Формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. За роки ринкових перетворень фермерські господарства стали невід'ємною частиною багатоукладного сільськогосподарського сектора, а також економіки країни в цілому. Значущість фермерських виробників в економіці будь-якої країни обумовлюється тими функціями, які вони виконують.

Фермерські господарства відіграють значну роль у виробництві сільськогосподарської продукції, продовольчому забезпеченні населення, формуванні пропозиції на регіональних і локальних продовольчих ринках. Діяльність фермерських господарств сприяє вирішенню соціальних проблем села, налагодженню стійкого розвитку сільських територій, забезпеченню зайнятості та підтримці доходів сільського населення. Позитивним фактором від діяльності фермерських господарств є збереження й поліпшення екологічної ситуації в сільській місцевості. Це пояснюється тим, що багато фермерських господарств веде менш спеціалізоване, порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами, аграрне виробництво і вирощує широкий набір сільськогосподарських культур і тварин. У подальшому соціально-економічна роль фермерських господарств буде зростати у вирішенні таких питань, як: наповнення місцевих і регіональних агропродовольчих ринків, виробництво продукції «екологічного сільського господарства», надання суспільних благ (збереження сільського розселення й сільського способу життя та культури; задоволення рекреаційних потреб; забезпечення соціального контролю над територією). Проте потенціал фермерських господарств використовується недостатньо ефективно, оскільки власники господарств (сільські підприємці) стикаються з правовими, економічними, соціальними проблемами в процесі свого функціонування і розвитку.

Особливо гостро в сучасних умовах перед вітчизняними фермерськими господарствами стоять проблеми фінансового характеру: дефіцит фінансово-кредитних ресурсів через недостатню державну підтримку аграрного сектору економіки; слабка доступність для дрібних підприємців-фермерів комерційного кредиту; недостатній розвиток сільської кредитної кооперації (навіть з урахуванням її позитивної динаміки); втрата потенційних доходів через відсутність відповідного вимогам інноваційного розвитку системи збуту продукції; високі витрати, обумовлені відсутністю налагодженого та ефективного матеріально-технічного і виробничого обслуговування фермерських господарств. Саме тому виникає необхідність пошуку шляхів поліпшення фінансового стану фермерських господарств через розв'язання проблем формування та використання їх фінансових ресурсів.

Теоретичні й практичні аспекти фінансової діяльності виробників аграрного сектору висвітлено у працях вітчизняних науковців, зокрема таких, як: В.М.Алексійчук, Н.П. Брязгун, О.В. Гривківська, С.О. Гуткевич, А.І. Даниленко, М.Я. Дем'яненко, В.К. Збарський, В.М.Заєць, В.В. Зіновчук, І.Г. Кириленко, П.А.Лайко, І.О. Лютий, В.Я. Месель-Веселяк,

М.Й. Малік, Ю.О. Нестерчук, С.С. Осадець, Г.М. Підлісецький, А.М. Поддєрьогін, Д.В. Полозенко, П.Т. Саблук, В.М.Федосов, С.І. Юрій та ін.

Позитивно оцінюючи результати досліджень цих авторів, слід зазначити, що в науковій літературі здебільшого розглядаються питання розвитку сільського господарства в цілому, без виділення та диференціації проблем різних його напрямів. Зокрема, недостатньо висвітлюються питання щодо тенденцій та проблем розвитку фермерства в Україні, а саме, щодо фінансової діяльності фермерів при застосуванні різноманітних форм і методів залучення фінансових ресурсів на розвиток виробництва та при мінімізації витрат на виробництво та доведення до споживачів. Це й обумовило актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з планом науково-дослідної теми кафедри економіки Європейського університету «Економічні проблеми теорії і практики менеджменту сталого розвитку економічних систем» (номер державної реєстрації № 0101U007350), «Наукові основи економічної адаптації підприємства в умовах трансформації економіки» (номер державної реєстрації № 0101U007351).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування особливостей фінансування діяльності фермерських господарств і розробка пропозицій щодо шляхів зміцнення їх фінансового стану.

Відповідно до зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

- конкретизувати теоретичні основи фермерства як підприємницького і соціально-економічного явища;

- узагальнити економічну сутність та особливості формування фінансових ресурсів фермерських господарств;

- дослідити показники ефективності використання фінансових ресурсів фермерських господарств та вивчити проблеми управління ними;

- охарактеризувати форми і методи залучення коштів фермерськими господарствами в Україні та встановити тенденції і проблеми фінансово-кредитного забезпечення вітчизняного фермерського виробництва;

- дослідити вплив факторів на формування доходів фермерських господарств;

- розробити модель функціонування фермерського господарства з урахуванням цілей його діяльності;

- розробити пропозиції щодо напрямів розвитку кооперативного руху у фермерському середовищі як чинника підвищення дохідності фермерських господарств;

- визначити шляхи залучення кредитних ресурсів фермерами шляхом їх інтеграції до кредитного ринку з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.

Об'єктом дослідження є організаційна та фінансова діяльність фермерських господарств в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні підходи формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження були роботи науковців у галузі розвитку фінансових відносин в агропромисловому комплексі і фінансування підприємницьких структур. При розв'язанні наукової проблеми дотримано принципів системного підходу та цілісності, що є методологічною основою дослідження. Це дозволило виокремити та проаналізувати не тільки елементи об'єкта дослідження, а й зв'язки між ними. Метод діалектичного узагальнення застосовано для теоретичного відображення основ фінансового забезпечення розвитку фермерських господарств та уточнення сутності ключових понять. Методи порівняльного аналізу й індуктивно-логічний застосовано для дослідження форм і методів залучення та використання фінансових ресурсів фермерськими господарствами. За допомогою методів аналізу і синтезу, вибору й оцінок обґрунтовані авторські пропозиції щодо шляхів інтеграції фермерів у ринок кредитних послуг, а також щодо напрямів і механізмів розвитку збутової кооперації серед фермерських господарств.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, офіційні матеріали та документи Державного комітету статистики та Міністерства агропромислової політики України, звітність фермерських господарств, монографії й періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практиці формування і використання фінансових ресурсів фермерських господарств.

У дисертації

вперше:

- розроблено економіко - організаційну модель функціонування фермерського господарства з урахуванням вхідних та вихідних цілей його діяльності на основі стійкого зростання їх доходу та зменшення витрат через удосконалення процесу виробництва та реалізації продукції.

удосконалено:

- теоретичні підходи до визначення фермерства як підприємницького і соціально-економічного явища, що являє собою процес вибору та застосування ефективних варіантів поєднання факторів виробництва (природних ресурсів, праці та капіталу, переважно власного) при високому рівні ризику з метою отримання прибутку як умови подальшого прояву підприємницької ініціативи фермерів шляхом реалізації їх інтелектуальних здібностей і новаторських ідей у процесі будь-якого виду діяльності інноваційного спрямування та використання переваг управління господарськими процесами і персоналом;

- уточнено сутність поняття фінансових ресурсів фермерських господарств у частині їх структури. Фінансовими ресурсами фермерських господарств доцільно вважати кошти, що знаходяться в розпорядженні фермера, можуть бути спрямовані на розширене відтворення - власні кошти, кошти, залучені з кредитних ринків, а також кошти, що продукуються на кредитних ринках через використання фермерськими господарствами інструменту взаємного кредитування (кредитна кооперація);

дістало подальшого розвитку:

- обґрунтування особливостей фінансового забезпечення фермерських господарств та системи показників ефективності їх діяльності, яка окрім традиційних показників (рівень рентабельності діяльності, норма прибутку) включає і соціальний ефект;

- визначення напрямів розвитку збутової кооперації, інтеграційні зв'язки між учасниками якої базуються на укладанні договорів комісії фермерськими господарствами з особистими підсобними господарствами населення на реалізацію продукції, а між собою - на основі договорів про спільну діяльність, після чого або формуються інтегровані об'єднання фермерів та особистих підсобних господарств населення, або обслуговуючий збутовий кооператив;

- напрями пріоритетного об'єднання фермерів з метою зменшення витрат, збільшення доходів і поліпшення фінансування розвитку на основі інноваційного характеру діяльності фермерів за рахунок внутрішніх і зовнішніх інвестиційних джерел (формування обслуговуючих кооперативів з метою поліпшення матеріально-технічного забезпечення технології виробництва у фермерських господарствах, збутових кооперативів, кооперативів по переробці сільськогосподарської продукції та кредитних кооперативів).

Практичне значення одержаних результатів. Ряд теоретичних положень, науково-практичних рекомендацій та інших результатів дисертаційного дослідження використані у діяльності таких державних і недержавних установах: Черкаська обласна державна адміністрація, Головне управління агропромислового розвитку (довідка № 11-27/32 від 12.02.2008 р); Селянське фермерське господарство «МАЯК» с.Котловина Ренійського району Одеської області (довідка № 157 від 4.02.2008 р); Селянське фермерське господарство «Чивтьчи» с.Котловина Ренійського району Одеської області (довідка № 5 від 11.02.2008 р); Селянське фермерське господарство «Дельта» с.Котловина Ренійського району Одеської області (довідка № 21 від 12.02.2008 р); Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Росток» м.Жашків Черкаської області (довідка № 138 від 19.08.2008р); ЗАТ «Міраж» м.Жашків Черкаської області (довідка № 289 від 26.08.2008р.).

Також результати дослідження використовуються у навчальному процесі Уманської філії ПВНЗ «Європейський університет» при викладанні дисциплін “ Фінансування малого бізнесу ” та “ Інвестування ” (довідка № 34 від 11.02.2008 р).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, наведені у дисертації та в публікаціях з питань формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств, одержані автором самостійно.

Особистий внесок автора відображений у публікаціях за співавторством (№ 1, 2 за списком робіт, який подано в авторефераті).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, її теоретичні та практичні висновки і рекомендації доповідались і обговорювались на 8 конференціях, - Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні аспекти організації й управління фінансовими ресурсами» (Івано-Франківськ, 10-11 листопада 2005р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та інституційне забезпечення підприємництва в Україні» (Київ, 24-25 березня 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Проблеми розвитку фінансової системи України» (Сімферополь, 22-26 березня 2005р.); науково-практичній конференції «Стратегія економічного розвитку України: тенденції, пріоритети, перспективи» (Харків, 12-13 грудня 2006р.); Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи» (Мелітополь, 4-6 вересня 2006р.); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (Київ, 25-27 квітня 2006р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Алушта, 10-12 травня 2007р.); ІХ науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку України в сучасних умовах» (Київ, 19-20 квітня 2007р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових роботах загальним обсягом 4,05 друкованих аркушів, 9 з яких - у фахових виданнях (у тому числі 7 одноосібних), 8 - тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертаційне дослідження за обсягом має 236 сторінок, містить 30 таблиць, 20 рисунків та 2 додатки. Список використаної літератури містить 200 найменувань.

Основний зміст роботи

економічний кооперативний фермерський кошти

У першому розділі “ Наукові основи фінансового забезпечення фермерських господарств ” досліджено поняття і структуру фінансових ресурсів фермерських господарств; розглянуто особливості формування, проблеми управління та показники ефективності використання фінансових ресурсів фермерів.

Однією з форм підприємницької діяльності в аграрному секторі є фермерські господарства, які, використовуючи земельні ділянки, що є у їх розпорядженні, виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, займаються її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку. Функціонування і розвиток фермерських господарств, як і будь-яких інших підприємств, потребує фінансового підґрунтя. Саме наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове благополуччя підприємства - його платоспроможність та фінансову стабільність.

Визначення поняття фінансових ресурсів фермерських господарств ґрунтується на конкретизації структури джерел надходження грошових коштів на підприємство. Тому відмінності у визначенні поняття «фінансові ресурси» для підприємств різних галузей економіки виникають внаслідок галузевої специфіки джерел формування грошових коштів підприємств та їх форми власності. Для фінансування своєї діяльності та розвитку фермери використовують власні кошти (кошти засновників, прибуток, амортизаційні відрахування) та залучені (кошти державної фінансової підтримки, кредити суб'єктів господарювання, кредити банків та кредитних кооперативів, факторинг, лізинг).

В роботі з'ясовано, що для визначення ефективності діяльності фермерських господарств недостатнім є використання таких традиційних показників, як: рівень рентабельності та норма прибутку. Тому доцільно до системи показників виміру ефективності діяльності даних підприємств вводити якісні (атрибутивні) показники, які виражають соціальний ефект фермерства як підприємницького і соціально-економічного явища. На основі проведеного аналізу формування фінансових ресурсів підприємств доведено, що фінансовими ресурсами фермерських господарств, які спрямовуються на розширене відтворення, є сукупність: власних коштів; коштів, залучених з кредитних ринків (шляхом співпраці з фінансово-кредитними установами); коштів, що продукуються на кредитних ринках з використанням інструменту взаємного кредитування; кошти державної підтримки.

На фінансове забезпечення фермерів впливає специфіка сільськогосподарського виробництва, яка виявляється в наступному:

- у процесі формування основного капіталу для фермерів характерним є використання землі в якості основного засобу виробництва та переважання продуктивної і робочої худоби в його структурі;

- формування оборотного капіталу фермерів визначається сезонними потребами в оборотних коштах, а також тим, що переважна частина оборотних активів підприємств формується в натуральній формі (молоді тварини, тварини на відгодівлі, насіння, ремонтні матеріали, паливо, мінеральні добрива), обминаючи грошову фазу кругообігу;

- в частині виробництва для фермерів характерним є тривалість виробничого циклу та залежність від природного середовища;

- при співпраці з іншими підприємствами та населенням у процесі виробництва та збуту сільськогосподарської продукції характерною є наявність цінового перерозподілу не на користь сільськогосподарських виробників, нееластичність попиту за ціною на продукцію продовольчої групи та нееластичність попиту по доходах.

Автором доведено, що переважання матеріальної форми необоротних і оборотних активів, сезонність і тривала окупність аграрного виробництва, диспаритет цін, нееластичність попиту за ціною та попиту по доходах є факторами, що:

- по-перше, обумовлюють високу залежність фермерських господарств від зовнішнього фінансування;

- по-друге, обмежують можливості фермерських господарств в отриманні кредитних ресурсів.

Вибір форм та методів фінансування фермерського виробництва визначається з урахуванням таких факторів, як: співвідношення власного та позичкового капіталу, що визначає фінансовий стан підприємства; вартість капіталу, що залучається; ефективність його використання; рівень ризику різних джерел фінансування; економічні інтереси інвесторів та позичальників.

В роботі узагальнено, що фінансове забезпечення розвитку фермерських господарств у розвинених країнах здійснюється з використанням державних і ринкових механізмів. Зокрема, державна підтримка здійснюється у формі: субсидій, цінового регулювання, податкового стимулювання, державних інвестицій в систему переробки і збуту продукції, допомоги у випадку стихійного лиха, допомоги молодим фермерам, державної підтримки технічного переоснащення сільськогосподарських виробників тощо. Основним ринковим інструментом фінансового зміцнення фермерів є активний кооперативний рух.

У другому розділі “ Аналіз формування та використання фінансових ресурсів фермерських господарств ” автором здійснено оцінку виробництва продукції у фермерських господарствах; визначено стан фінансового забезпечення та витрати фермерських господарств; проведено факторний аналіз результатів діяльності фермерів та проаналізовано динаміку обсягів і структуру державної підтримки фермерських господарств. Проведене кореляційно-регресійне дослідження дозволило констатувати зростання ефективності витрат у прогнозованому періоді на 16%.

Так, при збільшенні доходу від реалізації продукції у 2012 році по відношенню до 2006 року у 16,3 рази витрати виробництва зростають за цей же період у 14,2 рази, тобто у 2012 році досягаємо показника витрат на 1 грн. реалізованої продукції у розмірі 81 коп., при 93 коп. у 2006 році. Формування чіткої тенденції зростання прибутку фермерських господарств як ефекту від підприємницької діяльності набуває стійкої тенденції до збільшення і свідчить про стабілізацію розвитку фермерських господарств, а саме: налагодження механізмів регулювання розвитку фермерства ззовні і відпрацювання внутрішньогосподарських та міжгосподарських відносин на регіональному рівні, коли окрім власних фінансових ресурсів фермери користуються реальною державною підтримкою і сформували джерело поповнення коштів через об'єднання зусиль у функціонуванні та розвитку кооперативного руху у сільській місцевості. Розвиток підприємництва та підвищення значущості фермерських господарств сприятиме активізації економічних реформ на селі та розвитку різних форм власності. Так, протягом останніх років в країні спостерігається зростання обсягів валової продукції, виробленої фермерами та питомої ваги фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства. Відповідно до розвитку фермерського виробництва в Україні, сформовані правові та організаційні засади його діяльності, а також здійснюються заходи і удосконалюються механізми формування фермерськими господарствами фінансових ресурсів для власного розвитку.

Щодо фінансового забезпечення фермерів коштами державної фінансової підтримки, спостерігаються наступні особливості:

- при виділенні коштів державної фінансової підтримки для аграрного сектору не відбувається поділ сільськогосподарських виробників залежно від їх розмірів та організаційно-правової форми діяльності, внаслідок чого не передбачаються відмінності у формах державної фінансової підтримки великих колективних господарств та виробників-фермерів;

- запроваджені нові форми державної фінансової підтримки, що реалізуються через такі бюджетні програми, як: «Фінансова підтримка фермерських господарств, в т.ч. через механізм мікрокредитування» та «Фінансова підтримка підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів комерційних банків (часткова компенсація ставок за кредитами комерційних банків)». При цьому фактичне доведення коштів державної фінансової підтримки до фермерів реалізується через Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств, але при порушеннях встановлених норм розподілу фінансування, незабезпеченні фондом своєчасного та в повному обсязі повернення коштів фінансової підтримки, невідпрацьованості системи контролю за цільовим використанням бюджетних коштів;

- спостерігається обмеженість можливостей щодо раціонального та в повній мірі використання коштів державної фінансової підтримки фермерськими господарствами;

- необґрунтованість виділення (іноді багатократне) державної фінансової підтримки обмеженій кількості фермерів.

В частині використання фермерськими господарствами можливостей фінансових ринків при залученні коштів на власний розвиток в роботі встановлено, що фермерські господарства поки що не стали повноцінними та повноправними учасниками кредитного ринку і не використовують в повній мірі ринкові кредитні інститути та інструменти (табл.2).

Спостерігається обмеженість доступу фермерських господарств до банківських кредитів, яка обумовлена: недостатнім рівнем інформованості фермерів про можливості кредитування, бюрократичністю та довготривалістю процедури надання кредиту, високими відсотковими ставками, необхідністю застави, що у 1,5-2 рази перевищує розмір кредиту, потребою мати кредитну історію. Водночас ринок небанківських кредитних послуг в Україні поки що недостатньо розвинений. Функціонують лише кредитні спілки (як різновид кредитної кооперації), які не знімають проблеми отримання кредитних ресурсів фермерами, оскільки спеціалізуються переважно на споживчому кредитуванні.

Вирішенню цієї проблеми частково могло б сприяти запровадження нових, або вдосконалення (спрощення) існуючих механізмів доступу фермерських виробників до ринку кредитних послуг. На шляху покращання фінансового становища фермерських господарств вагомим також є питання щодо зниження рівня фінансових витрат фермерів, що може бути досягнуто або через зниження рівня поточних витрат, або завядки інвестиціям у матеріально-технічну базу, розвиток і розширення вробництва, розширення каналів збуту товарів тощо для зниження витрат на виготовлення продукції в майбутньому.

Характерною рисою вітчизняних фермерських господарств є відсутність, або мізерні обсяги інвестиційних витрат на розвиток. Це, насамперед, підтверджується нерозвиненістю систем збуту виготовленої продукції та слабкістю матеріально-технічного забезпечення фермерів. Нестача фінансових ресурсів і постійна потреба в готівці для забезпечення наступної закладки врожаю та продовження процесів відтворення у тваринництві, а також відсутність потужностей для зберігання виробленої продукції для її продажу через певний час, а не відразу після виготовлення, спричиняє до обмеженості систем збуту продукції у часі. А низькі ресурсні можливості фермерів (фінансові і матеріально-технічні) обумовлюють обмеженість систем збуту продукції у просторі. Тому на перспективу напрямом вирішення проблеми зниження рівня поточних витрат та здійснення інвестиційних вкладень у фермерське виробництво варто розглядати розвиток сільськогосподарської кооперації, в тому числі через запровадження простих і доступних схем кооперування дрібних аграрних підприємців.

У третьому розділі “ Шляхи поліпшення фінансового забезпечення фермерських господарств в Україні ” сформульовані пропозиції щодо удосконалення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників в контексті світоінтеграційних процесів; активізації кооперативного руху серед фермерів; інтеграції фермерів до ринку кредитних послуг на основі поєднання вітчизняної та світової практики.

У ході дисертаційного дослідження визначено, що основною тенденцією сучасного економічного розвитку держави є активізація позицій нашої країни як учасника зовнішньої інтеграції. Подібні інтеграційні процеси впливають на розвиток секторів вітчизняної економіки, а також обумовлюють необхідність зміни інструментів державної регуляторної політики з метою взаємоузгодженості інтересів суб'єктів мікрорівня з цілями розвитку України в цілому.

Фермерські господарства відчувають на собі вплив інтеграції через загострення ризиків та появи нових вигід для їх діяльності. До переваг, які зможуть отримати фермери в процесі інтеграції України у світове господарство, належать: розширення внутрішніх і зовнішніх ринків збуту продукції та зниження виробничих і невиробничих витрат.

Негативні наслідки, які будуть супроводжувати фермерські господарства у недалекому майбутньому, включають: загострення цінової конкуренції на внутрішньому ринку через зменшення імпортних тарифів; збільшення обсягів імпортованої продукції на внутрішньому ринку, а відтак підвищення конкуренції за якістю та асортиментом; впровадження міжнародних стандартів і норм безпеки та якості продукції; необхідність підвищення конкурентоспроможності сектору аграрників у стислі терміни з супутнім підвищеним навантаженням на бізнес; входження на ринок нових зарубіжних компаній, що вимагатиме необхідності впровадження нових маркетингових стратегій для збереження та розширення частки вітчизняної продукції на ринку.

Одним із шляхів підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств може бути об'єднання фермерів в кооперативи з метою удосконалення виробничої діяльності та зменшення власних фінансових витрат на виготовлення і збут продукції. Створені правові та організаційні передумови кооперації у сільському господарстві, визначені напрями та механізми кооперування фермерів. З метою подальшого розширення кооперації фермерських господарств в роботі обґрунтовано доцільність кооперування дрібних сільськогосподарських виробників: фермерів та особистих селянських господарств населення на основі створених правових та організаційних передумов кооперації в сільському господарстві та визначених напрямах і механізмах кооперування фермерів. Запровадження такого кооперування дасть змогу фермерським господарствам об'єднати свої зусилля і підвищити ефективність виробництва, а особистим селянським господарствам населення вирішити таке актуальне на сьогодні в аграрному секторі питання, як збут їх сільськогосподарської продукції.

Для спрощення такого кооперування на практиці автором запропоновано організацію взаємодії не через заснування кооперативу, а на договірних умовах, коли фермерські господарства кооперуються між собою на основі договору про спільну діяльність, а їх співпраця з особистими селянськими господарствами здійснюється на умовах договору комісії.

Підвищенню конкурентоспроможності фермерів та зміцненню їх фінансового стану сприятиме активізація взаємодії сільськогосподарських виробників з кредитними інститутами та більш активне використання кредитних інструментів. Пропозиція послуг кредитування сільськогосподарських виробників здійснюється державними інституціями та приватними фінансовими установами. Державне кредитування фермерів забезпечує Український державний фонд підтримки фермерських господарств та Аграрний фонд із застосуванням таких інструментів, як бюджетні позики та кредитні субсидії на сплату відсотків за кредитами. Приватне кредитне забезпечення фермерських господарств здійснюється: комерційними банками із застосуванням таких фінансових інструментів як компенсація відсотків за коротко- і довгостроковими кредитами фінансових установ, заставні операції зі складськими свідоцтвами, а також кредитними спілками із застосуванням інструменту взаємного кредитування. Проте невирішеними проблемами кредитування фермерських виробників залишаються:

- дорогі банківські ресурси та небажання банків працювати з фермерськими виробниками;

- обмеженість можливостей кредитних спілок щодо кредитування фермерів, з одного боку, та недовіра самих фермерських виробників до цих фінансових інститутів, з іншого боку;

- недостатність заставного майна в сільгоспвиробників і нерозвиненість використання фермерами складських свідоцтв як об'єкта застави для отримання кредитів.

З метою розв'язання вищевказаного протиріччя автором обґрунтовано доцільність активізації взаємодії банків з кредитними спілками через створення банком дочірньої компанії - кредитної спілки, або кредитне співробітництво банку з кредитною спілкою.

Подібна взаємодія матиме переваги і для банків, і для кредитних спілок, і для фермерів, оскільки:

- банки зможуть без додаткових операційних витрат розширити спектр клієнтів та спектр фінансових послуг, які вони надаватимуть (навіть опосередковано);

- кредитні спілки вирішать для себе питання формування ресурсної бази;

- для фермерських виробників буде знято питання їх недовіри до кредитних спілок, оскільки діяльність останніх буде здійснюватись під патронатом вже відомих в країні комерційних банків, які до того ж і будуть фінансовими гарантами діяльності кредитних спілок у випадку виникнення кризових явищ.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено обґрунтування теоретичних основ фінансування діяльності фермерських господарств, а також розроблені пропозиції щодо шляхів зміцнення фінансового стану фермерських господарств в Україні. В результаті сформульовані наступні висновки і пропозиції.

1. Розвиток ринкової економіки в Україні обумовив становлення нових форм господарювання в аграрній сфері. Тепер суб'єктами сільськогосподарського виробництва є не тільки великі сільськогосподарські підприємства та особисті селянські господарства населення, а й фермерські господарства. Саме вони нині визначають характер рушійних змін у сфері вітчизняного агропромислового комплексу. Зі становленням фермерського господарювання пов'язується вирішення важливих питань інституційного характеру: підвищення рівня ділової активності і зайнятості населення, зміцнення економічного потенціалу регіонів та економічних суб'єктів, досягнення стандартів продовольчого забезпечення населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Хлівна І.В. Тенденції державної фінансової підтримки фермерських господарств в Україні / Хлівна І.В., Гривківська О.В. // Науковий журнал «Економіка і управління». - 2007. - № 1. - С.102-111.(автору належить 0,5 друкованих аркуша)

2.Хлівна І.В.. Джерела фінансового забезпечення розвитку малих фермерських господарств / Хлівна І.В., Гривківська О.В. // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 7 (85). - С. 154-164.(автору належить 0,6 друкованих аркуша)

3. Хлівна І.В. Становлення та розвиток малого підприємництва в Україні // Науковий журнал «Економіка і управління». - 2005. - № 4. - С.40-43.

4. Хлівна І.В. Формування й використання фінансових ресурсів малих підприємств у сільському господарстві // Науковий збірник «Актуальні проблеми розвитку економіки регіону». - 2006. - Вип. 2 (продовження). - С.29-33.

5. Хлівна І.В. Грошові надходження та інвестиційні витрати малих фермерських господарств // Наукові записки серія «Економіка». - 2006. - Вип. 8, Ч. 3. - С.135-144.

6. Хлівна І.В. Оцінка кредитування аграрного сектора в Україні // Вісник Харківського національного ун-ту ім.. В.Н.Каразіна «Шляхи рішення проблем функціонування економічних систем» - 2004. - № 630, Ч. 2. - С.106-111.

7. Хлівна І.В. Державне регулювання розвитку фермерських господарств // Галицький економічний вісник. - 2007. - № 2 (13). - С. 156-163.

8. Хлівна І.В. Тенденції державної підтримки фермерських господарств в умовах євроінтеграції // Галицький економічний вісник. - 2008. - № 1 (16). - С. 184-189.

Размещено на Allbest.ru