрудничать в кластерных образованиях.
В диссертационной работе установлено, что взаимная дополнительная выгода может быть получена даже при условии привлечения в кластеры предприятий, которые при независимом функционировании не воспринимают друг друга как успешных субъектов хозяйствования. Могут существовать комбинации участников кластеров, в которых объединяются интересы партнеров через их косвенное влияние на взаимную оценку дополнительного экономического успеха.
Ключевые слова: кластерные образования, экономический успех, мотивация к сотрудничеству, стратегия развития кластера, самоидентификация, оценка партнеров, оценка конкурентов.
Boyko L.I. Management of development of klaster's formations in agrarian sphere - Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Economic Studies. Speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (economy of agriculture and AIC). - International University of Business and Law, Kherson, 2010.
In dissertational work the definition klaster formations{educations} is formulated; features of possible{probable} business-partnership in system agrarian sphere are researched; principles of functioning of the enterprises in klaster associations are certain; socially adapted method of an estimation of economic activities of the enterprises, such as "economic success" which is expedient for applying at a stage of definition of motivation to cooperation in klaster is offered.
Economic relations of the enterprises agrarian sphere of Kherson area with the enterprises of related kinds of economic activities are investigated and an opportunity of creation effective klasters on the basis of the agrarian enterprises with attraction of the enterprises of other fields of activity is proved; classification of strategy of development кластеров depending on narrowness of connections between the enterprises-partners and rates of growth of agriculture is presented.
The algorithm of definition of quality and amount of klaster's participants on the basis of criterion the additional economic success by each participant of klaster is developed; combinations of the enterprises which can effectively cooperate in klaster formations are offered .
Keywords: klaster formations, economic success, motivation to cooperation, strategy of klaster development , self-identification, an estimation of partners, an estimation of competitors.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття кластеру як інструменту регіонального розвитку. Методологічна основа, сутність та будова кластерних утворень. Зарубіжний досвід і результати використання кластерної моделі в економіці. Кластерна організація розвитку агропромислового виробництва.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 30.04.2019Обґрунтування необхідності затвердження стратегії розвитку малих та середніх підприємств. Необхідні заходи для оптимізації даного процесу, використання зарубіжного досвіду. Фінансовий стан малих та середніх підприємств, рівень бізнес-клімату країни.
статья [58,8 K], добавлен 19.09.2017Шляхи забезпечення конкурентоспроможності територій Західної України в умовах глобалізації. Кластеризація агропромислового виробництва як чинник забезпечення стійкого розвитку сільських територій. Створення вівчарського кластеру в Карпатському регіоні.
статья [28,4 K], добавлен 16.05.2015Аналіз впливу законодавчого регулювання діяльності малих підприємств та його наслідків. Етапи формування малого підприємництва в Україні. Основні проблеми процесу розвитку малого підприємництва та шляхи їх подолання. Малі підприємства в сфері обігу.
статья [203,7 K], добавлен 22.02.2018Поняття суспільного відтворювання. Особливості функціонування капіталу в аграрній сфері. Основи та механізм утворення диференціальної, абсолютної та монопольної ґрунтової ренти. Державне регулювання агробізнесу та шляхи аграрних перетворень на Україні.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 01.12.2009Структура та особливості малого підприємництва в аграрній сфері. Його сильні й слабкі сторони, можливості й загрози розвитку. Аналіз сучасного стану, а також тенденції розвитку малого підприємництва в аграрному секторі економіки України, проблеми.
статья [265,7 K], добавлен 19.09.2017Природно-ресурсний потенціал області. Аналіз сільського господарства та промисловості. Формування туристичного кластеру регіону. Пріоритети розвитку транспортного комплексу. Проблеми зайнятості населення та впливу екологічної ситуації на його здоров’я.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 29.10.2013Визначення сутності регіонального розвитку. Загальна характеристика соціально-економічного стану Золочівського району та стратегічний аналіз можливостей його розвитку. Особливості регіональної політики в країнах Європейського Союзу та в Україні.
магистерская работа [946,3 K], добавлен 15.07.2014Вплив глобалізації на стан національної економіки України, необхідність розробки моделі участі у світовому процесі. Сутність процесу, його позитивні та негативні наслідки та відзеркалення на країнах світу в залежності від стану їх економічного розвитку.
реферат [30,6 K], добавлен 23.06.2009Особливості стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства. Обґрунтування об’єктів аналізу та побудова поточного господарського портфелю. Сучасні тенденції розвитку галузі гуртової та дрібногуртової торгівлі продуктами харчування.
курсовая работа [296,3 K], добавлен 08.12.2010Сутнісно-змістовна характеристика процесів управління розвитком підприємств. Фактори впливу на економічний розвиток підприємства, методичні підходи до його діагностики. Діагностика проблем управління економічним розвитком підприємства ЗАТ "Піонтекс".
дипломная работа [2,6 M], добавлен 10.08.2010Загальні відомості про підприємство ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", порядок формування стратегії його зовнішнього розвитку. Аналіз потенціалу розвитку машинобудування в Україні. Шляхи покращення становища машинобудівної галузі виробництва.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2015Обґрунтування основних теоретичних підходів до визначення факторів ефективного розвитку підприємства. Характеристика факторів ефективного розвитку підприємств плодоовочевої галузі. Формування середовища стратегічного розвитку підприємств галузі.
статья [182,9 K], добавлен 13.11.2017Реалізація довгострокової стратегії суспільно-економічного розвитку країни. Дослідження розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві Україні. Вплив інвестиційної діяльності підприємств на спад, стабілізацію та зростання їх виробництва.
автореферат [45,8 K], добавлен 10.04.2009Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017Дослідження процесу реалізації напрямів земельного реформування в Україні. Ознайомлення з перешкодами на шляху реформування й розвитку аграрного сектора. Аналіз перспектив його розвитку на шляху інтеграції до європейського економічного простору.
статья [19,5 K], добавлен 14.08.2017Проведення економічного аналізу Запорізької області, надання інтегральних показників конкурентоздатності регіону. Розробка автомобілебудівного кластеру та розрахунок портфелю проектів розвитку Запоріжжя. Концепції державних й міських цільових програм.
курсовая работа [130,2 K], добавлен 07.02.2011Сутність оборотного капіталу, його значення в системі управління фінансами підприємства. Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств. Аналіз стану оборотних активів і джерел їх авансування на прикладі ТОВ "АД Шина".
дипломная работа [689,5 K], добавлен 14.10.2014Формування економічної стратегії розвитку підприємств. Визначення проблем розвитку інтелектуального потенціалу в Україні. Підвищення продуктивності праці. Піднесення професійних навичок з метою поліпшення можливостей працевлаштування і продуктивності.
статья [23,3 K], добавлен 18.08.2017Етапи розробки рекомендацій щодо напрямів регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Способи оцінки ефективності використання потенціалу регіональної економіки Львівської області. Аналіз транспортної складової розвитку продуктивних сил регіону.
курсовая работа [766,4 K], добавлен 17.12.2013
