Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

УДК 338.24:316.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ПОСНОВА ТЕТЯНА

ВІКТОРІВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної економії факультетів управління та маркетингу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Кириленко Володимир Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ), професор кафедри політичної економії факультетів управління та маркетингу доктор економічних наук, доцент

Мазур Ірина Іванівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ), професор кафедри економічної теорії кандидат економічних наук, доцент Кірєєв Станіслав Іванович,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (м. Київ), провідний науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Захист відбудеться «_11_» грудня 2008 р. о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради 26.006.01 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 Г, ауд. 601.

Автореферат розісланий « _11_» листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор А.Е.Фукс

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Необхідною умовою побудови цілеспрямованої практичної діяльності у сфері формування певного рівня безпеки суспільства, держави та особистості є дослідження дії механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки. Саме в перебігу реалізації діяльності щодо забезпечення економічної безпеки виявляється її безпосередній зв'язок з реальними процесами соціального життя.

Сучасний етап соціально-економічного розвитку України характеризується гостротою соціальних проблем. Ці проблеми в значній мірі визначають рівень національної та економічної безпеки держави і суспільства. В таких умовах на перший план висувається проблема безпеки як комплексної характеристики, що задає напрями подальшого розвитку, визначає параметри життєздатності соціально-економічних структур в перебігу глобальних та локальних трансформацій.

Комплекс існуючих соціально-економічних проблем, що виникає в процесі економічного розвитку і оптимального фінансування соціальної сфери, посилив суперечливі тенденції у всіх сферах функціонування суспільства. Ці тенденції проявляються у загальному низькому рівні життя, прогресуючому безробітті, демографічній кризі, соціальній незахищеності населення і становлять реальну загрозу національній безпеці держави. Тому, однією з передумов забезпечення національної безпеки є формування та реалізація активної та діючої соціальної складової економічної безпеки нашої країни з метою забезпечення зростання рівня і поліпшення умов життя населення.

На основі проведених теоретико-аналітичних узагальнень можна констатувати, що питання реформування структурних складових, які відносяться до економічної безпеки здійснюються без належного науково-методологічного забезпечення. Зокрема, досі існує необхідність більш глибокого вивчення механізму реалізації соціальної складової економічної безпеки і розробки пропозицій про напрями захисту національних інтересів країни у соціальній сфері. Важливість вирішення такого наукового завдання пояснюється тим, що з'ясування проблем соціального забезпечення економічної безпеки безпосередньо впливає на різні аспекти національної безпеки. Захист національних інтересів України у соціальній сфері є пріоритетним напрямом, невід'ємною та органічною частиною проблеми забезпечення економічної безпеки країни.

Окремим аспектам забезпечення економічної безпеки, як визначальної складової національної безпеки держави, присвячена значна кількість наукових досліджень. Зокрема, досить великий спектр питань щодо соціально-економічного змісту, структури функцій і методів економічної безпеки знайшли своє висвітлення в працях вітчизняних вчених: А.Базилюк, С.Бандура, О.Барановського, О.Бєляєва, О.Білоруса, І.Бінька, Н.Борецької, З.Варналія, О.Власюка, А.Гальчинського, В.Гейця, О.Гончаренко, М.Єрмошенка, Я.Жаліла, Ю.Зайцева, В.Кириленка, С.Кірєєва, А.Колота, Є.Крихтіна, І.Мазур, В.Мунтіяна, О.Новикової, С.Пирожкова, Р.Покотиленка, В.Савчука, А.Сухорукова, А.Чухна, В.Шлемка та інших. Серед фахівців країн СНД найбільш відомими є праці Л.Абалкіна, В.Бобкова, Б.Генкіна, С.Глаз'єва, Т.Заславської, Д.Карпухіна, В.Котелкіна, Є.Олєйнікова, В.Райцина, Н.Рімашевської, Р.Ривкіної, Г.Саркісяна, Р.Тер-Мкртичяна, Р.Яковлєва та інших. Однак, саме соціальний аспект економічної безпеки має значно нижчий рівень теоретичної та практичної розробленості на відміну від питань економічної безпеки, а саме - проблеми формування механізму соціального забезпечення економічної безпеки, визначення його суперечностей та тенденцій розвитку.

Часто в економічній та соціологічній літературі достатньо широко розглядають проблеми економічної безпеки у соціальній сфері. Однак, важливим уявляється концептуальний підхід до проблеми з погляду впливу соціальних факторів на економічну безпеку, взаємодії економічної безпеки і соціальної політики. Виділення механізму соціального забезпечення економічної безпеки у системі організаційно-економічних відносин суспільства дасть можливість розробити шляхи підвищення рівня ефективності забезпечення національної безпеки країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри політичної економії факультетів управління та маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (тема: «Теоретичні проблеми соціально-економічного регулювання перехідної економіки» номер державної реєстрації 0101U007345). Особисто автором у рамках теми в підрозділі 2.1 «Взаємозв'язок структурної політики і державної політики зайнятості населення як головного засобу регулювання ринку праці» досліджена роль механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки держави в сучасних умовах економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічний і практичний аналіз змісту, функцій та напрямів дії механізму функціонування соціальної складової в процесі забезпечення економічної безпеки держави як визначального відтворювального елементу функціонування сучасної економічної системи, обґрунтування його ролі в умовах ринкової економіки, а також розроблення науково-практичних рекомендацій по удосконаленню дії механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки держави.

Відповідно до вказаної мети в дисертації поставлено та вирішено такі завдання:

- обґрунтувати методологічні і теоретичні засади аналізу формування змісту, сутнісних рис, характерних ознак та особливостей механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки;

- узагальнити об'єктивні тенденції посилення ролі соціальної складової економічної безпеки як визначальної характеристики функціонування і розвитку економічної системи;

- дати характеристику соціальним ризикам та загрозам економічній безпеці та визначити шляхи їх запобігання та подолання через використання механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки в сучасних умовах;

- дослідити місце, роль та функції механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки як визначального елементу в структурі механізму забезпечення економічної безпеки та підсистемі господарського механізму;

- проаналізувати сучасні тенденції реалізації механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки та особливості зміни критеріїв соціальної політики під дією науково-технічного прогресу, тенденції соціалізації економіки та глобалізації світогосподарських зв'язків;

- визначити шляхи та напрями реалізації і вдосконалення механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки в сучасних умовах економіки України.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні відносини та особливості їх впливу на формування системи економічної безпеки в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки та його спрямованість на сучасному етапі економічного розвитку.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Загальнонаукові та спеціальні методи використано при дослідженні сутності та характеристики економічної безпеки, змісту та особливостей механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки (розділи 1, 2). Структурно-функціональний метод - при вивченні суперечливого характеру взаємозв'язків та параметрів механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки держави (розділ 2); методи системного та порівняльного аналізу - при розгляді законодавчо-правової бази, що регламентує питання, які досліджуються (розділ 3); синтезу - при дослідженні фінансування соціальної сфери (розділ 2); індексного та факторного аналізу - при дослідженні впливу різних факторів на стан соціальної безпеки в країні (розділ 1); економіко-статистичного аналізу - при вивченні стану соціальної безпеки за певний період, виявленні зв'язку між рівнем фінансування соціальної сфери та рівнем економічної безпеки (розділ 1, 3).

Інформаційною базою дослідження є закони та нормативні акти державної влади з питань економічної та соціальної безпеки, фінансового забезпечення соціальної сфери в сучасних умовах, опубліковані у періодичній пресі, спеціальних виданнях та матеріалах у мережі Інтернет, офіційні матеріали статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів Державного комітету статистики України, Ради національної безпеки та оборони України, результати соціологічних досліджень тощо. В процесі дослідження широко використано наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених щодо гарантування економічної безпеки держави і особливостей її соціального забезпечення, зокрема.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- введено до наукового обігу поняття «механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки», що визначається як функціональний та інституціональний спосіб організації взаємодії елементів соціальної та економічної системи з метою координації та управління соціально-економічними процесами для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання соціальним загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей;

- здійснена оцінка стану соціальної сфери в контексті економічної безпеки за допомогою індексного оцінювання та факторного аналізу соціально-економічної ситуації в Україні, з метою аналізу темпів зміни основних соціальних показників та визначення структури взаємозв'язків між ними. В результаті виділено 3 групи факторів: стан соціальної активності населення, стан економічної життєдіяльності населення та якість життя населення;

удосконалено:

- методи визначення граничних соціальних показників економічної безпеки та зіставлення фактичних даних з кількісними параметрами граничних значень для більш якісного моніторингу рівня економічної безпеки в соціальній сфері;

- основні підходи до визначення тенденцій розвитку соціальної сфери в аспекті забезпечення економічної безпеки держави, а саме: зміна соціальної структури суспільства, подолання бідності, зміна соціального самопочуття людини, формування середнього класу;

одержали подальший розвиток:

- державні інструменти забезпечення функціонування соціальної складової економічної безпеки: проведення економічного моніторингу та розробка заходів щодо виходу із зони критичних значень, організація роботи щодо виявлення, попередження та знешкодження виявлених небезпек та загроз;

- теоретико-методологічні підходи до оцінки ролі та місця соціальної сфери в забезпеченні економічної безпеки, визначений рівень впливу змін у рівні життя населення на економічне зростання та на підтримку соціально-економічної стабільності в країні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення і рекомендації роботи можуть сприяти раціоналізації процесів забезпечення економічної безпеки України, а також бути використані при розробці Національної програми забезпечення економічної безпеки України. Узагальнення і пропозиції дисертаційної роботи були враховані при розробці Ірпінською міською радою плану заходів соціально-економічного та культурного розвитку м. Ірпеня на 2009 р. (довідка № 01-14/812 від 25.02.2008) та при здійсненні інформаційно-аналітичної роботи Національним інститутом проблем міжнародної безпеки при РНБО України (довідка № 10/423 від 27.05.2008).

Теоретичні положення дисертації використовуються в Національному університеті ДПС України при викладанні навчальних курсів «Політична економія» та «Державне регулювання економіки» (довідка від 22.01.2008).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна у світовій економічній спільноті» (м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004р.), на науково-практичній конференції «Податкова політика України та механізм її реалізації в Податковому кодексі» (м. Ірпінь, 23-24 травня 2005р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі» (м. Полтава, 18-19 квітня 2008р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 9 наукових праць, з них у фахових наукових виданнях - 6 та 3 тези доповіді, загальним обсягом 2,1 д.а., з них особисто автору належить 2,0 д.а.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, сформульовані висновки, рекомендації і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у праці, опубліковані у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 167 сторінок друкованого тексту. Робота містить 19 таблиць на 8 сторінках, 1 рисунок на 1 сторінці. Список використаних джерел становить 197 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та ступінь її розробленості, визначено мету й основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, викладено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, подано відомості щодо апробації результатів, публікацій, структури та обсягу роботи.

У розділі 1 «Концептуальні засади дослідження механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки» на основі аналізу основних теоретичних підходів до дослідження сутності економічної безпеки здійснена її характеристика, а також проаналізована соціальна сфера як об'єкт дослідження механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки.

Дослідження вітчизняних та зарубіжних літературних джерел показало, що виділення соціальної складової економічної безпеки пов'язано з характером практичних завдань, які вирішує наша країна в сучасних умовах ринкової економіки, коли ринкові відносини формуються в умовах підвищення внутрішніх та зовнішніх ризиків.

На основі вивчення концепцій національної та економічної безпеки в контексті об'єкта і предмета дослідження розкривається зміст категорії «економічна безпека» як стан, за якого економічна система здатна створювати матеріальні та фінансові ресурси, що є достатніми для життя та розвитку особистості, соціальної, воєнно-політичної стабільності суспільства, а також створює умови для економічного зростання. Економічна безпека має складну внутрішню структуру, і для розкриття її сутності потрібний комплексний підхід до усієї сукупності взаємопов'язаних з нею елементів.

Згідно з проведеним дослідженням економічну безпеку слід розглядати як одну з найважливіших характеристик процесів функціонування і розвитку економічної системи, що визначається цілями системи і здійснюється під впливом різних сприятливих та несприятливих факторів. Для соціальних (у тому числі й економічних) систем цілі розвитку задаються інтересами соціальних суб'єктів, а несприятливі фактори розглядаються як загрози.

Відмічено, що постійно існуюча інтеграція соціальної та економічної сфер вимагає дослідження взаємовпливу однієї сфери на іншу з точки зору забезпечення стійкого та збалансованого розвитку кожної з них. Тому, дослідження впливу соціальної сфери на економічну передбачає докладне з'ясування сутності економічної безпеки як підсистеми економічної системи та основи реалізації механізму формування і регулювання її соціальної складової як способу організації взаємодії елементів названих систем.

Важливим теоретичним моментом при дослідженні внутрішніх особливостей механізму дії соціальної складової економічної безпеки є з'ясування об'єкту його функціонування. Ним виступає комплекс соціально-економічних відносин з приводу забезпечення державою можливості людини задовольняти свої фізіологічні, соціальні і духовні потреби в обсязі, що необхідний для підтримки пристойного життя. Структура цих відносин проявляється через формування та регулювання доходів населення; гарантування соціального захисту населення; охорони здоров'я та демографічної ситуації; забезпечення економічними благами; відтворення та зайнятості робочої сили; сфери освіти, науки; забезпечення житлом.

Аналіз структурних елементів соціальної сфери та показників, що її характеризують, дало можливість виявити низку негативних тенденцій, що притаманні соціальній сфері, які за роки незалежності нашої держави мають більше деструктивних моментів, ніж конструктивних, а її характер можна визначити як такий, що має внутрішні суперечності та непослідовності.

З метою комплексної оцінки стану соціальної складової економічної безпеки у дисертації були проведені індексне оцінювання соціально-економічної ситуації в Україні та факторний аналіз її показників в контексті економічної безпеки.

Для здійснення індексного аналізу використовувалися ланцюгові індекси, тобто статистичні індекси, що характеризують зміну показника у відношенні до кожного попереднього року. У нашому випадку ланцюгові індекси розраховуються за такими формулами:

, , ,

де р2004 - значення показника за 2004 рік,

р2005 - значення показника за 2005 рік,

р2006 - значення показника за 2006 рік,

р2007 - значення показника за 2007 рік,

За розрахунками такі показники як рівень зайнятості населення, рівень активності населення, співвідношення сукупних витрат 10% найбільш і найменш забезпеченого населення, відношення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму, індекс реальної зарплати, середня зарплата, заборгованість виплати зарплати, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, середній розмір пенсій, витрати на освіту, темпи зростання показників знизились у 2006 року в порівнянні з 2005 роком. За такими характеристиками соціально-економічної діяльності як рівень безробіття, співвідношення сукупних витрат 10% найбільш і найменш забезпеченого населення, регіональна диференціація за рівнем оплати праці, співвідношення між найвищим і найнижчим рівнем середньої зарплати за видами економічної діяльності, рівень інфляції, частка населення із середньодушовими витратами у місяць, нижчими за прожитковий мінімум, темпи змін збільшились. Це свідчить про певне погіршення ситуації в 2006 році у порівнянні з 2005 роком (відносно базового 2004року).

У той же час відбулися і певні позитивні зміни. Про це свідчить зменшення темпів змін таких показників як: витрати домогосподарств на продовольчі товари в структурі сукупних витрат, рівень бідності, коефіцієнт смертності на 1000 осіб, заборгованість виплати зарплати, разом із збільшенням темпів народжуваності, зміни наявних доходів на душу населення, очікуваної тривалості життя, витрат на охорону здоров'я.

Аналіз змін, що відбулись у 2007 році, свідчить про погіршення соціально-економічного стану. Незважаючи на зростання середньої зарплати, мінімальної та середньої пенсії, зменшення частки населення із середньодушовими витратами у місяць, що нижчі за прожитковий мінімум, заборгованості з виплати зарплати, співвідношення між найвищим і найнижчим рівнем середньої зарплати за видами економічної діяльності, дані про реальні доходи населення свідчать про їх зменшення (наявні доходи на душу населення, індекс реальної зарплати, рівень тінізації економіки, рівень інфляції, обсяг зарплати у структурі сукупних доходів, витрати домогосподарств на продовольчі товари в структурі сукупних витрат). Також можна спостерігати зменшення соціальної активності населення.

Факторний аналіз дає можливість зробити угруповання таких параметрів як: рівень зайнятості населення; рівень безробіття; рівень активності населення; регіональна диференціація за рівнем оплати праці; співвідношення між найвищим і найнижчим рівнем середньої зарплати за видами економічної діяльності; частка витрат на освіту в структурі ВВП у перший фактор, який відображає стан соціальної активності населення. Найбільше значення в цьому факторі відіграють такі параметри: рівень активності населення, регіональна диференціація за рівнем оплати праці, співвідношення між найвищим і найнижчим рівнем середньої зарплати за видами економічної діяльності.

Другий фактор - стан економічної життєдіяльності населення включає такі показники як співвідношення сукупних витрат 10% найбільш і найменш забезпеченого населення, витрати домогосподарств на продовольчі товари в структурі сукупних витрат, рівень бідності, рівень інфляції, рівень тінізації економіки, диференціація життєвого рівня населення, очікувана тривалість життя. Найбільше значення для даного фактору мають показники співвідношення сукупних витрат 10% найбільш і найменш забезпеченого населення (позитивний вплив), витрати домогосподарств на продовольчі товари в структурі сукупних витрат, рівень бідності, рівень тінізації економіки (негативний вплив).

До третього фактору, що відображає якість життя населення належать обсяг зарплати у структурі сукупних доходів, відношення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму, коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, заборгованість з виплати зарплати, середня зарплата, наявні доходи на душу населення, мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, середній розмір пенсій, співвідношення наявного доходу до прожиткового мінімуму на 1 особу, кількість населення, частка витрат на охорону здоров'я в структурі ВВП.

Факторний аналіз показав, що у порівнянні з 2004 роком значення першого фактора (стан соціальної активності населення) у 2005 році збільшилось і стало позитивним, але у 2006, 2007 році різко зменшилось. Другий фактор (стан економічної життєдіяльності населення) мав найбільше значення у 2006 році, але різко зменшив своє значення і став негативним у 2007 році. Третій фактор (якість життя населення) збільшив своє значення у 2006 році, але зменшив у 2007 році.

Комплексний аналіз соціальних показників економічної безпеки дає змогу констатувати загрозливий характер деформацій у соціальній сфері, що вимагає від уряду України створення та впровадження дієвого механізму подолання таких негативних тенденцій. Активізація зусиль щодо посилення соціальних гарантій, захисту прав громадян, вкладення в людський капітал, фізичне та моральне здоров'я нації - запорука зміцнення економічного потенціалу України, підтримання відповідного рівня її економічної безпеки.

У розділі 2 «Зміст та структура механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки» розкрито зміст та здійснена характеристика механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки, а також визначено сутність соціальних ризиків і загроз та їх вплив на економічну безпеку.

У роботі відмічено, що можливість реалізації механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки визначає господарський механізм. Як невід'ємний структурний елемент економічної системи, що складається з сукупності форм і методів регулювання економічних процесів і суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів, соціально-економічних регуляторів, правових норм та інституційних утворень, господарський механізм багато в чому визначає стан економічної безпеки як характеристики всієї економічної системи. ризик економічний безпека глобалізація

У розділі надано трактування механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки як підсистеми господарського механізму. Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки визначається як функціональний та інституціональний спосіб організації взаємодії елементів соціальної та економічної системи з метою координації та управління соціально-економічними процесами для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання соціальним загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей.

У дисертації узагальнена низка особливостей механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки. По-перше, забезпечення ефективного регулювання соціальної складової економічної безпеки є організованою, цілеспрямованою діяльністю суб'єктів господарювання. По-друге, ключовим критерієм у механізмі функціонування соціальної складової економічної безпеки є захист національних економічних інтересів. По-третє, регулюючо-створювальна роль в забезпеченні безпеки національної економіки належить державі.

Зазначене дало можливість визначити характерні риси механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки. Він включає в себе соціальну діяльність суб'єктів всіх рівнів економічної безпеки (держава, підприємство, особистість); будується на переважній координації економічних інтересів, за безумовного пріоритету цілей національної економічної безпеки; розглядається як взаємопов'язаний, що постійно повторюється, процес соціального спрямування економічних ресурсів; виступає як динамічна система соціально-економічних взаємозв'язків, що вимагає постійних коригуючих впливів; несе в собі елементи стихійного і керованого, формального і неформального, об'єктивного і суб'єктивного, утворюючи систему складних діалектичних взаємозв'язків з широким колом процесів і явищ соціально-економічного життя; забезпечує реалізацію соціальних цілей суспільства, обґрунтованих співвідношенням між ефективністю і справедливістю; визначається співвідношенням ринкового механізму, державного механізму регулювання та механізму соціального партнерства.

У роботі відмічено, що соціальні деформації та соціально-економічна напруженість визначають гостру необхідність своєчасного виявлення та оцінки соціальних ризиків і загроз, розробки засобів їх нейтралізації та відвернення. Детальний аналіз змісту соціальних ризиків та загроз дає можливість розглядати їх як соціальні наслідки усіх видів ризиків та загроз внаслідок їх руйнуючої дії на розвиток людини, погіршення його добробуту. Одночасно встановлено, що кількість соціальних загроз в економічному функціонуванні і розвитку суспільства є майже невичерпною. Тому з'ясування ролі загроз в дослідженні рівня безпеки відповідно до логіки аналізу побудоване в рамках і в контексті співвідношення соціальних загроз економічній безпеці та інтересів людини.

Відмічено, що в даний час існують різні класифікаційні групи соціальних індикаторів економічної безпеки. У роботі узагальнено, що відносно до соціальної сфери ця система індикаторів вміщує наступні показники, що структуруються у певні групи: 1) група показників обсягу, структури, динаміки грошових доходів та витрат; 2) група показників рівня бідності та диференціації населення за величиною грошових доходів на душу населення; 3) група показників зайнятості та праці; 4) група показників доступності для населення послуг галузей соціальної сфери та забезпеченість його цими послугами.

У дисертації вказано, що практично всі показники у наведеній схемі містяться в статистичній звітності. Однак в цій системі є два показники, які українська статистика не враховує. Це, по-перше, чисельність та частка середнього класу. Другий показник - індекс людського капіталу. Це комплексний показник, що включає динаміку грошових доходів населення, тривалість життя та рівень освіти, і широко застосовується в зарубіжній практиці та дає найбільш узагальнену характеристику рівня життя населення. Необхідним є включення Держкомстатом України у склад показників розвитку соціальної сфери цих двох найважливіших показників.

У роботі зазначено, що найважливішим інструментом моніторингу стану економічної безпеки у соціальній сфері є кількісні параметри граничних значень економічної безпеки. Вони мають використовуватися на усіх стадіях розробки державних документів відносно соціально-економічного розвитку країни. Суть їх застосування - у виявленні відхилення в гіршу сторону фактичних параметрів соціально-економічного розвитку країни від кількісних параметрів граничних значень економічної безпеки. Таке відхилення свідчить про настання загроз економічній безпеці та необхідності прийняття заходів щодо їх запобігання. Сучасний стан рівня економічної безпеки в соціальній сфері демонструє табл. 1.

Таблиця 1 Зіставлення фактичних даних з кількісними параметрами граничних значень економічної безпеки в соціальній сфері за 2007 рік*

Аналіз результатів розрахунку соціальних показників економічної безпеки, наведених в табл. 1, дає можливість зробити висновок про сформованість стану небезпеки стабільному функціонуванню і розвитку соціальної та економічної системи України.

Загалом, інтегральний показник економічної безпеки, що розраховується за Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, станом на 1 січня 2007 року порівняно з початком 2006 року покращився на 1 відсотковий пункт. За даними Міністерства економіки України, це покращення відбулося за рахунок соціальної та демографічної сфер. Але, відповідно до більшості індикаторів, що відображають рівень життя населення, країна все ж знаходиться у зоні економічної небезпеки, і хоча, проявилась тенденція виходу з цієї зони, але вкрай повільна. Цей висновок можна зробити тільки шляхом порівняння фактичних даних з кількісними параметрами граничних соціальних показників економічної безпеки.

У дисертації відмічається, що запобіганню і подоланню соціальних ризиків і загроз має служити механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки, що виступає як складна комплексна система важелів та елементів забезпечення прийнятного рівня економічної безпеки. І одним із основних напрямів дії досліджуваного механізму є створення нової стратегії економічної безпеки, яка має базуватись на засадах забезпечення конституційно визначених соціальних гарантій та реалізації стратегічних пріоритетів соціально-економічного розвитку у єдності з євроінтеграційними та глобалізаційними орієнтирами України.

У розділі 3 «Тенденції та суперечності механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки» розкрито сучасні тенденції розвитку соціальної сфери в контексті економічної безпеки та визначено вплив соціальної політики на розв'язання суперечностей та реалізацію механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки.

Сучасний розвиток соціальної сфери в країні відбувається в умовах достатньо динамічних транзитивних процесів соціально-економічної життєдіяльності суспільства. Під впливом різноманітних чинників суспільного життя у процесі реалізації досліджуваного механізму проявляється низка напрямів його реалізації, які характерні даному етапу розвитку країни.

У роботі відзначається, що одним із найважливіших напрямів регулювання соціальної сфери є захист соціально-вразливих прошарків населення від бідності та злиденності. Прискорення темпів економічного зростання та подолання бідності населення є неодмінною умовою забезпечення національної безпеки України, зниження рівня загроз її національним інтересам у сфері економіки.

У дисертації проаналізовані теоретичні дослідження та існуючий практичний досвід щодо існування тісного зв'язку між економічною безпекою, економічним зростанням та рівнем бідності. При цьому відзначається, що найбільш поширеним є розгляд залежності змін у рівні бідності та рівні життя населення в цілому від темпів економічного зростання та обсягу ВВП.

В роботі доводиться, що стримування темпів підвищення рівня життя населення, обмежує можливість економічного зростання, а саме: на темпи економічного зростання впливає величина грошових доходів населення через збільшення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку товарів і послуг, збільшення заощаджень населення, що трансформуються через банківську систему в кредити реальному сектору економіки; збільшення пенсійних та страхових фондів, що також через банківську систему трансформуються в інвестиції.

Подальший аналіз механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки показав, що рівень соціального гарантування економічної безпеки, залежить, в першу чергу, від соціального самопочуття людини. Останнє визначається рівнем задоволення її соціальних потреб, які, в свою чергу, є похідними від існуючої системи соціальних благ, їх наявності та розподілу.

У роботі відзначено, що кризові явища формують певне відчуття у людей соціальної небезпеки, усвідомлення низького рівня дієвості механізму регулювання соціальної складової економічної безпеки в країні. І одним із шляхів виходу з такого стану є формування в країні могутнього соціального прошарку, який у світовій практиці прийнято називати середнім класом. Саме формування середнього класу є одним з найважливіших проявів реалізації соціального механізму економічної безпеки.

У дисертації відзначається, що висока частка у всьому населенні середнього класу - це гарантія платоспроможного попиту, що стабільно збільшується, який, в свою чергу, стимулює виробництво та економічне зростання. Інша економічна роль середнього класу - формування заощаджень, пенсійних та страхових фондів, які через банківську систему могли б трансформуватися в інвестиції. Безумовно, цю роль можуть виконувати соціальні страти, що отримують достатньо високі середньодушові доходи. Важливо також, що цей соціальний прошарок є основним платником податків.

Сучасний етап формування та вдосконалення механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки вимагає посиленої уваги до реалізації соціальної політики. Соціальна політика є головним засобом реалізації цілісного механізму забезпечення економічної безпеки, що виражає цілеспрямовану діяльність держави та інститутів громадянського суспільства щодо регулювання соціальної сфери суспільства та соціальних відносин заради покращення економічних умов життя населення, передусім, його соціально незахищених груп.

У дисертації розглянута подвійна роль соціальної політики: по-перше, в міру економічного зростання, нагромадження національного багатства, створення сприятливих соціальних умов для громадян стає головною ціллю економічної діяльності, і в цьому розумінні в соціальній політиці концентруються цілі економічного зростання; всі інші аспекти економічного розвитку розглядаються в якості засобу реалізації соціальної політики; по-друге, соціальна політика є фактором економічного зростання. Якщо економічне зростання не супроводжується зростанням добробуту, то люди втрачають стимули до ефективної економічної діяльності. Одночасно, чим вище досягнутий ступінь економічного розвитку, тим вищі вимоги до людей, що забезпечують економічну безпеку, їхнім знанням, фізичному та духовному розвитку. У свою чергу це потребує подальшого розвитку соціальної сфери.

Соціальна складова економічної безпеки формується у системі правових та соціальних гарантій, які дають можливість людині найефективніше функціонувати в межах суспільно-економічного устрою. У роботі доведено, що необхідними передумовами гарантування ефективної дії досліджуваного механізму є формування системи загальновизнаних соціальних стандартів в умовах становлення ринкових відносин.

У роботі обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення реалізації соціальної політики, а саме: створення умов для досягнення стійкої позитивної динаміки зростання доходів населення; підвищення рівня основних державних соціальних стандартів і гарантій; сприяння повній, продуктивній і вільно-обраній зайнятості; удосконалення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування; радикальне підвищення якості та ефективності надання послуг соціальної сфери; кардинальне реформування системи надання соціальних пільг.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання щодо дослідження змісту, сутнісних рис, характерних ознак і особливостей механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки та його вдосконалення.

1. Дослідження показало, що відповідно до тенденцій, які відбуваються в сучасній соціально-економічній системі України в контексті безпеки, економічна безпека виступає як стан, за якого економічна система здатна створювати матеріальні та фінансові ресурси, що є достатніми для життя та розвитку особистості, соціальної, воєнно-політичної стабільності суспільства, а також створює умови для економічного зростання.

2. Важливим теоретичним моментом при дослідженні внутрішніх особливостей механізму дії соціальної складової економічної безпеки є з'ясування об'єкту його функціонування. Ним виступає комплекс соціально-економічних відносин з приводу забезпечення державою можливості людини задовольняти свої фізіологічні, соціальні і духовні потреби в обсязі, що необхідний для підтримки пристойного життя. Структура цих відносин проявляється через формування та регулювання доходів населення; гарантування соціального захисту населення; охорони здоров'я та демографічної ситуації; забезпечення економічними благами; відтворення та зайнятості робочої сили; сфери освіти, науки; забезпечення житлом.

3. Рівень і ступінь реалізації механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки визначає господарський механізм. Господарський механізм є невід'ємним структурним елементом економічної системи, він складається з сукупності форм і методів регулювання економічних процесів і суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів, соціально-економічних регуляторів, правових норм та інституційних утворень. Можливість формування і застосування механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки реалізується через функції господарського механізму: реалізації відносин власності пануючого типу власності; об'єднання і взаємодії продуктивних сил і економічних відносин; узгодження і забезпечення руху економічних інтересів; створення умов для вирішення суперечностей; формування поля взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів.

4. Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки є функціональним та інституціональним способом організації взаємодії елементів соціальної та економічної системи з метою координації та управління соціально-економічними процесами для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання соціальним загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей. Функціями досліджуваного механізму є: створення організаційно-правових засад для побудови, функціонування та розвитку системи соціального забезпечення економічної безпеки; забезпечення її діяльності на сучасному етапі та у перспективі (вироблення Стратегії соціального забезпечення економічної безпеки; прогнозування, виявлення та оцінка можливих соціальних загроз економічній безпеці організація діяльності щодо запобігання та усунення впливу таких загроз, а також ліквідація наслідків впливу дестабілізуючих чинників); участь у міжнародних системах соціально-економічної безпеки (розробка і прийняття відповідної нормативно-правової бази, що регулює міждержавні відносини у сфері соціально-економічної безпеки).

5. Рівень соціальних ризиків, небезпек та загроз економічній безпеці вимірюється за допомогою кількісних показників соціально-економічної дійсності та граничних значень економічної безпеки. Структурно система соціальних індикаторів включає в себе групу показників обсягу, структури, динаміки грошових доходів та витрат; групу показників рівня бідності та диференціації населення за величиною грошових доходів на душу населення; група показників зайнятості та праці; групу показників доступності для населення послуг соціальної сфери та забезпеченість його цими послугами. З метою визначення рівня економічної безпеки граничні значення соціальних показників мають використовуватися на усіх стадіях розробки державних документів стосовно соціально-економічного розвитку країни.

6. Під впливом різноманітних чинників суспільного життя на сучасному етапі розвитку України проявляються негативні тенденції розвитку соціальної сфери в контексті економічної безпеки, найнебезпечнішою з яких є бідність і злиденність частки населення. Подоланню та попередженню загроз має сприяти реалізація механізму соціальної складової економічної безпеки шляхом: 1) зміни соціальної структури суспільства; 2) подолання бідності; 3) зміна соціального самопочуття людини; 4) формування середнього класу.

7. Основними напрямами реалізації і вдосконалення механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки є: поступове підвищення частки заробітної плати в структурі собівартості продукції; сприяння легалізації „тіньових” заробітних плат, що збільшить нагромаджувальну частину пенсійних фондів; введення державного страхування ризиків кредитування, що полегшить умови кредитування; широке впровадження національної системи масових електронних платежів; збільшення привабливості банківських вкладів, особливо в національній валюті; встановлення більш вигідних умов усіх видів страхування; реформування системи надання соціальних пільг; впровадження моделі розрахунку соціального бюджету; державне сприяння формуванню середнього класу. Реалізація такої стратегії розвитку соціальної сфери, в основі якої полягають соціальні цілі економічних реформ, має забезпечити соціальний захист та соціальні гарантії населенню, що дасть можливість підвищити рівень економічної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поснова Т.В. Зміст та цілі реалізації соціального механізму економічної безпеки / Т.В. Поснова // Економіка та підприємництво: [зб. наук. праць молодих учених та аспірантів]. Вип. 12; [відп. ред. С. І. Дем'яненко]. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 3 - 8 (0,25 друк. арк.).

2. Поснова Т.В. Формування середнього класу як гаранта соціальної безпеки держави / Т. В. Поснова // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - Ірпінь, 2004. - № 5 (27). - С.34-40 (0,35 друк. арк.).

3. Поснова Т.В. Соціальний розвиток у системі соціальної безпеки / Т.В.Поснова, О.М.Диба, О.Л.Хало // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. Вип. 16, т. І / [голов. ред. О.О.Шубін]. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - С. 126 - 131 (0,3 друк. арк., особисто автору належить 0,2 друк. арк.; автором визначена методологія дослідження соціальної безпеки та основні засоби її забезпечення).

4. Поснова Т.В. Економічна та соціальна безпека: діалектика взаємозв'язку/ Т.В.Поснова // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 191: [в 4 т.] Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005 - С. 505 - 509 (0,2 друк. арк.).

5. Поснова Т.В. Соціальна безпека населення та соціальна відповідальність держави / Т.В.Поснова // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 206: [в 4 т.] Том ІV. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.- С. 965-970 (0,3 друк.арк.).

6. Поснова Т.В. Визначення соціальних ризиків та загроз та їх вплив на економічну безпеку держави / Т.В.Поснова // Економіка та підприємництво: [зб. наук. праць молодих учених та аспірантів]. Вип. 16/ [відп. ред. С.І.Дем'яненко]. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 13 - 20 (0,4 друк. арк.).

7. Поснова Т.В. Взаємозв'язок економічної та соціальної безпеки / Т.В.Поснова // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна у світовій економічній спільноті». - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 43-44 (0,1 друк. арк.).

8. Поснова Т.В. Вплив податків на економічну безпеку держави / Т.В.Поснова // Матеріали науково-практичної конференції «Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі». - Ірпінь, 2005.- С. 73-76 (0,1 друк. арк.).

9. Поснова Т.В. Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки як підсистема господарського механізму / Т.В.Поснова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі», 18-19 квітня 2008 року. - Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. - С. 235-236 (0,1 друк.арк.).

АНОТАЦІЯ

Поснова Т.В. Механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки. Розкрито питання сутності економічної безпеки як основи реалізації механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки, здійснена її характеристика, розкрито зміст структуру механізму функціонування соціальної складової економічної безпеки, а також тенденції та суперечності досліджуваного механізму. З позиції теорії та практики доведено, що механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки є способом організації взаємодії елементів соціальної та економічної системи, з метою координації та управління соціально-економічними процесами для забезпечення реалізації національних економічних інтересів, запобігання соціальним загрозам економічної безпеки, ліквідації їх наслідків і досягнення на цій основі такого рівня економічної безпеки, який би сприяв ефективному досягненню загальноекономічних і соціальних цілей. Здійснена комплексна оцінка стану соціальної складової економічної безпеки за допомогою індексного оцінювання соціально-економічної ситуації в Україні та факторного аналізу. Дано характеристику соціальним ризикам та загрозам економічній безпеці та визначено шляхи їх запобігання та подолання. Доведено вирішальну роль соціальної політики як засобу забезпечення економічної безпеки. Надано загальні пропозиції щодо першочергових заходів соціальної політики для забезпечення високого рівня економічної безпеки.

Ключові слова: економічна безпека, соціальна безпека, механізм функціонування соціальної складової економічної безпеки, соціальні ризики та загрози, граничні показники економічної безпеки, соціальна політика.

Поснова Т.В. Механизм функционирования социальной составляющей экономической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию механизма функционирования социальной составляющей экономической безопасности. Определены методологические и теоретические основы формирования механизма функционирования социальной составляющей экономической безопасности, его характерные признаки и особенности. Исследована экономическая сущность экономической безопасности как основы реализации механизма функционирования ее социальной составляющей, дана ее характеристика, раскрыта сущность и структура механизма функционирования социальной составляющей экономической безопасности, а также тенденции и противоречия действия данного механизма.