Підвищення конкурентоспроможності економіки регіону (на прикладі Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

-спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ПРОКОПОВИЧ-ПАВЛЮК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

Ужгород - 2008

Загальна характеристика роботи

конкурентоспроможність стратегічний соціальний трудовий

Актуальність теми. Розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується глобалізацією ринків, посиленням конкуренції, інтенсифікацією міжнародних економічних зв'язків. Визначальною метою кожної країни за таких умов стає нарощення економічного зростання, збільшення ваги в економічному просторі розвинених держав, покращення інвестиційного клімату і, як результат, підвищення її конкурентного статусу, в основі якого лежить конкурентоспроможність її регіонів.

Для України характерним є диспропорції у розвитку її регіонів, що характеризується відмінностями в спеціалізації, різним ступенем розвитку підприємництва, особливостями структури економіки, різною активністю інвестиційної та інноваційної діяльності, специфікою характеристик соціально-трудового потенціалу і, як результат, різним рівнем їх конкурентоспроможності. Оцінка та підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіонів України дозволить визначити основні стратегічні засади соціально-економічного розвитку, збільшити ефективність економіки та підвищити конкурентний статус країни та її регіонів на міжнародних ринках.

Аналіз закордонного досвіду показує, що дослідженнями у сфері конкуренції та конкурентоспроможності займалась значна кількість науковців, зокрема, таких як С.Л. Брю., Ф. Еджуорт, А. Курно, К.Р. Макконел, Ф. Найт, М. Портер, Дж. Робінсон, А. Сміт, Е. Чемберлен та інші.

Серед вітчизняних та російських вчених, які займались дослідженнями конкурентоспроможності, заслуговують на увагу праці таких науковців як Базилюка Я.Б., Безуглої В., Гельвановського М.І., Гончарука Т.І., Кулікова Г.Т., Лісогора Л.С., Луцків О., Окрепкого Р., Павліхи Н.В., Слави С.С., Титаренка Л.М., Титаренка Т.Б., Шнипко О.С., Яковлева А., Ясіна Е. та інших.

Проте, у той час, коли дослідженню конкуренції та конкурентоспроможності приділяється достатня увага мало дослідженими залишаються система чинників, індикаторів та показників конкурентоспроможності економіки регіону, що зумовлює необхідність уточнення понятійного апарату даної категорії та визначення її складових.

Особливу наукову актуальність носить розробка єдиного методологічного підходу щодо оцінки рівня конкурентоспроможності регіонів та побудова на його основі стратегічних засад підвищення їх конкурентного статусу. Розробка і реалізація моделі оцінки рівня конкурентоспроможності регіонів дозволить визначити його конкурентні переваги та недоліки, згрупувати їх у класи та сформулювати єдину систему заходів для груп регіонів з подібними рівнями конкурентоспроможності, враховуючи їх специфіку, тим самим підвищити рівень конкурентоспроможності економіки країни загалом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до теми економічного факультету Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0105U004082) - участь автора: запропоновано систему стратегічних заходів підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки.

Дисертаційне дослідження виконувалось також в рамках теми кафедри статистики економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Статистичні показники моніторингу соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0105U007469) - участь автора: обґрунтовано вибір статистичних показників з оцінки конкурентоспроможності регіону, здійснено їх аналіз та побудовано модель оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є побудова моделі комплексної оцінки конкурентоспроможності економіки регіону та формулювання на її основі стратегічних заходів підвищення рівня конкурентоспроможності Львівської області.

Зазначена мета зумовила постановку та вирішення наступних теоретичних, методичних і практичних завдань:

визначення та обґрунтування необхідності дослідження та аналізу конкурентоспроможності регіональної економіки;

вивчення вітчизняного та закордонного досвіду щодо оцінки конкурентоспроможності різних економічних систем з метою їх систематизації та визначення можливостей застосування до регіонального рівня;

розробка моделі оцінки конкурентоспроможності регіонів;

проведення статистичного аналізу стану та тенденцій конкурентоспроможності економіки Львівської області;

розробка алгоритму аналізу та побудова концепції підвищення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу в контексті конкурентоспроможності економіки регіону;

здійснення SWOT- аналізу конкурентоспроможності регіону;

розробка методики оцінки конкурентоспроможності регіону та її апробація;

розробка стратегічних рекомендацій щодо підвищення рівня конкурентоспроможності Львівської області.

Об'єкт дослідження - конкурентоспроможність регіону як економічна система, елементи якої визначають пріоритети його розвитку в умовах нарощення економічного зростання країни.

Предмет дослідження - методологічні та науково-практичні засади формування та реалізації системи стратегічних заходів підвищення конкурентоспроможності регіону.

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження. Найвагоміші теоретичні розробки та рекомендації ґрунтуються на класичних і сучасних постулатах економічної теорії, системно-структурного аналізу, методах спостереження і порівняння. Економіко-статистичний аналіз Львівської області здійснено з використанням таких методів статистики та економетрії: аналізу динаміки та прогнозування, структури та структурних зрушень, зведення і групування, індексного методу, що дозволило визначити основні тенденції розвитку економіки регіону, спрогнозувати показники в майбутніх періодах, визначити особливості структури та структурних змін. Для побудови моделі оцінки рівня конкурентоспроможності регіонів було використано метод факторного аналізу, який дозволив зменшити кількість показників, представивши їх у вигляді лінійних комбінацій; кластерного аналізу, за допомогою якого здійснено групування регіонів за рівнями конкурентоспроможності, а з використанням дискримінантного та дисперсійного аналізів обґрунтовано доцільність обраних факторів та розроблено умови віднесення регіонів у кластери в майбутніх періодах.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та програмні документи, що регламентують конкурентні відносини та розвиток регіону; статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Львівській області; праці вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, довідкова, періодична література та інші публікації.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше:

розроблено методологічні засади до оцінки рівня конкурентоспроможності регіону у вигляді побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності економіки регіону, який: передбачає групування регіонів у кластери за попередньо побудованими факторами (лінійними комбінаціями з системи показників); дозволяє класифікувати регіони у наступних та прогнозних періодах; визначати чинники-пріоритети у підвищенні рівня конкурентоспроможності регіонів.

Удосконалено:

систему економіко-статистичних показників для оцінки та аналізу конкурентоспроможності регіону;

систему індикаторів конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу регіону у вигляді складових соціальної інфраструктури та трудо-демографічних чинників.

Отримали подальший розвиток:

модель оцінки конкурентоспроможності економіки регіону, що передбачає підбір показників, їх групування за сферами впливу, дослідження залежності обраних показників із макропоказниками, їх стандартизацію та побудову інтегрованого індекса, на основі якого будуються рейтинги територій, та виявлення потенційних можливостей для підвищення їх конкурентного статусу;

стратегічні засади управління конкурентоспроможністю регіону, які передбачають діагностичний аналіз конкурентного середовища в регіоні, прогнозування та планування основних показників-чинників, побудову стратегічних заходів підвищення конкурентоспроможності регіону в рамках розроблених стратегій його розвитку, моніторинг та оцінку їх соціально-економічної ефективності.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені у роботі положення дозволяють оцінювати рівень конкурентоспроможності економіки регіону за допомогою побудови багатовимірного критерію, а також підвищувати його шляхом реалізації системи стратегічних заходів з покращення конкурентного статусу регіону методом стимулювання розвитку підприємництва, інтенсифікації інвестиційно-інноваційної діяльності, зростання місця і ролі трудового потенціалу в економічному розвитку тощо.

Результати дисертації впроваджено у Всеукраїнському науково-дослідному інституті цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру при Міністерстві з надзвичайний ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при підготовці Програми соціально-економічного розвитку радіаційно забруднених населених пунктів Рівненської та Житомирської областей (довідка № 91/188 від 7.05.2008 р.), в Управлінні освіти і науки при Міністерстві з надзвичайний ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при підготовці п'ятого та восьмого розділів Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні за 2006 рік (довідка № 173/29 від 15.04.2008 р.) та в Управлінні статистики в Пустомитівському районі у Львівській області при підготовці щоквартальної оцінки виконання програм соціально-економічного розвитку Пустомитівського району (довідка № 104 від 15.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, розробки, рекомендації та пропозиції розроблені автором особисто й наведені у його наукових працях. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні результати, положення та висновки дослідження обговорено й схвалено на міжнародних науково-практичних конференціях: „Конкурентоспроможність прикордонних регіонів України і Польщі” (Львів, 2002 р.), „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2005 р.), „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (Львів, 16-17 травня 2008 р.)

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дослідження опубліковано автором у 9 наукових працях (з них 6 у фахових виданнях), виконаних самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 3,03 д.а., з яких автору належить 2,59 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 202 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 25 таблиць, 29 рисунків, 14 додатків та список використаних джерел із 160 найменувань.

Основний зміст дисертації

У першому розділі „Теоретико-методологічні та методичні засади дослідження конкурентоспроможності” розглянуто підходи щодо аналізу та оцінки конкурентоспроможності економічних систем та на цій основі розкрито сутність та обґрунтовано необхідність дослідження конкурентоспроможності регіональної економіки.

Проведений аналіз вітчизняного та закордонного досвіду дозволив узагальнити підходи та способи оцінки рівня конкурентоспроможності різних економічних систем (рис. 1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Способи оцінки конкурентоспроможності економічних систем

Найбільш дослідженою конкурентоспроможність є на рівні держав, ринків, а також підприємств та продукції. Щодо реґіонального рівня є лише окремі спроби оцінки його рівня конкурентоспроможності.

Для узагальненої оцінки конкурентоспроможності регіону запропоновано поетапний аналіз регіону у вигляді моделі.

З'ясовано, що для оцінки конкурентоспроможності певної економічної системи напрацьовані різні підходи: ресурсний, факторний та рейтинговий. Методики комплексного аналізу розробляються аналогічно до міжнародних методів оцінки конкурентоспроможності країн. В останніх джерелом інформації виступають статистичні дані та результати експертних оцінок. Національний досвід оцінки конкурентоспроможності заснований, як правило, лише на офіційних статистичних даних.

У процесі дослідження було сформульовано визначення, згідно з яким конкурентоспроможність регіону розглядається як здатність економічної системи регіону до ефективного управління своїми конкурентними властивостями (ресурсами) та одержання вигоди для задоволення своїх потреб у формі соціально-економічного розвитку, забезпечення фінансової самостійності, зростання ролі регіону в побудові ефективної національної економіки.

Дослідження конкурентоспроможності регіонів (областей) залишається відкритим питанням і потребує розробки та впровадження відповідної методики, яка б включала систему показників, що є факторами конкурентоспроможності, дозволяла б визначати потенційні можливості регіональної системи для підвищення її конкурентного рівня.

Визначено, що основною метою дослідження конкурентоспроможності регіонів є досягнення високого рівня економічного та конкурентного розвитку, самостійності у регіональній політиці, забезпечення добробуту його жителів. Завдання конкурентоспроможності регіонів можна виділити окремо по кожній сфері його функціонування: економічній, соціальній, правовій, міжнародній діяльності. Так, розвиток підприємницької діяльності із залученням інвестицій стимулює нарощення високоякісного виробництва, що, в свою чергу, потребує розширення ринків збуту (в тому числі, міжнародних), вимагає введення інноваційних розробок, досягнення високої ефективності діяльності.

Досягнення високого рівня розвитку регіону неминуче потребує зростання значення соціальної сфери, адже саме добробут населення є основною метою діяльності держави. Забезпечення відповідними правовими нормами для кожної сфери діяльності дає високі гарантії як підприємцям, так інвесторам і населенню, підтримує їх впевненість у діях держави.

З розвитком науково-технічної сфери, загостренням конкурентної боротьби між резидентами та суб'єктами іноземних держав у конкурентній боротьбі виникають нові рушійні сили, які зумовлюють нові чинники конкурентоспроможності - чинники нецінового характеру. Зокрема, це виробництво нової за своїми технічними та якісними характеристиками продукції, нові види послуг, високий рівень обслуговування та інші, що виходить з внутрішніх можливостей регіону - наявності ресурсів, відповідно, спеціалізації регіону, нарощення обсягів виробництва та реалізації, завоювання ринків збуту, інвестиційних та інноваційних процесів. Усі вони в кінцевому випадку дають результат високої конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості, економічного та соціального розвитку регіону та країни загалом.

Виконання поставлених завдань дозволяє досягти основної мети конкурентоспроможності регіону.

У другому розділі „Прикладні аспекти статистичної оцінки конкурентоспроможності економіки регіону” досліджується соціально-економічний розвиток Львівської області. Економіка області характеризується зростанням основних макропоказників, структура яких свідчить про пріоритети регіону.

В основі формування величини макропоказників є кількість підприємств, які функціонують на теренах регіону. Кількість економічно активних підприємств у Львівській області на початок 2008 р. склала 33624 одиниці. Середньорічний приріст економічно активних підприємств та організацій за 2000-2007 рр. склав 6,8%. що свідчить про стрімке зростання ефективності їх функціонування.

Інституційні перетворення та поступальний розвиток малого підприємництва передусім характеризують тенденції ринкової економіки, для якої основною характеристикою є конкурентні відносини. Сумарна кількість малих підприємств Львівщини, які реалізували продукцію та послуги у 2007 р. складала 12425 одиниць, причому найбільша частка припадала на діяльність у сфері торгівлі (31,5%) та операцій з нерухомістю, інжиніринг і надання послуг підприємцям (понад 21%)

Наявність природних ресурсів та, як результат, найбільша питома вага промисловості у макропоказниках спонукає особливу увагу приділити аналізу саме промисловості області. У 2007 році кількість промислових підприємств Львівщини становила 3582 одиниці. Обсяги реалізації промислової продукції становили 18 млрд. грн., що на 25,6 % більше, ніж у 2006 році.

Вагомим є вклад торгівлі в економіку області. Сумарний обсяг товарообороту у 2007 р. сягнув 45 млрд. грн. Причому майже половину становив гуртовий товарооборот, 34% оборот роздрібної торгівлі. Саме обсяг роздрібного товарообороту є доцільним у системі показників аналізу конкурентних переваг регіону, оскільки він характеризує обсяг задоволеного попиту населення.

Для економічно розвинених країн характерним є розвиток сфери послуг. У Львівській області у 2007 р. реалізовано послуг на суму 7522,1 млн. грн., причому найбільшу питому вагу складали підприємства транспорту і зв'язку та підприємства, що займаються операціями з нерухомістю, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції важливим фактором є її технічні характеристики, довговічність та новизна, які залежать від інноваційної діяльності. Аналізуючи науково-технічний потенціал області, слід акцентувати увагу на декількох основних проблемах. Це стосується невідповідності структури витрат на наукові дослідження потребам ринку та світовим тенденціям їх розподілу. Так, у розвинених країнах 10% витрат на науку спрямовується на науково-дослідні роботи, 40-60% - на конструкторсько-технологічні розробки, а 30-50% - на впровадження у виробництво і закріплення товарів на ринку. На Львівщині у 2007 р. понад 46% витрат припало на фундаментальні та прикладні дослідження, 45,1% - на науково-технічні розробки і лише 8,6% - на науково-технічні послуги. Сьогодні впровадження вітчизняних наукоємних технологій у виробництво стримується через слабке фінансове забезпечення та недостатній попит на них у регіоні. Тому актуально залишається проблема мобілізації всіх можливих фінансових і матеріальних ресурсів для стимулювання інвестиційної та інноваційної активності.

Ефективне використання конкурентних переваг регіону, стимулювання розвитку сфер економіки, що характеризуються наукомісткістю, високою прибутковістю, зовнішнім попитом, а в цілому ефективна конкурентна політика сприятиме високому економічному розвитку, ефективному використанню ресурсів, підвищенню пріоритетів соціальної сфери та рівня життя населення регіону.

У роботі обґрунтовано, що не менш важливе значення в формуванні конкурентного середовища поряд з економічним розвитком має соціально-трудовий потенціал, що характеризується здатністю населення досягати кращого рівня життя шляхом застосування власних можливостей (освіти, професійних навиків та рівня здоров'я) для високоефективного виробництва благ, спрямованих для власного споживання й експорту, а також задоволення побутових та культурних потреб населення регіону. В основі оцінки соціально-трудового потенціалу регіону лежить економічно активне населення (робоча сила).

У Львівській області кількість економічно активного населення у 2007 р. становила 1167,7 тис. осіб, з яких зайняті складають 92,3%. Конкурентоспроможність робочої сили як базового чинника соціально-трудового потенціалу визначається її якістю. Якість формується через освіту, професійну підготовку, фізичний стан, мотивацію праці тощо.

Проведений аналіз освітнього потенціалу, системи охорони здоров'я, житлового забезпечення, розвитку системи громадського транспорту, зв'язку та соціального захисту дозволив виділити позитивні та негативні тенденції у розвитку соціальної сфери, що стало основою побудови концепції підвищення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу. Основною метою концепції підвищення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу регіону є ефективна протидія поширенню наслідків негативних тенденцій та сприяння розвитку соціальних чинників на краще.

За результатами проведеного економіко-статистичного аналізу економічної та соціальної сфер регіону для узагальнюючої оцінки здійснено SWOT-аналіз конкурентоспроможності області, на основі якого виявлено, що можливостями підвищення конкурентоспроможності економіки Львівщини є сприятливі прикордонні зв'язки; державна політика стимулювання розвитку малого підприємництва; виробництво наукоємної конкурентоспроможної продукції, використовуючи потужний науковий потенціал; використання надр природних ресурсів, розвиток добувної промисловості; підвищення рівня освіти робочої сили; формування середнього класу, зростання добробуту жителів регіону; зростання попиту на робітничі професії; формування сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій тощо.

Аналіз чітко виражених мезорівневих чинників, умов та передумов формування конкурентоспроможності Львівської області дає можливість зробити такі висновки, що, по-перше, у регіоні присутня чітка тенденція щодо покращення конкурентного клімату та його якісних ознак; по-друге, проведений аналіз дає можливість виділити селективний набір пріоритетних чинників, які визначають конкурентні переваги даного регіону у порівнянні з іншими регіонами.

У третьому розділі „Формування ефективного механізму оцінки та підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки” запропоновано методологію побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності регіону. Визначено, що основною метою оцінки конкурентоспроможності економіки регіону в рамках економіко-математичного моделювання є побудова адекватної моделі для комплексного відображення рівнів конкурентоспроможності регіонів країни, їх коригування та прогнозування.

Для побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності економіки регіону запропоновано наступну систему показників, що найбільшою мірою впливають на рівень конкурентоспроможності кожного регіону (табл. 1).

Таблиця 1.

Групи статистичних показників для моделювання

конкурентоспроможності економіки регіону

Групи показників	Назва показника
Економічні (підприєм-ницький розвиток)	кількість підприємств на 10 000 населення, одиниць; частка малих підприємств у загальній сукупності підприємств, %; обсяг реалізованої промислової продукції на особу, грн.; роздрібний товарооборот на одну особу, грн.; обсяг реалізованих послуг на одну особу, грн.; виробництво валової продукції сільського господарства на одну особу, грн.; коефіцієнт оновлення основних засобів, %; рентабельність операційної діяльності, %; інвестиції в основний капітал на одну особу, грн.
Іннова-ційні	обсяг інноваційної продукції на 1 особу, грн. частка фінансування наукових та науково-технічних робіт за рахунок власних коштів у загальному обсязі, %.
Трудові (зайнятість та оплата праці)	частка економічно активного населення у наявному, %; коефіцієнт зайнятості економічно активного населення, %; навантаження незайнятих трудовою діяльність на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб; середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.
Соціальні	кількість студентів вищих навчальних закладів на 10 000 населення, осіб; забезпеченість населення лікарями усіх спеціальностей на 10 000 населення, осіб; частка введеного в дію житла індивідуальними забудовниками у загальному обсязі введеного житла, %; кількість легкових автомобілів в особистій власності, одиниць на 1 000 населення; забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами, одиниць на 100 сімей.

Дотримуючись принципу оптимального співвідношення кількості показників із числом спостережень як 1:4 , необхідним є скорочення кількості показників, що здійснено з використанням факторного аналізу. За результатами обчислень було обрано 5 факторів: два економічних та по одному інноваційний, трудовий та соціальний.

Наступним етапом запропонованої методики став поділ регіонів за рівнями конкурентоспроможності з використанням кластерного аналізу. За допомогою побудови графіку дендрограми та методу Мінковського було обрано 4 кластера. Для наочного сприйняття та ідентифікації кластерів доцільним є графічне зображення кластерних середніх (рис. 2):

Рис. 2. Кластерні середні для факторів

Як видно з рис. 2, найкращим за середніми величинами факторів є кластер №4 , що характеризується високим рівнем конкурентоспроможності, і до якого ввійшли Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська та Харківська області; кластером-середняком є перший з складом АР Крим, Донецька, Луганська, Львівська та Миколаївська області; достатнім рівнем конкурентоспроможності характеризується кластер № 2, характерний для 10 областей: Вінницької, Волинської, Житомирської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської; третій кластер у складі Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей характеризується низьким рівнем конкурентоспроможності.

Для того, щоб визначити до якої з груп класифікації найбільш імовірно належатиме регіон у майбутньому чи прогнозованому періоді, використовують моделі класифікації. При чому кількість моделей класифікації співпадає з кількістю груп, отриманих в результаті кластеризації. Моделі класифікації доцільно використовувати як для перевірки класифікацій, використовуваних для розробки моделей класифікації, так і для класифікації нових спостережень.

Остаточна модель оцінки рівня конкурентоспроможності може бути представлена дискримінантною моделлю як від факторів, так і від початкових змінних. За допомогою перетворень, які дозволяють більш лаконічно представити запропоновану модель, а також для використання нестандартизованих змінних у подальших дослідженнях загальний вигляд функції класифікації, який будемо використовувати у подальшій оцінці, наступний:

,

де - значення -ої функції класифікації для -го регіону;

- нестандартизоване значення q-го показника, для j-ої області, що використовується для визначення i-го фактора;

- ваговий коефіцієнт кожного l-го кластера, що враховує стандартизацію q-го показника для j-ої області;

- вільний член.

Використання багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності економіки регіону дозволяє: за допомогою системи статистичних показників оцінювати загальний рівень конкурентоспроможності економіки регіону та порівнювати їх між собою; групувати регіони за даним показником в класи; визначати найбільш чи найменш конкурентоспроможні регіони; виявляти чинники, які найбільшою мірою впливають на загальний рівень конкурентоспроможності економіки кожного конкретного регіону.

Підводячи підсумки проведених розрахунків на основі вище запропонованої методики оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів слід зазначити, що:

якість проведеної класифікації підтверджується географічним розташуванням більшості регіонів та відповідними рівнями їх економічного розвитку;

підтверджується гіпотеза про те, що конкурентні переваги створюються на регіональному рівні, причому вони є подібними для багатьох регіонів;

кластеризація регіонів має стати складовою конкурентної політики держави, що передбачатиме підвищення значень тих показників та сфер розвитку економіки, які мають найбільшу питому вагу у визначенні кластерів з високим рівнем конкурентоспроможності.

У роботі здійснено прогнозування показників конкурентоспроможності Львівської області. За результатами обчислень функцій класифікації у 2008 р. Львівщина залишиться у першому кластері. Зростання рівня конкурентоспроможності регіону можливе за рахунок розроблення відповідної стратегії, що пропонується здійснювати в рамках Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року. Пропонується наступна система стратегічних заходів підвищення конкурентоспроможності економіки Львівщини:

включити в діючу Стратегію розвитку таку стратегічну ціль як „Підвищення конкурентоспроможності економіки регіону”;

включити в систему показників, які висвітлюються у моніторингах Стратегії розвитку, наступні: коефіцієнт оновлення основних засобів; рентабельність операційної діяльності; фінансування наукових та науково-технічних робіт підприємств за рахунок власних коштів; навантаження незайнятих трудовою діяльність на одне вільне робоче місце;

будувати та розраховувати в рамках щоквартальних моніторингів функції класифікації для віднесення регіону у відповідний кластер конкурентоспроможності;

здійснювати коригування тих показників, які дозволять підвищити загальний рівень конкурентоспроможності економіки регіону.

Умовами реалізації стратегії конкурентоспроможності є:

впровадження на державному рівні законодавчих актів, які б передбачали оцінку діяльності регіонів на рівні держави з використанням єдиного методологічного підходу у виборі показників та методики оцінки загального рівня конкурентоспроможності. Для цього пропонується використання запропонованої автором методології побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності регіону з формуванням кластерів регіонів за рівнем конкурентоспроможності. Завданням законодавчої ініціативи має бути оптимізація та співставність рівня управління розвитку регіонів;

розроблення програми, яка передбачатиме прийняття законодавчих та управлінських рішень з впровадження оцінки діяльності регіону з врахуванням цілей та завдань, які визначені законодавчими органами країни;

однонапрямленість основних цілей та умов реалізації даної Стратегії з іншими плановими та стратегічними документами, що регламентують напрямки регіональної політики.

Поетапна реалізація стратегії конкурентоспроможності регіону доцільна з врахуванням економії ресурсів, якщо буде відбуватись відповідно з етапами Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року.

Оцінка соціально-економічної ефективності має виконуватись паралельно з проведенням моніторингів або щорічно. Для цього необхідним є:

на регіональному рівні:

розрахунок основних макропоказників (обсягів валової доданої вартості та регіонального продукту у розрахунку на одного жителя регіону, в тому числі в розрізі видів економічної діяльності);

розрахунок функцій класифікації для регіону та віднесення його до відповідного кластеру;

обчислення основних показників рівня життя населення.

на державному рівні:

побудова рейтингів регіонів за макропоказниками;

розрахунок індексів людського розвитку;

кластеризації регіонів за рівнями конкурентоспроможності, характеристики відмінностей з попередніми класифікаціями, оцінка чинників змін.

Таким чином, побудова Стратегії підвищення конкурентоспроможності регіону в рамках стратегій розвитку областей та програм соціально-економічного розвитку регіонів дозволить визначати напрямки конкурентної політики у конкретному регіоні з максимально ефективним використанням конкурентних переваг регіону, формулювати цілі та завдання органів державної влади з організації ефективного управління регіоном, здійснювати контроль за ходом виконання поставлених завдань, оцінювати ефективність прийнятих рішень шляхом проведення моніторингів та коригувати план заходів, впливаючи тим самим на тенденції у поступальному розвитку регіону.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення науково-методичних підходів та запропоновано нове вирішення науково-практичної проблеми щодо оцінки та підвищення рівня конкурентоспроможності економіки регіонів. У результаті досліджень зроблено такі висновки та пропозиції теоретичного та прикладного характеру.

Узагальнено методи, методики та підходи щодо оцінки конкурентоспроможності різних економічних систем, що дало підстави стверджувати, що для регіональної економічної системи більшість методів не придатні для оцінки, а існуючі характеризуються неоднозначністю, що зумовило необхідність дослідження даної проблематики. Сучасні підходи до оцінки конкурентоспроможності регіональної економіки та проведений аналіз регіону дозволили визначити та обґрунтувати набір показників, які дозволяють здійснювати територіально-просторові порівняння рівнів конкурентоспроможності регіонів та використовувати в побудові моделі оцінки рівня конкурентоспроможності економіки регіонів, а також розроблено структурно-логічну схему здійснення покрокового аналізу конкурентоспроможності регіонів, що дозволяє виділити найбільш чи найменш конкурентоспроможні регіони та побудувати їх рейтинг.

У процесі дослідження удосконалено визначення конкурентоспроможності регіону, виклавши авторське трактування даної категорії як здатність економічної системи регіону до ефективного управління своїми конкурентними властивостями (ресурсами) та одержання вигоди для задоволення своїх потреб у формі соціально-економічного розвитку, забезпечення фінансової самостійності, зростання ролі регіону в побудові ефективної національної економіки.

Об'єктом конкурентоспроможності регіону виступає його соціально-економічне середовище, що володіє конкурентними властивостями (перевагами). У процесі дослідження цього середовища виділено систему економічних, соціальних, міжнародних та правових чинників, які є передумовою нарощення конкурентних переваг регіональної системи та представлені відповідними статистичними показниками. Аналіз даних чинників дозволив виділити сукупність заходів з покращення їх функціонування, тим самим забезпечивши досягнення високого рівня конкурентного розвитку регіону загалом.

Проведення статистичного аналізу тенденцій та сучасного стану економічної конкурентоспроможності Львівської області дозволило в повній мірі охопити всі економічні показники, що є індикаторами конкурентоспроможності області. Зроблений аналіз дозволив виявити позитивні тенденції в більшості процесів, які є визначальними при формуванні та утвердженні конкурентних переваг, а також визначити, що конкурентними перевагами даного регіону є вигідне географічне (транскордонне) положення; наявність природних ресурсів; розвиток ринкових відносин, що характеризується великою кількістю підприємств; науково-інноваційний потенціал; підвищення інвестиційної активності тощо.

На підставі аналізу виділено як чинник конкурентоспроможності регіону його соціально-трудовий потенціал; запропоновано дефініцію даної категорії як здатність населення досягати кращого рівня життя шляхом застосування власних можливостей (освіти, професійних навиків та рівня здоров'я) для високоефективного виробництва благ, спрямованих для власного споживання й експорту, а також задоволення побутових та культурних потреб населення регіону. З метою логічного аналізу запропоновано алгоритм економіко-статистичного дослідження соціально-трудового потенціалу, в ході якого здійснено аналіз основних тенденцій, формулювання заходів щодо покращення негативних факторів розвитку та побудовано концепцію підвищення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу регіону.

За результатами проведеного статистичного аналізу економічної та соціальної сфер Львівської області здійснено SWOT-аналіз конкурентоспроможності економіки, а також прокласифіковано аналізовані показники за факторами впливу на макросередовище, ступінь використання природних ресурсів, розвиток підприємництва, ринок праці та розвиток соціальної інфраструктури. Зазначені групи показників стали основою для розроблення єдиного підходу до оцінки рівня конкурентоспроможності регіонів.

З метою узагальнюючої оцінки конкурентоспроможності регіональної економіки запропонована методологія побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності регіонів, новизна якої полягає у тому, що: по-перше, була використана система науково-обґрунтованих статистичних показників, кількість яких, виходячи з їх численності, була зменшена за допомогою факторного аналізу; по-друге, за допомогою обчислень значень факторів регіони були згруповані в кластери; по-третє, побудова функцій дискримінації дозволяє класифікувати регіони в прогнозних та майбутніх короткострокових періодах.

Необхідною умовою підвищення рівня конкурентоспроможності регіону є розробка та реалізація моделі стратегічного управління розвитком конкурентоспроможності економіки регіону. Модель передбачає діагностичний аналіз соціально-економічного розвитку регіону в рамках економічного, інноваційного, трудового та соціального середовища, планування та прогнозування основних показників зазначених сфер, а також формулювання стратегічних засад підвищення конкурентоспроможності регіону. Реалізація основних стратегічних ідей підприємницького, інноваційного розвитку, та розвитку трудового потенціалу дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності регіону, покращити рівень життя населення, наростити обсяги економічного зростання.

Практичне застосування сукупності теоретико-методичних положень і прикладних рекомендацій побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності та реалізація стратегії управління розвитком конкурентоспроможності економіки регіонів дає можливість оцінювати рівень конкурентоспроможності регіонів з використанням єдиних підходів, здійснювати коротко-, та середньострокове прогнозування, моніторинг та коригування чинників конкурентних переваг регіональних економічних систем.

Список опублікованих праць за темою дисертації у наукових фахових виданнях

Прокопович І.В.Прізвище Прокопович І.В. змінено на Прокопович-Павлюк І.В. (свідоцтво про шлюб №015332 від 16.07.2003 р.). Конкурентоспроможність економіки регіону на прикладі західних областей України/ Ірина Прокопович, Дарія Полюга// Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2005. - Вип. 34. - С. 407-411. (особисто здобувачу належить 0,2 друк. арк.; здобувачем систематизовано показники для оцінки конкурентоспроможності та розраховано на їх основі інтегрований індекс конкурентоспроможності західних регіонів України).

Прокопович-Павлюк І.В. Створення системи показників моніторингу у конкурентоспроможності на регіональному рівні/ І.В. Прокопович-Павлюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи. -- Л.: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2005. -- Вип. 3 (53). -- С. 114-121. (0,34 друк. арк.)

Прокопович-Павлюк І.В. Теоретичні засади формування конкурентоспроможності регіону/ І.В. Прокопович-Павлюк// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія економіка. Випуск 19. -- Ужгород, 2006. -- Вип. 19. -- С. 42-49. ( 0,67 друк. арк.).

Прокопович-Павлюк І.В. Аналіз методичних підходів оцінки конкурентоспроможності для застосування до регіонального рівня/ В.О. Полюга, І.В. Прокопович-Павлюк, Д.М. Полюга, О.В. Шмигельська// Збірник наукових праць. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційно-інвестиційне забезпечення стратегії розвитку регіону. -- Л.: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. -- Вип. 5(61). -- С. 289-303. (особисто здобувачу належить 0,4 друк. арк.; здобувачем узагальнено сукупність підходів до оцінки конкурентоспроможності економічних систем та запропоновано теоретичну модель оцінки конкурентоспроможності регіонів).

Прокопович-Павлюк І.В. Оцінка соціальної інфраструктури Львівської області в контексті вивчення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу регіону/ І.В. Прокопович-Павлюк, Н.В. Савка// Вісник Львівського університету. Серія економічна. -- 2007. -- Вип. 37. -- С. 241-246. (особисто здобувачу належить 0,35 друк. арк.; здобувачем запропоновано дефініцію конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу, здійснено аналіз показників оцінки даної категорії та наведено систему заходів щодо підвищення конкурентоспроможності соціально-трудового потенціалу Львівської області).

Прокопович-Павлюк І.В. Статистичне моделювання конкурентоспроможності економіки регіонів. /І.В. Прокопович-Павлюк// Вісник Львівського університету. Серія економічна. -- 2007. -- Вип. 38. -- С. 163-167. ( 0,30 друк. арк.).

Матеріали конференцій

Прокопович І.В. Прізвище Прокопович І.В. змінено на Прокопович-Павлюк І.В. (свідоцтво про шлюб №015332 від 16.07.2003 р.) Економіко-статистичне порівняння конкурентоспроможності прикордонних регіонів України/ І. В. Прокопович, О.С. Гринькевич. Конкурентоспроможність прикордонних регіонів України і Польщі: матеріали ІІІ Міжвузівської студентської науково-практичної конференції (Львів, 14 травня 2002 р.). -- Львів: МАУП, ЦНТЕІ, 2002 -- С. 37-39. (особисто здобувачу належить 0,06 друк. арк.; здійснено ранжування західних областей України за показниками конкурентоспроможності)

Прокопович-Павлюк І.В. Суть та значення конкуренції та конкурентоспроможності регіону/ І.В. Прокопович-Павлюк. Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 21-22 жовтня 2005 р.). -- Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. - С. 288-289. (0,13 друк. арк.)

Прокопович-Павлюк І.В. Система методів дослідження конкурентоспроможності регіонів/ І.В. Прокопович-Павлюк. Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 16-17 травня 2008 р.). -- Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2008.-- С.310-311. (0,14 друк. арк.)

Анотація

Прокопович-Павлюк І.В. Підвищення конкурентоспроможності економіки регіону (на прикладі Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка - ДВНЗ „Ужгородський національний університет”. - Ужгород, 2008.

В дисертації досліджуються проблеми оцінки та підвищення рівня конкурентоспроможності регіональної економіки. Значна увага в роботі присвячена аналізу теоретико-методологічних основ дослідження конкурентоспроможності різних рівнів, визначенню чинників та індикаторів підвищення конкурентоспроможності територіальної економіки.

Здійснено аналіз конкурентоспроможності економіки Львівської області з використанням статистичного матеріалу і методів дослідження, що дозволило виділити сильні і слабкі сторони регіону, визначити можливості для підвищення конкурентного статусу, а також сформувати сукупність показників, що дозволяють здійснювати територіально-просторові порівняння рівнів конкурентоспроможності регіонів між собою.

З використанням кластерного, дискримінантного і дисперсійного аналізів побудована економіко-математична модель, яка дозволяє здійснювати порівняльний аналіз рівнів конкурентоспроможності економіки регіонів між собою, групувати регіони в класи за рівнями конкурентоспроможності, виявляти чинники, які найбільшою мірою впливають на загальний рівень конкурентоспроможності економіки кожного з регіонів.

Запропоновано сукупність стратегічних заходів для підвищення рівня конкурентоспроможності Львівської області, побудовано модель стратегічного управління розвитком конкурентоспроможності регіону, сформульовано умови її реалізації і методи оцінки її соціально-економічної ефективності.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність економіки, регіон, регіональна економіка, соціально-трудовий потенціал, підвищення конкурентоспроможності, стратегія, стратегічне управління конкурентоспроможністю.

Аннотация

Прокопович-Павлюк И.В. Повышение конкурентоспособности экономики региона (на примере Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВНЗ „Ужгородский национальный университет”. - Ужгород, 2008.

В диссертации исследуются проблемы оценки и повышения уровня конкурентоспособности региональной экономики. Значительное внимание в работе посвящено анализу теоретико-методологических основ исследования конкурентоспособности разных уровней, определению факторов и индикаторов повышения конкурентоспособности территориальной экономики. Проведенный анализ отечественного и заграничного опыта позволил обобщить подходы и способы оценки уровня конкурентоспособности разных экономических систем, который дал основания утверждать, что на региональном уровне есть лишь отдельные попытки оценки его конкурентоспособности, и именно это обусловило необходимость исследования данной проблематики. Определено, что конкурентоспособность региона формируется в среде экономических, социальных, международных и правовых факторов, представленных системой показателей, количественное содержание которых позволяет осуществлять сравнительную оценку и использоваться в построении модели оценки уровня конкурентоспособности регионов. Усовершенствовано определение конкурентоспособности региона, выложив авторскую трактовку данной категории как способность экономической системы региона к эффективному управлению своими конкурентными свойствами (ресурсами) и получение выгоды для удовлетворения своих потребностей в форме социально-экономического развития, обеспечение финансовой самостоятельности, роста роли региона в построении эффективной национальной экономики.

Осуществлен анализ конкурентоспособности экономики Львовской области с использованием статистического материала и методов исследования, позволил определить позитивные тенденции по большинству показателей, что свидетельствует о повышении конкурентного статуса региона и наращивания объемов экономического роста, а также сформулировать конкурентные преимущества этого региона, которыми являются выгодное географическое (трансграничное) положение; наличие природных ресурсов; развитие рыночных отношений, что характеризуется большим количеством предприятий; научно-инновационный потенциал; повышение инвестиционной активности и другие.

Осуществлен SWOT-анализ Львовской области позволил выделить сильные и слабые стороны региона и определить возможности для повышения его конкурентного статуса: благоприятные пограничные связи; государственная политика стимулирования развития малого предпринимательства; производство наукоемкой конкурентоспособной продукции, используя мощный научный потенциал; использование недр природных ресурсов, развитие добывающей промышленности; повышение уровня образования рабочей силы; формирование среднего класса, рост благосостояния жителей региона; рост спроса на рабочие профессии; формирование благоприятных условий для привлечения иностранных инвестиций.

По результатам статистического и SWOT-анализа региона сделан обоснованный выбор совокупности показателей, которые позволяют осуществлять территориально-пространственные сравнения уровней конкурентоспособности регионов между собой, и сгруппированы за факторами влияния, и использовано для построения обобщающей модели оценки конкурентоспособности региональной экономики.

С использованием факторного, кластерного, дискриминантного и дисперсионного анализов разработана методология построения многомерного критерия оценки конкурентоспособности региона, в основе которой построение математической модели, которая позволяет осуществлять сравнительный анализ конкурентоспособности экономики регионов между собой и группировать регионы в классы по уровням конкурентоспособности.

На основе предложенной модели определена совокупность факторов, которые в наибольшей степени влияют на формирование высокого уровня конкурентоспособности экономики региона, на основе чего предложена совокупность стратегических мероприятий для повышения уровня конкурентоспособности Львовской области, построена модель стратегического управления развитием конкурентоспособности региона, сформулировано условия ее реализации и методы оценки ее социально-экономической эффективности.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность экономики, регион, региональная экономика, социально-трудовой потенциал, повышение конкурентоспособности, стратегия, стратегическое управление конкурентоспособностью.

Summary

Prokopovych-Pavlyuk I.V. Increasing of region economics competitiveness (by the example of Lviv Region). - Manuscript.

Thesis for inception economic sciences candidate which speciality 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy - SHEE „Uzhgorod National University”. - Uzhgorod, 2008.

Problems of assessment and increasing level competitiveness of regional economics are investigated in the thesis. Close attention in the paper is paid to the analysis of theoretically-methodological basis of investigating different levels competitiveness, defining factors and indicators of increasing regional economics competitiveness.

Lviv region competitiveness with the usage of statistical material and investigation methods is analysed, it permited to highlight strong and weak points of a region, define possibilities to increase competitiveness status, form indices totality which permit to compare territorialy-dimensional levels of region competitiveness among themselves.

With the usage of cluster, discriminant and dispersive analysis economic-mathematical model was created. It allows to make a comparative analysis of region economic competitiveness among themselves, classify regions in classes by competitiveness levels, define factors which mostly influence general level economics competitiveness of each region.

Strategic steps totality to increase competitiveness level of Lviv region is suggested, strategic management model of region competitiveness development is created, conditions of its realization and valuation methods of its social and economic effectiveness is formulated.

...