Діагностика й прогнозування розвитку продуктивних сил регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНІЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"Ужгородський національний університет"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДІАГНОСТИКА Й ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ (НА МАТЕРІАЛАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ГУБАНІ ГАБРІЕЛЛА ГЕОРГІЇВНА

Ужгород - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Мікловда Василь Петрович,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

завідувач кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Шевчук Любов Теодорівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

територіальних суспільних систем та просторового розвитку

кандидат економічних наук

Папп Василь Васильович,

Закарпатська обласна державна адміністрація,

заступник начальника головного управління - начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку головного управління економіки

Захист відбудеться 24 жовтня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розіслано « 23 » вересня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

продуктивний сила регіон ринковий

Актуальність теми дослідження. Діагностика і прогнозування розвитку продуктивних сил в сучасних умовах економічного поступу виступає в якості ключового інструменту реалізації регіональної соціально-економічного політики. Це зумовлено тим, що природні умови і економічні ресурси належать до базових чинників, що обумовлюють специфіку господарського розвитку території, характер територіального поділу праці, обґрунтування економічних пріоритетів, спеціалізацію та кооперацію виробництва. Врахування специфіки виробничо-ресурсного потенціалу в транзитній економіці є необхідною умовою реалізації стратегії сталого розвитку регіонів, вибору найбільш ефективних шляхів активізації продуктивних сил, вирішення питань раціонального природокористування.

Здійснення діагностики і прогнозування продуктивних сил виступає превентивним інструментом усунення існуючих диспропорцій у просторовому розвитку, нівелювання відмінностей у рівнях життя, стані здоров'я, освіченості населення, вирівнювання соціальних параметрів територій.

У різні часи над розв'язанням цих та інших завдань працювали такі відомі вчені, як Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, П.П.Борщевський, В.П.Мікловда, Е.М.Лібанова, С.І.Бандур, Л.Г.Чернюк, В.С.Міщенко, Я.В.Коваль, А.С.Лисецький, Д.К.Прейгер, О.І.Шаблій, Л.Т.Шевчук, Ф.Д.Заставний, В.І.Куценко, В.В.Онікієнко, Т.А.Заяць, Р.А.Іванух, А.В.Степаненко, М.І.Фащевський, І.К.Бистряков, І.К.Паламарчук, М.М.Паламарчук, М.І.Пітюлич, М.Д.Пістун, С.І.Іщук, І.М.Коротун, Л.К.Коротун, С.І.Коротун, Є.П.Качан, В.В.Ковалевський, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова, М.А.Хвесик та інші.

Складність і множинність процесів виробництва, зв'язаних з перетворенням науки у безпосередню продуктивну силу суспільства, здійснює глибокі зміни в структурі продуктивних сил, компонентна будова яких ускладнюється, збільшується їх кількість. Крім традиційних елементів продуктивних сил - землі, капіталу і праці - їх структура наповнюється новими елементами, головними серед яких є наука, інформація, технологія, організація виробництва, інфраструктура. Звідси неоднозначність підходів щодо трактування їх сутності, компонентної будови, місця і ролі в суспільному виробництві людського чинника. Саме ця обставина зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, мету, завдання та структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно з програмою наукових досліджень кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету з тем «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004082), «Організація управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (державний реєстраційний номер 0103U007900), «Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки» (номер державної реєстрації 0100U002572).

Мета і завдання дисертаційного дослідження.

Мета дослідження полягає у поглибленні наукових знань та методології діагностики стану продуктивних сил регіону у його ретроспективному і сучасному періодах та використання одержаних результатів для розробки перспективних прогнозів їх розвитку.

Досягнення цієї мети вимагало розв'язання низки завдань, а саме:

- поглиблення понятійно-категоріального апарату та генезису розвитку продуктивних сил;

- здійснення аналізу та оцінки стану продуктивних сил регіону на різних часових лагах;

- узагальнення зарубіжного досвіду здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил та можливості їх застосування в процесі ринкової трансформації економіки регіону;

- вдосконалення методики здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил регіону;

- здійснення ретроспективного аналізу розвитку продуктивних сил Закарпатської області:

- здійснення діагностики розвитку окремих елементів продуктивних сил регіону;

- розробка методичних рекомендацій щодо прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області в документації стратегічного значення;

- розробка стратегічного прогнозу розвитку продуктивних сил Закарпатської області;

- обґрунтування перспективи різних форм продуктивних сил та відображення їх у програмах соціально-економічного розвитку регіону.

Об'єктом дослідження є процеси формування і розвитку продуктивних сил Закарпатської області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил регіону в умовах поглиблення ринкових реформ.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові прийоми економічних досліджень, класичні положення економічної теорії, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань оцінювання і прогнозування соціально-економічного розвитку продуктивних сил регіону, чинне законодавство України у галузі регіональної економіки.

Інформаційною базою дослідження слугували матеріали спеціальних періодичних статистичних видань, що характеризують результати діяльності господарства регіону обласного рангу (Закарпатської області), аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження.

При виконанні досліджень використано ряд методів, у тому числі: монографічний, статистичний, методи візуального, просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу - для всебічного вивчення об'єкта дослідження; системно-структурний аналіз - для дослідження структури продуктивних сил регіону; метод порівняння - для визначення місця регіону за показниками рівня розвитку продуктивних сил; картографічний - для візуального вивчення явищ і процесів, пов'язаних з розвитком і розміщенням продуктивних сил, та отримання на цій основі нової інформації; моделювання - для розробки стратегічних напрямів політики регіонального розвитку продуктивних сил; кореляційно-регресійний - для визначення і оцінки можливостей підвищення рівня розвитку продуктивних сил на ті чи іншій фазі циклу; комп'ютерні технології - для створення, підтримки й збагачення банків даних, необхідних для пошукових робіт.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:

Вперше:

- запропоновано науково-методичні підходи до здійснення комплексної діагностики стану продуктивних сил регіону, що включає функціональну, структурну, процесуальну, ретроспективну, стратегічну, ексклюзивну, превентивну діагностику, вибір якої здійснюється відповідно до цілей економічного розвитку;

- застосовано технологію Форсайту для обґрунтування прогнозу розвитку продуктивних сил Закарпатської області на період до 2025 року, яка передбачає використання низки методів інноваційно-технологічного прогнозування у напрямку активізації інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності; стимулювання розвитку високотехнологічних сфер, тісно пов'язаних з функціонуванням принципово нових технологічних і технічних рішень.

Уточнено:

- дефініцію «продуктивні сили регіону», компонентну будову яких формують матеріальні і людські ресурси, що органічно взаємодіють між собою в процесі виробництв на основі нових знань, інформації, технології, наявної виробничої та соціальної інфраструктури та організації господарської діяльності, що забезпечує злагодженість функціонування всіх елементів зазначених продуктивних сил;

- категорію «соціально-економічна діагностика продуктивних сил регіону», функцією якої є виявлення існуючих деформацій та наявних відхилень в їх розвитку в певному часовому лазі від еталонних показників, що потенційно могли б бути досягнуті в разі ефективного використання наявного виробничо-ресурсного та людського потенціалу регіону.

Отримали подальший розвиток:

- підходи, зв'язані з удосконаленням методики розробки прогнозів регіонального розвитку за рахунок створення правових умов для запровадження системи стратегічного прогнозування в практику роботи регіональних органів управління;

- організаційно-економічні засади розвитку регіональної статистики, що передбачає складання повного обсягу статистичної інформації щодо розвитку нових форм господарювання, діяльності різних секторів економіки, відображення основних тенденцій у сфері трудових відносин, що значно підвищить адекватність прогнозних розрахунків, на основі яких розробляються програми соціально-економічного розвитку територій.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає у розробці методичних підходів до здійснення діагностики й прогнозування розвитку продуктивних сил регіону, які можна використати при розробці документації програмного і стратегічного значення в умовах реформування економіки регіону. Пропозиції та рекомендації, отримані в результаті дисертаційного дослідження, використані головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації в процесі розробки «Стратегії економічного і соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року», а також результати дисертаційного дослідження рекомендовані до «Програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2008 рік» в формуванні підрозділів 3.1. - «Промисловий комплекс», 3.3. - «виробнича інфраструктура» та 3.6. - «Інвестиційна та будівельна діяльність» (довідка № 02/ 359-1 від 08.05.2008).

Науково-практичні розробки, висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані у дисертаційній роботі, використані у навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Потенціал підприємства», «Управляння потенціалом підприємства»; розробці навчальних проектів та наукових тем; науково-дослідницькій роботі викладацького складу, аспірантів та студентів кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету (довідка №01-10/ 691 від 21.04.2008).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були оприлюднені протягом 2007-2008 рр., доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, в тому числі на: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки» (м. Ужгород, 2007 р.), міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційні стратегії економіки регіонів» (м. Київ, 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст» (м. Вінниця, 2008 р.).

Результати проведених досліджень впроваджено і використано в практичній діяльності Закарпатської облдержадміністрації та Закарпатської обласної ради.

Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 8 наукових працях, загальним обсягом 4,45 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку із 225 використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок друкованого тексту, містить 20 рисунків, 16 таблиць, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку продуктивних сил регіону» поглиблено сутність понятійно-категоріального апарату «продуктивні сили», здійснена оцінка їх функціонування в різних часових зрізах, проаналізовано основні тенденції їх розвитку в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин. Значна увага приділена вдосконаленню методичних підходів до діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил, узагальнено зарубіжний досвід здійснення зазначених процесів та можливості його застосування в ході ринкових реформ в Україні та її регіонах.

На основі критичного аналізу наукових досліджень, присвячених вивченню продуктивних сил, в дисертації зроблено висновок про еволюційний і перманентний характер їх розвитку, детермінований зростанням потреб людей. Внаслідок цього розширюється і збагачується комплементарна будова продуктивних сил за рахунок включення в їх структуру нових елементів, зокрема науки, знань, інформації, технологій тощо. Характерною особливістю продуктивних сил, економічних ресурсів є їх обмеженість. Звідси цілком природним є пошук ефективних шляхів використання обмежених економічних ресурсів як превентивного інструменту подолання безробіття, інфляції, дефіциту бюджету, бідності та інших чинників, що генерують умови економічної нестабільності.

В структурі економічних важелів оцінки стану та перспектив розвитку продуктивних сил в сучасних умовах важливу роль відіграє діагностика, що здійснюється на різних ієрархічних рівнях управління і є комплексом досліджень, спрямованих на виявлення реальних цілей розвитку економіки будь-якого просторового рівня, способів їх досягнення та усунення виявлених недоліків і на цій основі пошуком оптимальних варіантів економічного розвитку. Тому зведення діагностики до експертизи, контролю, аналізу або виміру стану суспільства, що має місце в окремих наукових дослідженнях, методологічно невиправданий ні в теоретичному, ні в прикладному аспектах, оскільки цей процес є значно складнішим за змістом і обсягом.

На основі узагальнення різних теоретичних підходів щодо здійснення діагностики в дисертації зроблено висновок, що соціально-економічна діагностика розвитку продуктивних сил функціонально спрямована на виявлення деформацій та відхилень у їх розвитку на конкретну дату від еталонних показників стану продуктивних сил цього регіону, які мали б бути досягнуті в цьому часовому лазі, окреслено коло проблем, пов'язаних з виникненням, наявністю і подоланням виявлених деформацій та відхилень. На основі врахування мети здійснення діагностики в роботі здійснено класифікацію різних видів соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону (табл.1).

Якщо враховувати результат соціально-економічної діагностики, то можна виділити інші види соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону. Для проведення діагностики необхідна інформація, проаналізована за допомогою системи спеціальних методів. Джерелами інформації є дані статистичного обліку, інтерв'ю, моделі (організаційні, функціональні, процесуальні і т. д.). Відповідно для соціально-економічної діагностики різних видів потрібний адекватний набір індикативних показників.

Таблиця 1

Види соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону залежно від мети її здійснення

№	Мета діагностики	Види діагностики
1.	Виявлення повноцінності реалізації функцій окремими елементами продуктивних сил	Функціональна діагностика
2.	Встановлення оптимальності структури продук-тивних сил регіону та розвитку окремих її ланок	Структурна діагностика
3.	Визначення оптимальності перебігу соціально-економічних процесів у продуктивних силах регіону	Процесуальна діагностика
4.	Окреслення проблем щодо досягнення тих чи інших цілей розвитку продуктивних сил регіону за той чи інший ретроспективний проміжок часу за наявних можливостей забезпечити таке досягнення	Ретроспективна діагностика
5.	Окреслення проблем щодо досягнення стратегічних цілей розвитку продуктивних сил регіону за той чи інший перспективний проміжок часу за наявних можливостей забезпечити таке досягнення	Стратегічна діагностика
6.	Виявлення унікальних особливостей і специфіки функціонування продуктивних сил у регіоні	Ексклюзивна діагностика
7.	Виявлення можливих ризиків при тих чи інших можливостях соціально-економічного розвитку продуктивних сил регіону	Превентивна діагностика
8.	Здійснення мультицільової діагностики	Комплексна діагностика

Виходячи з повноти і охопності, пропонується розрізняти пілотажну соціально-економічну діагностику регіону, яку часто в науковій літературі називають експрес-діагностикою, оскільки вона є, зазвичай, поверховою і приблизною, часткову соціально-економічну діагностику регіону, коли діагностуються його окремі економічні підсистеми чи процеси в ній, і повноцінну соціально-економічну діагностику, яку іноді називають комплексною діагностикою.

Результатом соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону має бути також і виявлення ступеня відповідності розміщення продуктивних сил законам їх розвитку і закономірностям розміщення.

Діагностика дотримання принципів розміщення продуктивних сил є одночасно частиною діагностики регіональної політики держави - сфери управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни у просторовому, регіональному аспекті.

В роботі акцентується, що здійснити діагностику регіональної політики - це значить оцінити проблеми реалізації сукупності заходів, спрямованих на оптимізацію співвідношення і взаємодії рушійних сил регіонального розвитку, результатом якої має бути забезпечення населенню кожного регіону країни гідних умов життя. Очевидно, що без врахування результатів соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону неможливо розробити науково обґрунтовані прогнози їх розвитку та передбачити напрями формування та реалізації ефективної регіональної політики в державі. Крім того, об'єктивність прогнозних розрахунків трансформується на реалізацію просторових програм соціально-економічного розвитку.

В дисертації значна увага приділена узагальненню зарубіжного досвіду здійснення діагностики і прогнозування розвитку регіональної економіки, оскільки використання результатів діагностики в розвинених країнах при розробці стратегічної документації давало можливість суттєво підвищувати її якість. Аналіз зарубіжного досвіду в зазначеному вище контексті дозволив зробити певні висновки і узагальнення прикладного характеру:

1. В зарубіжних наукових джерелах і проектній документації має місце інваріантність підходів щодо сутності діагностики, а в окремих із них діагностика ототожнюється з соціально-економічним аналізом.

2. Діагностика здійснюється переважно з метою визначення системи відліку для побудови стратегічних прогнозів, або для обґрунтування необхідності отримання грантів з різних міжнародних фондів.

3. Нерідко результати діагностики є неточними, формальними чи навіть декларативними, оскільки слабо відпрацьованими є еталонні моделі.

Зроблені висновки слід враховувати при використанні зарубіжного досвіду діагностики соціально-економічного розвитку регіону. При цьому необхідно адаптувати зарубіжний досвід здійснення діагностики стану і розвитку регіонів до сучасних умов України. В цьому контексті вкрай важливим завданням є вдосконалення методології здійснення діагностики соціально-економічного стану продуктивних сил регіонів і їх розвитку. Подальше її удосконалення пов'язане з пошуком еталонної моделі, згідно з якою можна порівнювати досліджуваний регіон та розробкою критеріїв і показників, з допомогою яких можна судити про реальну ситуацію в економіці регіону.

Сукупність методів прогнозування є досить різноманітною, вона дозволяє охопити і врахувати особливості різних соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіоні. Крім того, з появою нових технологій та нових знань методологія прогнозування та моделювання регіонального розвитку оновлюється шляхом виникнення нових та модифікації традиційних методів прогнозування. Важливо залучити науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації. Особливу увагу слід звернути на підготовку та перепідготовку кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози як в документацію стратегічного значення, так і в реалії практичної життєдіяльності населення регіонів.

У другому розділі «Діагностика ретроспективного розвитку й сучасного стану продуктивних сил Закарпатської області» здійснено ретроспективний аналіз розвитку продуктивних сил регіону, динаміку і темпи їх розвитку у різних часових відрізках, проведена діагностика сучасного стану нових організаційно-правових форм господарювання, з'ясовано основні тенденції в розвитку пріоритетних сфер економіки краю.

Через об'єктивні і суб'єктивні причини динаміка і темпи розвитку економіки Закарпаття тривалий час суттєво відставали від середньоукраїнських показників. Значною мірою це пояснюється низьким рівнем розвитку продуктивних сил, вузьким поділом праці, формуванням моногалузевої структури виробництва, відсутністю розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури. Відмічені процеси призвели до звуження сфери докладання праці, низького рівня зайнятості, особливо сільського населення, масштабної трудової міграції, низьких доходів населення. На основі проведеного ретроспективного аналізу в роботі зроблено висновок, що в перші роки незалежності України соціальна економічна ситуація в Закарпатській області була набагато складнішою, ніж в цілому по країні. За економічними показниками область займала наприкінці 90-х років ХХ століття 26 місце з 27 регіонів України. В цих складних умовах Закарпаття одним із перших після затяжної економічної кризи, що тривала до 2000 року, перейшло до економічного зростання. В результаті суттєво зросли різні рейтинги області, зокрема інвестиційний (2004 р. - 11 місце), динамічний (2004 р. - 2 місце)та ін. Загальний стан розвитку продуктивних сил у Закарпатській області в останні роки визначається позитивною динамікою зростання валової доданої вартості (ВДВ). Економічний та соціальний розвиток Закарпатської області, як і розвиток продуктивних сил переважної більшості регіонів України, протягом 2007 року відбувався в руслі макроекономічних тенденцій, а також під впливом заходів у межах державної регіональної соціально-економічної політики, модифікації системи державного управління й місцевого самоврядування та характеризується інтенсифікацією промислового виробництва, збільшенням податкових надходжень, інвестиційних ресурсів тощо.

Проведений ретроспективний аналіз розвитку окремих структурних ланок продуктивних сил Закарпатської області дозволяє зробити такі висновки: за підсумками 2005 року пріоритетною галуззю економіки в області стала промисловість, тоді як протягом минулих років нею було сільське господарство; за останні сім років структура промисловості Закарпаття зазнала відчутних змін, які відбулися в результаті надходження значних інвестицій в харчову та обробну промисловості області; на кінець

2006 року до пріоритетних сфер обробної промисловості відносилися машинобудування (50,7 %), харчова і перероблення сільськогосподарських продуктів (14,2 %), виробництво деревини та виробів з неї (4,2 %). Розвиток сільського господарства на Закарпатті в період 1996-2006 рр. характеризувався поступовим зростанням обсягів валової продукції завдяки високим темпам її приросту в особистих селянських господарствах. Починаючи з 2000 р., до низки економічних пріоритетів входить зовнішньоекономічна діяльність завдяки вигідному географічному розташуванню регіону, яке створює певні переваги для прискореної інтеграції в європейські структури, сприяє активній участі в міжнародному поділі праці. На цьому тлі намітилася позитивна тенденція до зростання валової доданої вартості. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка валової доданої вартості по Закарпатській області

(у фактичних цінах)

Здійснена діагностика підводить до висновку, що за останній період часу Закарпатська область зробила значний прорив у розвитку продуктивних сил, випередивши низку інших регіонів України по важливих макроекономічних показниках, що свідчить про ефективне використання промислового потенціалу та конкурентних переваг регіону і відповідає загальній тенденції стабілізації економіки в Україні. Очевидно, що в найближчій перспективі надзвичайно важливо закріпити отримані результати з метою поліпшення якості життя населення.

Комплексний ретроспективний аналіз розвитку промисловості Закарпаття свідчить про наявність позитивних тенденцій у роботі більшості промислових об'єктів (за винятком легкої промисловості), що дало змогу забезпечити постійний приріст промислового виробництва, обсягів реалізованої продукції, досягати позитивних результатів діяльності. Залучення іноземних інвестицій, співробітництво з іноземними партнерами у формі виконання замовлень з давальницької сировини дало можливість суттєво пожвавити розвиток таких провідних сфер виробництва регіону, як обробне виробництво та машинобудування. В роботі значна увага приділена діагностиці продуктивних сил в гірських населених пунктах, значна частина яких має ознаки репресивності, з'ясовано основні фактори, що гальмують розвиток сільської економіки, внесено ряд конкретних пропозицій щодо стимулювання інвестиційної активності на селі, розвитку сільської промисловості, виробничої та соціальної інфраструктури.

У третьому розділі «Прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області» запропоновано методичні підходи до здійснення прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області в документації стратегічного значення, оцінено об'єктивність і достовірність існуючих прогнозних розрахунків, дано конкретні пропозиції по вдосконаленню методології регіонального прогнозування соціально-економічного розвитку.

На основі аналізу документації стратегічного значення в дисертації зроблено ряд конкретних пропозицій, спрямованих на підвищення ролі і важливості прогнозних розрахунків. При цьому удосконалення прогнозування слід здійснювати в таких напрямах:

- активізація робіт із розширення нормативно-правового поля здійснення прогнозування регіонального розвитку та застосування розроблених прогнозів у документації стратегічного значення;

- залучення науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації;

- підготовка та перепідготовка кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози в територіальні програми соціально-економічного розвитку;

- забезпечення повноти та складання повного переліку статистичної інформації, обов'язкової для розробки прогнозів соціально-економічного розвитку територій.

В дисертації здійснено прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області, який є довгостроковим і розрахований на період до 2025 року (табл. 2). При цьому зроблено свідомий відхід від прогнозних параметрів, закладених у Стратегії регіонального розвитку, оскільки запропоновано альтернативний підхід, який є інноваційним і базується та технології Форсайту (застосування низки методів інноваційно-технологічного прогнозування) та передбачає активізацію інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності. Доведено, що для Закарпатської області слід обрати стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку на інноваційній основі.

Таблиця 2

Прогнозні показники розвитку продуктивних сил Закарпатської області

Характеристики	2004	2005	2006	2007	2015*	2025*
					Песимістичний	Оптимістичний	Песимістичний	Оптимістичний
Чисельність наявного населення, на 1 січня, тис. осіб	1251,1	1248,5	1245,5	1243,8	1223,9	1233,9	1199,4	1221,56
Економічно активне населення (у віці 15-70 років, тис. осіб)	586,0	592,3	543,3	-	396,6	580,43	233,6	568,83
Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, осіб, на поч. року	10	11	8	6	4	2	3	2
Темпи приросту обсягів продукції промисловості, % до попереднього року	27	7,7	27,2	20,4	18,4	24,.5	20,4	25,5
Темпи приросту обсягів продукції сільського господарства, % до попереднього року	-	1,5	2,2	0,3	0,2	1,1	0,2	1,5
Темпи приросту обсягу інвестицій в основний капітал, % до попереднього року	-	-22,7	71,5	11,0	15,0	25,0	20,5	50,5
Темпи приросту обсягу прямих іноземних інвестицій, % до попереднього року	-	6,9	14,1	19,1	19,5	25,0	20,5	25,0

Джерело: Держкомстат, Закарпаття 2005.

- нема даних

* прогнозні дані

В результаті автором запропоновано на основі застосування методики Форсайту концентрувати зусилля на стимулюванні розвитку високотехнологічних видів діяльності, що включають виробництва та види діяльності, тісно пов'язані з розвитком принципово нових технічних рішень: електронна, виробництво оргтехніки та ЕОМ, приладобудування та електротехнічне машинобудування, біотехнології, нанотехнології тощо.

З метою перманентного відстеження процесів, що відбуваються у розвитку продуктивних сил, у дисертації пропонується запровадити комплексний моніторинг соціально-економічного розвитку територій на рівні адміністративних районів і міст обласного значення. Має бути створена відкрита й доступна кожному громадянину електронна база даних, котра даватиме вичерпну інформацію про ресурси, економіку, соціальне становище тощо у кожному територіальному утворенні. Створення такої бази даних сприятиме активізації інвестиційної діяльності та розвитку підприємництва.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції і окреслити найважливіші результати:

1. Під діагностикою розвитку продуктивних сил регіону розуміється виявлення деформацій та відхилень у їх розвитку на конкретну дату від еталонних показників стану продуктивних сил регіону, які мали б бути досягнуті на цю дату, та окреслення й оцінка проблем, пов'язаних з виникненням, наявністю і подоланням виявлених деформацій та відхилень.

2. Діагностика продуктивних сил -- це складний комплекс досліджень. У зв'язку з цим доцільно виділяти різні її види - функціональну, структурну, процесуальну, ретроспективну, стратегічну, ексклюзивну, превентивну, комплексну. Вибір певного виду діагностики залежить від мети, способів її досягнення, реальних цілей розвитку економіки регіону та його раціонального варіанту.

3. На основі оцінки зарубіжного і вітчизняного досвіду здійснення діагностики виявлені певні недоліки зазначеного процесу внаслідок наявності різних підходів щодо з'ясування його суті та ототожнення з економічним аналізом, що не має під собою достатньої аргументації, оскільки діагностика -- це комплексне дослідження, що переважно здійснюється з метою визначення системи відліку для побудови стратегічних прогнозів розвитку економіки.

4. Основними шляхами вдосконалення системи прогнозування регіонального розвитку є: активізація робіт з розширення нормативно-правового поля здійснення прогнозування регіонального розвитку та застосування розроблених прогнозів у документації стратегічного значення; залучення науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації; підготовка та перепідготовка кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози в документацію стратегічного значення.

5. Здійснена діагностика розвитку продуктивних сил дозволяє зробити висновок, що Закарпатська область, починаючи з 2000 року, забезпечує високі темпи економічного зростання. За останній час відбулися глибокі зміни в галузевій структурі виробництва, де домінуючі позиції займає промислове виробництво. За останні сім років структура промисловості області зазнала суттєвих змін, які є наслідком залучення інвестицій у харчову та обробну промисловості області; на кінець 2006 року до провідних галузей обробної промисловості відносилися машинобудування (50,7 %), харчова і перероблення сільськогосподарських продуктів (14,2 %), виробництво деревини та виробів з неї (4,2 %).

6. На основі оцінки функціонування нових форм продуктивних сил виявлено, що їх практично неможливо порівняти з еталонною моделлю у зв'язку зі складністю побудови останньої. Тому діагностику нових форм слід здійснювати у вигляді оцінки їх специфічних ознак з метою передбачення специфіки їх функціонування.

7. Розроблений прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області на період до 2025 року за допомогою використання технології Форсайту передбачає застосування низки методів інноваційно-технологічного прогнозування у напрямі активізації інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності, концентрації зусиль на стимулюванні розвитку високотехнологічних видів діяльності, тісно пов'язаних з розвитком принципово нових технічних рішень: електронної, виробництва оргтехніки та ЕОМ, приладобудування та електротехнічного машинобудування, біотехнологій, нанотехнологій тощо.

8. Діагностика розвитку продуктивних сил у просторовому зрізі дозволила виявити глибоку асиметрію їх розвитку в містах, районних центрах та гірських населених пунктах. Так, в м. Ужгороді сконцентрована четверта частина всіх суб'єктів господарювання, в м. Мукачеві - близько 10%. В той же час у багатьох гірських населених пунктах основною організаційно-правовою формою підприємництва є домашні господарства, які без належної фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки забезпечують більше 95% виробництва валової продукції сільського господарства. Існуюча ситуація вимагає розробки цільової комплексної програми розвитку продуктивних сил гірських територій регіону.

9. Прогноз розвитку продуктивних сил з врахуванням структурних змін в економіці регіону показує на необхідність їх орієнтації на:

удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехнічну, електронну та комп'ютерну галузі промисловості; сільськогосподарське машино- й автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємства легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

раціональне і комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів, перехід на безвідходні й маловідходні технології, що сприятиме екологізації розвитку продуктивних сил району;

ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;

підвищення економічної діяльності в малих і середніх містах та селах з метою підвищення зайнятості населення, більш повного використання місцевих трудових ресурсів;

розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності.

Практична реалізація пріоритетних напрямів територіальної організації продуктивних сил у прогнозному періоді стане важливим фактором соціально-економічного розвитку регіону, сприятиме оптимізації структурної перебудови економіки та зростанню життєвого рівня населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Губані Г.Г. Структурна перебудова промисловості регіону в умовах поглиблення ринкових реформ / Кузмішин П., Кузмішинова В., Губані Г. // Конкурентноздатність і регіональний розвиток: Монографія. - Кошіце (Словаччина): Технічний університет, Економічний факультет. - 2008. - С. 47-54, 0,5 друк.арк. (Особистий внесок автора полягає в дослідженні структурної перебудови в промисловості регіону в умовах поглиблення ринкових реформ )

Статті у наукових фахових виданнях

Губані Г.Г. Діагностика ретроспективного розвитку й сучасного стану продуктивних сил Закарпатської області / Губані Г.Г. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Серія «Економіка». - Ужгород: Ужгородський національний університет. - 2008. - Вип. 25. - С. 90-95, 0,6 друк. арк.

Губані Г.Г. Дослідження пропорцій соціально - економічного розвитку Закарпатської області у 2000 - 2004рр. / Побурко Я.О., Пушак Я.Я., Губані Г.Г. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально - економічний розвиток регіону: діагностика, стратегія, управління. Випуск 4(60) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - С. 194-198, 0,25 друк.арк. (Особистий внесок автора полягає у дослідженні пропорцій соціально-економічного розвитку Закарпатської області у 2000-2004 роках).

Губані Г.Г. Інтегральне оцінювання результатів соціально-економічної діяльності у регіонах України. Моніторингові оцінювання складних соціально-економічних явищ розвитку регіону / [Булюк В.В., Губані Г.Г., Могильницька М.П., Шубалий О.М. та ін.]; відповідальний редактор Побурко Я.О. // - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - С. 57-68, 0,75 друк.арк. (Особистий внесок автора полягає у проведенні інтегрального оцінювання результатів соціально-економічної діяльності у регіонах у 2001-2004 роках).

Губані Г.Г. Оцінювання розвитку соціально-трудового партнерства на регіональному рівні / Колосок А.М., Слободян Л.В., Губані Г.Г. // Регіональна економіка. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2007. - № 3. - С. 79-88, 0,85 друк.арк. (Особистий внесок автора полягає у оцінюванні розвитку соціально-трудового партнерства на регіональному рівні)

Губані Г.Г. Сучасні проблеми прогнозування регіонального розвитку / Губані Г.Г.// Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Серія «Економіка». - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2007. - Вип. 24. - С. 61-65, 0,5 друк. арк.

Губані Г.Г. Теоретичні проблеми здійснення регіональної діагностики розвитку продуктивних сил // Регіональна економіка. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2008. - №1. - С.57-63, 0,5 друк.арк.

Губані Г.Г. Інтегральне оцінювання результатів соціально-економічної діяльності в районах та містах Львівської області у 2001-2004 роках. / Побурко Я.О., Пушак Я.Я., Лиса О.І., П'ятак В.А., Пухир С.Т., Губані Г.Г. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - 50с. - (Препринт наукової доповіді / НАН України, Інститут регіональних досліджень, 2006), 0,5 друк.арк. (Особистий внесок автора полягає у проведенні оцінювання темпів росту результатів у секторі зростання обсягів виробництва, що отримані у 2001-2004 роках).

АНОТАЦІЯ

Губані Г.Г. Діагностика й прогнозування розвитку продуктивних сил регіону (на матеріалах Закарпатської області) . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008.

Сформульовано теоретичні та методичні засади здійснення діагностики розвитку продуктивних сил регіону, обґрунтовано ряд методичних положень, спрямованих на підвищення достовірності регіональних прогнозів розвитку економіки, що являються базою для формування просторових програм соціально-економічного розвитку. Здійснено структуризацію видів діагностики, найважливішими із яких є: функціональна, структурна, процесуальна, ретроспективна, стратегічна, ексклюзивна, превентивна та комплексна.

Здійснено ретроспективний аналіз розвитку продуктивних сил Закарпатської області та їх оцінку за роки незалежності України, визначено пріоритетні сфери економіки, здатні забезпечити економічне зростання. На основі застосування технології Форсайту розроблено прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області до 2025 року.

Ключові слова: діагностика, прогнозування, продуктивні сили, регіон, стратегічне управління, виробництво, інновації.

АННОТАЦИЯ

Губани Г.Г. Диагностика и прогнозирование развития производительных сил региона (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2008.

В диссертации сформулированы теоретические и методологические подходы к осуществлению диагностики и прогнозирования развития производительных сил региона. С учетом сложности и многогранности процесса исследования в работе сделана попытка структуризации видов диагностики, среди которых выделяют диагностику функциональную, структурную, процессуальную, ретроспективную, стратегическую, эксклюзивную, превентивную и комплексную. Выбор вида диагностики определяется целями развития регионального хозяйства и средствами их достижения. В работе раскрыта сущность статистической диагностики как метода научного исследования, показаны её преимущества и отличия от традиционных методов исследования - анализа, синтеза, индукции, дедукции и т.д.

Большое внимание уделяется ретроспективному анализу развития и функционирования производительных сил Закарпатской области. Автор на основании обширного статистического материала анализирует развитие приоритетных сфер экономики региона, обращая особое внимание на анализ причин, сдерживающих их развитие. Произведён анализ производительных сил области в условиях реструктуризации регионального хозяйства, эффективности его адаптации к рыночным отношениям. Проанализированы структурные изменения и выявлены основные тенденции в развитии реального сектора экономики, исследована экономическая эффективность функционирования внешнеэкономической деятельности, которая постепенно превращается в приоритетную сферу хозяйствования.

Разработан инвариантный прогноз развития производительных сил Закарпатской области до 2025 года, сформулированы методические подходы к совершенствованию системы прогнозирования на региональном уровне. С помощью прогнозного моделирования, которое рассматривается как методическая основа информационного массива для разработки территориальных программ социально-экономического развития, даны рекомендации по их совершенствованию и обоснованы показатели оценки их эффективности. Повышение роли экономического прогнозирования, обоснованности и реальности расчетных показателей в диссертационном исследовании увязывается с активизацией работы по расширению нормативно-правовой базы, регионального прогнозирования, совершенствованием региональной статистики и приведением её в соответствие с сложившейся в мире системой национальных счетов, привлечением учёных различных отраслей науки к разработке прогнозов, подготовкой специалистов в области экономического прогнозирования.

В диссертации перспективные направления развития производительных сил Закарпатской области рассматриваются в органической связи с совершенствованием территориальной структуры производства, в частности перепрофилированием промышленных комплексов городов областного подчинения на среднее и точное машиностроение, радиотехническую, электронную и компьютерную отрасли производства. Не менее важной задачей в контексте повышения эффективности использования производственного потенциала является эффективное и комплексное использование местных материально-сырьевых ресурсов и переход на безотходные и малоотходные технологии, замкнутым циклам использования экономических ресурсов.

Анализ тенденций в развитии производительных сил региона в условиях реструктуризации региональной экономики, её адаптации к рыночным условиям хозяйствования позволил автору сделать выводы о внесении серьёзных корректив в политику региональных приоритетов. В новых условиях хозяйствования новые экономические приоритеты сформировались в сфере приграничного экономического сотрудничества и развития туристической и рекреационной отраслей, функционирование которых способно оказать мультипликационный эффект на развитие пищевой промышленности, личных хозяйств населения, лёгкую промышленность. Наращивание производительного потенциала в приоритетных и сопряжённых с ними отраслях позволит решить не только экономические, но и социальные вопросы, главным из которых является занятость сельского населения. В этом контексте в диссертации обосновываются перспективные пути развития производительных сил на депрессивных территориях, выведение которых из кризисного состояния связывается с вовлечением в производственный оборот местных ресурсов, агропромышленностью, кооперацией и интеграцией производства, развитием несельскохозяйственных отраслей на проблемных территориях.

Ключевые слова: диагностика, прогнозирование, производительные силы, регион, стратегическое управление, производство, инновации.

SUMMARY

Gubani G.G. Diagnostics and prognostication of development of productive forces of region (on the example of the Zakarpatskaja area). - Manuscript.

The dissertation on receiving of f scientific degree of the candidate of economic science after speciality 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy. - Uzhgorod national university. - Uzhgorod, 2008.

Theoretical and methodical principles of realization of diagnostics of development of productive forces of region are formulated, grounded row of methodical positions, directed on the increase of authenticity of regional prognoses of development economies which are a base for forming of the spatial programs of socio-economic development. The structure of types of diagnostics, major from which is, is carried out: functional, structural, judicial, retrospective, strategic, exclusive, preventive and complex.

The retrospective analysis of development of productive forces of the Zakarpattja and their estimation is carried out for years independence of Ukraine, certainly priority spheres economies which are able to provide the economy growing. On the basis of application of technology of Forsayt the prognosis of development of productive forces of Zakarpatje area is developed to 2025 year.

Keywords: diagnostics, prognostication, productive forces, region, strategic management, production, innovations.

Размещено на Allbest.ru

...