Формування та ефективне використання інноваційного потенціалу економічних систем

,

де P_i ^s - величина інноваційного потенціалу системи;

R_і - кількість (вартість) ресурсів, що використовуються системою, які можна вважати нововведеннями;

R₀ - загальна кількість (вартість) ресурсів, якими володіє система для забезпечення свого функціонування;

Ni_i - кількість (вартість) новинок, що експортуються за кордон;

N_o - загальна кількість (вартість) продукції, виробленої в системі.

Запропонований підхід дозволяє достатньо просто отримати обґрунтовані оцінки інноваційного потенціалу будь-якої системи, незалежно від рівня складності, галузевої або національної приналежності місця находження.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення й вирішено актуальну задачу удосконалення та обґрунтування методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки та запропоновані такі рекомендації, які мають теоретичне і практичне значення:

1. Запропоновано під інноваційною діяльністю розуміти процес переходу економічної системи до нового рівня кількісного і якісного стану, яким вона характеризується. Поняття інноваційного потенціалу слід пов'язувати з механізмом, що регулює масштаби і швидкість практичного використання новацій в макроекономічній системі. При цьому новації в подальшому можуть бути використані іншими галузями економіки і сферами суспільного виробництва. В подальшому необхідно відокремити ту частину діяльності, яка пов'язана із створенням самої новинки. Виходячи з того, що тільки нововведення значно змінюють економічні результати функціонування господарюючого суб'єкта, в роботі виділено наступні основні поняття: горизонтальна інноваційна диверсифікація і вертикальна інноваційна диверсифікація, еволюційне нововведення і радикальне нововведення.

Обґрунтовано, що під інноваційним потенціалом національної економіки необхідно вважати не лише можливе створення нововведень, але і готовність суспільного виробництва сприйняти ці нововведення для ефективного використання. При цьому слід враховувати не лише кількісні характеристики, але й якісний аспект розмірів інноваційного потенціалу. Дослідження інноваційного потенціалу економічних систем здійснені на міжгалузевому та міжсистемному рівні. Це передбачає системний розгляд комплексу питань, що визначають формування і наступне ефективне використання інноваційного потенціалу стосовно всіх можливих учасників інноваційного процесу.

2. Виділено ряд зауважень, що стосуються обліку впливу факторів на інноваційну діяльність, частина з яких носить загальний характер, а інша частина відноситься безпосередньо до національних особливостей України.

3. Визначено, що тільки інноваційний розвиток може забезпечити зміну виробничої функції, тобто змінити структуру ресурсів, що використовуються у виробництві продукції. Висновок ґрунтується на таких позиціях: в результаті зміни виробничої функції виник економічний ріст, зміна структури ресурсів не обов'язково пов'язана з інноваційною діяльністю, зміна виробничої функції пов'язана не тільки і не стільки з окремими науково-технічними досягненнями і інноваціями, скільки з масштабами їх здійсненнях, врахування концепції обмеженої раціональності, чіткого розуміння сутності даного поняття.

Запропоновано під поняттям «швидкість інноваційної діяльності» розуміти швидкість заміни діючих матеріальних і нематеріальних активів, що використовуються господарюючим суб'єктом новинками. Це дозволяє здійснювати подібні розрахунки більш просто, оскільки швидкість введення новинок можна вимірювати за зміною питомої ваги інновацій в загальних розмірах використовуваного виробничого апарату.

4. Сформовано ряд важливих наслідків і їх теоретичних параметрів на основі визначення рівня інноваційності, який запропоновано визначати доступністю в науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок. Перший наслідок - розміри інноваційного потенціалу промислового підприємства визначені загальним розміром ресурсів, які воно може направити на свій розвиток. Параметри - обмеженість за розмірами ресурсів і масштабів споживання. Другий наслідок - величина інноваційного потенціалу визначається не стільки науково-технічним сегментом макросистеми, скільки її інвестиційним і освітнім секторами, які власне і визначають масштаби інноваційної діяльності. Параметри - розміри інноваційного потенціалу визначаються кількістю створених чи наявних новинок, можливістю їх використання господарюючими суб'єктами, величиною економічних результатів використання новинок. Третій наслідок - наявність інноваційних ресурсів чи власне інноваційний потенціал, визначений не лише загальним станом підприємства і рівнем його розвитку, але і затребуванням даних ресурсів суб'єктами економічної діяльності. Параметр - ступінь інноваційності системи.

5. Визначено, що інноваційний потенціал макросистеми складається з наступних сегментів: науково-технічний, освітній, інвестиційний. При цьому під інноваційним потенціалом слід вважати не просто кількість ресурсів, яким суспільство володіє для свого перспективного розвитку, а тільки ту їх частину, яка може бути використана для збільшення обсягів або покращення якості кінцевого споживання. Запропоновано доповнити дану систему споживчим сегментом, до якого включено всіх фізичних і юридичних осіб, які є, з одного боку, споживачами запропонованих новинок, а, з іншого, через формування нових потреб, ініціюють подальшу діяльність інших сегментів. Інертність даного сектора приводить макросистему спочатку до стагнації, а потім до кризи.

6. Запропоновано методичний підхід до оцінки величини інноваційного потенціалу, який представляє собою співставлення фактичного рівня інноваційного розвитку з гіпотетичною еталонною (теоретичною) величиною. Дана еталонна величина представляє сукупність засобів, що дозволять врахувати кращі в світі варіанти економічної діяльності. Одночасно вирішується задача находження максимуму функції багатьох змінних. Змінними в даному випадку виступають рівні ресурсного забезпечення інноваційної діяльності в досліджуваних сегментах інноваційного потенціалу: науково-технічному, освітньому та інвестиційному секторах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Кахович Ю.О. Методологія оцінки інноваційного потенціалу // Економіка та держава. - 2007 . - № 7 - С .40-41.

2. Кахович Ю.О. Інновація і інноваційна діяльність: сутність і визначення // Інвестиції: практика та досвід. - 2007.- №3.- С.- 32-34.

3. Кахович Ю.О. Інноваційний потенціал: сутність і основні складові // АгроСвіт. - 2007. - №3.- С. 34-36.

4. Кахович Ю.О. Науково-технічний розвиток як засіб забезпечення потреб економічних систем // Економіка та держава. - 2007.- №6 - С. 41-46.

5. Кахович Ю.О. Швидкість інноваційного розвитку та її вплив на економічний розвиток країни // Вісник Академії митної служби України. - Дніпропетровськ: видавничій центр АМСУ. - 2007.-№3. - С. 25- 26.

Матеріали науково-практичних конференцій:

6. Кахович Ю.О. Конкурентна стратегія України на міжнародному ринку // Український державний хіміко-технологічний університет. Дніпропетровський національний університет. Варшавський технологічний університет. Радомська політехніка. І Міжнародна науково-технічна конференція студентів і аспірантів. Хімія і сучасні технології. 26-28 травня 2003 р. Дніпропетровськ. - С.321-322.

7. Кахович Ю.О., Коновалова Ю.В, Ольховик Ю.Л., Разумей М.М. Проблеми і перспективи інвестиційної політики в регіонах України.// Дніпропетровський національний університет Інститут економіки. Матеріали 5 Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України». Наука і освіта. Дніпропетровськ. Том ІІІ. 26 жовтня 2004 р. - С.131 -132.

Особистий внесок здобувача: проблема формування механізмів інноваційного розвитку територій, яка нерозривно повязана із залученням іноземних інвестицій.

8. Кахович Ю.О. Кахович О.О. Вплив інвестиційно-інноваційних заходів на підприємства України // Київський національний університет технологій та дизайну Рада молодих вчених КНУТД. Наукові розробки молоді на сучасному етапі. Том ІІ. Київ. - 2004 р.- С.161.

Особистий внесок здобувача: визначено вплив інноваційних заходів на підприємства України.

9. Кахович Ю.О. Актуальні питання інноваційного розвитку підприємств України // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі. Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців. Дніпропетровськ. 2007 р. - С.85-86.

АНОТАЦІЯ

Кахович Ю.О. Формування та ефективне використання інноваційного потенціалу економічних систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Академія митної служби України, Державна митна служба України, Дніпропетровськ, 2007.

У дисертації розроблені теоретико-методичні основи і практичні підходи щодо удосконалення формування та ефективного використання інноваційного потенціалу економічних систем.

В роботі запропоновано теоретичні засади оцінки рівня інноваційності на основі визначення доступності наявних в науково-технічному сегменті інноваційного потенціалу новинок, які потребують споживачі.

Доповнено методичні підходи до оцінки величини інноваційного потенціалу з урахуванням обмежень загального характеру, економічних обмежень та формальної методології.

Обґрунтовано основні теоретичні підходи щодо обліку впливу факторів на інноваційну діяльність та теоретичні підходи щодо визначення інноваційного потенціалу економічних систем.

Ключові слова: інновації, інноваційний потенціал, економічна система, інноваційна діяльність, швидкість інноваційної діяльності.

Кахович Ю.А. Формирование и эффективное использование инновационного потенциала экономических систем.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Академия таможенной службы Украины, Государственная таможенная служба Украины, Днепропетровск, 2007.

В диссертации разработаны теоретико-методические основы и практические рекомендации усовершенствования формирования и эффективного использования инновационного потенциала экономических систем.

В работе предложены теоретические основы оценки уровня инновационости на основе определения доступности явных в научно-техническом сегменте инновационного потенциала новинок, которые востребованы потребителями. Проанализированы и раскрыты факторы, влияющие на инновационную деятельность экономической системы.

В диссертации определено, что только инновационное развитие может обеспечить смену производственной функции, а значит изменить структуру ресурсов, которые используются в производстве продукции.

В диссертации предложено рассматривать «скорость инновационной деятельности» как скорость смены действующих материальных и нематериальных активов, которые используются хозяйствующими субъектами, что позволит совершать аналогические расчеты намного проще, так как скорость введения новинок можно рассчитывать как изменение удельного веса инноваций в общих объемах используемого производственного аппарата.

Обосновано основные теоретические подходы относительно определения инновационного потенциала экономических систем.

Под инновационным потенциалом национальной экономики предложено считать не только возможное создание нововведений, но и готовность общественного производства воспринимать эти нововведения для эффективного использования. При этом следует учитывать не только количественные характеристики, но и качественный аспект размеров инновационного потенциала.

Определенно, что инновационный потенциал экономической системы состоит из таких секторов: научно-технического, образовательного и инвестиционного.

Предложен методический подход оценки величины инновационного потенциала, который представляет собой сопоставление фактического уровня инновационного развития с эталонной величиной. Данная эталонная величина представляет собой совокупность средств, которые позволят учесть лучшие в мире варианты экономической деятельности. Одновременно это позволяет решить задачу нахождения максимума функций многих переменных. Переменными в данном случае выступают уровни ресурсного обеспечения инновационной деятельности в исследуемых сегментах инновационного потенциала: научно-техническом, образовательном и инвестиционном секторах.

Ключевые слова: инновации, инновационный потенциал, экономическая система, инновационная деятельность, скорость инновационной деятельности.

Kahovich Y.A. Creation and effective usage of economic systems innovation potential. - Manuscript.

The thesis applying for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences in major 08.00.03 - Economy and national economy management. - Ukrainian academy of custom, The state customs service of Ukraine, Dnepropetrovsk, 2007.

The theoretical and methodies foundations and practical recommendations of creation and effective usage of economic systems innovative potential improvement are developed.

The innovative level evaluation theoretical foundations, based on availability determination of obvious in scientific and technical segment innovation potential novelties, that demanded by consumers, are advanced.

The methodic approaches of innovation potential volume evaluation in a view of general limitations, economic limitations and formal methodology are expended.

The main theoretical approaches of economic systems innovation potential determination are proved.

Key words: the innovations, the innovation potential, economic system, innovation activities, the innovation activities rate.

Размещено на Allbest.ru