Організаційно-економічне забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганській національний аграрний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗаційно-економічне забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

ІВАНЮК ІРИНА ВІКТОРІВНА

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник д.е.н., професор Кліяненко Борис Терентійович, Луганський філіал інституту економіко-правових досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: д.е.н., професор Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський національний аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту

к.е.н., професор, Шиян Віктор Йосипович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економіки підприємства

Захист відбудеться «24» грудня 2008 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02. у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ

Автореферат розісланий “__” листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий

АНОТАЦІЯ

Іванюк І.В. Організаційно-економічне забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено питанням організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин з метою його подальшого удосконалення. В роботі узагальнено та визначено поняття і сутність земельних відносин, відносин власності на землю у розрізі організаційно-правових форм, які застосовуються у сфері землекористування. На підставі аналізу організаційних засад та економічних показників діяльності сільськогосподарських підприємств та використання земельних ділянок встановлено особливості формування та розвитку земельних відносин, досліджено еколого-економічний стан власних та орендованих земельних ділянок. Встановлено невідповідність існуючої методики визначення орендної плати за землю економічним та екологічним умовам використання орендованої землі. Надано концептуальні засади розвитку земельних відносин за екологічним та економічним напрямами їх реалізації з метою забезпечення еколого-безпечного, економічно обґрунтованого та соціально орієнтованого землекористування на засадах врахування еколого-економічних інтересів сільськогосподарських підприємств - як орендарів, так і власників землі.

Ключові слова: земельні відносини, форми власності на землю, організаційно-економічне забезпечення, еколого-економічна ефективність, орендна плата, доходність та якість землі.

АННОТАЦИЯ

Иванюк И.В. Организационно-экономическое обеспечение развития земельных отношений на сельскохозяйственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам организационно-экономического обеспечения развития земельных отношений с целью дальнейшего совершенствования. Определены понятия и сущность земельных отношений, рассмотрены вопросы, касающиеся региональных особенностей функционирования форм собственности и организационно-правовых форм использования земли.

Результаты исследования исторического, экономического, экологического и управленческого аспектов природы возникновения земельных отношений дают основания утверждать об особой важности их места в системе фундаментальных экономических наук, обусловленного функционированием земельных отношений как определенной социально-политической системы правовых, экономических, природно-ресурсных и экологических отношений в сфере владения, использования и распоряжения землей, сформированных в соответствии с идеологическими и политическими принципами государственного устройства.

С помощью количественной оценки сильных и слабых сторон форм собственности и хозяйствования на земле в роботе определены приоритеты и стратегические направления развития земельных отношений с учетом регионального характера их функционирования.

По результатам исследований установлено, что существующие методические подходы к определению арендной платы за землю усложняют развитие рыночных арендных отношений, в связи с чем автором предложен методический подход для расчета арендной платы, основанный на рыночных принципах с учетом рентообразующих факторов (доходность земли, плодородие почв, соотношение спроса на аренду земли и предложения). При этом необходимым условием корректировки арендной платы в условиях снижения ресурсного потенциала почв является снижение гумуса, предусмотренное в агрохимическом паспорте земельного участка и, соответственно, общая эколого-агрохимическая оценка в баллах по сравнению с оценкой на момент получения земельного участка в собственность или пользование.

Для определения эффективности реализации концептуальных эколого-экономических основ развития земельных отношений предложены методические положения расчета коэффициента и временного лага адаптации сельскохозяйственных предприятий к рыночным условиям землепользования.

Ключевые слова: земельные отношения, формы собственности на землю, организационно-экономическое обеспечение, эколого-экономическая эффективность, арендная плата, доходность и качество земли, уровень адаптации.

ANNOTATION

I.V. Ivanyuk. Organization and economic ensuring of land relation development on farm enterprises. Manuscript.

Dissertation paper in competition for a scientific degree of a Candidate of Economic Sciences on Speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (Economy of agriculture and AIC) - Luhansk National Agrarian University, Luhansk, 2008.

The dissertation paper is devoted to the problems of providing organizational and economic land relations development with the aim of their further improvement. The term and essence of land relations as well as relations of land ownership in accordance with of organizational and law forms of property are stated and determined in the paper. The peculiarities of land relations forming and development, ecological and economic state of private and rented land plots as an example are stated taking into account the analysis of organizational measures and economic indexes of land plots use. It was found that the existing methods of land rent payments don't correspond to economic and ecological condition of rented land plots use. Conceptual approaches as to land use relations development in accordance with their economic and ecological conditions rented land use are proposed with the aim to ensure ecologically safe and economically based and socially orientated land use taking into account ecological and economic interests of farm enterprises.

Key words: land relations, forms of land property, organizational and economic provision, ecological and economic efficiency, land rent payment, efficiency and quality of soil (land), level of adaptability.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із підсумків земельних перетворень в Україні стало те, що в країні практично завершується створення нового земельного устрою і здійснено перехід до різних форм власності, користування землею, введено платне землекористування, створюються умови для розвитку ринку земельної власності та підприємництва в аграрній сфері економіки.

Однак пореформений період розвитку земельних відносин виявив значну кількість складних, багатогранних завдань, пов'язаних із функціонуванням різних організаційно-правових форм власності на землю, створених переважно на приватно-орендній основі. Тенденції сучасного розвитку земельних відносин характеризуються недосконалістю організаційно-економічного забезпечення землекористування та землеволодіння. Це призводить до деградації земельних ресурсів, ускладнення функціонування кожної з форм власності на землю в ракурсі неузгодженості еколого-економічних інтересів землевласників і землекористувачів, гальмування темпів адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкового земельного середовища.

У міру переходу земельних відносин до ринку оренди землі зростає значення орендної плати за землю, підвищуються вимоги до врахування ринкових факторів при визначенні її розміру та до якості виконання договірних орендних зобов'язань. Точність визначення орендної плати за землю є критичним елементом ефективної системи землекористування в сучасних умовах, тоді як об'єктивність орендної плати - однією з головних передумов обґрунтованості прийняття рішень у галузі землекористування в приватному секторі.

За роки реформування земельних відносин у напрямі до ринкових умов теоретичні та методологічні положення земельних відносин знайшли своє віддзеркалення в дослідженнях Ю.Д. Білика, В.І. Богачова, П.І. Гайдуцького, Б.Т. Кліяненко, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, С.В. Мочерного, Ю.Ф. Наумова, Л.Я. Новаковського, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина, В.Й. Шияна та інших. Високо оцінюючи теоретичні розробки і вагомий внесок цих учених у розвиток системи відносин власності на землю, необхідно відмітити об'єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних та практичних розробок щодо вдосконалення елементів існуючого організаційно-економічного забезпечення розвитку землекористування та землеволодіння на засадах екологічно безпечного, соціально орієнтованого і економічно обґрунтованого використання земельних ресурсів, збереження і підвищення їх продуктивної віддачі.

Певне розв'язання зазначених завдань знаходять своє вирішення у дисертації, що і визначає актуальність теми дослідження, його мету та структурну побудову дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри економіки і підприємництва за темами „Ціновий механізм і підтримка доходів сільськогосподарських „товаровиробників” (проводилася протягом 2001-2005 рр.), а також „Інноваційна модель забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів в АПК” (проводиться з 2006 р., номер державної реєстрації №0108V002642), які є складовою науково-дослідницьких робіт Луганського національного аграрного університету, у рамках якої здобувачем як виконавцем розроблено напрями організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка положень та науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин. Для досягнення зазначеної мети вирішено такі завдання:

- узагальнено теоретичні та практичні положення про економічну сутність і зміст земельних відносин;

- розглянуто економічний зміст категорії „власність на землю” у контексті форм використання землі, вивчено досвід розвитку земельних відносин зарубіжних країн;

- на підставі проведеного економічного аналізу сучасного стану земельних відносин виявлено слабкі та сильні сторони, зовнішні загрози та можливості функціонування кожної з форм власності на землю;

- виявлено об'єктивні передумови формування орендної плати за землю, які зумовлюють неузгодженість еколого-економічних інтересів землевласників та землекористувачів;

- визначено еколого-економічну ефективність використання земельних ресурсів з метою встановлення рівня недовикористання потенційної родючості ґрунтів;

- обґрунтовано методичні положення щодо визначення рівня адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкового земельного середовища;

- визначено оптимальні напрямки та елементи організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин;

- розроблено та науково обґрунтовано методичні підходи до розрахунку ринкової орендної плати за землю сільськогосподарського призначення.

Об'єктом дослідження є процес розвитку земельних відносин, закономірностей їх формування та функціонування.

Предметом дослідження є сукупність методів, прийомів, елементів, які забезпечують формування і реалізацію організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання і комплексний підхід до розробки напрямів організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі спеціальні методи: історичний (висвітлення теоретичних засад функціонування земельних відносин), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), монографічний (визначення рівня адаптації підприємств, технічної ефективності використання земель), статистичний, зокрема, прийоми статистичних групувань (залежність орендної плати від показників доходності підприємств), порівняння та графічного підходу (оцінка сучасного стану відносин власності на землю та оренди, еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів), кореляційно-регресійного аналізу (висвітлення тісноти зв'язку між орендною платою та розрахунковими коефіцієнтами, якісними параметрами земель), а також розрахунково-конструктивний, прийоми якого використано при визначення організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин.

Інформаційною базою дослідження послужили відповідні закони та нормативні акти України, Земельний кодекс України, офіційні дані державного комітету статистики України та обласного управління статистики Луганської області, дані обласного управління земельних ресурсів, річні звіти базових підприємств, матеріали особистих спостережень автора, спеціальна та періодична література з питань дослідження та інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні теоретичних і прикладних аспектів відносин землекористування та землеволодіння в умовах пореформеного розвитку аграрного сектору економіки. Найважливіші результати досліджень, які характеризують їх новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше:

- визначено невідповідність орендної плати економічним та екологічним умовам господарювання на землі на підставі проведеної кількісної оцінки впливу показників доходності земельної ділянки і якісних показників ґрунту на розмір орендної плати за землю;

- обґрунтовано наукові положення та здійснено відповідні розрахунки для визначення рівня адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкових земельних умов на підставі розрахунку коефіцієнту та часового лагу адаптації.

набули подальшого розвитку:

- сутність сучасних земельних відносин як відносин, що, формуючись відповідно до ідеологічних і політичних засад державного устрою, визначають певну соціально-політичну систему суспільства та за своєю сутністю є сукупністю правових, економічних, соціальних, природно-ресурсних і екологічних відносин, які виникають між суспільством і його членами у сфері володіння, використання і розпоряджання землею як загальною умовою праці та засобом виробництва;

- факторна система та методичні положення щодо формування орендної плати за землю під впливом ринкових факторів - попиту, пропозиції оренди, - а також законодавчого регулювання її розміру, скорегованого за допомогою методу коефіцієнтів на зміни якісного стану землі під час перебування її в оренді;

- процедура оцінки сучасного стану земельних відносин у регіоні за рахунок поєднання негативно та позитивно діючих факторів на розвиток форм земельної власності, які об'єктивно існують у зовнішньому оточенні земельних відносин та суб'єктивно оцінені респондентами з відносно сильними і слабкими сторонами їх функціонування. При цьому кількісні результати аналізу дозволили ранжувати існуючі на селі невирішені завдання та визначити пріоритетні напрямки організаційно-економічного механізму розвитку земельних відносин;

- методика оцінки еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів, яка дає можливість забезпечити проведення діагностики використання землі за принципом умовного розмежування ефективності використання потенційної та ефективної родючості земель. Економічним змістом розрахунок відхилення між ними вказує на невикористані резерви потенційної продуктивності землі;

- методичний підхід для компенсації коштів, вкладених у поліпшення якісного стану земельної ділянки, за рахунок скорочення розмірів встановленого щорічного рівня орендної плати протягом терміну оренди.

удосконалено:

- визначення права власності на землю за рахунок поширення його складових елементів: права на отримання доходу, права на «капітальну вартість», права на заборону шкідливого використання та залишкового характеру права власності на землю;

- складові організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин, зокрема, в аспектах вдосконалення системи землеробства. Концептуальні положення прийняття рішення щодо системи землеробства повинні бути сконцентровані на використанні запропонованої факторної моделі формування адаптивно-ландшафтної системи, орієнтованої на виробництво продукції обумовленої кількості та якості відповідно до ринкових потреб, природних та виробничих ресурсів, для забезпечення стійкість агроландшафту та відтворення ґрунтової родючості підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції автора, а також запропоновані концептуальні підходи, спрямовані на прискорення розвитку ринкових відносин власності на землю, зокрема, на основі впровадження адаптивно-ландшафтних систем землеробства з урахуванням специфічних природно-біологічних і господарських особливостей земельних відносин регіону, умов макро- і мікросередовища, а також використання методичних положень щодо визначення еколого-економічної оцінки землекористування та розрахунку ринкової орендної плати можуть бути використані в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

Результати досліджень і пропозиції щодо напрямів розвитку земельних відносин схвалені та прийняті до практичного застосування головним управлінням агропромислового розвитку (довідка № 37-3/2-160 від 20.05.2008 р.) та сільськогосподарськими підприємствами Луганської області: СТОВ „Птиця” Білокуракинського району (довідка № 67 від 29.04.2008 р.), СФГ „Донбасагро” Білокуракинського району (довідка № 137 від 16.04.2008 р.), СФГ „Полевод” Лутугінського району (довідка № 221-07 від 15.03.2008 р.). Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації використовується в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисципліни „Економіка аграрних підприємств” (довідка № 01/852-2 від 6.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на Третій міжнародній науково-практичній конференції Таврійської державної агротехнічної академії „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (с.м.т. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, ТДАТА, 12-14 червня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 5-6 жовтня 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Політичні, соціально-економічні та етнонаціональні процеси у південному регіоні України” (м. Миколаїв, МДГУ ім. П.Могили, 17-18 жовтня 2003 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, ХДТУСГ, 19-20 лютого 2003 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 2,51 д.а., із яких особисто автору належать 2,39 д.а.

Структура та обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи підпорядкована темі та меті дослідження і визначається їх межами. Робота викладена на 186 сторінках основного тексту. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 202 найменування. Містить 32 таблиці, 26 рисунків, 12 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні та методологічні основи розвитку земельних відносин” узагальнено праці вчених за напрямом формування та розвитку відносин власності на землю; розкрито теоретичну сутність земельних відносин на підставі дослідження особливостей землі як основного засобу і предмету праці; в авторській інтерпретації уточнено поняття „земельних відносин” та визначено елементи і вимоги щодо організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин; розглянуто теоретичні засади виникнення та розвитку відносин власності на землю та оренди в Україні та зарубіжних країнах; теоретично досліджено переваги та недоліки методичних положень щодо визначення орендної плати за землю сільськогосподарського призначення.

Розглядаючи ретроспективну логіку земельних відносин, дійшли висновку про те, що вони є не постійними і схильними до істотних змін відповідно до реальних обставин. Різноманіття форм земельної власності, їх правова рівність, включення землі як нерухомості в систему ринкового обігу привели до того, що, залишаючись по суті земельними, вони набули майнового характеру. До того ж, перехід до ринкових умов змістив в собі акценти в земельних відносинах у бік підвищення відповідальності господарюючих суб'єктів за ефективне використання і належну охорону земель, оскільки характер сучасного використання земель стає першопричиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи.

У зв'язку з цим можна стверджувати, що в системі фундаментальних економічних відносин розвиток земельних відносин займає особливе місце, оскільки, формуючись відповідно до ідеологічних і політичних засад державного устрою, які визначають певну соціально-політичну систему суспільства, земельні відносини за своєю сутністю є сукупністю правових, економічних, соціальних, природно-ресурсних і екологічних відносин, які виникають між суспільством і його членами, у сфері володіння, використання і розпоряджання землею як загальною умовою праці та засобом виробництва.

Комплексний підхід до формування умов розвитку земельних відносин передбачає системну побудову організаційно-економічних засад, які визначаються відповідним набором параметрів регіональної специфіки земельних відносин та еколого-економічних напрямів розвитку в ракурсі інтеграції екологічних проблем і економічних інтересів землевласників та землекористувачів.

У процесі дослідження економічного та правового змісту категорії „власність на землю” автором теоретично обґрунтовано, що власність в економічному тлумаченні охоплює виробничий процес, тоді як власність в юридичному тлумаченні виникає після урегулювання майнових відносин на економічному підґрунті згідно з відповідним законодавством, а тому є похідною від економічної власності. Поширене визначення права власності на землю ототожнюється її елементами: правом володіння, користування, розпоряджання, правом на отримання доходу, на „капітальну вартість”, на заборону шкідливого використання землі та залишковим характером права власності.

Зарубіжний досвід свідчить, що основні тенденції розвитку земельної власності в деяких країнах світу пов'язані з розширенням державної власності та відміною чи обмеженням приватної. При цьому ефективність сільського господарства не обов'язково пов'язана з приватною власністю на землю (Голландія, Ізраїль, Китай). Разом із тим, створення і розвиток ринкових організаційно-правових форм використання землі на основі історичних традицій відповідно матеріально-технічних та фінансових можливостей землевласників відбувається в країнах Центральної та Східної Європи.

Досліджуючи економічну історію світу, можна побачити, що в усі часи, коли існувала земельна власність, існує спеціальна форма користування землею - оренда, основним елементом якої виступає орендна плата. Дослідження діючих методичних засад визначення орендної плати як економічної форми присвоєння земельної ренти свідчить, що в основу обчислення рентного доходу покладено нормативний прибуток при виробництві зернових культур, котрий визначається за даними економічної оцінки земель і не залежить від економічної і екологічної ситуації у господарствах. Ці засади не передбачають врахування ринкових факторів формування орендної плати, зокрема, попиту на оренду земельної ділянки та пропозиції в тому чи іншому регіоні, доходності такої ділянки, а також змін якості землі.

У другому розділі „Регіональні особливості формування та функціонування сучасних земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах Луганської області” досліджено сучасний стан і розвиток відносин власності на землю у розрізі організаційно-правових форм господарювання; економічно обґрунтовано розмір орендної плати за землю сільськогосподарського призначення; проведено еколого-економічну оцінку ефективності використання земельних ресурсів.

З метою дослідження трансформаційних процесів відносин власності на землю в Луганській області не предмет особливостей сучасного функціонування їх форм та узагальнення існуючих на селі завдань автором було проведено SWOT-аналіз, який дозволив визначити, що найбільш вагомою, сильною ознакою державної форми власності на землю є її призначення в підтримці непривабливих для приватного капіталу та стратегічних виробництв із метою задоволення суспільних потреб. Сильні сторони та можливості функціонування державної власності зазнають великого негативного впливу з боку слабких сторін та зовнішніх загроз, переважно в аспектах ринкової конкуренції з приватними землевласниками та землекористувачами як більш гнучкими щодо адаптації до змін у ринкових умовах. Наявність можливості законодавчого регулювання земельних відносин у межах державного сектора ускладнюється відсутністю механізму практичного його здійснення.

Серед особливостей функціонування колективної форми експерти найбільше зосереджуються на розвитку великого товарного виробництва ринкового типу, оскільки у міру розвитку підприємництва в аграрному секторі виникає завдання побудувати організаційно-економічних механізм господарських виробничих відносин з метою забезпечення повної економічної власності на землю на принципах спільного ведення господарства великомасштабного характеру. Однак очевидно, що результатами земельного реформування, пов'язаними з пошуком реального власника земельної ділянки є продовження, а в деяких випадках пожвавлення депресивних процесів, що проявляються у подальшому спаді сільськогосподарського виробництва та є найістотнішими зовнішніми загрозами для створення великомасштабних виробництв. Потенційною та найбільш вагомою можливістю створення або укрупнення земельних фондів підприємств є залучення земель на основі оренди. Формування земельних фондів підприємств на правах орендаря виключає функціонування „трудової” власності на землю, що зумовлює існування слабких сторін.

Індивідуальна форма використання приватної власності на землю в Луганській області призначена переважно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фермерськими та приватними господарствами. Індивідуальні господарства створюються і керуються одним підприємцем, який діє за принципами економічного суверенітету власника земельної ділянки, що є найістотнішою перевагою індивідуальної форми господарювання. Однак переважна більшість керівників не має належних професійних знань, освіти та досвіду щодо ведення сільськогосподарського виробництва. Створення селянських фермерських господарств на земельних масивах переважно на засадах оренди площею 181,85 га в середньому по області у сучасних умовах характеризується низьким рівнем якісного землекористування порівняно з колективними підприємствами, що є вагомою слабкою стороною.

Особливість формування сучасних земельних відносин у Луганській області визначає пріоритетність розвитку орендної форми використання землі. Дослідженням стану орендної плати за землю в Луганській області за останні 7 років автором з'ясовано, що її рівень орієнтується саме на законодавчо встановлений мінімальний розмір і не є значною перевагою у формуванні доходів власників сільськогосподарських земель.

З огляду на те, що формування орендної плати відбувається залежно від грошової оцінки земель, автором проведено відповідне їх порівняння у розрізі районів області. Так, у 2006 році на 1 тис. грн. грошової оцінки сільськогосподарських угідь припадало 31,04 грн. орендної плати, середня грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь становить 2747,70 грн. У той же час у Білокуракинському районі при грошовій оцінці 1 га сільгоспугідь 2832,4 грн. на одну тисячу грн. їх вартості припадало 43,43 грн. орендної плати, у Свердловському районі, де грошова оцінка одна з найвищих по області (3293 тис. грн.), орендна плата становила 36,08 грн. Таким чином автором доведена недостатня обґрунтованість орендної плати у ряді районів та невідпрацьованість концептуального підходу до визначення її розміру відповідно до сучасних умов землекористування.

Перше: як база для обчислення розміру орендної плати грошова оцінка земель, визначається на рентній основі через диференційований рентний дохід за економічною оцінкою виробництва зернових культур. За допомогою кореляційного аналізу була зроблена спроба встановити залежність і тісноту зв'язку між досліджуваними явищами, розраховано коефіцієнт кореляції (0,254), який свідчить про те, що зв'язок між темпами росту орендної плати та ціни 1 т озимої пшениці дуже слабкий (рис. 1). Це підтверджує те, що ціна, за якою реалізується зерно озимої пшениці та відповідно до якої визначається доходність орендованої земельної ділянки, не може бути визначальним фактором при розрахунку орендної плати без урахування структури посівів та відповідної варіації економічного ефекту.

Рис. 1. Діаграма порівняння темпів приросту орендної плати за землю та ціни 1 т озимої пшениці, %

У результаті дослідження впливу доходності землі за сільськогосподарськими культурами та питомої ваги їх посівів у загальній посівній площі господарств автором відмічено, що залежності між ефективністю вирощування зернових культур та рівнем орендної плати майже не існує. Аналогічний характер залежності мають, зокрема, і показники вирощування кукурудзи на зерно. Найбільший вплив має ефективність виробництва насіння соняшнику, доходність вирощування якого певною мірою визначає розмір орендної плати (табл. 1).

З метою визначення тісноти зв'язку орендної плати з вищезазначеними умовами автором проведено кореляційний аналіз.

Таблиця 1. Групування сільськогосподарських підприємств Луганської області за рівнем орендної плати за 1 га

Інтервали орендної плати на 1 га, грн.	Кількість господарств у групі	Рівень рентабельності виробництва в цілому, %	Припадає прибутку на 1 га, грн.	Зернові культури	Кукурудза на зерно	Соняшник
				Доходність, %	Питома вага площі посіву, %	Доходність, %	Питома вага площі посіву, %	Доходність, %	Питома вага площі посіву, %
17,69-55,06	11	1,5	11,94	-8,06	69,63	5,46	7,46	19,05	25,14
55,06-92,43	50	8,94	55,23	12,2	66,48	-13,39	10,06	31,54	26,16
92,43-129,8	37	26,72	121,38	12,53	67,13	12,83	7,83	37,87	26,84
129,8-281,24	6	35,32	271,02	-6,21	64,43	-65,53	8,05	55,6	30,96
В середньому	-	18,12	114,89	2,62	66,92	-15,16	8,35	36,02	27,28

Результативною ознакою (у) було обрано орендну плату на 1 га ріллі, факторними ознаками виступили запропоновані автором розрахункові коефіцієнти, визначені за формулою:

К_і = Р_і * К_{і пит. ваги},

де К_і - розрахунковий коефіцієнт доходності виробництва з урахуванням питомої ваги посівної площі і - культури, Рі - дохідність вирощування і-культури, К_{і пит ваги} - коефіцієнт питомої ваги площі посіву і-культури.

За результатами кореляційного аналізу з використанням пакету прикладних програм Excel на ПК було побудовано модель взаємозв'язку між факторами:

у = 66,27 + 0,1994х1 + 0,939х2 + 0,9855х3,

де х1 - розрахунковий коефіцієнт по зерновим культурам, х2 - розрахунковий коефіцієнт по кукурудзі на зерно, х3 - розрахунковий коефіцієнт по соняшнику.

Тіснота зв'язку розглядуваного набору факторів з досліджуваною ознакою слабка (R = 0,58622), тобто коливання орендної плати на 34,37% залежить від зазначених факторів (RІ = 0,343654). Побудована модель якісна та свідчить про надійність отриманих результатів аналізу, оскільки значення F-критерію складає 11,344, що перевищує критичне його значення (2,76).

Економічний зміст рівняння полягає у тому, що при збільшенні рівня рентабельності виробництва зернових культур та, відповідно, площі їх посіву в розрахунку на 1 господарство рівень орендної плати підвищується на 0,199 грн. Збільшення розрахункових коефіцієнтів по виробництву кукурудзи на зерно та соняшнику має аналогічний вплив на зростання рівня орендної плати на 0,939 та 0,986 грн., відповідно. Вільний член рівняння (66,27) не має економічного змісту і не інтерпретується.

По-друге: існуюча методика визначення орендної плати неоднозначно враховує якісні характеристики землі. При зіставленні результатів господарювання підприємств Луганської області по агроґрунтовим районам з урахуванням узагальнюючих якісних показників земель та природно-кліматичних умов спостерігається відповідна залежність: чим вище значення балів бонітету та ресурсу родючості ґрунтів, тим вище рентабельність господарювання. З огляду на те, що більш сприятливі умови склалися у південно-західному районі області, автором досліджено вплив якісних показників ґрунту в господарствах цієї зони на розмір орендної плати (табл. 2). З метою об'єктивізації якісної характеристики земель у процесі дослідження використано якісні показники: вмісту гумусу, азоту, фосфору та калію - вони найтісніше корелюють із балами бонітету орних земель (коефіцієнт кореляції складає 0,83-0,89).

Факторний аналіз дає можливість констатувати той факт, що залежність дуже слабка. Ступінь впливу вмісту гумусу на розмір орендної плати визначається в межах 3,2 - 3,3% та є неістотним. Схожа варіація рівнів впливу характерна і для решти факторних ознак.

Отже, автором доведено, що невідповідність рівня орендної плати ринковим умовам господарювання підтверджується низьким рівнем його залежності від економічних та екологічних факторних ознак.

Таблиця 2. Кореляційний аналіз орендної плати за землю в Луганській області

Показник - вміст у ґрунті:	2004 р.	2005 р.
	Тіснота зв'язку (R)	Коефіцієнт детермінації (RІ)	Тіснота зв'язку (R)	Коефіцієнт детермінації (RІ)
Гумусу, %	0,182	0,033	0,179	0,032
Азоту, мг/кг	0,192	0,037	0,190	0,036
Фосфору, мг/кг	0,082	0,007	0,166	0,028
Калію, мг/кг	0,025	0,001	0,081	0,007

Через загострення проблеми нераціонального використання земельних ресурсів на підприємствах автором визначено ефективність використання землі методом еколого-економічної оцінки, який набув подальшого розвитку в дисертаційній роботі за принципом умовного розмежування екологічного (бала бонітету), економічного (розрахункова ціна бала бонітету) та агрономічного (коефіцієнту технічної ефективності) аспекту господарювання на землі.

Проведені розрахунки свідчать, що оцінка еколого-економічної ефективності фактичного використання земель (ефективної родючості ґрунтів) у регіоні визначається в межах 3,6-11,2 тис. грн. доходу на 1 га, а отже свідчить про позитивний рівень економічної віддачі землі за умови відповідного екологічного навантаження земельного ресурсу. Ефективність використання земельних ресурсів з урахуванням їх потенційних можливостей визначається рівнем доходу в межах 6,2-18,3 тис. грн. на 1 га та має характер коливання і тенденцію до поступового збільшення його розмірів (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняльна оцінка ефективності використання сільськогосподарських земель Луганської області за 2000-2006 рр.

Роки	Еколого-економічна оцінка, тис. грн./га	Відношення	Відхилення, тис. грн./га
	фактична	потенційна
2000	7120,52	6211,87	1,146276	908,65
2001	3554,95	6401,8	0,555305	-2846,85
2002	7644,82	9931,85	0,769728	-2287,03
2003	5407,28	7628,4	0,708835	-2221,12
2004	6627,08	8964,46	0,739261	-2337,38
2005	11170,98	18347,77	0,608847	-7176,79
2006	10055,29	15266,42	0,658654	-5211,13

Однак співставлення фактичних і потенційних показників ефективності характеризується тенденцією до зниження та починаючи з 2003 року відноситься до середнього рівня і демонструє зниження культури землеробства у регіоні взагалі.

У третьому розділі „Напрямки організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах” удосконалено напрямки організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин за екологічним та економічним напрямами реалізації; розроблено методичні засади щодо визначення рівня адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкових земельних відносин; запропоновано факторну модель формування ринкової орендної плати за землю та методичні положення щодо її розрахунку.

Організаційно-економічне забезпечення розвитку земельних відносин має приреченість до прискорення темпів адаптації підприємств до ринкового земельного середовища.

Зокрема, концептуальні засади реалізації екологічного блоку містять новизну стовно прийняття рішення щодо вибору системи землеробства. Передбачається, що конкретна адаптивно-ландшафтна система визначається як система використання землі певної агроекологічної групи, орієнтованої на виробництво продукції обумовленої кількості та якості відповідно до суспільних (ринкових) потреб, природних і виробничих ресурсів із забезпеченням стійкості агроландшафту та відтворенням ґрунтової родючості підприємства. Відпрацьована дисертантом модель факторів, які формують адаптивно-ландшафтну систему використання земель, полягає в тому, щоб виходячи з біологічних та агротехнічних вимог сільськогосподарських рослин, знайти оптимальну агроекологічну обстановку або створити її шляхом поступової оптимізації лімітуючих факторів з урахуванням екологічних вимог господарського використання земельних ресурсів.

Розвиток земельних відносин за економічним напрямом має передбачати розробку та впровадження заходів щодо стимулювання та відповідальності за раціональне використання та охорону землі. У зв'язку з цим автором запропоновано методичний підхід щодо компенсації коштів, вкладених у поліпшення якісного стану земельної ділянки, за рахунок скорочення розмірів встановленого щорічного рівня орендної плати протягом терміну оренди. Для обґрунтування розмірів компенсації використано функції складних відсотків (метод дисконтування), які дозволяють визначити величину компенсаційних коштів за отримання майбутніх грошових потоків за рахунок поліпшення якісних властивостей землі.

У роботі запропоновано методичні положення, які дають можливість визначити рівень підвищення адаптації сільськогосподарських підприємств за рахунок практичної реалізації запропонованих заходів. У цьому зв'язку автором розроблено схему - алгоритм здійснення оцінки ефективності адаптації сільськогосподарських підприємств та запропоновано формулу розрахунку коефіцієнту і часового лагу адаптації:

ЧЛ_а = 360 / К_а,

де К_а - коефіцієнт адаптації.

К_а = ______ВП________

В_з + В_тр + В_мр + В_фр,

де ВП - вартість валової продукції; В_з - вартість земельних ресурсів; В_тр - вартість трудових ресурсів; В_мр - вартість матеріальних ресурсів; В_фр - вартість фінансових ресурсів.

З метою урегулювання сучасних питань визначення розмірів ринкової орендної плати автором запропоновано механізм - факторну систему, яка дає можливість представити орендну плату у вигляді певної залежності факторів: попит, пропозиція, якість земель та норми законодавчого регулювання орендної плати. Практичне втілення факторної системи передбачає розрахунок ринкової орендної плати з урахуванням доходності земельної ділянки (критерію попиту), домовленості сторін (критерію пропозиції), якості землі та законодавчого регулювання з боку держави.

Отже, в економічних умовах сьогодення прогресивним засобом встановлення орендної плати автором запропонована плата, встановлена на основі науково обґрунтованих ставок за одиницю (1 га) площі землі з урахуванням реальної її родючості:

ОП = РВ / ТК,

де ОП - орендна плата, грн.; РВ - ринкова вартість земельної ділянки, здаваної в оренду, грн.; ТК - термін капіталізації, років.

Автором доведено, що необхідною умовою корегування орендної плати за землю в умовах значного зниження ресурсного потенціалу ґрунту (як засіб санкціонування за недбайливе ставлення до землі) є зниження гумусу, передбачене в агрохімічному паспорті земельної ділянки і, відповідно, загальна еколого-агрохімічна оцінка в балах (порівняно з оцінкою на момент одержання цієї земельної ділянки у власність чи користування або попередньо еколого-агрохімічного обстеження). У разі зниження бала бонітету розмір орендної плати за землю збільшується відповідно до шкали. При цьому для розрахунку коефіцієнту (К_б) корегування орендної плати за К_б=1 було обрано середній бал бонітету по області (54 бали) та відповідний рівень потенційної родючості ґрунту в розмірі 22,1 ц/га. Під час підведення підсумку розрахункам дисертантом визначена формула ринкової орендної плати за 1 га землі наступним чином:

ОП = [(ЗР1* ПП1/БВ + ЗР2*ПП2/БВ +…+ ЗР_і*ПП_і/БВ) * 100% ] *К_б

де ЗР_і - земельна рента з 1 га при вирощуванні і-тої культури, грн; БВ - банківський відсоток, %; ПП_і - площа посіву і-тої культури, га; К_б - коефіцієнт якості земельної ділянки; ТК - термін капіталізації, років.

землекористування економічний сільськогосподарський правовий

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення організаційно-економічних основ розвитку земельних відносин на підвалинах конкретного економічного аналізу всіх чинників формування та функціонування відносин власності на землю під ракурсом економічних та екологічних особливостей її використання у господарській діяльності.

2. У роботі доведено, що комплексна реалізація та збалансування еколого-економічних інтересів землевласників і землекористувачів з метою підвищення ефективності землекористування, посилення екологічного захисту земельних ділянок та стимулювання раціонального розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва є найважливішим напрямком формування організаційно-економічних засад розвитку земельних відносин. Тому процес розвитку відносин власності на землю слід розглядати як набір інструментів, які керують економічною поведінкою суб'єктів господарювання за принципами екологічно безпечного використання земельних ресурсів.

3. На основі узагальнення зарубіжного досвіду та передової вітчизняної практики в роботі з'ясовано, що приватна форма власності на землю в сучасних умовах є основним джерелом виробництва продуктів харчування та має істотні переваги щодо ефективного використання землі за умов досконалого державного регулювання земельних відносин та практичного здійснення законодавчо регламентованих важелів регулювання. Формування земельних фондів сільськогосподарських товаровиробників переважно на основі приватно-орендних земельних відносин та в умовах недостатнього матеріально-технічного забезпечення зумовлює полярне зменшення пріоритету щодо використання і охорони земельних ресурсів, які позначаються економічною вигодою сьогодення та нехтуванням екологічних вимог.

4. Дослідження показало, що діюча методика визначення орендної плати за землю сільськогосподарського призначення не враховує економічних та екологічних умов господарювання на землі, що не забезпечує об'єктивної оцінки платності землекористування у сучасних умовах та спричиняє поступове зниження природної родючості ґрунтів. Результати кореляційного аналізу підтверджують низький рівень залежності орендної плати від доходності землі та питомої ваги вирощуваних сільськогосподарських культур (коефіцієнт кореляції складає 0,4998) і показників якості землі (коефіцієнт кореляції коливається в межах 0,007 - 0,032).

5. Автором поглиблено методичний підхід до розрахунку орендної плати на основі функціональної залежності від ринкових факторів орендного землекористування: попиту, пропозиції, якості земель та норм законодавчого регулювання орендної плати. Математичний вираз запропонованої в роботі факторної системи представлено як відношення ринкової вартості земельної ділянки (визначеної доходним методом з урахуванням рентоуотворюючих факторів та структури посівів сільськогосподарських культур) до терміну капіталізації (окупності витрат), скореговане за методом коефіцієнтів залежно від величини зміни якісного стану земельної ділянки.

6. У роботі обґрунтовано ситуацію недовикористання природного потенціалу ґрунтів, яка загострюється в аспекті тривалого використання земель при неповній компенсації факторів ґрунтової родючості з боку користувачів та взагалі виорювання потенційної родючості. Втрата вигоди через недовикористання природного потенціалу ґрунтів Луганської області (за результатами використання вдосконаленої автором методики еколого-економічної оцінки) складає у середньому 3024,52 грн. на 1 га та має тенденцію до зростання, що зумовлює гостру необхідність зміни цінностей, якими керуються землекористувачі у сучасному земельному законодавстві, економіці та повсякденному житті.

7. З метою реалізації концептуальних засад економічного стимулювання землекористувачів на підвищення ефективності та охорону земельних ресурсів автором пропонується методичний підхід до компенсації коштів, вкладених у поліпшення якісного стану орендованої земельної ділянки, за рахунок скорочення розмірів щорічного рівня орендної плати протягом терміну оренди за методом дисконтування .

8. Рекомендовано використання концептуального підходу до вдосконалення системи землеробства на основі запропонованої автором факторної моделі формування адаптивно-ландшафтної системи, сутність якої полягає у тому, щоб за відповідних біологічних та агротехнічних вимог сільськогосподарських рослин знайти оптимальну агроекологічну обстановку або створити її шляхом лімітуючих факторів з урахуванням екологічних вимог землеробства.

9. З метою визначення ефективності реалізації організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин у роботі пропонується методичний підхід до розрахунку рівня адаптації підприємств до ринкових умов господарювання, який характеризує ступінь ефективності підприємства в організації виробничого процесу в умовах багатофакторного земельного середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, матеріали науково-практичних конференцій:

1. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Гета И.В. и др., всего 24 автора. Аграрная реформа в Украине: региональные аспекты. Коллективная монография под общ. ред. проф. Ткаченко В.Г., проф. Богачева В.И. - Луганськ: Вид. „Книжковий світ”, 2003. - С. 24-27.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано процес реформування земельних відносин на прикладі сільськогосподарських підприємств Луганської області.

2. Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Гета И.В. и др., всего 25 авторов. Продовольственная безопасность Украины: состояние, механизм обеспечения, проблемы. Коллективная монография под общ. ред. проф. Ткаченко В.Г., проф. Богачева В.И. - Луганськ: Вид. „Книжковий світ”, 2004. - С. 75-79.

Особистий внесок здобувача: визначення теоретичних засад організаційно-економічного забезпечення формування ринку землі.

3. Гета І.В. Проведення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: у двох томах. - Т.1 - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 36-38.

Статті та публікації:

1. Іванюк І.В. Визначення рівня адаптованості сільськогосподарських підприємств до ринкових земельних відносин. Збірник наукових праць ЛНАУ (Серія „Економічні науки”) / За ред. В.Г. Ткаченко. -. Луганськ: „Елтон - 2”, 2008- №.85 - С. 244-249.

2. Іванюк І.В. Методичний підхід щодо визначення ринкової орендної плати за землю. Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки.- Харків: ХНТУСГ, 2007 р. - Вип. 54. - С. 110-116.

3. Іванюк І.В. Методичні аспекти формування ринкової орендної плати за землі сільськогосподарського призначення. Збірник наукових праць ЛНАУ (Серія „Економічні науки”) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2007. - №.73/96 - С. 59-64.

4. Іванюк І.В. Сучасний стан та проблеми розвитку орендних відносин в господарствах Луганської області. Збірник наукових праць ЛНАУ (Серія „Економічні науки”) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - №60(83). - С. 264-269.

5. Іванюк І.В. Ефективність використання земельних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах ринкового типу Луганської області. Збірник наукових праць ЛНАУ (Серія „Економічні науки”) / За ред. В.Г. Ткаченко. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2005. - №51(74). - С. 210-214.

6. Гета І.В. Региональные аспекты совершенствования государственного управления земельными ресурсами. Збірник наукових праць ХНАУ. - Харків: Вид-во ХНАУ, 2004. - Вип. 9. - С. 181-184.

7. Наумов Ю.Ф., Гета І.В. Экологический аспект экономического оборота земель. Збірник наукових праць ХНАУ.- Харків: Вид-во ХНАУ, 2004. - Вип. 2. - С. 102-106.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність врахування екологічного фактору при обігових операціях із землею сільськогосподарського призначення.

...