Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

УДК 631.158:331.522.4

Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Горковенко Інна Володимирівна

Харків 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосипович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти: член-кореспондент УААН,

доктор економічних наук, професор Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу.

Захист відбудеться 12 листопада 2008р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті імені В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, ауд.1-221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету імені В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп.1.

Автореферат розісланий 10 жовтня 2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

трудовий потенціал сільськогосподарський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних передумов досягнення стратегічних цілей розвитку економіки України є сталий розвиток аграрного сектора, забезпечуваний невпинним зростанням потужності аграрного ресурсного потенціалу на основі органічного поєднання його кількісних та якісних складових.

При цьому особлива увага має приділятися проблемі формування та використання трудового потенціалу. На другому Всеукраїнському форумі “Збереження і розвиток трудового потенціалу України” було прийнято рішення про необхідність розробки загальнодержавної цільової програми “Збереження і розвиток трудового потенціалу України на 2008-2017 роки”. Така програма є особливо нагальною для сільського господарства.

Проблема трудового потенціалу як прямий спадкоємець проблем використання трудових ресурсів завжди була у центрі уваги економічної науки, зокрема стосовно аграрного сектора. Різним аспектам цієї проблеми присвячені праці класиків економічної науки, а також багатьох провідних науковців світу. Серед сучасних учених особливості формування та використання трудового потенціалу досліджували Д.П. Богиня, В.М. Геєць, О.А. Грішнова, Б.М. Данилишин, М.Н. Ким, Е.М. Лібанова, І.І. Лукінов, В.В. Онікієнко, О.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, С.І. Пиріжков, В.В. Юрчишин, І.Г. Ушачов та ін., стосовно сільського господарства - В.Г. Андрійчук, О.М. Бородіна, В.К. Горкавий, В.С. Дієсперов, М.І. Долішній, О.І. Здоровцов, В.О. Мандибура, П.М.Макаренко, В.Ф.Машенков, Л.І.Михайлова, Т.І. Олійник, Г.М. Підлісецький, В.І. Приймак, І.В. Прокопа, П.Т. Саблук, М.П. Соколик, В.С. Стешенко, О.У. Хомра, Г.В. Черевко, В.Я. Чуракова, Л.О. Шепотько, К.І. Якуба й інші дослідники. Їх спільними зусиллями створено потужне теоретико-методологічне підґрунтя для виконання зазначеної програми. І разом з тим існують розбіжності, навіть на теоретико-методологічному рівні, деякі пропозиції потребують додаткового обговорення або навіть уточнення. До того ж слід обов'язково враховувати особливості окремих регіонів.

З урахуванням вищевикладеного було обрано тему дисертації, визначено її мету, завдання, структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою плану науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємств Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва на 2001-2005рр.“Відтворення та підвищення ефективного використання виробничо-ресурсного потенціалу” (номер державної реєстрації 0102U001835) та на 2006-2010 рр. “Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0107U005810)

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних питань відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності його використання

Відповідно до мети дослідження було сформульовано такі завдання:

– визначити сутність трудового потенціалу з використанням творчої спадщини класиків економічної науки та провідних науковців сучасності (зокрема відповідно до теорії людського капіталу);

– розкрити зміст трудового потенціалу з визначенням складових, які формують його величину;

– дослідити сучасні методичні підходи та показники оцінки ефективності використання трудового потенціалу;

– з'ясувати основні тенденції зміни чисельності та структури сільського населення, кількості зайнятих у сільськогосподарських підприємствах для об'єктивної оцінки тих процесів, які відбуваються в аграрній сфері України;

– визначити відмінності в ефективності використання трудового потенціалу у часі, а також на рівні адміністративних районів та окремих підприємств;

– з'ясувати вплив оплати праці та змін у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств на відтворення й ефективність використання трудового потенціалу;

– визначити сукупність чинників, які впливають на динаміку чисельності працівників підприємств і на ефективність використання трудового потенціалу, й оцінити їх кількісний вплив.

Об'єктом дослідження є процеси відтворення й ефективності функціонування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні проблеми та практичні аспекти відтворення й ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання. Поряд із загальним методом пізнання були застосовані специфічні методи та прийоми дослідження: системний і комплексний підхід - для аналізу соціально-економічних процесів формування й ефективного використання трудового потенціалу сільського господарства; графічний метод - для аналізу, порівняння та наочного відображення результатів дослідження; методи статистичного аналізу, а саме метод детермінованого факторного аналізу - для визначення тенденцій і показників динаміки оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств, дії сукупності чинників на кількість працівників підприємств і на показники ефективності використання трудового потенціалу; абстрактно-логічний метод - при формулюванні висновків і пропозицій.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних учених-фахівців з питань відтворення й ефективного використання трудового потенціалу, зокрема трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань збереження і розвитку трудового потенціалу країни, звітні дані Держкомстату України, звіти окремих сільськогосподарських підприємств Харківської області.

Наукова новизна одержаних результатів визначається такими положеннями:

уперше:

· обґрунтовано методологічний підхід до визначення трудового потенціалу як категорії, яка втілює в собі дві складові: є елементом, з одного боку, аграрного ресурсного потенціалу, з іншого - людського фактора, який є визначальним у розвитку виробництва, у тому числі у формуванні людського капіталу;

· виявлено та кількісно оцінено вплив системи чинників на динаміку сільського населення і середньооблікову кількість штатних працівників підприємств у межах регіону у період стабілізації розвитку сільського господарства.

удосконалено:

· методичний підхід до оцінки впливу природно-економічного середовища на демографічні процеси та на формування трудового потенціалу підприємств: уточнено систему складових, які визначають рівень цих процесів, а також підходи до інтегральної оцінки їх сукупної дії;

· методичний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємств при виробництві сільськогосподарської продукції, з обґрунтуванням доцільності застосування системи показників та як провідного показника - величини чистої продукції у розрахунку на середньорічного працівника.

набули подальшого розвитку:

· визначення змісту трудового потенціалу з акцентом на двох складових кількісній та якісній (величини трудового потенціалу може зростати навіть при зменшенні кількості працівників);

· оцінка тенденцій відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств з визначенням тісноти залежності між зміною чисельності населення та середньообліковою кількістю працівників;

· положення про те, що особливо значні відмінності у показниках ефективності використання трудового потенціалу, які обчислюються, з одного боку, за вартістю валової продукції у порівнянних цінах, з іншого - за вартістю товарної продукції у фактичних цінах реалізації, виникають через дію двох чинників: рівня товарності та цінового фактора.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані теоретичні положення та вдосконалені методичні підходи, спрямовані на поліпшення відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та удосконалення показників ефективності його використання, доведено до рівня практичних рекомендацій. Це дозволяє більш ефективно управляти процесами розвитку трудового потенціалу, об'єктивно оцінювати рівень ефективності його використання.

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування у діяльності керівних органів та окремих підприємств, що підтверджується відповідними актами та довідками, зокрема Головним управлінням статистики у Харківській області щодо включення до аналітичних матеріалів результатів дослідження з проблеми зміни чисельності сільського населення, його вікової структури та кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарських підприємствах (довідка №43/11 від 19.01.2007р.), ПАОП “Зоря“ Красноградського району Харківської області (довідка № 16 від 23.01.2007р.), Красноградською районною державною адміністрацією (довідка №01-10/220 від 29.01.2007р), Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації (довідка №16/50 від 20.02.2007р.) щодо рекомендацій і розробок з формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств і підвищення його ефективності використання.

Методику оцінки ефективності використання трудового потенціалу через показник чистої продукції у розрахунку на одного працівника прийнято до впровадження у практичну діяльність сільськогосподарських підприємств Балаклійського району (довідка 01-08/579 від 06.03.2008р.), зокрема СТОВ «Гусарівське» (довідка №134 від 04.03.2008р.).

Розробки, здійснені у процесі дослідження, використовуються у навчальному процесі у Харківському національному аграрному університеті при викладанні таких дисциплін: “Економіка аграрних підприємств”, “Регіоналістика”, “Мікроекономіка”(довідка № 1161 від 24.09.2008р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею та має науково-практичне значення. Усі його основні положення, висновки та пропозиції виконані й опубліковані самостійно і відображають особистий внесок здобувача. У наукових працях, підготовлених у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у розкритті співвідношення понять “трудовий потенціал” - “людський капітал” 6], і понять “трудові ресурси” - “персонал” - “трудовий потенціал”, а також у моделюванні процесів формування трудового потенціалу у підприємствах Харківської області 16].

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів “Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м.Харків, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми села в пореформений період” (м.Миколаїв, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків, 2004р.); на науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів, магістрів (м.Харків, 2005р.); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів, магістрів (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів, магістрів і студентів “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства (м.Харків, 2007р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” (м.Харків, 2007р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м.Харків, 2007р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Моршин, 2008р.). У відповідності до рішення пленарного засідання міжнародної науково-практичної конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м.Харків, 2007р.) здобувача було нагороджено грамотою, а результати дослідження враховано у рекомендаціях конференції.

Наукову працю було представлено на другий обласний конкурс “Найкращий молодий науковець Харківщини”, а автора визнано переможцем за напрямом “суспільно-економічні науки”.

Публікація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 19 наукових статтях загальним обсягом 4,95 друк. арк., у тому числі одноосібних - 17 обсягом 4,15 друк. арк. У наукових виданнях, визнаних ВАК України фаховими з економічних наук, опубліковано 17 статей, у інших виданнях - 2. Видано лекцію, загальним обсягом 2,4 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 190 найменувань, 12 додатків. Загальний обсяг - 225 стор., у тому числі основний текст - 192 стор. Містить 56 таблиць, 19 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено предмет та об'єкт дослідження, сформульовано головну мету та завдання дослідження, розкрито загальну методику, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади і практичні аспекти формування та використання трудового потенціалу» розкрито методологічні питання, пов'язані з теорією трудового потенціалу, висвітлено сутність і зміст категорії “трудовий потенціал”, а також підходи до визначення ефективності використання трудового потенціалу. Показано, що у методології дослідження особливе значення має ідея, яка надає первинний поштовх у розкритті його мети та спрямовує процес дослідження. Саме за глобальною ідеєю й ідеями другого порядку формується система своєрідних орієнтирів, які спрямовують науковий пошук.

Загальновизнано, що більшість ідеологій сучасного світу склалася переважно під впливом видатних економістів минулого - Адама Сміта, Давида Рикардо, Джона Стюарта Мілля, Карла Маркса, Альфреда Маршала, Джона Мейнарда Кейнса. А щодо розгляду проблем трудового потенціалу, то є всі підстави відвести провідне місце у цьому переліку імен видатному англійському економісту, фундатору класичної політичної економії, засновнику економічної статистики Уільяму Петті, бо саме він сформулював положення, яке одностайно характеризується як класичне: праця є батьком і найбільш активним принципом багатства, а земля - його матір'ю. Ця формула У. Петті розглядається як основа обґрунтування взаємозалежності факторів виробництва у процесі господарської діяльності: землі, праці, капіталу.

У формуванні теорії трудового потенціалу виключно важливе місце належить творчій спадщині К.Маркса, який всебічно розглянув категорії “робоча сила” та “продуктивна сила праці”, а також послідовно відстоював ідею про необхідність диференціації рівнів оплати праці.

І хоч ідеї класиків та інших науковців створили теоретичну базу для формування поняття “трудовий потенціал”, у науковий обіг воно було введено лише у 80-х роках минулого століття, істотно потіснивши інше, широко вживане поняття «трудові ресурси». Було визнано значення не тільки кількісних характеристик трудових ресурсів, а й нагромадженого ними інтелектуального й освітнього потенціалу та цілісного, інтегрального підходу до людини, що було пов'язане з появою поняття «людський капітал».

Через неоднозначність трактування поняття “трудовий потенціал” нами було поставлено за мету узагальнити визначення понять, які складають теорію трудового потенціалу, та запропонувати власне (авторське) їх трактування, виходячи з того, що, за теорією пізнання, при визначенні сутності будь-якого поняття насамперед слід звернутися до родового поняття. Як вихідні розглядалися родові поняття “ресурси” і “потенціал”. Було зроблено висновок: трудовий потенціал - це, по-перше, наявні трудові ресурси (персонал на підприємстві), визначені не тільки кількісно, а й якісно; по-друге, якісна визначеність трудових ресурсів зумовлює необхідність звернутися ще до одного з широко вживаних понять - людського капіталу. На рівні підприємств найбільш уживаним є поняття персоналу.

Особливий наголос у сільському господарстві слід робити не на збільшенні кількості фізичних осіб - носіїв трудового потенціалу, а на нарощуванні їх якісних характеристик, тобто на збільшенні людського капіталу.

Успішне управління процесом підвищення ефективності використання трудового потенціалу передбачає визначення (як обов'язкової складової) системи показників ефективності й одночасно виділення в ній узагальнюючого показника. Нами поділяються позиції дослідників, зокрема Д.П. Богині, щодо розмежування понять продуктивності й ефективності праці. А емпірично було підтверджено обґрунтованість пропозицій П.М. Макаренка та його учнів про доцільність використовувати при визначенні ефективності трудового потенціалу показник вартості товарної продукції у фактичних цінах реалізації у розрахунку на одного працівника. Але, можливо, головне полягає у тому, що доцільно використовувати як узагальнюючий показник ефективності трудового потенціалу величину чистої продукції, знову ж таки у розрахунку на працівника як такого, який віддзеркалює розмір валової доданої вартості, створюваної у галузі на рівні підприємства. Академік І.І.Лукінов при пошуку показників, які б найбільш повно характеризували якість та ефективність праці, схилявся до думки, що у сфері матеріального виробництва для цих цілей найбільш придатним є розмір валового доходу на одиницю затраченої праці та на одного працівника. При визначенні методичних засад виміру ефективності трудового потенціалу нами також враховувалося, що аналогічних позицій дотримуються В.Г. Андрійчук, В.С. Дієсперов.

У другому розділі «Сучасний стан, проблеми відтворення й ефективності використання трудового потенціалу» зазначається, що визначальну роль у формуванні трудового потенціалу сільськогосподарського виробництва відіграють демовідтворювальні процеси. Це обумовлене тим, що чисельність населення України невпинно зменшується. Якщо у 1990 р. в Україні проживало 51,8 млн. осіб, то на кінець 2006 р. - 46,6 млн. осіб. У 2007 р. відбулося подальше зменшення чисельності населення, і найближчим часом характер тенденції, скоріше за все, не зміниться.

Ще більш високими темпами зменшується чисельність сільського населення. Для характеристики демовідтворювальних процесів російські вчені запропонували поняття “російський хрест”, графічне зображення якого показує, що існує точка перетину двох ліній - кількості народжених і кількості померлих. Не менше підстав для побудови такого хреста існує і в Україні, особливо у сільській місцевості. (рис.1).

Недостатньо обґрунтованими є передбачення про стабілізацію або навіть незначне збільшення у перспективі чисельності зайнятих у сільському господарстві України.

Велике занепокоєння викликає невпинне зменшення питомої ваги працівників сільськогосподарських підприємств у загальній кількості штатних працівників Харківської області - з 42,1% у 2000 р. до 23,2%у 2006р. (з 119,2 тис. осіб до 45,0 тис. осіб). На це було звернено особливу увагу на Десятих річних зборах Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 2008 р.

Рис. 1 Динаміка народжуваності та смертності у сільській місцевості України за період 1959 - 2006рр

Джерело: графік побудовано автором за даними Держкомстату України.

Для характеристики ефективності використання трудового потенціалу найбільш широко вживаним є добре відомий показник продуктивності праці, обчислюваний як співвідношення валової продукції та середньорічної кількості працівників. Позитивним є те, що за останні роки цей показник істотно зріс. Проте, як уже зазначалося, є всі підстави стверджувати про доцільність залучення ще двох показників для більш повної характеристики рівня ефективності використання трудового потенціалу: вартості товарної продукції та вартості чистої продукції на одного середньорічного працівника (табл. 1).

Таблиця 1

Показники ефективності використання трудового потенціалу в окремих районах Харківської області у 2006 р.

Райони області	Одержано на одного працівника
	валової продукції у порівнянних цінах 2005р.	товарної продукції у фактичних цінах реалізації	чистої продукції
	тис. грн	Місце у рейтингу	тис. грн	Місце у рейтингу	тис.грн	Місце у рейтингу
Балаклійський	84,9	1	25,3	25	0,8	25
Вовчанський	35,1	10	31,6	17	2,7	22
Ізюмський	30,3	18	47,2	7	16,9	3
Кегичівський	33,3	12	59,5	4	24,2	2
Красноградський	47,0	4	51,6	5	8,7	7
Куп'янський	32,8	13	32,7	15	25,6	1
Лозівський	44,9	5	48,5	6	7,7	9
Печенізький	23,3	26	25,9	24	-1,4	26
Чугуївський	80,1	2	81,3	1	9,1	6
Харківська область	44,3		41,7		7,0

Джерело - власні дослідження.

Як засвідчила апробація, усі три показники з різною повнотою та з різних боків характеризують використання трудового потенціалу; навіть на рівні районів області їх співвідношення має значні відмінності.

Дослідженнями встановлено, що відмінності у співвідношенні показників ефективності трудового потенціалу формуються під дією сукупності чинників. Але головне місце серед них належить ціновому фактору, а також відмінностям у рівнях товарності, а у випадку з показником чистої продукції - матеріаломісткості продукції. Один із чинників полягає у тому, що при розрахунку вартості валової продукції використовуються порівнянні ціни (при визначенні яких не враховується якість продукції), а при розрахунку вартості товарної продукції - фактичні ціни реалізації, що призводить до значних відмінностей між ними. Особливо це стосується цін на насіння гібридів соняшнику та кукурудзи.

У третьому розділі “Удосконалення формування та покращання використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств” обґрунтовується необхідність послідовного використання системи теоретико-методологічних засад управління відповідними процесами. Даний принцип виступає вихідною базою методологічної організації дослідження. Для ефективного управління процесами відтворення населення та трудового потенціалу підприємств необхідно мати чітке уявлення про склад та інтенсивність дії чинників, під впливом яких ці процеси розвиваються. Досягти цього можна різними способами. Із складу чинників, які впливали на чисельність населення та кількість працівників підприємств, на першому етапі дослідження було виділено два чинники - відмінності у рівні заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств і галузеву структуру підприємств з акцентом на питому вагу галузі тваринництва.

Спочатку визначалися залежності на рівні районів області. Щодо заробітної плати, то було з'ясовано, що у період 2000-2005рр. як у цілому по області, так і по підприємствах окремих районів відбувалося щорічне підвищення номінальної заробітної плати, але дуже різними темпами. Як наслідок відбулося наростання варіацій заробітної плати у підприємствах по районах. Так, якщо у 2000р. коефіцієнт варіації дорівнював 0,141, то у 2005р. - 0,165. У 2006р. цей процес продовжувався: коефіцієнт варіації зріс до 0,225. Оскільки чисельність сільського населення у районах області зменшується різними темпами (від 10,14% за 2000-2005рр. у Близнюківському районі до 0,81% у Харківському), то постало питання про з'ясування зв'язку між рівнем заробітної плати у підприємствах району у кінцевому періоді та динамікою населення. З'ясувалося, що така залежність існує; її графічне зображення наведено на рис.2.

Дослідження було продовжено шляхом вивчення зміни чисельності населення у районах області під дією сукупності чинників: щільності сільського населення, його питомої ваги у загальній чисельності населення району, середнього віку населення району, середньомісячної заробітної плати працівників сільськогосподарських підприємств, питомої ваги тваринництва у структурі валової продукції.

Рис. 2 Залежність темпів зменшення чисельності сільського населення у районах Харківської області від рівня заробітної плати у 2005 р

Джерело: власні дослідження.

З'ясувалося, що сукупна дія цих чинників пояснює 73,7% загальної варіації результативного показника, причому 54,4% припадає на заробітну плату. Зіставлення фактичних і табличних значень коефіцієнтів Стьюдента для описуваної п'ятифакторної моделі (відповідно 14,26 і 2,08) свідчить про високий рівень вірогідності одержаних результатів.

На даному етапі досліджень було з'ясовано ступінь кореляції між темпами зменшення чисельності сільського населення та кількості працівників сільськогосподарських підприємств. Виявилося, що зв'язок існує, але слабкий. Про це свідчить коефіцієнт парної кореляції 0,27. Було зроблено висновок, що динаміка сільського населення та кількість працівників сільськогосподарських підприємств є у значній мірі самостійними процесами.

Дослідження змін у структурі валової продукції підприємств по районах та у цілому по області засвідчило: у цілому по області за доволі значних коливань питома вага тваринництва стабілізувалася впродовж 2000-2005 рр. на рівні 34,8%, а у 2006 р. навіть зросла до 39,6%. Але в окремих районах тенденції прямо протилежні. Існує група районів, де цей показник значно зріс і навіть перевищив 60% (Балаклійський, Дергачівський, Харківський райони) або є стабільно високим - 53-63% (Чугуївський район). На протилежному полюсі знаходяться райони, в яких питома вага тваринництва не просто різко зменшилася, а навіть наблизилася до того рівня, який загрожує ліквідацією галузі.

Групування районів за питомою вагою тваринництва у структурі валової продукції підприємств здійснювалося за результатами господарської діяльності у 2000, 2005 і 2006 рр. Відповідні дані за 2006 р. наведено у табл.2.

Наведені данні свідчать про те, питома вага тваринництва у структурі виробництва є доволі вагомим чинником у формуванні й ефективності використання трудового потенціалу. Аналогічні результати було одержано при групуванні даних за 2000 і 2005 рр.

Таблиця 2

Вплив галузевої структури сільськогосподарських підприємств на формування й ефективність використання трудового потенціалу в районах Харківської області у 2006р.

Показники	По групах районів за питомою вагою тваринництва у структурі валової продукції (%)
	1 гр. (<20)	2 гр. (20,1-30)	3 гр. (30,1-40)	4 гр. (40,1-50)	5 гр. (50,1-60)	6 гр. (60,1)
Чисельність працівників на 100 га с.-г. угідь, осіб: усього у т.ч.: рослинництво тваринництво	2,06 1,74 0,32	4,27 2,74 1,53	5,91 2,44 3,47	3,72 1,60 2,12	5,80 2,42 3,39	7,37 1,85 5,52
У розрахунку на одного працівника (тис. грн.)
Валова продукція у порівнянних цінах 2005 р., усього у т.ч.: рослинництво тваринництво	51,9 59,5 10,7	42,4 50,0 28,9	35,5 54,3 22,2	53,0 69,6 40,6	33,3 35,2 32,0	107,6 37,2 131,2
Товарна продукція, усього у т.ч.: рослинництво тваринництво	67,6 77,5 14,1	40,4 48,9 25,4	34,5 57,8 18,2	47,3 70,6 29,8	32,3 42,6 24,9	105,0 26,1 131,5
Чиста продукція, усього у т.ч.: рослинництво тваринництво	22,8 26,4 3,5	13,5 18,4 4,8	10,3 18,9 4,3	12,6 19,7 7,3	7,9 9,9 6,5	13,3 2,6 16,9

Джерело - власні дослідження.

Основні тенденції зміни середньооблікової кількості працівників в окремих підприємствах вивчалися за матеріалами їх сукупності, яка охоплювала 49 підприємств п'яти районів Харківської області за період 2000-2006 рр.

У залежності від зміни чисельності працівників у 2000-2005 рр. було виділено п'ять груп підприємств. Загальне зменшення у 2005р. по відношенню до 2000р. (у тих підприємствах, де відбувався цей процес) становило 3356 чол. Діаметрально протилежна ситуація склалася у семи підприємствах: спостерігалася тенденція збільшення кількості працюючих.

Було здійснено групування всіх підприємств за співвідношенням чисельності працівників у 2000 і 2005 рр. За цією ознакою було виділено п'ять груп. У перших чотирьох групах кількість працівників скоротилася, проте в різній мірі, а у п'ятій групі - вона навпаки зросла.

На наступному етапі дослідження з'ясовувалися тенденції зміни чисельності працівників у цих групах у 2006 р. (табл.3.). Зменшення чисельності працівників відбулося в усіх групах підприємств, а найбільш інтенсивно - у тих підприємствах, у яких і в попередні роки зменшення кількості працівників було максимальним.



Таблиця 3

Групування підприємств п'яти районів Харківської області за зміною чисельності працівників сільськогосподарських підприємств у 2006р.

Групи	Кількість підприємств у групі	Середньомісячна заробітна плата, грн.	Середньооблікова кількість працівників 2006 р. до 2005 р.
			осіб (збільшення +; зменшення -)	у % до
				загальної зміни працівників	2005р.
1 гр. (< 40%)	8	429,48	-121	18,1	75,8
2 гр. (40,1% - 60%)	13	432,05	-237	35,4	78,8
3 гр. (60,1% - 80%)	11	595,44	-87	13	95,6
4 гр. (> 80,1%)	10	606,98	-173	25,9	91,7
5 гр. (> 100%)	7	1075,53	-51	7,6	96,5
У цілому по сукупності	49	627,90	-669	100	90,6

Джерело - власні дослідження.

У подальшому визначався вплив сукупності чинників на зміну чисельності працівників. Дослідження здійснювалися по матеріалах вищезазначеної сукупності. До факторних чинників було віднесено: середньомісячну заробітну плату, площу використовуваних підприємством сільськогосподарських угідь, чисельність працівників у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, питому вагу рослинництва у структурі валової продукції сільського господарства.

Щодо моделі, формування залежності зміни кількості працівників від обраних чинників, то вона описується таким рівнянням регресії:

Y = 71,98 + 0,02x₁ +0,50x₂ +1,77x₃ - 0,07x₄

Коефіцієнт множинної кореляції для даного рівняння дорівнює 0,58, що є свідченням середнього рівня залежності, за критерієм Фішера модель є значущою, оскільки F_факт F_теорет.

Ці ж фактори у найбільшій мірі впливали на формування таких показників ефективності трудового потенціалу, як продуктивність праці (коефіцієнт множинної кореляції 0,72) і величина товарної продукції на одного працівника (коефіцієнт множинної кореляції 0,76).

Для визначення дії сукупності чинників на величину чистої продукції у розрахунку на одного працівника використовувалися дані по передових підприємствах області. Кореляційно-регресійна модель, яка описує зміну розміру чистої продукції на одного середньорічного працівника від дії обраних факторів за результатами господарської діяльності у 2006р., має вигляд:

Y= 26782,5 + 15,8x₁ - 1576,8x₂ + 0,1x₃ - 20648,8x₄ +11,6x₅

(х₁ - питома вага рослинництва у структурі товарної продукції, %; х₂ - середньорічна чисельність працівників у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, осіб; х₃ - вартість товарної продукції сільського господарства, тис. грн.; х₄ - матеріаломісткість товарної продукції; х₅ - середньомісячна заробітна плата у розрахунку на одного працівника, грн.)

За критерієм Фішера модель є значущою, оскільки F_факт.= 8,5, а F_{теорет.}= 5,33, тобто F_факт F_{теорет.}

За результатами моделювання коефіцієнт множинної кореляції склав 0,750, а коефіцієнт детермінації 0,563. Найбільший вплив мали: матеріаломісткість товарної продукції (37,4%), чисельність працівників у розрахунку на 100 га сільгосп угідь (11,1%) та середньомісячна заробітна плата у розрахунку на одного працівника (7%).

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного узагальнення щодо сутності трудового потенціалу та механізмів його відтворення було обґрунтовано підходи до управління потенціалом, який є визначальним чинником у вирішенні економічних, соціальних та екологічних проблем аграрної сфери з позицій теорії людського капіталу.

1. При визначенні суті трудового потенціалу керувалися принципами наукового пізнання, згідно з якими слід виходити із змісту тих родових понять, від яких походить поняття трудового потенціалу у цілому та його важливої складової - трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств, а саме понять економічного потенціалу, персоналу, людського капіталу. Згідно з авторським баченням сутності трудового потенціалу його слід розглядати як інтегральну величину, яку формують на всіх рівнях дві складові: кількість працівників (кількісна характеристика) та людський капітал (якісна характеристика), носіями якого і є працівники.

2. У розумінні сутності трудового потенціалу важливим моментом є виділення двоїстої природи у системі його характеристик. З одного боку, це один із ресурсів, який формує ресурсний потенціал, з іншого - це особлива складова економічної системи, яка відіграє вирішальну роль у її функціонуванні. Для характеристики трудового потенціалу у цьому аспекті найбільш прийнятним слід вважати поняття “ людський фактор”.

3. Домінуючою тенденцію у зміні чисельності сільського населення починаючи з 1990 р. було її зменшення. Так, у Харківській області протягом 2000-2006 рр. чисельність сільського населення області зменшення на 60,9 тис. осіб (на 9,5%), що є наслідком значного перевищення кількості померлих над народженими та міграційних процесів. З'ясовано, що твердження про зменшення у структурі сільського населення кількості населення у працездатному віці та про збільшення чисельності осіб старше працездатного віку не відповідають дійсності. У всіх сільських районах Харківської області питома вага населення у працездатному віці зростала. Але одночасно відбувалося інтенсивне зменшення питомої ваги населення у допрацездатному віці, що у подальшому вкрай негативно позначиться на відтворенні трудового потенціалу.

4. Як у цілому по Україні, так і у Харківській області відбувалося стрімке зменшення кількості зайнятих на сільськогосподарських підприємствах. За даними 2000-2006 рр., їх чисельність скоротилася з 119,2 тис. осіб до 45,0 тис. осіб (у 2,6 раза). При цьому інтенсивність вивільнення працівників сільськогосподарських підприємств не була пов'язана зі зміною чисельності населення.

5. При оцінці ефективності використання трудового потенціалу з'ясовано, що в офіційній статистичній звітності використовується тільки один показник - рівень продуктивності праці, який має тенденцію до зростання, а такі показники, як вартість товарної продукції й особливо вартість чистої продукції у розрахунку на одного працівника, відсутні. Їх динаміка та співвідношення по окремих об'єктах оцінки мали значні відмінності, особливо між показниками продуктивності праці та вартості товарної продукції, що пов'язане з дією цінового фактора та рівнем товарності окремих видів продукції.

6. Певні закономірності у зміні кількості працівників сільськогосподарських підприємств було показано на прикладі визначення впливу окремих чинників на їх динаміку. Упродовж 2000-2005 рр. значний вплив на рівень їх чисельності справляв рівень оплати праці. Він дуже істотно відрізнявся як по окремих підприємствах, так і по адміністративних районах. Причому ці відмінності зростали у часі, про що свідчить збільшення коефіцієнта варіації середньомісячної заробітної плати навіть на рівні адміністративних районів. Так, якщо у 2000 р. коефіцієнт варіації становив 0,141, то у 2006 р.- 0,225. У цілому при більш високому рівні оплати праці відтік робочої сили відбувався повільніше, ніж у випадку, коли оплата праці була невисокою.

7. Значні відмінності виявилися у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств, особливо у співвідношенні двох провідних галузей - рослинництва та тваринництва. Питома вага тваринництва у період 2000-2006рр. при певних коливаннях не тільки стабілізувалася, а й мала тенденцію до зростання. Так, якщо у 2000 р. у структурі валової продукції сільського господарства вона дорівнювала 34,7%, то у 2006 р. 39,6% При групуванні районів за питомою вагою тваринництва у структурі валової продукції за даними 2000,2005 і 2006 рр. виявлено тісний зв'язок між цими показниками по підприємствах адміністративних районів та ефективністю не тільки трудового потенціалу, а й усього сільськогосподарського виробництва. У 2006р. у підприємствах тих районів, у яких питома вага тваринництва не досягла 20%, продуктивність праці була у 2,6 раза нижче, ніж у підприємствах з питомою вагою тваринництва понад 40%.

На величину чистої продукції в розрахунку на 1 працівника питома вага тваринництва в цілому впливала негативно. Разом із тим було виявлено групу підприємств, у яких питома вага тваринництва була домінуючою у структурі валової та товарної продукції, а показники виробництва чистої продукції у розрахунку на одного працівника були досить високими. Особливо успішно розвивається СВК “Восток” Ізюмського району, в якому у 2006 р. вироблено чистої продукції у розрахунку на одного працівника у розмірі 50,4 тис. грн.

8. Визначення дії сукупності чинників на відтворення трудового потенціалу засвідчило, що зміни кількості працівників можуть бути описані з достатньо високим рівнем вірогідності економіко-математичними моделями. Побудова такої моделі за сукупністю 49 підприємств показала, що дія обраних факторів (середньомісячна заробітна плата, площа с.-г. угідь, чисельність працівників у розрахунку на 100 га с.-г. угідь, питома вага тваринництва у структурі валової продукції) пояснює 51% загальної варіації показників.

9. Побудова аналогічної моделі з метою визначення тенденцій у варіації показника чистої продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника показала, що із системи чинників найбільший вплив мали матеріаломісткість товарної продукції (37,4%), чисельність працівників у розрахунку на 100 га с.-г. угідь (11,1%) та середньомісячна заробітна плата у розрахунку на одного працівника (7%).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Лекція

1. Шиян В.Й. Формування та ефективність використання трудового потенціалу в сільськогосподарських підприємствах [Текст]/ В.Й.Шиян, І.В.Горковенко// Харк.нац.аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2007. - 42с.

Статті у фахових виданнях

2. Горковенко І.В. Ефективність використання землі та продуктивність праці в регіонах України/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2003. - № 6. - Х., 2003. - С. 243-249. (Серія “Економіка АПК і природокористування”).

3. Горковенко І.В. Динаміка та диференціація рівня оплати праці в сільському господарстві/ І.В. Горковенко// Зб. наук. пр. Луган. НАУ. - 2004. -- №34(46). - Луганськ, 2004. - С.

4. Горковенко І.В. Тенденції та проблеми забезпечення сталого зростання оплати праці в сільськогосподарських підприємствах/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2004. - №2. - Х., 2004. - С. 40-45. (Серія “Економіка АПК і природокористування”).

5. Горковенко І.В. Прожитковий мінімум як індикатор оцінки рівня життя в Україні/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2004. - №8. - Х., 2004. - С. 167-171. (Серія “Економіка АПК і природокористування”).

6. Шиян В.Й. Теоретико-методологічні аспекти щодо людського капіталу/ В.Й. Шиян, Д.В. Шиян, І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2004. - №8. - Х., 2004. - С. 25-38.

7. Горковенко І.В. До проблеми формування середнього класу на селі/ І.В. Горковенко// Вісн. аграр. науки Причорномор'я/ Миколаїв. держ. ун-т. - 2004. - №4(28). - Миколаїв, 2004. - С. 131-137.

8. Горковенко І.В. Проблеми соціальної сфери села Харківської області та шляхи їх розв'язання/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2004. -№ 10. - Х., 2004.- С. 341-346. (Серія “Економіка АПК і природокористування”)

9. Горковенко І.В. Співвідношення галузей рослинництва і тваринництва в сільськогосподарських підприємствах та його вплив на формування зайнятості/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2006. - №1. - Х., 2006. - С.83-90. (Серія “Економіка АПК і природокористування”)

10. Горковенко І.В. Методологічні засади та методичні підходи до визначення ефективності використання трудового потенціалу/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2006. - №10. - Х., 2006.- С.48-52. (Серія “Економіка АПК і природокористування”)

11. Горковенко І.В. Сукупність понять у теорії трудового потенціалу/ І.В. Горковенко// Економіка АПК. - 2006. - № 5. - С. 143-147.

12. Горковенко І.В. Забезпечення відтворення сільського населення в регіоні/ І.В. Горковенко// Агроінком. - 2006. - №2. - С.98-100.

13. Горковенко І.В. Демографічний аспект відтворення трудового потенціалу села/ І.В. Горковенко// Агроінком. - 2006. - №11-12. - С.76-78.

14. Горковенко І.В. Вплив продуктивної зайнятості на ефективність використання трудового потенціалу та рівень використання землі/ І.В. Горковенко// Зб. наук. пр. Луган. НАУ. - 2006. - №62(85). - Луганськ, 2006. - С.42-46.

15. Горковенко І.В. Показники ефективності використання трудового потенціалу/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2007. - №1. - Х., 2007. - С.67-72. (Серія “Економіка АПК і природокористування”)

16. Шиян В.Й. Проблеми формування і ефективності використання трудового потенціалу в контексті теорії людського капіталу/ В.Й. Шиян, І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2007. - №6. - Х., 2007. - С.183-196. (Серія “Економіка АПК і природокористування”).

17. Горковенко І.В. Оцінка ефективності використання трудового потенціалу/ І.В. Горковенко// Вісн. ХНАУ. - 2007. - №9. - Х., 2007. - С.106-112. (Серія “Економіка АПК і природокористування”).

18. Горковенко І.В.Вплив спеціалізації підприємств на ефективність виробництва/ І.В. Горковенко// Вісн. Харк.нац.техн.ун-ту сільського господарства. Економічні науки. Вип.63. - Х.: ХНТУСГ, 2007. - С.323-330.

В інших виданнях

19. Горковенко І.В. Тваринництво як чинник сталості розвитку агросфери/ І.В. Горковенко// Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тези доп. міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. - Х.: ХНАУ, 2006. - С.65-67.

20. Горковенко І.В. Тенденції та чинники зміни чисельності працівників у сільськогосподарських підприємствах/ І.В. Горковенко// Наук. вісн. Львів. нац.ун-ту ім. С.З.Гжицького. - 2008. - №1(36). - Львів, 2008. - С. 42-49.

АНОТАЦІЇ

Горковенко І.В. Відтворення та ефективність використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва. - Харків, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на покращання відтворення та підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Розкрито сутність і зміст поняття “трудовий потенціал”. Досліджено сучасні методичні підходи до оцінки ефективності використання трудового потенціалу, обґрунтовано доцільність застосування для цих цілей системи показників, у тому числі як провідного - показника величини чистої продукції у розрахунку на середньорічного працівника. Виявлено та кількісно оцінено вплив дії сукупності чинників на динаміку сільського населення, середньооблікову кількість штатних працівників підприємств і показники ефективності використання трудового потенціалу.

Ключові слова: трудовий потенціал, персонал підприємства, чиста продукція, ефективність потенціалу, продуктивність праці.

Горковенко И.В. Воспроизводство и эффективность использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева. - Харьков, 2008.

Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию и разработке методологических подходов и практических рекомендаций, направленных на улучшение воспроизводства и повышение эффективности использования трудового потенциала сельскохозяйственных предприятий. Раскрыты сущность и содержание понятия “трудовой потенциал”. Исследованы современные методологические подходы к оценке эффективности использования трудового потенциала, показана целесообразность применения для этих целей системы показателей, в том числе в качестве ведущего - показателя величины чистой продукции в расчете на среднегодового работника. Выявлено и количественно оценено влияние совокупности факторов на динамику сельского населения, на среднегодовое количество штатных работников предприятий и на показатели эффективности использования трудового потенциала.

Показано, что в последние годы произошло существенное повышение производительности труда. Если в 2000 г. стоимость валовой продукции в расчете на одного работника по Украине составляла 12,4 тыс. грн., то в 2006 - 39,4 тыс.грн. Но вместе с тем в отдельных районах и тем более предприятиях Харьковской области сформировались стойкие различия в величине данного показателя.

Выявлены существенные различия в показателях производства валовой, товарной и особенно чистой продукции, раскрыты причины этих различий, среди которых важную роль играет ценовой фактор, а также материалоемкость продукции.

Во всех районах области численность сельского населения сокращается, но разными темпами. А если учесть, что в структуре населения интенсивно снижается удельный вес населения в дотрудоспособном возрасте, то станет очевидным, что в будущем существенно возрастет роль именно данного фактора в формировании числа занятых в сельскохозяйственном производстве, в том на сельскохозяйственных предприятиях.

Сокращение количества работников, занятых в сельскохозяйственных предприятиях области, с 119,2 тис. в 2000 г. до 45,0 тис. в 2006 г. происходившее на фоне увеличения численности сельского населения трудоспособного возраста, обусловлено совокупностью негативных факторов экономического и социального характера. Это объясняется прежде всего низким уровнем оплаты труда и продолжающимся сокращением поголовья скота и птицы, особенно поголовья крупного рогатого скота.

Необходимо учитывать, что сокращение числа работников сельскохозяйственных предприятий является тенденцией, которая проявляется хотя и с разной интенсивностью, но практически в каждом предприятии. Наибольшее сокращение числа работников в 2006 г. произошло в двух группах предприятий: в тех, где процесс происходил наиболее интенсивно в 2000-2005 гг., и в предприятиях, увеличивших за указанный период число работников. В обеих группах численность работников сократилась в течение года примерно на 25%, хотя по совершенно разным причинам. В первой группе - из-за неуклонного ухудшения состояния экономики и очень скромной оплаты труда, во второй группе - из-за новых экономичных технологий и использования новой мощной техники. Таким образом, при формировании стратегии воспроизводства трудового потенциала ставка во все большей мере делается на качественную его составляющую, на наращивание человеческого капитала.

Такой путь позволяет одновременно решать и еще одну стратегическую задачу - существенно повышать уровень оплаты труда. Но вместе с тем он порождает проблему, контуры которой обозначаются все более четко - проблему занятости. Острота ее пока сглаживается занятостью в личных хозяйствах, но этот путь постепенно себя исчерпывает.

Применение метода экономико-математического моделирования с построением регрессионных моделей показало, что на формирование величины чистой продукции в расчете на одного работника предприятия действует совокупность факторов, среди которых наиболее существенную роль играю три: материалоемкость продукции, обеспеченность работниками в расчете на 100 га сельскохозяйственных угодий, величина заработной платы. Причем действие последнего фактора, как и следовало ожидать, было позитивным, а двух первых - негативным. Особенно существенным было отрицательное влияние повышения материалоемкости продукции, изменение которой объясняло 37,4% общей вариации показателя чистой продукции. Такой результат связан в первую очередь с влиянием на формирование изучаемого показателя отрасли животноводства, материалоемкость продукции которой значительно выше в сравнении с материалоемкостью продукции растениеводства.

Но вместе с тем установлено - опыт организации производства СПК «Восток» показывает возможность одновременного решения трех наиболее острых проблем современного села - обеспечить высокую занятость за счет крупномасштабного животноводства, при одновременном росте оплаты труда и достижении высокой прибыльности производства

Ключевые слова: трудовой потенциал, персонал предприятия, чистая продукция, эффективность потенциала, производительность труда.

Gorkovenko І.V. Reproduction and efficiency of the labour potential usage of agricultural enterprises. Manuscript.

The dissertation thesis for candidate`s degree in economics sciences on speciality 08.00.04. - economics and management of enterprises (on the types of economic activity)). - Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv. - 2008.

The dissertation thesis is devoted to the theoretical basing, development of methodological approaches and practical recommendations aimed at the improving of recreation and increase of the usage efficiency of agricultural enterprises labour potential. The idea and content of the conception “labour potential” have been revealed. Modern methodical approaches to the evaluation of the efficiency of the labour potential use have been investigated, the expediency of the indexes system, use for these purposes including the amount of net production being calculated for a mean worker per year as a main indexes. The influence of the indexes totality action on the dynamics of rural population, average accounting quantity of staff members of enterprises and indexes of labour potential efficiency usage have been displayed and quantitatively evaluated.

...