Ефективність екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ” УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 332.365:631.95:636.085

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ

РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ У КОРМОВИРОБНИЦТВІ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

ХОДАКІВСЬКА Ольга Василівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ФЕДОРОВ Микола Миколайович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, завідувач відділу земельних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН ДОБРЯК Дмитро Семенович, Національний аграрний університет, професор кафедри управління земельними ресурсами

кандидат економічних наук, заслужений економіст України ПАВЛОВСЬКА Людмила Денисівна Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри економіки АПК

Захист відбудеться 31 грудня 2008 року о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212

Автореферат розісланий 1 грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недостатнє екологічне обґрунтування господарських рішень та їх спрямованість на досягнення лише економічної вигоди є однією з причин прояву негативних явищ у сільськогосподарському землекористуванні. Тому концепція економічного розвитку сільського господарства не повинна орієнтуватись тільки на одержання максимального доходу, а обов'язково має враховувати екологічні інтереси суспільства, насамперед зменшення шкоди, завданої природним агроландшафтам і здоров'ю людей.

Питання взаємозв'язку людини і природи набуває особливої актуальності в умовах радіоактивного забруднення. Споживання продуктів харчування, що містять небезпечні радіоактивні речовини, призводить до зростання рівня захворюваності населення, передусім дітей.

У зв'язку з цим важливою проблемою державного значення є радіологічна безпека населення, яке проживає на забруднених територіях. Формування внутрішньої дози опромінення населення (від 70 до 90 відсотків) відбувається, в основному, за рахунок споживання забрудненої продукції місцевого виробництва - переважно молока і м'яса. Критичною ланкою у надходженні радіонуклідів в організм людини є кормовиробництво, а в ньому - виробництво кормів на природних сінокосах і пасовищах. Тому рівень розвитку екологічного кормовиробництва має бути об'єктом посиленої уваги.

Теоретичні та практичні аспекти землекористування в умовах радіоактивного забруднення знайшли своє відображення у працях І.М. Гудкова, А.Є. Зорі, А.С. Малиновського, Л.Д. Павловської, Б.С. Прістера, Д.С. Приходька, Т.М. Ратошнюк, І.І. Світлишина, В.П. Славова, А.Г. Тихонова, В.П. Фещенка, Е.В. Юдінцевої та ін.

Еколого-економічні проблеми ефективного та раціонального використання земельних ресурсів досліджувались у роботах В.Г. Андрійчука, В.А. Борисової, П.Ф. Вєдєнічева, П.І. Гайдуцького, П.М. Данилишина, Д.С. Добряка, О.В. Крисального, В.І. Мацибори, В.Я. Меселя-Веселяка, І.А. Розумного, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, В.П. Ситника, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчука, М.М. Федорова, М.А. Хвесика, О.М. Царенка, В.В. Юрчишина та ін.

Водночас теоретичні і практичні проблеми, пов'язані з використанням сільськогосподарських земель на радіоактивно забруднених територіях, питання забезпечення екологічної безпеки населення і стійкого розвитку територій в цілому вирішені недостатньою мірою та потребують наукового обґрунтування. Разом з тим загроза опромінення жителів забруднених районів низькими дозами радіації в результаті споживання забрудненої продукції власного виробництва, особливо м'яса і молока, вимагає посиленої уваги до ведення сільськогосподарського виробництва та землекористування.

У цьому зв'язку актуальним є пошук оптимального розв'язання проблем екологізації землекористування в кормовиробництві на прикладі поліських радіаційно забруднених районів Житомирської області.

У сукупності це визначило вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт ННЦ “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук та завданнями в межах плану проведення НДДКР відділу земельних відносин “Розробити науково методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в ринкових умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0106U006644). Участь автора у виконанні завдання полягає в економічному обґрунтуванні принципів екологізації сільськогосподарських земель, забруднених радіоактивними речовинами, та розробці заходів щодо ефективного й екологобезпечного землекористування при вирощуванні кормових культур. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо ефективності екологізації радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь, що використовуються для виробництва кормів, на основі економіко-екологічної оцінки ефективності застосування комплексу заходів, формування сталих агроекосистем і збереження родючості ґрунтів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання таких завдань:

- визначити економічну сутність поняття екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві;

- розробити систему заходів щодо поліпшення радіоактивно забруднених кормових угідь, які б не спричинили докорінних змін у технологіях;

- визначити рівень конкурентоспроможності продукції тваринництва, виробленої в господарствах радіоактивно забрудненої зони до і після проведення спеціальних заходів;

- дати оцінку сучасного стану радіоактивно забруднених земель із позицій їхньої придатності для подальшого розвитку галузі кормовиробництва та підвищення ефективності виробництва екологічних кормів;

- обґрунтувати показники ефективності кормовиробництва на деградованих радіоактивно забруднених дерново-підзолистих і торфово-болотних ґрунтах у контексті застосування хімічних меліорантів;

- визначити ефективність окремої та комплексної дії різних контрзаходів на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів і накопичення ними радіонуклідів;

- обґрунтувати доцільність застосування енергетичного підходу як вагомого аналітичного прийому економічного аналізу з метою визначення ефективності землекористування в умовах радіоактивного забруднення;

- визначити економіко-екологічну ефективність лукопасовищного кормо-виробництва на радіоактивно забруднених ґрунтах;

- розробити пропозиції щодо стимулювання сільськогосподарських товаровиробників за виробництво екологічної продукції.

Об'єктом дослідження є процес екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві. Поглиблені дослідження здійснені на прикладі радіоактивно забруднених районів Житомирської області, зокрема, Олевського, Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Малинського, Народицького та Овруцького.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти ефективної екологізації радіоактивно забруднених земель у виробництві кормів.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою досліджень ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель є фундаментальні положення економічної теорії, наукові здобутки вітчизняних та іноземних вчених у галузі природоохоронного землекористування, енергозбереження, кормовиробництва, сільськогосподарської радіології та агроекології.

Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі завдань застосовувались такі методи економічних досліджень: діалектичний та абстрактно-логічний (визначення предмета досліджень, формулювання висновків і пропозицій); індукції (пошук резервів і можливих шляхів підвищення родючості радіоактивно забруднених ґрунтів і зниження коефіцієнтів переходу радіонуклідів); дедукції (встановлення основних причин, які призвели до погіршення стану ґрунтового покриву); статистичних групувань (забезпеченість ґрунтів гумусом, основними елементами живлення та рівень кислотності за ступенем градації); графічний (аналіз динаміки внесення органічних і мінеральних добрив, відображення обсягів виробництва, собівартості, трудомісткості вирощування кормових культур); аналітичних розрахунків (аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств); економіко-математичний (визначення перспектив подальшого розвитку сільськогосподарського землекористування у кормовиробництві); індексний метод (розрахунок конкурентоспроможності продукції, виробленої в умовах радіоактивного забруднення).

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти України, офіційні матеріали обласного Управління статистики Житомирської області, матеріали обласного Державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головного управління агропромислового розвитку Житомирської області, районних радіологічних служб, результати стаціонарних дослідів Інституту сільського господарства Полісся УААН, а також праці вітчизняних та іноземних вчених, нормативно-довідкова література, публікації матеріалів науково-практичних конференцій, мережа Інтернет. При підготовці дисертації використовувались положення державних і галузевих національних та міжнародних стандартів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та визначенні ефективності окремої й комплексної дії різних заходів на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів і накопичення ними радіонуклідів, що відкриває можливості цілеспрямованого управління екологічним станом земельних угідь і якістю кормів. Основні результати дослідження, які становлять наукову новизну і виносяться на захист:

вперше:

- обґрунтовано сутність екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві, як процесу впровадження комплексу заходів, що забезпечують виробництво кормів із найменшим вмістом радіонуклідів, сприяють збереженню й відтворенню родючості ґрунтів, запобігають порушенню екологічної рівноваги в навколишньому середовищі шляхом розробки й впровадження екологобезпечних технологій та екологічно спрямованих управлінських рішень;

- запропоновано систему заходів щодо поліпшення радіологічної ситуації та підвищення ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві, яка ґрунтується на використанні нових господарських культур інтродуцентів, місцевих агрономічних руд, меліорантів, оптимальних норм органічних і мінеральних добрив, а також механізм фінансування цих заходів, з метою вирішення проблеми виробництва екологобезпечних кормів і продукції тваринництва у сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах у віддалений післяаварійний період;

- визначено рівень конкурентоспроможності молока, виробленого на радіоактивно забрудненій території після проведення спеціальних заходів і в умовах, коли заходи не проводились, на основі розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності, який охоплює нормативні, споживчі, економічні й технологічні параметри;

удосконалено:

- систему показників для поглиблення оцінки ефективності землекористування шляхом застосування енергетичного й еколого-економічного підходу як додаткових інструментів економічного аналізу, що дозволяє визначити шляхи скорочення темпів виснаження земельних ресурсів, відкриває можливості об'єктивної й достовірної оцінки впливу природних та антропогенних чинників на показники ґрунтової родючості;

- методичний підхід до визначення еколого-економічної оцінки ефективності окремої та комплексної дії різних заходів, яка включає такі показники як вміст радіоцезію, сукупні витрати енергії, урожайність, собівартість, трудомісткість;

- наукове обґрунтування категорії “раціональне землекористування” в умовах радіоактивного забруднення, як сукупності взаємоузгоджених економічних і організаційних заходів, спрямованих на ефективне використання земель сільськогосподарського призначення при максимальному врахуванні екологічних аспектів у землекористуванні та суспільних інтересів у сфері екологізації;

дістали подальший розвиток:

- визначення тенденцій і факторів, які негативно впливають на якісний стан ґрунтового покриву та якість і екологічність продукції, з метою наукового обґрунтування основних напрямів щодо їх усунення;

- визначення економіко-екологічної ефективності лукопасовищного кормовиробництва в умовах радіоактивного забруднення, з урахуванням таких показників, як зростання рівня продуктивності луків і пасовищ, окупність витрат на проведення заходів, кратність зниження вмісту радіонуклідів у продукції;

- обґрунтування напрямів удосконалення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють виробничу діяльність в умовах радіоактивного забруднення, шляхом надання цільових субвенцій і дотацій в поєднанні з економічним механізмом стимулювання;

- пропозиції щодо стимулювання сільськогосподарських товаровиробників за виробництво екологобезпечної продукції та збереження і відтворення родючості ґрунтів через поєднання адміністративних методів впливу (механізм оподаткування, державна підтримка, контроль за якістю продукції з використанням стандартів) та ринкових механізмів регулювання економіки (ціноутворення, стимулювання попиту на екологічну продукцію, просування екологобезпечних товарів і сировини, екологічне маркування продукції).

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення викладених автором дисертації теоретичних положень, пропозицій та рекомендацій полягає у тому, що їх впровадження дозволить поліпшити радіологічну ситуацію в радіоактивно забруднених районах, підвищити конкурентоспроможність продукції внаслідок проведення дезактивуючих протирадіаційних заходів і забезпечити виробництво екологобезпечних продуктів харчування та сировини з одночасним підвищенням родючості ґрунтів.

Результати досліджень прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку в Житомирській області (довідка № 2753/11 від 03.04.08 р.), районним управлінням агропромислового розвитку Малинської райдержадміністрації Житомирської області (довідка № 250/114-02 від 20.06.08 р.), Йосипівською сільською радою Малинського району Житомирської області (№ 290 від 20.06.08 р.), С(Ф)Г «Йосипівське» Малинського району Житомирської області (довідка № 77 від 18.06.2008 р.). Використовуються у навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету (довідка № 1299 від 29.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертаційній роботі результати досліджень і пропозиції є особистими розробками автора. Всі наукові фахові статті підготовлені автором особисто та повністю розкривають зміст наукового дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: “Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам'янець-Подільський, ПАТУ, 18-19 травня 2006 р.); “Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС (м. Житомир, ДАУ, 19-20 травня 2006 р.); “Перший Всеукраїнський з'їзд екологів” (м. Вінниця, ВНТУ, 4-7 жовтня 2006 р.); “Сучасність та майбутнє аграрної науки і виробництва” (м. Львів, ЛНАВМ ім. С.З.Ґжицького, 19-20 жовтня 2006 р.); “Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство” (Тернопіль, ТНЕК, 18 травня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,41 друк. арк., з яких особисто автору належать 3,35 друк. арк., у тому числі 6 статей - у наукових фахових виданнях обсягом 1,91 друк. арк. Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 239 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 231 джерела (на 21 сторінках) та 20 додатків (на 40 сторінках), містить 39 таблиць (на 20 сторінках), 29 рисунків (на 14 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель” - розкрито сутність проблеми екологізації землекористування в умовах радіоактивного забруднення, зосереджено увагу на необхідності збереження і відтворення земельних ресурсів, як найбільш важливої соціально-економічної й екологічної проблеми, що потребує невідкладного і поглибленого наукового дослідження, проаналізовано особливості виробництва і використання екологобезпечних кормів у радіоактивно забруднених районах.

Існує значна кількість факторів, які спричиняють руйнівні і деградаційні процеси стосовно земельних ресурсів і призводять до економічних збитків у сільському господарстві. Однак, найнебезпечнішим видом деградації, як за впливом на довкілля, так і на добробут та якість життя населення, є забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема відтворення продуктивного потенціалу сільськогосподарських земель на основі екологізації землеробства.

У результаті наукових досліджень встановлено, що “екологізація сільськогосподарських земель, забруднених радіоактивними речовинами”, полягає у раціональному, екологозрівноваженому, природоохоронному використанні земельних ресурсів, що за умови обов'язкового застосування комплексу заходів забезпечує зниження впливу дестабілізуючих факторів на всі компоненти навколишнього середовища та забезпечує збереження і відтворення родючості ґрунтів. Основні напрями екологізації радіоактивно забруднених земель представлені на рис. 1.

Аналіз сутності поняття «раціональне землекористування» в умовах радіоактивного забруднення виявив різні підходи до його формулювання. Враховуючи потребу поліпшення природного середовища, збереження та відтворення родючості радіоактивно забруднених ґрунтів, раціональне землекористування слід розглядати як сукупність взаємоузгоджених економічних і організаційних заходів, спрямованих на ефективне використання сільськогосподарських угідь при максимальному врахуванні екологічних аспектів у землекористуванні та суспільних інтересів у сфері екологізації.

Рис. 1. Основні напрями екологізації радіоактивно забруднених земель

З метою забезпечення виробництва екологічної продукції, що відповідає вимогам радіологічної безпеки, необхідно розробляти нові та впроваджувати вже існуючі екологобезпечні технології кормовиробництва, що дозволить значно зменшити надходження радіонуклідів до рослин і тим самим забезпечити якість кормових культур, а відповідно й екологічність продукції тваринництва.

Екологізацію радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві визначено як процес реалізації комплексу заходів, що забезпечують виробництво кормів із найменшим вмістом радіонуклідів, сприяють збереженню й відтворенню родючості ґрунтів, запобігають порушенню екологічної рівноваги в навколишньому середовищі шляхом розробки й впровадження екологобезпечних технологій та екологічно спрямованих управлінських рішень.

Для визначення якості продукції, вирощеної в умовах радіоактивного забруднення з дотриманням усіх необхідних вимог щодо її виробництва, зберігання і переробки та яка є безпечною для людини й навколишнього середовища, слід використовувати терміни «екологобезпечна продукція» та «екологічна якість продукції». На нашу думку, екологічна якість продукції - це сукупність характеристик, які здатні задовольняти потреби людини в екологобезпечних продуктах харчування. Під екологобезпечною продукцією слід розуміти продукцію, яка не містить небезпечних речовин (радіонуклідів, важких металів тощо) вище встановлених нормативів та при звичайних умовах споживання (використання) не є шкідливою і не загрожує здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь.

У другому розділі - “Сучасний стан екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві” - проаналізовано ефективність сільськогосподарського використання радіоактивно забруднених земель, здійснено аналіз основних факторів, які впливають на накопичення радіонуклідів у кормах, та досліджено їх сучасний стан, проведено еколого-економічну та енергетичну оцінку ефективності комплексних заходів, спрямованих на зниження переходу радіонуклідів у корми та підвищення родючості ґрунтів.

Особливістю об'єкта дисертаційного дослідження є радіоактивне забруднення земель. За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких радіоцезієм перевищує 1 Кі/км², 64,7% займає рілля, 35,3% - сінокоси і пасовища, у тому числі понад 11% - на торфово-болотних ґрунтах, яким властиві високі коефіцієнти переходу радіонуклідів у кінцеву продукцію.

У цьому зв'язку виникає необхідність проведення комплексу спеціальних заходів з метою виробництва радіологічно безпечної продукції. В системі заходів щодо екологізації радіоактивно забруднених земель важлива роль належить збереженню родючості ґрунтів та поліпшенню їх фізико-хімічних властивостей.

Аналіз стану сільськогосподарського землекористування в досліджуваному регіоні засвідчив зростаючі темпи деградації ґрунтів, зниження в них вмісту гумусу, збільшення площ кислих ґрунтів. Це викликано різким скороченням внесення органічних і мінеральних добрив, припиненням робіт з хімічної меліорації, недотриманням основних агрохімічних та агротехнічних прийомів.

Внесення мінеральних і органічних добрив у досліджуваному регіоні не відповідає вимогам науково обґрунтованого землеробства. Обсяг внесення органічних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі становить 1-2,3 т/га, при річній потребі 10-15 т/га; мінеральних - 8,7 кг/га д.р., при рекомендованій нормі для Полісся 150 кг/га д. р., або 5,8% до потреби. Починаючи з 2000 року ситуація з використанням мінеральних добрив дещо покращилась, обсяг внесення яких у 2007 році зріс у 2,8 раза. Однак, рівень їх застосування все ще залишається незадовільним, що призводить до втрати врожаю, погіршення споживчої якості та екологічності виробленої продукції. Це вимагає пошуку альтернативних і більш дешевих шляхів зниження переходу радіонуклідів у рослини, а отже - відновлення родючості ґрунту. Критична ситуація склалася з вапнуванням кислих ґрунтів. Із 143 тис. га, які підлягають вапнуванню, фактично роботи з хімічної меліорації проведені на площі близько 1 тис. га.

Низькі дози внесення органічних і мінеральних добрив та вапна значно погіршують якісний стан ґрунтів. Протягом 1985-2007 рр. вміст гумусу в ґрунтах зменшився на 16%. Площі ґрунтів із низьким його вмістом у досліджуваній області становлять 61,7%, в окремих поліських районах - 90%. Лише 13% сільськогосподарських угідь мають оптимальний рівень рухомого фосфору. Забезпеченість ґрунту калієм коливається в межах 36-45%. Площі сільськогосподарських земель, що мають кислу реакцію ґрунтового розчину, займають 44%, із значною питомою вагою сильно- і середньокислих ґрунтів.

Такий стан ґрунтів супроводжується зниженням урожайності сільськогоспо-дарських культур, інтенсивним переходом радіонуклідів у продукцію, негативно позначається на ефективності землекористування. Зокрема, виробнича діяльність сільськогосподарських підприємств досліджуваних районів у 2007 році була збитковою (рівень збитковості - 0,4%), тоді як по Житомирській області одержано 85,5 тис. грн. прибутку при рентабельності на рівні 13,3 %.

Як свідчить проведене дослідження, в радіоактивно забруднених районах фондозабезпеченість і фондоозброєність майже такі самі, як і в області, однак показники виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, на 1 працівника та на 1 грн. основних виробничих фондів у 2007 році були удвічі нижчими від обласного рівня. Валовий дохід на 100 га сільськогосподарських угідь та на 1 грн. основних фондів у досліджуваних районах був утричі нижчим порівняно з рештою районів Житомирської області.

Слід відмітити, що останнім часом основними виробниками сільськогосподарської продукції є особисті селянські господарства, частка яких у виробництві валової продукції становить 71,5 %.

У результаті досліджень встановлено, що заходи, які забезпечують виробництво екологічної сільськогосподарської продукції, мають спрямовуватись на зниження рівнів радіоактивного забруднення, підвищення та збереження родючості ґрунтів і бути економічно вигідними. У зв'язку з цим важливе значення в господарській діяльності аграрного сектора радіоактивно забрудненого регіону належить застосуванню еколого-економічної оцінки, яка дає змогу визначити найбільш ефективні варіанти з екологічної та економічної точок зору. За результатами еколого-економічної оцінки встановлено, що досить ефективним заходом екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві є внесення повного мінерального добрива N₃₀P₆₀K₆₀ у поєднанні з вапном, що забезпечує на оранці приріст урожаю зеленої маси пелюшко-вівсяної сумішки 57,4%, порівняно з контролем (без застосування добрив), зменшення вмісту радіоцезію в зеленій масі у 2,7 раза, зниження трудомісткості на 30%. Ефективним заходом з позицій радіологічної чистоти корму є внесення меліорантів (сапоніти, цеоліти, монтморилонітові глини) в поєднанні з фосфорно-калійними добривами, що забезпечують зниження радіоцезію у фітомасі в 1,7 - 2,2 раза (табл. 1).

У третьому розділі - “Напрями підвищення ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель у виробництві кормів” - визначено й обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення економічної ефективності заходів щодо поліпшення земель, забруднених радіонуклідами, визначено економіко- екологічну ефективність лукопасовищного кормовиробництва, обґрунтовано основні важелі стимулювання сільськогосподарських товаровиробників щодо виробництва екологічної продукції та охорони й відтворення родючості ґрунтів.

Враховуючи сучасні тенденції розвитку аграрної економіки, заходи, що знижують рівень забруднення рослинницької та тваринницької продукції радіоактивними речовинами, слід розробляти з урахуванням фінансового стану та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств і вимог біологічного землеробства. Важливими залишаються питання щодо зниження витрат на проведення комплексних заходів, спрямованих на підвищення радіологічної чистоти сільськогосподарської продукції.

Таблиця 1 Ефективність застосування заходів, що знижують надходження радіоцезію у корми

Заходи	Дерново-підзолисті ґрунти, Бк/кг	Торфово-болотні ґрунти, Бк/кг
	до проведення заходу	після проведення заходу	до проведення заходу	після проведення заходу
Зелена маса пелюшко-вівсяної сумішки
Вапнування, 5 т/га	73,0	31,1	227,2	116,8
N30P30K60	73,0	30,2	-	-
N30P30K60 + вапнування	73,0	26,9	-	-
Зелена маса люпину вузьколистого
P60K90	-	-	270,0	176,8
Цеоліт, 25 т/га	-	-	264,0	237,9
P60K90 + цеоліт, 25 т/га	-	-	264,0	163,0
Сапоніти, 25 т/га	-	-	270,0	231,7
P60K90 + сапоніти, 25 т/га	-	-	270,0	122,1
Монтморилонітові глини, 25 т/га	-	-	276,0	220,7
P60K90 + глини, 25 т/га	-	-	276,0	138,5
Зелена маса природних кормових угідь
P60K90 + зернисті фосфорити (Р120)	188,2	113,5	282,0	164,3
P60K90 + жовнові фосфорити (Р120)	188,2	116	282,0	121,7
Докорінне поліпшення	154,2	51,7	275,4	112,1
Поверхневе поліпшення	154,2	77,3	275,4	144,2

В умовах значного скорочення поголів'я худоби та різкого подорожчання промислових мінеральних добрив постає необхідність пошуку й мобілізації альтернативних джерел органічних добрив і широкого використання місцевих сировинних ресурсів. Раціональне використання місцевих агрономічних руд (апатити, фосфорити, глауконіт, мергель, туфи, вапно, крейда, цеоліти, сапоніти, монтморилові глини, тощо) та органічних добрив (сапропель, солома, сидерати, біогумус) позитивно впливає як на екологічність та урожайність продукції, так і на показники родючості ґрунту. Добрива, виготовлені на основі фосфоритів місцевих родовищ, є відносно дешевими, оскільки їх одержують шляхом механічного подрібнення природних фосфоритовмісних агроруд. Розрахунковий чистий дохід від їх використання за низької забезпеченості ґрунту фосфором та за умови, що відстань транспортування не перевищуватиме 150 км, становитиме 49-78 грн/га або 29-78 копійок на 1 грн. витрат. Однак, агроруди не можуть повістю замінити мінеральних добрив, їх слід розглядати лише як додаткові джерела підвищення родючості сільськогосподарських угідь і поліпшення якості та радіологічної чистоти рослинницької продукції.

Важливим заходом зниження вмісту радіонуклідів у рослинах та підвищення родючості ґрунтів є хімічна меліорація. В умовах Житомирської області доцільно використовувати родовища м'яких карбонатних і карбонатовмістних порід, які мають невелику глибину залягання (вапняки, мергель, крейда, доломіти), та вапнякові відходи промисловості (дефекат).

Для вапнування радіоактивно забруднених угідь у досліджуваному регіоні необхідно щорічно вносити 152,3 тис. т вапнякових матеріалів. Витрати на вапнування 1 га сільськогосподарських угідь коливаються в межах 370,30 - 568,81 грн. Слід відмітити, що запобігання сильному підкисленню ґрунтового покриву дає змогу заощадити кошти в сумі 136,80 - 300,75 грн. на один гектар.

За умови систематичного проведення робіт з хімічної меліорації кислих ґрунтів радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь Житомирської області можна щорічно одержувати 2576,3 тис. грн. чистого доходу. Умовно чистий дохід у розрахунку на одну гривню, витрачену на вапнування, становитиме 0,20 грн; на 1 га - 12,8-203,0 грн. Якщо врахувати, що дія вапна проявляється протягом 5-6 років, умовно чистий дохід за цей період становитиме 12881,5 тис. грн. Це свідчить, що хімічна меліорація залишається економічно і екологічно вигідним заходом.

Важливим завданням для сільськогосподарських підприємств, які здійснюють господарську діяльність на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, є виробництво продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів, забезпечення галузі тваринництва необхідною кількістю дешевих і поживних кормів, збереження та відтворення родючості ґрунтів. Виконання цього завдання може бути забезпечено за допомогою запропонованої у дисертаційному дослідженні еколого-економічної моделі оптимальної структури кормової площі.

Цільову функцію, що являє собою задоволення потреб тваринництва у дешевих, радіологічно безпечних кормових культурах, яким властиві найнижчі коефіцієнти мінералізації органічної речовини, можна подати у вигляді:

z(х) = ѓ_p,v,m(k)x_k >min (1)

де р - коефіцієнт пропорційності накопичення радіонуклідів з ґрунту k-тою культурою (Бк/кг:кБк/м²); v - собівартість виробництва кормів k-тої культури (грн./т); m - коефіцієнт мінералізації органічної речовини під k-тою культурою (т/га).

За результатами економіко-математичного моделювання розроблено орієнтовну структуру кормової площі на прикладі радіоактивно забруднених районів Житомирської області, що дозволяє забезпечити виробництво радіологічно безпечної продукції, до мінімуму скоротити втрати гумусу в ґрунті та досягти бездефіцитного його балансу (табл. 2).

конкурентоспроможність забруднений лукопасовищний продукція

Таблиця 2 Рекомендована структура кормової площі у радіоактивно забрудненому регіоні Житомирської області

Вид угідь	Фактично 2007 р.	Пропонується за результатами моделі
	тис. га	%	тис. га	%
Рілля	116,2	100	116,2	100
Кормові культури всього:	53,68	46,2	69,72	60,0
у т. ч. зернові та зернобобові на фураж	21,73	18,7	21,76	18,7
кормові коренеплоди	2,27	2,0	2,05	1,7
кукурудза на силос і зелений корм	10,11	8,7	8,70	7,5
озимі на зелений корм	-	-	1,54	1,3
однорічні трави	2,32	2,0	2,50	2,3
багаторічні трави всього:	17,25	14,8	33,17	28,5
у тому числі на сіно, сінаж, зелений корм	15,42	х	23,03	х
на випас	1,83	х	10,14	х
Природні сінокоси та пасовища	53,7	х	53,7	х

Критична ситуація склалась у виробництві радіологічно безпечної продукції тваринництва в особистих селянських господарствах. Насамперед це пов'язано з відсутністю поліпшених угідь для заготівлі кормів і випасання худоби. Досить часто жителі радіоактивно забруднених районів змушені використовувати травостій лісових масивів і природні кормові угіддя, які характеризуються високим вмістом радіонуклідів та значними коефіцієнтами їх переходу у рослинність, а в подальшому - в організм тварин і продукцію тваринництва. Природні сінокоси та пасовища на 80 % формують кормову базу для великої рогатої худоби населення, тому вміст радіонуклідів у продуктах харчування (молоко, м'ясо), вироблених в особистих селянських господарствах, як правило вищий, порівняно з сільськогосподарськими підприємствами у 2-2,5 раза. Така ситуація зумовлює необхідність проведення заходів щодо поліпшення природних кормових угідь.

Розрахунки економіко-екологічної ефективності поліпшення природних кормових угідь свідчать, що докорінне поліпшення сінокосів і пасовищ за чіткого дотримання рекомендованих технологій, дозволяє додатково отримати близько 40 ц корм.од./га, поверхневе - 23 ц корм.од./га та зменшити колективну дозу опромінення у 1,5 раза. Розрахунковий чистий прибуток на 1 га кормових угідь за докорінного поліпшення становить 710,5 грн., за поверхневого - 324,5 грн.

На сучасному етапі екологічність продукції є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності та рентабельності підприємств. У зв'язку з цим, на основі індексного аналізу визначено та розраховано найважливіші показники конкурентоспроможності молока, виробленого в умовах радіоактивного забруднення до і після проведення дезактиваційних заходів та на “чистих” територіях за нормативними, споживчими, економічними й технологічними параметрами.

Індекс нормативного параметру (Пн_і) визначався за формулою:

, (2)

де Фп_j (Н) - величина фактичного j -го параметру;

Нп_j(Н) - величина нормативного j-го параметру відповідно до нормативу.

У нашому випадку фактичні параметри визначаються вмістом радіоцезію у молоці (Бк/кг): до проведення заходів - min = 26, max = 125, N = 100; після проведення заходу min = 13, max = 50, N = 100; продукція, вироблена поза зоною радіоактивного забруднення, min = max = 0, N = 100. Величина нормативного параметру (Нп_j(Н)) - це допустимий рівень вмісту радіоцезію в молоці, який дорівнює 100 Бк/кг. Інтегральний показник конкурентоспроможності (Т_к) визначено за формулою:

, (3)

де індекс середніх значень, який обчислюється за загальними параметрами виробництва молока (нормативні, споживчі, економічні, технологічні); Зі_ЕП - загальний індекс економічних параметрів.

У результаті досліджень встановлено, що інтегральний показник конкурентоспроможності молока, виробленого в умовах радіоактивного забруднення, після проведення заходів - Т_к(ІІ) = 1,0; без застосування заходів - Т_к(І) = 0,81; виробництво молока на територіях, які не забруднені радіоактивними речовинами, - Т_к(ІІІ) = 1,02, що свідчить про найвищу конкурентоспроможність такої продукції. Тобто, у першому випадку вироблене молоко є конкурентним, а в другому - неконкурентним, оскільки інтегральний показник менше одиниці.

Порядок проведення заходів щодо поліпшення радіоактивно забруднених кормових угідь, які використовуються для заготівлі сіна і випасання худоби сільськогосподарськими підприємствами та особистими селянськими господарствами, передбачає кілька етапів. На першому етапі визначаються конкретні види продукції, які є найбільш критичними щодо вмісту радіонуклідів і потребують проведення додаткових заходів; на другому - конкретні види угідь і площ, що потребують поліпшення; на третьому - визначається вартість робіт із поліпшення радіоактивно забруднених угідь. Нарешті, четвертий етап передбачає визначення джерел і механізму фінансування заходів щодо поліпшення радіоактивно забруднених кормових угідь, які відведені для використання господарствами населення та сільськогосподарськими підприємствами.

Фінансування заходів із поліпшення радіологічної ситуації в господарствах населення радіоактивно забрудненої зони має здійснюватись у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Сільські (селищні) ради мають встановити на підставі Погосподарських книг фактичне поголів'я великої рогатої худоби, що утримується населенням, яке проживає на території сільської (селищної) ради та визначити потребу в пасовищах. При визначенні обсягів і першочерговості проведення необхідних дезактиваційних заходів слід враховувати щільність забруднення угідь, природну їх родючість та кількість функціонуючих господарств на території сільської (селищної) ради. Обсяг необхідних фінансових і матеріальних ресурсів на районному рівні обумовлюється кількістю населених пунктів і особистих господарств, які утримують велику рогату худобу та потребують здійснення заходів.

Для сільськогосподарських підприємств, які за власний рахунок проводять заходи з поліпшення природних лук і пасовищ, необхідно при плануванні витрат державного бюджету передбачити статтю видатків на надання дотації виробникам екологобезпечної тваринницької продукції. Розмір бюджетної підтримки має встановлюватись у розрахунку на одну голову великої рогатої худоби.

Метою надання бюджетної підтримки є: стимулювання сільськогоспо-дарських товаровиробників за виробництво екологобезпечних продуктів харчування; підтримка рівня платоспроможного попиту вітчизняних споживачів; задоволення потреб населення у безпечних для здоров'я продуктах харчування; відшкодування виробникам додаткових витрат, понесених на виробництво екологобезпечної продукції з метою запобігання виникненню їх збитковості. Суб'єктом бюджетної підтримки може бути лише безпосередній виробник.

Впровадження механізму економічного стимулювання, який включає такі елементи як ціни, оподаткування, кредитування, страхування, екологічний контроль, екомаркування на державному рівні, сприятиме вирішенню екологічних проблем, що склалися у галузі сільського господарства, особливо в умовах екотоксилогічної небезпеки, зокрема радіоактивного забруднення.

Поєднання методів економічного стимулювання з державною підтримкою сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють свою діяльність в умовах радіоактивного забруднення, дасть змогу вирішити низку важливих питань, а саме: подолання наслідків радіаційної аварії на ЧАЕС; повернення до нормального життя територій, які зазнали радіоактивного забруднення; стимулювання збільшення обсягів виробництва вітчизняної екологічної сільськогосподарської продукції з метою забезпечення продовольчої безпеки держави; впровадження нових екологічних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур і виробництва продукції тваринництва; зниження рівнів внутрішнього опромінення жителів, які проживають на радіоактивно забруднених територіях та збереження їх здоров'я шляхом зменшення потоку радіонуклідів із продуктами харчування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено узагальнення теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель у виробництві кормів на основі еколого-економічної оцінки застосування комплексу заходів, формування сталих агроекосистем та збереження родючості ґрунтів, що дозволяє зробити наступні висновки.

1. Найважливішою складовою національного багатства нашої держави є земля, стан і рівень родючості якої виступає визначальним фактором економічного розвитку аграрного виробництва. Деградація ґрунтового покриву, яка характеризується радіоактивним забрудненням, дегуміфікацією, порушенням балансу поживних речовин, розвитком ерозійних процесів зумовлює необхідність розробки і реалізації нових науково обґрунтованих підходів і принципів щодо екологізації земель в умовах радіоактивного забруднення.

2. Під “екологізацією радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві” слід розуміти процес впровадження комплексу заходів, які забезпечують виробництво кормів з найменшим вмістом радіонуклідів, сприяють збереженню й відтворенню родючості ґрунтів, запобігають порушенню екологічної рівноваги в навколишньому середовищі.

3. Відмічається низька ефективність використання сільськогосподарських угідь, забруднених радіоактивними речовинами. Зокрема, рівень збитковості у сільськогосподарських підприємствах досліджуваного регіону у 2007 році становив -0,4 %. Деякою мірою це викликано зменшенням внесення органічних і мінеральних добрив. Кількість мінеральних добрив, внесених під посіви сільськогосподарських культур, становила 8,7 кг д.р/га, органічних - у межах 1-2,3 т/га. З 2000 року ситуація дещо поліпшилася, хоча внесення добрив залишається ще на досить низькому рівні. Критична ситуація склалась із вапнуванням кислих ґрунтів: із 143 тис. га, які підлягають вапнуванню, фактично провапновано близько 1 тис. га. Унаслідок недостатньо науково обґрунтованого землекористування в регіоні спостерігається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах порівняно з першим туром обстеження на 20,9%.

4. Аналіз свідчить, що у господарській діяльності аграрного сектора радіоактивно забрудненого регіону важливого значення набуває застосування еколого-економічної оцінки окремих технологій та технологічних операцій, яка дає можливість визначити найбільш ефективні варіанти з екологічної та економічної точки зору. Досить ефективним заходом екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві є внесення повного мінерального добрива N₃₀P₆₀K₆₀ у поєднанні з вапном, що забезпечує на оранці зменшення вмісту радіоцезію у зеленій масі в 2,7 раза.

5. Для прийняття науково обґрунтованих організаційно-економічних рішень із збереження та відтворення земельних ресурсів, з урахуванням всіх природно- кліматичних та соціально-економічних факторів, доцільно застосовувати енергетичний підхід, як додатковий інструмент економічного аналізу, що сприятиме відтворенню родючості ґрунту, охороні навколишнього природного середовища, підвищенню ефективності використання природних ресурсів та раціональному застосуванню поновлювальної і непоновлювальної енергії.

6. Зменшення забрудненості продукції радіонуклідами, підвищення родючості ґрунтів, створення сприятливого клімату для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва в умовах екологізації радіоактивно забруднених земель можна досягти шляхом удосконалення структури посівних площ з урахуванням спеціалізації господарства; насичення сівозмін бобовими і зернобобовими високобілковими рослинами (слід обирати лише ті, яким властиві порівняно незначні коефіцієнти переходу радіонуклідів); збільшення площ під багаторічними травами; впровадження в культуру землеробства малопоширених і нових господарських рослин (інтродуцентів); поліпшення системи удобрення за рахунок сидератів, сапропелю, біогумусу, органічних решток сільськогосподарських культур, місцевих агрономічних руд (фосфорити, апатити, глауконіт, цеоліт, вапнякові матеріали).

7. Висока ефективність заходів з докорінного та поверхневого поліпшення природних лук і пасовищ дає змогу в 1,5 - 2,5 раза знизити вміст радіонуклідів у кормах. Окупність витрат на докорінне поліпшення природних кормових угідь становить 1,7 року - для господарств населення та 2,7 року - для сільськогосподарських підприємств; окупність поверхневого поліпшення - відповідно 2,0 і 3,5 року.

8. Якість та екологічність продукції є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності та рентабельності підприємств. Розрахований інтегральний показник конкурентоспроможності молока, виробленого на землях, забруднених радіоактивними речовинами, після проведення протирадіаційних заходів - Т_к(ІІ)=1, свідчить, що таке молоко є конкурентоспроможним.

9. Встановлено, що механізм стимулювання сільськогосподарських товаровиробників щодо виробництва екологобезпечних продуктів харчування має включати елементи економічних методів регулювання (ціни, екологічне маркування, стимулювання попиту на екологічні продукти харчування, просування екологічної продукції і сировини на ринок, кредитування, страхування) та адміністративних методів (зниження податків за поліпшення показників екологічності продукції і, навпаки, штрафні санкції - за погіршення показників якості, контроль за якістю продукції через дотримання екологічних стандартів). Значну роль у цій справі має відігравати державна підтримка (дотації, цільові субвенції).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ходаківська О.В. Місце енергетичного аналізу в аграрному землекористуванні / О.В. Ходаківська // Вісн. Сумс. нац. аграр. ун-ту. - 2006. - Вип. 2. - С. 289 - 292. - (Серія “Фінанси і кредит”).

2. Ходаківська О.В. Ефективність вирощування кормових культур в умовах радіоактивного забруднення / О.В. Ходаківська // Вісн. Вінниц. політех. ін-ту. - 2006. - № 5. - С. 87 - 90.

3. Ходаківська О.В. Економічні та екологічні аспекти землекористування на радіоактивно забруднених територіях України / О.В. Ходаківська // Землеустрій і кадастр. - 2007. - № 1. - С. 73 - 79.

4. Ходаківська О.В. Економіко-екологічна оцінка лукопасовищного кормовиробництва / О.В. Ходаківська // Вісн. Сумс. нац. аграр. ун-ту. - 2008. - Вип. 1. - С. 240 - 245. - (Серія “Фінанси і кредит”).

5. Ходаківська О.В. Напрями підвищення ефективності екологізації радіоактивно забруднених земель / О.В. Ходаківська // Економіка АПК. - 2008. - № 3. - С. 75 - 79.

6. Ходаківська О.В. Напрями стимулювання сільськогосподарських товаровиробників щодо виробництва екологічної продукції / О.В. Ходаківська // Наук. вісн. Львів. нац. ун-ту ветерин. медицини та біотехнології ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2008. - Том 10, № (36). - Ч.1. - С. 470 - 474.

Тези доповідей:

7. Ходаківська О.В. Особливості визначення ефективності виробництва кормових культур в поліських радіоактивно забруднених районах України / О.В. Ходаківська // Наук. вісн. Львів. нац. акад. ветерин. медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів, 2006. - Том 8, № 4 (31). - Ч.1. - С. 281 - 285.

8. Ходаківська О.В. Особливості виробництва кормів в умовах радіоактивного забруднення земель Житомирської області / О.В. Ходаківська // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС : зб. доп. п'ятої міжнар. наук.-практ. конф., Житомир, 18 - 20 травня 2006 р. - Житомир : ДАУ, 2006. - С. 166 - 168.

9. Ходаківська О.В. Ефективність технологій вирощування зернобобових культур в умовах радіоактивного забруднення / О.В. Ходаківська, В.П. Фещенко // 1-й Всеукраїнський з'їзд екологів : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., Вінниця, 4-7 жовтня 2006 року. - Вінниця : Універсам-Вінниця, 2006. - С. 156. (Особистий внесок полягає у визначенні радіологічної та економічної ефективності).

10. Ходаківська О.В. Еколого-економічні аспекти виробництва кормів з природних луків і пасовищ на радіоактивно забруднених землях / О.В. Ходаківська, О.Л. Мисловський, В.П. Фещенко // Зб. наук. праць Подільської держ. аграр.-техн. акад. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2006. - Вип. 14. - Т.2. - С. 117 - 119. (Особистий внесок полягає у визначенні економічної сутності виробництва екологічних кормів на радіоактивно забруднених ґрунтах).

11. Ходаківська О. Сучасний якісний стан ґрунтів Житомирщини / О.В.Ходаківська // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно - економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство : зб. тез доп. міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 18 травня 2007 р. - Тернопіль : ТНЕУ, 2007. - Ч.1. - С. 84 - 86.

Інші видання:

12. Ходаківська О.В. Методика економічної, енергетичної та еколого-економічної оцінки вирощування пелюшко-вівсяної сумішки / О.В. Ходаківська // Довідник вирощування пелюшко-вівсяної сумішки в умовах біоекологізації землеробства: науково-методичні рекомендації/ [Фещенко В.П., Савчук І.М., Жилки В.А. та ін.]; під заг. ред. В.П. Фещенка. - Житомир : вид-во «Друк», 2006. - С. 55 - 66. (Особистий внесок полягає у визначенні економічної, енергетичної та еколого-економічної ефективності вирощування пелюшко-вівсяної сумішки).

13. Ходаківська О.В. Економічне та енергетичне обґрунтування технології вирощування сильфію пронизанолистого на зелений корм і насіння / О.В. Ходаківська // Технологія вирощування сильфію пронизанолистого на корм і насіння. Рекомендації / [Фещенко В.П., Рахметов Д.Б., Вишневська О.В. та ін.]; під ред. В.П. Фещенка. - Житомир : вид-во «Друк», 2008. - С. 20-22. (Особистий внесок полягає у визначенні економічної та енергетичної оцінки технологій).

АНОТАЦІЇ

Ходаківська О.В. Ефективність екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2008.

...