Глибинна суть НТР виявляється в її основних рисах. В останніх вона розгортається у цілісну систему, охоплюючи основні структурні елементи технологічного способу виробництва.

Першою такою рисою є перетворення науки у безпосередньо продуктивну силу. Наука - загальний духовний продукт суспільного розвитку, загальний інтелект, суспільне знання. Процес такого перетворення, як уже зазначалося, почався ще в період першої промислової революції, а завершився лише в середині 50-х pp. XX ст. Його особливістю є випереджаючий розвиток науки у системі "наука - техніка - виробництво". У свою чергу, закономірністю розвитку науки є те, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від знань, успадкованих від попередніх поколінь, а в наш час - і від засвоєння, активної переробки наукових знань, набутих в інших країнах, від інтернаціоналізації науки.

Другою важливою рисою НТР е кардинальні зміни у техніці - штучно створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. В історії розвитку техніки виділяють три основні етапи: інструменталізація (знаряддя ручної праці), механізація (машинна праця) й автоматизація (автоматизована праця). Автоматизація е матеріальною основою виникнення й розвитку нового, сучасного технологічного способу виробництва.

Центральною ланкою революційного перетворення у цей період є істотна зміна робочих машин і поява четвертого покоління машин - автоматично керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє, і суттєво змінює роль людини у процесі виробництва. Отримуючи імпульс від розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії і т.д., техніка стає проміжною ланкою на шляху до здійснення НТР і у свою чергу дає науці стимули розвитку.

Впровадження принципово нової техніки у процес виробництва означає безпосередній вплив на предмети праці найновішої технології: на структуру речей на молекулярному, атомному та субатомному рівнях, що веде до якісних змін у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі виробництва.

Праця людини все більше замінюється працею машин. Людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавчих функцій, частково від функцій розумової праці нетворчого змісту. Відбувається перетворення процесу виробництва на науково-виробничий процес, який все більше ґрунтується на використанні потенціалу сил природи. У результаті функціонування автоматизованої системи машин людина виходить з безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з виробництвом, а автомати, крім чисто виконавчих функцій, все більше виконують функції контролю й управління. Так уперше за всю історію людської цивілізації людина починає виконувати функції творчі, організаторські та ін., які відповідають її природі, це створює небачений простір для розвитку особистості, сутнісних сил людини.

Третьою характерною рисою НТР є докорінні перетворення головної продуктивної сили - людини-працівника. Вони полягають у радикальній зміні змісту праці, гармонійному поєднанні розумових, фізичних, психічних зусиль людини, духовному збагаченні особистості. Докорінне перетворення людини-працівника передбачає перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини до організації й управління виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації. Це дає змогу людині швидко здійснювати перехід від одних до інших видів праці, забезпечує її професійну мобільність. Таке перетворення також означає, що серед потреб людини вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці, універсальному характері її дій, власному вдосконаленні, виявленні талантів. Сюди також належить потреба у всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття знань, максимально можливому продовженні активного життя. З цього моменту почнеться розвиток людини як самомети, або абсолютне виявлення її творчих обдаровань, всіх людських сутнісних сил. Особистість, яка володітиме "безмежністю своїх потреб і здатністю до їх розширення" (К. Маркс) стане могутнім фактором економічного й суспільного прогресу, який, постійно збагачуючись, прискорюючись, за своїм ефектом перевершить сукупну дію всіх інших елементів системи продуктивних сил.

Четвертою характерною рисою НТР є докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів з наперед заданими властивостями. Вони створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей, які мають необхідні фізико-хімічні властивості. Так були створені композитні матеріали (поєднання матеріалів і кераміки і т.д.), сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно тощо.

П'ятою важливою рисою НТР, яка виникає на основі попередніх, є впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів. До них належать лазерні, плазмові, мембранні, електронно-променеві та інші технології. Цим технологіям властиві маловідходність, зростання продуктивності праці у десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота та ін.

Ще однією характерною рисою НТР є революція у використовуваних людьми силах природи. Вперше це мало місце під час промислової революції кінця XVIII - початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві використовувалися такі сили природи, як вітер, пара, електроенергія. В умовах НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія. Розробляються методи використання енергії термоядерного синтезу, енергії сонця, океанських припливів, підземного тепла та ін.

Наступна риса НТР - революція у формах і методах організації виробництва. Вперше революційні зміни у цій сфері відбулися з впровадженням системи Тейлора - автора наукової організації праці (НОП). Ця система спиралася на такі два основні принципи:

1) відокремлення управління від виконання;

2) максимальна спеціалізація і спрощення трудових операцій. Названі принципи впроваджувалися на основі методів кількісного аналізу. Спеціальні служби розробляли ретельно регламентовані правила й методи виконання кожної операції, кожного руху, встановлювали нормативні затрати часу на кожну операцію і всю роботу, здійснювали строгий контроль за дотриманням цих методів. Робітники при цьому не допускалися до вирішення питань організації праці й управління.

Важливою рисою НТР є також революція у засобах зв'язку, виникнення принципово нових засобів передачі інформації - космічних, волоконно-оптичних тощо.

У середині 70-х років НТР вступила у новий етап свого розвитку, пов'язаний передусім з електронною автоматизацією матеріального виробництва й обігу, науково-технічної творчості. Вона почалася з винайдення і швидкого розвитку мікропроцесорів на великих інтегральних схемах і була названа мікропроцесорною революцією. Так, кристал площею 1 кв. см може за допомогою магнітних хвиль нагромаджувати до 5 млн. біт інформації. Така мініатюризація основних блоків ЕОМ, у тому числі пристроїв пам'яті (або блоків пам'яті), зробила можливим підключення їх у будь-які машини і механізми як керуючої частини. Відкрився простір для створення досконаліших комп'ютерів, електронних блоків керування в побутовій техніці та ін.

Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи ЕОМ, її гнучкості й автономності (без втручання людини) послужили матеріальною основою для створення ЕОМ п'ятого покоління. Ці ЕОМ здатні "розуміти" мову людини, знімки, графіки та інші символи, тобто це інтелектуальні комп'ютери. До них належать. могутні суперкомп'ютери та найновіші персональні комп'ютери. В сучасних суперкомп'ютерах міститься 16 і 61 тис. паралельно діючих мікропроцесорів, що дає змогу здійснювати близько 7 млрд. операцій за секунду. У США ведуться розробки суперкомп'ютера, що містить близько мільйона мікропроцесорів, який здійснюватиме 10¹² операцій за секунду. Майже 70 % таких машин створюється у США, 28 % - в Японії, 1 % - у Німеччині.

Інтелектуальні роботи. Мікропроцесорна революція, у свою чергу, послужила матеріальною основою для створення промислових роботів третього покоління, або "інтелектуальних" роботів. Ці роботи за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про навколишні події, потім обробляють її за допомогою найновіших ЕОМ і передають у. свій виконавчий механізм. Це створює реальну передумову для комплексної автоматизації виробництва, формування "безлюдних виробництв", або "заводів-автоматів". Це найвищий ступінь автоматизації, який передбачає виготовлення машин самими машинами. З'являється можливість неперервної роботи, величезного зростання продуктивності суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за якістю продукції, що виробляється. Все ширшого розвитку набувають ресурсо- і працезаощаджуючі напрямки науково-технічного прогресу.

Біотехнологічна революція. Новий етап НТР, що розгорнувся, характеризується також інтенсивним розвитком біотехнології, зокрема генної та клітинної інженерії. За прогнозами, до 2000 р. на світовому ринку обсяг збуту сільськогосподарської продукції, одержаної за допомогою генної інженерії, сягне від 50 до 100 млрд. дол. на рік, а в 1975 р. він становив 10 млрд. дол.

Розвиток біотехнології створює умови для розгортання "біологічної", "біотехнологічної" революції. Йдеться насамперед про те, що за допомогою генної інженерії створюватимуться нові організми з наперед заданими властивостями, змінюватимуться спадкові якості сільськогосподарських рослин і тварин. Зокрема, докорінний переворот у сільському господарстві очікується від вироблення у сільськогосподарських рослин здатності засвоювати азот безпосередньо з повітря, збільшення у них кількості та якості білків, цукру, вітамінів. Згідно з прогнозами, через 50 років більшість сільськогосподарських продуктів вироблятимуться за допомогою біосинтезу.

Космонавтика. Важливим каталізатором науково-технічного й економічного прогресу, нових винаходів і технологій в усіх галузях економіки є космонавтика, освоєння космічного простору. Вже нині без неї неможливі супутникові зв'язки, точна метеорологія, навігація, картографія. У космосі одержано досконалі кристали для напівпровідникової промисловості, біологічно активні та чисті препарати. У космосі виготовлятиметься все більше чистих і специфічних продуктів, здійснюватиметься контроль за енергопостачанням (за рахунок збирання сонячної енергії в космосі та її передачі на Землю), дистанційне зондування Землі. У далекій перспективі - створення великого промислового потенціалу в космосі. Здійснення цих проектів також неможливе без найновіших ЕОМ.

Бурхливий розвиток електронної техніки веде до поступового перетворення всієї інформаційної діяльності, до створення могутніх індустріально-інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах.

Інформаційне суспільство - найбільш розвинута людська цивілізація. Воно настає в результаті інформаційно-комп'ютерної революції і ґрунтується на інформаційній технології, "інтелектуальних" комп'ютерах, автоматизації та роботизації всіх сфер та галузей економіки і управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв'язку. Це забезпечує кожній особі (закріплюється законодавчими актами) будь-яку інформацію і знання та зумовлює радикальні зміни в усій системі суспільних відносин (економічних, політичних, правових, духовних та ін.). Завдяки цьому забезпечується найбільший прогрес і свобода людини, можливість її самореалізації.

Згідно з прогнозами спеціалістів, у XXI ст. в найбільш розвинутих країнах світу переважна більшість працівників виконуватиме свої виробничі й службові функції вдома. У сфері відносин економічної власності значна частина висококваліфікованих працівників уже зараз стає певною мірою власником інформації (як нового об'єкта власності) засобів виробництва (через придбання акцій і привласнення дивідендів", суб'єктом управління та ін. Отже, відбувається зростаюча соціалізація власності. В майбутньому основним продуктом праці стане інформація, з'явиться можливість за допомогою ЕОМ точно визначати затрати праці кожного. працівника, відбудеться значне обмеження товарно-грошових відносин, зокрема відпаде необхідність у грошах.

У сфері соціальних відносин радикально зміниться соціальна структура суспільства: близько 90 % працівників буде зайнято у сфері інформації та послуг, з'являться міста й села нового типу (інформаційні міста й електронні села). У сфері правових відносин зросте дезінтеграція прав власності (володіння, розпорядження і користування), посилиться вплив працівників і трудових колективів на формування законодавчої бази. Усі ці зміни приведуть до зростання суспільної демократії, свободи (економічної, політичної, національної тощо) людини, перетворення її на творця історії.

Список використаної літератури