Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658 (07):631.95

МОТИВАЦІЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ДЕПРЕСИВНОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СТЕПУРА Максим Олександрович

Житомир - 2008



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Зіновчук Віталій Володимирович, Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор член-кореспондент УААН Прокопа Ігор Васильович, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник відділу економіки і політики аграрних перетворень

кандидат економічних наук Маліновська Ольга Ярославівна, Львівська фінансова академія Міністерства фінансів України, доцент кафедри економіки і підприємництва

Захист дисертації відбудеться 27 січня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 504.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий “ ” грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В. П. Якобчук



АНОТАЦІЯ

Степура М.О. Мотивація підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2008. сільський підприємництво мотивація аграрний

Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій. Визначено сутність мотивації підприємницької діяльності, класифіковано мотиви до підприємництва, розглянуто особливості мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі. Досліджено та систематизовано методичні підходи до ідентифікації депресивних сільських територій. Проведено аналіз сучасного стану підприємницького середовища аграрного сектора та тенденції розвитку аграрного підприємництва на депресивних сільських територіях. Запропоновано систему показників виміру економічного, соціального та інституційного ефектів виконання регіональних програм розвитку аграрного підприємництва. Визначено напрями та перспективи розвитку сільськогосподарських виробників, запропоновано програму розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях. Доведено необхідність застосування синергетичної дії внутрішніх мотивів сільських жителів до підприємництва, державних регуляторних інструментів та цільових програм подолання депресивного стану сільських територій при формуванні механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій.

Ключові слова: підприємницька діяльність, мотивація, механізм мотивації, аграрний сектор, депресивні сільські території, стимулювання розвитку.



АННОТАЦИЯ

Степура М.А. Мотивация предпринимательской деятельности в аграрном секторе депрессивного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических и практических аспектов мотивации предпринимательской деятельности в аграрном секторе депрессивных сельских территорий. Определена сущность мотивации предпринимательской деятельности, классифицированы мотивы к предпринимательству, рассмотрено особенности мотивации в аграрном секторе. Значительное внимание в работе уделено изучению проблем мотивации предпринимательской деятельности в условиях депрессивности сельских территорий.

В процессе анализа определений основных категорий определено, что мотивация - это сложное и многоплановое явление, которое есть экономическими отношениями по поиску необходимых ресурсов для начала предпринимательской деятельности и ее осуществления, выбора путей минимизации предпринимательских рисков, а также согласования цели предпринимателя (максимизация прибыли) и наемного работника (максимизация размера вознаграждения за труд). Мотивы - это внутренние факторы, которые влияют на осознание индивидом необходимости начать собственное дело, а стимулы - внешние факторы, которые направлены на поощрение положительных конечных результатов предпринимательской деятельности. Система мотивов предпринимательской деятельности есть сложная трехуровневая система, которая включает в себя мотивы микро-, мета- и макроуровня. Мотивы как элемент мотивационной системы можно сгруппировать за истоками возникновения. Что касается аграрного производства, то здесь можно выделить четыре основных группы мотивов деятельности: материальные, духовные, производственно-бытовые и социальные.

Анализ предпринимательской деятельности в аграрном секторе депрессивных сельских территорий Житомирской области показал, что в последнее время происходит уменьшение количества партнерских и корпоративных форм ведения бизнеса в АПК. Незначительными темпами развиваются индивидуальные формы предпринимательской деятельности, а именно фермерские хозяйства и личные крестьянские хозяйства, которые можно идентифицировать как потенциальные фермерские. Исходя из темпов развития количества индивидуальных форм предпринимательства в аграрном секторе региона, можно утверждать, что перспективным направлением для дальнейшего их развития есть распространение сельскохозяйственной обслуживающей кооперации, а именно таких ее видов как: специализированные обслуживающие кооперативы, агроторговые дома, основанные на кооперативных началах, а также кооперативы при сельских общинах. Такие кооперативы могут стать стержнем формирования тренинговых центров в вопросах развития сельских территорий и процесса усовершенствования предпринимательской среды в аграрном секторе. Также в них могут принимать участие и другие группы - как активных сельских граждан, их объединений, так и представители общественных организаций и местного самоуправления. Обязательное участие местных жителей в программных мероприятиях развития сельской территории будет стимулировать активизацию местных инициатив, привлечение общины к формированию стратегии развития территории.

В результате исследования разработана программа развития фермерских хозяйств на депрессивных сельских территориях. Программа предусматривает разработку экономико-организационных параметров будущего фермерского хозяйства, законодательное закрепление размеров и видов государственной помощи сформировавшимся хозяйствам, проведения открытого конкурса претендентов для реализации проекта.

Также в работе предложен методический подход к оценке эффективности регуляторной политики государства относительно аграрного производства, в частности, предложена система показателей измерения экономического, социального и институционного эффектов выполнения региональных программ развития аграрного предпринимательства. Данные критерии оценки имеют горизонтальную и вертикальную градацию. Горизонтально критерии делятся группы зависимо от экономического, социального и институционного эффектов. Экономический эффект базируется на увеличении объемов производства сельскохозяйственной продукции, объемов реализации и т.д. Социальный эффект демонстрирует увеличение занятости сельского населения при помощи аграрного и других видов предпринимательства. Под институционным эффектом понимаются количественные показатели организации новых предпринимательских структур и инфраструктурных образований.

За вертикальной градацией критерии делятся на три уровня. Первый уровень измеряется статистическими показателями, второй - предусматривает исследования и опросы субъектов аграрного предпринимательства на предмет эффективности реализации региональных программ, направленных на поддержку аграрного сектора экономики. Критерии третьего уровня характеризуют эффективность каждого конкретного шага и соответствие его ожидаемым результатам.

Впервые предложен методологический подход к формированию механизма мотивации предпринимательской деятельности в аграрном секторе депрессивных сельских территорий, который основан на синергетическом действии таких составляющих, как внутренние мотивы сельских жителей к предпринимательству, государственные инструменты и целевые программы преодоления депрессивного состояния сельских территорий.

Ключевые слова: предпринимательская деятельность, мотивация, механизм мотивации, аграрный сектор, стимулирование развития, депрессивные сельские территории.



SUMMARY

Stepura M.O. The Entrepreneurial Activities Motivation in the Agrarian Sector of Depressive Region. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economics in speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (according to the types of economic activities). - Zhytomyr National Agroecological University of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2008.

The thesis focuses on the investigation into the theoretical, methodological and practical problems concerning the entrepreneurial activities motivation in the agrarian sector of depressive rural territories. The essence of the entrepreneurial activities motivation is determined, the entrepreneurship motives are classified and the peculiarities of entrepreneurial activities motivation in the agrarian sector are considered. The methodological approaches to identifying depressive rural territories are investigated and the ways of improving the above approaches are suggested. The analysis of the present-day situation in the entrepreneurial environment of agrarian sector is made and the tendencies of developing the agrarian entrepreneurship on depressive rural territories are shown. The system of indices for measuring economic, social and institutional effects for carrying out regional development programmes of the agrarian entrepreneurship is suggested. The main directions and prospects for the development of agricultural producers are determined and the necessity of working out the programme of the farming enterprise development on depressive rural territories is substantiated. It has been proved that the motivation mechanism of the entrepreneurial activities in the agrarian sector of depressive rural territories must embrace such factors as motives of rural population to undertaken entrepreneurship, the instruments of state regulation of entrepreneurship, as well as measures for overcoming the depressive state of rural territories

Key words: the entrepreneurial activities, motivation, the motivation mechanism, the agrarian sector, depressive rural territories, stimulation of the development.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан аграрного сектора безпосередньо залежить від розвитку підприємницької діяльності, що ґрунтується на приватній власності на землю та інші засоби виробництва. Але не в усіх регіонах України аграрне підприємництво розвивається рівномірно. Це обумовлено специфікою аграрного сектора, хаотичністю процесів формування підприємницьких структур на селі, а також недостатнім використанням важелів державної регіональної політики розвитку підприємництва у сільському господарстві. Нині нагальною є потреба у вирішенні проблем, пов'язаних з мотивацією підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону, а також аналізі стану підприємництва та визначенні чинників, що негативно впливають на підприємницький клімат в аграрному секторі регіону. Необхідністю формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій зумовлено вибір теми даного дисертаційного дослідження, визначено його мету, завдання та структуру.

Значний внесок у дослідження проблем аграрного підприємництва в Україні зробили В.Андрійчук, П.Гайдуцький, Ю.Губені, А.Даниленко, В.Зіновчук, В.Криворучко, Ю.Лупенко, Л.Мельник, В.Месель-Веселяк, Л.Романова, Г.Черевко, В.Юрчишин та ін. Мотиваційні аспекти підприємницької діяльності в аграрному секторі викладені в працях відомих вітчизняних учених-економістів О.Бугуцького, М.Маліка, В.Парсяка, П.Саблука та ін. Проблемам депресивних сільських територій, як специфічного стану підприємницького середовища та його впливу на розвиток аграрного сектора присвячені праці І.Прокопи, Л.Шепотько та ін. Разом з тим, ряд положень, що мають важливе наукове і практичне значення для розвитку підприємницької діяльності, потребують поглиблення на регіональному рівні. Особливо важливим є дослідження питання формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі з урахуванням умов депресивного стану території. Це зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697). У межах даної теми автором розроблено механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування та опрацювання методологічних, практичних положень мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону, формування механізму цієї мотивації.

Поставлена у дисертаційному дослідженні мета зумовила вирішення таких завдань:

· узагальнити теоретичні положення мотивації підприємницької діяльності та її особливостей в аграрному секторі;

· дослідити особливості розвитку аграрного підприємництва в регіоні дослідження;

· обґрунтувати напрями удосконалення підприємницького середовища в аграрному секторі депресивних сільських територій та стимулювання процесу самомотивації підприємницьких структур;

· систематизувати існуючі підходи до оцінки ефективності регуляторної політики держави щодо аграрного виробництва;

· обґрунтувати необхідність використання заходів щодо стимулювання розвитку депресивних сільських територій, як додаткових важелів механізму мотивації підприємницької діяльності;

· розробити механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону.

Об'єктом дослідження є процес мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій. Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів, пов'язаних з розвитком мотиваційних засад підприємництва в аграрному секторі.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки стосовно розвитку підприємництва в аграрному секторі.

За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема прийомів аналогії та співставлення, індукції й дедукції, уточнено поняття “мотивація підприємницької діяльності”, а також сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. Для визначення проблем, що стримують розвиток підприємництва в аграрному секторі регіону, та окреслення шляхів їх подолання застосовано метод аналізу і синтезу. При аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку організаційно-правових форм підприємництва в аграрному секторі використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, порівняння, індексний тощо.

З використанням методу кореляційно-регресійного аналізу та методу статистичних рівнянь залежностей з використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації здійснено аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва у сільськогосподарських підприємствах депресивних районів Житомирської області. Монографічний метод застосовано для економічного обґрунтування необхідності стимулювання розвитку окремих сільських районів області.

Інформаційними джерелами дослідження слугували Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Міністерства аграрної політики України, Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних учених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

· запропоновано методологічний підхід до формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій, заснований на синергетичній дії таких важелів, як внутрішні мотиви сільських жителів до підприємництва, державні регуляторні інструменти та цільові програми подолання депресивного стану сільських територій;

удосконалено:

· трактування сутності поняття „мотивація підприємницької діяльності”, що, на відміну від існуючих визначень, повніше характеризує її як економічні відносини щодо пошуку необхідних ресурсів для започаткування підприємницької діяльності та її здійснення, вибору шляхів мінімізації підприємницьких ризиків, а також узгодження цілей підприємця (максимізація прибутку) та найманого працівника (максимізація розміру винагороди за працю);

· класифікацію мотивів підприємницької діяльності, яка ґрунтується на ширшому, порівняно з існуючим, підході, зокрема передбачає поділ мотивів за сферами їх дії: мікрорівень (психологічні, економічні та соціальні), метарівень (організаційні, корпоративні та регіональні) та макрорівень (політичні, суспільно-історичні та адміністративні);

· методичний підхід до оцінки ефективності регуляторної політики держави щодо аграрного підприємництва, зокрема запропоновано систему показників виміру економічного, інституційного та соціального ефектів виконання регіональних програм розвитку аграрного підприємництва;

дістали подальшого розвитку:

· обґрунтування напрямів розвитку підприємницького середовища в аграрному секторі депресивних сільських територій у частині удосконалення системи дорадництва та забезпечення сільської місцевості необхідними кадровими, фінансовими, виробничими та соціальними ресурсами;

· пропозиції щодо спрямування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання депресивних сільських територій на розвиток фермерських та особистих селянських господарств товарного типу, формування за їх участі обслуговуючих кооперативів при сільських громадах та розвитку інших місцевих ініціатив, спрямованих на виведення сільської території із депресивного стану;

· методика ідентифікації депресивних територій, що передбачає перехід аналізу критеріїв депресивності від рівня адміністративних районів до сільських населених пунктів.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації автора стосовно ідентифікації депресивних сільських районів Житомирської області використані Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (довідка № 1834/3 від 29.07.2008 р.). Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використано Житомирською асоціацією науковців та бізнес-консультантів під час реалізації проекту „Сприяння створенню та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в пілотних районах Житомирської області” (довідка № 32 від 15.10.2007 р.). Наукові розробки щодо формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону використовувалися у Приватному вищому навчальному закладі “Інститут підприємництва та сучасних технологій” при викладанні дисциплін “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, “Основи економічної теорії” для підготовки студентів з економічних спеціальностей (довідка № 819 від 18.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Результати наукових досліджень, що наведені у дисертації, є особистими розробками автора. Наукові статті є результатом особистих досліджень здобувача і відображають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати, викладені в дисертації, доповідались на 5-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2004 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції „Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 2005 р.); міжфакультетській науково-практичній конференції молодих учених Державного агроекологічного університету „Формування стратегії регіонального АПК” (м. Житомир, 2005 р.); 3-й регіональній науково-практичній конференції „Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)” (м. Вінниця, 2006 р.); першій міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом” (м. Житомир, 2007 р.), другій міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом” (м. Житомир, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 11 наукових працях загальним обсягом 3,27 д. а., у т. ч. 4 одноосібних статтях у фахових виданнях обсягом 1,65 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 170 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (146 найменувань), містить 22 таблиці, 27 рисунків і 5 додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність та стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь дослідженості проблеми, сформульовано мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено основні елементи наукової новизни і практичне значення отриманих результатів, подається їх впровадження в практику.

У першому розділі - “Теоретичні та методологічні аспекти мотивації аграрного підприємництва” - узагальнено основні підходи до визначення сутності мотивації підприємницької діяльності, уточнено і доповнено сутність мотивів до підприємницької діяльності, сформульовано деталізоване визначення мотивації підприємницької діяльності та розглянуто особливості механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі.

В економічній науці сформувалися різні визначення сутності мотивації підприємницької діяльності. На основі аналізу існуючих у науковій літературі трактувань пропонується авторське тлумачення, а саме: мотивація підприємництва - це економічні відносини щодо внутрішнього (на мікрорівні) та зовнішнього (на мета- та макрорівні) спонукання економічного суб'єкта до систематичної, на власний ризик, самостійної ділової ініціативи, направленої на організацію виробництва продукції, надання послуг та здійснення операцій обміну з метою одержання прибутку, яке визначає його поведінку, форми діяльності, спрямованість у досягненні особистої мети та цілей організації. Іншими словами, це економічні відносини, в які вступає майбутній економічних суб'єкт для пошуку необхідних ресурсів для започаткування та здійснення підприємницької діяльності, вибору шляхів мінімізації підприємницьких ризиків, а також узгодження цілей підприємця та найманого працівника. Механізм мотивації є комплексним і цілісним інструментарієм щодо її перетворення на безпосередню дію. Він реалізує набір чинників, принципів, стимулів, мотивів, ціннісних орієнтацій та очікувань реакцій поведінки з лінійної, дискретної величини на замкнений процес, що постійно повторюється; являє собою систему реалізації та відтворення діалектичної єдності головних цілей підприємництва, його своєрідною рушійною силою (рис.1).

Необхідність задоволення низки різнозначних потреб спонукає індивіда до початку підприємницької діяльності. Актуалізуючись, потреби формують внутрішні мотиваційні чинники - мотиви мікрорівня. Зовнішнє мотиваційне поле, що сформувалося природно або штучно, складається з мотивів метарівня та зовнішніх стимулів. Вони підсилюють мотивуючий ефект внутрішніх мотивів підприємця, впливаючи на форми підприємницької діяльності та її результати.

Одним із основних елементів зовнішнього мотиваційного поля є підприємницьке середовище. Підприємницьке середовище в аграрному секторі має дві частини: перша - задоволення потреб усіх верств населення продуктами споживання із високими споживчими якостями за доступними цінами; друга - реалізація економічного інтересу аграрних товаровиробників.

Мотиви як елемент мотиваційної системи можна згрупувати за джерелами виникнення. Щодо аграрного виробництва за такою ознакою можна виділити чотири основні групи мотивів діяльності: матеріальні, духовні, виробничо-побутові та соціальні.

В економічній науці існують різні тлумачення сутності визначення депресивних територій. На основі існуючих трактувань пропонується авторське, а саме: депресивна територія - це комплексне утворення (регіон, район, населений пункт), у якому склалася гірша, порівняно з іншими, соціально-економічна ситуація (сповільнення темпів розвитку галузей виробничої спеціалізації, соціальної сфери) та за якої призупинено дію стимулів саморозвитку під впливом економічних, екологічних, соціальних та інших чинників. Серед депресивних територій найбільш проблемними на сучасному етапі є депресивні сільські території.

Особливого значення у розвитку аграрного сектора на депресивних сільських територіях відіграє фермерство. Фермер, одержуючи засоби виробництва у приватну власність, має суттєві стимули до високопродуктивної діяльності, господарського ставлення до землі, виконання вимог технології виробництва, введення інновацій тощо. Об'єднання функцій володіння (праці та управління в одній особі) створює додатковий імпульс до ведення сільськогосподарського виробництва ефективним шляхом.

У процесі дослідження розглянуто особливості діяльності особистих селянських господарств. Упродовж останніх років селяни надавали перевагу зайнятості у власному господарстві, не зважаючи на кількість вкладених трудових зусиль, адже вона в кінцевому випадку приносить основний дохід, забезпечує певний рівень добробуту. Домінуючий чинник власності в результаті створює відповідний мотиваційний клімат, селянин відчуває себе власником як засобів виробництва, так і одержаного доходу. Праця в особистому селянському господарстві здійснюється одноосібно, тут має місце якнайкращий прояв мотивації, адже селянин працює виключно на себе, немає відчуження від результатів власної праці. Також встановлено, що сила мотивації підприємницької діяльності залежить від стану наявного підприємницького потенціалу території та вміння підприємців максимально його використати.

У другому розділі - “ Підприємницький потенціал аграрного сектора депресивного регіону та рівень його використання” - розглянуто основні підходи до ідентифікації депресивних сільських територій, проаналізовано умови формування підприємницького клімату в аграрному секторі Житомирської області, тенденції та сучасний стан розвитку аграрного підприємництва у сільських районах області, ефективність регуляторної державної політики щодо мотивації підприємницької діяльності в АПК.

Трансформаційні процеси, викликані провадженням економічних реформ та рядом об'єктивних соціально-економічних чинників, посилили диференціацію у рівнях розвитку регіонів України. Особливо гострою ця проблема є у регіонах із значною часткою сільських поселень. В Україні сформувалися декілька підходів до ідентифікації проблемних сільських територій. Ряд науковців серед проблемних аграрних територій виокремлюють райони демографічної кризи - адміністративні райони із середнім за три роки рівнем депопуляції сільського населення, що перевищує 15 осіб на 1 тис. жителів, і райони поселенської кризи, в яких рівень депопуляції може бути й нижчим, але частка деградуючих і безлюдних сіл перевищує 40%. Адаптація зарубіжного досвіду визначення та запровадження механізмів стимулювання розвитку проблемних територій до умов України знайшла втілення у Законі України „Про стимулювання розвитку регіонів”, третій розділ якого присвячений стимулюванню розвитку депресивних територій. У процесі дослідження виділено 9 сільських адміністративних районів Житомирської області: Брусилівський, Ємільчинський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький та Радомишльський, які за показниками соціально-економічного розвитку можуть отримати статус депресивних сільських районів.

Виробництво сільськогосподарської продукції в депресивних районах скорочувалося швидшими темпами, ніж у Житомирській області в цілому. Якщо у 2004 р. частка валової продукції, виробленої сільськогосподарськими підприємствами в даних районах, складала 24,5%, то у 2005 р. - близько 24%, і у 2006 р. вона становила 23,7%. Переважну частку у структурі виробленої сільськогосподарської продукції займає продукція рослинництва (58% в 2004 р. та 57% в 2006 р.). Починаючи з 1995р., в області зростає частка особистих селянських господарств у виробництві продукції сільського господарства. Зокрема, у 2006 р. вона склала 74,8%. Загальна кількість діючих сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм господарювання за період з 2004 р. по 2006 р. зменшилась на 250 господарств. Фермерські господарства становлять найбільшу частку у структурі діючих сільськогосподарських підприємств. Темпи їх розвитку різняться у розрізі депресивних районів Житомирської області. Зокрема, у Коростенському, Лугинському, Малинському та Овруцькому районах найменше налічується фермерських господарств у порівнянні з іншими районами області - до 14 одиниць. Жодного фермерського господарства не зареєстровано у Народицькому районі, який найбільше потерпів від аварії на Чорнобильській АЕС і, за показниками визначення депресивності аграрних територій, є найпроблемнішим.

Ефективність функціонування підприємницьких структур аграрного сектора регіону значною мірою залежить від якості регіональних програм розвитку та моніторингу їх виконання. У процесі дослідження запропоновано систему критеріїв оцінки ефективності реалізації заходів таких програм.

Дані критерії повинні мати як горизонтальну, так і вертикальну градацію. За горизонтальною градацією критерії оцінки мають поділятися на декілька груп за функціональною ознакою: економічним, соціальним та інституційним ефектом. Економічний ефект базується на збільшенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, частки у загальнообласних обсягах, обсягах реалізації тощо. Під соціальним ефектом слід розуміти підвищення зайнятості сільського населення завдяки розвитку аграрного підприємництва. Інституційний ефект передбачає кількісні показники створення нових підприємницьких структур та установ інфраструктури. За вертикальною градацією, доцільно розподілити критерії на декілька рівнів. Критерії першого рівня вимірюються статистичними показниками. Критерії другого рівня передбачають спеціальні обстеження та опитування суб'єктів аграрного підприємництва щодо ефективності реалізації заходів регіональної програми, спрямованих на підтримку аграрного сектора економіки. Критерії третього рівня мають характеризувати ефективність кожного конкретного заходу та відповідність його виконання очікуваним результатам.

Позитивний ефект демонструють такі показники, як розмір середньомісячної заробітної плати, який за аналізований період має тенденцію до зростання; зменшення рівня безробіття в сільській місцевості однак присутнє зменшення чисельності зайнятих у сільському господарстві та їх частки у структурі всіх зайнятих в економіці Житомирської області. Негативною є ситуація і стосовно структури інституційних утворень в аграрному секторі: прослідковується зменшення діючих сільськогосподарських підприємств як в цілому, так і фермерських господарств зокрема.

Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що регіональні програми недостатньо сприяють розвитку аграрного підприємництва і потребують додаткових заходів, обумовлених депресивним станом сільських територій області, а наявне підприємницьке середовище вимагає формування дієвого механізму мотивації підприємницької діяльності.

У третьому розділі - “Формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону” - запропоновані шляхи удосконалення підприємницького середовища в аграрному секторі та розроблено програму розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях як складову механізму мотивації підприємницької діяльності.

У процесі формування сприятливого підприємницького середовища в аграрному секторі пріоритетним є створення рівних організаційних і економічних умов для функціонування суб'єктів усіх форм власності і господарювання, підвищення ефективності виробництва, стимулювання об'єднання товаровиробників як у виробничих, так і обслуговуючих сферах, що сприятиме посиленню їх конкурентоспроможності.

Виходячи із темпів розвитку кількості індивідуальних форм підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону, можна стверджувати, що перспективним напрямом для їх подальшого розвитку є поширення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Для депресивних сільських територій самомотивуючими стрижнями розвитку підприємництва є кооперативи при сільських громадах, основними функціями яких є надання економічних і соціальних послуг власникам особистих селянських господарств на принципах взаємодопомоги. Також кооперативи при сільських громадах можуть стати розробниками програм соціально-економічного розвитку сільського поселення, як передбачає метод сільського розвитку „знизу” або надавати дорадчі послуги органам виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань підготовки та реалізації планів соціально-економічного розвитку сільських територій.

Важливе місце у формуванні дієвого підприємницького середовища займає дорадництво. Дорадчі служби можуть стати стрижнем формування тренінгових центрів з питань розвитку сільських територій, основним завданням яких є проведення навчання з широкого кола питань із розвитку сільських територій для представників органів державної влади й місцевого самоврядування, працівників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, кредитних спілок, комунальних підприємств, студентів вищих навчальних закладів тощо.

Для розробки шляхів стимулювання процесу формування підприємницьких структур досліджено тенденції розвитку організаційно-правових форм в аграрному секторі регіону. При моделюванні структури основних виробників сільськогосподарської продукції було враховувано функцію аграрного сектора щодо забезпеченості сільського населення регіону робочими місцями та мінімальним рівнем продовольства. Економіко-математична задача полягала у визначенні оптимального співвідношення основних організаційно-правових форм господарювання, серед яких фермерські господарства, сільськогосподарські підприємства (не включаючи фермерські) та особисті селянські господарства, яке б забезпечувало отримання максимального прибутку, виходячи із значень рівнів валової сільськогосподарської продукції та її собівартості. В результаті розв'язання задачі встановлено оптимальне співвідношення організаційно-правових форм господарювання на депресивних сільських територіях, зокрема найбільшого розвитку на таких територіях набуватимуть фермерські господарства.

Ця тенденція зумовила необхідність розробки програми розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях. Дана стратегія має бути включена до стратегії соціально-економічного розвитку депресивного регіону. Крім того, їй має передувати ряд заходів щодо моніторингу показників розвитку регіону та визначення депресивних сільських територій у його складі.

У процесі дослідження розроблено основні засади програми розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях, а саме:

- розробка управліннями економіки та аграрної політики виконавчого органу відповідної депресивної території економіко-організаційних параметрів фермерського господарства;

- державна допомога надається новоствореному фермерському господарству через Український державний фонд підтримки фермерських господарств на безповоротній (розрахунковий обсяг допомоги повинен становити не менше 10 тис. грн. на гектар сільськогосподарських угідь) та поворотній (розрахунковий обсяг допомоги повинен становити не менше 7 тис. грн. на гектар сільськогосподарських угідь) основах;

- органом виконавчої влади відповідної депресивної території оголошується відкритий загальнонаціональний конкурс стосовно пошуку претендентів для реалізації проекту створення фермерського господарства;

- конкурсна комісія приймає рішення за результатами ознайомлення із документами, що подали претенденти, та особистої співбесіди.

Джерелом фінансування проведення вищевказаних заходів мають бути кошти у розмірі 20% від суми, яка виділяється у державному бюджеті на розвиток депресивних територій відповідно до Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів”, а також частина коштів, що виділяються у державному бюджеті на розвиток фермерства відповідно до Закону України „Про фермерське господарство”.

Програма подолання стану депресивності сільського району повинна містити механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону, що передбачає процес розширеного відтворення галузі, який визначається активною позицією держави в системі еколого-соціально орієнтованої економіки. Механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону має базуватися на основних напрацюваннях таких напрямків економічної науки, як менеджмент та регіональна економіка.

Поєднання методологічних та методичних основ мотивації підприємницької діяльності та стимулювання розвитку регіонів дає поштовх дії механізму державного стимулювання підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону. Даний механізм діє крізь призму організаційно-економічного механізму підприємницької діяльності в аграрному секторі і впливає на усі форми аграрного підприємництва. Будь-який кінцевий результат дії механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону (чи то пожвавлення підприємницької діяльності, а відтак і пожвавлення показників соціально-економічного розвитку регіону, чи то негативний результат з ще більшим поглибленням депресивного стану регіону) впливає на вищевказані складові, вдосконалюючи їх, і навіть призводить до зміни методичних та методологічних основ.

Дію механізму мотивації можна описати таким чином:

де N_pк - кількість підприємницьких структур в аграрному секторі депресивного регіону після дії механізму мотивації підприємницької діяльності; P_p - підприємницький потенціал аграрного сектора депресивного регіону; F_m - сила мотивації до підприємництва; F_s - сила стимулів до підприємництва.

Різниця між кількістю підприємницьких структур після дії механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону Npк та їх базисною кількістю до початку дії механізму Npб становить ?Np. У разі зростання кількості підприємницьких структур в аграрному секторі після дії механізму мотивації підприємницької діяльності в порівнянні з базисною кількістю до початку дії такого механізму ?Np > 0. Даний варіант результатів дії механізму є оптимістичним і може пояснюватися наступним: а) збільшенням кількості підприємницьких структур; б) зменшенням частки господарств населення та збільшенням частки сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції сільського господарства.

Якщо кількість підприємницьких структур не зміниться (?Np=0), то це може свідчити про два наслідки: 1) кількість підприємницьких структур припинила тенденцію до скорочення, що є позитивним результатом дії механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону; 2) кількість підприємницьких структур припинила тенденцію до зростання, що є негативним результатом, і цей результат потребує дослідження причин зупинки розвитку та їх подолання.

У випадку, коли кількість підприємницьких структур зменшилася (?Np<0), це свідчить про недосконалість складових механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі, і в цьому разі необхідне дослідження причин негативного впливу механізму та усунення цих недоліків.

Таким чином, виходячи із існуючих умов функціонування сільського господарства депресивних сільських територій, запропонований механізм мотивації активізує підприємницьку діяльність в аграрному секторі та зумовить вихід сільських територій з депресивного стану.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до формування механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивних сільських територій.

1. Встановлено, що мотивація - це складне і багатопланове явище, яке являє собою економічні відносини щодо пошуку необхідних ресурсів для започаткування підприємницької діяльності та її здійснення, вибору шляхів мінімізації підприємницьких ризиків, а також узгодження цілей підприємця (максимізація прибутку) та найманого працівника (максимізація розміру винагороди за працю). Мотиви являють собою внутрішні спонукальні чинники, що впливають на усвідомлення індивідом необхідності розпочати власну справу, а стимули - зовнішні спонукальні чинники, які направлені на заохочення позитивних кінцевих результатів підприємницької діяльності. Система мотивів до підприємницької діяльності є складною трирівневою системою, що включає в себе мотиви мікро-, мета- та макрорівнів.

2. Серед мотивів підприємницької діяльності в аграрному секторі виділено матеріальні, духовні, виробничо-побутові та соціальні. Найбільшого мотиваційного значення у сільськогосподарському виробництві набуває група матеріальних мотивів, які різняться між собою в залежності від організаційно-правових форм підприємницьких структур. Базова система зовнішніх стимулів до підприємницької діяльності в Україні сформована і включає в себе законодавчу та нормативну базу, суб'єкти ринкової інфраструктури, серед яких основними є фінаново-кредитний механізм та інформаційно-консультаційна інфраструктура. Регуляторна політика держави щодо аграрного підприємництва є зовнішнім мотивом - стимулом до підприємницької діяльності, одним із чинників формування сприятливого підприємницького середовища в аграрній сфері.

3. Аналіз фактичних умов становлення підприємництва в аграрному секторі довів, що наявне підприємницьке середовище не сприяє його формуванню і не забезпечує умов виходу сільського господарства з кризи. Проведений аналіз показав, що сільські території Житомирської області, у разі вдосконалення положень Закону України „Про стимулювання розвитку регіонів” щодо процедури визначення депресивних сільських територій, можуть отримати такий статус та державне фінансування їх соціально-економічного розвитку, що дасть змогу залучити додаткові бюджетні ресурси для формування сприятливого підприємницького середовища як в аграрному секторі, так і в сільській місцевості взагалі.

4. Як показав аналіз діяльності підприємницьких структур в аграрному секторі депресивних сільських районів Житомирської області, в останні роки відбувається зменшення кількості партнерських та корпоративних форм підприємницької діяльності в АПК. Хоча і незначними темпами, але розвиваються індивідуальні форми підприємницької діяльності, а саме фермерські господарства та особисті селянські господарства, які слід віднести до потенційних фермерських. Дане явище в умовах депресивного стану сільських районів можна пояснити незначною кількістю населення працездатного віку, що унеможливлює створення відносно крупних сільськогосподарських підприємств.

5. Доведено, що одним з головних напрямів підтримки розвитку сільських територій, як основи підприємницького середовища аграрного сектора, має бути створення сприятливих правових, економічних, організаційних та інших умов для пожвавлення на них економічної діяльності. Важливо, щоб безпосередніми і вагомими результатами такої підтримки стало збільшення кількості господарств, робочих місць і доходів, посилення соціального захисту сільського населення, поліпшення функціонування і відтворення людського капіталу села, а також раціональне використання і збереження його природноресурсного потенціалу. Реалізація цього напряму пов'язана з урізноманітненням програм підтримки сільського господарства та вдосконаленням участі в них суб'єктів господарювання з метою зміцнення соціальних і екологічних аспектів їх діяльності; поширенням аграрних програм на фермерські та особисті селянські господарства; всебічним сприянням розвиткові на селі малого й середнього підприємництва у позаграрному секторі економіки, як додаткового джерела доходів домогосподарств, а отже, і фінансових ресурсів особистих та фермерських господарств.

6. Визначено особливу роль у розвитку сільських територій обслуговуючих кооперативів при сільських громадах та дорадчих служб, які можуть стати стрижнем формування тренінгових центів з питань розвитку сільських територій та процесу удосконалення підприємницького середовища в аграрному секторі. Ініціаторами входження у програмні заходи можуть бути і інші групи активних громадян, представників громадських організацій та місцевого самоврядування. Обов'язкова участь у програмах розвитку сільської території місцевих жителів спонукатиме до активізації місцевих ініціатив, залучення громади до формування стратегії розвитку території.

7. Виходячи із темпів розвитку кількості індивідуальних форм підприємницької діяльності в аграрному секторі регіону можна стверджувати, що перспективним напрямом для подальшого розвитку даних форм підприємницької діяльності є поширення сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, а саме таких її видів як: спеціалізовані обслуговуючі кооперативи, агроторгові доми, засновані на кооперативних засадах, а також кооперативи при сільських громадах.

8. Доведено, що для стимулювання аграрного підприємництва важливим є розробка та впровадження програм розвитку агроформувань, що діють на депресивних сільських територіях, зокрема програми розвитку фермерських господарств на депресивних сільських територіях. Основними напрямами програми мають бути: розробка економіко-організаційних параметрів фермерського господарства, законодавче затвердження розмірів та видів державної допомоги новоствореним фермерським господарствам, оголошення відкритого конкурсу претендентів для реалізації проекту та укладання із його переможцем відповідного договору про співпрацю.

9. Встановлено, що механізм мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону має базуватися на синергетичній дії мотивації підприємницької діяльності та стимулюванні розвитку регіонів. Даний синергетичний ефект сприяє формуванню механізму державного стимулювання підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону, що діє крізь призму організаційно-економічного механізму підприємницької діяльності в аграрному секторі і впливає на усі форми аграрного підприємництва. Будь-який кінцевий результат дії механізму мотивації підприємницької діяльності в аграрному секторі депресивного регіону впливає на вищевказані складові: шліфуючи, вдосконалюючи їх і навіть призводячи до зміни їх основ. Дієвість даного механізму дозволить підвищити рівень розвитку аграрного підприємництва та вивести сільські території із депресивного стану.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Степура М.О. Проблеми визначення сутності мотивації підприємницької діяльності / М.О. Степура // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. Випуск 12. Том 2 (Економічний факультет). Кам'янець-Подільський. - 2004. - С. 109-112.

2. Степура М.О. Демографічні умови формування підприємницького клімату в аграрному секторі депресивного регіону / М.О. Степура // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - 2004. - № 37(49). - Серія: “Економічні науки”. - С. 258-262.

3. Степура М.О. Регуляторна політика держави щодо підприємницької діяльності в аграрному секторі / М.О. Степура // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2006. - № 12.- С. 40-49.

4. Степура М.О. Проблеми правового регулювання розвитку депресивних сільських територій / М.О. Степура // Таврійський науковий вісник. - 2008. - Вип. 59. - С. 288-293.

В інших виданнях:

5. Степура М.О. Демографічна складова підприємницького клімату аграрного сектору депресивного регіону / М.О. Степура: матеріали 5-ї Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. [“Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”], (Харків, 4-10 лист. 2004 р.) / М-во освіти і науки України, Харківський національний університет ім В. Каразіна. - Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2004. - С. 110-111.

6. Степура М.О. Підприємницька діяльність в аграрному секторі депресивних районів Житомирської області / М.О. Степура: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні”], (Житомир, 6-7 жовт. 2005 р.) / Інститут підприємництва та сучасних технологій. - Житомир: ІПСТ, 2005. - С. 30-32.

...