Інституційні чинники оптимізації розвитку морських торговельних портів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ МОРСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

КРАВЧЕНКО Павло Вікторович

ОДЕСА - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Примачов Микола Тимофійович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник відділу ринку транспортних послуг

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Кібік Ольга Миколаївна, Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри національної економіки

кандидат економічних наук Мезіна Лілія Василівна, Одеська національна морська академія Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії та підприємництва на морському транспорті

Захист відбудеться 20 березня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий «9» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. М. Степанов

АНОТАЦІЇ

Кравченко П.В. Інституційні чинники оптимізації розвитку морських торговельних портів України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень. - Одеса, 2008.

Дослідження направлено на розробку інституціональних засад управління ефективністю розвитку та функціонування морського портового комплексу країни на основі оптимізації організаційних структур і відносин власності. Проаналізовано сучасну систему відносин морських торговельних портів з позиції макроекономічних інтересів та підприємницьких задач України. Виявлено світові тенденції розвитку стивідорного ринку з урахуванням процесів глобалізації. Уточнено особливості розвитку морських портів, які досягли найбільших успіхів у реформуванні підходів до залучення інвестицій та вантажопотоку. Проаналізовано сучасні проблеми і напрями формування оптимальної структури порту в поточному контексті інституціональних перетворень.

До основних результатів відноситься те, що у дисертації розроблено стратегічні підходи до обґрунтування оптимальності інституціональних відносин у портовому комплексі України з урахуванням суперечливості інтересів господарюючих та керуючих інституцій; представлено методичні підходи до оцінки результатів розвитку торговельного порту за факторами інституціональних перетворень та дотримання сукупності інтересів макроекономічного і підприємницького рівнів. Обґрунтовано інструментарій інституціональних перетворень, націлених на конкурентну стійкість торговельного порту за критеріями ефективності злиття й розширення сфери діяльності.

Ключові слова: морський порт, інституційні перетворення, конкурентна стійкість, ефективність, критерій розвитку, стивідорний ринок, організаційна структура.

управління морський портовий організаційний

Кравченко П.В. Институциональные факторы оптимизации развития морских торговых портов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Институт проблем ринка и экономико-экологических исследований. - Одесса, 2008.

Исследование направлено на разработку институциональных основ управления эффективностью развития и функционирования морского портового комплекса страны на основе оптимизации организационных структур и отношений собственности. Проанализирована современная система отношений морских торговых портов с позиции макроэкономических интересов и предпринимательских задач Украины. Выявлены мировые тенденции развития стивидорного рынка с учетом процессов глобализации. Уточнены особенности развития морских портов, которые достигли наибольших успехов в реформировании подходов к привлечению инвестиций и грузопотока. Проанализированы современные проблемы и направления формирования оптимальной структуры порта в текущем контексте институциональных преобразований.

В качестве методологических основ диссертационного исследования рассматриваются институции, а именно, государство, как система органов по реализации власти, а также предпринимательские структуры.

В качестве внутреннего содержания и сущности институций представлены организации, которые объединяют трудовые ресурсы и человеческий капитал, которые через эту организацию реализуют целевые функции порта в окружающей среде. В любом случае с этой точки зрения порт относится к классической форме института, имеющего в своем составе другие институции. В этом заключается сложность его экономических отношений, и особенно, отношений собственности.

В историческом плане сложился мировой опыт оптимизации институциональных отношений в деятельности торговых портов. Каждая страна, в зависимости от приоритета трех упомянутых задач или направлений, формировала принципы развития и стимулирования функциональной деятельности портов, независимо от первоначальных источников и объемов инвестирования капитальных проектов. Таким образом, на современном этапе различают 4 уровня институционального обеспечения устойчивости реализации интересов национальных торговых портов. Сформированы государственные порты, муниципальные, корпоративные и частные порты. Первые два уровня всегда присутствуют при проблемных задачах достижения государственных интересов. Тем не менее, даже в высокоразвитых государствах сохранились государственная собственность портов: во Франции, Италии, Израиле, странах Южной Америки, Канаде и ряде других Европейских государств. Вопросы приватизации решаются консервативно, в течение длительного периода времени и в отношении объектов, которые не снижают транспортную безопасность государства.

Институционализм, как одно из теоретических направлений экономической гарантии развития, сформировался в условиях деятельности, так называемых, постиндустриальных стран, и получает широкое распространение с целью закономерного разделения функций управления свободной предпринимательской деятельности и законодательного ограничения уровня ответственности. На этом фоне целесообразно жесткое разделение потока предпринимательской деятельности и обеспечения транспортной безопасности страны.

Главным институциональным подразделением торгового порта является структура, которая наделяется правами владения, использования и распоряжения землей, акваторией, судоходными путями, гидротехническими сооружениями, причалами. Основная форма ее проявления - Управление порта.

С позиции экономической безопасности важно в случае разделения функций государственного и коммерческого управления сохранить портовую инфраструктуру в государственной собственности и управлении. Благодаря этому при целевом формировании специальных фондов можно обеспечить надежное состояние и перспективное развитие подходных каналов, оградительных и причальных сооружений, акватории, внешних транспортных подходов и навигационного оборудования.

К основным результатам относится то, что в диссертации разработаны стратегические подходы к обоснованию оптимальности институциональных отношений в портовом комплексе Украины с учетом противоречивости интересов хозяйствующих и управляющих институций; представлены методические подходы к оценке результатов развития торгового порта по факторам институциональных преобразований и соблюдения совокупности интересов макроэкономического и предпринимательского уровней. Обоснованы инструментарии институциональных преобразований, нацеленных на конкурентную устойчивость торгового порта по критериям эффективности слияния и расширения сферы деятельности.

Ключевые слова: морской порт, институциональные преобразования, конкурентная устойчивость, эффективность, критерий развития, стивидорный рынок, организационная структура.

Kravcenko P.V. The institutional factor of optimization of sea port development. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of the candidate of economic sciences by specialty 08.00.04 - Economy and management of enterprises (by the types of economic activity). - The Institute of Market Problem and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Odessa, 2008.

The investigation directs to marking of institutional modes of efficiency of development and functioning of sea port complex of the country on basis of optimization of the organizational structure and property relations. Analyzed the present system of relations of sea ports according to macroeconomic interests and entrepreneurial tasks. Defined the world tends of development of stevedore market subject to globalization processes. Exposed the features of sea port development that achieved the most successes in the reformatory approaches for attracting investments and cargo traffic. Analyzed the present problems and trends of forming of optimal port, structure in the current context of institutional reformatting.

The basis results of this theses are:

- the development of strategic approaches to the ground of optimal institutional relations in sea port complex of Ukraine subject to the disputable interests in the economic and manager institutions;

- the presentation of methodical approaches to estimation of results of sea port development subject to institutional reforming and in compliance with the interests of macroeconomic and entrepreneurial levels;

- the substantiation of tools of institutional reforming that aimed at sea port competitive firmness according to measure of effectiveness of consolidation and expansion of fields.

Keyword: sea port, institutional reforming, competitive firmness, efficiency, development criterion, stevedore market, organizational structure.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дисертація присвячена актуальній темі - оптимізації відносин усіх суб'єктів портової діяльності, які відображають рівень стійкості функціональної діяльності відповідно до критеріїв конкурентоспроможності техніко-економічного рівня взаємодіючих транспортних систем. Дослідження направлено на розробку інституціональних засад управління ефективністю розвитку та функціонування морського портового комплексу країни на основі оптимізації організаційних структур і відносин власності. Досягнення поставленої мети супроводжується вирішенням складного комплексу наукових та практичних завдань, які спрямовані на раціональність прийняття рішень та організації взаємодії в інтегрованій транспортній системі за умовами конкурентоспроможності в обраному секторі ринку стивідорних операцій. Проаналізовано сучасну систему відносин морських торговельних портів з позиції макроекономічних інтересів та підприємницьких задач України. Виявлено світові тенденції розвитку стивідорного ринку з урахуванням процесів глобалізації. Уточнено особливості розвитку морських портів, які досягли найбільших успіхів у реформуванні підходів до залучення інвестицій та вантажопотоку. Проаналізовано сучасні проблеми і напрями формування оптимальної структури порту в поточному контексті інституціональних перетворень. Мета, яка сформульована в дисертації, відповідає загальному напряму дослідження, а задачі, які вирішено, відрізняються новизною та сприяють досягненню мети.

При розробці теми дисертації враховані інституційні основи та проблеми, які розкриті, зокрема в працях Буркинського Б.В., Дамодарана А., Дергачова В.О., Данилишина Б.М., Кібік О.М., Котлубая О.М., Котлубая М.І., Кулаєва Ю.Ф., Махуренко Г.С., Постана М.Я., Примачова М.Т., Чекаловця В.І., Сакса Дж., Самуельсона П.А., Чумаченко М.Г., Чухно А.А., Щелкунова В.І., Кейнса Дж. М.

Проте, для умов, що відображають особливості розвитку національних морських транспортних підприємств, із урахуванням специфіки економічного становища країни, наукові розробки не мають закінчених рекомендацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програм «Стабілізація і розвиток морського і річкового транспорту України», «Програма соціально-економічного розвитку морських портів України до 2010 року» і планами науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень за темами: «Транспортна галузь у системі пріоритетів розвитку економіки України» (0101U000710), «Підвищення внеску транспорту України до внутрішнього валового продукту та поліпшення його структури» (0104U000581), де автором розроблено методичні положення з інституційної трансформації управління діяльністю морських торговельних портів.

Мета й завдання дослідження - розробка механізму та інструментарію управління ефективністю стійкого функціонування морського портового комплексу країни на основі оптимізації інституційних відносин. Серед складної сукупності цільових завдань дослідження виділяються:

- систематизувати і оцінити фактори формування глобальних умов, які визначають параметри вантажопотоків у системі морської торгівлі;

- уточнити в умовах міжнародної інтеграції особливості розвитку торговельних портів України і характер інституційних перетворень;

- дослідити і оцінити стан факторів розвитку ринку морських перевезень у світлі проблем ефективного розвитку вітчизняних торговельних портів;

- визначити особливості сучасних підходів до оптимізації інституційних факторів розвитку морських торговельних портів;

- систематизувати принципи прийняття і реалізації рішень в умовах інституційних перетворень;

- уточнити системи контроллінга стану портового комплексу за критеріями і показниками інституційних трансформацій;

- обґрунтувати ступінь оптимальності інституційних відносин у портовому комплексі України;

- уточнити методику оцінки результатів розвитку торговельного порту за факторами інституційних перетворень;

- обґрунтувати ефективність реалізації раціональних інституційних перетворень, націлених на конкурентну стійкість торговельного порту.

Об'єкт дослідження - процес формування оптимального стану торговельних портів на основі раціоналізації інституційних принципів управління розвитком і функціонуванням.

Предмет дослідження - науково-методичні основи формування оптимального середовища розвитку морських торговельних портів в умовах економічної трансформації.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертації є результати досліджень вітчизняних і закордонних учених з економічній теорії, а також розробки в галузі економіки транспорту. Враховано положення законодавчих, нормативно-правових і регламентуючих документів. Використано матеріали з маркетингу і менеджменту ринкових відносин. У дисертації використано методи: угруповання, економічного аналізу - при дослідженні динаміки і параметрів стану РТП; системного аналізу і логістики - при обґрунтуванні організаційно-економічного механізму управління структурними перетвореннями в системі портів; експертної оцінки і прогнозування - для обґрунтування комплексу заходів щодо забезпечення стійкості потенціалу портів.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше:

- сформовано стратегічні підходи до обґрунтування оптимальності інституційних відносин у портовому комплексі України з урахуванням суперечливості інтересів господарюючих і керуючих об'єктів;

- представлено методичні підходи до оцінки результатів розвитку торговельного порту за факторами інституційних перетворень і дотримання сукупності інтересів макроекономічного і мікроекономічного рівнів;

- обґрунтовано інструментарій інституційних перетворень, націлених на конкурентну стійкість торговельного порту за критеріями ефективності процесів злиття і розширення сфери діяльності.

Удосконалено:

- методи дослідження щодо впливу основ міжнародної інтеграції на особливості і параметри розвитку торговельних портів України і необхідність інституційних перетворень;

- інструментарій систематизації принципів прийняття і реалізації рішень на базі оптимізації інституційних перетворень відповідно до умов конкуренції;

- систему контроллінга стану портового комплексу за критеріями і показниками інституційних трансформацій, які визначають стійкість національного портового комплексу в регіональних секторах стивідорного ринку.

Дістало подальший розвиток:

- методи систематизації та оцінки факторів формування глобальних умов, які визначають параметри вантажопотоків у системі морської торгівлі;

- методи оцінки стану інституційних факторів розвитку ринку морської торгівлі у світлі проблем ефективного позиціонування вітчизняних торговельних портів у конкурентному просторі локальної транспортної системи;

- система оцінки результативності сучасних підходів до оптимізації інституційних факторів розвитку морських торговельних портів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на базі теоретичних і методично обґрунтованих підходів запропоновано напрямки оптимізації виробничої структури і менеджменту торговельних портів, що розділяють комерційні й загальносистемні завдання. Це підвищує стійкість позиціонування національного портового комплексу в системі в транзитних і національних вантажопотоках. Це дозволяє портам і вантажовласникам досягти максимального ефекту при реалізації проектів конкурентного розвитку. Одержані в дисертації результати при практичному використанні визначають посилення функціональної стійкості портів при виборі стратегії розширення позиції на базі інтенсивності використання діючого потенціалу в умовах, що постійно змінюються.

Окремі положення і розробки автора дисертації знайшли відображення в програмах розвитку морегосподарського комплексу північно-західного ренджа, використано при формуванні моделі розвитку Одеського порту за критеріями мультимодальних транспортних технологій (акт впровадження від 14.05.2008р.). Обґрунтування і пропозиції, що випливають із дисертаційного дослідження, частково реалізовано у виробничій сфері та використано в навчальному процесі при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», «Зовнішньоекономічна діяльність морського транспорту».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. В дослідженні викладено авторський підхід і особисто отримані теоретичні та практичні результати в сфері обґрунтування основних інституційних перетворень у системі торговельних портів в умовах інтеграції та глобалізації. В опублікованих в співавторстві наукових працях використано тільки ті ідеї та розробки, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи розглянуті та одержали схвалення на науково-практичних міжнародних конференціях: «Чорноморський регіон у системі міжнародної економічної інтеграції» (м. Феодосія, вересень 2007р.), в ІПРЕЕД НАН України ( 2005-2006 рр.), ОНМА (2006 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 5,25 д.а., у тому числі 2 статті у матеріалах і тезах конференцій. Особисто автору належить 4,4 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновок і список використаних джерел. Матеріали дисертації мають обсяг 193 сторінки, в тому числі 5 таблиць на 5 сторінках, 19 рисунків, з них 6 - на окремих сторінках. Список використаних літературних джерел нараховує 214 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Горизонти і фактори розвитку стивідорного ринку» відображено, що морські порти у своєму розвитку динамічно змінювали функції та роль залежно від умов і параметрів формування вантажопотоків. Особливо різко відзначена роль портів наприкінці двадцятого століття в системі глобалізації економічних відносин. Кілька послідовних етапів оптимізації позиціонування та розвитку виробничого потенціалу МТП забезпечили адекватність стану щодо параметрів торговельного флоту та зовнішньоекономічних відносин країни.

Глобальне значення морських портів підкреслюється характером їхнього позиціонування по регіонах морської торгівлі. Про принципи інституційних відносин при урахуванні комплексності інтересів варто звернути увагу на характер розвитку провідних портів. Діяльність окремих компаній контролює влада, муніципалітет і корпоративні структури. Вони беруть участь у спільному фінансуванні розвитку окремих об'єктів. Проблеми для Іллічівського порту вирішуються за рахунок комерційних кредитів або власних засобів.

Проміжною формою рішення інституційних проблем є підхід, що здійснений в Одеському порту. На основі договору про спільну діяльність розділене провадження робіт відповідно внутрішньої кооперації праці. Менеджери на базі колишніх бригад портових робітників створили стивідорні компанії. Вони взяли на себе завантаженість виробничого потенціалу, який був орендований. Таким чином розділилися сфери діяльності. Порт, як власник капітальних активів, надає їх у користування на певних умовах.

Кожний МТП, незважаючи на єдність технології обробки вантажних потоків, за своєю спеціалізацією, особливостям розміщення, відносин з вантажовласниками утворює індивідуальні умови функціональної діяльності та використання виробничого потенціалу. Формування локальних стивідорних ринків ґрунтується на внутрішньогалузевій конкуренції у системі обслуговування вантажних потоків. Наявність різномасштабних підприємств вимагає особливих інституційних механізмів управління, що забезпечують раціональність використання виробничого потенціалу із припустимим застосуванням державного регулювання і підтримки тимчасово неконкурентоспроможних підприємств.

Багатоаспектність впливу зовнішніх і внутрісистемних факторів на діяльність МТП має враховуватися механізмом управління адаптаційними процесами, які контролюються інституційними перетвореннями. Складність такого підходу визначається, по-перше, нерозробленістю науково-методичної бази прийняття рішень у системі менеджменту та інвестиційних проектів, придатних для ефективного позиціонування портів України. І, по-друге, складністю ранжирування інтересів розвитку: підприємницьких, макроекономічних, позасистемних і споживчих підсистем через незбалансованість цілей.

Жодна із програм розвитку морського транспорту не тільки не визначила перспективні цілі, але не відбила сукупність інституційних принципів розвитку. Проблемою більшості МТП України є низька спеціалізація з обробки національних і транзитних вантажопотоків, повільне підвищення технічного рівня підприємства. Важливе в цих умовах створення чітких принципів інституційних відносин у системі обслуговування вантажопотоків.

Слід зазначити, що підприємства спільної діяльності (ПСД) не є безперечними вантажовласниками, як це розглядалося при організації вантажно-розвантажувальні роботи (ВРР). Скоріше це експедитори, які в початковий період становлення зовнішньоекономічних відносин після обвалення зовнішньоторговельної монополії змогли взяти на себе функції укладання контрактів від товаровиробників.

В механізмі інституційних перетворень, в економічній теорії цілісно не розглядаються проблеми співвідношення між державною власністю і підприємницькою ініціативою в системі МТП. До останнього періоду порти Ізраїлю перебували в державній власності. Однак, з урахуванням посилення бюрократизму і негнучкості державних структур проводиться приватизація. У підсумку вся інфраструктура залишається у власності держави. Компанії лише виконують перевалку вантажів і обслуговування транспортних засобів.

Дискусійним залишається питання оподатковування територій, створених портами шляхом намиву морської акваторії. Земельний Кодекс України встановлює статус гідротехнічних споруд як землі. Однак, існує альтернатива їхнього віднесення або до земель водного фонду, або до земель морського транспорту. Рівень ставок різний. У той же час Кодекс не диференціює спорудження і території, утворені на штучно створених землях.

Протягом свого існування структура МТП постійно змінювалася. З 1993р. по 1995р. на території МТП виконували ВРР 10 стивідорних компаній. За вказівкою Міністра транспорту і зв'язку України здійснено перехід від спільної діяльності до орендних відносин. Зазначений вид діяльності заснований на договорі оренди майна і договорі про надання послуг. Договірні відносини передбачають створення окремої юридичної особи та обмежують можливості адміністрації порту з контролю фінансово-господарської діяльності комерційної структури.

До інституційних напрямків перетворення варто віднести розширення форм власності на ресурси виробничого потенціалу. Однак у більшості програм щодо приватизації підприємств в Україні вирішувалося питання в основному про присвоєння або переділ власності без гарантій ефективного подальшого використання капітальних активів.

Стійкість ефективного позиціонування МТП залежить не тільки від форми власності, але й від комплексності управління виробничими процесами. З позиції економічної безпеки важливо при поділі функцій державного і комерційного управління зберегти портову інфраструктуру в державній власності. Завдяки цьому при формуванні спеціальних фондів можна забезпечити надійний стан і розвиток підхідних каналів, споруджень, акваторії, зовнішніх транспортних підходів і навігаційного устаткування.

Першорядність ролі МТП в системі забезпечення незалежності зовнішньої торгівлі визначила первісний їхній інституційних статус. Тривалий час морські торговельні порти в більшості країн перебували в державному веденні. Ситуація змінилася з інтернаціоналізацією економічного розвитку і з розширенням експорту капіталу. В цих умовах і при достатній стійкості національної економіки з'являються тенденції до переходу МТП на економічну самостійність на базі корпоративного капіталу.

В другому розділі «Теоретичні основи формування інституційних принципів розвитку» розглядаються сучасні підходи до оптимізації інституційних факторів розвитку, принципи прийняття та реалізації рішень, система контролінгу стану за критеріями та показниками.

Складність організаційно-економічних відносин МТП визначає розгалужену структуру їхніх кінцевих результатів. Економічні інтереси і стійкість функціонування обумовлюють наявність трьох груп результатів: макроекономічний ефект; підприємницький ефект; вигідність роботи порту з позиції вантажовласників і суміжних видів транспорту. Ці особливості й повинні визначати принципи створення альтернативних форм власності в портовому бізнесі.

Найважливішою проблемою оптимізації відносин власності на морському транспорті варто вважати, по-перше, вибір форми, що забезпечує справедливий перерозподіл державної власності між трудовими колективами і реальними інвесторами; по-друге, забезпечення гарантії недоторканності власності, сформованої на основі підприємницької діяльності; по-третє, досягнення нормальної ефективності роботи основного капіталу, як з позицій власника, так і макроекономічних інтересів (рис. 1).

Модель оптимізації результатів діяльності порту на основі інституційних підходів враховує інформаційні потоки і логіку взаємин у системі формування результатів. Інституційні принципи управління економічними системами особливого значення набувають в умовах глобалізації та інтеграції розвитку. До інституційних підходів варто віднести логістичні товаропровідні системи, мультимодальні технології та міжнародні транспортні коридори.

При будь-яких інституційних рішеннях (рис. 2) важливе дотримання економічних принципів. При їх порушенні занижується вартість активної частини виробничих фондів, що призводить до втрати амортизаційних джерел фінансування розвитку.

Багатофункціональність МТП визначає доцільність поділу діяльності між окремими комерційними підприємствами, які забезпечують безперервність обслуговування вантажних потоків. Наявність державних інтересів в економічній діяльності в прибережній зоні, територіальних водах і в акваторії відкритого моря формує тенденцію централізації виробничого потенціалу і системи управління в морегосподарському комплексі.

Просте організаційно-економічне об'єднання у формі нової структури управління стандартними процесами не збільшує ні виробничого потенціалу, ні його конкурентоспроможність. Інституційні перетворення мають проводитися за критеріями оптимізації економічних резервів ефективного розвитку. Це, насамперед, підвищення конкурентоспроможності.

У цьому аспекті слід зазначити розширення ринкових відносин усередині порту, як певної корпорації. Поступово розширюється зона дії стивідорних компаній, що працюють на принципах самостійних підприємств. В умовах України приватні стивідорні компанії використовують державну власність і поступово створюють власний основний капітал.

На жаль, за роки самостійного функціонування вітчизняного портового комплексу при безлічі трансформацій управління не була розроблена струнка система, орієнтована на чіткі цілі функціонування морегосподарського комплексу. При цьому варто враховувати два суперечливих напрямки при рішенні інституційних проблем при зміні власності. По-перше, важлива відкритість конкурсних дій з приватизації або концесійній трансформації. По-друге, у кожному МТП сформувалися елементи власності транснаціональних компаній, які мають намір розширити свої позиції на основі корпоративних інтересів. Утворення економічно самостійних стивідорних компаній, що володіють виробничим потенціалом, - найважливіше економіко-правове положення організації діяльності МТП. Такі стивідорні компанії стають основною ланкою оперативно-господарської самостійності підрозділів, що формують кінцеві транспортні результати.

Оптимальність інституційних рішень має оцінюватись за напрямками зміни призначення порту - інтенсивності обробки вантажів. Саме тому в системі взаємодії транспортних підприємств з'явилися технології, в основі яких є логістичні та інтермодальні принципи управління вантажопотоками.

У третьому розділі «Оптимізація результатів розвитку портів під впливом інституційних аспектів» обґрунтовуються принципові напрямки адекватного розвитку МТП на основі оптимізації інституційних відносин у портовому комплексі України; методики оцінки результатів розвитку порту за факторами інституційних перетворень; ефективності інституційних стратегії та конкурентної стійкості торговельного порту.

Принципи відносин МТП і владних структур, а також комерційних підприємств мають ґрунтуватися на безпеці функціональної діяльності з позиції макроекономічних і підприємницьких інтересів. Тому у веденні державних органів повинні перебувати: акваторія порту; морські та сухопутні входи на акваторію і територію; гідротехнічні спорудження; найважливіші системи енергозабезпечення; контроль виконання соціально-правових положень і звичаїв морської практики.

Прогнозування і формування інвестиційних потоків у системі позиціонування МТП у регіональних стивідорних ринках і оптимізація функціональної діяльності мають становити єдине ціле в розширенні транспортно-економічних зв'язків на основі інституційних підходів. У цьому аспекті зростає роль планування ефективності діяльності МТП протягом активної частини життєвого циклу основних підрозділів системи.

При приватизації портових об'єктів необхідно у нормалізованих умовах забезпечити: надходження засобів до бюджету; створення умов для підвищення ефективності конкурентного середовища; дотримання інтересів трудових колективів, які сприяють стійкості діяльності МТП протягом життєвого циклу. Особлива роль у механізмі інституціоналізації в системі стивідорного ринку і формування структури супутньої підприємницької активності належить стійкості кожної ланки за критеріями ефективності.

Таким чином, структуризація управління обробкою транспортних потоків, а також забезпечення економіко-правової рівноправності діяльності окремих організацій, що формують комплекси МТП, слід розділити на групи: наглядові та контрольні підрозділи; базові основи функціональної діяльності та забезпечення безпеки мореплавання; виробничі спеціалізовані колективи; сервісні підрозділи.

У механізмі ефективного позиціонування МТП і вибору інституційного інструментарію необхідно враховувати особливості експорту послуг. Ці особливості формують три форми грошових потоків, по-перше, чисто експортні операції з обробки транзитних вантажопотоків; по-друге, портова частина у відправленнях експортних вантажів; по-третє, складова ціни імпортних товарів, реалізованих на внутрішніх ринках. Оптимізація грошових потоків МТП сприяє як макроекономічній, так і підприємницькій ефективності.

Тому, в умовах України, варто визначити сфери фінансування інвестиційних проектів МТП. Головне - оптимізувати співвідношення між бюджетними, власними, іноземними і вітчизняними інвесторами, що володіють вантажною базою. У цьому процесі важлива підтримка паритету і рівноправності основних учасників розвитку портового комплексу.

Вибір інституційної структури управління портовою діяльністю має ґрунтуватися на показниках, що забезпечують досягнення функціональних цілей за критеріями економічності, якості, конкурентної стійкості і внутрішньої ефективності. Економічний ефект реалізації інституційних перетворень, що визначили збільшення обсягів робіт, варто розраховувати за умовою, що відображає підходи до нормалізованого функціонування, а саме:

, (1)

де ДQ_in - збільшення обсягу транспортної роботи з фактора інституційних перетворень; p_c1 - середньозважена величина тарифу до реалізації інституційних перетворень; p_c2 - доходна ставка після інституційних трансформацій; c_sа1 - собівартість продукції МТП в базисному стані функціонування; c_sа2 - собівартість продукції після реалізації проекту вдосконалювання відносин у стивідорному бізнесі; C_STI - витрати на утримання інститутів, що сприяють удосконалюванню роботи портів.

Роль і місце окремих підрозділів портового бізнесу визначається широтою використання факторів стабільної участі в вантажопотоках міжнародного поділу праці. Розширення ролі національного морського транспортного потенціалу, незважаючи на конкурентне протистояння, - основні завдання становлення морської держави. Увага акцентується на визначальній ролі національних портів у системі економічної безпеки і ефективності експорту транспортних послуг.

Особливості інституційних структур МТП обумовлюються тим, що в системі мультимодальних технологій беруть участь іноземні трейдери. Тому, з одного боку, необхідний механізм чіткої взаємодії на рівні організації, а з іншого, необхідні розробка і коректування диференційованих тарифів з появою нових видів робіт і послуг. Управління державним майном у МТП має здійснювати морська адміністрація. Тобто вона забезпечує ведення функціонального призначення підприємства з поділом грошових потоків.

Необхідно забезпечити повну і ефективну реалізацію функцій управління підприємствами транспорту в ринковій економіці, які виражені у формі: концентрації державних органів на політичних аспектах стійкості транспорту; відходу від директивно-розпорядчих функцій; концентрації зусиль працівників міністерств на аналізі зовнішньої ситуації та експертизі дій конкурентів; оптимізації економічних рішень у планах розвитку портів.

Потім, на підставі середньострокової програми розвитку бізнесу, проводиться наступний етап перетворень. Важливою умовою варто розглядати зобов'язання щодо збереження частки акціонерного капіталу стратегічного інвестора в сумарній вартості протягом періоду виходу на рівень конкурентоспроможності. Мають бути представлені найважливіші параметри інституційних перетворень: обґрунтування середньорічного розміру виручки від діяльності; показники очікуваної ефективності; соціальна програма розвитку портового комплексу на період трансформації організаційно-виробничої структури; програма оперативної діяльності.

В стратегії досягнення лідерства порту в секторі обраної спеціалізації на стивідорному ринку менеджери можуть приймати інвестиційні рішення не на підставі критеріїв вигідності з погляду кон'юнктури, а з урахуванням власної оцінки доцільності інвестиційної діяльності. В цих умовах управління діяльністю окремих компаній націлене на підвищення ефективності розвитку порту, перебуває в тісному взаємозв'язку з галузевою системою планування транспортно-економічних зв'язків. Тому ієрархічна структура управління розвитком порту містить у собі основні ланки логістичної обробки вантажних потоків.

Процес поділу функцій, відповідальності та повноважень тісно погоджується із програмою оптимізації відносин власності. На цьому принципі морська адміністрація забезпечує необхідний рівень державного нагляду за параметрами безпеки мореплавання, контролю технічного стану об'єктів і споруджень. Важливе досягнення таких принципів інституціоналізації в системі портової діяльності, що забезпечує ефективність використання транспортного потенціалу на принципах комерційної логістики. Оптимальність інституційних підходів має визначати ефективність використання виробничого потенціалу МТП. При цьому необхідно контролювати зміни результатів під впливом сукупності факторів. Принцип еластичності забезпечує оцінку допустимості рішень за формулою:

, (2)

де й_p - індекс приросту стивідорних ставок; й_q - індекс можливого зниження обсягу вантажних робіт при еластичності цінового впливу; p_cb - середня дохідна ставка або стивідорна ставка за групою вантажів; Q - розрахунковий обсяг вантажопереробки; C_sf - досягнутий рівень постійних витрат; C_sv - базовий рівень змінних витрат; P_rb - базова величина прибутку.

При такій стратегії частина вантажопотоків переходить на неконкурентоспроможні порти та завдяки приросту обсягу роботи може сприяти підвищенню їхнього фінансового результату. Інституційні перетворення в системі МТП повинні орієнтуватися в межах двох найважливіших цілей: економічної доцільності морської транспортної політики; забезпечення комплексної безпеки на основі альтернативних програм підвищення конкурентної стійкості портового комплексу.

Особливе значення для структур, що утворюють МТП і працюють у системі стивідорного ринку, має фактор розподілу капітальних вкладень у часі. Загальна тенденція злиття і кооперації, як фактора стабільного позиціонування на відповідному ринку, реалізована в Одеському порту у формі оренди залізничного господарства контейнерного термінала. Оперативне його використання за критеріями інтенсивної обробки вантажопотоків забезпечило 30-процентний приріст результатів.

Спільна діяльність як одна з форм інституційних перетворень має ґрунтуватись на єдиному інвестиційному проекті, що реалізується в межах порту. Інвестиційний договір передбачає джерела фінансування проекту, співвідношення функцій володіння потенціалом і розподіл грошових коштів. На цій підставі формуються відносини спільної діяльності. Подібним чином реалізуються представницькі повноваження портової влади, і оптимізується підприємницька діяльність власників капіталу.

Проблеми оптимізації інституційного механізму управління відповідністю МТП, внутрішніх і зовнішніх змін повинні здійснюватися за критеріями довгострокової стійкості. Кожний наступний часовий виток розвитку має бути адекватний вимогам інтеграційних процесів. У системі безперешкодного розвитку портових підприємств інституційно повинні бути оформлені підходи, що гарантують дотримання національних інтересів і рівень оплати і безпеки праці. У діяльності МТП фінансовий результат залежить від масштабів функціонування і глибини спеціалізації профільних підрозділів. Однак треба пам'ятати, що не форма власності формує конкурентоспроможність, а техніко-економічний рівень. Тому законодавче визначення місця і ролі окремих видів діяльності, як форма інституційних підходів, повинне враховувати взаємозв'язок і націленість діяльності капітанії порту, адміністрації, стивідорних компаній і сервісних служб.

Спеціалізація на основі інституційних підходів має враховувати технологічні аспекти, оперативну самостійність підрозділів і закінченість послуг. З огляду на визначальну роль МТП у системі стійкості зовнішньоторговельних відносин і ефективного використання приморської зони, інституційні трансформації мають ґрунтуватися на системі вимог до учасників програми. Можливі два варіанти трансформації державної власності на підприємницькі структури. Це пряма приватизація на основі конкурсного відбору стратегічних інвесторів або передача в концесію.

Оцінка відповідності порту і адаптація пов'язані зі складністю прогнозування результатів. Їх стан характеризується мінливістю інформаційного забезпечення системи прийняття рішень. При трансформації порту на принципах комерційних цілей і загальносистемної відповідальності важлива оцінка зміни грошового потоку за новими умовами, тобто:

(3)

де q_j - зміна вантажообігу порту за родами вантажів, що визначають тонажну групу судна; р_c - тарифи за надані послуги (_j - нові, _b - базисні); W_zi - ресурсно-виробничі параметри суден; x_i - частка робіт, що підлягають оплаті; p_i - ставка різних портових зборів; n_оп - середнє число операцій на один суднозаход; q_ci - кількість об'єктів, що формують грошові надходження по лінії берегової охорони; р_si - ціна послуг берегової охорони; t_i - час або інші критерії оцінки результатів роботи "берегової охорони"; g_i - частка суден, що користуються послугами лоцманів, буксирів, швартовщиків та ін.

Вибір стратегії розвитку слід засновувати на динаміці економічного зростання і раціональної пропорційності підрозділів морського транспорту на базі оптимізації використання і нарощування виробничого потенціалу. Це основний принцип, на якому варто формувати державну систему управління ефективністю стану портового комплексу незалежно від форми власності. Для операторів портової діяльності головним критерієм має розглядатися відношення чистого доходу до відповідних витрат. Однак, рівень відносини має відбивати істотне розходження фондомісткості окремих робіт.

Одна з ролей в інституційній перебудові має бути відведена інноваційному розвитку. Зміна галузевих пропорцій у структурі МТП тісно пов'язана з проблемою підвищення конкурентоспроможності та зниження залежності від динаміки економічних відносин між основними партнерами світового поділу праці. Критерій раціональної віддачі виробничого потенціалу представлений у формі відносини кінцевого економічного результату до величини виробничого потенціалу.

Та обставина, що порти у своїй діяльності використовують землі й водну акваторію, визначає необхідність регулювання по віддачі цих ресурсів. Держава повинна ефективно організувати портовий бізнес (рис. 3).

В системі сформованих вантажопотоків досить важливо досягти збалансованості рівня цінності для певної групи вантажовласників у межах раціонального рівня витрат. Варто приймати до уваги через, що транспортні підприємства активно залучають вантажопотоки в сферу власного потенціалу, або втрачають і вантажопотоки йдуть на альтернативні напрямки.

Торговельні порти України повинні встановити прямі зв'язки з експортно-орієнтованими підприємствами з метою максимального використання пропускної здатності МТП. Крім того, важливе досягнення спільної участі вантажовласників у розробці й реалізації програми розвитку морських портів і наземних шляхів, що зв'язують із внутрішніми регіонами.

Одним із чергових кроків інституційних перетворень у системі МТП варто розглядати трансформацію ряду діючих і створення нових муніципальних вантажних терміналів. Це відповідає світовій практиці, але вимагає для реалізації стратегії певних умов. До останніх варто віднести розвиток регіональних підрозділів, що беруть участь у відповідному поділі праці й здатність місцевої громади забезпечити необхідне фінансування.

ВИСНОВОК

Розроблені в дисертації теоретичні і методичні положення, а також, сформульовані практичні рекомендації розкривають нові аспекти ефективного розвитку й функціонування морських торговельних портів на основі інституційних перетворень зводяться до наступного.

1. На підставі дослідження параметрів розвитку світових економічних відносин і особливостей регіоналізації вантажопотоків здобувачем в дисертації виконана оцінка факторів формування умов функціонування морських транспортних підприємств і систематизовані тенденції формування обсягів і структури ринку морської торгівлі. Це дозволяє приймати раціональні рішення про розвиток МТП, а також оптимізувати систему керування їхніх взаємин іншими підрозділами глобальної транспортної системи.

2. На підставі уточнення характеру міжнародної інтеграції в дисертаційній роботі сформовано принципи та завдання розвитку МТП України, а також визначено мету інституційних перетворень, що забезпечують конкурентну стабільність позиціонування МТП в обслуговуванні трансконтинентальних вантажопотоків.

3. В роботі дисертантом виконане дослідження і дана оцінка основних факторів розвитку морських перевезень, які визначають вимоги до технологічних і економічних параметрів МТП у зв'язку із чим формується система інституційного супроводу цілей розвитку та результатів функціонування.

4. На підставі критичного розгляду особливостей формування теорії інституційного забезпечення стабільності економічного розвитку встановлено закономірності позиціонування портів України в системі національних транзитних вантажопотоків і визначено найбільш перспективні підходи до формування конкурентних стратегій розвитку портів.

5. На основі систематизації принципів прийняття реалізації рішень у сучасних умовах невизначеності інституційних перетворень у структурі морського транспорту автором сформульовано найважливіші напрямки використання стандартних підходів до забезпечення транспортної безпеки реалізації інтеграційних намірів України.

6. Відповідно до системи контроллінгу уточнено критерії та показники оптимізації стану МТП і досягнення їхнього рівноправного становища в структурі ринкових перетворень України на основі стандартних і специфічних інституційних трансформацій.

7. В дисертації вперше обґрунтовано в умовах МТП принципи комплексної оптимізації інституційних відносин за сукупністю цілей результатів і витрат, що забезпечує гарантію досягнення макроекономічних цілей і раціональності підприємницьких завдань.

8. При уточненні методики оцінки результатів розвитку МТП за факторами інституційних перетворень здобувачем вперше запропоновані моделі оптимізації сукупних параметрів розвитку системи протягом життєвого циклу.

9. В дисертаційній роботі, на підставі системного підходу до розвитку національного портового потенціалу відповідно до об'єктивних інституційних перетворень, вперше обґрунтовано модель реалізації стратегічних цілей, що забезпечують прийняття рішень на всіх рівнях трансформації відповідальності та оптимізації ефективності використання та збільшення виробничого потенціалу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Кравченко П. В. Торговые порты в интеграционных процессах транспортного комплекса / П. В. Кравченко, Н. Н. Примачева // Экономические инновации: Зб. наук. праць. - 2005. - № 21. - С. 268-276. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано принципи оптимізації позиціонування торгових портів на ринку транспортних послуг в комплексі мультимодальних транспортних технологій.

2. Кравченко П. В. Особенности институциональных преобразований в Одесском морском торговом порту / П. В. Кравченко // Экономические инновации: Зб. наук. праць. - 2006. - № 25. - С. 189-196.

3. Кравченко П. В. Оптимизация институциональных преобразований в развитии торговых портов / П. В. Кравченко // Науковий вісник. - 2007. - № 8 (45). - С. 3-11.

4. Кравченко П. В. Институциональные и маркетинговые стратеги эффективного развития морского транспорта / Е. В. Сенько, П. В. Кравченко // Экономические инновации: Зб. наук. праць. - 2007. - № 32. - С. 138-145. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано підходи до відпрацювання параметрів розвитку структурних підрозділів національного морегосподарчого комплексу по критеріям економічної стійкості та безпеки.

5. Кравченко П. В. Современные тенденции конкурентно-устойчивого развития морских торговых портов / П. В. Кравченко // Экономические инновации: Зб. наук. праць. - 2007. - № 30.- С. 192-197.

Размещено на Allbest.ru

...