Формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів в Україні

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Негативні наслідки реформи в аграрному секторі економіки найбільшою мірою проявилися в галузях тваринництва, передусім молочного скотарства. Основною невирішеною проблемою донині у вітчизняній молочній галузі залишається неузгодженість пропозиції молока-сировини з попитом на молочні продукти. Навіть за існуючого двократного зменшення поголів'я корів спостерігається перевиробництво молока-сировини. Вітчизняні товаровиробники одержують прийнятну ціну лише за умови експорту 30-35% обсягу вироблених переробними підприємствами молочних продуктів.

Після переміщення виробництва молока у приватний сектор дрібних господарств населення постали додаткові проблеми щодо ринків збуту, насамперед експорту молочної продукції. Нині українські виробники активно витісняються з зарубіжних молокопродуктових ринків. У зв'язку з цим, в аграрному секторі спостерігається обвальне зниження цін на молоко-сировину та банкрутство дрібних і середніх за потужністю молочних заводів.

Відновлення великих молочних ферм потребує значних інвестицій в їх реконструкцію з наперед визначеними найбільш раціональними техніко-технологічними параметрами. При цьому значно зростає соціально-економічне значення гармонізації відносин усіх учасників ринку молокопродуктів інтеграційного ланцюга «виробництво-переробка-реалізація молочних продуктів». Розв'язання цих проблем із забезпеченням ефективності виробництва якісних молочних продуктів для внутрішніх і зовнішніх потреб є актуальним завданням вітчизняного молокопродуктового підкомплексу.

Проблеми ефективного функціонування аграрного ринку й молокопродуктового підкомплексу, зокрема, розглянуті у наукових працях В.Г. Андрійчука, П.С. Березівського, В.І. Бойка, В.В. Вітвіцького, В.Н. Зимовця, М.М.Ільчука, М.В. Калінчика, М.П. Коржинського, О.В. Крисального, А.С. Лисецького, Л.В. Молдаван, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Т.Л. Мостенської, Г.А. Нагорної, М.К. Пархомця, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, А.М. Стельмащука, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака та інших учених.

Водночас вплив постійних динамічних і часто не передбачуваних змін обсягів попиту на внутрішньому й, особливо, зовнішньому ринку на функціонування молокопродуктового підкомплексу недостатньо вивчений. Потребують подальшого дослідження проблеми міжгалузевих відносин між усіма учасниками ринку, відновлення діяльності конкурентоспроможних ферм і комплексів оптимальних за розмірами з мінімальними інвестиціями, а відповідно - формування ефективної кормової бази тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з науковою тематикою Національного наукового центру «Інститут землеробства УААН» відповідно до наукових програм: «Розроблення науково-методологічних засад аграрної та соціальної політики в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК» (номер державної реєстрації 01061U010325) та «Модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу» (договір з Мінагрополітики України 65/12 від 18 грудня 2006 р.), де автором обґрунтовано інтеграційну схему формування й функціонування ринку молока і молокопродуктів та визначено критерії оптимізації міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу з одночасною гармонізацією економічних відносин між суб'єктами ринку. Відповідно до мети поставлено й вирішено такі завдання:

- вивчити ринкову взаємодію у відносинах членів системи «виробництво-переробка-споживання молокопродуктів» і виявити логічний її вплив на якість продукції та економічний розвиток молокопродуктового підкомплексу;

- проаналізувати й виявити вплив форм господарювання та концентрації виробництва на економічну ефективність діяльності й розвитку молоко-продуктового підкомплексу України;

- здійснити аналіз динаміки та інтенсивності конкуренції в цілому на молокопродуктовому ринку та серед його сегментів з метою визначення рівня конкуренції та доцільності втручання держави в процес формування конкурентного середовища ринку;

- дослідити динаміку міжсекторного розподілу виробництва та реалізації молока в Україні за 1990-2006 роки і ступінь узгодженості потужностей молокозаводів з внутрішніми потребами у продовольстві та його експортом для розробки прогнозних показників цих параметрів до 2015 року;

- розробити економічну стратегію кормовиробництва, яка гарантує досягнення конкурентних рівнів молочної продуктивності тварин, питому економію кормів та стабільну прибутковість молочних ферм;

- визначити основні техніко-економічні параметри молочних ферм при прийнятті рішень з реконструкції тваринницьких приміщень: розмірів ферм, технологічних варіантів виробництва, молочної продуктивності корів, їх середньої живої маси, вартості будівництва, реконструкції або модернізації ферми, відсоткових ставок за користування кредитами тощо;

- розробити модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу, в імітаційному режимі роботи якої встановити мінімально допустимі ціни на молоко-сировину залежно від структури й рівня цін кінцевої продукції конкретних типів молокозаводів і виявити коло підприємств, що потребують державної підтримки.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку і функціонування молокопродуктового підкомплексу України з урахуванням існуючих економічних взаємовідносин між суб'єктами ринку.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування й розвитку ринку молока та молочної продукції як основи досягнення конкурентоспроможних параметрів молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є економічна теорія та системний аналіз організаційно-економічних процесів у функціонуванні й розвитку молокопродуктового підкомплексу. Вивчались також праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем економічної ефективності виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів.

Для досягнення мети в процесі дослідження використані наступні методи: системного аналізу - при виявленні системи взаємодії чинників ефективності молокопродуктового підкомплексу; статистичних групувань - при встановленні закономірностей та залежностей впливу форм господарювання та концентрації виробництва молока на економічну ефективність підприємств; кореляційно-регресійного аналізу - при встановленні залежностей рівнів споживання молочних продуктів від розмірів сукупних доходів населення, залежностей економічних показників ферм від різних комбінацій їх технологічних параметрів; системи коефіцієнтів концентрації, деконцентрації, ентропії ринку - при аналізі інтенсивності конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку; експоненційного згладжування методом Холта - при прогнозуванні обсягів виробництва, реалізації молока та експортно-імпортних операціях; симплекс-метод - при оптимізації раціонів годівлі корів з установленням найбільш раціональних термінів збирання кукурудзи на силос і висоти її додаткового зрізування та оптимізації мінімального розміру відсотків, які необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм; моделі міжгалузевого балансу - при встановленні мінімально допустимих цін на молоко-сировину.

Інформаційною базою слугували статистичні матеріали та бази даних Державного комітету статистики України, Держмитслужби України щодо експортно-імпортної діяльності, інформаційні матеріали Міністерства аграрної політики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств України за 1990-2006 рр., первинні звітні документи молокопереробних підприємств Черкаської області за 2001-2006 роки тощо.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розвитку теоретичних положень та виробленні нових концептуальних підходів до формування та функціонування ринку молока й молокопродуктів в трансформаційних умовах та входження України в СОТ. Зокрема, в дисертації

вперше:

- запропоновано модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу з визначенням мінімально допустимих цін за молоко-сировину залежно від структури й рівня цін кінцевої продукції конкретного молокозаводу, яка дозволить виявити напрямки підвищення ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу;

удосконалено:

- підходи до визначення напрямку еволюції ринкової взаємодії у відносинах суб'єктів системи «виробництво-переробка-споживання молоко-продуктів» з виявленням дії різноспрямованих чинників на її ефективність;

- напрямки оптимізації розміру ферм за критерієм мінімізації відсотків, які необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм;

- підходи до організації раціонального кормовиробництва за умови економії концентрованих кормів й збільшення у раціонах годівлі тварин кількості значно дешевших зелених і об'ємних кормів високої якості та концентрації обмінної енергії;

набули подальшого розвитку:

- підходи до обґрунтування динаміки міжсекторного розподілу виробництва і реалізації молока та ступеня узгодженості потужностей молокозаводів зі структурою використання молока і молокопродукції;

- науково-практичні підходи до прогнозування попиту на молоко й молочні продукти залежно від змін обсягів їх споживання населенням країни, імпорту-експорту та витрат на кормові цілі у тваринництві;

- методи розрахунку інтенсивності конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку, які передбачають врахування чинників, що сприяють розвитку конкуренції, а саме: законодавчої основи, сировинної бази, виробничих потужностей підприємств, попиту населення на молочні продукти.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці стратегії розвитку вітчизняного молокопродуктового підкомплексу та регіонів країни, включаючи окремі молокозаводи, залежно від прогнозних обсягів експорту молочної продукції й особливо її структури.

Розрахунки та методичні підходи щодо оптимізації раціонів годівлі корів з одночасною оптимізацією термінів заготівлі кукурудзи на силос і мінімізацією платежів за оренду землі, а також визначення найбільш ефективних розмірів ферм і комплексів при їх реконструкції з мінімізацією відсоткових платежів за користування кредитами можуть бути використані підприємствами з виробництва молока, які прагнуть до стабільного й конкурентоспроможного виробництва.

Модель міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу може бути використана при узгодженні цін між виробниками молока-сировини, молокозаводами та сферою торгівлі. Практична спрямованість одержаних результатів підтверджується довідками про використання розробок, виконаних у процесі дослідження. Наукові розробки автора щодо формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів прийняті для використання та впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації в агропромислових формуваннях області. Зокрема, це рекомендації щодо оцінки інтенсивності конкуренції на молокопродуктовому ринку та оптимізації раціонів годівлі корів з одночасною раціоналізацією строків заготівлі кукурудзи на силос і мінімізацією платежів за оренду землі (довідка №07-03/172 від 20.05.2007 р.), еквівалентності обміну суб'єктів молокопродуктового підкомплексу (довідка 02-12/57 від 14.12.2007 р.).

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі на факультетах економічного та технологічного спрямування Черкаського державного технологічного університету при викладанні дисциплін «Економіка і організація виробництва», «Мікроекономіка, теорія фірми», «Основи економічної теорії» (довідка №1254/01-07.05 від 15.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблем підвищення ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу. Наукові результати, положення, висновки і пропозиції, які наведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на: II Міжнародній науково-практичній конференції «Wykszta cenie i nauka bez granic - 2005» (Пшемисль-Прага, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта - 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, ЧДТУ, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, з них 6 - у фахових виданнях, 4 - тези науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,6 друк. арк., з них 3,0 д.а. - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, написаних особисто автором, становить 2,6 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 224 сторінки, із них 176 сторінок основного тексту, 33 таблиці, 13 рисунків, 41 формулу, 10 додатків на 36 сторінках, список використаних джерел з 132 найменувань на 12 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

економічний кормовиробництво молочний прибутковість

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача у вирішення поставлених завдань.

У першому розділі - «Теоретичні й методологічні основи формування та функціонування ринку молока і молокопродуктів» - розглянуто теоретичні й методологічні основи економічного механізму функціонування ринку молока і молокопродуктів, вітчизняний і зарубіжний досвід розвитку та особливості формування ринку молока і молокопродуктів, методичні підходи до його регулювання.

Ринок молока і молокопродуктів в Україні нині не досконалий. На старті перебудови замість розроблення системи оптимального функціонування економіки науковим обґрунтуванням в аграрній сфері були пропозиції щодо пошуку ефективного власника. Такий підхід до приватизації був спрямований на індивідуальне володіння і розпорядження своєю часткою (паєм) майна та землі, а не на правові заходи щодо надання права на одержання доходу від результатів господарської діяльності в оптимальному за розмірами підприємстві. Тобто, повністю відсутня узгодженість між соціальною справедливістю та економічною ефективністю, що є метою соціально-економічної політики. Рівень безробіття, який виник після 1990 р., свідчить, що в Україні соціальна складова в програмах стабілізації економіки практично не враховується.

Системний підхід стосовно вивчення молокопродуктового підкомплексу дав змогу встановити супідрядність цілей всієї системи й окремих її ланок, шляхів і засобів їх досягнення, а основне - спостерігати зміни, які відбуваються в цілому в молокопродуктовому підкомплексі в результаті об'єктивних або суб'єктивних (після державного втручання) змін окремих його ланок і визначати оптимальний режим функціонування системи. Звідси система «виробництво-переробка-споживання молочних продуктів» розглядається як взаємодія її елементів, де реально переплітаються економічні інтереси різної спрямованості та взаємодії.

Зі збільшенням обсягів експорту (елемент 8) рентабельних продуктів (наприклад, сирів, як це було у 2005 р.) підвищуються ціни на молоко-сировину й прискорюється асортиментна сегментація ринку (елемент 5). Найбільш потужні молокозаводи переходять на виробництво рентабельних продуктів, а невеликим (районним) молокозаводам залишається сегмент на ринку зі збитковою або низькорентабельною продукцією. Зростання цін на сировину спричиняє банкрутство невеликих молокозаводів (елемент 11), тому, за прогнозами експертів, через кілька років на ринку виживуть не більше ста реконструйованих або модернізованих заводів, що належатимуть 10-20 холдингам (елемент 10).

Нарощування потужностей з переробки молока, значне перевищення попиту над пропозицією призводять до підвищення цін на молоко-сировину, асортиментної сегментації (вимушеній спеціалізації невеликих молокозаводів на виробництві менш рентабельних продуктів), банкрутства окремих підприємств і головне - до фальсифікації за якістю, асортиментом, вартістю та інформацією (елемент 12).

Внаслідок високої еластичності споживання молока за доходами спроба законодавчим чином підвищити ціну на молоко-сировину без зростання сукупних доходів населення призводить до звуження внутрішнього ринку молочної продукції (елемент 7). Якщо ж не зростають обсяги експорту (елемент 8), то молокозаводи змушені знижувати завантаженість виробничих потужностей (елемент 9), що призводить до збільшення постійних витрат на одиницю кінцевої продукції, а відповідно й до зниження ефективності виробництва. Без сумніву, одночасно знижуються ціни на молоко-сировину. У кінцевому підсумку спроба підвищити ціни без урахування рівня дохідності населення додатково сприяє банкрутству невеликих і середніх молочних заводів, швидшому просуванню на вітчизняні ринки потужних іноземних інвесторів і, безперечно, до нових способів фальсифікації продукції.

Формування досконалого ринку молокопродуктів полягає не у збільшенні дотацій в непомірних для вітчизняного державного бюджету розмірах, а лежить у площині досягнення конкурентоспроможних параметрів виробництва молока. З огляду на це визначено, що тільки великі підприємства можуть гарантувати виробництво продукції з меншими витратами і високої конкурентоспроможності. Розміри підприємств, а також розміщення виробництва доцільно розраховувати за допомогою оптимізаційних розрахунків, з урахуванням ринкової ситуації та існуючих цін на ресурси і молочну продукцію, а також ринкової сегментації реалізації кінцевої продукції.

У розвинених країнах світу фермерам надають різні види дотацій за умови розробки ними планів розвитку й ефективності використання виділених фінансових ресурсів, а субсидуються проекти за планами модернізації молочних ферм. Зовсім необґрунтованим є надання дотацій на 1 корову, які застосовуються згідно з програмами підтримки вітчизняного тваринництва. Якщо сконцентрувати в окремих селах фінансові кошти й відповідно до затвердженого бізнес-плану побудувати, наприклад, доїльний зал, то це дало б змогу підвищити якість продукції та ціну реалізації молока на 40-60%. З такого молока виробляється якісна продукція - йогурти, тверді сири тощо. За цієї умови з'явилися б фінансові кошти на інвестування наступних модулів технології виробництва молока.

В умовах жорсткої боротьби на розподілених між розвиненими країнами продовольчих ринках у вигляді квот, непідготовлений вступ України до Європейського Союзу та у сферу впливу перенасиченого високоефективного ринку, розвиток власного сільськогосподарського виробництва в цьому орієнтованому на захід секторі може супроводжуватися масовим банкрутством вітчизняних підприємств з виробництва продукції тваринництва.

У другому розділі - «Сучасний стан функціонування та тенденції розвитку ринку молока і молокопродуктів в Україні» - досліджено ринкову еволюцію розвитку молокопродуктового підкомплексу, економічну ефективність формування пропозиції молока за різних форм господарювання та концентрації корів і досліджено інтенсивність конкуренції на молокопродуктовому ринку.

В останні роки реформування (1999-2006 рр.) економіки в Україні спостерігалася чітка закономірність стабілізації виробництва молока та споживання його населенням. Разом з тим спостерігається міжсекторний розподіл, за якого сільськогосподарські підприємства з року в рік знижують виробництво молока, його реалізацію й особливо продаж переробним підприємствам. Одночасно домогосподарства нарощують свій виробничий потенціал і вже у 2006 р. вони поставили переробним підприємствам у 1,9 рази більше молока, ніж сільськогосподарські підприємства (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка виробництва та руху молока в Україні, тис. т

З переміщенням виробництва молока в домогосподарствах виникли проблеми з його якістю, а також якістю молочних виробів. Яскраво ці проблеми проявилися протягом 2006 р., коли російські експерти не сертифікували молокозаводи, що переробляють молоко-сировину, яке надходить від домогосподарств. Одночасно діаметрально протилежна картина спостерігається в переробній галузі. Молокозаводи збільшили виробництво якісної продукції: у 3,2 рази - молока обробленого та твердих сирів, у 3,3 рази - кисломолочної продукції та 3,4 рази неферментованого й кисломолочного свіжого сиру тощо.

Тобто, ситуація існування високого попиту на молочну продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках при низькій пропозиції якісного молока з боку виробників невідворотно призводила до зростання цін, асортиментної сегментації, вимушеної спеціалізації невеликих молокозаводів на виробництві менш рентабельних продуктів, банкрутства окремих підприємств і головне - до фальсифікації за якістю, асортиментом, вартістю та інформацією.

Але оскільки еластичність споживання молока за доходами населення залишається високою, то за умови зростання цін на молочні продукти знижується їх споживання. Тому й спостерігається тенденція, коли зі зростанням цін на молоко-сировину ринкові (роздрібні) ціни на молокопродукти збільшуються значно меншою мірою, що досягається асортиментною фальсифікацією вершкового масла, тобто заміною до 30-80% молочного жиру значно дешевшим рослинним або іншим тваринним жиром. У ситуації, коли зростають ціни на сировину і стримуються на кінцеву продукцію, без фальсифікації збанкрутувати протягом 1991-2006 рр. могли практично всі молокозаводи.

Для виробництва якісного молока необхідна висока концентрація виробництва, здійснення механічного доїння й охолодження молока. У населення ці складові технології відсутні. Таке устаткування може окупитися при утриманні не менше 25-50 корів. Як наслідок - низька якість молока за всіма основними показниками, в першу чергу санітарно-гігієнічними його властивостями. Молочна сировина, що надходить до переробних підприємств від індивідуальних власників, не є якісною відповідно до стандартів СОТ та ЄС.

За даними аналізу протягом 1990-2006 рр. групи збиткових підприємств порівняно із прибутковими мали у 1,2 рази вищу собівартість і у 1,2 рази нижчі закупівельні ціни на молоко-сировину. Одночасно у 2006 р. порівняно з 2000 р. собівартість виробництва 1 т молока зросла тільки на 23%, а ціна його реалізації - на 43,4%, що вказує на зростання попиту та звуження пропозиції якісного молока-сировини. Сільськогосподарські підприємства не реагують на підвищення ціни на молоко шляхом нарощування своїх потужностей, оскільки постають перед великим економічним ризиком щодо стабільності зарубіжних ринків збуту. Тому поголів'я корів невпинно зменшується як у більшості регіонів, так і в цілому в Україні.

Вищі ціни прибуткових господарств порівняно зі збитковими пояснюються значно вищими показниками концентрації корів та їхньою молочною продуктивністю. Ефективність найбільш суттєво залежність від росту концентрації поголів'я та виробництва молока в розрахунку на одне підприємство (табл. 2).

З даних таблиці 2 видно, що у 2000 і 2006 рр. з ростом концентрації корів від 50 голів до 500 голів і більше в розрахунку за рік покращуються всі економічні показники діяльності підприємств. Так, в останній (найпотужнішій) групі порівняно з першою собівартість виробництва 1 т продукції нижча у 2-3 рази, трудомісткість - у 3-9 разів, зросли ціни реалізації молока товаровиробниками в 1,4-1,5 раза, молочна продуктивність корів - у 7,5, а товарність виробництва - у 1,6 раза. Підвищується також ефективність виробництва молока. Якщо підвищення технологічних показників зі зростанням концентрації виробництва є закономірним процесом, то ціна реалізації 1 т молока пов'язана з якістю продукції та транспортними витратами. З молока-сировини, що надходить на молокозаводи від великотоварних підприємств, виробляється якісна, а отже - вищої вартості продукція. Через низьку якість молока-сировини, що надходить від невеликих господарств, в переробних підприємствах, де виробляється в основному вершкове масло та сухе молоко, виникають значні проблеми з асортиментом продукції та її реалізацією.

Таблиця 2. Залежність основних економічних показників від концентрації поголів'я корів та рівня їх молочної продуктивності в господарствах України

За низької концентрації корів (25 голів) майже до рівня продуктивності в 7 тис. кг молока за рік від корови підприємства матимуть лише нульовий рівень рентабельності, за нижчої продуктивності - стають збитковими. З ростом концентрації поголів'я корів до 50 голів зона збитковості настає за річної продуктивності корів до 5 т молока, при концентрації 100 корів - до 4 т, 200 корів - до 3 т, 400 корів - до 2 т і 600-800 корів - до 1,5-1,7 т молока.

В дисертації здійснено аналіз конкурентного середовища на товарному ринку й оцінено інтенсивність конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку. Виявлено, що на ринку молока й молочної продукції Черкаської області концентрація виробництва залишається помірною протягом досліджуваного періоду. Але окремі оцінні коефіцієнти дають можливість визначати, наприклад, ступінь нерівності між лідируючими продавцями товарів на ринку й визначити «кордони» олігополії. Такі підприємства як ВАТ «Канівський маслосирзавод», ЗАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат» контролюють разом близько 90% ринку, виступають олігополістами і, звичайно, диктують умови функціонування молокопродуктового ринку, витісняючи з нього менш потужні молокопереробні підприємства регіону. Протягом 2003-2006 рр. в Черкаській області збанкрутували й значно скоротили переробку молока десять з двадцяти молокопереробних підприємств. Індекс Герфіндаля-Хіршмана для ринку сирів складає 3400-3560 пунктів, тобто вище допустимого (1800) і свідчить, що у 2006 році ринок сирів був висококонцентрованим. У 2006 р. коефіцієнт Лінда становив 2,4 пункти, порівняно з 1990 р., зріс у 1,9 раза, що свідчить про значне перевищення частки охоплення ринку сирів лідером порівняно з наступними за ним підприємствами.

Це стосується ВАТ «Канівський маслосирзавод», який в останні роки виробляє майже 45 загальнообласного обсягу сирів, що дає йому можливість успішно функціонувати за рахунок високого рівня рентабельності твердих сирів на вітчизняних та зарубіжних ринках. Виплачуючи значно вищу ціну за молоко-сировину порівняно з іншими заготівельниками, підприємство без конкуренції закуповує молоко в радіусі, де граничні транспортні витрати не перевищують граничних доходів монопольного впливу на ринок. Вплив цього підприємства на ринок виходить за межі встановлених законодавством норм і вимагає застосування засобів державного регулювання економіки.

В третьому розділі - «Перспективи розвитку ринку молока і молочної продукції та удосконалення його економічного механізму» - визначено параметри ринку молока й молочної продукції, перспективи його розвитку в Україні, обґрунтовано можливості організації ефективного кормовиробництва, окреслено шляхи раціонального використання основного й оборотного капіталу у формуванні пропозиції молока з визначенням мінімальних розмірів відсотків, що необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм, розроблено міжгалузевий баланс молокопродуктового підкомплексу.

Тривалий час на ринку молока і молочної продукції виникають проблеми з перевиробництвом або дефіцитом окремих молочних продуктів. Практично всі товаровиробники функціонують нестабільно. Внаслідок нестабільних ринкових цін від цього потерпають як споживачі, так і сільськогосподарські виробники. Якщо великотоварні підприємства завжди мають доступ до ринку, то невеликі - мають на це право за залишковим принципом. При зростанні попиту вони реалізовують продукцію, при звуженому попиті - поступаються в цінах або не продають всієї виробленої продукції.

Для прогнозування кількості виробленого молока необхідно встановити, наскільки зміни його виробництва відповідають потужностям переробних підприємств, і відповідно ступеню задоволення продовольчих потреб населення та експорту. Для цього в дисертації проаналізовано тенденції внутрішнього споживання молочних продуктів населенням країни залежно від їх доходів, витрат на корми тваринам, експортно-імпортних операцій і на цій базі розраховано прогноз місткості ринку молочної продукції. На основі кореляційних рівнянь залежності споживання молочних продуктів від рівня сукупних доходів населення, застосування методів класичної декомпозиції та експоненційного згладжування Холта, розраховано, що у 2015 р. споживання молока і молочних продуктів в розрахунку на 1 жителя становитиме 373,6 кг. Споживання сирів та вершкового масла досягне рівня споживання розвинених країн.

На підвищення ефективності молокопродуктового підкомплексу помітний вплив справляє експорт молочної продукції. Якщо внутрішні потреби молока на близьку перспективу є прогнозованими, то з частиною молочних продуктів для експорту молокопереробні підприємства завжди мають проблеми з реалізацією конкретного виду продукції.

Зменшення ризику молокопереробних підприємств і виробників молока-сировини забезпечує диверсифікація молочних продуктів для потреб експорту. Асортимент виробництва у масштабі країни формується під дією ряду чинників, основними з яких є кількість, якість та структура виробничих потужностей підприємств з переробки молока за існуючим профілем виробничої діяльності. Виробництво нових конкурентоспроможних видів молочної продукції, які користуються попитом на світових ринках, потребують значних інвестицій. Тому широкий асортимент переробленої й реалізованої продукції є похідним від обсягів внутрішнього споживання молочної продукції населенням країни та стабільності експортних ринків. За допомогою кореляційних рівнянь в дисертації розраховані прогнозні показники експорту молочної продукції до 2015 року. Потреби внутрішнього споживання та експорту формують обсяги виробництва молока і молочної продукції на перспективу.

Досягнення високої продуктивності поголів'я корів можливе на основі відновлення раціонального кормовиробництва, що передбачає економію концентрованих кормів за допомогою збільшення у раціонах годівлі тварин кількості значно дешевших зелених і об'ємних кормів високої якості та концентрації обмінної енергії.

Досліджено, що ефективність роботи молочних ферм в ринкових умовах залежить від таких основних чинників: розмірів ферм, технологічних варіантів виробництва, молочної продуктивності корів, середньої їх живої маси, вартості будівництва, реконструкції або їх модернізації, відсоткових ставок за користування кредитами.

Залучення до оптимізаційної схеми показників, де критерієм є мінімальний розмір відсотків, який необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочних ферм, засвідчило, що ефективними при новому будівництві або реконструкції можуть бути ферми з поголів'ям 750-800 корів і продуктивністю 5,5-6 тис. кг молока за рік, а відсоткова ставка не перевищуватиме 5%. Будівництво або реконструкція малих та середніх за розміром ферм може бути прийнятим за основу, якщо частину відсотків за користування кредитами компенсуватиме держава.

На ринку молока постійно виникають складні проблеми в економічних взаємовідносинах через існування різних рівнів закупівельних цін. Внаслідок цього окремі групи сільськогосподарських товаровиробників постійно залишаються без прибутків. Цю проблему вирішували за допомогою введення єдиних цін на молоко-сировину законодавчими обмеженнями. До проблем молокозаводів ставилися без належної уваги, не враховуючи значну диверсифікацію виробництва молочних продуктів. Фактично ж з молока виробляється широкий асортимент продуктів, які потребують різного ступеня переробки й витрат ресурсів, у тому числі молока-сировини. Молокозаводи, які модернізувалися або реконструювалися в основному за рахунок зарубіжних інвестицій, інтегрувалися із супермаркетами і зайняли свою ринкову нішу з виробництва найбільш прибуткових молочних продуктів. Решті малопотужних підприємств, що працюють за застарілою технологією, залишається виробництво низькорентабельних молокопродуктів.

У дисертаційній роботі побудована міжгалузева модель молоко-продуктового підкомплексу за балансовою методологією, де наведено по-елементні технологічні витрати на виробництво одиниці кожного з молочних продуктів. Аналіз результатів розрахунків показує, що від структури та цін кінцевої продукції молокозаводів залежить і можлива реалізаційна ціна молока-сировини. Молокопереробні підприємства, в яких масло вершкове в товарній продукції за вартістю складає близько 70 відсотків, спроможні в умовах 2006 р. сплатити за 1 кг молока-сировини лише 0,6-0,8 грн., а в яких цей продукт досягає 10 відсотків - відповідно 1,50-1,80 грн., тобто у 2,4 раза більше. Це вказує на те, що державної підтримки будуть потребувати молокозаводи з переробки масла тваринного, зокрема малої потужності. Потужні підприємства, що виробляють кисломолочну продукцію, тверді сири, сухе знежирене молоко та казеїн, що вже зайняли свою ринкову нішу й практично на цей сегмент інші переробні підприємства не допускають, можуть працювати з високою рентабельністю й при цьому платити значно вищу ціну сільськогосподарським товаровиробникам.

Висновки

У дисертації досліджено міжсекторний розподіл праці в молочному скотарстві, форми господарювання, інтенсивність конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку, тенденції ефективності виробництва залежно від концентрації поголів'я корів на фермі, виробництва молока-сировини, імпорту-експорту молочних продуктів, рівнів споживання населенням і витрат на корм тваринам тощо, на основі чого змодельовані шляхи підвищення ефективності функціонування молокопродуктового підкомплексу й намічені перспективні напрямки його розвитку до 2015 року.

1. Обґрунтовано підходи до ринкової взаємодії суб'єктів системи «виробництво-переробка-споживання молокопродуктів» і встановлено її вплив на якість продукції та економічний розвиток молокопродуктового під-комплексу, зокрема: асортиментного найбільш рентабельного сегменту ринку кисломолочної продукції, твердих сирів; процесів ціноутворення на різних сегментах ринку; банкрутства дрібних молокозаводів або вимушеної фальсифікації продукції за якістю, асортиментом та цінами; укрупнення підприємств й посилення позицій іноземного капіталу на українському ринку з поглинанням вітчизняних переробних підприємств учасниками альянсів; фінансових можливостей технічного переоснащення молокозаводів.

2. В останні роки, навіть за умови зниження рівня споживання молочних продуктів населенням країни порівняно з фізіологічними нормами або до рівня 1990 р., підприємства з виробництва молока підвищували рентабельність галузі завдяки 30-35% експорту молочної продукції, що вироблялася молоко-заводами. Переміщення виробництва молока з великотоварних підприємств у дрібні господарства населення з низькою його товарністю створили складні взаємозалежні проблеми щодо якості молока-сировини, посилення ризику через непрогнозованість обсягів експорту на нестабільний зарубіжний ринок, що в кінцевому підсумку негативно впливає на ефективність виробництва й змушує великі підприємства зменшувати економічні ризики шляхом зменшення поголів'я корів.

3. Як у збиткових, так і прибуткових сільськогосподарських підприємствах протягом 1990-2006 рр. при зростанні ціни реалізації молока на 1% собівартість збільшувалась на 1,06-1,23%, що є об'єктивним процесом для підприємств, які ефективно використовують досягнення науково-технічного прогресу з оптимальним поєднанням у процесі виробництва землі, капіталу та трудових ресурсів, результатом чого є зростання продуктивності виробничої системи більшою мірою, ніж зростання цін на технологічні ресурси.

4. Незалежно від форм господарювання основним мірилом ефективності виробництва молока є концентрація виробництва й поголів'я в розрахунку на господарство. Зі збільшенням концентрації корів від 50 голів до 500 голів і більше в розрахунку за рік покращуються всі економічні показники діяльності підприємств: зростає річна продуктивність корів, підвищується якість продукції і її товарність, знижується трудомісткість і собівартість виробництва, зростають ціни реалізації молока товаровиробниками і в цілому ефективність галузі.

5. Аналіз динаміки інтенсивності конкуренції на молокопродуктовому ринку Черкаської області за допомогою індексів концентрації ринку Герфіндаля-Хіршмана, коефіцієнтів ентропії, Розенблюта (Холла-Тайдмана) та Лінда дало змогу визначити, що на ринку молокопродуктів наявні чинники, які сприяють розвитку конкуренції, а саме: законодавча основа, сировинна база, виробничі потужності підприємств, попит населення на молочні продукти. У той же час показники дисперсії ринкових сегментів, відносної концентрації та коефіцієнт Лінда вказують на розвиток на ринку регіону олігополістів в особі підприємств з виробництва сирів, які разом контролюють близько 90% цього сегменту ринку. Це вимагає застосування законодавчих актів державного регулювання ринку.

6. За умови, що темпи розвитку економіки України щорічно до 2015 р. становитимуть 8%, а річна інфляція - 4%, сукупні доходи в розрахунку на одного жителя зростуть в 1,5 раза. За допомогою рівнянь, які характеризують залежність споживання молочних продуктів від доходів населення, визначено, що в цілому по Україні у 2015 р. споживатиметься 373,6 кг молока в розрахунку на одного жителя, у тому числі 90,8 кг - молока незбираного, 11,5 - кисломолочної продукції, 10,4 - сирів та 6,2 кг - масла вершкового.

7. За прогнозними розрахунками потреба України на 2015 р. у молочних продуктах у перерахунку на молоко становитиме 22,05 млн. т, з них 17,2 млн. т. складатиме продовольче споживання населення, 2,2 млн. т - корм тваринам і 2,6 млн. т - експорт. Згідно з прогнозом на 2015 р. обсяги виробництва молока дорівнюватимуть 21,8 млн. т, або лише на 1% менше витратної його частини.

8. Для гарантування одержання прогнозних обсягів виробництва молока та його переробки необхідно забезпечити високу продуктивність корів (понад 4 тис. кг молока від корови за рік) з низькими технологічними витратами, особливо кормів. Оптимізаційні розрахунки раціону годівлі корів було здійснено з одночасним визначенням норм внесення мінеральних добрив, висоти скошування й терміну збирання кукурудзи на силос, землемісткості раціону та сум податків на землю й орендної плати.

9. Обґрунтовано напрямки оптимізації мінімальних розмірів відсотків, які необхідно сплатити за користування кредитами протягом терміну окупності нового будівництва, реконструкції або модернізації молочної ферми. Здійснені на її основі розрахунки показали, що за відносно низького рівня молочної продуктивності корів (4 тис. кг) і кредитної ставки в розмірі 15% обсяг інвестицій, у тому числі відсотки за користування кредитами, окупляться за 6 років від початку будівництва лише за умови надзвичайно великого розміру ферми (майже 1700 корів). При цьому відсотки за користування кредитами становитимуть майже 60% від усієї суми кредиту з відсотками. За вищої молочної продуктивності корів (5,5 тис. кг) окупність інвестицій досягається за меншої у 2,2 раза концентрації корів на фермі.

10. За допомогою запропонованої в дисертаційній роботі моделі міжгалузевого балансу молокопродуктового підкомплексу проведені розрахунки щодо встановлення цін на молоко-сировину залежно від обсягів та структури кінцевої продукції. Показано, що молокозаводи, які виробляють в основному кисломолочну продукцію, тверді сири, сухе молоко та казеїн, можуть сплачувати виробникам 1,50-1,80 грн. за 1 кг молока, а молокозаводи, які виробляють понад 70% масла вершкового - лише 0,6-0,8 гривень. Тому державної підтримки потребують молокозаводи з неефективною на цей час структурою виробництва молочних продуктів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Одінцов О.М. Формування цінової політики на ринку молока / О.М. Одінцов // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - 2003. - Випуск 8. - С. 120-124.

2. Одінцов О.М. Міжгалузевий баланс молокопродуктового підкомплексу та еквівалентність обміну / М.В. Калінчик, О.М. Одінцов // Економіка АПК. - 2005. - №9. - С. 100-107 (Особистий внесок - розроблено міжгалузевий баланс і проведено варіантні розрахунки мінімальних цін на молоко-сировину - 0,3 д.а.).

3. Одінцов О.М. Ринкова еволюція розвитку молокопродуктового під-комплексу України / М.В. Калінчик, О.М. Одінцов // Агроінком. - 2005. - №9-10. - С. 6-10 (Особистий внесок - розроблено схему системного аналізу молокопродуктового під комплексу - 0,3 д.а.).

4. Одінцов О.М. Молочнопродуктовий підкомплекс Черкащини: проб-леми стійкого розвитку / О.М. Одінцов // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2005. - Випуск 14. - С. 271-273.

5. Одінцов О.М. Оптимальні економічні терміни заготівлі кукурудзяного силосу для молочних корів / М.В. Калінчик, О.А. Петриченко, О.М. Одінцов // Агроінком. - 2006. - №5-6. - С. 61-66 (Особистий внесок - розроблено модель і проведено оптимізаційні розрахунки - 0,2 д.а.).

6. Одінцов О.М. Оцінка інтенсивності конкуренції на регіональному молокопродуктовому ринку / О.М. Одінцов // Збірник наукових праць Черкась-кого державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2006. - Випуск 16. - С. 174 - 177.

7. Одінцов О.М. Шлях відновлення - від дрібнотоварного до крупно-товарного виробництва / О.М. Одінцов // Wykszta cenie i nauka bez granic - 2005: materialy II miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji, 19-27 grudnia 2005 r. - Przemysl-Praha: Nauka i studia, 2005. - T. 9. Ekonomiczne nauki. - C. 39-40.

8. Одінцов О.М. Ринкова структура молокопродуктового ринку та оцінка її монополізації / О.М. Одінцов // Дні науки - 2006: матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 квітня 2006 р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 2. Економічні науки. - С. 68-70.

9. Одінцов О.М. Форми організації, концентрація корів і економічна ефек-тивність виробництва молока / О.М. Одінцов // Наука и образование - 2007: материалы V международной научно-практической конференции, 03-15 января 2007 г.: тезисы докладов. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. Т. 8. Экономомические науки. - С. 75-77.

10. Одінцов О.М. Ємність ринку молока в Україні та перспективи його розвитку / О.М. Одінцов // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції, 26-28 жовтня 2007 р.: тези доповідей. - Черкаси: ЧДТУ, 2007. - С. 89-90.

Размещено на Allbest.ru