Механізми державної підтримки сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.11:338.43

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЯРЕМА Ярослав Романович

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Буряк Петро Юрійович,

Львівська державна фінансова академія,

ректор, завідувач кафедри державних фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Губені Юрій Едвардович,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри права і підприємництва;

кандидат економічних наук, доцент

Германенко Олександр Миколайович,

Луганський національний аграрний університет,

завідувач кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться 24 грудня 2009 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ.

Автореферат розісланий 16 листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Богачов В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливості функціонування аграрного сектора, його роль у забезпеченні продовольчої безпеки та сучасний стан розвитку сільського господарства України зумовлюють необхідність його державної підтримки. Значна зміна форм державного регулювання трансформаційних процесів, переоцінка можливостей ринкового саморегулювання створили ситуацію, коли ринкові й державні регулятори спричинили пришвидшення втрати національного товаровиробника, цінова, податкова і фінансово-кредитна політика держави перетворилась з основного стимулятора проведення ефективних агропродовольчих реформ на руйнівну силу виробничого і ринкового потенціалу. Досвід державної підтримки сільського господарства в роки незалежності України свідчить про те, що вона була і поки що залишається спрямованою на розв'язання поточних завдань, а не на перспективний розвиток сільського господарства, підвищення його ефективності. Тому важливого значення набуває розробка механізмів і заходів державної підтримки сільськогосподарських підприємств, які б забезпечили конкурентоспроможність продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також розвиток сільських територій. Регулююча роль держави, спрямована на підтримку вітчизняних товаровиробників, має здійснюватись інструментами, які не повинні суперечити принципам СОТ і зобов'язанням України згідно з Угодою про сільське господарство.

Сучасна економічна наука нагромадила великий досвід з питань необхідності державної підтримки розвитку сільського господарства, формування відповідних механізмів її реалізації тощо. Основні положення теорій державного регулювання, доцільності його здійснення в аграрному секторі за ринкових умов, формування механізмів державної підтримки аграрного сектора, їх адаптації до умов СОТ висвітлені в наукових працях В. Г. Андрійчука, М. П. Вітковського, П. І. Гайдуцького, Ю. Е. Губені, С. І. Дем'яненка, С. М. Кваші, І. Г. Кириленка, І. В. Кобути, М. Х. Корецького, О. В. Крисального, І. І. Лукінова, І. Р. Михасюка, О. М. Могильного, П. Т. Саблука, О. В. Скидана, Г. В. Черевка, В. В. Юрчишина та інших. Проте багато питань теоретичного і практичного плану в окремих працях вичерпно не досліджено.

Отож, низка теоретичних, методологічних і методичних проблем залишається малодослідженою і потребує подальшого й поглибленого вивчення, особливо стосовно методології і методики обґрунтування пріоритетних напрямів державної підтримки сільського господарства, спрямованих на довготерміновий розвиток галузі, а не на підтримку поточних потреб сільськогосподарських підприємств, удосконалення державної підтримки аграрного сектора за усіма її напрямами, адаптації заходів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників до вимог СОТ.

Усе це свідчить про актуальність теми дисертації, зумовлює необхідність проведення наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетних наукових тем Львівської державної фінансової академії:„Розробка методологічних основ та критеріїв збалансованості фінансової системи в контексті фінансової безпеки” (номер державної реєстрації 0106U005418) та „Реформування податкової політики та її роль у формуванні доходів бюджетів для забезпечення сталого регіонального розвитку (номер державної реєстрації 0109U004033). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні теоретико-методологічних основ державної підтримки сільського господарства та обґрунтування напрямів її удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад та обґрунтування напрямів адаптації сільськогосподарських підприємств до умов трансформації системи державної підтримки сільськогосподарських виробників до вимог СОТ.

Для досягнення поставленої мети визначені такі основні завдання:

узагальнити теоретичні основи та необхідність застосування ефективних форм і механізмів державної підтримки сільського господарства;

окреслити теоретико-методичні засади здійснення державної підтримки сільського господарства відповідно до вимог СОТ;

провести оцінку сучасного стану державної підтримки сільськогосподарських підприємств в частині державних витрат на підтримку розвитку сільського господарства, фінансової підтримки фермерських господарств і пільгового кредитування товаровиробників;

узагальнити існуючі механізми державної підтримки сільськогосподарських підприємств, виявити їх основні недоліки та проблемні аспекти з метою їх подальшого удосконалення;

встановити рівень впливу державної підтримки на ефективність сільського господарства;

визначити пріоритетні напрями розвитку державної підтримки сільського господарства;

обґрунтувати шляхи удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, пільгового кредитування, оподаткування та страхового бізнесу;

розробити пропозиції адаптації заходів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників згідно з вимогами Угоди про сільське господарство СОТ.

Об'єктом дослідження є економічні відносини щодо державної підтримки сільськогосподарських підприємств згідно з вимогами СОТ.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів державної підтримки сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, системний підхід до вивчення економічних явищ, дослідження світової науки в галузі міжнародних економічних відносин, розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань формування державної підтримки сільського господарства, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.

У процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення, критичний аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних учених, формування висновків і пропозицій); статистико-економічний (вивчення тенденцій і оцінки складових державної підтримки сільськогосподарських підприємств - середні і відносні величини, порівняння, ряди динаміки, групування, системний та порівняльний аналіз); монографічний (вивчення позитивних і негативних чинників у формуванні державної підтримки сільськогосподарських підприємств як складової аграрної політики держави); графічний (наочне зображення схем взаємозв'язків, динаміки показників). Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій забезпечується глибоким аналізом масових емпіричних даних.

Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, законодавчі на нормативні акти, особисті спостереження автора, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

розроблено пропозиції щодо адаптації заходів з державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників до вимог Угоди про сільське господарство СОТ з деталізацією опрацювання державних програм бюджетної підтримки з метою переведення їх під опис заходів „зеленої скриньки”;

удосконалено:

методичні підходи до класифікації методів державної підтримки, які формуються на основі певних, властивих лише для них безпосередніх та опосередкованих засобів впливу на економічні процеси, що мають пряму і непряму форми вияву;

механізм державної підтримки сільськогосподарських підприємств на основі виокремлення основних пріоритетів державної підтримки аграрного сектора економіки, серед яких регулювання цін на сільськогосподарську продукцію і структури сільськогосподарського виробництва, кредитна форма підтримки і податкове регулювання, підтримка аграрних підприємств, що знаходяться в несприятливих природокліматичних умовах, регулювання експортно-імпортних операцій, державне фінансування найважливіших програм розвитку аграрного сектора тощо;

механізм пільгового кредитування, оподаткування і страхування на основі урахування інтересів усіх учасників відносин, прозорості і доступності їх реалізації, терміну здійснення і відповідності до цільового призначення;

набули подальшого розвитку:

методичні підходи до оцінювання ступеня державної підтримки в частині державних витрат на підтримку розвитку сільського господарства, фінансової підтримки фермерських господарств і пільгового кредитування товаровиробників;

методичні підходи до визначення ступеня впливу державної підтримки на ефективність сільського господарства.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, одержані в процесі дослідження, спрямовані на обґрунтування напрямів державної підтримки сільського господарства, які мають бути використані під час розробки програм фінансування видатків на розвиток сільського господарства з державного і місцевих бюджетів.

Результати наукових досліджень розглянуті, схвалені і прийняті для практичного використання Міністерством аграрної політики України (довідка №37-13-1/272 від 28.05.2009 р.), Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №10-01/7-218 від 03.06.2009 р.). Їм передані для практичного використання рекомендації до визначення впливу державної підтримки на ефективність сільськогосподарських підприємств, пропозиції з удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, пільгового кредитування і оподаткування та страхового бізнесу, а також заходів державної підтримки сільськогосподарського виробництва в умовах членства України в СОТ.

Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі Львівської державної фінансової академії (довідка №01-13/548 від 19.05.2009 р.), зокрема у викладі дисциплін: “Державне регулювання економіки”, “Бюджетна система”, “Податкова система”.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, наведені в дисертаційній роботі, отримані особисто автором. Проведено нові наукові дослідження, які в сукупності забезпечують вирішення важливої наукової проблеми - розробки заходів з державної підтримки сільськогосподарських підприємств в умовах членства України у СОТ. У роботі використані лише ті наукові положення, висновки та рекомендації, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції (м. Львів, 2007 р.), „Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону” (м. Чернівці, 2007 р.), „Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі” (Севастополь-Стамбул, 2007 р.), “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (м. Львів, 2009 р.), а також на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівської державної фінансової академії й апробовані у наукових звітах кафедри податків, бюджету і казначейської справи впродовж 2004-2008 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових працях, 11 з яких підготовлені самостійно, зокрема 7 праць у наукових фахових виданнях (2,91 друк. арк.). Загальний обсяг опублікованих праць, що належить особисто автору - 3,65 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок комп'ютерного тексту, вона містить 29 таблиць на 15 сторінках, 18 рисунків на 10 сторінках, 6 додатків на 7 сторінках, список використаних джерел із 230 найменувань на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

господарство сільський підтримка державний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи державної підтримки сільського господарства” розглянуто й узагальнено суть державної підтримки сільського господарства, принципи, методи і форми державної підтримки сільськогосподарських підприємств, розкрито методику дослідження.

Ринкова система є динамічною і загалом ефективною, але вона має межі, за якими ринковий механізм стає безсилим. Отже, держава в ринковій економіці відіграє визначальну роль у становленні ринкового господарства. Ринок не формується сам по собі, а є системою взаємопов'язаних інститутів, що забезпечують його безперебійне функціонування. Проте державне регулювання повинно не заміщати ділову активність підприємств, а створювати для них відповідні інституційні рамки і забезпечувати рівні конкурентні умови зі світовим ринком.

Нездатність ринкової системи до саморегулювання при кризових явищах, а також значний вплив зовнішніх чинників обумовлюють необхідність втручання держави в економіку. При цьому посилення регулюючих функцій держави в Україні в поєднанні з інструментами ринкового саморегулювання надають трансформаційним перетворенням комплексний системний характер, що проявлятиметься в сталому економічному розвитку. Eфективна державна підтримка не усуває підприємницької ініціативи, а навпаки, сприяє деяким напрямам приватної інвестиційної активності й економічного піднесення, що досягається, передусім, завдяки широкому освоєнню перспективних технологій за принципами ринкової конкуренції. Саме у такий спосіб держава допомагає формувати конкурентоздатні суб'єкти господарської діяльності, які мають змогу працювати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, концентрувати ресурси на найперспективніших напрямах оновлення виробництва.

Державна підтримка розвитку сільськогосподарських підприємств у найближчій перспективі повинна спрямовуватися на підтримання доходів сільських товаровиробників, а в далекій - на забезпечення рівноважного розвитку сільського господарства і сільських територій, забезпечення продовольчої безпеки країни та її регіонів. Вона є складовою частиною загальної соціально-економічної політики держави, її аграрної політики і здійснюється в рамках підтримки розвитку сільського господарства загалом. Використовуючи різноманітні інструменти і важелі, держава може створювати сприятливіші умови розвитку для окремих господарюючих суб'єктів у галузі сільського господарства. Державна підтримка є своєрідною противагою дії ринкового механізму і механізмом взаємоузгодження інтересів держави, сільських товаровиробників та загальнонаціональних інтересів.

Методи державної підтримки сільськогосподарських підприємств поділяються на безпосередні та опосередковані (рис.1). відмінність між ними полягає насамперед у тому, що безпосередня підтримка спрямовується безпосередньо на сільських товаровиробників, а опосередкована - на їх економічних партнерів.

Рис.1. Форми безпосередньої та опосередкованої державної підтримки сільськогосподарських підприємств

Серед методів безпосередньої державної підтримки слід виділити бюджетні асигнування через цільові програми, спрямовані насамперед на розвиток тваринництва завдяки фінансуванню селекційно-племінної роботи, збільшення поголів'я тварин. Один з найсуттєвіших джерел фінансування розвитку тваринництва в сільськогосподарських підприємствах є механізм повернення податку на додану вартість за продукцію, реалізовану переробним підприємствам.

Використовуючи методи непрямої підтримки, держава стимулює суб'єктів господарювання до зміни економічної поведінки в умовах ринкової економіки з метою забезпечення її взаємоузгодженості з суспільними інтересами. За обсягом виділених фінансових ресурсів непряма державна підтримка сільськогосподарських підприємств значно переважає пряму підтримку.

У своїй економічній політиці держава використовує не тільки економічні, а й адміністративні методи регулювання економічної поведінки суб'єктів агропродовольчого ринку. Запроваджуваний з 2010 року мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, реалізовану підприємствам переробної промисловості, спрямований на підтримання паритету економічних інтересів сільськогосподарських і переробних підприємств. Зважаючи на високу ймовірність зростання роздрібних цін на молоко та м'ясопродукти такі заходи з адміністративного регулювання повинні доповнюватися заходами з економічної підтримки найбільш вразливих верств населення.

У другому розділі “Оцінка сучасного стану державної підтримки сільськогосподарських підприємств” здійснено аналіз та оцінку рівня державних витрат на підтримку розвитку сільськогосподарських підприємств, фінансової підтримки фермерських господарств та пільгового кредитування, рівня впливу держаної підтримки на ефективність сільського господарства.

Концентрація видатків Державного бюджету в останні роки зосереджена на найважливіших напрямах розвитку аграрного сектора: підтримка галузі тваринництва шляхом надання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на одиницю виробленої продукції тваринництва, фінансування програм племінної роботи у тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу, протиепізоотичних заходів; підтримка галузі рослинництва шляхом надання дотацій на гектар посівів озимих та ярих культур, фінансова підтримка садівництва, виноградарства та ягідництва; хмелярства, фінансування створення і забезпечення запасу сортового та гібридного насіння; селекції в рослинництві; докорінного поліпшення земель підприємств агропромислового комплексу; агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення; заходів боротьби із шкідниками та хворобами рослин; фінансова підтримка агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах; кредитна підтримка підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткотермінових та середньотермінових кредитів. З метою соціального захисту працівників сільського господарства та зменшення фіскального навантаження на сільськогосподарських товаровиробників з державного бюджету виділяються кошти на компенсацію Пенсійному фонду втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Важливим чинником державної підтримки сільськогосподарських підприємств є пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, як державної дотації сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. З метою спрощення оподаткування та зниження податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників запроваджено фіксований сільськогосподарський податок тощо.

На розвиток тваринництва Львівської області у 2007 р. скеровано фінансової підтримки в середньому на 1 умовну голову - 161,93 грн., у тому числі дотації на виробництво продукції 153,39 грн., що у 4,1 раза більше, ніж у 2004 р. Досягнутий рівень виплати дотацій на тваринницьку продукцію з розрахунку на 1 умовну голову у 2007 р. значно перевищує середній показник за 2001-2003 рр. і є більшим майже у 20 разів.

На фінансування селекційних заходів у тваринництві за 2007 р. направлено в середньому на 1 умовну голову 8,54 грн., або на 23,5% менше, ніж у 2006 р. і на 14,3% більше, ніж у 2005 р. У 2001-2004 рр. селекційні заходи тваринництва області держава не фінансувала (табл. 1).

Таблиця 1

Показники рівня державної фінансової підтримки тваринництва у Львівській області

Показник	Середній 2001-2003 рр.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Поголів'я худоби, тис. ум. гол.	623,7	519,6	492,2	481,7	449,4
Фінансова підтримка тваринництва. тис. грн	4845,4	19502,6	36814,4	32336,8	72773,3
Підтримка на 1 умовну голову, грн.	7,77	37,53	74,80	67,13	161,93
В тому числі: дотації на виробництво продукції - всього, тис. грн	4845,4	19502,6	32007,9	26961,1	68933,3
дотації на 1 умовну голову, грн	7,77	37,53	65,03	55,97	153,39
підтримка селекції в галузі - всього, тис. грн	-	-	4806,5	5375,7	3840,0
підтримка селекції на 1 умовну голову, грн	-	-	9,76	11,16	8,54

На розвиток рослинництва у 2007 р. направлено державної фінансової підтримки в середньому 22,87 грн. на 1 га ріллі, або в 5,4 раза менше, ніж у 2005 р. та у 4,1 раза більше, ніж в середньому на рік за 2001-2003 рр. На виробництво продукції виплачені дотації в середньому по 9,24 грн. на 1 га ріллі, або менше на 39,4% проти 2006 р. та у 4,2 раза більше, ніж у середньому за 2001-2003 рр. На здійснення селекційних заходів у рослинництві скеровано 1,20 грн. на 1 га ріллі, або на 18,9% менше, ніж у 2006 р. та у 5,5 раза більше, ніж у середньому за 2001-2003 рр. (табл. 2).

Таблиця 2

Показники рівня державної фінансової підтримки рослинництва у Львівській області

Показник	Середній 2001-2003 рр.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Площа ріллі, тис. га	799,5	799,1	797,7	797,2	723,6
Фінансова підтримка рослинництва тис. грн	4463,3	12832,1	3400,7	20368,0	16548,8
Підтримка на 1 га ріллі, грн	5,58	16,06	4,26	25,55	22,87
В тому числі: дотації на виробництво продукції - всього, тис. грн	1777,8	5663,3	-	12156,8	6689,2
дотації на 1 га ріллі, грн	2,22	7,09	-	15,25	9,24
підтримка селекції в галузі - всього, тис. грн	176,8	163,0	827,1	1178,0	870,0
підтримка селекції на 1 га ріллі, грн	0,22	0,20	1,04	1,48	1,20

Оскільки бюджетні дотації, здебільшого мають цільовий (галузевий) характер, можна проаналізувати їх вплив на ефективність виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції.

У 2007 році сільськогосподарські підприємства Львівської області, що звітують за оперативною звітністю, отримали для підтримки виробництва продукції рослинництва 7555,3 тис. грн., що становило всього 2,5% собівартості рослинницької продукції, виробленої ними в даному році. Дотації компенсували їм 5,4% видатків на виробництво озимої пшениці, 5,6% видатків на виробництво ярої пшениці, 0,7% витрат на вирощування ріпаку. Отже, вплив дотацій на ефективність виробництва продукції рослинництва загалом можна оцінити як невеликий.

Інша ситуація склалася у тваринництві. Для підтримки галузі підприємства отримували спеціальні бюджетні дотації та дотації за рахунок податку на додану вартість, виплачувані через переробні підприємства. Вплив цих дотацій на економічну ефективність виробництва окремих видів продукції тваринництва відображають дані, наведені в таблиці 3.

Протягом 2004-2007 років за рахунок дотацій грошові надходження від продажу сільськогосподарськими підприємствами області молока збільшувалася в середньому на чверть, що перетворювало молочне скотарство на галузь із задовільними показниками рентабельності. У динаміці зростала значимість впливу дотацій на кінцеві фінансові показники продажу продукції м'ясних галузей. Завдяки дотаціям прибутковим було птахівництво м'ясного напрямку, у 2007 році загалом рентабельною галуззю стало свинарство. Та незважаючи на те, що у 2007 році дотації дозволили збільшити надходження від продажу великої рогатої худоби на 43,4%, м'ясне скотарство залишалося галуззю з високим рівнем збитковості.

Таблиця 3

Вплив дотацій на економічну ефективність виробництва окремих видів продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. до 2004 р., +/-
Обсяг дотацій у % до виручки від продажу: великої рогатої худоби	16,7	20,0	16,3	43,4	26,7
свиней	12,5	15,2	15,9	26,0	13,5
птиці	23,7	14,3	21,2	41,0	17,3
молока	25,2	22,6	25,2	22,6	- 2,6
Рівень рентабельності великої рогатої худоби, %: без урахування дотацій	- 43,6	- 34,9	- 46,1	- 46,6	- 3,0
з урахуванням дотацій	- 34,5	- 21,8	- 37,3	- 23,4	11,1
Рівень рентабельності свиней, %: без урахування дотацій	- 27,9	- 21,5	- 38,0	- 18,0	9,9
з урахуванням дотацій	- 18,9	- 9,6	- 28,1	3,3	22,2
Рівень рентабельності птиці, %: без урахування дотацій	- 21,5	13,1	4,6	- 5,5	16,0
з урахуванням дотацій	- 7,5	29,3	26,8	33,3	40,8
Рівень рентабельності молока, %: без урахування дотацій	- 8,0	8,0	0,6	7,2	15,2
з урахуванням дотацій	14,5	32,7	25,9	31,4	16,9

Важливим фінансовим інструментом політики аграрного протекціонізму залишається механізм здешевлення короткотермінових та середньотермінових кредитів. Простежується тенденція до збільшення обсягів залучення кредитів підприємствами АПК Львівської області на пільгових умовах. Та зважаючи на наявно недостатні обсяги кредитування агровиробників регіону, зазначений механізм потребує подальшого розвитку.

У третьому розділі “Напрями удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств” обгрунтовано шляхи удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, удосконалення пільгового кредитування і оподаткування, а також заходи з державної підтримки сільського господарства в умовах членства України в СОТ.

Удосконалення державної підтримки аграрного сектора економіки повинно передбачати усунення недоліків, що спостерігалися у цій сфері до останнього часу. Необхідно відійти від політики ліквідації поточних проблем, яка характеризується безсистемністю й непослідовністю, практики неповного й несвоєчасного виділення передбачених бюджетних коштів, неврахування при фінансуванні сезонного характеру сільськогосподарського виробництва.

Основним завданням політики аграрного протекціонізму є підвищення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції на внутрішньому та світовому ринку, забезпечення продовольчої безпеки країни, розвитку сільських територій. Виконання цих завдань передбачає удосконалення діючих правил та умов функціонування аграрних ринків, розвитку ринкової інфраструктури, усунення з аграрного бізнесу “тіньових” і “сірих” схем, що зменшить трансфертні видатки сільськогосподарських виробників.

Особливо важливим є поліпшення умов для ведення аграрного бізнесу на депресивних територіях, для чого слід застосовувати спеціальні програми. Ефективним варіантом вирішення проблем аграрного сектора економіки й сільських територій варто вважати фінансування кількох взаємопов'язаних програм, однак слід враховувати, що недостатнє фінансування однієї з них може поставити під загрозу успішність виконання комплексної програми в цілому.

Прийняття цільових програм, що фінансуються з Державного бюджету, повинно передбачати розгляд альтернативних варіантів вирішення проблеми з урахуванням приватних ініціатив. Оптимальним варіантом буде той, який передбачає найменші видатки з бюджету, але забезпечує отримання показників, що свідчитимуть про прийнятний рівень вирішення проблеми.

Вагомий вплив на стратегію розвитку аграрного сектора економіки справляє членство України у Світової організації торгівлі. Завдяки ньому можна розраховувати на розширення зовнішньоекономічної діяльності за участю суб'єктів АПК, пожвавлення інвестиційних процесів, що в кінцевому підсумку сприятиме прогресивним змінам у цьому секторі народного господарства. З іншого боку, Україна зобов'язана дотримуватися принципів і правил СОТ, які, будучи зорієнтованими на лібералізацію умов торгівлі, передбачають обмеження обсягів державної підтримки вітчизняних виробників. Ці вимоги позначаються на функціонуванні аграрного сектора, різнобічна державна підтримка якого, у тому числі фінансова за рахунок бюджетних коштів, є об'єктивною необхідністю.

Подальша система підтримки вітчизняного аграрного сектора вимагає забезпечення її відповідності певним обмеженням щодо обсягів та напрямів здіснення. У зв'язку з цим перед Україною постало завдання здійснення певних змін в аграрній політиці в цілому й принципах аграрного протекціонізму зокрема, що передбачає узгодження їх з вимогами СОТ. Окремі з цих змін чітко виписані у прийнятих нашою країною зобов'язаннях, інші - носять більш загальний характер і можуть бути наповнені конкретним змістом, кількісними параметрами на розсуд уряду в певних рамках.

Принциповим є обмеження загального обсягу підтримки сільського господарства за рахунок бюджетних коштів (витрат). Як відомо, всі програми відповідної підтримки поділяються на заходи “зеленої”, “синьої” та “жовтої скриньки”. Правила СОТ не обмежують фінансування заходів із “зеленої скриньки”, які зовсім не впливають або впливають мінімально на обсяги виробництва і фінансові результати продажу продукції.

Натомість прискіпливу увагу звертають на заходи, які належать до “жовтої скриньки”, що передбачають здійснення внутрішньої підтримки національних виробників важелями, які безпосередньо впливають на результати торговельних операцій через отримання цими виробниками переваг. В Україні щорічний обсяг СВП сільського господарства, який акумулює в собі окремі програми “жовтої скриньки”, не має перевищувати 609,5 млн доларів США. Як зазначено в документах, розміщених на сайті Міністерства аграрної політики, Україна не має перед СОТ зобов'язань з його скорочення. Крім того, додатково наша країна може щороку витрачати на відповідні програми до 5% від річної вартості виробництва валової продукції сільського господарства і, звісно ж, без обмежень - на програми з “зеленої скриньки”.

Необхідно проаналізувати можливість і доцільність обмеження заходів з програм “жовтої скриньки”, реалізація яких пов'язана з безпосереднім виділенням бюджетних коштів. Слід звернути особливу увагу на такі бюджетні видатки за останні роки: спеціальні бюджетні тваринницькі дотації; державну підтримку виробництва продукції рослинництва (дотації на 1 га посівів окремих культур, часткову компенсацію вартості мінеральних добрив); фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів; фінансову підтримку фермерських господарств; часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва; здешевлення вартості страхових премій (внесків); фінансову підтримку садівництва, виноградарства, хмелярства; компенсацію Пенсійному фонду втрат від застосування платниками фіксованого сільськогосподарського податку спеціальної ставки зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування.

Згідно з положеннями Угоди про сільське господарство до розрахунку СВП повинна включатися підтримка як на національному, так і на регіональному рівнях. Однак досі видатки місцевих бюджетів з підтримки сільськогосподарських товаровиробників за програмами “жовтої скриньки” були досить невеликими. Диспропорцію між ними передбачають й у майбутньому, що простежується на прикладі Програми розвитку села Львівщини (сільських територій) на період до 2015 року.

Згідно з цією регіональною програмою в області середньорічний обсяг видатків з центрального бюджету на заходи, що належать до програм “жовтої скриньки”, у 2011 - 2015 році має становити 266 млн грн., з обласного бюджету - всього 30 млн грн. З обох джерел фінансування найбільша частка коштів має спрямовуватися на підтримку виробництва продукції тваринництва.

Однак, ймовірно, конфлікту з вимогами СОТ уникнути не вдасться. Тому слід розробити систему заходів, яка дозволить зберегти найбільш значимі для розвитку вітчизняного сільського господарства бюджетні видатки. Для цього слід адаптувати їх (повністю чи частково) під заходи, що могли б бути віднесені до програм “зеленої скриньки” (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Основні напрями адаптації заходів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників до вимог СОТ

Зменшення обсягу тваринницьких дотацій слід би компенсувати підвищенням закупівельних цін на молоко і м'ясо в живій вазі. З іншого боку, серед причин недостатньо високого рівня закупівельних цін на продукцію тваринництва часто називають низький рівень платоспроможного попиту населення. Для вирішення цієї проблеми пропонуємо розробити систему соціальних виплат, що підпадала б під програму внутрішньої продовольчої допомоги, яка не суперечить вимогам СОТ. Цільова продовольча допомога у формі прямого надання продовольства відповідним особам або коштів, що дозволять їм купувати продукти харчування за ринковими цінами, практикується у багатьох розвинених країнах. Застосування її в Україні запобігло б зменшенню попиту через підвищення цін після зниження рівня дотування.

Частина коштів, які сільськогосподарські виробники отримували у вигляді дотацій на підтримку виробництва продукції рослинництва і тваринництва, могла б бути адаптована під виплати за регіональними програмами надання допомоги. Йдеться про виплати, на які можуть претендувати сільськогосподарські виробники з регіонів, де умови для їх діяльності особливо складні. В Угоді про сільське господарство передбачено, що кожен такий регіон має мати чітко визначені географічні межі і власний економічний та адміністративний устрій. Його вважатимуть неблагополучним на підставі нейтральних та об'єктивних критеріїв, які чітко визначені у законі або нормативному акті і вказують на те, що труднощі в регіоні не є результатом тимчасових обставин (мають об'єктивний характер).

Отже, сьогодні та в найближчі роки обсяг державної підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників обмежуватиметься не стільки вимогами Світової організації торгівлі, скільки можливостями бюджету. У перспективі, у разі конфлікту з цими зобов'язаннями частина програм підтримки може бути виведена з “жовтої скриньки” на основі їх адаптації до вимог “зеленої скриньки”.

ВИСНОВКИ

1. Методи державної підтримки формуються на основі безпосередніх та опосередкованих засобів впливу на економічні процеси. До прямої фінансової підтримки сільського господарства належать: бюджетні асигнування, пільгове бюджетне кредитування, прямі державні закупівлі продукції для державних потреб та резервів продовольства, підтоварний кредит. Для здійснення непрямого впливу держава використовує різні економічні й організаційні методи. Ця підтримка, зазвичай, значно переважає за обсягом пряму підтримку та спрямовується на активізацію ринкових механізмів господарювання шляхом: державних гарантій повернення кредитів приватним банкам, поліпшення збуту продукції, надання послуг із управління, фінансування розвитку інфраструктури аграрного ринку. Опосередкована державна фінансова підтримка сільського господарства передбачає зменшення потреби у фінансових ресурсах суб'єктів господарювання. До прямої опосередкованої державної підтримки сільського господарства належить пільгове оподаткування, відтермінування повернення кредиту, списання та реструктуризація боргів, зменшення ставок мита та митних зборів. Непряма опосередкована державна підтримка сільського господарства спрямована безпосередньо на партнерів із виробництва та постачання ресурсів для виробництва і передбачає такі заходи як зниження тарифів і митно-тарифні пільги.

2. Видатки з державного бюджету на фінансування виробничих програм сільського господарства зростають. Видатки на підтримку тваринницької галузі у 2007 р. займали 27,9% у загальних видатках на фінансування виробничих програм або більше ніж у 2006 р. на 9,8 пункти. Найбільша частка видатків на підтримку тваринництва у загальних обсягах виробничих програм в агропромисловому комплексі була у 2004 р. - 31,2%. Серед цільових програм державної підтримки тваринництва найбільшу питому вагу (понад 80%) займає бюджетна тваринницька дотація.

Державна підтримка в галузі рослинництва у 2007 р. здійснювалась за 11-ма державними цільовими програмами, на фінансування яких із загального та спеціального фондів державного бюджету спрямовано 1935,5 млн грн або 32,3% із загальної суми видатків на виробничі програми агропромислового комплексу. Порівняно з 2006 р. бюджетні видатки на підтримку рослинництва збільшились на 18,2%, а порівняно з 2005 р. - понад 2,5 раза, а порівняно з показниками за 2002-2004 рр. - понад 6 разів.

Державна підтримка фермерських господарств в Україні здійснюється з метою сприяння становленню та розвитку фермерського руху. За 2002-2007 рр. на фінансову підтримку фермерських господарств з державного бюджету України спрямовано 112,0 млн грн або 18,7 млн грн у середньому на рік.

Серед фінансових механізмів державної підтримки агропромислового комплексу важливе місце займає механізм здешевлення короткотермінових та середньотермінових кредитів. У 2007 р. із Державного бюджету спрямовано сільськогосподарським підприємствам для здешевлення кредитів 551,3 млн грн або на 72,5% більше, ніж у попередньому році.

3. Господарства Львівської області за 2001-2007 рр. одержали з Державного бюджету кошти на пряму державну фінансову підтримку загальною сумою 304,9 млн грн. У 2007 р. порівняно з 2001 р. державна фінансова підтримка сільського господарства Львівської області зросла більше як у 12 разів. У загальних обсягах бюджетних видатків найбільшу питому вагу займає фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва (59,7%). Одержані дотації сільськогосподарськими підприємствами області позитивно вплинули на рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства і дали змогу зменшити рівень збитковості сільськогосподарської продукції у 2002 році на 3,4% та підвищити рентабельність сільськогосподарської продукції у 2006 році на 5,3%, у 2007 році - на 11,1%.

4. Основними пріоритетами державної підтримки аграрного сектора економіки мають бути: регулювання цін на сільськогосподарську продукцію і структури сільськогосподарського виробництва, кредитна форма підтримки і податкове регулювання, підтримка аграрних підприємств, що знаходяться в несприятливих природно-кліматичних умовах, регулювання експортно-імпортних операцій, державне фінансування найважливіших програм розвитку аграрного сектора, наукове й інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників та їх соціальна підтримка.

5. Вдосконалення механізму здешевлення кредитів підприємствам АПК є складним і потребує комплексного підходу з урахуванням економічних інтересів усіх учасників кредитних відносин - кредиторів, сільськогосподарських підприємств-позичальників і держави. З цією метою пропонуємо: визначати розмір часткової компенсації фіксовано і диференційовано; звузити суб'єктний склад механізму здешевлення кредитів; подовжити терміни програми фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств відповідно до цільового використання кредитів; визначити напрями інвестиційного використання сільськогосподарськими товаровиробниками кредитів на умовах здешевлення; надавати часткову компенсацію за короткотерміновими кредитами - тільки в національній валюті, а середньо- та довготерміновими - в національній та іноземній валюті; спрямувати кредитні субсидії на підтримку сільськогосподарських товаровиробників і напрямів їх господарської діяльності, які найбільше потребують державної підтримки; умови конкурсного відбору повинні бути єдиними і чітко прописаними в нормативному акті; в нормативному акті слід прописати застережувальну умову щодо повернення часткової компенсації (конкретні умови); визначити можливість одержання права на здешевлення кредиту на етапі укладання кредитної угоди; замінити механізм здешевлення сільськогосподарським товаровиробником кредитів кредитних спілок на пільгове кредитування кредитних спілок; підвищити прозорість і доступність механізму здешевлення кредиту.

6. В умовах трансформаційних зрушень для сільськогосподарських підприємств слід формувати спеціальну кредитну систему, для якої слід застосувати особливі методи державного регулювання. Складовими такої системи кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств мають бути: державний Аграрний банк, парабанківська система (лізингові компанії, фінансовий і товарний ринок, постачальники матеріально-технічних засобів); гарантійні установи; фонд страхових і кредитних гарантій. Окремою системою повинні бути інституційні ланки, рейтингове агентство АПК, бюро кредитних історій сільськогосподарських позичальників, інструментарій кредитних операцій (іпотека, вексель, лізинг, факторинг тощо). Тобто, кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств має формуватися на ринкових засадах, але з елементами державного регулювання.

7. Система оподаткування сільськогосподарських товаровиробників має ґрунтуватися на таких засадах: включення максимально можливої кількості податків та платежів з диференціацією їх на один гектар земельних угідь за регіонами, районами і сільськогосподарськими товаровиробниками пропорційно грошовій оцінці землі; забезпечення незмінності ставок оподаткування протягом 3-5 років; запровадження ставок оподаткування на рівні реальної платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників; передбачення грошової та натуральної форм сплати податку за щорічними індикативно-ринковими цінами еквівалентності; забезпечення збільшення частки суми податків, що залишається на місцях для всебічного сприяння розвитку сільськогосподарського виробництва та фінансування розвитку соціальної сфери на селі, для проведення заходів з підвищення родючості землі; закріплення пріоритету в розподілі сум податку на користь платежів до Пенсійного фонду для фінансування вчасної виплати пенсій сільським пенсіонерам.

8. Для забезпечення належного рівня державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників згідно з вимогами СОТ нагального вирішення потребують питання стосовно податкових пільг і опрацювання державних програм бюджетної підтримки таким чином, щоб більшість із передбачених заходів підпадала під опис заходів „зеленої скриньки”. Перенесення окремих програм підтримки із „жовтої скриньки” у „зелену” має передбачати зміну умов, способів і термінів надання підтримки. Серед заходів підтримки, що запроваджені в сучасних умовах в Україні, до складу „жовтої скриньки” належать: бюджетна тваринницька дотація; державна підтримка виробництва продукції рослинництва (дотування на гектар посівів, часткова компенсація вартості мінеральних добрив); підтримка селекції в рослинництві, тваринництві, птахівництві; часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва; фінансова підтримка через механізм здешевлення кредитів; здешевлення вартості страхових премій; фінансова підтримка фермерських господарств; фінансова підтримка агропромислових підприємства, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах; закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками, ягідниками, хмільниками.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Ярема Я. Р. Регіональні аспекти державної підтримки підприємств агропромислового комплексу / Я. Р. Ярема // Вісник Львівської державної фінансової академії: економічні науки. - Львів, 2005. - № 9. - С. 89-93.

Ярема Я. Р. Державна фінансова підтримка тваринництва в Україні / Я. Р. Ярема // Економіка, фінанси, право, інформаційно-аналітичний журнал, "Аналітик". - Київ, 2007. - № 9. - С. 17-23.

Ярема Я. Р. Реалізація державних програм в агропромисловому комплексі України / Я. Р. Ярема // Вісник Львівської державної фінансової академії: економічні науки. - Львів, 2007.- № 1. - С. 97-102.

Ярема Я. Р. Державна фінансова підтримка АПК / Я. Р. Ярема // Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Полюя: зб. наук. пр. Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі. - Тернопіль, 2007. - С. 420-424.

Ярема Я. Р. Державна фінансова підтримка рослинництва в Україні / Я. Р. Ярема // Економіка. Фінанси. Право. Інформаційно-аналітичний журнал. - Київ, 2008. - №7. - С. 30-31.

Ярема Я. Р. Застосування стандартів СОТ в системі державної підтримки аграрного сектору України / Я. Р. Ярема // Науковий вісник БДФА. - Чернівці, 2008. - № 4(13). - С. 524-530.

Ярема Я. Р. Стан та проблеми застосування податкової форми фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств / Я. Р. Ярема // Вісник Львівської державної фінансової академії: економічні науки. - Львів, 2009. - № 16. - С. 33-40.

В інших виданнях:

Ярема Я. Р. Об'єктивна необхідність фінансової підтримки аграрної сфери / Ярема Я. Р., М. В. Римар // Перспективні напрями реформування фінансової системи України: матеріали міжвузів. студент.-аспірант. конф. - ЛДФА, Львів, 2007. - Ч.І. - С. 49-55.

Ярема Я. Р. Застосування державних цільових програм у сфері агропромислового комплексу України в контексті євроінтеграційних процесів / Я. Р. Ярема // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції: тези допов. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - ЛДФА: Львів, 2007. - С. 146-148.

Ярема Я. Р. Державна фінансова підтримка тваринництва в Україні / Я. Р. Ярема // Особливості фінансово-бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку регіону: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 8-9 жовт. 2007 р. - БДФА: Чернівці, 2007. - С. 118-121.

Ярема Я. Р. Напрями державної фінансової підтримки сільського господарства України / Я. Р. Ярема // Перспективні напрями реформування фінансової системи України: зб. тез наук. доп. XI міжвузів. студент.-аспірант. конф., 21 лист. 2008 р. - ЛДФА: Львів, 2008. - С. 116-119.

Ярема Я. Р. Напрями подальшого удосконалення механізму пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств / Я. Р. Ярема // Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні: тези допов. V Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовт. 2009 р. - ЛДФА: Львів, 2009.

АНОТАЦІЯ

Ярема Я.Р. Механізм державної підтримки сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський НАУ, м. Луганськ, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні й прикладні аспекти механізму державної підтримки сільськогосподарських підприємств, розглянуто й узагальнено принципи, методи і форми державної підтримки сільськогосподарських підприємств, розкрито методологію і методику дослідження.

Здійснено аналіз і проведено оцінку сучасного стану державної підтримки сільськогосподдарських підприємств у частині державних витрат на підтримку розвитку сільського господарства, фінансової підтримки фермерських господарств і пільгового кредитування товаровиробників, встановлено рівень впливу державної підтримки на ефективність сільського господарства.

Запропоновано напрями удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, серед яких механізм державної підтримки сільськогосподарських підприємств на основі діючих програм підтримки, удосконалення пільгового кредитування і оподаткування та страхового бізнесу, пропозиції з адаптації заходів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників згідно з вимогами Угоди про сільське господарство СОТ.

Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, державна підтримка, державні витрати, пільгове кредитування, СОТ.

АННОТАЦИЯ

Ярема Я.Р. Механизм государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управления предприятиями (экономика сельського хозяйства и АПК). - Луганский НАУ, г. Луганск, 2009.

В диссертационной работе исследовано теоретико-методологические и прикладные аспекты механизма государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий, рассмотрено и обобщенно принципы, методы и формы государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий, раскрыто методологию и методику исследования.

В частности широко рассмотрены методы государственной поддержки формирующихся на основе определенных, присущих лишь для них непосредственных и опосредствованных средств влияния на экономические процессы, которые имеют две формы проявления - прямую и косвенную. Прямая финансовая поддержка направлена непосредственно на экономический субъект, а косвенная, осуществляет влияние на другие субъекты, с которыми сотрудничает экономический субъект. Опосредствованная государственная финансовая поддержка сельскохозяйственных предприятий направлена на увеличение финансовых ресурсов у субъектов хозяйствования и включает в себя ряд приемов, с помощью которых осуществляется влияние государства на сельскохозяйственные предприятия.

Для осуществления косвенного влияния государство использует разные экономические и организационные методы, чтобы заинтересовать частный сектор в реализации направлений государственных программ и с целью влияния на инвестиционный климат и уровень денежных доходов населения. Эта поддержка, как правило, значительно преобладает по объему прямую и направляется на активизацию рыночных механизмов хозяйствования. Опосредствованная государственная финансовая поддержка сельскохозяйственных предприятий предусматривает уменьшение потребности в финансовых ресурсах субъектов хозяйствования.

Осуществлен анализ и проведена оценка современного состояния государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий в части государственных затрат на поддержку развития сельского хозяйства, финансовой поддержки фермерских хозяйств и льготного кредитования товаропроизводителей, установлен уровень влияния государственной поддержки на эффективность сельского хозяйства.

...