Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.137.22

ВАРТІСНА ОЦІНКА РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сомова Оксана Євгенівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Пеліхов Євгеній Федорович, Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія”, професор кафедри менеджменту, м. Харків

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лепейко Тетяна Іванівна, Харківський національний економічний університет, завідувач кафедри менеджменту, м. Харків

кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник Лисюк Володимир Митрофанович, Інститут проблем ринку та економічно-екологічних досліджень НАН України, заступник завідувача відділом ринкових механізмів та структур, м. Одеса

Захист відбудеться "21" січня 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.063.01 у Європейському університеті за адресою: 03115, м. Київ 115, бульв. Вернадського, 16-В.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Європейського університету за адресою: 03115, м. Київ 115, вул. Депутатська, 15/17.

Автореферат розіслано "_16_" грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Луцій

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В ринкових умовах конкурентоспроможність набуває великого значення через активне змагання підприємств і їх товарів за споживача. Поняття конкурентоспроможності широко використовується в різних галузях економіки для характеристики товарів, підприємств, країн. Важливість оцінки рівня конкурентоспроможності визначається необхідністю позиціонування оцінюваного об'єкту відносно конкурентів, а також визначення заходів щодо управління конкурентоспроможністю в напрямку її підвищення. Незважаючи на широке використання, поняття конкурентоспроможності до цього часу продовжує удосконалюватися і набувати нового змісту. Особливо дискусійною і невирішеною проблемою є вартісна оцінка рівня конкурентоспроможності об'єктів, хоча саме вартісні результати найбільш достовірні й придатні для використання. Тому темою дисертаційного дослідження обрано розробку методики вартісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства як однієї з основних економічних категорій ринкової системи.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі розглянуто теоретичні основи та методи оцінки рівня конкурентоспроможності (КС) підприємств: визначено основні характеристики цієї економічної категорії, проведено порівняльний аналіз основних методик оцінки рівня КС підприємств, обґрунтовано можливість використання вартісних показників для такої оцінки.

Проведено узагальнення найбільш відомих визначень КС підприємства, яке дозволило визначити суттєві характеристики цієї економічної категорії, і запропоновано таке визначення конкурентоспроможності підприємства - його здатність у поточному періоді та в довгостроковій перспективі забезпечувати більш високу, порівняно з конкурентами, ефективність виробництва та вигідність реалізації своїх товарів (рис. 1).

Рис. 1 1Визначення КС підприємства, що пропонується, та його характеристики

Проаналізовано взаємозв'язки КС підприємства з такими елементами системи категорій теорії конкурентоспроможності, як КС товару і КС країни, конкурентна перевага, потенціал підприємства тощо. На нашу думку, в цьому комплексі взаємозв'язків найбільш важливим для дослідження категорії КС підприємства є вивчення її зв'язку з КС товару. Аналіз цього зв'язку дозволяє стверджувати, що поділ КС за об'єктами «товар» і «підприємство» є достатньо умовним, бо обидва напрямки КС мають єдине першоджерело і тісно взаємопов'язані. Таким чином, оцінка рівня КС підприємств має враховувати рівень КС товарів.

За результатами вивчення літератури було виділено більше двадцяти методів оцінки рівня КС підприємства, що базуються на різних концептуальних засадах. З метою їх типізації, узагальнення та використання кращої практики оцінки запропоновано виділити п'ять основних груп методів оцінки рівня КС підприємства: опис конкурентної боротьби; узагальнення думок експертів; оцінка КС підприємства за КС товару; розрахунок інтегрального коефіцієнту за фінансовими і техніко-економічними показниками; аналіз рентабельності, грошових потоків і вартості бізнесу.

Порівняльний аналіз відомих методів оцінки рівня КС підприємства показав, що для визначення рівня КС підприємств найчастіше використовують коефіцієнти, що узагальнюють балові експертні оцінки (методи групи 2 з проведеної класифікації) або комплекс техніко-економічних показників (методи групи 4), але достовірність оцінки в обох з цих випадків викликає певні сумніви через велику частку суб'єктивізму. У той же час, є окремі роботи, де наголошується на можливості та доцільності використання для оцінки рівня КС підприємства таких об'єктивних вартісних показників ефективності роботи підприємства як прибуток, рентабельність, чиста поточна вартість тощо (методи групи 5). Але розробки методик такої оцінки відсутні, тому в дисертації вирішується задача розробки методики оцінки рівня КС підприємства на основі вартісних показників.

Для реалізації поставленої задачі розробки методики вартісної оцінки рівня КС підприємств було вивчено можливості використання вартісних показників для оцінки рівня КС підприємств. Дослідження показало, що показники прибутку, рентабельності та чистої поточної вартості розглядаються як можливі показники рівня КС підприємств і в класичних роботах М. Портера та І. Ансоффа, і в більш сучасних дослідженнях. Особливо важливою, на нашу думку, є теза М. Портера про КС як наслідок ефективного використання ресурсів, що цілком узгоджується з прийнятим нами визначенням категорії КС підприємства і дозволяє розглядати рівень КС підприємства як один із показників його ефективності.

Узагальнення теорій оцінки рівня КС та оцінки ефективності підприємств дозволило висунути гіпотезу, що рівень КС у короткостроковому періоді може вимірюватися прибутком та рентабельністю, у довгостроковому - чистою поточною вартістю та індексом доходності (рис. 2). Зазначимо, що особлива увага має приділятися рентабельності та індексу доходності як відносним показникам, що дають змогу порівнювати дані різних підприємств.

Рис.2 2 Вартісні показники, які пропонується застосовувати для оцінки рівня КС підприємств у короткостроковому та довгостроковому періодах

У другому розділі з метою аналізу умов формування конкурентоспроможності підприємств та обґрунтування методики вартісної оцінки її рівня зроблено наступне. По-перше, визначено особливості державної політики у сфері стимулювання підвищення рівня КС, яка визначає зовнішні умови формування рівня КС підприємств, а також проаналізовано наявний практичний досвід оцінки конкурентоспроможності. По-друге, сформульовано концепцію вартісної оцінки рівня КС підприємств, охарактеризовано та обґрунтовано запропонований порядок оцінки. По-третє, проведено дослідження підприємств галузі з метою оцінки інтенсивності конкуренції між ними і подальшої вартісної оцінки їх рівня КС.

Аналіз державної політики у сфері КС показав, що її основними особливостями є спрямованість на КС товарів та КС країн, опускаючи середню ланку цього комплексу - КС підприємств; більше декларативний, ніж практичний характер, особливо з урахуванням відсутності КС підприємств серед пріоритетів державної політики; встановлення на державному рівня достатньо чіткого зв'язку між інноваційністю та конкурентоспроможністю, що супроводжується, тим не менш, орієнтацією найбільш успішних підприємств і галузей на експорт сировини або продукції невисокого ступеня обробки. Вважаємо, що саме така критична ситуація визначає відсутність в Україні діючих методик оцінки рівня КС як країни в цілому, так і окремих підприємств та їх товарів. У зв'язку з цим було проаналізовано міжнародний досвід оцінки рівня КС - розрахунку Індексу КС бізнесу, що щорічно виконується під керівництвом М. Портера в межах Звіту про світову КС. Вивчення методики визначення цього індексу дозволило запропонувати аналогічний підхід для вартісної оцінки рівня КС підприємств. Вважаємо, що замість показника ВВП на душу населення, використаного в Індексі КС бізнесу як ключовий показник, для оцінки рівня КС підприємств може використовуватися такий узагальнюючий показник ефективності (продуктивності) роботи підприємства, як рентабельність. Тоді чинниками моделі можуть бути стандартні показники ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, що традиційно розглядаються при оцінці в якості чинників КС.

За результатами проведеного дослідження запропоновано концепцію вартісної оцінки рівня КС підприємств, що ґрунтується на узагальнені теорії оцінки рівня КС підприємств, визначенні найбільш об'єктивних та інформативних показників рівня КС і вивченні практики оцінки ефективності. Запропонований порядок оцінки представлено на рис. 3.

Для визначення внутрішніх умов формування КС підприємства необхідно, на нашу думку, провести дослідження групи оцінюваних підприємств, яке дозволить визначити особливості конкуренції в галузі, групи безпосередніх конкурентів та інтенсивність боротьби між ними. На основі узагальнення методик аналізу галузі (група 1 із проведеної автором класифікації) запропоновано проводити економічну характеристику підприємств галузі з метою оцінки інтенсивності конкуренції між ними в порядку, що представлений в блоці А на рис. 3.

Для вибору показника рентабельності та одночасного дослідження чинників, що формують рівень КС у короткостроковому періоді, запропоновано використовувати кореляційний аналіз та побудову регресійної моделі. Цей підхід ґрунтується на методиці Світового економічного форуму щодо визначення Індексу КС бізнесу та теорії кореляційного та регресійного аналізу. Спираючись на порядок регресійного аналізу та виконаний аналіз методик оцінки рівня КС підприємств та бізнесу, запропоновано проводити визначення ключових чинників рівня КС підприємств та оцінки їх рівня КС у короткостроковому періоді за алгоритмом, представленим в блоці Б на рис. 3.

Основними відмінностями запропонованого порядку оцінки рівня КС у короткостроковому періоді від відомих є об'єктивне визначення чинників КС підприємства та їх вагомості із застосуванням математичного апарату та оцінка рівня КС підприємства вартісним показником, що легко інтерпретується.

На основі критичного аналізу ряду методик розрахунку чистої поточної вартості підприємства та узагальнення відомих положень теорії фінансового та інвестиційного аналізу, пропонуємо розраховувати показники чистої поточної вартості (ЧПВ) та індексу доходності (ІД) підприємства для оцінки рівня його КС у довгостроковому періоді. Послідовність цього етапу аналізу представлена в блоці В на рис. 3.

Вважаємо за доцільне розраховувати ЧПВ підприємства як суму теперішніх вартостей майбутніх чистих грошових потоків (ЧГП) і вартості у постпрогнозний період (В_пп) за винятком початкових інвестицій (І₀), під якими будемо розуміти сукупність приросту статей «Основні засоби» та «Нематеріальні активи» в балансі підприємства та суми елементів операційних витрат зі звіту про фінансові результати (формула (1)).

, (11)

Де Е - ставка дисконту.

Індекс доходності, що характеризує рівень довгострокової КС, слід розраховувати традиційним методом: як відношення ЧПВ до початкових інвестицій І₀.

Застосування запропонованої методики оцінки рівня КС підприємств у довгостроковому періоді дозволяє, на відміну від відомих методик, спрогнозувати рівень КС оцінюваних підприємств у майбутньому, при чому рівень КС виражається вартісним показником, що легко інтерпретується і має чіткий економічних зміст. Зіставлення отриманих оцінок рівня КС у короткостроковому та довгостроковому періодах дає змогу провести комплексне вивчення рівня КС підприємств.

Для визначення умов формування КС підприємств було проведено дослідження ринку, на якому діє група оцінюваних підприємств - виробників гірничошахтного і гірничорудного машинобудування. Воно дозволило визначити три групи прямих конкурентів - підприємств зі схожим асортиментом продукції, та зробити попередні висновки щодо лідерів у кожній з груп за показником частки ринку (рис. 4).

При побудові рейтингів ключовим оцінним показником прийнята частка ринку, але підкреслено, що цей показник дає змогу зробити лише попередні висновки, подальші вартісні оцінки є більш об'єктивними. Результати оцінки місця підприємств-конкурентів на ринку товарів можуть бути використані в умовах обмеженої інформації власником підприємства для формування дієвої стратегії боротьби з конкурентами або інвестором для визначення найбільш перспективних підприємств галузі. Сильною стороною оцінки інтенсивності конкуренції в галузі є те, що вона дозволяє систематизувати розрізнену інформацію та охарактеризувати рівень КС підприємств в умовах дефіциту інформації або провести таку діагностику як попередній етап вартісного дослідження КС підприємств.

Умовні позначення:

- частка ринку у 2007 р., - рентабельність активів у 2007 р., - індекс доходності за період 2008-2010 рр.

Рис. 34 Результати оцінки рівня КС підприємств галузі

У третьому розділі запропонована методика вартісної оцінки рівня КС підприємств реалізована на прикладі групи підприємств гірничошахтного i гірничорудного машинобудування - виробників елеваторів, конвеєрів та підйомників безперервної дії для підземних робіт. Окремо зазначимо, що методика є універсальною і може бути застосована для групи підприємств будь-якої галузі.

В ході оцінки було встановлено, що рівень КС підприємств цієї галузі у короткостроковому періоді може і повинен вимірюватися рентабельністю активів (Ра). Рівняння регресії має наступний вигляд:

КС_Ра = 0,004х₁ + 0,048х₂ - 0,084х₃ + 0,161х₄ - 0,023, (2)

де х₁ - оборотність дебіторської заборгованості, х₂ - фондовіддача, х₃ - оновлення основних засобів, х₄ - концентрація власного капіталу.

Аналіз показав, що найбільший вплив на рівень КС мають такі чинники (перераховані в порядку зниження значущості): концентрація власного капіталу, оновлення основних засобів, фондовіддача, оборотність дебіторської заборгованості. Тому при реалізації підприємствами галузі стратегії підвищення рівня КС через максимізацію рентабельності активів необхідно приділяти найбільшу увагу саме їм. За результатами розрахунку, позитивну рентабельність активів, що розглядається як показник рівня КС у короткостроковому періоді, мають п'ять заводів з семи досліджуваних, найвищу демонструє «Машинобудівний завод «Буран» (завод 2 на рис. 4). Позитивним індексом доходності і, відповідно, довгостроковою КС характеризуються тільки три підприємства: «Світло шахтаря», «Буран», «Дружківський машинобудівний завод» (заводи 1, 2, 3 на рис. 4).

Далі було порівняно результати оцінки за показниками частки ринку, рентабельності активів та індексу доходності, що відповідно використовувались на етапах дослідження інтенсивності конкуренції в галузі та оцінки рівня КС у короткостроковому і довгостроковому періодах (рис. 4). За результатами такого порівняння будо зроблено наступні загальнотеоретичні і прикладні висновки. По-перше, не простежується чіткий зв'язок між обсягами реалізації та прибутковістю, деякі підприємства, що займають незначну частку ринку, демонструють високі показники рентабельності активів. Це підтверджує раніше висунуте і теоретично обґрунтоване твердження про те, що рівень КС підприємств не може вимірюватися виключно часткою ринку. По-друге, використання довгострокових прогнозів рівня КС підприємств особливо важливе в галузях, що характеризуються динамічними змінами конкурентного середовища. По-третє, показовим є факт, що група з найсильнішим рівнем конкуренції демонструє більш високі показники рівня КС у короткостроковому і довгостроковому періодах, ніж в середньому оцінювані підприємства.

У продовження проведеної оцінки групи підприємств було рекомендовано такі основні напрямки використання результатів вартісної оцінки: визначення місця підприємства серед конкурентів для вибору найбільш ефективного та перспективного; визначення та аналіз чинників, що формують конкурентоспроможність підприємств галузі, для розробки стратегії підвищення рівня конкурентоспроможності окремого підприємства або державних заходів на рівні галузі; моніторинг рівня конкурентоспроможності окремого підприємства або групи підприємств галузі; оцінка економічного ефекту від впровадження на підприємствах організаційно-технічних заходів.

Визначення та аналіз емпіричних та фактичних значень чинників, що формують конкурентоспроможність підприємств галузі, є одним з найважливіших напрямків використання результатів вартісної оцінки (рис. 5).

а) б)

Рис. 45 Структура ключових чинників конкурентоспроможності досліджуваних підприємств: а) згідно моделі, б) в середньому по групі підприємств у 2007 р

На рис. 5 представлено структуру ключових чинників згідно моделі (формула 2) та в середньому по групі досліджуваний підприємств у 2007 р. Порівняння емпіричних та фактичних даних свідчить, що чинник «Концентрація власного капіталу» використовується недостатньо (37,9% замість 54,2%). Ще більше відставання спостерігається по чиннику «Оновлення основних засобів» - 2,4% замість 28,3%. Натомість перевищеним є вплив чинника «Фондовіддача» на підсумковий показник рівня КС підприємств галузі: у фактичній структурі він займає 57,4% замість 16,2%. Такі результати свідчать, що джерела формування КС підприємств гірничошахтного і гірничорудного машинобудування щорічно зазнають суттєвих змін, викликаючи значний ризик незбалансованого розвитку суб'єктів господарювання. Зважаючи на ці висновки, для досягнення більш високого якісного рівня КС підприємств галузі необхідно приділяти більше уваги показникам концентрації власного капіталу та оновлення основних засобів.

Незважаючи на обмеження, що можуть виникати при вартісній оцінці, - не всі підприємства оприлюднюють свою фінансову звітність - вважаємо за доцільне використовувати запропоновану методику для експрес-оцінки рівня КС групи підприємств при наявності їх фінансової звітності та для глибинних досліджень, що спираються на вивчення грошових потоків підприємств. Запропонована методика вартісної оцінки дозволяє уникнути однобоких висновків щодо рівня конкурентоспроможності підприємств і дозволяє отримати виважені та обґрунтовані результати. Методика такої оцінки може застосовуватися для підприємств різних галузей промисловості, бо базується на уніфікованій економічній інформації.

Управлінською цінністю запропонованої методики вартісної оцінки рівня КС підприємств є можливість для власника або інвестора більш обґрунтовано формувати стратегію розвитку у конкурентному середовищі і приймати поточні рішення відповідно до визначених ключових чинників КС, сильних і слабких сторін підприємства відносно своїх конкурентів. Крім того, така оцінка, що пов'язує КС підприємства і його ефективність, може використовуватися при обґрунтуванні доцільності залучення приватних інвестицій, державного фінансування тощо для підтвердження сильної ринкової позиції підприємства. На рівні держави найкращим напрямком використання методики є її застосування при визначенні найбільш конкурентоспроможних і тому перспективних для державної підтримки груп підприємств або окремих підприємств. Також доцільно враховувати визначенні за запропонованою методикою ключові чинники КС підприємств галузі для формування програм підтримки секторів економіки, що мають стратегічне значення для країни.

ВИСНОВКИ

1. Особливістю теорії КС підприємств є те, що вона сформувалася не стільки в класичних роботах, скільки в прикладних розробках. Виділення проблеми КС як окремого предмету дослідження є тенденцією останнього часу. Наявність різних підходів до розуміння КС зумовлено, перш за все, тим, що категорію і показники рівня КС визначають такі науки, як маркетинг, фінанси, економіка підприємства, менеджмент та інші. Кожна з них пропонує свої визначення КС, методи її оцінки і шляхи підвищення.

2. КС підприємства тісно пов'язана з такими елементами системи категорій теорії конкурентоспроможності, як КС товару і КС країни, конкурентна перевага, потенціал підприємства тощо. В цьому комплексі взаємозв'язків найбільш сильним є взаємний вплив КС підприємства і КС товарів. Аналіз цього зв'язку дозволяє стверджувати, що поділ КС за об'єктами «товар» і «підприємство» є достатньо умовним, бо обидва напрямки КС мають єдине першоджерело і мають оцінюватись одночасно.

3. Запропоновано розподілити відомі методи оцінки рівня КС підприємств на п'ять груп: 1) опис конкурентної боротьби; 2) узагальнення думок експертів; 3) оцінка КС підприємства за КС товару; 4) розрахунок інтегрального коефіцієнта за фінансовими і техніко-економічними показниками; 5) аналіз прибутку, грошових потоків і вартості бізнесу. На сьогоднішній день найбільш детально розроблені методи групи 4, перспективним є напрямок, указаний у методах групи 5, тому що результати такої оцінки мають чіткий економічний зміст і дозволяють зменшити вплив чинника суб'єктивності на кінцевий показник рівня КС підприємства.

4. Спираючись на результати дослідження теоретичних основ оцінки КС підприємств, було запропоновано оцінювати цей рівень за допомогою вартісних показників: прибутку і рентабельності у короткостроковому періоді, чистої поточної вартості та індексу доходності у довгостроковому періоді. При цьому вартісна оцінка має ґрунтуватися на попередньому аналізі галузі, результатом якого є узагальнення інформації про кожне підприємство, визначення характеру конкуренції в галузі та груп безпосередніх конкурентів.

5. Особливостями державної політики в сфері підвищення рівня КС є спрямованість на КС товарів та КС країн, опускаючи середню ланку цього комплексу - КС підприємств; більше декларативний, ніж практичний характер, особливо з урахуванням відсутності КС підприємств серед пріоритетів державної політики; встановлення на державному рівні достатньо чіткого зв'язку між інноваційністю та конкурентоспроможністю, що супроводжується, тим не менш, орієнтацією найбільш успішних підприємств і галузей на експорт сировини або продукції невисокого ступеня обробки.

6. Ринок підприємств гірничошахтного і гірничорудного машинобудування характеризується сильною конкуренцією на внутрішньому ринку, структурними змінами та перерозподілом часток ринку. Рівень КС досліджуваних підприємств у короткостроковому періоді тісно корелюється із рентабельністю активів і є наслідком високої концентрації власного капіталу, високої фондовіддачі, високої оборотності дебіторської заборгованості та низького рівня оновлення основних засобів. Частка підприємств, конкурентоспроможних у довгостроковому періоді, менша за аналогічний показник у короткостроковому періоді у зв'язку зі збитковістю багатьох із них протягом останніх років.

7. Перевагами запропонованої методики оцінки рівня КС підприємств є системність підходу, можливість оцінити рівень КС підприємства при різних обсягах інформації, орієнтація на використання фінансової звітності підприємств - найдоступнішої і при цьому вартісної (не суб'єктивної балової) інформації.

8. За допомогою запропонованої методики вартісної оцінки рівня КС підприємств власник, інвестор, інші зацікавлені особи можуть визначити лідерів галузі, критичні ресурси, що створюють конкурентоспроможність у галузі, провести оцінку впливу на рівень КС та визначення економічного ефекту від впровадження на підприємствах організаційно-технічних заходів, моніторинг рівня КС окремого підприємства або групи підприємств галузі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Басманова (Сомова) О.Е. Оценка уровня конкурентоспособности техники и возможности использования результатов этой оценки / О.Е. Басманова (Сомова) // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту “Нар. укр. акад.” 2003. Т. 9. С. 509-513.

2. Басманова (Сомова) О.Е. Информационное обеспечение оценки уровня конкурентоспособности предприятия / О.Е. Басманова (Сомова) // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту “Нар. укр. акад.” 2004. Т. 10. С. 303-311.

3. Басманова (Сомова) О.Є. Систематизація та порівняльний аналіз основних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Вісник НТУ “ХПІ”, Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. Харків: НТУ “ХПІ”. 2004. № 10. С. 136-143.

4. Басманова (Сомова) О.Є. Вартісний підхід до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2004. № 634. С. 68-69.

5. Басманова (Сомова) О.Є. Концепція оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту “Нар. укр. акад.” 2005. Т. 11. С. 105-110.

6. Басманова (Сомова) О.Є. Оцінка вартості підприємства з метою визначення рівня його конкурентоспроможності / О.Є. Басманова (Сомова) // Вісник НТУ “ХПІ”, Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. Харків: НТУ “ХПІ”. 2006. № 1. С. 25-32.

7. Басманова (Сомова) О.Є. Математичне моделювання рівня конкурентоспроможності підприємства за показниками фінансово-господарської діяльності / О.Є. Басманова (Сомова) // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту “Нар. укр. акад.” 2006. Т. 12. С. 233-241.

8. Сомова О.Є. Порядок оцінки довгострокової ефективності підприємства з метою визначення рівня його конкурентоспроможності / О.Є. Сомова // Вчені зап. Харьк. гуманіт. ун-ту “Нар. укр. акад.” 2007. Т. 13. С. 233-241.

9. Басманова (Сомова) О.Е., Басманов Е.И. Конкурентоспособность товара как составляющая конкурентоспособности фирмы / О.Е. Басманова (Сомова), Е.И. Басманов // “Бизнес-Информ”. № 9-10. 2002. С. 78-80.

10. Сомова О. Оценка конкурентоспособности внутрипроизводственной логистической системы / О. Сомова // Логистика: проблемы и решения. № 4. 2006. С. 80-86.

11. Басманова (Сомова) О.Є. Вплив конкурентоспроможності товару на результати діяльності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: Матеріали 3 Міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (24-27 березня 2004 р., м. Київ). К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга Пам'яті України”, 2004. С. 232.

12. Basmanova (Somova) O. The role of educational system in creating the enterprise' competitiveness (Роль системы образования в создании конкурентоспособности предприятия) / O. Basmanova (Somova) // Государственная политика в сфере образования: глобальные и региональные аспекты: Программа и материалы 11 Междунар. студен. науч. конф., Харьков, 3 апр. 2004 г./ М-во образования и науки Украины, Ин-т высш. образования АПН Украины, Нар. укр. акад. и др. Х.: Изд-во НУА, 2004. С. 153.

13. Басманова (Сомова) О.Є. Можливості застосування концепції вартості бізнесу при оцінці конкурентоспроможності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: Программа и материалы межкаф. научно-практ. конф., Харьков, 2 дек. 2004 г. / Нар. укр. акад. Х.: Изд-во НУА, 2004 г. С. 63-65.

14. Basmanova (Somova) O. Basic provisions of three level concept of enterprise competitiveness evaluation (Основні положення трирівневої концепції оцінки конкурентоспроможності підприємства) / O. Basmanova (Somova) // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 17 18 берез. 2005 р. У 2-х т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. Т. 2. С. 13-14.

15. Басманова (Сомова) О.Є. Основні напрями аналізу конкуренції в галузі / О.Є. Басманова (Сомова) // Євроінтеграція та освітня система України: проблеми і перспективи: Прогр. і матеріали 12 Міжнар. студент. наук. конф., Харків, 9 квіт. 2005 г. / М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Нар. укр. акад. та ін. Х.: Вид-во НУА, 2005. С. 167-168.

16. Басманова (Сомова) О.Є. Фінансова оцінка інноваційного розвитку та рівня конкурентоспроможності підприємства / О.Є. Басманова (Сомова) // Міжнародна науково-практична конференція “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні”: збірник наукових статей, Харків, 7-8 жовтня 2005 р. Х.: Вид-во ХНЕУ, 2005. С. 144-145.

17. Сомова О. Оцінка конкурентоспроможності та ефективності підприємств / О. Сомова // Молодые ученые Харьковщины-2006: Прогр. и материалы конф. мол. ученых, Харьков, 8 апр. 2006 г. Х.: Изд-во НУА, 2006. С. 45-46.

18. Сумець О.М. Оцінка конкурентоспроможності сучасного промислового підприємства: навч-практ. посібник для студентів економ. спец / О.М. Сумець, О.Є. Сомова, Є.Ф. Пєліхов. К.: Професіонал, 2007. 208 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Європейський університет, Київ, 2008.