Основні тенденції розвитку небанківських фінансових установ в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра корпоративних фінансів і контролінгу

Реферат

Основні тенденції розвитку небанківських фінансових установ в Україні

Виконала:

студентка 5 курсу 5 групи

Спец. 85/08-1/2

Шубіна Наталія

Перевірила:

доц. Свiдерська I.М.

Київ 2015

Структурні зміни в економіці і фінансовій системі України та закордоном об'єктивно викликають посилену увагу до небанківського посередництва, перспективи розвитку якого за відповідних умов обіцяють бути динамічними. В провідних країнах світу більш важливе місце в фінансово-кредитній системі займають банки, але небанківські фінансові інститути все ж відіграють значну роль і з кожним роком досягають все більшого розвитку і довіри людей. Так в різних країнах до числа небанківських фінансово-кредитних установ відносять відмінні за назвою, але споріднені за ринковими ознаками організації: інвестиційні компанії, фінансові страхові, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо.

Сьогодні банківські інститути функціонують майже на рівні з основним елементом кредитної системи - банківським і виконують ті операції, які по різним причинам або не вигідні банкам, або не освоюються ними. Більше того, розвиток небанківських організацій зараз протікає на умовах жорсткої конкуренції з банками, навіть не зважаючи на кризу. Тому зараз досить актуальною проблемою - є вивчення їх розвитку, функціонування для подальшого вдосконалення або навіть реформування.

Фінансовий ринок в Україні відіграє значну роль в функціонуванні вітчизняної економіки. Проте на низькому рівні залишається діяльність вітчизняного фондового ринку, як наслідок, не акумулюються в достатній мірі фінансові активи для підтримки розвитку реального сектора, не відбувається ефективний перерозподіл капіталів, високий ризик інвестування тощо. Одним з основних факторів розвитку фінансового ринку являється наявність ефективно діючих фінансових посередників, які професійно опосередковують перерозподіл вільних фінансових ресурсів.

У контексті проблеми слабкого розвитку НФУ розглянемо особливості становлення і функціонування небанківських фінансових установ в Україні (НФУ): страхових компаній, кредитних спілок, інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація фінансових установ

Основні показники розвитку НПФ та ломбардів в Україні за останні роки зображені в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні показники розвитку НПФ та ломбардів в Україні за 2012-2014 рр.

Основні показники розвитку Найбільш розвинутими вітчизняними небанківськими фінансовими посередниками являються страхові компанії. Їх розвиток якісним назвати важко. Більшість страхових угод укладалася підприємствами для зменшення податкової бази при оподаткуванні податком на прибуток, про що свідчить значна різниця між страховими преміями і виплатами. З початком кризових явищ показники страхової діяльності значно знизилися, загострилась конкуренція, знизилась якість портфелів страховиків. Банківська криза також значно вплинула на функціонування страхових компаній, адже банки являються потужним каналом надання страхових послуг. Система кредитних спілок в Україні за 2014 рік демонструвала зниження показників діяльності в порівнянні з попередніми періодами (таблиця 1).

Причинами цьому стали провадження керівництвом кредитних спілок ризикової політики щодо залучення ресурсів спілок у спекулятивні операції переважно з нерухомістю та землею; недосконалість законодавства, що дає можливість керівникам спілок зловживати своїм положенням; паніка, яка на початку фінансової кризи призвела до масового відтоку депозитів.

Варто додати, що на сьогодні позичальники мають великі суми заборгованості перед кредитними спілками. Основні показники розвитку вітчизняних страхових компаній та кредитних спілок за останні роки зображені в таблиці 2.

На сьогодні банківська система в Україні значно випереджає розвиток небанківських фінансових посередників і за сумою активів, і за обсягом залучених фінансових ресурсів. Проте нефінансові інститути, надаючи певний спектр фінансових послуг, що не надаються банками відіграють важливу роль у функціонуванні фінансового ринку та економіки країни в цілому.

Таблиця 2. Показники страхових компаній в Україні за 2012-2014 рр.

Наступне місце на ринку небанківських фінансових послуг займають недержавні пенсійні фонди. Вони суттєво поступилися іншим фінансовим установам за своїм інвестиційним потенціалом та впливом на економічну ситуацію в країні. Проте, зважаючи на нетривалу історію функціонування НФП та високі темпи зростання активів, участь даних посередників буде зростати.

Аналіз розвитку небанківських фінансових установ в Україні можна побачити діяльності небанківського фінансового сектору в зарубіжних країнах (див. табл. 3).

Аналіз динаміки активів страхових компаній, пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування показав, що вітчизняний небанківський сектор суттєво поступається цим секторам як у розвинутих країнах, так і в перехідних країнах Центральної та Східної Європи.

Таблиця 3. Динаміка зростання активів небанківських фінансових установ у зарубіжних країнах, %

Дослідження структури активів небанківських фінансових установ у перехідних країнах Центральної, Східної Європи та розвинутих країнах дає можливість виділити низку характерних особливостей:

участь небанківських фінансових установ в економіці тісно пов'язана з рівнем економічного розвитку держави. Так, у постсоціалістичних країнах частка активів фінансових установ у ВВП набагато менша, ніж у розвинутих країнах вартість активів небанківських фінансових установ у країнах з перехідною економікою суттєво зросла (в Угорщині - на 210%, у Польщі - на 407 %, в Естонії - на 626%). Варто відмітити, що темпи зростання в перехідних країнах значною мірою залежали від темпів проведення приватизаційних процесів. Натомість у розвинутих країнах їх частка зросла незначною мірою (в Німеччині - на 18%) чи навіть зменшилася (у Великобританії - на 12%, у США - на 11%);

за галузевою структурою в більшості країн найбільшими активами володіють страхові компанії (Німеччина, Великобританія, Польща, Словенія, Чехія). У США та Угорщині провідна роль належить пенсійним фондам, а в Японії - інвестиційним фондам. Однак, якщо в розвинутих країнах з усталеним фінансовим сектором така структура спостерігається впродовж усього аналізованого періоду, то в перехідних економіках ця структура змінювалася.

Аналізуючи роль небанківських фінансових установ у забезпеченні економічних суб'єктів фінансовими ресурсами, вважаю за доцільне прослідкувати розподіл активів цих посередників. Варто зазначити, що від інвестиційної спрямованості структури активів залежить розвиток усіх інститутів фінансового сектору.

Так, у структурі активів небанківського сектору України найбільшу питому вагу займають вкладення в цінні папери та грошові кошти і депозити.

Однак відповідно до виду фінансового посередника наповнення інвестиційного портфеля досить сильно відрізняється. Так, вкладення в акції як спосіб інвестування активів найбільш поширені серед страхових компаній (понад 34,2%), інвестування в облігації більш популярні серед інститутів спільного інвестування (21,36%). Найбільш консервативними вважаємо недержавні пенсійні фонди, які понад 58% активів інвестують у банківські депозити та готівку.

Порівняння структури активів за 2012 -2014 рік я отримала можливість спостерігати зміни в інвестиційній політиці небанківських фінансових установ. Так, у порівнянні з 2012 р. частка коштів інвестованих у депозити скоротилася на 22% у НПФ та на 5,2% в ІСІ. Зросли інвестиції страхових компаній та НПФ в облігації підприємств (на 2,3 та 12,1% відповідно). Разом із тим необхідно зауважити, що хоча у 2014 р. відбулося зростання активів ІСІ, частка інвестицій у цінні папери в порівнянні з 2012 р. скоротилася на 47,1% у структурі активів. На нашу думку, така ситуація є проявом фінансової кризи, яка спонукала інвестиційні фонди скорегувати структуру портфеля відповідно до збільшених ризиків.

Аналізуючи структуру інвестиційних портфелів вітчизняного небанківського фінансового сектору, зосередимося на особливостях розміщення активів посередниками в західних країнах.

Так, згідно з вищенаведеними даними за цей період у більшості проаналізованих країн частка активів інвестованих у банківські депозити зменшувалася, а в акції - збільшувалася. У Словаччині, наприклад, депозити в структурі активів страхових компаній зменшилися з 26 до 11%, у структурі НПФ - з 78% до 24%, ІСІ - з 24 до 22%. Проте є й винятки: у Німеччині небанківські фінансові установи історично тісно пов'язані з банківським сектором, тому частка депозитів у структурі портфеля компаній перевищує третину сукупних активів. У США та Великобританії навпаки, банківські депозити не користуються популярністю - понад 90% активів інвестовані в цінні папери. Відповідна структура інвестиційних портфелів відповідає сформованій моделі фінансового ринку в Німеччині та орієнтованій на фондовий ринок моделі в США. Необхідно наголосити, що на відміну від розвинутих країн у перехідних економіках акції займають набагато менше «місця» у структурі активів фінансових посередників, навіть не беручи до уваги слабкого розвитку і значної недокапіталізованості фондового ринку.

Таким чином, враховуючи інвестиційні можливості небанківських фінансових установ у забезпеченні як реального, так і банківського секторів у фінансових ресурсах, можно вважати, що вони потенційно повинні впливати на економічне зростання в країні.

Проведене дослідження доводить наявність тісного взаємозв'язку між рівнем зростання ВВП та розвитком небанківських фінансових установ. Основним каналом впливу виступає інвестиційна діяльність вищеназваних фінансових посередників, а від структури їх активів залежить механізм впливу:

опосередкований - через вкладення в банківські депозити, тобто через банківську систему чи вкладення в акції, а отже, через зростання капіталізації фондового ринку;

прямий - вкладення в облігації підприємств, векселі, нерухомість, споживчі кредити і т. д.

Аналіз розвитку небанківського фінансового посередництва як в Україні, так і в зарубіжних країнах показав: незважаючи на суттєве відставання за обсягами активів від банківського сектору, небанківські фінансові установи можуть ефективно накопичувати та перерозподіляти фінансові ресурси на потреби економіки; темпи зростання НФУ в багатьох перехідних економіках значно випереджають темпи зростання банківського сектору; структура активів НФУ відіграє першочергову роль для визначення їх місця на фінансовому ринку країни (чим більша частка цінних паперів в інвестиційному портфелі, тим більш незалежними є НФУ від банківського сектору); існує тісний зв'язок між ступенем розвитку НФУ та економічним зростанням; вплив НФУ на економічне зростання здійснюється прямим методом та опосередковано через банківську систему, державний бюджет та фондовий ринок; завдяки зростанню заощаджень та потреби в додатковому внутрішньому ресурсі для фінансування інноваційних проектів роль небанківських фінансових установ в економіці України може зростати. У цьому контексті важливо оцінити ступінь їхнього впливу на розвиток суб'єктів господарювання реального сектору економіки, що є предметом подальших досліджень.

Розвиток небанківського фінансового посередництва є стратегічною складовою частиною подальшого забезпечення інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання. В умовах економічної кризи економіка України відчуває гостру потребу в інвестиційних ресурсах. Проблему обмеженості інвестицій можна вирішити розвиваючи та удосконалюючи сектор небанківського фінансового посередництва. Для подальшого розвитку небанківських фінансових посередників необхідно створити цілісну нормативно-правову базу для всіх видів небанківських фінансових установ; визначити чіткий перелік фінансових установ, які відносяться до небанківських фінансових посередників; захистити інтереси споживачів фінансових услуг. Подальший розвиток НФУ створить сприятливі умови для вільного руху капіталу, додаткового залучення в національну економіку фінансових ресурсів та оживить економіку країни.

Для забезпечення розвитку даного сектора кредитної системи України, на мій погляд, необхідно:

удосконалити законодавство; наприклад відсутній і досі прямий законодавчий акт щодо регулювання діяльності ломбардів. Також існують недоліки законодавчої бази щодо регулювання функціонування страхових компаній, кредитних спілок та інших небанківських фінансових посередників;

гарантувати з боку держави повернення вкладів розміщених в кредитних спілках, що призупинить відтік грошових коштів;

на рівні держави розробити довгостроковий план розвитку небанківських фінансових посередників та фінансового ринку загалом.

Література

економіка фінансовий спекулятивний

1. Дорош О.Л. Небанківські фінансові інститути в економічній системі України: дис. … канд. екон. наук: 08.01.01 / О.Л. Дорош. -- Львів, 2003. -- 224 с.

2. Каракулова І.С. Небанківські фінансові установи на ринку фінансових послуг України: дис. … канд. екон. наук: 08.00.08 / І.С. Каракулова. -- Київ, 2008. -- 234 с.

3. Міщенко С.В. Формування ефективної структури фінансового сектору України: дис. … канд. екон. наук: 08.00.08 / С.В. Міщенко. -- Київ, 2009. -- 246 с.

4. Школьник І.О. Стратегія розвитку фінансового ринку України: дис. … докт. екон. наук: 08.00.08 / І.О. Школьник. -- Суми, 2008. -- 440 с.

5. Про страхування : Закон України від 17 березня 1996 року № 85/96-ВР, зі змін. та доп. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=85%2F96-%E2%F0.

6. Про кредитні спілки : Закон України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ, зі змін. та доп. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2908-14.

7. Про інститути спільного інвестування: Закон України від 15 березня 2001 року № 2299-ІІІ, зі змін. та доп. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2299-14.

8. Каракулова І.С. Передумови та перспективи становлення недержавних пенсійних фондів в Україні / І.С. Каракулова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -- Сер.: Економіка. -- 2006. -- № 90. -- С. 53--55.

9. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09 липня 2003 року № 1057-IV зі змін. та доп. [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Верховної Ради України. -- Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =1057-15.

10. Черкасова С.В. Роль небанківських фінансових інститутів в інвестиційних процесах [Електронний ресурс] / С.В. Черкасова // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України: електр. наук. фах. видання. -- 2010. -- № 1. -- С. 293--300. -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/znpnudps/2010_1/pdf/10csviip.pdf.

Размещено на Allbest.ru