Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності
Аналіз тенденцій здійснення інноваційної діяльності в Україні та основні напрями її активізації. Посилення впливу держави на інноваційні процеси з вдосконаленням нормативно-правової бази, розвитку системи економічного стимулювання інноваційних проектів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2015 |
| Размер файла | 127,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Науково-дослідний економічний інститут
УДК 330.341.1:621
Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності
Спеціальність: 08.00.03 - економіка та управління національним господарством
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Шкільнюк Ольга Михайлівна
Київ 2008
Дисертація є рукописом.
Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ)
Науковий керівник доктор економічних наук, професор Пашута Микола Тимофійович
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Денисенко Микола Павлович, Київський національний університет технології та дизайну МОН України (м. Київ), професор кафедри економіки, обліку і аудиту
кандидат економічних наук, доцент Кабанов Володимир Григорович, Університет економіки та права «Крок» (м.Київ), доцент кафедри інвестиційного бізнесу
Захист відбудеться " 18 " грудня 2008р. о 16 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НДЕІ за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.
Автореферат розіслано " 15 " листопада 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради О.Ю. Рудченко
Размещено на http://www.allbest.ru/
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Забезпечення динамічного розвитку національної економіки можливе лише на основі активізації інноваційної діяльності, а визначальними пріоритетами мають стати розробка та реалізація державної політики, спрямованої на структурну перебудову національного господарства та впровадження інноваційної моделі економічного зростання, утвердження України як високотехнологічної держави.
Дослідженню теоретичних та практичних питань проблеми управління інноваційною сферою, впровадженню нових розробок присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених економістів: В. Александрової, Ю. Бажала, І. Бондар, В. Беседіна, С. Глазьєва, А. Гальчинського, В. Геєця, М. Денисенка, Г. Доброва, П. Завліна, В.Кабанова, М. Кондратьєва, О. Лапко, І. Лукінова, О. Коріного, Б. Малицького, Е. Менсфілда, Р. Нельсона, В. Семиноженка, В. Соловйова, М. Пашути, Л. Федулової, О. Фонотова, И. Шумпетера, Ю. Шкворця, М. Якубовського та ін. В їх роботах досліджені питання розвитку сучасної теорії інноваційної діяльності, її видів і класифікації; умови здійснення; взаємозв'язку розвитку науки, техніки та інновацій, державного регулювання інноваційних процесів тощо.
Позитивно оцінюючи наукові здобутки щодо управління інноваційними процесами, слід одночасно відзначити, що багато питань правового, організаційного, економічного та інформаційного забезпечення ще не розв'язані. В сучасних умовах, коли в національній економіці не сформовані ринкові інституції, особливого значення набуває вдосконалення організаційно-економічного механізму управління інноваційними процесами на основі проведення державної інноваційної політики, яка передбачає пряму та опосередковану (за допомогою економічних стимулів і створення відповідних умов) правову, організаційну та економічну підтримку фундаментальних і прикладних досліджень, втілення їх результатів у конкретні інновації, створення та освоєння нової продукції та технологій і її застосування в усіх видах економічної діяльності, активізації інноваційного бізнесу. Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його об`єкт і предмет, мету і завдання, що ставилися.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження пов'язане з планом науково-дослідних робіт НДЕІ, зокрема з темами: “Дослідження ринків промислової продукції та розробка наукових рекомендацій щодо їх розвитку з урахуванням інтеграційних процесів в економіці" (номер державної реєстрації 0104U008419, 2004р., особистий внесок автора - визначено напрями інноваційного розвитку промисловості України); “Розробка системи комплексного прогнозування науково-технічного та інноваційного розвитку промисловості та формування прогнозів розвитку основних галузей промисловості” (номер державної реєстрації 0104U004898, 2004р., особистий внесок автора - обгрунтовано пріоритети інноваційного розвитку промисловості України); “Дослідження розвитку інноваційної діяльності у сфері промисловості та розроблення механізмів її державної підтримки” (номер державної реєстрації 0106U006938, 2006р., автором проведено аналіз та запропоновано методи підвищення результативності інноваційної діяльності в промисловості України); “Наукове обгрунтування основних показників і цільових орієнтирів моніторингу стану інноваційного розвитку економіки та заходів державної програми щодо інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики” (номер державної реєстрації 0107U007676, 2007р., автором обгрунтовано заходи і завдання проекту Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки).
Мета і задачі дослідження.
Метою дослідження є розробка методологічних питань, методичних і практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності та пропозицій щодо його вдосконалення. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні задачі:
узагальнити та розвинути теоретико-методичні положення щодо регулювання інноваційної діяльності та її впливу на розвиток економіки;
провести аналіз тенденцій здійснення інноваційної діяльності в Україні та виявити основні напрями її активізації;
опанувати іноземний досвід щодо регулювання інноваційної діяльності та обгрунтувати можливості його застосування в Україні;
визначити пріоритети інноваційного розвитку, інструменти та засоби його реалізації;
вдосконалити організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності;
розробити пропозиції щодо посилення впливу держави на інноваційні процеси з вирішенням питань вдосконалення нормативно-правової бази, розвитку системи економічного стимулювання нових інноваційних проектів, а також впливу оподаткування на активізацію інноваційної діяльності.
Об'єктом дослідження є інноваційна діяльність в економіці України, а його предметом - теоретичні, методичні та практичні питання регулювання інноваційної діяльності та напрями її активізації для забезпечення динамічного розвитку національної економіки.
Методи дослідження. У роботі використовувались як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: системного аналізу та логічного узагальнення - при розробці теоретичних і методичних питань визначення сутності інноваційної діяльності як важливого чинника відтворювального процесу, визначення принципів організаційно-економічного регулювання інноваційних процесів; статистичного аналізу та вибіркового обстеження - при виявленні основних тенденцій та оцінки динаміки інноваційної діяльності в економіці України; економічного і порівняльного аналізу - обґрунтування принципів економічного стимулювання та фінансової підтримки, оцінка ефективності інноваційної діяльності; експертної оцінки і графічні методи - при розробці та побудові таблиць, графіків, схем.
Наукова новизна одержаних результатів.
На основі здійснених автором наукових досліджень, отримано такі результати: інноваційний проект економічний стимулювання
одержано вперше:
розроблено організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності з позиції забезпечення її активізації шляхом впровадження стимулюючих інструментів, збільшення фінансових ресурсів на реалізацію державних проектів в сфері високотехнологічних виробництв; активізації методів управління інноваційними процесами (врахування перспективи об`єктів з позиції прогресивності технологічних укладів; утворення агенства по трансферу технологій, міжгалузевого центру по розвитку наукоємних технологій тощо), що дозволить переорієнтувати інноваційну діяльність на сприяння розвитку прогресивних (п`ятого та шостого) технологічних укладів;
розроблена класифікація підприємств залежно від їх інноваційної активності з визначенням відповідних критеріїв (зокрема, з виділенням інноваційно-активних підприємств, з середнім і з низьким ступенем активності та інноваційно-пасивних на основі частки інноваційної продукції в загальному її обсязі), що дозволить обгрунтовувати режим стимулювання інноваційної діяльності по окремих групах підприємств;
обґрунтовано доцільність та розроблені методичні питання щодо залучення малих підприємств до виконання державних замовлень на проведення розробок спрямованих на створення новітніх технологій та інноваційної продукції, що сприятиме активізації умов діяльності та розвитку малого інноваційного підприємництва;
удосконалено:
систему державної підтримки інноваційних процесів, зокрема, обгрунтована доцільність: запровадження фінансової підтримки інноваційних проектів, безоплатного забезпечення державними інформаційними ресурсами суб`єктів господарювання, які надають послуги при здійсненні інноваційної діяльності, концентрують та поширюють інформацію про інноваційні пропозиції; створення системи кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію; формування програм, спрямованих на розвиток інформаційних мереж, впровадження інноваційних технологій енергозбереження та обліку витрат ресурсів, а також сучасних технічних засобів та методик в практику регулювання розвитку соціальної сфери, що сприятиме активізації інноваційної діяльності в Україні;
організаційно-економічні та методичні положення щодо формування інноваційної політики та визначення пріоритетів інноваційного розвитку з обгрунтуванням необхідності врахування світових тенденцій та інноваційного потенціалу країни, реальних можливостей концентрації фінансових, інтелектуальних та матеріальних ресурсів для досягнення інноваційного прориву у відповідних прогресивних наукових напрямах (зокрема, використання ресурсозберігаючого устаткування та технологічних процесів для базових видів економічної діяльності; авіаційної, ракетно-космічної техніки та технології спеціального призначення; техніки та технології для судно- та автомобілебудування, агропромислового комплексу тощо), що дозволить поліпшити державне регулювання інноваційної діяльності;
отримали подальший розвиток:
розроблено методичні рекомендації щодо моніторингу функціонування національної інноваційної системи на державному та регіональному рівнях з урахуванням сучасних вимог та перспектив подальшої її інтеграції з Європейським інноваційним табло, що дозволить забезпечити умови щодо вдосконалення механізму державного регулювання інноваційної діяльності;
механізми підтримки та пільгового оподаткування, які стимулюватимуть інноваційну активність в Україні, а саме запропоновано: виключати при визначенні податку на прибуток такі витрати, як кошти, що інвестовані підприємствами у розвиток власної виробничої і невиробничої сфери, на модернізацію, реконструкцію або розширення виробництва (за умови повного використання ними амортизаційних відрахувань), включаючи витрати на НДДКР, а також підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів; дозволити прискорену амортизацію як активної частини основних виробничих засобів, так і пасивної, а для найбільш важливих галузей - списання знову введених засобів протягом 1-2 років;
розроблено комплекс заходів щодо посилення контролю інноваційного процесу, зокрема стосовно адміністративного та фінансового аспектів діяльності суб'єктів господарювання, дотримання термінів та використання результатів здійснення інноваційних розробок, що сприятиме забезпеченню цільового використання фінансових ресурсів, котрі виділяються на здійснення інноваційної діяльності за пріоритетними напрямами.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дисертації оприлюднені та знайшли позитивне схвалення на міжнародних і науково-практичних конференціях: "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2004р.), “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (Дніпропетровськ, 2005р.), “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития” (Мінськ, 2006р.), “Проблемы и перспективы инновационного развития экономики” (Киев-Симферополь-Севастополь, 2008г.).
Практичне значення одержаних результатів.
Положення та висновки, що викладені в дисертаційному дослідженні, використані: Міністерством економіки України - при розробці пропозицій щодо впливу держави на інноваційні процеси (довідка № 182-22/59 від 24.03.2008р.); Міністерством промислової політики України - при формуванні нормативно-методичної бази сприяння інноваційного розвитку промисловості України (довідка №01/2-4-449 від 02.04.2008р.); Науково-дослідним економічним інститутом - при здійсненні досліджень щодо активізації інноваційної діяльності (довідка №12/101 від 14.03.2008р.).
Особистий внесок здобувача.
Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій представлено авторський підхід і особисто одержані теоретичні і практичні результати в обґрунтуванні і вдосконаленні організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності.
Публікації.
За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 12 наукових праць (6 - у фахових виданнях, 4 тези доповідей на конференціях, 2 - в інших виданнях) загальним обсягом 15,02 друк. арк., з них особисто автору належить 5,1 друк. арк.
Структура і обсяг роботи.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (110 найменувань). Загальний обсяг роботи складає 162 сторінки, містить 10 таблиць, 12 рисунків.
Основний зміст дисертації.
У першому розділі “Теоретичні основи регулювання інноваційної діяльності” викладені теоретичні та методичні засади здіснення інноваційної діяльності, значна увага приділена місцю та ролі інновацій в системі економіки.
У сучасному світі якість управління інноваційними процесами стала визначальним фактором конкурентоспроможності національних економічних систем. В Україні за останні роки спостерігається зростання технологічного відставання від розвинених країн, і, як наслідок, зниження конкурентоспроможності національної економіки та гальмування розвитку високотехнологічних галузей.
В цих умовах для України вкрай актуальною стає формування національної інноваційної системи як нової ефективної структури управління науково-технічною сферою. Розбудова національної інноваційної системи, адаптованої до вимог ринкової економіки, повинна сприяти зростанню конкурентноздатності продукції українських підприємств, стати каталізатором інноваційної активності, особливо в сфері наукомісткого підприємництва.
Національну інноваційну систему схематично можна представити у вигляді чотирьох секторів, пов'язаних сукупністю правових механізмів і економічних інструментів підтримки процесів: наукових досліджень, розробок технологій, виробництва інноваційної продукції та кінцевого споживання.
Як свідчить світовий досвід, формування інноваційної системи неможливе без активної участі держави, якій належить ключова роль, а саме: вона встановлює правила функціонування, а також забезпечує необхідну ресурсну підтримку, включаючи фінансування та створення належної інфраструктури.
Згідно з інноваційною моделлю розвитку економіки головним джерелом фінансування впровадження інновацій повинно стати саме виробництво. Тому збільшення обсягів його замовлень у майбутньому буде сприяти вирішенню не тільки проблеми оптимізації обсягів та структури джерел фінансування науки, а й підвищенню рівня наукоємності і конкурентоздатності вітчизняного виробництва.
У цьому процесі основна роль належить машинобудуванню, оскільки від кількості і якості його продукції залежать не тільки темпи технічного прогресу, але й у цілому ефективність виробництва практично в усіх галузях національної економіки. Значення машинобудування визначається насамперед тим, що саме тут створюється активна частина основних виробничих фондів, формується база для механізації й автоматизації виробничих процесів.
За роки незалежності в значній мірі напрацьована нормативно-правова база, що є однією з головних умов будь-якої економічної діяльності і інноваційної зокрема. Все розмаїття законодавчих актів можна умовно розподілити на групи, що: регулюють різнобічні внутрішньо-економічні відносини і передбачають здійснення інноваційної діяльності в сферах підприємницької, фінансової, науково-технічної, інформаційної та іншої економічної діяльності; спрямовані на охорону та захист авторських і суміжних прав і здійснення патентної діяльності; закріплюють екологічні пріоритети (зокрема, екологічну безпеку інноваційної діяльності); регулюють зовнішньоекономічні відносини та іноземне інвестування.
В другому розділі “Оцінка інноваційного розвитку економіки України” розглянуто ефективність інноваційної діяльності, проаналізовано інноваційну активність підприємств, стан фінансування та витрати інноваційних процесів в Україні.
Економіка України, відповідаючи загальним закономірностям, властивим всім економікам перехідного періоду (інерційність перетворень і інтенсивний розвиток нових форм і відносин), має такі характерні риси: високий ступінь зносу основних виробничих засобів; нестача фінансових ресурсів; значний ступінь ризику економічної діяльності; перевищення підприємствами допустимих норм забруднення навколишнього середовища.
Важливе значення при активізації інноваційного розвитку країни має стимулювання створення та функціонування малих підприємств. Розвиток науково-технічного прогресу привів в розвинених країнах до підвищення значимості невеликих, технічно розвинутих компаній, що спеціалізуються на розробці і впровадженні нововведень. Інноваційна діяльність малих фірм привертає до себе особливу увагу, оскільки поява інноваційних видів продукції або послуг на початковому етапі не передбачає широкого попиту на них і саме тому їх виробництво варто організовувати на малих підприємствах. І тільки згодом, коли з'явиться масовий попит на цю продукцію, її виробництво може здійснюватися великим підприємством. Отже, малі підприємства можуть бути проміжною ланкою в розвитку великого виробництва, а також вони мають можливості для вузької спеціалізації, а тому в умовах інноваційного розвитку стають невід'ємним елементом системи великого виробництва, забезпечуючи його інноваційність та підвищення ефективності.
Крім того, важливим є звільнення великих виробничих підприємств від виконання багатьох допоміжних функцій, котрі забезпечують обслуговування основного виробництва. Ці види діяльності в ряді випадків доцільно покласти на окремі малі підприємства, які є чинником поглиблення спеціалізації великих промислових виробництв.
Якщо проаналізувати тенденції інноваційного розвитку країн лідерів технологічного прогресу, то у світі сьогодні активно розвиваються галузі 5-го технологічного укладу - фармацевтична, інструментальна, авіаційна промисловість, телекомунікації, обчислювальна техніка, а також 6-го - біотехнології (у тому числі клітинна біологія), аерокосмічна промисловість, нанотехнології, оптоелектроніка, системи штучного інтелекту, мікроелектроніка, інформаційні супер-магістралі, програмне забезпечення, молекулярна електроніка. В той же час Україна (за винятком аерокосмічної) домінує лише в тих галузях, які належать до 3-го (чорна металургія, електроенергетика, неорганічна хімія) та 4-го (органічна хімія, кольорова металургія, приладобудування, автомобілебудування) технологічних укладів, що є загрозливою тенденцією (табл.1).
Таблиця 1
Характеристика технологічної багатоукладності економіки України, %
|
Показники |
Технологічні уклади |
||||
|
3-й |
4-й |
5-й |
6-й |
||
|
Обсяг виробництва продукції |
57,9 |
38 |
4 |
0,1 |
|
|
Фінансування наукових розробок |
6 |
70,7 |
23 |
0,3 |
|
|
Витрати на інновації |
30 |
61 |
8,6 |
0,4 |
|
|
Інвестиції |
75 |
20 |
4,5 |
0,5 |
|
|
Капітальні вкладення на технічне переозброєння і модернізацію |
83 |
10 |
6,1 |
0,9 |
Негативні тенденції проявляються і в тому, що на сьогодні в Україні досить невелика частка підприємств займається інноваційною діяльністю (рис.1). Так, у 2007р. тільки 14,2% від загальної кількості промислових підприємств займалися інноваційною діяльністю, хоча ще у 2001р. таких підприємств було на 2,3% більше. Для порівняння: у Німеччині 43,4% підприємств є інноваційно активними, у Франції -29,2%, Польщі - 12,5%.
Рис. 1 Динаміка кількості промислових підприємств, що займалися інноваційною діяльністю
Домінуючими серед галузей промисловості щодо інноваційної діяльності у 2006р. є виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення - 33,3% і машинобудування - 20,2%, третє й четверте місце займають хімічна та нафтохімічна промисловість (20,1%) і металургійне виробництво (12,9%). Кількість прогресивних технологічних процесів у 2006р. порівняно з 2001р. зменшилась на 276 одиниць (або на 19,4%).
В промисловості України кількість освоєних машин, устаткування, апаратів, приладів збільшилась у 2006р. у порівнянні з 2001р. у 1,3 рази. Найбільш активно виробництво інноваційних видів продукції здійснювалось на підприємствах машинобудування, де у 2006р. було освоєно 95% усієї інноваційної продукції (це на 3,89% більше ніж у 2001р.) Основним джерелом фінансування залишаються власні кошти підприємств. Так, у 2001р. вони становили 83,9% від загального обсягу фінансування інноваційної діяльності, у 2005р. - 87,7%, а у 2006р. - 84,6%.
Слід відзначити певні досягнення окремих підгалузей, що мають передові технології виробництва. Так, Україна належить до восьми країн світу з необхідним науково-технічним потенціалом для створення і виробництва найсучасніших моделей авіаційної техніки, входить до десятки найбільших суднобудівних держав світу. Вітчизняна продукція енергетичного машинобудування посідає одне із передових місць.
Важливим показником, який характеризує інноваційну діяльність, є експорт інноваційної продукції. У 2006р. інноваційну продукцію експортували 337 підприємств, що на 22,1% більше ніж у 2001р., але на 12,5% менше ніж у 2005р. Протягом 2001-2006рр. обсяги відвантаженої закордон продукції постійно збільшувалися - відповідно з 30,5% (3,1 млрд. грн.) до 41,4% (12,8 млрд.грн.).
Підприємства України отримали у 2006р. прибуток від інноваційної діяльності на 16,3 млрд.грн. (або у 2,9 рази) більше ніж у 2001р., що на 1 грн. витрат становить 4,02грн. Це свідчить про досить високу окупність витрат на інноваційну діяльність в країні.
Серед підприємств України, що випускають продукцію, яка відповідає світовим стандартам - авіаційна, суднобудівна промисловість, виробництво зброї. Отже, одним з першочергових завдань економічної політики України є структурна перебудова (з орієнтацією на 5-й та 6-й технологічні уклади) та активізація експорту продукції.
В третьому розділі “Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності та напрями його вдосконалення” визначено його структуру та основні елементи, викладені пріоритети і шляхи стимулювання інноваційної діяльності в Україні.
Під організаційно-економічним механізмом регулювання інноваційної діяльності слід розглядати систему організаційних, економічних, правових, управлінських і регулюючих дій, методів та інструментів, які формують і впливають на порядок її здійснення з метою досягнення очікуваних соціально-економічних та інших результатів (рис.2).
Удосконалення механізму державного регулювання інноваційної діяльності необхідно здійснювати за такими основними напрямами. Перший включає фінансову підтримку з боку держави, удосконалювання управління інноваційною діяльністю, забезпечення податковими і тарифними пільгами й ін. Зміст другого напряму полягає у активному залученні інвестиційного потенціалу, організаційних схем розвитку інновацій, створення центрів розвитку наукомістких технологій. Третій напрям - широке використання основних форм і методів контролю в управлінні інноваціями, зокрема в сфері дотримання термінів розробок і використання державних засобів та результатів інноваційних проектів. Четвертий напрям передбачає вдосконалення законодавчого регулювання щодо розробки, поширення і використання інновацій, а також вирішення питань фінансування і кредитування інноваційних процесів.
Пріоритетні напрями інноваційної діяльності законодавчо визначені та спрямовані на забезпечення соціально-економічних потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2 Схема організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності
держави. Передбачено переважне використання стратегій "лідерних технологій", що включають застосування власних досліджень для створення нових видів продукції і технологій, формування попиту на них і вихід на нові ринки; "переслідування" ("копіювання"), що полягає в освоєнні конкурентоспроможної продукції, яка вже виробляється в розвинутих країнах; "проривної", яка полягає в створенні принципово нових видів продукції, що суттєво випереджають існуючі зразки.
Загальними напрямами вдосконалення інноваційного розвитку є впровадження найновіших технологій, які дадуть змогу збільшити експортні можливості, а також підвищити рівень забезпеченості України власною продукцією, на яку існує попит. Перспективним є розвиток підгалузей, у яких країна має значні науково-технічні досягнення (авіа- та ракетокосмічна техніка) та які виробляють транспортні засоби (від суден до автомобілів) і спрямовані не тільки на забезпечення відповідною продукцією вітчизняного ринку, а й на експорт. Крім того, пріоритетними слід визнати й окремі види приладо- й верстатобудування, енергетичного та електротехнічного машинобудування, електронної промисловості, засобів зв'язку тощо. Значна увага має приділятися виробництву енергозберігаючого й екологічно чистого обладнання.
В Україні необхідно модернізувати систему прямої державної підтримки інноваційних процесів, що полягає в:
- ініціюванні створення науково-дослідницьких центрів зі змішаним (державно-приватним) фінансуванням;
- безоплатному забезпеченні державними інформаційними ресурсами інститутів, які надають фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні послуги, концентрують та поширюють інформацію про інноваційні пропозиції;
- створенні надійної системи кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію шляхом утворення державного чи державно-приватного науково-консультаційного інституту;
- здійсненні прямих державних замовлень на інноваційну продукцію (зокрема, у рамках реалізації державних програм енергозбереження, інформатизації та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій тощо);
- формуванні на рівнях як державного, так і місцевих бюджетів програм, спрямованих на розвиток комунальних інформаційних мереж (кабельного телебачення, Інтернет-мереж тощо), впровадження інноваційних технологій енергозбереження та обліку витрат ресурсів, впровадження сучасних технічних засобів та методик в практику діяльності соціальної сфери (охорона здоров'я, освіта тощо) та інших, які заохочуватимуть використання сучасного інноваційного обладнання;
- сполученні бюджетного фінансування прикладних наукових досліджень в систему державних та змішаних інвестицій в рамках складання "бюджету розвитку".
З огляду на те, що прискорена амортизація дозволяє підприємствам знайти кошти для відновлення зношеного і морально застарілого виробничого апарата, доцільно дозволити прискорену амортизацію як пасивної, так і активної частини основних виробничих засобів, а для найбільш важливих видів економічної діяльності - списання знову введених засобів протягом 1-2 років. Одночасно варто забезпечити адекватну інфляційним процесам індексацію амортизаційних відрахувань, що дозволить збільшити можливості підприємств щодо самофінансування.
З метою запровадження податкових стимулів доцільно:
звільнити від оподаткування прибуток від відчуження основних засобів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації, в разі його використання на потреби реінвестування;
звільнити від оподаткування кошти комерційних банків, страхових компаній та інших фінансових установ, які спрямовуються на інвестиційні та інноваційні проекти підприємств реального сектора економіки; диференціювати ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямів використання ресурсів (шляхом зниження їх в разі довгострокового кредитування високотехнологічних проектів); впровадити пільгове оподаткування прибутків від страхування інноваційних підприємств.
У більшості розвинутих країн світу використовується класифікація інноваційних структур на основі терміну, протягом якого підприємство займається інноваційною діяльністю. Однак перенесення цього досвіду на економіку України слід здійснювати вибірково. На наш погляд, в сучасних умовах доцільно було б запровадити наступну класифікацію та прийняти відповідні управлінські рішення щодо підприємств, які займаються інноваційною діяльністю.
Підприємства з високим ступенем інноваційної активності (обсяг інноваційної продукції у грошовому вимірі перевищує 50% загального обсягу продукції). До цієї групи підприємств (організацій) входять такі, що займаються тільки фундаментальними і прикладними дослідженнями. Ці підприємства повинна бути звільнені від оподаткування на термін 1-5 років (в залежності від напрямів розробок, прогнозних обсягів робіт тощо). По закінченню встановленого терміну наукова, проектувальна та фінансова діяльність підприємства аналізується експертами відповідного профілю. За умов відповідності ознакам класифікації, підприємство залишається в цій групі. Підприємства, які не відповідають вимогам, переходять до іншої групи, а на яких було виявлено порушення встановлених вимог, повинні не лише позбавлятися будь-яких пільгових умов, а й сплатити неоподатковану фінансову діяльність.
Підприємства з середнім ступенем інноваційної активності (обсяг інноваційної продукції у грошовому вимірі становить 10-50% загального обсягу продукції) характеризуються тим, що займаються науково-дослідною чи конструкторською діяльністю разом з виробничою. Необхідно зауважити, що такі підприємства можуть не тільки впроваджувати розробки в своє виробництво, але й проводити НДДКР для впровадження на інших підприємствах. Для цих підприємств оподатковуваний прибуток, на наш погляд, необхідно зменшувати на суму, що використовується для інноваційних потреб.
Підприємства з низьким ступенем інноваційної активності, котрі самостійно не проводять НДДКР, але займаються впровадженням інновацій, розроблених іншими установами (в тому числі за їх замовленням). Такі підприємства повинні мати податок на прибуток в межах не більше 20% на всі види робіт, пов'язані з інноваційною діяльністю. Таким чином буде стимулюватись схильність діяльності підприємств до інновацій і відповідних напрямів капіталовкладень. Також дані підприємства повинні мати можливість отримувати пільгові кредити на інноваційні цілі.
Підприємства інноваційно неактивні, за видом своєї діяльності не займаються впровадженням інновацій та не можуть кваліфікуватись як інноваційні і не повинні мати будь-яких пільг, щодо інноваційної діяльності.
При цьому необхідно по всіх класифікаційних групах окремо виділити підприємства, що виконують наукові дослідження, проекти і розробки, пов'язані з визначеними на державному рівні пріоритетними напрямами. Державна підтримка таких підприємств повинна не обмежуватись тільки податковою сферою, а включати й інші форми стимулювання.
Запропонована класифікація підприємств за ознакою інноваційної активності надасть змогу активізувати роботу вітчизняних підприємств та сприятиме розширенню їх інноваційної діяльності і підвищенню наукомісткості виробництва. При використанні запропонованої класифікації та системи мотивацій необхідно проводити постійний моніторинг відповідності поточної діяльності підприємств ознакам групи.
У сучасних масштабах виробництва важливе значення має створення таких умов, при яких виробничі підприємства максимально використовували б ресурси для випуску кінцевої продукції. В зв'язку з цим слід звільнити їх від виконання багатьох допоміжних видів діяльності, які обслуговують основне виробництво. Отже, під час виконання державних замовлень на проведення розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та інноваційної продукції, необхідно залучати малі підприємства, які виступатимуть проміжною ланкою в інноваційному розвитку великого промислового виробництва.
Потужним інструментом інформаційної підтримки рішень на рівні ЄС є індикатори Європейського інноваційного табло. Часто лідерами за цими індикаторами є далеко не економічно розвинені країни, а держави, які активно стимулювали інноваційний розвиток.
В Україні при визначенні індикаторів для управління процесами інноваційного розвитку економіки необхідно спиратися на позитивний досвід країн ЄС, зокрема на індикатори Європейського інноваційного табло. В той же час не всі дані ЄС і України можна співставити внаслідок різної методології розрахунку показників. У зв'язку з цим в Україні варто застосовувати наступний перелік груп показників, що характеризують інноваційну орієнтованість економіки, за такими розділами:
1. Кадровий потенціал інноваційної сфери.
2. Фінансування інновацій.
3. Інноваційна активність у промисловості, використання інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Результативність інноваційної діяльності.
Для використання такої системи показників в дослідженні інноваційного розвитку економіки необхідно внести відповідні зміни в існуючі форми статистичної звітності.
Висновки
Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливої проблеми - вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності. У дослідженні були узагальненні та отримали подальший розвиток теоретичні, методичні та практичні питання регулювання інноваційної діяльності в Україні та напрями її активізації.
Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки.
Інноваційна система держави є важливим виміром економічних і соціальних відносин, який базується на пріоритетному розвитку знань і технологій їх використання. Рекомендації щодо залучення малих підприємств до виконання державних замовлень на проведення розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та інноваційної продукції, дозволять активізувати умови діяльності та розвиток малого інноваційного підприємництва.
Інноваційний розвиток країни на сучасному етапі неможливий без суттєвої державної підтримки. Необхідно модернізувати систему підтримки інноваційних процесів, яка має полягати в обгрунтуванні доцільності запровадження пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, державних і галузевих програм; фінансовій підтримці інноваційних проектів через ініціювання створення науково-дослідних центрів зі змішаним (державно-приватним) фінансуванням; безоплатному забезпеченні державними інформаційними ресурсами суб`єктів господарювання, які надають фінансові, інформаційно-комунікативні, юридичні послуги що інноваційної діяльності, концентрують та поширюють інформацію про інноваційні пропозиції; запровадженні системи кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію (за рахунок утворення державного чи державно-приватного науково-консультаційного інституту); формуванні програм, спрямованих на розвиток інформаційних мереж, впровадження інноваційних технологій енергозбереження та обліку витрат ресурсів, сучасних технічних засобів та методик в практику діяльності соціальної сфери (заохочуватимуть придбання та використання сучасного інноваційного обладнання), що сприятиме активізації інноваційного розвитку України.
Організаційно-економічним механізмом інноваційної діяльності є система організаційних, економічних, правових, управлінських і регулюючих дій, інструментів і заходів, які формують і впливають на порядок здійснення інноваційної діяльності, що забезпечить динамічний розвиток економіки України. Вдосконалити його можна шляхом впровадження стимулюючих інструментів (зокрема, фінансового стимулювання, поліпшення управління інноваційною діяльністю, запровадження податкових і тарифних пільг), поліпшення управління інноваційними активами (врахування перспективи об'єктів з позиції прогресивності технологічних укладів; утворення агенства по трансферу технологій, міжгалузевого центру по розвитку наукоємних технологій тощо), а також законодавчого забезпечення, що дозволить активізувати інноваційну діяльність та її орієнтацію на розвиток прогресивних (п'ятого та шостого) технологічних укладів;
Система державних науково-технічних пріоритетів є вихідним орієнтиром для концентрації національних ресурсів на напрямах технологічного прориву, проведення при участі держави не лише фундаментальних, але й значної частини прикладних досліджень і розробок, щоб зробити їхні результати придатними для подальшого використання шляхом дифузії. Так, в Україні до пріоритетних напрямів слід віднести ресурсозберігаюче устаткування та технологічні процеси для базових видів економічної діяльності; авіаційну, ракетно-космічну техніку та технології спеціального призначення; судно- та автомобілебудування; техніку та технології для агропромислового комплексу, що поліпшить інноваційний стан країни.
Для успішної інноваційної діяльності необхідно удосконалити пільгове оподаткування шляхом виключення наступних витрат: коштів, що інвестовані підприємствами у розвиток власної виробничої і невиробничої сфери (за умови повного використання ними амортизаційних відрахувань), на модернізацію, реконструкцію або розширення виробництва, включаючи витрати на НДДКР, підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів.
З огляду на те, що прискорена амортизація дозволяє підприємствам гнучко акумулювати кошти для відновлення зношеного і морально застарілого виробничого апарата, вважаємо необхідним дозволити прискорену амортизацію як активної частини основних виробничих засобів, так і пасивної, а для найбільше важливих підгалузей - списання знову введених засобів протягом 1-2 років.
Важлива роль у наданні необхідної і достовірної інформації належить контролю, який здійснюється з метою визначення фактичного стану справ, порівняння його з поставленими цілями для оцінки проведеної діяльності і вживання заходів щодо усунення виявлених порушень. Інноваційний процес пропонується контролювати на державному рівні з поділом на фінансовий і адміністративний контроль, що дозволить забезпечити цільове використання фінансових ресурсів, які виділяються на інноваційну діяльність за пріоритетними напрямами.
В Україні доцільно запровадити класифікацію підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, з визначенням відповідних критеріїв, зокрема, підприємства з високим ступенем інноваційної активності; з середнім ступенем інноваційної активності; з низьким ступенем інноваційної активності; інноваційно неактивні. Це надасть змогу активізувати роботу вітчизняних підприємств та сприятиме розширенню їх інноваційної діяльності і підвищенню наукомісткості виробництва.
Список опублікованих праць по темі дисертації у наукових фахових виданнях
1. Шкільнюк О.М. Основні поняття та економічна сутність інноваційної діяльності / О.М. Шкільнюк, М.Т. Пашута // Формування ринкових відносин в Україні. 2005. № 1. С. 5-12. (Особистий внесок - визначення значення економічної сутності інноваційної діяльності для машинобудування України).
2. Шкільнюк О.М. Інновації, їх суть та значення для економічного розвитку держави / О.М. Шкільнюк // Формування ринкових відносин в Україні. 2005. № 11. С. 43-48.
3. Шкільнюк О.М. Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості України / О.М. Шкільнюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. 2005. Ч.ІІ, №1. С. 308-314.
4. Шкільнюк О.М. Методичні рекомендації прогнозування інноваційної діяльності в промисловості / О.М. Шкільнюк, М.Т. Пашута, В.М. Толстов, О.М. Кондрашов, Л.З. Суплін, І.І. Шейко, А.Л. Скуратовський, П.П. Кушніренко, Н.І. Шабранська. К.: Науковий світ, 2006.73с. (Особистий внесок - формування пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки України).
5. Шкільнюк О.М. Основні напрями та пріоритети інноваційної діяльності в машинобудуванні України / О.М. Шкільнюк // Формування ринкових відносин в Україні. 2007. №5. С. 100-105.
6. Шкільнюк О.М. Оцінка ефективності інноваційної діяльності в Україні / О.М. Шкільнюк // Економіка України: проблеми розвитку галузей і регіонів [колективна монографія; за ред. Беседіна В.Ф, Музиченка А.С.]. К.: НДЕІ, 2008. С. 205-209.
в інших виданнях:
7. Шкільнюк О.М. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.М. Шкільнюк, М.Т. Пашута. К.: ЦНЛ, 2005. 118 с. (Особистий внесок - нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності, наукова та науково-технічна діяльність як фундаментальна основа інноваційного розвитку).
8. Шкільнюк О.М. Стан нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності в машинобудуванні України / О.М. Шкільнюк // Персонал. 2006. № 6. С. 12-15.
9. Шкільнюк О.М. Мале інноваційне підприємництво / О.М. Шкільнюк // Збірник матеріалів VII Всеукраїнської науково-практичної конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість". К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. Т.4. С. 232-235.
10. Шкільнюк О.М. Машинобудування в інноваційному розвитку України / О.М. Шкільнюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ конф. “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Т.3. С. 110-113.
11.Шкильнюк О.М. Роль государства в инновационном развитии промышленности / О.М. Шкильнюк // Материалы VII Международной научной конференции “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития”. Минск: НИЭИ Министерства экономики республики Беларусь, 2006. С. 254-256.
12. Шкільнюк О.М. Оподаткування, як фактор посилення інноваційної діяльності / О.М. Шкільнюк // Материалы ХІІІ международной научно-практической конференции по инновационной деятельности “Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”. Киев-Симферополь-Севастополь, 2008. С. 101-104.
????????
Шкільнюк О.М. Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Науково-дослідний економічний інститут, Київ, 2008.
В дисертації розкрита теорія та принципи регулювання інноваційної діяльності й розглянуто її як чинник прискореного розвитку економіки України.
Проаналізовано стан законодавчого та нормативно-правового забезпечення інноваційного розвитку держави, оцінено науково-технічний потенціал як базу розширення інноваційної діяльності. Проведено аналіз науково-технічного потенціалу, обсягів фінансування та витрат на інноваційну діяльність; обсягів впровадження інновацій в промисловості України.
Обґрунтовані шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності в Україні, визначені напрями та пріоритети інноваційної діяльності, шляхи вдосконалення стимулювання та фінансової підтримки інноваційної діяльності, а також розглянуто податкове регулювання як фактор посилення інноваційного розвитку.
Ключові слова: інновації, ефективність, пріоритети, фінансування, витрати, впровадження.
АННОТАЦИЯ
Шкильнюк О.М. Организационно-экономический механизм регулирования инновационной деятельности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Научно-исследовательский экономический институт, Киев, 2008.
В диссертации раскрыта теория и принципы регулирования инновационной деятельности как фактора ускоренного развития экономики Украины.
Проанализировано законодательное и нормативно-правовое обеспечение инновационного развития государства, оценен научно-технический потенциал как база расширения инновационной деятельности. Проведен анализ состояния материально-технической базы и научно-технического потенциала, объем финансирования и затрат на инновационную деятельность; состояние и масштабы внедрения инноваций в промышленности Украины.
В диссертационной работе обоснованы пути совершенствования организационно-экономического механизма регулирования инновационной деятельности в Украине, определенны направления и приоритеты инновационной деятельности, стимулирования и финансовой поддержки инновационной деятельности, а также рассмотрено налоговое регулирование как фактор усиления инновационного развития.
Предложены пути формирования инновационной политики и определены приоритеты инновационной деятельности, к которым отнесены ресурсосберегающее оборудование и технологические процессы для базовых отраслей экономики.
В исследовании изложены направления совершенствования системы прямой государственной поддержки инновационных процессов путем инициирования создания научно-исследовательских центров со смешанным (государственно-частным) финансированием; безвозмездным обеспечением государственными информационными ресурсами субъектов хозяйствования, которые предоставляют финансовые, консалтинговые, маркетинговые, юридические, образовательные услуги в обеспечении инновационной деятельности, концентрируют и распространяют информацию об инновационных предложениях; создания надежной системы конъюнктурных исследований рыночного спроса на научно-техническую и инновационную продукцию; прямых государственных заказов на инновационную продукцию, в частности - в рамках реализации государственных программ энергосбережения, информатизации и развития информационно-коммуникационных технологий и т.п.; формирования на уровнях как центрального, так и местных бюджетов программ, направленных на развитие коммунальных информационных сетей, внедрения инновационных технологий энергосбережения и учета затрат ресурсов и других, которые будут заинтересовывать приобретение и использование современного инновационного оснащения; интеграции бюджетного финансирования прикладных научных исследований в систему государственных и смешанных инвестиций в рамках составления "бюджета развития".
В диссертации приведена система налоговых стимулов инновационной деятельности.
Ключевые слова: инновации, эффективность, приоритеты, финансирование, затраты, внедрение.
SUMMARY
Shkilnyuk O.M. Organizational-ecomonic mechanism of regulation the innovative activity. - Manuscript.
The thesis for a competition of the scientific degree from the candidate of economic science by the speciality 08.00.03 - economy and management of a national economy. Institute of Economic research, Kiev, 2008.
The thesis covers the theory and principles of regulation the innovative activity and also it reviews the factor of mechanical engineering acceleration process.
In the thesis is opened the theory and the principles of the regulation of innovation activity as the factor of the accelerated development of the economy of the Ukraine.
Also the thesis analyses technological normative ensuring of the innovative development of the mechanical engineering in Ukraine, it evaluates scientific and technical potential as a foundation of the innovative activity extension. The analysis has been pursued of the material technical base of scientific and technical potential; the volume of financing and expenses for innovative activity; condition and the volume of innovations implantation in the mechanical engineering of Ukraine.
The thesis project proved the ways for improving the organizational-economic mechanism of regulation the innovative activity in the mechanical engineering of Ukraine. So the directions and priorities of the innovative activity are determined, the ways for improving the stimulation and financial support of innovative activity in the mechanical engineering, and also tax regulation was considered as the factor of strengthening the innovative development.
Key words: scientific-and-engineering progress, innovation, effectiveness, priorities, financing, expenses, implantation.
...Подобные документы
Поняття інноваційних процесів та значення інноваційної діяльності для забезпечення економічного розвитку вітчизняного підприємства. Оцінка інноваційної діяльності в Україні. Напрями подальшої активізації інноваційної діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [479,2 K], добавлен 05.04.2014Теоретичні основи впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на економіку. Складові системи державного регулювання цієї сфери. Аналіз сучасного стану інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: нормативно-правова база та механізми її здійснення.
контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.05.2014Аналіз стану інноваційної діяльності в Україні. Законодавча база та державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Концептуальні підходи до законодавчого регулювання інноваційної політики в Україні. Питання законодавчої бази.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 10.04.2007Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.
реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010Найбільш загальні причини, що роблять необхідними впровадження інновацій. Фактори, що мають позитивний та негативний впливи на інноваційну діяльність. Роль держави в розвитку інноваційної системи. Основні напрями розбудови інноваційної системи в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 25.10.2014Роль економічного обґрунтування нововведень у процесі їхньої мотивації. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Сучасні методи економічної оцінки інноваційних проектів. Прогноз прибутку, оцінка ефективності, вибір програмних засобів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.11.2009Поняття та зміст інноваційних процесів і їх вплив на технічний розвиток підприємства. Оцінка ефективності інноваційних процесів, її основні критерії та параметри, порядок та етапи реалізації. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні, напрямки.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 27.04.2011Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Основні поняття, теоретичні основи інвестиційної діяльності в Україні. Аналіз існуючої нормативно–правової бази регулювання цієї сфери. Особливості використання зарубіжного досвіду державного управління інвестиціями в Україні, напрями його удосконалення.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.01.2015Проблема зміни якості економічного розвитку, переходу до інноваційної моделі, її актуальність на сучасному етапі. Аналіз інтенсивності витрат на наукову і науково-технічну діяльність у динаміці, податкові пільги для національного промислового бізнесу.
научная работа [188,1 K], добавлен 13.03.2013Характеристика інвестиційно-іноваційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні. Застосування міжнародного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності до умов економіки України. Заходи підтримки інвестиційно-інноваційної активності.
курсовая работа [180,6 K], добавлен 20.03.2009Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.
реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012Поняття інноваційної стратегії підприємства, характеристика її типів: наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, "за нагодою". Роль інноваційних стратегій у розвитку організації. Розрахунок доцільності здійснення проекту за критеріями.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 24.04.2011Інновації як об’єкт управління. Організаційно-економічна та фінансова характеристика підприємств Вінницької області. Аналіз сучасної інноваційної діяльності Вінницької області. Удосконалення нормативного регулювання інноваційної діяльності підприємств.
курсовая работа [185,3 K], добавлен 17.10.2015Аналіз змісту та особливостей національної інноваційної системи України. Особливості національної інноваційної політики. Перспективні напрямки науково-технічних розробок в Україні. Необхідність державного регулювання національної інноваційної системи.
реферат [26,1 K], добавлен 18.03.2011Дослідження необхідності розробки комплексу заходів для підвищення конкурентоспроможності власного підприємства. Визначення та аналіз зв'язку конкурентоспроможності, економічного зростання та інноваційної діяльності. Характеристика сфер впливу інновацій.
статья [287,2 K], добавлен 24.04.2018Просування на ринок продуктових, технологічних та організаційно-управлінських нововведень. Основні тенденції функціонування хлібопекарського підприємства, активізація інноваційних процесів. Переоснащення підприємства, зниження енергомісткості продукції.
контрольная работа [18,0 K], добавлен 10.11.2010Теоретичне вивчення питань інвестицій та інновацій. Нормативно-правова база та організаційні форми інвестиційно-інноваційної політики. Джерела фінансування інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Моделі інвестиційно-інноваційного розвитку.
курсовая работа [498,9 K], добавлен 31.07.2013Економічна сутність та зміст інноваційної діяльності, етапи формування на підприємстві. Особливості інвестування інноваційної діяльності харчових підприємств. Аналіз інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат".
курсовая работа [783,9 K], добавлен 17.12.2013Розгляд завдань та аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності. Особливості інвестиції в інноваційну діяльність підприємства. Обґрунтування джерел капіталовкладення та вибір інвестора. Фінансування венчурним капіталом та посередництвом лізингу.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 22.11.2014
