Розвиток інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

УДК 631.11/. 151.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ІНТЕГРОВАНИХ ФОРМУВАНЬ В АПК

Ярема Любов

Василівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки та техніки України Терещенко Віктор Кирилович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри аграрної соціології та розвитку села

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи кандидат економічних наук, доцент Долженко Інна Іванівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри податкової та страхової справи

Захист відбудеться «23» жовтня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природоко-ристування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, нав-чальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоре-сурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «17» вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі трансформаційних перетворень інтеграційні зв'язки між суб'єктами господарювання агропромислового комплексу були розбалансовані. З чинника позитивного впливу на стан виробництва продовольчих товарів вони перетворилися в одну з причин поглиблення в ньому кризових явищ. Це значно актуалізувало проблему агропромислової інтеграції, поставило питання не лише про її відновлення, а й про застосування таких організаційно-економічних механізмів, які б відповідали новим економічним умовам, що особливо важливо при виході України на Європейський ринок і входження до Світової організації торгівлі.

Зважаючи на це, своєчасним і необхідним є дослідження моделей агропромислових формувань, процесів, які в них відбуваються, та виявлення позитивних тенденцій. Розвиток інтеграції також неможливий без подальшого удосконалення механізму економічних відносин, насамперед захисту економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників.

Проблемам розвитку інтегрованих структур в АПК присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як В.Г. Андрійчука, В.Л. Валентинова, В. Ґроскофа,

О.Д. Гудзинського, Н.М. Гухальського, І.І. Долженко, В.В. Дубицького, С.Л. Дуса-новського, О.Ю. Єрмакова, В.К. Збарського, М.М. Ільчука, Е.В. Імаса, О.В. Крисального, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, Р. Мейта, В.Я. Месель-Веселяка, В.К. Савчука, В.К. Терещенка, М.І. Туган-Барановського, Д.А. Фоміна, О.В. Чаянова, І.І. Червена, О.М. Шпичака, О.В. Шкільова, Є.Г. Ясіна та інших.

Відзначаючи значний, а в деяких випадках і основоположний внесок цих вчених у вирішення проблем становлення і розвитку інтегрованих формувань, недостатньо дослідженими залишаються механізми економічних взаємовідносин виробників сільськогосподарської продукції із переробними підприємствами, особливо механізми захисту інтересів сільськогосподарських товаровиробників та розвитку соціальної сфери села. Потребують поглибленого вивчення питання розробки раціональних моделей інтегрованих формувань, які б зменшували протиріччя між виробниками і переробниками сировини і орієнтували на ефективніше використання їх потенціалу. У цьому полягає актуальність обраної теми дисертації, визначається її зміст та структура.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмою науково-дослідних робіт кафедри аграрної соціології та розвитку села Національного університету біоресурсів і природоко-ристування України за темою «Вдосконалення організаційно-економічного меха-нізму господарювання в агропромисловому виробництві» (номер державної реєстра-ції 0106U007383) (у її межах автором визначені тенденції і особливості розвитку інтегрованих формувань в АПК і розроблені пропозиції щодо підвищення ефектив-ності їх функціонування).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад та розробка наукових пропозицій щодо перспективних напрямів і організаційних форм розвитку агропромислових інтегрованих формувань.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

- узагальнити теоретичні положення розвитку інтегрованих формувань для формування нових механізмів їх функціонування;

- удосконалити методичні підходи до визначення ефективності агропромислових інтегрованих структур в сучасних умовах, що дасть можливість оптимізувати взаємовідносини між їх суб'єктами;

- оцінити інтеграційний потенціал виробників сільськогосподарської продукції та підприємств переробної промисловості регіону;

- виявити найефективніші форми агропромислової інтеграції та обґрунтувати напрями удосконалення її організаційно-функціональних структур;

- розробити модель взаємозв'язків в інтегрованому формуванні, що забезпечить високу ефективність діяльності його учасників;

- обґрунтувати доцільність функціонування інтегрованої системи агробізнесу, яка передбачає диверсифікацію напрямів її діяльності на багатофункціональній основі.

Об'єктом дослідження є процеси формування інтегрованих структур в агропромисловому комплексі.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень та прикладних аспектів розвитку агропромислових інтегрованих формувань.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є комплексний підхід, системно-структурний аналіз та діалектичний метод наукового пізнання. Для реалізації поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: абстрактно-логічний (при теоретичних узагальненнях, виявленні взаємозв'язку між явищами, формулюванні висновків); історичний (при проведенні ретроспективного аналізу функціонування інтегрованих структур); економіко-статистичні (при побудові моделей інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі); порівняння (при виявленні регіонального лідера на продовольчому ринку регіону); графічний (при системно-схематичному відображенні результатів дослідження); факторного аналізу (при визначенні чинників, які впливають на обсяги надходження молока на переробні підприємства); соціологічний (при анкетуванні виробників сільськогосподарської продукції); функціонально-логічного аналізу (при побудові організаційно-функціональних структур агропромислових інтегрованих формувань) та інші загальноприйняті економічні та статистичні методи дослідження.

Інформаційну базу дослідження склали теоретичні та методичні розробки вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційно-публіцистичні видання, законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Тернопільській області, районних державних адміністрацій, звітність сільськогосподарських та переробних підприємств, інтегрованих структур, результати соціологічних опитувань керівників і спеціалістів підприємств АПК, сільського населення, матеріали власних досліджень і спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних підходів щодо формування і функціонування інтегрованих структур та розробці економічного механізму зв'язків між їх суб'єктами. Найбільш вагомими результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:

вперше:

- запропоновано структурно-логічну, функціональну модель інтегрованого організаційно-територіального формування агрохолдингового типу, сутність якого полягає в узгодженні діяльності суб'єктів інтеграції з виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, що забезпечує їх високу економічну ефективність та закріплює їх позиції на агропромисловому ринку (С. 11);

удосконалено:

- організаційно-економічний механізм взаємовідносин між сільськогоспо-дарськими та переробними підприємствами, який гарантує забезпечення фінансовими ресурсами необхідними для виробництва і реалізації сировини, передбачає еквівалентний розподіл кінцевого фінансового результату, що є основою узгодження економічних і соціальних інтересів суб'єктів інтегрованого формування (С.13-14 );

- методичні підходи щодо обґрунтування економічної доцільності створення інтегрованого агроформування на базі регіонального лідера у сфері переробки сільськогосподарської продукції (С. 9);

- модель інтеграції структурних елементів агроформування як відокремлено-цілісної системи, яка максимально синтезує переваги вертикального і горизонтального поєднання галузей сільськогосподарського виробництва, переробки і реалізації готової продукції з використанням потужностей власної інфраструктури (С. 9);

отримали подальший розвиток:

- тлумачення сутності агропромислової інтеграції, яка враховує не тільки виробничо-економічні взаємовідносини та синтез промислового і сільськогоспо-дарського виробництва, а й соціально-економічний розвиток сільських територій, на яких розміщені складові інтегрованих формувань (С. 5);

- основні параметри створення сировинних зон переробних підприємств з використанням економетричної моделі, яка враховує об'єм виробництва продукції залежно від попиту на продовольчі товари та інші чинники ринкової рівноваги (С.12-13).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані матеріали та висновки дослідження можуть використовуватись сільсько-господарськими та переробними підприємствами, інтегрованими структурами, регіональними та загальнодержавними органами влади при визначенні перспективних напрямів розвитку інтегрованих формувань.

Результати дисертаційного дослідження та рекомендації щодо розвитку інтегрованих формувань в агропромисловому комплексі знайшли схвалення і впроваджені у практичну діяльність Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 10-4-25/64 від 20.03.2009 р.) та Управління агропромислового розвитку Бережанської районної державної адміністрації (довідка № 67 від 11.03.2009 р.), приватного підприємства «Агроспецгосп» Тернопільського району (довідка № 039 від 18.03.2009 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» та Приватного вищого навчального закладу «Тернопільський комерційний інститут» при викладанні та методичному забезпе-ченні дисциплін «Економіка підприємства», «Державне регулювання аграрної економіки», «Основи підприємництва», «Маркетинг», «Комерційна діяльність» (довідки № 83 від 16.03.2009 р. та № 153 від 20.03.2009 р. ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Представлені у дисертації результати, висновки та рекомендації, розроблені автором особисто і відображені у його наукових працях. З наукових статей, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих здобутків дисертанта. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення проведених досліджень, висновки та рекомендації дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції «Проб-леми соціально-економічного розвитку села та шляхи її вирішення» (м. Київ, Націо-нальний аграрний університет, 2 квітня 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього при-родного середовища» (м. Бережани, Бережанський агротехнічний інститут Націо-нального аграрного університету, 17-19 травня 2006 р.), VI міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-еконо-мічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тер-нопіль, Приватний вищий навчальний заклад «Інститут економіки і підприємництва», 16 квітня 2008 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України у XXI столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 26-27 лютого 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009 року), І міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, Приватний вищий навчальний заклад «Тернопільський комерційний інститут», 15 травня 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,1 друк. арк., у тому числі в 7 одноосібних статтях і одній у співавторстві, розміщених у фахових виданнях (3,7 друк. арк.), 4 - у матеріалах конференцій (0,4 друк. арк.).

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертації викладено на 198 сторінках друкованого тексту, робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 180 найменувань. Дисертаційна робота містить 49 таблиць, 28 рисунків та 17 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади розвитку інтеграційних зв'язків в АПК» розглянуто теоретичні засади розвитку інтегрованих формувань, їх роль та функціонування в умовах ринкової економіки, обґрунтовано методичні підходи до оцінки ефективності функціонування суб'єктів інтеграції агропромислового комплексу.

Дослідження генезису тлумачень понять «інтегровані формування», «інтеграційні зв'язки», «агропромисловий комплекс» дозволило встановити, що агропромислова інтеграція - це процес зміцнення соціально-економічних взаємозв'язків між сферами агропромислового комплексу та сільських територій, який здійснюється шляхом розвитку продуктивних сил, прискоренням науково-технічного прогресу та інформатизації, розширенням взаємовідносин сільського господарства з іншими галузями економіки, для створення кінцевої продукції і доведення її до споживача.

На основі узагальнення теоретичних положень зроблено висновок про місце територіального аспекту в розвитку агропромислової інтеграції. З одного боку, вона залежить від природних та соціально-економічних умов конкретної сільської території, а з іншого, розглядається як засіб забезпечення потреб населення, яке на ній проживає. Встановлено, що основними чинниками, які впливають на розвиток агропромислових інтегрованих формувань, є природноресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, науково-технічний прогрес, народногосподарські потреби в продовольчих товарах, особливості розселення і наявність ринків збуту, забезпеченість трудовими ресурсами та їх професійно-кваліфікаційна структура, транспортні умови.

Ретроспективний аналіз свідчить про те, що у процесі реформування аграрного сектора не були збережені переваги спеціалізації і концентрації виробництва та кооперування підприємств агропромислового комплексу. На сучасному етапі інтеграційні зв'язки мають обмежений характер і проявляються у сфері передачі сировини на переробку та розподілі готової продукції, регулювання якими здійснюється ціновим методом на основі двосторонньої угоди.

У результаті дослідження зроблено висновок, що однією з причин повільного розвитку інтеграційних процесів є відсутність обґрунтованого механізму економічної зацікавленості партнерів в інтегрованому виробництві. Так, середній рівень закупівельних цін у сільськогосподарських товаровиробників нижчий, порівняно з цінами на продовольчих ринках: на молоко та яловичину - у 3 рази, свинину - у 2,3 рази. Внаслідок цього селяни втрачають до 17 млрд. грн. щорічно.

Для реалізації принципу еквівалентного обміну між учасниками інтеграції у дисертаційній роботі обґрунтовано створення адекватних механізмів, які будуть забезпечувати досягнення встановленого паритету цін і регулювання структури затрат на виробництво кінцевої продукції. Це дасть змогу відшкодовувати нормативні витрати виробника сировини, збільшені на рівнозначний коефіцієнт прибутковості переробного підприємства. Запропонований методичний підхід до формування механізму інтеграційних взаємовідносин є прийнятним як для агропромислових підприємств, так і для об'єднань товаровиробників.

Проведене дослідження засвідчує, що однією з перспективних форм розвитку інтегрованих структур в агропромисловому комплексі є синтез в єдиному виробничо-господарському комплексі всієї господарської і комерційної діяльності, яка здійснюється на основі вертикальної і горизонтальної інтеграції. Створення таких агропромислових формувань сприятиме стабільності та конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню його економічної ефективності, стійкості галузей агропромислового комплексу щодо зовнішнього середовища та дозволить максимально реалізувати виробничий потенціал регіону.

У другому розділі «Сучасний стан розвитку інтегрованих формувань в АПК» досліджено регіональні умови розвитку інтеграційних зв'язків, формування відносин в інтегрованих структурах, напрями та форми агропромислової інтеграції.

Агропромисловий комплекс Тернопільської області займає вагоме місце в загальнодержавному обсязі виробництва сільськогосподарської продукції, частка якої становить більше 8 відсотків. За досліджуваний період відбулись структурні зміни у виробництві сільськогосподарської продукції. Основними виробниками стали особисті селянські господарства, частка яких зросла протягом 1990-2007 років з 37,8 до 69,4 відсотків.

У процесі проведеного дослідження встановлено, що виробництво валової продукції сільського господарства у Тернопільській області за аналізований період скоротилось на 38,1 відсотка.

Результати проведеного аналізу свідчать про скорочення виробництва всіх основних видів сільськогосподарської продукції, крім овочів. При цьому найбільший спад спостерігається в галузі тваринництва (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у всіх категоріях господарств Тернопільської області, тис. т

Продукція	Роки	2007 у % до 1990 р.
	1990	2000	2004	2005	2006	2007
Зернові і зернобобові (включаючи кукурудзу)	1319,1	740,6	1034,6	1044,8	905,2	1125,5	80,9
Цукрові буряки (фабричні)	3313,4	1202,3	1279,6	1476,1	2237,1	2058,4	62,1
Картопля	1019,1	1043,0	802,7	681,7	806,6	894,0	87,7
Овочі	140,6	140,0	122,8	145,2	161,1	170,2	121,4
Плоди і ягоди	37,9	11,3	22,7	21,0	16,8	18,5	48,6
М'ясо усіх видів ( у забій- ній вазі)	123,3	48,2	45,4	39,9	39,5	40,4	32,5
Молоко	808,3	505,6	490,5	485,2	469,7	452,1	55,9
Яйця, млн штук	359,2	234,5	278,4	290,1	385,0	352,6	98,1

У 1990 році на переробні підприємства області надходило близько 90 відсотків виробленої сільськогосподарської продукції. Через неузгодженість економічних взаємозв'язків між товаровиробниками і переробною промисловістю, недоскона-лість механізму розрахунків між ними та договірної системи їх взаємовідносин відбулись істотні зміни у структурі реалізації основних видів продукції (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка частки реалізації сільськогосподарської продукції переробним підприємствам усіма категоріями господарств Тернопільської області, у відсотках до загального обсягу реалізації за всіма каналами

Продукція	Роки	2007 ± до 1990 р.
	1990	2000	2004	2005	2006	2007
Зернові культури	57,1	4,4,	14,1	9,2	6,9	11,8	-45,3
Олійні культури	99,8	4,9	50,0	6,9	4,3	4,9	-94,9
Цукрові буряки	100,0	94,0	94,9	95,1	96,3	95,0	-5
Картопля	91,5	22,1	14,0	30,3	21,1	2,3	-89,2
Овочі	91,4	14,8	0,5	0,6	2,8	0,1	-91,3
Плоди та ягоди	78,5	8,4	50,7	65,1	54,5	72,0	-6,5
Худоба та птиця	95,8	11,4	53,0	57,6	68,6	65,4	-30,4
Молоко та молочні продукти	99,9	75,6	95,3	96,4	98,6	98,9	-1,0
Яйця	98,5	62,3	-	-	-	-	-
Вовна	100,0	-	-	-	-	-	-

Проведений аналіз дозволив зробити висновок, що у зв'язку зі зниженням виробництва валової продукції сільського господарства та зменшенням обсягів її реалізації, переробні підприємства регіону неповністю використовують наявний потенціал для нарощування об'ємів виробництва. Їх виробничі потужності завантажені на 8,5-13 відсотків (табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка ступеня використання потужностей підприємств з переробки сільськогосподарської сировини в Тернопільській області

Підприємства з переробки продукції	Одиниця виміру	Потужність підприємства	Ступінь використання потужностей, %
			2000 р.	2006 р.	2007 р.
Молоко	тис. т за добу	352	20,2	15	13
Цукор	тис. т за рік	29,9	65,1	29,3	30,6
Консерви плодоовочеві	муб. за рік	52,1	15,6	7,9	8,5
М'ясо	тис. т за рік	3,2	28,3	15,3	9,1

Дослідженнями встановлено, що харчова і переробна промисловість Тернопільщини знаходиться у кризовому стані. За аналізований період виробництво м'яса зменшилось на 78,1 %, цукру піску - 60,2, молока - 27,3, ковбасних виробів - 82,3, борошна - 63,6, водночас виробництво круп збільшилось на 28,3 відсотка.

Узагальнення існуючого досвіду функціонування інтегрованих формувань дозволило виявити основні етапи ефективного формування інтеграційних відносин в агропромисловому комплексі з метою вирішення проблем фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності суб'єктів інтеграції, залучення вітчизняних і іноземних інвестиції в сільське господарство і харчову промисловість та створення ринкової інфраструктури на сільських територіях. Перший етап передбачає зміцнення матеріально-економічної бази переробних підприємств, підвищення економічної ефективності їх діяльності та створення сировинних зон шляхом оренди сільськогосподарських угідь. На другому - відбувається об'єднання кількох відкритих чи закритих акціонерних товариств (переробних підприємств з сировинними зонами) у потужні організаційно-господарські формування.

В дисертаційній роботі встановлено, що на даному етапі в регіоні інтеграція відбувається шляхом поступового об'єднання виробничо-господарських різнопро-фільних підприємств в єдину інтегровану структуру. Даний процес спрямований на поновлення технологічного циклу - від виробництва сировини до забезпечення споживачів готовою продукцією.

Встановлено, що у тих підприємствах, які мають переробну базу, розвинену структуру заготівлі і зберігання продукції, власну торгівельну мережу, економічна ефективність діяльності є значно вищою, порівняно з тими підприємствами, які не входять в інтегровані формування.

Вітчизняний та зарубіжний досвід функціонування інтегрованих структур, що об'єднують у своєму складі різні ланки - від виробництва сільськогосподарської продукції до її реалізації кінцевим споживачам, свідчить про те, що вони є більш ефективними та пристосованими до вимог ринкової економіки.

Враховуючи особливості функціонування вертикальної та горизонтальної інтеграції, вважаємо за доцільне створення нових інтегрованих формувань, які будуть побудовані на принципах синтезу цих форм та використовуватимуть їх переваги. Прикладом такого формування є ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Бучацького району Тернопільської області, який поєднує на інноваційній основі всі стадії виробництва та реалізації продукції (рис.2). Стратегія цієї інтегрованої системи агробізнесу орієнтована на довгострокову перспективу та передбачає дотримання найвищих етичних норм, вимог якості в усіх сферах діяльності та зміцнення місцевої економіки.

Наведена на рис. 2 схема в повному обсязі враховує економічні інтереси всіх учасників інтеграції та забезпечує реалізацію наступних завдань:

- централізоване отримання, розподіл та використання фінансових, матеріальних і технічних ресурсів на виробництво запланованого обсягу продукції;

- оптимізація функцій управління, регулювання і стимулювання економіч-них відносин між суб'єктами господарювання на основі колегіального ухвалення рішення;

- спільна зацікавленість всіх суб'єктів інтегрованого формування в збіль-шенні обсягів виробництва, скороченні витрат, поліпшенні якості виробленої про-дукції та вдосконаленні системи реалізації продукції кінцевому споживачу;

- впровадження у виробничий процес інноваційних технологій.

Побудована у ТзОВ «Бучачагрохлібпром» система економічних взаємовід-носин між всіма учасниками інтегрованого процесу управління, планування, вироб-ництва, переробки, маркетингу й торгівлі дозволяє збільшити обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, забезпечити високий рівень рентабельності та охопити більшу частку продовольчого ринку регіону (табл.4).

Таблиця 4 Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в інтегрованих формуваннях Тернопільської області в середньому за 2006-2008 роки

Показники	ТзОВ «Бучачагрохлібпром»	ВАТ «Бровар»	ПП «Агроспецгосп»
Обсяг реалізованої про-дукції, тис. грн	83471,2	23116	11502,5
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	41241,9	13107	8886,3
Валовий прибуток, тис. грн	42229,3	10039	2616,2
Середньомісячна заробітна плата, грн	1640	1396	1120
Рівень рентабельності, %	102,3	76,6	29,4

Враховуючи результати досліджень щодо функціонування інтегрованих формувань в регіоні та систему економічних взаємовідносин, що сформувались між їх суб'єктами, можна зробити висновок, що участь виробників сільськогосподарської продукції в інтеграції сприяє підвищенню ефективності їх діяльності за таких умов: використання інтегратором в інтересах учасників цінних управлінських технологій; прозорість і демократичність системи відображення інтересів учасників і акціонерів в планах і програмах нарощування інноваційного потенціалу; достатність виробничих і збутових потужностей; наявність довгострокової стратегії діяльності; розвиток перехресного володіння акціями. У третьому розділі «Напрями удосконалення розвитку інтегрованих формувань в АПК» обґрунтовано організаційно-економічний механізм інтеграційних зв'язків на прикладі цукробурякового підкомплексу, побудовано економетричну модель залежності переробної промисловості від ряду чинників та удосконалено механізм соціально-економічних взаємовідносин між суб'єктами агропромислової інтеграції. Встановлено, що ефективним є розвиток тих інтегрованих формувань, які побудовані на принципах добровільності, цілеспрямованості, збалансованості інтересів господарюючих суб'єктів на основі вдосконалення виробничо-економічних відносин, еволюційності та комплексності. Економічні відносини на всіх стадіях, починаючи від виробництва і завершуючи реалізацією кінцевої продукції, мають бути взаємовигідними для партнерів, кожен з яких одержуватиме рівновеликі прибутки на авансований у виробництво рівновеликий капітал. Найбільш ефективними є холдингові компанії, асоціації, корпорації, концерни.

Для більш повної реалізації закладеного потенціалу в інтегрованих агропромислових формуваннях запропоновано багатофункціональну модель на основі принципово нової організаційно-територіальної структури інтеграційних зв'язків та обґрунтовано створення агрохолдингу на засадах корпоративного управління з урахуванням спільних інтересів суб'єктів інтеграції. На основі проведеного дослідження встановлено, що створений агрохолдинг буде мати такі переваги, як маневреність, здатність швидко і вчасно реагувати на потреби в переміщенні капіталу, збільшення кількості сфер своєї діяльності, зниження ступеня ризиків внаслідок розміщення акцій на декількох виробництвах, забезпечення стабільності доходів і розмірів дивідендів, мобілізації фінансових ресурсів. У процесі моделювання раціональної агрохолдингової структури на основі розрахунку синергетичного ефекту від виробництва цукрових буряків доведено ефективність діяльності суб'єктів інтеграції. Встановлено, що входження сільськогосподарських підприємств в інтегроване формування дає синергетичний ефект 288,8 балів, що значно підвищує конкурентоспроможність цукробурякового підкомплексу в цілому (табл. 5).

Таблиця 5 Розрахунок синергетичного ефекту від діяльності інтегрованої структури

Кількість балів	Сільськогосподарські підприємства	Синер-гетич- ний ефект
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
До інтеграції	7,2	6	0,7	-2,56	84,3	4,2	-2,4	-11,8	-12,4	112,6	185,8
Після інтеграції	82,3	36,8	54,6	-1,08	148,8	7,2	6,4	-4,2	-6,8	146,4	474,6

Для здійснення прогнозу розвитку виробництва цукрових буряків на прикладі агрохолдингу «Мрія» оптимізовано виробничо-галузеву структуру, яка дала можливість визначити основні параметри розвитку виробництва для поточного і перспективного планування, виявити шляхи найбільш раціонального використання ресурсів і збільшення обсягів виробництва (табл. 6).

Таблиця 6 Оптимізація виробничо-галузевої структури інтегрованого формування

Показники	Фактично в 2008 році	Прогноз на 2011 р. за оптимальним розв'язком за допомогою системи обробки табличних даних MS EXCEL	Відхилення (+,-)
Площа посіву, га	13893	21704	+7811
Реалізована продукція, тис. грн	111449,6	194815,1	+83365,5
Повна собівартість реалізованої продукції,тис. грн	108440,5	166177,3	+57736,8
Прибуток, тис. грн	3009,1	28637,8	+25628,7
Рівень рентабельності, %	2,8	17,2	+14,4

У результаті економіко-математичних досліджень розроблено економетричну модель залежності надходження молока на переробні підприємства від обсягів його виробництва та попиту на продовольчі товари молочного напрямку, яку можна описати формулою:

У = -182,7 + 0,397х1 + 4,320 х2,

де У - надходження молока на переробні підприємства, тис. т;

х1 - обсяги виробництва молока, тис. т;

х2 - попит на продовольчі товари молочного напрямку, тис. т.

Результати проведених розрахунків свідчать про те, що:

- збільшення виробництва молока на одну одиницю, що відповідає 1 тис. т, забезпечує зростання його надходження на переробні підприємства на 0,397 тис. т;

- підвищення попиту на продовольчі товари молочного напрямку на одну одиницю, що відповідає 1 тис. т, збільшує надходження молока на переробні підприємства на 4,320 тис. т.

Значення розрахованих для наведеної моделі коефіцієнтів детермінації та кореляції вказують на те, що вплив інших факторів на рівень надходження молока на переробні підприємства є незначним і складає 0,2 відсотка.

На основі економетричної моделі здійснено прогноз надходження молока на переробні підприємства (табл. 7).

Таблиця 7 Розрахунок прогнозних даних надходження молока на переробні підприємства

Роки	Виробництво молока, тис. т	Попит на продовольчі товари молочного напрямку, тис. т	Надходження молока на переробні підприємства, тис. т
	х1	х2	У
1990	808,3	84,6	505,2
2000	505,6	19,4	105,6
2004	490,5	33,2	155,1
2005	485,2	41,4	176,0
2006	469,7	39,2	170,8
2007	425,1	42,3	178,9
2009	437,853	43,569	179,326
2010	450,989	44,87607	190,186
2011	464,518	46,222352	201,373
2012	478,454	47,609023	212,895
2013	492,807	49,037293	224,763
2014	507,592	50,508412	236,987
2015	522,819	52,023665	249,577

Результати проведених досліджень свідчать, що до 2015 року відбудеться збільшення виробництва молока на 3 відсотки. Це забезпечить зростання його надходження на переробні підприємства, підвищення попиту, покращення якості продукції та відповідно до коефіцієнтів еластичності сприятиме збільшенню потужностей переробної промисловості на 2,6-2,9 відсотка. агропромисловий інтеграційний виробник продукція

В умовах ринкової економіки подальший розвиток нових форм агропромислової інтеграції є однією з умов не тільки відродження виробничої сфери села, а його соціального розвитку.

Узагальнивши досвід функціонування ряду інтегрованих формувань Тернопільської області, зокрема ВАТ «Бровар», розроблено організаційно-економічний механізм зв'язків, який узгоджує економічні і соціальні інтереси суб'єктів інтеграції.

У запропонованій моделі, побудованій на змішаному акціонерному взаємозв'язку з відносно паритетним відсотком акцій, передбачено врахування таких складових, як: ціновий механізм, в основу якого покладено рівні закупівельні ціни; система оплати за сировину та доставку продукції; безвідсоткове кредитування й інвестування сільськогосподарських підприємств та соціальної інфраструктури села. Це дозволить узгоджувати економічні взаємовідносини виробників сировини і переробних підприємств, враховувати інтереси орендодавців, територіальних громад та органів місцевого самоврядування.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають змогу сформулювати такі висновки та пропозиції теоретико-методологічного та практичного характеру:

1. На основі вивчення наукових літературних джерел запропоноване авторське тлумачення «агропромислової інтеграції», у якому враховані не тільки виробничо-економічні взаємовідносини та синтез промислового і сільськогоспо-дарського виробництва, а й соціально-економічні взаємозв'язки, які сприяють розвитку ринкової економіки

2. У процесі дослідження встановлено, що відсутня економічна зацікавленість сільгоспвиробників у реалізації продукції переробним підприємствам, в результаті чого виробничі потужності переробних підприємств використовуються лише на 8,5-13 відсотків. Для розв'язання цієї проблеми на основі фундаментальних положень економічної теорії обґрунтовано створення інтегрованих структур із завершеним виробничим циклом на основі синтезу вертикальної і горизонтальної інтеграції.

3. Удосконалено методичні підходи до реалізації принципу еквівалентного обміну між суб'єктами інтеграції на основі використання коефіцієнту прибутковості переробних підприємств. Це дасть змогу встановити паритетні відносини між аграрними та промисловими підприємствами.

4. Оцінено стан сільського господарства регіону з метою визначення його інтеграційного ресурсу. Встановлено, що в Тернопільській області створені агро-формування різних організаційно-правових форм, серед яких 195 господарських товариств, 274 приватних підприємства з орендними відносинами, 11 виробничих кооперативів, 612 фермерських господарств, на базі яких створено 45 інтегрованих структур. Дослідженнями підтверджено, що обсяги виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами і продовольчих товарів промисловими підприємствами, свідчать про реальну можливість у забезпеченні наявного в області населення усіма основними продуктами харчування. Визначено, що в регіоні спостерігається тенденція до зниження рівня виробництва валової продукції сільсь-кого господарства майже на 40 відсотків у 2007 році в порівнянні з 1990 роком. Це зумовлено відсутністю налагодженого механізму взаємовідносин між товаровиробниками сировини та переробними підприємствами.

5. Обґрунтовано доцільність функціонування багатофункціональної інтегрованої структури агробізнесу, яка є регіональним лідером на продовольчому ринку. На основі проведених розрахунків доведено її економічну ефективність, що складає 42,6 тис. грн чистого прибутку.

6. Запропоновано структурно-логічну функціональну модель інтегрованого організаційно-територіального формування агрохолдингового типу, яке сприятиме підвищенню ефективності продовольчого підкомплексу області. Встановлено збільшення синергетичного ефекту на 288,8 балів при участі підприємств-виробників сировини в інтегрованій структурі.

7. На основі дослідження основних тенденцій розвитку інтеграційних відносин на прикладі молокопродуктового комплексу доведено, що для підвищення економічної ефективності діяльності переробних підприємств важливим є не тільки збереження великих постачальників сировини, але й організація її заготівлі в особистих селянських господарствах. З урахуванням характерних для регіону економічних відносин між молокопереробними підприємствами і виробниками сировини побудована економетрична модель залежності надходження молока на переробні підприємства від обсягів його виробництва та попиту на продовольчі товари молочного напрямку. На основі цього здійснено комплексний прогноз розвитку молокопродуктового підкомплексу.

8. Обгрутовану систему заходів підвищення економічної зацікавленості сільськогосподарських товаровиробників у створенні та розвитку інтегрованих формувань покладено в розроблену в дисертаційній роботі модель організаційно-економічного механізму інтеграційних зв'язків з виробництва та переробки сільськогосподарської продукції у вертикально-інтегрованому підприємстві на основі встановлення якісно нового акціонерного взаємозв'язку між виробниками сировини і переробним підприємством та більш повного врахування соціальних і економічних інтересів учасників інтеграції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ярема Л.В. Економічна ефективність інтеграційних формувань / Л.В. Яре-ма // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2004. Вип. 76. - С.о182-186.

2. Ярема Л.В. Міжгалузеві економічні відносини в АПК та об'єктивна необхідність їх удосконалення / Л.В. Ярема // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2004. - № 4 - С. 97-103.

3. Ярема Л.В. Економічні переваги інтегрованих об'єднань з виробництва, переробки і реалізації продукції / Л.В. Ярема // Актуальні проблеми економіки. Національна академія управління. - 2004. - № 7(37) - С. 137-143.

4. Ярема Л.В. Розвиток інтегрованих агропромислових формувань та еконо-мічна ефективність їхнього функціонування / Л.В. Ярема // Актуальні проблеми еко-номіки. Національна академія управління. - 2006. - № 5(59) - С. 103-109.

5. Замора О.І. Використання трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області / О.І. Замора, Л.В. Ярема // Актуальні проблеми економіки. Національна академія управління. - 2006. - № 12(66) - С. 188-193. (Особисто автору належить аналіз виробництва валової продукції сільського господарства та основних показників господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Тернопільської області).

6. Ярема Л.В. Оцінка розвитку і функціонування інтегрованих формувань в АПК / Л.В. Ярема // Галицький економічний вісник. - 2007. - № 4 - С.о194-197.

7. Ярема Л.В. Інтеграційно-економічні процеси в агропромисловому комплексі / Л.В. Ярема // Актуальні проблеми економіки. Національна академія управління. - 2008. - № 2(80) - С. 42-47.

8. Ярема Л.В. Аспекти побудови економічного механізму інтеграції на підприємствах агропромислового комплексу / Л.В. Ярема // Актуальні проблеми економіки. Національна академія управління. - 2009. - № 2(92) - С. 115-122.

Матеріали конференцій:

9. Ярема Л.В., Пасемник О.Г. Розвиток інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі / Л.В. Ярема, О.Г. Пасемник // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища» Бережанський агротехнічний інститут НАУ. - Бережани, 2006. - С. 483-490.

10. Ярема Л.В. Інтеграційні процеси в агропромисловому комплексі / Л.В.Ярема // VI Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть». Частина 1. - Тернопіль, 2008. - С. 507-508.

11. Ярема Л.В. Міжгалузеві відносини в АПК Тернопільської області / Л.В.Ярема // VI Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI ст.: національна ідентичність і тенденції глобалізації», частина 2. ТНЕУ. - Тернопіль, 2009. - С. 369-371.

12. Ярема Л.В. Теоретичні засади розвитку агропромислової інтеграції / Л.В Ярема // Матеріали І-ої міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації» Тернопільська обласна державна адміністрація ПВНЗ «Тернопільський комерційний інститут». - Тернопіль, 2009. - С. 152-153.

АНОТАЦІЯ

Ярема Л.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористу-

вання України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробці наукових пропозицій щодо основних напрямів ефективного розвитку інтегрованих формувань в АПК.

На основі аналізу наукових джерел уточнено сутність агропромислової інте-грації та обґрунтовано її значення у формуванні нового структурно завершеного агропромислового комплексу. Досліджено галузеві особливості регіону та напрямки розвитку інтегрованих формувань, здійснено оцінку економічного розвитку АПК. Запропоновано структурно-логічну, функціональну модель інтегрованого організа-ційно-територіального формування агрохолдингового типу з розробкою моделі оптимізації виробничо-галузевої структури, яка дає можливість виявити шляхи найбільш раціонального використання ресурсів і збільшення обсягів виробництва.

Розроблена та запропонована для поширення модель організаційно-економічного механізму інтеграційних зв'язків, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, де встановлений акціонерний взаємозв'язок між товаровиробниками і переробним підприємством, забезпечується безвідсоткове кредитування та інвестування товаровиробників. На основі здійсненого аналізу розроблена економетрична модель залежності переробної промисловості від різних чинників.

На підставі результатів проведеного дослідження в роботі розроблені пропозиції щодо напрямів удосконалення розвитку інтегрованих формувань в АПК.

Ключові слова: агропромислова інтеграція, формування, економічний механізм взаємовідносин, ефективність, регіон, соціальна сфера, розвиток.

Ярема Л.В. Развитие интегрированных формирований в АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена обоснованию теоретико-методологичес-

ких принципов и разработки научных предложений, относительно основных направ-лений эффективного развития интегрированных формирований в АПК.

В результате теоретических обобщений многих ученых к рассмотрению агропромышленной интеграции обосновано, что именно она имеет решающее значение в формировании нового структурно завершенного агропромышленного комплекса.

Уточнена сущность агропромышленной интеграции, которая учитывает не только производственно-экономические взаимоотношения и синтез промышленного и сельскохозяйственного производства, но и социально-экономические взаимосвязи, которые содействуют развитию рыночной экономики. Обосновано, что агропромышленная интеграция - это процесс укрепления социально-экономических взаимосвязей между сферами АПК, который осуществляется путем развития производительных сил, ускорением научно-технического прогресса и информатизации, расширением взаимоотношений сельского хозяйства с другими отраслями экономики, для создания конечной продукции и доставки её потребителю.

Исследованы особенности и тенденции развития агропромышленной интеграции и интегрированных формирований в регионе в условиях рыночных отношений.

На основе анализа развития интеграционных процессов было определено, что на практике существуют различные формы интеграционных объединений, но их основное назначение - это обеспечение экономически выгодного сотрудничества участников интегрированного формирования.

В процессе исследования установлено, что экономическая заинтересованность сельхозпроизводителей в реализации продукции перерабатывающим предприятиям отсутствует. Доказано необходимость внедрения в системе мероприятий поддержки сельских товаропроизводителей, направленных на создание благоприятных условий их деятельности и формирования механизмов финансово-материальной поддержки.

Предложено структурно-логическую, функциональную модель интегрирова-нного организационно-территориального формирования агрохолдингового типа с разработкой модели оптимизации производственно-отраслевой структуры, которая дает возможность обнаружить пути наиболее рационального использования ресурсов и увеличения объемов производства.

Установлено что вхождение в интегрированную структуру предприятий- производителей сырья дает рост синергетического эффекта. Обосновано модель организационно-экономического механизма интеграционных связей из произ-водства и переработки сельскохозяйственной продукции. Исследованиями доказано, что интегрированное формирование, которое занимается переработкой зерновых культур, получает экономический эффект, причем, с каждым годом он растет. Эффективными являются экономические отношения в интегрированном предприятии по переработке овощей, где обеспечивается ежегодная прибыль. Это свидетельствует об экономической целесообразности развития интегрированных формирований.

Разработана и предложена для распространения модель организационно-экономического механизма интеграционных связей из производства и переработки сельскохозяйственной продукции, где установлена акционерная взаимосвязь между товаропроизводителями и перерабатывающим предприятием, которая позволяет обеспечить:

- эквивалентность экономических отношений между структурами интеграционного формирования;

- беспроцентное кредитование и инвестирование товаропроизводителей;

- усиление заинтересованности участников интегрированного формирования в ускорении и повышении эффективности производства, в углублении интеграционных процессов.

С учетом характерных для региона неурегулированных экономических отношений между молокоперерабатывающими предприятиями и производителями сырья разработана эконометрическая модель зависимости перерабатывающей промышленности от разных факторов.

Обоснован механизм усовершенствования экономических взаимоотношений перерабатывающих структур и сельскохозяйственных предприятий региона. Предложены собственные концептуальные подходы относительно усовершен-ствования организации отношений в интегрированных агропромышленных формированиях.

Доказано, что создание интегрированных производств, направленных на совмещение деятельности сырьевых товаропроизводителей и перерабатывающих предприятий, гарантирует следующие организационно экономические преимущества: эффективную организацию производственной деятельности; расширение объемов и ассортимента производства высококачественных конкурентоспособных продуктов, которое создают экономическую заинтересованность всех участников интегрированных формирований; гарантированный объем поставок сырья и высокую загрузку производственных мощностей перерабатывающих предприятий; ритмичность поступления готовой к потреблению продукции в торговую сеть для реализации; гарантированный рынок и уровень цены сбыта; активное участие интегрированных предприятий в обеспечении продовольственной безопасности страны и наращивания экспортного потенциала.

На основании результатов проведенного исследования разработаны предложения направленные на усовершенствования развития интегрированных формирований в АПК.

Ключевые слова: агропромышленная интеграция, формирование, экономический механизм взаимоотношений, эффективность, регион, социальная сфера, развитие.

Yarema L.V. Development of integrated formations in agro-industrial complex. - Manuscript.

The dissertation to obtain a scientific degree of the candidate of economic sciences on speciality 08.00.04 - economy and management of enterprises (based on types of economic activities). - National university of life and environmental sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The main purpose of the dissertation is to highlight theoretical and methodological principles and to develop scientific propositions relating to the main principles of the efficient development of integrated formations in agrocultural industry.

Based on analysis of scientific resources, the achievement has been made to precisely define the essence of agro-industrial integration and to outline its significance in the formation of a new structurally completed agro-industrial complex. The attempt has been made to study particularities of regional branches and trends of development of integrated formations. The evaluation of economical develpment of agro-industrial complex has been made.

A logically structured, functional model of integrated organizational and territorial formation of the agro-holding type has been proposed, which outlines an ellaborated model of optimization of the manifactural structure, which makes possible to determine ways for the most efficient use of resources and increase the extent of industrial output.

A model of organizational and economic arrangement for integrated realtions, manufacturing and reprocessing of agricultural products has been developed and proposed. This model foresees shareholder-type of relationship between manufacturers of products and recycling-units. It makes possible tax-free credits and investment activities for manufacturers.

Based of the accomplished analysis an ecometric model has been developed which defines dependencies of the recycling industry on various factors.

Based on the results of this study, some new propositions have been mad...