Механізми регулювання антропогенних викидів парникових газів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми регулювання антропогенних викидів парникових газів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Екологічна політика України спрямована на поєднання економічного зростання та невиснажливого використання природних ресурсів, комплексне вирішення економічних і екологічних проблем на національному, регіональному та місцевому рівнях.

У сучасних умовах інтеграція України у світове господарство є безальтернативним напрямом її розвитку. Виходячи з цього, для вітчизняної економічної науки актуальним завданням постає дослідження особливостей функціонування ринкових відносин у природоохоронній сфері, які здатні забезпечити довгострокові позитивні зміни у стані довкілля та пом'якшити антропогенний вплив на зміну клімату.

Розв'язання сучасних екологічних проблем потребує комплексного наукового підходу, пошуку можливих шляхів подолання та виходу з екологічної кризи. Проблемам упровадження економічних інструментів екологічного регулювання присвячено багато робіт, в яких викладено результати дослідження та механізми вирішення економіко-екологічних протиріч. Провідними дослідниками названих напрямків є І.О. Александров, Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, А.А. Садєков, Ю.І. Стадницький, В.М. Степанов, В.М. Трегобчук, Г.О. Черніченко, М.Г. Чумаченко та інші.

Різні аспекти формування екополітики у контексті сталого розвитку, міжнародної торгівлі, еколого-економічної безпеки, а також екологічно збалансованої економіки досліджували такі вчені: О.І. Амоша, Н.М. Андрєєва, В.П. Вишневський, Т.П. Галушкіна, Л.С. Гринів, С.І. Дорогунцов, В.С. Кравців, І.М. Ляшенко, М.Г. Мельник, І.В. Петенко, О.В. Половян, О.Ю. Попова, В.В. Сабадаш, І.М. Синякевич, С.К. Харічков, А.М. Федоріщева, О.І. Шапоренко та інші.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність науково-методичного забезпечення реалізації національної екологічної політики, слід відзначити, що недостатньо опрацьованими залишаються науково-методичні підходи до розв'язання проблеми регулювання діяльності з попередження негативних змін клімату внаслідок створення «парникового ефекту» та реалізації механізмів Кіотського протоколу в Україні.

Необхідність формування механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів зумовлює потребу у поглибленому дослідженні економічних відносин у сфері економіки природокористування, передумов формування ефективного механізму скорочення викидів парникових газів та впровадження торгівлі квотами на викиди, реалізації проектів спільного впровадження. Це визначило актуальність наукової проблеми та обумовило вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках напрямків наукової роботи кафедри менеджменту за темами: «Методологічні аспекти менеджменту організацій різних типів» (номер державної реєстрації 0106U003341). В межах цієї теми автором систематизовано ринкові механізми регулювання скорочення антропогенних викидів парникових газів; «Методологія і практика прийняття управлінських рішень в менеджменті» (номер державної реєстрації 0107U001776) - автором розроблено пропозиції щодо управління проектами спільного впровадження; Інституту економіки промисловості НАН України за темою «Фінансово - економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, виконується за постановою бюро Відділення економіки НАН України від 31.01.2007 р., протокол №1, код бюджетної програми КПКВ - 1030) - автором рекомендовано методичні підходи до формування національного плану розподілу дозволів на викиди парникових газів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних основ та розробка науково - методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі задачі:

досліджено сутність і зміст економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища, а також систематизовано законодавчі та нормативні документи, які регулюють діяльність з попередження негативних змін клімату;

здійснено теоретико-методологічне обґрунтування ролі і місця механізмів торгівлі квотами на викиди парникових газів у системі економічних інструментів регулювання природокористування та природоохоронної діяльності;

досліджено еволюцію міжнародних та локальних ринків викидів парникових газів;

виконано комплексний аналіз стану забруднення атмосферного повітря та емісій парникових газів;

здійснено оцінку потенціалу скорочення емісій парникових газів на підставі прогнозних значень макроекономічних показників;

розроблено модель розподілу дозволів на антропогенні викиди парникових газів;

надано пропозиції щодо удосконалення регіональної інфраструктури проектів спільного впровадження та торгівлі квотами на викиди парникових газів;

розроблено методичні рекомендації щодо підготовки проектної документації та вибору варіантів фінансування проектів спільного впровадження.

Об'єктом дослідження є процес формування механізму регулювання викидів парникових газів.

Предмет дослідження - механізми регулювання антропогенних викидів парникових газів.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері економіко-екологічного регулювання. Інформаційною базою дослідження стали закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази профільних міністерств та відомств, міжнародні економічні та науково-технічні угоди, інші нормативні міжнародні та міжурядові документи. Джерелом аналітичної інформації є офіційні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, офіційні звіти міжнародних організацій, монографії вітчизняних та зарубіжних учених, періодичні видання, матеріали наукових конференцій і семінарів, звітно-статистичні дані суб'єктів господарювання, інформація мережі Інтернет, результати власних досліджень та спостережень автора.

Розв'язання поставлених задач здійснено на підставі використання таких методів: теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття особливостей екологічного регулювання; методи статистичного і графічного аналізу - для оцінки впливу антропогенного фактора на негативні зміни клімату та виявлення тенденцій забруднення атмосферного повітря; метод системного аналізу - для оцінки чинних механізмів регулювання стану навколишнього природного середовища; комплексно - цільовий метод - для удосконалення організаційно-економічних механізмів екологічного регулювання; методи економіко-математичного моделювання - для наукового обґрунтування скорочення викидів парникових газів; методи кластерного аналізу для класифікації проектів спільного впровадження за інтегральним критерієм ефективності. Обробку статистичної інформації та виконання прогнозу викидів парникових газів здійснено за допомогою пакета MS Excel, кластерний аналіз реалізовано у Statistica 5.0 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних основ та розробці комплексу науково-методичних рекомендацій з формування механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

запропоновано науково-методичний підхід до формування механізму багатоваріантного аналізу, оцінки ефективності і відбору проектів спільного впровадження, який ґрунтується на групуванні критеріїв ефективності проектів на кластери, що дозволяє досягти узгодження інтересів власників проектів та інвесторів щодо ціни одиниці скорочення викидів та схеми фінансування проекту;

на основі прогнозних розрахунків макроекономічних показників за різними сценаріями соціально - економічного розвитку України та обсягів викидів парникових газів обґрунтовано умови, за яких змінюється функціональна роль України на ринку вуглецевих квот;

удосконалено:

структуру економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом включення до існуючих механізмів планування, стимулювання, фінансування та контролю за природоохоронною діяльністю нових елементів, що обумовлено приєднанням України до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та ратифікацією Кіотського протоколу до неї;

термінологічний апарат за рахунок конкретизації сутності поняття «механізм екологічного регулювання», під яким розуміється сукупність взаємопов'язаних елементів з відповідною структурою та функціями, що забезпечує функціонування процесу природокористування та удосконалення природоохоронної діяльності в межах заданих кількісно-якісних параметрів;

організаційно-економічне забезпечення ринкових механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів на регіональному рівні шляхом залучення до процесу підготовки і реалізації проектів спільного впровадження відповідного підрозділу торгово-промислової палати;

дістали подальшого розвитку:

науково-методичні підходи до формування національного плану розподілу квот на викиди парникових газів на основі застосування різних підходів до розподілу дозволів на викиди - орієнтації на викиди базового періоду або на еталонні показники викидів парникових газів для окремих видів джерел викидів та когенераційних установок;

методичні підходи до кількісного розрахунку квоти на викиди парникових газів для звичайних установок, які ґрунтуються на емісіях базового періоду, а також для когенераційних установок, для яких розрахунок квоти на викиди засновано на еталонних показниках викидів парникових газів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання науково-методичних положень дисертації для регулювання скорочення емісій парникових газів шляхом адаптування механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату до вітчизняного економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Розроблені пропозиції щодо регіональної інфраструктури реалізації проектів спільного впровадження використано в Донецькій торгово-промисловій палаті (лист №2111 / 01.10 від 08.11.2007 р.) та враховано при розробці проекту Стратегії розвитку міста Донецька до 2020 р. (лист №127 / 1284 від 28.11.2007 р.).

Методичні рекомендації щодо складання проектної пропозиції та вибору схеми фінансування проектів спільного впровадження прийнято до використання ВАТ «Ясинівський КХЗ» (лист №9019 / 01 від 02.11.2007 р.) та ТОВ НВП «Лисичанський резино - технічний завод» (лист №01 / 723 від 17.10.2007 р.). Теоретичні положення і методичні рекомендації, представлені в роботі, використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в процесі викладання курсів «Управління проектами» та «Екологічний менеджмент» (довідка №958 / 01 - 27 / 6.9.0 від 30.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Всі наукові результати отримано автором особисто, вони відображають авторський підхід до вирішення проблеми регулювання скорочення викидів парникових газів. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорено і схвалено на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах та конгресах: Міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально - економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (2004-2007 рр., м. Донецьк); Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Економічний та соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (2004 р., 2007 р., м. Тернопіль); V Міжнародний енергоекологічний конгрес «Енергетика. Екологія. Людина» (2005 р., м. Київ); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні» (2006 р., м. Київ); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоспроможність національної економіки» (2007 р., м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція «Напрями і моделі трансформації інноваційної діяльності у контексті міжнародної інтеграції» (2007 р., м. Донецьк).

Публікації. Основні положення, результати та висновки дослідження викладено у 22 наукових працях, у тому числі 8 статей опубліковано у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 7,79 д.а., у тому числі особисто автору належить 6,57 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 200 найменувань на 22 стор., 11 додатків на 40 стор. Основний зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тексту, включаючи 40 рисунків на 18 сторінках та 7 таблиць на 3 сторінках.

Основний зміст дисертації

природоохоронний ринок економічний парниковий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи регулювання антропогенних викидів парникових газів» досліджено основні елементи системи екологічного регулювання, у тому числі заходи природоохоронного характеру, адміністративно-правове регулювання, державне економічне стимулювання та підтримка природоохоронної діяльності підприємств, формування та реалізація екологічних програм.

Виявлено, що економічний механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища є підсистемою загальнонаціонального економічного механізму, яка узгоджується з іншими механізмами, але має власний зміст, складові елементи та функції.

На підставі уточнення змісту та складових елементів економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища виявлено, що його сутністю є свідоме регулювання відносин у процесі розв'язання еколого-економічних протиріч шляхом застосування певних соціально-економічних заходів, методів, інструментів. Систематизація та критичний аналіз підходів до з'ясування сутності та змісту поняття «механізм екологічного регулювання» дозволили визначити його як сукупність взаємопов'язаних елементів з власною структурою та функціями, що забезпечує функціонування процесу природокористування та удосконалення природоохоронної діяльності в межах заданих кількісно-якісних параметрів.

На підставі виявлення тенденцій формування економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища визначено критерії ефективності його функціонування, обґрунтовано нагальну потребу у реформуванні цього механізму з урахуванням світових тенденцій та перспектив інтегрування природоохоронної діяльності в Україні у діяльність щодо попередження зміни клімату.

Дослідження ринкових механізмів регулювання викидів парникових газів дозволило встановити, що міжнародним документом, направленим на вирішення задач стабілізації зміни клімату за рахунок зниження антропогенних викидів парникових газів, є Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, який містить три ринкові механізми. Доведено, що в Україні доцільно реалізовувати лише механізми торгівлі квотами на викиди парникових газів та проекти спільного впровадження.

Врахування вимог, що висуваються до України для участі в механізмах стабілізації змін клімату, обумовило необхідність вбудовування в чинний механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища нових елементів, що розширюють механізми планування, стимулювання, фінансування та контролю за природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища. Модифікована структура економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища, яку розроблено на підставі вимог вітчизняного законодавства та господарської практики, представлена на рис. 1.

На підставі аналізу нормативно-правового забезпечення реалізації механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів доведено, що правова база здійснення діяльності з торгівлі квотами на викиди характеризується фрагментарністю та відсутністю системності.

Досвід регулювання викидів парникових газів у різних країнах свідчить, що ринки квот є одним із найбільш перспективних інструментів екологічного регулювання скорочення антропогенних викидів парникових газів. Проте ініціативи зі скорочення викидів можуть реалізовуватись на рівні окремих підприємств, регіонів і груп країн, для чого використовуються різні економічні та адміністративні інструменти.

На підставі дослідження сучасної Європейської системи торгівлі квотами на викиди в рамках механізмів Кіотського протоколу автором розроблено схему, яка відображає елементи системи за рівнями регулювання. На основі дослідження еволюції міжнародних та локальних ринків викидів парникових газів встановлено, що в контексті інтегрованих ринків важливого значення набуває торгівля дозволами на викиди.

У другому розділі «Аналіз забруднення атмосферного повітря та емісій парникових газів» досліджено сучасний стан та тенденції забруднення атмосферного повітря України.

Результати аналізу викидів шкідливих та забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення за видами діяльності свідчать про те, що загальний обсяг викидів в Україні зменшився з 1990 по 2006 р. у 2,35 рази. Проте починаючи із 2000 р. відбувається їх повільне зростання.

Виявлено, що найбільшими забруднювачами атмосферного повітря є підприємства обробної та добувної промисловості - це підприємства чорної металургії та вугільної промисловості, а також теплові електростанції, від яких у повітря викидається 90% усіх шкідливих та забруднюючих речовин, а також парникових газів.

Аналіз інвестицій на охорону навколишнього природного середовища за 1996-2006 рр. показав, що загальна кількість інвестицій на охорону довкілля зросла за цей період в 3,5 раза. Частка інвестицій, спрямованих на охорону атмосферного повітря, становить у середньому 42% від загального обсягу інвестицій. Доведено, що нестачу коштів на покращення стану атмосферного повітря внаслідок промислового забруднення можна компенсувати за рахунок впровадження ринкових механізмів Кіотського протоколу, які передбачають скорочення викидів парникових газів.

Результати аналізу динаміки викидів парникових газів в Україні свідчать про зменшення обсягів викидів більш ніж у 2,5 раза за 1990-2000 рр., що є наслідком скорочення обсягів виробництва. Відновлення енергетики та промисловості України в останні роки призвело до зростання обсягів енергоспоживання та відповідно викидів вуглекислого газу.

Виявлено, що найбільший внесок у викиди парникових газів в Україні робить енергетичний сектор - 74,3% всіх емісій, у тому числі двоокису вуглецю. Основними джерелами викидів метану є підприємства енергетики, сільського господарства та полігони твердих побутових відходів. У свою чергу, сільськогосподарські ґрунти є основними джерелами викидів закису азоту в Україні.

Для України встановлено загальнонаціональну квоту на викиди парникових газів в обсязі 925,4 млн. т СО₂ - еквівалента. Враховуючи обмеження на рівні 10% від національної квоти для тієї частки, яка підлягає торгівлі, залишок у розмірі 832,86 млн. т СО₂ - еквівалента є дозволеним обсягом емісій парникових газів протягом 2008-2012 рр. Цим обумовлена необхідність оцінки потенціалу скорочення або нарощування обсягів викидів парникових газів в Україні залежно від різних прогнозів зростання ВВП.

Виконання прогнозу викидів парникових газів в Україні на період до 2012-2015 рр. ґрунтується на прогнозах зростання реального ВВП в Україні. Обрання саме ВВП як бази для побудови прогнозу викидів пояснюється тим, що інші макроекономічні показники не повністю відображають можливість змін у структурі джерел викидів парникових газів.

На основі сценаріїв макроекономічного розвитку України, які базуються на урядових програмах розвитку окремих секторів економіки та прогнозах експертів з економічних питань, виконано оцінку потенціалу скорочення або нарощування викидів парникових газів в Україні (табл. 1), з якої слідує, що при темпах зростання реального ВВП принаймні на рівні 6,5% щорічно, збереженні чинної структури викидів парникових газів та недостатньо активній екологічній політиці у рамках діяльності з попередження негативних змін клімату обсяг викидів парникових газів в Україні перевищить встановлену національну квоту, що призведе до зміни ролі країни на вуглецевому ринку з продавця на покупця квот.

Таблиця 1. Прогнози обсягів викидів парникових газів за різними сценаріями економічного зростання України

Третій розділ «Науково-методичне забезпечення регулювання антропогенних викидів парникових газів» присвячено науково - методичному забезпеченню реалізації національної екологічної політики щодо скорочення емісій парникових газів на національному, регіональному та мікроекономічному рівнях.

Виявлено, що для створення надійної інституційної та професійної бази для реалізації проектів спільного впровадження та міжнародної торгівлі дозволами на викиди парникових газів в Україні має бути створена відповідна національна інфраструктура, до основних елементів якої належать Національна система інвентаризації викидів та їх джерел, Національна система реєстрації одиниць скорочення викидів, сертифікатів на викиди та інших дозволів на викиди парникових газів, а також інфраструктура для перевірки, моніторингу та верифікації проектів спільного впровадження на державному, регіональному та галузевому рівнях.

Національний план розподілу визначає загальний обсяг «дозволів на викиди» (квот) на країну по роках періоду дії зобов'язань (має відповідати цільовому обсягу, встановленому для країни в Кіотському протоколі), а також початковий розподіл квот на викиди парникових газів поміж усіх виробничих потужностей (установок), яких це стосується, в межах країни по кожному року та на весь період. З моменту початкового розподілу всіма квотами на викиди можна вільно торгувати в межах кожного періоду.

З урахуванням значимості національного плану розподілу дозволів запропоновано його структуру, яка містить макроплан (визначає національний бюджет емісій та встановлює загальну кількість квот на викиди) та мікроплани (призначаються для розподілу квот між операторами установок).

Запропоновано методичні підходи до визначення загальнонаціональної квоти на викиди парникових газів, які передбачають проведення розрахунків з використанням таких показників: середньорічні викиди парникових газів у базовий період; середньорічний обсяг виробництва у базовий період; очікуваний (прогнозований) обсяг виробництва; коригуючий коефіцієнт, значення якого для України на період 2008-2012 рр. дорівнює одиниці. Зважаючи на вимоги до національних планів розподілу квот на викиди та національні особливості діяльності з попередження негативних змін клімату, пропонується модель розподілу дозволів на викиди парникових газів (рис. 2).

Доведено, що серед механізмів, передбачених Кіотським протоколом, лише проекти спільного впровадження можуть бути об'єктом впливу регіональних органів влади, проте це не врегульовано діючим національним законодавством щодо реалізації Кіотського протоколу в Україні. Виходячи з економічних пріоритетів, пов'язаних зі зміною клімату, необхідності залучення іноземних компаній та запобігання додаткових бюрократичних бар'єрів на шляху реалізації інвестиційних проектів, базовими елементами їх інфраструктурного забезпечення можуть стати сектори супроводу та реалізації механізмів Кіотського протоколу при регіональних відділеннях торгово-промислової палати.

Враховуючи зростаючу потребу підприємств та місцевих органів влади в об'єднанні зусиль задля вирішення екологічних проблем економічного і законодавчого характеру, визначено місце торгово-промислової палати як регіонального координатора діяльності з реалізації механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів у системі органів влади та установ.

Доведено, що при здійсненні взаємодії з регіональними органами влади, міністерствами та установами, посольствами, торговими представництвами та іншими торгово-промисловими палатами виключну роль має виконувати координаційний та консультаційно-дорадчий орган у структурі торгово-промислової палати.

Методичні рекомендації щодо підготовки проектної документації та вибору схеми фінансування проектів спільного впровадження розроблено за допомогою методів аналізу ефективності проектів спільного впровадження. Запропоновано модифіковані методи розрахунку чистого дисконтованого ефекту залежно від обраної схеми фінансування проекту інвестором, а також узагальнений варіант розрахунку чистого дисконтованого ефекту, коли невизначеним залишається період надходжень від продажу одиниць скорочення викидів.

Встановлено, що розподіл у часі грошових надходжень від продажу одиниць скорочення викидів може суттєво впливати на розрахункове значення чистого дисконтованого ефекту проекту. Вибір схеми фінансування впливає на остаточний ефект проекту, тому власник проекту має запропонувати інвестору найбільш прийнятний варіант ще на стадії підготовки проектної пропозиції. Запропонований метод встановлення чистого дисконтованого ефекту та інших критеріїв ефективності реалізації проектів спільного впровадження дозволяє моделювати грошові потоки проекту з урахуванням надходжень від продажу одиниць скорочення викидів та обирати варіант схеми фінансування проекту за критерієм максимуму чистого дисконтованого ефекту (табл. 2).

Таблиця 2. Методи розрахунку чистого дисконтованого ефекту від реалізації проектів спільного впровадження

Викладений методичний підхід до розрахунку показників ефективності інвестиційних проектів апробовано в процесі виконання господарського договору із ЗАТ «Технопарк «Вуглемаш» для обґрунтування доцільності реалізації проекту спільного впровадження з утилізації метану із припущенням того, що ціна за одиницю скорочення викидів може коливатися від 1 до 13 євро (при середньоєвропейській ціні 6,21 євро за одиницю), а схему фінансування проекту можливо обирати із дев'яти варіантів (інвестиційні надходження до початку реалізації проекту, авансування частини інвестиційних вкладень на початку реалізації проекту, фінансування проекту за схемою ануїтету, отримання надходжень від продажу одиниць скорочення викидів після завершення проекту спільного впровадження). Кожному сполученню ціни та схеми фінансування (розраховано 100 варіантів) відповідає певний набір показників ефективності проекту, у тому числі чистий дисконтований ефект, індекс рентабельності, термін окупності, внутрішня норма рентабельності.

Для виявлення залежності між вибором прийнятної ціни одиниці скорочення викидів, схеми фінансування та максимізацією майбутніх ефектів від реалізації проекту проведено кластерний аналіз за методом Уорда та методом повного зв'язку. Результати проведення кластерного аналізу дозволили виявити наявність зв'язку у сукупності даних, що стало підставою для підтвердження гіпотези про існуючі закономірності у досліджуваній системі критеріїв.

Відповідно до пріоритетів покупця одиниць скорочення викидів та власника проекту спільного впровадження вибір прийнятної для обох сторін схеми фінансування та ціни забезпечується з урахуванням усіх вимог сторін.

Групування на кластери дозволяє інвестору та власнику проекту обирати прийнятні умови інвестування виходячи з того, до якої кластерної групи (a, b, c, d, e) належить той варіант ціни та схеми фінансування, який обрано в результаті попередніх переговорів. Якщо обрана схема фінансування є заздалегідь невигідною, для власника проекту вибір високої ціни не означає отримання максимального ефекту від реалізації проекту.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково - практичну задачу щодо вдосконалення економічних механізмів регулювання антропогенних викидів парникових газів. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. Систематизація та критичний аналіз підходів до з'ясування сутності та змісту поняття «механізм екологічного регулювання» дозволили визначити його як сукупність взаємопов'язаних елементів з власною структурою та функціями, що забезпечує функціонування процесу природокористування та вдосконалення природоохоронної діяльності в межах заданих кількісно-якісних параметрів.

2. На підставі дослідження структури економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища обґрунтовано необхідність включення нових елементів, які розширюють механізми планування, стимулювання, фінансування та контролю за природоохоронною діяльністю у зв'язку з приєднанням України до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та підписанням Кіотського протоколу до неї. Запропоновано включити до чинної структури економічного механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища такі елементи, як формування національного плану розподілу дозволів на викиди парникових газів, національної системи реєстрації одиниць скорочення викидів, сертифікатів на викиди та ін.

3. У процесі дослідження нормативно-правової бази регулювання у сфері попередження негативних змін клімату виявлено некомплексність та відсутність послідовності у розробці необхідних документів в Україні. Встановлено, що нормативно - правове забезпечення реалізації механізмів Кіотського протоколу в Україні обмежується створенням інфраструктури проектів спільного впровадження. Для участі країни в міжнародній торгівлі дозволами на викиди парникових газів не розроблено жодного з необхідних документів. Доведено, що недосконалість існуючої нормативно-правової бази у сфері застосування положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї перешкоджає активному використанню Україною механізмів, передбачених зазначеним міжнародним договором.

4. За результатами аналізу статистичної інформації щодо викидів шкідливих та забруднюючих речовин виявлено основні тенденції та динаміку їх змін за 1990-2006 рр. і встановлено, що починаючи з 2002 р. викиди по Україні зросли. Досліджено секторальну структуру викидів та виявлено основні чинники забруднення атмосферного повітря в Україні та Донецькій області. Встановлено, що найбільшим емітентом викидів є енергетичний сектор - близько 74% від загальних викидів по Україні. На підставі аналізу звітів про результати інвентаризації парникових газів виявлено наявність квоти на викиди парникових газів в Україні на рівні 925,4 млн. т СО₂ - еквівалента та визначено співвідношення існуючої квоти із сучасним рівнем викидів парникових газів.

5. У результаті виконання оцінки потенціалу скорочення викидів парникових газі в Україні на основі чинних сценаріїв макроекономічного розвитку України визначено умови, за яких змінюється функціональна роль України на ринку вуглецевих квот. На основі прогнозних розрахунків макроекономічних показників та обсягів викидів парникових газів за різними сценаріями соціально - економічного розвитку України доведено, що за наявності темпів зростання реального ВВП більше 6,5% змінюється роль України на ринку вуглецевих квот із продавця квот на їх покупця.

6. На підставі виявлених за результатами дослідження вимог до національних планів розподілу квот на викиди запропоновано концептуальну модель розподілу дозволів на викиди антропогенних парникових газів, яка відображає повний цикл розподілу дозволів з урахуванням національних особливостей діяльності з попередження негативної зміни клімату.

Запропоновано порядок розрахунку розміру дозволів на викиди парникових газів, що ґрунтується на емісіях у базовий період, та окремі варіанти розрахунку дозволів на викиди парникових газів для когенераційних установок та нових, експлуатація яких починається із січня 2008 р.

7. Обґрунтовано доцільність створення на регіональному рівні координаційного та консультаційно - дорадчого органу у структурі регіонального відділення Торгово - промислової палати України для здійснення діяльності з надання допомоги при розробці проектно-технічної документації відповідно до вимог, які висуваються для проектів, що претендують на статус проектів спільного впровадження.

8. З використанням методів економіко - математичного моделювання розроблено методичні рекомендації щодо підготовки проектної документації та оцінки ефективності проектів спільного впровадження, що є інструментом обґрунтування вибору прийнятного варіанта проекту з урахуванням особливостей його фінансування. Доведено, що одним із важливих критеріїв прийнятності проекту є його ефективність як співвідношення вартості проекту та надходжень від продажу одиниць скорочення викидів.

Запропонований науково-методичний підхід до формування механізму відбору проектів спільного впровадження на засадах багатоваріантного аналізу та оцінки ефективності дозволяє досягти узгодження інтересів власників проектів та інвесторів щодо ціни одиниці скорочення викидів та схеми фінансування проекту.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Логачова О.В. Особливості складання плану маркетингу при розробці бізнес - плану проекту / О.В. Логачова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2002. - №2 - 2. - С. 130 - 134.

2. Логачева Е.В. Стимулирование добычи и утилизации метана угольных месторождений / Е.В. Логачева // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - С. 254 - 262.

3. Логачова О.В. Соціально-економічні наслідки впровадження механізмів Кіотського протоколу / О.В. Логачова // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. - С. 248 - 253.

4. Александров І. О. Аналіз напрямків регулювання викидів парникових газів / Іван Александров, Олена Логачова // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. - Вип. 9. - С. 70 - 76.

Особистий внесок: обґрунтовано вибір варіантів реалізації проектів спільного впровадження залежно від виконання вимог прийнятності країною-учасницею Кіотського протоколу.

5. Логачова О.В. Міжнародна торгівля викидами як економічний інструмент регулювання стану довкілля / О.В. Логачова // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. Спецвипуск. Том 2, 2006. - С. 383 - 390.

6. Александров І. О. Сучасний стан та напрямки реалізації Кіотського протоколу в Україні / Іван Александров, Олена Логачова // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2007. - Вип.12. - С. 122 - 130.

Особистий внесок: проаналізовано чинну нормативну базу щодо реалізації Кіотського протоколу в Україні.

7. Логачова О. Економічні підходи до комплексного вирішення проблеми скорочення викидів в атмосферне повітря / О. Логачова // Економіка промисловості. - 2007. - №2 (37). - С. 173 - 180.

8. Логачова О. Організаційно-економічний механізм формування національного плану розподілу квот на викиди парникових газів / О. Логачова // Схід. - 2007. - №4 (82). - С. 18 - 22.

Размещено на Allbest.ru