Державне регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

нагорнова Олена Валеріївна

Львів 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту у Львівському національному університеті імені Івана Франка

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, ОРОБЧУК МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, ТРУБИЧ СТЕПАН ЮРІЙОВИЧ, Львівський регіональний інститут державного управління, Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри управління проектами;

кандидат економічних наук, доцент ОВЧИННІКОВА ОЛЕНА РУСЛАНІВНА Хмельницький національний університет, інститут економіки та управління, доцент кафедри автоматизованих систем моделювання в економіці.

Захист відбудеться “5” листопада 2008 р. о 15 ³⁰год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18, ауд.115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розісланий “3” жовтня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Стасишин

АНОТАЦІЯ

Нагорнова О.В. Державне регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Львівський національний університет імені Івана Франка.- Львів, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні основи і практичні аспекти трудової міграції та її державного регулювання, обґрунтовано механізми державного регулювання міграційними процесами в сучасних умовах. Проаналізовано понятійний апарат досліджуваної проблеми, теоретичні підходи щодо здійснення міжнародних переміщень робочої сили. Виявлено позитивні і негативні економічні наслідки міграційних процесів та визначено, що рішення про зовнішню трудову міграцію є інвестиційним. Проаналізовано напрями трудових міграцій громадянами України і стан держаного регулювання цими процесами, їх правову базу. Обґрунтовано концепцію регулювання трудовою міграцією, як базу для формування її регіональної стратегії. Запропоновано алгоритм застосування економіко-математичної моделі для прогнозування напрямків міграційних потоків. Досліджено стан трудових міграцій в адміністративній області і запропоновано головні засади системи регулювання цих процесів.

Ключові слова: зовнішня трудова міграція, трудові мігранти, економічні наслідки зовнішньої трудової міграції, державне регулювання, міграційна політика, стратегія державного регулювання трудовою міграцією.

АННОТАЦИЯ

Нагорнова Е.В. Государственное регулирование трудовой миграции в условиях рыночной трансформации экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2008.

В диссертационной работе исследованы теоретико-методологические основы и практические аспекты трудовой миграции и её государственного регулирования, обоснованы механизмы государственного регулирования миграционными процессами в современных условиях.

В первом разделе “Теоретико-методологические основы исследования проблем трудовой миграции и её государственного регулирования” проанализированы основные понятия межгосударственного перемещения рабочей силы, определены основные экономические эффекты внешней трудовой миграции, предложено рассматривать решение о трудовой миграции как инвестиционное, доказано необходимость государственного регулирования трудовой миграции, как объекта социально-экономического направления, изложены теоретические подходы исследования международной миграции в контексте государственного регулирования.

Во втором разделе “Анализ ситуации государственного регулирования трудовой миграции в Украине” проанализирована правовая база регулирования трудовой миграции и миграционная статистика в Украине и за рубежом. Проанализированы также основные исследования трудовой миграции, их методика, исследовано состояние миграционной среды и уровня трудообеспеченности административной области, определены причины и последствия внешней трудовой миграции.

В третьем разделе “ Формирование нового механизма государственного регулирования миграционных процессов в современных условиях” определены направления миграционной политики, её принципы, предложены концептуальные основы государственного регулирования внешней трудовой миграции, а также практическое применение экономико-математического моделирования миграционных процессов и обработки миграционных потоков. Обоснована необходимость стратегического управления миграционными процессами и предложены соответствующие направления государственного регулирования миграционными процессами в административной области. Предложена усовершенствованная система государственного регулирования трудовой миграции в Украине в контексте управления занятостью населения.

Ключевые слова: внешняя трудовая миграция, трудовые мигранты, экономические последствия внешней трудовой миграции, государственное регулирование, миграционная политика, стратегия государственного регулирования трудовой миграцией.

ANNOTATION

Nagornova O. V. Governmental Regulation of Labor Migration under Conditions of Marketing Transformation of Economy in Ukraine. - Manuscript.

The dissertation is presented for a Candidate of Sciences degree in Economy; speciality 08.00.03. - economy and management of national economy. - Lviv National University named after Ivan Franko. - Lviv, 2008.

The dissertation is devoted to the research in the field of theoretical and methodological basis as well as practical aspects of labor migration and its governmental regulation. The dissertation presents the substantiation of governmental regulative mechanisms of migration processes in contemporary framework of social development.

The conceptual terminology of an investigated problem as well as theoretical approaches concerning the accomplishment of international labor migration of human resources is analyzed. Positive and negative affordability of migration processes are revealed and the solving of exterior labor migration is defined as the matter of investment. The profound analysis is given to the following problems: the direction and trend of Ukrainian labor migration; the condition of governmental management of these processes and their legal basis.

The dissertation discusses the conception of labor migration management as the basis for generation of its regional strategy. The algorithm of utilization of eco-mathematical pattern for forecasting activity and direction of migration streams is proposed.

Also the dissertation presents the analysis of the condition of labor migration in the administrative region and proposes the strategic means and ways of systemic regulation of these processes.

Key words: exterior labor migration, labor migrants, affordability of exterior migration processes, governmental regulation, migration policy, strategy of governmental regulation of labor migration.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід України до ринкової економіки відбувається на фоні міграційного руху населення працездатного віку і потребує постійного моніторингу й аналізу та ефективного державного регулювання. Трудова зовнішня міграція стала важливим чинником формування національного ринку праці. Одночасно прагнення України стати повноправним членом Європейського Союзу (ЄС) та інших міжнародних організацій зумовлює необхідність вдосконалення нормативно-правової бази у сфері міграції робочої сили, створення економічних і соціальних засад для регулювання й управління міграційними процесами і приведення чинного законодавства до вимог ЄС і Міжнародної організації праці, що відповідатиме інтересам мігрантів та держави в цілому.

Важливість наукового аналізу державного регулювання трудовими міграціями пов'язана ще й з тим, що їх оптимізація є суттєвим резервом економічного й соціального розвитку країни, особливо з огляду на ускладнення проблем відтворення населення та демографічну кризу.

Найбільший внесок у розвиток наукових досліджень міграційних процесів у наш час внесли такі вітчизняні вчені: С. Злупко, Е. Лібанова, О. Малиновська, О. Овчиннікова, Т. Петрова, І. Прибиткова, С. Пирожков, О. Позняк, М. Романюк, Ю. Римаренко, С. Трубич, С. Чехович, М. Шульга, О. Хомра та ін. В їхніх роботах знайшли відображення методологічні й методичні аспекти вивчення міграцій, дослідження їх сутності, функцій і чинників; визначені наслідки міграційних переміщень, проведено кількісний аналіз сучасних міграційних процесів.

Проблеми світових міграцій робочої сили аналізують і зарубіжні дослідники -- Маноло І. Абела, М. Денисенко, Ж. Зайончковська, Т. Заславська, В. Іонцев, Д. Масей, І. Молодікова, В. Мошняга, В. Переведенцев, А. Портес, Л. Рибаковський, Д. Салт, С. Сасен, Т. Хамар. Б. Хорєв та ін.

Вивчення трудової міграції, зокрема зовнішньої, є складним різноплановим завданням, оскільки важко визначити всі позитивні та негативні наслідки цього процесу. Міграція трудових ресурсів може виявитися необхідною для політичного та економічного розвитку країни, що обумовлює необхідність системного аналізу державного регулювання саме зовнішньою трудовою міграцією з урахуванням особливостей міграції на регіональному рівні. Вдосконалення регулювання трудовими міграціями вимагає детальної наукової розробки теоретико-методологічних та практичних аспектів цієї проблеми, вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування міграційної політики, механізмів її реалізації.

Актуальність проблеми, недостатня розробленість низки її аспектів обумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи використані для виконання наукової держбюджетної теми “Управління економічними і соціальними процесами в регіоні” (№ державної реєстрації 0105U004946), зокрема автором обґрунтовано шляхи ефективного державного регулювання трудової міграції.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні й визначенні концептуальних підходів, напрямів та механізмів удосконалення регулювання зовнішніми трудовими міграціями в Україні та в адміністративній області на підставі аналізу міграційної ситуації, стану державного регулювання в цій сфері після відновлення незалежності, узагальнення міжнародного досвіду.

Поставлена мета обумовлена необхідністю вирішення таких завдань:

з'ясувати сутнісні характеристики, чинники формування, позитивні та негативні аспекти, економічні наслідки та механізми здійснення зовнішніх трудових міграційних процесів;

розкрити зміст, цілі та функції державного регулювання зовнішньої трудової міграції;

вивчити наукові концепції щодо необхідності та наслідків державного регулювання міжнародної трудової міграції;

проаналізувати правову базу державного регулювання міграційних процесів;

засвоїти методологічні основи та провести аналіз стану зовнішніх трудових міграцій та працезабезпеченості на регіональному рівні в контексті їх державного регулювання;

визначити основні напрями державної міграційної політики;

обґрунтувати доцільність використання економіко-математичного моделювання для прогнозування напрямків міжнародних міграційних процесів;

- на основі отриманих результатів сформулювати науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання трудовими міграціями в Україні.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України.

Предмет дослідження - теоретичні засади та прикладні аспекти удосконалення державного регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: абстрактно-логічний - при дослідженні сутності різноманітних категорій і понять сфери державного регулювання трудової міграції; історико-логічний - при дослідженні концептуальних підходів різних економічних шкіл щодо необхідності та наслідків державного регулювання міжнародної трудової міграції; порівняльно-економічний - при аналізі вітчизняного та світового досвіду державного регулювання трудової міграції; статистичний та економічного аналізу - для опрацювання масиву статистичних та емпіричних даних для оцінки стану і ретроспективного аналізу державного регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України; графічний для наочної ілюстрації досліджуваних явищ та процесів; економіко-математичного аналізу - для обґрунтування методичних підходів до прогнозування попиту і пропозиції в сфері трудової міграції, а також побудови моделі С. Стоуфера в контексті її використання на прикладі Волинської області. Метод цільового соціологічного опитування використовувався для вивчення характеристик окремих категорій трудових мігрантів в адміністративній області, мотивів та наслідків зовнішніх міграційних переміщень.

Інформаційною базою дисертації є теоретико-методологічні розробки у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Документальну й фактологічну базу становлять дані державної та відомчої статистики, зарубіжні статистичні дані, національні й міжнародні законодавчі акти. Окрему групу джерел складають дані соціологічних досліджень, виконані безпосередньо автором. Використано також результати аналізу поточних документів органів виконавчої влади.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукові результати, що отримані дисертантом, полягають у розробленні концептуальних підходів та стратегічних засад щодо державного регулювання зовнішніми трудовими міграціями в Україні, які орієнтовані на досягнення позитивних ефектів для економічного розвитку країни. Наукову новизну засвідчують такі конкретні результати:

Вперше:

запропоновано розглядати рішення індивіда про зовнішню трудову міграцію як інвестиційне, яке людина приймає, зіставляючи пов'язані з цим витрати (власні інвестиції) з очікуваними вигодами (причому і те й інше не можна зводити тільки до грошей). Такий підхід дає змогу виявити віддачу від трудової міграції у формі чистої поточної вартості очікуваних чистих вигід від зовнішніх міграційних переміщень робочої сили та знайти відповідні важелі державного регулювання;

обґрунтовано доцільність використання моделі "проміжних можливостей" С. Стоуфера в міграційній політиці для прогнозування напрямків зовнішніх трудових міграцій, міграційних потоків, складу мігрантів, кількісної оцінки наслідків міграції та чинників, які їх викликають, що важливо для ефективного регулювання трудовими ресурсами суспільства, проведення ефективної соціально-економічної політики.

Удосконалено:

класифікацію видів зовнішніх трудових міграцій в залежності від часу перебування на території іншої країни, за способом організації міграційних переміщень, за соціальною належністю мігрантів та за мотивами виїзду;

- визначення державного регулювання зовнішньою трудовою міграцією, як складника системи державного регулювання економіки, зокрема, зазначено, що регулювання зовнішньою трудовою міграцією повинно відбуватись не тільки в сфері управління демографічними процесами, а й обов'язково в контексті регулювання зайнятості із використанням наявних методів та інструментів для підвищення рівня віддачі від трудових міграцій.

Набули подальшого розвитку:

основні положення стратегії здійснення процесів державного регулювання зовнішньою трудовою міграцією в адміністративній області, яка передбачає застосування SWOT - аналізу, на основі якого розробляють відповідний стратегічний план;

- система абсолютних та відносних показників міграції населення в розрізі проведення досліджень зовнішніх трудових мігрантів;

- дослідження соціально-економічного портрету потенційних зовнішніх трудових мігрантів за критеріями віку, освіти, професій, сімейного стану, географічного спрямування; виявлено їх спонукальні мотиви та організаційні проблеми щодо здійснення трудової міграції із врахуванням регіональної особливості на основі соціологічних опитувань;

- засади оптимізації організаційно-правових механізмів у галузі державного регулювання зовнішніми трудовими міграціями, структури та функцій органів державного управління, а саме запропоновано зосередити функції щодо регулювання зовнішніми трудовими міграціями в Державних центрах зайнятості з метою оптимізації даних процесів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення й висновки роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані для обґрунтування й розроблення заходів державного регулювання зовнішніми трудовими міграціями. Вони можуть застосуватися в поточній адміністративній роботі органів місцевої виконавчої влади, підготовці проектів законів та інших нормативних актів, розробленні стратегій соціально-економічного розвитку регіонів, реформуванні й створенні органів державного регулювання зовнішніх трудових міграцій населення України.

Запропоновані дисертантом рекомендації щодо оптимізації регулювання міграційними процесами були використані при розробці “Комплексних заходів регулювання міграційних процесів у Волинській області на 2003-2005 рр.” затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації від 30.10.2003 р. № 440 (довідка № 63-01-08 від 13.05.2005 р.) та “Програми соціально-економічного розвитку Волинської області на 2008-2010 роки” (довідка № 1451/1.1.3 від 08.08.2008 р.)

Пропозиції щодо стратегічного планування процесів регулювання зовнішньою трудовою міграцією були використані Луцькою міською радою в розробці Програми “Кардинальна стратегія соціально-економічного розвитку міста Луцька на 2006-2010 рр.” (довідка № 51/35 від 31.03.2006 р.) та “Програми соціально-економічного розвитку міста Луцька на 2008 рік” (довідка № 1.1-26/2963 від 23.07.2008 р.).

Результати досліджень автора також використовуються у навчальному процесі в Луцькому гуманітарному університеті при викладанні дисциплін “Міжнародна економіка”, “Економіка праці”, “Міжнародна економічна діяльність України”, “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка” (довідка №162 від 11.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації, отримані автором особисто. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на щорічній науково-практичній конференції “Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (Львів, 2003), ІІІ, IV науково-практичних конференціях “Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки” (Луцьк, 2006, Луцьк, 2007), науково-практичній конференція “Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України” (Львів, 2005), науковій конференції “Виклики прикордонного співробітництва Польща - Україна 2006” (Хелм, 2006), міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції “Нові обрії економічної науки” (Львів, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 4,4 д. а., з них 8 у фахових виданнях (3,2 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладений на 187 сторінках. Список використаних джерел налічує 189 найменувань. Дисертація містить 27 таблиць, 23 рисунка, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

трудовий міграція державний економічний

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету та завдання, конкретизовано об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи.

Перший розділ - “Теоретико-методологічні основи дослідження проблем трудової міграції та її державного регулювання” - присвячений аналізу відповідного понятійного апарату міждержавних переміщень робочої сили, зокрема визначення і класифікації зовнішньої трудової міграції робочої сили. Важливим етапом дослідження є виявлення позитивних та негативних наслідків міждержавних переміщень населення й основних мотивів трудової міграції.

З'ясовано необхідність та досліджено механізми державного регулювання міграційних процесів в сучасних умовах. Значну увагу приділено аналізу теоретико-методологічних засад щодо дослідження міграційних процесів і узагальненню наукових підходів до створення ефективної і дієвої системи державного регулювання трудової міграції.

Дисертант зазначає, що вужчим за поняття “міграції населення” є поняття “зовнішня (міжнародна) трудова міграція” - переміщення через державні кордони трудових ресурсів з метою працевлаштування. Як правило, таке працевлаштування не змінює постійного місця проживання трудового мігранта і міграція є зворотною.

Автором узагальнено класифікацію зовнішньої трудової міграції у вигляді схеми (рис. 1).

Для визначення напрямків, засобів і стратегічних орієнтирів державного регулювання зовнішньої трудової міграції важливим етапом є виокремлення позитивних та негативних наслідків міждержавного обміну трудовими ресурсами. Тут виявлено найважливіші, на думку дисертанта, позитивні і негативні наслідки міграційного обміну між країнами.

Рішення про зовнішню трудову міграцію людина приймає, зіставляючи пов'язані з цим витрати з очікуваними вигодами, причому і ті й інші не можна зводити тільки до грошей. Загальна універсальна формула, що показує доцільність зміни людиною місця працевлаштування, заснована на порівнянні величини чистої дисконтової вартості очікуваних вигід від цієї зміни з очікуваними при цьому витратами. Тому автор пропонує розглядати рішення про зовнішню трудову міграцію як інвестиційне, що дає змогу обчислити віддачу від трудової міграції та знайти відповідні важелі державного регулювання:

(1)

де: ТМ_B -- чиста поточна вартість очікуваних чистих вигід від зовнішньої трудової міграції;

B_1t-- очікувані вигоди на новому місці роботи за кордоном (1) у році t;

В_0t -- вигоди на старому місці роботи на батьківщині (0) у році t;

t - рік дисконтування,

Т -- час (у роках), протягом якого очікується перебування на роботі закордоном;

С -- матеріальні і моральні витрати міграційного переміщення;

-- індивідуальна ставка дисконтування.

Аналіз процесу трудової міграції як об`єкта державного регулювання визначив необхідність виокремлення поняття державного регулювання зовнішньою трудовою міграцією. В роботі зазначено, що наразі немає ефективної структури регулювання цим процесом і запропоновано схему державного регулювання трудовою міграцією (рис. 2).

У дисертації акцентовано на тому, що трудова міграція, в тому числі міжнародна, є об`єктом соціально-економічного державного регулювання. На думку автора, державне регулювання зовнішньою трудовою міграцією доцільно визначати, як складову державного регулювання економіки (системи методів та інструментів, що забезпечують позитивний соціально-економічний ефект), її соціально-економічного напрямку, в контексті демографії і зайнятості населення із врахуванням впливу правового регулювання та основних і конкретних функції державного управління.

У дисертаційній роботі розглянуті теоретичні підходи до вивчення міграційних процесів і тих аспектів, які торкаються саме проблеми регулювання зовнішньою трудовою міграцією. Дисертант доходить висновку, що модель міжнародної міграції має містити при наймі такі складники, як умови процесу прийняття рішення про міграцію, державна політика та система регуляторних заходів, виникнення міграційних потоків .

Другий розділ - “Аналіз стану державного регулювання трудової міграції в Україні” - присвячений аналізу правової бази регулювання трудової міграції в Україні, методиці дослідження міграційних процесів та оцінці регіонального міграційного середовища та працезабезпеченості як передумови створення дієвої системи державного регулювання зовнішньої трудової міграції.

Зазначено, що важливо на державному рівні організовувати підтримку заробітчанам, що повернулись на батьківщину, оскільки вони є носіями різноманітного досвіду (технологічного та управлінського характеру), що був набутий в країнах прикладання робочої сили, інвестують кошти в економіку країни (не тільки на споживчому, освітньому та ринку нерухомості) відкриваючи власний бізнес. Отже, доцільно створювати умови, які б заохочували трудових мігрантів повертатись і максимально ефективно використовувати зароблені кошти та набутий досвід в Україні. Це можна реалізувати через державні програми, в яких має бути сформована конкретна процедура надання пільг (наприклад, для відкриття власної справи) тощо.

Вітчизняна статистика не відображає повної картини щодо чисельності, напрямків та працеприкладання трудових мігрантів. Відсутність адекватної офіційної статистики міграційних переміщень актуалізували проведення вибіркових обстежень та адаптацію отриманих матеріалів для характеристики цього надзвичайно складного соціально-демографічного процесу.

Передумовою визначення напрямів державного регулювання зовнішньої трудової міграції є аналіз міграційного середовища та рівня працезабезпеченості в адміністративній області. Для виявлення причин і наслідків міжнародної трудової міграції в конкретно взятому середовищі необхідно здійснити його діагностику. Ця діагностика передовсім має базуватися на офіційних статистичних даних щодо міждержавної трудової міграції, ринку праці в регіоні, демографічної ситуації, динаміці перетину кордону, кількості отриманих віз, динаміці міжнародних переказів тощо.

У табл. 1 подано інформацію щодо потоків міграції населення Волинської області згідно з офіційними статистичними даними, де центрами тяжіння є країни СНД, розподіл мігрантів між сільськими та міськими поселеннями є відносно рівномірний. Ці данні стосуються тільки еміграції та імміграції і не відображають реальної картини із переміщенням трудових мігрантів.

Таблиця 1. Потоки міграції населення Волинської області у 2006 році*

Напрям міграції	Число прибулих (осіб)	Число вибулих(осіб)	Міграційний приріст населення(осіб)
	Всього	В тому числі із	Всього	В тому числі з	Всього	В тому числі за рахунок
		Міських поселень	Сільської місцевості		Міських поселень	Сільської місцевості		Міських поселень	Сільської місцевості
Міждержавна міграція із них	445	344	101	806	645	161	-361	-301	-60
Країни СНД	355	254	101	477	316	161	-122	-62	-60
Країни Балтії	7	7	0	2	2	0	5	5	0
Країни далекого зарубіжжя	83	83	0	327	327	0	-244	-244	0
Міські поселення
Міждержавна міграція із них	260	221	39	401	362	39	-141	-141	0
Країни СНД	201	162	39	190	151	39	11	11	0
Країни Балтії	4	4	0	1	1	0	3	3	0
Країни далекого зарубіжжя	55	55	0	210	210	0	-155	-155	0
Сільська місцевість, в тому числі
Міждержавна міграція із них:	185	123	62	405	283	122	-220	-160	-60
Країни СНД	154	92	62	287	165	122	-133	-73	-60
Країни Балтії	3	3	0	1	1	0	2	2	0
Країни далекого зарубіжжя	28	28	0	117	117	0	-89	-89	0

*Обчислено за даними Головного управління статистики у Волинській області.

Дані щодо розподілу громадян України, які тимчасово працювали за кордоном, по країнах за формами працевлаштування згідно із Головним управлінням статистики у Волинській області також відображають тільки легальне працевлаштування громадян. Так, станом на 1.01.2007 р. за кордоном було працевлаштовано 154 людини, з них в Польщі - 117, в Чехії - 25, в Словаччині - 11, в Росії - 1.

Згідно з економічною доповіддю Волинського обласного управління статистики та Волинської обласної державної адміністрації відділу у справах національностей та міграції, міждержавний обмін населення носить характер еміграції. Основними мотивами переїзду, що вказуються емігрантами, залишаються родинні обставини - 59,1 %.

Дисертант провів анкетування громадян, які перетинали кордон на переході “Ягодин-авто” та анкетування потенційних мігрантів у м. Луцьк у 2003 - 2004 рр. Результати анкетувань підтверджують висновки щодо причин, мотивів і портрету зовнішніх трудових мігрантів. Основними напрямками міграції для жителів Луцька є Польща - 10% від загальної кількості респондентів, Італія - 15%, Чехія - 13%. Спонукальними мотивами до працевлаштування за кордоном є низький рівень заробітної плати - 39% опитаних, відсутність роботи за місцем проживання - 13%. Щодо організації працевлаштування за кордоном, то 44% опитуваних відповіли, що сприяли в працевлаштуванні за кордоном друзі і родичі, 24% - приватні агенції з працевлаштування, 10% - туристичні агенції, 20% - безпосередньо працедавці, і лише 2% назвали Державний центр зайнятості.

Стосовно портрета трудового мігранта, то 56% опитуваних - жінки і відповідно 44% - чоловіки; 24% у віці від 25 до 30 років, 21% - від 35 до 40 років, 17% - від 30 до 35 років, по 15% респонденти у віці від 15 до 20 років і від 20 до 25 років, 8% - від 40 до 45 років. Більшість мігрантів перебуває в репродуктивному і найбільш активному віці.

Дисертант доходить висновку, що проблема зовнішньої трудової міграції є гострою, тому регулювання цими процесами як на регіональному рівні, із врахуванням особливостей працезабезпеченості в адміністративній області, так і на загальнодержавному рівні набуває дедалі важливого значення.

У третьому розділі - “Формування нового механізму державного регулювання міграційних процесів у сучасних умовах” - визначено напрями міграційної політики, її принципи, концептуальні засади державного регулювання зовнішньою трудовою міграцією; застосовано економіко-математичне моделювання міграційних процесів і оброблення інформаційних потоків; запропоновано стратегічні засади регулювання трудовою міграцією в адміністративній області.

У дисертації запропоновано складники концепції державного регулювання зовнішньої трудової міграції, що включає такі етапи, як аналіз соціально-економічної ситуації в Україні: аналіз сучасного стану міжнародних відносин, оцінка масштабів зовнішньої трудової міграції, оцінка напрямків здійснення зовнішньої трудової міграції, аналіз складу учасників зовнішньої трудової міграції (за статтю, віком, професіями), виявлення регіональних особливостей зовнішньої трудової міграції, оцінка демографічної ситуації в Україні, в тому числі в регіонах, оцінка впливу на національний ринок праці масштабів зовнішньої трудової міграції, аналіз стану та розвитку підприємництва в регіональному розрізі, вплив на його розвиток інвестування, здійсненого трудовими мігрантами; виявлення переваг і недоліків зовнішньої трудової міграції і напрямків її регулювання: виявлення та розробка заходів щодо зменшення негативного впливу від зовнішньої трудової міграції (відтік “мізків”, соціальна напруженість, скорочення чисельності населення), підтримання позитивного впливу від зовнішньої трудової міграції (інвестування в економіку України (пряме та непряме), отримання досвіду (технологічного, управлінського), самозайнятість населення, підвищення його добробуту, зменшення навантаження на національний ринок праці, розвиток підприємництва); координація органів виконавчої влади в процесі регулювання зовнішніми трудовими міграціями: створення ефективної системи регулювання зовнішньої трудової міграції в Україні з врахування регіональних особливостей, фінансове і кадрове забезпечення процесу регулювання зовнішньої трудової міграції, застосування економіко-математичного моделювання в регулюванні міграційних процесів; соціальний захист трудових мігрантів за кордоном і сприяння трудової реміграції: укладання міжнародних договорів щодо працевлаштування українських громадян за кордоном, приєднання та ратифікація Верховною Радою України міжнародних конвенцій у сфері трудової міграції, створення сприятливих умов для трудових ремігрантів.

На підставі цієї концепції можна сформулювати стратегію регулювання зовнішньою трудовою міграцією, як на державному, так і на регіональному рівнях. В умовах ринкової трансформації економіки України важливим є стратегічне сприйняття такого явища, як зовнішня трудова міграція, і концепція є першочерговим кроком у формуванні стратегії регулювання.

Зазначено, що одним з основних методів вивчення міграції населення є економіко-математичне моделювання. Необхідність використання цього методу дослідження обумовлене передовсім тим, що міграційні процеси помітно впливають на демографічну ситуацію в країні та соціальну структуру населення.

Дисертант пропонує використовувати модель “проміжних можливостей” С. Стоуфера для прогнозування міграційних процесів. С. Стоуфер запропонував модель, де кількість мігрантів, які направляються з міста і в місто ј прямо пропорційна кількості можливостей в місті ј, що вимірюються загальною кількістю мігрантів в ј (М_ј), та кількості невикористаних або втрачених можливостей в місті і, вимірюються загальною кількістю мігрантів в і (М_і).

При рівних умовах число мігрантів з і в ј буде залежати від міграції в ј з міст розміщених до пункту ј ближче, ніж місто і. При інших рівних умовах мігранти з цих міст мають переваги у конкурентній боротьбі з мігрантами з і в реалізації можливостей в місті ј. Мігранти з районів, розміщених між і і ј, створюють в своїх містах можливості для мігрантів із і, які направляються в ј. При цьому можна розглядати не всі, а найбільш крупні міста. Цю модель у загальному вигляді записують так:

, (2)

де: М_ij - кількість мігрантів з міста і в місто ј;

M_n - кількість мігрантів з міст розміщених між і та ј;

М_n(j) - кількість мігрантів зі всіх міст, розміщених до ј ближче ніж місто і.

К - коефіцієнт пропорційності величини взаємодії i та j.

Модель С. Стоуфера було застосовано для прогнозування напрямків міграційних потоків Волинської області. Обчислення показали, що отриманні результати обсягів міграційних потоків за напрямами з міст Любомль та Камінь-Каширський у м. Луцьк, а саме 34,6% та 43,56% усіх мігрантів відповідно збігаються з реальними даними міграції населення цих напрямків. Для моделювання міграції між державами, потрібна достовірна інформація щодо міграції для усіх країн, напрямки з якими прогнозуються.

Прогноз напрямків міграційних переміщень населення особливо актуалізується нині, коли ЄС поповнився новими членами, що спричинило інтенсивне переміщення робочої сили. Якщо громадяни західних сусідів отримали легальну можливість працювати в інших країнах ЄС, це призвело до вивільнення у сусідніх країнах робочих місць, які можуть бути легально заповнені працівниками з України, особливо прикордонних регіонів.

У дисертаційній роботі зазначено необхідність використання основних інструментів стратегічного управління для здійснення ефективного регулювання зовнішніми трудовими міграціями в адміністративній області, зокрема SWOT-аналізу.

Згідно зі SWOT-аналізом, виявлено сильні сторони найменш залежні від загроз - жорсткіше міграційне законодавство країн Європи - загроза, яка найвагоміше впливає на сильні сторони. На наступному етапі виявляємо сильні сторони, які можна розвивати. Тут ключовим завданням є укладання договорів про легальне працевлаштування за кордоном, що посилить сильні сторони, зокрема наявність транскордонних взаємозв'язків дає змогу легалізувати працевлаштування громадян України; здійснювати перекази з-за кордону від українських заробітчан в іноземній валюті, розвивати банківську сферу; отримувати нові технології разом з приїздом мігрантів.

Відтак виявлено слабкі сторони, що найбільш залежні від загроз та найбільш небажані загрози. Такими загрозами є уповільнення темпів розвитку економіки. Слабкі сторони, найбільш залежні від загроз - зменшення податкових надходжень, значний рівень безробіття та низький рівень заробітної плати.

Для ефективного регулювання трудовою міграцією у дисертації запропоновано:

- створити відповідні державні органи та налагодити ефективні комунікативні зв'язки між ними;

- розробити і впровадити систему інформування наявних і потенційних трудових мігрантів;

- створити єдину базу даних щодо пропозицій працевлаштування за кордоном на базі Державного центру зайнятості.

- забезпечити соціальний захист працівників (мігрантів) укладенням міждержавних угод, ратифікації конвенцій щодо трудової міграцій Верховною Радою України.

- забезпечити статистичний облік працевлаштованих за кордоном.

Узагальнений процес формування стратегії державного регулювання зовнішньої трудової міграції зображено на рис. 3.

Напрями вдосконалення системи регулювання зовнішньої трудової міграції повинні враховувати регіональні особливості ринку праці, сучасні підходи до формування дієвих регуляторних принципів і заходів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання процесу державного регулювання трудовою міграцією. На основі досліджень зроблено такі висновки і пропозиції теоретичного та практичного характеру, які відображають вирішення головних завдань дисертації відповідно до поставленої мети.

Трудова міграція є атрибутом ринкової економіки і означає переміщення через державні кордони трудових ресурсів з метою працевлаштування. Таке працевлаштування здебільшого не змінює постійного місця проживання трудового мігранта і міграція є зворотною. Важливим етапом у формуванні єдиного системного підходу до регулювання зовнішньої трудової міграції є структуризація основних класифікаційних груп, а саме в залежності від часу перебування на території інших країн, за способом організації, за соціальною належністю трудових мігрантів, за мотивами.

Рішення про зовнішню трудову міграцію людина приймає, зіставляючи пов'язані з цим витрати з очікуваними вигодами, причому і ті й інші не можна зводити тільки до грошей. Рішення про зовнішню трудову міграцію доцільно розглядати як інвестиційне, що дає змогу обчислити віддачу від трудової міграції.

Для державного регулювання зовнішніми трудовими міграціями особливо важливими є аналіз економічних наслідків зовнішньої трудової міграції, їх субординації, специфіки дії на різних етапах міграційних переміщень. Для визначення напрямків, засобів і стратегічних орієнтирів державного регулювання зовнішньої трудової міграції необхідним етапом є виокремлення позитивних та негативних наслідків міждержавного обміну трудовими ресурсами.

Державне регулювання зовнішньою трудовою міграцією доцільно визначати як складову системи державного регулювання економіки, її соціально-економічного напрямку, в контексті демографії і зайнятості населення із використанням наявних методів та інструментів для підвищення рівня віддачі від трудових міграцій для соціально-економічного розвитку регіонів країни.

Важливим етапом у процесі формування правової бази в сфері зовнішньої трудової міграції є укладення міжнародних договорів, приєднання до міжнародних хартій та конвенцій та упорядкування внутрішнього законодавства. На думку дисертанта, для вдосконалення процесу державного регулювання зовнішніх трудових міграцій передовсім необхідно вирішити такі питання, як моніторинг трудових мігрантів: напрямки міграцій, їх чисельність, професійний склад мігрантів, статевовікова структура; аналіз ринку праці в Україні та в країнах імпортерах робочої сили; вивчення законодавства щодо міграції в зарубіжних країнах, інформування потенційних мігрантів про вакансії за кордоном, про законодавство щодо працевлаштування за кордоном, про умови отримання дозволу на працевлаштування; співпраця з установами з працевлаштування; підготовка пропозицій щодо законодавства у сфері трудової міграції.

Удосконалення вимагає система збору статистичної інформації про міжнародну міграцію, що потрібна для прийняття управлінських рішень: необхідно досягти найповнішого статистичного відображення міграційних процесів; доцільно забезпечити зіставність і порівнюваність даних, отримуваних різними відомствами і різними методами на національному рівні; вітчизняна статистика повинна бути зіставною із даними інших країн, тому слід удосконалювати систему збору даних про зовнішні міграції відповідно до міжнародних вимог.

Оцінюючи міграційне середовище та процеси трудової міграції у Волинській області, дисертант дійшов висновку, що основними причинами цього явища є: низький рівень заробітної плати; високий рівень безробіття в сільській місцевості; Волинь - прикордонна область, а відтак наявність родинних зв'язків за межами країни; прикордонна торгівля; навчання за кордоном; неефективна перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів (в тому числі і безробітних).

8. В Україні недоцільно створювати нову державну структуру для регулювання трудовою міграцією, варто надати додаткові повноваження Державному центру зайнятості, як структурному підрозділу Міністерства праці і соціальної політики, бо ця установа має представництва у всіх адміністративно-територіальних одиницях країни, безпосередньо займається працевлаштуванням громадян України і повинна здійснювати збір інформації, аналіз, прогноз, дослідження трудової міграції і безпосередньо легальне працевлаштування за кордоном та взаємодію із іншими державними структурами.

9. На сучасному етапі державного регулювання міграційними процесами особливу увагу слід приділити удосконаленню міграційної системи, зокрема процесу отримання інформації про міграційні переміщення. Для спрощення і зменшення затрат часу на отримання інформації потрібно об'єднати бази даних різних державних закладів, установ, та організацій в один інформаційний простір з механізмом доступу кожного суб'єкта до певної інформації, яка потрібна для його діяльності.

10. Для поліпшення державного регулювання міграційними процесами важливо застосувати економіко-математичне моделювання. Зокрема, модель С. Стоуфера може працювати для прогнозування напрямків міграційних потоків як на регіональному, так і на міждержавному рівні.

11. Для удосконалення системи державного регулювання зовнішньою трудовою міграцією виникає необхідність формування концептуальних підходів та основних стратегічних засад як на державному, так і на регіональному рівні із використанням сучасної методології стратегічного управління.

Список опублікованих праць за темою дисертації

у фахових наукових виданнях:

1. Нагорнова О. Зовнішня трудова міграція в Україні як об'єкт державного регулювання // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 32. - Львів, 2003. - С. 47-53.

2. Нагорнова О. Основні спонукальні мотиви і наслідки зовнішньої трудової міграції // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: “Зайнятість, праця та соціальна інфраструктура”. Випуск ІХ. №3: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир`я, 2003. - С. 32-37.

3. Нагорнова О. Необхідність державного регулювання міжнародної трудової міграції населення України (на прикладі Волинської області) // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 33. - Львів, 2004. - С. 266-274.

4. Нагорнова О. До проблем регулювання зовнішньою трудовою міграцією в Україні . // Економіка України в євроінтеграційних процесах. Науковий збірник / За ред. С.М. Панчишина. - Львів: Інтереко, 2004. - (Формування ринкової економіки в Україні. - Спецвип. 13). - С. 282-288.

5. Нагорнова О., Ожема С. До проблеми стратегічного планування в системі державного регулювання міжнародної трудової міграції // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 34. - Львів, 2005. - С. 385-389. (Дисертанту належить матеріал про аналіз результатів проведеного автором анкетування потенційних мігрантів).

6. Нагорнова О. До проблем економічних наслідків міжнародної трудової міграції // Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України - Львів, Інститут регіональних досліджень НАН України, 2005. - С. 619-627.

7. Нагорнова О., Ожема С. Прогнозування демографічних процесів і міждержавної трудової міграці, як компонент формування зовнішньоекономічної діяльності України. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 36. - Львів, 2006. - С. 648-651. (Дисертанту належить матеріал щодо прогнозування динаміки демографічних показників, економічно активного населення та міждержавної міграції в Україні).

8. Нагорнова О. Теоретично-методичні підходи до формування основних напрямків стратегії державного регулювання зовнішньої трудової міграції // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 238: В 5 т. - Т. V. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 1012-1019.

в інших виданнях:

9. Нагорнова О. Проблеми регулювання трудової міграції в умовах ринкової трансформації економіки України. // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2003 р. / За заг. ред. А. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. - Ч.2. - С. 187-190.

10. Нагорнова О. Причини і наслідки зовнішньої трудової міграції в період трансформаційної економіки України // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 178-179.

11. Нагорнова О. Застосування економіко-математичного моделювання в регулюванні міграційними процесами // Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки: Збірник доповідей ІІІ науково-практичної конференції. Вип. 2 / Ред.-упоряд. к.е.н. О.Я. Кравчук / За заг. наук. ред. к. філос. н. А.А. Журавльова. - Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2006. - С. 18-21.

12. Нагорнова О. Зовнішні трудові міграції прикордонного регіону // Wyzwania wspуіpracy transgranicznej Polska - Ukraina 2006 / Praca pod redakcj№ Patrycji Bieсczak, Sіawomira Partyckiego - Cheіm 2006. - С. 241-247.

13. Нагорнова О. Використання інструментів стратегічного планування в процесі створення системи регулювання зовнішньою трудовою міграцією // Соціально-економічний розвиток України в умовах глобалізації світової економіки: Збірник доповідей ІV науково-практичної конференції. / Упоряд.-ред. к.е.н. О.Я. Кравчук / За заг. наук. ред. к. філос. н. А.А. Журавльова. - Луцьк: ПВД “Твердиня”, 2007. - С. 60-64.

14. Нагорнова О. Стратегічні засади регулювання зовнішньою трудовою міграцією // Нові обрії економічної науки: матеріали міжнародної наукової студентсько - аспірантської конференції 11-12 травня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 195-196.

Размещено на Allbest.ru

...