Статистичне забезпечення політики взаємодії держави з Світовою Організацією Торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана”

УДК 311:339.5

Спеціальність 08.00.10 - Статистика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Статистичне забезпечення політики взаємодії держави з СОТ

Пирожков Леонід Сергійович

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Манцуров Ігор Германович, ДВНЗ ”Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри статистики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Васєчко Ольга Олександрівна, Науково-технічний комплекс статистичних досліджень Держкомстату України, Генеральний директор

кандидат економічних наук, доцент Мазуренко Валентина Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, доцент кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю

Захист відбудеться “8” лютого 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ ”Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.

Автореферат розісланий “8” січня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат технічних наук, професор О.Д. Шарапов



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес глобалізації світового простору є невід'ємною складовою сучасного цивілізаційного розвитку і супроводжується створенням нових установ, які приєднуються до вже існуючих, щоб забезпечити ефективне регулювання міжнародних відносин, зокрема економічних. Серед них - Світова Організація Торгівлі (СОТ), яка на сучасному етапі формує відповідні умови для цивілізаційного розвитку глобалізаційних процесів. СОТ інституціоналізує певний погляд на те, як мають бути організовані та врегульовані економіки країн в умовах глобалізації. Хоча цей погляд часто не збігається з попереднім досвідом і навіть з наявними можливостями деяких країн, але без дотримання чітких та прозорих правил діяльності неможливо уявити функціонування сучасної світової торговельної системи. Нині СОТ включає 151 країну, на які припадає більше 96% обсягів світової торгівлі. Усі сусіди України (крім Росії та Білорусі) є членами СОТ. Близько 70% українського експорту орієнтовано на країни - члени СОТ.

В умовах вступу України до СОТ великого значення набуває наукове обґрунтування різних аспектів взаємодії держави з цією організацією та оцінювання наслідків функціонування економіки країни за її правилами. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: Д. Ахн, В. Антваілер, О. Білорус, Р. Болдуін, І. Бураковський, Я. Бхагваті, Ю. Вермульст, В. Геєць, А. Гончарук, Б. Губський, Дж. Джексон, З. Драбек, С. Евенетт, П. Кругман, С. Ліндер, Д. Лук'яненко, П. Мавродіс, К. Маскус, К. Міхалопоулос, В. Новицький, С. Осика, Ю. Пахомов, В. П'ятницький, А. Роуз, Дж. Стігліц, Дж. Трефлер, Г. Хорлік, Р. Х'юдек та ін.

Запропоновані в дисертації методологічні аспекти статистичного аналізу міжнародної торгівлі в процесі взаємодії країн з СОТ базуються на загальних положеннях міжнародної статистики, статистичного моделювання, статистики економічного зростання та статистичного забезпечення управління економікою, викладених у роботах українських і російських учених: І. Беляєвського, О. Васєчко, С. Герасименка, А. Головача, І. Єлісєєвої, А. Єріної, В. Захожая, В. Мазуренко, І. Манцурова, В. Михайлова, А. Сіденка, А. Сідорової та ін.

Віддаючи належне напрацюванням зарубіжних та українських економістів у галузі міжнародної статистики, слід зауважити, що питання статистичного забезпечення політики взаємодії держави, зокрема України, з

СОТ залишаються малодослідженими. Відсутність комплексних статистичних розробок торговельних політик країн та їх моніторингу як інструменту інформаційно-аналітичного забезпечення взаємодії з СОТ, досліджень тенденцій розвитку міжнародної торгівлі в умовах СОТ, методології оцінювання ефективності функціонування СОТ у процесі лібералізації міжнародної торгівлі, а також статистичного забезпечення стратегії вступу України до СОТ зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її логіку та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри статистики ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” в межах розділу 2 “Статистичне оцінювання місця України в системі міжнародної рейтингової оцінки країн за рівнем конкурентоспроможності національних економік” комплексної теми “Методологія статистичного дослідження економічного розвитку та конкурентоспроможності країни в умовах трансформаційної економіки” (номер державної реєстрації 0106U004339). Роль автора у виконанні робіт за цією темою полягала у формуванні статистичного забезпечення процесу взаємодії країн, в першу чергу України, з багатосторонньою торговельною системою, здійсненні статистичного оцінювання ефективності та соціальних і економічних наслідків інтеграції країни до СОТ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методологічних положень статистичного оцінювання стану і тенденцій розвитку міжнародної торгівлі та формування на цій основі системи інформаційно-аналітичного забезпечення політики взаємодії держави з СОТ.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

удосконалити понятійний апарат та розкрити сутність міжнародних торговельних відносин як об'єкта статистичного дослідження;

оцінити сучасний стан і тенденції розвитку міжнародної торгівлі;

обґрунтувати теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення статистичного оцінювання міжнародних торговельних відносин;

розробити концептуальну схему статистичного оцінювання міжнародних торговельних відносин у процесі взаємодії країн з багатосторонньою торговельною системою;

удосконалити теоретико-методологічні та організаційні процедури моніторингу торговельної політики як інструменту інформаційно-аналітичного забезпечення взаємодії країн з СОТ та дослідження торговельних політик цих країн;

адаптувати гравітаційну модель для оцінки можливих наслідків вступу країн, зокрема України, до СОТ та виконати відповідні розрахунки;

розробити рекомендації щодо застосування Україною ефективних заходів для завершення її вступу до СОТ та подальшої взаємодії з багатосторонньою торговельною системою, спираючись на результати порівняльного аналізу торговельних політик провідних країн світу;

за результатами статистичного аналізу розробити рекомендації та пропозиції стосовно управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності міжнародної торговельної політики України та її взаємодії з СОТ. міжнародний торговельний статистичний багатосторонній

Об'єктом дослідження обрано міжнародні торговельні відносини та зумовлені ними торговельні потоки країн - членів СОТ та аплікантів.

Предметом дослідження є інформаційно-аналітичні та організаційні аспекти статистичного забезпечення політики взаємодії держави з СОТ.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії та статистичної науки. Специфіка предмету дослідження та конкретні дослідницькі завдання зумовили застосування як загальнонаукових, так і спеціальних методів пізнання. В процесі дослідження використано методи системного аналізу, узагальнення і систематизації, статистичного аналізу динаміки, варіації та взаємозв'язків, зокрема гравітаційну модель. Це дало можливість статистично оцінити вплив вступу країн до СОТ на торговельні потоки та інші соціально-економічні наслідки інтеграції країн до цієї багатосторонньої торговельної системи і на цій основі обґрунтувати управлінські рішення щодо взаємодії України з СОТ.

Інформаційною базою дослідження є законодавча база СОТ, закони України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні публікації та методичні матеріали Держкомстату, міністерств і відомств України, інших країн та міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних положень статистичного забезпечення політики взаємодії держави з СОТ.

Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

розроблено концептуальну схему статистичного дослідження міжнародних торговельних відносин у процесі взаємодії країн з СОТ, на основі якої здійснено аналіз стану і динаміки міжнародної торгівлі та оцінено наслідки вступу окремих країн до багатосторонньої торговельної системи;

обґрунтовано теоретичні засади статистичного забезпечення аналізу міжнародних торговельних відносин, що дало можливість сформувати систему моніторингу торговельних політик країн - членів СОТ;

адаптовано гравітаційну модель до статистичного оцінювання впливу приєднання до СОТ на зовнішньоторговельні потоки країн-аплікантів;

удосконалено:

понятійний апарат, який застосовується в аналізі міжнародних торговельних відносин і є основою формування системи індикаторів статистичного оцінювання умов вступу до СОТ та подальшої взаємодії з багатосторонньою торговельною системою;

методичні підходи до порівняння торговельних політик розвинених країн як бази для вибору ефективних процедур взаємодії інших країн в правовому, економічному та інформаційному полі СОТ;

дістали подальшого розвитку:

методологічне та організаційне забезпечення моніторингу взаємодії країн із СОТ, що дає можливість керівним органам цієї організації більш оперативно та ефективно контролювати процес лібералізації міжнародної торгівлі, а урядам країн-членів та аплікантів більш чітко усвідомлювати сутність власних торговельних політик, аналізувати й підвищувати їх ефективність;

методика використання в гравітаційній моделі dummy-змінних, що уможливлює оцінювання зміни зовнішньоторговельних потоків внаслідок вступу країн до СОТ і на основі моделі формулювати напрями підвищення ефективності взаємодії країн з цією міжнародною організацією.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при формуванні політики взаємодії України з багатосторонньою торговельною системою, визначенні необхідних заходів для максимізації позитивних та мінімізації негативних наслідків приєднання до СОТ.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику діяльності Державного комітету статистики України (довідка № 537-09/351 від 07.06.2007 р.), Міністерства економіки України (довідка № 127-29/147 від 18.09.2007 р.), Міністерства фінансів України (довідка № 25000-07/424 від 19.09.2007 р.), Національного інституту проблем міжнародної безпеки (довідка № 01/538 від 20.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаним науковим дослідженням, яке відображає авторський підхід до методології статистичного забезпечення політики взаємодії держави з СОТ. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових розробок та досліджень автора доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Перспективи та проблеми участі України в Світовій Організації Торгівлі у контексті економічної безпеки” (2002 р., м. Київ), “Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство” (2005 р., м. Київ), “Науки про торгівлю” (2005 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковані автором у семи наукових працях загальним обсягом 3,4 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях обсягом 1,9 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 165 сторінок друкованого тексту. Робота містить 21 таблицю на 15 сторінках, 10 рисунків на 8 сторінках, 16 додатків. Список використаних джерел налічує 172 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

Розділ 1 “Теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення статистичного оцінювання міжнародних торговельних відносин” присвячено теоретичним аспектам формування інформаційно-аналітичного забезпечення статистичного аналізу міжнародних торговельних відносин та моніторингу торговельних політик взаємодії країн з СОТ.

Для досягнення поставленої мети була розроблена концептуальна схема статистичного оцінювання торговельних відносин та згідно з нею проведено дослідження (рис. 1).

Міжнародні торговельні відносини в роботі трактуються як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами в процесі та з приводу обміну товарами та послугами. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними договорами, угодами, актами тощо. Оскільки суспільні відносини залежать від зовнішньої та внутрішньої політики країн, то відносини обміну на світовому ринку значною мірою регулюються також актами та діями політичного характеру. Враховуючи масовість, різноманітність форм і динамізм цих договорів, контрактів, угод тощо, міжнародні торговельні відносини можна розглядати як об'єкт статистичного дослідження.

Кожна країна - учасник міжнародної торгівлі формує на основі своїх стратегічних інтересів та пріоритетів комплекс методичних та організаційних заходів щодо участі в міжнародній торгівлі, тобто свою торговельну політику, і визначає систему органів державного управління, відповідальних за її розробку та реалізацію. В дисертації розглянуто методологію та організаційний механізм розробки інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень у галузі торговельної політики розвинених країн, зокрема США, Японії, Південної Кореї, та ЄС.

Доведено, що у кожній з цих країн правове забезпечення торговельної політики розосереджено в різних національних законодавчих актах, деякі держави визнають пріоритет міжнародних угод понад норми власного національного законодавства (однією з таких країн є Японія). Огляд методологічної та інформаційно-аналітичної бази щодо формування торговельних політик зазначених країн засвідчив, що для України важливим є: порівняльний аналіз та узагальнення досвіду розвинених держав у цій сфері;

вироблення на цих засадах аргументованих і науково обґрунтованих висновків, пропозицій та рекомендацій щодо можливого запровадження та використання організаційно-методологічних механізмів розроблення ефективних управлінських рішень стосовно міжнародної торгівлі.

Саме за результатами такого статистичного аналізу в роботі, зокрема доведена можливість запровадження в Україні процедури, подібної до “фаст-треку”, що діє в США.

Ефективність взаємодії держави з СОТ значною мірою залежить від наукового та організаційного рівня інформаційно-аналітичного забезпечення відповідної політики. Для підвищення цього рівня необхідне глибоке вивчення специфіки інформаційних потоків, які пов'язують керівні органи СОТ з урядами країн-членів та аплікантів цієї міжнародної організації.

Важливою складовою ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення цієї політики є формування системи обміну інформацією між СОТ та її членами чи країнами-аплікантами. Приєднання тієї чи тієї країни до СОТ передбачає використання в практичній роботі органів державної статистики відповідної системи показників, яка діє в рамках спільного для всіх країн - членів СОТ інформаційного поля.

Визначено, що обмін інформацією між СОТ та аплікантом відбувається на кожній стадії приєднання держави до багатосторонньої торговельної системи. Процес же обміну інформацією між СОТ та її членами здійснюється здебільшого в рамках реалізації однієї з функцій СОТ - управління механізмом перегляду торговельних політик.

Періодичне надання інформації країнами - членами СОТ до органу з перегляду торговельної політики сприяє прозорості торговельних режимів і створює передумови для адекватного оцінювання ефектів впливу окремих членів на багатосторонню торговельну систему.

Організований у такий спосіб моніторинг торговельних політик країн - членів СОТ дає можливість керівним органам СОТ оперативно контролювати процес лібералізації міжнародної торгівлі, а урядам країн-членів та аплікантів СОТ - чітко усвідомлювати сутність власних торговельних політик, аналізувати й удосконалювати їх ефективність. У дисертації здійснено статистичний аналіз результатів моніторингу, на основі якого сформульовані висновки про основні тенденції розвитку міжнародної торгівлі.

У розділі 2 “Стан і розвиток міжнародної торгівлі в процесі взаємодії країн з СОТ” оцінено тенденції та стан розвитку міжнародної торгівлі, включаючи ефективність функціонування СОТ у процесі лібералізації міжнародних торговельних відносин.

Інформаційною базою слугують статистичні дані, отримані з різних джерел, що дало змогу виявити зміни в торговельних потоках за регіонами світу, оцінити еластичність експорту щодо ВВП та імпорту, виявити взаємозв'язок між збалансованістю торговельних потоків і станом поточних рахунків країн.

За результатами статистичного аналізу виявлено, що у 2006 р. відбулося значне зростання світової економіки та стрімке розширення міжнародної торгівлі. Річний приріст світового ВВП сягнув 3,7%, що за період 2000-2006 рр. поступається тільки темпам 2004 р. В усіх регіонах світу темпи приросту ВВП перевищували темпи приросту чисельності населення.

Доведено, що пожвавлення економічної активності є основним фактором формування сталого та динамічного розвитку міжнародної торгівлі. За розрахунками автора, темпи приросту експорту товарів у 2006 р. зросли приблизно на 8% (у 2005 р. - на 6%). Це зростання значно перевищує середньорічне розширення міжнародної торгівлі 1990-х років. Темпи приросту реальних торговельних потоків у 2006 р. перевищили темпи приросту світового виробництва більше ніж на 4 процентних пункти.

Попри стабілізацію регіональної варіації темпів зростання ВВП у 2006 р., істотно підвищилася варіація темпів приросту реальної торгівлі. Доведено, що зазначені відмінності здебільшого є результатом покращання умов торгівлі для країн та регіонів - експортерів палива.

У табл. 1 наведено динаміку коефіцієнтів еластичності експорту щодо валового внутрішнього продукту K1 та щодо імпорту К2. Як свідчать дані, найвищий рівень коефіцієнта K1 був характерний для азійського регіону, другу позицію посідає Європа, третю - Північна Америка. Значення коефіцієнта К2 в усіх регіонах помітно нижчі, але лідерство (з певною перестановкою місць) належить тим самим регіонам: Азії, Північній Америці, Європі.

За характером динаміки коефіцієнтів еластичності експорту регіони світу різняться. Для регіонів, що мають високі значення коефіцієнтів еластичності, характерні зростання коефіцієнта К2 і коливання коефіцієнта K1. В інших регіонах значення обох коефіцієнтів стрімко знижуються.

Таблиця 1 - Коефіцієнти еластичності експорту за регіонами світу

Регіони світу	Коефіцієнт еластичності експорту щодо ВВП, K1	Коефіцієнт еластичності експорту щодо імпорту, K2
	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Північна Америка	2,05	1,88	2,50	0,76	0,92	1,31
Європа	2,92	2,22	2,68	1,00	1,00	1,07
Південна та Центральна Америка	1,88	1,54	0,38	0,70	0,57	0,19
Країни СНД	1,50	0,52	0,40	0,75	0,19	0,15
Африка та Середній Схід	1,33	0,91	0,19	0,57	0,38	0,12
Азія	3,23	2,80	3,07	1,07	1,44	1,59
Розмах варіації	1,9	2,28	2,88	0,50	1,25	1,47

Розраховано за даними: СОТ, http://www.wto.org, World trade report 2007

Водночас зростає диференціація регіонів за значеннями цих коефіцієнтів, про що свідчить динаміка варіаційного розмаху: різниця між максимальним і мінімальним значеннями коефіцієнта К1 зросла в 1,5 раза, коефіцієнта К2 - в 2,9 раза.

Співвідношення цих коефіцієнтів за регіонами схематично наведено на рис. 2.

Окрім зазначених тенденцій розвитку міжнародної торгівлі, за результатами дослідження виявлені також інші, а саме: негативний вплив глобального дисбалансу поточних рахунків країн на міжнародну торгівлю та зростання обсягів торгівлі інформаційною та технологічною продукцією.

Інформаційна база міжнародної торгівлі містить значний обсяг даних щодо торговельних потоків, їх поділу за секторами економіки, за групами товарів і видами послуг, за специфікою взаємодії суб'єктів торгівлі, за специфікою регулювання, за територіальною та організаційною ознакою тощо.

Комплексний статистичний аналіз наявного інформаційного масиву створює передумови країнам - членам СОТ і аплікантам для обґрунтування управлінських рішень в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Ефективним інструментом такого аналізу визнано гравітаційну модель.

Успішне використання цієї моделі, з одного боку, потребує порівняно невеликого масиву даних, а з іншого, дає змогу виокремити та кількісно виміряти вплив певних складових процесу торгівлі, а також її лібералізації на торговельні потоки. За цією моделлю, обсяг торгівлі між двома країнами прямо пов'язаний з обсягами їх валового внутрішнього продукту та обернено - з витратами на торгівлю між ними. Основні витрати зумовлені географічним розташуванням країн, зокрема відстанню між торговими партнерами, крім того на обсяг витрат також впливають перешкоди вільному обміну товарів між державами. За відсутності змін у витратах на торгівлю або торгових бар'єрів гравітаційна модель передбачає, що темпи зростання торговельних потоків мають відповідати темпам зростання ВВП партнерів.

У другій половині ХХ ст. обсяги міжнародної торгівлі розширювалися набагато швидшими темпами, ніж темпи зростання ВВП. На основі використання гравітаційної моделі за даними про розвиток торгівлі 178-ми країн світу за період з 1948 до 1999 рр., американський науковець А. Роуз у 2004 році вперше дійшов висновку про те, що підписання ГАТТ чи приєднання до СОТ не спричинило статистично значущого зростання торгівлі. Таким чином, було поставлено під сумнів ефективність ГАТТ/СОТ як механізму, що сприяє лібералізації міжнародної торгівлі.

Подальші дослідження виявили низку додаткових аспектів, включення яких до розгляду змінює песимістичний висновок А. Роуза, наприклад: розподіл країн на розвинені та ті, що розвиваються, створення нових торговельних потоків тощо.

Проаналізовані тенденції міжнародної торгівлі та впливу СОТ на її лібералізацію, разом із низкою переваг членства в СОТ, свідчать про важливість приєднання України до багатосторонньої торговельної системи, а отже і про необхідність розробки статистичного забезпечення процесу вступу і подальшої взаємодії з СОТ.

У розділі 3 “Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегії вступу України до СОТ” обґрунтовано концептуальні засади статистичного забезпечення взаємодії України з СОТ, здійснено статистичне оцінювання можливих наслідків її вступу до багатосторонньої торговельної системи, запропоновано напрями розробки ефективної зовнішньоторговельної стратегії.

Оцінка ефективності політики вступу до СОТ значною мірою залежить від наукового й організаційного рівня статистичного забезпечення процесу інтеграції країн до цієї торговельної системи. Основне завдання статистичного забезпечення політики взаємодії держав з СОТ полягає у дослідженні за допомогою статистичних методів і моделей відповідних кількісних співвідношень і причинних зв'язків. Формування інформаційно-аналітичного забезпечення передбачає побудову системи показників, використання комплексу статистичних моделей і методів для оцінки впливу основних факторів на соціально-економічний розвиток і, як логічне завершення, розробку управлінських рішень за результатами аналізу.

Система основних індикаторів статистичного оцінювання умов вступу та подальшої взаємодії з СОТ включає п'ять блоків, які представлені на рис.3.

Статистичні методи дають змогу перевести багато проблем взаємодії з СОТ у площину точного кількісного відображення згідно з концептуальною схемою формування стратегії взаємодії країни з СОТ.

На рис. 4 представлено концептуальну схему статистичного забезпечення ефективної зовнішньоекономічної стратегії України, розробленої на основі викладених вище теоретичних та методологічних положень.

Політика держави має системно забезпечувати захист національних інтересів у процесі лібералізації зовнішньоторговельних відносин відповідно до норм і правил СОТ у взаємозв'язку з розвитком внутрішнього ринку та підвищенням конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Складність цієї задачі потребує:

* формування адекватної інформаційної бази, яка б об'єктивно характеризувала тенденції розвитку національних економік країн (в першу чергу, розташованих на пострадянському просторі), які нещодавно вступили до СОТ;

* розроблення методології статистичного аналізу, яка б забезпечила відповідні органи державного управління інформацією щодо впливу факторів, пов'язаних зі вступом кожної конкретної країни до СОТ, на темпи економічного та людського розвитку цих країн;

* побудови механізму використання результатів цього аналізу для наукового обґрунтування адекватних управлінських рішень, завдяки реалізації яких Україна забезпечила б ефективне використання саме тих факторів інтегрування до СОТ, що допомогли іншим країнам досягти найбільш серйозних успіхів у розвитку національних економік.

З метою визначення очікуваних результатів вступу України до СОТ за даними для Болгарії адаптована гравітаційна модель взаємозв'язку експорту та імпорту цієї країни до/з інших країн світу з обсягами її ВВП та ВВП її торговельних партнерів, а також з відстанню між ними.

Болгарію було обрано через те, що ця держава, як і Україна, у недалекому минулому була країною з централізованою економікою та соціалістичним суспільним ладом; більш того, вступ Болгарії до СОТ у 1996 р. дає можливість дослідити динаміку торговельних потоків як до, так і після цього.

У дисертації гравітаційна модель застосована для визначення двосторонніх торговельних потоків між двома країнами залежно від ВВП обох країн та відстані між ними. Крім того, в модель введено бінарні dummy-змінні, які набувають значень “1” за наявності певної ознаки і “0” за її відсутності. На основі цієї моделі оцінено експорт та імпорт Болгарії до всіх країн - її торговельних партнерів за 1993-2000 рр. Для виявлення впливу приєднання цієї країни до СОТ на її зовнішньоторговельні потоки було використано трирічні періоди до і після вступу. Інформаційну базу моделі складали двосторонні експортно-імпортні потоки Болгарії з усіма її торговельними партнерами.

Гравітаційна модель має вигляд:

X - експорт з Болгарії до країни - торговельного партнера;

M - імпорт до Болгарії з країни - торговельного партнера;

б - вільний член рівняння;

Qb - ВВП Болгарії;

Qp - ВВП країни - торговельного партнера;

D - відстань від Болгарії до країни - партнера;

A - dummy-змінна вступу до СОТ (набуває значення “0” для періоду, що передує вступу країни до СОТ, і “1” для періоду після вступу до СОТ);

J - dummy-змінна суміжності країн (набуває значення “1” для тих країн, які межують з Болгарією - Греція, Румунія, Туреччина тощо і “0” - для інших країн);

L - dummy-змінна мовної групи (набуває значення “1” при розгляді торгівлі з країнами - членами СНД і “0” з іншими країнами);

F - dummy-змінна зони вільної торгівлі (набуває значення “1” для країн, які разом із Болгарією входять до зон вільної торгівлі (ЗВТ): ЄС, ЕФТА, ЦЕФТА, ЗВТ з Туреччиною та Македонією);

в0, в1, в2 - коефіцієнти еластичності змінних Qb, Qp, D, які показують, на скільки процентів у середньому змінюється імпорт / експорт зі зміною відповідного фактора на 1% за умови, що вплив інших факторів зафіксовано на постійному рівні;

в3, в4, в5 та в6 - параметри при dummy-змінних A, J, L, F, які відображають вплив відповідних факторів.

Значення параметрів гравітаційної моделі наведено в табл. 2.

Таблиця 2 - Параметри гравітаційної моделі торговельних потоків Болгарії

Параметри моделі Результ. показник	R2	в0	в1	в2	в3	в4	в5	в6
Імпорт	0,631	0,544	0,938	-0,873	-0,279	1,602	1,471	0,579
Експорт	0,742	-0,788	0,881	-1,409	-0,367	0,763	1,807	-0,326

Аналіз моделі імпортних потоків свідчить, що більшість параметрів моделі збігаються з очікуваннями: ВВП Болгарії, ВВП торговельного партнера, наявність спільних кордонів, мова та зони вільної торгівлі впливають позитивно, а відстань - негативно. Водночас привертає увагу негативний ефект вступу країни до СОТ (-0,279), тобто вступ Болгарії до СОТ на початковому етапі спричинив зменшення імпорту.

У моделі експортних потоків параметри при змінних ВВП торговельного партнера, суміжність кордонів та мова демонструють позитивний вплив, ВВП Болгарії, відстань, вступ до СОТ та зони вільної торгівлі - негативний. Це частково очікуваний результат. Проте декілька аспектів гравітаційної моделі експорту заслуговують на особливу увагу.

По-перше, несподіваним є негативне значення коефіцієнта еластичності ВВП Болгарії (-0,788), що свідчить про наявність зворотного зв'язку між ВВП Болгарії та її експортом. Цей аспект можна пояснити зменшенням експорту Болгарії під час зростання ВВП, або навпаки - зменшенням ВВП при збільшенні обсягів експорту. Оскільки експорт країни невід'ємно пов'язаний з її ВВП, то відсутність стабільного зростання та флуктуації ВВП Болгарії впродовж 1993-2000 рр. частково пояснюють цей результат.

По-друге, зменшення обсягів експорту Болгарії після вступу до СОТ.

По-третє, після підписання угод щодо створення зон вільної торгівлі з країнами ЄС, ЕФТА, ЦЕФТА, а також Туреччиною та Македонією експорт до цих країн знизився. Скорочення обсягів експорту до країн - членів ЗВТ є однією зі складових зворотного зв'язку між експортом та ВВП Болгарії в цілому.

Результати проведеного дослідження підтверджують доцільність використання статистичних моделей і методів для визначення впливу основних факторів на ефективність функціонування економіки держави в умовах СОТ, вони є також підґрунтям при розробці країною політики, спрямованої на підвищення життєвих стандартів, забезпечення повної зайнятості, зростання реального доходу та ефективного попиту, розширення виробництва і торгівлі товарами і послугами, збереження навколишнього середовища, тощо. Досягнення зазначених позитивних змін країнами - членами СОТ є кінцевими цілями багатосторонньої торговельної системи.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування методологічних засад інформаційно-аналітичного забезпечення політики взаємодії держави з СОТ.

Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки і пропозиції:

На сучасному етапі відбувається певна інтерференція теоретичних підходів до аналізу міжнародної торгівлі, в результаті чого сутність торговельних потоків країн можна пояснити тільки через поєднання окремих складових різних теорій, яке деякі автори називають “калейдоскопною порівняльною перевагою”.

Нагальною необхідністю є проведення систематичного порівняльного аналізу торговельних політик розвинених країн, узагальнення ефективних напрацювань та запровадження в Україні прогресивних і дієвих процедур з метою удосконалення прийняття рішень щодо формування ефективної торговельної політики, зокрема процедури, схожої на “фаст-трек”, що діє в США.

Невід'ємною складовою статистичного забезпечення міжнародної торговельної політики в межах СОТ є моніторинг та оцінювання торговельних політик окремих країн з метою визначення впливу національної політики, розуміння урядами окремих країн змісту та результативності їх діяльності у сфері міжнародних торговельних відносин, прозорості та доступності інформації.

Розроблена в роботі концептуальна схема статистичного дослідження міжнародних торговельних відносин включає в себе формування відповідних теоретичних засад; статистичний аналіз стану і тенденцій розвитку міжнародної торгівлі в процесі взаємодії країн з СОТ; інформаційно-аналітичне забезпечення ефективної процедури вступу України до СОТ та її взаємодії з цією міжнародною організацією; застосування передового досвіду країн - членів СОТ в процесі розробки Україною її міжнародної торговельної політики та стратегії взаємодії з СОТ; обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності міжнародної торговельної політики України та її взаємодії з СОТ.

За результатами проведеного в роботі аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку міжнародної торгівлі в процесі взаємодії країн - членів СОТ зроблено висновки щодо характеру взаємозв'язків між політикою, що проводять деякі країни стосовно взаємодії з СОТ, та інтенсивністю розвитку обсягів міжнародної торгівлі у цих країнах.

За результатами порівняльного аналізу торговельних політик окремих країн розглянуто структуру органів, які, зокрема на підставі статистичної інформації, формулюють торговельну політику, та їх функції, спрямовані на ефективне регулювання, нагляд, контроль за досягненням цілей, сформованих на основі національних інтересів держави та пріоритетів її міжнародної економічної політики.

З урахуванням специфіки наявної статистичної інформації та рівня інформаційного забезпечення прийняття рішень в галузі зовнішньоекономічної діяльності доведена необхідність використання певного комплексу ефективних для досліджуваного об'єкту методів статистичного аналізу, які дають можливість в умовах невизначеності отримати необхідні результати. Зокрема, йдеться про доцільність застосування такого досить ефективного методу регресійного моделювання, як гравітаційне. Використання цього методу забезпечило можливість виокремлення та кількісного вимірювання впливу певних складових процесу торгівлі на торговельні потоки в цілому, а саме, визначення впливу зміни бар'єрів у міжнародній торгівлі.

Адаптована методика використання в регресійній моделі dummy-змінних для статистичного оцінювання змін зовнішньоторговельних потоків внаслідок вступу країн до СОТ; в контексті спорідненості за даними Болгарії побудована гравітаційна модель взаємозв'язку експорту / імпорту цієї країни до / з інших держав світу з обсягами її ВВП та ВВП її торговельних партнерів. Розроблена модель може слугувати підґрунтям при оцінюванні можливих наслідків вступу України до СОТ.

За результатами статистичного аналізу розроблені рекомендації щодо напрямів удосконалення роботи органів державної статистики і державного управління, створення системи статистичного забезпечення як основи підвищення ефективності національної торговельної політики. Впровадження цих рекомендацій в практику роботи Держкомстату та Міністерства економіки України, на думку автора, сприятиме розробці та реалізації збалансованої міжнародної торговельної політики взаємодії України з СОТ загалом і з окремими країнами-членами цієї багатосторонньої міжнародної торговельної системи.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Керівник авторського колективу і науковий редактор Т.М. Циганкова. - К.: КНЕУ, 2003. - 660 с., - 44 д.а. (Особисто автору належить 0,4 д.а. Розділ 5.2 “Ключові умови і наслідки приєднання до СОТ країн з перехідною економікою”).

У наукових фахових виданнях:

2. Пирожков Л.С. Основні неотехнологічні теорії в контексті тристороннього підходу до обґрунтування засад міжнародної торгівлі // Економіка України. - 2005. - № 12. - С. 47-52. - 0,4 д.а.

3. Пирожков Л.С. Формування торгової політики країн за умов глобалізації (на прикладі США) // Стратегічна панорама. - 2005. - № 3. - С. 117-124. - 0,8 д.а.

4. Пирожков Л.С. До оцінки впливу вступу до СОТ країни-апліканта на її торгові потоки: досвід Болгарії // Статистика України. - 2005. - № 3. - С. 65-71. - 0,7 д.а.

В інших виданнях:

5. Пирожков Л.С. Щодо оцінки наслідків приєднання до СОТ нових країн / Перспективи та проблеми участі України в Світовій організації торгівлі у контексті економічної безпеки: Матеріали наук.-практ. конф. / Міжвідомча коміс. з питань фін. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. - К., 2002. - С. 194-201. - 0,4 д.а.

6. Пирожков Л.С. Неотехнологічні теорії як сучасний інструмент визначення конкурентних переваг національних економік у міжнародній торгівлі / Міжнародна інтеграція та інформаційне суспільство. Матеріали наук. конф. Тези доп. / Відп. за вип. В.Є. Новицький. - К.: Науково-дослідний інститут міжнародних відносин НАУ, 2005. - С. 33-37. - 0,2 д.а.

7. Пирожков Л.С. Класичний та неокласичний напрями розвитку теорій міжнародної торгівлі в умовах глобалізації / Вісник Київського національного торговельного університету. Спецвипуск матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Науки про торгівлю” / Гол. Ред. А.А. Мазаракі. - К.: КНТЕУ, 2005. - № 2. - С. 34-41. - 0,5 д.а.



АНОТАЦІЯ

Пирожков Л.С. Статистичне забезпечення політики взаємодії держави з СОТ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10. - Статистика. - ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2008.

У дисертації розкрито сутність міжнародних торговельних відносин як об'єкта статистичного дослідження, сформовано теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення статистичного аналізу міжнародних торговельних відносин та політики взаємодії держави з СОТ. Розроблено концептуальну схему статистичного дослідження міжнародних торговельних відносин у процесі взаємодії країн з СОТ та методичні підходи до порівняння торговельних політик розвинених країн як бази для вибору ефективних процедур взаємодії інших країн в правовому, економічному та інформаційному полі СОТ.

Визначено тенденції розвитку міжнародної торгівлі та оцінено еластичність експорту щодо ВВП та імпорту за регіонами світу; встановлено негативний вплив глобального дисбалансу поточних рахунків країн на міжнародну торгівлю, а також зростання обсягів торгівлі інформаційною та технологічною продукцією.

З метою статистичного оцінювання наслідків вступу до СОТ за матеріалами Болгарії побудована гравітаційна модель зовнішньоторговельних потоків з dummy-змінними, застосування якої забезпечує можливість оцінювання наслідків вступу України до СОТ.

Ключові слова: СОТ, міжнародна торгівля, торговельна політика, моніторинг, інформаційно-аналітичне забезпечення, тенденції розвитку, статистична оцінка, концептуальна схема, статистичне дослідження, ефективна політика.



АННОТАЦИЯ

Пирожков Л.С. Статистическое обеспечение политики взаимодействия государства с ВТО. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10. - Статистика. - ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2008. В диссертации раскрыта сущность международных торговых отношений как объекта статистического исследования, сформированы теоретические основы информационно-аналитического обеспечения статистического анализа международных торговых отношений и политики взаимодействия государства с ВТО.

Разработаны концептуальная схема статистического исследования международных торговых отношений в процессе взаимодействия стран с ВТО и методические подходы к сравнению торговых политик развитых стран как базы для выбора эффективных процедур взаимодействия других стран в правовом, экономическом и информационном поле ВТО.

Определены тенденции развития международной торговли и оценена эластичность экспорта относительно ВВП и импорта по регионам мира; установлено отрицательное влияние глобального дисбаланса текущих счетов стран на международную торговлю и рост объемов торговли информационной и технологической продукцией.

С целью статистического оценивания последствий вступления в ВТО по материалам Болгарии построена гравитационная модель внешнеторговых потоков с dummy-переменными, применение которой обеспечивает возможность оценивания возможных последствий присоединения Украины к ВТО.

Ключевые слова: ВТО, международная торговля, торговая политика, мониторинг, информационно-аналитическое обеспечение, тенденции развития, статистическая оценка, концептуальная схема, статистическое исследование, эффективная политика.

ANNOTATION

Pyrozhkov L.S. Statistical capacity building of a country's interaction policy with the WTO. - Manuscript.

Thesis for the Candidate of Economic Science Degree, Specialty 08.00.10 - Statistics.- SHEE ”Vadym Getman Kyiv National Economic University”, Kyiv, 2008.

Theoretical background of the international trade relations has been outlined. It has been found that some of the recent international trade flows couldn't be explained using sole conventional theories. Therefore, an interference of various international trade theories has been discovered.

Essence of the international trade relations as the object of statistical research is uncovered in the dissertation. Theoretical basis of information-analytical coverage of the statistical analysis of international trade relations and interaction policy of a state with the WTO has been generated.

The conceptual scheme of statistical research of international trade relations in the framework of countries' interaction with the WTO has been developed. Methodical approaches to comparison of trade policies of the developed countries as the core for deciding on other countries' effective interaction procedures in a legal, economic and information field of the WTO have been elaborated upon.

Functions of monitoring are uncovered. Information-analytical basis of monitoring of a trade policy as a tool of an information-analytical coverage of interaction of a country with the WTO has been created.

Development trends of international trade have been revealed. Elasticity of export vis-a-vis gross domestic product and import of regions of the world has been estimated; negative influence of global imbalances of current accounts of various countries on international trade and growth in volume of trade in information and technology products have been established. These trends are reflected in the improvement of trade policies of the WTO members, market access improvement and effective dispute resolution.

The technique of dummy-variables' employment to the regression model for statistical assessment of changes in external trade flows as a result of accession of countries to the WTO has been adapted; in the context of similarity, exploiting data on Bulgaria, gravity model of interrelation of export and import flows of this country to it's trading partners with volumes of it's gross domestic product as well as it's trading partners' ones, derives upon possible consequences of the accession of Ukraine to the WTO has been created.

Key words: WTO, international trade, trade policy, monitoring, information-analytical coverage, development trends, statistical estimation, statistical models of development, conceptual scheme, statistical research, effective interaction, effective policy.

Размещено на Allbest.ru

...