Екологічні платежі та квоти в удосконаленні регуляторного впливу на природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 330.15:336.228

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОЛОГІЧНІ ПЛАТЕЖІ ТА КВОТИ В УДОСКОНАЛЕННІ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

КАМБУР ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеській державній академії будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Гречановська Ірина Генрихівна, Одеська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Хлобистов Євген Володимирович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

доктор економічних наук Андрєєва Наталя Миколаївна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник відділу

Захист відбудеться “19” лютого 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “17” січня 2009 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради В.М. Степанов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відповідно до Концепції національної екологічної політики на період до 2020 року однієї з основних цілей державної системи регуляторної дії є обмеження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. В умовах переорієнтації на внутрішні фактори економічного зростання для запобігання посилення негативних проявів виробництва відносно довкілля та підвищення ефективності використання природних ресурсів територій потрібне проведення структурних змін в економіці, переоснащення виробничого комплексу на основі інноваційних проектів, впровадження ресурсозберігаючих технологій.

В даний час визначальні можливості щодо регулювання процесів природокористування має система економіко-екологічних інструментів, проте її потенціал, як засіб досягнення вказаних цілей, використовується не у повній мірі. Для того, щоб платежі, пов'язані з використанням природно-ресурсного потенціалу, діяли цілеспрямовано, необхідно відокремити стратегічні орієнтири, що відображають довгострокові пріоритети розвитку економіки, та удосконалити механізм, що супроводжує їх досягнення.

Значну увагу вивченню даної проблеми приділяють представники відомих економіко-екологічних наукових шкіл в Україні та фахівці у галузі теоретико-методичного забезпечення економічного супроводження процесів сталого розвитку територіальних комплексів.

В той же час слід зазначити, що існуюча система економіко-екологічного регулювання має переважно фіскальну спрямованість, коли інші функції платежів виконуються обмежено. В результаті не виявляється достатнє сприяння стійкому розвитку економіки і раціональному використанню природно-ресурсного комплексу. Також не враховується рентний характер прибутку, що виникає при використанні специфічного обмеженого ресурсу - асиміляційних можливостей навколишнього середовища - з урахуванням регіональних особливостей його прояву.

У таких умовах важливою проблемою залишається розподіл повноважень між рівнями управління, який дозволяє найефективніше застосовувати економічні методи регулювання природокористування в контексті розвитку місцевого самоврядування і фіскальної децентралізації України. При цьому слід підтримувати мотивацію учасників процесу до раціонального використання ресурсів.

Забезпечення вказаних вимог ґрунтується на посиленні регуляторного впливу, що враховує властивості природно-ресурсного комплексу конкретної території, вибір найбільш ефективного способу його використання, визначення фінансових стимулів, дієвість яких щодо господарюючих суб'єктів дозволить досягти поставлених цілей без перевищення допустимого рівня навантаження на навколишнє середовище.

Вказане обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та необхідність подальшого дослідження теоретичних і прикладних аспектів вдосконалення регуляторної дії на базі розвитку системи екологічних платежів та квот.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Одеської державної академії будівництва та архітектури і Одеського державного економічного університету в 2000-2008 роках. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження використані при виконанні тем: “Теоретико-методичне обґрунтування економіко-екологічного механізму регулювання інвестиційно-інноваційних процесів в Україні” (номер державної реєстрації 0101U000747) у рамках пріоритетного напрямку “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток”, “Теоретико-методичне обґрунтування механізму реалізації інвестиційно-інноваційної підтримки сталого розвитку регіонів в Україні” (номер державної реєстрації 0104U000516); “Розробка узагальненої моделі регіональних економічних систем” (номер державної реєстрації 0103U000351); а також “Будівельний комплекс в умовах трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0105U000869). У звіти за темами включені рекомендації автора щодо оптимізації використання природно-ресурсного комплексу регіону, екологизації системи оподаткування, диференціації екологічних платежів та квот на основі зонування територій, стимулювання розвитку пріоритетних для регіону галузей.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних і методичних положень, а також розробка науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо трансформації системи екологічних платежів і квот для вдосконалення регуляторного впливу на природокористування.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

- провести аналіз теоретичних підходів щодо посилення значення екологічних платежів в системі державного регулювання господарської діяльності;

- систематизувати принципи і протиріччя діючих систем податкового регулювання і виявити особливості екологічного потенціалу інструментів регуляторного впливу в Україні;

- провести аналіз підходів до підвищення фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування у сфері регулювання використання обмежених ресурсів;

- удосконалити методичні підходи до встановлення екологічних платежів і квот та провести оцінку доцільності інтеграції податкових і ринкових методів екологизації господарської діяльності;

- виявити особливості використання сучасних методів регулювання при вдосконаленні інституційного супроводу процесів природокористування на регіональному рівні;

- розробити рекомендації щодо формування регіональної інформаційної системи супроводу процесів природокористування та обґрунтувати особливості реалізації методів регуляторної дії в Одеській області.

Об'єкт дослідження - процеси вдосконалення методологічних, методичних і практичних основ регуляторної дії на базі застосування екологічних платежів та квот.

Предмет дослідження - методологічні, методичні і прикладні основи економіко-екологічного регулювання використання регіонального природно-ресурсного комплексу.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження склали теоретичні основи сталого розвитку економічних структур, наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, присвячені проблемам вдосконалення економіко-екологічного регулювання використання обмежених ресурсів та розвитку місцевого самоврядування.

В процесі дослідження використані методи: логічного і якісного аналізу і синтезу - при узагальненні теоретичних підходів до використання системи податкового регулювання процесів природокористування в регіоні; системно-структурного аналізу - при виявленні підходів до визначення поняття “екологизація системи оподаткування” і особливостей застосування рентного підходу до використання обмеженого ресурсу - асиміляційного потенціалу території, а також при уточненні системи збалансованих показників розвитку регіону та їх представлення у вигляді стратегічної карти; узагальнення, угрупувань і порівняльного аналізу - при зіставленні методичних підходів до використання економічних інструментів регулювання природокористування і визначенні можливості введення коефіцієнтів, що коректують екологічні платежі; структуризації і пріоритетності - при обґрунтуванні параметрів квот та екологічному зонуванні території конкретного регіону.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради і Ухвали Кабінету Міністрів України, нормативні і методичні документи міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального управління. Використовувалися аналітичні огляди, звіти, статистичні матеріали Держкомстату України і Облстатуправління м.Одеси з питань економічного розвитку, стану навколишнього середовища, статистичні і фактичні матеріали, опубліковані в монографіях і періодичних наукових виданнях, а також аналітичні розрахунки автора. Для проведення комплексного аналізу використовувалися методи комп'ютерної обробки, аналізу і графічного представлення інформації за допомогою програм Microsoft Excel, Maple та MapInfo.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і поглибленні існуючих та обґрунтуванні нових теоретичних і методичних положень, які в комплексі визначають організаційно-методичну базу сталого розвитку економіки регіону на основі вдосконалення системи регуляторної дії щодо використання його природно-ресурсного потенціалу.

Найбільш значущі результати дисертаційного дослідження:

Вперше:

- проведено розрахунок коефіцієнтів, що підвищують платежі за забруднення атмосферного повітря, на основі екологічного зонування території потенційного негативного впливу великого промислового об'єкту в Одеській області;

- запропоновано стратегічну карту збалансованих показників розвитку Одеської області і виявлений прогнозний вплив екологизації регулюючої дії на її параметри.

Вдосконалено:

- систему принципів оподаткування через введення принципу сприяння сталому розвитку економіки з урахуванням вимог екологизації суспільного виробництва;

- методичні підходи до прийняття суб'єктами господарювання рішення щодо особливостей та доцільності здійснення виробництва з урахуванням змін економічних показників в результаті екологічного функціонального зонування території та торгівлі квотами.

Дістало подальший розвиток:

- порядок формування і структура інформаційної системи, спрямованої на забезпечення раціонального природокористування в умовах трансформації платежів і квот на базі екологічного функціонального зонування;

- поняття “асиміляційний потенціал території” з позицій визначення ренти в умовах проявів особливостей господарської діяльності та видів природокористування.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати, сформульовані висновки і розроблені пропозиції розвивають положення економіко-екологічного регулювання функціонування господарських комплексів. Результати дослідження рекомендуються для використання при вдосконаленні регуляторного впливу на функціонування суб'єктів економіки з урахуванням асиміляційного потенціалу навколишнього середовища; у програмах комплексного розвитку територій; при розробці регіональних інформаційних систем, в навчальному процесі.

Розроблені в дисертації рекомендації з функціонального зонування території використані при розробці Концепції соціально-економічного і культурного розвитку м.Одеси до 2012 року (довідка №311 від 25.02.2004).

Теоретичні і методичні основи системи контролю сукупного викиду забруднюючих речовин в межах конкретної функціональної зони були використані Гідрометеоцентром Чорного та Азовського морів в процесі удосконалення і розвитку системи моніторингу якості атмосферного повітря (довідка № м136 від 9.11.2006).

Обґрунтування і основні принципи побудови системи транспортного моніторингу були використані Інформаційно-телекомунікаційним НВП “Тенет” при розробці комп'ютерної системи спостереження за ситуацією на дорогах м. Одеси (довідка № 298 від 2.04.2008 ).

Науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо визначення оптимального розміщення суб'єктів різних видів господарської діяльності були використані при обґрунтуванні доцільності будівництва оптового торгового центру “МЕТРО” в м.Одесі (довідка № 97/н від 30.03.2005).

Результати дисертаційної роботи упроваджені в учбові курси “Державне регулювання економіки”, “Оподаткування” і використовуються в дипломному проектуванні Одеської державної академії будівництва та архітектури (довідка № 0806-1180 від 18.03.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження - самостійно виконана наукова робота, в якій здобули розвиток теоретичні та методичні підходи до вдосконалення системи регуляторної дії з урахуванням екологічних складових. Виявлено передумови оптимізації і розроблено рекомендації щодо інформаційної підтримки та практичного застосування викладених положень для розвитку економіки приморського регіону.

Висновки і рекомендації розроблені особисто автором. З наукових публікацій, виданих в співавторстві, в роботі використані тільки ті положення, які є результатом дослідження автора. Конкретний особистий внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були розглянуті та схвалені на наукових і науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів” (м.Дніпропетровськ, листопад 2000 року); підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних і вищих освітніх установ (м.Одеса, травень 2002 року); Всеукраїнська наукова конференція “Проблеми організації і управляння економікою регіону в умовах самоврядування” (м.Івано-Франківськ, жовтень 2004 року); ІІ Всеукраїнські наукові збори з подальшого розвитку ідей В.І.Вернадського “Пріоритети еколого-економічного розвитку України” (м.Миколаїв, жовтень 2004 року); Міжнародна науково-методична конференція “Управління якістю підготовки фахівців” (м.Одеса, травень 2002, 2005 років); Міжнародна науково-практична конференція „Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м.Одеса, жовтень 2004 року), IІІ Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 10-річчю інженерного факультету СумДУ “Екологія, економіка, енергозбереження” (м.Суми, листопад 2005 року); Міжнародна науково-практична конференція “Фінансові ресурси регіону: організація і управління” (м.Івано-Франківськ, листопад 2006 року); науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу Одеської державної академії будівництва та архітектури (м.Одеса, 2001-2008 роки).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 наукових працях загальним обсягом 5,2 др. арк. (з них особисто авторові належить 4,5 др. арк.), зокрема: у 1 монографії (у співавторстві), 6 статтях в збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах і тезах конференцій, 3 статтях в інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг дисертаційної роботи 199 сторінок комп'ютерного тексту, у т.ч. 5 таблиць на 4 сторінках, 24 рисунки на 14 сторінках. Список використаних джерел містить 168 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, її зв'язок з науковими темами, сформульовано мету і задачі, викладено методологію і методику дослідження, обґрунтовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, визначено ступінь апробації і впровадження в економічну практику основних здобутих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи вдосконалення системи екологічної регуляторної дії” досліджено значення екологічних платежів в системі державного регулювання господарської діяльності, узагальнено принципи та протиріччя діючих систем податкового регулювання, встановлено екологічний потенціал сучасної регуляторної дії.

У дійсний час забезпечення сталого розвитку господарських систем формується через підвищення конкурентоспроможності економіки регіону, що супроводжується раціональним використанням природно-ресурсного потенціалу території. Для досягнення вказаних умов потрібне формування системи регуляторної дії, яка поєднує різні форми державного регулювання при збереженні значущості ринкових важелів. Державний вплив передбачає застосування елементів фінансово-кредитного механізму, який враховує особливості різних груп податкових платежів відносно характеру природокористування. При цьому вони розподіляються на такі, що опосередковано впливають на використання природно-ресурсного потенціалу, і екологічні.

Поєднання різних видів податкових доходів бюджетів дозволяє забезпечити сталий економічний розвиток на базі екологизації податкової системи через зниження антропогенного навантаження до рівня, при якому не порушується екологічна рівновага і здатність природи до відновлення.

Удосконалення теоретичних підходів до позначення об'єкту оподаткування для екологічних платежів засноване на лімітації сумарного навантаження на навколишнє середовище. При цьому плата має стягуватися за надання права на використання природних ресурсів і умов, у тому числі асиміляційного потенціалу як цінного обмеженого природного ресурсу. Здатність цього ресурсу через вказану ознаку формувати всі види природної ренти: диференціальну ренту I, II та монопольну, - відтворюється в кожному виробничому циклі, що дозволяє на довгостроковій основі формувати доходи бюджету держави, яка є власником ресурсів, та не стримувати економічний розвиток суб'єктів господарювання.

Аналіз передумов підвищення цілеспрямованості впливу на використання природно-ресурсного комплексу територій показав, що в даний час в Україні не завершено трансформацію податкової системи, що не дозволяє виробити єдину стратегію стимулювання сталого розвитку. Законодавчо декларованим принципам оподаткування властиві складна структура та дублювання окремих положень. Отже, вони не можуть служити чіткими орієнтирами для визначення шляхів підвищення дієвості регуляторної політики в Україні. Проте за критерії доцільно застосовувати базові принципи оподаткування: справедливості, відповідності, максимального врахування інтересів та можливостей платників податків, економічності, нейтральності.

Для посилення дієвості оподаткування з урахуванням особливостей сучасного етапу вказаний перелік слід доповнити принципом сприяння сталому розвитку, що формулюється як “сприяння стабільному розвитку економіки, зокрема на базі вимог екологизації виробництва і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу”.

Трансформація системи оподаткування відповідно до вказаних принципів з урахуванням запропонованих змін і доповнень як основних теоретичних критеріїв оцінки якості системи оподаткування створює сприятливі умови для активізації підприємницької діяльності, раціонального використання обмежених природних ресурсів та забезпечить стабільні надходження до бюджетів усіх рівнів.

Оцінка регуляторного потенціалу, відповідності базовим принципам оподаткування і екологічної складової платежів, що формують основну частину податкових доходів бюджету, а саме: податку на додану вартість (40% загального обсягу), податку на прибуток підприємств (21%), податку на доходи громадян (18%), акцизного збору (7%), плати за землю (2%) і митного збору (6%), дозволила виявити таке. Окремі збори та податкова система у цілому мають суттєвий потенціал сприяння стійкому розвитку і в різній мірі здійснюють реальний вплив на інтенсивність та параметри природокористування. Введення в вартість продукції і наданих послуг на рівні собівартості, а також прибутку екологічної складової обумовлює зміни у співвідношенні попиту та пропозиції екологічно небезпечної продукції.

Найбільші відносні переваги при формуванні цін за такими умовами властиві податкам на прибуток підприємств і доходи громадян, митному збору і платі за землю. Підвищення значущості цих платежів та перенесення на них акценту оподаткування створюють систему економічно обґрунтованих і взаємозв'язаних стимулів, які забезпечують економічну підтримку тим підприємствам, які переходять на безпечні для навколишнього середовища способи виробництва, зменшують кількість речовин, що відходять, випускають продукцію екологічної спрямованості.

В сучасних умовах платежам за забруднення навколишнього середовища, цільове призначення яких - зниження негативного впливу на еколого-економічні системи, притаманні недоліки, обумовлені низькими ставками, відсутністю надійних систем контролю і достовірності обсягів емісій, що не стимулює суб'єкти господарювання до проведення природоохоронних заходів і раціонального використання природних ресурсів.

Для підсилення позитивної дії та подолання негативних проявів регулюючого впливу фінансовий механізм, який сприяє оптимізації використання природно-ресурсного потенціалу, рекомендовано удосконалити за рахунок застосування переваг рентного оподаткування. Зазначене обумовлено тим, що від результатів регуляторної дії у сфері збереження і поліпшення якості природних ресурсів регіону залежить можливість отримання прибутку підприємствами-платниками податків, і особливо тих, економічні, а відповідно - фінансові результати діяльності яких безпосередньо формуються під впливом стану довкілля.

В другому розділі “Передумови оптимізації системи регуляторного впливу” проведено аналіз ролі екологічних податків в структурі фіскальної автономії регіонів, обґрунтовано особливості вибору стратегій розвитку діяльності при функціональному екологічному зонуванні платежів, удосконалено застосування ринкових методів при регулюванні забруднення середовища.

Підвищення дієвості місцевого самоврядування забезпечується за рахунок посилення ролі місцевих податків як основи незалежності регіональних бюджетів, а також передачі регіональним органам управління повноважень по регулюванню таких податків, застосування яких на рівні територіальних одиниць стимулює раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, вдосконалення виробничої і соціальної інфраструктури регіону. Регулююча дія, що виявляється через екологічні платежі, сприяє встановленню взаємозв'язків між інтересами регіону і комерційними інтересами підприємств будь-якої форми власності, сприяючи оптимальному використанню природних складових.

Одним з методів підвищення регуляторного впливу є диференціація платежів на основі функціонального зонування, що приводить до оптимізації умов розвитку економічних суб'єктів шляхом розподілу територій на зони, які мають певне функціональне призначення, та доповнюється введенням коефіцієнтів для коректування плати за викиди забруднюючих речовин в залежності від структури зони.

Вказане спонукає підприємства до вибору стратегій діяльності залежно від змін суб'єктивних параметрів: рентабельності виробництва, частки екологічних податків в собівартості, величини витрат на зниження забруднення або вартості передислокації виробництва в зону з підвищуючими коефіцієнтами, що задовольняють його вимогам.

Вибір стратегії розвитку ґрунтується на критерії максимізації прибутку і здійснює вплив на економіку регіону в цілому, зокрема, на формування прибуткової частини бюджетів. В результаті зонування екологічних платежів за умови забезпечення оптимальної рентабельності на територіях з високим підвищуючим коефіцієнтом залишаться підприємства, які не здійснюють негативного впливу на навколишнє середовище або зміни індивідуальних показників яких незначні.

Обмеження надходження забруднюючих речовин, контроль над джерелами емісій і їх розміром вимагає встановлення допустимих значень цих параметрів для кожної конкретної функціональної зони залежно від того, розвиток яких видів діяльності сприяє найбільш ефективному використанню наявного природно-ресурсного потенціалу. В окремих зонах потенційні збитки при розміщенні екологічно небезпечного виробництва вищі через втрати прибутку об'єктами, діяльність яких залежить від якості середовища і відповідає пріоритетним напрямам розвитку даної території.

У тих випадках, коли природно-ресурсний потенціал дозволяє формувати доходи адміністративної одиниці за рахунок надходжень від видів діяльності, ефективність яких знаходиться в прямій залежності від якості природних ресурсів, доцільно знижувати рівень забруднення до екологічного оптимуму відповідно до асиміляційних можливостей середовища.

Ринковим важелем, що здійснює регулювання негативного впливу на довкілля, є впровадження системи торгівлі дозволами на викиди. Продаж квот на забруднення забезпечує, з одного боку, можливість щорічного встановлення державою допустимих обсягів викидів по функціональним зонам відповідно до затверджених стандартів якості природного середовища, а з іншого - супроводжується використанням ринкових механізмів регулювання як найбільш ефективних з позицій мінімізації витрат.

Механізм ухвалення рішень про доцільність придбання емісійних квот підприємствами, діяльність яких безпосередньо залежить від якості навколишнього середовища, має особливості, обумовлені специфікою формування їх прибутку. Такі суб'єкти господарювання отримують вигоду незалежно від того, хто саме здійснює купівлю емісійних сертифікатів з метою запобігання надходженню забруднення у довкілля. Тому доцільним є застосування різних форм об'єднань (наприклад, асоціацій) з метою управління використанням сумісною часткою асиміляційного потенціалу.

При організації торгівлі емісійними квотами плата за дозволи на забруднення є трансформованим екологічним платежем, виконує основні функції оподаткування: облікову, стимулюючу, фіскальну, і тим самим, забезпечує розвиток економіки регіону та видів діяльності, які відповідають соціальним, економічним, екологічним пріоритетам конкретної території. У третьому розділі “Рекомендації по організації регуляторної дії при розвитку приморського регіону” наведено напрямки інституційного супроводу процесів природокористування на рівні регіону, інформаційного забезпечення регулювання використання асиміляційного потенціалу, особливості реалізації регуляторної дії в умовах Одеської області.

Регуляторна дія органів державного управління дозволяє значно прискорити процес екологізації господарської діяльності. Критеріями ефективності розподілу повноважень по реалізації еколого-економічної політики між регіональними і національними рівнями влади є мінімізація витрат на управління, врахування регіональних особливостей та можливість адаптації при зміні зовнішніх умов.

Формування місцевою владою довгострокової стратегії використання природних ресурсів сприяє активізації пріоритетних видів діяльності відповідно до критеріїв сталого розвитку. Вибір господарюючими суб'єктами найбільш привабливого виду діяльності, виходячи з критерію максимізації прибутку, дозволяє управляти розміщенням підприємств різних галузей із застосуванням коригування рівня платежів за використання природних ресурсів і обсягів дозволів на забруднення, запропонованих до продажу, відповідно до реального асиміляційного потенціалу конкретної території.

Для забезпечення узгодженості довгострокових і короткострокових цілей розвитку територіальних утворень доцільно використовувати концепцію стратегічних карт, що відображають чотири аспекти діяльності суб'єкта економіки: фінансовий, організації внутрішніх процесів, відносин із стейкхолдерами, навчання і розвитку. При використанні системи збалансованих показників зусилля зосереджені на досягненні обмеженої кількості цілей в пріоритетних напрямах, що дозволяє контролювати вплив поточних дій на перспективи розвитку регіону і підвищує ефективність місцевих органів управління. Регулювання природоохоронної діяльності ґрунтується на масиві даних про кількість і якість природних ресурсів і умов, існуючі, переважно інноваційні, технології і можливості їх застосування. Доступність інформації для всіх суб'єктів, що впливають на параметри ресурсів, які використовуються в регіоні, дозволить забезпечити стабільність інвестиційної ситуації, необхідну для ухвалення рішень щодо вкладення, як правило, значних коштів в ресурсозберігаючі виробничі процеси.

Створення розвиненої комп'ютеризованої системи, яка призначена для збору, зберігання, накопичення даних, а також пошуку і обробки запитів користувачів, та включає модулі: нормативно-правовий, кадастр емісійних квот, моніторингу, ресурсний, - сприяє задоволенню інформаційних потреб суспільства у сфері природокористування і дозволяє суб'єктам економіки всіх рівнів з високою точністю прогнозувати наслідки вибраної стратегії подальшого розвитку. Впровадження експертної підсистеми дозволяє переробляти великий обсяг інформації та пропонувати користувачу різні варіанти розв'язання поставленої задачі з викладенням їх основних параметрів, що прискорює розрахунок потрібних споживачеві показників.

При застосуванні даної системи передбачена можливість її подальшого розвитку відповідно до вимог, що змінюються, а також сумісність з іншими базами даних - зокрема геоінформаційними. В той же час для кінцевих користувачів усі процедури звітності, контролю, здійснення операцій та їх реєстрації є максимально спрощеними при дотриманні умови достатності даних для вирішення основних завдань управління природокористуванням, покладених на конкретний ієрархічний рівень.

Систематичне зіставлення в динаміці параметрів якості навколишнього середовища і емісій дає можливість встановити об'єм квот по кожній речовині відповідно до асимілюючих здібностей певної функціональної зони. Надалі на підставі отриманих емпіричних даних розширюється можливість достовірного прогнозування екологічних наслідків змін господарської діяльності на конкретній території.

Отже вибір пріоритетів розвитку регіону відбувається відповідно до його індивідуальних особливостей, які визначають функціональну структуру господарювання. Повне відображення можливостей сталого функціонування кожної територіальної одиниці пов'язане з основними напрямами державної регіональної і економічної політики.

Збалансований розвиток економіки регіону ґрунтується на виявленні об'єктивних критеріїв, що дозволяють забезпечити раціональне використання природно-ресурсного потенціалу, зокрема асиміляційних здібностей, відповідно до встановлених пріоритетів. Систематизація основних параметрів, сформульованих в стратегії розвитку Одеської області до 2015 року, показала, що недостатня увага приділяється галузям, які орієнтовані на використання наявних природних ресурсів та умов. В той же час залишаються види діяльності, традиційно властиві економіці області. Проте спостерігається збільшення навантаження на довкілля, що знижує можливості стабільного економічного розвитку в довгостроковому періоді.

Оцінка доцільності здійснення заходів, що регулюють функціонування економіки регіону шляхом стимулювання раціонального використання територіально-ресурсного комплексу, зокрема асиміляційного потенціалу навколишнього середовища, встановленням підвищувальних коефіцієнтів по зонах впливу великого промислового об'єкту, розташованого в Одеській області, показала наступне.

екологічний платіж державний фіскальний

Таблиця 1. Підвищувальні коефіцієнти для ділянок в межах зони впливу промислового об'єкту

Характеристики ділянок в межах зон впливу	Періоди впливу за розою вітрів, сезони
	0	1	2	3	4
	S	k	S	k	S	k	S	k	S	k
дачі в прибережній зоні	12,80	3,3	1,38	4,95	2,37	6,6	0	8,25	0	9,9
дачі поза прибережної зони	10,53	1,65	1,00	2,475	2,04	3,3	0,98	4,125	1,45	4,95
сільськогосподарські землі в прибережній зоні	26,85	2	0,06	3	5,13	4	3,05	5	16,95	6
сільськогосподарські землі поза прибережної зони	364,3	1	31,75	1,5	16,63	2	33,79	2,5	36,47	3
населені пункти в прибережній зоні	11,84	3,3	0	4,95	0	6,6	2,14	8,25	2,96	9,9
населені пункти поза прибережної зони	19,84	1,65	1,892	2,475	0,21	3,3	1,37	4,125	1,95	4,95
рекреаційні землі в прибережній зоні	5,501	3,3	0	4,95	0	6,6	1,56	8,25	0	9,9
рекреаційні землі поза прибережної зони	0	1,65	0	2,475	0	3,3	0	4,125	0	4,95
промзона з СЗЗ об'єкту в прибережній зоні	0	2	0	3	0	4	0	5	2,65	6
промзона з СЗЗ об'єкту поза прибережної зони	4,910	1	0	1,5	0	2	0	2,5	5,85	3
інші землі в прибережній зоні	0	2	0	3	0,39	4	5,37	5	0	6
інші землі поза прибережної зони	0	1	0	1,5	0	2	0,64	2,5	0	3
природний ландшафтний парк в прибережній зоні	9,734	4	0		0		0		0
природний ландшафтний парк поза прибережної зони	76,29	2	0		0		0		0
	S2
S1

При врахуванні площі суходолу в зоні впливу за розою вітрів - S₂, що складає 180 км², коефіцієнт підвищення платежів (k) дорівнює 3,32. Для площі суходолу в зоні вірогідного впливу S₁ - 723 км² коефіцієнт підвищення платежів (k) складає 1,62, що обумовлено реальною структурою ділянок в межах території, що аналізується.

Запропоноване підвищення платежів за забруднення довкілля з використанням екологічного зонування території впливу підприємств, а також переорієнтація частини транспортних потоків в м.Одесі сприяють зниженню негативного навантаження на природно-ресурсний потенціал регіону, стимулюють раціональне розміщення економічних і соціальних об'єктів та відповідають Стратегії розвитку Одеської області до 2015 року.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та отримано нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розвитку теоретичних і методичних положень та розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо удосконалення регуляторної дії на базі трансформації системи екологічних платежів і квот.

Основні висновки і рекомендації теоретичного і науково-практичного характеру, отримані в ході проведеного дослідження, такі:

1. У роботі показано, що в умовах сьогодення система регуляторної дії щодо параметрів процесів природокористування, яка поєднує державні та ринкові методи впливу, потребує подальшого удосконалення. Для задоволення сучасним вимогам необхідно уточнення основних критеріїв підвищення дієвості її окремих економічних інструментів. Відносно платежів, що прямо та опосередковано впливають на забезпечення екологічності господарської діяльності, такими критеріями є відповідність принципам оподаткування. Автором запропоновано доповнити їх принципом сприяння сталому розвитку економіки з урахуванням вимог екологизації суспільного виробництва.

2. Дослідженнями дисертанта встановлено, що регулювання споживання обмеженого ресурсу - асиміляційного потенціалу території, якому придатне формування усіх форм природної ренти, надає можливість здійснювати розподіл права на його використання між користувачами з урахуванням пріоритетів господарської діяльності та вимог до якісних параметрів довкілля. Для цього запропоновано застосування ринкового інструментарію - реалізації квот на емісії забруднюючих речовин в межах прийнятного навантаження на середовище, що залежить від збереження можливості отримувати прибуток суб'єктами підприємництва у довгостроковому періоді та відповідно сприяє формуванню доходів бюджету. 3. Проведений в роботі подальший розвиток методичних підходів до вибору стратегії підприємств показав необхідність інституціонального супроводження коректування методів прийняття суб'єктами господарювання рішення щодо особливостей та доцільності здійснення виробництва в умовах удосконалення системи стягнення ресурсних платежів. Автором запропоновано здійснити функціональне екологічне зонування території та визначити коефіцієнти, що корегують плату за забруднення довкілля з урахуванням індивідуальності окремої ділянки. Встановлено, що в результаті трансформації екологічних платежів на параметри, які характеризують діяльність підприємств, та визначену на їх підставі стратегію розвитку впливатиме суб'єктивні фактори: рентабельність виробництва, частка екологічних податків у собівартості до та після зонування даних платежів, розміри витрат по зниженню обсягів забруднення та вартість передислокації виробництва в зону, де задовольняються вимоги до рівня платежів.

4. У роботі показано, що процес вдосконалення регулюючої дії потребує здійснення інформаційної підтримки до прийняття рішень, яка сприяє накопиченню, розповсюдженню та моніторингу правових, екологічних та економічних параметрів стану, руху та використання квот на забруднення довкілля, сприяє задоволенню інформаційних потреб регіональних органів влади, покупців та користувачів дозволів. Запропонований порядок і структура інформаційної системи сприятиме впровадженню ринкових методів регулювання природокористування.

5. Дослідженнями дисертанта встановлено, що забезпечення результативності регулюючого впливу у сфері природокористування потребує цілеспрямованих дій в пріоритетних для регіону напрямках. Для сприяння вказаним процесам запропоновано використання концепції стратегічних карт збалансованих показників розвитку, які відображають такі аспекти: фінансовий, організації внутрішніх процесів, відношень зі стейкхолдерами, навчання та розвитку. Розроблено карту розвитку Одеської області і виявлено прогнозний вплив екологизації регулюючої дії на її параметри.

6. Прикладні аспекти роботи дозволили виявити територіальні особливості та здійснити розрахунок коефіцієнтів, що підвищують платежі за забруднення атмосферного повітря, на основі екологічного зонування території потенційного негативного впливу великого промислового об'єкту в Одеській області.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

Узагальнена модель розвитку регіональних економічних систем [В.Р.Кучеренко, І.Г.Гречановська, М.А.Заєць, С.Б.Колодинський, О.Л.Камбур та ін.] ; під ред. В.Р.Кучеренка. - Одеса: ОДЕУ, 2005. - 420 с. Особистій внесок здобувача - Розділ 7.1. Екологізація податкової системи в регіональному регулюванні. - С. 214-239. (1,0 д.а.)

Статті у наукових фахових виданнях:

Ручко О.Л. Регіональна складова в системах оподаткування / О.Л.Ручко //Вісник соціально-економічних досліджень. Вип.12. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - С.96-99. (0,5д.а.)

Камбур О.Л. Стимулювання екологізації інвестування / О.Л.Камбур //Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 13 - Одеса: ОДЕУ, 2002. - С.256-259. ( 0,5 д.а.)

Гречановська І.Г., Камбур О.Л., Педько І.А. Зовнішні екологічні фактори економічної безпеки промислового виробництва / І.Г.Гречановська, О.Л.Камбур, І.А.Педько // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. - Одесса, 2004. - Спецвыпуск: в 3-х т. - Т. 2. - С.247-250. (0,5 д.а.). Особистій внесок здобувача - Удосконалено структурні елементи економіко-екологічного регулювання на основі впровадження зональних платежів за забруднення територій.

Камбур О.Л. Институциональные аспекты торговли эмиссионными квотами / О.Л.Камбур // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць. Вип. 209: в 4 т. - Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ,2005. - С.124-129. (0,4 д.а.)

Камбур О.Л. Информационные системы природопользования / О.Л.Камбур // Вісник Сумського державного університету: Науковий журнал. Серія: Економіка. № 1 (85). - Суми: СумДУ, 2006. - С.5-12. (0,5 д.а.)

Гречановська І.Г., Камбур О.Л. Ресурсні платежі як доході місцевих бюджетів / І.Г.Гречановська, О.Л.Камбур // Актуальні проблеми розвитку економіки регіонів: Науковий збірник. - Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного ун-ту ім. В.Стефаніка, 2007. - Вип.3. - С.99-104. (0,6 д.а.) Особистій внесок здобувача - обґрунтовано, що податок на використання природно-ресурсного потенціалу при застосуванні на регіональному рівні надає можливості для стимулювання сталого розвитку економічних систем відповідно до вибраних пріоритетів.

Матеріали і тези конференцій:

Ручко О.Л. Економічні податки у формуванні місцевих бюджетів / О.Л.Ручко // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України”. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.58-59. ( 0,1 д.а.)

Ручко О.Л. Соціально-економічні стратегії і екологія в освіті/ О.Л.Ручко// Матеріали VII Міжнародної науково-методичної конференції “Удосконалення підготовки фахівців”. - Одеса:, 2002. - С.148-149. (0,1 д.а.)

Інші видання:

Камбур О.Л. Екологізація оподаткування та розвиток пріоритетних галузей у регіонах / О.Л.Камбур // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: Науковій збірник / За ред.І.Г.Ткачук. - Івано-Франківськ: Плай, 2005.- С.120-125. (0,4 д.а.)

Камбур О.Л., Ракицька С.О., Тюлькіна К.О. Критерії формування моделі розвитку Українського Причорномор'я / О.Л.Камбур, С.О.Ракицька, К.О.Тюлькіна // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т.30. Вип.17. Економічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.Петра Могили, 2005. - С.20-22. (0,4 д.а.) Особистий внесок здобувача - визначено вплив природних факторів на приоритетні напрямки розвитку регіону.

Камбур О.Л., Тюлькіна К.О. Екологічний потенціал в інвестиційній привабливості / О.Л.Камбур, К.О.Тюлькіна // Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури . Вип. №18 - Одеса: ОДАБА, 2005.- С.89-91. (0,2 д.а.) Особистий внесок здобувача - запропоновано використання торгівлі емісійними квотами у межах асиміляційного потенціалу для стимулювання розвитку приоритетних галузей у регіоні.

АНОТАЦІЇ

Камбур О.Л. Екологічні платежі та квоти в удосконаленні регуляторного впливу на природокористування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2008.

Дисертація присвячена розвитку теоретичних і методичних положень та розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо вдосконалення регуляторного впливу на природокористування екологічних платежів та квот. До базових принципів оподаткування введено принцип сприяння сталому розвитку економіки. Поширене поняття ренти асиміляційного потенціалу за вимогами пріоритетів господарювання і якості довкілля. Підходи до функціонального екологічного зонування удосконалено застосуванням коефіцієнтів корегування плати за забруднення. Виявлено зміни виробництва під впливом цих платежів і торгівлі квотами на економічні показники. Концепцію збалансованих показників розвитку доповнено параметрами природокористування. Запропоновано систему інформаційного супроводження платежів і квот. Визначено коефіцієнти корегування платежів за забруднення атмосфери на основі екологічного зонування території потенційного впливу крупного промислового об'єкту.

Ключові слова: екологічні платежі, емісійні квоти, екологічне функціональне зонування, регуляторний вплив, збалансовані показники розвитку, рента асиміляційного потенціалу.

Камбур O.Л. Экологические платежи и квоты в совершенствовании регуляторного воздействия на природопользование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и эколого-экономических исследований НАН Украины. Одесса, 2008.

Диссертация посвящена развитию теоретических и методических положений, а также разработке научно обоснованных практических рекомендаций по совершенствованию регуляторного воздействия на природопользование на базе экологических платежей и квот.

В современных условиях совершенствование системы регуляторного воздействия предполагает интеграцию государственных и рыночных методов регулирования. Применительно к экологическим платежам, как экономическим инструментам, прямо и опосредствовано влияющим на параметры процессов природопользования, критериями повышения действенности являются принципы налогообложения. Предложено дополнить их принципом содействия устойчивому развитию экономики, учитывающим требования экологизации общественного производства.

Регулирование использования ассимиляционного потенциала, рассматриваемого как ограниченный ресурс, способный формировать все формы природной ренты, предоставляет возможность осуществлять распределение прав на его пользование с учетом приоритетов хозяйственной деятельности при условии обеспечения требований к качеству окружающей среды территории. Для этого проведен анализ особенностей перехода к применению рыночного инструмента - реализации квот на эмиссии загрязняющих веществ в пределах приемлемой нагрузки на среду и с учетом сохранения возможности субъектам предпринимательства получать прибыль в долгосрочном периоде, что в свою очередь способствует формированию доходов бюджета.

Получили развитие методические подходы к выбору стратегии развития предприятий с учетом введения экологических параметров регулирования хозяйственной деятельности. Показана необходимость институционального сопровождения принятия субъектами хозяйствования решений относительно особенностей и целесообразности осуществления производства в условиях роста платежей за пользование экономическими ресурсами. Предложено осуществить функциональное экологическое зонирование территории с использованием корректирующих коэффициентов к платежам за загрязнение окружающей среды, учитывающих индивидуальные особенности конкретного участка.

Установлено, что изменение экологических платежей окажет влияние на параметры, характеризующие состояние экономической деятельности предприятий. Рассмотрены варианты стратегии развития объектов экономики, учитывающие зависимость от изменения субъективных факторов: рентабельности производства, доли экологических налогов в себестоимости до и после зонирования экологических платежей, величины расходов по снижению поступления загрязняющих веществ, а также стоимости передислокации производства в зону, где удовлетворяются требования к уровню платежей.

Показано, что процесс совершенствования регуляторного воздействия требует информационной поддержки принятия решений, в том числе мониторинга данных о наличии, продажах и использовании квот на загрязнение среды для удовлетворения информационных потребностей региональных органов власти, покупателей и пользователей разрешений.

Для поддержания результативности регуляторного воздействия в сфере природопользования в приоритетных для региона направлениях социально-экономической деятельности использована концепция стратегических карт сбалансированных показателей развития, которые отображают аспекты: финансовой, организации внутренних процессов, отношений с стейкхолдерами, образования и развития. Разработана карта развития Одесской области и выявлено прогнозное влияние экологизации регулирующего воздействия на ее параметры.

На базе изложенного выявлены территориальные особенности и проведен расчет повышающих коэффициентов к платежам за загрязнение атмосферного воздуха на основе экологического зонирования территории потенциального негативного влияния крупного промышленного объекта в Одесской области.

Ключевые слова: экологические платежи, эмиссионные квоты, экологическое функциональное зонирование, регуляторное воздействие, сбалансированные показатели развития, рента ассимиляционного потенциала.

Kambur O.L. Ecological payments and quotas to improve the regulatory influence on environment using. Manuscript.

Thesis to obtain scientific degree of the candidate in economics by specialty 08.08.06 - economics of use and protection of the environment. - Institute of market problems and economical-ecological researches of National Academy of Sciences of Ukraine. Odessa, 2008.

The thesis is dedicated to developing theoretical and methodical statements and design of the scientifically based practical recommendations for the improvement of the regulatory influence on the environmental use of ecological payments and quotas. The principle of assistance to sustainable economic development is introduced to base principles of taxation. The concept of assimilation potential rents is enlarged according to the requirements of economic priorities and quality of the environment. Approaches to functional ecological zoning are improved with coefficients, which change correcting the payments for pollution. Established the changes of production under the influence of those payments and trading of quotas on the economic indicators. The concept of the balanced scorecards is complemented by the parameters of the environmental use. The system of informational accompaniment of payments and quotas is proposed. Coefficients of corrections for payments for atmosphere pollutions are determined based on the ecological zoning of territories potentially influenced by a large industrial object.

Keywords: ecological payments, quotas of emissions, ecological functional zoning, regulator influence, the balanced scorecards, rent of assimilation potential.

Размещено на Allbest.ru

...