Вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗНИЖЕННЯ РЕСУРСОЄМНОСТІ ПРОДУКЦІЇ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ПІСКОВА Жанна Валентинівна

Дніпропетровськ - 2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Галушко Ольга Сергіївна,

Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),

завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Черната Тетяна Миколаївна,

Приазовський державний технічний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь),

доцент кафедри економіки підприємств

Захист відбудеться „16” травня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.08.080.01 при Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, ауд. 10/409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19.

Автореферат розісланий „12” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дереза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішна діяльність підприємств в умовах ринку значною мірою залежить від уміння фахівців управляти всіма видами ресурсів. Економія та ефективне використання матеріально-сировинних ресурсів для України є життєво необхідним напрямком функціонування економіки. Разом з тим практика свідчить, що металургійні підприємства є матеріалоємними, також має місце неефективне використання матеріально-сировинних ресурсів, а ці фактори обумовлюють високий рівень витрат на виробництво металургійної продукції. Необхідність переходу до якісно нового рівня ресурсоспоживання виступає об'єктивною і незаперечною умовою підвищення ефективності діяльності та конкурентоспроможності металургійних підприємств. Особливо це стосується матеріально-сировинних ресурсів, оскільки:

по-перше, більшість видів матеріально-сировинних ресурсів, що використовуються в металургійній промисловості, не є такими, що відтворюються;

по-друге, частка матеріальних витрат в загальній собівартості металургійної продукції складає близько 82,5%, тому економія матеріально-сировинних ресурсів у значно більшій мірі впливає на підвищення ефективності виробництва ніж зниження його фондо- і трудоємності;

по-третє, без виходу на якісно новий рівень ресурсоспоживання неможлива інтеграція вітчизняної економіки в європейську і світову економічні системи, оскільки рівень ресурсоємності впливає на ціну продукції.

Проблеми ефективного використання та раціонального управління матеріально-сировинними ресурсами досліджені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених О. Амоші, С. Аптекаря, Р. Близького, Ю. Воробйова, Н. Коніщевої, О. Крушельницької, Є. Мамона, Е. Хазановича, М. Чумаченка, В. Шестакова, А. Кальченко, Б. Анікіна, А. Гаджинського, Ю. Неруша, А. Білоусова, Д. Стаханова, Н. Суворова, К. Друрі, М. Еддоуса і Р. Стенсфілда, Р. Томаса та інших.

Отримані протягом багатьох десятиріч результати теоретичних досліджень щодо удосконалення економічних важелів при управлінні матеріально-сировинними ресурсами, зниженні ресурсоємності продукції мають вагоме значення для розвитку вітчизняної теорії управління. Проте аналіз існуючої теорії і практики ресурсозбереження свідчить, що вони не у повній мірі забезпечують цілеспрямоване підвищення ефективності використання ресурсів підприємства. Тому актуальності набуває розробка теоретичних, методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи „Фінансове забезпечення інноваційного розвитку підприємства” (номер держреєстрації ДР 0104U005790, 2004-2006 рр.), що виконувалась у Національному гірничому університеті, в якій особисто автором удосконалено організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції. Також дисертаційна робота пов'язана з науково-дослідною роботою ”Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств на базі інноваційного розвитку” (номер держреєстрації 0107U001542, 2007-2008 рр.), що виконується в Національному гірничому університеті, в якій автором удосконалено економічну сутність економіко-математичної моделі оптимізації виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції в системі управління підприємствами металургійної промисловості.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

на основі дослідження сутності ресурсоємності металургійної продукції та структури виробничого циклу металургійного підприємства уточнено понятійний апарат та встановлено основні складові ресурсоємності;

обґрунтовано і розроблено методичний підхід до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції на основі класифікації ресурсів та удосконалено підхід до оцінки ресурсоємності продукції на металургійних підприємствах;

проаналізовано існуючий організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції та теоретичні підходи до його формування й удосконалено вказаний механізм з урахуванням отриманих наукових положень і висновків;

науково обґрунтовано методичний підхід до визначення оптимального розміру замовлення матеріально-сировинних ресурсів на металургійних підприємствах;

розроблено науково обґрунтовану економіко-математичну модель оптимізації вхідних матеріальних потоків;

розроблено методичний підхід до вибору постачальника на основі запропонованих критеріїв ефективності процесу забезпечення матеріально-сировинними ресурсами.

Об'єкт дослідження - організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції на металургійних підприємствах України.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні аспекти удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу проведення досліджень склали загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із питань сучасних теорій і моделей управління ресурсами.

Для вирішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень - при визначенні напрямів удосконалення теорії управління ресурсами; системний підхід - при вдосконаленні організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції; метод порівняння, метод найменших квадратів - при дослідженні ціни і собівартості реалізованої продукції; аналіз рядів динаміки - при виявленні закономірностей впливу макроекономічних факторів на показники ефективності діяльності підприємств; статистичний аналіз, графічний, табличний - при оцінці динаміки статей витрат на виробництво металургійної продукції, результати роботи металургійних підприємств; аналітичні методи, метод економіко-математичного моделювання - при науковому обґрунтуванні економічного змісту та розробці економіко-математичних моделей оптимізації поставок і виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів.

Обробка інформації здійснювалась з використанням табличного процесора Excel та була перевірена у формульному редакторові MachCad.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, господарська та фінансова звітність металургійних підприємств Придніпровського промислового регіону, звітність ВГО „Металургпром”, результати власних досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств. Конкретні результати, що характеризують наукову новизну проведеного дослідження, зводяться до наступного:

удосконалено:

методичний підхід до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції послідовних технологічних переділів, який, на відміну від існуючих, базується на розроблених у ході дослідження коефіцієнтах розподілу, що враховують у вхідних матеріальних потоках продукцію попередніх переділів та її розподіл на товарну і передільну;

класифікацію ресурсів металургійного підприємства, яка, на відміну від існуючих, враховує такі класифікаційні ознаки як використання у часі і просторі (запаси і потоки), ступінь забезпеченості і можливість відновлення (вичерпані і невичерпані), характер відтворюваності (відтворювані і не відтворювані);

методичний підхід до визначення ресурсоємності металургійної продукції, який, на відміну від існуючих, базується на встановленій у роботі залежності матеріальної складової ресурсоємності металургійної продукції від вхідного матеріального потоку на кожному з переділів (доменному, сталеплавильному, прокатному) на виробництво товарної та передільної продукції; ресурсоємність металургійний механізм зниження

економічну сутність економіко-математичної моделі оптимізації виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів, що враховує встановлені чинники, які впливають на необхідний обсяг закупівлі сировини (середньодобова потреба, час виконання замовлення, відхилення від потреби у період виконання замовлення), розмір поточних витрат на замовлення (витрати на переналагодження виробництва, оформлення документів та розміщення замовлення), розмір поточних витрат на зберігання (витрати на утримання складського персоналу, амортизація складських приміщень, збитки від технічних втрат при зберіганні);

методичний підхід до вибору постачальника, який, на відміну від існуючого, базується на обґрунтованій у ході дослідження ієрархії критеріїв ефективності процесу забезпечення металургійного підприємства матеріально-сировинними ресурсами (основних (вартість придбання матеріально-сировинних ресурсів, якість обслуговування), суттєвих (віддаленість постачальника, періодичність постачань, мінімальний розмір партії ресурсів, надійність постачання, організація управління якістю продукції у постачальника, наявність резервних потужностей, репутація), первинних (місце розташування, транспорт, термін, можливість отримання знижки, ціна, умови укладання договорів і платежу, повнота асортименту, надійність, якість, фінансовий стан, кредитоспроможність, річний обіг, умови розподілу ризиків, ділова етика, рекламна підтримка)).

дістали подальшого розвитку:

понятійний апарат, який використовується у теорії і практиці ресурсозбереження: „ресурсоємність металургійної продукції” (кількість ресурсів, яка міститься у одиниці продукції кожного з металургійних переділів і формується у процесі руху вхідного матеріального потоку за послідовними переділами), „зниження ресурсоємності металургійної продукції” (виявлення резервів, планування та реалізація комплексу заходів, спрямованих на ефективне використання ресурсів у процесі руху вхідного матеріального потоку за умов зберігання якості металургійної продукції), „матеріальний потік” (сукупність матеріально-сировинних ресурсів, які включаються у калькуляцію металургійної продукції за статтею витрат „Задане” і формують матеріальний потік між технологічними переділами, включаючи кінцевий);

теоретичні підходи до формування організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції, який, на відміну від існуючих, базується на принципах (науковість, комплексність організаційних структур, ефективність та оптимальність управління матеріальним потоком, випередженість, економічність), методах управління (за напрямами впливу: прямі, непрямі; за способом впливу: адміністративні, економічні; за врахуванням фактора часу: статичні, динамічні; за врахуванням фактора зовнішнього середовища: відкриті, замкнуті), визначає функції (планування, регулювання, облік і контроль, координація, аналіз результатів, стимулювання), органи управління (відділи: управління матеріальним потоком, матеріально-технічного постачання, управління якістю, комплектації, бухгалтерія, виробничо-диспетчерський, складське господарство) та враховує фактори впливу на ефективність зниження ресурсоємності продукції (зовнішні (кон'юнктурні, економічні, законодавчі обмеження) та внутрішні (техніко-технологічні, організаційні, економічні)).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований методичний підхід до визначення ресурсоємності металургійної продукції за переділами дозволяє простежити витрати матеріально-сировинних ресурсів з початку технологічного ланцюжка до виробництва кінцевої продукції на будь-якому переділі, що необхідно для визначення економії (перевитрат) матеріально-сировинних ресурсів при виробництві продукції на кожному металургійному переділі та конкретних шляхів зниження ресурсоємності. Запропоновані методичні розробки щодо зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств використані економічними службами ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського” (акт про впровадження № 237 від 25.06.2007 р.) та ТОВ Науково-виробничим об'єднанням ”Дніпрофмаш” (акт про впровадження № 27/09-1 від 27.09.2007 р.). Методичні підходи до визначення сутності ресурсоємності металургійної продукції та системи управління матеріально-сировинними ресурсами використовуються у навчальному процесі Дніпродзержинського державного технічного університету при викладанні дисциплін „Операційний менеджмент”, „Виробничий менеджмент”, „Фінансовий менеджмент”, „Управління витратами”, „Управління матеріальними ресурсами” (довідка ДДТУ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції. Усі результати, одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в одноосібних опублікованих працях і працях у співавторстві. Внесок автора у результати наукових досліджень, опублікованих у співавторстві, конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на III Міжнародній науково-практичній конференції „Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи” (22-26 вересня 2003 р., Севастопольський національний технічний університет, що підтверджено довідкою з конференції); II Міжнародній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (24-26 березня 2004 р., Черкаський державний технічний університет, що підтверджено довідкою про апробацію результатів дослідження з конференції); Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційний розвиток економіки регіону” (10-12 червня 2004 р., Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ)); Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції „Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства” (21-22 жовтня 2004 р., Тернопільська академія народного господарства, Мукачівський технологічний інститут); Міжнародній науково-практичній конференції „Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарювання в Україні” (25-26 березня 2005 р., Львівський національний університет імені Івана Франка, довідка за № 47 від 25.03.2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (3-6 жовтня 2007 р., Ужгородський національний університет, що підтверджено довідкою про апробацію результатів дослідження з конференції); I Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю” (30 березня 2005 р., Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету, що підтверджено довідкою з конференції); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Економіка і управління в промисловості” (26-28 жовтня 2005 р., Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ), довідка за № 43 від 27.10.2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (10-11 листопада 2005 р., Обласний комунальний вищий навчальний заклад м. Жовті Води „Інститут підприємництва „Стратегія”, довідка за № 01-06-783 від 10.11.2005 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення” (3-5 травня 2006 р., Севастопольський національний технічний університет, що підтверджено довідкою з конференції від 04.05.2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 14 одноосібних наукових роботах (в їх числі 6 статей у збірниках наукових праць і журналах, 8 тез доповідей на конференціях) загальним обсягом 3,44 друк. арк., 1 наукова робота, видана у співавторстві 0,5 друк. арк., із яких особисто автору належить 0,35 друк. арк..

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 178 сторінках, списку використаних джерел із 195 найменувань на 19 сторінках і 9 додатків на 25 сторінках. Дисертація включає 30 таблиць на 11 сторінках і 36 рисунків на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі узагальнено і розвинуто науково-методичні засади, розроблено методичні підходи та практичний інструментарій щодо зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

У першому розділі „Теоретичні засади формування та функціонування механізму зниження ресурсоємності продукції” на базі критичного огляду науково-методичних підходів до визначення сутності ресурсоємності продукції встановлено, що дотепер немає єдиної думки щодо визначення змісту, критеріїв класифікації, методів управління і ступеня впливу ресурсоємності на ефективність діяльності металургійних підприємств. Відсутнє єдине трактування поняття „ресурсоємність” продукції.

У сьогоденні як в економічній теорії, так і в сучасній практиці використання ресурсів, застосовуються різні терміни, які характеризують окремі види ресурсів. Крім того, зі зміною умов господарювання в Україні виникла необхідність уточнення класифікації ресурсів. У зв'язку з цим з метою зниження ресурсоємності продукції на металургійному підприємстві необхідно на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду систематизувати і відкоректувати термінологію, уніфікувати існуючі ознаки класифікації ресурсів. Тому ефективне управління ресурсами на металургійному підприємстві неможливе без науково-обґрунтованої класифікації, поділу на групи за різними ознаками. Підприємству необхідно вивчити вплив різноманітних чинників на процес управління різними видами ресурсів, визначити оптимальну потребу в них за групами, оптимізувати склад і структуру ресурсів, визначити найбільш значимі види ресурсів для зниження ресурсоємності металургійної продукції і ефективного управління підприємством. Теоретичне підґрунтя дало змогу згрупувати ресурси з урахуванням класифікаційних ознак.

Із усіх видів ресурсів доцільно виділити найбільш значимі - матеріально-сировинні ресурси, які пропонується розглядати в якості вхідного матеріального потоку доменного, сталеплавильного, прокатного виробництва.

З метою створення дієвого інструментарію для ефективного управління зниженням ресурсоємності металургійної продукції уточнено понятійний апарат: „ресурсоємність металургійної продукції”, „зниження ресурсоємності металургійної продукції”, „матеріальний потік”.

На основі систематизації існуючих підходів та результатів дослідження встановлено, що показник ресурсоємності продукції пропонується розглядати як величину, яка характеризує рівень ефективності використання матеріально-сировинних ресурсів на одиницю виробленої продукції з урахуванням вхідних матеріальних потоків кожного переділу, що дозволяє простежити витрати матеріально-сировинних ресурсів з початку технологічного ланцюжка до виробництва кінцевої продукції на будь-якому переділі. Слід зауважити, що до одиниці виробленої продукції (обсягу виробництва) на кожному з переділів включається весь обсяг виготовленої продукції, як: побічна продукція (яка одержується згідно технологічного процесу на даному переділі), товарна продукція (яка безпосередньо реалізується з даного переділу) і передільна продукція (яка буде використовуватись у наступному переділі).

Якщо ресурсоємність продукції розглядати як сукупність витрат усіх видів ресурсів на одиницю продукції, у чисельнику можна відобразити сукупність елементів операційних витрат, які складають виробничу собівартість продукції. Тоді формула розрахунку показника ресурсоємності металургійної продукції матиме вид (1):

(1)

де - Rємн.і - ресурсоємність металургійної продукції і - го переділу (грн./т), Мі - матеріальні витрати і - го переділу (грн.), Аі - амортизаційні відрахування і - го переділу (грн.), ОПі - витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи і - го переділу (грн.), Іі - інші операційні витрати і - го переділу (грн.), Rji - витрати на j - й вид ресурсів при виробництві продукції і - го переділу (грн.), Qi - обсяг продукції, що вироблений на і - му переділі (т), i - вид переділу (доменний, сталеплавильний, прокатний), j - вид ресурсів, m - кількість ресурсів.

З метою переходу до використання натуральних показників та враховуючи, що, згідно з правилами функціонально-вартісного аналізу, пошук резервів слід проводити в межах 75% витрат, а також те, що частка матеріальних витрат у обсязі операційних витрат складає 82,5%, вищенаведений показник розраховуємо тільки з орієнтацією на матеріальні витрати і він матиме вид (2):

(2)

де Rємн. мі - матеріальна складова ресурсоємності металургійної продукції і - го переділу (част. од.), Мji - натуральні обсяги j - го виду матеріально-сировинних ресурсів, які включаються у вхідний матеріальний потік, що використовується при виробництві продукції і - го переділу (т).

При цьому такі види матеріально-сировинних ресурсів, як: руда залізна, агломерат, обкотиші, металодобавки, окалина, шлак, вапняк, кокс, лом металевий, феросплави обчислюються у тонах, а газ природний - в умовних тонах.

Сучасні підходи до системи управління промисловим підприємством є достатньо вивченими, але динамізм перетворень і розвиток ринкових відносин в Україні, змінюючи внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування підприємства, потребує створення дієвого гнучкого механізму ресурсозбереження, який би враховував дії багатьох різноманітних чинників, під впливом яких відбувається процес зниження ресурсоємності металургійної продукції.

У другому розділі „Розробка методичних основ механізму зниження ресурсоємності продукції” викладено результати досліджень щодо встановлення аналітичних залежностей, обґрунтування економічної сутності та розробки економіко-математичних моделей, які складають методичну основу системи ефективного зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств.

У результаті наукових досліджень доведено, що у вітчизняну теорію управління ресурсами методики управління ресурсами впроваджуються. При цьому їх практичне використання зумовлюється відсутністю методичних підходів до визначення параметрів управління ними, окремими видами витрат у взаємозв'язку з визначенням оптимального розміру замовлення матеріально-сировинних ресурсів. У зв'язку з цим актуальною є розробка методичних підходів до визначення оптимального розміру замовлення необхідних матеріально-сировинних ресурсів на основі врахування рівня витрат, які виникають при цьому; методичних підходів до критеріїв при постачанні матеріально-сировинних ресурсів.

З метою підвищення ефективності використання матеріально-сировинних ресурсів, запропоновано та науково обґрунтовано модель оптимізації виробничого замовлення, яка враховує необхідний обсяг закупівлі, розмір поточних витрат на замовлення, поточні витрати на зберігання, на які впливають встановлені у роботі фактори. З цією метою для визначення оптимального розміру замовлення запропоновано економіко-математичну модель, яка являє собою удосконалену формулу Вільсона

(3)

де - OPnn - оптимальний розмір виробничого замовлення (тис. т); П - середньодобова потреба підприємства у матеріально-сировинних ресурсах (тис. т/добу); L - час виконання замовлення (діб); ДПі - відхилення на кожний і-й день у період виконання замовлення (тис. т); і=1........L - період виконання замовлення (діб); Вп.в. - витрати на переналагодження виробництва (грн.); Воф - витрати на оформлення документів (грн.); Вр.з. - витрати на розміщення замовлення (грн.); Вп - витрати на утримання складського персоналу (грн.); Зз - збитки від зберігання матеріально-сировинних ресурсів (грн.); Сб - відсоткові платежі за банківський кредит (грн.); Ас - амортизація складських приміщень (для прокату) (грн.).

Виробничі матеріальні потоки формують витрати металургійних підприємств з повним виробничим циклом на матеріально-сировинні ресурси та обумовлюють матеріалоємність окремих переділів.

З метою підвищення ефективності процесу забезпечення металургійних підприємств матеріально-сировинними ресурсами, у роботі науково обґрунтовано методичний підхід до вибору постачальника, що базується на запропонованій ієрархії критеріїв: первинних, суттєвих та основних. Отримана аналітична залежність (4) дозволяє встановити ефективність процесу забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами (S з.ч.), виходячи із критеріїв: вартість придбання (S пр), якість обслуговування (Fe%), віддаленість постачальника від споживача (Vп), періодичність постачань (Р), мінімальний розмір партії матеріально-сировинних ресурсів (Q min), надійність постачання (Нп), організація управління якістю продукції у постачальника (Y), наявність у постачальника резервних потужностей (Рпотуж), репутація постачальника (Rп), місце розташування постачальника (Вп), транспорт (Т), термін виконання замовлень (Тв.з.), можливість отримання знижки (З), умови укладання договорів поставок (Уд), умови платежу (П), ціна (Цmin), повнота асортименту (А), надійність виконання поточних та термінових замовлень (Нв.з.), якість продукції (Yпр), фінансовий стан постачальника (Фс), кредитоспроможність (Кс), річний обіг постачальника (RQ), умови розподілу ризиків (Рриз.), відданість контрагентів діловій етиці (Ед), рекламна підтримка (Прекл).

S з.ч. = f {S пр [Vп(Вп,Т), Р(Т в.з,З), Q min(Уд,П,Ц min)], Fe% [Нп(А,Н в.з.), Y(Y пр),

Рпотуж(Фс,Кс,RQ), Rп(Р риз.,Ед,П рекл.]} (4)

В процесі дослідження виявлено фактори впливу на рівень вартості придбання та якості обслуговування як результативних показників. Граф зв'язку складається з причинно-наслідкових залежностей як параметричних, так і непараметричних показників.

Викладені результати досліджень удосконалюють методичні підходи до вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції і спрямовані на підвищення ефективності використання матеріально-сировинних ресурсів підприємства.

Третій розділ „Удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції на металургійних підприємствах та визначення його ефективності” присвячено розробці ефективного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції, який дає змогу реалізувати наукові положення, обґрунтовані у другому розділі.

З метою адаптації діючої організаційної системи зниження ресурсоємності металургійної продукції визначено принципи, на яких він базується, функції, які він виконує, встановлені фактори, що впливають на ефективність процесу, методи впливу на процес.

На основі встановлення науково обґрунтованої величини обсягів поставок від кожного із постачальників, а також для забезпечення мінімізації витрат на придбання і доставку матеріально-сировинних ресурсів розроблено оптимізаційну модель поставок матеріально-сировинних ресурсів, де функцією цілі є

(5)

де Хij - обсяг поставок від і - го виду сировини j - го постачальника (т);

Рij - ціна 1 т і - го виду сировини у j - го постачальника (грн.);

tij - залізничний тариф і - го виду сировини у j - го постачальника (грн.).

У ході досліджень удосконалено методичні підходи до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат. Вхідні матеріальні потоки, які надходять у доменне виробництво, розподіляються за технічними переділами відповідно до коефіцієнту використання чавуну для виробництва сталі та чавуну, який передається споживачу. Представлено розподіл обсягів матеріально-сировинних ресурсів між видами товарної металургійної продукції на основі коефіцієнтів (табл. 1). Позначимо: КGg - частка чавуну, яка йде на виробництво сталі; Кst - частка сталі, яка йде на виробництво прокату, (1-КGg) - частка чавуну, яка передається споживачу, (1-Кst) - частка сталі, яка передається споживачу.

Таблиця 1. Матриця визначення обсягів матеріально-сировинних ресурсів, які враховуються у собівартості товарної продукції послідовних металургійних переділів на основі коефіцієнтів розподілу

Вид ресурсу, т	Умовні позначення	Товарна продукція металургійних переділів, т
		Чавун	Сталь	Прокат
Руда залізна	Rz	Rz(1-КGg)	Rz(1-Кst)	RzКGgКst
Агломерат	Agl	Agl(1-КGg)	Agl(1-Кst)	AglКGgКst
Обкотиші	Obk	Obk(1-КGg)	Obk(1-Кst)	ObkКGgКst
Металодобавки	Md	Md(1-КGg)	Md(1-Кst)	MdКGgКst
Окалина	Ok	Ok(1-КGg)	Ok(1-Кst)	OkКGgКst
Шлак зварювальний	Sh zv	Sh zv(1-КGg)	Sh zv(1-Кst)	Sh zvКGgКst
Вапняк	V	V(1-КGg)	V(1-Кst)	VКGgКst
Шлак конверторний	Sh kon	Sh kon(1-КGg)	Sh kon(1-Кst)	Sh konКGgКst
Кокс	K	K(1-КGg)	K(1-Кst)	KКGgКst
Газ природний	G pr	G pr(1-КGg)	G pr(1-Кst)	G prКGgКst
Лом металевий	L met	-	L met(1-Кst)	L metКst
Феросплави та розкислювачі	F i R	-	F i R(1-Кst)	F i RКst

Згідно з заданим планом виробництва за допомогою наведених формул можна визначити необхідну кількість матеріально-сировинних ресурсів, знайти необхідну величину обсягу поставок: наприклад, на виробництво Q1 тис. т товарного чавуну необхідно тис. т. залізної руди: (r1*r7+r6)* Q1; на виробництво Q2 тис. т сталі товарної необхідно тис. т. залізної руди: (r1*r7+r6)*r11*Q2; на виробництво Q3 тис. т блюмсів необхідно тис. т. залізної руди: (r1*r7+r6)*r11*r14*Q3, де ri - витрата і-го виду сировини і передільної продукції на виробництво 1 т кінцевої продукції, Qm - кількість товарної продукції m = 1, 2, ... , M, де М - число видів товарної продукції.

Аналогічно наведених формул, в роботі представлено формули розрахунку і за іншими видами матеріально-сировинних ресурсів для кожного виду кінцевої металургійної продукції.

На основі даних вирішення задачі оптимізації обсягів постачання матеріально-сировинних ресурсів розраховано ефективний рівень ресурсоємності металургійної продукції. Узагальнена інформація щодо фактичного і ефективного рівнів ресурсоємності металургійної продукції представлена у табл. 2.

Таблиця 2.. Розрахунок фактичного і ефективного рівня ресурсоємності металургійної продукції

Вид продукції	Розмір вхідного матеріального потоку, т	Обсяг виробництва, т	Ресурсоємність металургійної продукції, част. од.
Фактичні дані підприємства	Фактичний рівень
Агломерат	5584020	4492106	1,24
Чавун	7115381	3889969	1,83
Сталь	3559987	3170111	1,12
Прокат	1350254	1222513	1,10
Разом	17609641,25	12774699	1,38
Дані після впровадження наукових положень	Ефективний рівень
Разом по підприємству за видами	10057,35	9091,841	1,11

Дані табл. 2 показують, що використання матеріально-сировинних ресурсів при виробництві металургійної продукції після впровадження отриманих у дослідженні наукових положень можна зменшити на 19,6%.

Реалізація наукових положень, висновків та рекомендацій, розроблених у ході досліджень і здійснених в умовах підприємств Придніпровського регіону, підтвердила ефективність використання удосконаленого організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійними підприємствами. Аналітичні розрахунки, практичні результати з упровадження запропонованих методичних підходів до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат, визначення ресурсоємності продукції, вибору постачальника, доводять економічну ефективність, достовірність та практичне значення отриманих наукових положень і висновків зі зниження ресурсоємності металургійної продукції.

Одержані практичні результати та теоретичні положення, на базі яких вони здійснені, розглянуто економічними службами підприємств ВАТ ”Дніпровський МК ім. Ф.Е. Дзержинського”, ТОВ НВО ”Дніпрофмаш”, а запропонована автором ”Методика розробки та реалізації перспективного та поточного плану зниження ресурсоємності продукції” прийнята ними до використання.

ВИСНОВКИ

У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає у науковому обґрунтуванні організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності металургійної продукції, який базується на встановленні взаємозв'язків між вхідними матеріальними потоками кожного з металургійних переділів, витратами на матеріально-сировинні ресурси та матеріалоємністю металургійної продукції з урахуванням оптимального обсягу замовлення та вибору раціональної мережі постачальників.

Основні наукові висновки, що отримано на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого:

1. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих науково-методичних підходів до визначення сутності ресурсоємності металургійної продукції дозволили систематизувати та уточнити понятійний апарат. А саме, при аналізі та плануванні матеріалоємності продукції

під „матеріальним потоком” слід розуміти сукупність матеріально-сировинних ресурсів, які включаються у калькуляцію металургійної продукції за статтею витрат ”Задане” і формують матеріальний потік між технологічними переділами, включаючи кінцевий, що дозволяє сформувати структуру матеріального потоку;

під „ресурсоємністю металургійної продукції” слід розуміти кількість ресурсів, які містяться у одиниці продукції кожного з металургійних переділів і формуються у процесі руху вхідного матеріального потоку за послідовними переділами. Таке трактування дозволяє систематизувати дії управлінського персоналу щодо пошуку резервів зниження ресурсоємності за кожним переділом;

процес „зниження ресурсоємності металургійної продукції” слід розглядати як планування та реалізацію комплексу заходів щодо ефективного використання ресурсів у процесі руху вхідного матеріального потоку за умов зберігання якості металургійної продукції.

2. З метою забезпечення комплексного підходу до зниження ресурсоємності металургійної продукції, як показали дослідження, доцільно застосовувати вдосконалену у роботі класифікацію ресурсів, яка, на відміну від існуючих, ураховує такі класифікаційні ознаки, як: ступінь забезпеченості і можливість відновлення, види, характер відтворюваності, характер організації та регулювання, характер реагування ресурсів на зміни у діяльності підприємства, використання у часі і просторі, характер впливу людської діяльності. Це дозволяє розширити спектр практичних інструментів для здійснення цілеспрямованого впливу на ресурсоємність металургійної продукції. При визначенні показника ресурсоємності продукції та аналізі формування витрат на матеріально-сировинні ресурси необхідно використовувати уточнений показник ресурсоємності, який передбачає врахування впливу на рівень ресурсоємності вхідних матеріальних потоків конкретного переділу, що дозволяє простежити витрати матеріально-сировинних ресурсів з початку технологічного ланцюжка до виробництва кінцевої продукції.

3. При аналізі використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції послідовних технологічних переділів доцільно використовувати розроблені у роботі коефіцієнти, які враховують розподіл продукції на товарну і передільну на кожному з переділів.

4. У ході досліджень встановлено, що вибір постачальника, на відміну від існуючих підходів, необхідно базувати на обґрунтованій ієрархії критеріїв (основних, суттєвих і первинних) ефективності процесу забезпечення металургійного підприємства матеріально-сировинними ресурсами.

5. У роботі доведено, що при різноманітті систем управління ресурсами виробниче замовлення матеріально-сировинних ресурсів слід визначати за допомогою розробленої у ході досліджень економіко-математичної моделі, що на відміну від існуючих, ураховує вплив чинників на необхідний обсяг закупівлі сировини, розмір поточних витрат на замовлення, розмір поточних витрат на зберігання матеріально-сировинних ресурсів.

6. Зниження ресурсоємності металургійної продукції може бути досягнуто у ході реалізації розробленого у роботі організаційно-економічного механізму, який базується на принципах організації зниження ресурсоємності продукції (науковість, комплексність організаційних структур, ефективність та оптимальність управління матеріальним потоком, випередженість, економічність), методах управління цим процесом (прямі, непрямі, адміністративні, економічні, статичні, динамічні, відкриті, замкнуті), визначає функції управління процесом (планування, регулювання, облік і контроль, координація, аналіз результатів, стимулювання) та враховує фактори (зовнішні і внутрішні) впливу на ефективність зниження ресурсоємності продукції. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх упровадження на металургійних підприємствах Придніпровського регіону підтвердила їх достовірність та доцільність використання економічними службами металургійних підприємств. Наукові положення, висновки, рекомендації, створена на їх основі методика розробки та реалізації перспективного та поточного плану зниження ресурсоємності продукції рекомендуються для використання економічними службами металургійних підприємств, науково-дослідними організаціями, аудиторськими фірмами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Піскова Ж.В. Удосконалення методики визначення ресурсоємності продукції підприємств металургійної промисловості // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Вип. 4. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2003. - с. 59-63.

2. Єфремова Н.Ф., Піскова Ж.В. Сучасні організаційно-економічні методи управління ресурсозбереженням // Економіка промисловості. - Вип. 1 (23). - Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. - с. 134-139.

Особистий внесок здобувача: розглянуто економічні й соціально-психологічні методи управління ресурсозбереженням.

3. Піскова Ж.В. Теоретичні засади управління ресурсоємністю продукції металургійних підприємств України // Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні. Науковий збірник / За ред. В.Є. Швеця. - Львів: Інтереко, 2005.- (Формування ринкової економіки в Україні. - Спецвипуск 15 (частина 2)) - с. 662-668.

4. Піскова Ж.В. Проблеми підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 207: В 5 т. Том I. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - с. 283-291.

5. Піскова Ж.В. Удосконалення організації процесу поставки матеріальних ресурсів на металургійні підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 221. В 3 т. Том I. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - с. 155-162.

6. Піскова Ж.В. Структурні схеми виробничих матеріальних потоків металургійного виробництва // Економічний вісник Національного гірничого університету. - Вип. 3. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2006. - с. 26-34.

7. Піскова Ж.В. Зниження ресурсоємності продукції підприємств металургійної промисловості через вдосконалення організаційно-економічного механізму // Науковий вісник Ужгородського університету (Серія «Економіка»). Спецвипуск 22. Частина ІІ. Ужгород: УНУ, 2007. - с. 256-262.

Матеріали науково-практичних конференцій

8. Писковая Ж.В. Современные экономические методы стимулирования ресурсосбережения // Материалы III Международной научно-практической конференции «Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение, перспективы». - Севастополь: СевНТУ, 2003. - с. 68-69.

9. Піскова Ж.В. Сутність категорії „ресурсоємність ”продукції // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю”. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - с. 110-112.

10. Піскова Ж.В. Організація інноваційної діяльності промислових підприємств як об'єкт керування на рівні держави та підприємства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Інноваційний розвиток економіки регіону”. - Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2004. - с. 17-18.

11. Піскова Ж.В. Формування затрат, пов'язаних з підготовкою замовлення та зберіганням запасів на промислових підприємствах // Матеріали міжнародної міжвузівської науково-практичної конференції „Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства”. - Тернопіль - Мукачеве: ТАНГ - МТУ, 2004. - с. 271-272.

12. Піскова Ж.В. Удосконалення калькулювання собівартості продукції металургійними підприємствами // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції (30 березня 2005 р.) „Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю”. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2005. - с. 252-254.

13. Піскова Ж.В. До питання конкурентоспроможності металургійних підприємств в умовах відкритої економіки // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка присвячена 70-річчю факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України (26-28 жовтня 2005 р.) „Економіка і управління в промисловості”. - Дніпропетровськ: НМАУ, 2005. - с. 128-129.

14. Піскова Ж.В. Сучасні підходи щодо обліку матеріальних ресурсів на металургійних підприємствах // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”. - Том 4. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - с. 34-35.

15. Піскова Ж.В. Вплив зміни ціни на матеріальні ресурси на діяльність металургійних підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції 3-5 травня 2006 р. „Проблеми теорії і практики обліку, аналізу, аудиту та шляхи їх вирішення”. - Севастополь: СевНТУ, 2006. - с. 177-181.

АНОТАЦІЯ

Піскова Ж.В. Вдосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції металургійних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена розвитку науково-методичних основ, розробці інструментарію та практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму зниження ресурсоємності продукції в системі управління підприємствами металургійної промисловості. Науково обґрунтовано методологічну базу та удосконалено понятійний апарат теорії і практики ресурсозбереження щодо трактування понять ”ресурсоємність металургійної продукції”, ”зниження ресурсоємності металургійної продукції”, ”матеріальний потік”.

Науково обґрунтовано економічну сутність економіко-математичної моделі оптимізації виробничого замовлення матеріально-сировинних ресурсів шляхом встановлення чинників, що впливають на неї. З метою підвищення ефективності процесу забезпечення металургійних підприємств матеріально-сировинними ресурсами у роботі науково обґрунтований методичний підхід до вибору постачальника, який базується на запропонованій ієрархії критеріїв: первинних, суттєвих та основних.

Розроблено методичні підходи до аналізу використання та планування вхідних матеріальних потоків і відповідних їм витрат на виробництво металургійної продукції послідовних технологічних переділів на основі використання коефіцієнтів розподілу, що враховують у вхідних матеріальних потоках продукцію окремих переділів. Удосконалено організаційно-економічний механізм зниження ресурсоємності продукції, який передбачає науково обґрунтовані принципи, функції, методи, встановлені фактори, що впливають на ефективність процесу, представлено взаємодію органів управління процесом зниження ресурсоємності продукції з їх функціями.

Ключові слова: ресурси підприємства, ресурсоємність, матеріальний потік, критерії вибору постачальників, оптимальний розмір замовлення, організаційно-економічний механізм.

АННОТАЦИЯ

Писковая Ж.В. Усовершенствование организационно-экономического механизма снижения ресурсоемкости продукции металлургических предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный горный университет, Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена развитию научно-методических основ, разработке инструментария и практических рекомендаций относительно усовершенствования организационно-экономического механизма снижения ресурсоемкости продукции в системе управления предприятиями металлургической промышленности.

Научно обоснована методологическая база и усовершенствован понятийный аппарат теории и практики ресурсосбережения: уточнены понятия „ресурсоемкость металлургической продукции”, ??„снижение ресурсоемкости металлургической продукции”, „материальный поток”. Под ресурсоемкостью металлургической продукции следует понимать количество ресурсов, которые содержатся в единице продукции каждого из металлургических переделов и формируются в процессе движения входного материального потока по последовательным переделам. Такое трактование позволяет систематизировать действия управленческого персонала относительно поиска резервов снижения ресурсоемкости за каждым переделом. Процесс снижения ресурсоемкости металлургической продукции нужно рассматривать как планирование и реализацию комплекса мероприятий по эффективному использованию ресурсов в процессе движения входного материального потока при условии сохранения качества металлургической продукции. Под материальным потоком следует понимать совокупность материально-сырьевых ресурсов, которые включаются в калькуляцию металлургической продукции по статье расходов ”Заданное” и формируют материальный поток между технологическими переделами, включая конечный, что позволяет сформировать структуру материального потока.

Научно обоснована экономическая сущность экономико-математической модели оптимизации производственного заказа материально-сырьевых ресурсов путем установления факторов, которые влияют на необходимый объем закупки сырья (среднесуточная потребность, время выполнения заказа, отклонение от потребности в период выполнения заказа), на размер текущих расходов на заказ (расходы на переналадку производства, на оформление документов и на размещение заказа), на размер текущих расходов на хранение (расходы на содержание складского персонала, амортизации складских помещений, ущерб от технических потерь при хранении. С целью повышения эффективности процесса обеспечения металлургических предприятий материально-сырьевыми ресурсами в работе научно обоснованный методический подход к выбору поставщика, который базируется на предложенной иерархии критериев: первичных, существенных и основных.

Разработаны методические подходы к анализу использования и планирования входных материальных потоков и соответствующих им расходов на производство металлургической продукции последовательных технологических переделов на основе использования коэффициентов распределения, которые учитывают во входных материальных потоках продукцию предыдущих переделов. Усовершенствован организационно-экономический механизм снижения ресурсоемкости продукции, который предусматривает научно обоснованные принципы, функции, методы, установлены факторы, которые влияют на эффективность процесса, представлено взаимодействие органов управления процессом снижения ресурсоемкости продукции с их функциями.

...